Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 26 червня 2025 року №27 (12983)

Повідомлення в номер / Думки вголос поетичним словом

30.08.2016
дЕНЬДумки   вголос   поетичним   словом

Духу свободи знамено

Я вірю в свій народ

Україно, моя Україно!

Україні – честь і слава!

Ти – моя держава
Ти – моя держава
Україно люба, Україно мила,
Ти мене в любові до себе 
зростила!
Україно рідна, моя добра мати,
Хочу я зі святом тебе привітати.
Нелегкий час зараз, матінко 
єдина,
Але ти найкраща, бо ти – Україна.
Ліси, степи, гори – моя Україна!
Рідна пісня й мова! Доля в нас 
єдина!
Ти не вмерла, ненько, і цього 
не буде,
Бо після Майдану всі прозріли
 люди!
Хоч кати ще топчуть – впадуть 
на коліна!
Бо ти нездоланна, бо ти – Україна!
Бо ти незнищенна й нескорена,
 мамо,
І ми – твої діти, дочки із синами.
Є "продажні шкури". В пекло 
їм дорога!
А ми ж християни, звернемось 
до Бога.
Твоя кров пульсує у серці і жилах.
Ти – моя держава, і ти – 
не безсила,
Бо ти – Україна, наша рідна мати.
Хто живий, то мусить тебе 
захищати.
Схід і Захід – разом! Вкраїна –
 єдина!
Найкраща у світі ти рідня – родина!
Зась до хати зайдам і різним 
катюгам!
Тобі 25 вже, мамо наша друга.
Недругам проклятим це так 
не минеться,
Бо самі загинуть в справедливім
 герці!
Ненько-Україно, ти – миролюбива,
Жити й процвітати будеш, мамо 
мила!
Ти ж моя нещасна, ти – моя щаслива,
Безмежна й неосяжна, доля 
незрадлива.
Пам'ять про Героїв вшановуймо
 гідно!
І ти незалежна, Україно рідна!
В синім небі Сонце золоте 
донині –
Символи єдині! Слава Україні!
Ігор ВИЖОВЕЦЬ.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 599
Читати далі

Повідомлення в номер / Цей неперевершений Іван Франко

30.08.2016

maxresdefaultЦей неперевершений Іван Франко

В історії України є постаті, які до цього часу викликають великий інтерес, дивують і захоплюють. До них, без усякого сумніву, належить Іван Якович Франко. Письменник, публіцист, політик, він і за свого життя, і після смерті, був є і буде титаном духу, вічним революціонером і далекозорим провісником майбутнього.
Народився 27 серпня 1856 року у селі Нагуєвичах Дрогобицького повіту у Східній Галичині (тепер – Дрогобицького району Львівської області).
На жаль, ані його творча спадщина, ані суспільно-політична діяльність по-належному не поціновані навіть у незалежній Україні. Досі не здійснено  видання повного зібрання творів Івана Яковича, скрупульозно не досліджено складний, часами суперечливий, але тим не менш непересічний життєвий шлях Великого Каменяра.
Ба! Скажу більше: немало з нас живуть уявленнями про цю легендарну людину, почерпнутими зі скупих і відцензурованих підручників радянської доби, у яких Івана Франка робили трохи не носієм і подвижником соціалістичного реалізму у дореволюційній Галичині.
На щастя, мені випала доля здобувати вищу журналістську освіту у Франковому університеті Львова. Пригадую, з якою гордістю я щоразу переступав поріг старовинної споруди, в якому розташований один з кращих (а, може, й найкращий) ВУЗ колишнього СРСР. Здавалося мені, що і в коридорах, і в аудиторіях витав дух Франкового генію. Це почуття утверджували в моїй душі лекції, семінари, колоквіуми,  котрі проводили тогочасні наукові світила університету, серед яких були й такі, що постраждали за вільнодумство у страшні роки  сталінських репресій.
Я до цих пір горджусь, що є випускником Державного університету імені Івана Франка (тепер – Національного). Певен, що  пишаються цим і мої колеги – Степан Скоклюк, Ігор Павлюк, Михайло Савчак, Євген Хотимчук та багато, багато інших відомих журналістів і письменників.
На Ковельщині бережуть пам'ять про Івана Франка, хоч, можливо, й не такою мірою, як він того заслуговує. Адже "Великий Каменяр" у свій час гостював у родині Косачів в Колодяжному, був особисто знайомий із Лесею Українкою, творчість якої глибоко шанував. Не виключено, що Іван Якович міг відвідати й наше місто.
Одним із палких популяризаторів літературної і публіцистичної спадщини Івана Франка на Волині є Заслужений працівник культури України Іван Сидорук. З його ініціативи у ювілейний день народження видатного українця 27 серпня ц. р. біля погруддя Івана Яковича перед Палацом учнівської молоді в центрі міста о 12-й годині відбудеться літературно-мистецький захід "Година з Іваном Франком". Запрошуються всі бажаючі!
Микола ВЕЛЬМА.

В історії України є постаті, які до цього часу викликають великий інтерес, дивують і захоплюють. До них, без усякого сумніву, належить Іван Якович Франко. Письменник, публіцист, політик, він і за свого життя, і після смерті, був є і буде титаном духу, вічним революціонером і далекозорим провісником майбутнього.

Микола ВЕЛЬМА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 895
Читати далі

Повідомлення в номер / Вони були першими

30.08.2016
Наближається ювілейний День Незалежності України. У зв'язку з цим згадую, що і наші ковельські патріоти теж, перебуваючи в ризику комуністичної розправи, наближали цей день. 
Пам'ятаю багатолюдні віча, на яких патріоти осмілились критикувати місцеву комуністичну владу. Найбільш велелюдним був мітинг на стадіоні "Локомотив", який став ніби стартом патріотичних справ на Ковельщині. Організатором його були Андрій Мостиський та обласний Рух під проводом Олександра Гудими.
Виступали почергово представники громадськості і влади. На ньому пощастило виступити й мені. Обійшлися ці виступи без, як-то кажуть, поганих наслідків для патріотів, завдячуючи прогресивній позиції Михайла Горбачова та його соратників.
Активно влились тоді у громадсько-політичне життя краю наші лідери: Марія Хотинська, Володимир Осіюк, Іван Сидорук, Геннадій Сарапін, Адам Поляк, Юрій Музичук, Богдан Бачук, Володимир Лотоцький, Ігор Лучко, Віктор Стрижеус (цей перелік зафіксувала моя пам'ять, а назвати потрібно сотні патріотів Ковельщини).
Важливу роль у боротьбі за Незалежність відіграли колишні повстанці, які зазнали жорстоких репресій в часи комуністичного режиму, – Микола Супрунович, Іван Ісюк, Мефодій Кропива, Буханковичі з Голоб, Андрій Селівончик, Василь Пашкевич, Микола Петрук, Михайлина Рябко, Ганна Зелена, Марія Осіюк, Костянтин Осіюк і багато інших. Вони стали основою й опорою новітнього руху за Незалежність на Ковельщині. Низькоклінно схиляю голову перед цими людьми!
В дні святкування річниці Незалежності вони заслуговують на найвищу пошану нашого суспільства. Їх гасло "Свобода або смерть!" є актуальним і сьогодні. Українцям потрібно консолідовано боротися проти нового нашестя "брата"-ворога.
Слава Україні!
Яків Лавренко.

imagesВони були першими

Наближається ювілейний День Незалежності України. У зв'язку з цим згадую, що і наші ковельські патріоти теж, перебуваючи в ризику комуністичної розправи, наближали цей день. Пам'ятаю багатолюдні віча, на яких патріоти осмілились критикувати місцеву комуністичну владу. Найбільш велелюдним був мітинг на стадіоні "Локомотив", який став ніби стартом патріотичних справ на Ковельщині. Організатором його були Андрій Мостиський та обласний Рух під проводом Олександра Гудими.

Яків Лавренко.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 594
Читати далі

Повідомлення в номер / Вітаю тебе, моя Україно!

30.08.2016

ukraine-main (1)Вітаю тебе, моя Україно!

Як привітати з двадцятип'ятилітнім ювілеєм тебе, моя дорога  Україно? Возвеличити? Але ж серце в  тривозі. Мов круки, над тобою каркають злі вороги.  Ляскають, мов батіг по спині, постріли снайперів. Гуркотять громом смертоносні гармати. А на мирній землі соціально-економічна руїна бур'яном  заростає. І не чути підтримки ні сестри, ні брата чи доброго сусіда.
Заплакати? Не личить зрошувати козацький дух слізьми! Нехай він закутий у лещата казнокрадства,  бандитизму і байдужості, але він таки є, живий, і чекає на пробудження.
Молитися? Так. Але Бог без нашої дії, боротьби  і віри неспроможний сам захистити Україну. Станьмо в єдиний стрій!
Земле обітована, ти найродючіша, найгарніша і найбагатша, через те й нещасна.
Шукаємо обітованого раю, а він у нас самих: у єстві, душі та серці.
Мойсей сорок років виводив євреїв з Єгипту. Були й такі, що винуватили Пророка і вимагали повернути їх назад до єгипетського рабства.
Так само кліщ рабства п'є червону кров українців. Та є у нас Святослави, Володимири  Великі, Шевченки, Стуси – ті генії та пророки-поводирі, які виведуть наш народ до омріяної мети. Я вірю: так буде!
І, попри все, у серці пульсує поетичне вітання.
l
Вітаю тебе, моя рідна
 країно:
Ти ще маленька, тендітна
 дитина.
Ще кроки немічні на тверді
 земній
І голос ледь чути в сім'ї
 світовій.
Співаємо піснею тобі
 колискову,
У плаття вдягаєм вишиване,
 нове,
Гетьманів шукаємо мудрих,
 толкових,
І вкотре навчаємось рідної
 мови…
Вітає природа тебе,
 Україно,
Золотистеє поле і неба схил
 синій.
Ти – зірка яскрава у  дивнім
 намисті,
Квітка Європи із помислом
 чистим.
Чумацький твій шлях 
у небесних просторах,
Прекрасна перлина  
в розбурханім морі.
Ти крізь хмари й негоду до
 Сонця прямуєш,
Красу неймовірну природи
 віншуєш.
Вітаю тебе, моя мирна
 країно!
В смертельнім двобої сини
 твої гинуть
За землю, за матір –
 смертельний надріз.
В зажурі схилилися віти
 беріз.
Чорна хустина вплелася 
у жіночу красу,
З тривогою в серці я хрест
 цей несу.
І клич, немов постріл, до неба
 летить:
"Слава героям!" – це історії
 мить.
Вітаю тебе, найбагатша
 країно!
Не славлю, бо згірклеє жито
 вродило,
Не гідність, а бідність цвіте,
 проростає,
Злодії Державу скубуть,
 розкрадають.
Тим бісовим дітям усього,
 бач, мало
Чекаю прозріння – хто лівий,
 хто правий?
Хто кине насіння у землю
 добірне?
Хто іспит складе на чесність 
і гідність?
Вітаю тебе, європейська
 країно!
Ти в Європу прямуєш
 поривом єдиним,
Та благо і щастя лишаються
 збоку
Зрадлива "сестра" твоя
 хижим наскоком
Плюндрує,  руйнує – нема
 цьому краю.
Прозрій, мій народе, молю 
і благаю.
Довірлива, добра, покірна та 
мила –
Є ж дух твій незламний 
й козацькая сила.
Молюся за тебе, моя 
ненько-Вкраїно!
Освятиться шлях твій у ясную
 днину,
І пісня велична до Господа
 лине
І дерево роду від батька й 
до сина
Цвіте, розквітає – воно 
не загине.
Ти вибрана Богом – в нас
 доля єдина.
Я мучусь тобою і плачу, 
й радію.
Зціли нас, Боже! На Тебе
 надіюсь!..
Анатолій СЕМЕНЮК.

Як привітати з двадцятип'ятилітнім ювілеєм тебе, моя дорога  Україно? Возвеличити? Але ж серце в  тривозі. Мов круки, над тобою каркають злі вороги.  Ляскають, мов батіг по спині, постріли снайперів. Гуркотять громом смертоносні гармати. А на мирній землі соціально-економічна руїна бур'яном  заростає. І не чути підтримки ні сестри, ні брата чи доброго сусіда.

Анатолій СЕМЕНЮК.


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1307
Читати далі

Повідомлення в номер / Наш учитель, наставник і друг

30.08.2016

ПЕТРОВИЧНаш  учитель,  наставник  і  друг

Коли я вперше переступив поріг редакції ковельської газети, Гнату Петровичу Ольховичу було всього 35 літ. Але мені він видавався таким собі  аксакалом  в журналістиці, справжнім метром газетної справи, якого в колективі поважали і водночас побоювалися. Бо він був строгим, хоч і справедливим критиком творчого доробку кожного журналіста, міг об'єктивно оцінити, хто нього вартий і що на нього чекає в майбутньому.
Був Гнат Петрович і моїм учителем. Ще навчаючись у ковельській середній школі № 3 й надсилаючи свої перші дописи до редакції тодішньої газети "Прапор Леніна", відчував його турботу про себе. Саме він правив мої фейлетони, гуморески, замітки, роблячи це вправно і майстерно. Вже через багато років якось зізнався: "Я вже тоді побачив, що буде з Вельми толк". 
Не знаю, чи вийшов з мене аж надто великий толк, але я радий, що ветеран десятки років був з нами в строю, що він душею молодий, як і раніше, що найголовніше запитання, яке він задає при зустрічі: "Що нового?".
Під "новим" розуміє все: і політику, і кадрові зміни, і побутові проблеми, і виробничі справи. Така вже людина – все йому цікаве, всім переймається, за все переживає. Саме завдяки Гнату Ольховичу ковельські журналісти й поліграфісти мали і мають змогу працювати у приміщенні, проект якого роздобув всіма правдами і неправдами колишній редактор, котрий згодом домігся початку будівництва за державні кошти. Щоправда, його наступники не змогли зберегти надбане Гнатом Петровичем, але то, як кажуть, тема вже іншої розмови…
З багатьма "господарями" землі Волинської він був добре знайомий, від багатьох отримував допомогу, а від багатьох, на жаль, протилежне – зраду, підлість, невдячність. Але  ні на кого не тримає зла. "Таке тоді було життя, – іноді каже з гіркотою. – Однопартійна система не терпіла вільнодумства, непослуху, жорстоко карала тих, хто виходив за рамки цієї системи. У цьому я переконався на власному прикладі".
Незважаючи на всі негаразди, що мали місце, Гнат Ольхович мужньо тримав удари долі. Його не зламали партійні чинуші, він вистояв і справами доказав: справжні журналісти не здаються, а йдуть вперед і перемагають.
l
Тримаю в руках трудову книжку ветерана. Читаю записи: "23. 01. 1959 р. Призначений на посаду редактора Ковельської міськрайонної газети "Прапор Леніна". Перед тим – примітка: "Загальний стаж роботи за наймом до призначення в редакцію газети "Прапор Леніна" становить дванадцять років і шість місяців".
Переглядаю  редакційні книги наказів і знаходжу одну з них за 1959 рік. Наказ № 1 від 21 січня того ж  року гласить: "На основі наказу по Волинському обласному видавництву від 19 січня ц. р. редактор т. Малишев О. С. звільнений із займаної посади. З цього числа редактором газети "Прапор Леніна" призначено Ольховича Гната Петровича".
Рахую.  Ого, нічого собі: в ковельській редакції Гнат Петрович працював понад 55 років! Далеко не кожен із волинських журналістів може похвалитися подібним довголіттям. І яким – активним, творчим, наступальним і переможним. Статті, кореспонденції, інтерв'ю Ольховича – це справжня класика жанру, зразок для наслідування молодим, практичний посібник тим, хто хоче стати справжнім журналістом.
У нього вчився я, вчилися інші. З його легкої руки отримала "путівку" у самостійне творче життя відома українська письменниця, літературний критик, наша землячка Маргарита Малиновська (на жаль, покійна). Саме вона першою на шпальтах "Літературної України", де працювала, видрукувала велику статтю-рецензію на підтримку роману Олеся Гончара "Собор", який тогочасним партійним керівництвом був підданий жорстокій обструкції, як, зрештою, і сам автор. А пані Малиновську за "антипартійну" позицію звільнили з роботи.
Вдячні за науку Гнату Петровичу член Національних спілок письменників і журналістів України, Заслужений журналіст України Степан Скоклюк, його  молодша колега Людмила Скоклюк, відомі літератори і журналісти Леонід Панасенко, Валерій Вихованець, Леонід Павлючик та багато інших, яких важко й перелічити. 
Шанували і шанують ювіляра майстри пера Волині Полікарп Шафета і Степан Сачук, які передчасно пішли у Вічність,  Василь Простопчук, Василь Федчук, Святослав Пирожко, нинішній очільник Волинської обласної організації НСЖУ Михайло Савчак, земляк Євген Хотимчук, який успішно редагує газету "Вісник і Ко", місцеві краєзнавці Анатолій Семенюк і Дмитро Корнелюк.
Є у Гната Ольховича ще одна чудова риса: він завжди готовий прийти на допомогу у важку хвилину. В цьому переконався не раз і я, тому вважаю його щирим і надійним другом. Впевнений, що так думають багато інших волинян і ковельчан, колишніх і теперішніх працівників редакції газети "Вісті Ковельщини" – Алла Малиновська, Валентина Лусь, Світлана Мельянчук, Ігор Павлюк, Тамара Шевчук, Світлана Ляшук, Людмила Стасюк, Валентина Мацюк, їх колеги.
Гнат Петрович – турботливий сім'янин. Разом із дружиною Раїсою Василівною, знаним і шанованим у Ковелі педагогом, виховали сина Олександра і дочку Аллу, які знайшли достойне місце в житті. Нині турбуються і переживають за трьох онуків та правнуку – сімейна династія Ольховичів розширюється і примножує славні родинні традиції.
l
З нагоди 85-річчя від дня народження всі, хто знає і шанує Гната Ольховича, шлють йому сердечні побажання й найщиріші вітання. До них приєднується і редакційний колектив "Вістей Ковельщини", журналістська спільнота Волині. 
Многих і благих літ Вам, дорогий метр  журналістики, маестро Слова!
Нехай цвітуть під небом
 синьооким
Ще довго-довго дні й літа,
А тиха радість, чиста 
і висока,
Щоденно хай до хати
 заверта.
Бажаємо здоров'я, Сонця
 у зеніті,
Любові, доброти і щастя
 повен дім,
Нехай у серці розкошує
 літо
І соняхом квітує золотим.
Хай постійний успіх,
 радість і достаток
Сипляться до Вас, немов
 вишневий цвіт.
Хай  життєвий досвід
 творить з буднів свята,
А Господь дарує 
довгих-довгих літ!
За дорученням 
колег і друзів –
Микола ВЕЛЬМА.

Коли я вперше переступив поріг редакції ковельської газети, Гнату Петровичу Ольховичу було всього 35 літ. Але мені він видавався таким собі  аксакалом  в журналістиці, справжнім метром газетної справи, якого в колективі поважали і водночас побоювалися. Бо він був строгим, хоч і справедливим критиком творчого доробку кожного журналіста, міг об'єктивно оцінити, хто нього вартий і що на нього чекає в майбутньому.

Микола ВЕЛЬМА.


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 875
Читати далі

Повідомлення в номер / Завтра – велике християнське свято Преображення Господнього

18.08.2016
Завтра – велике християнське свято Преображення Господнього, або, як у народі його називають, яблуневого Спаса. А ще – День пасічника в Україні. В мирі і злагоді зустрічає свята сім’я Сергія та Юлії Потішуків зі Скулина. Глава родини – вправний бджоляр, який навчає секретам свого захоплення дітей Соломію, Сергія, Тараса, Павла. Їх ви й бачите на знімку разом з батьком.
Фото Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.

DSC06509Завтра – велике християнське свято Преображення Господнього,

або, як у народі його називають, яблуневого Спаса. А ще – День пасічника в Україні. В мирі і злагоді зустрічає свята сім’я Сергія та Юлії Потішуків зі Скулина...

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 796
Читати далі

Повідомлення в номер / Ковельщина: люди, події, факти

18.08.2016

_N8MGM5AVRsaqКовельщина:  люди,  події,  факти

Кіноконцертну залу відкриють до Дня Незалежності
15 серпня голова облдержадміністрації Володимир Гунчик  відвідав Голобську  об’єднану територіальну громаду та ознайомився з ходом робіт з реконструкції  кіноконцертної зали районного Будинку культури, яка має бути завершена до 25-ї річниці  Незалежності України. 
Реконструкцію приміщення здійснено за рахунок коштів субвенції з Державного бюджету місцевим на формування інфраструктури об‘єднаних територіальних громад. Загальна кошторисна вартість у цінах 2015 року – 666,286 тис. грн. Нині ж будівельники вже пошпаклювали стіни мінеральною шпаклівкою.
На даному об’єкті тривають роботи з ремонту сцени, в стадії завершення оздоблення стін кіноконцертної зали та обшивка стіни деревностружковими плитами, проведено ремонт стелі приміщення, встановлено освітлювальне устаткування.
Ремонтно-будівельні роботи з реконструкції даної установи проводять працівники «Житлобуду-2».
Голова райдержадміністрації Віктор Козак, голова районної ради Андрій Броїло, селищний голова Сергій Гарбарук, керівник «Житлобуд-2», депутат обласної ради Леонід Стефанович обговорили з головою облдержадміністрації основні завдання, пропозиції щодо найшвидшого завершення робіт. 
Голова облдержадміністрації Володимир Гунчик проінспектував якість виконання робіт та обговорив питання готовності закладу до його відкриття.
– 23 серпня День прапора відзначатимуть тут, – наголосив голова Ковельської райдержадміністрації Віктор Козак.
Оновлено рекреаційну зону
Поблизу селища Голоб, що на Ковельщині, вздовж автомобільної траси Луцьк – Ковель, лісівники облаштували рекреаційну зону «Соснячок». 
15 серпня в рамках робочої поїздки на Ковельщину голова облдержадміністрації Володимир Гунчик разом з головою райдержадміністрації Віктором Козаком, головою районної ради Андрієм Броїлом  зупинилися та оглянули оновлену зону відпочинку, яка діє близько 20 років. 
Тут працівниками ДП «Ковельське лісове господарство» встановлені затишні альтанки різних форм та розміру, є зручні дерев’яні столи й лави, місця для розведення багаття,  облаштували спеціальні місця для збору сміття, щоб запобігти засміченню лісових масивів. 
Для відпочивальників змуровано піч для приготування шашликів,  яка додає не лише  затишку, а й романтики, працює колонка – це зручно для людей і водночас  безпечно від вогню, який є найбільшим ворогом лісу в зелених насадженнях.
З естетичною метою та для покращення підходу до бесідок бруківкою викладені доріжки, посаджені туї. Подбали господарі лісу і про найменших своїх гостей і встановили дитячий майданчик з гойдалками для повноцінного відпочинку і дорослих, і дітей.
Лісівники на території рекреаційної зони встановили інформаційні стенди,  аби нагадувати відпочиваючим про правила поведінки в лісі, про безпечне поводження з вогнем та відповідальність за порушення лісового законодавства.
Директор ДП «Ковельське лісове господарство» Володимир Данилюк та його працівники представили присутнім продукцію власного виробництва: натуральний сік, варення, консервовані овочі,  вирощені у чистому середовищі. 
Голова облдержадміністрації Володимир Гунчик спільно з головою райдержадміністрації Віктором Козаком, головою районної ради Андрієм Броїлом, депутатом обласної ради Леонідом Стефановичем мали можливість особисто ознайомитися із продукцією державного лісогосподарського підприємства. 
Володимир Гунчик відзначив якість продукції, запропонував розширити асортимент та подякував лісівникам за роботу. 
Дана рекреаційна зона демонструватиме відвідувачам природні багатства краю, а також спонукатиме до їх збереження.
Соціально
значимі об’єкти оглянув голова облдерж-адміністрації Володимир Гунчик
У рамках робочої поїздки в Ковельський район голова облдержадміністрації Володимир Гунчик разом з головою райдержадміністрації Віктором Козаком, головою районної ради Андрієм Броїлом оглянули важливі соціально значимі об’єкти соціальної сфери, де нині триває реконструкція та ремонт. 
Керівники обласної та районної влади проінспектували хід будівельних робіт дошкільного закладу та будинку культури  в с. Колодяжному.
Спочатку побували в дитячому садку – даний об’єкт будівельники планують закінчити до кінця 2016 року. Дошкільну установу внесено до переліку об’єктів, які завершуватимуть коштом Державного фонду регіонального розвитку. На сьогодні  проект реалізований на 32%.
Розпочали його реалізовувати ще у 2013-му. Як розповіла Колодяжненський сільський голова Олена Філіпчук, у селі проживає 93 дитини дошкільного віку, тому потреба у відповідному закладі – більше, ніж нагальна.
Нині ж зроблено чимало: добудовано два приміщення, де збудовані пральня, дитячі кімнати, кухня, їдальня, санвузли, музичний та спортивний зали, медичний кабінет, облаштовано зовнішню каналізацію, водопровід, прокладено електропроводку, облаштовано систему пожежного захисту, утеплено фасад та оновлено овочесховище. 
Голова облдержадміністрації Володимир Гунчик наголосив на необхідності зробити все комплексно, зокрема й благоустрій території. 
Окрім дошкільного навчального закладу, голова облдержадміністрації Володимир Гунчик оглянув також і  приміщення будинку культури. В 2015 році було проведено перекриття даху БК. Тут передбачені мала та велика зали, балкон. 
На перспективу у цьому приміщенні планують розмістити представників місцевого самоврядування, позаяк тамтешні громади мають намір якнайшвидше стати на шлях реформування – увійти в процес добровільного об‘єднання громад.
– Ініціатива хороша, – відзначив Володимир Гунчик. – І ви – молодці, що взялися її реалізовувати. Буде потрібно – допоможемо.
Підсумовуючи побачене, у коментарі місцевим медіа зазначив: задоволений, позаяк уже до кінця цього року в селах Ковельщини відкриють двері кілька великих і таких потрібних навчальних закладів.
Відтак, невдовзі у Голобах, Колодяжному та Білині місцеві громади святкуватимуть новосілля.
Школа у Білині буде
Голова обласної державної адміністрації Володимир Гунчик з робочим візитом відвідав Ковельський район.
Головною метою його перебування на території р-ну – провести особистий прийом громадян, одначе будучи в районі, не міг обмежитися лише цим.
Спільно з головою райдержадміністрації Віктором Козаком, головою районної ради Андрієм Броїлом оглянули стан будівництва загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Білина та обговорили шляхи вирішення наболілих та актуальних для громади питань.  
Нову школу тут розпочали будувати у серпні 2011 року. Кошторисна вартість загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. на 196 учнівських місць  в селі Білині у цінах 2015 року становить понад 29 млн.грн. 
 Зважаючи на соціальну важливість будівництва цього закладу, питання щодо його спорудження за рахунок усіх джерел фінансування включено до Плану заходів 2015-2017 років з реалізації Стратегії розвитку Волинської області.
Школа – ціла проблема для села, адже дітвора навчається у пристосованому приміщенні дошкільного навчального закладу. Білин на сьогоднішній день досить перспективне село, з’являються нові  будинки, молоді сім‘ї залишаються, – каже сільський голова Ольга Лисюк.
За словами директора закладу Світлани Степанюк, є перспектива зростання чисельності учнівського колективу. Відкриття нової школи дасть змогу всім учням села навчатися у добротному, новому приміщенні, у сучасних світлих і просторих класах. 
Білинська ЗОШ була включена у перелік об’єктів, які фінансуються із Державного фонду регіонального розвитку у 2016 році, за сприяння голови обласної державної адміністрації. Також були залучені кошти обласного бюджету. 
Генеральним підрядником є українсько-польське підприємство «Shynaka Україна». Нині будівельники  проводять монтаж вікон, дверей, здійснюють внутрішні оздоблювальні роботи. 
При побудові школи використовуються новітні будівельні матеріали та обладнання, сучасні системи вентиляції, опалення та інше. Наразі виконано 33 % робіт.
Голова облдержадміністрації Володимир Гунчик ознайомився з місцевою школою, обговорено питання подальшого перепрофілювання існуючого приміщення ЗОШ під  дошкільний навчальний заклад та виготовлення проектно-кошторисної документації. 
– Це був черговий довгобуд, – підкреслив Володимир Гунчик. – Втішений, що незабаром це відійде у історію, а діти навчатимуться в хороших умовах, як і має бути. До кінця року школу здадуть в експлуатацію. Але є ще приміщення старої школи. І цілком правильне рішення – розмістити там садочок. До першого липня 2017-го потрібно його зробити. 
Володимир Гунчик спілкувався 
з людьми
Традиційно в рамках робочих поїздок головним завданням для себе голова облдержадміністрації Володимир Гунчик визначає спілкування з людьми.
15 серпня в приміщенні райдержадміністрації Володимир Гунчик провів виїзний прийом громадян з особистих питань.  Перед його початком до голови облдержадміністрації Володимира Гунчика звернулися залізничники, представники «Вузлової лікарні станції Ковель». Під час зустрічі було обговорено проблему залізничної лікарні, яка знаходиться в Ковелі.
Представники закладу нарікали і на дії керівництва закладу, і на ситуацію загалом.
– Необхідно врешті усвідомити, що гроші дають не на заклад, а на кожного хворого, тому напівпорожні лікарні сьогодні не можуть існувати, – наголосив голова облдержадміністрації. – Нині ведеться полеміка щодо облаштування й функціонування госпітальних округів. У Ковельському районі повинна бути одна потужна районна лікарня.
Врешті, голова облдержадміністрації прохав керівництво поінформувати колектив, що коштом обласного бюджету заклад утримуватимуть до кінця 2016 року. Далі ж змін не оминути. Й тут слід шукати оптимальних, але реальних варіантів.
На особистому прийомі громадян побувало більше 20 мешканців Ковельського району, міста Ковеля, жителів Іваничівського та Маневицького районів, було ряд колективних звернень.
Мешканці краю зверталися також із земельними питаннями. Зокрема, жителі смт Люблинця прохали сприянню у виділенні земельних ділянок для атовців.  Інвалід війни І групи з с. Нужеля апелював стосовно забезпечення путівкою на санаторно-курортне лікування в місцевий санаторій.
Жителі з Колодниці просили сприяння щодо транспортного сполучення з селом. Мешканці з с. Мощеної – внесення змін до розкладу руху приміського автобуса загального користування сполученням «Ковель-Черкаси».
Окрім того, порушувалися питання подальшого функціонування санаторію матері та дитини «Турія», встановлення вуличного освітлення, проведення перерахунку та виплати надбавки до пенсії, як дитині війни за рішенням суду, оплати за послугу теплопостачання за опалення місць загального користування в багатоквартирних будинках при наявності індивідуального опалення. 
Не оминули увагою особистий прийом голови облдержадміністрації громадські активісти міста Ковеля, які порушили ряд проблемних питань, зокрема забудови прибережної смуги водосховища.
Побували на прийомі у голови делегації Іваничівського та Маневицького районів.
За результатами виїзного прийому в Ковельському районі Володимир Гунчик доручив керівникам відповідних профільних структур облдержадміністрації та органам місцевої виконавчої влади у найкоротші терміни вирішити усі питання, що в їхній компетенції. При цьому,  кожне проблемне питання буде й на особистому контролі голови облдержадміністрації.
Відділ інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації.   

Кіноконцертну залу відкриють до Дня Незалежності


Оновлено рекреаційну зону


Соціальнозначимі об’єкти оглянув голова облдерж-адміністрації Володимир Гунчик

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 695
Читати далі

Повідомлення в номер / Бруківка замінить асфальт

18.08.2016

DSC06332Бруківка замінить асфальт

Бруківка уже давно стала “візитівкою” Львова та багатьох європейських міст із старовинною забудовою. Вона виглядає багато й естетично, надає вулицям неповторної краси і приваблює туристів. 
Навіть у радянські часи, коли велику популярність здобувало асфальтування, бруківку з висіченого каменю залишали принаймні в історичних частинах міст.  
У Ковелі є одна-єдина вулиця, викладена бруківкою з природного каменю. Як розповідає директор Ковельського історичного музею Маргарита Матвійчук, частинка історії міста збереглась фрагментарно на вулиці Богомольця, що з'єднує вулиці Володимира Івасюка та Олени Пчілки. Їй уже понад 60 років, проте виглядає вона ще досить міцною, а головне – вирізняється з-поміж інших доріг сучасного Ковеля. 
Повернутися до автентичних технологій вимощування тротуарів бруківкою міську владу Ковеля змусив не потяг до історії, а практичність та економічність. Крім того, естетика міських вулиць від цього лише виграє. Нещодавно завершені роботи з ремонту тротуару по вулиці Володимирській від ЗОШ №7 до старого русла річки Турії (на знімку). 
Наразі будівельні бригади працюють на вулиці містоформуючого значення з досить інтенсивним автомобільним рухом – Брестській, де тротуар для пішоходів уже десятки років потребував капітального ремонту. Пішохідна зона, викладена бруківкою, буде й на новій набережній біля водосховища, де зараз також ведуться будівельні роботи.
Міський голова Олег Кіндер каже, що у планах міської влади – цілковита відмова від асфальту та перехід на бруківку при влаштуванні тротуарів та прибудинкових територій: "Вартість робіт з укладання бруківки (з матеріалами) не перевищує вартості асфальтового покриття. 
При підрахунках витрат на  ремонт відрізку тротуару по вулиці Володимирській (біля ЗОШ №7) економія в порівнянні з асфальтовим покриттям вийшла 7%. Та й вигляд значно естетичніший. Тротуарна плитка економічно більш вигідна, оскільки немає необхідності застосовувати спеціальну дорожню техніку: бруківка укладається вручну. Крім того, на відміну від асфальту вона не затримує воду. Завдяки чому волога з поверхні зникає досить швидко і пішоходам не треба минати калюжі". 
У порівнянні з бруківкою з висіченого каменю, який можна вважати вічним матеріалом, сучасна тротуарна плитка вимагає уваги та належного догляду, бо з часом просідає, руйнується, потребує ремонту чи навіть повної заміни. 
Тут саме час згадати й про іншу перевагу бруківки над асфальтом. Усі ми добре пам'ятаємо народну прикмету радянських часів: якщо біля будинку поклали асфальт – значить скоро прокладатимуть труби. 
Олег Кіндер, як фахівець будівельної справи, переконаний, що перевага бруківки значною мірою полягає у її практичності: "Тротуарна плитка досить зручна у використанні в умовах ремонту в разі аварій підземних комунікацій. Бруківку можна розібрати, а потім укласти знову на теж місце, заощадивши на роботах з демонтажу асфальту та на купівлі нового матеріалу. Теж саме робиться у випадку просідання ґрунту: розібрав, підсипав, знову виложив. 
Тож при необхідності можна вільно проводити будь-які земельні роботи. Після зворотного укладання тротуарної плитки різниці майже не видно. Тоді як при ремонті асфальтового покриття "латані" поверхні краси не додають".
У розмові міський голова, як колишній начальник Державної екологічної інспекції у Волинській області, не міг оминути питання екологічності бруківки: "При температурі повітря понад 25 градусів з асфальту в атмосферу виділяються шкідливі бензолові з'єднання, летючі похідні нафти, які є досить шкідливими. Бруківка виготовляється з екологічно чистих матеріалів і при нагріванні є безпечною. 
Варто згадати й про зелені насадження. Вздовж проїжджих частин та й на прибудинкових територіях чимало дерев і кущів. Тротуарна плитка не порушує природний обмін води і повітря в ґрунті. Також важливо, що при потребі чи внесенні змін до планування територій, ті місця, де лежала бруківка, залишаються з живим ґрунтом".
Безперечно, позитивним є бажання міської влади повернутись до давніх традицій європейського містобудування, зробити Ковель гарним та комфортним, заодно й заощадити кошти платників податків – тобто наші з вами. Адже "дірки" є не лише в асфальті і потреб щось "латати" в місті  є чимало. Головне, щоб працювали на совість: і виробники, і будівельники. 
Наталія Михайлюк.

Бруківка уже давно стала “візитівкою” Львова та багатьох європейських міст із старовинною забудовою. Вона виглядає багато й естетично, надає вулицям неповторної краси і приваблює туристів. Навіть у радянські часи, коли велику популярність здобувало асфальтування, бруківку з висіченого каменю залишали принаймні в історичних частинах міст.  

Наталія Михайлюк.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1756
Читати далі

Повідомлення в номер / Чи готові школи міста до Першовересня

18.08.2016

dsc_0239Чи готові школи міста до Першовересня?

У порядку денному  засідання виконавчого комітету було понад тридцять питань. Серед актуальних – про хід підготовки закладів освіти міста  до роботи  в осінньо-зимовий період, а, отже, і до нового навчального року. 
Цьогоріч, особливо в літню пору, в освітніх закладах Ковеля активно велися ремонти, здійснено заходи з поліпшення матеріально-технічної бази шкіл і дитсадків. На  це з міського бюджету, за словами начальника управління освіти Віктора Бичковського, спрямовано майже 10 мільйонів гривень, така ж сума коштів освоєна і торік.
Безпосередньо координували виконання запланованого міський голова Олег Кіндер, його заступник Ігор Прокопів та начальник управління освіти Віктор Бичковський.
Сьогодні на стадії завершення капітальний ремонт актової зали Палацу учнівської молоді. Приємний подарунок отримають вчителі та учні ЗОШ №8 – кілька нових кабінетів. Це стане можливим завдяки введенню в дію капітально відремонтованого приміщення №2.
 У Ковелі  майже вдалося розв'язати проблему ремонту покрівель закладів освіти.  У нинішньому році ТзОВ "Ізолфа сервіс – Трейд" перекрило дахи на  ЗОШ №1 та ЗОШ № 12 , ведуться роботи в НВК № 13.
Чимало зроблено впродовж літа і в дошкільних установах міста. Проведено реконструкцію харчоблоку ДНЗ №4, придбано нове обладнання у їдальню, влаштовано  додатковий вхід у садок. 
Торік спільними зусиллями міської влади, благодійного фонду народного депутата Степана Івахіва "Патріоти Волині", при підтримці батьків, активній роботі колективу на чолі з Оленою Бойчук у Ковелі  розпочав роботу ДНЗ №14. Нині тут функціонує чотири групи. До Дня Незалежності у дитсадку буде відкрито ще чотири групи.
У багатьох закладах замінено вікна, двері на енергоощадні. Всюди проведено поточні ремонти приміщень, перевірку систем захисту, обладнання тощо. У школи та дитсадки придбано меблі, посуд, оргтехніку, господарські товари,  постіль тощо.
Віктор Бичковський наголосив: "Серед об'ємних  робіт, на які освоєно великі кошти з міського бюджету: капітальні ремонти Палацу учнівської молоді,  приміщення №2 ЗОШ № 8, їдальні ЗОШ № 6, 4-х груп дошкільного закладу № 14, які відкриваємо 22 серпня. Шостий садочок залишається в роботі. Решту об'єктів плануємо здати протягом тижня". 
Віктор Васильович подякував міському голові Олегу Кіндеру, його заступнику Ігорю Прокопіву, депутатам, членам виконкому, батькам за розуміння, допомогу у розв'язанні проблем та співпрацю в інтересах ковельських дітей.
Відділ внутрішньої політики, організаційної роботи та зв’язків з громадськістю міськвиконкому.

У порядку денному  засідання виконавчого комітету було понад тридцять питань. Серед актуальних – про хід підготовки закладів освіти міста  до роботи  в осінньо-зимовий період, а, отже, і до нового навчального року. 


Пільги учасникам АТО

"Посібник для демобілізованих бійців" – саме з такою назвою юристи благодійного фонду Степана Івахіва "Патріоти Волині" розробили інструкцію для учасників АТО для отримання допомоги.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 794
Читати далі

Повідомлення в номер / Казка про двоголового птаха

18.08.2016
3 Памфлет

Казка про двоголового птаха

В одній чи то далекій, чи то близькій країні жив птах двоголовий. Хижість та агресивність із його дзьобів вогнем сичала. Ох, і нерозумні ті голови були! Побачить одна отруйну ягоду, то вже й інша шукає ще отруйнішу людям. Вгледить перша здобич-поживу, то й інша наповнюється агресивністю. Обидві кидаються на жертву і рвуть на шматки.
Відомо ж бо: там, де панують ненажерливість, агресивна жадібність, там розум спить.
Полюбили з бігом часу ті голови мертвечину чужорідну їсти. Не подумали, що своє тіло, серце, шлунок, печінку тим сатанинським поганством отруюють.
Невиліковно захворіло тіло хижого птаха. Метастази, мов у лещата, захопили живі клітини. Швидко зітліли крила, потому згнили кігті. І впали додолу  злі, агресивні голови. Розвіявся прах за вітром так, що ні сліду, ні спогаду не  залишилося.
Казка ця – не для забави. У ній мораль повчальна: хто злом, жадібністю "харчується", той на поразку і смерть приречений.
Троюрідна "сестра" України Росія, мабуть, цієї казки не читала. Символом держави її влада обрала двоголового орла. Хижий птах ширяє високо і хижим оком позирає на Захід і Схід одночасно. Думка одна: імперію розширити і чужим поживитися.
Запримітила одна голова співучу Грузію, і відкусила шматок. Інша теж не спить  – Придністров'я квітуче від Молдови відірвала.
Не заспокоюється хижий птах. Мало чи багато часу пройшло, а перша голова Крим від України відклювала. Друга накинулась на Схід, кігтями та дзьобом впилася і заходилась "Новоросію" створювати.
І раптом той шматок у горлі застряг. Повстали  славні молодці-самооборонці. Стіною піднялися на захист Батьківщини.
Сичать голови хижого орла, кусаються, плюються вогнем, та марно. Воїни-кіборги, нащадки характерництва козацького, гідно захищають землю свою, б'ють по тих дурних головах. Опустився на землю птах, огризається. Та сил не вистачає.
Тіло його давно хворе і немічне.
Підкормлюють хижака прислужники пихаті мертвечиною із "руського міра", та марно. Гряде час, коли від охоронця войовничої імперії – хижого орла залишаться одні кістки, і прах його за вітром полетить. Такий закон Божий: добро і любов перемагають найчорнішу пітьму. Так було, є і буде завжди.
Вірю: незабаром над обітованою українською землею засяє світло правди, свободи і благополуччя. І усміхнеться Божа Матінка з небес і скаже: "Живіть у мирі! Христос з Вами!".
Анатолій СЕМЕНЮК.

В одній чи то далекій, чи то близькій країні жив птах двоголовий. Хижість та агресивність із його дзьобів вогнем сичала. Ох, і нерозумні ті голови були! Побачить одна отруйну ягоду, то вже й інша шукає ще отруйнішу людям. Вгледить перша здобич-поживу, то й інша наповнюється агресивністю. Обидві кидаються на жертву і рвуть на шматки.

Анатолій СЕМЕНЮК.


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1132
Читати далі
  • 509
  • 510
  • 511
  • 512
  • 513
  • 514
  • 515
  • 516
  • 517
  • 518
  • 519

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2025