Француз, який співає українською, 

або Французька романтика – у подарунок ковельчанам

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 31

Школа – це другий дім, у якому завжди багато яскравих вражень та позитивних емоцій. Золотою симфонією для кожного з нас звучить мелодія шкільного дзвоника як відгомін далекого дитинства, у яке неможливо повернутися. 85-ий ювілейний шкільний дзвоник нещодавно пролунав для учнів, вчителів, випускників, гостей ЗЗСО I-III ступенів №2 м. Ковеля. 

Урочисто, але по-родинному затишно пройшло святкування дня народження рідної школи. Заходи, присвячені цій події, відбувалися протягом останнього тижня. У навчальному закладі панувала особлива, піднесена атмосфера. Було організовано  виставку фотографій "Шкільні історії", переглядаючи які  пригадували незабутні миті із “золотих” років дитинства, учні готували вітальні листівки, брали участь у конкурсі малюнків "Школа майбутнього".

Розпочався тиждень загальношкільною лінійкою та святковим флешмобом "Обіймімо рідну школу", учні 2-4-их класів організували благодійний ярмарок. Найменші школярі взяли активну участь у грі-квесті "Посвята в першокласники", під час якої продемонстрували грунтовні знання про рідну школу. Учні 5-их класів разом із класними керівниками підготували презентацію своїх колективів "Ми – п'ятикласники", де мали можливість показати різноманітні обдарування і таланти, а восьмикласники провели брейн-ринг "Сторінками історії рідної школи". Спортивний квест серед учнів 6-7-их класів "Козацькі розваги" і змагання з волейболу для учнів 9-их класів також були присвячені ювілею закладу освіти.

Закінчився святковий  тиждень урочистим концертом. Гості  вітали ювілярку з визначною датою, адже 85 років – певний рубіж, висока сходинка, на яку  необхідно було піднятися. Це – ціла епоха! Скільки подій – трагічних і піднесених – пережила школа за історію свого існування. Тут завжди відчувається атмосфера дружби, взаємоповаги та плідної праці. 

На захід були запрошені  ветерани освітянської ниви – вчителі, котрі в різні роки працювали у школі. Вони привітали всіх присутніх теплими словами. Особливо зворушливим був виступ колишньої вчительки української мови та літератури Калініної Євгенії Степанівни, яка пригадала багато цікавих шкільних історій. Завітали на свято і випускники минулих років, що поділилися своїми спогадами про шкільне дитинство, прозвучали слова вдячності учителям, які навчали найголовнішого у житті – бути Людьми. Хвилиною мовчання присутні вшанувалипам'ять про учителів, що уже, на жаль, відійшли у Вічність, та колишніх випускників школи, які загинули, виконуючи свій синівський обов'язок перед Батьківщиною: Олександра Артемука, Володимира Жука, Олега Матіжева.

Із вітальним словом до гостей свята звернувся директор школи І. О. Ткачук, який розповів про багатолітню славну історію навчального закладу, а також про його сьогодення. Вітаючи колектив закладу, заступник міського голови І. Я. Прокопів та головний спеціаліст управління освіти м. Ковеля Л. М. Жаб'юк  зазначили, що ЗЗСО №2 вирізняється серед інших шкіл високим творчим потенціалом, вихованням на патріотичних ідеалах та традиціях нашого народу. Від міської влади колектив закладу отримав подарунок – радіосистему (мікрофони з базою).

Чудовим доповненням до урочистостей стала концертна програма, яку підготували учасники художньої самодіяльності школи. Вокальні композиції, зворушливі спогади, вітальні відеолисти від колишніх випускників з-за кордону, незабутній музичний дарунок від директора Ковельської школи мистецтв Андрія Мигулі, колишнього учня школи – все це створило атмосферу свята. Із затамованим подихом присутні спостерігали за виступом учасників гуртка "Сокіл Джура", які разом зі своїм наставником, учителем С. О. Дружиновичем, продемонстрували  бойові вміння, прийоми "Рукопашу Гопак".

Ще довго лунали у святковій залі оплески, щирі слова привітань з ювілеєм,  грів душу кожен спогад про дитинство, про учителів, які назавжди залишаться в серцях своїх учнів та на сторінках історії закладу, що об'єднав усіх, хто пов'язав своє життя із другою школою, у велику родину. 

Нехай школа і надалі щоранку відчиняє свої двері для всіх охочих до нових знань і вражень, чекає випускників у гості, молодіє і дзвенить веселим гомоном своїх непосидючих мешканців. З днем народження тебе, рідна школо!

Світлана ХАРЧЕНКО,

за дорученням колективу школи зав. бібліотекою.

Школа – це другий дім, у якому завжди багато яскравих вражень та позитивних емоцій. Золотою симфонією для кожного з нас звучить мелодія шкільного дзвоника як відгомін далекого дитинства, у яке неможливо повернутися. 85-ий ювілейний шкільний дзвоник нещодавно пролунав для учнів, вчителів, випускників, гостей ЗЗСО I-III ступенів №2 м. Ковеля. 

Урочисто, але по-родинному затишно пройшло святкування дня народження рідної школи. Заходи, присвячені цій події, відбувалися протягом останнього тижня. У навчальному закладі панувала особлива, піднесена атмосфера. Було організовано  виставку фотографій "Шкільні історії", переглядаючи які  пригадували незабутні миті із “золотих” років дитинства, учні готували вітальні листівки, брали участь у конкурсі малюнків "Школа майбутнього".

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 28

У січні природа дає садівникові перепочинок і звільняє його від робіт в саду, але це не означає, що ми будемо нудьгувати. Навіть всередині зими турбот чимало, і всі вони, так чи інакше, пов'язані з майбутнім сезоном. Чим зайнятися садівнику й городнику в очікуванні весни? Не самим лише плануванням. Січень – час, коли вже можна висівати дещо на розсаду – і овочі, і квіти. Це ідеальна пора для живцювання хвойних дерев і кущів. І, звичайно ж, саме в січні ми активно закуповуємо насіння, компоненти і тару для розсади. Детально про роботи, які бажано або навіть необхідно провести в січні в саду і на городі.

Огляд саду

У січні, незважаючи на погану погоду і навіть мороз та сніг, змушуйте себе виходити і гуляти по своєму саду.  Мети  дві: прогулянка на свіжому повітрі – запорука гарного самопочуття і сну (погодьтеся, взимку ми набагато рідше дихаємо киснем), і плюс – огляд саду. А на що дивитися? На те, як вкриті ваші рослини, чи не треба десь щось підправити і зміцнити, чи не оголилися штамби молодих саджанців, чи достатньо снігу на грядках, клумбах і пристовбурних колах (якщо він є, звичайно).

Якщо ж снігу забагато, і він важкий та мокрий налип  на гілки, акуратно струшуйте його з нижніх гілок, а з верхніх обережно збивайте палицею з намотаною на неї мішковиною або тканиною. Річ у тому, що під час морозів гілки втрачають еластичність і стають крихкими, і при занадто інтенсивному рухові ви можете їх просто зламати.

Як бути з відлигами?

Інша проблема січня – іноді трапляються відлиги. Особливо це небезпечно для культур, які рано прокидаються (абрикос) і для ретельно вкритих теплолюбних рослин. Перші можуть піти в ріст, і наступні морози завдадуть їм сильної шкоди. Тут, мабуть, нічого не зробиш, крім того,  аніж  вирощувати районовані сорти і культури. А з другим – завжди потрібно робити укриття таким чином, щоб була можливість злегка відкрити його для провітрювання. Тим більше, останнім часом зими дуже нестабільні по температурі.

Водночас відлиги дозволяють нам зробити те, що ми не доробили. Можна при позитивних температурах або невеликому мінусі обрізати плодові дерева і чагарники, а можна й заготовити черешки для майбутніх весняних щеплень. Зрізайте для цього міцні, здорові однорічні прирости з середньої частини крони, довжиною 20-30 см з двома-трьома розвиненими бруньками.

Боротьба з гризунами

У різного роду гризунів: і великих (зайці), і дрібних (миші) починаються проблеми з їжею, і наш сад для них – вихід зі складної ситуації. Тому,  якщо ви утеплювали пристовбурові кола дерев і чагарників якимось пухким рослинним матеріалом (сіно, солома), то там вони можуть і ховатися, і пошкодити кору молодих саджанців. Від зайців роблять спеціальні високі огорожі: або обмотують штамби садовими бинтами  або навіть колготками, а від мишей допомагають отруєні приманки, мишоловки і коти. Використовуйте або те, або інше.

Зелень на підвіконні

Багато городників взимку вирощують на підвіконні будь-яку зелень, яка швидко зростає: зелену цибулю, крес- салат (невимогливий до світла), рукколу, петрушку.     У  випадку з розсадою, тут потрібен баланс. Якщо у будинку холодно і температура нижче +20 градусів, то поливайте рідше. Якщо ж у вас у будинку "Африка", то і поливайте часто, і обприскуйте сходи з пульверизатора.

Тара і компоненти 

для розсади

Продовжуємо запасатися тарою і компонентами для майбутньої "головної" розсади. Якщо збираєтесь використовувати для пророщування пластикові одноразові ємності з-під води,   йогуртів та ін., обов'язково ретельно мийте їх з миючим засобом. Якщо на вулиці не морозяно, то землю можна і накопати,  а якщо нема  можливості,  то купити – саме час.

Стратифікація

Якщо на упаковці з насінням зазначено, що воно вимагає стратифікації (обробки вологою і холодом), то в січні цілком можна це зробити. Підійде для цього холодильник або підвал.

Купівля насіння 

У січні вже можна ходити по спеціалізованих  магазинах  і потихеньку купувати насіння овочевих й  декоративних культур. Не залишайте це на весну – і часу буде мало, і ціни можуть підняти через попит. Правда, купуючи, обов'язково перевіряйте дату виготовлення і термін придатності, та й зберігати куплене заздалегідь насіння потрібно теж правильно. До речі, в січні можна перевірити на схожість старі запаси насіння. Викладіть 10 насінин  на вологу серветку, закладіть в поліетиленовий  пакет і поставте в тепле місце. Скільки проросло через два тижні? Половина? Відмінно –  можна залишити до весни, але навесні сіяти густіше і побільше.

Розсада

У  кінці січня багато садівників-городників висівають насіння  на розсаду. Звичайно, заняття це клопітке і затратне. Адже при короткому січневому дні вам точно доведеться свою розсаду додатково і інтенсивно підсвічувати. Зате й результат повинен порадувати. Селера, цибуля порей з м'ясистими  стеблами, шпинат, зелень і навіть дещо серйозніше тішитимуть око і стануть окрасою столу.

Можна і потрібно сіяти на розсаду й деякі квіткові культури. Ось, наприклад, гвоздика Шабо – дуже невибагливий і довго, майже до морозів, гарний квітучий кущ. Але від моменту появи сходів до цвітіння зазвичай проходить 5-6 місяців. Ось і порахуйте: щоб гвоздика Шабо зацвіла в червні, сіяти її потрібно відразу після Нового року.

Так само до травня можна приготувати розсаду турецької гвоздики, примули, дзвіночків і навіть звичайних петуній і лев'ячого зіва. Зацвітуть вони раніше, а, отже, ваша ділянка стане гарною і яскравою, на відміну від сусідських. Але ця красива картинка можлива тільки при дотриманні всіх правил вирощування розсади (температура, світло, полив і підживлення). Якщо не буде правильного балансу цих компонентів, розсада витягнеться і стане кволою, а то її й зовсім скосить чорна ніжка. Тому зважте свої бажання та можливості, і якщо "не потягнете", то відкладіть посів на лютий-березень.

Перевірка 

запасів минулорічного врожаю

Не залишайте без уваги і посадковий матеріал квіткових культур, що зберігається. Цибулинки гладіолусів повинні бути пружними, не засушеними, бульби жоржин і бегоній без ознак гниття. Якщо знайшли зіпсовані, викидайте. Якщо ж пошкодження невелике, акуратно видаліть його і обробіть фунгіцидом.

Якщо ви зберігаєте в підвалі живці – виноград, інжир для вкорінення або традиційні плодові для щеплення, то перевіряйте, чи не утворилася на них цвіль (протріть і обробіть фунгіцидом) або навпаки, чи не пересихають вони, чи не треба їх зволожити. 

Так само, не можна залишати без уваги зимуючі в підвалі контейнерні саджанці листопадних культур.

Підготувала 

Наталія РОМАНОВСЬКА.

У січні природа дає садівникові перепочинок і звільняє його від робіт в саду, але це не означає, що ми будемо нудьгувати. Навіть всередині зими турбот чимало, і всі вони, так чи інакше, пов'язані з майбутнім сезоном. Чим зайнятися садівнику й городнику в очікуванні весни? Не самим лише плануванням. Січень – час, коли вже можна висівати дещо на розсаду – і овочі, і квіти. Це ідеальна пора для живцювання хвойних дерев і кущів. І, звичайно ж, саме в січні ми активно закуповуємо насіння, компоненти і тару для розсади. Детально про роботи, які бажано або навіть необхідно провести в січні в саду і на городі.

У січні, незважаючи на погану погоду і навіть мороз та сніг, змушуйте себе виходити і гуляти по своєму саду.   

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 32

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 14

Гороскоп

з 13 по 19 січня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 44

Новорічно-Різдвяні  свята кожному з нас близькі і дорогі. Але, напевне, найбільше їм радіють діти. Для них це пора  шкільних канікул, ранків і цікавих  мандрівок, яскравих вогників ялинок і веселих хороводів. Ну й, звичайно, подарунків від Святого Миколая, казкового Діда Мороза.

У такі дні ніби повертаються у дитинство тати й мами,  дідусі і бабусі. Вони щиро вірять у дива, у те, що завтра буде краще, аніж сьогодні. У молитвах до Бога, які лунають у храмах,  просять миру рідній Україні, щастя і добра кожній родині, щасливого майбуття для своїх донечок і синочків, онуків та онучок.

Тож хай і сповняться мрії і надії кожного з нас, а святковий настрій і духовне піднесення супроводжують впродовж всього 2020-го року!

НА ФОТОСВІТЛИНІ: вихованці дошкільного освітнього закладу № 4 "Ромашка" під час новорічного ранку.

Фото  Мирослава ДАНИЛЮКА.

Новорічно-Різдвяні  свята кожному з нас близькі і дорогі. Але, напевне, найбільше їм радіють діти. Для них це пора  шкільних канікул, ранків і цікавих  мандрівок, яскравих вогників ялинок і веселих хороводів. Ну й, звичайно, подарунків від Святого Миколая, казкового Діда Мороза.

У такі дні ніби повертаються у дитинство тати й мами,  дідусі і бабусі. Вони щиро вірять у дива, у те, що завтра буде краще, аніж сьогодні. У молитвах до Бога, які лунають у храмах,  просять миру рідній Україні, щастя і добра кожній родині, щасливого майбуття для своїх донечок і синочків, онуків та онучок.

Тож хай і сповняться мрії і надії кожного з нас, а святковий настрій і духовне піднесення супроводжують впродовж всього 2020-го року!

НА ФОТОСВІТЛИНІ: вихованці дошкільного освітнього закладу № 4 "Ромашка" під час новорічного ранку.

Фото  Мирослава ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 55

Погода в Ковелі 

2 – 8 січня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 28

нтернеті  чи  особисто: 

як  краще  рахувати  українців?

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 26

Він не загубився в сірому просторі буття. Його світанкова зоря художника-реаліста і мудрого навчителя сяє над Україною і сьогодні. Це – Андроник Григорович Лазарчук.

Народився 4 січня 1870 року у мальовничому селі Уховецьку, що на Ковельщині. Доля вела його через сирітство, поневіряння, напівголод і холод. Господнє провидіння підняло на хиткий гребінь хвилі таланту, втриматися на якому може лише той, хто в серці  має високу моральну стійкість та любов до рідної землі.

Божу волю А. Лазарчук виконав сповна. Його мистецтво – це своєрідна форма вираження правди реального  життя, це багатогранна палітра творчої душі, це скарбниця почуттів духовного світу простої людини. Зрештою, його картини – це наочна історія буття наших предків.

Україна має феномен Григорія Сковороди, мандрівного філософа, "якого світ ловив і не  спіймав",  Тараса Шевченка, котрий з глухої Кирилівки посягнув на найвищі висоти мистецтва і поезії, а в площині духовній став вище царату, здобувши славу пророка нації, Правди і Свободи.

Якщо перші два генії декларували свою філософію в умовах монархічного режиму, то Андроник Лазарчук торував свій шлях із поліської глибинки. Він вимушений був пройти через царські заборонні редути  та циклони революцій, громовицю війни, а з тим – жорстокі лещата голодомору.

В мистецтві, незважаючи на тиск модерністських новацій, набув слави "академіка з народу". В педагогіці, не зважаючи ні на царські русифіковані концепції, ні на совєто-комуністичні теорії, Андроник Лазарчук сміливо відстоював демократичні принципи виховання  і навчання. Він тонко відчував психологізм українця і повною мірою використовував всі засоби впливу на учня.

Кожна творча людина – це світоч нації і народу. А. Лазарчук – то невгасний маяк на  березі бурхливого українського океану. Люті хвилі і шторми не загасили світла цього маяка.

Художник Лазарчук не йшов хиткими крижинами незрозумілих абстракцій. Він знав, що все повертається на круги своя, тобто до простого, вічного реалізму. В абстракціях людина шукає реалістичні картини, а в реалістичних сюжетах – нових абстракцій. Зрештою, так і сталось за життя художника – в 30-их роках ХХ століття мистецька Європа повернула свій курс до берегів постреалізму.

Людське життя швидкоплинне, а картини живуть століттями і розмовляють із сучасниками на доступній для кожного мові. Вони випромінюють енергію та філософію життя. Кожна картина чи то Рафаеля, чи то Караваджо, чи то Ван Гога, чи то Рєпіна, виражає не просто сюжет, форму і пластику, а, насамперед,  характер, психологічний світ самого митця. Звихрений Ван Гог  і темпераментний Караваджо розпізнаються в їхніх полотнах. Кожна картина Лазарчука – це світло на реалії тогочасного буття.

Ось на глядача поглядає "Шкільний сторож". Мудрий, спокійний "вартовий" освітянського закладу ніби промовляє до нас: "Так, я бідний. Але суть мого життя визначена Творцем. Я знаю своє місце в ієрархії каст". Вдивляючись у цей портрет, відчуваєш, що він віддзеркалює світ самого художника. З полотна випромінюється розум, мудрість і готовність до безкінечної праці заради виживання. І хай на одному вчительський макінтош, а на іншому – селянська свитка із  згірклим куском чорного хліба, проте перед Господом Богом вони  рівні.

Такою близькою і реалістичною є "Молодиця". Це тип українки,  доброї і вічної берегині роду. Майстер знову і знову утверджує культ простої людини на цій Землі – людини гідної,  із чистою душею.

Десятки, сотні картин… Це мистецьке поле засіяне краєвидами волинської природи, рідного села, образами селян, підкреслюючи високу, невмирущу духовність народу.

Революція не зламала поглядів художника. Впадав у крайнощі, скажімо, О. Блок – від "Прекрасної незнайомки" до революційної поеми "Дванадцять". Розкошував у  бурхливому морі пристрастей С. Єсєнін, так і не знайшовши відповіді на запитання, які хвилюють його. Андроник Лазарчук залишився непорушним у своїх поглядах, у світосприйманні соціальних процесів. Він бачив цей світ єдиним і неподільним, який може існувати в органічній єдності, визначеній Всевишнім.

Андроник Григорович, показуючи життя таким, яким воно є, був провидцем. Його картини і сьогодні хвилюють наші серця, змушують думати про долю рідного краю і людини в ньому.

І як би не намагався його сучасник, відомий український художник Дейнека заперечувати  станковий живопис, архаїчні  стилі реалізму та академізму, художник залишався вірним сам собі. Другою вершиною творчого життя А. Лазарчука є педагогічна діяльність. Ця нива колоситься добірним врожаєм. Сина Іполита по праву вважають основоположником мультиплікації в Україні. Мультфільми режисера І. Лазарчука неодноразово ставали переможцями міжнародних кінофестивалів і завойовували головні призи. Йому присвоєно високе звання "Заслужений діяч мистецтв". Олексій Лазарчук, командир військової частини зв'язку, пройшов крізь пекельні вогнища Другої світової війни від Харкова до Болгарії та Румунії. У відставку пішов у чині майора.

Та найбільше душа А. Лазарчука намагалась перебувати в своїх учнях.  Сенс педагогічної діяльності він бачив в тому, щоб "вірус" творчості спонукав кожного із них до праці в ім'я прекрасного. Багато учнів, які пройшли мистецьку школу Лазарчука, стали відомими в Україні особистостями. Це Володимир Костецький, Олександр Кордюк, Борис Пашкуденко, Олександр Саєнко, Мойсей Фрадкін.

В одному ряду з ними – сузір'я місцевих художників: Арон Добрушин, Федір Кривошеїн, Валентина Погорілецька, Ольга Булич, Ірина Косенко та інші.

А. Г. Лазарчук жив у гармонії з природою і людьми. Його заповіт – "Працювати так, щоб життя було красивим" є актуальним і для нас, сьогоднішніх.

Анатолій СЕМЕНЮК.

Р. S.  В кулуарах Всеукраїнської конференції, присвяченої 30-річчю Волинської організації краєзнавців, відомі науковці та краєзнавці запитували, чи буде в Ковелі музей А. Лазарчука? Таке питання хвилює багатьох ковельчан. Зважаючи на рішення, що історичний музей буде перенесено в інше, більш комфортне приміщення, бачу можливість створення такого закладу в старому приміщенні музею. Сюди гарно могли б вписатися постійно діючі експозиції про життя і творчість відомих в Україні та Європі художників Валентина Данилюка та Валерія Гурського.

Враховуючи, що Ковельщина має когорту талановитих художників, що тут успішно діє художня школа ім. А. Лазарчука та мистецька галерея, такий проєкт під назвою "Ковель мистецький", є на часі і надзвичайно  актуальний.

А. С.

Він не загубився в сірому просторі буття. Його світанкова зоря художника-реаліста і мудрого навчителя сяє над Україною і сьогодні. Це – Андроник Григорович Лазарчук.

Народився 4 січня 1870 року у мальовничому селі Уховецьку, що на Ковельщині. Доля вела його через сирітство, поневіряння, напівголод і холод. Господнє провидіння підняло на хиткий гребінь хвилі таланту, втриматися на якому може лише той, хто в серці  має високу моральну стійкість та любов до рідної землі.

Божу волю А. Лазарчук виконав сповна. Його мистецтво – це своєрідна форма вираження правди реального  життя, це багатогранна палітра творчої душі, це скарбниця почуттів духовного світу простої людини. Зрештою, його картини – це наочна історія буття наших предків.

Україна має феномен Григорія Сковороди, мандрівного філософа, "якого світ ловив і не  спіймав", 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 124

Дружно й організовано розпочали вранці 19 грудня позачергове шістдесяте сесійне засідання депутати Ковельської міської ради. Чи то на них вплинула благодать Святого Миколая, день пам’яті про якого вшановують православні християни 19 грудня, чи то якісь інші позитивні чинники, але в залі не було ані традиційних запитань і запитів, ані бурхливих дискусій,  ані запеклих суперечок, як це частенько має місце.

Оперативно затвердивши порядок денний, обранці міської громади одностайно проголосували за бюджет Ковеля на 2020 рік з усіма доповненнями і зауваженнями, які були висловлені попередньо на засіданнях постійних депутатських комісій, громадських слуханнях тощо. Таким чином ґрунтовна підготовча робота дозволила міській раді чи не найпершою в області прийняти головний фінансовий документ наступного року.

Зокрема, обсяг фінансового ресурсу  Ковеля на наступний рік  складе  понад 595 млн грн. Основні його призначення  спрямовуються на освіту, охорону здоров’я та комунальну сферу. Щодо соціального захисту, то виплати субсидій, пільг, допомог на дітей будуть відбуватись через Міністерство соціальної політики за призначенням управління соцзахисту, а це для Ковеля — 300 мільйонів гривень.

Як і у попередніх роках, базовим джерелом наповнення загального фонду  міського бюджету  залишається податок та збір на доходи фізичних осіб, частка якого в прогнозованому обсязі доходів загального фонду (без урахування трансфертів) становить 49,5 відсотка.  Відповідно до вимог чинного бюджетного законодавства норматив відрахування податку на доходи фізичних осіб до міського бюджету залишається на рівні 60 відсотків. 

Таким чином, цих коштів місто отримає понад 207 млн грн., що більше  очікуваних надходжень 2019 року  на 18 млн грн. 

Майже три мільйони  гривень скерують податку на прибуток підприємства комунальної власності міста.

Ковельчани (власники об’єктів житлової та нежитлової нерухомості) сплачують до міського бюджету й податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Ця сума у 2020 році має сягнути понад  4,5 мільйона гривень.

Сума надходжень до бюджету від сплати земельного податку фізичними та юридичними особами становитиме понад 79 мільйонів гривень.

Від  акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) Ковелю дістанеться понад 22 млн грн.

Поки у 2020 році 13,44 відсотка акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного пального зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування.  Очікувана сума  цих надходжень – понад  17 млн грн.

Власні надходження бюджету становлять 417 млн грн. У порівнянні з початковим прогнозом 2019 року ріст — 27%, до уточненого плану  — 11%. 

Міський бюджет сформовано по загальному фонду з профіцитом у 90 млн грн. Ці кошти буде спрямовано до бюджету розвитку, який  за планами  – 5, 2 млн грн. Тож ці 95, 2 млн буде використано на інфраструктуру, модернізацію об’єктів, благоустрій та придбання основних засобів.

Чималий фінансовий ресурс буде виділено на  реалізацію проєкту з реконструкції колишнього стадіону “Локомотив”. 

Нагадаємо, що Ковель отримав європейські кошти на цей об’єкт — це понад 800 тисяч євро. Їх недостатньо, аби повністю реалізувати проєкт, який  загалом вартує понад 100 млн грн. Тож місто теж виділяє значні фінансові ресурси. 

У наступному році у бюджеті  на стадіон передбачено 38 млн грн. Цьогоріч було спрямовано18 млн грн.

Першочергово у місті будуть виконуватись роботи на тих об’єктах, на які уже є проєктно-кошторисна документація та  де уже розпочато роботи.

Обсяг капітальних вкладень у житлово-комунальне господарство  визначений в розмірі понад 45 млн 680 тис. грн.

Зокрема, щодо ремонту доріг, то на це передбачено понад 13 млн грн. 

У  2020 планують  продовжити реконструкцію вулиці Відродження, капітальний ремонт буде здійснено на вулицях Павлова, 40 років Перемоги, Вітовського.

Крім того, понад 18 млн грн. виділяється  на поточний ремонт міських шляхів.

Також відремонтують прибудинкову територію за адресою:  вул. Театральна, 28 – Мічуріна. 

Понад 4 млн. грн.  буде спрямовано на прокладання мереж водовідведення. Це вулиці – Вітовського, Павлова, Сагайдачного, Ярослава Мудрого, що допоможе вирішити проблему підтоплень під залізничним мостом.

Водогони продовжать будувати в районі Ковель-2. Реконструкція вуличного освітлення чекає на мешканців вулиць 40 років Перемоги, Левицького, Шевченка, Грушевського.

Передбачено будівництво зовнішніх мереж для електропостачання 286 житлових будинків в районі вул. Полуботка (вул. Тичини, Сосюри, Рильського, Куліша, Черемшини, Панча, Відродження, Кривоноса, Яворницького, Івана Сірка, Дорошенка, Руданського, Грінченка).

Виділяються кошти  РЖКП №2 на  капітальний ремонт ліфтів, ПТМ “Ковельтепло” — на реконструкцію котельні із встановленням твердопаливного котла, УВКГ — реконструкцію водопроводу.

У наступому році також вестимуться роботи в закладах освіти. Це — продовження  капітального ремонту фасаду із заміною вікон СШ №3. Також буде здійснено ремонт санвузлів ЗЗСО №12,  даху ДНЗ №11. На ці роботи піде 6 млн грн.

Збільшаться фінансові ресурси на утримання і розвиток закладів фізичної культури та спорту, що дозволять повноцінно функціонувати комплексній дитячо-юнацькій школі ім. Є. Кондратовича, спортивній школі №1, міському центру фізичного здоров’я населення, “Спорт для всіх” та проводити масові спортивні заходи. 

Місто спрямує кошти на ремонтні роботи  в спортивній школі. Крім того, планують зробити освітлення на території ФЦ “Спорт для всіх”, де нещодавно відкрили найбільше на Волині поле зі штучним покриттям.  

Як відомо, заклади культури міста були оновлені в попередні роки. Тож у 2020 буде здійснено лише ремонт фасаду культурно-просвітницького центру.

11,5 млн. отримає Ковельське МТМО. Ці кошти вони планують використати на придбання медичного обладнання на умовах співфінансування —  ангіографа. Таку ж суму медики отримають з Державного бюджету. 

Також депутати внесли зміни до програм місцевого значення. Ряд програм прийнято на 2020-й рік. 

l

У четвер, 26 грудня 2019 року, відбулася шістдесят перша сесія Ковельської міської ради, яку вів міський голова Олег Кіндер.

На початку засідання було відведено 30 традиційних хвилин для виголошення депутатських запитів і звернень. Ними скористалися обранці громади Геннадій Кіндер, Ігор Пініс, Галина Стасюк.

Затвердивши порядок денний, депутати першим розглянули питання про зміни до бюджету міста на 2020-й рік. Вони викликані тим, що Ковель отримав медичну субвенцію з Державного бюджету в сумі понад мільйон гривень. Окрім того, надійшло 148 тисяч на придбання або компенсацію на купівлю житла дитині-сироті та 150 тисяч на інключизвну освіту тощо. Це дало змогу перерозподілити кошти в межах бюджетних асигнувань.

Всього було опрацьовано майже 70 питань. Серед них — Програма економічного і капітального розвитку Ковеля, інвестиційні програми “Ковельводоканалу” та “Ковельтепла”.

Депутати підтримали звернення до Дубівської ОТГ щодо передачі земельної ділянки військового містечка № 25 в комунальну власність міста.

Наш кор. 

Дружно й організовано розпочали вранці 19 грудня позачергове шістдесяте сесійне засідання депутати Ковельської міської ради. Чи то на них вплинула благодать Святого Миколая, день пам’яті про якого вшановують православні християни 19 грудня, чи то якісь інші позитивні чинники, але в залі не було ані традиційних запитань і запитів, ані бурхливих дискусій,  ані запеклих суперечок, як це частенько має місце.

Оперативно затвердивши порядок денний, обранці міської громади одностайно проголосували за бюджет Ковеля на 2020 рік з усіма доповненнями і зауваженнями, які були висловлені попередньо на засіданнях постійних депутатських комісій, громадських слуханнях тощо. Таким чином ґрунтовна підготовча робота дозволила міській раді чи не найпершою в області прийняти головний фінансовий документ наступного року.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 24