Такими методами проблеми не вирішують
Обрання міського голови не лише у Ковелі, а й в інших містах України, щоразу ставить перед виборцями питання: кого обирати – господарника чи політика? Враховуючи реалії сьогодення, суспільно-політичну та економічну складову життєдіяльності кожної громади, можна стверджувати, що ідеальним обранцем може бути лише та людина, яка поєднує в собі обидві якості.
Міський голова має бути господарником, адже громада, яка довірила йому управління містом, хоче бачити його розвинутим і комфортним. Разом з тим, очільник громади повинен мати стійкі політичні погляди, мати неабиякий досвід управлінця, авторитет лідера, володіти вмінням відстоювати інтереси міста на вищому рівні, мати міцну команду однодумців, які здатні вести за собою тисячі людей. Тож без політики тут також не обійтися.
Зважаючи на той факт, що нинішньому міському голові Ковеля Олегу Кіндеру громада вдруге довірила управління містом, йому вдається успішно вести господарські справи громади. Так, він – політик. Політик з великим досвідом роботи. Проте щоразу у своїх публічних виступах, при зустрічах у колективах, на сесійних засіданнях тощо він наголошує на тому, що головне завдання кожного, хто сьогодні при владі (чи то виконком, чи то депутатський корпус), – добробут ковельчан, розвиток міста. Тому й закликає при вирішенні щоденних питань життєдіяльності громади не вдаватися до популізму та політичних баталій.
На жаль, кожна політична сила, представлена нині в депутатському корпусі Ковельської міської ради, розуміє вирішення господарських питань міста по-своєму. Кілька останніх місяців досить активно наполягають на розв'язанні проблеми з дорогою мешканці вулиці Черняховського. Чи справді ситуація настільки критична і ця вулиця потребує першочергового ремонту? Чи все ж тут має місце політична складова? З цього приводу ми вирішили поспілкуватися з міським головою Олегом Кіндером.
– Так, питання щодо ремонту дороги по вулиці Черняховського набуло великого резонансу. Але не тому, що дорога у критичному стані та найгірша у Ковелі. А тому, що цією проблемою спекулюють певні політичні сили в раді. Я навіть не хотів би називати це проблемою. Це питання благоустрою – господарського характеру, вирішення якого уже має конкретні напрацювання. І про це знають як самі мешканці, так і ті, хто постійно підбурює їх на протистояння з владою.
– Розумію, що з етичних міркувань, Ви не називаєте політичну силу. Хоча усі добре знають, про кого йдеться.
– Так. Мова йде про фракцію "УКРОП" у міській раді, яка досить часто займається популізмом. Оголосити запит чи привести на сесію людей – це не вирішення проблеми. Це – її створення. Більше того, я б сказав, штучне створення проблеми. Депутати знають, яким чином відбувається планування ремонтних робіт, виготовлення проектно-кошторисної документації, фінансування. Зрештою, є пріоритетність виконання робіт. Важливо вміти організувати вирішення проблеми, і при цьому знати, як оптимально це зробити.
Але деякі депутати продовжують ставити ультиматуми, блокувати роботу сесії тощо. Політичні амбіції беруть верх над здоровим глуздом. Політика має лишатися за межами вирішення важливих для громади питань.
– Чи можливо повністю відмежувати політику від господарської діяльності? Кожен депутат та й Ви, зрештою, представляєте певну політичну силу та були обрані від політичних сил.
– Так, справді до влади нас привела політична сила ВО "Батьківщина". Таке нині законодавство. Але далі справа не за політикою. Ковельчани від нас чекають реальних справ у місті. А вирішення політичних моментів – це уже рівень загальнодержавний. І те, що нам під силу, ми робимо. А саме – ми скеровуємо депутатські звернення, що стосуються питань загальнодержавного характеру, до Президента, Верховної Ради, Прем'єр-Міністра. У цьому полягає наша політична позиція. А не в популізмі. У цьому контексті я хотів би зупинитися на одному моменті, про який мало хто знає.
Мешканці вулиць Черняховського та Відродження (не без участі депутатів від фракції “УКРОП”) звернулися до лідера ВО "Батьківщина" Юлії Тимошенко з проханням (чи то вимогою, судячи зі змісту листа) провести зі мною відповідну роботу та вжити усіх можливих заходів до мене як міського голови, бо я своїми діями “підриваю авторитет” партії ВО "Батьківщина" в цілому. Саме тому вони розраховують на політичну волю лідера партії Юлії Тимошенко, яка має втрутитись в ситуацію, аби вулиця Черняховського була заасфальтована. (А мені ще цікаво, чи знають мешканці вулиці Відродження, що лист було написано і від їх імені? Адже в зверненні йдеться лише про виконання робіт по вулиці Черняховського).
Окрім проблеми місцевого характеру, про яку вони розповіли в листі, згадано було й чимало політичних моментів, пов'язаних з авторитетом партії, голосами виборців, принципами демократії і людяності тощо.
Як розцінювати такі дії? Хіба це не використання політики? Автори листа розраховують вирішити питання саме політичними методами, які в даному випадку зовсім недоречні, бо не мають під собою жодних важелів впливу. Маю на увазі те, що посада міського голови підпорядковується не політичним силам, а громаді, яка його обрала. Та є інше пояснення таким недолугим діям – бажання дискредитувати мене як політичного лідера, представника ВО "Батьківщина". На яку відповідь від Юлії Тимошенко вони розраховували?
– А й справді, що ж вона відповіла?
– Відповідь Юлії Тимошенко є цілком логічною в даній ситуації: "Прошу забезпечити розгляд питання із залученням депутатського корпусу Ковельської міської ради". Чим ми і займалися. До вирішення питань господарського характеру в місті безпосереднє відношення мають депутати, вони приймають рішення. Але за своїми політичними амбіціями та популізмом дехто з них ніяк не може визначитись, що ж робити з дорогою по вулиці Черняховського? Як і з десятками інших доріг міста, де ситуація критична. Невже для того, щоб отримати позитивне рішення щодо ремонту тієї чи іншої вулиці, усі мають звертатися до Юлії Тимошенко?
– На одній з попередніх сесій секретар міської ради Віра Федосюк зачитала звернення, у якому закликала депутатів утриматись від дій, що вносять деструктив у роботу ради. У ньому якраз і йшлося про популізм, у якому вона звинуватила деяких депутатів.
– Я не був на тій сесії за станом здоров'я, проте із змістом звернення абсолютно згідний. Представники окремих політичних сил (а ми з вами уже знаємо, про кого йдеться) налаштовують один проти одного окремих громадян або ж цілі мікрорайони міста, спекулюючи на комунальних проблемах, підбурюють невдоволених жителів на протистояння, влаштовують мітинги на сесійних засіданнях.
Погоджуюся з тим, що необхідно ремонтувати дороги, тротуари, боротись з підтопленнями. І ми це робимо. Але ті ж депутати добре усвідомлюють, що подібні капіталовкладення плануються заздалегідь, детально прораховуються кошториси. Не можна покласти асфальт на дорозі та влаштувати тротуар, як-то кажуть, "вже на вже", без відповідної проектно-кошторисної документації і без передбаченого фінансування тільки тому, що людей привели на сесію.
– Ми потрохи від політики знову перейшли до питань господарських. Тож, завершуючи розмову, чого все ж таки чекати мешканцям вулиці Черняховського і коли? І чи є сенс їм щомісяця ходити на сесійні засідання?
– Якщо мають бажання бути присутніми на сесіях, – чому б ні? Нехай чують і знають, чим займається влада, які питання вирішує і головне – що є проблеми набагато болючіші та актуальніші, ніж тротуар на вулиці Черняховського (я ні в якому разі не кажу, що він там не потрібен). А тепер конкретно щодо запланованих робіт.
Якщо говорити про вул. Черняховського, яка до 2015 року була у ямах, то завдяки депутату міської ради від ВО "Батьківщина" Геннадію Кіндеру там зробили асфальтове покриття. Бо саме тоді ситуація була критичною, перевізники відмовлялися від цього маршруту через погану дорогу. Тепер це питання зняте. Хоча дехто з мешканців, підливаючи масла у вогонь, стверджує, що перевізник знову не хоче їздити за цим маршрутом.
Справа дійшла до абсурду, коли на електроопорах місцевою активісткою були розвішені оголошення, що з 1 березня громадський транспорт по вулиці Черняховського курсувати не буде. Такою "новиною" був шокований і сам перевізник. Договір між ним та міською радою на здійснення перевезень діє, і “маршрутки” курсують вулицею щодня. Цей об'єкт не в найгіршому стані серед інших вулиць міста. Крім того, продовження ремонту дороги далі по вулиці та прилеглих вулицях зараз не на часі. Поясню чому.
У цьому мікрорайоні зараз активно розбудовується приватний сектор. Рух вантажних автомобілів призводить до швидкої руйнації асфальтового покриття. Крім того, треба спочатку відремонтувати центральну вулицю "Сільмашу" – Відродження. Вона у жахливому стані. Зараз готується проектно-кошторисна документація на здійснення її реконструкції. Йдеться про відрізок від Варшавської до Тараса Боровця (до ФОКу). А депутати мають ще визначитися, чи варто нам робити вулицю Відродження взагалі, а якщо так, то звідки починати – від вулиці Варшавської чи від Черняховського?
Може таке статися, що на наступну сесію, дізнавшись, наприклад, що Відродження робити не будуть, прийде весь мікрорайон "Сільмашу", що представляє десятки тисяч людей, і відповість мешканцям Черняховського, які на минулій сесії заявили: "Сільмаш" почекає рік-два чи три. Зробіть Черняховського, а далі – хоч до Парижа!".
Такими методами проблеми не вирішуються. Має бути господарський підхід, послідовність, пріоритетність та фінансова спроможність і доцільність. Сподіваюся, що, врешті-решт, так і буде.
– Дякую за розмову.
Розмовляв
Олександр КРЕМІНЬ.
Обрання міського голови не лише у Ковелі, а й в інших містах України, щоразу ставить перед виборцями питання: кого обирати – господарника чи політика? Враховуючи реалії сьогодення, суспільно-політичну та економічну складову життєдіяльності кожної громади, можна стверджувати, що ідеальним обранцем може бути лише та людина, яка поєднує в собі обидві якості.
Міський голова має бути господарником, адже громада, яка довірила йому управління містом, хоче бачити його розвинутим і комфортним. Разом з тим, очільник громади повинен мати стійкі політичні погляди, мати неабиякий досвід управлінця, авторитет лідера, володіти вмінням відстоювати інтереси міста на вищому рівні, мати міцну команду однодумців, які здатні вести за собою тисячі людей. Тож без політики тут також не обійтися.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 935
Трапилося цими днями
Шахраї виманюють гроші: як не потрапити у пастку
Від четверга до четверга
Гороскоп 19 - 25 березня
Цими днями у Народному домі “Просвіта” з великим успіхом пройшов святковий концерт, присвячений 45-річчю народного аматорського ансамблю пісні і танцю “Лісова пісня”.
Яка ваша думка?
Освіта: демократичним шляхом – до Європи
Такими методами проблеми не вирішують
Запитів і запитань було багато
Гризуться, як павуки в банці, або "Руський мір" у всій красі