З господарським підходом

18.08.2016 Мороз Оксана Леонідівна

З господарським підходом

Одним із найкращих господарств нашого району є СТзОВ "В. Прометей" (директор – Анатолій Радчук). Про свого нещодавно призначеного керівника колеги по роботі відгукуються тільки хорошими словами, адже "левова частка" успішності товариства – це, насамперед, його заслуга.

Головний агроном Сергій Балачук працював перед цим на Рівненщині. Потім доля заново поєднала життєві шляхи хлопця із рідною Волинню. Молодий спеціаліст роботі віддається сповна, а від більш досвідчених працівників переймає "ази" сільськогосподарської науки.

Побувавши нещодавно у відрядженні, ми застали сільських трудівників на полі в Поповичах (на знімку внизу).

Механізатори Валерій Король та Олександр Копанчук якраз досівали ріпак.

Практику тоді тут проходила Олена Осіюк, яка також мріє пов'язати обрану професію із сільським господарством, адже це їй – до душі.

А в Солотвині посівом ріпаку займався Андрій Бурко, власник фермерського господарства "Бурко".

"Хоч і важко господарювати при нинішній непростій соціально-економічній ситуації та, як-то кажуть, намагаємось тримати марку", – зауважив у розмові із нами Андрій Васильович.

Тож нехай така непідкупна й щира любов до нелегкої праці, до землі супроводжує цих людей і надалі по життю, а Господь дарує сили та міцне здоров'я. Бо саме на таких, як вони, тримається наша ненька-Україна! Миру нам всім!

Оксана МОРОЗ.

НА ЗНІМКУ вгорі праворуч: власник фермерського господарства "Бурко" Андрій Бурко із Солотвина.

Фото Тетяни БЕРЕГИ.

Оксана МОРОЗ.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 653

Вівторок, 16 серпня 2016 року № 59 (12485) / Повідомлення в номер / Про наступний урожай дбати вже сьогодні

18.08.2016

Про наступний урожай дбати вже сьогодні

Косовиця і обмолот ранніх зернових наближаються до завершення. Тепла і суха погода другої половини липня – початку серпня сприяла жниварям. Швидко, без втрат та в короткі терміни – таким був підхід хліборобів, зайнятих збором збіжжя.

За оперативними даними, станом на 12 серпня ц. р. сільгосппідприємствами району зібрано більше 90 відсотків площ ранніх зернових (10479 га), намолочено понад 36 тис. тонн зерна. Для порівняння: у 2015 році валовий збір становив 35 тис. тонн.

Найбільші валові збори зерна одержали в СТзОВ "В. Прометей", СТзОВ ім. Лесі Українки, СТзОВ "Ратнівський аграрій", ФГ "Фасти", СТзОВ "Дружба, СТзОВ "Облапське", ФГ "Перлина Турії", СТзОВ "Зоря" та ін.

Найвища врожайність ранніх зернових у фермерському господарстві "Перлина Турії" - по 51 центнеру з гектара. У "Фастах", СТзОВ "В. Прометей", СТзОВ "Облапське" – 48 центнерів з одного гектара.

Завершено обмолот озимого ячменю на площі 1091 га. Намолочено 4,3 тис. тонн зерна при середній врожайності 39,7 ц/га.

Зібрано горох на площі 46 га, якого намолочено майже 126 тонн. А валовий збір озимого ріпаку з площі 1,6 тис. га становить понад 3,9 тис. тонн при середній врожайності 23,8 ц/га.

Завершується збирання озимої пшениці (зібрано 96 відсотків площ, або 5,3 тис. га), намолочено 20,6 тис. тонн. Кожен гектар видав по 3,9 тонни збіжжя.

Ярий ячмінь обмолочено на площі понад 0,7 тис. га, вал становить понад 1,9 тис. тонн при середній урожайності 25,8 ц/га.

Роботи із збирання озимого жита проведено на 75 відсотках площ, або майже 1,5 тис. га, намолочено 3,6 тис. тонн, середня урожайність – 24,8 ц/га.

Триває збір вівса – обмолочено 82 відсотки площ (1,1 тис. га), намолочено 3 тис. тонн при середній урожайності 27,8 ц/га.

Непогані врожаї ярої пшениці та ярого тритікале за останні посушливі роки спостерігаються у Поліській зоні. Ці культури зібрано із 0,7 тис. га (85 відсотків), намолоченю 2,5 тис. тонн зерна, середня урожайність – 36,2 ц/га.

Як бачимо, жнива практично завершено, однак польові роботи в аграріїв продовжуються. Розпочато підготовку ґрунту під посів озимини. На сьогоднішній день в районі до посіву підготовлено ґрунт на площі близько 4 тис. га.

Господарства вже розпочали посів ріпаку (посіяно близько 2 тис. га).

На території області діє три лабораторії Держсільгопінспекції (м. Луцьк, смт Локачі, м. Ковель), які працюють у штатному режимі і які дозволяють повністю провести аналіз засипаного насіння.

Для забезпечення посіву озимини в особистих селянських господарствах якісним посівним матеріалом рекомендовано товаровиробникам з орендарями земельних паїв провести розрахунки за оренду якісним насіннєвим матеріалом.

Аналізуючи галузь зерновиробництва, можна сказати наступне: якщо забезпечити посів зернових культур високоврожайними сортами по кращих попередниках, дотримуючись прогресивних технологій вирощування, то є реальний результат. За це – подяка аграріям: керівникам господарств, агрономам, фермерам, усім людям села. Адже зерно – це гарант продовольчої безпеки і одне із найбільших джерел фінансового наповнення бюджетів агровиробників всіх форм власності.

Леонід ГРИЦЮК,

начальник управління агропромислового розвитку райдержадміністрації.

Леонід ГРИЦЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 669

Вівторок, 16 серпня 2016 року № 59 (12485) / Повідомлення в номер / Обговорили важливі питання

18.08.2016 Романюк Аліна Петрівна

Обговорили важливі питання

31 липня ц. р. в громадській приймальні народного депутата Ігоря Гузя відбулося чергове засідання громадської організації "Майдан Гідності". На загальні збори, які вів координатор організації Ігор Верчук, зібралось 27 членів об'єднання із 46. Серед запрошених – ветеран новітньої війни, учасник АТО, боєць "Айдару" Євген Селін; капітан Збройних Сил України, учасник бойових дій, військовик 28-ї бригади Руслан Війтик.

Головною метою зустрічі було підбити підсумки проведеної роботи та окреслити завдання на наступний етап. Загалом на зборах розглянули ряд важливих питань, що стосуються історичної тематики та життєдіяльності Ковельщини.

Зі звітом про виконану роботу та про хід поставлених раніше завдань виступив перед присутніми Ігор Верчук.

Далі розглянули інші питання порядку денного. Усі вони – актуальні, тож обговорення тривало близько двох годин. За цей час кожен з присутніх мав змогу висловити свої бачення та внести нові ідеї чи пропозиції з того чи іншого питання.

Зокрема, говорили про збереження природних ресурсів у Ковелі та Ковельському районі. Доповідали по цьому питанню Василь Козак, Микола Сорока та Сергій Котік. Під час обговорення присутні торкнулись резонансної події – ймовірно, навмисного знищення дерев на території Колодяжненської сільської ради. "Про таке знущання природи мовчати не можна, бо там, де стояли кремезні тополі, тепер повністю сухі дерева", – констатував Ігор Верчук.

Тож учасники зібрання вирішили звернутися в прокуратуру зі зверненням щодо контролю над розслідуванням справ по навмисному пошкодженню дерев та розкраданню піску в Білинській сільській раді.

Обговорили на зустрічі й відзначення Дня Незалежності. Інформували з цього питання Ігор Верчук та Лідія Козуля. Учасники зборів вирішили подати в оргкомітет пропозицію організувати автопробіг та висунули ряд кандидатур – громадських активістів на відзначення з нагоди цього державного свята. Це – Людмила Строкова, Валентина Ткачук, Сергій Котік, Василь Крецул, Галина Лічман.

На засіданні торкнулись ще одного, не менш важливого питання, яке гостро постало чи не перед кожним із нас. Це – рівень життя, "космічні" ціни за квартплату, проблеми комунальних господарств. Свій протест члени громадської організації "Майдан Гідності" пропонують висловити, організувавши загальноміське віче в Ковелі із проблем ЖКГ та тарифної політики Уряду, де кожен зможе висловити думки з цього приводу. Організатором цього дійства обрали Василя Крецула.

Активно обговорювали питання щодо спорудження пам'ятника "Борцям за волю України" у Ковелі, над спорудженням якого нині вже активно працюють робітники. На зустрічі був присутній член Національної спілки художників України, голова журі із визначення переможця серед конкурсантів Віктор Бурчак, який охоче розповів про ідею пам'ятника та символіку в окремих деталях. Члени організації одноголосно підтримали й ідею пам'ятника, й місце спорудження.

Обговорили присутні звернення польського Сейму щодо українсько-польського конфлікту під час Волинської трагедії. Інформували з цього питання Віктор Бурчак та Василь Козак. Багато думок звучало з уст й інших активістів. В ухвалі, прийнятій зборами, вирішено, що найкраща відповідь радикально налаштованим польським політикам буде наше вшанування пам'яті тих українців, які загинули тоді від рук вояків Армії крайової та завершення спорудження пам'ятника в Білашеві нашим землякам, які загинули внаслідок протистояння.

Також цього дня прозвучала ідея, яку одноголосно підтримали усі присутні – звернутися до міської ради з ініціативою перейменувати одну з вулиць на честь Марії Хотинської. Це спільна пропозиція ГО "Майдан Гідності", ГО Ковельської філії "Союз Українок", Ковельської станиці братства вояків УПА ім. полковника Клима Савура та інших організацій й громадських діячів. Тож активісти сподіваються на підтримку такої ідеї і міської влади, і громадськості міста.

Аліна Романюк.

Аліна Романюк.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 627

Вівторок, 16 серпня 2016 року № 59 (12485) / Повідомлення в номер / Міський голова Олег Кіндер готовий до конструктивної співпраці

18.08.2016

Міський голова Олег Кіндер готовий до конструктивної співпраці

У залі засідань виконавчого комітету відбулася зустріч міського голови Олега Кіндера з представниками громадської ради при Ковельській міській раді (на знімках). Її зініціювали активісти, аби повести мову про співпрацю цього дорадчого органу з керівництвом міської влади.

У діалозі, крім міського голови, взяли участь Ігор Прокопів – заступник міського голови, Юрій Конащук – консультант міського голови; від громадської ради при Ковельській міській раді: Микола Печенюк – голова, Ігор Верчук – заступник голови, Галина Артюшенко – секретар, члени Людмила Данилевич, Сергій Панасюк, Єва Савич, Василь Крецул, Олександр Мінько.

Розпочинаючи розмову, Ігор Верчук зазначив, ставиться питання: чи потрібна така громадська рада при міській раді, чи буде вона дієвою? Думку Ігоря Васильовича продовжила Людмила Данилевич, яку цікавило, чи буде прислухатися міська влада до їхніх думок, рекомендацій?

На це міський голова Олег Кіндер відповів, що готовий до дієвої співпраці, конструктивного діалогу, розгляду ділових, аргументованих пропозицій. При цьому, наголосив Олег Олексійович, не повинно бути місця популізму та голослів'ю.

Чимало часу представники громадськості з'ясовували, чи досі діє громадська рада при міському голові, акцентували на порушенні чинного законодавства у тому, що цей орган в місті і в районі очолює одна і та ж особа.

Олег Олексійович повідомив, що після обрання його міським головою на другу каденцію згадана громадська рада не збиралася. Втім, він зауважив, що має право створювати будь-який дорадчий орган. Якщо хтось бачить у цьому незаконні дії, має право реагувати на це в правовому полі. Юрій Конащук, посилаючись на букву Закону, спростував твердження щодо нелегітимності голови громадської ради.

Згодом розмова набула більш предметного тону. Ігор Верчук наголосив: "Ми готові почути проблемні питання, до яких варто долучитися громадськості, але хотіли б, аби і наші пропозиції теж взяли до відома". Василь Крецул продовжив: "Всіх нас цікавить, як розвиватиметься наше місто".

Міський голова знову підтвердив бажання спільно шукати розв'язання міських проблем. На його думку, свою активну позицію громаді варто було заявити у випадках розкрадання коштів при веденні молодіжного будівництва на вул. Ватутіна, очищення міського водосховища, аферах керівника Ковельського ЖБК Олега Вовка із спорудженням житла, у встановленні істини в конфлікті інтересів підприємців привокзального ринку та власників магазину "Ярмарок". Сьогодні потрібно врегулювати питання виділення земельних ділянок учасникам АТО.

Олег Олексійович закликав представників громадськості долучитися до цієї невідкладної роботи, взяти участь у засіданні тимчасової контрольної комісії з розгляду проблемних питань функціонування привокзального ринку і сказати своє вагоме слово. У певний час передвиборна кампанія і популізм завадили своєчасно і по суті вирішити питання стосовно функціонування вузлової лікарні.

Олег Олексійович ніяк не применшує ролі громадськості. Він запевнив, що розгляне напрацювання громадської ради, але справи мають бути конкретні, важливі, які впливають на життєдіяльність міста. Адже є робочі моменти, на які необхідно реагувати негайно, і не всі вони потребують проведення процедури громадського обговорення.

Галина Артюшенко просила посприяти у розміщенні рішень, матеріалів громадської ради на офіційному сайті міської ради. Ігор Прокопів наголосив, що на сайті є рубрика "Громадська рада" і відповідно оформлені документи будуть там оприлюднені. Ігор Ярославович звернувся до громадських активістів із проханням визначитись із форматом подальших спільних зустрічей та переліком питань до розгляду.

Представники громадської ради подякували міському голові за відкритість і можливість почути один одного.

Відділ внутрішньої політики,

організаційної роботи та зв’язків

з громадськістю міськвиконкому.

Фото Аліни Романюк.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 583

Вівторок, 16 серпня 2016 року № 59 (12485) / Повідомлення в номер / Творчий звіт в Любитові

18.08.2016

Творчий звіт в Любитові

Святковий концерт із символічною назвою "Україно, ти єдина" відкрили ведучі Сергій та Катерина Поліщуки.

Продовжили тематичний захід юні таланти нашого села – Анна Шинкарук, Віка Лазарчук, Зоряна Гетьман, Анна Вовчик, Олег Чуль, Вадим Шайнюк, Анна Репетуха, Наталія Матвіюк, Маріанна Лазарчук, Олена Мілянчук, Ельвіра Матвіюк, Олег Гетьман, Ірина Морозюк та Марія Морозюк.

У їхньому виконанні прозвучали славні українські пісні: "Це – край, де я родилась і живу", "Україно, краю", "Квітуча Україна", "Мамина сорочка", "Хай живе вільна Україна", "Волинь моя" та інші.

Не менш вражаючими були виступи читців тематичних поезій, дитячої та жіночої вокальних груп, а також чоловічого вокально-інстументального гурту на чолі із художнім керівником Сергієм Поліщуком.

Варто згадати, що зі сцени прозвучало кілька авторських пісень, творцями яких стали учасники святкового концерту (слова – Ігоря Тарасюка, музика – Вадима Дубенського).

Того ж дня згадали й наших відважних борців за волю та незалежність сьогоднішньої України та всіх тих, хто віддав життя за рідну Батьківщину. Цих мужніх і хоробрих хлопців було вшановано хвилиною мовчання, а пізніше їм присвятили кілька музичних композицій. Це – "Пливе кача", "Захисникам Вітчизни" та ін.

Заключним акордом творчого звіту стало спільне виконання усіма аматорами сцени пісні Т. Петриненка "Україна". А по закінченню дійства присутні представники влади і члени журі, а саме Любитівський сільський голова Віктор Павлов та заступник директора районного будинку культури Валентина Шафета подякували усім учасникам концерту за цікаві номери та чудовий настрій.

Тож, судячи з бурхливих оплесків присутніх у залі глядачів, творчий екзамен аматори сцени села Любитова склали на "відмінно".

А у фойє будинку культури прекрасну атмосферу чудового дня доповнювали тематично-книжкові виставки "Живи і міцній, українська державо!", "Волинь – це Полісся перлина, твоя і моя Батьківщина", з допомогою яких всі присутні мали змогу ознайомитись із сучасною історією своєї країни чи пригадати героїчні вчинки наших предків, їх довгий шлях до Незалежності.

Також увагу привертала виставка старовинних речей, які колись використовувались у повсякденному житті. Створюючи її, працівники бібліотеки хотіли нагадати всім про те, що ці представлені побутові предмети, які давно вийшли із вжитку (прялка, праски, самовари, вишиті картини, скатертини та рушники) тепер мають велику цінність.

Адже це – спадщина нашого народу, його душа, це – частинка наших спогадів та історії, яку потрібно берегти і передавати із покоління в покоління.

Юлія ВОЙТЮК, бібліотекар с. Любитова.

НА ЗНІМКАХ: під час творчого звіту аматорів сцени любитівського будинку культури.

Фото з архіву автора.

Віршованими рядками Володимира Сюсюри розпочався нещодавній творчий звіт аматорів сцени любитівського будинку культури, присвячений 25-ій річниці Незалежності України. Святковий концерт із символічною назвою "Україно, ти єдина" відкрили ведучі Сергій та Катерина Поліщуки.

Юлія ВОЙТЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 724

Вівторок, 16 серпня 2016 року № 59 (12485) / Повідомлення в номер / У поезії – "жіноче" обличчя

18.08.2016

У поезії – "жіноче" обличчя

Коли сьогодні ми вшановуємо пам'ять нашої славетної землячки Лесі Українки, читаємо й перечитуємо "Лісову пісню", інші твори поетеси, мимоволі замислюємося над тим, чому геній співачки "досвітніх вогнів" пережив десятиріччя, чому її слова звучать, як і раніше, актуально, чому, врешті, вони глибинно торкають наші серця і душі?

Відповідей на ці запитання може бути багато. Мені ж, однак, здається, що сила Лесиної поезії – у її щирості, відвертості, жіночності, яка проте зовсім не поступається силі чоловічій, а в багатьох випадках перевершує її. І такий висновок стосується не лише Лесі Петрівни, а й матері Олени Пчілки, наших сучасниць Ліни Костенко, Ганни Чубач, Ніни Горик, Олени Мокроусової і багатьох, багатьох інших славних представниць прекрасної половини людства.

До названих і не названих вище я б відніс ще одну нашу землячку Раїсу Балахно (в дівоцтві – Музичук). Її поетичну збірку "Серпанок долі" мені нещодавно подарувала знайома ковельчанка. Ознайомившись із творами пані Раїси, я подумав: а таки щедра й багата на літературні таланти українська земля! Бо що не вірш, то одкровення, глибокий зміст і бездонний вир жіночих почуттів.

Як пише автор у передмові, народилася вона в невеличкому мальовничому селі Вівчицьку Ковельського району на Волині, яке поетеса описує з великою любов’ю:

– Село втопилося в білошкірих березах, високих ялинах, розкішних соснах, вишневих та яблуневих садах, розлогих вербах на греблі, старих осокорах та пахучих липах навкруг нього.

Мама з дитинства вчила співати українські, польські народні пісні, тато – білоруські, а разом – це було тепле, щире родинне тріо. Коли ж приєднувались два маминих брати і сестра – це був справжній народний хор.

Різноманітні вишивки прикрашали нашу оселю, рушники квітли на іконах, домоткані доріжки встеляли долівку. Пахло свіжістю, добротою, щирістю і спокоєм.

Батько пані Раїси – родом з Білорусі, в'язень концтабору Дахау, учасник бойових дій, працював у місцевому колгоспі "Дружба" механізатором, любив читати, гарно співав. Мама – корінна волинянка. Вродлива, співуча, роботяща. Гарно вишивала, шила. На жаль, батьки рано пішли у Вічність, але, на щастя, встигли прищепити донці любов до прекрасного. Про що поетеса згадує так:

– Змалечку любила вірші Т. Г. Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, знала багато напам'ять, особливо – вірші Лесі, адже садиба поетеси (с. Колодяжне Ковельського району) знаходиться недалеко, і я там неодноразово бувала в музеї. Читала вірші друзям, брала участь в літературних конкурсах, декламуючи їх, співала в шкільному хорі, була солісткою, перемагала в районних і обласних конкурсах художньої самодіяльності. В 1969 році вперше в Ковельській міськрайонній газеті був надрукований мій вірш "Дивосвіт" під прізвищем Наумчик. Це був початок мого поетичного життя…

Витоки творчості нашої землячки – у родинних і сімейних цінностях, традиціях, які свято бережуть в кожному українському селі, не зважаючи на всі труднощі й негаразди, які тут мають місце. Все це – духовна основа життя багатьох творчих особистостей, до яких, без усякого перебільшення, належить Раїса Балахно (Музичук). Вчитаймося у її щирі й потаємні слова-думки:

– Так сталося, що я рано втратила батьків, рано залишилася вдовою, виростила двох синів, підростають троє внучок. Старший син трагічно загинув… Створила нову сім' ю, продовжую жити і писати.

Та моє рідне село, моє дитинство так і залишилось в моєму серці світанковою піснею, вірою в чистоту людських відносин, ніжністю та щирістю маминої ласки, батьківського гордого чоловічого слова, дідівською мудрістю, першим сходом і заходом Сонця, першим поцілунком і чарівною непередбачуваного красою Волинського краю.

Все найкраще ввібрала моя душа від живої природи рідної Волинської землі, щирих душею і працьовитих людей, їх вікових традицій. Адже українські класичні вистави, які ставилися на сільській сцені самодіяльними митцями (де були задіяні моя мама і я), українські пісні, які часто звучали в родинному колі, святкування народних свят: Івана Купала, різдвяні колядки і т. п. виколисували перші мелодії і вірші з-під мого пера.

Признаюсь чесно: поезія пані Раїси запала мені в душу, як тільки-но взяв до рук збірку "Серпанок долі". Що сказати? Тільки одне: проникливо, лірично, відверто. Недарма ж бо вона є автором пісень "Україно, моя Україно", "Синьоока Волинь", "Сняться мамині очі", "Задощило", "Французький бульвар" та ін.

Особливе місце у книзі займає розділ "Кохання цвіт". Читав вміщені тут вірші і по-справжньому насолоджувався неповторними мелодіями поетичних рядків.

Тож нехай і надалі щастить нашій землячці у її творчих пошуках!

Микола ВЕЛЬМА.

P.S.

Ці нотатки – своєрідна реакція на прохання нашої відданої читачки з віддаленого села Кашівки Ганни Мар'юк більше розповідати про таланти землі волинської і друкувати їх твори. Хай ця публікація буде їй своєрідним подарунком.

М. В.

Микола ВЕЛЬМА.

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 1171

Вівторок, 16 серпня 2016 року № 59 (12485) / Повідомлення в номер / Хобі, яке переросло в професію

18.08.2016

Хобі, яке переросло

в професію

Хобі, яке переросло в професію

Нещодавно Україна святкувала День фотографа. З нагоди минулого свята ми вирішили взяти інтерв'ю у Анастасії Дворецької, яка займається фотографією вже 4 роки і яка досягла чималих успіхів.

Максим Бурда.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 705

Вівторок, 16 серпня 2016 року № 59 (12485) / Повідомлення в номер / Ганютине щастя

18.08.2016

Ганютине щастя

Існує теорія, що Всесвіт розширюється у безкінечність. Проте у Всесвіті є чорні діри, де маса і простір стискаються теж до безкінечності.

Так і людське життя: в щасті воно летить ширококрилим птахом, осягає небо, і немає цьому ні межі, ні краю. Навпаки: коли на плечі людини падає горе, невдачі й хвороби, тоді вона замикається в собі, зменшує своє єство до найменшої значимості. Навколишній світ перестає існувати, а енергія життя концентрується в одну крапку, яка зникає з нашої свідомості.

Ганюта жила в селі. Жила, як всі – працювала в колгоспі, вела оте мізерне домашнє господарство з котом, коровою і свинями. Мала двох квіточок-діток. У цьому просторі існування Валік та Марійка стали сенсом її життя. Як нерідко буває, рідного чоловіка передчасно забрала Вічність. Так повелося, можливо, з часів Божої матері, що на жіночу долю падають найтяжчі випробування.

І вона переборювала їх заради існування роду і життя на цій неспокійній Землі. Сільське буття непросте, але Ганюта давала собі раду, виховувала і навчала діток. Запитайте у матері-селянки, якими хоче бачити вона своїх дітей. Вам скажуть: "Мрію, щоб були здорові, вивчені і морально порядні". Словом, неодмінно слід допомогти здобути освіту, оприділити в місті на легшу роботу. Мовляв, ми мучилися все життя, то хай хоч діти поживуть, як люди.

Так поступово сільське життя стає меншовартісним, а праця на землі – важкою, чужою і "неблагородною". Відторгаються діти, а разом з тим й батьки їхні від села та природи, – від основи нашого існування.

Мрія Ганюти збулася. Валік вивчився на інженера і на престижну роботу в місті влаштувався, а Марійка, її сонечко, торговельним працівником із вищою освітою стала. Радій, Ганюто, – Бог щастя посилає.

А щастя те між двома нещастями ходить. Як кажуть мудрі, "завжди так не буде". Тобто, коли радість і удача прилетіли в гості, чекай, що насунуть хмари випробування.

Не думала Ганюта про високі філософські істини та життєві закономірності. Працювала зрання до смеркання. Корову доглядала – молочко і сметану для онуків передавала. Ще й якусь копійку на прожиття мала. Собі в останню чергу – хай би тільки Марійці з дітками добре жилося. Зрештою, їй багато й не треба. Хліб, молоко і шматок сала. А те, що фуфайка поношена – не біда. Куди в тому новому і дорогому підеш? В селі свят небагато – Різдво, Великдень і престольний празник Петра і Павла. То й виходить, що теплий одяг потрібен хіба що на Різдво. Переб'ється якось.

А поміж тим – нова радість: Валентин на підвищення пішов, у начальники вибився. Є чим гордитися і сусідам хвалитися. Зустрічалася з ними, постійно, і не цуралася посидіти на призьбі і погомоніти про вічні клопоти життєві.

За тим всім якось випустили з уваги, що Валентин в село перестав приїжджати. Знаємо ті відмовки: то часу мало, то зайнятий справами.

Та хай там як є, так і є. Аби йому добре було в місті. Головне – Марійка під боком. В Ковелі живуть сім'єю мирно та в любові. Квартиру міську, панську отримала. Робота славна. Пані пишна стала. Завидуйте, односельчани.

Ой, не перехвалюй долю, мамо! Не радій передчасно. Молися до Божої Матінки, бо невидимий сатана чатує, щоб завести в неволю. А звідти, як відомо, вороття немає.

І ось одного разу звістка чорною хмарою закрила весь світ Ганютин. Марійка захворіла невиліковно. Чим допоможеш? Віддала б і серце, і душу, аби здоров'я повернути, та лихий кігтями вп'явся в тіло її ненаглядної дитини.

Затужила. Втопилася в морі горя і сліз. Ночі безсонні і тривоги бездонні.

Сталося непоправне!

Ховали рідну Марійку. Слізьми тіло оросила. Ледве від труни відірвали. В яму кидалася до рідненької – відвернули, не пустили.

Хрест та вінки поминальні стали пристанищем Ганюти.

Встане ранесенько, дасть їсти корові і свиням, і, немов мара-привид, прямує на цвинтар. Обійме хрест і сидить тихо. Що вона думає? Куди проситься? І про Валіка забула. Той далеко і не бачить маминого горя. Може, якби знав, у місто забрав би.

Отак кожного ранку мати йшла до рідної могили. Тільки й щастя – що хрест. Зігріє тілом, і думає, що душу доньки зігріла.

Звужується життєвий простір Ганютин. Люди заспокоюють, застерігають, та де там! Вона знову і знову іде "в гості" до донечки.

Думає Ганюта, що душа її перетворюється на птаха. Вона злітає високо в небеса і знаходить душу Марійки. Летять вони щасливо разом, розмовляють, радіють, усміхаються.

Згадують минуле – дитяче і юне, та ніби розмовляють:

– А знаєш, мамо…

– Доню, ти щаслива?

– Авжеж, мамо. Ми ж разом. А ти хочеш до раю, мамуню?

– Лишень би ти була в раю, донечко, а мені як вже Бог дасть…

Летить на крилах час. Звужується простір життя. Перетворюється у невидиму крапку небуття. Запримітили сусіди, що Ганюти довго вдома немає. Корова жалібно і тривожно мукає у хліві. Зрозуміли: сталося непоправне. Знайшли Ганюту на цвинтарі. Обійняла хрест – так і завмерла навічно.

Не бачили люди, як над селом високо в небі дві душі крилаті летіли і про щось радісно гомоніли.

Благослови любов їхню, Господи!

Анатолій СЕМЕНЮК.

Існує теорія, що Всесвіт розширюється у безкінечність. Проте у Всесвіті є чорні діри, де маса і простір стискаються теж до безкінечності. Так і людське життя: в щасті воно летить ширококрилим птахом, осягає небо, і немає цьому ні межі, ні краю. Навпаки: коли на плечі людини падає горе, невдачі й хвороби, тоді вона замикається в собі, зменшує своє єство до найменшої значимості. Навколишній світ перестає існувати, а енергія життя концентрується в одну крапку, яка зникає з нашої свідомості.

Анатолій СЕМЕНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 699

Вівторок, 16 серпня 2016 року № 59 (12485) / Повідомлення в номер / Матеріальна допомога – контрактникамДля забезпечення соціального захисту ковельчан, які прийняті на військову службу за контрактом в Збройні Сили України, рішенням Ковельської міської ради від 23.06.2016 року, № 11/35 затверджено Порядок надання таким особам разової матеріальної допомоги з міського бюджету.Відповідно до названого Порядку надання разової матеріальної допомоги здійснюється на підставі подання військового комісара Ковельського об'єднаного міського військового комісаріату, до якого додаються наступні документи громадян, які прийняті на військову службу за контрактом: копія паспорта та ідентифікаційного коду; згода заявника на обробку та використання персональних даних (заповнюється особисто заявником); копія наказу військової частини про зарахування на військову службу за контрактом, завірена належним чином у встановленому порядку; номер особового рахунку в банку.Пакет передбачених документів подається міському голові для подальшого розгляду на засіданні комісії з питань соціального захисту населення, призначення різних видів соціальних допомог та житлових субсидій.Згідно з рішенням виконавчого комітету міської ради від 14.07.2016 року, №222 для перших 18 осіб вищезазначеної категорії виділено разову матеріальну допомогу в розмірі по 5000 (п'ять тисяч) гривень кожному. Виплата проводиться територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Ковеля шляхом зарахування на карткові рахунки через Ковельське центральне відділення Північно-західного регіонального управління ПАТ КБ "Приватбанк" з використанням послуги "масові виплати". Банком їм надіслані СМС-повідомлення про зарахування коштів. 3 серпня відбулась чергова нарада при заступнику міського голови Прокопіву І.Я. , на якій узгоджено дії установ соціального захисту населення міської ради та Ковельського об'єднаного міського військового комісаріату щодо забезпечення в подальшому оперативного вирішення питань з надання разової матеріальної допомоги особам, які прийняті на військову службу за контрактом, та відповідного інформування населення міста.Ніна Хільчук,директор територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Ковеля. Матеріальна допомога – контрактникам

18.08.2016

Матеріальна допомога – контрактникам

Для забезпечення соціального захисту ковельчан, які прийняті на військову службу за контрактом в Збройні Сили України, рішенням Ковельської міської ради від 23.06.2016 року, № 11/35 затверджено Порядок надання таким особам разової матеріальної допомоги з міського бюджету.

Відповідно до названого Порядку надання разової матеріальної допомоги здійснюється на підставі подання військового комісара Ковельського об'єднаного міського військового комісаріату, до якого додаються наступні документи громадян, які прийняті на військову службу за контрактом: копія паспорта та ідентифікаційного коду; згода заявника на обробку та використання персональних даних (заповнюється особисто заявником); копія наказу військової частини про зарахування на військову службу за контрактом, завірена належним чином у встановленому порядку; номер особового рахунку в банку.

Пакет передбачених документів подається міському голові для подальшого розгляду на засіданні комісії з питань соціального захисту населення, призначення різних видів соціальних допомог та житлових субсидій.

Згідно з рішенням виконавчого комітету міської ради від 14.07.2016 року, №222 для перших 18 осіб вищезазначеної категорії виділено разову матеріальну допомогу в розмірі по 5000 (п'ять тисяч) гривень кожному. Виплата проводиться територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Ковеля шляхом зарахування на карткові рахунки через Ковельське центральне відділення Північно-західного регіонального управління ПАТ КБ "Приватбанк" з використанням послуги "масові виплати". Банком їм надіслані СМС-повідомлення про зарахування коштів.

3 серпня відбулась чергова нарада при заступнику міського голови Прокопіву І.Я. , на якій узгоджено дії установ соціального захисту населення міської ради та Ковельського об'єднаного міського військового комісаріату щодо забезпечення в подальшому оперативного вирішення питань з надання разової матеріальної допомоги особам, які прийняті на військову службу за контрактом, та відповідного інформування населення міста.

Ніна Хільчук,

директор територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Ковеля.

 Матеріальна допомога – контрактникам

“Власна марка” – оригінальний подарунок до будь-якого свята

Досі шукаєте, що подарувати коханій дівчині чи знайомим на день народження? Вихід є, він досить оригінальний та матеріально не затратний – «Власна марка» або персоніфікована поштова марка від Укрпошти завжди буде креативним подарунком до будь-якого свята.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 145

Вівторок, 16 серпня 2016 року № 59 (12485) / Повідомлення в номер / Діти цікаво і змістовно відпочили

18.08.2016

У Ковелі в приміщенні християнської церкви “Смірна” відбулась благодійна акція “Очна клініка”.

Понад 120 ковельчан скористались професійною допомогою лікаря, з них 81 отримав у подарунок окуляри.

Практично кожного дивувало те, що в такий складний час послуги надавались безкоштовно. В акції взяли участь міські жителі різного віку і різного соціального статусу: інваліди, члени родин загиблих учасників АТО, сімей, які опинились у складних життєвих обставинах.

Під час очікування своєї черги, кожен бажаючий міг випити чаю з печивом. Команда волонтерів намагалась нікого не залишити без уваги, допомагаючи людям, спілкуючись з ними.

Прийом хворих проводила лікар — офтальмолог вищої категорії Власенко Ірина (м.Київ). Вона давала рекомендації пацієнтам, а якщо необхідні були окуляри, то їх відразу людині дарували.

Доброчинна акція проходила за підтримки благодійного проекту “Очна клініка” (директор Білоконь Руслана). Її організатором виступила християнська церква “Смірна”. У зв’язку з тим, що було багато бажаючих отримати допомогу, прийнято рішення про проведення аналогічного заходу у нашому місті восени 2016 року.

Ковельський міський центр

соціальних служб для сім’ї,

дітей та молоді.

Діти цікаво і змістовно відпочили

За сприяння релігійної громади Ковеля "Смірна" 14 дітей з сімей учасників АТО з 25 липня по 1 серпня відпочивали у дитячому християнському таборі міста Кам'янець-Подільський.!

У Ковелі в приміщенні християнської церкви “Смірна” відбулась благодійна акція “Очна клініка”.

Понад 120 ковельчан скористались професійною допомогою лікаря, з них 81 отримав у подарунок окуляри.

Ковельський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 532