25 жовтня, з благословення  митрополита Луцького і Волинського Михаїла відбулася молитва перед поїздкою військового капелана прот. Матвія Олійника із зібраною допомогою для наших військових та для погорільців Луганщини.

Молебень звершив декан Свято-Дмитрівського округу Ковельського деканату прот. Анатолій Александрук із духовенством.

Зібраний одяг і речі доправлено до штабу гуманітарної допомоги Муратівської сільської ради Новоайдарського району Луганської області.  Місцеві жителі,  які постраждали від пожеж, висловлюють велику подяку Ковельщині за крок милосердя і підтримки у цій біді.

Наші постійні волонтери які підтримали нас у черговий раз, –  Ігор Рубель, Іван Буряк, Сергій Абрамчук, Степан Пінчук, Микола Савош, Юлія Спіріна, бібліотекарі та підприємці (привокзальний ринок), учні 10-ї школи, церковні громади, жителі Ковеля і району. Щиро дякуємо за підтримку і розуміння! 

Разом ми – велика сила!

Свято-Дмитрівський округ, 

Ковельський деканат, ПЦУ.

25 жовтня, з благословення  митрополита Луцького і Волинського Михаїла відбулася молитва перед поїздкою військового капелана прот. Матвія Олійника із зібраною допомогою для наших військових та для погорільців Луганщини.

Молебень звершив декан Свято-Дмитрівського округу Ковельського деканату прот. Анатолій Александрук із духовенством.

Зібраний одяг і речі доправлено до штабу гуманітарної допомоги Муратівської сільської ради Новоайдарського району Луганської області.  Місцеві жителі,  які постраждали від пожеж, висловлюють велику подяку Ковельщині за крок милосердя і підтримки у цій біді.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 377

Досить драматично розгорталися події довкола виборів Ковельського міського голови, який тепер одночасно буде і очільником Ковельської міської об’єднаної територіальної громади.

Як ми вже повідомляли, за посаду змагалися 15 кандидатів. В кінцевому підсумку з’ясувалося, що найбільшу кількість голосів набрали Ігор Чайка («ЗА Майбутнє») та Олег  Уніга  («Слуга Народу»).  Першим про свою перемогу в соціальних мережах повідомив Ігор Чайка, з чим  не погодився Олег Уніга, котрий заявив про недостовірність попередніх результатів  виборів й заявив  про готовність їх оскаржувати. Його суперник категорично заперечив усі звинувачення на свою адресу, оприлюднивши таблиці паралельного підрахунку голосів представниками партії «ЗА Майбутнє» в розрізі виборчих дільниць.

Незважаючи на конфліктну ситуацію,   Ковельська міська територіальна виборча комісія Ковельського району (голова О. А. Кузьмич) 30 жовтня провела своє засідання, де офіційно оголосила про обрання Ігоря Чайки Ковельським міським головою, повідомивши, що загалом за кандидатів на цю посаду проголосували 18560 людей, але 368 бюлетенів визнано недійсними.

За результатами офіційного підрахунку, Ігор Чайка набрав 3019 голосів виборців, тоді як Олег Уніга – 2935, тобто різниця становить 84 голоси.

Ми щиро вітаємо Ігоря Леонтійовича Чайку з обранням на високу посаду – голови Ковельської міської об’єднаної територіальної громади і бажаємо успіхів у подальшій роботі, яка є відповідальною та досить складною, особливо в наш непростий і непередбачуваний час. Сподіваємося  на його розуміння і підтримку журналістської спільноти Ковельщини, адже новообраний мер – наш колега по професії,  і саме його кандидатуру підтримав секретаріат Волинської обласної організації Національної спілки журналістів України.

Заодно хочемо подякувати попереднику – Ковельському міському голові  Олегу Кіндеру, його команді, всім депутатам міської ради сьомого скликання  за ділову співпрацю й активну участь у творенні громадсько-політичної газети «Вісті Ковельщини», постійну готовність вести діалог з читачами видання в ході прес-конференцій, проведення «гарячих ліній», інтерв’ю тощо. Щастя і добра Вам на майбутнє, здійснення  всіх планів і задумів!

Відомо, що   ряд депутатів міської ради попередньої каденції обраний депутатами нового органу представницької влади у Ковелі, яка відтепер працюватиме на благо виборців об’єднаної територіальної громади. Нехай   Вам щастить у праці, а Господь дарує міцне здоров’я, рішучість і наполегливість у виконанні  передвиборчих обіцянок, принциповість та відповідальність у відстоюванні інтересів і ковельчан, і мешканців сіл ОТГ!

Михайло КУЗЬМУК.

Досить драматично розгорталися події довкола виборів Ковельського міського голови, який тепер одночасно буде і очільником Ковельської міської об’єднаної територіальної громади.

Як ми вже повідомляли, за посаду змагалися 15 кандидатів. В кінцевому підсумку з’ясувалося, що найбільшу кількість голосів набрали Ігор Чайка («ЗА Майбутнє») та Олег  Уніга  («Слуга Народу»).  Першим про свою перемогу в соціальних мережах повідомив Ігор Чайка, з чим  не погодився Олег Уніга, котрий заявив про недостовірність попередніх результатів  виборів й заявив  про готовність їх оскаржувати. Його суперник категорично заперечив усі звинувачення на свою адресу, оприлюднивши таблиці паралельного підрахунку голосів представниками партії «ЗА Майбутнє» в розрізі виборчих дільниць.

Незважаючи на конфліктну ситуацію,   Ковельська міська територіальна виборча комісія Ковельського району (голова О. А. Кузьмич) 30 жовтня провела своє засідання, де офіційно оголосила про обрання Ігоря Чайки Ковельським міським головою, повідомивши, що загалом за кандидатів на цю посаду проголосували 18560 людей, але 368 бюлетенів визнано недійсними.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 472

 Культура і мова – це

  диво народу,

Це Сонце в

     захмарений день.

В них дух незборимий

         козацького роду, 

В них душа України

 у вінку  із пісень.

9 листопада – визначний день у календарі, бо в цей день відзначають своє професійне свято усі, хто присвятив себе благородній справі – зберігати, розвивати і відтворювати безцінні духовні скарби нашого народу – це працівники клубних, бібліотечних закладів, шкіл естетичного виховання, аматори та майстри народного мистецтва. 

Без перебільшення  можна стверджувати, що збереження національних традицій – запорука успішних перетворень нашої держави. Однак, щоб духовні цінності не втратили свого значення, працівники культури дарують людям радість, несуть до кожної душі, до кожного серця пісню, пропагують мистецтво, своєю плідною творчою працею та силою духу звеличують рідну Україну. Саме такими носіями доброго, мудрого, вічного є працівники галузі культури Ковельщини, талановиті і творчі люди. 

Переконана, що лише той досягне успіху у своїй професії, хто по-справжньому кохається у своїй роботі. Завдяки таланту, вогнику в душі і щоденній праці ми маємо можливість насолоджуватись виступами аматорських колективів, вихованців шкіл естетичного виховання, культурними надбаннями нашого краю.

Шановні колеги! Ваша праця завжди на виду: Ви створюєте  людям свято, допомагаєте молодому поколінню долучатися до справжніх витоків української культури, бачити в ній   найкраще і цінне. Завдяки Вашому творчому неспокою культура нашого краю вродила вагомими духовними здобутками, за що Вам – щире спасибі.

Сердечні вітання з професійним святом сьогодні шлемо ветеранам галузі, всім, хто за покликом душі назавжди поєднав своє життя із творчістю. Нехай кожен Ваш день буде сповнений світлою радістю, натхненням, добрим   здоров’ям та життєвими перемогами. Сердечне спасибі Вам за багаторічне служіння обраній професії, за досвід, яким Ви щиро ділитесь з молодими працівниками. Адже за ними – майбутнє нашої України.

В умовах пандемії коронавірусу, безперечно, змінилось життя нашої галузі. Не можуть повноцінно працювати наші установи в режимі онлайн. Адже без глядачів  культурний простір втратив свою цінність. Це доволі небезпечно, адже ніхто не знає, коли закінчиться цей карантин і чи зможемо ми повернутися до того стану, який був до карантину, чи буде знову працювати культурна сфера в повному обсязі.

Адже саме завдяки творчим працівникам РБК, сільських закладів культури, мистецьких шкіл, книгозбірень в районі було проведено сотні культурно-мистецьких заходів, що залишили великий слід в душі кожного ковельчанина.

Реформування, пов’язані з децентралізацією, є певним викликом для багатьох закладів культури, які мають окреслити шляхи подальшого існування та визначити нові напрями і форми надання населенню культурно-мистецьких послуг. Але   не забуваймо, що заклади культури – невід’ємна частина громади. Добре розвинені культосвітні установи тільки сприятимуть розвитку рівня громад, а також розширять можливості ОТГ презентувати себе та свої соціально-економічні досягнення. Тому сподіваюсь, що збереження базової мережі та моделі функціонування закладів культури в об’єднаних територіальних громадах залишаться одним з першочергових питань органів місцевого самоврядування.

Шановні працівники культури району! Щиро вітаю Вас із Всеукраїнським днем працівників культури та майстрів народного мистецтва, Днем української писемності та мови! Вірю, що і надалі Ви будете привносити у буденне життя ту життєдайну силу, яка допомагає вирватись із тенет повсякденних проблем і поринути у світ гармонії. Прийміть щиру вдячність за вірність своєму покликанню, невтомний творчий пошук, самовідданість і подвижництво. Хай доля буде прихильною до Вас, хай світлим, творчим буде Ваш шлях та шлях тих, кого Ви ведете у чарівний світ мистецтва!

Щиро дякую за підтримку керівникам районної влади, депутатському корпусу Ковельської районної ради, очільникам сільських рад та об’єднаних територіальних громад.

Закликаю всіх підтримувати традиції насиченого культурно-мистецького життя нашого краю. Бажаю всім нам гідної праці, професійних здобутків і творчого зростання, що дасть змогу досягти значних результатів на теренах культурного обслуговування населення Ковельщини!

Культура – це лікар, що

         зцілює грішних, 

А мова – це пісня весни

  солов’їна, 

Злітає молитва до Бога

  Всевишнього, 

Є культура і мова – живе

  Україна. 

З повагою і вдячністю –  Тетяна Матяшук, завідувач сектора культури молоді та спорту Ковельської районної державної адміністрації.

9 листопада – визначний день у календарі, бо в цей день відзначають своє професійне свято усі, хто присвятив себе благородній справі – зберігати, розвивати і відтворювати безцінні духовні скарби нашого народу – це працівники клубних, бібліотечних закладів, шкіл естетичного виховання, аматори та майстри народного мистецтва. 

Без перебільшення  можна стверджувати, що збереження національних традицій – запорука успішних перетворень нашої держави. Однак, щоб духовні цінності не втратили свого значення, працівники культури дарують людям радість, несуть до кожної душі, до кожного серця пісню, пропагують мистецтво, своєю плідною творчою працею та силою духу звеличують рідну Україну. Саме такими носіями доброго, мудрого, вічного є працівники галузі культури Ковельщини, талановиті і творчі люди. 

Переконана, що лише той досягне успіху у своїй професії, хто по-справжньому кохається у своїй роботі. Завдяки таланту, вогнику в душі і щоденній праці ми маємо можливість насолоджуватись виступами аматорських колективів, вихованців шкіл естетичного виховання, культурними надбаннями нашого краю.

Шановні колеги! Ваша праця завжди на виду: Ви створюєте  людям свято, допомагаєте молодому поколінню долучатися до справжніх витоків української культури, бачити в ній   найкраще і цінне. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 367

Упав з козлового крана так, що п’ятки ніг розвернуло всередину і не було жодної краплі крові. Що буде ходити – не було ніякої надії. Але у віщому сні Павлу було сказано, що буде не тільки ходити,   а й їздити машиною.

Лікарі йому прогнозували  бути інвалідом – лежати і не ходити. Сказали :” Ти – каліка на все життя,  і мусиш із цим змиритися”. Але, пройшовши всі кола пекла, Павло став ходити і навіть йому групу інвалідності анулювали. І ось уже 14  років, як  нічим не хворіє і не знає, що таке болі.

Павлу Кравчуку   було 45 років, коли з ним сталася страшна біда. Він працював електриком – висотником на козловому крані,  і йому потрібно було після ремонту запустити його в роботу.

– То була субота, – пригадує події того часу Павло. —  Нашу бригаду викликали на роботу. Я взяв потрібний інструмент і поліз на кран. За правилами, зі мною мав  бути напарник, який допомагав би мені тримати інструмент і бути поруч. Але я був сам. У обох руках важке залізяччя, і мені незручно було підійматися вгору.

Павло підіймався по “нозі” крана, та раптом одна рука зісковзує   і чоловік падає на землю з висоти більше 6 метрів.  Він упав на голу землю - хоча мав би упасти на колеса крана.  Певне, сам Бог підставив Свою невидиму руку, щоб полегшити падіння. Крові не було жодної крапельки. Але Павло Кравчук зрозумів:  з ним трапилося  щось страшне. 

 – Лежу сам-самісінький,  ніде нікого, бо ж субота, вихідний день, – розповідає Павло. —  Став гукати людей на поміч. Із котельні, що була неподалік, прибіг чоловік, який там чергував. Викликав” швидку”,  і мене забрали в лікарню. Лікарі оглянули і озвучили страшний діагноз:   переломи обох п’яток, багатоосколочний зі зміщенням  (п’ятки розвернуло всередину)  перелом хребта другого ступеня. 

Павла Кравчука одразу взялися оперувати. Просвердлили п’ятки і поставили на витяжку. Коли він був під наркозом- мовчав, а як тільки вийшов наркоз – від пекельного болю кричав на всю палату. Але   “приємний” сюрприз чекав чоловіка попереду. У понеділок завідуючий відділенням сказав, що неправильно (! ) зробили витяжку.

Мусили свердлити ще раз. А заодно  виявили перелом у руці, через що рука не піднімалася,  і сказали:” Ти пожиттєвий каліка! Нічого не можна зробити, уже пізно.” 

– Я не міг змиритися з тим, що я ніколи не буду ходити, – розповідає Павло. – Весь час лежав на спині, спати не міг, бо дуже все боліло. Сну не було, тільки дрімав потрохи. Хворого і безпомічного  мене виписали додому. Сказали, що треба розробляти ноги. Операцію не робили, бо в п’ятці все зрослося   у суцільну масу – кості і тіло вперемішку.

Та процедури не дали ніякого результату – стало більше боліти, і різко погіршився стан хворого.  Павла відправили знову в ту ж саму лікарню, де завідуючий  доповнив  медичну карту новим діагнозом: перелом малоберцової кістки в нозі (!). 

  – Мене “ закували” знову в гіпс, – пригадує чоловік. –  Після п’яти місяців безрезультатного  лікування  я в розпачі став питати скільки це неподобство буде продовжуватися? Лікар відповів :” Це буде до кінця життя”. І дружина ввечері мене забрала додому, бо в лікарні сказали: “ Ми не знаємо,  чого ви тут лежите?” 

Сірі, сповнені розпачу і болю одноманітні дні,  тягнулися один за одним. Сім’я Кравчуків шукала рятунок будь-де, аби лише хоч якось допомогти Павлові. Це було перед Новим роком 2007 року.  Люди порадили їхати у Радивилів до Ярощука Віктора Івановича. Дорога далека, чоловік лежачий,  але поїхали.

– Віктор Іванович мене прийняв, щось наставив, – пригадує Павло. – Я так кричав від болю, що чули всі сусіди, адже все робилося без наркозу і знеболюючих ліків. А після процедури Ярощук, як віруюча людина, став на коліна і довго молився за мене:” Господи! Зроби йому ноги, як у оленя!..” Ці слова мене зачепили за душу. Не вірилося, що щось із того буде, бо ж з дня травми пройшло вже півроку. Повертаючись додому у Миколаїв, ми по дорозі заїхали в Костопіль до Березюка (брата по вірі ), щоб там заночувати. Він мені сказав :” Будеш вірити – будеш зцілений!”  Я ухопився за цю обнадію,  і просив у Бога віри, бо дуже хотів ходити. 

Через три тижні Павло Кравчук поїхав знову у Радивилів до Віктора Івановича. А перед тим йому снився сон, що він сам сидить за кермом автомобіля і везе сім’ю на зібрання (машина стояла у гаражі).

– Я вперше за багато  часу заснув після стількох безсонних  ночей, –    розповідає чоловік. – Це було для мене першим чудом. Коли я вдруге приїхав у Радивилів і ночував у родичів, то розказав їм свій сон. А вони кажуть :” Ставай на ноги!” 

  Та як міг Павло стати на ноги, коли худющий,  як тріска, ледве тримав на собі атрофоване тіло? Але мало-помалу на милицях сам підійшов до столу, де всі снідали.

– Це було велике диво і перший крок віри! – згадує Павло. — Я сам собі не вірив, що стою на ногах. Ми поснідали і поїхали додому в Миколаїв. Це була п’ятниця. А в суботу ( був теплий сонячний день, початок лютого ) я беру милиці, виходжу з будинку і прямую до гаража. Сів у машину, щоб завести. Але розрядився акумулятор. Тож з буксира  родичі допомогли рушити з місця. А в неділю з сім’єю вже поїхав на зібрання. Через трохи у тещі стався інсульт,  і я (знову сам за кермом) поїхав, щоб застати її ще живою. 

Одинадцять  місяців Павло Кравчук був на лікарняному, мав третю групу інвалідності. Лікарі, які давали діагноз бути приреченим калікою, самі собі не вірили, що Бог руками Ярощука Віктора Івановича поставив його на ноги. У них були квадратні очі, коли Павло сам, стоячи на  ногах, прийшов у поліклініку. Через рік почав піднімати вантаж по 50 кілограмів. Йому  анулювали інвалідність і він став цілком здоровим. З 2006 року Павло не знає, що таке біль, ніколи нічим не хворіє.

– Я вдячний Богу, що руками Віктора Івановича Ярощука Він мене зцілив і не дав втратити віру. Дяка Йому за це!

Галина ОЛІФЕРЧУК.

НА ЗНІМКАХ: Павло КРАВЧУК; козловий кран, з якого він упав.

Фото з архіву автора. 

Упав з козлового крана так, що п’ятки ніг розвернуло всередину і не було жодної краплі крові. Що буде ходити – не було ніякої надії. Але у віщому сні Павлу було сказано, що буде не тільки ходити,   а й їздити машиною.

Лікарі йому прогнозували  бути інвалідом – лежати і не ходити. Сказали :” Ти – каліка на все життя,  і мусиш із цим змиритися”. Але, пройшовши всі кола пекла, Павло став ходити і навіть йому групу інвалідності анулювали. І ось уже 14  років, як  нічим не хворіє і не знає, що таке болі.

Павлу Кравчуку   було 45 років, коли з ним сталася страшна біда. Він працював електриком – висотником на козловому крані,  і йому потрібно було після ремонту запустити його в роботу.

– То була субота, – пригадує події того часу Павло. —  Нашу бригаду викликали на роботу. Я взяв потрібний інструмент і поліз на кран. За правилами, зі мною мав  бути напарник, який допомагав би мені тримати інструмент і бути поруч. Але я був сам. У обох руках важке залізяччя, і мені незручно було підійматися вгору.

Павло підіймався по “нозі” крана, та раптом одна рука зісковзує   і чоловік падає на землю з висоти більше 6 метрів.  Він упав на голу землю - хоча мав би упасти на колеса крана.  Певне, сам Бог підставив Свою невидиму руку, щоб полегшити падіння. Крові не було жодної крапельки. Але Павло Кравчук зрозумів:  з ним трапилося  щось страшне. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 380

2 листопада 2020 року було оголошено результати дистанційного XIV Міжнародного конкурсу “Digi-Talenty Lato 2020”, у якому участь взяла громадська організація “Асоціація осіб з інвалідністю “Добродія в дії”, де ми здобули гарні результати і стали лауреатами І ступеню в номінації «театральне мистецтво» та отримали сертифікат - грант на 300 євро для участі в ОЧНОМУ фестивалі. 

Напередодні Різдва учасники самодіяльного театру “Добродія”, який функціонує на базі ГО «Асоціація осіб з інвалідністю «Добродія в дії», відтворюють на сцені традиції Святвечора на Поліссі, де, за традицією, у кожній оселі готують 12 пісних страв.

На стіл кладуть сіно, накривають його полотняною скатертиною. У центрі столу - макітра із кутею. Поруч - колядник... Усі страви, що презентують на заході, на святковому столі - справжні: їх готують самостійно за домашніми рецептами. 

В головних ролях люди з інвалідністю та їх сім’ї: господар — Борис Паталій (с. Погиньки), господиня — Галина Гелетуха (м. Ковель,) син Олег — Олег Гелетуха (м. Ковель), дочка Богданка — Богдана Паталій (с. Погиньки), дочка Софійка — Софія Шевчук (с. Майдан), син Вадим — Вадим Сахарук (м.Ковель), дід — Володимир Лисюк (с.Волошки), баба — Олена Лисюк (м.Ковель), ведуча — Ольга Яренчук. Режисером – постановником цієї вистави є  Володимир Кравчук, голова ГО «Асоціація осіб з інвалідністю «Добродія в дії». Також лауреатом ІІІ ступеня в номінації «Декоративно-прикладне мистецтво» стала і прес-секретар Яренчук Ольга (отримала також сертифікат на 10 євро для участі в очному фестивалі).

Ми не сподівалися бути лауреатами, але  результатом дуже задоволені. Тож щиро дякуємо за можливість взяти участь організаторам дистанційного конкурсу. Це Фонд «Ініціатива» (Свидниця, Польша),  Курортний театр в Поляниці Здруй (Польща), міський Будинок культури в Щитно (Польща). 

Ольга Яренчук,

прес-секретар  Громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ «ДОБРОДІЯ В ДІЇ».

2 листопада 2020 року було оголошено результати дистанційного XIV Міжнародного конкурсу “Digi-Talenty Lato 2020”, у якому участь взяла громадська організація “Асоціація осіб з інвалідністю “Добродія в дії”, де ми здобули гарні результати і стали лауреатами І ступеню в номінації «театральне мистецтво» та отримали сертифікат - грант на 300 євро для участі в ОЧНОМУ фестивалі. 

Напередодні Різдва учасники самодіяльного театру “Добродія”, який функціонує на базі ГО «Асоціація осіб з інвалідністю «Добродія в дії», відтворюють на сцені традиції Святвечора на Поліссі, де, за традицією, у кожній оселі готують 12 пісних страв.

На стіл кладуть сіно, накривають його полотняною скатертиною. У центрі столу - макітра із кутею. Поруч - колядник... Усі страви, що презентують на заході, на святковому столі - справжні: їх готують самостійно за домашніми рецептами. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 366

Київські пани воюють, 

а в «мужиків» на місцях чуби тріщать 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 375

У жовтні традиційно починається опалювальний сезон, а разом із ним – і новий сезон субсидій. Адже за тепло в оселях українцям доводиться платити чималі гроші. Важливу інформацію про субсидії на 2020-2021 рік зібрав Центр громадського моніторингу та контролю.

Кому призначають?

За інформацією Міністерства соціальної політики право на отримання житлових субсидій мають ті, в кого плата за житлово-комунальні послуги (ЖКП) дорівнює чи перевищує 20% доходів сім’ї. Однак ця вимога почне діяти тільки з наступного місяця після скасування карантину. Тож до кінця 2020 року, як і раніше, нормою є 15%.

Субсидія призначається одній із зареєстрованих в оселі осіб окремо на опалювальний сезон і літній періоди. Її можуть оформити і ті, хто не зареєстрований, а фактично проживає у житлі. У цьому разі потрібен офіційний договір оренди. Єдиними винятком є переселенці з окупованих Донбасу і Криму.

Варто зауважити, що на субсидію не мають права українці, які впродовж року придбали земельну ділянку, житло, автомобіль або іншу річ вартістю понад 50 тисяч грн. Також на компенсацію від держави не можуть претендувати боржники за ЖКП (у понад 340 грн), власники квартири площею понад 120 кв. м і будинку площею понад 200 кв. м.  І ті, хто має автомобіль, випущений менш, ніж 5 років тому. Також у категорію субсидіантів не потрапляють ті, хто офіційно не працює, не вчиться і не перебуває на обліку в центрі зайнятості.

Як оформити?

Як зазначають у Мінсоцполітики, для багатьох отримувачів субсидій допомога на опалювальний сезон 2020-2021 року буде перепризначена автоматично. Це стосується всіх, хто користувався субсидією в попередньому опалювальному сезоні. Автоматичного подовження не відбудеться лише у тому випадку, якщо отримувачі субсидії змінили постачальника газу і не повідомили про це соцслужбу.

Для тих, хто хоче оформити субсидію вперше, відомство пропонує такий алгоритм дій. Найперше звернутись із заявою до місцевого управління праці та соціального захисту населення. До заяви слід додати довідки про доходи усіх осіб, які проживають в оселі. Зокрема, для розрахунку субсидії мають значення такі доходи, як зарплата (після сплати податку на фізосіб), пенсія, стипендія, соцвиплати, допомога із безробіття, грошові перекази із закордону та інше. Не враховуються допомога при народженні дитини, аліменти, соцдопомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також допомога переселенцям. Також можна не подавати дохід члена сім’ї, який зареєстрований, але не проживає у квартирі чи будинку. Але за умови документального підтвердження цього факту.

У зв’язку з карантином через коронавірус заяву і всі довідки можна надіслати поштою або завантажити онлайн на сайті subsidii.mlsp.gov.ua (за наявності електронного цифрового підпису).

Після розгляду заяви і документів відомство розрахує обсяг компенсації за оплату ЖКП. Субсидія дорівнюватиме різниці між платою за житлово-комунальні послуги в межах норми та обсягом обов’язкового платежу.

Відсоток обов’язкової плати можна вирахувати самотужки за формулою: середньомісячний дохід на одного члена сім’ї ділиться на розмір прожиткового мінімуму (наразі 2027 грн.); отриманий результат ділиться на 2, а потім множиться на 15%.

Перевірити надану субсидію можна на порталі subsidii.ioc.gov.ua.

Яких змін чекати наступного року?

Цього року в неопалювальний сезон компенсацію на оплату ЖКП щомісяця отримували близько 3 млн. сімей. За весь 2020 рік заплановано витратити на субсидії 39,3 млрд. грн. У бюджеті на 2021 рік сума менша – 36,6 млрд. грн.

Зменшення видатків на субсидії викликало чималий ажіотаж у ЗМІ та соцмережах. Однак експерти закликають не робити передчасних висновків. Адже, по-перше, проєкт держбюджету є попереднім і до його ухвалення суми можуть змінитись. По-друге, на наступний рік заплановане зростання на 9,3% прожиткового мінімуму – до 2393 грн., а також підвищення мінімальної заробітної плати – до 6000 з 1 січня і до 6500 з 1 липня.

«Субсидії рахуються відповідно до можливостей громадян їх отримувати. Ми зараз суттєво збільшуємо розмір прожиткового мінімуму, мінімальну заробітну плату. В умовах, коли ціни на енергоносії є досить низькими порівняно з попередніми роками, буде економія субсидій. Це розрахунки», – пояснив міністр фінансів Сергій Марченко.

За словами можновладців, кількість субсидіантів не зміниться, але для декого суми компенсацій будуть скореговані, з огляду на зростання їхніх доходів.

«Насправді субсидії не скорочуються взагалі. Люди, які отримували субсидії на початку року, вони так само будуть отримувати субсидії і зараз. Ані розмір субсидій, ані перелік осіб, які отримують субсидії, не скорочується», – зауважив голова податкового комітету Верховної Ради, депутат «Слуги народу» Данило Гетманцев.

Експерти звертають увагу, що до кінця року тарифи на житлово-комунальні послуги переважно не зростуть. Зокрема, залишиться незмінною плата за світло та холодну воду. Так само не очікується значного подорожчання плати за тепло у багатоквартирних будинках. А ось тарифи на газ для абонентів зміняться залежно від того, з яким постачальником вони уклали договір.

Центр громадського 

моніторингу та контролю.

У жовтні традиційно починається опалювальний сезон, а разом із ним – і новий сезон субсидій. Адже за тепло в оселях українцям доводиться платити чималі гроші. Важливу інформацію про субсидії на 2020-2021 рік зібрав Центр громадського моніторингу та контролю.

За інформацією Міністерства соціальної політики право на отримання житлових субсидій мають ті, в кого плата за житлово-комунальні послуги (ЖКП) дорівнює чи перевищує 20% доходів сім’ї. Однак ця вимога почне діяти тільки з наступного місяця після скасування карантину. Тож до кінця 2020 року, як і раніше, нормою є 15%.

Субсидія призначається одній із зареєстрованих в оселі осіб окремо на опалювальний сезон і літній періоди. Її можуть оформити і ті, хто не зареєстрований, а фактично проживає у житлі. У цьому разі потрібен офіційний договір оренди. Єдиними винятком є переселенці з окупованих Донбасу і Криму.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 288

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 344

Далеко не кращі часи переживає нині Українська залізниця. Взнаки дається і пандемія коронавірусу, й економічна та фінансова кризи, й інші негаразди.

Але трудівники сталевих магістралей продовжують свою нелегку та відповідальну роботу, намагаються сумлінно виконувати поставлені перед ними завдання. Не падають духом і працівники Ковельського залізничного вузла, які вірять: рано чи пізно ситуація в країні зиіниться на краще. Напередодні їх професійного свята бажаємо їм оптимізму, гарного настрою, Божого благословення на кожен робочий день!

НА СВІТЛИНІ ви бачите оператора при черговому по станції Ковель Оксану МАРТИНЮК, чергових Інну ШВОРАК та Людмилу КОНДРАТЮК.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Далеко не кращі часи переживає нині Українська залізниця. Взнаки дається і пандемія коронавірусу, й економічна та фінансова кризи, й інші негаразди.

Але трудівники сталевих магістралей продовжують свою нелегку та відповідальну роботу, намагаються сумлінно виконувати поставлені перед ними завдання. Не падають духом і працівники Ковельського залізничного вузла, які вірять: рано чи пізно ситуація в країні зиіниться на краще. Напередодні їх професійного свята бажаємо їм оптимізму, гарного настрою, Божого благословення на кожен робочий день!

НА СВІТЛИНІ ви бачите оператора при черговому по станції Ковель Оксану МАРТИНЮК, чергових Інну ШВОРАК та Людмилу КОНДРАТЮК.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 382

З 9 по 16 жовтня ц. р. вихованці зразкової студії естрадного вокалу "Зорепад" демонстрували свої таланти на великій сцені Міжнародного фестивалю "Turkey Art Fest" (на знімках).

Виступи оцінювало зіркове журі: Дмитро Коляденко,Влад Яма, Tayana та Rulada. Боротьба була запеклою, однак наші діти намагались вибороти найкращі місця. 

Повернулися додому веселі, загорілі, сповнені емоцій та з новими перемогами. Чудові враження та позитивний настрій від сонячної Туреччини та неймовірної атмосфери фестивалю, на який прибули 1800 дітей, переповнюють їх і нині.

Отож, результати виступів наших вокалістів: Рабчук Анна, Кавас Аріанна, Бірук Анна, Кавас Ангеліна отримали дипломи ІІІ ступеня.

Бойчук Вероніка, Осіпчук Вероніка та Ткачук Злата — дипломи ІІ ступеня.

Юрій Думич став володарем диплома І ступеня Міжнародного фестивалю Turkey Art Fest. Своїм неповторним виконанням пісні "Нашим героям" Юра довів до сліз головну вокалістку журі Rulada, а під пісню “Ламберта” підтанцьовували майже всі, навіть звукооператор Самід! "Зорепад" вкотре довів, що Ковель — місто талановитих дітей. 

Щиро вітаємо усіх учасників фестивалю, а особливо — викладача Дар'ю Шацьку, яка ретельно готувала дітей до конкурсу. Зичимо не  зупинятися на досягнутому, а рухатись тільки вперед і вгору до нових перемог! 

Наш кор.

З 9 по 16 жовтня ц. р. вихованці зразкової студії естрадного вокалу "Зорепад" демонстрували свої таланти на великій сцені Міжнародного фестивалю "Turkey Art Fest" (на знімках).

Виступи оцінювало зіркове журі: Дмитро Коляденко,Влад Яма, Tayana та Rulada. Боротьба була запеклою, однак наші діти намагались вибороти найкращі місця. 

Повернулися додому веселі, загорілі, сповнені емоцій та з новими перемогами. Чудові враження та позитивний настрій від сонячної Туреччини та неймовірної атмосфери фестивалю, на який прибули 1800 дітей, переповнюють їх і нині.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 604