Владислав Вакулінський: "Моя мета – перша ліга"
Кожен ранок він розпочинає о дев'ятій, обов'язковими та незамінними для 20-річного ковельчанина стали ранкові пробіжки та відвідини спортзалу.Хлопець надає перевагу як активному, так і пасивному відпочинку. Любить великі міста та нові враження. А особливо до вподоби футбол.
Своїми досягненнями у професійному футболі сьогодні з нами ділиться колишній вихованець ФЦ "Ковель-Волинь" Владислав ВАКУЛІНСЬКИЙ. Як все розпочиналося та якими зусиллями Владові вдалося реалізувати себе у професійній грі, він розповів під час інтерв'ю.
l
– Владиславе, розкажи, де ти почав грати в футбол, як довго займаєшся та хто мотивував тебе до цього?
– Почав я грати в ДЮФЛ за місто Ковель. Наша команда досить непогано виступала, адже на нас постійно мали хороший вплив тренери, і ми самі прагнули результату. Згодом у мене з'явилась можливість поїхати в луцьку "Волинь". Там підписав контракт і відіграв один сезон. Згодом мав переходити в U-19, однак не склалося.
Повернувшись в Ковель, долучився до команди дорослих, адже цього хотів тренер Роман Лис, котрий, я вважаю, вбачав в моїй грі перспективу. До речі, найбільший внесок в моє становлення як футболіста зробили тренери Роман Миколайович та його батько Микола Вікторович Лиси. Дуже їм вдячний!
За Ковель виступав впродовж двох сезонів. Зрозумів, що хочеться грати на якомусь більш професійному рівні. Намагався постійно їздити на перегляди в різні команди. Але куди б не приїжджав, мене завжди переслідувала "чорна смуга".
Однак намагався не розчаровуватися. Чудово розумів, що якщо мене нікуди не беруть, необхідно більше тренуватися і працювати над собою.
На одному із переглядів до команди ФК "Олександрія" (в яку я теж не підійшов) мене помітили і запросили поїхати в "молодіжку" донецького ФК "Олімпік". Там мені вдалося гарно себе зарекомендувати, і зі мною одразу підписали професійний контракт. Відіграв півсезону, адже була величезна конкуренція – на кожну позицію по три людини. В "Олімпіку" мені мало довіряли, адже, повторюсь ще раз, до цього не мав жодного професійного досвіду.
Тому знову вирішую змінити команду. Спробував себе у ФК "Нікополь", який грає в другій Лізі, де зі мною теж підписали контракт. У складі цієї команди був ключовим гравцем. Саме там вдалося продемонструвати хорошу гру, після чого до мене почали телефонувати та запрошувати в інші команди.
Справді постало багато варіантів клубів, в яких би я міг продовжити кар'єру. Приблизно в цей же час мені подзвонив тренер ФК "Енергія" (Нова Каховка) та сказав, що хоче мене бачити основним гравцем в своїй команді. Хоча була можливість поїхати в сімферопольську "Таврію" або ж в "Мир" (Горностаївка). Не вагаючись, вирішив поїхати в "Енергію", адже був впевнений, що саме тут я зможу вирости як футболіст.
– Окрім футболу, чим ще займався? І чому в пріоритеті для тебе був футбол?
– В дитинстві ходив на вільну боротьбу і паралельно – на футбол. У мене тато був футболістом. Мені завжди хотілось йому довести, що я чогось вартую. Я думаю, що якби не він, я б так і займався вільною боротьбою. Він завжди мене мотивував та тренував, ми постійно разом виходили бігати, грати в футбол. За це я йому завдячую.
– Скільки років ти в футболі?
– Розпочав займатися з 6 років. Спочатку працював з татом. А з 19 років підписав свій перший професійний контракт з донецьким "Олімпіком". Скоро буде два роки, як займаюсь професійно.
– Сьогодні ти півзахисник "Енергії". Чи легко вдалося закріпитись на цій позиції в новій команді?
– Насправді, я граю на різних позиціях. Тренер мене так ставить, адже хоче розвивати в мені всі якості футболіста, щоб надалі мені було легше грати у вищій лізі.
– У складі "Нікополя" тебе визнали найкращим молодим гравцем 30-го туру ПФЛ та нагородили премією "Золотий талант України". Розкажи, будь ласка, чи змінило це щось в твоїй кар'єрі?
– Кожного туру серед гравців команди виділяється один футболіст, який найкраще себе показав по всій Україні – тобто, це один із кращих футболістів ліги. Коли я ще грав за "Нікополь", мені вдалося потрапити в "Герой туру", як одному із найбільш ефективних гравців. Насправді це не є чимось надзвичайним. Після гри мені вручили м'яча JAKO і футболку. Це непоганий спосіб мотивації.
А в кінці сезону виділяється символічна збірна ліги. Обирають одного з кращих футболістів, який найбільше разів ставав героєм туру і найчастіше потрапляв в збірну. Якщо туди потрапити, то далі буде легко, адже ти привертатимеш до себе як гравець значно більше уваги.
– Владе, тобі лише 20 років, а ти вже встиг змінити достатньо клубів. Чому довше, ніж на один сезон, в жодному із них не затримався?
– В ФК "Олімпік" я відіграв півсезону, адже у мене не було ігрової практики. Я так не хотів грати, адже коли в тебе немає жодної ігрової практики, ти падаєш як футболіст.
В "Нікополі" я побув рік і зрозумів, що потрібно іти кудись вище, адже в мене є завдання – рухатись вперед.
ФК "Енергія" запропонував мені кращу команду, кращі умови – все на порядок вище за попередні команди.
Моє основне завдання – перша ліга, і наразі у мене є хороші варіанти команд.
– Можливо, розповіси, які це команди першої ліги?
– Це ще секрет (посміхається-авт.).
– У тебе були варіанти пограти в Польщі. В яких саме командах та чому не склалося?
– Мені запропонували зіграти за команду "Авіа" (Свидник). Я поїхав туди, побув лише тиждень, зміг себе зарекомендувати. Тренерам дуже сподобався. Але там щось було не так з документами, мені на той час не виповнилося 18 років. Потрібно було вступати до польського університету. Було багато нюансів, які змусили мене це покинути. Я вирішив знайти в Україні подібний варіант.
– Матч з якою командою ти вважаєш найважчим у своїй кар'єрі?
– Найбільш важким для мене запам'ятався матч на Дніпро-Арені з командою СК "Дніпро-1". Важкий він був тому, що "Дніпро-1" дуже сильна команда. У складі - футболісти, які раніше грали у вищій лізі: Кравченко, Лагвиненко, Вакуленко. Важко було грати на Дніпро-Арені, адже до цього не доводилося проводити матчі на великих стадіонах.
Було багато вболівальників СК "Динамо-1". Коли всі в один голос кричать, то важко зосередитись на грі. Поєдинок закінчився поразкою для нас – 2:0. Однак було достатньо моментів, щоб вирівняти гру.
Насправді всі матчі важкі: і з "Металістом", і зі звичайним "Дніпром", але намагаємося докладати максимум зусиль задля виграшу, здобувати перемогу будь-якою ціною.
– Чи доводилося тобі на футбольному полі зустрічатися із командами, у складі яких раніше грав? Як тобі вдається налаштувати себе, адже твій суперник – колишній "побратим"?
– О, це реально важко. Коли я перейшов з ФК "Нікополь" у ФК "Енергія", у нас в 4-му турі була гра із "Нікополем". Вдома було грати набагато легше. Під час гри я ще й зумів забити гол. Однак, коли був матч на виїзді…, певно, це був найбільш складний матч за всю мою кар'єру! Суперник знає, куди ти біжиш, знає твої слабкі та сильні сторони, знає, що ти будеш робити в той чи інший момент. В цьому матчі метою було зіграти нестандартно.
Та і вболівальники ФК "Нікополь" не надто чемно себе поводили. Звучали погрози та лайка. Ми не зуміли виграти, програвши з рахунком 3:0.
Це дуже обурило, адже коли грав за ФК "Нікополь", вболівальники на руках носили, а в складі іншої команди ти – ворог номер один.
– Владе, ти, як професійний гравець, вбачаєш в собі недоліки та як намагаєшся змінити "мінус" на "плюс"?
– Свої недоліки я закриваю власними сильними сторонами. У мене невеликий зріст, але це мені допомагає на полі обіграти високих футболістів. Я граю за рахунок швидкості та різкості. На моїй позиції ріст неважливий.
Намагаюсь більше працювати над швидкістю, бути більш поворотким, щоб легше було грати. День в день працюю над собою, і це дає результат.
Розмовляла Тетяна БЕРЕГА.
Кожен ранок він розпочинає о дев'ятій, обов'язковими та незамінними для 20-річного ковельчанина стали ранкові пробіжки та відвідини спортзалу.Хлопець надає перевагу як активному, так і пасивному відпочинку. Любить великі міста та нові враження. А особливо до вподоби футбол.
Своїми досягненнями у професійному футболі сьогодні з нами ділиться колишній вихованець ФЦ "Ковель-Волинь" Владислав ВАКУЛІНСЬКИЙ. Як все розпочиналося та якими зусиллями Владові вдалося реалізувати себе у професійній грі, він розповів під час інтерв'ю.
ххх
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 851