Продам 3-кімнатну квар­­­тиру у Ковелі по вул. 1 Грудня, 2 (біля міської ради) в цег­ляному будинку на 4 поверсі (п’яти­поверховий будинок). Загальна площа 50 м2.

Затишний двір з парко­міс­цем для авто. Розділь­ний сан­вузол. Є газова колонка, плитка, додається підвальне приміщення, балкон, кла­довка. Наявність усіх лічильників. Квартира частково вмеб­льована. Ціна – 45000 (можливий торг).

Телефон: 097-942-74-04 (Олег).

__________________________

Ремонт та чистка котлів, колонок, бойлерів.
Промивка батарей, радіаторів і труб опалення.
Телефони: 068-733-80-62, 050-556-37-33.

Повідомлення в номер

Час квапить: передплатіть, щоб виграти

Час квапить: передплатіть, щоб виграти

28/05/2026 0

Блискавкою летить час. Не встигли ми зоглядітися, як до кінця добіг травень. Вже за кілька днів – літо! І хоч воно у зв’язку з війною не зовсім передбачуване і прогнозоване, але кожному з нас ніби нагадує: поспішаймо робити те, що запланували, бо хоч дні стали довшими, справ до вирішення багато.
Серед цих справ далеко не другорядна – не забути продовжити передплату газети «Вісті Ковельщини» на ІІ півріччя 2026 року.
Передплатна ціна разом із доставкою така:
– 1 місяць – 91 грн.;
– 3 місяці – 233 грн.;
– 6 місяців – 446 грн.
На перший погляд, не зовсім дешево. Але, по-перше, дешевою буває лише неякісна річ, чого аж ніяк не можна сказати про «міськрайонку». Наше видання – справді європейського рівня, де є високоякісна інформація, глибока аналітика, чудове поліграфічне оформлення, справжня свобода слова, чітка проукраїнська  позиція.
По-друге, передплатна ціна набагато менша за більшість інших періодичних видань. І це – незважаючи на інфляційні процеси в Україні і зростання вартості поштових, поліграфічних, комунальних та інших видів послуг,  які впливають на собівартість періодики. 
Нагадаємо, що серед тих, хто передплатить “Вісті Ковельщини” на 6 місяців (тобто з 1 липня по 31 грудня), будуть розіграні призи. Для участі в конкурсі «Передплатіть і виграйте!» необхідно надіслати або принести до редакції копії передплатних квитанцій за адресою: м. Ковель, вул. Міцкевича, 3, контактний телефон 5-01-27.
«Вісті Ковельщини» слід  передплатити у найближчому відділенні поштового зв’язку або у пересувному ВЗ та в листоноші, який Вас обслуговує, до 25 червня ц. р. Можна це зробити  і безпосередньо в редакції – так вийде навіть дешевше. 
Передплачуйте і читайте «Вісті  Ковельщини» — газету для Вас і про Вас! 
Блискавкою летить час. Не встигли ми зоглядітися, як до кінця добіг травень. Вже за кілька днів – літо! І хоч воно у зв’язку з війною не зовсім передбачуване і прогнозоване, але кожному з нас ніби нагадує: поспішаймо робити те, що запланували, бо хоч дні стали довшими, справ до вирішення багато.
Серед цих справ далеко не другорядна – не забути продовжити передплату газети «Вісті Ковельщини» на ІІ півріччя 2026 року.

Повідомлення в номер

Погода в Ковелі 28 травня–3 червня

Погода в Ковелі 28 травня–3 червня

28/05/2026 0

Четвер. Мінлива хмарність, невеликий дощ. Температура: 17оС. Вітер північно-західний  сильний.
В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність. Температура: 10оС. Вітер північно-західний помірний.
П’ятниця. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 17оС. Вітер північно-західний   сильний.
В ніч на суботу. Переважно ясно. Температура: 11оС. Вітер північно-західний помірний.
Субота. Мінлива хмарність.  Температура: 22оС. Вітер північно-західний з переходом на північний помірно сильний.
В ніч на неділю. Мінлива хмарність. Температура: 15оС. Вітер південний слабкий.
Неділя. Мінлива хмарність. Температура: 21оС. Вітер східний помірний.
В ніч на понеділок. Переважно ясно. Температура: 12оС. Вітер  південний слабкий.
Понеділок. Мінлива хмарність. Температура: 23оС. Вітер південний  помірно сильний. 
В ніч на вівторок. Мінлива хмарність.  Температура: 15оС. Вітер південний помірний.
Вівторок. Мінлива хмарність, можливий дощ. Температура: 25оС. Вітер південний помірно сильний.
В ніч на середу. Мінлива хмарність, можливий дощ. Температура: 16оС. Вітер південно-західний  помірний. 
Середа. Мінлива хмарність, можливий дощ. Температура: 25оС. Вітер  західний сильний.
Четвер. Мінлива хмарність, невеликий дощ. Температура: 17оС. Вітер північно-західний  сильний.
В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність. Температура: 10оС. Вітер північно-західний помірний.
 

Повідомлення в номер

Погода в Ковелі 21–27 травня

Погода в Ковелі 21–27 травня

21/05/2026 0

Четвер. Мінлива хмарність, дощ. Температура: 22оС. Вітер північний сильний.
В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 16оС. Вітер північно-західний помірний.
П’ятниця. Мінлива хмарність, дощ. Температура: 22оС. Вітер північно-західний   сильний.
В ніч на суботу. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 12оС. Вітер північно-західний помірний.
Субота. Мінлива хмарність.  Температура: 22оС. Вітер північно-західний  сильний.
В ніч на неділю. Ясно. Температура: 13оС. Вітер північно-західний помірний.
Неділя. Мінлива хмарність. Температура: 25оС. Вітер  північно-західний помірно сильний.
В ніч на понеділок. Ясно. Температура: 16оС. Вітер  західний помірний.
Понеділок. Мінлива хмарність. Температура: 22оС. Вітер північно-західний помірно сильний. 
В ніч на вівторок. Мінлива хмарність.  Температура: 14оС. Вітер північно-західний слабкий.
Вівторок. Мінлива хмарність. Температура: 23оС. Вітер північний помірно сильний.
В ніч на середу. Мінлива хмарність. Температура: 16оС. Вітер північно-західний  помірний. 
Середа. Переважно ясно. Температура: 22оС. Вітер північний помірно сильний.
Четвер. Мінлива хмарність, дощ. Температура: 22оС. Вітер північний сильний.
В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 16оС. Вітер північно-західний помірний.
П’ятниця. Мінлива хмарність, дощ. Температура: 22оС. Вітер північно-західний   сильний.
 

Повідомлення в номер

Валерія Вавринюк: «Україна в світі звучить гордо!”

Валерія Вавринюк: «Україна в світі звучить гордо!”

21/05/2026 0

Ковельчанка Валерія Вавринюк здобула бронзову нагороду на чемпіонаті світу з волейболу. Турнір «IVVA World Veteran Championship» проходив в іспанському Бенідормі з 6 до 12 жовтня 2025 року та об’єднав сотні спортсменів із різних країн.
 — Чемпіонат світу в Бенідормі зібрав команди з багатьох країн. Наскільки відчувалася масштабність турніру вже з перших днів? 
— Оскільки звання найсильніших виборювали 52 команди з класичного волейболу і 118 команд з пляжного   з 28 країн світу, то масштаб чемпіонату відчувався вже з перших днів. На кожній локації панувала дуже активна атмосфера: постійні матчі, велика кількість спортсменів, уболівальників і представників різних країн. Було приємно стати частиною такого міжнародного спортивного форуму та представляти Україну на такому рівні. 
— Україну на цих змаганнях представляли одразу кілька команд. Чи відчувалася підтримка й особлива атмосфера всередині української делегації? 
— Атмосфера всередині української делегації була надзвичайно дружня, підтримка відчувалась не тільки на спортивних майданчиках, але й   у побуті (допомагали одне одному з маршрутами доїзду до спортивних локацій та місць проживання тощо).  Одним словом,  справжній командний дух у всіх його проявах! Особлива подяка  — українцям,які приїхали з інших країн, підтримати наші команди. Приємно бачити,   як майорять синьо-жовті   прапори в руках наших вболівальників на кожному матчі українських команд.
— Бенідорм став місцем зустрічі спортсменів із 28 країн. Чи вдалося поспілкуватися з учасниками з інших держав, обмінятися досвідом? 
— Спілкування з учасниками команд інших країн, звісно, було не тільки на волейбольних майданчиках, але й  поза ними. Вітальна вечірка знайомства була сповнена посмішок та дивовижної енергії гравців з усього світу. Це було об’єднання команд та святкування дружби! Усі команди національних збірних були укомплектовані професійними волейболістами — як активними гравцями, так і професійними в минулому. Рівень команд був рівним, тому обміну досвідом  не було, а радше відчувався дух боротьби і майстерності. Але це тільки на майданчиках. Після гри: рукостискання, подяки і посмішки. 
— Наскільки складно сьогодні готуватися до турнірів в умовах війни? 
— В умовах війни не тільки готуватись до змагань складно, складно в принципі все. Але ми — нація сильних людей, з усім справимось, усе і усіх поборемо.  Тому спорт — це напевно одне з небагатьох,що може хоч на трохи переключити тебе, «підзарядити» далі для життя, місце де можна виплеснути свої емоції та біль від втрат щоденних людських українських уже протягом більш 4-х років війни. 
— Як, на Вашу думку, участь українських спортсменів у міжнародних турнірах під час війни впливає на сприйняття України у світі? 
— Не  передати те почуття гордості за нашу країну,  коли чуєш гімн України під час виходу українських команд на п’єдестал для нагородження і з різним акцентом чути фразу: «Слава Україні!» та у відповідь – «Героям Слава!». 
Під час нагородження дівчат уся наша делегація заспівала пісню «Ой,у лузі червона калина»,  і увесь зал співав разом з українцями, як міг, через слово, але співав. Україна в світі звучить гордо!З багатьох команд підходили спортсмени і висловлювали слова співчуття через війну в нашій країні, слова підтримки, що вірять в нашу перемогу і подальший розквіт України. Кожен ділився тим, як і чим саме від допоміг Україні і українцям. 
Хтось волонтерив, хтось безпосередньо допоміг українській сім’ї, адже багато українців роз’їхалися по усьому світу. Участь українських команд на різних турнірах міжнародних рівнях з переможними результатами   є свідченням незламного духу та демонстрацією волі до перемоги. І це не тільки про спорт….Це бачать і відчувають інші учасники змагань, наші суперники.Але суперники ми тільки на спортивному полі, а в житті вони нам висловлюють свою повагу і підтримку   як нації сильних і незламних людей. 
— Після таких турнірів що залишається найціннішим: медаль, атмосфера змагань чи люди, з якими проходиш цей шлях?
— На турнірах світового рівня, де всі команди сильні і всі ігри дуже складні, віддача задля перемоги теж велика.  Тому цінно все: і медалі, як спогад про запеклу боротьбу на майданчику, і вир емоцій, переживання уболівальників, хвилювання та його опанування; і незабутня атмосфера турніру. Але все-таки, найціннішою або, я навіть сказала б, безцінною нагородоюдля мене є команда. 
Це — люди, даровані долею для спільного проживання  незабутніх емоцій і вражень, це докладання спільних зусиль заради перемоги.  Турніри закінчуються, кожен повертається до свого буденного життя, а спілкування залишається назавжди. І приходять нові запрошення і нові виклики на змагання. І ти знаєш, що зустрінешся знову —  зі своєю сильною командою, зі своїми людьми і знову – у «спортивний бій». І будеш вдячний всім за чудову гру та позитивні емоції. І будеш вдячний Силам Оборони Україниза те, що ми можемо грати в нашу улюблену гру!
Катерина ШЕПШЕЛЕЙ, 
студентка ІІ курсу Національного університету “Львівська політехніка”.
Ковельчанка Валерія Вавринюк здобула бронзову нагороду на чемпіонаті світу з волейболу. Турнір «IVVA World Veteran Championship» проходив в іспанському Бенідормі з 6 до 12 жовтня 2025 року та об’єднав сотні спортсменів із різних країн.
 — Чемпіонат світу в Бенідормі зібрав команди з багатьох країн. Наскільки відчувалася масштабність турніру вже з перших днів? 
— Оскільки звання найсильніших виборювали 52 команди з класичного волейболу і 118 команд з пляжного   з 28 країн світу, то масштаб чемпіонату відчувався вже з перших днів. На кожній локації панувала дуже активна атмосфера: постійні матчі, велика кількість спортсменів, уболівальників і представників різних країн. Було приємно стати частиною такого міжнародного спортивного форуму та представляти Україну на такому рівні. 
— Україну на цих змаганнях представляли одразу кілька команд. Чи відчувалася підтримка й особлива атмосфера всередині української делегації? 
 

Повідомлення в номер

Код незламності і любові Світлани Пащенко

Код незламності і любові Світлани Пащенко

Автор Романюк Аліна Петрівна
21/05/2026 0

Світлана Пащенко стала однією з двадцяти учасниць виставки «ДНК любові», що діє у Галереї мистецтв. А у книзі «ДНК любові. Код незламності та життя» написано детальніше про шлях, який довелося подолати сім’ї, до того, як вони потрапили в Ковель. Далі публікуємо цей текст. Вдячні авторам за те, що змогли словами описати жах пережитого і велику силу Любові.
«Це не просто історія виживання – це літопис незламного материнського серця, що проросло крізь бетон окупації, крізь холод чужих кордонів і крізь невимовний біль втрати.
Світлана Пащенко – жінка, чия доля стала дзеркалом української трагедії та водночас гімном непереможної любові. Дев’ятнадцять років щасливого шлюбу з Володимиром були схожі на міцний і затишний дім у рідному Сватовому. Але в один день цей дім став пасткою, а небо над ним – джерелом смерті. 
Коли чоловік-військовий став на захист країни у лавах Сумської ТРО. Світлана залишилася віч-на-віч із ворогом. Бути дружиною захисника в окупації – це щохвилини відчувати холодний подих небезпеки. Коли шлях через Україну було закрито вогнем, вона зважилася на відчайдушний крок – виїзд через територію ворога. «Якщо мене заберуть – ви маєте їхати далі з бабусею», – ці слова матері були завітом і молитвою водночас.
Польща, українське Дніпро, Фінляндія, Латвія... Світ обіймав їх знижками на квитки та волонтерською допомогою, але серце запишалося там, де в окопах перебував коханий Володимир. Навіть спокійна Фінляндія не змогла вилікувати панічні атаки від дніпровських сирен, бо душа Світлани рвалася додому. Маленький Вітя ще довго засинав, накручуючи пасмо материнського волосся на пальчик – так він перевіряв, чи вона тут, чи не зникла, чи не пішла в той страшний туман війни.
У рідному Сватовому батько Світлани залишився один на один не лише з голодом, а й зі страхом, що паралізував місто. Бути родиною українського військового в окупації – це жити з невидимим тавром, яке бачили всі навколо.
Там, у вимушеній еміграції, за тисячі кілометрів, Світлана відчула, як світ навколо занімів. Потім було прохання до тітки, дорога з Луганська до Сватового і страшне підтвердження: батько пішов, а разом із ним – вірний пес і двоє котів, які до останнього подиху ділили з господарем його самотність і голод. Це була тиха, німа трагедія одного будинку, яка розірвала душу Світлани на шматки. «Цей біль міг би зламати будь-кого, міг би стати останньою краплею, але Світлана вистояла. Вона навчилася дихати крізь цей біль, бо знала: за її плечима – двоє синів, які дивляться на неї, як на єдиний орієнтир у цьому понівеченому світі».
Сьогодні, коли Світлана згадує ті повідомлення в телефоні, вона міцніше стискає руки синів. Її життя – це перемога світла над темрявою, що забрала батька. Кожна хвилина проведена з Максимом та Віктором, кожна спільна гра чи малюнок – це її відповідь війні. Вона зберегла в собі здатність любити, мріяти, що колись вони знову матимуть власний дім, мирне небо і тата, який повернеться з фронту назавжди.
Сьогодні Світлана у Ковелі. Її рятують діти. Вони – її янголи-охоронці.
«Я залишаю ці рядки як щиру материнську молитву. Нехай ніхто не дізнається ваги материнського страху, коли твоє місто стає згарищем. Ми втікали від сирен, але не втекли від любові того, хто стоїть там, де найтемніше. Бережіть свої родини. Цінуйте мить, коли можна просто обійняти рідну людину, не чекаючи днями на коротке «Я живий». Нехай ваші діти вимірюють життя сміхом, а не місяцями в окупації. Нехай небо над вами завжди буде чистим».
Світлана Пащенко – донька Героя, дружина Героя і мати майбутніх героїв. Її світло не згасло, воно просто стало загартованим, як сталь».
l
Поспілкуватись із цією дивовижною жінкою вдалось і мені. Її відкритість і щирість вражають, а історія, пронизана болем і тривогою, вразила і розчулила присутніх. Ми дякуємо Вам, пані Світлано, що не зламались і несете Любов крізь життя. Так може тільки світла душею людина. «А як інакше?» – каже жінка, яка отримала ключі він нового помешкання, у будинку для тимчасово переміщених осіб в Ковелі на свій день народження, і вважає це знаковою подією. 
Адже нова квартира – це не просто квадратні метри, а шанс на новий початок, як для Пащенків, так і для багатьох інших сімей. Це віра, що незабаром так само легко відчиняться двері рідних домівок на визволених територіях, де зберуться рідні й повернуться назавжди захисники з фронту.
Аліна РОМАНЮК.
l
На світлинАХ: Світлана Пащенко із синами  Максимом та Віктором; Віктор ПАЩЕНКО з Катаріною МАТЕРНОВОЮ, посолкою Європейського Союзу в Україні.
Фото автора та із сімейного архіву Пащенків.
Світлана Пащенко стала однією з двадцяти учасниць виставки «ДНК любові», що діє у Галереї мистецтв. А у книзі «ДНК любові. Код незламності та життя» написано детальніше про шлях, який довелося подолати сім’ї, до того, як вони потрапили в Ковель. Далі публікуємо цей текст. Вдячні авторам за те, що змогли словами описати жах пережитого і велику силу Любові.
«Це не просто історія виживання – це літопис незламного материнського серця, що проросло крізь бетон окупації, крізь холод чужих кордонів і крізь невимовний біль втрати.
Світлана Пащенко – жінка, чия доля стала дзеркалом української трагедії та водночас гімном непереможної любові. Дев’ятнадцять років щасливого шлюбу з Володимиром були схожі на міцний і затишний дім у рідному Сватовому. Але в один день цей дім став пасткою, а небо над ним – джерелом смерті. 
 

З неопублікованого

Рекомендація

15/11/2022 / / 0

Рекомендація

Волинська обласна організація Національної спілки журналістів України  рекомендує до участі в творчому конкурсі НСЖУ «Інформаційна передова-2022» у номінації «Краща журналістська робота» творчий доробок журналістів ТзОВ «Редакція газети «Вісті Ковельщини» (Волинська область, м. Ковель) за період 24.02.2022 р. – 10.11.2022 р.

Голова Волинської обласної організації НСЖУ Михайло Савчак.

Важливо!

26/04/2022 / / 0

Шановні користувачі інтернет-сайту газети «Вісті Ковельщини»!

Для того, щоб на сайті переглянути УСІ НОВИНИ чергового випуску газети, які для Вас підготувала команда нашого видання, вгорі праворуч на «Головній» сторінці сайту перейдіть за гіперпосиланням (або номера газети (наприклад Четвер, 21-28 квітня 2022 року №16-17 (12814-12815) або архіву новин "Весь архів випусків").