Щаслива людина – Микола Заікін
Кожен з нас розуміє щастя по-своєму. Для одних – це улюблена робота. Для других – міцне здоров’я. Для третіх – родинна злагода. Для четвертих – матеріальний достаток.
Для Миколи Михайловича Заікіна всі ці складові, безперечно, важливі. Але не менш важливе його життєве кредо: «Йти вперед, добиватися більшого!». А ще – активна трудова і громадянська позиції, готовність і бажання робити добро людям, відчувати свою потрібність суспільству. Таким виховали його батьки, зробило життя, не завжди до нього прихильне і ласкаве. Однак Микола Михайлович труднощів ніколи не лякався, мужньо їх переборював і неодмінно досягав поставленої мети.
Народився герой нашої розповіді 22 травня 1955 року у далекій Башкирії. Батько Михайло Трохимович трудився головним інженером на одному з тамтешніх підприємств, мати Анна Павлівна – швачкою на швейній фабриці. Окрім Миколи, у сім’ї виховувалися брат Василь і сестра Надія.
З малих років батьки прищеплювали їм любов до праці, почуття відповідальності за доручену справу.
Після закінчення середньої школи Микола Заікін з 1973 по 1975 роки служив в армії. На службу був призваний з робітничих лав «Ковельсільмашу», де розпочав свою трудову біографію слюсарем у 1972 році. Згодом здобув вищу освіту у Львівському політехнічному інституті, отримавши фах інженера-механіка.
Молодий спеціаліст на роботі виявляв ініціативу, творчий підхід при вирішенні будь-яких виробничих питань. Тому його цінувало керівництво підприємства, поважали робітники й інженерно-технічні працівники.
– Працювати у ті часи було нелегко, але цікаво, – згадує Микола Михайлович. – Завод сільськогосподарських машин, як він тоді називався, постійно розширював виробничі потужності, нарощував обсяги вироблюваної продукції для потреб села, яке користувалося великою популярністю у різних куточках колишнього Радянського Союзу. Через те високими були вимоги до кадрів, суворим контроль за їх роботою.
l
Йшли роки. На жаль, зміни, які відбулися в країні, не завжди йшли на користь колективу «Ковельсільмаш». В ринкових умовах доводилося шукати шляхи збереження підприємства, недопущення його до банкрутства, як це сталося з багатьма заводами машинобудівної галузі.
З 1991 року «Ковельсільмаш» – акціонерне товариство. Згодом воно стало ВАТ, а нині – Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об’єднання «Ковельсільмаш». І впродовж усього цього часу випробувань і кардинальних змін Микола Заікін, як-то кажуть, – на перших «ролях». Нині він – Президент ТзОВ. Звичайно, сьогодні й обсяги виробництва не ті, що були колись, і кількість робітників та інженерно-технічних працівників значно скоротилася, але підприємство живе, не пасує перед труднощами, впевнено дивиться у майбутнє.
Ми поцікавилися у службах «Ковельсільмашу», що ж тут зараз виробляють? Виявилося, що підприємство займається виробництвом машин та устаткування для сільського та комунального господарства, запасних частин та комплектуючих для теплоелектростанцій, елементів гірничошахтного обладнання, поковок різної ваги та складності, круглоланкових ланцюгів різних калібрів, запчастин, напівфабрикатів та комплектуючих для підприємств ВПК України.
Для сільського господарства виготовляють машини для внесення мінеральних і органічних добрив різних модифікацій та виконань, гноєприбиральну техніку різних модифікацій (гноєприбиральні конвеєри скребкові, установки скреперні), ґрунтообробну техніку, картоплесаджалки, картоплекопалки, катки водоналивні ґрунтові. Для комунального господарства випускають подрібнювачі деревини, машини для розкидання пісковосоляної суміші, навісне обладнання для тракторів та машин, контейнери для побутових відходів. Для гірничошахтного обладнання виготовляють ланцюги скребкові, ланки, скребки, зірочки, гаки, стяжки та траверси. Для ТЕС пропонують пиложивильники різних модифікацій, запасні частини для допоміжного енергетичного обладнання (сита водоочисні, молотки струшування, ланцюги пластинчасті, моторредуктори планетарні, черв’ячні та ін.).
Зважаючи на зусилля та досягнення керівника, у 2009 році Виробниче об’єднання «Ковельсільмаш» здобуло Сертифікат на право використання знака якості. Крім того, на підприємстві розроблено і запроваджено у виробництво: розкидач органічних добрив з вертикальним бітером, машину КСГ-9 (конвеєр гноєприбиральний) з кованим ланцюгом, грабліворушилки.
Підприємство не стоїть на місці. Враховуючи побажання клієнтів, постійно модернізує свою техніку, розробляє її нові види. Так, активно ведеться розробка машин для внесення рідких органічних добрив об’ємом 12 м3, машин для внесення мінеральних добрив об’ємом до 10 м3, тракторних причепів вантажопідйомністю 2 тонни, пиложивильника на електростанцію.
Гордістю виробничого об’єднання «Ковельсільмаш» та конкурентоспроможною на ринках збуту є продукція, яку виготовляє цех ланцюгів, ковальськопресовий цех, цех сільськогосподарської техніки та ін. За останні роки розроблено та впроваджено в виробництво ПЗМ200 (транспортер зерна), нові модифікації пиложивильників для вітчизняних енергогенеруючих підприємств та запчастини до них, збільшена номенклатура поковок.
Завдяки умілій організації виробництва ВО «Ковельсільмаш» постійно розширює свої ринки збуту. Продукцію заводу добре знають не тільки в Україні, але й за кордоном – зокрема, в Білорусі, Польщі, Німеччині, Прибалтиці.
l
Але сказати про Миколу Заікна тільки як про тямущого, вмілого організатора виробництва, новатора й сучасного менеджера – значить, сказати лише половину. Бо поле його діяльності набагато ширше. Він багато зусиль доклав для фінансової і матеріальної допомоги Українській армії і добровольчих батальйонів, котрі воюють в зоні АТО.
Так, «Ковельсільмаш» освоїв випуск ряду виробів в кооперації з підприємствами державного концерну «Укроборонпром». Зокрема, це деталі для виготовлення нової бойової техніки, ремонту та модернізації наявної бойової техніки Збройних Сил України. Крім того, підприємством було запроваджено у виробництво виріб, який рятував життя нашим військовим, – протикумулятивний екран для бронетехніки.
Крім того, під керівництвом Миколи Михайловича підприємство продовжує відігравати важливу роль в соціальноекономічному розвитку Волинської області. «Ковельсільмаш» став справжньою кузнею кадрів, яка виховала цілу плеяду висококласних фахівців, які згодом продовжили роботу в органах державної влади і місцевого самоврядування, на підприємствах промислового і сільськогосподарського виробництва, спеціалістів середньої ланки. Цій меті служила і служить діяльність колективів Ковельського професійнотехнічного училища №7 (тепер – Ковельський професійний ліцей, який працює у складі міського центру професійної освіти), машинобудівного технікуму (тепер – Ковельський промисловоекономічний коледж Луцького національного технічного університету).
Підприємство дало робочі місця тисячам волинян, забезпечило їх житлом, соціальнокультурними закладами, дитячими дошкільними установами, сприяло будівництву навчальних закладів.
За роки відданої та плідної праці на заводі М. М. Заікін впровадив понад 150 наукових та раціоналізаторських винаходів, особисто переробив 2 автомобілі «Волинянка», які атестовані на заводі виробника; власноручно виготовив трактор та автомобіль ГАЗ-3902, яким об’їздив половину Європи. На посаді технічного директора, Голови правління, Президента організовує суботники із впорядкування міської території навколо підприємства, матеріально та технічно допомагає навчальним закладам, підтримує об’єкти соціальної сфери. Бере активну участь у загальноміських заходах, є членом виконкому Ковельської міської ради.
Відзначений Подякою Прем’єрміністра України (2009 р.), Почесною грамотою Міністерства промислової політики України (2013 р.). У 2016 р. здобув звання «Меценат року у м. Ковелі». Щорічно отримує нагороди від Волинської обласної ради, Волинської обласної державної адміністрації, від Ковельської міської влади за вагомий внесок у розвиток Волині. За успіхи у виробничій, технічній та громадський діяльності неодноразово відзначений грамотами та подяками керівництва підприємства, преміями та авторськими винагородами.
А Указом Президента України від 23 вересня 2016 року, № 407 Миколі Заікіну присвоєно почесне звання «Заслужений машинобудівник України» за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняного машинобудування, впровадження передових технологій у виробництво сучасної продукції, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм. Що й говорити, нагорода цілком заслужена. До речі, подібне звання мають на Волині лише дві людини – Микола Михайлович і голова облдержадміністрації Володимир Гунчик.
Микола Заікін щасливий у шлюбі: разом з дружиною Валентиною Несторівною виростили трьох чудових дітей. Старша донька Анна має власний бізнес, середній син Михайло – головний інженер ВО «Ковельсільмаш», молодший син Василь – заступник головного інженера підприємства «Ковельтепло». Микола Михайлович – щасливий дідусь, у нього 7 онуків. Старший онук Владислав продовжив династію машинобудівників і пішов слідами дідуся: у 7 класі сам власноручно сконструював робота для роботи в небезпечних місцях. Успішно навчається в Ковельському промисловоекономічному коледжі ЛНТУ.
Незважаючи на шалений ритм життя, знаходить час для активного дозвілля. Так, багато років захоплюється лижним спортом. Дуже цінує моменти, коли випадає нагода на кілька годин поєднатись з природою під час риболовлі або мисливства, де можна поринути думками в минуле і майбутнє, відпочити душею і тілом, відволіктись від буденності та безкінечних життєвих проблем.
Словом, життя у Миколи Михайловича – активне, творче, багате на добрі справи. Звичайно, бувають і проблеми, і негаразди, долати які йому допомагають оптимізм, наполегливість, уміння, як-то кажуть, тримати удар.
З нагоди професійного свята – Дня машинобудівника, яке в Україні відзначатимуть наступної неділі, 24 вересня, шлемо і Президенту ТзОВ «ВО «Ковельсільмаш», і очолюваному ним колективу, і сім’ї найкращі вітання й добрі побажання. Хай збудуться всі Ваші плани і задуми, а Господь подарує Своє благословення на многії і благії літа!
Микола ВЕЛЬМА.
НА ЗНІМКАХ: Президент ТзОВ «ВО «Ковельсільмаш» Микола Заікін; в колі сім’ї; з онуком Владиком; власноручно виготовлений Миколою Михайловичем автомобіль; сконструйований онуком Владиком робот для використання у небезпечних для життя місцях.
Фото
Вікторії ПРИХОДЬКО.
Кожен з нас розуміє щастя по-своєму. Для одних – це улюблена робота. Для других – міцне здоров’я. Для третіх – родинна злагода. Для четвертих – матеріальний достаток.
Для Миколи Михайловича Заікіна всі ці складові, безперечно, важливі. Але не менш важливе його життєве кредо: «Йти вперед, добиватися більшого!». А ще – активна трудова і громадянська позиції, готовність і бажання робити добро людям, відчувати свою потрібність суспільству. Таким виховали його батьки, зробило життя, не завжди до нього прихильне і ласкаве. Однак Микола Михайлович труднощів ніколи не лякався, мужньо їх переборював і неодмінно досягав поставленої мети.
Народився герой нашої розповіді 22 травня 1955 року у далекій Башкирії. Батько Михайло Трохимович трудився головним інженером на одному з тамтешніх підприємств, мати Анна Павлівна – швачкою на швейній фабриці. Окрім Миколи, у сім’ї виховувалися брат Василь і сестра Надія.
З малих років батьки прищеплювали їм любов до праці, почуття відповідальності за доручену справу.
Після закінчення середньої школи Микола Заікін з 1973 по 1975 роки служив в армії. На службу був призваний з робітничих лав «Ковельсільмашу», де розпочав свою трудову біографію слюсарем у 1972 році. Згодом здобув вищу освіту у Львівському політехнічному інституті, отримавши фах інженера-механіка.
Молодий спеціаліст на роботі виявляв ініціативу, творчий підхід при вирішенні будь-яких виробничих питань. Тому його цінувало керівництво підприємства, поважали робітники й інженерно-технічні працівники.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 2628
Що винайшли діти?
Що принесе громадам контроль над землею?
Від четверга до четверга
Дякуємо за теплоту Ваших сердець
"Гей, на Півночі Волині Зродилась Армія УПА…"
Став на ноги за три дні
Не будьте байдужими!
Хай лунає всюди сміх дитячий щирий!
Щаслива людина – Микола Заікін
На “гарячому» затримали крадіїв