Ремонт та чистка котлів, колонок, бойлерів.
Промивка батарей, радіаторів і труб опалення.
Телефони: 068-733-80-62, 050-556-37-33.

Повідомлення в номер

Минуле, що й досі болить

Минуле, що й досі болить

Автор Романюк Аліна Петрівна
23/04/2026 0

26 квітня 2026 року виповнюється 40 років від дня аварії на Чорнобильській АЕС.  Трагічна подія світового масштабу назавжди змінила життя  і долі мільйонів людей. Героїзм та стійкість у боротьбі з невидимим ворогом виявили звичайні люди з різних міст і сіл. Їх подвиг мав надвисоку ціну – життя і здоров’я. 
Особливо глибокі шрами в душі, які ніколи не зарубцюються, – у ліквідаторів, вдів, переселенців із зони відчуження. Болі та тривоги вони розділяють між собою, адже, як ніхто інший, розуміють один одного. Створені фонди та осередки об’єднують цих людей, допомагають відстоювати права родин ліквідаторів і потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи. 
l
Громадська організація «Союз Чорнобиль України» у Ковелі є однією з таких. В осередку – 69 осіб, з них 39 – ліквідатори. Вже багато років очолює організацію Олена Чеханюк. Олена Павлівна з особистого досвіду знає про біль втрати та розуміє проблеми сімей, яких не оминула  чорна біда. Адже в молодому віці вона з двома дітьми залишилась вдовою пожежника-ліквідатора аварії. У 1987 році її чоловік, ковельчанин Петро Чеханюк, 25-річний боєць місцевої пожежної частини, брав участь у ліквідації техногенної катастрофи. 
Діяльність осередку зосереджена на соціальному захисті та підтримці родин ліквідаторів. Співпрацюючи з міською владою, тут відстоюють права та допомагають в отриманні пільг і матеріальної допомоги, відшкодуванні витрат на медичне обслуговування (за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами, для постраждалих, віднесених до 1 та 2 категорії). 
Дякуємо активістам організації за те, що не залишаєте ліквідаторів, їх сім’ї та потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи наодинці зі своїми проблемами. 
Шановні ліквідатори та усі, кого торкнулася трагічна подія на Чорнобильській АЕС! Минуло чотири десятиліття з того дня, але Ваш подвиг не має терміну давності. Ми схиляємо голови перед Вашою мужністю, яка стала щитом для всієї планети. Завдяки Вашій стійкості маємо можливість жити. Ви йшли в невідомість, коли вогонь і радіація здавалися нездоланними, а про наслідки й гадки не мали. Ви показали, що таке справжній обов’язок, пожертвувавши власним здоров’ям заради мільйонів інших. 
Низький уклін і безмежна повага кожному, хто боровся з наслідками аварії. Вічна пам’ять тим, хто пішов у Вічність…
l
Друкуємо підготовлений Оленою Чеханюк список окремих членів Громадської організації «Союз Чорнобиль України» та короткий опис їх біографій, пов’язаних з ліквідацією наслідків катастрофи після вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС. 
Головей Олександр Павлович, 16.04.1959 р. н.
У ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брав участь у період з 25.06 по 26.09.1987 року.
Пожежник. Забезпечував протипожежну безпеку в зоні відчуження.
Демчук Анатолій Євтухович, 12.12.1946 р. н.
У ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брав участь у період з 12.08 по 10.11.1987 р. Працівник міліції. Забезпечував охорону громадського порядку, вів боротьбу з мародерством у м. Прип’ять.
Апостол Алла Яківна, 14.03.1963 р. н. 
У ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брала участь в період з 25.05 по 6.12.1986 року.
Виконувала роботи із замірів рівнів ґрунтових вод, відбору проб води для встановлення радіоактивного забруднення у водоймах зони відчуження.
Апостол Віктор Петрович, 23.05.1961 р. н.
У ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брав участь у період з 25. 05.1986 р. по 26.12.1987 року.  Виконував роботи з вимірювання рівня радіоактивного забруднення водойм на території зони відчуження.
Іванюк Василь Васильович, 14.08.1958 р. н. 
У ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брав участь у період з 23.06 по 16.07.1986 р. Виконував роботи з будівництва автомобільних доріг у м.  Чорнобиль.
Рачинський Микола Григорович, 19.02.1961 р. н. 
У ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брав участь у період з 10.05 по 5.08.1986 року. Виконував роботи з дезактивації техніки у 30-кілометровій зоні ЧАЕС.
Яровий Анатолій Федорович, 15.03.1948 р. н.
У ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брав участь у період з16.05 по 9.08.1987 р. Машиніст автоскрепера. Виконував роботи з утилізації верхнього шару ґрунту в 30-кілометровій зоні ЧАЕС.
Якимчук Петро Лаврентійович, 1.05.1948 р. н. 
У ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брав участь у період з 17.08 по 15.09.1986 р. Водій автобуса. Виконував роботи з перевезення ліквідаторів на ЧАЕС.
l
В організації – значна частина й тих, хто став опорою для чоловіків, у той важкий час – вдови ліквідаторів. Серед ковельчанок це – Надія Попеско, Тетяна Тимощук, Тетяна Шавлай, Любов Римарчук, Ніна Домець, Тамара Сачук, Галина Антонюк, Олександра Омелянюк, Галина Долонько, Надія Самчук, Катерина Матвійчук, Олена Чеханюк, Ніна Бебес, Ніна Ющук, Ніна Борисюк, Надія Холончук, Антоніна Клімашевська, Віра Ляшук.
Ви є прикладом незламності, любові й відданості. Низький уклін за те, що були надійною опорою для своїх чоловіків, розділяли біль і тривоги, підтримували їх у найтяжчі хвилини. Дякуємо за збереження пам’яті про подвиг ліквідаторів, за вашу стійкість перед життєвими випробуваннями!
Підготувала 
Аліна РОМАНЮК.
НА СВІТЛИНІ:  ліквідатори аварії на ЧАЕС зліва направо: Анатолій ЯРОВИЙ, Іван ІЛЮШИК, Григорій ГОЦ, Петро ЯКИМЧУК, Микола КУХАРЧУК, Володимир МОРОЗ, Василь ІВАНЮК. 
Фото автора.
26 квітня 2026 року виповнюється 40 років від дня аварії на Чорнобильській АЕС.  Трагічна подія світового масштабу назавжди змінила життя  і долі мільйонів людей. Героїзм та стійкість у боротьбі з невидимим ворогом виявили звичайні люди з різних міст і сіл. Їх подвиг мав надвисоку ціну – життя і здоров’я. 
Особливо глибокі шрами в душі, які ніколи не зарубцюються, – у ліквідаторів, вдів, переселенців із зони відчуження. Болі та тривоги вони розділяють між собою, адже, як ніхто інший, розуміють один одного. Створені фонди та осередки об’єднують цих людей, допомагають відстоювати права родин ліквідаторів і потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи. 
ххх
Громадська організація «Союз Чорнобиль України» у Ковелі є однією з таких. В осередку – 69 осіб, з них 39 – ліквідатори. Вже багато років очолює організацію Олена Чеханюк.  

Повідомлення в номер

Погода в Ковелі 16-22 квітня

Погода в Ковелі 16-22 квітня

16/04/2026 0

Четвер. Мінлива хмарність, дощ. Температура: 14оС. Вітер південний помірний.
В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність. Температура: 7оС. Вітер західний слабкий.
П’ятниця. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 15оС. Вітер північний помірний.
В ніч на суботу. Мінлива хмарність. Температура: 7оС. Вітер північний слабкий.
Субота. Мінлива хмарність, часом дощ.  Температура: 15оС. Вітер північний помірний.
В ніч на неділю. Мінлива хмарність. Температура: 8оС. Вітер північний слабкий.
Неділя. Мінлива хмарність, дощ.Температура: 15оС. Вітер північний помірний.
В ніч на понеділок. Мінлива хмарність, туман. Температура: 6оС. Вітер північний слабкий.
Понеділок. Мінлива хмарність. Температура: 16оС. Вітер північний помірний. 
В ніч на вівторок. Мінлива хмарність. Температура: 6оС. Вітер північний слабкий.
Вівторок. Мінлива хмарність. Температура: 14оС. Вітер північний помірний.
В ніч на середу. Мінлива хмарність. Температура: 6оС. Вітер західний слабкий.
Середа. Мінлива хмарність. Температура: 14оС. Вітер південний помірний.
Четвер. Мінлива хмарність, дощ. Температура: 14оС. Вітер південний помірний.
В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність. Температура: 7оС. Вітер західний слабкий.
П’ятниця. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 15оС. Вітер північний помірний.
 

Повідомлення в номер

Вогонь пам’яті

Вогонь пам’яті

16/04/2026 0

В українського народу є гарна і зворушлива традиція: через деякий час після свята Воскресіння Христового вшановувати  пам’ять предків і померлих членів родин. У Ковелі це, наприклад, неділя і понеділок. Нинішнього року Проводи відбудуться 19 і 20  квітня, залежно від місця розташування кладовищ. В населених пунктах району дати можуть різнитися.
Але суть не в датах. Набагато важливіше, що Проводи для кожного з нас – свята, майже сакральна  справа. Беручи участь у цьому дійстві, ми засвідчуємо свою шану і повагу тим, кого вже немає з нами, але хто живе у наших серцях і душах. Бо доки  людину пам’ятають, вона поруч, вона невмируща.
Нині обряд Проводів істотно різниться від минулих років, коли ми поминали членів родини переважно старшого віку. Тепер згадуємо і молимося за молодих, бо в боях за Україну загинули люди в розквіті сил, яким би ще жити, творити, дерзати,  а не лежати в сирій землі.
Але реальність сьогодення жахлива: через  бандитський напад путінської росії на Україну в лютому  2022 року і війну з нею п’ятий рік поспіль ми втрачаємо кращих із кращих, цвіт нації, котрий зів’яв навіки. Всі вони – Герої, завдяки яким наша держава ще тримається, образно кажучи, на ногах, дає рішучу відсіч рашистам.
Від усвідомлення факту втрати рідних – батьків, синів, братів, чоловіків, як і жінок-захисниць, невимовно важко на душі.  Наша молитва за них, пошанування пам’яті загиблих і померлих – це святий обов’язок нині сущих на Землі. Подвиг Героїв зобов’язує нас до єдності, вірності й відданості справі боротьби проти  агресора.
Тож нехай ніколи не згасає Вогонь пам’яті, своїм теплом зігріває наші серця, розсіює морок і пітьму, буде гідним дороговказом  до Перемоги. Наш шлях у майбутнє залежить  від того, наскільки ми зуміємо об’єднатися довкола  цього Вогню,  зберегти   його від холодного подиху відвертих і прихованих ворогів нації.
Пильнуймо і бережімо Вогонь пам’яті!
В українського народу є гарна і зворушлива традиція: через деякий час після свята Воскресіння Христового вшановувати  пам’ять предків і померлих членів родин. У Ковелі це, наприклад, неділя і понеділок. Нинішнього року Проводи відбудуться 19 і 20  квітня, залежно від місця розташування кладовищ. В населених пунктах району дати можуть різнитися.

Повідомлення в номер

Тепло душі Володимира Бойка

Тепло душі Володимира Бойка

16/04/2026 0

Наступного понеділка, 20 квітня, ювілейну дату від дня народження відзначатиме знана і шанована на Ковельщині людина – Володимир Іванович Бойко. Про ювіляра – матеріали, що друкуємо нижче. 
l
Рядки з біографії: народився  в селі Пузирі Семенівського району  на Полтавщині. Після здобуття середньої спеціальної освіти працював на Ковельському комбінаті будівельних матеріалів №1, згодом – майстром, начальником Ковельської дільниці Волинських обласних комунальних котелень і теплових мереж, яка пізніше була реорганізована в підприємство теплових мереж «Ковельтепло». Очолити його було довірено Володимиру Бойку.
З 1998 по 2002 рік працював на посаді Ковельського міського голови, з 2006 по 2010 – заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів. По закінченню роботи в міськвиконкомі  продовжив працювати в ПТМ «Ковельтепло», очоливши трудовий колектив.
Володимир Бойко – Почесний працівник житлово-комунального господарства України, Заслужений працівник сфери послуг України. Рішенням Ковельської міської ради від 29 липня 2021 року йому присвоєно звання Почесного громадянина м. Ковеля.
З інформації, розміщеної 
на офіційному сайті 
Ковельської міської ради.
l
Відомий педагог Василь Сухомлинський колись промовив крилаті слова: «Серце віддаю дітям». Ви, наш шановний ювіляре, віддаєте самого себе, все своє людське єство місту, рідному підприємству і професійній та громадській діяльності. 
Рідне Вам «Ковельтепло» є одним із кращих в Україні. Тут постійно запроваджуються у виробництво сучасні технології, новітнє обладнання, що дає вагомий економічний  ефект, забезпечує високу надійність роботи тепломереж та котелень.
Доля випробовувала Вас на різних посадах. Будучи міським головою, Ви впевнено вели «корабель» складного міського господарства бурхливим морем випробувань. І завжди обирали правильний курс, а тому перемагали всі виклики  і негаразди. 
Ви довіряєте людям – вони довіряють Вам. Приємно чути від мешканців міста: «Він добрий господар» або: «Зверніться до Бойка – він допоможе».
Вам заслужено присвоєно високе звання «Почесний громадянин міста Ковеля». Ви його гідні. Ваш  патріотизм  – не в словах, а в конкретних справах, завдяки чому підприємство працює, як годинниковий механізм,  ковельчани завжди з теплом і гарячою водою, а трудовий колектив повний нових планів і задумів.
Зичу до ста літ діяти  й творити при доброму здоров’ї і гарному настрої, швидше дочекатися омріяного миру в рідній Україні!
В дарунок, шановний ювіляре, прийміть такі поетичні рядки:
В народі кажуть (і неспроста):
«В кого душа теплом зігріта,
В того живе Любов свята –
Вона на шлях нам сонцем світить».
Бог дарував тобі хист кермувати
Тепломережами і славним містом.
Тепло для кожної людини – свято, 
Воно наповнене глибоким змістом.
Твоє життєве кредо – вміння і порядок.
В твоєму кредо – мудрість, доброта.
В твоєму кредо – друзям дарувати
  радість.
В твоєму кредо – людяність і простота.
Війна!.. Навколо біль і смерть, і зрада –
Країна у руїні, у пекельному огні.
Ти впевнено ідеш заради правди,
В твоєму серці любов до України
                  бачиться мені.
Літа течуть, немов вода рікою:
Їх не спинити, не вернуть назад.
Знай: друзі та колеги назавжди з тобою,
І розквітає пишно твоїх здобутків сад.
Ступаємо сьогодні крізь колючі терни,
І мрія й душа в нас усіх  одна:
Нехай для тебе проростають щастя зерна –
За ювіляра піднімаєм келихи і — до дна!
Анатолій СЕМЕНЮК,
ексмер  Ковеля, Почесний 
громадянин міста.
l
Дорогий друже 
Володимире Івановичу!
Сьогодні я маю за честь вітати людину, чиє ім’я для Ковеля вже давно стало синонімом надійності, справедливості та невичерпної енергії.
Понад 45 років ти стоїш біля керма  «Ковельтепла», фактично створивши це підприємство з “нуля” і перетворивши його на взірець стабільності. Твій талант інноваційного лідера та мудрість керівника дозволили місту десятиліттями почуватися в безпеці: жодної критичної ситуації, жодної холодної оселі — це твій особистий скромний подвиг і результат роботи твоєї команди.
Твій досвід на посадах міського голови та заступника мера закарбувався в історії нашого міста як час справедливих рішень та справжнього служіння громаді. Але для мене ти, перш за все, – Велика душа, вірний друг, чиє слово міцніше за будь-який метал, а серце — тепліше за всі котли твого підприємства.
Бажаю тобі міцного здоров’я, щоб енергії вистачало на нові інновації, а кожен твій день був зігрітий такою ж вдячністю та теплом, яке ти стільки років даруєш ковельчанам. Нехай твоя життєва траса буде безперебійною, а вдома завжди чекає затишок!
Зі святом, мій вірний, надійний, співчутливий Друже!
Віктор САГАЛЬ. 
l
25 років тому ковельський краєзнавець, ветеран педагогічної праці Дмитро Корнелюк видав книгу-альманах «Ковельщини славні імена». Серед тих імен по праву значилося й ім’я Володимира Івановича Бойка – на той час мера міста. Про нього Дмитро Пилипович  написав так: 
«Володимир Іванович – великий поборник духовної культури. Він не проходить байдуже повз чужу біду,  сповідуючи  християнське: рука, що дає, не бідніє. Отож завжди приходить на поміч тому, хто цього потребує, ніколи не відмовить хворому чи немічному. І люди йому вірять, у всьому підтримують».
І хоч відтоді, як  були написані ці слова, минуло чверть століття, характеристика Володимира Бойка не тільки не застаріла, а наповнилася новим змістом. Бо оці його риси – щирість і тепло душі, духовність і милосердя,  наче  дорогоцінні камені, засяяли новими гранями.
 Про це кажу, добре знаючи одного з найталановитіших господарських керівників не лише Ковеля, а й Волині та України. Сила його не тільки  у міцних знаннях секретів «комуналки», а передовсім – в енергії духу, поєднанні знань з усвідомленням своєї високої відповідальності перед членами трудового колективу, усіх ковельчан.
Володимир Бойко – один  з небагатьох командирів виробництва у місті, які розуміють значення письменницького і журналістського слова, преси й літератури. Колись він допоміг у виданні згаданої вище книги Дмитру Корнелюку (на жаль, уже покійному). Нещодавно побачила світ повість волинського журналіста Михайла Юхти  «Долю обрав сам» — про дисидентський рух 60-их років у нашому краї, його лідера – відомого педагога-новатора, науковця Дмитра Івановича Іващенка. 
До видання цієї об’ємної і надзвичайно цікавої книги теж фінансово долучився Володимир Бойко, про що мені «по секрету» повідомив Заслужений працівник культури України  Іван Сидорук, котрий  одним  із перших доставив працю пана Михайла до Ковеля і навіть презентував її автору цих рядків. 
Багато років поспіль Володимир Іванович співпрацює і, можна навіть сказати,  дружить з колективом «Вістей Ковельщини», постійно зустрічається із журналістами,  охоче розповідає в інтерв’ю про стан справ на підприємстві, проблеми, які перешкоджають розвитку комунальної  сфери  в Україні. З року в рік  допомагає у передплаті газети «Вісті Ковельщини» ветеранам війни і праці.
Зрештою, так було завжди – і в часи головування   в міській раді, і  в часи випробувань, які випали на долю нинішнього ювіляра. Пан Володимир завжди з увагою прислухається до пропозицій, порад інших, уважно підходить до прийняття рішень, рішуче і принципово виступає проти тих, хто заважає рухові вперед. 
В міру своїх сил і можливостей допомагає з колективом  Збройним силам  України, турбується про родини учасників бойових дій. Так, отримавши звання  Почесного громадянина міста Ковеля, він попросив належну йому грошову винагороду переказувати щорічно родині учасника АТО/ООС, яка потребує матеріальної допомоги.
Мені особливо імпонує в цій людині увага і повага, з якою ставиться до ветеранів праці. В цьому теж – його багатий духовний світ, тепло душі.
Пишучи про Володимира Бойка, не можна не згадати про його життєву позицію, участь у громадсько-політичному житті краю, вміння за будь-яких обставин мати свою точку зору й активно її відстоювати. А ще постійно дбати про зміцнення кадрового потенціалу команди однодумців, підвищення їх фахового рівня, вміння знаходити вихід із найскладніших ситуацій.
Світлини, якими ілюструю свою розповідь, дають змогу уявити хоч на мить ритм життя Володимира Івановича Бойка, який діє за принципом «Ні хвилини спокою». Додам: ні собі, ні підлеглим. Бо тільки рух вперед – запорука успіхів і перемог.
На закінчення скажу так:
“Шановний Ювіляре! Ви за роки своєї самовідданої праці на благо громади заслужили великої подяки від мешканців Ковеля, міста, яке для Вас, уродженця Полтавщини, стало рідним. Низько схиляю свою сиву голову перед Вашим талантом керівника, організатора, новатора, ініціатора гарних і корисних справ. 
Нехай Господь дарує Вам і Вашій родині, колективу, який очолюєте, мир, добро, благополуччя, віру в неминучу Перемогу над ворогом. У ній, безперечно, буде і Ваш вагомий внесок”.
Микола ВЕЛЬМА.
Наступного понеділка, 20 квітня, ювілейну дату від дня народження відзначатиме знана і шанована на Ковельщині людина – Володимир Іванович Бойко. Про ювіляра – матеріали, що друкуємо нижче. 
ххх
Рядки з біографії: народився  в селі Пузирі Семенівського району  на Полтавщині. Після здобуття середньої спеціальної освіти працював на Ковельському комбінаті будівельних матеріалів №1, згодом – майстром, начальником Ковельської дільниці Волинських обласних комунальних котелень і теплових мереж, яка пізніше була реорганізована в підприємство теплових мереж «Ковельтепло». Очолити його було довірено Володимиру Бойку.
З 1998 по 2002 рік працював на посаді Ковельського міського голови, з 2006 по 2010 – заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів. По закінченню роботи в міськвиконкомі  продовжив працювати в ПТМ «Ковельтепло», очоливши трудовий колектив.
Володимир Бойко – Почесний працівник житлово-комунального господарства України, Заслужений працівник сфери послуг України. Рішенням Ковельської міської ради від 29 липня 2021 року йому присвоєно звання Почесного громадянина м. Ковеля.
З інформації, розміщеної  на офіційному сайті  Ковельської міської ради.
ххх
Відомий педагог Василь Сухомлинський колись промовив крилаті слова: «Серце віддаю дітям». Ви, наш шановний ювіляре, віддаєте самого себе, все своє людське єство місту, рідному підприємству і професійній та громадській діяльності. 
Рідне Вам «Ковельтепло» є одним із кращих в Україні. Тут постійно запроваджуються у виробництво сучасні технології, новітнє обладнання, що дає вагомий економічний  ефект, забезпечує високу надійність роботи тепломереж та котелень.
 

Повідомлення в номер

Якщо любиш...

Якщо любиш...

16/04/2026 0

Прийшов четвер. У руках – газета «Вісті Ковельщини». І на першій сторінці заголовок «Посівна кампанія стартувала». Відразу інший настрій – сподіваємося, що будемо з хлібом. 
Бог посилає сонечко з неба. Це його  «субсидія» людям. Економія газу, праця на землі. Ще Іван Франко писав: «Земле моя, всеплодющая мати…». Любімо рідну землю, шануймо її. 
А зараз моя українська земля у ранах і крові. Безбожно нівечить її ненависний чужинець. 
Природа щедро обдарувала Україну усім, чого душа бажає: всеплодючий чорнозем, мальовничі луки, гори, діброви, ліси, ріки на чолі з Дніпром, досі був помірно континентальний клімат. Працьовитий, талановитий, щирий народ, який обдаровував світ золотою пшеницею, яку недавно безсоромно у Польщі потоптали ногами нелюди. 
Заздрість, жадоба до збагачення не давала спокою сусідам близьким і далеким споконвіків. Тому і зараз деяким правителям затьмарило розум. Вони  перетворюють землю у суцільне пекло. «Борець» за мир Трамп гордо заявляє: «Що схочу, те й зроблю з Кубою»… 
Безкінечні тривоги, стреси. Люди хворіють. Невтомно працюють медичні працівники. Отут-то найбільше видно, хто є хто. Гідність є рушійною силою людської поведінки. Якщо поважаєш людину, співчуваєш хворому, то так і поведешся. Відірвешся від комп’ютера і оглянеш хворого. Інший у робочий час чаює, а люди  в черзі нервують. Дехто з роботи відпросився, інший хвилюється, бо він соціальний працівник і його чекають старенькі, щоб приніс хліба, води. Дехто найняв машину, щоб добратися до лікаря. Таких – одиниці.
Хочеться добре слово сказати про Ковельську лікарню. Тут порядок і дисципліна,  турбота про медперсонал. Каже одна медсестра: «Раніше боялися вийняти бутерброд із сумки, а при Валентинові Степановичу Вітру ще й почуєш: «Смачного». Звучить гордо: Голова регіональної ради Волинської області, генеральний директор Ковельського міськрайонного ТМО. То як же можна не відповідати такому величному званню? 
Поруч із ним працюють чудові фахівці своєї справи. Людиною з великої літери є лікар Іван Фіц. Енергійний, уважний, співчутливий. Людяність, гідність проявляються у всьому. Ласкаве звертання до хворого знімає напругу, зменшує хвилювання. Такою доброзичливою є і медсестра, що працює при ньому.
Цікаве питання у газеті «Вісті Ковельщини» порушив Микола Вельма. Так, професій є багато, де потрібні знання, вміння. Але найголовніше – бути людиною, гідною свого призначення на Землі. 
Побажаймо ж Ковельському  МТМО  отримати «Орден Святого Пантелеймона», щоб і надалі у спокійній та мирній обстановці зціляли покалічених війною, поранених, хворих. Залікувати душевні рани, завдані війною, побороти песимізм і зневіру у свої сили хай нам допоможе світла мрія про довгождану Перемогу і щира любов до дорогої серцю України.
Пишу ці рядки, і згадую, як у мене ще у ранньому дитинстві в роки війни була зустріч з ворогом. Батьківська хата стояла в центрі села. Я гуляла на подвір’ї. Бачу: іде по вулиці чужий дядько, дивно одягнений, і кличе мене, киваючи пальцем. Я підійшла. Він показує рухами, що щось хоче в палісаднику. Там серед квітів була грядочка цибулі. Я подумала, що дядько зголоднів і хоче цибулі. 
Принесла квіточку, а він мене стук по голові нею, і в той же час погладив мою кучеряву голівку. Потім ще киває на палісадник і пальця до носа прикладає. Я побігла і вирвала кілька квіточок матіоли. Німець понюхав, погладив мене по голові, й дав цукерку.  А таких звірств, які творять рашисти, мабуть, не знає історія. Такій нечисті не знайомі поняття совісті, честі, гідності і хоча б примітивного мислення.
Отож любімо тих, хто з нами, любімо матір Україну, любімо роботу, яка нам доручена. Бо любов – то велика сила, здатна творити чудеса. А чудеса нам дуже потрібні сьогодні, коли триває кровопролитна війна.
Лідія Гарлінська.
Прийшов четвер. У руках – газета «Вісті Ковельщини». І на першій сторінці заголовок «Посівна кампанія стартувала». Відразу інший настрій – сподіваємося, що будемо з хлібом. 
Бог посилає сонечко з неба. Це його  «субсидія» людям. Економія газу, праця на землі. Ще Іван Франко писав: «Земле моя, всеплодющая мати…». Любімо рідну землю, шануймо її. 
А зараз моя українська земля у ранах і крові. Безбожно нівечить її ненависний чужинець. 
 

З неопублікованого

Рекомендація

15/11/2022 / / 0

Рекомендація

Волинська обласна організація Національної спілки журналістів України  рекомендує до участі в творчому конкурсі НСЖУ «Інформаційна передова-2022» у номінації «Краща журналістська робота» творчий доробок журналістів ТзОВ «Редакція газети «Вісті Ковельщини» (Волинська область, м. Ковель) за період 24.02.2022 р. – 10.11.2022 р.

Голова Волинської обласної організації НСЖУ Михайло Савчак.

Важливо!

26/04/2022 / / 0

Шановні користувачі інтернет-сайту газети «Вісті Ковельщини»!

Для того, щоб на сайті переглянути УСІ НОВИНИ чергового випуску газети, які для Вас підготувала команда нашого видання, вгорі праворуч на «Головній» сторінці сайту перейдіть за гіперпосиланням (або номера газети (наприклад Четвер, 21-28 квітня 2022 року №16-17 (12814-12815) або архіву новин "Весь архів випусків").