Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 3 липня 2025 року № 28 (12984)

Повідомлення в номер / Читають про Голодомор в далекому місті Форлі

19.06.2025

5(Продовження. Поч. у номері від 12  червня ц. р.).

Я дуже рада тим, що сьогодні маю можливість презентувати вам книгу, яка мене глибоко вразила. Я також щаслива бачити тут багатьох людей, дорогих мені: моїх друзів, знайомих. Ваша присутність має для мене велике значення.
Ця книга мене особливо вразила не тільки своїм змістом, але і особою Автора. Він був парламентарем, людина, яка зайнята у публічному житті, але для мене він є особливою людиною: він був нашим сусідом і добре знав моїх батьків. Він і досі є людиною, що має багато ідей та ініціатив.
Андрій Іванович запропонував мені перекласти ці дві повісті, що розповідають про трагедії, які відбулися в Україні у 20 столітті: Голодомори, здійснені людиною, що призвели до втрати мільйонів людей.
Ми хочемо розповісти про нашу історію і про наше життя молодим, і всім тим, хто цікавиться нами.
Хочу подякувати моїм помічникам: ДжанкарлоБаббі, який із терпінням та ентузіазмом виправляв мої чернетки, Сара Портолані, моя дорога подруга, яка присвятила багато вечорів для перечитування і систематизувала мапу, і Паоло Менгоцці, який виправив останні недоліки друку.
Разом ми розповіли історію України, її страждання і про її гідність. Для мене це не лише переклад, це – любов до мого коріння, міст між минулим і теперішнім, між моєю землею і тими, хто дійсно має бажання знати її історію, бо пам’ять живе не лише в книжках, але і в серцях людей, які її передають.
l
Мою Батьківщину було знівечено, знекровлено, розтоптано, згвалтовано, бомбардовано, розстріляно. Хроніки війни дуже сумні, і часто я не можу їх слухати, бо серце стискається і мене огортає майже фізичний біль, коли я дізнаюся про бомбардування і про загиблих.
Влітку 2024 року я поїхала в Україну, щоб відвідати  свого сина та його родину. У минулому я працювала вчителькою історії. У нашому місті Ковелі, як і у всіх містах України, є  Алея Пам’яті – завжди на центральній вулиці – де розміщені фотографії наших земляків, які загинули на війні. Тільки б ви знали, скільки моїх колишніх учнів і знайомих я побачила на цих світлинах… Неможливо пройти цією Алеєю і не плакати.
Щодня, о дев’ятій ранку все зупиняється. Звучить Державний гімн, і всі вшановують пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
Мені, на жаль, довелося бути присутньою на похоронах чоловіків, загиблих на війні. У нас не кажуть:  «загинув на війні», у нас кажуть, як казали стародавні римляни: «повернувся на щиті».
Люди, якщо опинилися там випадково і бачать похоронну процесію з сиренами та прапорами, зупиняються й стають на коліна, щоб віддати останню шану воїну, бо для нас усі вони – Воїни й Герої. Ніколи б не подумала, що доведеться жити у часи війни, ненависті, руйнування, насилля.
Ніколи б не уявила, що побачу землю, просякнуту кров’ю дітей, зруйновані будинки, театри, лікарні.
Чому стільки ненависті до нашого народу уже тисячу років? Чому нам не дають спокійно жити?
Україна – прекрасна країна в самому серці Європи, багата на все. Земля – родюча, ліси – вікові, є Карпатські гори, величезні річки, як от Дніпро, що перетинає всю країну, а також Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, Дунай. У нас є все: мінерали, вугілля, газ, бурштин.
Скажіть мені, чого нам бракує?
Саме тому ми завжди були об’єктом війн і вторгнень. Монголи, литовці, угорці, поляки, московити – вони зневажали нашу культуру, казали, що українська – це лише селянський діалект, що у нас немає справжньої культури, а їхня цивілізація є вищою за всі інші.
l
Але зупиніться на хвилинку і подумайте. Ви всі знаєте «Війну і мир» Льва Толстого, правда? Чи помічали ви, що російські дворяни у книзі говорять французькою, не російською? Толстой змушує аристократію розмовляти мовою європейської знаті, а не народу. Для них французька була синонімом вишуканості та культури.
А ми? Ми уже у 1798 році мали «Енеїду» Котляревського – твір, написаний українською, натхненний Вергілієм, але глибоко наш. Поема, яка ознаменувала початок сучасної української літератури, яка змогла описати і розповісти, хто ми є насправді.
Натомість перша книга Олександра Пушкіна, якого вважають засновником сучасної російської літератури, вийшла у 1820 році – більш, ніж через двадцять років після нашої «Енеїди».
І сьогодні, коли ми знову воюємо з Росією, ми не можемо ігнорувати те, що ми бачимо на власні очі. Я слухала розповіді, дивилася репортажі та документальні фільми. На вулицях, названих на честь Пушкіна, Толстого, Достоєвського у Бучі, Ірпені, Маріуполі лежали тіла наших зґвалтованих жінок і дітей, по яких їздили російські танки. 
Ми завжди боролися за нашу свободу та незалежність. Але і зазнавали поразок багато разів, як у 1921 році, коли припинила існування Українська Народна Республіка.
Потім, у 1922 році були приєднані до радянського союзу з леніним при владі, і державою почали керувати люди, неосвічені, часто неграмотні, безжальні та готові на все. Як він казав, що будь- яка кухарка може керувати державою. Вони хотіли знищити минуле, щоб побудувати новий світ на свій лад. ленін підтримував ідеї, які сьогодні звучать моторошно: «Голод має змусити людей по-справжньому усвідомити, що таке радянська влада. Лише справжній голод може навчити селян це зрозуміти». І саме тому, за його словами, всі зусилля мали бути спрямовані на те, щоб цей голод тривав якомога довше.
Таким чином було спричинено голод 1921-1922 років. Забравши усі ресурси  залишили помирати від голоду південь України, прилеглі регіони Поволжя, та південь Росії.
Лише завдяки гуманітарній допомозі Америки та Європи ми змогли звільнитися від цієї трагедії, яка забрала півтора мільйони життів.
Насильство та жорстокість були беззаперечними володарями 20-х і 30-х років ХХ століття.
l
Раніше ми були глибоко релігійним народом, але радянський режим, нав’язуючи атеїзм, зруйнував багато церков, які перетворили на склади, стайні, або залишили в руїнах. Священників висилали до Сибіру або розстрілювали, позбавляючи нас незамінної частини нашої історичної та духовної спадщини.
Лише 10% церков збереглися, захищені як історична спадщина, як, наприклад, чудовий Софіївський собор у Києві.
У 1934 році, за сталінського режиму, у Харкові організували фальшивий з’їзд кобзарів – сліпих співців, які століттями передавали нашу історичну пам’ять. Вони грали на кобзі, співали думи – епічні балади нашого народу. Їм пообіцяли місце у новій радянській культурі. Але ніхто з них так і не повернувся – усiх стратили. Багато українських інтелектуалів, письменників, поетів стали жертвами радянських репресій: їх заарештовували. Висилали до Гулагу  або навіть розстрілювали.
Багато з цих інтелектуалів належали до групи, яку називають «Розстріляне відродження» – цілого покоління українських митців, репресованих у 30-х роках.
Усі знають Юрія Гагаріна – першу людину в космосі, але мало хто знає, що без українського інженера Сергія Корольова, уродженця Житомира, який вижив у ГУЛАГу, той політ ніколи б не відбувся.
А сьогодні? ленін усе ще там – забальзамований у своєму мавзолеї на червоній площі уже понад сто років.
До речі, ви знали, що кремль та червону площу збудували у 15 столітті після завершення монгольського панування за участю італійських архітекторів?
Після смерті леніна до влади прийшов сталін – грузин, який навчався в духовній семінарії, звідки його виключили через революційні ідеї. За пограбування поштових потягів він кілька років провів у Сибіру, залишивши при цьому вагітною дуже молоду дівчину. З початком революції він повернувся до москви. Він був безпринципною, параноїдальною людиною, справжнім демоном.
l
радянська держава, яка в 1929 році все ще залишалася аграрною – вирішила провести індустріалізацію. Використавши кошти національних банків, вона зробила ставку на фінансування плану шляхом продажу зерна за кордон.
Україна виробляла достатньо зерна, щоб прогодувати 400 мільйонів людей, але для фінансування індустріалізації режим конфіскував ресурси в селян і запровадив колгоспи, ліквідувавши приватну власність і встановивши повний контроль.
l
Колективізація зустріла сильний опір: у 1931-1932 роках відбулося близько 4000 повстань.
У 1932 році сталін висловив занепокоєння цією ситуацією, заявивши: «Ситуація в Україні досить серйозна. Якщо ми зараз не візьмемося за українське питання,  можемо втратити Україну».
Це доводить, що йшлося не лише про економіку, а й про політику. сталін боявся, що в Україні може сформуватися національна свідомість і прагнення до незалежності. Колективну ферму називали колгоспом. Протягом століть селяни тяжко працювали, щоб купити шматок землі, худобу, знаряддя праці – і в один день у них забирали все. Земля ставала спільною, як і корови, коні, свині, навіть кури.
Сім’ї були численні, і як вони могли прогодуватися? Вимушені були працювати в колгоспі, але не отримували грошей, лише на папері відмічали відроблений трудодень.
Згори політичні керівники наказували здавати державі зерно. Квоти були нереальними для виконання. Тоді з’явилися бригади: комуністи з фабрик і селяни, яким нічого було втрачати, – вони ходили з хати в хату у пошуках прихованого зерна, останнього, що залишилося, щоб нагодувати дітей або на посів.
З цинічною хитрістю навіть вчителі у школах допитували дітей, які, будучи наївними, розказували, де батьки ховали зерно. Незабаром приходили бригадисти і відбирали все.
Це було великим приниженням для селян, що колись були вільними, а тепер стали безпорадними рабами.
Держава впровадила жорстокі закони, щоб конфіскувати всі ресурси. Наприклад, існував податок на фруктові дерева, податок на безшлюбність, який стосувався чоловіків і жінок, що не були одружені.  
Юлія ЄВТУШИК.
Я дуже рада тим, що сьогодні маю можливість презентувати вам книгу, яка мене глибоко вразила. Я також щаслива бачити тут багатьох людей, дорогих мені: моїх друзів, знайомих. Ваша присутність має для мене велике значення.
Ця книга мене особливо вразила не тільки своїм змістом, але і особою Автора. Він був парламентарем, людина, яка зайнята у публічному житті, але для мене він є особливою людиною: він був нашим сусідом і добре знав моїх батьків. Він і досі є людиною, що має багато ідей та ініціатив.
Андрій Іванович запропонував мені перекласти ці дві повісті, що розповідають про трагедії, які відбулися в Україні у 20 столітті: Голодомори, здійснені людиною, що призвели до втрати мільйонів людей.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 88
Читати далі

Повідомлення в номер / ГОРОСКОП з 23 по 29 червня

19.06.2025
ОВЕН. Варто тричi подумати, чому присвятити час. На все, що вимагає уваги, його не вистачить. На початку тижня можете здивувати начальство простим вирiшенням складного питання. У п’ятницю несподiвано можуть вiдкритися новi професiйнi перспективи. 
ТЕЛЕЦЬ. Схоже, вам захочеться сховатися в тiнь. I в буквальному, i у переносному значенні. Хороше виникатиме непомiтно i раптово: зустрiчi з друзями, новi можливостi на роботi. У четвер проявляйте iнiцiативу в професiйних справах.
БЛИЗНЮКИ. Хто сказав, що чудес не буває? Дозвольте їм увiйти у життя. Попереду вдалий тиждень, вдаватимуться будь-якi справи.  Прислухайтеся до голосу iнтуїцiї, не виключено, що вона пiдкаже, як діяти. 
РАК. Не варто розслаблятися, iнакше не справитеся iз запланованими справами. У кар‘єрi можуть вiдкритися новi можливостi. В середу необхiдно проявити рiшучiсть i тримати руку на пульсi. У п’ятницю можливий небувалий пiдйом працездатностi. 
ЛЕВ. Виникне можливiсть створити мiцну базу для дiлового партнерства.  Вiрогiднi кориснi знайомства.  Будьте обачнi, ставтеся до пропозицiї високооплачуваної роботи обережно.
ДIВА. Четвер – iдеальний день для рiшучих крокiв в будь-якiй сфері. Постарайтеся навiть в дрiбницях бути на висотi. У п’ятницю дiловi переговори проходитимуть легко i вдало. Не займайтеся самокритикою.  
ТЕРЕЗИ. Сприятливий час для реалiзацiї задумiв. Напружений ритм на роботi змiниться відпочинком. Вдалі поїздки i вiдрядження. Не розголошуйте iнформацiю, нею можуть скористатися. 
СКОРПIОН. Переконувати i перетворювати супротивникiв в союзникiв – ось  завдання тижня. У другiй половинi тижня одержите солiдний прибуток i високооплачувану роботу. Не дійте різко у питаннях, що потребують дипломатії.
СТРIЛЕЦЬ. Можете  досягти успiху у сферi бiзнесу, укладайте необхiднi договори i контракти. Будете сповненi оптимiзму i життєво важливих цiлей, iдей i планів. Борiться iз смутком, i зусилля будуть винагородженi. 
КОЗЕРIГ. Будете повнi енергiї i вiри в себе, тому справитеся навiть з найважчим завданням. Проте не всiм колегам буде зрозумілий ваш ентузiазм. У другiй половинi тижня не бiйтеся проявити здоровий скептицизм. 
ВОДОЛIЙ. Тиждень принесе прилив енергiї, особливо тим, хто не любить сидiти на мiсцi. На роботi вiрогiднi змiни до кращого, можливостi для професiйного зростання i змiцнення матерiального благополуччя. 
РИБИ. Робота йтиме легко i цiкаво. Приділіть бiльше уваги дiловим партнерам. Якщо працюєте в одному колективi з активними людьми, то досягти успiху буде легко. Постарайтеся змiнити обстановку, новi враження пiдуть на користь.
Степан ЗОРЕПАД.
горОВЕН. Варто тричi подумати, чому присвятити час. На все, що вимагає уваги, його не вистачить. На початку тижня можете здивувати начальство простим вирiшенням складного питання. У п’ятницю несподiвано можуть вiдкритися новi професiйнi перспективи. 
ТЕЛЕЦЬ. Схоже, вам захочеться сховатися в тiнь. I в буквальному, i у переносному значенні. Хороше виникатиме непомiтно i раптово: зустрiчi з друзями, новi можливостi на роботi. У четвер проявляйте iнiцiативу в професiйних справах.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 102
Читати далі

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

19.06.2025 Романюк Аліна Петрівна
20 червня, п’ятниця
Схід Сонця – 05.05; захід – 21.40. 
Місяць – в Овні. 
Всесвітній день біженців.
Сщмч. Мефодія Патарського. Мч. Інни.
21 червня, субота
Схід Сонця – 05.05; захід – 21.40.
Місяць – у Тельці. 
Мч. Юліана Тарсійського.
22 червня, неділя
Схід Сонця – 05.06; захід – 21.41.
Місяць – у Тельці. 
День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні.
Неділя 2 після П’ятд. Всіх українських святих. Новомучеників і сповв. XX ст. Мчч. Зинона, Юліанїї.
23 червня, понеділок
Схід Сонця – 05.06; захід – 21.41.
Місяць – у Близнюках. 
День державної служби України.
Мц. Агрипини Римлянки.
24 червня, вівторок
Схід Сонця – 05.06; захід – 21.41.
Місяць – у Близнюках. 
Різдво Йоана Хрестителя.
25 червня, середа
Схід Сонця – 05.07; захід – 21.41.
Місяць – у Раці. 
День митника України. 
Міжнародний день моряка. 
26 червня, четвер
Схід Сонця – 05.07; захід – 21.41.
Місяць – у Раці. 
Міжнародний день нa підтримку жертв катувань. 
Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками й їхнім незаконним обігом. 
Свт. Дионисія Києво-Печер.
Місячні фази у червні
Спадаючий  Місяць – до 24 червня. 
Новий  Місяць – 25 червня.
Зростаючий Місяць – 26-30 червня.
Підготувала Аліна РОМАНЮК.
горо20 червня, п’ятниця
Схід Сонця – 05.05; захід – 21.40. 
Місяць – в Овні. 
Всесвітній день біженців.
Сщмч. Мефодія Патарського. Мч. Інни.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 48
Читати далі

Повідомлення в номер / У Луцьку відкриють парк ліхтарів

12.06.2025
14 червня у парку культури і відпочинку імені Лесі Українки відкриється тематичний парк ілюмінацій та масштабних світлових інсталяцій, що вже підкорив серця багатьох українців. Кожна фігура сягає до семи метрів заввишки та переносить глядача у фантастичний світ, де живуть феї, ельфи, дракони та інші міфічні істоти.
Загалом відвідувачі парку зможуть побачити понад 30 ілюмінаційних локацій, серед яких: «Ліс казкових фей та ельфів», «Тунель закоханих», «Магічні коти», «Золотий дракон» та багато інших. Усі фігури створені вручну з 50 000 ліхтариків, натурального шовку та спеціальних LED-ламп.
За словами організаторів, мета виставки — занурити гостей у магічну атмосферу, де трапляються дива і збуваються мрії.
«Ми хочемо подарувати українцям яскраві емоції та щирі враження.
Ми вже побували в багатьох містах України й переконалися: цей простір справді допомагає людям хоча б на мить відволіктися від щоденних турбот і зарядитися позитивом», — каже організатор заходу, керівник компанії Unipark Денис Погорєлко.   
Окрім цього, на гостей чекатимуть зони відпочинку та безліч інтерактивних розваг. У кожен вікенд (з п’ятниці по неділю) та у святкові дні в парку проходитимуть вражаючі світлові та фаєр-шоу.
Варто підкреслити, що ліхтарики є енергоефективними та працюють у режимі енергозбереження. Придбати квитки можна на офіційному сайті  проекту або на касі Центрального міського парку. Подробиці Парк Ліхтарів Луцьк- в Instagram заходу. 
Вхід представникам УБД та людям з інвалідністю I-II групи безкоштовний. 
Дата: з 14 червня до 10 серпня
Адреса: парк культури і відпочинку імені Лесі Українки
Часи роботи: щодня з 20:00 до 22:30
Вартість квитка: будні дорослий-200 грн., дитячий-100 грн (від 3-12 років).
вікенд з п’ятниці по неділю 
а також в святкові дні (з розширеною шоу-програмою): дорослий-300 грн, дитячий-200 грн (від 3-12 років).
ФОТО ЗА ПОСИЛАННЯМ
https://drive.google.com/drive/folders/14dnAzY5ZeYKI7KGTEJYyzHJElXi0MX0H?hl=ru
ФОТО 14 червня у парку культури і відпочинку імені Лесі Українки відкриється тематичний парк ілюмінацій та масштабних світлових інсталяцій, що вже підкорив серця багатьох українців. Кожна фігура сягає до семи метрів заввишки та переносить глядача у фантастичний світ, де живуть феї, ельфи, дракони та інші міфічні істоти.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 61
Читати далі

Повідомлення в номер / Погода в Ковелі 12–18 червня

12.06.2025
Четвер. Мінлива хмарність. Температура: 18оС. Вітер північно-західний сильний.
В ніч на п’ятницю: Ясно. Температура: 10оС. Вітер північно-західний помірний.
П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 16оС. Вітер північно-західний сильний.
В ніч на суботу. Ясно. Температура: 12оС. Вітер північно-західний слабкий.
Субота. Переважно ясно.  Температура: 20оС. Вітер північний помірно сильний.
В ніч на неділю. Ясно. Температура: 10оС. Вітер північно-західний слабкий.
Неділя. Переважно ясно. Температура: 220С. Вітер північно-західний помірно сильний.
В ніч на понеділок. Ясно. Температура: 14оС. Вітер  північно-західний  слабкий.
Понеділок. Мінлива хмарність.   Температура: 25оС. Вітер західний  помірний.
В ніч на вівторок. Мінлива хмарність. Температура: 17оС. Вітер північний слабкий.
Вівторок. Мінлива хмарність.  Температура: 24оС. Вітер північний слабкий.   
В ніч на середу. Мінлива хмарність.  Температура: 14оС. Вітер східний слабкий.
Середа. Мінлива хмарність. Температура: 25оС. Вітер східний помірний.
полуницяЧетвер. Мінлива хмарність. Температура: 18оС. Вітер північно-західний сильний.
В ніч на п’ятницю: Ясно. Температура: 10оС. Вітер північно-західний помірний.
П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 16оС. Вітер північно-західний сильний.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 48
Читати далі

Повідомлення в номер / Найкращий подарунок

12.06.2025
6 червня в Україні традиційно відзначили День журналіста. І ніби спеціально ворог зробив бійцям інформаційного «фронту», на якому сьогодні  перебуває більшість вітчизняних ЗМІ, своєрідний «подарунок»: масовано вдарив ракетами і безпілотниками по мирних містах і селах нашої країни.
Значно постраждали й західні області держави, які знаходяться в умовному «тилу». В Луцьку і Тернополі зруйновані житлові будинки, об’єкти інфраструктури, є вбиті і поранені. Зрозуміло, що жахлива трагедія викликала шок у людей, ще раз нагадавши: рашисти не заспокояться, доки не знищать «братній» народ. В таких умовах, звичайно, журналістам було не до святкування, хоча з нагоди професійного свята вони почули багато добрих побажань і щирих вітань, що підтвердило істину: Слово – це теж зброя, наші читачі, глядачі, слухачі хочуть його слухати у важкий воєнний час.
Дякуємо всім, хто нас підтримує, шанує, хто не забув привітати з професійним святом. Журналісти і надалі продовжать нести свою трудову вахту, незважаючи на повітряні тривоги, обстріли, робитимуть звичну для них справу: писати, творити, доносити до людей важливу інформацію, гуртувати в потужну силу, яка може завдати путінським вбивцям нищівної поразки.
При всьому тому у працівників медіа є одне прохання до своїх шанувальників: підтримати їх передплатою на друге півріччя 2025-го року. Для них найкращий і найважливіший подарунок – передплачена або куплена уроздріб газета, в тому числі «Вісті Ковельщини».
Нагадаємо, що оформити передплату через «Укрпошту» можна до 25 червня ц. р. включно. Передплатна ціна разом з вартістю поштових послуг така:
1 місяць – 77 грн.;
3 місяці – 191 грн.;
6 місяців (до кінця року)  – 362 грн.
«Вісті Ковельщини» можна передплатити безпосередньо і в редакції (вул. Міцкевича, 3). Вартість місячної передплати – 55 гривень. Щоправда, газету в такому разі доведеться забирати  ОСОБИСТО.
Бажаючі можуть взяти участь у традиційній акції «Передплатіть і виграйте!». На переможців чекають оригінальні призи.         
читач6 червня в Україні традиційно відзначили День журналіста. І ніби спеціально ворог зробив бійцям інформаційного «фронту», на якому сьогодні  перебуває більшість вітчизняних ЗМІ, своєрідний «подарунок»: масовано вдарив ракетами і безпілотниками по мирних містах і селах нашої країни.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 53
Читати далі

Повідомлення в номер / Байдужих не повинно бути!

12.06.2025
Знову збір. Не хотілося його оголошувати. Не хочеться знову турбувати вас з проханнями. 
Але якщо фізично немає авто, що залишається робити? Мовчати? Робити вигляд, що вже досить? Багато здалися, багато вже не допомагають. Їх зрозуміти можна.
Але якщо захисники не здаються, якщо йдуть в бій, чи мають право на порятунок? На вчасно надану евакуацію та допомогу? Їх іноді треба витягувати з пекла. Немає чим! Попалили нашу техніку. Всю, до останньої машини. 
Але є багато надійних людей, на кого можна покластися прямо зараз. Правда? Відгукніться донатами. Ви – наші Герої, ви рятуєте солдат. Справді, це без перебільшення. Всіх пам’ятаємо, бачимо кожного і обов’язково віддячимо. 
Подякуємо тим, хто не збавляє темп, ми тримаємо лінію оборони, а ви допомагаєте зборами коштів. В цей нелегкий час, це також героїзм. 
Сьогодні той день, коли знову просимо допомогти. Це наша потреба фізичного виживання в умовах пекельної оборони під гарячими вибухами КАБів і тисячами куль.
Коли дощ не з води, а з свинцю та пороху, техніка не витримує. Чи витримає тіло людини? Часто, на жаль, ні. 
Але навіть в таких пекельних  умовах життя перемагає смерть, якщо є авто і вчасно можна евакуювати поранених. 
Задонатьте сюди: https://send. monobank.ua/jar/9LHRbmorjM
Лев БАГЛИК,
військовослужбовець ЗСУ.
l 
допомогаЗнову збір. Не хотілося його оголошувати. Не хочеться знову турбувати вас з проханнями. 
Але якщо фізично немає авто, що залишається робити? Мовчати? Робити вигляд, що вже досить? Багато здалися, багато вже не допомагають. Їх зрозуміти можна.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 59
Читати далі

Повідомлення в номер / 15 червня в Україні – День батька. Вітаємо причетних!

12.06.2025 Романюк Аліна Петрівна
В третю неділю червня в Україні відзначають День батька. Тато – це  безмежна любов, сила, мудрість, підтримка та опора в житті дитини. У час війни – це приклад мужнього чоловіка, який захищає не лише свою сім’ю, а й велику українську родину.
В останні роки  у зв’язку з повномасштабним вторгненням росіян в Україну це свято  набуло особливого значення, адже багато батьків захищають рідну землю  від російських окупантів, знаходячись у гарячих точках на фронті, несуть важку службу, виявляючи мужність та відвагу, щомиті ризикуючи власним життям. І все – заради світлого майбутнього своїх дітей і майбутніх поколінь.
Через війну і вимушений виїзд за межі країни багато сімей досі залишаються розділеними. Тож, безперечно, нинішній День батька в нашій країні сприймається   по-особливому, з присмаком печалі й гордості за найдорожчих.
На світлині ви бачите Юрія ТЕСЛЮКА  із  донечкою Аріною та сином Павлом. Що таке бути в розлуці,  ця сім’я знає з власного досвіду. Адже  батька мобілізували в зону АТО у квітні 2014 року, коли дітям було 2 і 4 роки. На сім’ю чекали непрості часи випробувань. Чоловік перебував у зоні бойових дій і  влітку того ж року потрапив у ворожий полон. Тоді хвилювались і рідні, і друзі. Радості не було меж, коли побачили його в списках на обмін.
З перших днів  російсько-української війни  відразу пішов у військкомат. Його скерували у роту охорони. У складі окремого батальйону проходив навчання на полігонах Волині  та Житомирщини. Батальйон увійшов  до складу новоствореної 118-ої окремої  механізованої бригади, брав участь у боях  на  Оріхівському, Роботинському напрямках.
Сьогодні молодший сержант Юрій Теслюк продовжує як ветеран військової служби зміцнювати оборонну й економічну могутність Батьківщини, виховує дітей на власному прикладі і прикладі бойових побратимів-Героїв.    
 Текст і фото Аліни РОМАНЮК. 
20250608_172125 (1)В третю неділю червня в Україні відзначають День батька. Тато – це  безмежна любов, сила, мудрість, підтримка та опора в житті дитини. У час війни – це приклад мужнього чоловіка, який захищає не лише свою сім’ю, а й велику українську родину.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 95
Читати далі

Повідомлення в номер / Нових здобутків, Божої ласки!

12.06.2025
18 червня свій ювілейний день народження відзначатиме очільниця відділу внутрішньої політики і зв’язків з громадськістю виконкому Ковельської міської ради Семерей  Руслана Віталіївна.
З цієї нагоди надсилаємо іменинниці найщиріші вітання. Ми вдячні Вам за багаторічну співпрацю, активну роботу із забезпечення гласності в діяльності органу місцевого самоврядування у Ковелі, допомогу у вирішенні питань, які турбують колектив підприємства. Цим Ви особисто і Ваші колеги, депутатський корпус ради допомагаєте великою мірою місцевій газеті вистояти у час важких випробувань, які випали на долю українського народу у зв’язку з нападом путінської росії в лютому 2022  року, утверджувати свободу слова  у нашому краї, широко інформувати мешканців громади про всі важливі події, які відбуваються у ній.
Журналісти цінують Вас як колегу, що активно працює на інформаційному полі, майстерно володіє пером, по-діловому відгукується на прохання газетярів, реагує на запити і пропозиції читачів, забезпечує виконання Програми висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування, які щороку затверджує Ковельська міська рада.
У цю сонячну літню пору бажаємо Вам, шановна Руслано Віталіївно, нових успіхів у праці, родинного благополуччя, Божої ласки на кожен прийдешній день. Найважливіше – щоб довгожданий переможний мир прийшов на українську землю, щоб повернулися додому живими з фронту наші мужні Герої, а в кожній сім’ї запанували спокій і благодать. В ім’я цього працюємо і будемо працювати разом з Вами й надалі.
З повагою – 
адміністрація,  трудовий колектив 
ТзОВ «Редакція газети 
«Вісті Ковельщини».
ппп18 червня свій ювілейний день народження відзначатиме очільниця відділу внутрішньої політики і зв’язків з громадськістю виконкому Ковельської міської ради Семерей  Руслана Віталіївна.
З цієї нагоди надсилаємо іменинниці найщиріші вітання. Ми вдячні Вам за багаторічну співпрацю, активну роботу із забезпечення гласності в діяльності органу місцевого самоврядування у Ковелі, допомогу у вирішенні питань, які турбують колектив підприємства.  
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 32
Читати далі

Повідомлення в номер / Поклик рідної землі

12.06.2025
Після школи все молоде птаство розлітається, шукаючи своєї долі. 
Ярослав закінчив у Києві політехніку з «відзнакою». Молодий, здоровий, повний сил та енергії. Як же хотілось послужити Україні, розбудовувати її!
Навідався додому. Розпач опанував хлопця. Бо все поприхватизовувалось спритними  ділками... Роботи не було за його фахом, а торгувати на базарі принизливо – не на те вчився. І при першій нагоді опинився в Америці. Там знайшов те, до чого міг прикласти руки і знання.
Але ностальгія за Україною не давала спокою. «Може, вже там добре, то й не вернуся назад», – не раз   думав, коли збирався додому навідати різних, друзів, мамину могилу. Але чим далі, тим все більше вростав корінням у чужу землю.
На цей раз зупинився у Києві в однокурсника. Ноги самі понесли спочатку до Дніпра, щоб привітатися з ним, зблизька глянути на його води, що течуть  віки, зачерпнути в жменю і притулити до чола, щоб змити втому з далекої дороги. І в душі зринула пісня:
До рідного краю несли
             мене крила,
Де сріблом іскриться
    Дніпра течія.
Моя Україно, ти матінко
   мила,
Ти радість і щастя, веселко
   моя!
Без захоплення не можна споглядати це диво природи. Широкий і вільний, символ чогось могутнього, сильного, всеперемагаючого – таким постав Дніпро перед Ярославом. Скільки пісень про нього складено, скільки легенд! І знову інша пісня заполонила душу:
Пам’ята народ, скільки
           сліз і горя
Знали в минулім твої
  береги,
Та ворожу кров ти носив
          до моря,
Велетню наш дорогий!
А далі “зустрічали” легендарні Кий, Щек, Хорив і сестра Либідь на ковчегу – пам’ятнику засновникам цього  історичного міста.
Щойно зачув хвилі Дніпра, залоскотало під грудьми: згадав рідну хату, калину біля неї, а там «пахне любисток і м’ята, мальви цвітуть край вікна» (ці слова із пісні, яку виконувала Раїса Кириченко, як молитва, врізались у пам’ять назавжди), і матусю, що вічно чекала і зустрічала зі сльозами радості. А біля криниці на лавчині стоїть відерце з водою, де завжди можна було напитися свіжої джерельної води, найсмачнішої в світі.
Згадується інший пейзаж – мамине царство квітів: чорнобривці, майори, айстри, настурції, петунія, кручені паничі, що забирались вище всіх на огорожу  і звисали звідти синіми гірляндами. А ввечері своїм ароматом матіола обзивалась і не пускала до хати. Це все буває літом, бо нині зима. Якась невидима сила покликала його з Америки у цю пору. Але нічого – зими тепер не дуже холодні, не змерзне.
Ці два місця: Київ і село – найрідніші. Тут учився, а там народився. І хоч яка Америка багата і приваблива своїми можливостями знайти себе, ностальгія за Україною не дає забути найдорожче, найсокровенніше – рідну землю, до якої завжди рветься душа.
На завтра Ярослав планував гайнути на малу батьківщину. Уклонитись святим могилам,  пройтися стежками-доріжками, якими бігав до школи, до друзів. Може, вдасться ще побачитись з однокласниками, пройтися біля «альма-матері», яка дала путівку в життя. Згадати вчителів, яким завдячує своїм досягненням у житті, бо вже нікого немає в живих, лише пам’ять. І знову в дорогу, бо звите сімейне гніздечко, там чекають діти, сучасне і майбутнє.
Умить знову став юним, яким рвонув колись до Києва по знання. Мимоволі на очі набігли сльози. З новою силою запекло почуття обов’язку перед рідною Україною. Ніяк не хотілося їхати назад. Цього разу спогади зламали душу, ніби пропустили через м’ясорубку…  
А в цей час у повітрі вже пахло грозою. 
…24 лютого 2022 року. Почалася кровопролитна боротьба з ворожою навалою. Зразу відчув,  як стогне, палає земля, кличе про порятунок. І Ярослав не в Америку подався, а з однокурсником в тероборону.
Згодом він налагодив зв’язок з діаспорою в Лос-Анджелесі. І звідти через деякий час прийшла велика допомога, в першу чергу — бронежилети і медикаменти. Їх привезли моя онучка Ірина, яка там уже давно живе, із напарником. Розвантажили все у Львові, бо вже в Бориспіль не можна було летіти. І не злякались війни, а завітали на Волинь у гості, щоб підтримати духом рідних.
…Це  був лише початок. Коли ж буде кінець?
Валентина Остапчук.
земляПісля школи все молоде птаство розлітається, шукаючи своєї долі. 
Ярослав закінчив у Києві політехніку з «відзнакою». Молодий, здоровий, повний сил та енергії. Як же хотілось послужити Україні, розбудовувати її!
Навідався додому. Розпач опанував хлопця. Бо все поприхватизовувалось спритними  ділками... Роботи не було за його фахом, а торгувати на базарі принизливо – не на те вчився. І при першій нагоді опинився в Америці. Там знайшов те, до чого міг прикласти руки і знання.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 40
Читати далі
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2025