Всі ми хочемо бути щасливими. А чи кожен з нас розуміє, що таке щастя і в чому його сенс?

Якщо людина вміє цінувати життя і радіти навіть не зовсім, на перший погляд, звичайним досягненням, то щастя можна зустріти й відчути завжди і всюди.

Віра Петрівна народилася в селі. Звичайне село, звичайне сільське життя зі своїми традиціями і звичаями. Сім’я в достатку, забезпечена. Батьки про Віруню-одиначку дуже турбувались, хотіли, щоб все було найкраще. В школі була першою, відмінниця, в сім’ї теж все навколо неї «крутилося». 

Правда, такої постійної уваги Віра не дуже хотіла. Завжди казала: «Буду, як усі». Адже не дуже  приємно чути: «Тобі з батьками пощастило. Ніхто ні в чому не заперечить».

Шкільні роки пробігли, настав час випуску. На шкільному вечорі Віра виглядала чудово. Дівчата заздрили: королева балу, хлопці хотіли, щоб хоч один танець їм подарувала. Справжня «зірка» свята.

Невдовзі завирувало інститутське життя. З батьками обрала спеціальність економіста. Вчилась добре, налагодила нові знайомства. Її краса вабила багатьох, на неї звертали увагу постійно – навіть на вулиці озирались вслід. Що вже казати про інститут?

l

А роки йшли – заліки, екзамени, курсові. На особисте життя ніби часу не вистачало. Але, згадує нині Віра Петрівна: «Ми жили в той час, коли поняття кохання сприймали, як красиву казку про принца і принцесу, котрі жили довго і щасливо й померли в один день. Але повірте: життя настільки багатогранне і непередбачуване, що в ньому можливо все. Ось і в мене невдовзі з’явився Влад. Бог наділив його красою, непересічною ерудицією, тож завжди говорив переконливо, дотепно.

Зустрічалися довго, років два. Побачення були неповторні. Ліс, природа, бібліотека і, звичайно лекції. Все разом, все спільно. Не зчулись, як у нас почалося щасливе, на перший погляд, сімейне життя, щоправда «неофіційне». Влад на той час закінчив навчання і працював у престижній фірмі. Все було в нас добре, нам навіть заздрили. 

Але в житті, як в природі. Часом грім гуркоче після спеки. І в нашій щасливій сім’ї «загуркотіло». Причиною стала моя вагітність.

Довго тоді сиділа на вокзалі і плакала. Здавалось, тим сльозам не буде кінця, Як заїхати додому, що сказати батькам? Як зреагують сусіди, однокласники? Чим би все закінчилось, не знаю. Раптом до мене підійшов наш сусід із села Микола. Він був старший за віком, жив з бабусею на одній вулиці. Сталось так, що його батьки загинули, коли він був ще малий, і відтоді хлопця доглядала й виховувала бабуся. 

l

Після школи Микола навчався в профтехучилищі на механізатора широкого профілю. А після закінчення уже працював у колгоспі. Я мало ним цікавилася, бо він мені не рівня. А тут, в тому розпачі, я все розповіла Миколі. І про «чудового, успішного» Влада, і про  диплом з «відзнакою», і про вагітність. А головне: куди подітись, як сказати батькам, бо навіть про те, що я була в цивільному шлюбі, ніхто вдома не знав. 

Сиділи мовчки, кожен думав про своє. Аж тут Микола встав і так просто по-домашньому  сказав: «Поїхали додому, станеш у мене жити, як дружина”.

Господи, що я передумала в ті декілька годин у дорозі! Але ночувала у Миколиній хаті, а на другий день, коли батьки були вдома, ми пішли в гостину. Зустріли нас скандалом: чому приїхала, чому не сказала, а головне – не будеш жити з «голодранцем». Ти – донька поважних людей, ми відомі в області, ми тебе вивчили, а тут – механізатор, тракторист…

На щастя, Микола виявився добрим, уважним, турботливим чоловіком, пізніше – батьком. Хрестили дитину в районі і в той же день розписалися, ще й повінчалися. 

l

Після народження онука, батьки стали добрішими, закидали подарунками. Хоча чоловік не особливо хотів від моїх батьків допомоги. Очевидно, далися взнаки минулі образи.

Жили ми добре, як кажуть, душа в душу. В хаті, звичайно, не було особливої розкоші, але ми були щасливі. Бабусина хата була так собі – «на курячих ніжках»: місця мало, але це нас задовольняло. Чоловік мав «золоті» руки, був добрий господар, будь-яка робота горіла в його руках. Він працював і вдень, і вночі,  не мав вихідних, аби тільки заробити грошей. 

Згодом, з допомогою батьків, на місці старої з’явилася нова, добротна  хата, і народився другий син. Я забула про свою колишню гординю і зверхність. Раділа, що маю таке просте жіноче щастя. Ми, іноді шукаючи його, вигадуємо  повітряні замки, маримо ним, а воно ось зовсім поруч. Я мала все необхідне для того, щоб почуватися щасливою: турботливий, уважний чоловік, дім-казка, сини підростають. Ось воно, наше жіноче щастя. 

Згодом народився третій синочок, хотілося донечку – собі помічницю, але маємо трьох синів. Йшли роки, підростали хлопці, а ми зайняті роботою, домашнім господарством.

З часом у Миколи не стало роботи – розвалювалось господарство, і чоловіки їхали на заробітки. Поїхав і Микола десь на схід. Просили не їхати, а він: «Хлопці ростуть, потрібні кошти». Спершу так і було: хлопці росли, гроші надходили і ніби все добре. Але з роками їх було все менше і менше, а потім, як грім з ясного неба, лист: «Пробач мені, прости».

На сльози довго часу не мала. Син закінчував школу, треба було думати про навчання далі. Світ потемнів для мене, але робота, господарство, діти вимагали уваги. Добре, що діти були слухняними, допомагали, як могли, самі вчилися, бо не мала часу з ними сидіти і допомагати з уроками. Я щиро раділа їхнім успіхам. 

Особистого життя не мала, але не раз ловила на собі зацікавлені погляди. Але хто я була: і не жінка, і не вдова? Навіть соціальної допомоги не могла оформити, бо ж не розлучена. В усьому допомагали батьки, ділили свою пенсію з онуком-студентом”.

l

«Як швидко пливуть літа», – із сумом сказала Віра Петрівна. І десь сльоза смутку з’явилася в її очах. Продовжила далі: «У селі мені заздрили: як жінка з трьома хлопцями дає раду і дітям, і господарству, і роботі? І сама акуратна, одягнена «по-міському» – все нове,   сучасне й зі смаком, зовсім не схожа на сільських жінок».

Все було б добре, якби не війна. У вільну хвилину біля телевізора постійно стежила за подіями на сході України. Там, на Донеччині десь і її Микола. Про це казали знайомі. А чи живий? Хоч час пройшов, але ненависті не відчувала. Швидше – співчуття і хвилювання.

Переживала за країну, за тих, хто під обстрілами, думала про прожиті роки. Шкода дітей, бо так хотілося, щоб були щасливі, але розуміла: долю не оминеш.

…Якось до її дому прийшла жінка з двома хлопчиками.  Не здивувалась, бо переселенці зі сходу уже з’являлися у селі. Їм надавали допомогу, забезпечували житлом. Село всіма силами допомагало воїнам. Брало участь у волонтерській роботі. Тому Віра Петрівна не здивувалась ранній гості, котра без дозволу зайшла до хати, пропускаючи наперед хлопчаків. І враз непрохана гостя закричала:

– Ето дом іх родітєля. Он пошол на вайну, я уєзжаю за граніцу, а тєбє оставляю єго же рєбят. Наш дом разбіт.

І пішла. А Віра Петрівна стояла і дивилася на двох хлопчиків, які так були схожі на її синів… Подумала: «Таки правду кажуть: «Шляхи Господні несповідимі»…

Валентина Січкар.

Всі ми хочемо бути щасливими. А чи кожен з нас розуміє, що таке щастя і в чому його сенс?

Якщо людина вміє цінувати життя і радіти навіть не зовсім, на перший погляд, звичайним досягненням, то щастя можна зустріти й відчути завжди і всюди.

Віра Петрівна народилася в селі. Звичайне село, звичайне сільське життя зі своїми традиціями і звичаями. Сім’я в достатку, забезпечена. Батьки про Віруню-одиначку дуже турбувались, хотіли, щоб все було найкраще. В школі була першою, відмінниця, в сім’ї теж все навколо неї «крутилося». 

Правда, такої постійної уваги Віра не дуже хотіла. Завжди казала: «Буду, як усі». Адже не дуже  приємно чути: «Тобі з батьками пощастило. Ніхто ні в чому не заперечить».

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 40

Публікації в газеті «Вісті Ковельщини», присвячені 80-річчю ковельського футболу, не залишилися непоміченими з боку окремих читачів – шанувальників древньої гри.

Так, Віктор САГАЛЬ, старожил міста і поборник активного способу життя, написав мені у месенджер: «Прочитав статтю про  ковельський футбол. Впало в око те, що жодного разу не згадали воротаря Віктора Шнайдера, гарного, відданого футболу спортсмена, хорошу, скромну, як і Олексій Вацек, людину».

Я подякував пану Віктору за відгук і зазначив, що це – лише початок розповіді про ковельський футбол, якому цьогоріч виповниться 80 літ. Зауваження врахую. На що Віктор Захарович відповів: «Я не маю ніяких претензій. Просто згадав про цю чудову людину, хорошого футболіста. А ще пам’ятаю Леонтія Абрамчука – вони обоє працювали у виховній колонії.

Взагалі, час проведений на «Локомотиві», — це незабутнє дитинство і щаслива молодість. Ще був там по-справжньому легендарний Степан, який «охороняв» стадіон, дбав, щоб дітвора не лізла через огорожу без квитків. Дякую за публікацію, яка викликала у мене хвилюючі спогади. До цих пір згадую, як було голосно на стадіон «Локомотив», коли відбувався черговий матч і забивали гол. Ми  це чули навіть на вулиці Макаренка, де мешкали, і чимдуж бігли до стадіону. 

А після гри чіплялися за німецький мотоцикл з коляскою, яким керував старший Мамітов, із сином якого  дружили.  Той віз нас на вулицю Володимирську до свого дому. Було весело і цікаво.

Незабутні враження! Ще раз дякую!».

Не стримався від емоцій, виявивши їх у віршованій формі, ветеран волинського футболу, ексгравець камінь-каширського «Меліоратора», лікар-стоматолог Іван ЯРОШИК. Він написав:

Як козаки  м’яча  ганяли

Літ зо сто чи більш назад.

Вершить град Ковель славу

Аж 80-ят підряд.

Є чим пишатись — до мундіалю

Волинь-землі дійшли.

У «дев’ятку» запрягли медалі –

Тур-команда і «Сільмашу» зліт.

«Локомотив», «Рубіни і «Колос» –

Майданський взяв свисток.

Загримів футбольний голос

З Вацеком на полі в строк.

Плеяда Лиса форму має –

Гортає сторінки заслуг.

Про свій номер школа дбає –

Матч ювілейний тут, як тут.

Стріпнемо стариною-сивиною –

«Меліоратор» рідний вдалині.

Футболки «сімка» снить красою

У нетлінній синизні.

Гра враз здіймає стадіони –

Місто геть не відстає.

Наяву Європа, як ніколи:

«Динамо» за голами йде.

Форпост дитячої замрії

Кують завзяті земляки.

Блохіни і Сабо зріють 

Цим хлопцям завдяки.

ФУТБОЛЕ наш, дитинством

   ясний,

Емоції твори завжди.

Бомбить війна злощасна –

Звитяги дух живий!

Єднаймось з «Вістями» рясно,

З м’ячем на «ти» хто влад.

Газета пише вчасно:

«Фізкульт-ура-пера удар!».

Не байдужі до газетних матеріалів ветерани ковельського футболу: Олексій Вацек, Василь  Теребейко, Олександр Полуектов та інші. Після публікації вони знову прийшли до редакції, подякували за увагу до них та їх побратимів, а також принесли нові архівні світлини, книгу відомого українського тренера Віталія Кварцяного, де багато місця займає розповідь про футбол у місті залізничників. Особливо активним  цього разу був   Олександр Полуектов, який залишив надзвичайно цінні й цікаві «фотодокументи» його  спортивної молодості. 

Зауважу, що мені як корінному ковельчанину, хоч і не професійному футболісту, а скромному журналісту приємно від  жвавої реакції та уваги читачів газети, ветеранів спорту до історії  ковельського футболу. Шкода лишень, що стаття у газеті не викликала ніякої реакції в управлінні  культури, молоді, спорту  та туризму міськвиконкому. Як на мене, 80-річчя ковельського футболу – дата, яка варта пошанування. Як, зрештою, варті цього люди, котрі творили історію футболу.

А тепер кілька слів про тих, чиї прізвища назвав Віктор Сагаль.  Про них теж згадано у книзі «Футбольний Ковель». Так, у розділі «Локомотив» — лідер волинського футболу на зламі 60-их – початку 70-их років»  в переліку відомих гравців команди є прізвище Леонтія Абрамчука. Я його добре знаю.  По-перше, у той час наша сім’я жила по вул. Луговій  недалеко від сім’ї Абрамчуків на тодішній вул.  Горького (тепер – Тараса Шевченка). По-друге, з братом Федором разом навчалися у СШ №3. По-третє, досить активно співпрацювали, коли пан Леонтій працював у виховній  колонії. Відрадно, що цього талановитого спортсмена, офіцера-вихователя неповнолітніх, порядну людину знають і пам’ятають у місті.

Прізвище Віктора Шнайдера автори згаданої вище книги наводять у розділі «Сільмаш» — від восьми турнірів Волині, де об’єдналися з ворогом»  (під словом «ворог» мали на увазі команду «Локомотив», з якою сільмашівці  через фінансову скруту об’єдналися у сезоні 1998/1999 років. Тоді «Сільмаш»-«Локомотив» зайняв восьме місце в розіграші першості Волині, поставивши крапку в своїй славетній і багатогранній історії – М. В.).

Безперечно, і Леонтій Абрамчук, і Віктор Шнайдер — це теж легенди ковельського футболу. Їх імена неможливо відділити від інших майстрів копанки, про яких йшла мова в попередніх публікаціях. Один із них – Олександр Полуектов, який поділився з редакцією архівними фотосвітлинами 60-их – 70-их років минулого століття. Частину із них пропоную увазі читачів газети.

Микола ВЕЛЬМА.

l

Втішає, що традиції ветеранів ковельського футболу продовжують юні спортсмени нашої громади. Про це свідчить інформація, оприлюднена на офіційному інтернет-сайті управління культури, молоді, спорту  та туризму нещодавно. Її автор – Микола ЛИС. 

НАШІ ФУТБОЛІСТИ   ПОКАЗАЛИ НЕЙМОвіРНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Юні гравці, 2016 р. н., поїхали на один із найсильніших турнірів в Україні “RUH LEO CUP”. 64 команди і 3 дні, які точно запам’ятаються надовго.

Чесно – це було дуже сильно. І ми з тих, хто не здався ні на секунду!

1 день – мегавпевнений старт. Два  виграні матчі з трьох  – і ми виходимо у ВИЩУ ЛІГУ!

2 день   – напруга зростає, а суперники сильнішають.

Ми здобуваємо дві  перемоги  і виходимо в ЕЛІТ ЛІГУ! 

3 день – фінальні матчі. Емоції на максимумі. Ми поступаємось «Колосу» – команді, яка згодом стала чемпіоном УСЬОГО турніру!

Наші діти показали всім, як треба боротися,   і поступилися лише чемпіонам. Але навіть у цьому матчі – жодного страху. Тільки боротьба.

І  тут починається найважливіше:  не тоді, коли легко. А тоді, коли треба вставати і йти далі.

Матч за матчем – і наші хлопці показують шалені результати.

5:3 проти ФК «Чайка» – гра, де кожен м’яч був про силу характеру. 

5:2 проти СФК «Трускавець» – впевнено, сильно та по-командному.

І ось МИ ЗАЙМАЄМО 5 МІСЦЕ З 64 КОМАНД.  

І чесно – це неймовірний результат. Просто уявіть цей рівень, цю конкуренцію  і наші малі — серед найкращих. 

Наскільки ж вони молодці! Наскільки витримали, вистояли і показали характер.

У такому важкому турнірі   впевнено пройшли цей шлях.

І окремо, з гордістю: саме наш гравець –  Гліб БОЙЧУК – став кращим бомбардиром ВСЬОГО турніру!

 Олександр Омелюк  став кращим гравцем команди! 

Дякуємо нашим батькам!

За кожен крик підтримки, за кожну емоцію на трибунах, за віру в дітей навіть у найнапруженіші моменти.

Дякуємо тренеру Роману  Шафранюку   за щоденну працю, терпіння і за те, що робите з цих дітей справжню команду. Горді за кожного!

l

Враховуючи, що 29 квітня – Всеукраїнський день футболу, редакція газети «Вісті Ковельщини» щиросердечно вітає футболістів Ковельщини різних поколінь із їх професійним святом, зичить нових блискучих успіхів у турнірах та змаганнях, в тому числі міжнародних, міцного здоров’я і благополуччя.

Бажаємо, щоб досвід ветеранів став надійною підмогою у здобутті нових перемог на футбольних полях!

НА СВІТЛИНАХ: вгорі  – команда «Сільмаш»; в центрі – Віктор ШНАЙДЕР (стоїть);  внизу – грають юні ковельчани.

Фото з архіву 

Олександра ПОЛУЕКТОВА.

Публікації в газеті «Вісті Ковельщини», присвячені 80-річчю ковельського футболу, не залишилися непоміченими з боку окремих читачів – шанувальників древньої гри.

Так, Віктор САГАЛЬ, старожил міста і поборник активного способу життя, написав мені у месенджер: «Прочитав статтю про  ковельський футбол. Впало в око те, що жодного разу не згадали воротаря Віктора Шнайдера, гарного, відданого футболу спортсмена, хорошу, скромну, як і Олексій Вацек, людину».

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 34

1 травня, п’ятниця

Схід Сонця – 05.54; захід – 20.44. 

Місяць – у Скорпіоні. 

Свято Весни і Міжнародний день праці. 

Сщмч. Макарія Київського. Блгв. Тамари Грузинської.

2 травня, субота

Схід Сонця – 05.52; захід – 20. 45.

Місяць – у Скорпіоні. 

Свт. Афанасія Великого. Блгвв. кн. Бориса і Гліба. Мц. Зої.

3 травня, неділя

Схід Сонця – 05.50 захід – 20.47. 

Місяць – у Скорпіоні, Стрільці.

Всесвітній день свободи преси. 

День кондитера в Україні.

Міжнародний день Сонця. 

4-та неділя  після Пасхи, про паралізованого. Прп. Феодосія Києво-Печер.

4 травня, понеділок

Схід Сонця – 05.49; захід – 20.48.

Місяць – у Стрільці. 

Міжнародний день пожежника. 

Мц. Пелагії, діви Тарсійської. Прав. Моніки.

5 травня, вівторок

Схід Сонця – 05.47; захід – 20.50. 

Місяць – у Стрільці, Козерозі. 

Міжнародний день акушерки. 

Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю. 

Вмц. Ірини. Ікони Богородиці «Невпивана Чаша».

6 травня, середа 

Схід Сонця – 05.45; захід – 20.52.

Місяць – у Козерозі. 

День піхоти Збройних Сил України.

Переполовення П’ятдесятниці. Прп. Іова Почаївського.

7 травня, четвер

Схід Сонця – 05.43; захід – 20.53.

Місяць – у Козерозі.

Прмч. Пахомія Русина Афонського.

Місячні фази у травні

Повний Місяць – 1 травня.

Спадаючий  Місяць – 2-15 травня.

Новий  Місяць – 16 травня.

Зростаючий Місяць – 17-30 травня.

Повний Місяць – 31 травня.

Підготувала Марія Сукач.

Схід Сонця – 05.54; захід – 20.44. 

Місяць – у Скорпіоні. 

Свято Весни і Міжнародний день праці. 

Сщмч. Макарія Київського. Блгв. Тамари Грузинської.

Схід Сонця – 05.52; захід – 20. 45.

Місяць – у Скорпіоні. 

Свт. Афанасія Великого. Блгвв. кн. Бориса і Гліба. Мц. Зої.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 33

 Овен. Тиждень принесе багато енергії, але важливо не розпорошуватись. Зосередься на одному головному завданні — це дасть найкращий результат. У стосунках можливі приємні сюрпризи. Хороший період для формування корисних звичок.

Телець. Час навести порядок у фінансах і планах. Можливі нові варіанти заробітку. Не бійтеся брати відповідальність — це окупиться. Маленькі кроки дадуть великий результат. 

Близнюки. Комунікація — ваша суперсила цього тижня. Нові знайомства або важливі розмови можуть змінити плани на майбутнє. Слухайте інтуїцію. Головне – не конфліктувати через дрібниці.

Рак. Емоції можуть бути трохи нестабільними. Спробуйте більше відпочивати і не брати все близько до серця. Зараз варто більш уважно ставитися до цінностей – не тільки до грошей, але й до часу та енергії.

Лев. Тиждень лідерства – ви в центрі уваги! Використайте це для просування своїх ідей і отримання визнання. Але не забувайте слухати інших — це допоможе уникнути конфліктів.

Діва. Час порядку і планування. Тиждень підходить для навчання і саморозвитку. Можете отримати важливу інформацію або новий досвід, який стане в пригоді вже скоро. Вірогідно, що отримаєте приємну новину. 

Терези. Баланс — ключ до успіху. Не перевантажуйте себе роботою. Хочеться тиші  й спокою – і це нормально. Знайдіть час для себе, щоб відновити сили. У стосунках важливо відкрито обговорювати всі питання. 

Скорпіон. Інтенсивний період: можливі важливі рішення або зміни. Довіряйте собі, але не поспішайте — краще все добре обдумати. Варто звернути увагу на режим дня і правильне харчування. 

Стрілець. Період сприятливий для нових ідей і планів. Можлива поїздка або цікава пропозиція. Не виключені більші  прибутки, але роботи буде багато. Не розповідайте всім про свої плани. 

Козеріг. Робота вийде на перший план. Ваші зусилля помітять, але не забувайте про відпочинок — інакше можливе швидке вигоряння. Результати  будуть, якщо не здаватися і впевнено рухатись вперед. 

Водолій. Натхнення буде на висоті. Чудовий час для творчості та нестандартних рішень. Друзі можуть принести хороші новини. Не бійтеся проявити ініціативу – вам буде цікаво розвивати новий проєкт.

Риби. Креатив і нестандартні рішення принесуть успіх. Зверніть увагу на свій внутрішній стан. Медитація, тиша або прогулянки допоможуть знайти відповіді. Можливі приємні романтичні моменти з коханою людиною. 

Підготував

Степан ЗОРЕПАД.

Овен. Тиждень принесе багато енергії, але важливо не розпорошуватись. Зосередься на одному головному завданні — це дасть найкращий результат. У стосунках можливі приємні сюрпризи. Хороший період для формування корисних звичок.

Телець. Час навести порядок у фінансах і планах. Можливі нові варіанти заробітку. Не бійтеся брати відповідальність — це окупиться. Маленькі кроки дадуть великий результат. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 86

Шановні читачі газети!

Стартувала  передплатна  кампанія на ІІ півріччя 2026 року.

Для автоматизованих відділень:

n з 13 квітня 2026 року — оформлення передплати за електронною версією каталогу;

n з 27 квітня 2026 року — оформлення передплати за друкованим каталогом.

Для пересувних відділень:

lз 4 травня 2026 року — оформлення передплати через пристрій «3 в 1» (Be Post) та з використанням друкованого каталогу.

«Каталог медіа України на ІI півріччя 2026 року» містить два розділи:

Розділ І — загальнодержавні медіа;

Розділ ІІ — місцеві медіа (у розрізі регіонів).

Старт передплатної кампанії дозволяє оформити  послуги з передплати та отримання улюблених видань протягом наступного півріччя. 

 АТ “Укрпошта”.

Шановні читачі газети!

Стартувала  передплатна  кампанія на ІІ півріччя 2026 року.

• з 13 квітня 2026 року — оформлення передплати за електронною версією каталогу;
•  з 27 квітня 2026 року — оформлення передплати за друкованим каталогом.

Для пересувних відділень:

lз 4 травня 2026 року — оформлення передплати через пристрій «3 в 1» (Be Post) та з використанням друкованого каталогу.

«Каталог медіа України на ІI півріччя 2026 року» містить два розділи:

Старт передплатної кампанії дозволяє оформити  послуги з передплати та отримання улюблених видань протягом наступного півріччя. 

 АТ “Укрпошта”.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 46

Четвер. Мінлива хмарність. Температура: 14оС. Вітер північно-західний дуже сильний.

В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність. Температура: 5оС. Вітер північно-західний помірно сильний.

П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 10оС. Вітер північно-західний сильний.

В ніч на суботу. Хмарно, часом дощ. Температура: 7оС. Вітер західний помірно сильний.

Субота. Переважно хмарно. Температура: 10оС. Вітер західний сильний.

В ніч на неділю. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 4оС. Вітер північно-західний помірно сильний.

Неділя. Мінлива хмарність, дощ. Температура: 110С. Вітер північно-західний сильний.

В ніч на понеділок. Мінлива хмарність, дощ. Температура: 5оС. Вітер західний помірний.

Понеділок. Мінлива хмарність, дощ.  Температура: 9оС. Вітер північно західний сильний.

В ніч на вівторок. Мінлива хмарність, дощ. Температура: 3оС. Вітер північно-західний сильний.

Вівторок. Мінлива хмарність, можливий дощ.  Температура: 11оС. Вітер північно-західний сильний.

В ніч на середу.  Мінлива хмарність, можливий дощ.  Температура: 4оС. Вітер північно-західний сильний. 

Середа. Мінлива хмарність, можливий дощ. Температура: 12оС. Вітер північно-західний сильний.

Четвер. Мінлива хмарність. Температура: 14^оС. Вітер північно-західний дуже сильний.

В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність. Температура: 5^оС. Вітер північно-західний помірно сильний.

П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 10^оС. Вітер північно-західний сильний.

В ніч на суботу. Хмарно, часом дощ. Температура: 7^оС. Вітер західний помірно сильний.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 39

Організацією, яка стала справжнім тилом для тих, чиє здоров’я підірвав «мирний атом», є Благодійний фонд «Інваліди Чорнобиля» у Ковелі. В осередку – 23 людей, серед них 10 ліквідаторів, а також потерпілі та вдови. Вже чотири роки  фонд очолює Наталія Сітарова, чия енергія та небайдужість перетворили осередок  на ефективний “механізм” допомоги.

Наталія Іванівна, вдова ліквідатора, який теж одним з перших став на захист світу від ядерного монстра. Олександр Сітаров (1956 р.н., помер у 2014 р.), працював на «швидкій». Дуже любив своїх рідних, захоплювався риболовлею. Отримавши повістку, в зону ЧАЕС потрапив у 1987 році, де перебував з травня по серпень. Виконував надскладну і відповідальну роботу. Про це свідчать архіви сімейних фото, де пан Олександр стоїть на даху реактора, з якого вручну прибирав графіт.

У подружжя народилося двоє дітей. Менший  Тарас з дружиною теж виховують двох діток та проживають у Києві. Нині чоловік стоїть на захисті нашої держави та несе службу в Краматорську.

А старший Олександр проживає разом з Наталією Іванівною. Перебування батька у радіаційній зоні та висока доза опромінення позначились на здоров’ї  сина, який з дитинства належить до осіб з інвалідністю  внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Тож саме така особиста історія пані Наталі стала поштовхом до ініціатив, яка допомагає підтримати ліквідаторів, їх родини. Жінка з особистого досвіду розуміє проблеми і потреби таких сімей. Спільно з осередком «Союз Чорнобиль України», активістами пані Наталія є ініціатором організації багатьох змістовних заходів. 

Наталія Сітарова разом із волонтером, дружиною  ліквідатора, членом громадської ради при міському голові Ніною Хілюк постійно піклуються про людей, яких торкнулася Чорнобильська трагедія. Активно співпрацюють з місцевою владою щодо отримання муніципальних надбавок на оздоровлення потерпілих. Свої пропозиції обговорюють і узгоджують з членами ГО «Союз Чорнобиль України» на чолі з Оленою Чеханюк та іншими активістами. За те, що дослухаються до їх пропозицій, вдячні міському голові Ігорю Чайці та усім членам міськвиконкому. 

– Минуло 40 років. Так, рани  на серці й душі зажили, але шрами, які по собі залишили, будуть вічним спогадом і болем тих, хто це пережив, – каже Наталія Іванівна. – Сьогодні 26 квітня – важливе нагадування про те, як потрібно ставитися до природи, навколишнього середовища, поважати тих, хто виконує небезпечні роботи. 

Нині Україна переживає нове випробування у боротьбі з рашистами. Знову гинуть молоді люди, страждають мирні жителі, які змушені покидати свої домівки, шукаючи прихистку в умовному тилу чи за кордоном. 

Особливі слова підтримки пані Наталія адресує жінкам ліквідаторів, вдовам. І ми висловлюємо вдячність їм за силу та витримку, за те, що стали надійною опорою для чоловіків у подоланні наслідків трагедії. А ще – за турботу та віру в життя, попри всі випробування. Ваші самовідданість та мужність у вихованні дітей і подоланні життєвих труднощів  заслуговують на найвищу повагу. 

Наталія Сітарова дуже творча, енергійна, активна в різних культурних і спортивних  заходах міста, про що ми неодноразово повідомляли на сторінках нашого видання. А ще вона й сама часто дописує до «Вістей Ковельщини». І сьогодні ми теж публікуємо підготовлений нею матеріал про окремих ліквідаторів та їх історію, пов’язану із аварією на ЧАЕС.

А на світлині в центрі ви бачите ліквідаторів (окремі з сім’ями): Тамару Орлову, Ніну та Сергія Хилюків, Юрія Сомського, Віктора Кудацького, вдову ліквідатора Наталію Сітарову, Ірину Дику, Віктора та Лілію Белінських, Василя Савчука, Анатолія СМаля. 

l

Одним із перших  «солдатів» Чорнобиля, який став на захист  був Микола Панасович Демидюк  (на світлині  внизу). 

Молодий 21-річний юнак у червні 1987 року отримав повістку з військкомату і був відправлений в Чорнобильську зону. 

Як згадує Микола Панасович, жили вони в наметах у селі Нова Радча, що знаходиться за 70 км від реактора. На роботу в зону ліквідатори їздили автобусом через день. Кожна група військових чекала своєї черги, щоб піднятися ліфтом на дах реактора. Працювали по 1, 2, 3 хвилини, доза радіації була смертельна. На даху розчищали завали високорадіоактивних уламків за допомогою крана та вручну прибирали графіт. І зразу заступала друга група, третя  черги...

За один день проходила величезна кількість людей. Після роботи змінювали роби та чоботи. Медики вимірювали  тиск та показники крові. Ліквідатори працювали в умовах вкрай високої радіації, із захисту були тільки свинцеві фартухи та марлеві пов’язки.

Організацією, яка стала справжнім тилом для тих, чиє здоров’я підірвав «мирний атом», є Благодійний фонд «Інваліди Чорнобиля» у Ковелі. В осередку – 23 людей, серед них 10 ліквідаторів, а також потерпілі та вдови. Вже чотири роки  фонд очолює Наталія Сітарова, чия енергія та небайдужість перетворили осередок  на ефективний “механізм” допомоги.

Наталія Іванівна, вдова ліквідатора, який теж одним з перших став на захист світу від ядерного монстра. Олександр Сітаров (1956 р.н., помер у 2014 р.), працював на «швидкій». Дуже любив своїх рідних, захоплювався риболовлею. Отримавши повістку, в зону ЧАЕС потрапив у 1987 році, де перебував з травня по серпень. Виконував надскладну і відповідальну роботу. Про це свідчать архіви сімейних фото, де пан Олександр стоїть на даху реактора, з якого вручну прибирав графіт.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 72

26 квітня 2026 року виповнюється 40 років від дня аварії на Чорнобильській АЕС.  Трагічна подія світового масштабу назавжди змінила життя  і долі мільйонів людей. Героїзм та стійкість у боротьбі з невидимим ворогом виявили звичайні люди з різних міст і сіл. Їх подвиг мав надвисоку ціну – життя і здоров’я. 

Особливо глибокі шрами в душі, які ніколи не зарубцюються, – у ліквідаторів, вдів, переселенців із зони відчуження. Болі та тривоги вони розділяють між собою, адже, як ніхто інший, розуміють один одного. Створені фонди та осередки об’єднують цих людей, допомагають відстоювати права родин ліквідаторів і потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи. 

l

Громадська організація «Союз Чорнобиль України» у Ковелі є однією з таких. В осередку – 69 осіб, з них 39 – ліквідатори. Вже багато років очолює організацію Олена Чеханюк. Олена Павлівна з особистого досвіду знає про біль втрати та розуміє проблеми сімей, яких не оминула  чорна біда. Адже в молодому віці вона з двома дітьми залишилась вдовою пожежника-ліквідатора аварії. У 1987 році її чоловік, ковельчанин Петро Чеханюк, 25-річний боєць місцевої пожежної частини, брав участь у ліквідації техногенної катастрофи. 

Діяльність осередку зосереджена на соціальному захисті та підтримці родин ліквідаторів. Співпрацюючи з міською владою, тут відстоюють права та допомагають в отриманні пільг і матеріальної допомоги, відшкодуванні витрат на медичне обслуговування (за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами, для постраждалих, віднесених до 1 та 2 категорії). 

Дякуємо активістам організації за те, що не залишаєте ліквідаторів, їх сім’ї та потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи наодинці зі своїми проблемами. 

Шановні ліквідатори та усі, кого торкнулася трагічна подія на Чорнобильській АЕС! Минуло чотири десятиліття з того дня, але Ваш подвиг не має терміну давності. Ми схиляємо голови перед Вашою мужністю, яка стала щитом для всієї планети. Завдяки Вашій стійкості маємо можливість жити. Ви йшли в невідомість, коли вогонь і радіація здавалися нездоланними, а про наслідки й гадки не мали. Ви показали, що таке справжній обов’язок, пожертвувавши власним здоров’ям заради мільйонів інших. 

Низький уклін і безмежна повага кожному, хто боровся з наслідками аварії. Вічна пам’ять тим, хто пішов у Вічність…

l

Друкуємо підготовлений Оленою Чеханюк список окремих членів Громадської організації «Союз Чорнобиль України» та короткий опис їх біографій, пов’язаних з ліквідацією наслідків катастрофи після вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС. 

Головей Олександр Павлович, 16.04.1959 р. н.

У ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брав участь у період з 25.06 по 26.09.1987 року.

Пожежник. Забезпечував протипожежну безпеку в зоні відчуження.

Демчук Анатолій Євтухович, 12.12.1946 р. н.

У ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брав участь у період з 12.08 по 10.11.1987 р. Працівник міліції. Забезпечував охорону громадського порядку, вів боротьбу з мародерством у м. Прип’ять.

Апостол Алла Яківна, 14.03.1963 р. н. 

У ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брала участь в період з 25.05 по 6.12.1986 року.

Виконувала роботи із замірів рівнів ґрунтових вод, відбору проб води для встановлення радіоактивного забруднення у водоймах зони відчуження.

Апостол Віктор Петрович, 23.05.1961 р. н.

У ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брав участь у період з 25. 05.1986 р. по 26.12.1987 року.  Виконував роботи з вимірювання рівня радіоактивного забруднення водойм на території зони відчуження.

Іванюк Василь Васильович, 14.08.1958 р. н. 

У ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брав участь у період з 23.06 по 16.07.1986 р. Виконував роботи з будівництва автомобільних доріг у м.  Чорнобиль.

Рачинський Микола Григорович, 19.02.1961 р. н. 

У ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брав участь у період з 10.05 по 5.08.1986 року. Виконував роботи з дезактивації техніки у 30-кілометровій зоні ЧАЕС.

Яровий Анатолій Федорович, 15.03.1948 р. н.

У ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брав участь у період з16.05 по 9.08.1987 р. Машиніст автоскрепера. Виконував роботи з утилізації верхнього шару ґрунту в 30-кілометровій зоні ЧАЕС.

Якимчук Петро Лаврентійович, 1.05.1948 р. н. 

У ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брав участь у період з 17.08 по 15.09.1986 р. Водій автобуса. Виконував роботи з перевезення ліквідаторів на ЧАЕС.

l

В організації – значна частина й тих, хто став опорою для чоловіків, у той важкий час – вдови ліквідаторів. Серед ковельчанок це – Надія Попеско, Тетяна Тимощук, Тетяна Шавлай, Любов Римарчук, Ніна Домець, Тамара Сачук, Галина Антонюк, Олександра Омелянюк, Галина Долонько, Надія Самчук, Катерина Матвійчук, Олена Чеханюк, Ніна Бебес, Ніна Ющук, Ніна Борисюк, Надія Холончук, Антоніна Клімашевська, Віра Ляшук.

Ви є прикладом незламності, любові й відданості. Низький уклін за те, що були надійною опорою для своїх чоловіків, розділяли біль і тривоги, підтримували їх у найтяжчі хвилини. Дякуємо за збереження пам’яті про подвиг ліквідаторів, за вашу стійкість перед життєвими випробуваннями!

Підготувала 

Аліна РОМАНЮК.

НА СВІТЛИНІ:  ліквідатори аварії на ЧАЕС зліва направо: Анатолій ЯРОВИЙ, Іван ІЛЮШИК, Григорій ГОЦ, Петро ЯКИМЧУК, Микола КУХАРЧУК, Володимир МОРОЗ, Василь ІВАНЮК. 

Фото автора.

26 квітня 2026 року виповнюється 40 років від дня аварії на Чорнобильській АЕС.  Трагічна подія світового масштабу назавжди змінила життя  і долі мільйонів людей. Героїзм та стійкість у боротьбі з невидимим ворогом виявили звичайні люди з різних міст і сіл. Їх подвиг мав надвисоку ціну – життя і здоров’я. 

Особливо глибокі шрами в душі, які ніколи не зарубцюються, – у ліквідаторів, вдів, переселенців із зони відчуження. Болі та тривоги вони розділяють між собою, адже, як ніхто інший, розуміють один одного. Створені фонди та осередки об’єднують цих людей, допомагають відстоювати права родин ліквідаторів і потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи. 

ххх

Громадська організація «Союз Чорнобиль України» у Ковелі є однією з таких. В осередку – 69 осіб, з них 39 – ліквідатори. Вже багато років очолює організацію Олена Чеханюк.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 56

24 квітня, п’ятниця

Схід Сонця – 06.08; захід – 20.32. 

Місяць – у Леві. 

Мчч. Сави Стратилата. Прп. Олексія Києво-Печер. Мч. Валентина.

25 квітня, субота

Схід Сонця – 06.06; захід – 20. 34.

Місяць – у Леві. 

Ап. і єван. Марка.

26 квітня, неділя

Схід Сонця – 06.04; захід – 20.36. 

Місяць – у Леві, Діві.

День пам’яті аварії на ЧАЕС в Україні (40-а річниця).

Всесвітній день поріднених міст. 

3-тя неділя  після Пасхи. Свв. жінок-мироносиць: Марії Магдалини, Марії Клеопової, Соломії, Іоанни, Марфи і Марії, Сусани та інших; Праведних Йосифа Аримафейського і Никодима. Сщмч. Василія Амасійського.

27 квітня, понеділок

Схід Сонця – 06.02; захід – 20.37.

Місяць – у Діві. 

Прп. Стефана Володимирського.

28 квітня, вівторок

Схід Сонця – 06.00; захід – 20.39. 

Місяць – у Діві, Терезах. 

Всесвітній день охорони праці. 

Мчч. Максима, Віталія. Ст. Кирила, єп. Турівського.

29 квітня, середа 

Схід Сонця – 05.58; захід – 20.40.

Місяць – у Терезах. 

Міжнародний день танцю. 

Всеукраїнський день футболу.  

Мчч. Феодота (Богдана), Йоана Валаха.

30 квітня, четвер

Схід Сонця – 05.56; захід – 20.42.

Місяць – у Терезах, Скорпіоні. 

День прикордонника України. 

Ап. Якова Заведеєвого. 

Місячні фази у квітні

Зростаючий Місяць – до 30 квітня.

Підготувала Марія Сукач.

Схід Сонця – 06.08; захід – 20.32. 

Місяць – у Леві. 

Мчч. Сави Стратилата. Прп. Олексія Києво-Печер. Мч. Валентина.

Схід Сонця – 06.06; захід – 20. 34.

Місяць – у Леві. 

Ап. і єван. Марка.

Схід Сонця – 06.04; захід – 20.36. 

Місяць – у Леві, Діві.

День пам’яті аварії на ЧАЕС в Україні (40-а річниця).

Всесвітній день поріднених міст. 

3-тя неділя  після Пасхи. Свв. жінок-мироносиць: Марії Магдалини, Марії Клеопової, Соломії, Іоанни, Марфи і Марії, Сусани та інших; Праведних Йосифа Аримафейського і Никодима. Сщмч. Василія Амасійського.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 24

Овен. На цьому тижні варто діяти рішуче, але без поспіху. Є шанс отримати гарну новину, пов’язану з навчанням або особистими планами. Уникайте конфліктів — не всі готові до вашої прямоти. Постарайтеся знайти час для себе, щоб відновити сили.

Телець. Тиждень сприятливий для стабільності у фінансах, навчанні або домашніх справах. Прислухайтеся до порад близьких — вони можуть підказати правильний шлях. Невелика приємна покупка підніме настрій.

Близнюки. Ваша комунікабельність буде на висоті. Це гарний момент для нових знайомств або вирішення старих непорозумінь. Не перевантажуйте себе зайвою інформацією. Спробуйте сфокусуватись на одному важливому завданні.

Рак. Можливі емоційні коливання, але це допоможе краще зрозуміти себе. Тиждень підходить для активного відпочинку, творчості або спілкування з родиною. Тепла розмова з близькими принесе  внутрішній спокій.

Лев. Ви будете в центрі уваги — і це ваш шанс гідно проявити себе. Головне — не переоцінювати свої сили. Впевненість добре, але баланс і гармонія ще краще. Важливо дослухатися до думки інших.

Діва. Варто зосередитись на деталях. Успіх чекає там, де інші не помічають дрібниць. Гарний період для навчання і саморозвитку. Нові знання швидко знайдуть практичне застосування.

Терези. Вдалий період, щоб знайти компроміс у непростій ситуації. Добре підходить для спілкування та налагодження відносин. Маленький жест доброти змінить настрій цього тижня.

Скорпіон. Ваша інтуїція зараз  дуже сильна. Довіряйте внутрішньому голосу, але перевіряйте факти. Можливі несподівані відкриття. Не поспішайте ділитися своїми планами з усіма, іноді краще витримати паузу.

Стрілець. Хочеться пригод — і це нормально. Тиждень сприятливий для нових ідей, планів і навіть невеликих змін у житті. Не бійтеся експериментувати. Несподівана зустріч може змінити плани.

Козеріг. Практичність  — ваш козир. Є шанс зробити важливий крок у навчанні або в робочих проєктах. Не забувайте про відпочинок, не треба брати на себе надто багато зобов’язань. Ваша наполегливість скоро принесе помітний результат.

Водолій. Ваші  ідеї можуть здатися незвичайними, але саме вони принесуть результат. Вдалий період для креативу, нових підходів і нестандартних рішень. Записуйте свої думки — серед них є дуже цінні.

Риби. Чутливість і емпатія допоможуть вам зрозуміти інших.  Тиждень натхнення і внутрішніх відкриттів. Творчість допоможе знайти відповіді. Сни можуть підказати важливе. Будьте відкритими до нового. 

Підготував

Степан ЗОРЕПАД.

Овен. На цьому тижні варто діяти рішуче, але без поспіху. Є шанс отримати гарну новину, пов’язану з навчанням або особистими планами. Уникайте конфліктів — не всі готові до вашої прямоти. Постарайтеся знайти час для себе, щоб відновити сили.

Телець. Тиждень сприятливий для стабільності у фінансах, навчанні або домашніх справах. Прислухайтеся до порад близьких — вони можуть підказати правильний шлях. Невелика приємна покупка підніме настрій.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 132