Повідомлення в номер / Як стати прийомними батьками

14.07.2016

Як стати прийомними батьками

Кожна дитина має право на виховання в сімейному оточенні незалежно від того, чи може її біологічна родина забезпечити нормальні умови життя і виховання, чи батьки неналежним чином виконують свої обов'язки. Щодо дітей, які за певних життєвих обставин залишилися без батьківського піклування, то обов'язок забезпечення їхнього розвитку й виховання бере на себе держава.

Пріоритетом у влаштуванні таких дітей визначено саме сімейне виховання. Розвиток сімейних інститутів улаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є життєво необхідною умовою їх виховання.

Усиновлення (удочеріння) є найбільш прийнятною і сприятливою формою виховання, за якої дитина в правовому відношенні повністю прирівнюється до рідних дітей, набуває в особі усиновителів батьків, рідну сім'ю. Згідно з сімейним законодавством України усиновлення допускається у відношенні неповнолітніх дітей і тільки (виключно) в їхніх інтересах. При влаштуванні дитини враховуються етнічне походження, релігійна й культурна приналежність, рідна мова, можливість забезпечення наступності у вихованні та освіті.

Встановлення опіки та піклування — це влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім'ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів. Дитина, над якою встановлено опіку (піклування), не втрачає статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, що передбачає державні пільги, встановлені для такої категорії дітей.

Прийомна сім'я — це сім'я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Дитячий будинок сімейного типу — окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, для забезпечення сімейним вихованням та спільного проживання не менше п'яти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

За прийомними дітьми та дітьми-вихованцями зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Це передбачає збереження за дитиною раніше призначених аліментів, пенсій та інших державних виплат. Суми коштів, що належать прийомним дітям, переходять у розпорядження прийомних батьків і витрачаються ними на утримання прийомних дітей. Прийомні батьки та батьки-вихователі мають першочергове право на усиновлення прийомної дитини.

Щоб стати прийомними батьками необхідно:

u ваше бажання допомогти дітям;

u задовільний стан здоров'я;

u відповідні житлово-побутові умови;

u зібрати необхідні документи;

u пройти навчання та отримати рекомендацію про те, що ви можете бути прийомними батьками;

u і нарешті, чекати нагоди, щоб прийняти у свою сім'ю дитину або кілька дітей.

Якщо ви бажаєте усиновити дитину, чи допомогти дитині-сироті, звертайтеся за консультаціями та допомогою у :

Ковельський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (м. Ковель, вул. Незалежності, 73, каб. 106, тел. 6-17-48);

Службу у справах дітей виконавчого комітету Ковельської міської ради (м. Ковель, вул. Незалежності, 73, каб. 107,108, тел.: 6-17-24, 6-17-27).

Тетяна Медвєдєва,

директор Ковельського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді,

Жанна Вельма,

начальник служби у справах дітей виконавчого комітету Ковельської міської ради.

Тетяна Медвєдєва.

Жанна Вельма.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 779

Повідомлення в номер / На трасі – мотокросмени

14.07.2016

На трасі – мотокросмени

У Ковелі на заміській трасі в урочищі “Люблинець” проходили зональні змагання на кубок України (Західний регіон), кубок пам'яті В'ячеслава Шишука та кубок центральноєвропейських країн з мотокросу. У них взяли участь 52 юнаки.

На урочистому відкритті зі святом спорту присутніх привітали: міський голова Олег Кіндер, президент Волинської федерації мотоспорту Михайло Гетьман, головний суддя змагань Михайло Попелюк та головний комісар, представник федерації мотоциклетного спорту України, голова федерації мотоциклетного спорту Закарпатської області Віктор Стегура.

Під оплески численних глядачів, яких зібралось кілька тисяч, міський голова Олег Кіндер вручив мотоцикл з об’ємом двигуна 50 куб. см сину спортсмена Юрія Наумчика, внуку відомого в Україні тренера Едуарда Наумчика – Євгену. Його придбав для юного спортсмена благодійний фонд народного депутата України Степана Івахіва "Патріоти Волині".

На змаганнях хлопці виступали в заїздах мотоциклів у класах: 50 куб. см, 65 куб. см, 85 куб. см, 150 куб. см та 500 куб. см., з повітряним охолодженням – 150 куб. см та 500 куб. см.

Варто відзначити чудовий виступ ковельських мотокросменів.

У заїздах мотоциклів 500 куб. см з повітряним охолодженням І місце посів майстер спорту України Володимир Яцюк, ІІІ – майстер спорту України Андрій Мельник.

У заїздах мотоциклів 500 куб. см з рідинним охолодженням І місце виборов Юрій Наумчик, ІV – в класі 65 куб. см зайняв Назар Батюк.

Голова федерації мотоспорту Волині Михайло Гетьман та віце-президент Юрій Савчук нагородили кубками, медалями й грамотами призерів та переможців змагань у всіх категоріях заїздів мотоциклів.

Оргкомітет з проведення змагань та федерація мотоциклетного спорту Волині щиро вдячні виконавчому комітету Ковельської міської ради, благодійному фонду народного депутата України Степана Івахіва "Патріоти Волині", керівникам страхової компанії "Ютіко", ТОВ "Волинь-Кальвіс", КПЕКу, власнику фірми "Інтарсіо" Ігорю Узналі та іншим меценатам за допомогу в організації й проведенні цих чудових змагань.

Ігор Семенюк,

начальник відділу молоді,

фізичної культури

та спорту міськвиконкому.

НА ЗНІМКАХ: під час змагань з мотокросу в урочищі “Люблинець”.

Фото

Мирослава ДАНИЛЮКА і з архіву відділу.

Ігор Семенюк.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 551

Повідомлення в номер / Білинський маестро

14.07.2016

Білинський маестро

– Не йди, сину, вчитися на музиканта – "хліба" великого з того не матимеш, – сказав колись батько Сашкові. Але любов до музики брала своє. Хлопець марив про "щось велике", що принесе насолоду душі, – і мрія його здійснилася.

Олександр Матяшук народився в с. Білині Ковельського району в сім'ї співаків і музикантів. Батько його (нині покійний) був учителем музики, гарно співав і грав на баяні. Брат і сестра теж вдалися в батька. Вдома було фортепіано і Сашко підбирав на слух дитячі пісеньки.

У нього ще з дитинства було бажання стати музикантом. Мама з татом підуть на роботу, а хлопець не йде до школи. Поки нікого нема – швидше за фортепіано. Він так любив музику, що, здавалося, душа його розчинялася в чарівних звуках мелодії. Ноти йому були не потрібні. Він марив про велике фортепіано – іноземне. Та раптом мрії "перервалися" – батьки продали домашнє фортепіано. Мусив у Ковелі десь шукати, щоб хоч трохи пограти.

Бажання стати музикантом було настільки сильним, що Сашко аж у 8-му класі вирішив розпочати навчання в музичній школі. Важко було добиратися з Білина до Ковеля, бо тоді автобуси ходили рідко: лише двічі на день – зранку і ввечері. Та й батько відмовляв сина: "Ти такий великий хлопець і з малими дітьми будеш вчитися грати?".

Але Сашко нікого не слухав, і щоб удосконалити свої знання, бігав до сусіда, щоб той дав пограти на німецькому акордеоні, бо свого інструменту хлопець не мав. Ці тренування у майбутньому дуже допомогли Олександру Матяшуку. Впертість і наполегливість дитини дала свої результати: за чотири роки він закінчив музичну школу по класу акордеона.

– Щоб бути музикантом, треба постійно займатися, – каже мій співрозмовник.

Хлопець не зупинився на досягнутому і вступив до музичного училища у Луцьку. Провчившись там три роки, одразу вступив на другий курс у Рівненський інститут мистецтв при РДГУ, який успішно закінчив заочно.

Грає більшість мелодій без нот, бо має "тонкий" слух. Ноти не завжди йому потрібні – відтворить будь-яку мелодію, бо закоханий у неї. Виграє на акордеоні, фортепіано і контрабасі.

Олександра Матяшука як талановитого музиканта запросили налаштовувати музичні інструменти. Вже шість років Олександр їздить у Польщу на фабрику, щоб налаштовувати роялі і фортепіано. Коли чоловік бачить величезну кількість інструментів, душа радіє. Здається, згріб би їх усі докупи і притулив до грудей, як найдорожчий скарб. Він не тільки закоханий у музику – він живе нею. І цьому навчає дітей у Шацькій музичній школі, де працює уже десять років.

Всі його випускники успішно вступають до музичних навчальних закладів. Молодий учитель разом з учнями їздить на конкурси, де виборюють призові місця. Їздив у Білорусь, виступав на сценах району й області. В даний час є керівником ансамблю "Веретено" при будинку культури в Шацьку. Займається аранжуванням, інструментуванням, пише ноти для різних оркестрів, ансамблів, акомпанує.

Незмінним другом і порадником Сашка є його дружина Олеся, котра має чудовий голос та є учасником і солісткою гурту "Півноти", який створив її чоловік. Разом з Віктором Ліщуком, Тарасом Гапонюком й Андрієм Конашуком вони радують слухачів чарівним співом і грою на багатьох інструментах.

Сім'я Матяшуків виховує сина і доньку й плекає надію, що їхні діти підуть стежкою батьків.

Галина Оліферчук.

НА ЗНІМКАХ: Олександр МАТЯШУК; учасники гурту “Півноти”.

Фото з домашнього архіву.

Галина Оліферчук.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 673

Повідомлення в номер / Увага й повага гріють душу

14.07.2016

Увага й повага гріють душу

Хочу подякувати через нашу газету за запрошення організаторам зустрічі ветеранів-медиків з нагоди нашого професійного свята, що відбулася в голобському клубі ветеранів за участю головного лікаря Голобської лікарні Миколи Кобильчука, голови селищної територіальної об'єднаної громади (куди входить і моє село Жмудче) Сергія Гарбарука, директора територіального центру по обслуговуванню одиноких Аркадія Степанюка, голови районної ветеранської організації Валентини Січкар.

Мені дуже хотілося б усіх побачити, з ким перетиналися стежки-доріжки під час довголітньої служби на медичній ниві. Але за станом здоров'я не змогла прийти, та й літа вже (90 минуло) давно лягли на плечі. Але пам'ятаю минулі роки, наче все було вчора…

У Жмудче я прибула із Чернігівщини у 1947 році. Це були тяжкі повоєнні роки. У селі мене прийняли з радістю, бо ж з'явилася потрібна людина – молодий агітатор, комсомолка, учасник бойових дій, офіцер запасу радянської армії, медик.

Зразу я влилася у молодіжний колектив, бо якраз розбудовувалося село, організовувався колгосп, часто відбувалися вибори до Верховної Ради, на яких доводилося завжди бути секретарем. Радіо, газет не було, тож агітатор був першим інформатором на селі. Згодом обрали мене депутатом сільської ради – громадської роботи ніякої не цуралася. І жилося цікаво та весело: готували концерти, ставили п'єси.

Медичного працівника до того часу не було у селі, тож доводилося "орати" на цій ниві цілину. А роботи вистачало: панував тиф, поширювалися дитячі хвороби, малечі віспу не було щеплено… Пологи спочатку приймала у породіль вдома, хоча жінки боялися довіритися молодій медичці та кликали бабок-повитух. Згодом все-таки звикли до мене і дітям вже не забороняли робити щеплення.

Поки Жмудче було розкинуте по хуторах, важко давалися щодня пішки відвідини хворих, а у 1949 році стало легше, бо всі об'єдналися в одну сільську родину. І медпункт збудували, куди я перейшла жити. Приміщеня не зачинялося ні вдень, ні вночі – люди повірили в допомогу і зверталися за порятунком.

А моє серденько все одно рвалося на малу батьківщину, та обов'язок був на першому місці. А коли звела сімейне гніздечко, то Жмудче стало рідним на все життя. Тут народилося трійко діток. Зараз вони мають свої сім'ї, живуть у Харкові, Львові, Люблинці. Мене не забувають, щодня хтось є біля мами, адже їхати звідси не хочеться, та й тут залишилася дорога пам'ять про мого чоловіка.

Я вже давно прабабуся. Не віриться, що пройшло життя. Але ні за чим не жалкую, бо жила цікаво, мала улюблену роботу, чудову сім'ю, серед односельчан користувалася повагою й авторитетом. Для них була єдиною "дохторкою" і рятувала від усіх болячок.

Аж у 70-х роках прибула друга медичка – Надія Чумак, з якою ми вже працювали разом. Іще довго після виходу на заслужений відпочинок звертались до мене односельчани по допомогу. Нікому не відмовляла.

Ми, ветерани-медики, передали естафету молодим. Тож хай щастить їм у роботі, а всім людям – міцного здоров'я і довгих років життя!

З повагою –

Катерина СЛЮСАРЧУК,

ветеран медичної служби.

З повагою –

Катерина СЛЮСАРЧУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 531

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

14.07.2016 Романюк Аліна Петрівна

Від четверга

до четверга

Від четверга до четверга

15-21 липня

У прикмети вір, але й перевір

Бджоли сидять на стінках вуликів – на сильну жару.

Підготувала Аліна Бондар.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 470

Повідомлення в номер / Як зберігати овочі та фрукти літом

14.07.2016

Як зберігати овочі та фрукти літом?

Овочі та фрукти, які ми купуємо або ж збираємо в саду влітку, потрібно десь зберігати. Звичайно, краще відразу спожити їх свіжими, адже не кожен має спеціальні місця для їх зберігання. Що ж тоді робити? Ось декілька важливих порад:...

Підготувала Тетяна БЕРЕГА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 794

Повідомлення в номер / Профілактика гострих кишкових інфекцій

14.07.2016

Профілактика гострих кишкових інфекцій

З метою попередження розповсюдження серед населення кишкових захворювань, виникнення спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь рекомендується:

- не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб;

- не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо). Для пиття і приготування їжі слід використовувати воду питну бутильовану або з централізованих джерел водопостачання;

- не допускати споживання продуктів та напоїв з простроченим терміном зберігання;

- не вживати харчові продукти та напої при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності;

- при неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, екстремальний туризм тощо) для миття посуду і рук вода має бути профільтрована і проварена, для пиття та приготування їжі мати з собою запас води питної;

- при купівлі харчових продуктів та напоїв обов'язково звертати увагу на терміни й умови зберігання продуктів харчування. Зберігати продукти харчування тільки у спосіб, зазначений на упаковці, та у встановлений термін;

- при купівлі будь-якого харчового продукту у торговельній мережі споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку реалізованої продукції;

- при здійсненні подорожі не рекомендовано брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, що потребують охолодження при зберіганні);

- на відпочинку без організованого харчування виключати приготування багатокомпонентних страв, що не мають достатньої термічної обробки (паштети, м'ясні салати тощо).

Не готувати продукти із запасом. Приготовлені страви бажано споживати відразу, а у випадку їх повторного споживання вони мають бути піддані повторній термічній обробці.

Зберігання виготовленої страви без холоду не має перевищувати 2 години;

- при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою. При споживанні дітьми — обдати окропом;

- при харчуванні у непристосованих умовах (ліс, пляж тощо) виключати контакт продуктів з грунтом та піском;

- перед приготуванням їжі та перед її вживанням обов'язково мити руки з милом. Обов'язково мити руки після відвідування туалетів. При відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни. Для дітей молодшої вікової групи — батькам необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб дитина не споживала незнайомі ягоди та інші продукти невизначеного походження;

- для купання та відпочинку користуватися лише офіційно відкритими для цього пляжами.

Та якщо ви все-таки захворіли (у вас нудота, блювота, пронос, біль у животі, слабкість), не займайтеся самолікуванням. У цій ситуації єдиний порадник для вас — лікар.

Анжела ШУМИН,

лікар-епідеміолог Ковельської центральної райлікарні.

Анжела ШУМИН.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 416

Повідомлення в номер / ГОРОСКОП (з 18 по 24 липня)

14.07.2016

ГОРОСКОП

(з 18 по 24 липня)

ГОРОСКОП (з 18 по 24 липня)

Овен. Очікується велика кількість справ першорядної важливості. Довгоочікуваний відпочинок проведіть на природі, свіже повітря буде доречним.

Телець. Чекайте серйозний змін в особистому житті. Ті, у кого ще немає другої половинки, мають всі шанси познайомитися з нею саме в цей період.

Підготував Степан ЗОРЕПАД.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 541

Повідомлення в номер / Шановні користувачі інтернет-сайту газети «Вісті Ковельщини»

12.07.2016

Шановні користувачі інтернет-сайту газети «Вісті Ковельщини»!

Для того, щоб на сайті переглянути УСІ НОВИНИ чергового випуску газети, які для Вас підготувала команда нашого видання, вгорі праворуч на «Головній» сторінці сайту перейдіть за гіперпосиланням (або номера газети (наприклад «Четвер, 7 липня 2016 року, № 48 (12474)), або архіву новин «Весь архів випусків»).

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 527

Повідомлення в номер / Вітаємо майстрів фотосправи зі святом

12.07.2016

Вітаємо майстрів фотосправи зі святом!

До славної династії фотографів належить ковельчанин Олександр САРАПІН, якого ви бачите на знімку.

Він перейняв любов до фотографії від дідуся Михайла, бабусі Євгенії, батька Ярослава, які працювали фотографами. Почав займатися фотосправою ще у дитинстві.

Постійно відвідує майстер-класи в містах Києві, Чернівцях для підвищення фахової майстерності. Олександру подобається робити арт-фотосесії та інші творчі й незвичайні фотосвітлини.

Журналісти "Вістей Ковельщини" та редакційний фотокореспондент Мирослав ДАНИЛЮК щиро вітають усіх фотомайстрів і фотографів-любителів із святом, бажають миру, добра, благополуччя, вдалих знімків!

Сьогодні в Україні – День фотографа. Без усякого перебільшення, це – всенародне свято. Бо нині, мабуть, не знайдеться сім'ї, де б хтось із її членів або й усі разом не захоплювалися фотосправою. До славної династії фотографів належить ковельчанин Олександр САРАПІН, якого ви бачите на знімку.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 829