Повідомлення в номер / На Волині – новий прокурор

19.07.2016

На Волині – новий прокурор

Днями Генеральний прокурор України Юрій Луценко представив нового прокурора у Волинській області. Цю посаду зайняв Максим Киричук.

Киричук Максим Юрійович народився 9 травня 1980 року у Львові, батьки родом з Рівненської та Тернопільської областей. Одружений, має двоє дітей.

З 2002 по 2011 рік працював в органах прокуратури Львівщини. З квітня 2011 року почав працювати в прокуратурі Київської області. Обіймав посаду начальника слідчого відділу, прокурора слідчого відділу, начальника слідчого управління.

Згодом був переведений в прокуратуру Закарпатської області, де працював начальником міліцейського відділу, природоохоронним прокурором, а також прокурором Тячівського району.

З 2015 року і до цього часу обіймав посади в Генеральній прокуратурі України.

Нагадаємо, що попереднього прокурора Волинської області Дмитра Чепіжака перевели у Кіровоградську область.

Юрій Луценко при представленні нового прокурора наголосив про невипадковість того, що посаду прокурора зайняла людина не з Волинської області, яка не має на Волині ніяких родинних та кумівських зв’язків.

Також Генпрокурор окреслив три свої основні завдання на Волині.

”Першочергове завдання – це очищення влади. Я попросив би усіх присутніх в залі прокурорів добровільно написати заяви на звільнення та йти в бізнес, не робіть бізнес в прокуратурі.

Друге – це ваша митниця, вона корумпує не тільки Волинь, а й всю Україну.

І третє – “народний інтерес”, ті схеми, де систематично обкрадають. Ми перебуваємо в двох війнах одночасно, –воюємо з Москвою та із злочинністю”, – заявив Юрій Луценко.

“Волинські новини”.

Днями Генеральний прокурор України Юрій Луценко представив нового прокурора у Волинській області. Цю посаду зайняв Максим Киричук. Киричук Максим Юрійович народився 9 травня 1980 року у Львові, батьки родом з Рівненської та Тернопільської областей. Одружений, має двоє дітей.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 832

Повідомлення в номер / "Тож зустрічаймось, доки серце б'ється

19.07.2016

"Тож зустрічаймось, доки серце б'ється…"

Не зачиняються двері Голобської школи і в канікулярні дні. Сюди сходяться, з'їжджаються, злітаються небайдужі. Ті, які попрощалися зі школою давно, але в своєму серці бережуть світлу пам'ять про рідну другу домівку, про тих, хто дав путівку в життя, хто умів прощати, відчував, коли треба простягти руку допомоги, підставити плече.

Зустрілася я із своїми випускниками через довгих 25 років розлуки. Як було це давно: худенькі, тоненькі, юні. Впізнала усіх, бо вела А, Б і В класи. А класним керівником була в Б, хоча над кожним із нас життя потрудилося, сил не жаліючи. Майже всі уже мають своїх дітей, але для мене вони залишаються назавжди дітьми. Якщо хтось і не зміг прибути, то я впевнена, що у думках у цей час вони вертаються до своєї другої домівки. Тим більше, що ми в цім світі тимчасові. Вік - всього одна коротка мить, то чому ж не зустрітися, не обнятися, не подивитися в очі одне одному? А скільки спогадів!

Пом'янули тих, хто пішов у Вічність. Звичайно, як міг прийти Толя Матвійчук, коли у нього в цей день були заручини сина? Таня Муханова похоронила батька. Але ця шкільна родина настільки об'єднана, дружна, що уміє поспілкуватися. Петя Шунь похоронив маму зовсім недавно і тут, серед щирих друзів, відчув підтримку, співчуття, бо розділене горе - півгоря. А як радо зустріли присутні учасника АТО Сашу Данилюка! У нього були сльози на очах, бо він похоронив чудову дружину. А тут отримав велику моральну підтримку. Це так важливо!

Їх усіх я вважаю своєю родиною, бо стільки тепла, стільки уваги і непідкупної любові вони мені подарували, що ради цього варто жити. У Юлічки Сиротюк трагічно загинув чоловік, але вона приїхала з Бреста, Таня Борисюк - із Харкова і т. д. Учительською стежкою пішов Петя Наумчик. А Валентина Анатоліївна Савчук (тепер Прокіп) досягла таких успіхів, про які можна тільки мріяти. Вона - кандидат філологічних наук, доцент кафедри гуманітарної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Писала дисертацію про Лесю Українку. Досліджувала епістолярну спадщину поетеси. Відшукано 900 листів Лесі, 74 знайшли у Празі. До кожного листа Валя писала свої коментарі. І здала роботу до друку на 512 сторінках, працюючи вночі.

Із трьох класів немає жодного сучасного "крутелика", зате є люди, сповнені почуття любові, дружби, вірності рідній школі, учителям, один одному. Усі трудяги. Не знаю, чи зустрічали Сонце, але бажаю, щоб воно їх супроводжувало і гріло усе подальше життя, щоб світлою і чесною була їхня доля і доля їхніх родин.

А скільки-то треба було докласти зусиль, щоб звести усіх докупи. Тут проявили себе Світлана Харитиніч, Люба Білінська, донечка якої ще й світлини поробила, і особливо Лариса Корнелюк. Це взагалі людина особливого складу. Вчилася добре, уважна, доброзичлива. На жаль, сімейне життя не склалося. Стійко перенесла випробування долі, виховує сина і доньку, дотепна, жартівлива, ніколи не падає духом. Уміє організувати, ще й медальку придумала: "Так тримати!". І вона, яка пережила особисту трагедію в житті, ще й віршик склала:

Роки летять, вже юність не

вернеться,

І молодість буває тільки раз.

Тож зустрічаймось, поки серце

б'ється,

Життю радіймо, поки є ще час!

І тут мені пригадався інший випуск. Зустріла колишнього учня Толю Морозюка. Він так приязно привітався зі мною і каже: "Не можу дочекатися наміченої зустрічі…". А зустріч не зуміли організувати. Толі не стало. Мені прикро і дуже боляче.

Так що пам'ятаймо: відкладений тільки сир добрий. Бажаю усім, причетним до Голобської школи, щоб кожен день приносив тільки радість і щоб було прагнення зробити кращим непростий цей світ!

Лідія ГАРЛІНСЬКА,

колишня вчителька

української мови і літератури, учитель-методист.

смт Голоби.

НА ЗНІМКУ: учасники зустрічі.

Фото з архіву автора.

Лідія ГАРЛІНСЬКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 935

Повідомлення в номер / Мій голос – на підтримку газети

19.07.2016

Мій голос – на підтримку газети

Доброго дня, шановні працівники редакції газети "Вісті Ковельщини"!

Як шкода, що не можна крикнути так голосно, щоб усі почули – журналісти, громадські дописувачі, письменники, поети, ветерани війни і праці, пенсіонери: "Підтримаймо Якова Лавренка і Людмилу Стахорську, які у своїх листах на першій сторінці у "Вістях Ковельщини" 9 червня ц. р. закликали зберегти нашу міськрайонку, об'єднати зусилля для того, щоб врятувати її від банкрутства!".

Чому так кажу? Бо добре знаю, як пенсіонери на селі виглядають у вівторок і четвер листонош, ніби теплого Сонечка навесні. Кожен передплатник хоче якнайшвидше отримати місцеву газету, щоб дізнатися, що нового відбувається в районі, області, країні.

Щоправда, далеко не всі вони виписують "Вісті Ковельщини", а тому ідуть сусіди до сусідів і запитують: "Що ж там сьогодні пишуть?". На мою думку, так не повинно бути. Жити на Ковельщині і не читати "Вісті" – сором! Це ж наш патріотичний обов'язок – бути в курсі всіх подій, знати, які рішення приймає влада і як їх виконує, що хвилює і непокоїть людей. Скажу прямо: без газети ми "німі".

Особисто я, отримавши її і навіть не дійшовши до хати, відкриваю сторінки, щоб дізнатися, якою буде погода, які останні новини – добрі чи погані, коли закінчиться війна на Сході, де майже щодень гинуть українські хлопці, чи збільшить влада нам пенсії?

Цікаво знати, як працює районна рада, що роблять наші депутати – вирішують конкретні справи чи байдикують. Хвилюють проблеми соціальної сфери, діяльності правоохоронних органів, закладів охорони здоров'я та освіти, протипожежної безпеки. До вподоби нам кросворди, гороскопи, усмішки Охріма Свитки, оголошення під рубриками "Куплю", "Продаю", "Міняю". Хвилюють або засмучують матеріали про ювілеї наших земляків, смерть близьких і дорогих людей.

А от письменники наші мовчать. Ми не маємо зеленого поняття про те, над чим вони працюють, які нові книги видали, про що пишуть. Думаю, тут слід серйозно попрацювати. Адже бібліотеки є далеко не в кожному селі, не завжди є можливість ознайомитися з новинками літератури. Всі презентації, як правило, відбуваються в Ковелі, ми на них не буваємо. То, можливо, хоч невеличкі уривки з творів місцевих авторів варто друкувати?

А закінчую з того, із чого почала: "Підтримаймо нашу газету, щоб у журналістів було більше бажання працювати і тішити нас цікавими і змістовними матеріалами!".

Ганна МАР'ЮК.

с. Кашівка.

Доброго дня, шановні працівники редакції газети "Вісті Ковельщини"!

Ганна МАР'ЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 728

Повідомлення в номер / Будемо разом боротися за "місце під Сонцем

19.07.2016

Будемо разом боротися за "місце під Сонцем"!

Шановна пані Ганно!

Сердечно дякуємо за листа на підтримку журналістів редакції та газети "Вісті Ковельщини"! Ми знаємо Вас як людину відверту, принципову, котра вболіває за долю України, її народу, тому переконані: у кожному Вашому слові – правда і щирість.

Дійсно, часи для журналістів місцевих газет настали складні, про що писали згадувані Вами Людмила Стахорська, Яків Лавренко та інші автори. Неодноразово порушував тему несвоєчасності роздержавлення друкованої преси і я – і у виступах на різного роду нарадах, і у статтях в газетах та фахових журналах. Бо коли російська влада в умовах фактичної війни з Україною "кидає" мільярдні суми на підтримку вітчизняних ЗМІ, котрі цілодобово ведуть масовану інформаційну атаку на свідомість і своїх, і закордонних глядачів, читачів і слухачів, то наші можновладці не вигадали нічого кращого, як власними руками знищити газети, що знаходяться найближче до людей.

Чим може закінчитися так зване роздержавлення, ми добре знаємо, аналізуючи процеси приватизації державного майна в різних галузях господарського комплексу країни – в промисловості, сільському господарстві, соціальній сфері і т. д. Тепер ось взялися за мас-медіа - чи не останній оплот українського патріотизму на догоду нібито Європі, котра, як виявилось, і близько не хоче підпускати Україну ані до Євросоюзу, ані до НАТО…

Однак Закон є Закон, і його необхідно виконувати. Саме тому редакційний колектив за погодженням із співзасновниками – міською і районною радами, райдержадміністрацією вирішив розпочати шлях до самостійного господарювання. Як відомо, органами влади прийняті відповідні рішення, а пакет необхідних документів направлено в Державний комітет телебачення і радіомовлення у передбачені Законом строки. Днями звідти повідомили, що редакція Ковельської міськрайонної громадсько-політичної газети "Вісті Ковельщини" включена до загальноукраїнського Переліку друкованих видань, які будуть роздержавлені на першому етапі, тобто до кінця 2016-го року. Тепер справа – за Кабінетом Міністрів України, який має прийняти Постанову з даного питання.

Дехто з читачів запитує: "А чому редакція "Вістей Ковельщини" вирішила роздержавлюватися на першому етапі, так званому "пілотному"?".

Відповім. Таке бажання висловили не тільки ковельські журналісти, а й газетярі "Волині-нової", "Волинської газети", Любомля, Ківерець, Рожища, Любешова, Володимира-Волинського, Каменя-Каширського та деяких інших.

Окрім того, морально наш колектив давно готувався до такого кроку. Ми розуміємо, що він надзвичайно важкий і відповідальний, але в умовах українських реалій – неминучий. Доведеться багато працювати, приймати неординарні рішення, щоб утриматися на ринку волинської преси, але коли журналістам було легко?

Ще одна причина, яка спонукала нас бути в числі перших, – обіцянки урядовців сприяти "першопрохідцям" в розв'язанні окремих проблем. Зокрема, Держкомтелерадіо розроблено проект Постанови КМУ, якою передбачено певні преференції для роздержавлюваних редакцій газет. Зокрема, це фінансова допомога їм в придбанні паперу і оплаті поліграфічних послуг, наданні переваг при укладанні угод про висвітлення діяльності органів влади та ін. Не густо, звичайно, але дав би Бог, щоб слово у чиновників не розійшлося з ділом, як іноді у нас буває, і ми отримали хоча б дещицю з обіцяного.

Як бачите, шановна наша дописувачко, поки що маємо більше запитань, аніж готових відповідей. Після набрання чинності згадуваної вище Постанови Кабміну, колектив "Вістей Ковельщини" повинен провести збори з перетворення редакції у суб'єкт господарювання. Далі – процедура реорганізації редакції, державна реєстрація новоствореного підприємства і т. д., і т. п. Коротше кажучи, нудьгувати журналістам не доведеться.

Звичайно, найголовніше при тому – зберегти єдину на Ковельщині громадсько-політичну україномовну газету, працівники якої впродовж багатьох років стоять на позиціях плюралізму думок, гласності, свободи слова, вірності ідеям українського патріотизму, забезпечення громадянської злагоди і міжконфесійного порозуміння. Але всього цього вдасться досягти, коли зможемо забезпечити фінансову самодостатність видання. Бо, як не прикро про це говорити, в сучасній Україні гроші вирішують коли не все, то багато чого.

Ми міркуємо над можливими варіантами виходу із ситуації, яка сьогодні складна не лише в галузі преси. Але редакційних "таємниць" розкривати не буду, бо ще рано. Як-то кажуть, поживемо – побачимо. Але одне можу сказати точно: без підтримки і допомоги читачів нам не обійтися. І Ви, пані Ганно, і Ваші однодумці та соратники – наші повпреди (повноважні представники) в трудових колективах міста і району, навчальних і лікувальних установах, закладах культури і спорту. Тому так важливі для нас підтримка і допомога людей передплатою, участю в різноманітних акціях, конкурсах, зрештою, листами, якими вони засвідчують свою любов і повагу до місцевої газети.

Працювати і господарювати по-новому журналістам доведеться наполегливо вчитися. Складових цієї непростої науки багато. Я, перш за все, визначальною складовою назвав би підвищення читабельності "Вістей Ковельщини". Наше періодичне видання має стати ще цікавішим, ще оперативнішим, ще потрібнішим читачам різного віку, професій, уподобань і політичних симпатій. Гасло: "Вісті Ковельщини" – газета для Вас і про Вас!" залишається й надалі актуальним.

Не менш важливо досконало оволодівати "таємницями" менеджменту, щоб впевнено почуватися на ринку волинської преси, з гідністю витримувати конкуренцію з боку інших видань, цілий ряд яких фінансується вітчизняними олігархами. Тут стане в пригоді все: і підтримка наших спонсорів, і активна читацька передплата, і вдосконалення рекламно-інформаційної справи. Мусимо оволодівати мистецтвом суворої економії, адже в країні – криза, яка, очевидно, буде подолана ще нешвидко.

Отакі думки, наша дорога дописувачко і передплатнице, викликав Ваш лист. Можливо, мій коментар вийшов дещо занадто розлогим, але тема, порушена Вами, надзвичайно важлива і актуальна, у зв'язку з чим я так детально зупинився на окремих її нюансах. Адже саме з Вами і тисячами таких, як Ви, нам, журналістам, доведеться найближчим часом наполегливо боротися за "місце під Сонцем".

Тож удач та перемог нам і Вам!

З повагою –

Микола ВЕЛЬМА.

Шановна пані Ганно!

З повагою –

Микола ВЕЛЬМА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 797

Повідомлення в номер / Останній дзвоник для ліцеїстів

19.07.2016

Останній дзвоник для ліцеїстів

Нещодавно пролунав останній дзвоник в Ковельському професійному ліцеї. На святкову лінійку зібрались учні, вчителі, батьки та гості.

Особлива увага в цей день – випускникам, адже вони покидають рідне гніздо, у якому виросли, змужніли і вже дорослими й мудрими вирушають на пошуки власної долі. Останній дзвоник – як рубіж між дитинством і тим іншим життям, яке починається за ліцейним порогом.

Цьогоріч дипломи високваліфікованих автослюсарів, зварювальників, електромонтерів, монтажників санітарно-технічних систем та устаткування, перукарів; виготовлювачів художніх виробів з лози отримали 137 випускників. З них 17 заслужили дипломи з “відзнакою”. Це – Дмитро Артемук, Назарій Бодняк, Тетяна Шевчик, Катерина Приступчук, Катерина Доменюк, Олександр Гладун, Анастасія Кузьмич та інші.

На святі підбили підсумки плідної праці впродовж навчального року. Найбільш успішних у навчанні, виробничій діяльності та громадському житті ліцею відзначили грамотами. Серед них – Юля Луцюк, Юрій Вавринюк, Андрій Дементьєв, Юрій Лукашук, Богдан Кузуб, Марія Братчик, Роман Дорош, Дмитро Грицюк та інші.

Директор Ковельського професійного ліцею С. М. Антонюк подякував вчителям і учням за спільну працю на ниві знань. Також із закінченням навчального закладу випускників привітали заступники директора, автор цих рядків, Б. Є. Козакевич, директор центру соціальних служб для молоді Т. Ю. Медведєва, директор ТОВ "Волинь-Кальвіс" А. М. Понікарчук, майстер виробничого навчання В. Ю. Поліщук, класний керівник О. П. Конашук, учнівський “президент” Юля Луцюк.

Кращі ліцейні солісти Владислав Біліч, Роман Дорош, Елеонора Козачук, Ганна та Зоряна Чипчеруки подарували присутнім пісні. Захід супроводжував духовий оркестр ліцею під керівництвом Федора Гайдамашука. Свято видалося надзвичайно гарним та по-родинному теплим.

Щиро бажаємо всім випускникам знайти свою життєву стежину, а головне – стати гідними громадянами нашої держави.

Юрій Сєрков,

заступник директора

Ковельського професійного ліцею.

Нещодавно пролунав останній дзвоник в Ковельському професійному ліцеї. На святкову лінійку зібрались учні, вчителі, батьки та гості. Особлива увага в цей день – випускникам, адже вони покидають рідне гніздо, у якому виросли, змужніли і вже дорослими й мудрими вирушають на пошуки власної долі. Останній дзвоник – як рубіж між дитинством і тим іншим життям, яке починається за ліцейним порогом.

Юрій Сєрков.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 718

Повідомлення в номер / Крок до Європи чи деградації

19.07.2016

Крок до Європи чи деградації?

Чи дійсно з приходом нової влади змінюються правила? Авжеж. Тільки постає питання, чого можна очікувати від цього у найближчому майбутньому? Чи не стане нова, на перший погляд, "геніальна" ідея знову провальною?

Сучасна система освіти – це глибока проблема, суцільна катастрофа, насамперед, українських шкіл, навчання в яких вже тривалий час ніхто не може привести до ладу. Тож, чи виправить загальну картину 12-річна середня освіта? Чого ж очікувати від нової "реформи"?

На сьогодні, як вже було сказано, стан навчання у школах виключно незадовільний. Що це породило? Можливо, хтось бачить проблему саме у стані викладання? Ні, скоріш за все, усі негаразди є результатом саме ось таких "нововведень", як дванадцятирічна школа.

Це нагадує мені сумнозвісний екстенсивний шлях розвитку сільського господарства в СРСР1950-х років шляхом збільшення посівних площ. До чого це призвело? В результаті, новоосвоєні землі лише втратили свою родючість, що завдало удару по економіці наддержави. В освіті точно так само намагаються владнати недоліки без поліпшення якості. Просто задля того, аби діти "краще знали", нові управлінці вирішили, що потрібно додати ще один (зайвий) рік навчання. А чи замислювався хоча б хтось, що необхідно покращувати ефективність, а не тривалість навчання?

Зараз учні, починаючи з 8-го класу, зазвичай просиджують за партою по 7 годин. Хіба це нормально? Хіба це якісно? Незважаючи на це, потрібно врахувати ще й час для виконання домашнього завдання, що займає, в середньому, від 3 до 5 годин.

А що вже казати про випускників, яким потрібно готуватися до складання ЗНО, коли бракує часу навіть на перепочинок?Дійсно, чи властиво людині досконало знати 15 різних дисциплін? Згадаймо фразу: "Усе знати неможливо", яка дає однозначну відповідь на це питання.

Так що дійсно потрібно модернізувати? В першу чергу, мені здається, кожен сам повинен обирати те, що йому вивчати. І це варто робити хоча б після восьмого класу, а краще й раніше. Це навіть повинні розуміти самі вчителі, бо я ще не зустрічав такої людини, до прикладу, яка вільно розмовляла б англійською, детально могла переповісти всі історичні факти й події та розв'язувати надскладні рівняння з алгебри. Чи, можливо, є такі? Тому те, що кожен учень має бути цілковитим відмінником або просто добре розуміти всі предмети без винятку, – це просто утопія.

Замість висновку хотів би ще додати великий “плюс” на користь профільного навчання, про яке, напевно, можна лише мріяти. Коли б ми навчалися за такою схемою, не потрібно було б витрачати так багато часу на вивчення всього зайвого і частину цього часу можна було використати для поглибленого опрацювання обраних предметів.

А в нинішніх умовах переважна кількість занять у школі проходить марно, процвітає списування, та й це ні для кого не секрет. Тому дванадцятирічна школа як екстенсивний шлях розвитку освіти – це ще один впевнений крок до повної деградації навчання.

Сергій ГАВРИЛЮК,

випускник Ковельської

міської гімназії.

Сергій ГАВРИЛЮК,

випускник Ковельської міської гімназії.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 688

Повідомлення в номер / Шахи – гра інтелектуалів й ерудитів

19.07.2016

Шахи – гра інтелектуалів й ерудитів

20 липня – Міжнародний день шахіста. Приємно, що у Ковелі є чимало любителів цієї гри, яку можна з повним правом назвати грою інтелектуалів й ерудитів.

Вдвічі приємніше, що її секретами наполегливо оволодівають діти, багато з яких навчаються в комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі імені Євгена Кондратовича, де з ними працюють кваліфіковані тренери.

От і не так давно в школі відбувся шаховий турнір, у якому взяли участь більше п'ятдесяти юних любителів шахів нашого міста. Змагання були присвячені Дню захисту дітей.

В категорії юнаків та дівчат 2000-2005 р. н. перше місце серед юнаків виборов Станіслав Бондаренко, учень СШ № 3; друге посів Максим Капітула, учень НВК № 13 і третє – Олександр Кухарук, учень СШ № 12. Серед дівчата перше місце завоювала Вікторія Браташ, учениця СШ № 10 (всі – переможці тренера Олени Черняк), друге місце – Олександра Позур, учениця СШ № 3 (тренер Тетяна Портянко) і третє – Тетяна Банщикова, учениця НВК № 13 (тренер Олена Черняк).

В категорії юнаків та дівчат 2006-2007 р. н. перше місце серед юнаків посів Іван Хільчук, учень ЗОШ № 1; друге – Антон Мартинюк, учень ЗОШ № 7 і третє – Любомир Рацький, ЗОШ № 5. Серед дівчат перше місце завоювала Анастасія Наріжна, учениця ЗОШ № 1, друге – Ярослава Терещук, учениця СШ № 3 (всі переможці тренера Олени Черняк) і третє – Катерина Бондач, учениця ЗОШ № 2 (тренер Тетяна Портянко).

В категорії юнаків та дівчат 2008 р. н. і молодших перше місце серед юнаків виборов Василь Андрощук, учень СШ № 3 (тренер Олена Черняк ), друге місце Максим Бондарук учень ЗОШ № 7 і третє – Олексій Трухан, учень ЗОШ № 7. Серед дівчат перше місце посіла Ангеліна Кашинська, учениця ЗОШ № 1 (всі переможці тренера Тетяни Портянко), друге місце виборола Вікторія Кравченко учениця СШ № 3 (тренер Олена Черняк ) і третє – Софія Люштик, учениця ЗОШ № 2 (тренер Тетяна Портянко).

З нагоди Міжпородного дня шахіста редакція газети "Вістей Ковельщини" щиро вітає і учасників цього турніру, і їх наставників, і всіх, хто не уявляє свого життя без шахівниці – як молодих віком, так і старших, а також ветеранів шахового спорту. Нових Вам перемог на шахових полях, миру, добра, благополуччя!

Наш кор.

На знімку: юні переможці шахового турніру.

Фото з архіву

КЗ "КДЮСШ" імені

Євгена Кондратовича.

Наш кор.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1064

Повідомлення в номер / Заключний концерт фестивалю

19.07.2016

Заключний концерт фестивалю

На порядок денний засідання спостережної комісії було винесено два питання: про підготовку до проведення в Ковельській виховній колонії XXV Міжнародного фестивалю серед засуджених "Червона калина" та про роботу спостережної комісії у І півріччі 2016 року.

Начальник установи Іван Абрамчук та його заступник Юрій Філаретов поінформували присутніх, що цьогоріч фестиваль самодіяльної художньої творчості "Червона калина" проводиться за тематикою: "Ми славимо нашу Вітчизну єдину, співучу колиску – святу Україну". У цьому творчому заході беруть участь засуджені, які відбувають покарання у виховній колонії.

Метою фестивалю є забезпечення прав засуджених на дозвілля, відпочинок, участь у культурному житті та заняття мистецтвом, створення умов для виправлення та ресоціалізації, привернення уваги митців, професійних та самодіяльних колективів, а також громадськості до проблем виховання неповнолітніх правопорушників, залучення засуджених до творчості.

Перший етап фестивалю – відбірковий конкурс протягом травня–червня, а другий – заключні концерти у червні-серпні. 30 липня свято самодіяльної художньої творчості – у Ковельській виховній колонії.

Крім виховних колоній нашої країни, учасником "Червоної калини" буде і пенітенціарна установа №10 (Республіка Молдова).

Голова спостережної комісії, секретар міської ради Віра Федосюк дала доручення членам комісії щодо сприяння у проведенні заходу, а саме – в організації "солодкого столу" для вихованців установи, пам'ятних подарунків учасникам фестивалю та оформленні сцени. Уже долучились до підготовки заходу Сергій Дружинович – голова Волинського обласного центру військово-патріотичного виховання "Волинська Січ" та Наталія Наконечна – голова громадської організації "Найщасливіша".

Принагідно звертаємося до людей, які мають можливість та бажання, надати допомогу в організації культурно-мистецького свята та відзначення його учасників.

За інформацією стосовно потреб звертатися до заступника Ковельської виховної колонії Юрія Філаретова (тел. 066-79878221). Будемо вдячні за підтримку!

Підсумки роботи спостережної комісії за 6 місяців нинішнього року підбила голова Віра Федосюк. Вона подякувала членам СК, громадським організаціям та релігійним громадам, які сприяли у проведенні заходів для осіб, що мають проблеми з Законом, а також за підтримку сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Жанна Вельма,

секретар

спостережної комісії.

Жанна Вельма.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 654

Повідомлення в номер / Не чекав

19.07.2016

Не чекав…

Одним з найвизначніших досягнень (якщо не найвизначнішим!) сьогоднішньої Верховної Ради України є Закон про декомунізацію. Ще до сьогодні, на жаль, знаходяться люди, які переокупацію Західних областей України називають возз'єднанням (під яким би більшовицьким камуфляжем воно не подавалось).

Що ж було після цього "возз'єднання", я так і не прочитав у статті "Об'єднувати, а не роз'єднувати народ" (автору не вигідно про це говорити?). Не зазначено також, що це "возз'єднання" було не чим іншим, як домовленістю між міжнародними злочинцями – Сталіним і Гітлером.

Пройшло багато часу від дня проголошення незалежності України для того, щоб люди могли розібратись з облудністю комуністичної пропаганди й визначитись, очиститись від неї. У тому числі – й мені, який мало не свято їй вірив, допоки не отримав національної інформації в перебудовні часи. Більшість з тих, хто хоч трішки читає, думає, стали патріотами України, шанують наше героїчне минуле (козацтво, УГА, з'єднання Заходу і Сходу України (Акт злуки), Рух Опору, Майдан, АТО).

То кого з ким збирається об'єднувати автор? Окупанта Донбасу, Криму з патріотом України? А ті, що побоюються, що до них "доберуться", мають можливість і мали заявити про себе як діяльних патріотів України.

Ніколи не чекав такої точки зору від Степана Тюбая. Краще б він поцікавився, чи назвали вулицю в с. Облапах іменем його дядька "Дубового", що загинув героїчно, не здавшись цим "об'єднувачам-возз'єднувачам", про яких він говорить. Чи він побував на відкритті пам'ятного хреста на місці загибелі його, який недавно відкрила влада Ковельського району?

Інших комуністичних ідеологічних штампів минулого обговорювати не буду. Достатньо цього, що написав – краще зекономлю газетну площу від переказу давно висвітлених об'єктивно фахівцями сучасної України тем.

Скажу лишень, що аварія на ЧАЕС – це теж наслідок "мудрого" керівництва КПРС, що давно підтверджено фахівцями далеко не з боязню роз'єднувати.

Щодо Закону про декомунізацію, то його потрібно добре вивчити, а потім щось говорити (у тому числі – про радянських воєначальників).

Вибачаюсь за деяку нестриманість.

Яків ЛАВРЕНКО,

активіст громадсько-політичного життя.

м. Ковель.

"Російських військовополонених не існує"

В наш час так і не вивчене до кінця питання про долю незаслужено обвинувачених сталінським режимом військовополонених (а це – доля 5 700 000 чоловік). З них 3 300 000 загинули, 930 000 до кінця війни перебували в Німеччині, в тому числі 750 000 – в якості робочої сили, більше мільйона були звільнені, дехто опинився в армії Власова.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 595

Повідомлення в номер / Шановні користувачі інтернет-сайту газети «Вісті Ковельщини»

14.07.2016

Шановні користувачі інтернет-сайту газети «Вісті Ковельщини»!

Для того, щоб на сайті переглянути УСІ НОВИНИ чергового випуску газети, які для Вас підготувала команда нашого видання, вгорі праворуч на «Головній» сторінці сайту перейдіть за гіперпосиланням (або номера газети (наприклад «Четвер, 7 липня 2016 року, № 48 (12474)), або архіву новин «Весь архів випусків»).

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 602