Народний аматорський хор "Надвечір'я" комунального закладу "Центр культури і дозвілля" Старовижівської селищної ради відзначив своє 35-річчя. З цієї нагоди у краєзнавчому музеї відкрилася виставка документів, що свідчать про творчий розвиток колективу.
Колядки і щедрівки –перші в репертуарі
Історію "Надвечір'я", представлену на виставці фотографіями, газетними публікаціями, книгами, дипломами і грамотами, творчими роботами, доповнювали спогадами учасники хору, який створювався наприкінці 1990 року.
– Це був час, коли назрівали демократичні зміни у суспільстві, і люди тягнулися до народних традицій, культури, звичаїв, – пригадала ініціаторка заснування колективу Віра Рижко, яка в той час працювала у Старовижівській селищній раді. Саме їй довелося докласти багато зусиль, щоб згуртувати співаків-чоловіків, котрі стали основою хору "Ветеран".
– Першими в репертуарі були колядки і щедрівки, – продовжила вона знайомити із біографією хору присутніх на святковій зустрічі. – Саме з ними вирушили в час зимових свят віншувати ветеранів селища, самотніх пенсіонерів, хворих у лікарні. Особливо зворушливим був виступ у Милецькому будинку-інтернаті для одиноких. У багатьох слухачів виступали на очах сльози, а бувало, що разом із нами колядували і господарі, до яких заходили із вітаннями.
Згодом до колективу долучилися жінки, а сам він отримав “прописку” у тодішньому районному Будинку культури й отримав назву "Надвечір'я". Теперішній художній керівник хору В'ячеслав Недзельський назвав своїх попередників: Наталію Кравчук, Валентину Оліферович, Тамару Ковальчук, Сергія Курочку, Ігоря Шабата.
– У 2003 році колектив представляв місцеві традиції і звичаї у передачі "Надвечір'я" Першого національного каналу телебачення України. А 2006-го автори цієї популярної передачі приїхали у Стару Вижівку, щоб більше дізнатися і розповісти про наше "Надвечір'я" на всю Україну, – зазначив В'ячеслав Недзельський. – Того ж року колектив захистив звання народного. Авторка популярної передачі "Надвечір'я" Тамара Щербатюк ще двічі запрошувала нас до столиці – 2008-го та 2013-го.
За його словами, молодечого ентузіазму у співаків вистачає: попри поважний вік, вони брали участь у різних обласних фестивалях, виступають з концертами у колективах, а з 2014 року активно займаються благодійною діяльністю. Приміром, під час цьогорічних зимових свят наколядували 40 тисяч гривень, які передали на підтримку українських вояків.
Поети, композитори, народні умільці
Серед учасників хору – люди різних професій, яких об'єднала любов до пісні, до народної творчості, згуртувала в одну велику родину.
"Я прийшла у цей колектив, коли йому виповнилося 10 років. Саме тоді вдихнути нове життя у пісенне джерельце вдалося молодому художньому керівникові районного Будинку культури В'ячеславу Недзельському, – написала в одній зі своїх публікацій відома журналістка Олена Чабан. – Спочатку нас було 25, згодом – 30, далі – 40 (і більше) палких любителів народного співу. Нас визнали. Ми здобули звання народного хору. І постійно підтверджуємо це. Знаходилися і такі, хто іронічно ставився до наших стремлінь: вийшли на заслужений відпочинок і живіть собі без проблем, без клопотів, бо маєте пенсію, на хліб вистачає…
Та от, воістину: не хлібом єдиним сита людина. Для душі цього недостатньо. Вона прагне бути носієм краси і добра для інших. А пісня наша рідна, українська, – це саме та краса, якою можна порадувати інших. Це те, що надихає на світлі, добрі справи, чисті почуття і вчинки, на милосердя і любов.
Особисто для мене дуже дорога стежина в "Надвечір'ї". Ось уже сім років, як я не відвідую репетицій, не беру участі в концертах "Надвечір'я". Вдячна долі, що тривалий час була разом із цим колективом. Радію, що при зустрічах надвечірці цікавляться моїми справами, телефонують, пропонують допомогу. Пам'ятаю, як вони підтримували мене, коли виходила до публіки зі своїми віршами".
У двох книгах "Надвечір'я моє" та "Летять роки" Олена Іванівна розповіла про творчий шлях колективу, про кожного хориста, його талант, захоплення, родинні цінності; упорядкувала два томи збірки "На берегах Вижівки", до яких увійшли твори учасників "Надвечір'я".
Як зазначила староста хору Валентина Мороз, колектив зібрав яскраве сузір'я талантів. Так, Віра Миколаївна Рижко, засновниця колективу, – ентузіастка фольклорних скарбів. У книзі "Роде наш хороший" описала родинні звичаї, святкові та трудові обрядодії, зібрала весь цикл весільних пісень. Тепер їх можна почути навіть на цифрових носіях.
– Петро Сачук – поет, композитор, художник, видав чотири книги, – продовжила свою розповідь Валентина Степанівна. – Микола Шаясюк – краєзнавець, поет, відтворив історію свого рідного села у двох книгах. Свою поетичну та пісенну творчість представили у збірках Галина Романчук та Ірина Махонюк. Зворушливі вірші пише Микола Горщар.
За словами старости хору, серед надвечірців є справжні майстрині-вишивальниці: Любов Троян, Лідія Тусь, Галина Романчук, Євгенія Кудацька.
Та й сама Валентина Степанівна презентувала свої вишиті роботи на двох виставках. Любов Барановська та Іван Палівода – майстри гумору. Вправно володіють словом Зоя Красильнюк, Леся Гурська, Алла Пашкявичюс, Ірина Махонюк. Окраса хору – солісти Галина Романчук, Любов Івчик, Ганна Сачик, Надія Ляшук. Із сусіднього села Дубечне 14 років добирається на репетиції і концерти Єва Демидюк.
Спорідненість піснею
Далеко не кожен самодіяльний колектив має таку багату творчу біографію, як "Надвечір'я". Його творче довголіття – непересічне явище у культурно-мистецькому житті громади. Без нього не обходиться будь-яка значима подія у селищі. Нині в урочистих народних строях на сцену виходять понад 30 учасників. Через стан здоров'я чимало колишніх співаків залишаються лише слухачами на концертах колективу. Однак теплі щирі стосунки, що зародилися упродовж 35 років, зберігаються: традиційно кожного хористи вітають із днем народження, цікавляться самопочуттям, телефонують, пропонують допомогу чи підтримку. На жаль, 55 колишніх учасників уже відійшли в засвіти.
– Бувають моменти, що важко себе змусити йти на репетицію, готуватися до виступів, але якась магічна сила спонукає не залишати улюблену справу, якій віддала чимало років, –зізналася учасниця хору Валентина Боть.
Магічна сила – то якраз українська пісня, що дає натхнення, на своїх крилах піднімає настрій, єднає серця, огортає їх теплою хвилею емоційного піднесення. Саме таке враження справили колядки, які виконав хор з нагоди своїх іменин.
"Ви наша гордість, ви наша втіха, ви наша надія! Бо міцно тримаєте культурний фронт, який є надзвичайно важливим у цей новітній, трагічний період історії України, – так звернулася у вітанні до учасників "Надвечір'я" волинська поетка Валентина Клюнтер. – Завдяки вам ми укріплюємо свою ідентичність, свою значимість поміж народами світу.
Ваша пісня є відображенням нашої культури, історії, традицій, емоційною хвилею наших поглядів, цінностей, нашого надбання, як духовного скарбу, котрий прийняли ми від предків і передаємо своїм нащадкам!".
На заході учасників колективу вшанували вітальними словами голова Старовижівської селищної громади Василь Камінський, директор Центру культури і дозвілля Ігор Шабат, директорка краєзнавчого музею Наталія Ковальчук, голова районної організації Товариства Червоного Хреста Тамара Пожарчук.
Валентина БЛІНОВА.
На ЗНІМКах: "Надвечір'я" привітало присутніх колядками. Керівник хору В'ячеслав Недзельський. Засновниця колективу Віра Рижко. Привітав хористів із 35-річчям голова Старовижівської селищної ради Василь Камінський. Микола Шаясюк співає у хорі більш як 20 років.
Фото з архіву автора.
Народний аматорський хор "Надвечір'я" комунального закладу "Центр культури і дозвілля" Старовижівської селищної ради відзначив своє 35-річчя. З цієї нагоди у краєзнавчому музеї відкрилася виставка документів, що свідчать про творчий розвиток колективу.
Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 372
ОВЕН. Проблеми, що накопичилися, треба розв’язувати, а не думати, що самi зникнуть. Концентруйтеся на головних справах. I в дiловiй, i в особистiй сферах старайтеся вiдстоювати свою точку зору. 
Четвер. Мінлива хмарність. Температура: -2оС. Вітер західний помірно сильний.
Так сталося, що найближчі три дні є особливо дорогими і пам'ятними для українців: 19 лютого – День Державного Герба України, 20 лютого – День Героїв Небесної Сотні, 21 лютого – Міжнародний день рідної мови.
Якби постаратися коротко охарактеризувати росіян, то, окрім широко вживаних слів "кацапи", "москалі", "орки" та ін., напрошується вираз "вурдалаки".
Нещодавно мав дискусію з 40-річним любомльчанином Павлом (так називався) відносно "хорошого минулого".
Маленький Сашко стояв біля вікна, вдивляючись у заметіль. Лапаті сніжинки кружляли у танку. Кучугури сріблястого снігу вкрили землю.
ОВЕН. Одноманiтнiсть цього тижня може вам злегка набриднути, вам хочеться нових людей i вражень. Постарайтеся не впадати в смуток – фортуна обов’язково посміхнеться. Постарайтеся контролювати емоцiї. 
Четвер. Мінлива хмарність, невеликий дощ. Температура: 4оС. Вітер південний помірний.
Мабуть, найбільшим бажанням українців сьогодні є довгожданий мир і прихід весни.
Народний аматорський хор "Надвечір'я" комунального закладу "Центр культури і дозвілля" Старовижівської селищної ради відзначив своє 35-річчя. З цієї нагоди у краєзнавчому музеї відкрилася виставка документів, що свідчать про творчий розвиток колективу. 