Єдиноріг — символ чарівності, сили, мудрості, це мрія всіх маленьких і не дуже дівчаток. Ця міфічна істота зустрічається останнім часом у численних фільмах, мультиках, книгах і віршах. 

Дітлахи люблять казкових єдинорогів, адже вони такі чарівні і милі. Хоча батьки й не в змозі подарувати своєму улюбленому чаду цю чудову тваринку, однак створити маленьке диво їм все ж таки під силу! Іграшки-єдинороги уже тривалий час залишаються найпопулярнішими серед дітей по всьому світу. Граючи з ними, сумувати важко, адже вони неодмінно піднімуть настрій кожному. 

Саме такого милого нового друга отримала у подарунок від батьків з нагоди дня народження дев’ятирічна Діанка Троцюк, яку ви бачити на світлині. Ця лагідна істота моментально стала улюбленицею дівчинки і найчарівнішим “мешканцем”  її кімнати. Щиро віримо, що тепер усі мрії Діанки неодмінно збуватимуться, й кожен день її життя буде щасливим і сповненим чудес!

Але чи існують ці казкові тварини насправді, нехай навіть дещо в іншому вигляді? Давайте розберемося.

Хто ж такий єдиноріг? Як відомо, єдиноріг – це білосніжний магічний кінь, на лобі якого є кручений гострий ріг (за деякими версіями, покритий золотом). Образ єдинорога прийшов в сучасну міфологію, як і більшість казкових істот, з кельтських міфів, однак насправді він зустрічається в переказах практично всіх європейських народів, в тому числі і слов’ян.

У нас він іменувався Індрік-звір: вважалося, що ця тварина володіє величезною цілющою силою і здатна вилікувати будь-яку хворобу. Індрік виконував важливу функцію: розпоряджався підземними запасами води, виводив на поверхню струмки і рятував землю від посухи.

У західній міфології єдиноріг був магічною твариною, підпорядкувати яку могла тільки незаймана дівчина. Приваблений цнотливим ароматом, єдиноріг сам виходив із лісу, схилявся перед дівчиною і засинав у неї на колінах. Отут і можна було його зв’язати і відвести із собою. Завжди ця тварина символізувала добру силу: збереглося чимало середньовічних зображень боротьби єдинорога і лева, де лев – символ зла і смерті, а єдиноріг – представник добрих сил.

Східна традиція теж не обійшлася без цієї надзвичайної істоти: в легендах Індії, Китаю і Кореї на них їздили найзнаменитіші і прославлені королі давніх часів.

Чи існують єдинороги в реальному світі?

Очевидно, що раз міфологія різних народів так завзято зупиняється на образі єдинорога, якась схожа істота просто зобов’язана була зустрічатися в реальності. Але на сьогоднішній день коней з рогом у лобі не зустріла і не сфотографувала ще жодна людина. Зате в Інтернеті можна знайти чимало фотографій інших тварин з єдиним рогом у лобі. Це корови, олені і навіть кози, у яких з невідомих причин виникла така ось незвичайна мутація – замість двох утворився всього один ріг посеред чола. Фактично, тварина з одним рогом – як п’ятипелюстковий бузок — хоча рідко, але знайти можна.

Втім, цілком можливо, що колись на нашій планеті жили і справжні єдинороги – чарівні білосніжні коні з витонченим крученим рогом на лобі. Не виключено, що десь в глухих куточках планети досі живуть залишки єдиноріжного поголів’я, чекаючи, що який-небудь сміливий мандрівник знайде їх край і потоваришує з ними. 

Єдиноріг — символ чарівності, сили, мудрості, це мрія всіх маленьких і не дуже дівчаток. Ця міфічна істота зустрічається останнім часом у численних фільмах, мультиках, книгах і віршах. 

Дітлахи люблять казкових єдинорогів, адже вони такі чарівні і милі. Хоча батьки й не в змозі подарувати своєму улюбленому чаду цю чудову тваринку, однак створити маленьке диво їм все ж таки під силу! Іграшки-єдинороги уже тривалий час залишаються найпопулярнішими серед дітей по всьому світу. Граючи з ними, сумувати важко, адже вони неодмінно піднімуть настрій кожному. 

Саме такого милого нового друга отримала у подарунок від батьків з нагоди дня народження дев’ятирічна Діанка Троцюк, яку ви бачити на світлині. Ця лагідна істота моментально стала улюбленицею дівчинки і найчарівнішим “мешканцем”  її кімнати. Щиро віримо, що тепер усі мрії Діанки неодмінно збуватимуться, й кожен день її життя буде щасливим і сповненим чудес!

Але чи існують ці казкові тварини насправді, нехай навіть дещо в іншому вигляді? Давайте розберемося.

Хто ж такий єдиноріг? Як відомо, єдиноріг – це білосніжний магічний кінь, на лобі якого є кручений гострий ріг (за деякими версіями, покритий золотом). Образ єдинорога прийшов в сучасну міфологію, як і більшість казкових істот, з кельтських міфів, однак насправді він зустрічається в переказах практично всіх європейських народів, в тому числі і слов’ян.

У нас він іменувався Індрік-звір: вважалося, що ця тварина володіє величезною цілющою силою і здатна вилікувати будь-яку хворобу. Індрік виконував важливу функцію: розпоряджався підземними запасами води, виводив на поверхню струмки і рятував землю від посухи.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 416

Що він за один – лютий?

Звичайно, другий місяць у річній запряжці. А ще? "Лютий – криві дороги", – здавна говорили в народі, маючи на увазі підступні відлиги, а потім укриту крижаним панцирем землю, по якій ковзали від узбіччя до узбіччя селянські сани. 

Історик запропонує нам подорож у глибину сторіч: у стародавніх римлян він був останнім місяцем року і називався так у зв'язку із обрядом очищення, що відбувався тоді на п'ятнадцятий день від початку місяця.

За Михайлом Пришвіним – це весна світла: більш ніж на 1,5 години підростає день впродовж його правління. Теплішає над нашою півкулею Сонце і тим вкорочує владу ночі останнього фаворита холодів.

"Якби заєць рушницю мав, то над вовком би господарював" – у цьому прислів'ї відчувається натяк на неспроможність лютого стримати одвічний плин подій. Хоч він і володіє ще сніговими набоями, та природолюби знають: у згаданого куцого і сіроманця-розбишаки та їхніх одноплемінників, а також лисиць починається весняний гон. У карпатських ведмедиць у барлогах з'явилися маленькі мишуки. У чорних воронів у розпалі повітряні ігри, галки носять будівельний матеріал у дупла дерев садів і парків. Ближче до середини лютого піде на нерест лин, знову клюватимуть йоржі й окуні. Тваринний світ налаштовується на чергову хвилю року.

Гідрометеоролог не забуде зазначити, що на півдні країни о цій порі – найчастіше в другій половині – сходить сніговий покрив, відтає грунт, скресають річки. Середня температура лютого на 1 – 1,5 градуса вища, ніж у січня, найбільш низькою вона (6 – 8 градусів морозу), звичайно, спостерігається в Чернігівській, Сумській, Харківській, Полтавській та Луганській областях. Тут іноді трапляються такі аномальні її перепади, як на Північному полюсі: ртутний стовпчик термометра опускається до 33 – 39, а на крайньому сході держави – і до 40 градусів морозу. Проте буває і навпаки: повітря в більшості областей прогрівається до 9 – 14, на Закарпатті – до 15 – 16, у Криму – до 18 – 23 градусів тепла.

Фенолог наголосить: у лютому зима з весною змагаються, ніби легендарні лицарі на турнірі списами б'ються. 

Фінал – 15 лютого, на Стрітення. Так свято назвали вже за християнства, а наші далекі пращури, слов'яни-язичники, "зимобором" його нарекли. Вважалося: коли цього дня віл біля порога води нап'ється, то на Юрія (6 травня) трави напасеться. Тобто весна буде рання, волога, і зелені виросте доволі.

Важлива дата завжди оточена колом прикмет. Тож і дійшли до нас такі, наприклад: якщо на Стрітення відлига – весна буде рання і тепла; сніг піде – дощовою видасться; заметіль повіє – чекай холодної весни і хліба мало вродить. Коли вранці піде сніг – урожай на ранні хліба, опівдні – на середні, під вечір – на пізні; не з'явиться у цей день Світило з-за хмар – суворі морози повернуться. Отже, хай краще і сніг ітиме, і відлига стоятиме, хоча прикмети можуть і не підтвердитися.

"Іменини серпа" відзначалися 21 лютого: "не обріжеш вчасно кривого серпа – не нажнеш у полі снопа", – говорили колись прадіди, і малиновий передзвін лунав цього дня у селянських дворах. Бо не в кожного Панкрата хата була хлібом багата. І тому так ретельно – заздалегідь уже – готувалися землероби і до посівної, і до жнив. 

Кому в лютому живеться найкраще? Людині він погрожує остільки-оскільки: ну, палець обморозив чи вухо через власну необережність. Це – не біда: гусячим жиром помазав – і все пройде (правда, де зараз його дістанеш?).

А друзям нашим – тваринам, птахам, рослинам – у лютому сутужно. Згадайте галасливі зграї галок, граків, ворон, що під вечір з'являються над містом. Після турботливого дня, проведено на околицях у пошуках харчів, повертаються назад у парки і сади. І ось уже, настовбурчивши пір'я і обліпивши тісно дерева, збираються на ночівлю – у місті тепліше, ніж у полі. Синички, повзики, дятли ховаються в дуплах чи кронах ялин і сосон. Горобці ж, вівсянки, пищухи влаштовуються під стріхами, на горищах, у віддушинах. Шпаківні пернаті житлом не вважають – їх сильно продувають люті лютневі вітри. 

То відлига, то мороз… Твердий наст. Важко і білці, і сойці дістатися до своїх припасів, схованих у коморах, що вони наготували заздалегідь. Зайцеві доводиться задовольнятися гіркою осиковою корою. На голодному пайку лисиця, і варто зжалитися над бідолахою, хоча багато хто закликає винищувати її за крадіжку курей. Дилетанти не уявляють, що, виловлюючи гризунів, руда кумася в сто разів окупить збитки, яких завдає. Важко і копитним: і корм добувати, і пересуватися, бо крижаний сніг ріже ноги. А риби у закритих водоймах починають відчувати нестачу кисню.

Коли б вони вміли говорити, то обов'язково попрохали б: "Людино, допоможи нам!". І всі, хто має добре серце, дійсно багато роблять для полегшення долі тварин. Це – справжні природолюби.

Здається, рослинам цієї пори легше: їсти їм не треба. Лютий по їхніх кронах таких мережив наплів – задивишся! Снігові пуховики зверху понакидав. Навкруги біломармурові палаци позводив. Усе від щедрот своїх! Але й добрі наміри наші інколи перетворюються на протилежність. А тут – стихія. Дуже часто під сніговим пресом до землі згинаються молоді деревця, а могутні втрачають багато гілок, які обламуються під важким шаром снігу. Це особливо треба пам'ятати володарям садових ділянок і після снігопадів обтрушувати дари білої господині зі своїх плеканців. 

Інколи, гуляючи в лісі чи в парку, можна почути дивний тріск. Це холод розправляється, особливо після відлиги, з деревами, розколює міжклітинний простір, де замерзла вода, і її кришталики рвуть-шматують живе тіло… Особливо перепадає дубам, березам, соснам, модринам. Тож і їм не дуже солодко…

"Дідько його знає, чому у високосні роки саме цьому вертлявому, катаральному, лукавому місяцеві-коротуну додають один день; вже краще прибавляти день чудовому місяцеві травню: нехай буде тридцять два. Оце діло!". Але вже так заведено – через недосконалість календаря – один раз у кожні чотири роки саме лютому перепадають зайві 24 години. А от усі Касяни мають підставу протестувати проти такої думки: колись цим ім'ям нарікали дітлахів, що народилися лише 29 лютого. 

Відчуваєте: з кожним днем природа оживає, і з нею оживає все навкруги. Ми, як і вчора, поспішаємо у справах, живемо за звичним стереотипом. Та щось у бутті з'явилося нове, інші відтінки збагатили його, ніби кров стала гарячішаю, серце швидше жене її по судинах. І в руках ніби сил додалося, і в голові світліше стало… Свіжість і чистота розливаються довкола! І півні доспівують кінець зимі – є така стародавня народна прикмета.

Що він за один – лютий?

Звичайно, другий місяць у річній запряжці. А ще? "Лютий – криві дороги", – здавна говорили в народі, маючи на увазі підступні відлиги, а потім укриту крижаним панцирем землю, по якій ковзали від узбіччя до узбіччя селянські сани. 

Історик запропонує нам подорож у глибину сторіч: у стародавніх римлян він був останнім місяцем року і називався так у зв'язку із обрядом очищення, що відбувався тоді на п'ятнадцятий день від початку місяця.

За Михайлом Пришвіним – це весна світла: більш ніж на 1,5 години підростає день впродовж його правління. Теплішає над нашою півкулею Сонце і тим вкорочує владу ночі останнього фаворита холодів.

"Якби заєць рушницю мав, то над вовком би господарював" – у цьому прислів'ї відчувається натяк на неспроможність лютого стримати одвічний плин подій. Хоч він і володіє ще сніговими набоями, та природолюби знають: у згаданого куцого і сіроманця-розбишаки та їхніх одноплемінників, а також лисиць починається весняний гон. У карпатських ведмедиць у барлогах з'явилися маленькі мишуки. У чорних воронів у розпалі повітряні ігри, галки носять будівельний матеріал у дупла дерев садів і парків. Ближче до середини лютого піде на нерест лин, знову клюватимуть йоржі й окуні. Тваринний світ налаштовується на чергову хвилю року.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 457

Початок сезону розсади

Для більшості садівників-городників саме в лютому починається новий сезон, адже настає час перших посівів на розсаду. А чи не зарано? Все, звичайно, залежить від регіону, ваших побажань та можливостей. Давайте послідовно.

Скажімо, в південних регіонах останні заморозки можливі у травні, після них готову розсаду можна висаджувати у відкритий ґрунт. Але до 1 травня розсаді, скажімо, баклажанів, потрібно 50-60 днів рости в будинку, плюс днів 10 від посіву до сходів… Разом, якщо від 1 травня відрахувати ці 60-70 днів, то й вийде, що сіяти ці самі насінини баклажанів на розсаду потрібно вже у двадцятих числах лютого. Але це в південних регіонах, а в нас дивіться на дату можливих останніх заморозків і від неї рахуйте. 

Для господарів теплиць час посіву насіння овочевих культур зсувається взагалі на початок лютого.

Зважте свої сили і можливості

Тепер про можливості. Для вирощування якісної розсади потрібно чітко дотримуватися балансу температури, живлення, поливів і освітлення. Якщо один з компонентів порушений, не забезпечений повною мірою, не чекайте хорошої розсади. Тому зважте свої сили і можливості. І якщо полив та температуру забезпечити нескладно, то ось із живленням, і особливо з освітленням, можуть виникнути проблеми. У лютому дні ще занадто короткі, а розсаді потрібно, як мінімум, 14 годин світла. Без штучного підсвічування не обійтися. Так що все прорахуйте.

Пошук та купівля необхідного

Звичайно, якщо вже мова пішла про розсаду, то лютий – це час пошуку і купівлі потрібного насіння, касет, контейнерів та ґрунтосумішей. Не тягніть з цим, не чекайте, коли всі кинуться купувати!

Знезараження ґрунтосумішей

Можливо, ви самі робите ґрунтосуміші? Тоді пам'ятайте, що найбільші вороги розсади – це грибкові захворювання, комахи-шкідники і бур'яни. А всього цього є в надлишку у компонентах ґрунтосумішей власного виготовлення, адже берете ви їх у природі.

Отже, потрібно все ретельно знезаразити за допомогою високої температури (пропарити, прожарити) або полити пестицидами, а краще – і те, і інше. Після таких обробок варто дати суміші пару тижнів відпочити і прийти в себе. Можна трохи прискорити процес відновлення і полити розчином препаратів типу "Байкал", що містять корисні мікроорганізми.

Підготовка тари для розсади

Якщо і контейнери для розсади ви заготовлюєте самостійно (одноразові стакани, поліетиленові пляшки, тетрапак і т.п.) їх варто ретельно вимити перед посівом насіння і бажано захистити від сонячного світла, обернувши газетою або щільно поставивши в загальний піддон.

У темряві і коріння розвивається краще, і менше утворюється всілякої непотрібної і навіть шкідливої рослинності на стінках, скажімо, одноразових прозорих стаканчиків. Пам'ятайте, що розсада дуже ніжна і вразлива.

Підготувала 

Наталія РОМАНОВСЬКА.

Для більшості садівників-городників саме в лютому починається новий сезон, адже настає час перших посівів на розсаду. А чи не зарано? Все, звичайно, залежить від регіону, ваших побажань та можливостей. Давайте послідовно.

Скажімо, в південних регіонах останні заморозки можливі у травні, після них готову розсаду можна висаджувати у відкритий ґрунт. Але до 1 травня розсаді, скажімо, баклажанів, потрібно 50-60 днів рости в будинку, плюс днів 10 від посіву до сходів… Разом, якщо від 1 травня відрахувати ці 60-70 днів, то й вийде, що сіяти ці самі насінини баклажанів на розсаду потрібно вже у двадцятих числах лютого. Але це в південних регіонах, а в нас дивіться на дату можливих останніх заморозків і від неї рахуйте. 

Для господарів теплиць час посіву насіння овочевих культур зсувається взагалі на початок лютого.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 383

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 246

Гороскоп

з 8 по 14 лютого 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 348

Як відомо, в результаті адміністративно-територіальної реформи Ковельський район значно розширив свої межі і є одним з найбільших на Волині. У зв’язку з цим у кожного мешканця названих вище районів і міст з’явилася можливість передплачувати громадсько-політичну газету «Вісті Ковельщини» — одне з найстаріших і найавторитетніших видань нашого краю.

«Вісті Ковельщини» виходить раз на тиждень (у четвер)  у повноколірному поліграфічному виконанні, з програмою передач провідних телеканалів України значним обсягом реклами і оголошень. В газеті – цікава інформація про події на Ковельщині, в Україні і світі, матеріали про людей праці, ветеранів війни і національно-визвольної боротьби, статті про актуальні проблеми, які непокоять суспільство.

На шпальтах видання постійно друкуються листи читачів, коментарі до них представників органів влади, твори місцевих поетів і письменників, консультації юристів, огляди політичних подій.

Передплатна ціна (разом із послугами поштового зв’язку):

1 місяць —  32,70;

3 місяці – 95,10;

6 місяців – 183,20;

12 місяців – 361,20.

Серед читачів, які надсилають копії передплатних документів, кожного року, за традицією, розігруються пам‘ятні призи в рамках акції «Передплатіть і виграйте!».

Читайте і передплачуйте «Вісті Ковельщини» — газету для Вас і про Вас!

Більший  район – більше читачів!

Редакція газети «Вісті Ковельщини».

Як відомо, в результаті адміністративно-територіальної реформи Ковельський район значно розширив свої межі і є одним з найбільших на Волині. У зв’язку з цим у кожного мешканця названих вище районів і міст з’явилася можливість передплачувати громадсько-політичну газету «Вісті Ковельщини» — одне з найстаріших і найавторитетніших видань нашого краю.

«Вісті Ковельщини» виходить раз на тиждень (у четвер)  у повноколірному поліграфічному виконанні, з програмою передач провідних телеканалів України значним обсягом реклами і оголошень. В газеті – цікава інформація про події на Ковельщині, в Україні і світі, матеріали про людей праці, ветеранів війни і національно-визвольної боротьби, статті про актуальні проблеми, які непокоять суспільство.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 386

На Ковельщині і за її межами добре відомий зразковий ансамбль народного танцю “Дзвіночок” Народного дому “Просвіта” (керівник – Інна Темрук). Юні танцюристи з великим успіхом виступають на сценах різних міст і навіть за рубежем. Цими днями вони взяли участь в загальноміському святковому дійстві, яке відбулося з нагоди Дня Соборності України. Інформацію про подію читайте на 2-й сторінці сьогоднішнього номера газети.

Фото 

Мирослава ДАНИЛЮКА.

На Ковельщині і за її межами добре відомий зразковий ансамбль народного танцю “Дзвіночок” Народного дому “Просвіта” (керівник – Інна Темрук). Юні танцюристи з великим успіхом виступають на сценах різних міст і навіть за рубежем. Цими днями вони взяли участь в загальноміському святковому дійстві, яке відбулося з нагоди Дня Соборності України. Інформацію про подію читайте на 2-й сторінці сьогоднішнього номера газети.

Фото  Мирослава ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 403

Погода в Ковелі 

28 січня – 3 лютого

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 423

Не далі, як рівно  два тижні тому у "Вістях Ковельщини" я опублікував памфлет "Переворот у Московії", де написав:   "Було б цікаво дожити до того часу, коли на штурм Кремля піде московський "Майдан" і почути, чи будуть його виправдовувати пропагандони Кисельов, Соловйов, Скабєєва, Попов та іже з ними".

Автор ніби у воду дивився: у суботу, 23 січня, у столиці Московії, як, зрештою, в інших містах ерефії, відбулися багаточисельні акції протесту – своєрідні міні-майданчики.  І хоч формальним приводом їх стало ув'язнення лідера опозиції Олексія Навального, котрого при поверненні після лікування від отруєння в Німеччині, незаконно арештували безпосередньо в аеропорту "Шереметьєво", насправді причиною мітингів стало невдоволення росіянців  своєю верховною владою і особисто діями Владіміра Путіна.

Вибух народного гніву виявився досить вражаючим: подібного давно не бачили ані Москва, ані окраїни імперії. Такого Кремль не чекав, а тому застосував проти мітингувальників сотні, якщо не тисячі поліцейських, росгвардійців, омонівців та інших захисників режиму Путіна, екіпірованих за останнім "зойком" репресивної моди. Вірні служки диктаторського режиму жорстоко били протестувальників, в тому числі ногами, кидали в автозаки всіх підряд –  і жінок, і похилих віком людей, і молодь. Досвід "батька Лукашенка",  видно, став у пригоді. Недаремно у той же вечір відомий тележурналіст Олександр Невзоров в авторській програмі у ютубі заявив: "Сьогодні у Путіна виросли лукашенківські вуса", сказавши на закінчення: "Вперед, Росія! Живе Білорусь! Слава Україні!".

"Вуса" у Путіна і справді виросли: 23 січня у всій Московії, за офіційними даними, затримали майже 4 тисячі учасників акцій протесту. Це своєрідний рекорд за останні роки, що свідчить про великий переляк  путінців перед хвилею народного гніву. А хвиля справді грізна. Як написала опозиційна "Новая газета", люди вийшли на вулицю не тільки ради свободи Олексія Навального, але й тому, що не бачать інших способів добиватися справедливості там, де нема ні суду, ні виборів…  У москвичів і мешканців районних центрів нарешті знайшлися спільні інтереси – це верховенство закону, особиста безпека для всіх і кінець корупції".

Цікаво було спостерігати за реакцією на події 23 січня пропагандонів, яких я згадував вище. Якщо ще кілька днів тому вони горою ставали на захист права американців відстоювати "демократію"  і "свободу слова" у США силою і штурмом Капітолію, всіляко підтримували невдаху  Трампа, то нині їх риторика  змінилася. Вони піддали і піддають з піною на вустах жорсткій критиці учасників всеросійського протесту, замовчуючи причини його виникнення, всіляко виправдовують розбійницькі дії силовиків, галасують,  за усталеною традицією,  про "руку" Вашингтона і Заходу в цілому, які тільки й те роблять, що підбурюють народ проти московської влади, намагаються посіяти ненависть і ворожнечу між людьми, скомпрометувати особисто Владіміра Путіна, який  за 20 років правління разом з однодумцями зробив ерефію "наймогутнішою" й "найдемократичнішою"  державою світу.

А втім цій нахабній і безсоромній брехні після отруєння і арешту Навального та його соратників, демонстрації у соціальних  мережах фільму "Палац для Путіна", ухвалення репресивних законодавчих актів держдуми, вірить все менше росіянців. Особливо тих, хто належить до молодшого і середнього поколінь. Їм остогидли постійні обман і наклепи, що линуть з телевізорів щодня й щогодини, їм хочеться  жити у  вільному суспільстві, а не в імперії незмінного вождя, який фактично є  главою бандитського угрупування, що захопило владу в країні, веде постійні війни в усіх кінцях земної кулі, грабує народ і підтримує диктаторські режими   у Сирії, Венесуелі, Північній Кореї тощо.

Ще раз повторюю: "за поребриком" люди вийшли на вулиці не лише через репресії проти Олексія Навального, до якого може бути багато претензій з боку  і українців, і грузинів,  і прибалтів, як, зрештою, і з боку  тверезо мислячих представників вітчизняного політикуму. Навальний став лише   тією іскрою, яка викликала спалах народного обурення.

Як розвиватимуться події в Москві далі, сказати важко. Принаймні видно, що і  цар всія Русі, і його поплічники, і телепропагандони добряче налякані. Майдан, якого вони так боялися і яким давно лякали довірливих росіянців, все голосніше стукає у ковані ворота Кремля. Цей стукіт   чує у підземеллі, в котрому самоізолювався, як боягузливий тхір, і сам Путін.

Виявляється, що і верховний правитель, і його вірнопіддана обслуга в особі ФСБ, Росгвардії, поліції і ОМОНУ не всесильні і не спроможні стримати гнів мільйонів, якщо він тільки стане справді масовим. Наразі це лише тремтіння землі, яке може перерости у руйнівний землетрус.

Закономірно виникає запитання: кому потрібен той імператорський палац, фільм про який переглянули понад 100 мільйонів глядачів і від причетності до якого всіляко відхрещується нині крихітка Цахес? Для чого старечими і не зовсім твердими ручками чіплятися за царський престол, який  дедалі більше  стає схожим на розпечений електричний стілець, на якому страчують злочинців?

Запитань можна ставити ще багато. Тільки схоже  на те, що відповідей на них не знає ніхто.  В тому числі й Владімір Путін.

Ярема ГОЯН.

P.S. Деякі журналісти і політики в Україні виступають проти підтримки О. Навального за його імперські і навіть шовіністичні погляди, схвалення в минулому анексії Криму і т. д.    Все це так. Але не треба забувати, що сьогодні Навальний – єдиний політик, що відкрито бореться з Путіним, котрий причетний до  важких злочинів проти людства, розпочав загарбання українських земель, мріє про світове панування. Яким може бути політиком лідер опозиції, коли стане державним діячем, говорити рано. Принаймні до того дня, коли його звільнять з-під арешту, у що віриться важко. 

Я. Г. 

Не далі, як рівно  два тижні тому у "Вістях Ковельщини" я опублікував памфлет "Переворот у Московії", де написав:   "Було б цікаво дожити до того часу, коли на штурм Кремля піде московський "Майдан" і почути, чи будуть його виправдовувати пропагандони Кисельов, Соловйов, Скабєєва, Попов та іже з ними".

Автор ніби у воду дивився: у суботу, 23 січня, у столиці Московії, як, зрештою, в інших містах ерефії, відбулися багаточисельні акції протесту – своєрідні міні-майданчики.  І хоч формальним приводом їх стало ув'язнення лідера опозиції Олексія Навального, котрого при поверненні після лікування від отруєння в Німеччині, незаконно арештували безпосередньо в аеропорту "Шереметьєво", насправді причиною мітингів стало невдоволення росіянців  своєю верховною владою і особисто діями Владіміра Путіна.

Вибух народного гніву виявився досить вражаючим: подібного давно не бачили ані Москва, ані окраїни імперії. Такого Кремль не чекав, а тому застосував проти мітингувальників сотні, якщо не тисячі поліцейських, росгвардійців, омонівців та інших захисників режиму Путіна, екіпірованих за останнім "зойком" репресивної моди. Вірні служки диктаторського режиму жорстоко били протестувальників, в тому числі ногами, кидали в автозаки всіх підряд –  і жінок, і похилих віком людей, і молодь. Досвід "батька Лукашенка",  видно, став у пригоді. Недаремно у той же вечір відомий тележурналіст Олександр Невзоров в авторській програмі у ютубі заявив: "Сьогодні у Путіна виросли лукашенківські вуса", сказавши на закінчення: "Вперед, Росія! Живе Білорусь! Слава Україні!".

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 415

Засідання організаційного комітету з підготовки та відзначення в області  у 2021 році 150-річчя від дня народження Лесі Українки відбулося під керівництвом голови облдержадміністрації Юрія Погуляйка 20 січня 2021 року. Участь у засіданні також взяла народний депутат України Ірина Констанкевич.

Аби відзначити на належному рівні в області 150-річчя від дня народження Лесі Українки, влітку 2020-го року розпорядженням голови ОДА затверджено склад оргкомітету, до якого увійшли представники облдержадміністрації, обласної ради, Волинського національного університету імені Лесі Українки, Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, органів місцевого самоврядування Колодяжненської громади, директори адміністрації Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку, Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка, Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, Волинської обласної філармонії та народний депутат України Ірина Констанкевич.

До слова, пам'ятну дату цьогоріч відзначатимуть на державному рівні. Зокрема, як повідомив голова облдержадміністрації Юрій Погуляйко, восени минулого року у Києві під головуванням міністра культури та інформаційної політики України відбулося засідання відповідного організаційного комітету, створеного розпорядженням Кабміну. Слід відзначити, що до його складу входить і очільник Волинської області.

"У вересні ми брали участь у засіданні, де обговорили заходи державного рівня. В області також будемо обов'язково відзначати 150-річчя від дня народження Лесі Українки. Тож сьогодні управління культури ОДА представить план основних заходів. Опісля усі разом обговоримо решту пропозицій", – сказав Юрій Погуляйко.

Своєю чергою народний депутат України Ірина Констанкевич відзначила, що найбільшим із досягнень у підготовці до відзначення ювілейного року від дня народження поетеси стало повне видання творів Лесі Українки у 14 томах.

"Це мрія науковців, лесезнавців, і не лише волинських. Тому що з 1981 року видавництво повного видання не здійснювали, адже це складний проєкт не лише в коштах, а і в готовності кадрів філологів у їх професіоналізмі подужати такий амбітний проєкт. З великою радістю і гордістю хочу сказати, що проєкт уже фактично на фінальній стадії. 25-го лютого обіцяють його презентувати у Києві. Тож стартуватиме відзначення з презентації сучасного  видання творів Лесі Українки. І, власне, родовід цього видання – з Волинського національного університету імені Лесі Українки", – поінформувала Ірина Констанкевич.

Щодо відзначення у Волинській області, то начальник управління культури та з питань релігій та національностей облдержадміністрації Ольга Чубара представила присутнім підготовлений керівниками обласних підвідомчих установ культури план заходів, які будуть відбуватися на Волині упродовж 2021 року.

У день народження геніальної поетеси, 25 лютого, урочистості розпочнуться вшануванням пам'яті Лесі Українки на Театральному майдані обласного центру, потому продовжаться мистецьким театралізованим дійством "Під Лесиним небом" за участю художніх колективів районів і міст, об'єднаних громад області на сцені Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка.

В цей же день, у фойє театру буде експонуватися виставка образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва (вироби майстрів народної творчості, малюнки), виставка тематичної літератури, виступи художніх колективів.

25 лютого на території Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки пройде театралізована екскурсія  меморіальними будинками Косачів – "Колодяжне, то власне дома…".

Крім того, у лютому Волинський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка представить глядачам виставу-феєрію "Лісова пісня" та виставу для дітей "Біда навчить".

23, 24, 28 лютого відбудеться прем'єра вистави за творами Лесі Українки "Лесина містерія".

З 23 лютого по 4 березня у Волинському академічному обласному театрі ляльок буде проходити театральна декада "Лесина весна", присвячена 150-річчю від дня народження Лесі Українки з показом вистав "Лісова пісня", "Камінний господар", "Як горобець розуму шукав" за творами Лесі Українки  та "Казка зеленого гаю" за п'єсою Олени Пчілки. Вистави проходитимуть за окремою програмою, з дотриманням усіх карантинних норм.

23 лютого заплановано літературно-мистецький вечір за творами Лесі Українки у Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки.

Протягом лютого відбудуться наступні заходи:

– Всеукраїнська науково-практична конференція "Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури" на базі Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки;

– обласні дистанційні огляди-конкурси народної інструментальної музики "Калинова сопілка" та конкурс читців "Мій любий краю", присвячені 150-й річниці від дня народження Лесі Українки;

– квест про біографію і творчість Лесі Українки в рамках проєкту "Гейміфікація: вчимось граючи";

– онлайн-лекції про творчість Лариси Косач на тему: “Леся Українка: повернення до Волині” (з циклу "Ювіляри року"), зустріч з учнівською молоддю "Нехай мої струни лунають…".

Заповідником заплановано проведення щорічної наукової конференції "Любартівські читання", яка у 2021 році буде присвячена ювілею геніальної поетеси.

Волинською обласною філармонією спільно з Волинським національним університетом імені Лесі Українки в рамках меморандуму про співпрацю буде проведено літературно-мистецький вечір "І в серці моїм переможнії співи лунають".

Волинською обласною бібліотекою для дітей заплановано до ювілею Лесі Українки літературне дослідження "Стежками краси і любові", Лесині читання "Хотіла б я піснею стати", буктрейлер за книгою Лесі Українки "Лісова пісня".

Управлінням культури, з питань релігій та національностей облдержадміністрації спільно з Обласним науково-методичним центром культури заплановано провести у липні ІХ Міжнародний фестиваль українського фольклору "Берегиня". Заходи фестивалю будуть розгортатись у Луцьку, Ковелі, Колодяжному.

На серпень 2021 року запланована Міжнародна конференція до 150-річчя з дня народження Лесі Українки (за сприяння Світової федерації українських жіночих організацій та Всеукраїнської Громадської Організації “Союз Українок”).

У жовтні відбудеться ХХV Всеукраїнський конкурс професійних читців імені Лесі Українки "Лесина осінь", присвячений 150-річчю від дня народження Лесі Українки (cпільно з Національною спілкою театральних діячів України), за сприяння Волинського академічного обласного театру ляльок.

У листопаді в обласному центрі заплановано провести VІ Всеукраїнський конкурс хорового мистецтва імені Лесі Українки.

Також упродовж року відбуватимуться літературні читання, виставки, науково-освітні заходи, літературні вечори.

Слід відзначити, що заходи проходитимуть з дотриманням усіх санітарних та протиепідемічних норм. Разом із цим, враховуючи карантинні обмеження, ряд заходів відбудеться в онлайн режимі.

Окрім цього, до Міністерства культури та інформаційної політики України надано пропозиції щодо:

– створення культурно-мистецького простору в селі Колодяжне Ковельського району;

– облаштування Лесиного дворика в місті Луцьку на вулиці Драгоманова, 23, яке є одним серед пам'ятних місць, пов'язаних із життям та творчістю Лесі Українки у Луцьку, у якому розташована "Лесина вітальня". Тут можливе проведення різноманітних культурно-мистецьких заходів, виставок, пленерів, мистецьких вернісажів, наукових конференцій, конкурсів читців Лесі Українки.

Обговоривши усі пропозиції та плани, члени оргкомітету вирішили узагальнити їх та подати управлінню культури для включення до Плану заходів з відзначення ювілею поетеси, який буде затверджений розпорядженням голови облдержадміністрації.

Управління інформаційної політики та цифрової трансформації облдержадміністрації.

Засідання організаційного комітету з підготовки та відзначення в області  у 2021 році 150-річчя від дня народження Лесі Українки відбулося під керівництвом голови облдержадміністрації Юрія Погуляйка 20 січня 2021 року. Участь у засіданні також взяла народний депутат України Ірина Констанкевич.

Аби відзначити на належному рівні в області 150-річчя від дня народження Лесі Українки, влітку 2020-го року розпорядженням голови ОДА затверджено склад оргкомітету, до якого увійшли представники облдержадміністрації, обласної ради, Волинського національного університету імені Лесі Українки, Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, органів місцевого самоврядування Колодяжненської громади, директори адміністрації Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку, Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка, Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, Волинської обласної філармонії та народний депутат України Ірина Констанкевич.

 

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 1212