Сильний народе нашої сильної країни!
Сьогодні той день, коли знову і знову переконуємося, наскільки далеко ми від Російської Федерації. Уявіть, вони там, у Москві, переполошилися через моє інтерв?ю російським журналістам. Тим із них, хто може дозволити собі говорити правду. Коли журналісти вже готувалися до публікації нашого інтерв’ю російське цензурне відомство вийшло з погрозою. Так і написали – вимагають відмовитися від публікації розмови. Це було б смішно, якби не було так трагічно.
День за днем, все ближче і ближче до нашої Перемоги над лютим ворогом, який за місяць війни на нашій землі знищив стільки всього, що навіть в голові не вкладаються реалії всіх цих збитків.
Марія БАТРАЧЕНКО.
Вставай, народе вільної Вкраїни,
Прийшла пора іти в смертний бій,
Бо суне, суне по усій країні
Смертельно лютий і кривавий змій.
Віталій Лихобицький.
Сьогодні, як ніколи раніше, ми зрозуміли великий зміст слів: "Розпочалася битва за хліб". Так, саме битва. Бо в умовах агресії путінської московії проти України виграти і цю битву – значить зробити вагомий внесок у нашу майбутню Перемогу.
Мій дорогий читачу, надіюсь співвітчизнику-українцю! Днями оприлюднено інформацію про затримання зрадника, який корегував ворожі обстріли київської телевежі та Меморіалу "Бабин Яр". Ця поодинока акція зради – ганебна і зневажлива не тільки до Батьківщини, але й свого роду. Вона не претендує на прощення та помилування.
Та поряд зі мною і пліч-о-пліч з народом, є інші коректувальники, які патріотичним словом, з любов'ю та гідністю корегують стан наших, доведених до відчаю, душ. Це – рідні "Вісті Ковельщини", вся журналістська родина редакції.
Анатолій СЕМЕНЮК.
Ковель активно приймає переселенців – у нашій територіальній громаді на 22 березня офіційно зареєструвалися 1980 вимушено переміщених наших співвітчизників, які покинули свої домівки, рятуючись від війни.
З переселенцями працюють волонтери, медики, працівники освіти. Ніхто не залишився на вулиці: знайшли дах над головою, забезпечили речами першої необхідності, харчуванням, надали медичну та психологічну допомогу.
Вікторія ЗІНЧУК.
Автор цих рядків був, мабуть, одним з перших у Ковелі, хто дізнався про бандитський вчинок кремлівського карлика і його біснуватих соратників – напад на Україну вранці 24 лютого ц. р.
Микола ВЕЛЬМА.
Черги біля банкоматів та заправок, банківських відділень та аптек, автозаправок, ажіотаж у супермаркетах… Зачинені садочки та школи, перебої з мобільним зв’зком… Так розпочався ранок 24 лютого для ковельчан на фоні подій, що відбулися в Україні: Росія почала наступ на Україну. Володимир Путін виступив з екстреним зверненням до громадян, в якому повідомив про рішення щодо військової операції на Донбасі. Російські війська почали атакувати українські кордони.
Згідно з опитуванням, проведеним Соціологічною групою Рейтинг упродовж 8-9 березня, 92% опитаних вірять, що Україна відіб'є напад окупантів (з кожним днем цей показник підвищується). Тільки 6% не такі впевнені.
Над Ковелем лунає гнітюча сирена. Вона, немов удав, стискає свідомість, нагадує, що у цьому маленькому, чарівному куточку України теж іде війна. О, ця хижа тварюка вміє вселяти у людське єство страх. Вона паралізує твої рухи, твій дух, нав'язує думки про безвихідь. Веселе, родинне, приємне, заспокійливе життя відходить на задній план.