У час, коли практично цілий світ охопила пандемія коронавірусу, особливо зросла роль медичних працівників. На них лягла чи не найбільша відповідальність за ефективність протидії підступній недузі, порятунок хворих людей.

На передньому краї непростої і виснажливої боротьби за здоров'я людей на Ковельщині, без усякого сумніву, знаходяться лікарі так званої "первинки" — загальної практики сімейної медицини.  Саме їм доводиться першими мати справу з хворими, які до них звернулися за допомогою, визначати діагноз і обирати шляхи, які мають забезпечити перемогу над хворобою.

Успішно справляються з цими відповідальними обов’язками лікарі ЗПСМ Ковельського МТМО, яких Ви бачите на цьому знімку, — Юлія МОКІЙЧУК, Наталія ЗВОЗДЯК, Олеся Кінах, Надія КОТИК, Софія КОВАЛЬЧУК. Побажаємо ж їм подальших успіхів у роботі, вдячних пацієнтів і, звичайно, міцного здоров’я, яке їм сьогодні дуже й дуже потрібне.

Щастя Вам і добра, наші цілителі!

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

У час, коли практично цілий світ охопила пандемія коронавірусу, особливо зросла роль медичних працівників. На них лягла чи не найбільша відповідальність за ефективність протидії підступній недузі, порятунок хворих людей.

На передньому краї непростої і виснажливої боротьби за здоров'я людей на Ковельщині, без усякого сумніву, знаходяться лікарі так званої "первинки" — загальної практики сімейної медицини.  Саме їм доводиться першими мати справу з хворими, які до них звернулися за допомогою, визначати діагноз і обирати шляхи, які мають забезпечити перемогу над хворобою.

Успішно справляються з цими відповідальними обов’язками лікарі ЗПСМ Ковельського МТМО, яких Ви бачите на цьому знімку, — Юлія МОКІЙЧУК, Наталія ЗВОЗДЯК, Олеся Кінах, Надія КОТИК, Софія КОВАЛЬЧУК. Побажаємо ж їм подальших успіхів у роботі, вдячних пацієнтів і, звичайно, міцного здоров’я, яке їм сьогодні дуже й дуже потрібне.

Щастя Вам і добра, наші цілителі!

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 411

Погода в Ковелі 

26 березня - 1 квітня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 468

Медики всього світу солідарні в тому, що стійкість імунної системи відіграє одну з ключових ролей у боротьбі з будь-якою хворобою. Так само, як і в процесі одужання. 

На жаль, у багатьох із нас імунітет є далеко не найсильнішою стороною. Екологічна ситуація в містах, сидячий спосіб життя, неправильне харчування — всі ці фактори призводять до ослаблення імунітету.

Отож, пропонуємо Вашій увазі кілька корисних порад, які допоможуть  в стислі терміни підвищити імунітет, а, отже, знизити шанси на захворювання.

Продукти харчування, які підвищують імунітет

Для початку, звичайно ж, варто згадати про мед, який містить безліч вітамінів — А, В, С, Е, К, а також фолієву кислоту. У ньому також у великій кількості є флавоноїди, які регулюють активність ферментів в організмі.

Певна річ, варто їсти лише натуральний мед. Штучний не принесе вам нічого, крім надлишку цукру.

Молочні продукти також вкрай важливі для імунітету. Не варто зловживати солодкими йогуртами або молоком в чистому вигляді. Для того, щоб підвищити імунітет, варто вживати кефір або ряжанку. У них містяться пробіотики, які нормалізують травлення і допомагають виводити з організму шлаки.

У горіхах містяться вкрай корисні жирні кислоти омега-3 і рослинний білок, який на відміну від білків в м’ясі, не призводить до утворення шлаків в організмі. Крім того, горіхи збагачені калієм, магнієм і фосфором, які дуже сприяють зміцненню імунітету.

Цитрусові — це джерело вітаміну С, який хоч і не є насправді тією «панацеєю від усіх бід», яким його вважали в XX столітті, проте вкрай важливий для імунітету.

І нарешті, ягоди. Чорниця, малина й інші ягоди багаті вітамінами і антиоксидантами і є просто «турбоприскорювачами» для імунітету.

Однак медики зазначають, що навіть правильне харчування має не миттєвий, а накопичувальний ефект. Тому ліпше поєднувати перехід на правильне харчування з прийомом вітамінів в таблетках, адже тоді ви зможете підвищити свій імунітет набагато швидше.

Почати варто з вітаміну С. Яблука і цитрусові, звичайно, допоможуть вам отримувати його природним чином, але цей ключовий для імунітету і метаболізму вітамін не завадить вживати і в пігулках. 

Ще один найважливіший «двигун» імунної системи — вітамін А. Він не тільки допомагає нормальному функціонуванню органів зору та серцево-судинної системи, а також є запорукою здорового імунітету. 

Вітамін Е відіграє величезну роль у виробленні антитіл, важливих для опору до вірусів.

Вітамін D, відомий своєю роллю в зміцненні кісток, також важливий і для імунітету. 

Діяльність, яка підвищує імунітет

Не слід забувати також про те, що імунітет залежить не тільки від вітамінів і мікроелементів, а й від низки інших чинників. Наприклад, стрес, тим більше хронічний, призводить до падіння імунітету.

На ваш імунітет може вплинути навіть така «дрібниця», як зволожувач повітря в квартирі. А також регулярні вологі прибирання. Дихайте свіжим повітрям, і організм віддячить вам за це. 

Медики також рекомендують дотримуватися розпорядку дня — вставати і лягати в один і той же час.

Фізична активність вкрай необхідна для нормальної роботи імунної системи. Достатньо двох 15-20-хвилинних прогулянок щодня.

Також не завадить виробити звичку регулярно приймати контрастний душ.

До того ж, варто пам’ятати про необхідність пити в достатній кількості питну воду кожен день. Це може бути від 1,5 до 3 л звичайної води на день, залежно від маси вашого тіла.

І, звичайно ж, кидайте курити, якщо ви ще не зробили цього! Це не тільки фактор ризику з позиції онкології і серцево-судинних захворювань, а й величезний фактор стресу, констатують медики.

Валентина ДОБРОТА.

Медики всього світу солідарні в тому, що стійкість імунної системи відіграє одну з ключових ролей у боротьбі з будь-якою хворобою. Так само, як і в процесі одужання. 

На жаль, у багатьох із нас імунітет є далеко не найсильнішою стороною. Екологічна ситуація в містах, сидячий спосіб життя, неправильне харчування — всі ці фактори призводять до ослаблення імунітету.

Отож, пропонуємо Вашій увазі кілька корисних порад, які допоможуть  в стислі терміни підвищити імунітет, а, отже, знизити шанси на захворювання.

Продукти харчування, які підвищують імунітет

Для початку, звичайно ж, варто згадати про мед, який містить безліч вітамінів — А, В, С, Е, К, а також фолієву кислоту. У ньому також у великій кількості є флавоноїди, які регулюють активність ферментів в організмі.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 448

ЄВГЕН КОМАРОВСЬКИЙ: 

оптимізм — головний спосіб перемоги над коронавірусом

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 438

"Какая  разніца?", 

або  Історія  і  логіка   русифікації

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 462

…Є у житті кожної людини події і факти стосунків з іншими громадянами, про які  варто розповідати.

Траплялося мені особисто звертатись з пропозиціями і за порадою до Патріарха УПЦ КП Філарета, до народних депутатів   України: Дмитра Павличка, Володимира Яворівського, Івана Драча, Юрія Костенка, Івана Зайця, Леся Танюка.

З роками пробую пояснити сам собі важливість цих подій особистого життя і вишукую достойніші факти.

Коли на початку 90-их років минулого століття мені  з однодумцями вдалося переконати владу Ковеля в необхідності  будівництва у місті пам'ятника Тарасові  Шевченку  та ще  й у комплексі  з парком-музеєм народної архітектури Полісся, я почав наполегливо діяти.

Найперше були залучені архітектори та скульптори з Києва Сергій Вирговський, зі Львова  – Архип Данилюк, з Рівного – Володимир Шолудько.

Згодом за сприяння керівника Департаменту збереження матеріальних цінностей Мінчорнобиля Ростислава Омеляшка у 1995 - 1996 р. р. мною особисто проведено експедиції селами Волині, уражених наслідками аварії на ЧАЕС вздовж річок Турія і Стохід.

За результатами виконаної роботи мене згодом прийняли до складу групи науковців НАН України,що працювала саме в покинутих селах Чорнобильської 30-кілометрової зони.

Таким чином я познайомився і працював із відомими дослідниками – етнографами, такими, як Лідія Орел, Раїса Захарчук-Чугай, Людмила Булгакова, Михайло Глушко, Роман Радович, Михайло Матійчук та ін.

Але найдорожчими у моєму дослідницькому житті були дні, проведені у праці поруч з Ліною Василівною Костенко. На той час відома українська письменниця –"шістдесятниця" наполегливо працювала  у покинутих селах, спілкуючись з мешканцями, що залишились, і  вивчаючи архіви покинутих  у безладі сільрад, колгоспів, шкіл. Її виступи у ті далекі роки в пресі мали вплив на виконавчу і законодавчу владу держави.

Уваги до проблем Чорнобиля було чимало. Знаємо відповідальне ставлення  до цієї української біди народних депутатів Михайла Косіва, Михайла Гориня, Юрія Костенка, Івана Зайця, Василя Червонія, Олександра Гудими.  І все це – завдяки наполегливості Ліни Костенко.

Перебуваючи поруч з такою людиною, розумів свою відповідальність за важливу справу.

Тому всіляко  прагнув полегшити навантаження, які сама собі “наміряла” Ліна Василівна. Завжди буде захоплювати мужність цієї людини. Вона ніколи не шукала помічників чи легшої справи, все робила цілеспрямовано і на добрий результат. Доводилось не раз перебігати на швидкості, щоб забрати з її рук черговий пакунок із запиленими паперами, розуміючи, що це все має пройти дозиметричний контроль в разі необхідності і   обробку від радіації.

Така особиста турбота Ліни Василівни Костенко про чорнобильські ліси пов'язана найперше з її людськими якостями. Адже мусимо погодитись, що в  природі вона гоїла рани своєї душі, коли  у 70-их роках почалися арешти "шістдесятників".

Можливо, саме чорнобильські дуби і сосни втішали її у тузі за побратимами, що були засуджені. Це – Василь Стус, Іван Світличний, наш земляк –  волинянин  Євген Сверстюк. То був правдивий цвіт української літературної національної еліти.

Повна обізнаність Ліни Василівни Костенко з Чорнобильськими історичними фактами мене захопила тоді, коли я звернув увагу на новозбудоване технічне приміщення з цегли на околиці покинутого м. Чорнобиля.  До споруди не було ні дороги, ні дротів, кругом густі лісові хащі.

За поясненням Ліни Василівни, у багатьох колишніх населених пунктах Чорнобильської зони, де є єврейські поховання, споруджені під виглядом технічних споруд приміщення для культових потреб іудеїв, що відвідують пам’яті місця своєї єврейської історії.

Підтвердженням тому є с. Діброва Чорнобильського району, в якому народився і зростав Лазар Каганович, більшовик-ленінець, що разом із соратниками був одним з ініціаторів Голодомору  1932-1933 р.р.  в Україні. Саме про це я  довідався від Ліни Василівни Костенко. 

У кожної пошукової групи  науковців завжди виникає потреба обміну думками чи обговорення виробничих питань за день, що минув.

Але це, як правило, переходило у виступ Ліни Василівни Костенко на злобу дня або просто в аналітичні роздуми   про державу і народ.

На той час велася, як завжди, активна передвиборна кампанія до парламенту України. Серед якогось політичного гурту балотувався відомий співак Дмитро Гнатюк. Перебування відомого артиста саме там Ліна Василівна Костенко пояснила по-материнськи мудро: "Ну, що може зробити у Верховній Раді України Дмитро Гнатюк? Хіба гарно заспівати".

Літературні процеси України Ліна Василівна Костенко оцінювала на прикладі творчості авторів, рівних собі. Пригадую  її  оцінку творів Івана Драча з провладним підтекстом. На гострі зауваження самої Ліни Василівни Іван Федорович виправдовувався тим, що це просто тимчасові "коники".

І пригадалися мені "паровозики" у літературі, що їх змушені  були писати поети і  прозаїки, щоб надрукувати хоч маленьку книжечку. А тому німотою стоять у наших бібліотеках і брошури, і томики  творів десятків українських авторів з "паровозиками"  на перших сторінках видань. І сидять на тих "паровозиках" вожді-герої, піонери-герої, доярки-герої, колгоспники-герої, а вже поезія – потім.

Перебуваючи з Ліною Василівною Костенко так близько, я вирішив довідатись про її оцінку моїх власних міркувань та спостережень щодо творчості Лесі Українки, зокрема, її драми-феєрії "Лісова пісня". Отримав я добру науку: усі наші волинські лесезнавці були гуртом повалені з "п'єдесталів", а   я зрозумів, що "шістдесятники" об’єктивно оцінюють своїх ровесників, бо відомо, хто де був.

Разом з тим маємо розуміти особливе ставлення Ліни Василівни Костенко до життя та творчості Лесі Українки. З того, що я довідався із повідомлень працівників Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки, мусимо знати: Ліна Василівна Костенко відвідувала косачівські будиночки у Колодяжному лише один раз – восени 2001 року. На той час  відбулася  реконструкція музею у Колодяжному коштом "Укрзалізниці".

З нагоди 130-річчя від дня народження Лесі Українки на Волинь був спрямований десант літераторів, очолюваний Миколою Жулинським, директором Інституту літературознавства НАН України.

Сьогодні  Віра Комзюк, тодішній директор Колодяжненського літературно-меморіального  музею Лесі Українки, розповідає: "Ліна Василівна Костенко була здивована приміщенням літературної експозиції і музею, що височіла сірими стінами у саду над “білим” і “сірим” будиночками”. 

Довго не хотіла заходити у ту сіру важку споруду. Знаючи Ліну Василівну Костенко за  чорнобильськими подіями, припускаю, що   кам'яниця у Колодяжному пригнічує багатьох, бо схожа на споруду "мирних" реакторів.

Проте експозиція та екскурсоводи дуже захопили і зворушили дорогу гостю, а тому Ліна Василівна Костенко затрималася біля експонатів так довго і уважно, що керівники літературного десанту на Волині стали хвилюватися  про порушення розкладу і регламенту запланованих заходів  надалі. 

Проте можемо  пишатися тим, що Ліна Василівна Костенко на Волині і в Колодяжному була. І за це  ми повинні її ще більше шанувати.

Та головне, звичайно, –   твори письменниці, що стали справжніми  перлинами сучасної літератури.

19 березня 2020 року виповнилося 90 літ Ліні Василівні Костенко, яку ми усі вважаємо сумлінням нації нашого часу.

Пошануймо ж ювілярку своєю увагою до її творів і правдивого способу життя.

Нехай береже її Господь, Матір Божа, архангели, ангели, херувими і весь український народ, для якого вона усе своє життя боронить правду полум'яним Словом!

Іван СИДОРУК, Заслужений працівник культури України.

НА СВІТЛИНАХ: під час "чорнобильської" експедиції разом із Ліною Костенко.

Фото 

з архіву автора.

…Є у житті кожної людини події і факти стосунків з іншими громадянами, про які  варто розповідати.

Траплялося мені особисто звертатись з пропозиціями і за порадою до Патріарха УПЦ КП Філарета, до народних депутатів   України: Дмитра Павличка, Володимира Яворівського, Івана Драча, Юрія Костенка, Івана Зайця, Леся Танюка.

З роками пробую пояснити сам собі важливість цих подій особистого життя і вишукую достойніші факти.

Коли на початку 90-их років минулого століття мені  з однодумцями вдалося переконати владу Ковеля в необхідності  будівництва у місті пам'ятника Тарасові  Шевченку  та ще  й у комплексі  з парком-музеєм народної архітектури Полісся, я почав наполегливо діяти.

Найперше були залучені архітектори та скульптори з Києва Сергій Вирговський, зі Львова  – Архип Данилюк, з Рівного – Володимир Шолудько.

 

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 1582

Театр – це особливий, унікальний світ. Він зачаровує, дарує шквал почуттів, захоплює у вир нестримних емоцій. Віднедавна долучитися до театрального мистецтва отримали можливість і ковельчани – уже кілька років в Ковелі діє аматорський експериментальний театр-студія "10 ряд 10 місце". Його засновниця, режисер-постановник і художній керівник Альона Малюга-Мельникова сьогодні є гостем нашої газети.

Народилася пані Альона у місті Ковелі. З дитинства – на сцені. Займалася музикою, народними та бально-спортивними танцями, класичною хореографією. Закінчила школу мистецтв по класу скрипки, фортепіано та вокалу, завжди брала участь в шкільних заходах. Однак постійна зайнятість не завадила добре вчитися, тож школу закінчила із "золотою" медаллю. За роки навчання неодноразово була учасником різноманітних конкурсів та фестивалів, на яких здобувала призові місця, дипломи та відзнаки. 

З юних років писала музику, і в 12-річному віці представила прем'єру власної опери, визнана лауреатом конкурсу композиторів. Один із прадідусів дівчини був чудовим музикантом-скрипалем, тож любов до музики в родині з давніх-давен.

Однак у певний період дівчина музику "поставила на паузу". Своє навчання продовжила в Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова, отримала вищу філологічну освіту, вивчала англійську, німецьку, французьку, польську мови. Не полишали студентку й музи творчості, тому паралельно писала книги, вірші та художні переклади, займалась драматургією в театрі, грала в різноманітних колективах як музикант та вокалістка (зокрема і при циганському театрі "Романс"), виступала в аматорських та професійних студіях.

У нашій розмові пані Альона розповіла, що одним із найяскравіших епізодів її життя в столиці стало знайомство із видатним актором Богданом Ступкою. До Богдана Сильвестровича юна студентка  відважилася звернутися за консультацією в ході написання власної п'єси. На той час Богдан Ступка очолював Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, будучи його художнім керівником. Дівчина багато навчилася в корифея театру і кіно. І в її серці назавжди залишився теплий промінчик пам'яті про легендарного актора, величного Генія, добру і щиру людину. "Відверто сказати, я "оселилася" в  театрі ім. І. Франка, невтомно вбирала практичні знання від майстрів сцени професійного театру", – згадує вона.

Саме за порадою Богдана Ступки дівчина вступила на відділення режисури Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.

У творчій біографії Альони Малюги-Мельникової – десять років роботи куратором Міжнародного театрального фестивалю жіночих монодрам ім. М. Заньковецької "Марія", директором якого є  народна артистка України Лариса Кадирова. В цей період пані Альона змогла поставити дві власні моновистави –  "Жанна Д'Арк – година до страти" та "Марія. На смерть одного Кохання" та представити широкому загалу власну авторську музично-поетичну програму   "Відблиски Срібного Віку". 

А ще вона дебютувала на Віденському балу у Національній Опері України під керівництвом і при підготовці церемоніймейстера Григорія Чапкіса.  Займалась аніматорською діяльністю, організувала власне event-агентство, викладала дітям у театральних школах акторську майстерність та хореографію.

Як режисер відзняла два художніх короткометражних фільми за власним сценарієм, також  писала нариси, репортажі, має публіцистичні та документальні роботи.

Брала участь у театральних виставах та зйомках. У творчому "портфоліо" пані Альони – учбовий театр та кіношкола при університеті ім. І. К. Карпенка-Карого, участь у телесеріалах "Повернення Мухтара", "Легенди бандитської Одеси", "Легенди карного розшуку".

– Я вдячна долі, що мені пощастило зустріти талановитих, творчих, цікавих людей, за те, що у моєму житті з'явився театр, – зазначає Альона Малюга-Мельникова.

– Пані Альоно, ковельський аматорський експериментальний театр-студія "10 ряд 10 місце" розпочав свою діяльність у Ковелі порівняно недавно. Розкажіть про його становлення. 

– З грудня 2017 року почалися репетиції малого складу театру-студії, а 22 січня 2018 року відбулася перша прем'єра – камерна вистава "Крижем", тоді був оголошений набір для усіх бажаючих навчатись та творити. З першого лютого 2018 року для студійців розпочались тренінги, уроки, заняття та репетиції. Ковельський театр-студія обрав собі назву – "10 ряд 10 місце".

Зараз зібралась чудова команда творчих, амбітних, інтелектуальних, енергійних людей різного віку та роду зайнятості – у складі театру-студії нині близько 50 учасників. Заради улюбленої справи ці люди не шкодують ні сил, ні власного часу. 

Я  дуже серйозно ставлюся до роботи і ставлю перед акторами досить високі вимоги, незважаючи на те, що вони аматори. Для себе беру найважчі ролі. І приємно, що люди вірять мені та підтримують. 

Дуже цінно, що нас підтримує влада. Театр – комплексне і синтетичне мистецтво, що поєднує в собі велику кількість інших мистецтв, різні форми, види, жанри. Це прекрасно, але театр – надзвичайно затратна річ. Ви навіть не уявляєте, скільки всього потрібно для створення справжнього театру, тим більше, що у Ковелі я розпочала цю справу абсолютно з нуля. Тому ми дуже вдячні міському голові Олегу Кіндеру та його заступнику Ігорю Прокопіву, секретарю міської ради Вірі Федосюк, які завжди відгукуються на наші прохання, є постійними глядачами вистав театру. Щира вдячність – депутатському корпусу, фінансовому управлінню, відділу культури і бухгалтерії міськвиконкому, батьківському комітету студії дитячого театру, благодійному фонду Степана Івахіва "Патріоти Волині" та багатьом іншим людям, які готові допомагати та підтримувати мистецтво у наш непростий час.

– Як підбираєте акторів,  готуєте театральні костюми?

– Талановитих людей із хорошими акторськими задатками відразу помітно. До прикладу, у  нашому театрі є Голос. Саме так – з великої літери. Це наша актриса Оксана Мизовець. Інколи вона не "сяє" на сцені у певній ролі, а грає за кулісами – голосом, який супроводжує чи веде виставу або захід, висловлює думки автора, співає. Багато аматорів розкриваються з часом, пробуючи себе в різних ролях, демонструючи власну манеру акторської гри.

У нас дуже багато молоді. Мені приємно, що уже кілька наших юних учасників театру-студії  обрали для себе шлях професійного актора і вступили у відповідні вищі навчальні заклади.

З часом ми відкрили студію дитячого театру, у якій охоче займаються юні актори від 6 до 16 років. 

Актори можуть використовувати в театрі не лише акторські, а й інші свої здібності, адже в штаті театру лише одна одиниця – режисер. Дуже нам допомагає костюмер Народного дому "Просвіта" Лілія Літвін, ми користуємось допомогою музеїв (Ковельського історичного – директор Маргарита Матвійчук, доглядач фондів – Мирослава Мороз, та Старовижівського краєзнавчого – директор Наталія Ковальчук), багато речей знаходимо у секонд-хенді, дістаємо з горищ та скринь бабусь, отримуємо в дар від наших друзів та глядачів. Серед наших жінок і дівчат – хтось вміє гарно шити, у когось виходить кроїти, хтось добре виготовляє різні вироби hand-made, вміє працювати з декором і оздобленням чи малює, вміє робити зачіски чи гримувати – у театрі потрібно все! Хлопці та чоловіки допомагають по господарській частині. 

Ми завжди можемо звернутись за допомогою до директора художньої школи ім. Андроника Лазарчука Олени Цьомик та художниці Наталії Прокопів, які вже неодноразово виготовляли декорації для вистав театру. Користуючись нагодою, я хочу щиро подякувати усім працівникам та дирекції НД "Просвіта" за чітку, сумлінну роботу, вболівання за спільну працю!

– Яким є творчий доробок театру? Звідки колектив черпає творчу енергію?

– У нашому репертуарі – камерна постановка "Крижем" (інсценізація однойменної новели В. Гребенюка), вистава "Політ журавлів над нетолоченими травами", присвячена пам'яті  жертв Чорнобильської трагедії (за мотивами однойменного оповідання К. Мотрич), вистава-щоденник "Листаючи нетлінні Пам'яті сторінки…"  до Дня Пам'яті та Примирення, вуличний перформанс-експромт – "Імпровізаційні сюжети за мотивами казок та мультфільмів" – спеціально для ярмарку ремесел "100 ідей для дітей" (проект ГО "Велика Ідея"), історичний перформанс та історична вистава у середньовічному стилі "Легенда про Ковель" –  до Дня міста та на честь 500-річчя здобуття Ковелем Магдебурзького права, музична комедія "Сорочинський ярмарок", вистава-диптих за творами Ліни Костенко "Берестечко" та "Маруся Чурай"  "Несказане лишилось несказанним…", документально-драматична постановка-verbatim "По той бік воєнної хроніки…" – до 75-ї річниці з дня визволення міста Ковеля від нацистських загарбників, новелістична трилогія "Поки прядеться нитка..." (за творами Віктора Гребенюка "Вітер після бурі", "Чужий", "Крижем" та "Ефект Вертера"), мюзикл "Снігова королева", драматично-пластична інсталяція до Дня вшанування учасників ліквідації на ЧАЕС, а ще – моновистави, інтерактивні анімаційні програми для дітей та ін.

Крім того, театр завжди охоче долучається до соціальних проєктів: ми  проводимо благодійні програми для дітей з малозабезпечених сімей та для дітей, сім'ї яких потрапили у складні життєві обставини, разом зі службою у справах дітей і міським центром соціальних служб для сім'ї, ми є бажаними гостями для вихованців ДУ "Ковельська виховна колонія". Театр презентує вистави вихованцям військового ліцею міста Ковеля, я проводжу майстер-класи для школярів, ознайомлюючи їх з професіями актора та режисера.

Приємно, що ковельські глядачі дуже тепло сприйняли наші виступи, вистави збирають аншлаги, люди чекають нових прем'єр, нових проєктів. Зимову казку "Снігова королева", яка повторно з аншлагами йшла у лютому, за три дні переглянули більше тисячі діток та дорослих. Це неабияк надихає і спонукає до нових звершень.

Дуже велику роль для нас відіграють фестивалі аматорських театрів, які дають можливість виступати на професійних сценах. Ми брали участь вже у двох фестивалях – один був Всеукраїнським, у Києві (Theatre Day Fest), а другий – міжнародним, у Черкасах (Fortuna Fest). З обох фестивалів театр повернувся з відзнаками та нагородами.

– Наймасштабнішою роботою Вашого колективу можна назвати…

– …історичну виставу "Легенда про Ковель", у якій взяли участь 100 осіб! Крім наших акторів (їх було тоді 50 чоловік), ще були задіяні інші колективи – вокальні (фольклорний гурт "Намисто", кер. Наталія Гончар) та танцювальні (студія сучасного танцю "Пірует", кер. Марина Приц, народний художній  ансамбль танцю "Барвінок", кер. Любов Ризванюк), учасники клубу НПВ "Волинська Січ" (м. Ковель) та лицарського клубу "Айна Бера" (м. Луцьк), етномультиінструменталіст Андрій Ляшук. Для цієї постановки я спеціально писала поему у середньовічному стилі на основі "Балади про Ковель" місцевої поетеси Олени Мокроусової, а мої актори вчились виконувати старовинні танці XV-XVI ст., битись на шаблях та взаємодіяти з раритетними автентичними предметами побуту того часу.

Втім,   прем'єра дитячого театру – шоу-мюзикл "Снігова Королева" вийшла не менш грандіозною і масштабною. За тривалістю це найбільша  наша вистава, в дорослому складі немає таких довгих вистав – 2 години 20 хвилин. Правда, на повторні покази цього року для дітей дошкільних закладів і шкіл міста ми її трохи скоротили – тепер вистава триває годину сорок. 

Брали участь 57 дітей – віком від 5 до 15 років. У мюзиклі 15 музичних та хореографічних композицій. Всі танці – наші авторські (працювали разом з нашою актрисою – хореографом Оленою Слайко), а україномовні версії пісень, які використовуються у мюзиклі, були написані мною спеціально для цієї вистави і потім ми записали фонограми, аби озвучити персонажів мюзиклу.

– Над яким проєктом театр трудиться зараз?

– Ми готуємо музичну комедію за знаним твором М. Старицького "За двома зайцями".  Це буде друга наша вистава з повноцінним балетом, можна так сказати, – тобто, коли всі танці та хореографічні композиції створюються і виконуються спеціально для конкретної вистави. Адже вже другий рік поспіль з нами співпрацює зразковий ансамбль народного танцю "Дзвіночок" (кер. Інна Темрук). Про прем'єру буде повідомлено додатково.

– Пані Альоно, чим для Вас особисто є театр? Чому обрали цей вид мистецтва?

– Сенс театру – не розвага. В Стародавній Греції це був один з головних факторів суспільного розвитку, наче  квінтесенція усіх релігійних, національних, соціально-етичних, політичних поглядів, напрямків та думок, він мав глибокий соціальний сенс. В кінці спектаклю глядач повинен отримати катарсис – самоочищення через емоції. 

Якось одна з акторок нашого театру Марія Богданович сказала: "Створивши театр у Ковелі, Ви здійснили мрію всього мого життя". Після таких слів хочеться ще більше працювати, щоб дарувати людям радість, позитивні емоції, втілення їх мрій. 

Напередодні Міжнародного дня театру я щиро вітаю усіх прихильників Мельпомени, своїх друзів та колег. Від усього серця бажаю майстрам сцени натхнення, втілення усіх творчих задумів, вдячних шанувальників багатогранного театрального мистецтва!

– Щиро дякую за цікаву розмову, зичу успіхів і процвітання нашому ковельському театру!

Розмову вела 

Світлана ЛЯШУК.

НА ЗНІМКАХ:  Альона МАЛЮГА-МЕЛЬНИКОВА у різні періоди свого творчого життя.

Фото 

з домашнього архіву.

Театр – це особливий, унікальний світ. Він зачаровує, дарує шквал почуттів, захоплює у вир нестримних емоцій. Віднедавна долучитися до театрального мистецтва отримали можливість і ковельчани – уже кілька років в Ковелі діє аматорський експериментальний театр-студія "10 ряд 10 місце". Його засновниця, режисер-постановник і художній керівник Альона Малюга-Мельникова сьогодні є гостем нашої газети.

Народилася пані Альона у місті Ковелі. З дитинства – на сцені. Займалася музикою, народними та бально-спортивними танцями, класичною хореографією. Закінчила школу мистецтв по класу скрипки, фортепіано та вокалу, завжди брала участь в шкільних заходах. Однак постійна зайнятість не завадила добре вчитися, тож школу закінчила із "золотою" медаллю. За роки навчання неодноразово була учасником різноманітних конкурсів та фестивалів, на яких здобувала призові місця, дипломи та відзнаки. 

Коментарів до новини: 2
Переглядів новини: 1859

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 370

По всіх містах України  триває карантин через пандемію коронавірусу. Громадян, за можливості, просять провести цей час вдома. Не засмучуйтесь, адже це хороша нагода зайнятись справами, на які іноді бракує часу.

Пропонуємо 10 ідей того, чим можна зайнятись під час карантину.

ВОЛОГЕ ПРИБИРАННЯ

Зазвичай, масштабне прибирання домівки господині відкладають до Великодніх свят. Але для чого так довго чекати та робити все поспіхом, якщо все можна ретельно зробити зараз? І коли сумувати, якщо вдома стільки справ: помити вікна, випрати фіранки, зняти павутину зі стін і стелі, протерти пил, пропилососити і помити підлогу, почистити килимки, помити дзеркала, почистити мікрохвильову і духову піч тощо. І пам’ятайте, що в умовах карантину прибирання є надзвичайно важливим, адже чим чистіше в оселі – тим вона безпечніша.

ВИПЕРІТЬ М'ЯКІ ІГРАШКИ

Де діти – там завше багато іграшок. А в деяких квартирах м’які іграшки виконують роль частини інтер’єру. Та не можна забувати, що на іграшках також назбирується багато пилу, що особливо негативно впливає на здоров’я алергетиків. І хоч руки ніколи не доходять зайнятись цими милими «пилозбірниками», та, повірте, настав час випрати м’які іграшки.

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ГАРДЕРОБ

У кожної жінки, іноді навіть в чоловіків, є речі, які вона/він більше не буде одягати з різних причин (замалі, завеликі, більше не стильні). Але все ж таки вони є в шафі, про всяк випадок, та даремно займають місце. Така ж ситуація зі взуттям: є туфлі, в яких зручно лише сидіти, або ж кросівки на випадок, якщо колись таки почнете бігати зранку. 

Поки є вдосталь вільного часу, перегляньте свій гармидер у шафі, можете навіть спробувати скомбінувати цікаві образи на майбутнє. Якщо справді знайдете непотрібний одяг, то завжди можете зробити добру справу та пожертвувати його нужденним.

ЗАЙМІТЬСЯ СПОРТОМ

У соціальних мережах вже жартують, що внаслідок карантину люди, які справді самоізолювались, наберуть від 5 кілограм ваги. Проте карантин – це зовсім не причина забувати про спорт. Нехай усі спортзали дійсно не працюють, проте багато вправ можна виконувати в домашніх умовах. На платформі Youtube можна знайти безліч уроків фітнесу, стретчингу тощо. Краще займіться спортом зараз, щоб не жаліти про втрачене на пляжі біля водойми влітку.

ПОДИВІТЬСЯ ХОРОШЕ КІНО

Нехай кінотеатри зачинені, але ж вдома можна влаштувати атмосферний перегляд кінострічки! Оберіть цікавий фільм, підготуйте собі смаколики, вмостіться зручно і ось – вечір вдався! Також маєте можливість додивитись серіал, на який постійно бракувало часу. А якщо не знаєте, що подивитись, то поєднайте актуальне з мистецтвом і гляньте фільми про віруси та епідемії. Таких досить багато: «Зараження», «Божевільні», «Мобільник», «Епідемія», «Судний день», «Карантин» тощо. До речі, в соціальних мережах активно обговорюють кінострічку «Зараження», деякі охрестили його фільмом-пророцтвом.

ПРОЧИТАЙТЕ КНИГУ

Час мине швидше, якщо присвятити його читанню цікавої книги. Іноді сюжет твору настільки заманює читача, що важко зупинитись і залишити непрочитаною бодай одну сторінку. І читати не обов'язково якісь романи, адже ви можете читати професійну літературу і тим самим підвищувати свою кваліфікацію та знання. Якщо ж вдома немає непрочитаних книг, то можете знайти в інтернеті будь-яку онлайн-книгу або аудіокнигу. 

ПОЧНІТЬ ВЧИТИ АНГЛІЙСЬКУ

В сучасних реаліях, мабуть, усі розуміють, наскільки важливо на розмовному рівні володіти англійською мовою. Саме англійську визнали мовою міжнародного спілкування, також вона є найпоширенішою мовою в світі. Багато роботодавців хочуть бачити у своїх компаніях працівників, які розмовляють англійською. До речі, зазвичай такі працівники отримують й більшу заробітну плату. Також зможете заводити друзів з-за кордону, адже зможете порозумітись з ними. Бачите, скільки причин? То чого чекати, шукайте в інтернеті безкоштовні уроки англійської мови!

ХЕНД МЕЙД

В умовах карантину одноразові медичні маски та антисептики стали рідкістю в аптеках та супермаркетах. А часто за ним треба простояти багато часу в черзі. То як дотримуватись заходів безпеки? В інтернеті можна знайти чимало порад, як в домашніх умовах пошити маску та виготовити антисептик. 

ВИКУПАЙТЕ ПЕСИКА

Якщо з вами в квартирі живе чотирилапий друг, то саме прийшов час влаштувати і йому «салон краси»! Можете провести для пухнастика водні процедури, постригти кігтики та повичісувати йому шерсть. В залежності від потреб породи тварини, можете також помити вушка чи очі. І вам в радість, і песик краще себе почуватиме!

І ВИСПІТЬСЯ НАРЕШТІ

Практично всім бракує часу на здоровий сон — в когось робота, в когось навчання чи інші справи. А ви знали, що недосипання може призвести до набору ваги, проблем з серцем і навіть депресії? А тепер маєте хорошу нагоду наздогнати всі недоспані ночі. Тож пильнуйте своє здоров’я, дотримуйтесь режиму сну та спіть більше семи годин на добу. 

Валентина МАЙДАНЕЦЬ.

По всіх містах України  триває карантин через пандемію коронавірусу. Громадян, за можливості, просять провести цей час вдома. Не засмучуйтесь, адже це хороша нагода зайнятись справами, на які іноді бракує часу.

Пропонуємо 10 ідей того, чим можна зайнятись під час карантину.

ВОЛОГЕ ПРИБИРАННЯ

Зазвичай, масштабне прибирання домівки господині відкладають до Великодніх свят. Але для чого так довго чекати та робити все поспіхом, якщо все можна ретельно зробити зараз? І коли сумувати, якщо вдома стільки справ: помити вікна, випрати фіранки, зняти павутину зі стін і стелі, протерти пил, пропилососити і помити підлогу, почистити килимки, помити дзеркала, почистити мікрохвильову і духову піч тощо.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 467

Гороскоп

з 30 березня по 5 квітня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 622