Як погасити ненависть по обидва боки кордону?
“Заштормувало” в стосунках із Польщею після 26 травня 2026-го року, коли Президент України Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування імені «Героїв УПА» окремому центру спецоперацій «Північ» ССО. В указі мовиться: «Мета – відновлення історичних традицій національного війська, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань під час захисту територіальної цілісності та незалежності України».
Наступного дня з’явилися гостра реакція з боку польських політиків, особливо тих, що представляють опозицію – партію «Право і справедливість». Колишній міністр освіти, кандидат на посаду прем’єр-міністра від «ПІС» Пшемислав Чарнек, заявив: «Важко назвати це інакше, ніж демонстрацією крайньої невдячності щодо народу, який від першого дня війни відкрив перед Україною свої кордони».
Колишній прем’єр Лешек Міллер (2001-2004), відомий своїми антиукраїнськими висловлюваннями, хоч і на пенсії, але швидко «осідлав хвилю», звернувшись до президента Кароля Навроцького з пропозицією позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла – найвищої польської державної нагороди, яку той отримав від тодішнього глави Анджея Дуди в 2023 році. Ідея була підхоплена миттєво. У розмові з журналістами 29 травня Кароль Навроцький додав: «Це також доказ того, що ті, хто говорив, що Україна повинна входити в Європейський Союз без жодних умов, дуже помилялися...».
До критики України і президента долучився і колишній очільник ПР Лех Валенса.
Зі свого боку експосол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький розіслав ЗМІ лист, в якому пише, що у зв’язку з цією ситуацією повернув орден «За заслуги», який він отримав від Президента України в 2022 році...
Емоційно відгукнувся на кроки з польського боку в соцмережі мер Львова Андрій Садовий: «Отримуючи найвищу нагороду Польщі – орден Білого Орла у 2023 році, Президент України заявив, що приймає його від імені українського народу та Української армії...».
Два червневих тижні ця подія домінувала у публічному просторі наших сусідів. Їй присвятили свої перші сторінки всі без винятку тижневики і щоденні газети.
А телевізійні канали новини починали з повідомлень про суперечки політиків щодо героїв УПА. Причому, телевізійники змагалися, хто подасть емоційніше. Подавали різнопланово: верхній ряд відео, що демонструє момент вручання нагород воїнам ЗСУ Володимиром Зеленським, а нижній ряд – жертви воєнних часів. Голос за кадром звучав пафосно: «Ось такі герої УПА. Це справа їх рук...». Виходило, нагороди ніби вручаються сьогоднішнім ворогам Польщі...
l
Ненависть штовхає до блюзнірства. По суті, з 2023 року тут триває дійство під назвою «Невдячна Україна».
Об’єднання українців у Польщі в травні організувало онлайн-зустріч «Що таке антиукраїнська мова ненависті й що з цим робити». Її провів адвокат Петро Федусьо, який багато років займається протидією випадкам мови ненависті проти українців у РП. Монітор охопив мас-медіа та соцмережі. За 10 років, за словами юриста, з 2016 р. подано понад 500 заяв про злочини цієї категорії. Оголошено 140 судових рішень й вироків.
З початку російської агресії в Україні було зафіксовано десятки тисяч антиукраїнських публікацій щомісяця. Зокрема, до 99 тисяч у жовтні та 73 тисячі у листопаді першого року війни з потенційним охопленням до 33 мільйонів профілів. Це все робилося і робиться заради дегуманізації, створення ворожнечі та підриву суспільної довіри. Тому і нова хвиля ненависті, що рве береги, народилася за відомими лекалами.
Зазвучали голоси, що в урядових структурах працюють проукраїнські службовці, які «ображають поляків». Звинувачення висунув уже згадуваний депутат Пшемислав Чарнек. Інший депутат Януш Ковальський заявив про потребу термінової перевірки щодо роботи українців у польській державній адміністрації. У Кельцях депутати заблокували передачу Вінниці 15 вживаних автобусів. У Катовіцах зчинилася сварка довкола фінансування літнього відпочинку українських дітей з Бучі. Міська влада Любліна демонстративно прибрала український прапор зі своєї будівлі.
На Вармії та Мазурах політики партії «ПІС» вимагають перевірки українських шкіл в Бартошицях та Гурово-Ілавецькому через нібито можливе поширення ідеології ОУН-УПА. З’явилася резонансна ініціатива з боку депутатів «Конфедерації». Один з них запропонував запровадити «податок солідарності» для громадян України, які працюють у Польщі, пояснюючи це необхідністю компенсувати витрати на допомогу, надану Україні після російської агресії. Словом, пішло й поїхало. Рот – не город, не загородиш. Дискусії вирують, як вода в киплячому казані.
Виступаючи в Сеймі, глава уряду РП Дональд Туск застеріг від зростання ксенофобії та спроб здобути політичні дивіденди на антипатіях до українців і України. Наголосив, що окремі інциденти та антиукраїнські випадки можуть формувати небезпечну суспільну атмосферу. «Сьогодні ви підживлюєте цю хвилю, але самі станете її жертвою, якщо не зупинитися...».
l
Торік польський Сейм прийняв закон про встановлення 11 липня Днем пам’яті про поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА на східних теренах II Речі Посполитої. Потім це зробив Сенат. Постанова щодо подій на Волині була і в 2013 році з нагоди 70-річчя Волинської трагедії. В документі йшлося про “етнічну чистку з ознаками геноциду”. Термін «геноцид» є юридичною нормою, котру повинен визначати Гаазький трибунал. Однак, уже з цих формулювань видно, що Варшава надзвичайно чутливо реагує на будь-яку згадку про ОУН -УПА на офіційному рівні. Тому не зайвим було б добре подумати, у що обернеться для України указ.
«Не подумавши і кілочка не затешеш» – народна приповідка саме про цей випадок. Дуже просто з друга зробити ворога, куди важче вчинити навпаки. Хтось у високих кабінетах Києва подумав про долю українських біженців, яких у РП десятки тисяч? Що буде з ними, коли «Волинська карта» несподівано лягла на столі?
Тим часом експрезиденти України Леонід Кучма та Віктор Ющенко, Петро Порошенко відмовилися від польського ордена Білого Орла, яким їх було нагороджено в свій час. Такий жест зробили й інші наші урядовці. Володимир Зеленський, не чекаючи остаточного рішення, сам повернув орден Каролю Навроцькому.
...Естафета ненависті передалася і на вулиці. Серед білого дня 23 червня в Варшаві одна полька побила білоруску, спринявши її за українку. Коли лупцювала, то крикнула: «Їдь назад у свою Україну!». Далі буде?
Олександр Хоменчук, громадський
кореспондент газети
«Вісті Ковельщини».
Варшава.
“Заштормувало” в стосунках із Польщею після 26 травня 2026-го року, коли Президент України Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування імені «Героїв УПА» окремому центру спецоперацій «Північ» ССО. В указі мовиться: «Мета – відновлення історичних традицій національного війська, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань під час захисту територіальної цілісності та незалежності України».
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 51
Як погасити ненависть по обидва боки кордону?
В Голобській публічній бібліотеці відбулась презентація книг Антоніни Байди: “Не бійся мріяти” та “Реальні зимові історії” – “Легких шляхів я не шукала”.
10 липня, п’ятниця
Овен – час переглянути свої цілі. Якщо якісь стосунки вас виснажують або не приносять радості, варто зробити крок назад. Сприятливі дні для фінансової стабільності та активного відпочинку на природі.
Четвер. Мінлива хмарність, дощ. Температура: 24оС. Вітер північний сильний. 
Коли настає липень, чимало ковельчан із легким смутком згадують, що об цій порі у не такі вже й далекі минулі часи відзначали День міста.
З давніх-давен до нас дійшла притча про мудреця, який на три запитання, що дорожче золота, міцніше сталі, сильніше від бурі, відповів коротко: «Дружба». А сьогодні, напевне, кожен із нас додав би: «Мир». 
Ця поетична посвята не приурочена до якоїсь дати. Вона написана у буденний день для людини з великої літери: 
Безпека дорожнього руху залишається одним із найважливіших питань сьогодення. Особливе занепокоєння викликає зростання кількості дорожньо-транспортних пригод за участю неповнолітніх, які керують мотоциклами, мопедами, скутерами та електросамокатами.
3 липня, п’ятниця