Олександр Стречен, 

начальник виробничого підрозділу «Пасажирське вагонне депо Ковель філії «Пасажирська компанія АТ «Укрзалізниця», Почесний залізничник, Заслужений працівник транспорту  України.

– Своє професійне свято залізничники зустрічають в умовах воєнного стану, що не може не позначитися на їх настроях, почуттях і планах. Російсько-українська війна вимагає від кожного з них високої організованості, самодисципліни і відповідальності.

Як не важко сьогодні, але ковельські вагонники продовжують успішно виконувати поставлені перед ними завдання. Приємно, що наше депо займає почесне друге місце серед споріднених підприємств Укрзалізниці з ремонту вагонів. Попереду – лише кияни. Але вони доводять до ладу порівняно новий рухомий склад, в той час,  як ми даємо «друге життя» застарілим вагонам. Нам у цьому своєрідному трудовому суперництві суттєво поступаються вагонники інших міст України.

В непростих умовах сьогодення забезпечуємо пасажирські перевезення, намагаємося, в міру своїх сил та можливостей, забезпечити подорожуючих нормальним обслуговуванням, увагою і турботою, що особливо важливо для тих, хто виїжджає з тимчасово окупованих територій країни. Продовжуємо активно допомагати Збройним силам України, намагаючись чітко і якісно виконувати всі їх прохання.

З нагоди професійного свята бажаю трудовому колективу депо, всім працівникам Ковельського залізничного вузла швидшої Перемоги над ворогом, довгоочікуваного миру в країні, міцного здоров’я і, звичайно, гідної заробітної плати, якої вони заслуговують!

– Своє професійне свято залізничники зустрічають в умовах воєнного стану, що не може не позначитися на їх настроях, почуттях і планах. Російсько-українська війна вимагає від кожного з них високої організованості, самодисципліни і відповідальності.

 

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 53

– Віталію Леонтійовичу, як журналіст з багаторічним стажем,  уважно слідкую за інформаційним наповненням офіційних сайтів громад  Ковельського району. Скажу відверто: ваш – один з найкращих та найзмістовніших. І справа навіть не в тому, що пресслужба Колодяжненської сільської ради працює добре (хоч це важливо, за що «дівчатам» – респект!). Найголовніше, що є про що писати і розповідати. А є,  напевно, тому, що життя Колодяжненської громади – активне, цікаве, неспокійне. Я не помиляюсь?

– Тут Ви не помиляєтесь: життя громади справді цікаве. Ми йшли до цього сім років з часу об’єднання. Чи не щодня є якась подія чи тема, яку варто висвітлити… 

Але найперше хочу подякувати Збройним Силам України, завдяки яким ми можемо працювати і забезпечувати життєдіяльність нашої громади. Адже поки військові знаходяться в найгарячіших точках країни, тут живуть їхні сім’ї, їхні діти мають ходити в школи та садки, словом, – життя має продовжуватись.

Що стосується висвітлення життєдіяльності громади, то в нас є людина, яка цим займається: відвідує засідання комісій, сесій та виконкому, робочі наради та зустрічі, об’єкти, на яких тривають ті чи інші роботи. Аналізує інформацію й оперативно публікує її на наших ресурсах: офіційному сайті Колодяжненської сільської ради, каналі  Вайбер та сторінці у соцмережі Фейсбук. 

– Успіх роботи будь-якої громади, перш за все, залежить від її фінансового забезпечення, тобто наповнення бюджету. Як у Вас із цим? За рахунок чого і кого вдається наповнювати бюджет в непростих і майже критичних умовах воєнного стану? Хто робить найбільший внесок у «скарбницю» громади?

– Не було б такої жвавої роботи, якби не було фінансової спроможності. Сім років тому, коли громада створювалася, існували  проблеми із «закриттям»  навіть захищених статтей. Але цю кризу було подолано.  Нині через розв’язану росією війну частина ФОПів припинила своє існування, на багатьох підприємствах відбулося скорочення працівників, а це втрата ПДФО. 

Та, попри це, є і позитивні моменти, якщо так можна висловитися у цьому контексті. Частина громадян із зони ведення бойових дій, які надалі хочуть будувати свій бізнес в Україні, шукають можливості для цього, в тому числі, на нашій території. Не применшуючи важливості роботи усіх колег, хочу сказати, що у нас працює архітектор  Яна Сущ, що є великим надбанням, адже таких фахівців насправді дуже мало у нашій місцевості. 

Аналізуємо територію, робимо детальні плани на земельні ділянки, аби запропонувати підприємцям. У нас вигідне розташування: поряд –  міжнародні траси, залізниця, межуємо з Ковелем, що  відіграє важливу роль. 

Також на нашій території є бізнес, який працює давно, але останнім часом розвивається ще  більше. Підприємці бачать ті позитивні зміни, які відбуваються, у порівнянні з тим, як було тоді, коли вони починали  працювати… Помічають вклад органу місцевого самоврядування у свою територію та добробут жителів: покращення дорожньої інфраструктури, благоустрою, екологічної ситуації. Вони бачать, що сплачені до бюджету кошти працюють на розвиток. 

Основними бюджетоутворюючими організаціями є сільськогосподарські підприємства: СТзОВ ім. Лесі Українки, СТОВ «Васюти», ТОВ «Відродження АГРО ЛТД», ФГ «Роан Агро», ФГ «Волошки» , ТОВ «Птахівниче» та інші. Також працює деревообробна галузь: ТОВ «Верба-ВВ», ТОВ «Форест-ов»,  ТзОВ «Притані», ТОВ «Тімбер Україна», ТОВ «Черемшина Компані»,  ПП «Смерека» тощо. Принагідно хочу подякувати підприємцям, які відгукуються на наші прохання, коли треба якась допомога. Приміром, ТОВ «Верба» надало два автобуси, які нині довозять дітей до закладів освіти.

Профільний відділ багато працює над впорядкуванням земельних ділянок, адже кожен клаптик землі має працювати і приносити дохід. Тож регулярно готуємо ділянки до продажу права оренди на земельних торгах. 

– На що спрямовуєте бюджетні кошти в першу чергу? Чи вдається успішно задовільняти першочергові потреби і запити людей? Що тут вважаєте головним?

– Перш за все, закриваємо захищені статті (заробітні плати, комунальні платежі), фінансуємо програми сільської ради – надання різних видів матеріальної допомоги для місцевих жителів (лікування, поховання, встановлення пам’ятників для загиблих  військовослужбовців тощо).

Як вже казав, підтримка Збройних Сил нині в пріоритеті. Намагаємося задовольняти всі запити, які надходять від військового командування. Також прийняли зміни у місцеву програму із соціального захисту населення, додавши пункт про підтримку сімей мобілізованих військовослужбовців. Фінансову допомогу, надану із місцевого бюджету, члени сімей військових використовують на придбання тих чи інших засобів, військового обладнання – систем РЕБ, дронів тощо. 

– Наскільки злагодженою є діяльність сільської ради? Чи задовольняє Вас співпраця депутатських комісій? Адже у них – представники різних політичних сил. Що вважаєте спільним успіхом, а що потребує вирішення в найближчому майбутньому?

– Скажу так: між нами бувають дискусії, у кожного є власна думка, але завжди намагаємося порозумітися і знайти “спільний знаменник”. При прийнятті рішень керуємося інтересами громади, а не політичними чи особистими амбіціями, хоч помічав, що вони були на початках. Але якщо якісно і прозоро здійснюється робота, то зростає довіра до мене як до керівника місцевої влади та загалом до виконавчого комітету. 

Нашим спільним успіхом є те, що більшість важливих для забезпечення життєдіяльності громади рішень були прийняті. Є взаєморозуміння та бачення стратегії розвитку громади. 

– Вам із колегами інших сільських та селищних рад випало працювати в складний час. Третій рік поспіль триває кривава війна з російськими загарбниками, щоденно на полі бою гинуть наші захисники. Які питання доводиться вирішувати, як вдається допомагати Збройним силам України? Наскільки сильний волонтерський рух на території громади, кого б Ви відзначили особливо?

– В перші місяці після початку повномасштабного російського вторгнення ми адаптувалися до нової реальності, були у постійній напрузі з одного боку, а з іншого – готовності, якщо раптом ворог ступить на нашу землю. Не скажу, що була паніка, але була в деякій мірі метушня. Кожен хотів зробити свій вклад, і нам треба було якось «направляти» народ. 

Коли найбільша загроза минула, я відразу сказав, що не варто ставити життя громади на паузу, і поступово почали повертатися до роботи за всіма напрямками, адаптуючи її під нову воєнну реальність. Будували укриття, аби діти повернулися до очного навчання та здобували дошкільну освіту, виводили із простою заклади культури, повернулися до спортивно-масових заходів, аби діти і дорослі мали цікаве дозвілля. Разом з тим, чи не кожен проведений у громаді масовий захід  – благодійний на підтримку Збройних Сил України. 

Що стосується підтримки  Збройних Сил, то вже частково відповів на це питання: підтримуємо військових коштом  місцевого бюджету та проводимо з цією метою різні благодійні заходи. Щоправда, останнім часом надходять запити від військових частин  «на мільйони», які, на жаль, ми не можемо задовольнити, бо не володіємо таким фінансовим ресурсом. В основному передаємо квадрокоптери, дрони, автомобілі тощо. 

Звісно, з часом активність людей почала згасати, а потім стало все важче організувати їх для тих чи інших цілей, що стосуються підтримки армії. Але не скажу, що люди стали байдужими. Весь цей час в громаді активно працюють волонтери. Деякі з них співпрацювали з нами, окремі вирішували питання самостійно. Чимало волонтерів серед наших депутатів. Не називатиму нікого поіменно, адже громада, і, перш за все, ті, кого вони підтримують, знають цих людей й безмежно їм вдячні. 

– Війна, звичайно, ускладнила наше життя, але не зупинила його. Що вдалося зробити в напрямку соціально-економічного розвитку населених пунктів громади, які плани маєте на найближчу перспективу?

– Якщо говорити про більш масштабні речі, то, звісно, було дуже багато планів, які не вдалося реалізувати через війну. Та впевнений, що після Перемоги, з настанням миру обов’язково до них повернемось. 

Та все ж… Аби розвивати громаду, потрібен капітал. Для цього варто працювати з землею: кожен клаптик має приносити дохід. Тож це головне завдання.

Напрацьовуємо проєкт розвитку закладу оздоровлення та відпочинку дітей «Оберіг» на березі мальовничого озера Ухо. Після завершення війни намагатимемося залучити інвесторів, можливо, навіть із сусідньої Польщі.

– Який стан справ в соціальній сфері? Які проблеми чекають свого розв’язання, в тому числі й за участю держави?

– Частина звернень наших жителів  стосуються незадовільного стану доріг. Але здебільшого це дороги, які не перебувають у нас на балансі, і ми не можемо вкладати в них кошти. Держава також не вирішує цих питань, бо перебуває в стані війни, і фінансовий ресурс обмежений. Ми, своєю чергою, намагаємося підтримувати задовільний стан комунальних доріг – грейдеруємо, підсипаємо.  

Другою проблемою є питання земель сільськогосподарського призначення, які довгий час не оброблялися. Бачення держави тут відрізняється від нашого, адже для нас більш вигідно передавати ці землі в оренду аграріям, аніж віддати лісгоспам. 

– Колодяжне – колиска літературного таланту нашої славної землячки Лесі Українки. Мабуть, це позначається на культурно-мистецькому житті громади. Як Вам вдається підтримувати його високий рівень, про що постійно інформує й наша газета, над чим нині працює Ваш Центр відпочинку і дозвілля?

– Нам дуже пощастило, що нашою землячкою є легендарна поетеса. Безперечно, Колодяжне, а нині  й вся громада найперше асоціюється з постаттю Лесі Українки. Це – наші “візитівка” і “родзинка”, наш символ. Де б ми не були, завжди, коли чують про Колодяжне, кажуть, що це Лесин край, тож ми є впізнаваною громадою. 

Та діяльність Центру культури, дозвілля і спорту доволі широка: це організація різних тематичних заходів – з нагоди державних і професійних свят, спортивних змагань, а в роки  війни –  благодійних ярмарків. Є серед них і більш масштабні – приміром, етнофестиваль «На гостини до Лесі».  

– Наскільки успішно вирішуються питання освіти та медичного обслуговування населення? Чи забезпечені бюджетні установи достатньою кількістю укриттів, адже сигнали повітряної тривоги звучать безперервно?

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 38

На початку цього року я писала про новації, запроваджені волонтерами Товариства  Червоного Хреста  в роботі з ветеранами. Тоді, як розповіла голова Товариства Людмила Стахорська, з’явилась можливість відкрити новий напрямок діяльності для людей старшого віку – психологічно-соціальної підтримки. Всіх бажаючих об’єднали в клуб «Довголіття». Починання підтримали в області.

До  речі, голова обласної організації Товариства  Червоного Хреста Валентина Пришко постійно наголошує на важливості надання психологічно-соціальної підтримки всіх верств  населення. Тому всіляко сприяла відкриттю локацій, де будуть проводитися відповідні заходи із залученням професійних психологів.

Ковельська команда волонтерів розуміє, що кожен день війни множить людське горе. Важко всім, а пенсіонерам – особливо: мізерні пенсії, високі ціни на продукти, медикаменти.  А в багатьох – діти, онуки там, на Сході, а вдома – самотність. Тому відкриття клубу було дуже потрібне.

Звичайно, це – нова  форма роботи, хоча в минулому «червонохрестівці»    відкрили локації з психологічно-соціальної підтримки дітей. Такі центри реабілітації працюють більше року в ліцеї «Оберіг», де увагу приділяють дітям з інвалідністю,   хлопчикам і  дівчаткам — переселенцям з тимчасово окупованих територій.  Подібну роботу проводять в   «Реабілітаційному центрі», очолюваному подружжям Славікових. Їх досвід взяли на озброєння. 

— Звичайно, — каже Людмила  Стахорська, — продовжуємо працювати в інших напрямках. Це – допомога воїнам,  турбота про людей, яких війна вигнала з рідних домівок. Не забуваємо про самотніх, хворих, особливо туберкульозом.  Проводимо і надалі навчання населення основам першої медичної допомоги. Забезпечуємо, в міру можливостей, людей одягом, продуктами харчування, засобами гігієни. І ніхто з волонтерів ніколи не скаржиться, що важко, що доводиться працювати у вихідні.

Так, у Товаристві завжди панує атмосфера доброти, милосердя, які не піддаються виміру. Це – стан душі кожного,  хто тут працює. 

«На початках було важко. Але з часом ми зрозуміли: така робота зі старшими людьми дуже потрібна, вони з бажанням відвідують заняття, — говорить Любов Анікушина. – У кожного своє життя,  у кожного своя чаша щастя і горя. Багато значить, як в таких умовах вижити, як пройти крізь важкий період втрат, як розділити чужий біль, як жити повноцінно, попри болі  в серці. Все це враховуємо ми, волонтери, при складанні планів роботи  і підготовці кожного засідання. Звичайно, нам допомагає і підтримує регіональний координатор   психологічної соціальної підтримки з обласного Товариства Червоного Хреста Ольга Кашпрук». 

З кожним днем клуб «Довголіття» набирає  «обертів», запрошуючи все більше ветеранів. Коли починали роботу волонтери Роман Дударик, Оксана Арутунян, Любов Анікушина, то вони й самі навчались, а нині  із знанням справи пишуть сценарії, вивчають запити  членів клубу. Любов Миколаївна, хоча і в самої осінь завітала в «гості»,  не втомлюється турбуватись про колег-ветеранів: до кожного подзвонити, запитати про здоров’я, настрій, запросити на засідання. 

І ось нещодавно я побувала на  засіданні клубу. Скажу наперед: це – чарівна казка осені. Організатори заходу потурбувались, щоб зустріч відбулася у святковому, по-осінньому прикрашеному залі. Згадались слова: 

Не кажіть про любов –

 докажіть,

Що ви любите тих, хто

 страждає.

Добрі справи ветеранам

                робіть –

Цього наше життя

  вимагає.

В  залі царювала королева – Золота осінь, котра відлунювала в посмішках ветеранів, їх щирому захопленні  дійством.  Всі проблеми відійшли на другий план, на хвильку забулись сьогоднішні тривожні події, самотність, прожиті  роки, незгоди, негаразди. 

З початку зустрічі кожен коротко розповів про себе. Далі Роман, волонтер Товариства, на екрані  висвітлив алфавіт,  і на кожну літеру ветерани дописували слова, які, на їх думку, збагачують життя. Така розминка викликала захоплення, сміх та оживила зал. 

Далі ветерани створювали аплікації на тему «Золота осінь». Щедрий світ любові, мудрості, фантазії постав у загадкових картинах,  хоча не тільки на картинах  –  вони творили красу реального  життя. Це була надзвичайно цікава творчість.

В житті багато залежить від тих, хто оточує нас. То лише в казках жива вода лікує і оживляє людей, а чародії дають силу і мужність. Нема чародійної сили – є людська сила доброти   і милосердя, вміння дарувати хоч краплиночку тепла  в зболені серця людей старшого покоління. 

Роман Додарук зазначає, що з великим хвилюванням завжди іде на кожне засідання клубу  до людей, які мудрі, знаючі, за плечима яких – десятки років трудових звитяг, які володіють неоціненним багатством – мудрістю і золотим досвідом життя. Членами клубу є люди різного віку, різних професій, різних поглядів. Тут – лікарі, вчителі, залізничники. Комусь – 90+, комусь – 70+.

Ось Ніні Наумівні чимало літ, але по-молодечому виконувала всі завдання. Не відставала Дарія Яківна Тимощук. Ось такі члени клубу.

А що ж говорять самі учасники зустрічі? 

Марія Михайлівна Федчук – за фахом бухгалтер. В Ковелі проживає 5 років. Вона пише поезію.  Дуже задоволена, що є членом клубу, роботою  волонтерів і чекає зустрічі з поезією, творчістю місцевих поетів. 

Кримінський Микола Тихонович – залізничник.  Каже: «У кожного з нас є свої інтереси, уподобання, у кожного було своє життя, свої «плюси», як кажуть, і «мінуси». Але нас тут об’єднали, оточили увагою. Це дуже важливо». 

«В клубі, — продовжує Гаврилюк Степан Петрович, — є шашки і шахи. По пару партій зіграємо і чаєм разом посмакуємо. Добрі волонтери і про це дбають, щоб і весело, і тепло було».

«Добре, що є така підтримка нам, пенсіонерам. Коли кругом біда, хоч на хвилину можемо забути про неї (хоча не завжди вдається), та все ж між людьми легше», — продовжує  Ковтун Любов Петрівна.

Як уже згадувалось, Товариство постійно працює із так званими переселенцями. 

Ірина Володимирівна Ляпіна – харків’янка. Висловлюючи свою думку, сказала, що клуб «Довголіття» є справжньою рятівною «соломинкою»: «Ми дуже  багато пережили, в нас було також мирне, наповнене щасливим змістом, життя.  Все забрала війна. А тут ставляться з теплом і розумінням. Я вже не кажу про матеріальну допомогу. Спасибі «червонохрестівцям»!».

Людмила Володимирівна Лук’янченко – жителька Маріуполя: «Я і моя сім’я дуже вдячні ковельчанам за теплоту, увагу до нас. Дякуємо за творчий задум Товариству Червоного Хреста, бо матеріальну допомогу ми отримуємо постійно, а ось психологічно-соціальна підтримка дуже потрібна. Спасибі!».

В спілкуванні з професійним, знаючим психологом Ольгою Іванівною Перепелицею, переконалася, що вона із задоволенням працює з ветеранами. Жінка  запевнила, що з великим бажанням буде вести заняття. Як спеціаліст-психолог із досвідом роботи, сказала, що  в час війни  психологічна підтримка дуже потрібна.

Звичайно, не було б такого успіху, такої творчої роботи, якби не дружний, знаючий колектив Товариства Червоного Хреста. Натхненником його  є мудра, знаюча, милосердна, з великим досвідом роботи Людмила Севастьянівна Стахорська, для якої основне – творити добро тим, хто цього потребує.

Дякую за цікаві зустрічі, змістовні заходи, які тут проводяться з метою боротьби із самотністю, нудьгою. «Тут нас чують, розуміють, а іноді співчувають,  — зауважують  члени клубу. – Правда, є одна проблема,  —  місця для наших зібрань нема. Нас «попросили» з приміщення ради ветеранів (а ми хто?), займались іноді на лавочках  в парку. Нас «прихистив» Андрій Дмитрович Мигуля. Спасибі йому за увагу, тепло, чуйне ставлення до ветеранів. Але другий поверх – для нас «круто», ми не всі можемо піднятись східцями». 

Я щиро вдячна  за  співпрацю, за багаторічну допомогу ветеранам, за розуміння потреб людей старшого віку, за вміння розділити чужий біль, підтримати у важку хвилину!

Валентина СІЧКАР,

голова районної ветеранської організації. 

На початку цього року я писала про новації, запроваджені волонтерами Товариства  Червоного Хреста  в роботі з ветеранами. Тоді, як розповіла голова Товариства Людмила Стахорська, з’явилась можливість відкрити новий напрямок діяльності для людей старшого віку – психологічно-соціальної підтримки. Всіх бажаючих об’єднали в клуб «Довголіття». Починання підтримали в області.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 51

1 листопада, п’ятниця

Схід Сонця – 07.15; захід – 16.54. 

Місяць – у Скорпіоні. 

Безсрр. Косми й Даміана.

2 листопада, субота

Схід Сонця – 07.16; захід – 16.52.

Місяць – у Скорпіоні. 

Прп. Маркіяна Киренейського. 

3 листопада, неділя

Схід Сонця – 07.18; захід – 16.51.

Місяць – у Стрільці. 

День працівника соціальної сфери. 

День інженерних військ України. 

День ракетних військ тa артилерії України. 

Неділя 19 після П’ятд. Сщмч. Йосифа, пресв.

4 листопада, понеділок

Схід Сонця – 07.20; захід – 16.49.

Місяць – у Стрільці. 

День залізничника України. 

Свт. Павла Тобольського. 

5 листопада, вівторок

Схід Сонця – 07.22; захід – 16.47.

Місяць – у Козерозі. 

Свт. Григорія Олександрійського.

6 листопада, середа

Схід Сонця – 07.23; захід – 16.46.

Місяць – у Козерозі. 

Міжнародний день запобігання експлуатації довкілля під час війни збройних конфліктів. 

Свт. Павла Константинопольського.

7 листопада, четвер

Схід Сонця – 07.25; захід – 16.44.

Місяць – у Козерозі.

Мчч. Валерія, Євгенія, Феодота (Богдана).

Місячні фази у листопаді

Новий  Місяць – 1 листопада. 

Зростаючий Місяць – 2-14 листопада.

Повний Місяць – 15 листопада.

Спадаючий  Місяць – 16-30 листопада.

Підготувала Аліна РОМАНЮК.

Схід Сонця – 07.15; захід – 16.54. 

Місяць – у Скорпіоні. 

Безсрр. Косми й Даміана.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 36

ОВЕН. Ви багато чого добилися, важливо утримати цi досягнення. Проявiть обережнiсть – можливi iнтриги у вас за спиною. Присвятiть достатньо часу своєму дому, створiть в ньому затишну обстановку. 

ТЕЛЕЦЬ. Тиждень буде сповнений подiями i зустрiчами. Сприятливий час для важливих переговорiв i спiвбесiд. Пiдсумки дiлових зустрiчей стануть підставою доброго ставлення до вас начальства.  

БЛИЗНЮКИ. Подiї на цьому тижнi складуться на вашу користь. Вам знадобляться зусилля i мудрiсть, щоб управляти ситуацiєю, що склалася. Фiнансове становище покращає. Вам надійде принадна i вигiдна пропозицiя. 

РАК. На цьому тижнi  досягнете успiху. Ви зустрiчатиметеся з потрiбними людьми, дізнаватиметеся багато цiкавого i корисного для себе

ЛЕВ. На цьому тижнi вам стане в нагодi умiння швидко робити правильнi висновки. Постарайтеся бути гранично чесним з самим собою – ця якiсть дозволить вам стати господарем ситуацiй. 

ДIВА. На цьому тижнi краще нiкого не посвячувати в свої плани. Сприятливий перiод, щоб розплатитися iз старими боргами. Ви швидко орiєнтуватиметеся в будь-яких умовах.

ТЕРЕЗИ. На цьому тижнi з дивовижною завзятiстю опинятиметеся в центрi практично всього, що вiдбуватиметься у вашому оточеннi. Бiльш того, вам доведеться швидко ухвалювати рiшення на свiй страх i ризик. 

СКОРПIОН. Ви зможете здiйснити практично всi задуми у сферi бiзнесу. Будете сповненi оптимiзмом i життєво важливими цiлями i iдеями. У особистiй сферi все складеться чудово. 

СТРIЛЕЦЬ. Вашi плани на цьому тижнi можуть iстотно змiнитися. Новi знайомства  переростуть в мiцну i надiйну дружбу. Ви повнi сил, енергії та натхнення. 

КОЗЕРIГ. Починаючи з вiвторка, концентруйтеся на сутi власних бажань. Чи потрiбна вам зiрка з неба? Чи не краще задовольнятися чим-небудь земним? Якщо зрозумiли, чого хочете в даний момент бiльш всього, починайте працювати у вiдповiдному напрямi.   

ВОДОЛIЙ. Не поспiшайте, i успiх буде на вашому боцi, тим бiльше, що у вас зараз прекрасний перiод для розкриття свого потенцiалу. Вам просто необхiдно доводити справи до кiнця. На початку тижня може надійти цiкава iнформацiя. 

РИБИ. На цьому тижнi ви будете здатнi вирiшити найскладнiшi завдання. Це час активних дiй, не витрачайте його даремно. Надійдуть  цiкавi пропозицiї в професiйнiй сферi. 

Підготував

Степан ЗОРЕПАД.

ОВЕН. Ви багато чого добилися, важливо утримати цi досягнення. Проявiть обережнiсть – можливi iнтриги у вас за спиною. Присвятiть достатньо часу своєму дому, створiть в ньому затишну обстановку. 

ТЕЛЕЦЬ. Тиждень буде сповнений подiями i зустрiчами. Сприятливий час для важливих переговорiв i спiвбесiд. Пiдсумки дiлових зустрiчей стануть підставою доброго ставлення до вас начальства.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 128

Четвер. Мінлива хмарність. Температура: 13оС. Вітер західний помірний.

В ніч на п’ятницю. Хмарно.  Температура: 3оС. Вітер південний  слабкий.

П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 13оС. Вітер південно-східний помірний.

В ніч на суботу. Ясно. Температура: 2оС. Вітер південно-східний слабкий.

Субота. Ясно. Температура: 15оС. Вітер південно-східний помірний.

В ніч на неділю. Мінлива хмарність. Температура: 4оС. Вітер  південний слабкий.

Неділя. Ясно.  Температура: 16оС. Вітер  південно-західний помірний.

В ніч на понеділок. Мінлива хмарність. Температура: 7оС. Вітер західний слабкий. 

Понеділок. Мінлива хмарність, можливий дощ. Температура: 11оС. Вітер  західний помірно сильний.

В ніч на вівторок. Мінлива хмарність. Температура: 5оС. Вітер західний помірний.

Вівторок. Мінлива хмарність, можливий дощ. Температура: 8оС. Вітер західний сильний.

В ніч на середу. Хмарно, дощ. Температура: 3оС. Вітер південно-західний помірно сильний. 

Середа. Хмарно, дощ. Температура: 7оС. Вітер західний сильний.

Четвер. Мінлива хмарність. Температура: 13^оС. Вітер західний помірний.

В ніч на п’ятницю. Хмарно.  Температура: 3^оС. Вітер південний  слабкий.

П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 13^оС. Вітер південно-східний помірний.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 39

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 57

Шановні земляки!

За усталеною традицією у неділю, 27 жовтня, в Україні відзначатимуть День автомобіліста і дорожника. 

Це свято – данина шани й поваги людям однієї з найважливіших і найвідповідальніших професій країни, що особливо підтверджують події останніх   років, впродовж яких український народ, його Збройні Сили ведуть боротьбу за свої волю й незалежність з кривавим російським агресором.

Автомобілісти і дорожники Волині та Ковельщини – в одному строю з бойовими побратимами. Одні зайняті на перевезенні вкрай важливих і потрібних для фронту вантажів, інші виконують свій патріотичний обов’язок в армійських лавах і формуваннях територіальної оборони. Постійно триває робота з будівництва фортифікаційних споруд, доїздів до них, що має величезне значення в справі забезпечення наших захисників зброєю, військовою технікою, посилення волонтерської допомоги. 

Сьогодні ми низько схиляємо голови перед подвигом полеглих Героїв – представників автомобільної і дорожньої галузі, які віддали свої життя заради майбутньої Перемоги. Вічна їм пам’ять!  Слова підтримки і поваги адресуємо сім’ям і родинам тих, хто вже ніколи не повернеться до рідної домівки.

Багатосотенний колектив автомобілістів і дорожників нашого краю продовжує гідно нести трудову вахту, незважаючи на труднощі воєнного стану. Завдяки тісній співпраці з органами місцевої влади, громадськими організаціями нам вдається успішно виконувати поставлені завдання, втілювати в життя намічені плани. Велика всім подяка за це!

Автомобілісти і дорожники, в тому числі ТзОВ «Ідея»,  беруть активну участь у волонтерському русі, розуміючи, що перемогти ворога можна тільки   згуртованістю, організованістю, високою дисципліною. Девіз їх діяльності: «Все для фронту, все для Перемоги!».

Напередодні нашого професійного свята не можу не згадати ветеранів галузі, які кращі роки свого життя віддали важкій, але почесній професії, не шкодували ні сил, ні здоров’я задля загального блага. Активного Вам довголіття, миру і добра!  

Дорогі працівники автомобільного транспорту, дорожньої галузі! В складний і неоднозначний час доводиться нам зустрічати професійне свято. Але вірмо у світле майбутнє наших дітей та онуків, перемогу України над ворогом. Будьмо разом, наполегливо працюймо в ім’я зміцнення оборонної та економічної могутності держави. 

Господнього благословення і Божої ласки Вам на кожен прийдешній день!

Слава Україні!

Героям слава!

            З повагою –

Віктор КОЗАК, 

депутат Волинської обласної ради, 

директор ТзОВ «Ідея»,  

голова регіональної ради Волинської та Рівненської областей  Асоціації міжнародних перевізників України.  

НА СВІТЛИНІ: під час передачі автомобілів 100-й ОМБр ЗСУ від перевізників Ковельщини.

Шановні земляки!

За усталеною традицією у неділю, 27 жовтня, в Україні відзначатимуть День автомобіліста і дорожника. 

Це свято – данина шани й поваги людям однієї з найважливіших і найвідповідальніших професій країни, що особливо підтверджують події останніх   років, впродовж яких український народ, його Збройні Сили ведуть боротьбу за свої волю й незалежність з кривавим російським агресором.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 71

Шановні читачі!

Як Ви знаєте, нещодавно «Укрпошта» розпочала передплатну кампанію на 2025-й рік. Чесно кажучи, ми, журналісти, за її результати переживаємо так, як ніколи раніше. 

Ви запитаєте: «Чому?». Причин на те багато, але головна в тому, що  впав інтерес до друкованої преси і в населення, і у влади (передовсім – київської),   скоротилися тиражі періодичних видань, знизилися доходи від  реклами та оголошень. Виною тому – війна, яка ось уже третій рік поспіль вирує вогнем в Україні.

Свій «внесок» у занепад періодичної преси робить «Укрпошта», очолювана Ігорем Смілянським. Напередодні передплатної кампанії-2025 тут не знайшли нічого кращого, як вчергове підвищити тарифи. В результаті маємо ось таку картину:

– доставка одного примірника тижневика – 5,00х4,33=21,65 грн. (місцева сфера).

– доставка одного примірника тижневика – 6.00х4,33=25,98 грн. (загальнодержавна сфера).

– доставка одного примірника 1 раз в місяць – 5,00 грн. (місцева сфера).

– доставка одного примірника 1 раз в місяць – 6,00 грн. (загальнодержавна сфера).

Вартість приймання передплати – 20,00 грн.

Таким чином, редакції практично всіх друкованих  медіа  вимушені підвищувати їх передплатну вартість. Мусили це робити і ковельські газетярі. Ось чому зросла й ціна   на «Вісті Ковельщини». Разом із послугами поштового зв’язку вона нині становить:

на 1 місяць – 75,00 грн.

на 3 місяці – 185,00 грн.

на 6 місяців – 350,00 грн.

на 12 місяців – 680,00 грн.  

Розуміємо, що такі суми (особливо на рік) не кожному «по кишені». Але згадаймо: що нині в країні дешеве? Промислові товари? Ні. Продукти харчування? Ні. Комунальні тарифи? Ні. Перелік можна продовжувати до безкінечності.

Виходячи із цих реалій, перед ТзОВ «Редакція газети «Вісті Ковельщини» постало запитання: що робити? Варіантів є два.  Один – припинити випуск газети з 85-річною історією, розпустити редакційний колектив, розпродати наявне майно і розбігтися по «квартирах».

Другий варіант – продовжувати працювати, включитися у передплатну кампанію, заручитися підтримкою спонсорів і меценатів, посилити режим економії і “воювати” до останнього «патрона».

Порадившись, журналісти «Вістей Ковельщини» зупинилися на другому варіанті. Не гоже у час, коли на полі бою у війні вирішується доля України, втікати з інформаційного фронту і підіймати руки догори на потіху московським окупантам. Треба продовжувати боротьбу! 

Що потрібно для її якщо не переможного успіху, то хоча б мінімально позитивного результату?

1. Активна робота місцевих працівників поштового зв’язку, які теж переживають не найкращі часи. Просимо листонош, начальників відділень зв’язку (стаціонарних і пересувних) допомогти врятувати ковельську газету, всіляко сприяти її розповсюдженню.

2. Великі надії покладаємо на керівництво територіальних громад, депутатів сільських і селищних рад, громадських активістів великого Ковельського району. У Ваших силах – «підставити плече» журналістам у цей важкий час, не допустити закриття україномовного засобу масової інформації. Адже разом – ми сила!

3. Можуть допомогти редакції  керівники установ, організацій, підприємств різних форм власності, їх профспілкові організації. Форм такої допомоги багато. Це і організація передплати у колективах, і допомога коштами ветеранам війни і праці, учасникам бойових дій, родинам загиблих Героїв в передплаті тощо.

Безперечно, найбільша наша надія – на  постійних читачів і передплатників «міськрайонки». Ми з Вами пережили різні часи і різні реформації, не скорилися і не здалися. То невже нині, у період воєнного стану, опустимо руки  й не підтримаємо улюблену газету? Засоби підтримки є різні, і всі вони доступні кожному, хто вважає себе другом «Вістей Ковельщини».

Наприклад, газету передплатити не одразу на цілий рік, а на квартал або 6 місяців. Є можливість і передплати електронної версії «міськрайонки». Вартість її – всього 40 гривень.

Дуже вигідно передплатити газети безпосередньо в редакції «Вістей Ковельщини», яка розташована у Ковелі по вулиці Міцкевича, 3. Для цього необхідно:

– завітати найближчим часом, доки сприятлива погода, безпосередньо до редакції;

– оформити передплату на будь-який період із будь-якого дня;

– з початком нового календарного року щочетверга ОСОБИСТО забирати газету в редакції. Якщо Ви об’єднаєтеся у групу не менше 10-ти чоловік (за місцем роботи чи проживання), «міськрайонку» доставимо за вказаною адресою.

Вартість «редакційної» передплати значно нижча – всього 600 гривень на рік!

Нагадаємо також, що читачі, які передплатять «Вісті Ковельщини» у будь-який зручний для себе спосіб, отримають право на участь у традиційному конкурсі-розіграші «Передплатіть і виграйте!».

Отож, передплачуйте і читайте «Вісті Ковельщини» – газету для Вас і про Вас!

З повагою, надією і сподіванням на розуміння – 

Микола ВЕЛЬМА, 

директор ТзОВ «Редакція газети 

«Вісті Ковельщини»;

Світлана ЛЯШУК,

редакторка  газети «Вісті Ковельщини».          

Шановні читачі!

Як Ви знаєте, нещодавно «Укрпошта» розпочала передплатну кампанію на 2025-й рік. Чесно кажучи, ми, журналісти, за її результати переживаємо так, як ніколи раніше. 

Ви запитаєте: «Чому?». Причин на те багато, але головна в тому, що  впав інтерес до друкованої преси і в населення, і у влади (передовсім – київської),   скоротилися тиражі періодичних видань, знизилися доходи від  реклами та оголошень. Виною тому – війна, яка ось уже третій рік поспіль вирує вогнем в Україні.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 37

Хочу розповісти читачам газети про одну, як-то  кажуть, просту, але майже унікальну жінку. Це – ковельчанка Юхимія Білоус. Багатьма цінними  рисами характеру її наділив Господь, але найцінніше у ній – доброта, яка справді не має меж.

Пані Юхимія відзначається надзвичайною чесністю, працьовитістю. Має 45 років трудового стажу. Була звичайною прибиральницею, але до роботи ставилася з великою відповідальністю, виконуючи її бездоганно. Сім’я теж винятково працьовита. У ній – троє дітей, невістка, онуки. 

Син Сергій трудиться у ТзОВ «Ідея». Зайшовши у кімнату, де він  мешкає, будете приємно вражені: повсюдно побачите грамоти, яких удостоєний чоловік за сумлінну і старанну працю. Мати для нього – зразок  для наслідування.

Сім’я не тільки трудолюбива, а й духовно багата. Її члени багато років поспіль відвідують храм святих апостолів Петра і Павла Православної Церкви України. Онуки прислуговують у богослужіннях отцю Олегу.  Пані Юхимія співає в церковному хорі  і,  незважаючи на поважний 83-річний вік, ходить колядувати під час зимових свят.

Декілька років тому в Юхимії Білоус прокинувся поетичний  талант. Дякуючи допомозі Бога, жінка складає вірші, згодом їх декламує, ніде не записуючи. Можливо, вони не такі довершені, як  у професіоналів, але створені за  покликом душі і серця.

Деякий час тому один з її віршів «Вісті Ковельщини» вже друкували. Сьогодні пропоную увазі читачів газети ще один. Побажаємо ж цій чудовій людині активного довголіття при міцному здоров’ї, нових творчих успіхів, родинного благополуччя!

Тетяна ІВЧЕНКО. 

Хочу розповісти читачам газети про одну, як-то  кажуть, просту, але майже унікальну жінку. Це – ковельчанка Юхимія Білоус. Багатьма цінними  рисами характеру її наділив Господь, але найцінніше у ній – доброта, яка справді не має меж.

Пані Юхимія відзначається надзвичайною чесністю, працьовитістю. Має 45 років трудового стажу. Була звичайною прибиральницею, але до роботи ставилася з великою відповідальністю, виконуючи її бездоганно. Сім’я теж винятково працьовита. У ній – троє дітей, невістка, онуки. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 47