Реклама

Промивка систем опалення. Ремонт, чистка, промивка котлів, колонок, бойлерів. 
Тел.: 050-55-63-733,
068-733-80-62.

 

 

Тел.: 066-4311151, 097-8П
Повідомлення в номер

Погода в Ковелі 20–26 березня

Погода в Ковелі 20–26 березня

21/03/2025 0

Четвер. Ясно. Температура: 11оС. Вітер південно-західний помірно сильний.
В ніч на п’ятницю: Ясно. Температура: 0оС. Вітер західний слабкий.
П’ятниця. Ясно. Температура: 13оС. Вітер західний помірний.
В ніч на суботу. Ясно. Температура: 1оС. Вітер західний слабкий.
Субота. Мінлива хмарність.  Температура: 14оС. Вітер північно-східний помірний.
В ніч на неділю. Мінлива хмарність. Температура: 3оС. Вітер південно-східний помірний.
Неділя. Мінлива хмарність. Температура: 110С. Вітер південно-східний помірно сильний.
В ніч на понеділок. Мінлива хмарність. Температура: 4оС. Вітер  південно-східний слабкий.
Понеділок. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 13оС. Вітер південно-західний помірний.
В ніч на вівторок. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 6оС. Вітер південно-західний помірний.
Вівторок. Мінлива хмарність, часом дощ.  Температура: 13оС. Вітер західний помірно сильний.   
В ніч на середу. Хмарно, можливий дощ.  Температура: 5оС. Вітер західний сильний.
Середа. Хмарно, можливий дощ. Температура: 10оС. Вітер західний сильний.

Четвер. Ясно. Температура: 11оС. Вітер південно-західний помірно сильний.

В ніч на п’ятницю: Ясно. Температура: 0оС. Вітер західний слабкий.

Повідомлення в номер

Вітаємо переможців акцій

Вітаємо переможців акцій

21/03/2025 0

Підбито підсумки акцій, які оголошувала редакція газети "Вісті Ковельщини" серед передплатників "міськрайонки". В результаті розіграшу переможцями стали: 
Суперакція 
"Встигни передплатити!"
200 гривень кожен отримають:
1. Ковальчук О. А., м. Ковель, вул. Батуринська, 15. 
2. Федорук М. А., м. Ковель, вул. Шевченка, 131а.
3. Місюра М. А., м. Ковель, вул. Геологів, 2/5.
4. Дятел Л. О., м. Ковель, вул. О. Вересая, 4/39.
5. Гладишук, с. Воля Ковельська, вул. Центральна, 24.
Акція "Передплатіть і виграйте"
Подарункові набори 
за передплату на рік:
1. Воробей А. А., с. Солотвин. 
2. Скрипчук Г. О., м. Ковель, пров. Шевченка, 1/63.
3. Волощинський С. В., м. Ковель, вул. Польова, 23/20.
4. Бойчук Є. Ф., м. Ковель, вул. Симона Петлюри, 6.
5. Германюк Н., м. Ковель, вул. Грушевського, 11/69.
6. Кондратович Д. В., м. Ковель, вул. Шептицького, 20.
7. Горох М. О., м. Ковель.
8. Худицький І. П., с. Мильці, вул. Лісова.
9. Рудик С. В., с. Любитів, вул. Ковельська.
10. Сидорук С. Д., м. Ковель, вул. Театральна, 2 кв. 71.
Подарункові набори 
за передплату на пів року:
1. Стригун Г. В., с. Грив'ятки.
2. Чабанчук А. М., с. Новий Мосир.
3. Томчук З. І., с. Новий Мосир.
4. Ляшук А. І., с. Колодяжне.
5. Лавренко Я. Я., м. Ковель, вул. Театральна, 28 кв. 36.
6. Рябушко Г. Ю., м. Ковель, вул. Марка Луцкевича, 3.
7. Мокейчук М. В., м. Ковель, вул. Грушевського, 27А кв. 3.
8. Зенкевіч Л. П., м. Ковель, вул. Івана Ющука, 1, кв. 27.
9. Скрипець О. М., м. Ковель, вул. Вітовського, 12 кв. 1.
10. Столярчук О. У., м. Ковель.
Мешканці Ковеля зможуть отримати призи безпосередньо в редакції (м. Ковель, вул. Міцкевича, 3), починаючи з 10-ої год. вівторка, 25 березня ц. р.
Сільським передплатникам набори доставлять за місцем проживання працівники "Укрпошти".
Спеціальними призами дирекції ТзОВ "Редакція газети "Вісті Ковельщини" відзначені за активну участь в розповсюдженні й організації передплати видання Валентина Січкар та Іван Сидорук.
Редакція.  

Підбито підсумки акцій, які оголошувала редакція газети "Вісті Ковельщини" серед передплатників "міськрайонки". В результаті розіграшу переможцями стали: 

Редакція.  

Повідомлення в номер

Слово до читача

Слово до читача

21/03/2025 0

Сьогодні, 20 березня – весняне рівнодення, тобто день, коли починається астрономічна весна. У Північній півкулі планети Земля природа пробуджується від зимового сну, а день і ніч стають майже рівними за тривалістю.
Для нас, українців, рівнодення має не тільки, так би мовити, астрономічне значення, а й культурне, релігійне і навіть світоглядне. Справа в тому, що для наших далеких предків весняне рівнодення було однією з найважливіших дат у тогочасному календарі. Вони сприймали його як символ пробудження природи та оновлення життєвої енергії, початок нового року.
Про це доводиться нагадувати сьогодні, оскільки багато хто з нас забув традиції рідного народу, водночас відзначаючи дати й події, які ніякого стосунку не мають до України – наприклад, так званий китайський новий рік, символом якого є Змія. За древньослов'янською традицією, нині розпочинається 7534 рік, який носить назву  Оси (Шершня).
Надзвичайно цікавими були тодішні обряди, пов'язані головним чином з настанням весни, початком польових робіт. Їх важко було уявити без традиційних пісень – веснянок та гаївок, забав для дітей, які чи не найбільше раділи приходу тепла. Також не варто забувати, що дата Воскресіння Христового у православ'ї тісно пов'язана з цією подією – Пасху відзначають у першу неділю після першого повного Місяця після весняного рівнодення. Нинішнього року – це 20 квітня.
Нагадаємо, що у свято рівнодення варто старанно прибрати у будинку чи квартирі, викинути все зайве, непотрібне.  Кілька гілок верби,  якщо ви їх зріжете і принесете до хати, захистять оселю та її мешканців від злих сил, прикрощів і смутку.  Добре буде, якщо ви знайдете спільну мову та помиритеся з тими, з ким раніше не мирилися, аби розпочати новий період життя без негативу. Закоханим обов'язково цілий день бути разом, якщо є така можливість.
Але найголовніше, звичайно, у тому, щоб новий рік Оси (Шершня) приніс благословенний мир на українську землю. Дай,  Боже, щоб так сталося!

Сьогодні, 20 березня – весняне рівнодення, тобто день, коли починається астрономічна весна. У Північній півкулі планети Земля природа пробуджується від зимового сну, а день і ніч стають майже рівними за тривалістю.

Повідомлення в номер

Шевченківська премія – на підтримку ЗСУ

Шевченківська премія – на підтримку ЗСУ

21/03/2025 0

5 березня ц. р. Президент України Володимир Зеленський своїм Указом затвердив список лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка 2025 року, яких обрав національний Комітет з присудження цієї премії. 
Переможців визначили у семи номінаціях: "Література", "Публіцистика і журналістика", "Музичне мистецтво", "Візуальне мистецтво", "Театральне мистецтво", "Кіномистецтво" та вперше "Декоративно-прикладне мистецтво". 
Серед нагороджених – генеральний директор – художній керівник Львівської національної опери Василь Вовкун.
Ось як про це сказано в Указі глави держави: 
“Національну премію України імені Тараса Шевченка 2025 року присудити:
– ВОВКУНУ Василю Володимировичу, режисерові-постановнику, авторові лібрето – за оперу "Лис Микита", балет "Тіні забутих предків", модерн-балет Пізнай себе", театралізовану кантату "Псальми війни" Львівської Національної опери”.
Під час церемонії нагородження, яка відбулася 9 березня в Національній філармонії України, Василь Вовкун заявив, що грошову винагороду в сумі 484480 гривень передасть на закупівлю дронів для 24-ої окремої механізованої бригади ЗСУ.
Хто ж він такий, новий лауреат Шевченківської премії і чому ми про нього пишемо? Василь Володимирович Вовкун народився 10 червня 1957 року на Львівщині. Після здобуття середньої освіти навчався на акторському факультеті студії театрального мистецтва при Львівському академічному українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької. Пізніше закінчив акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.
Був актором декількох українських театрів, займав ряд відповідальних посад в культурно-мистецьких та урядових установах. В 2007-2010 р. р. – Міністр культури України. 22 лютого 2017 р. призначений художнім керівником Львівського національного театру опери та балету. Член Національної Спілки театральних діячів України. Має ряд державних і церковних нагород.
Дружина Лідія Вовкун (дівоче прізвище Жук, родом із Білина Ковельської громади) – Народна артистка України, працює у  Київському академічному Молодому театрі. Мають сина, двох онуків. До речі, як розповідав в одному з інтерв'ю пан Василь, весілля сина вони відзначали з дотриманням національних традицій: "Режисура була така, що легше зробити три державні акції, аніж весілля сина. Бо ти тут розумієш, що не маєш права помилитися – все має бути органічно і не пафосно. Це було поєднання європейського та автентичного весілля…".
l
Інформація про присудження звання лауреата Державної премії імені Тараса Шевченка Володимиру Вовкуну викликала величезний інтерес у громадськості Ковельщини, особливо у мешканців села Білина, яке тепер належить до Ковельської територіальної громади.
Я зателефонував до Заслуженої працівниці культури України, колишньої директорки Білинського будинку культури Валентини Мефодіївни Повх, яку давно знаю і яку ціную за величезний внесок у розвиток і становлення самобутнього культурно-просвітницького простору рідного краю, й попросив кілька слів сказати про родину Вовкунів, особливо про землячку Лідію Сергіївну Жук.
– Обоє надзвичайно талановиті і обдаровані Богом люди, – зазначила пані Валентина. – Ліда, навчаючись у школі, була учасницею драмгуртка, який діяв при сільському Будинку культури. Згодом вона вступила на режисерське відділення Луцького культурно-освітнього училища. У 1978-1982 р. р. навчалася у Київському державному інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого, де здобула фах акторки театру і кіно.
Тривалий час була акторкою Чернівецького українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської. Нині, наскільки знаю, живе і працює у Києві. Має ще двох сестер. 
Лідія Сергіївна – Заслужена артистка України і Народна артистка України, має інші високі відзнаки.
– А що можете сказати про чоловіка Василя Володимировича Вовкуна?
– Тільки хороше. Разом із дружиною не раз бували в Білині, де 28 серпня 1958 року народилася Лідія Сергіївна. Її батьки були порядні,чесні люди, мати сумлінно працювала у місцевому колгоспі. Василь Володимирович, коли приїжджав у село, обов'язково відвідував Божий храм і навіть підспівував церковному хору. Голос у нього дуже потужний.
Бував він і в Скулині, цікавився старовинними реліквіями, бо залюблений в нашу національну культури, минувшину рідного народу. У свій час експонував у Колодяжненському музеї Лесі Українки виставку старожитностей, зібраних ним особисто. 
Можна сказати, що це – Патріот з великої літери, а тому присвоєння йому Шевченківської премії – мудре і виважене рішення.
l
Довідково. Лідія Вовкун на сцені Чернівецького театру зіграла чимало ролей, які відзначаються щирістю переживань, глибокою проникливістю, художньою переконливістю: Тетянка і Настка («У неділю рано зілля копала» О. Кобилянської), Пріська («Українські вечорниці»), Оля («Кабанчик» П. Розова), Марина («Сад без землі» Л. Розумовської), Дочка («Мати Ісуса» О. Володіна), Джулія («Ох, водевіль, водевіль»), Бланш («Трамвай бажань» Т. Вільямса). Створила моноспектакль за інтимною лірикою Ліни Костенко «Моя любове, я перед тобою».
Великим внеском акторки у популяризацію українського мистецтва й культури є її робота на телебаченні, де вона створила літературні та поетичні передачі за творчістю Ольги Кобилянської, Лесі Українки, Юрія Федьковича, Михайла Івасюка, багатьох сучасних буковинських поетів. Відома як ведуча багатьох вечорів, концертів і зустрічей із творчими особистостями.
l
Що ж, Ковельська громада, як, зрештою, вся Волинь можуть пишатися людьми, які примножують культурно мистецьку славу Лесиного краю, гідно продовжують славні традиції своїх великих попередників. Завдяки їм навіть в умовах жорстокої російсько-української війни міцніє дух і сила української нації.
Микола ВЕЛЬМА.

5 березня ц. р. Президент України Володимир Зеленський своїм Указом затвердив список лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка 2025 року, яких обрав національний Комітет з присудження цієї премії. 

Микола ВЕЛЬМА.

Повідомлення в номер

Мелодії нестаріючих сердець

Мелодії нестаріючих сердець

21/03/2025 0

Нещодавно побувала у селищі Ратне. Поїхала на зустріч з ветеранами, а конкретно  з прекрасним колективом – хором "Журавлі".
Дорога далека, був час роздивитись чудові поліські краєвиди, довколишні села. За думками не зчулась, як опинились біля ошатного будинку місцевої бібліотеки. Скажу відверто: такого приміщення книгозбірні не бачила ніде. Але не встигла помилуватись будинком, як погляд впав на портрети воїнів, які "вишикувались" в ряди. Це – біль, пам'ять не тільки ратнівчан. Марія Миколаївна Костарєва розповіла мені історію створення алеї Слави Героїв.
А далі нас зустріли ветерани. Вони зібрались на черговий захід, присвячений українській вишивці. Тема: "Український рушник – святиня народу". Приємно, що робота працівників бібліотеки і ветеранів спільна, отож і захід підготували разом. Хористи співали, а зустріч вела бібліотекар. До речі, приміщення для роботи ветеранської організації Ратнівщини надала місцева влада.
Марію Миколаївну Костарєву знаю давно, бо вона на посаді голови ради ветеранів років 10. Але коли говорити про теперішню роботу, не можна не згадати Лідію Пилипівну Сахарук, яка колись об'єднала ветеранів Ратнівщини у ветеранську сім'ю, створила хор "Журавлі". І хоча нині мешкає в Луцьку, але кожен захід, виступ хору відбувається під її "контролем". Вона – Почесний громадянин Ратнівщини.
В ході заходу познайомились з ветеранами, членами хору. Кажуть, що пісня – світ почуттів, мова серця. Вдивляючись в обличчя уже не молодих "журавок", втомлених життєвими дорогами, розумію, що їм і фізичних, і духовних сил додає пісня, яка підтримує, додає бажання долати труднощі.
Майже 40 років вони виступають перед глядачами Ратнівщини, неодноразово співали на  обласній сцені Луцька. Їх знають, люблять, цінують далеко за межами рідного Полісся. 25 років тому присвоїли звання Народного аматорського хору, і кожного разу співучі "Журавлі" підтверджують це почесне звання.
В хоровому колективі – люди різних професій. Вийшовши на заслужений відпочинок, вони зуміли об'єднатись у дружний гурт цікавих доль та захоплень. Їх єднає пісня. Це люди – взірець того, як треба любити життя, українську пісню і тих колег, котрі поділяють ці почуття.
Голова ветеранів Ратнівщини дуже тепло розповідає про своїх колег, бо їхні "Журавлі" – це колектив однодумців, добрих друзів, це велика ветеранська родина, яка ділить разом радість і журбу. Так лише йти по життю. Ось прізвища невтомних солістів: Ф. Петручик, Л. Мазурик, М. Пінкевич, М. Вознюк. 
У той день Марія Миколаївна брала участь у конкурсі читців, присвяченого Лесі Українці, котрий відбувався в Ратне. Жінка зайняла перше місце, тож колеги привітали. Ось що вона розповіла: 
– Ветеранами хору є М. Романюк, Н. Неделюк, О. Савчук, Г. Ромовська, Н. Горобець. 
Як і в кожному колективі, з плином часу змінюється його склад: одні відходять (таке життя), інші вливаються у співочу родину і продовжують добру справу, вносять свої пропозиції, побажання. Це – Н. Романюк, К. Коротинська, В. Ковальчук. Хочеться окремо подякувати Єві Панько, Ніні Волошиній, Аллі Бігун, Вірі Ганжі, – котрі з першого дня в колективі. Їм вже не сила бути на сцені, а ось на заходи, зустрічі обов'язково приходять.
Ветерани – активні, як і колись. Ми всі – повоєнні "діти" знаємо з досвіду, що таке війна. Нелегко доводилося по цеглині відбудовувати Україну, аби міцним став фундамент нашої Незалежності. Учасники хору – люди різних професій: тут і вчителі, і медичні працівники, і бухгалтер, і працівники влади, міліції і хлібороби. 
Не залишаємось байдужими до новин зі Сходу країни. Тому з перших днів війни ми – активні волонтери, долучаємось до всіх благодійних акцій, котрі проводяться на Ратнівщині.
Хочу окремо розповісти, про наших керівників. Давно керує хором знаюча, талановита, закохана в українську пісню Людмила Павлівна Корсак. Без неї не мали б ми такого успіху. Музичний акомпаніатор Владислав Миколайович Харкевич багато років сприяє творчим злетам колективу.
А тим часом захід, на який ми завітали, розпочався. Хвилюючі слова ведучої про цінність рушників як оберегів, символи духовного багатства нашого народу, переплітались із виступами самих учасниць, котрі принесли домашні вишивки – роботи їхніх мам, бабусь. 
Про мамині рушники хвилююче розповідала Катерина Ярошик (хоч сама давно бабуся), а вироби неньки зберігає, як родинні обереги.
Марія Костарєва – родом із Буковини. Усі вишиті рушники і вишиванки вражають. Там своєрідна робота – багата, красива. А десь між тим лунали пісні у виконанні "Журавлів". До болю близькі "Пісня про рушник" ("Рідна мати моя"), "Вже осінь чарівна", "Наше рідне село".
Дуже схвилював виступ соліста Федора Петручика з піснею "Мамина коса". А поема "Балада про роки" у виконанні М. Костарєвої припала до душі кожному особливо.
Ще раз переконалась: "Журавлі" – це яскравий приклад того, як людина, незалежно від віку, може організувати свій власний час, просто любити життя у всьому його розмаїтті.
Самодіяльці не просто співають – вони творять пісенний літопис Ратнівщини, плекають, бережуть звичаї і традиції своєї малої батьківщини і передають новим покоління, аби не замулилась криниця народної творчості.
Звичайно, присутні отримали велику насолоду від спілкування, чашки запашного чаю, затишку, тепла, турботи, що панували в залі бібліотеки. А ще ветерани "Журавлів" почули щирі, теплі вітання від перших осіб району. За добру організаторську роботу з ветеранами, активну громадянську позицію голова ратнівських ветеранів Марія Миколаївна Костарєва нагороджена Почесною грамотою обласної організації ветеранів.
Шановні "Журавлі" і всі ветерани Ратнівщини! Спасибі, що вмієте жити і виживати, що творите красу. Нехай джерело творчості ніколи не вичерпується, серця наповнюються світлом, а здоров'я і сил додає Всевишній. Спокою і миру кожній родині!
Живіть для щастя 
і добра,
Співайте разом пісню
 нашу солов'їну,
Щоб доля в нас щасливою
 була,
І бережімо рідну, мирну
 нашу Україну!
Валентина Січкар,
голова Ковельської районної ветеранської організації.
НА СВІТЛИНАХ: вгорі праворуч – голова ратнівської ветеранської  організації Марія Костарєва; вгорі ліворуч – одна з найповажніших “журавок” Віра Ганжа; учасники заходу “Український рушник – святиня народу”.
Фото авторки.

Нещодавно побувала у селищі Ратне. Поїхала на зустріч з ветеранами, а конкретно  з прекрасним колективом – хором "Журавлі".

Дорога далека, був час роздивитись чудові поліські краєвиди, довколишні села. За думками не зчулась, як опинились біля ошатного будинку місцевої бібліотеки. Скажу відверто: такого приміщення книгозбірні не бачила ніде. Але не встигла помилуватись будинком, як погляд впав на портрети воїнів, які "вишикувались" в ряди. Це – біль, пам'ять не тільки ратнівчан. Марія Миколаївна Костарєва розповіла мені історію створення алеї Слави Героїв.

З неопублікованого

Рекомендація

15/11/2022 / / 0

Рекомендація

Волинська обласна організація Національної спілки журналістів України  рекомендує до участі в творчому конкурсі НСЖУ «Інформаційна передова-2022» у номінації «Краща журналістська робота» творчий доробок журналістів ТзОВ «Редакція газети «Вісті Ковельщини» (Волинська область, м. Ковель) за період 24.02.2022 р. – 10.11.2022 р.

Голова Волинської обласної організації НСЖУ Михайло Савчак.

Важливо!

26/04/2022 / / 0

Шановні користувачі інтернет-сайту газети «Вісті Ковельщини»!

Для того, щоб на сайті переглянути УСІ НОВИНИ чергового випуску газети, які для Вас підготувала команда нашого видання, вгорі праворуч на «Головній» сторінці сайту перейдіть за гіперпосиланням (або номера газети (наприклад Четвер, 21-28 квітня 2022 року №16-17 (12814-12815) або архіву новин "Весь архів випусків").