07.05.2015

сесіяСесія міської ради

30 квітня ц. р. відбулась позачергова сімдесят перша сесія міської ради. Депутати прийняли рішення "Про скасування рішення виконавчого комітету міської ради". Мова йде про рішення виконавчого комітету від 26. 04. 1995 р., № 77 "Про передачу земельної ділянки Ковельському держлісгоспу".
Необхідність прийняття цього рішення викликана ситуацією щодо затримки землевпорядними організаціями м. Ковеля в оформленні документації на земельні ділянки, надані міською радою учасникам АТО в районі вулиці Лісової.   
Відповідно до вищезгаданого рішення виконавчого комітету від 26 квітня 1995 року в користування лісогосподарського підприємства передано земельну ділянку площею 10,1 га в урочищі Войтовщина для ведення лісового господарства. Однак Ковельським держлісгоспом не було оформлено документів на право користування земельною ділянкою у порядку, встановленому законодавством. З моменту прийняття рішення виконавчого комітету по 2015 рік землі не використовувались для ведення лісового господарства, а використовувались мешканцями міста для городництва. 
Листом від 31. 01. 2015 року, № 18-303-03-1043-15 управління Держземагентства у Ковельському районі повідомило виконавчий комітет про відсутність у місцевому фонді документації правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 10,1 га в урочищі Войтовщина в м. Ковелі.
З метою забезпечення завершення розробки документів на земельні ділянки для військовослужбовців —учасників АТО та їх родин й було скликано 71-у позачергову сесію міської ради та відмінено рішення виконкому № 77 від 26. 04. 1995 року.
Враховуючи аналіз економічних та соціально-політичних наслідків виконання рішень НКРЕКП про підвищення тарифів на електроенергію та газ для населення і бізнесу, правил приєднання до енергетичної системи країни, а також чисельні звернення громадян, громадських організацій, керівників підприємств різних галузей, представників малого та середнього бізнесу, одноголосним голосуванням депутати прийняли Звернення до Президента України П. Порошенка, Прем'єр-міністра України А. Яценюка та Голови Верховної Ради України В. Гройсмана щодо перегляду рішення про підвищення тарифів на енергоносії для населення, промисловості та підприємців. 
Наш кор.

30 квітня ц. р. відбулась позачергова сімдесят перша сесія міської ради. Депутати прийняли рішення "Про скасування рішення виконавчого комітету міської ради". Мова йде про рішення виконавчого комітету від 26. 04. 1995 р., № 77 "Про передачу земельної ділянки Ковельському держлісгоспу".

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 559
Читати далі
07.05.2015
Змагання, присвячені учасникам АТО

змаганняЗмагання, присвячені учасникам АТО

23 квітня ц. р. в районі веслувальної бази м. Ковеля відбулись змагання з весняного легкоатлетичного кросу серед учнів ЗОШ І-ІІ та І-ІІІ ступенів, присвячені учасникам АТО.
Наш кор.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 530
Читати далі
07.05.2015
Економіка Ковельщини 
у січні-березні 2015 року

економікаЕкономіка Ковельщини у січні-березні 2015 року

м. Ковель

ПРОМИСЛОВІСТЬ

За січень-березень 2015 року підприємствами міста реалізовано промислової продукції (товарів, послуг) на суму 78,6 млн. грн., в розрахунку на одного жителя міста – на суму 1,1 тис. грн. (по області – 4.1 тис. грн.).

Управління статистики у Ковельському районі.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 731
Читати далі
07.05.2015

селоФронтового  гарту

Завітати б в гості до льонів, 
Голубої сповіді їх цвіту.
До медово п'янких буркунів
І до бджіл роїного приліту.
Босоніж пробігтись по росі,
Лісової скуштувать малини.
Заплестись у маминій косі
Квіткою пахучої калини.
До крайнеба – полем пішака.
На стежині в житі не зблудитись.
Вбрід пройти, де піниться ріка,
І дощем з-під райдуги умитись…
Село з його безкінечними хліборобськими турботами, з його неповторними  краєвидами завжди чомусь принаджувало до себе, будило цікаві думки, порівняння.
Працюючи в редакції ковельської міськрайонної газети завідуючим сільськогосподарським відділом, заступником редактора, я кожного тижня щонайменше по одному-два рази бував у місцевих селах. Обмовлюсь: було це тоді, коли земля ще не мала приватної власності, а люди трудились гуртом. На селі в ті минулі часи, за невеликим винятком (йдеться, передусім, про окремі відстаючі господарства), майже не було безробіття. Все працездатне сільське населення, особливо ж з певними професійними навиками, мало роботу і більш-менш задовільну зарплатню. Та й ціни тоді були не рівня із теперішніми.
Варто відзначити і таке. Майже ніде не облогували, не заростали перелісками закинуті поля, як це інколи, на превеликий жаль, можна помітити в теперішні часи, коли земельні паї здають у так звану оренду. Воно й не дивно. Адже не кожен одноосібник здатен по-належному доглянути свій наділ. Для цього слід його угноїти, мати, принаймні, свою тяглову силу, засоби обробітку та ще й протидії всіляким шкідникам і хворобам рослинності. А це не кожному під силу і по кишені. Не скрізь на місцях вирішена і проблема збуту сільгосппродукції. От і змушені селяни, буває навіть мало не щодня возити її на продаж до міста.
Але досить порівнянь, бо ніхто не збирається  ідеалізувати і минулого. Там теж були і утиски, і образи, і різні побутові незручності. Я лише хочу пригадати кількох знаних мені господарників, які, окрім доброї пам'яті та шани людей, не нажили собі якихось особливих статків, бо все своє зріле трудове життя старались для громади. Саме завдяки їм наш район займав пристойні місця в агросекторі області, а тодішні показники по вирощуванню зерна, картоплі, цукрових буряків, надоях молока, приростах м'яса були в рази вищими від теперішніх.
До таких, передусім, належить добре знаний не лише на Ковельщині керівник дубівського господарства "Україна" М. І. Васюк. Колишній фронтовик, людина без вищої освіти, але кмітливий практик, тямущий господар, він зумів "вдихнути" у три бригадні села – Дубове, Вербку, Бахів свіжий потяг до нових перетворень на полях і фермах. Тут постійно зростали не тільки виробничі показники, але і рівень матеріального добробуту більшості односельчан. Особливо славились молочні та м'ясні ферми, де цілорічно працювали сотні людей.
Вже з самого ранку невсипущий Микола Іванович приступав до справи. Він заходив до корівників і розпитував доярок, чи все в них ладиться, як працює механізація, чи нема перебоїв із доставкою кормів худобі. Те саме і на полі, куди спозарання виводили свою техніку механізатори. Після таких відвідин декому із фахівців, молодшого керівного персоналу діставалось "на горіхи".
– Не жалію ні себе, ні своїх колег, коли з різних причин гальмуються діла, – жартома говорив Микола Іванович.
В Дубовому часто проводили повчальні семінари, а керівника "України" нерідко запрошували поділитися досвідом з районної та обласної трибун. Тут, в якійсь мірі, пригодився і я, бо до написання різних виступів сам Васюк не дуже квапився. Бувало, за цим заняттям ми з ним просиджували по кілька  вечірніх годин. Але на трибуні Микола Іванович, здебільшого, говорив своїми словами. Він виховав і достойну заміну, знаючих організаторів хліборобства. Серед них були Віталій Карпюк, Софія Пашко. А односельчани завжди пам'ятатимуть про свого багаторічного керівника.
Аж п'ять населених пунктів входило до складу любитівського господарства, яке теж тривалий час очолював колишній фронтовик Л. В. Кулаковський. Тут на тисячах гектарів вирощували  зернові, льон, картоплю, цукрові буряки, кормові культури. Був потужний машинно-тракторний парк, зажив доброї слави відомий майстер по переробці льонотрести Степан Калинюк.
Потурбувався Леонід Васильович і про те, аби в Любитові запрацював цегельний завод. Це стало хорошою підмогою для сільських забудовників.
Пам'ятаю цього керівника досить розсудливим, поміркованим, а деколи й неждано упертим до надуманих вказівок районного начальства. Проте з ним всі змушені були рахуватись.
Якось мене запросили до одного високого кабінету.
– До нас надійшла скарга на Кулаковського, – сказав його хазяїн. – Мовляв, обходить стороною тваринницькі ферми. Тож просимо поїхати і розібратись. Але перед друком матеріал покажете нам…
Діватись не було куди, тим більше, що сама скарга надійшла не в редакцію газети.
Після відвідин Любитова я підготував матеріал на кількох машинописних сторінках і попередньо заніс його туди, де просили.
– Нехай якийсь час полежить, а коли друкувати, то знати дамо, – сказали наостанок.
Проте більше ніякого дзвінка не було і написане так і не друкувалось.
Скоріше всього, цей матеріал показали самому Кулаковському, мовляв, дивись, що про тебе пишуть і роби висновок…
Через якийсь час зустрів Леоніда Васильовича на одній із нарад, але він від мене попросту відвернувся. Такі прохолодні стосунки тривали, правда, недовго. Та на доброго господаря, який роками, невтомним трудом здобув свій авторитет, я ніколи в образі не був.
Пригадується ще одна непересічна особа. Це – С. С. Шульгач, який головував у Білині. З виду непоказний, часто ходив у стоптаних чоботах. Але односельці слухали його і цінували. Крім усього іншого, особливо тішились тут добрими результатами у льонарстві.
Сергій Степанович, як розповідали, був і ревним керівником. Розглядаючи районні зведення про догляд за посівами, він інколи вночі сідав у машину і потайки їхав на поля до сусідів, аби на власні очі пересвідчитись, чи так воно все насправді і чи не обганяють його настирливі скулинці…
Свою нелегку ношу С. С. Шульгач передав згодом здібному вихованцю Валерію Оніщуку.
Це далеко неповний перелік тих хазяйновитих господарників, які свого часу були добре відомі в районі і заклали непогані основи для продовження корисних перемін на селі. Серед них – Андрій Щибря з Голоб, Василь Мороз із Колодяжного, Володимир Карпюк зі Скулина та ін. Прикметно, що більшість із них пройшла важкими фронтовими дорогами, а тому бойовий гарт добре допомагав у мирній праці.
Нехай же ту практику в розбудові села переймає і нове хліборобське покоління.
Ігор ПАВЛЮК.

Завітати б в гості до льонів, 

Голубої сповіді їх цвіту.

До медово п'янких буркунів

І до бджіл роїного приліту.

Ігор ПАВЛЮК.


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 939
Читати далі
07.05.2015

коли бракуєКоли бракує гласності і прозорості

Шановна редакціє!
Село Зелене – чарівне й привабливе. Гарні новобудови розкинулися обабіч центральної дороги під назвою "Ковельська". Наче так і хоче село з'єднатися з містом Ковелем. Але з цього боку немає землі, немає можливості єднання. Зате можливість з'являється в іншому напрямку, де землю оточує ліс, де може "народитися" новий масив забудов. 
На ці земельні ділянки люди чекають багато років. Очікування довге, і це очікування дарує одним радість, а іншим – розчарування і біль. Настає відповідальний момент розподілу землі. Біль стає сильнішим від того, що приходить розуміння: депутати сільради, щоб полегшити собі роботу, проведення сесій та плани розподілу земельних ділянок тримають у великому секреті як велику таємницю. Хоча згідно із  Законом України оголошення про проведення кожної чергової сесії розсилається, розвішується за десять днів. Населення доводиться до відома про сесію. Щоб було все чесно і прозоро.
Але це тільки не про сесію Зеленської сільської ради, яка відбулася  нещодавно. Депутати прийняли рішення, між собою домовилися, щоб жодна жива душа про це не дізналася. А найцікавіше те, що попросили дільничного інспектора  Р. А. Змієвського  проконтролювати, щоб ніхто не заважав. В цей час у будинку культури проводиться вшанування пам'яті тих, хто загинув за визволення с. Зеленого 70 років тому. Хвилиною мовчання вшанували пам'ять Андрія Мостики, який загинув в зоні АТО на Сході країни. 
Школярі поклали вінки до обеліска Слави. Вихованці дитсадочка "Сонечко" щасливі, що в них є можливість піднятись на сцену і бути вдячними тим, хто подарував їм щасливе сьогодення, яке таке важке на Сході. Це все відбувалося в будинку культури в той час, коли депутати на закритій сесії вирішували питання і долі людей: кому виділити земельну ділянку, а кому – ні.
Заяв багато, а земельних ділянок втричі менше. Працювали довго: з 10-ої год. аж до заходу Сонця. Поділили усе, лишилися задоволені. Втомилися, деякі питання доводилося розглядати двічі – так, наприклад, як питання Андрія Галайчука.
На чергу він став давно, понад вісім років тому. Молодий спеціаліст, після інституту прийшов працювати в Ковельську пожежну частину лейтенантом,  на посаду інспектора. В лютому 2008 р. перевели на посаду начальника караулу. Уже отримав  звання старшого лейтенанта, одружений, має двох діток – донечці 7 років, синочку – 6. Живе з батьками в двокімнатній квартирі. 
Дітки сплять в двох’ярусному ліжку поруч із батьками. Прикро, що депутати цього не врахували, коли ділили земельні ділянки під забудову і проголосували, забувши при тому,  що це – молода сім'я, житель Зеленської сільської ради, з молодого спеціаліста став уже досвідченим спеціалістом, із "стажем" за тривалий період перебування на черзі для одержання земельних ділянок під забудову.
Пояснюють в сільраді мотив відмови тим, "що мама продала земельну ділянку". Насправді, це була половина земельної ділянки, для того, щоб допомогти доньці розпочати будівництво власного житла. Бог дає можливість молодій сім'ї жити окремо. І мама вчинила так, а не інакше.
Діти не несуть відповідальності за батьків. А батьки відповідають за дітей і онуків. Бо це їх покликання – бути відповідальними.
Прикро, що маму засуджують за те, що Бог дав можливість будувати хату доньці в той час, коли самі депутати (майже кожен) отримали земельні ділянки для себе або для родини, декому перепало по дві.
Після сесії пройшло десять днів, після чого рішення депутатів набирають сили і чинності. У сільській раді гамірно. Щасливчики витягують номерки, де будуть стояти їхні будинки. Усе конфіденційно і покрито пеленою таємничості. Бо Закон дозволяє не розголошувати таємниці, що 18-річним виділена земля під забудову, а молоді сім'ї, які мають по двоє дітей і стоять більше восьми років на черзі, лишилися з великою діркою від бублика. Адже не тільки у Андрія така ситуація.
Валентина БОГДАНОВИЧ.
l
Редакція попросила прокоментувати ситуацію Зеленського сільського голову Олександра Паровенка. Ось що він пояснив:
– Ознайомившись з листом гр. Богданович Валентини Андріївни, повідомляємо, що згідно із записами у погосподарських книгах гр. Богданович В. А. як жителька чи власник домоволодіння, домогосподарства, землеволодіння на території Зеленської сільської ради не зареєстрована.
Що стосується заяв громадян про надання земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, їх було розглянуто на профільній комісії.
Для вирішення питань комісією запропоновано винести розгляд заяв на засідання сесії.
06.03.2015 року проведено засідання сесії сільської ради. Оскільки для розгляду надійшло 544 заяви громадян, деякі були написані ще у 2003 році, то для забезпечення порядку, керуючись п.16 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", депутатами було прийнято рішення "Про проведення закритого засідання сесії сільської ради".
На сесії зачитували кожну заяву окремо, вносили пропозицію постійної комісії з розгляду земельних питань, пропозицію ставили на голосування окремо по кожній заяві. Розгляд проводився згідно з журналом обліку заяв.
Оскільки рішення ради приймається колегіально, за результатами голосування депутатами не всі заяви підтримано. Такі звернення згідно з рішенням сесії підлягають реєстрації для   подальшого розгляду.
Примітка: оскільки на  даний  час, коли тяжко з працевлаштуванням, зменшились доходи громадян, а одним із таких доходів є відчуження земельної ділянки, яку отримуєш задарма та ще й в приміській сільській раді, то, звичайно, буде багато невдоволених і ображених, яким не надали такої можливості.

Шановна редакціє!

Село Зелене – чарівне й привабливе. Гарні новобудови розкинулися обабіч центральної дороги під назвою "Ковельська". Наче так і хоче село з'єднатися з містом Ковелем. Але з цього боку немає землі, немає можливості єднання. Зате можливість з'являється в іншому напрямку, де землю оточує ліс, де може "народитися" новий масив забудов. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 940
Читати далі
07.05.2015

рятувальникиРятувальники нагадують про правила безпеки

З настанням тепла на території Ковельського району багато громадян відвідують лісові масиви, щоб відпочити, подихати свіжим повітрям та посмажити м'яса. Розводячи багаття, люди не завжди дотримуються елементарних правил пожежної безпеки, що, у свою чергу, може призвести до лісової пожежі, наслідки якої важко передбачити. 

З настанням тепла на території Ковельського району багато громадян відвідують лісові масиви, щоб відпочити, подихати свіжим повітрям та посмажити м'яса. Розводячи багаття, люди не завжди дотримуються елементарних правил пожежної безпеки, що, у свою чергу, може призвести до лісової пожежі, наслідки якої важко передбачити. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 569
Читати далі
07.05.2015 Скоклюк Людмила Віталіївна

DSC_1614Від четверга до четверга

(Астрономічні відомості наведено за київським часом)

8 травня, п'ятниця
Схід Сонця - 5.22;  захід - 20.28; тривалість дня - 15.06.
Місяць у  Козерозі.
В Україні День пам'яті та примирення.
Апостола і євангеліста Марка. Преподобного Сильвестра Обнорського.
Іменини: Марка, Сильвестра, Ярослава, Хоми.
90 років від народження Юрія Березанського, математика, академіка Академії наук України.
9 травня, субота
Схід Сонця - 5.20; захід - 20.30;  тривалість дня - 15.10.
Місяць у  Козерозі.
70-річчя Перемоги над нацизмом у Європі.
Священномученика Василія, єпископа Амасійського. Поминання спочилих воїнів.
Іменини: Івана, Василя, Степана, Глафіри.
180 років від народження Максима Антоновича (за іншими відомостями 30. 04. 1935–1918), українського філософа-матеріаліста, просвітителя, природознавця, публіциста.
10 травня, неділя
Схід Сонця - 5.09; захід - 20.31; тривалість дня - 15.12.
Місяць у  Козерозі, Водолії.
День Матері.
Неділя 5-та після Пасхи, про самарянку. Апостола і священномученика Симеона, сродника Господнього.
Іменини: Симеона, Семена, Степана, Стефана.
80-річчя Володимира Ковбасенка, українського вченого-аграрія.
11 травня, понеділок
Схід Сонця - 5.17; захід - 20.33; тривалість дня - 15.16.
Місяць у Водолії. Остання чверть - 13.36.
Святителя Кирила, єпископа Туровського.
Іменини: Максима, Кирила, Віталія, Зенона.
130 років від народження Максима Луговцова (1885-1956), українського металурга, академіка.
12 травня, вівторок
Схід Сонця - 5.15; захід - 20.34; тривалість дня - 15.19.
Місяць у   Водолії, Рибах.
Всесвітній день медичних сестер.
Дев'яти мучеників Кизичеських. Преподобного Амфілохія Печерського.
75-річчя Анатолія Довбні, українського фізика.
13 травня,  середа
Схід Сонця - 5.14; захід - 20.35; тривалість дня - 15.21.
Місяць у   Рибах.
Віддання свята Преполовення П'ятидесятниці. Апостола Якова Заведєєва. Святителя Ігнатія Брянчанінова, єпископа Кавказького і Чорноморського.
Іменини: Максима, Микити, Якова, Гната, Василя.
150 років тому засновано Одеський національний університет імені І. Мечникова.
80-річчя Леоніда Кондратського, українського архітектора, лауреата Шевченківської премії.
14 травня, четвер
Схід Сонця - 5.13; захід - 20.37; тривалість дня - 15.24.
Місяць у Рибах, Овні.
Всесвітній день птахів, що мігрують.
Пророка Ієремії. Благовірної Тамари, цариці грузинської. Священномученика Макарія, митрополита Київського.
Іменини:  Марка, Яреми, Тамари, Гната, Макара.
85-річчя Ростислава Гвоздика, українського вченого-біолога.
У прикмети вір, але й перевір
• Якщо на Марка (8 травня) не зацвіли яблуні, то на неврожай.
• На Якова (13 травня) теплий вечір і зоряна ніч – на сухе літо.
• Якщо початок травня холодний, то наприкінці місяця буде тепло, і навпаки.
За   Місячним 
календарем
8-9 травня: сіють у відкритий грунт овочі та квіти; саджають і пересаджують трав'янисті багаторічники.
10-11,14 травня: проводять заходи для захисту рослин від хвороб та шкідників; видаляють поросль у дерев та кущів; прополюють та проріджують сходи.
12-13 травня: підживлюють рослини органічними добривами; розпушують грунт; сіють у відкритий грунт квіткові однорічники. 
Підготувала
Людмила СКОКЛЮК.

8 травня, п'ятниця

Схід Сонця - 5.22;  захід - 20.28; тривалість дня - 15.06.

Місяць у  Козерозі.

Підготувала Людмила СКОКЛЮК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 683
Читати далі
07.05.2015 Ляшук Світлана Олександрівна

Симба

Інформаційна мозаїка
Звання  героя…  коту

 Фінська Асоціація фелінологів (котознавців, – авт.) вперше в історії дала звання героя п'ятьом котам, які  мешкають у Фінляндії.

Звання присвоюються за порятунок людського життя, вчинки, які допомагають уникнути серйозних нападів хвороби або за "інші значущі вчинки". Відтепер за порятунок людського життя та здоров'я героїчних котів будуть нагороджувати щороку.
 Кішкою-героєм можуть стати – як безпородні тварини, так і ті, що мають хороші родоводи. Так, четверо з п'яти тварин нагороджених цього року – звичайні безпородні коти.
Зокрема, котик  Сімба (на знімку)  врятував життя свого господаря, який страждає від діабету. Одного ранку пухнастий улюбленець, який завжди був добрим і ласкавим, стрибнув до господаря у ліжко, почав нявкати і активно будити його. Чоловік, відчуваючи слабкість, намагався  відігнати кота, але той не відставав. Він дряпав господаря і навіть боляче вчепився йому зубами у вухо, але все-таки змусив прокинутися. Чоловік відчув, як йому погано, виміряв рівень цукру в крові та зрозумів, що якби кіт його не розбудив, він втратив би свідомість і міг померти. 
До речі, собак за героїчні вчинки у Фінляндії вже нагороджують давно.

Рубрику веде Зоряна ВОЛИНЕЦЬ.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 721
Читати далі
07.05.2015 Семенюк Анатолій Володимирович

DSC_0083Її золотий талант

Творча душа крилата. Вона парить над сірим буденним світом, мов з рогу достатку, розсипає звуки мелодій, магічні поетичні слова. Як у казці, людина добрішає, наповнюється любов'ю.
Духовне зерно сіяти непросто. У кожної людини — своя срібна струна, і щоб вона забриніла, заіскрилась золотом, потрібен неабиякий талант.
Золотий талант вчителя-методиста музики Жанни Будкової розцвів давно. І вона щедро передає його дітям і дорослим. Вслухайся у мудру філософію її поетичних рядків, замри біля дзвінкого неповторного голосу,  доторкнись душею до її скрипки, і ти відчуєш, як у віконце твого єства проникає сонячний промінчик, котрий наповнює животворним світлом.
Цими днями відбувся творчий вечір Жанни Будкової та створених нею дитячих хорових колективів в актовому залі спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 3 ім. Лесі Українки.
Бенефіс творчості — це завжди відповідально. Актовий зал переповнений шанувальниками пісні і поезії. Жанна Миколаївна переживає і хвилюється. Здавалося б, сотні разів і вона, і її підопічні виступали не тільки в школі, але й на головних сценах міста, області і навіть України, та сьогодні — найвідповідальніший день.
Хлопчики і дівчатка стараються не підвести свою улюблену наставницю. Співають напрочуд злагоджено, дзвінко, підкоряючи зал. Слухачі відповідають бурхливими оплесками.
У віночок хорових номерів гарно вплітаються сольні виступи самої "іменинниці". Духу піддає баяніст Володимир Ганжа. До хорових номерів доречно вписуються танцюристи із народного аматорського ансамблю "Барвінок" (кер. Любов Ризванюк). Радісні нотки звучать і у виступах вихованців Ольги Олексюк, вчителя музики молодших класів.
І найголовніше: слова і музика пісень, всі без винятку, написані Жанною Будковою та місцевими авторами. Словом — класно!
 l
Так буває, що мелодія, пісня викликають з пам'яті спогади минулого. Та, тепер вже далека, моя перша зустріч була наповнена розмовами, поезією та піснями тріо "Райдуга" у складі Оксани Мулярчук, Світлани Осокіної та нашої героїні нарису Жанни Будкової. Потому були мистецько-творчі вечори. Лунала пісня, поетичне слово. Це були цікаві змістовні зустрічі, які звечора продовжувались до опівночі.
Всіх, хто брав участь у цих вечорах, об'єднували патріотично-демократичні настрої та душевне українство. І тоді, і сьогодні є люди, які у негараздах побутового життя звинувачують Незалежність.
В інтерв'ю газеті "Вісті Ковельщини" Жанна Будкова з цього приводу сказала:
— Це примітивізм поглядів на життя. Бідність та життєві негаразди докучають. Не з добра втікають люди на чужину. Але я люблю Україну, Шевченка і рідну мову.
А ще Жанна Миколаївна любить свій хор дівчаток "Однокласниці", не менше — хор хлопчиків "Гармонія", а з ними  леліє гурт "Мальва".
Про своїх підопічних вона трепетно каже:
— Це неперевершено — творчі діти! Я для них музику пишу, співаю з ними і творчістю живу.
l
— Ви не про мене пишіть, а про діток, — застерігає Жанна Миколаївна.
Скромність — одна з яскравих рис її характеру. А ще вона вірна подруга, господиня вправна і вчителька хороша.
Жанна Будкова — "Відмінник освіти", і це багато про що говорить.
З філософським поглядом на життя, з чарівною усмішкою і відкритою душею вона промовляє:
Дарую для вас пісні.
Вони — мрії мої золоті.
А мелодія, дзвін джерела
На гостину мою прийшла.
І подарувала присутнім свято для душі.
І дякували, і квіти дарували, і слова хороші промовляли.
Від управління освіти вітання виголосив начальник Віктор Бичковський. Він вручив Почесну грамоту від імені міського голови. Є за що, адже внесок в скарбницю української культури справді вагомий. Депутат міськради Олена Євсюк прочитала душевні поетичні рядки, присвячені  винуватиці змістовного дійства. Гарним було вітання від подруги Тетяни Гнатюк — вони і пісню разом проспівали.
Зворушливі, щиросердечні слова лунали з вуст Галини Власюк, директора школи. Слів подяки заслуговує Вікторія Медведюк, заступник з виховної роботи, яка підготувала програму творчого вечора. Змістовно і натхненно вели концерт учні Владислав Мороз та Яна Кисіль. Словом, побільше б таких зустрічей.

Творча душа крилата. Вона парить над сірим буденним світом, мов з рогу достатку, розсипає звуки мелодій, магічні поетичні слова. Як у казці, людина добрішає, наповнюється любов'ю.

Анатолій СЕМЕНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1217
Читати далі
07.05.2015

11188338_663184513811856_8681947466356181588_nУ їх серцях — любов до України

З ініціативи завідувачки ДНЗ №8 "Казка" І. М. Леус в установі відбувся День відкритих дверей "Хай в серці кожної людини живе любов до України". 
Справжнім святом у той день стала "Весела забава", яку провели волонтери "Правого сектору" ДУКу з позивними "Куниця" та "Підкова". Малюки познайомились з персонажами казки "Білосніжка і сім гномів", взяли участь у веселих іграх, танцях.  За допомогою мильних бульбашок Олена та Діана створили вражаючу атмосферу, в якій діти відчували себе на сьомому небі від щастя.
Відповідно плану заходів у фойє закладу була розміщена виставка дитячих робіт, які здивували всіх різноманітністю сюжетів, високим художнім рівнем виконання з використанням нетрадиційних технік зображення.
У рамках загальних батьківських зборів "Ми — за мир" вихователь-методист О. В. Смаль висловила рекомендації "Як розповісти дитині про війну". Запрошений учасник АТО Олександр Мінько розповів присутнім про події, що відбуваються на Сході країни.
Приємним та зворушливим кульмінаційним моментом стало свято пісні і танцю. Діти віршами, піснями та танцювальними композиціями висловили свою любов і шану до національних символів та оберегів України — рушника, вишиванки, віночка, прапора. Маленькі козачата позмагалися у силі і спритності. У поетичній хвилинці "Я хочу жити в світі без війни" звучали дитячі мрії та бажання. 
Ірина Леус подякувала колективу, батькам, гостям і особливо малятам за те, що вони подарували такі хвилини гордості за нашу державу і впевненість у тому, що наша країна має дійсно чудове майбутнє!
Анна Стракович, одна з матерів, поділилась приємними позитивними враженнями від побаченого протягом дня і від імені батьків щиро подякувала усім працівникам дитячого садка за самовіддану працю.
Вперше у ДНЗ №8 відбувся благодійний ярмарок "З добром у серці" на підтримку Української армії. На продаж були виставлені вироби ручної роботи та випічка, виготовлені руками працівників та вихованців старших груп. Чого тільки не було на столах! Це і пиріжки, і тістечка, і печиво, і кекси, і льодяники, і сувеніри, і прикраси, і обереги, і узвар та лікувальний чай. Все відбувалося, як на справжньому ярмарку. 
Хочеться висловити слова подяки мамі нашого вихованця Ользі Гелецькій, яка з власної ініціативи долучилася до ярмарку. Усі учасники отримали неабияке задоволення та зробили свій внесок у спільну справу. 
На День відкритих дверей завітали шановані гості: начальник управління освіти Віктор Бичковський, завідувач міського методичного кабінету Світлана Верчук, активісти та волонтери "Правого сектору" Добровольчого Українського Корпусу. 
Керівник волонтерського напряму ДУКу з позивним "Веснянка" поділилася своїми враженнями: "Сказати, що ми були приємно вражені, зворушені до глибини душі чи розчулені святом, яке підготували малюки під керівництвом своїх наставників, то не сказати нічого. Такої краси і смакоти, яка була представлена на ярмарку, ми не бачили уже давно — усе надзвичайно вишукано оформлено та зроблено із душею. Усе було просто шикарно!"
Найприємніше те, що захід став акцією доброчинності. Наша велика дружна родина зібрала 3772 гривні. З них 1000 гривень передано на придбання основи для маскувальної сітки в/ч А-2042, а 2772 гривні — для добровольців "Правого сектору" ДУКу, які захищають  цілісність України  у Широкиному.
Нехай наш невеликий внесок на допомогу героям буде частиною великої перемоги, яку неодмінно виборе український народ.
     Ірина Халамай, 
практичний психолог ДНЗ №8.
На знімках: під час Дня відкритих дверей.
Фото з архіву автора.

З ініціативи завідувачки ДНЗ №8 "Казка" І. М. Леус в установі відбувся День відкритих дверей "Хай в серці кожної людини живе любов до України". 

Ірина Халамай.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 760
Читати далі
1234