Погода в Ковелі 

19–25 листопада

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 317

– Андрію Петровичу, завершилися місцеві вибори 2020 року, оприлюднені офіційні дані про їх результати. Яка Ваша оцінка ходу виборчої кампанії на Ковельщині, діяльності   органів місцевої влади району в цей відповідальний період?

– Майже щоразу, коли в Україні відбуваються місцеві вибори, кожне чергове волевиявлення за своєю процедурою відрізняється від попереднього. Не вийняток  і вибори-2020. Вірніше сказати, що саме ці вибори  є особливими.  

По-перше, вони організовувались на новій територіальній основі, адже, окрім того, що все населення України (окрім тимчасово окупованих територій) обирало депутатів і голів новостворених територіальних громад, відповідною Постановою КМУ було укрупнено  райони. 

По-друге, 25 жовтня було одночасно проведено і чергові і перші вибори до органів місцевого самоврядування. До прикладу, в обласні ради це були чергові вибори, а в районні ради  та ради громад – перші. 

По-третє,  на цих виборах була апробована нова виборча система. Громади  з кількістю виборців до 10 тисяч  обирали депутатів  сільської, селищної або міської рад за мажоритарною системою у багатомандатних виборчих округах. У кожному такому окрузі обирали від 2-ох до 4-ох депутатів. Ну, а обласні , районні ради та територіальні громади з кількістю виборців більше 10 тисяч обирали  місцевих депутатів за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками місцевих організацій політичних партій у територіальних виборчих округах. Четвертою особливістю цих виборів стало те, що серед кандидатів у депутати у кожній виборчій  п’ятірці мало обов’язково бути дві особи протилежної статі. Тобто дотримання гендерної квоти.   Однак окремі особливості були настільки новими  як для виборців,   так і для кандидатів у депутати,   що результати  виборів для багатьох стали розчаруванням. 

Неприємним сюрпризом, до прикладу, стало те, що окремі   кандидати в депутати,  отримавши у територіальних виборчих округах підтримку виборців понад 500, а та й 800 голосів не стали депутатами. Натомість, здобули мандати ті кандидати, які отримали не дуже значну підтримку виборців. 

Я не відкрию великої таємниці, коли скажу, що в процесі формування списків  кандидатів у депутати майже в кожній політичній силі виникали внутрішньопартійні конфлікти. Реальним є той факт, що ця виборча система хаотизувала вибори в територіальних округах, адже в бюлетені було внесено до 50 прізвищ кандидатів у депутати.

 Низька явка на виборчі дільниці — це не тільки через карантин, а й через елементарне нерозуміння багатьма виборцями змісту голосування. Це все може свідчити про те, що не завжди є розумним рішення щодо імплементації  європейської практики в українське сьогодення. Але,  з іншого  боку,  це для всієї нашої молодої демократії вагомий урок.

– Цікаво, чи багато депутатів районної ради сьомого скликання працюватимуть у новообраній районній раді, повноваження якої у зв’язку з адміністративною реформою значно розширилися?

– Склад Ковельської районної ради  8-го скликання  становить 42 депутати. З депутатів 7-го скликання у цю каденцію потрапили такі депутати, як Мигуля А.Д., Шворак В.П., Волошук С.С., Мельник Ю.П., Броїло А.П., Андросюк В.Т. Стосовно повноважень райради, то я Вам тут, напевно, заперечу, адже чинне законодавство навпаки нівелює районний представницький  рівень. Майже всі повноваження і фінансові ресурси перейшли на рівень територіальних громад (сільських, селищних, міських рад).

– Як завершилася виборча кампанія для Вас  особисто і членів Вашої команди з «Європейської Солідарності»?

– Звісно, що ми очікували на кращий результат. У раді 8-го скликання буде 6 депутатів від «Європейської Солідарності», тому брак кількості плануємо компенсувати якістю. У нас  є хороші відносини з багатьма представниками інших політичних сил, які матимуть свої фракції у Ковельській районній раді, а тому, сподіваюсь, ми всі разом зможемо об’єднати зусилля аби  завершити процес децентралізації на великій Ковельщині. 

– На Вашу думку, які позачергові проблеми чекають на своє розв’язання на Ковельщині (з урахуванням населених пунктів інших районів, що увійшли до складу Ковельського)?

– Напевно, для того аби всі депутати  зрозуміли ті завдання і виклики, які  стоять перед районною радою 8-го скликання, нам всім  треба дочекатися ухвалення ВРУ в другому читанні Законопроєкту № 3651-д  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій». Законопроєкт врегульовує питання правонаступництва комунального майна, бюджетних ресурсів, прав та зобов’язань. 

Взагалі, цей Закон треба було ухвалити ще до виборів- 2020, аби  уже новообрані органи місцевої влади мали можливість працювати  в умовах стабільності правових відносин і забезпечували безперервність реалізації  завдань та повноважень  місцевого самоврядування. Натомість  сьогодні новообрані ради  не можуть провести перші сесії, оскільки це призводить до автоматичного припинення повноважень депутатів та голів попередніх рад, а законодавчого механізму правонаступництва немає.  

Це може призвести до того, що будуть існувати паралельні районні ради, що створить колапс місцевого самоврядування. Я вже не кажу про те, що без цього законопроєкту може настати управлінська криза, адже  новообрані сільські, селищні та міські ради  на сьогодні не можуть утворити старостинські округи і затверджувати старост. Децентралізація має завершитись реально, а не віртуально.

– Ви тривалий час працюєте в органах місцевого самоврядування, часто спілкуєтесь із журналістами. Особисто мені невідомо, яка доля чекає газети тих районів, що увійшли до складу Ковельського. Можливо, щось знаєте Ви? І чи не вважаєте, що на часі - створення об’єднаних  редакцій місцевих газет, які б могли  повно й об’єктивно висвітлювати життя новостворених територіальних громад? Адже зрозуміло, що наодинці деякі районні газети в силу різних причин просто-напросто припинять свою діяльність. 

– Місцеві  ЗМІ є важливим складником демократії, а без незалежної преси демократія взагалі неможлива. Звісно, я щиро сподіваюсь на те, що друковані засоби масової інформації будуть надійними партнерами влади  і громадського суспільства  та матимуть їх підтримку для розвитку. Водночас  я підтримую Вашу думку щодо того,  аби колишні «районки» об’єднувалися і створювали єдиний інформаційний простір. Я думаю, що для того,  аби вдало пройшло таке об’єднання, треба першим проявити ініціативу. 

Наша «міськрайонка» вистояла в жорстких конкурентних умовах з національною і регіональною пресою та «газетами - одноденками» тому, що стала найпотрібнішою певному колу читачів. Саме в цьому виданні наші сільські і міські жителі  можуть знайти відповіді на проблемні питання. 

Бажаю Вашій газеті, щоб  її тираж утримувався і зростав шляхом зацікавлення читачів «живою інформацією». 

Розмову вів 

Микола ВЕЛЬМА.

– Андрію Петровичу, завершилися місцеві вибори 2020 року, оприлюднені офіційні дані про їх результати. Яка Ваша оцінка ходу виборчої кампанії на Ковельщині, діяльності   органів місцевої влади району в цей відповідальний період?

– Майже щоразу, коли в Україні відбуваються місцеві вибори, кожне чергове волевиявлення за своєю процедурою відрізняється від попереднього. Не вийняток  і вибори-2020. Вірніше сказати, що саме ці вибори  є особливими.  

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 356

Майдан… Цей спалах народного революційного піднесення не виник стихійно. Там, в епіцентрі протестного руху, кожен свідомий українець, отой «маленький» гвинтик великої машини під назвою Україна, голосно заявив, що він вбачає пріоритетом свого життя встановлення справедливості, демократії, гідності та Закону на основі європейських цінностей в просторі людського співіснування.

Промайнуло сім років. Багато води витекло із ріки української Свободи і  Незалежності. Сьогодні від декого почуєш про розчарування, про біль втрат кращих синів-героїв нашого роду, про невдале управління державою і т. д.,  і т. п.

Та, попри все, сіяє над нами Зоря надії, віри і любові, зоря незгасима, яка віщує гідне буття українця.

Майдан: Рим-Київ 

В той час, як у Києві за наказом влади, поліція кийками «приборкувала» студентів, що вийшли на протестну акцію, я з групою паломників перебував у Римі. Там теж вирував своєрідний Майдан. Понад сім тисяч істинних українців, які за вимушених обставин волею долі мусили оселитися в Канаді, США, Аргентині, Бразилії, Австралії та багатьох  інших країнах світу, зібралися в головному християнському храмі святого Петра, щоб засвідчити свою єдність у вірі, висловити підтримку Великій Україні та вклонитися мощам святого Йосафата Кунцевича, уродженця  Володимира-Волинського і борця за з’єднану Церкву.

Звичайно, це був не той пекучий, холодний і колючий київський Майдан. Тут, у Ватиканському Соборі, українство цвіло різнобарв’ям вишиванок, радістю зустрічей. Присутні насолоджувалися величною Божественною Літургією на чолі із   святішим Отцем Франциском.

Цей «Майдан» у Витикані руйнував міфи про меншовартість українців, про неможливість єднання, бо нібито там, де одна булава, там три гетьмани, а  також підкинуту ворогами тезу, що  коли в українця горе,   то нехай згорить хата у сусіда. На жаль, таку дурню почуєш в побуті і сьогодні.

Саме там,  у Божій Молитві, відчувалася єдина українська родина,  в якій, скажімо, канадо-українець готовий прийти на допомогу українцю із берегів Турії й Дніпра. Основна маса українців, що опинилася далеко від рідної батьківської землі, довела на практиці високу вправність у господарюванні, засвідчила високий інтелект в науках, письменництві і навіть в управлінні державою (Канада).

Чому ж  там наші земляки, як-то кажуть, «на рівні», а тут ні?

Відповідь проста: вони знайшли себе та реалізували в умовах демократії, толерантності гідності і справедливого Закону – словом, всього того, що ставив перед собою Майдан.

Скривавлений Майдан  відійшов в історію, залишивши після себе пекучу Пам’ять і Героїв Небесної сотні.

Руйнування міфів

Що змінилося у нашому повсякденному житті після Майдану Гідності? Щоб відповісти на це запитання,  потрібно піднятися на висоту орлиного лету і поглянути на українську дійсність: З тієї висоти можна було почути запитання «на засипку»:  «Якщо російська армія переступить кордон України, ви готові стріляти в росіянина, «брата» нашого старшою?». Як правило,  відповіді не було. Ніхто і в думці не мав, що «брат» доброчинного Авеля Каїн принесе на нашу землю хаос, війну, більше того – анексію Криму.

Майдан зняв пелену з очей довірливих українців і показав, хто є хто.

Саме Майдан руйнував закостенілі стереотипи  про те, що українство не здатне себе захищати. За покликом «Україна в небезпеці!» повстали на смертельну битву з ворогом кращі сини і доньки Батьківщини.

Добровольчі батальйони зупинили ганебний план російського агресора і не допустили створення на території країни Новоросії. А Іловайськ, Дебальцево, Волноваха, Савур-Могила, Донецький аеропорт, Луганськ та інші гарячі (я б сказав, пекельні) бойові зіткнення,  продемонстрували  саможертовний  героїзм наших воїнів.

Більше того, саме Майдан започаткував масове  волонтерство, яке пізніше відроджувало нашу зруйновану армію. Захисні сітки, продукти, одяг, прилади нічного бачення і духовна підтримка молитвою й  літературним словом — це тільки нагадування про нескорений, величний дух, який перемагає. Майдан по-новому і назавжди закріпив наш європейський вибір і курс в НАТО. Він впевнено навернув нас до української мови, а у виборі другої мови – беззаперечно перемагає англійська, а не російська, і  цим багато чого сказано.

Духовність. Століттями українці мріяли про канонічну церкву. Постмайданний рух привів нас  на вівтар  канонічної Православної церкви України, утвердженої Томосом.

Не можна оминути знаменитий «безвіз», який дозволив українцям покращувати своє благополуччя, працюючи за кордоном і навчаючись жити по-європейському.

А наскільки змінив Майдан кожного з нас? Результати сьомої хвилі світового дослідження цінностей зафіксували, що українці стали  щасливішими, толерантнішими, патріотичнішими, проте  менш релігійними та агресивними. Як стверджує Марта Чумало, психологиня центру «Жіночі перспективи», частка щасливих людей в Україні за 9 років зросла з 68 % до 78, 3%. І це, незважаючи на Covid-19.

Звичайно, можна заперечувати ці цифри, бо той, хто через пандемію втратив роботу, менш щасливий, ніж  той, що виграв сто тисяч в лотерею.

Загалом питання щастя – поняття філософське, тому, маючи свою суб’єктивну думку, і не сперечаюсь.

Очевидно  одне – Майдан нас змінив на краще. Він наблизив кожного до створення міцної, стійкої, сучасної нації, яка стане запорукою майбутньої «нової» (за Шевченком), могутньої держави Україна.

Скрипка олігархії

Після бурі океан стає тихим, спокійним і підступно привітним. Людина швидко забуває про небезпеку і розхолоджується. А там, під товщею води, хижі акули чатують на жертву.

Майдан на якийсь час  загнав хижих акул олігархії в підпілля. І коли буря стихла, пройшовши післямайданівську люстрацію, клан олігархів швидко «активізувався», повів підступну боротьбу за захоплення влади на всіх рівнях. План передбачав не тільки  підкорення олімпів управління країною, але й  створення системи, де правоохоронні органи, судова система і Закон будуть працювати  на збагачення скоробагатьків.

Яскравим свідченням цього стали  вибори Президента у 2019 році і місцеві вибори, що нещодавно відбулися в Україні.

Скрипка олігархії  грає сумну мелодію і  нівелює  досягнення Майдану. Ця боротьба поляризує суспільство, змінює політичні вектори і затягує українське суспільство в  трясовину старої репресивної посткомуністичної системи.

Сьогодні ми бачимо, скільки зусиль докладає опозиція («Європейська Солідарність», «Голос», «Батьківщина»), щоб зберегти європейський вибір народу.

На цей рух  нахабно, й підступно тисне «руський мір» і пропутінська ОП «За життя» на чолі з паном Медведчуком.

Небезпека таїться в тому, що пропрезидентська політична сила «Слуга народу»   топчеться на місці, без визначення напряму руху. Вона ніби «за» Європу і разом із тим вичікує, а що скаже Москва? Відчувається, що все активніше діють агенти впливу Кремля.

На жаль, сповільнився процес навернення вірних  в лоно рідної Православної  Церкви України. 

Незагойною раною на тілі держави є корупція,   злочинність у вищих ешелонах  влади, нехтування Законом. Маємо розуміти, що щасливий рай існує тільки в снах. Майдан,  як вічно діючий вулкан, має викидати палаючу магму на тих, хто тягне Україну до прірви. Недаремно Майдану так бояться сучасні диктатори В. Путін та О. Лукашенко, хоча історія  людської цивілізації засвідчує, що імперії зла рано чи пізно руйнуються і зникають із карти світу.

Це чекає відсталу і загниваючу Росію. За твердженнями політичних аналітиків США, цей розвал може статися в найближчі десятиліття. Хоче цього Путін чи ні, але Майдан прискорив  незворотний іторичний процес.

l

Кажуть, що любов має пройти крізь біль. Зайчик  з відомого мультику, щоб підтвердити свою любов до їжачка, міцно притискався до гострих колючок. Кров капала, боліло тіло, а він терпів, бо ж міцно любив. Так і ми маємо пригортатися, до колючок української дійсності і демонструвати, попри все, свою любов.

Зайчик був щасливий, а  ми?..

Анатолій СЕМЕНЮК.

Майдан… Цей спалах народного революційного піднесення не виник стихійно. Там, в епіцентрі протестного руху, кожен свідомий українець, отой «маленький» гвинтик великої машини під назвою Україна, голосно заявив, що він вбачає пріоритетом свого життя встановлення справедливості, демократії, гідності та Закону на основі європейських цінностей в просторі людського співіснування.

Промайнуло сім років. Багато води витекло із ріки української Свободи і  Незалежності. Сьогодні від декого почуєш про розчарування, про біль втрат кращих синів-героїв нашого роду, про невдале управління державою і т. д.,  і т. п.

Та, попри все, сіяє над нами Зоря надії, віри і любові, зоря незгасима, яка віщує гідне буття українця.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 463

У жовтні Рахункова палата закінчила перший за 29 років незалежної України аудит Верховної Ради. Фінансова перевірка тривала понад 9 місяців. Експерти з’ясували, скільки і на що витрачали гроші депутати.  

Згідно з інформацією Рахункової палати, аудит проводився за період 2013­2019 роки. За 7 років апарат ВР, управління справами апарату парламенту, підприємства, установи та організації, пов’язані з ВР, використали 7,814 млрд грн. Основна маса коштів – 7,7 млрд грн. – надійшла із державного бюджету, а ще 114 млн грн. – з місцевих бюджетів. 

«Це перший аудит в історії Верховна Рада не перевірялася жодного разу за часи незалежності нашої держави. Ми охопили  2013­2019 роки, щоб не було упередженості. Перевірили, наскільки ефективно використовувалися бюджетні кошти та як відбувалося управління державним майном Апаратом Верховної Ради», – зазначив голова Рахункової палати Валерій Пацкан.

Відповідно до результатів аудиту, понад половину коштів (51%) було витрачено на законотворчу діяльність парламенту. Ще 44% пішло на обслуговування, організаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення депутатів. Також 5% Верховна Рада витратила на розвиток електронного урядування. 

Аудит виявив певні порушення та недоліки в управлінні коштами апаратом Верховної Ради. Зокрема, у 2014­2017 роках парламент працював без ухвалених кошторисів, а в 2013 і 2019 роках кошториси були затверджені з порушенням термінів. 

Крім того, аудитори знайшли невикористані кошти – понад 475 млн грн. – через несвоєчасне ініціювання бюджетних асигнувань на кінець 2013-2019 років. Також експерти з’ясували, що на 5,7% земельних ділянок апарату ВР відсутні документи на право постійного користування.

За результатами аудиту Рахункова палата надала парламенту низку рекомендацій, щоб усунути виявлені порушення. Зокрема, Верховній Раді рекомендовано затвердити положення про апарат ВР, вдосконалити законодавство про управління держмайном, оплату праці у держсекторі, механізм виплат, передбачених депутатам на оренду житла тощо.

Вл. інф.

У жовтні Рахункова палата закінчила перший за 29 років незалежної України аудит Верховної Ради. Фінансова перевірка тривала понад 9 місяців. Експерти з’ясували, скільки і на що витрачали гроші депутати.  

Згідно з інформацією Рахункової палати, аудит проводився за період 2013­2019 роки. За 7 років апарат ВР, управління справами апарату парламенту, підприємства, установи та організації, пов’язані з ВР, використали 7,814 млрд грн. Основна маса коштів – 7,7 млрд грн. – надійшла із державного бюджету, а ще 114 млн грн. – з місцевих бюджетів. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 241

Наш співрозмовник – голова Колодяжненської 

сільської територіальної виборчої комісії Антоніна Комісарук 

Наш співрозмовник – голова Колодяжненської  сільської територіальної виборчої комісії Антоніна Комісарук 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 641

В українців є гарне побажання: коли починають якусь нову відповідальну роботу, як правило, кажуть: «Бог в поміч!».

З Божою поміччю відтепер працюватимуть і члени трудового колективу редакції «Вістей Ковельщини» — у середу, 11 листопада ц. р., освячено нове приміщення, яке вони заселили нещодавно. Розміщене воно у Ковелі на вулиці Міцкевича, 3, де раніше знаходився А-Банк.

Чин освячення здійснив протоієрей Михайло Левочко, священик Собору Благовіщення Пресвятої Богородиці м. Ковеля, з духовенством якої журналісти єднають довгі роки тісної співпраці. Ця співпраця розпочалася ще у 90-ті роки минулого століття, коли  газета активно підтримувала парафіян в боротьбі за відновлення  храму, який був фактично сплюндрований  в роки войовничого атеїзму.

До відродження святині великих і майже  титанічних  зусиль доклав тодішній  настоятель Свято-Благовіщенського храму о. Петро Левочко – батько о. Михайла, який нині разом з протоієреєм о. Василем Мичком гідно продовжують справу   попередників. Сьогодні Собор вражає прихожан своєю величчю, і є однією з найкращих  сакральних споруд  не тільки Ковеля, а  й Волині. До речі, й  о. Петро колись, й о. Василь нині – дописувачі «Вістей Ковельщини», спільно із газетярами наполегливо і послідовно працюють на справу становлення Православної Церкви  України.

В силу різних причин редакційний колектив не надто чисельний. Але його члени з великим піднесенням взяли участь в обряді освячення, разом із о. Михайлом помолилися за здоров’я  всіх присутніх, за  краще майбутнє Ковельської громадсько-політичної  газети, яка нещодавно відзначила своє 81-річчя  і яка є одним з найстаріших  та  найавторитетніших періодичних видань нашого краю.

В урочистості взяв також участь Почесний громадянин м. Ковеля, громадський дописувач «міськрайонки», письменник, поет, історик-краєзнавець Анатолій Семенюк. Настоятель Свято-Благовіщенського храму о. Василь Левочко, який у зв’язку з недугою, не зміг бути присутнім на  освяченні, привітав журналістів по телефону і благословив на плідну працю в  ім’я України, побажав міцного здоров’я і благополуччя на многії і благії літа.

Отець Михайло Левочко вручив редактору  Миколі Вельмі ікону Пресвятої Трійці і освятив приміщення та присутніх у ньому свяченою водою. Працівники редакції подякували за зворушливе дійство і висловили впевненість у ньому, що з Божою поміччю здолають всі перепони, які стоять на шляху  місцевої преси в   Україні.

Користуючись нагодою, вони також дякують за допомогу в облаштуванні нового приміщення редакції директору ПТМ «Ковельтепло» Володимиру бойку, а також Олександру Балаку, директору Ковельського промислово-економічного фахового коледжу Тетяні Селівончик, лаборанту Євгенію Кулику та іншим добрим людям, які допомагають нам словом і ділом.

Наш кор.

НА СВІТЛИНАХ: під час освячення нового приміщення редакції газети «Вісті Ковельщини»  і вручення ікони о. Михайлом ЛЕВОЧКОМ.

Фото Галини ЦЮРИ.

  

В українців є гарне побажання: коли починають якусь нову відповідальну роботу, як правило, кажуть: «Бог в поміч!».

З Божою поміччю відтепер працюватимуть і члени трудового колективу редакції «Вістей Ковельщини» — у середу, 11 листопада ц. р., освячено нове приміщення, яке вони заселили нещодавно. Розміщене воно у Ковелі на вулиці Міцкевича, 3, де раніше знаходився А-Банк.

Чин освячення здійснив протоієрей Михайло Левочко, священик Собору Благовіщення Пресвятої Богородиці м. Ковеля, з духовенством якої журналісти єднають довгі роки тісної співпраці. Ця співпраця розпочалася ще у 90-ті роки минулого століття, коли  газета активно підтримувала парафіян в боротьбі за відновлення  храму, який був фактично сплюндрований  в роки войовничого атеїзму.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 495

В Україні запровадили карантин вихідного дня. Це означає, що до кінця листопада по суботах і неділях повноцінно працюватиме тільки критична інфраструктура: продуктові магазини, аптеки, транспорт. Ухвалення цього рішення супроводжувалось протестами малого бізнесу та палкою дискуією у владі. Що кажуть прихильники та критики цієї ідеї,  досліджував  Центр  громадського моніторингу та контролю.

Заборони вихідного дня

Згідно з рішенням уряду, карантин вихідного дня передбачає введення додаткових обмежень з 00:00 суботи до 00:00 понеділка. На цей час забороняється робота закладів громадського харчування: кафе, ресторанів, барів (можлива тільки торгівля на виніс), торговельно-розважальних центрів, кінотеатрів, театрів, музеїв, спортзалів, басейнів, салонів краси та магазинів промтоварів. 

На вихідні дозволено працювати тільки продуктовим магазинам, аптекам, ветеринарним аптекам, банкам, пошті, закладам технічного обслуговування та ремонту, а також автозаправкам без зон харчування. 

Попередньо карантин триватиме три вихідних поспіль – з 14 до 30 листопада. Але у МОЗ не виключають, що обмеження можуть бути продовжені.

Позиція уряду

Ініціатором і головним захисником карантину вихідного дня є Кабінет міністрів. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, якщо не посилити карантин хоча б у вихідні, то вже за місяць лікарні будуть переповнені.

«У нас же завдання – не зупинити присутність людей у розважальних закладах, закладах харчування, у нас завдання – зменшити потоки людей у метро, у маршрутних таксі, зменшити соціальні контакти людей через вихідні дні для того, щоб зупинити зростання хвороби в Україні. Якщо нічого не зробити, вже 10-15 грудня медична система не зможе приймати жодну людину –  місць у лікарнях не буде навіть в коридорах», – заявив прем’єр. 

У МОЗ кажуть, що більш ефективним рішенням для покращення епідеміологічної ситуації був би повний локдаун, але це складно з фінансової точки зору, тому шукають компроміс. 

«Для лікарів кращий спосіб – введення повного локдауна мінімум на три тижні. Але, виходячи з розрахунків Мінекономіки і Мінфіну, ми не можемо витримати повний локдаун, тому знаходимо баланс між збереженням здоров’я і введенням протиепідемічних заходів», – пояснив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

Аргументи критиків 

Навіть всередині Кабміну є критики карантину вихідного дня. Так, від ухвалення постанови утримався міністр культури Олександр Ткаченко. Раніше очільник Мінкульту оприлюднив свою позицію з огляду на можливі наслідки для культури: «Заклади культури очевидно не є епіцентром для розповсюдження вірусу. Контролювати дотримання карантинних обмежень у закладах культури чи не найпростіше. Тому закривати сферу, яка фактично є взірцем для багатьох галузей по виконанню санепідем вимог МОЗ, – рішення, яке прирікає державу на неминучі втрати».

Критикують закриття закладів культури і в парламенті. Так, заступниця голови Комітету гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук заявила: «Заклади культури і так перебувають на межі життя і смерті, про що ми знаємо вже не перший місяць. Наш Комітет робить все можливе для того, щоб підтримати індустрію і зберегти її життєздатність, адже пандемія – не вічна».

Те, що постанова Кабміну принесе більше шкоди, ніж користі, впевнені в Європейській бізнес асоціації. Особливо відчутно карантин може вдарити по власниках кафе та ресторанів, які заробляють до 40% виручки у вихідні.У заяві організації йдеться: «Рівень економічної активності у вихідні є досить високим. Тому повне закриття на вихідні може боляче вдарити по підприємцях, а для деяких – стати фінальною крапкою в роботі».

Обіцянки підтримати бізнес

У відповідь на критику в уряді заявили, що готові підтримати українських підприємців. Бізнесу, який постраждає від карантину вихідного дня, обіцяють компенсувати частину зарплат робітників у зв’язку з простоєм. Будуть продовжуватись виплати на дітей для родин підприємців, надалі реалізовуватимуть програму доступних кредитів «5-7-9», яка дає змогу отримати кредитні канікули для бізнесу. 

Також у Кабміні анонсували програму портфельних гарантій, у рамках якої до 80% кредиту покриватиме держава. Разом із Торговельно-промисловою палатою вже напрацьовується механізм визнання карантину вихідного дня форс-мажорною обставиною. 

Про ефективність карантину вихідного дня можна буде казати вже за кілька тижнів. Експерти прогнозують, що якщо зниження захворюваності не відбудеться, то в країні можуть оголосити повний локдаун. Тож дуже важливо не забувати правила безпеки, носити маску і дотримуватись соціальної дистанції як у вихідні, так і в будні. 

Оксана КОВАЛЬ.

В Україні запровадили карантин вихідного дня. Це означає, що до кінця листопада по суботах і неділях повноцінно працюватиме тільки критична інфраструктура: продуктові магазини, аптеки, транспорт. Ухвалення цього рішення супроводжувалось протестами малого бізнесу та палкою дискуією у владі. Що кажуть прихильники та критики цієї ідеї,  досліджував  Центр  громадського моніторингу та контролю.

Заборони вихідного дня

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 239

— Пане Потапе! На початку року в розмові з кореспондентом нашої газети Ви заявляли, що нинішній рік, який за старослов’янським календарем носить назву Павука, буде дуже складним і   «заплутаним». Як бачимо, Ваші передбачення збуваються. Світ окутаний павутиною війни, природних катастроф, соціальних конфліктів, хвороб. Лише пандемія коронавірусу щодень забирає тисячі людських життів. В чому справа?

— Я теж постійно над цим думаю і приходжу до висновку, що людству просто-напросто оголошено війну.

— Ким?

— Очевидно, тими силами, що поклали початок життю на Землі. Віруючі люди  називають їх  Богом, науковці-дослідники й уфологи – інопланетянами. Адже не можна заперечувати того факту, що людська цивілізація з’явилася не сама по собі, не в силу збігу випадкових  обставин, а в результаті діяльності істот, наділених надприродною силою.  Не можемо ж ми вірити в теорію Дарвіна, що людина походить від мавпи. Ні, все набагато складніше і суперечливіше. Зрештою, мої слова підтверджують і біблійні перекази, і міфи та легенди стародавніх часів, і архітектурні пам’ятки, які збереглися до наших днів.

— Але чому ті, хто створив людство, хочуть його знищити?

— Справа в тому, що людство, про яке ми ведемо мову, замість того, щоб прогресувати у своєму розвитку, катастрофічно деградує. І розпочалася ця деградація не вчори і не сьогодні, а багато століть тому назад.

— І коли саме?

— Тоді, коли уявило себе володарем всіх земних багатств, всіх людських доль, тобто, тобто таким собі колективним божеством, якому все дозволено, забувши про настанови і заповіді, які залишили на вічне користування посланці Всесвіту. Іншими словами, як кажуть віруючі, влада опинилася в руках диявола, кількість прихильників якого  постійно збільшується на земній кулі.

— Але цього не може бути! Більшість гомосапієнсів, тобто  істот розумних, вважають себе  глибоко віруючими людьми — християнами, католиками, мусульманами, постійно відвідують храми, б’ють поклони перед своїми богами.

— Відвідування храмів і молитви, коли вони нещирі, належного позитивного ефекту не мають і дати не можуть.  Проаналізуйте біографії найвідоміших злочинців світового масштабу. Всі вони вважали себе  віруючими, а чинили злочини, від яких і сьогодні холоне кров у жилах. Армії декого з них (наприклад, Гітлера) вбивали людей із гаслом: «Гот міт унс!» («Бог з нами!»). Путін сьогодні постійно відвідує православні храми, має духівника, а насправді  благословляє своїх головорізів на війну в Україні, Сирії, Лівії та в інших країнах. Сьогодні він ввів так званих «миротворців», які воювали на Донбасі, у зону азербайджансько-вірменського протистояння.

Тому, як я вважаю, вищий розум Всесвіту прийняв рішення оголосити війну людству. Про це свідчить велика кількість неопізнаних літаючих об’єктів, так званих НЛО, яких все частіше бачать уфологи та й   звичайні люди у різних країнах світу. Інопланетяни прилітають сюди, щоб постійно моніторити ситуацію, робити відповідні висновки. Щоправда, нічого втішного вони тут не бачать.

Як і сотні років тому, земні істоти вбивають одне одного, нищать природу, забувають про мораль, пиячать і займаються розпустою. Їх грішних справ не перелічити на пальцях обох рук і обох ніг.

– Коли вірити Вам, то й коронавірус  спрямований на знищення людства?

— Однозначно тут сказати не можна. Пандемія – наслідок багатьох факторів, де роль людини велика. Саме вона запустила в дію механізм пекельної машини, який нині зупинити практично неможливо.

— То невже людство приречене?

— У будь-якій війні хтось гине, а хтось виживає. Так було, є і  ще довго буде. Тому говорити про загибель всього людства не можна, а лише – її певної частини.

— Мені не зовсім зрозуміло, як у  наше високотехнологічне і високорозвинуте XXІ століття не можна зупинити хворобу. Це ж не Середньовіччя і навіть не період після Другої світової війни, коли все було зруйноване, в тому числі й медицина. В усіх країнах, включаючи Україну, наполегливо шукають шляхи порятунку своїх громадян.

— Не так і не там шукають. Чи спеціально, чи ні – сказати не можу. Але боротьба з коронавірусом за допомогою захисних масок, рукавичок, миття рук мені нагадує боротьбу Дон Кіхота з вітряками. Щоб переконатися у цьому, досить подивитися, що коїться у так званих «цивілізованих» країнах —  Франції, Німеччині, Італії, Великобританії, США та ін. Незважаючи на величезні штрафи, тотальний карантин, локдаун, кількість захворювань і смертей постійно збільшується.

Так, маски, рукавички, чисті руки, соціальна дистанція  потрібні, але – це не панацея. Треба мислити масштабніше і бачити загрозу не тільки в чханні і кашлянні. На моє тверде переконання, небезпека йде з Космосу, про який я говорив вище.

— Ого! Оце так висновок! А чому Ви так вважаєте?

— Ще раз повторюю: ми – діти Космосу, і все, що там відбувається, стосується кожного з нас. В тому числі й хвороби. Ми над цим не завжди замислюємося,  але факти –  річ уперта:  загальновідомо, що від фаз Місяця залежить наше здоров’я, самопочуття, ріст зернових і плодоовочевих культур, їх врожайність тощо.

Недарма багато людей уважно  слідкують за цими фазами, раніше, ніж прийняти якесь важливе рішення. Так само й Сонце, яке не лише дарує тепло і світло, але й  викликає гігантські  метеозбурення, магнітні бурі, які впливають практично на всіх живих істотах планети Земля.

— Ви хочете сказати, що причиною пандемії може бути  зросла агресивність небесних світил?

— Якщо враховувати, що вищі сили, які дали життя на Землі, мають можливості управляти процесами у Всесвіті, то чому б і ні? Це, образно кажучи, їх зброя, яку вони в разі потреби вводять у діло.

— То що робити нам? Адже протистояти могутності Космосу ми не спроможні. 

— Треба навчитися жити за законами Космосу, котрі сформульовані у багатьох священних книгах, які, попри свою відмінність, єдині в тому, що закликають робити добро і не чинити зло, не вбивати, не красти і т.д. Про це ж писали  і пишуть видатні філософи, фахівці з фізики космічних тіл, письменники і  журналісти. Але, на жаль, їх звернення до людства нагадує глас вопіющого в пустелі. От і  маємо в XXІ столітті безперервні війни, соціальні потрясіння, розгул бандитизму. Почастішали природні катаклізми – урагани, повені, землетруси.

— І все-таки цікаво: якщо маски не допомагають, то де шукати порятунок?

— Маски в будь-якому випадку треба носити – для профілактики хвороби і для самозаспокоєння. Бо нічого так не шкодить здоров’ю, як паніка, психоз, депресія.

Пояснити суть такого страшного явища, як пандемія, могли б вчені, особливо ті, що мають справу з медициною. Але вони чи  то не хочуть, чи то не вміють, але справжня причина пандемії коронавірусу не названа до цих пір. Особи, які проникли у цю велику таємницю, мовчать. Вони знають, що їх можуть просто знищити

Я вважаю, що кожен із нас у ці страшні часи повинен більше перебувати у закритих, але добре провітрюваних приміщеннях, менше спілкуватися із друзями і навіть рідними, пам’ятати, що небезпека поруч із нами. Це все називається самоізоляцією, без якої, подобається це чи ні, нам не обійтися найближчим часом.

І ще одна порада: виходячи на вулицю, частіше одягайте щось на голову – шапку, картуз, хустину тощо. Адже не виключено, як я вже говорив, що епідемія поширюється з Космосу. Недаремно ж послідовники деяких традиційних релігійних  течій постійно ходять з покритою головою – ця звичка чи традиція передається їм з покоління в покоління. Згадаймо євреїв з їх ярмулками, чи кіпами або мешканців азіатських чи близькосхідних країн, де завжди в “тренді” різного роду тюбетейки, берети,  хустки, тюрбан, чалма тощо.

— З Вашого досвіду, яким має бути режим харчування в умовах пандемії?

—Про це сказано і написано дуже багато. Найголовніше – слід пити і їсти все, що зміцнює імунітет (свіжі овочі і фрукти, особливо цитрусові, авокадо, інжир, чорну смородину, перетерту з цукром). Добре здавати у страви і чай куркуму, корінь імбиру. Щодня варто з’їдати грамів 50 свіжого сала, масла.

— Чи помічні спиртні напої?

— Не буду стверджувати категорично, але деякі медики радять вживати у помірних дозах віскі, який в Україні називають самогоном.

— Що ж, пане Потапе, Ваша інформація досить цікава. Справа тих, хто з нею ознайомиться, — вірити або не вірити сказаному Вами. В будь-якому випадку, як говорять,  береженого Бог береже.

Розмову вів 

Володимир ПЕТРУК.

— Пане Потапе! На початку року в розмові з кореспондентом нашої газети Ви заявляли, що нинішній рік, який за старослов’янським календарем носить назву Павука, буде дуже складним і   «заплутаним». Як бачимо, Ваші передбачення збуваються. Світ окутаний павутиною війни, природних катастроф, соціальних конфліктів, хвороб. Лише пандемія коронавірусу щодень забирає тисячі людських життів. В чому справа?

— Я теж постійно над цим думаю і приходжу до висновку, що людству просто-напросто оголошено війну.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 242

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 308