Ось і завершилися зимові свята… Впродовж останніх тижнів ми насолоджувались задушевним виконанням Різдвяних колядок, щирими віншуваннями щедрівників і посівальників, благословеннями через окроплення Йорданською водою.

У минулу неділю, в день віддання свята Богоявлення, хор церкви Преображення Господнього  м. Ковеля подарував своїм парафіянам святкову атмосферу, виконавши хорову програму – «Проводи Коляди». Усі присутні гучними оплесками і сльозами радості подякували за спільне духовне піднесення, яке надовго залишиться в їх  пам’яті. 

На завершення настоятель храму о. Ростислав щиро подякував усім парафіянам і мешканцям міста за молитовну радість і жертовну участь у цьогорічних святкуваннях й побажав усім міцного здоров’я, миру нашій державі, добробуту сім’ям і родинам та  Божого благословення! 

Урочисте многоліття гармонійно перекликалося із завершальним спільним колядуванням. Дай, Боже, наступної «Коляди» діждати!

Алла Полякова.

Ось і завершилися зимові свята… Впродовж останніх тижнів ми насолоджувались задушевним виконанням Різдвяних колядок, щирими віншуваннями щедрівників і посівальників, благословеннями через окроплення Йорданською водою.

У минулу неділю, в день віддання свята Богоявлення, хор церкви Преображення Господнього  м. Ковеля подарував своїм парафіянам святкову атмосферу, виконавши хорову програму – «Проводи Коляди». Усі присутні гучними оплесками і сльозами радості подякували за спільне духовне піднесення, яке надовго залишиться в їх  пам’яті. 

На завершення настоятель храму о. Ростислав щиро подякував усім парафіянам і мешканцям міста за молитовну радість і жертовну участь у цьогорічних святкуваннях й побажав усім міцного здоров’я, миру нашій державі, добробуту сім’ям і родинам та  Божого благословення! 

Урочисте многоліття гармонійно перекликалося із завершальним спільним колядуванням. Дай, Боже, наступної «Коляди» діждати!

Алла Полякова.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 446

Четвер.  Хмарно. Температура:  10С. Вітер північно-східний слабкий.

В ніч на п'ятницю. Хмарно. Температура: -20С. Вітер західний слабкий.

П'ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 20С. Вітер південний помірний.

В ніч на суботу.  Хмарно. Температура: 00С. Вітер південно-східний помірно сильний.

Субота. Мінлива хмарність. Температура: 40С. Вітер південно-східний помірно сильний.

В ніч на неділю. Хмарно. Температура: 20С. Вітер південно-східний помірно сильний.

Неділя. Мінлива хмарність. Температура: 70С. Вітер південно-східний помірний.

В ніч на понеділок. Хмарно, можливий дощ. Температура 00С. Вітер південний помірний.

Понеділок. Хмарно. Температура: 60С. Вітер західний помірний.

В ніч на вівторок. Мінлива хмарність. Температура: 00С. Вітер західний помірний.

Вівторок. Мінлива хмарність. Температура: 20С. Вітер північний помірний.

В ніч на середу. Хмарно. Температура: -30С. Вітер південно-східний помірний.

Середа. Хмарно. Температура:  00С. Вітер східний помірний.

Магнітні бурі у лютому

5,7,10 лютого – дуже сильні магнітні бурі.

19-21 лютого – сильна магнітна буря.

22-28 лютого – слабкі магнітні спалахи.

Вл.інф.

Четвер.  Хмарно. Температура:  1⁰С. Вітер північно-східний слабкий.

В ніч на п'ятницю. Хмарно. Температура: -2⁰С. Вітер західний слабкий.

П'ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 2⁰С. Вітер південний помірний.

В ніч на суботу.  Хмарно. Температура: 0⁰С. Вітер південно-східний помірно сильний.

Субота. Мінлива хмарність. Температура: 4⁰С. Вітер південно-східний помірно сильний.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 593

Сорок сьома сесія Ковельської міської ради, що відбулася 24 січня ц. р., розпочалася згідно з регламентом з озвучення депутатських запитів та звернень.

Так, депутат Ігор Пініс звернувся із запитом, в якому просив надати Ковельській міськрайонній організації Товариства Червоного Хреста України 25 тисяч гривень для забезпечення паливно-мастильними матеріалами та оплати транспортних витрат на доставку гуманітарних вантажів для комунальних закладів міста (шкіл, садочків та ін.), потребного забезпечення верств населення м. Ковеля, запропонувавши виділити ці кошти частково з резервного фонду міського бюджету при розподілі вільних залишків та при розподілі коштів від перевиконання бюджету міста. Депутати підтримали цей запит.

Голова фракції "УКРОП" у Ковельській міській раді Ігор Пініс озвучив заяву депутатів очолюваної ним фракції, в якій його однопартійці висловили занепокоєння позицією міської влади у вирішенні конфлікту між підприємцями ковельських ринків та керівництвом Ковельського госпрозрахункового ринку.

У своїй заяві народні обранці закликають міську владу “стати на захист інтересів міської громади та зробити усе можливе для забезпечення виконання приватною структурою Законів України, рішень місцевої влади, рекомендацій та приписів органів державної влади”.

Далі Ігор Пініс передва слово представнику ГО "Підприємці та працівники приватного сектора  міста Ковеля" Людмилі Васковець, котра озвучила колективне звернення підприємців, що здійснюють торговельну діяльність на місцевих ринках, в якому люди висловлюють протест на "злочинні дії" товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський госпрозрахунковий ринок" й вимагають від влади міста припинити дії, спрямовані на його захист. 

З приводу заяв підприємців свою думку висловив заступник голови Волинської ОДА, депутат міської ради Сергій Кошарук, на переконання якого вони є надто різкими, адже щоб досягти бажаного результату, потрібно діяти в законному руслі, що й запропонував детальніше обговорити  у "Різному".

Аби знайти можливі варіанти вирішення конфлікту, кілька десятків підприємців, які прийшли на сесію, терпляче чекали, спостерігаючи за ходом засідання уже з екрану в холі міської ради. Однак почуте у "Різному" їх не заспокоїло – радше, навпаки. 

Сергій Кошарук, звертаючись до підприємців, акцентував на тому, що законодавство України не передбачає втручання у господарську діяльність з боку органів та посадових осіб місцевого самоврядування. На його думку, спір між сторонами договору можна вирішити в судовому порядку. "Неправильно використовувати для цього і звинувачувати в ситуації, що склалася, владу. Натомість, слід формувати альтернативну пропозицію і намагатися її відстоювати", – зауважив  Сергій Дмитрович.

У свою чергу, голова тимчасової контрольної комісії з вивчення проблемних питань госпрозрахункового ринку Ігор Пініс поінформував про те, що протягом кількох останніх років виявлено десятки порушень, передбачених прийнятим ще у минулій каденції положенням про правила торгівлі на ринках і про які було повідомлено міського голову. Однак ці моменти, за словами депутата, були проігноровані.

Стосовно виявлених порушень з боку дирекції госпрозрахункового ринку заступник начальника відділу економічного розвитку та торгівлі міськвиконкому Лілія Барна зауважила, що по всім вказаним у запитах комісії пунктах були направлені листи до відповідних контролюючих служб й отримані відповіді на них. Лілія Андріївна також наголосила, що міська влада не стоїть осторонь порушених підприємцями проблем, але має діяти у рамках Закону, й втручатися в договір між ТзОВ “Ковельський госпрозрахунковий ринок” і підприємцями міська влада повноважень не має.

Зрештою, міський голова Олег Кіндер, звертаючись до підприємців, запевнив, що готовий з ними зустрітися, але вони йому попередньо мають надати перелік питань, аби розмова була конструктивною. Й аби не зволікати з вирішенням цього питання, Олег Олексійович дав доручення своєму першому заступнику Михайлу Гетьману на наступному тижні організувати зустріч за участю представників міської влади, дирекції Ковельського госпрозрахункового ринку, Волинської облспоживспілки та підприємців.

У результаті зустрічі, яка, до слова, відбулася учора, вдалося досягти певних компромісів.

l

На розгляд 47-ї сесії міської ради виносилося 70 проектів рішень, які стосувалися діяльності комунальних підприємств, земельних та містобудівних питань, інших сфер міського господарювання.

Вікторія ЗІНЧУК.

Сорок сьома сесія Ковельської міської ради, що відбулася 24 січня ц. р., розпочалася згідно з регламентом з озвучення депутатських запитів та звернень.

Так, депутат Ігор Пініс звернувся із запитом, в якому просив надати Ковельській міськрайонній організації Товариства Червоного Хреста України 25 тисяч гривень для забезпечення паливно-мастильними матеріалами та оплати транспортних витрат на доставку гуманітарних вантажів для комунальних закладів міста (шкіл, садочків та ін.), потребного забезпечення верств населення м. Ковеля, запропонувавши виділити ці кошти частково з резервного фонду міського бюджету при розподілі вільних залишків та при розподілі коштів від перевиконання бюджету міста. Депутати підтримали цей запит.

Голова фракції "УКРОП" у Ковельській міській раді Ігор Пініс озвучив заяву депутатів очолюваної ним фракції, в якій його однопартійці висловили занепокоєння позицією міської влади у вирішенні конфлікту між підприємцями ковельських ринків та керівництвом Ковельського госпрозрахункового ринку.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 541

Послання Блаженнійшого Святослава з нагоди 

століття відновлення Соборності українського народу та його держави 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 588

Кожна мить, дарована Господом, це дорогоцінний час, який маємо належно використати, щоб приготувати себе до вічності з Богом!

Всечесні браття-отці, дорогі брати та сестри Української Православної Церкви Московського патріархату!

Об'єднавчий Собор, який відбувся 15-го грудня 2018 року у святій Софії (м. Київ), став історичним моментом і тим монолітним фундаментом для утворення Єдиної канонічної Церкви в Україні. 

Бог зглянувся на нашу потребу, вислухав наші молитви і дарував нам рідну Православну Церкву України. 

Історична справедливість відродилась.

Багато чого можна сьогодні стверджувати, багато з чим не погоджуватись, але є беззаперечний факт: Церква в Україні утворилась. Свідченням цього є Томос, вручений Його Всесвятістю Вселенським Патріархом Варфоломієм і підписаний усіма без винятку членами Священного Синоду.

Ми стали 15-ою автокефальною Церквою світового православ'я і додані до Диптиху Вселенського Православ'я.

Стверджувати, що ми ще досі "не канонічні", – це те саме, що говорити на біле  чорне.

В цей нелегкий час для нашої держави України, коли на Сході іде війна, гинуть наші хлопці від рук російського агресора, питання Церкви стало ключовим. 

Неприпустимим, навіть ганебним є те, що в Україні певна частина духовенства і мирян є вірними Московського патріархату, який сіє в людський розум теорію "руського міра", через який діють кремлівські схеми для захоплення наших земель. Московський патріархат став єдиним кремлівським інструментом для роздору, для знищення нашої незалежності, для ворожнечі між нами.

Ми є діти Єдиного Бога, ми славим Єдиного Бога, усі ми з Вами українці. Ми зобов'язані забути всі образи, усі непорозуміння задля світлого майбутнього в нашій світлій і духовній українській оселі! Тому за покликом совісті проявімо мудрість не противитись Волі Божій, прийняти те, що процес об’єднання нас, православних, є незворотним – це питання тільки часу.

Ми готові подати руку і обійнятись!

Прикладом для наслідування є наш Люблинець. Щороку на святе Богоявлення сотні мирян двох конфесій збираються на звершенні чину великого освячення води. 

Священики спільно звершують освячення, розуміючи, що цим об'єднують свою громаду. Куми і сусіди, друзі і знайомі духовно родичаються і, якщо "декому" це не подобається, то у сотнях і тисячах  православних односельців горять очі від щастя. 

Сміливість, мудрість, виваженість та толерантність візьмуть тут верх – це ж знову таки питання часу.

Також прикладом сьогодні є села Радошин і Битень, які першими у Ковельському районі засвідчили про свою приналежність до Православної Церкви України.

Абсолютно добровільно громади скликали збори і провели голосування за свій перехід. Без насильства, без кровопролиття, мирно і спокійно люди зробили свій вибір.

Потрібно знати, що церковна громада є рушійною силою у питанні єднання. Ґромада будує храм, розписує його, робить його ошатним, щоб це був золотий спадок майбутнім поколінням. Настоятелі можуть змінюватися, а громада є коренем і основою будь-якої парафії. Тому надважливо, щоб пастир чув голос своєї пастви, а добрий пастир завжди буде зі своєю паствою, тому що він для них провідник!

В будь-якій ситуації добрий настоятель має сильний авторитет у своїх парафіян, і вони будуть стояти за ним горою і, якщо спільно приймуть рішення, це буде їхнє повноцінне право. Ми просто хочемо справедливості, і кожен має називатись своїм іменем.

Усі наші непорозуміння – через брак спілкування. Ми маємо проводити просвітницьку роботу у питанні єднання. Бо цього хоче Бог! Цього прагнуть наші миряни, які наповнюють наші храми.

Що стосується духовенства, то не потрібно боятись ні відлучень, ні анафем закордонної московської Церкви – Ви нічого не порушуєте, Ви підкоряєтесь Волі Божій, Ви і надалі є священнослужителями Церкви Христової і будете служити Богу і своєму українському народу. 

Мир запанує в Україні тоді, коли ми об'єднаємось в одну Християнську сім'ю. І тоді Бог нас усіх благословить, адже об'єднана Православна Церква в Україні стане найчисельнішою за кількістю парафій і вірних та найбільшою в цілому православному світі!

Не зволікаймо! В єдності –сила великого українського духу. Ідімо до об'єднання навколо Єдиної Помісної Православної Церкви України!

прот.Матвій ОЛІЙНИК,

настоятель 

Свято-Пантелеймонівського храму смт Люблинець, військовий капелан.

Кожна мить, дарована Господом, це дорогоцінний час, який маємо належно використати, щоб приготувати себе до вічності з Богом!

Всечесні браття-отці, дорогі брати та сестри Української Православної Церкви Московського патріархату!

Об'єднавчий Собор, який відбувся 15-го грудня 2018 року у святій Софії (м. Київ), став історичним моментом і тим монолітним фундаментом для утворення Єдиної канонічної Церкви в Україні. 

Бог зглянувся на нашу потребу, вислухав наші молитви і дарував нам рідну Православну Церкву України. 

Історична справедливість відродилась.

Багато чого можна сьогодні стверджувати, багато з чим не погоджуватись, але є беззаперечний факт: Церква в Україні утворилась. Свідченням цього є Томос, вручений Його Всесвятістю Вселенським Патріархом Варфоломієм і підписаний усіма без винятку членами Священного Синоду.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 579

Розвеселімся всі разом нині, 

Бо відродилась церква в країні…

Про Україну співаймо, друзі, 

Хай пісня лине в Київ наш!

Хай пісня лине в столицю Київ, 

Нехай здригнеться Свята Софія, 

Нехай здригнуться усі мури, 

Нехай почує весь народ!

Ми  розірвали духовні пута 

Із москалями раз і назавжди, 

Тепер вже маєм вкраїнську Церкву

Рідну, свобідну навіки!

Цю пісню-колядку я склала, сидячи перед телевізором 15 грудня 2018 р., коли в Святій Софії відбулась вікопомна подія – Україна одержала право на відродження своєї законної Автокефальної Помісної Православної  Церкви -  Київську митрополію на чолі із митрополитом Епіфанієм.

Подія тисячоліття. Народ  торжествує. Почуття зашкалюють. Ейфорія охопила більшість людей.  Тільки п'ята колона, в особі тодішньої УПЦ (МП) – теперішньої Російської  ПЦ в Україні, затаїлась у злобі, щоб згодом виступити з брехнею і нападками на відновлену за всіма  правилами і канонами з грецькою скрупульозністю – Православну Церкву в Україні. 

Згодом Вселенський Патріарх вручив цій нашій Церкві Томос, що є невід'ємним атрибутом Автокефалії і канонічності кожної Православної Церкви. Світова спільнота дружно вітає Україну, радіє разом з нами, що ми, нарешті, позбуваємось рабської психології, розриваємо ганебні пута з Росією. А як вона агресивно реагує на цю подію – бачить весь світ.  Адже вона втрачає останні важелі впливу на Україну. 

Пригадаймо: 1991 р., розпад Союзу. Росія "великодушно"  нам дозволила мати всі атрибути  незалежної держави: прапор, гімн, мову.  А не дозволила тільки одного – мати свою Церкву!  Це говорить багато про що! Адже в ЗМІ є чимало прикладів ганебної поведінки  священиків колишньої УПЦ (МП), які відмовлялись ховати учасників АТО або просто були колаборантами, в церквах переховували зброю, шпигували та ін.  

Отже, колишня імперія вже давно виробила систему нищення української нації і держави  різними методами  "оболванювання" мізків і душ.  Церква якраз і є та інституція, через яку це найкраще робити.

Отже, події останнього часу – це не суть релігійної події, а це події стратегічного значення, в основі яких – національна безпека. Тому кожна людина, яка хоч трохи мислить критично, бачить, що потрібно чим швидше порвати з московською Церквою.

Громада с. Радошина також зробила вирішальний крок в цьому напрямку. 22 січня, в день 100-ліття Злуки ЗУНР і УНР, в день великого національного свята у селі відбулась неординарна подія.  Церковна громада своїм волевиявленням вирішила приєднатись до Єдиної Помісної Автокефальної Православної Церкви України.

Зал сільського клубу був переповнений, він давно не був таким велелюдним.  Навіть самі мешканці дивувались такій одностайності.  Всі дружно проголосували з тих, хто був присутній.

Після цього декан районного деканату отець Іоан Бонис, який був присутній як спостерігач, привітав громаду з великою і знаковою подією й сказав, що він з радістю приймає нас в сім'ю  районного благочиння рідної, такої довгожданої, вистражданної, воістину національної української Церкви.  Накінець всі дружно заколядували і з великим піднесенням виконаного громадянського і християнського обов'язку перед нині сущими, а також перед своїми нащадками – розійшлися.

Звичайно, вище описана подія – це фінал. Але були події, які передували йому.  Насамперед, зібрали підписи в селі, щоб знати думку людей:  хто за українську Церкву. Майже всі із задоволенням підписались.  "Проти" виявилося  не більше 3-6 чоловік.

В селі – порядок, тиша, ніяких потрясінь.  Аж тут раптом 14 січня після служби Божої благочинний з Голоб залишив прихожан на розмову.  Перше заявив, що у вас в селі бунт! Ми були шоковані. А тоді почав нас "просвіщати", що нібито хтось нас використовує, провокує, про Президента з Томосом, що це – "піар передвиборний", що голобські колядники вдерлися, як злодії з чорного ходу (це про українську Церкву!). Це був сценарій такий, як Росія проти України затіяла, а отець з Голоб проти Радошина (бо в районі ми були перші).  До речі, ми свого священика попередили, але він відмовився бути з нами. 

Далі було ще цікавіше.  З наших опонентів (ми для зручності  їх називаємо  "москвофіли", бо вони затяті захисники російської Церкви)  активними виявилося дві жінки.  І ось цікавий факт. На Водохреще правив в церкві наш священик.  І от він звернувся до людей, чи згодні, щоб освячували хати? Люди погодились. Ну, звичайно, він іде з кропилом, з матушкою освячують, а "хвостом"  за ними ці дві жінки підсовують людям якісь заяви підписувати. Але не кажуть правди, за що і не дають прочитати заголовок. Одним кажуть  – за священика, іншим – за українську Церкву.  Люди обурюються, що ми вже підписались, а вони кажуть: підпишіть ще раз. 

І  частина людей таки підписалась, бо  то ж священик ходить, а він – авторитет для людей.  Але тут виявилось, що це було елементарне шахрайство, замішане на святих речах.  Один чоловік, як взнав, то злякався і каже здивовано: "То я не за "руську"  церкву підписався!?".  Бачили б, як ці підписанти обурювалися, почали допитуватися, як відкликати підписи. Інші стали з них сміятися, – так можна собі й вирок підписати.

Ще один випадок: коли в клубі громада проводила збори, в той час до храму під'їхала машина зі священиком  і благочинним з Голоб і почали з церкви виносити речі. Зчинилася метушня: "Церкву грабують!".

І так кожен день якісь чутки пускають, то їм потрібна церква на збори, ще вимагають показувати статут церкви, який же самі звідти забрали.  Просто знущаються, самі не знають, чого хочуть.  А недавно найревніша захисниця московської церкви викликала поліцію, хотіла замки з церкви зривати.  Обзиває нас "бандитами", "злодіями".  То лякають , що їдуть 6 автобусів з людьми, які будуть захоплювати церкву і т. д.  Зверталися з проханням, щоб отець Ніфонт залишив нас в спокої, він обіцяє, а потім знову провокує і пропонує безконечно якісь збори проводити з ревними захисниками московського православ'я в кількості 5-6 чоловік. 

Вже всі нормальні люди переконалися, що російський філософ Бердяєв був правий, коли казав, що російська церква – це церква без Бога, а Патріарх Варфоломій наголосив, що вона взяла Ісуса Христа в заручники.  Я не можу зрозуміти, чого ті москвофіли хочуть?  Невже вони думають, що можна знову нас повернути до Москви, Путіна, Кіріла?

Коли ми були на прийомі в Єпархії у Владики Михаїла, він також задав нам запитання, що тим москвофілам ще треба, які докази, що їм бракує? Я кажу: "Здорового глузду!". Митрополит відповів: "Правильно!". Бо як можна в час, коли Путін вбиває наших хлопців, а москвофіли фактично за нього моляться, бо ж в Росії керує Церквою не Патріарх, а Путін?  Таке запровадив ще Петро Перший.  Та й Кіріл молиться за Путіна, за російську армію, а, отже, за вбивць наших героїв. 

Мабуть, немає жодної нації в світі, яка втратила б честь і гідність там, як деякі українці, котрі зубами вп'ялися у  Росію і не можуть відірватися, та ще й іншим не дозволяють відійти від одвічного нашого ворога. І це, в першу чергу, окремі священики вже теперішньої перейменованої  Російської Православної церкви в Україні.  Правильно В. Кириленко сказав, що хто за російську церкву – той ворог України.  Якби в нас не було Російської церкви, то Путін ніколи б не посмів на нас нападати. Бо він іде захищати то Російськомовних, то тепер російську церкву, хоч наші москвофіли вперто називають  себе "УПЦ", а цим вводять в оману людей.

Та ще більше дивує, чому пасивна в містах і селах інтелігенція і не очолює перехід громад російських церков в українські?

На противагу вищезгаданим є й осередки справжнього українства.  Сусідні села Радошина – Байківці  і Битень.  Вони дуже різні. Битень разом з Радошином долучився до ПЦУ. Що цікаво: в них не було жодного москвофіла. Щиро вітаємо церковну громаду с. Битня  і особливо двох сестер-вчительок Юрчик Н. П. і Морозюк Н. П., які відразу відгукнулися, коли їх попросили організувати цю важливу подію!

Ну і, звичайно, наш староста, до речі, мешканець с. Битня, виявився на висоті і відмінно організував збори громад.  Шановний Дмитре Дмитровичу! Велика Вам дяка від громад сіл Радошина і Битня!

Інша ситуація в Байківцях, де щось довго все вирішують. Що ж, це їх право.

Накінець звертаюсь до ковельчан, мешканців сіл і міста, словами геніальної Лесі:

"Вставай, хто живий, в кого думка повстала?

Година для праці настала!!!...".

Р.  S.  Варто не забувати, що вже немає  УПЦ (МП), а  є Російська Православна Церква в Україні.  Про це парламент проголосував. Але москвофіли вперто це ігнорують.

Ще один факт.  Митрополит Онуфрій проголосував в Мінську з усіма російськими ієрархами про розірвання Євхаристської єдності з Вселенським Патріархом. Вони самі себе загнали в глухий кут. Адже тепер і російські, і українські церковнослужителі не зможуть відвідувати  ні Святої Гори Афон, ні Єрусалиму з його благодатним вогнем і багато інших місць, які є канонічною територією Константинополя.  Наразі це відсторонення однобоке.  А якщо Вселенський Патріарх  задовольнить їх бажання, то вони взагалі опиняться в ізоляції від центру Світового Православ'я. А якщо ще й не перереєструється УПЦ (МП), то вони взагалі стануть сектою. 

Тому, волиняни  –  ковельчани, робіть вибір: з ким ви – чи з канонічною за всіма правилами ПЦ України чи РПЦ в Україні? Думайте, чи не залишитесь біля розбитого корита.

Антоніна ГЛАДУН, 

член філії "Союзу Українок", 

с. Радошин. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 857

Розмаїття народних талантів 

на голобській сцені

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 644

У 2019 році Міністерство освіти запускає пілотну програму сертифікації вчителів початкової школи. У ній за власним бажанням зможуть взяти участь тисяча педагогів зі всієї України. Зовнішні експерти перевірять знання вчителів, їхні навчальні методики та модель  спілкування з дітьми. Новий підхід до визначення кваліфікації вчителів є вимогою Закону "Про освіту", що його Президент Петро Порошенко схвалив ще 2017 року. Як оцінюватимуть педагогів і чи вплинуть результати на зарплату? Розвінчуємо міфи довкола сертифікації вчителів початкової школи.

Міф 1. Освітян змушуватимуть проходити сертифікацію

Програма сертифікації педагогів початкової школи є пілотним проектом, що триватиме з 2019 до 2021 року. Потім Міносвіти планує запровадити її замість традиційної атестації. Наразі ж ніхто не змушує вчителя до обов'язкової сертифікації. Педагоги беруть участь у програмі за власним бажанням, єдина вимога до них – 2 роки педагогічного стажу. 

"Через механізм сертифікації ми хочемо віднайти тих кращих провідників Нової української школи, агентів змін, що готові ділитися та поширювати сучасні методики навчання. Реалізувати таку мету можна лише за умови добровільності процесу, тому ми ретельно слідкуватимемо за дотриманням цього принципу", – пояснила очільниця відомства Лілія Гриневич.

Реєстрація на програму триватиме з 15 січня до 1 лютого на сайті Українського центру оцінювання якості освіти (testportal.gov.ua). Під час сертифікації експерти центру вивчатимуть методичні підходи вчителя до викладання, його психолого-педагогічні якості, а також рівень академічних знань. Зокрема, педагоги повинні будуть скласти зовнішнє незалежне тестування. Підсумки сертифікації підбиватиме комісія з представників МОНу, Українського центру оцінювання якості освіти та Держслужби якості освіти протягом листопада-грудня. 

Міф 2. Електронне портфоліо складно буде оцінити об'єктивно

Згідно з офіційним положенням, до 1 липня кандидати на сертифікацію повинні створити й завантажити е-портфоліо. Це – відеозапис проведеного уроку чи його фрагменту, загальною тривалістю від 15 до 30 хвилин. Крім того, вчителю необхідно описати заняття та оцінити власний урок за критеріями спеціальної анкети. 

Вимога відео викликала у школах запеклі дискусії: дехто вважає, що вчителі почнуть змагатися в кінематографічній майстерності, наймаючи професійних операторів. Інші зазначають, що уроки будуть досконало зрежисованими.

Втім, перший заступник голови комітету з питань освіти і науки Верховної Ради Олександр Співаковський впевнений, що непрофесійність педагога відео не приховає. Адже на ньому добре буде видно фонетику вчителя, манеру спілкування з дітьми тощо.

"Я розумію побоювання, що це буде такий перформанс. Але навіть якщо це буде перформанс, зробити його некваліфікованій людині дуже складно", – вважає він.

Міф 3. Традиційна атестація краща

Головна мета нового підходу – підвищити професійні компетентності педагога й покращити рівень середньої освіти. Результати учнівських ЗНО показують, що учні отримують недостатньо знань, тож стара система атестації не працює. По-перше, вона проводиться раз на 5 років (сертифікацію планують проводити раз на 3 роки). По-друге, оцінюють вчителя місцеві колеги, а сертифікація передбачає незалежне тестування. По-третє, сертифікація передбачає певний рівень стандартів. 

Співзасновник освітньої платформи Prometheus Іван Примаченко вважає, що атестація давно стала імітаційним процесом, який не виконує жодного контролю якості. "Чому? Через процедуру: здебільшого комісія, яка атестує вчителів, збирається з працівників того ж навчального закладу або педагогів інших шкіл. Крім того, процес забюрократизований, треба зібрати купу папірців", – зазначає Примаченко. 

Більш ніж красномовною ілюстрацією його словам є "буковинський експеримент" 2017 року, коли слухачі курсів підвищення кваліфікації не змогли пройти шкільне ЗНО. З 362 вчителів лише 56 склали тести на відмінно.  

Міф 4. Ніхто не екзаменує вчителів за кордоном

Тестування вчителів не є вигадкою українського МОНу. Постійне навчання та підвищення кваліфікації освітян успішно практикується на Заході. Наприклад, у сусідній Польщі випускник педуніверситету спочатку працює як стажер. Лише через 9 місяців роботи та складених іспитів він отримує дворічний контракт. Потім його можна подовжити, і педагог може підвищити свій рівень до "вчителя з відзнакою" та "дипломованого вчителя". Кожному новому званню передує тривале стажування та іспити. При цьому існує періодична перевірка професійності педагога. 

Тим часом у США, щоб отримати ліцензію на викладання, потрібно пройти тестування. Найчастіше – тест Praxis, який складається з трьох частин. Перша – оцінює грамотність (читання, письмо, математика) та обізнаність у різних сферах життя. Друга – виявляє знання з профільного предмету і методик викладання. А третя – стосується вміння планувати урок, розробляти інструкції тощо. Ліцензію слід поновлювати через 3-5 років.

Міф 5. Учителів, які не пройдуть сертифікацію, звільнятимуть 

У Міносвіти наголошують, що директори шкіл й місцеві управління освіти не повинні вести жодного обліку сертифікованих педагогів. При цьому вчителі, які успішно пройдуть сертифікацію, отримають надбавку у 20% до посадового окладу пропорційно до обсягу педагогічного навантаження протягом трирічної дії сертифіката. Крім того, їм автоматично зараховується проходження традиційної атестації і присвоюється наступна педагогічна категорія (або ж підтверджується наявна вища). 

Водночас незадовільні результати сертифікації не впливатимуть на результати атестації, підтвердження наявної чи присвоєння нової педагогічної категорії. Також це не може бути підставою для звільнення вчителя з посади, зменшення зарплати чи іншого адміністративного покарання з боку шкільного керівництва. Адже передусім новий підхід до оцінювання професійних якостей педагога має на меті заохотити вчителя до саморозвитку і професійного зростання. 

Оксана КОВАЛЬ.

У 2019 році Міністерство освіти запускає пілотну програму сертифікації вчителів початкової школи. У ній за власним бажанням зможуть взяти участь тисяча педагогів зі всієї України. Зовнішні експерти перевірять знання вчителів, їхні навчальні методики та модель  спілкування з дітьми. Новий підхід до визначення кваліфікації вчителів є вимогою Закону "Про освіту", що його Президент Петро Порошенко схвалив ще 2017 року. Як оцінюватимуть педагогів і чи вплинуть результати на зарплату? Розвінчуємо міфи довкола сертифікації вчителів початкової школи.

Міф 1. Освітян змушуватимуть проходити сертифікацію

Програма сертифікації педагогів початкової школи є пілотним проектом, що триватиме з 2019 до 2021 року. Потім Міносвіти планує запровадити її замість традиційної атестації. Наразі ж ніхто не змушує вчителя до обов'язкової сертифікації. Педагоги беруть участь у програмі за власним бажанням, єдина вимога до них – 2 роки педагогічного стажу. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 623

Тісні ділові стосунки єднають газету "Вісті Ковельщини" і Голобську об'єднану територіальну громаду. Розповіді про людей цього краю, підсумки діяльності місцевої влади, плани та перспективи знаходять широке відображення на шпальтах газети, уже традиційною в міськрайонці стала тематична сторінка "Наш край" про життя Голобської громади.

Ми цінуємо довіру та прихильність до нашого видання, охоче підтримуємо зворотний зв'язок з читачами, тож  наприкінці минулого року організували зустріч з читачами "Вістей Ковельщини" у відділенні поштового зв'язку селища Голоби. Сюди завітали директор ТзОВ "Редакція газети "Вісті Ковельщини" Микола Вельма, активний громадський дописувач, Почесний громадянин міста Ковеля Анатолій Семенюк, представники редакції. 

Нас гостинно зустріли працівники пошти на чолі з начальником відділення Галиною Стецюк. На той час у завершальний етап вступила передплатна кампанія на 2019 рік, тож поштовики поспішали оформити  бажаючим передплатні квитанції на друковані видання. А щоб цей день надовго запам'ятався передплатникам "Вістей Ковельщини", редакція підготувала для усіх невеличкі подарунки.

Зустріч із журналістами зацікавила багатьох голобчан та жителів навколишніх сіл. Серед присутніх були й голова ОТГ Сергій Гарбарук, директор Голобського психоневрологічного інтернату Микола Пруд, ветеран сільськогосподарської галузі Ковельщини Валентин Приступа, громадські кореспонденти газети Валентина Січкар, Валентина Остапчук, Лідія Гарлінська та багато інших. 

Микола Вельма розповів присутнім про роботу редакційного колективу, творчі досягнення й нові плани, відповів на запитання. Читачі, у свою чергу, висловлювали свої побажання та пропозиції щодо інформаційного наповнення газети, обговорили улюблені теми, згадували публікації, які запам'яталися найбільше, а наш відданий читач Дмитро Лепський віршованими рядками привітав журналістів з Новорічно-Різдвяними святами.

Вдячні відгуки на адресу газети висловили Людмила Вережнікова, Галина Мусь, Євгенія Чирук, які теж – у колі  шанувальників нашого часопису. А як не згадати багаторічного прихильника газети Володимира Зіменкова з Дарівки? Щоб дістатися на зустріч з журналістами, чоловік подолав до Голоб пішки кілька кілометрів зимовою дорогою. Володимир Миколайович передплатив улюблену газету на увесь 2019 рік,  і отримав з рук Миколи Вельми його нову книгу "Життя безкінечне" з дарчим написом автора. Пан Володимир, який у минулому році відзначив 75-й день народження, був дуже вдячний за такий цінний для нього подарунок.

Зустріч пройшла у надзвичайно теплій, дружній, невимушеній атмосфері, від якої у нас на серці залишилися якнайкращі спогади.

Світлана ЛЯШУК.

НА ЗНІМКАХ: під час творчої зустрічі у Голобах.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Тісні ділові стосунки єднають газету "Вісті Ковельщини" і Голобську об'єднану територіальну громаду. Розповіді про людей цього краю, підсумки діяльності місцевої влади, плани та перспективи знаходять широке відображення на шпальтах газети, уже традиційною в міськрайонці стала тематична сторінка "Наш край" про життя Голобської громади.

Ми цінуємо довіру та прихильність до нашого видання, охоче підтримуємо зворотний зв'язок з читачами, тож  наприкінці минулого року організували зустріч з читачами "Вістей Ковельщини" у відділенні поштового зв'язку селища Голоби. Сюди завітали директор ТзОВ "Редакція газети "Вісті Ковельщини" Микола Вельма, активний громадський дописувач, Почесний громадянин міста Ковеля Анатолій Семенюк, представники редакції. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 796

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 547