Повідомлення в номер / Випускний вечір у школі мистецтв

10.06.2021
Випускний вечір 
у школі мистецтв

АА3Випускний вечір у школі мистецтв

61 учень цьогоріч закінчив заклад. Серед них — вихованці фортепіанного, народного, духового, струнно-смичкового та струнно-народного відділів. Особливим моментом свята стало вручення свідоцтв про музичну освіту.
Побувала на урочистостях та привітала випускників заступник міського голови Наталія Маленицька: “Дорогі друзі, як би не склався ваш життєвий шлях, музика буде з вами завжди і всюди. Музика — це ваша перевага, ваша точка сили. Дякуйте своїм педагогам за науку і терпіння, батькам – за те, що вони вчасно розгледіли ваш талант і привели вас сюди на навчання, собі – за власну наполегливість”.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 342
Читати далі
10.06.2021
Ілля  Клімчук  отримав 
200  балів  за  ЗНО  з  хімії

0608210958bІлля  Клімчук  отримав 200  балів  за  ЗНО  з  хімії

Ілля Клімчук – випускник ЗЗСО «Ліцей №1 м.Ковеля» отримав найвищий бал за зовнішнє незалежне оцінювання з хімії. 
Вітаємо Іллю та його учителя Оксану Анатоліївну Мельник (на знімку) з таким високим результатом!
Варто нагадати, що торік підтвердили відмінні знання та склали ЗНО на максимальні бали з цього предмета вихованці ЗЗСО №1 Максим Чумак та ЗЗСО №12 – Роман Коцюбчик.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 327
10.06.2021
Ілля  Клімчук  отримав 
200  балів  за  ЗНО  з  хімії

0608210958bІлля  Клімчук  отримав 200  балів  за  ЗНО  з  хімії

Ілля Клімчук – випускник ЗЗСО «Ліцей №1 м.Ковеля» отримав найвищий бал за зовнішнє незалежне оцінювання з хімії. 
Вітаємо Іллю та його учителя Оксану Анатоліївну Мельник (на знімку) з таким високим результатом!
Варто нагадати, що торік підтвердили відмінні знання та склали ЗНО на максимальні бали з цього предмета вихованці ЗЗСО №1 Максим Чумак та ЗЗСО №12 – Роман Коцюбчик.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 336

Повідомлення в номер / Журналіст – професія творча

10.06.2021

))1Журналіст – професія творча

Як відомо, 6 червня в Україні традиційно відзначають День журналіста. Можна без перебільшення сказати, що це – свято не тільки працівників ЗМІ, а й широкого кола наших людей. Вони повсякчас користуються інформацією, яку черпають із газет, радіо, телебачення,  інтернету.
Напередодні Дня журналіста Ковельський міський голова Ігор Чайка і його заступник Наталія Маленицька зустрілися з представниками редакції газети "Вісті Ковельщини", "12 телевізійного каналу", окремих інтернет-видань. Вони подякували медійникам за співпрацю, кваліфіковане висвітлення проблем життєдіяльності територіальної громади, відповіли на запитання присутніх.
Зокрема, Ігор Чайка поінформував про головні підсумки діяльності міської влади останнім часом, зупинився на проблемах, які необхідно вирішити. Це – продовження благоустрою територій Ковеля і сільських громад, що увійшли до його складу, поповнення дохідної частини бюджету, який загалом виконується успішно, зміцнення матеріальної бази закладів охорони здоров'я, культури та освіти.
З приємністю голова відзначив новації, які запроваджені в життя впродовж останніх місяців роботи органу місцевої влади. Це – забезпечення прозорості цієї роботи, надання їй широкої гласності. Великий інтерес у мешканців громади викликав конкурс на кращий проєкт "Громадський бюджет", який стартував 1 травня ц. р. Аналіз поданих проєктів (а їх надійшло 43) та голосування триватимуть до 30 червня. Проєкти-переможці будуть визначені в результаті голосування з 11 по 15 липня. Для активізації молодіжного руху у Ковелі створено Молодіжну раду, а нині триває робота з формування Громадської ради при міському голові.
На завершення Ігор Чайка побажав журналістам міцного здоров'я, натхнення, визнання, цікавих проєктів і тем. За творчу майстерність, високий професіоналізм, вірність ідеалам журналістики, вагомий  особистий внесок у розвиток інформаційного простору краю він вручив Подяку редактору громадсько-політичної газети "Вісті Ковельщини" Миколі Вельмі. Такою ж Подякою відзначено журналіста Ярослава Гаврилюка.
У свою чергу, присутні щиро привітали з прийдешнім святом Ігоря Чайку, який до обрання на посаду міського голови багато років поспіль працював в галузі журналістики, подякували за увагу до праці медійників.
В той же день журналістів "Вістей Ковельщини" привітали зі святом голови Ковельської районної державної адміністрації Ольга Черен та районної ради – В'ячеслав Шворак. Вони вручили редактору Миколі Вельмі та його заступнику Світлані Ляшук Подяку колективу громадсько-політичної газети "Вісті Ковельщини" за плідну творчу працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у збагачення інформаційного простору Ковельщини, у розвиток демократичних засад українського суспільства, активну просвітницьку діяльність.
l
Журналістів, трудовий колектив ТзОВ "Редакція газети "Вісті Ковельщини" з нагоди Дня журналіста привітали керівники ряду підприємств, установ, організацій, комерційних структур, духовенство, громадські дописувачі "міськрайонки", читачі.
Всім їм висловлюємо щиру вдячність за поздоровлення, побажання нових успіхів у праці, міцного здоров'я, сповнення мрій і задумів. Ми переконані: сила преси – у єдності з громадськістю, заради інтересів якої і працюємо. Тож хай буде усе гаразд і в Вас, і в нас!
l
Декан Свято-Благовіщенського деканату ПЦУ, протоієрей о. Василь Мичко і священник собору Благовіщення Пресвятої Богородиці о. Михайло Левочко відслужили поминальну панахиду за упокій душ ковельських журналістів, які відійшли у Вічність: Алли Черній, Василя Бородчука, Гната Ольховича, Степана Скоклюка, Степана Байдюка, Ніни Нагайчук, Володимира Ковальчука, Ніни Тарасенко та інших. Царство їм Небесне і вічний спокій!
Всім працівникам редакції, які продовжують традиції своїх попередників і продовжують творити газету, святі отці побажали нових творчих здобутків, миру, добра, благополуччя, Господнього благословення на кожен прийдешній день.
Наш кор.
Як відомо, 6 червня в Україні традиційно відзначають День журналіста. Можна без перебільшення сказати, що це – свято не тільки працівників ЗМІ, а й широкого кола наших людей. Вони повсякчас користуються інформацією, яку черпають із газет, радіо, телебачення,  інтернету.
Напередодні Дня журналіста Ковельський міський голова Ігор Чайка і його заступник Наталія Маленицька зустрілися з представниками редакції газети "Вісті Ковельщини", "12 телевізійного каналу", окремих інтернет-видань. Вони подякували медійникам за співпрацю, кваліфіковане висвітлення проблем життєдіяльності територіальної громади, відповіли на запитання присутніх.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 370
Читати далі

Повідомлення в номер / Ти – моя доля

10.06.2021

скачанные файлы (2)Ти  –  моя  доля

Знову зацвів бузок. Галина Петрівна йшла між кущів, обсипаних рясним цвітом, вдихала п'янкий аромат. Вибирала найкращі гілки, складаючи їх у букет. Їх цьогоріч має бути 17, і вона віднесе їх на могилу свого Миколи. Саме стільки років, як вони зустрілись серед цього  бузкового царства, стільки років її сину. 

Сльозами зрошувала кожну квіточку, десь в подумках перегортала листочки свого життя. І ніяк не могла збагнути, чому так? Чому жіноча доля обійшла її стороною? Чому повторила долю матері? Чому? Адже вона була щаслива. Ніби вчора, звучав випускний вальс, і вона у надзвичайно красивому платті кружляла в колі своїх ровесників, а потім зустрічали Сонце і було відчуття тривожне, незбагненне дорослого життя. 
Ще зі шкільної парти знала: її шлях – до медицини, тож у той рік стала студенткою Ковельського медучилища. А щоб мамі було легше вчити єдину донечку, Галина вирішила кожен день їздити додому. Це ж недалеко, і за квартиру не треба платити, і сніданки та вечері мамині. Та й по господарству щось допоможе. Бо ж так сталося, що коли дочці і року не було, батько загинув в автокатастрофі, а мама сама виховувала доньку. Зарплата медичної сестри, звичайно, не була високою, то ж економити навчилася змалку. Тому кожного дня бігла студентка на автобус, а у вечері – з автобуса серед чарівної краси різнобарв'я квітів. 
А тоді була весна, квітнув травень рясним цвітом бузку. І Галина готувалася до випускного вечора – тільки уже в медучилищі. Радощам не було меж: диплом, робота, а, може, й кохання. Дівчата ж одна за одною виходили заміж, а їй все ніколи. Старалась вчитись, допомагати вдома. Отак, роздумуючи над своїми дівочими проблемами, поспішала студентка додому, хоча не відпускав її п'янкий запах бузкового цвіту. Ні відірватись від його розмаїття, ні оминути, тож дівчина зривала чарівні грона, шукаючи в них щасливі квіточки з п'ятьма пелюстками.
Не зчулася, як під'їхала до неї машина і перегородила дорогу. "Я цю мить, – з болем згадує нині Галина Петрівна, – пам'ятаю до дрібниць, по хвилинах, тисячі разів розкладаю ось уже сімнадцять років. Не зогледілась, як з кабіни вистрибнув дуже гарний хлопчина, виламав велику гілку бузку, став переді мною на коліна і сказав: "Ти – моя доля! На цій гілці – сотні квіточок. Стільки буде в нас щастя". І я раділа зустрічі з незнайомцем, раділа своєму щастю. Ми на галявині серед бузку навіть не познайомились. Пізніше увечері вдома, коли мама запитала: "А як звуть твого галантного хлопця?", ми ніби опам'ятались, подивились один на одного і в один голос: "Я – Микола, я – Галина".
Довго сміялись такому знайомству, але іскорка щастя спалахнула в моєму серці, якось відразу відчула: він – мій, він і є моєю другою половиною. 
З весіллям не тягнули. В одну неділю – випуск,  а в другу – вже дипломована медсестра стояла із своїм судженим на рушничку щастя і обіцяли одне одному в горі і радості завжди бути разом, бо весільні обручки не мають кінця, як наше спільне життя", – зі сльозами на очах мовила Галина. 
Все було добре: Галина ніжна, красива та ще й талановита і практична. Вдома люблячий, чуйний чоловік, чого хотіти? Чекали народження дитятка. Миколиній радості не було меж – мав народитися син. Ішли дні спільного життя, вона впивалась сімейним щастям, все більше закохувались один в одного. 
Але доля непередбачувана: іноді все вирішує по-своєму. Не стало Миколи. П'яний  шофер виїхав на зустрічну смугу і забрав життя коханого. Все навкруги щезло, кудись поділось Сонце, кольори теплої, золотої осені, все її життя розбилось на дрібні уламки і ті скалочки, які багато років згорьована жінка не може зібрати докупи.
"Кажуть, що час лікує, – мовить Галина Петрівна. – Не вірю, бо та рана і сьогодні пече, ниє в моїй душі. Відчуття болю, горя, розпачу я ще і сьогодні відчуваю. І тисячі разів ставлю собі запитання: "Чому?". Добре, що Господь почув мої молитви – син народився семимісячним, але здоровеньким".
Галина Петрівна на мить сполохала свої невеселі думки, десь у її сльозах спалахнула іскорка радості і материнського щастя. Її син Микола повторився в батькові і став змістом життя матері. 
"Я навчила його любити свого батька, відчувати його присутність. Цілувала його щічки за себе і за тата, кожен раз перехрещувала за двох, хоч до щему в серці шкода, що не перетнулися їх життєві дороги. Син знає батька лише із світлин завжди дев'ятнадцятилітнім", – з сумом сказала жінка.
Йшли роки, весни, наповнені рясним бузковим цвітом, доганяли одна одну, а біль втрати для люблячої жінки не може заглушити ніщо. Тільки щораз навесні приходить у сни молодий, гарний її Микола з великою гілкою бузку і тихо каже: "Ти – моя доля, моя пара".
Я якось ненароком подивилася на руку з обручкою молодої і гарної жінки. Галина Петрівна тихо сказала: не знімала після весілля і своє особисте життя не влаштовувала. Ніхто не зачепив мого серця. Хоча не раз ловила на собі погляди чоловіків, траплялося, що пропонували руку. Але серцю не накажеш. А ті незабутні місяці, прожиті щасливо з Миколою, я ділю на кожен день. Доки жила мама, допомагала мені в усьому: і по господарству, і онучка водила і в садок та до школи. Мама завжди просила: "Не повтори мою долю", – хотіла бачити мене щасливою. 
Ні, не охолодили роки її любові, не вивітрили з пам'яті того, кого любила, бо він запалив у її серці перший і єдиний вогонь кохання.
Живе на Ковельщині чудова жінка, любляча мама, талановитий працівник, з болем несучи в душі світлий образ коханого чоловіка, батька її сина. І кожної весни несе на могилу квіти і довго стоїть – роздумує над примхами долі.
Валентина СІЧКАР.
Знову зацвів бузок. Галина Петрівна йшла між кущів, обсипаних рясним цвітом, вдихала п'янкий аромат. Вибирала найкращі гілки, складаючи їх у букет. Їх цьогоріч має бути 17, і вона віднесе їх на могилу свого Миколи. Саме стільки років, як вони зустрілись серед цього  бузкового царства, стільки років її сину. 
Сльозами зрошувала кожну квіточку, десь в подумках перегортала листочки свого життя. 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 273
Читати далі
10.06.2021

IMG-684e3676d3a77c09628397155a19a3e0-VІнна Темрук: “Я танцюю з дитинства”

"Дзвіночок" і "Лісова пісня" стали абсолютними переможцями, виборовши сім Гран-прі і перше місце. 
Мелодія птахом злітає,
Серця молоді окриля,
І юність Поліського краю
У дружньому танці кружля. 
Танцюючи, ми перевершуємо самі себе, стаємо сильними, цілеспрямованими,  витривалими, розкриваємо  нові грані, можливості і таланти. Яскравим підтвердженням цих слів є абсолютна перемога учасників  Зразкового аматорського ансамблю народного танцю "Дзвіночок" та народного ансамблю пісні і танцю "Лісова пісня" (комунального закладу "Ковельський Народний дім "Просвіта")  у конкурсі-фестивалі "Зірка Карпат", що відбувся  у Яремчі 22 травня ц. р. Талановиті ковельські танцюристи поповнили культурну скарбничку нашого міста, ставши абсолютними переможцями конкурсу, де здобули 4 Гран-прі.
І знову зіркова слава чекала  на них через тиждень – 29 травня ц. р.: три  Гран-прі і перше місце  у Всеукраїнському різножанровому конкурсі-фестивалі мистецтв "Пальмова першість", що проходив у Вінниці.
Журналісти нашої газети не могли залишити поза увагою успіх ковельських танцюристів, тому зустрілись з керівником цих  колективів Інною Темрук, яка  з перших хвилин спілкування "підкорила" наші серця своєю вишуканістю,  колосальною енергетикою, мудрістю жінки, керівника, мами і берегині.
Інна Темрук ніколи не прагнула до слави, але визнання не забарилося – численні Грамоти і Подяки різних рівнів, блискучі виступи колективів на різноманітних фестивалях і конкурсах. Кожен концерт у нашому місті не проходить без їхньої участі. Але особливо молодий хореограф дорожить відзнакою  "Музичний олімп" від Всеукраїнського об'єднання "Країна". 
– Інно Олександрівно, щиро вітаємо із заслуженою перемогою! Ви, без перебільшення, абсолютні переможці, гордість нашого міста, адже разом із своїми вихованцями  ще раз підтвердили, що Ковель створює  дивовижний, різнобарвний світ танцю, прикрашений талантами, натхненням і любов'ю до цього мистецтва. Очікували на таке визнання? 
– Відверто кажучи, ні.  Почну з конкурсу-фестивалю "Зірка Карпат", що проходив  у м. Яремчі.  Місто  Ковель представляли 48 учасників із двох колективів. Середня і старша група зразкового ансамблю народного танцю "Дзвіночок" та основна танцювальна група народного ансамблю пісні і танцю "Лісова пісня".
Ковельські танцюристи представили 4 танці: "Фінська Полька" –  середня група, "Туди-сюди" та "Подоляночка" – старша група ансамблю "Дзвіночок". А "Лісова пісня" представила хореографічну композицію "Ой,  у вишневому саду". 
Програма фестивалю складалася із двох відділень. Ми виступали у другому, але не розуміли чому. І ось – момент нагородження, колективи з різних куточків України один за одним отримують нагороди і відзнаки, а про нас, нібито, усі забули (авт.-посміхається). Діти помітно хвилювалися, та й, власне, у мене серце тріпотіло від хвилювань.
"Невже, поїдемо додому  ні з чим?" – думалось. Однак ми помилялись. Високоповажне журі оголосило нас абсолютними переможцями фестивалю "Зірка Карпат". Як результат – 4 Гран-прі Всеукраїнського фестивалю.
Буквально через тиждень 29 травня ц. р. ми взяли участь у Всеукраїнському різножанровому конкурсі-фестивалі мистецтв "Пальмова першість", що проходив у Вінниці. У номінації  "Хореографічне мистецтво" молодша дитяча вікова категорія  Зразкового аматорського ансамблю народного танцю "Дзвіночок" виборола почесне перше місце. У цій же номінації змішана і середня дитячі вікові категорії, які представили танець "Подоляночка", "Туди-сюди"  були  також відзначені  Гран-прі. Блискуче виступила старша дитяча вікова категорія Народного аматорського ансамблю пісні і танцю "Лісова пісня". Як результат – ще одне Гран-прі. 
Досі діти перебувають під позитивними враженнями від поїздок. Адже в Карпатах вони релаксували в басейні готелю, відвідували різноманітні екскурсії, купували сувеніри. Особливо запам'ятався дивовижний фонтан у Вінниці, світлові шоу. Це справді незабутні моменти у нашому житті.
– Пані Інно, а давайте поринемо у спогади і пригадаємо як же усе починалось… Чи пригадуєте момент, коли Ви, ще зовсім юною, взяли на себе відповідальність стати хореографом танцювального колективу?
– Зразковий ансамбль народного танцю "Дзвіночок" має творчий стаж, довжиною у 18 років. Але все розпочалося значно раніше. Дитяча студія народного танцю була створена при народному аматорському ансамблі пісні і танцю "Лісова пісня". За роки  існування колектив очолювали талановиті балетмейстери і хореографи. До 1994 року ним  керувала Тетяна Корнелюк. Пізніше колектив взяв під керівництво Сергій Панюс.
В 2003 році після закінчення Волинського училища культури і мистецтв я прийшла на роботу у Народний дім "Просвіта" керівником гуртка хореографії на базі ансамблю "Лісової пісні". Лише згодом очолила танцювальний колектив, який отримав назву "Дзвіночок". До речі, назву він отримав із врахуванням думки наших вихованців. Назва настільки сподобалася нашим дітям, що ми не могли не прислухатися до їхніх бажань. 
"Дзвіночок!", "Ура!", – немов в унісон забриніли голоси юних "дзвіночків". Мрія дітей здійснилися. Минав час, ми працювали, проводили репетиції, брали участь у різних концертах, конкурсах, неодноразово бували за кордоном.
І ось настав той довгоочікуваний момент. За вагомий внесок у розвиток культури українського народу, високий художній рівень та виконавську майстерність танцювальному колективу у 2015 році присвоїли звання "зразковий аматорський".  Нині в ансамблі займається понад 90 дітей, віком від 5 до 15 років. 
– Танцюристом може стати далеко не кожен, адже це наполеглива праця, бажання і відданість улюбленій справі? 
– Відмінною рисою хорошого танцюриста є природна легкість в рухах. Тут потрібно проявити свої надзвичайні можливості. Але, повірте, ми не можемо знати за декілька репетицій, хто з дітей можна стати хорошим танцюристом.  Я беру у свою "команду" усіх бажаючих, відповідно до віку. Для мене усі рівні, тому не проводжу ніяких  "відбір-кастингів". Адже кожна дитина для мене – особистість і індивідуальність.
Колектив вирізняється оригінальними підборами хореографії, постановок та сценічних костюмів. Його візиткою є природний артистизм, а безпосередня щирість дітей стали запорукою участі в чисельних благодійних заходах, урочистостях міського, районного та обласного рівнів. Ансамбль "Дзвіночок" бере активну участь в міських, міжнародних, всеукраїнських фестивалях та конкурсах.  
– Інно Олександрівно, чи пам'ятаєте свої перші кроки хореографа, перші виступи, перемоги і визнання?
– Танцювальна стежина не була для мене легкою. Бували моменти, що були певні розчарування, але мої "дзвіночки" завжди мене надихають: поглянеш у їхні допитливі оченята і усі негаразди відходять на другий план. Згодом прийшло визнання. Під час одного із фестивалів "Танцююче місто" "Дзвіночок" визнали найкращим колективом м. Ковеля. 
Я танцюю з дитинства. В свій час у Ковелі був ансамбль "Веселі чобітки", яким керувала Тетяна Корнелюк. У мене не все завжди виходило, часом виникала апатія, було навіть, що рік не танцювала. Але з часом прийшло усвідомлення того, що без народних танців не уявляю свого життя. Склала іспити у Волинське училище культури і мистецтв. У моїх починаннях мене підтримала Тетяна Дмитрівна, а викладачі училища навчили не пасувати перед труднощами, а цілеспрямовано йти вперед. Цьому навчаю і своїх вихованців. Мої діти – донька Анастасія і син Нікіта теж танцюють у "Дзвіночку". Це мене, як маму, не може не тішити. Можна сказати, що вони виросли у цьому колективі, бо змалку приходили разом зі мною на численні репетиції.
– Пані Інно, Ви є "мамою" двох танцювальних колективів.  Це – колосальна праця, недоспані ночі, відповідальність за організацію поїздок. Як вам це вдається?
– Моїми натхненниками і стимулом вдосконалюватися завжди були і є наші діти. Але, справді, без підтримки ми б нічого не досягли. Висловлюю щирі слова вдячності міській владі, управлінню культури, молоді та спорту виконкому Ковельської міської ради (начальник Андрій Мигуля), директору комунального закладу "Ковельський Народний дім "Просвіта" Михайлу Пірожику, які, в міру можливостей, дбають про  виділення коштів на пошиття сценічних костюмів,  організацію транспорту.  
Не уявляю жодної поїздки  без  посильної допомоги батьків наших вихованців, адже вони беруть на себе фінансові витрати, вболівають за виступи. Велике їм спасибі! 
Не можу не згадати Лілію Літвін, котра  багато років віддано працює у нас костюмером і старанно береже наші сценічні костюми, разом працюємо над їх розробкою і дизайном, сценічними образами дітей. Мені пощастило, адже поруч зі мною колеги і друзі, на яких можна покластися. Бажаю всім радості, любові, добра і успіхів у всіх нових починаннях!
27 червня ц. р. о 15.00 год. на парковій сцені парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки відбудеться звітний концерт зразкового аматорського ансамблю народного танцю "Дзвіночок". Запрошуємо наших шанувальників та усіх бажаючих завітати на цю подію!
Світлана ТРОЦЮК.
НА ЗНІМКАХ: старша група народного ансамблю пісні і танцю "Лісова пісня" (під час інсценізації спектаклю "За двома зайцями") – учасники Ковельського аматорського експериментального театру-студії "10 ряд 10 місце";  Інна ТЕМРУК, керівник ансамблів "Дзвіночок" та "Лісова пісня"; учасники середньої групи  Зразкового аматорського ансамблю народного танцю "Дзвіночок" Ілля КАШИРЕЦь і Сергій ЦИПКО; після виступу "дзвіночків" у Вінниці; заслужені нагороди ковельських танцюристів.
Фото з архіву Народного дому "Просвіта".
"Дзвіночок" і "Лісова пісня" стали абсолютними переможцями, виборовши сім Гран-прі і перше місце. 
Мелодія птахом злітає,
Серця молоді окриля,
І юність Поліського краю
У дружньому танці кружля. 
Танцюючи, ми перевершуємо самі себе, стаємо сильними, цілеспрямованими,  витривалими, розкриваємо  нові грані, можливості і таланти. Яскравим підтвердженням цих слів є абсолютна перемога учасників  Зразкового аматорського ансамблю народного танцю "Дзвіночок" та народного ансамблю пісні і танцю "Лісова пісня" (комунального закладу "Ковельський Народний дім "Просвіта")  у конкурсі-фестивалі "Зірка Карпат", що відбувся  у Яремчі 22 травня ц. р. Талановиті ковельські танцюристи поповнили культурну скарбничку нашого міста, ставши абсолютними переможцями конкурсу, де здобули 4 Гран-прі.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 586
Читати далі
10.06.2021

01 Ярмарок ремесел об’єднав творчих, креативних і небайдужих

5 червня у парку культури імені Лесі Українки було особливо людно. Сотні юних ковельчан зі своїми батьками, бабусями, дідусями прийшли на акцію "100 ідей для дітей", яка четвертий раз проходить у нашому місті.  
На "ярмарку ремесел" було задіяно майже 70 професіоналів.
Особливою популярністю користувався фах поліцейського, будівельника, пожежника. Із задоволенням пробували себе діти у ролі  музиканта, художника, нотаріуса, ведучого шоу. 
Велике коло шанувальників традиційно зібрав навколо себе аматорський театр «10 ряд 10 місце». Тут маленькі актори приміряли костюми, вправлялись у різних ролях під керівництвом професійного режисера
 На  усіх, хто прийшов у парк,  чекало багато приємних сюрпризів, а також можливість стати володарем одного із суперпризів від генеральних партнерів — велосипеда, електросамоката, айфона.
Чимало подарунків підготувала і міська влада. Серед  них – і смартфон від міського голови Ігоря Чайки. 
Їх малечі вручили перший заступник міського голови Тарас Яковлев та начальник управління культури, молоді та спорту Андрій Мигуля.
 – Прекрасно, що вам, діти,  вдалось себе спробувати у різних професіях. Це можливо стане вам у нагоді і допоможе зрозуміти, чим у подальшому ви  хотіли б займатись. Без сумніву, ви  гарно  і корисно провели вихідний і отримали чудові подарунки. Цю традицію ми неодмінно будемо продовжувати,  – звертаючись до дітвори, сказав Тарас Володимирович.
Також він подякував усім, хто долучився до проведення акції.
 Захід організували ГО «Велика ідея» та молодіжний центр «Місто ідей».  Генеральні партнери:  Ковельська міська рада та фірма АGRO-V.
«Сто ідей для дітей» підтримали: магазин «Кулька», «Іграшки»,  шоу-рум «Модняшки»,  мережа магазинів «Галя Балувана», сім’я ресторанів «Класік», зоомагазин «Немо»,   DROZDIVSKYI,  WASABISUSHI.
Наш кор.
5 червня у парку культури імені Лесі Українки було особливо людно. Сотні юних ковельчан зі своїми батьками, бабусями, дідусями прийшли на акцію "100 ідей для дітей", яка четвертий раз проходить у нашому місті.  
На "ярмарку ремесел" було задіяно майже 70 професіоналів.
Особливою популярністю користувався фах поліцейського, будівельника, пожежника. Із задоволенням пробували себе діти у ролі  музиканта, художника, нотаріуса, ведучого шоу. 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 354
Читати далі
10.06.2021

Д1Наші земляки – лауреати фестивалю

21 травня 2021 року було оголошено результати Всеукраїнського інтернаціонального фестивалю-конкурсу "KYIV  ART  FEST", у якому участь взяла громадська організація "Асоціація осіб з інвалідністю "Добродія в дії", де ми стали лауреатами І ступеня в жанрі “Акторська майстерність”.
Напередодні Різдва учасники інклюзивного самодіяльного театру "Добродія", який функціонує на базі ГО "Асоціація осіб з інвалідністю "Добродія в дії", відтворили у ресторації "Берегиня" театралізовану виставу "Три празники в гості". 
З реалізацією проєкту, а саме відео-зйомками допомагала громадська організація "Робимо разом". Згодом наш проєкт був надісланий на конкурс, де отримали високу оцінку нашої творчості.
Конкурсну програму оцінювало незалежне журі, до складу якого входили провідні викладачі вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, заслужені діячі мистецтв України, організатори міжнародних та всеукраїнських фестивалів.
Критеріями оцінювання були: розкриття і яскравість художніх образів; виконавський рівень; сценічність (костюми), відповідність репертуару віковим особливостям виконавців; художнє оформлення вистави.
Усі задіяні учасники у постановці отримали від організаторів конкурсу медалі та солодкий, смачний, ручної роботи коржик з гарним дизайнерським написом, а основною нагородою став кубок у вигляді долоньок та диплом І ступеню. Подякою за вагомий особистий внесок у підготовці учасників фестивалю, активну професійну діяльність та сприяння розвитку дитячої, юнацької та професіональної творчості нагороджений керівник-режисер Володимир Кравчук.
За сценарієм вистави, як і в звичайній українській родині, яка зберігає традиції, готують святкові страви, на стіл кладуть сіно, накривають його полотняною скатертиною. У центрі столу – макітра із кутею. Поруч – колядник. Усі страви, що презентують на заході, на святковому столі – справжні: їх готують самостійно за домашніми рецептами.
В головних ролях люди з інвалідністю та їх сім'ї: господар – Борис Паталій с. Погіньки, господиня – Галина Гелетуха (м. Ковель), син Олег – Олег Гелетуха (м. Ковель), дочка Богданка – Богдана Паталій (с. Погіньки), дочка Софійка – Софія Шевчук (с. Майдан), син Вадим – Вадим Сахарук (м. Ковель), дід – Віктор Мороз (с. Волошки), баба – Олена Лисюк (м. Ковель), ведуча – Ольга Яренчук. Режисером – постановником цієї вистави є Володимир Кравчук, голова ГО "Асоціація осіб з інвалідністю "Добродія в дії". 
Немає значення, хто актор – здорова людина або людина з інвалідністю. У постановці актори – рівні професіоналам, про що свідчать отримані нагороди. Отже, можна жити, творити, розвиватися, проростати корінцями і гілочками в навколишній світ.
Щиро дякуємо за можливість взяти участь у фестивалі директору міжнародного благодійного фонду "Долоні" Кравцовій Анні.
Ольга Яренчук,
прессекретар
Громадської організації
"АСОЦІАЦІЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ
"ДОБРОДІЯ В ДІЇ".
21 травня 2021 року було оголошено результати Всеукраїнського інтернаціонального фестивалю-конкурсу "KYIV  ART  FEST", у якому участь взяла громадська організація "Асоціація осіб з інвалідністю "Добродія в дії", де ми стали лауреатами І ступеня в жанрі “Акторська майстерність”.
Напередодні Різдва учасники інклюзивного самодіяльного театру "Добродія", який функціонує на базі ГО "Асоціація осіб з інвалідністю "Добродія в дії", відтворили у ресторації "Берегиня" театралізовану виставу "Три празники в гості". 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 270
Читати далі
10.06.2021

скачанные файлы (1)Примусового переведення на картки не буде

Заяви Пенсійного фонду України щодо примусового переведення виплати пенсій на банківські картки викликала значний резонанс. Не всі літні люди мають досвід користування картками, не кажучи вже про те, що більшість з них, а мова йде про тих, хто проживає в сільській місцевості, не мають навіть доступу до банкоматів, щоб зняти з картки готівку. 
Проте вже 30 квітня Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що примусового переведення не буде. “Отримання пенсій та соціальних виплат повинно бути комфортним для пенсіонерів, а отримання пенсій на картку є правом, але не зобов'язанням пенсіонера”, — йдеться у заяві Прем'єра. 
Заява Прем'єр-міністра відобразилася у змінах до  сумнозвісної постанови № 277 через місяць — відповідна постанова (№ 546 від 26 травня 2021 року) була оприлюднена на сайті Кабінету міністрів 2 червня. Нарешті крапку в історії про примусове переведення пенсіонерів на банківське обслуговування поставлено — до 2023 року доставкою пенсій буде займатися “Укрпошта”. "Пенсіонер сам має обирати, де і в який спосіб йому зручно отримувати пенсію. Якщо в банку — то в банку. Якщо в “Укрпошті” — то в “Укрпошті”. І ніхто не має права змусити його робити вибір не на свою користь", — прокоментував зміни до постанови генеральний директор “Укрпошти” Ігор Смілянський. 
Відсутність доступу до терміналів і банкоматів стала основною причиною відтермінування переходу на банківські картки. По суті, “Укрпошта” єдина компанія, яка на сьогодні може забезпечити пенсіонерам в селах доступ до готівки. 
Постанова №546 передбачає, що умови видачі пенсій будуть змінені в 2023 році — до того часу доставкою пенсій буде займатися “Укрпошта”.  
Що робити пенсіонерам, 
які хочуть повернутися 
на обслуговування до “Укрпошти”?
За кілька місяців, поки вирішувалася доля пенсійних виплат, пенсійні фонди загітували деяких пенсіонерів відкрити банківські рахунки для отримання пенсії. Якщо отримувати гроші на картку не зручно, нова постанова дозволяє пенсіонеру повернутися на обслуговування до “Укрпошти”.  Подати заяву до ПФУ можна особисто або відправити документи поштою. 
Законних підстав відмовити у отриманні соцвиплати чи пенсії через пошту або змусити переходити на обслуговування в банк ні в Пенсійного фонду, ні в управлінь соцзахисту немає. Більше того, такі дії працівників можна кваліфікувати як зловживання службовим становищем, що за чинним Кримінальним кодексом карається позбавленням волі на термін до трьох років. 
Отож, якщо працівники ПФУ чи УСЗ під час консультації змушують відкривати рахунок в банку — це маніпуляція. Діє гаряча лінія “Укрпошти”, куди пенсіонери можуть звертатися у разі, якщо їм відмовили у переведенні отримання пенсії через “Укрпошту”. Залишити заявку можна за телефоном +38 (044) 354-52-73 або надіслати електронним листом на адресу pv@ukrposhta.ua.
Юлія ВАСИЛЕНКО,
директор комунікацій та зв’язків з органами державної влади АТ “Укрпошта”.
Заяви Пенсійного фонду України щодо примусового переведення виплати пенсій на банківські картки викликала значний резонанс. Не всі літні люди мають досвід користування картками, не кажучи вже про те, що більшість з них, а мова йде про тих, хто проживає в сільській місцевості, не мають навіть доступу до банкоматів, щоб зняти з картки готівку. 
Проте вже 30 квітня Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що примусового переведення не буде. “Отримання пенсій та соціальних виплат повинно бути комфортним для пенсіонерів, а отримання пенсій на картку є правом, але не зобов'язанням пенсіонера”, — йдеться у заяві Прем'єра. 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 334
Читати далі
10.06.2021

скачанные файлы (1)Примусового переведення на картки не буде

Заяви Пенсійного фонду України щодо примусового переведення виплати пенсій на банківські картки викликала значний резонанс. Не всі літні люди мають досвід користування картками, не кажучи вже про те, що більшість з них, а мова йде про тих, хто проживає в сільській місцевості, не мають навіть доступу до банкоматів, щоб зняти з картки готівку. 
Проте вже 30 квітня Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що примусового переведення не буде. “Отримання пенсій та соціальних виплат повинно бути комфортним для пенсіонерів, а отримання пенсій на картку є правом, але не зобов'язанням пенсіонера”, — йдеться у заяві Прем'єра. 
Заява Прем'єр-міністра відобразилася у змінах до  сумнозвісної постанови № 277 через місяць — відповідна постанова (№ 546 від 26 травня 2021 року) була оприлюднена на сайті Кабінету міністрів 2 червня. Нарешті крапку в історії про примусове переведення пенсіонерів на банківське обслуговування поставлено — до 2023 року доставкою пенсій буде займатися “Укрпошта”. "Пенсіонер сам має обирати, де і в який спосіб йому зручно отримувати пенсію. Якщо в банку — то в банку. Якщо в “Укрпошті” — то в “Укрпошті”. І ніхто не має права змусити його робити вибір не на свою користь", — прокоментував зміни до постанови генеральний директор “Укрпошти” Ігор Смілянський. 
Відсутність доступу до терміналів і банкоматів стала основною причиною відтермінування переходу на банківські картки. По суті, “Укрпошта” єдина компанія, яка на сьогодні може забезпечити пенсіонерам в селах доступ до готівки. 
Постанова №546 передбачає, що умови видачі пенсій будуть змінені в 2023 році — до того часу доставкою пенсій буде займатися “Укрпошта”.  
Що робити пенсіонерам, 
які хочуть повернутися 
на обслуговування до “Укрпошти”?
За кілька місяців, поки вирішувалася доля пенсійних виплат, пенсійні фонди загітували деяких пенсіонерів відкрити банківські рахунки для отримання пенсії. Якщо отримувати гроші на картку не зручно, нова постанова дозволяє пенсіонеру повернутися на обслуговування до “Укрпошти”.  Подати заяву до ПФУ можна особисто або відправити документи поштою. 
Законних підстав відмовити у отриманні соцвиплати чи пенсії через пошту або змусити переходити на обслуговування в банк ні в Пенсійного фонду, ні в управлінь соцзахисту немає. Більше того, такі дії працівників можна кваліфікувати як зловживання службовим становищем, що за чинним Кримінальним кодексом карається позбавленням волі на термін до трьох років. 
Отож, якщо працівники ПФУ чи УСЗ під час консультації змушують відкривати рахунок в банку — це маніпуляція. Діє гаряча лінія “Укрпошти”, куди пенсіонери можуть звертатися у разі, якщо їм відмовили у переведенні отримання пенсії через “Укрпошту”. Залишити заявку можна за телефоном +38 (044) 354-52-73 або надіслати електронним листом на адресу pv@ukrposhta.ua.
Юлія ВАСИЛЕНКО,
директор комунікацій та зв’язків з органами державної влади АТ “Укрпошта”.
Заяви Пенсійного фонду України щодо примусового переведення виплати пенсій на банківські картки викликала значний резонанс. Не всі літні люди мають досвід користування картками, не кажучи вже про те, що більшість з них, а мова йде про тих, хто проживає в сільській місцевості, не мають навіть доступу до банкоматів, щоб зняти з картки готівку. 
Проте вже 30 квітня Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що примусового переведення не буде. “Отримання пенсій та соціальних виплат повинно бути комфортним для пенсіонерів, а отримання пенсій на картку є правом, але не зобов'язанням пенсіонера”, — йдеться у заяві Прем'єра. 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 272
Читати далі