Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 4 грудня 2025 року № 50 (13006)

Повідомлення в номер / Подорож у чарівну «казку»

27.11.2025
Після поїздки ветеранської делегації Ковельщини в одне з  наймальовничіших місць Волині – село Радовичі, подумала: «Чи, бува, не тут набрався натхнення поет і композитор Степан Кривенький, пишучи пісню «Волинь моя»,  яка стала своєрідним гімном нашого краю?».
І справді: все тут заворожує і чарує. Як нам розповіли місцеві господарі, екопарк «Аміла» з оленячою фермою відкрився в селі Радовичі на Турійщині 2018 року. Крім ферми благородного оленя, до розважального комплексу входить музей фауни волинських лісів, конеферми з каретним подвір’ям та музей ретротехніки.
До речі, музей ретроавтомобілів розташований на старому  сільському аеродромі.  Представлено понад 20 одиниць військової та цивільної техніки середини ХХ століття та навіть спортивні літаки.
Що найбільше вразило? Чесно кажучи, все. Скрізь – порядок, чистота, зразковий благоустрій. Хтось із моїх колег сказав: «Потрапила наче в казку». Жінку можна зрозуміти. Адже за буденними клопотами і турботами  не кожна людина   старшого віку має можливість насолодитися довколишньою природою, помилуватися фауною і флорою, подихати свіжим повітрям…
А який тут осінній ліс! На затишних галявинах – фігури  казкових героїв, вдало оформлені зони відпочинку. Заворожує барвистий килим під ногами, тонкий, але міцний аромат опалого листя. 
Приємно, що працюють усі установи. Окраса села – музей. Багатий експонатами, він відтворює життя людей впродовж десятиліть. Дата заснування села десь губиться в тумані віків. Є різні легенди, версії, гіпотези – все це цікаво і захоплююче. 
Головне, що, пройшовши крізь століття, Радовичі стали перлиною не тільки Турійщини, а й Волині. Селу пощастило мати вмілого, працьовитого, знаючого керівника Романа Микитюка, який завдяки своєму таланту господаря “зробив Європу” в Україні. 
Нас не втомила  подорож, насичена великим, цікавим змістом. Екскурсовод Оксана Калюжна дуже змістовно  розповіла про всі локації та маршрути. 
Ми, ветерани, щиро вдячні очільниці Ковельської районної військової адміністрації  Ользі Черен за сприяння в організації екскурсії. Дякуємо за гостинність і теплий прийом господарям  «Аміли»! 
Валентина СІЧКАР,
голова Ковельської районної ветеранської організації.
НА СВІТЛИНАХ: під час відвідання екопарку «Аміла» ветеранами.
Фото з архіву автора. 
1000000896Після поїздки ветеранської делегації Ковельщини в одне з  наймальовничіших місць Волині – село Радовичі, подумала: «Чи, бува, не тут набрався натхнення поет і композитор Степан Кривенький, пишучи пісню «Волинь моя»,  яка стала своєрідним гімном нашого краю?».
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 35
Читати далі

Повідомлення в номер / Магія рук і щедрість душі творять дива на полотні

27.11.2025
Старовижівчани знають Валентину Мороз як творчу особистість: вона вже багато років співає у ветеранському хорі «Надвечір’я» і є старостою цього колективу, має талант до вишивання, у чому переконалися ті, хто відвідав виставку її робіт, що діяла у Старовижівському краєзнавчому музеї. 
Її рушники, картини, серветки, ікони, наповнені особливою енергетикою і любов’ю, бачили поціновувачі старовинного українського мистецтва на виставках у Луцьку, Києві і навіть за кордоном.  
Уперше вона взялася за голку, коли ще була п’ятикласницею. 
– Мама вишивала, і я вирішила спробувати. Спершу для себе, а потім готувала весільні рушники для доньок. А ще шість уже маю для внучки, – розповідає Валентина Степанівна. – Вишиваю скрізь, де тільки є змога, навіть перебуваючи у лікарні чи санаторії. 
У творчому доробку майстрині більш як 70 вишитих робіт. Деякі стали подарунком для рідних та близьких, а більшість прикрашають оселю вишивальниці, наповнюючи кожну кімнату теплом, особливим затишком, бо створені з любов’ю до прадавнього ремесла, секрети якого старовижівчанці передала її мама, уже покійна, Ганна Гордіївна. Скатертини та рушники, які ще вона вишивала, пані Валентина зберігає як родинні реліквії. 
 – Особливо дорогі для мене мамині рушники. Одному з них, либонь, більш як 90 років. Він вишитий старовинним узором гладдю. Другий – «Ромашки голубі» – останній, який вона вишила за свого життя. Якраз його беру на сцену, коли співаємо пісню про маму, – каже моя співрозмовниця.    
Схеми вишивок вона шукає у мистецьких крамницях, на базарах, але береться лише за ті, які передають позитивні емоції. Її картини різні за сюжетами: на духовну тематику, про природу, модернові, з давньогрецької історії («Тріада») і навіть відтворюють роботи відомих українських художників, як-от «На гойдалці» та «Через кладку» Костянтина Трутовського. Саме над останніми пані Валя працювала найдовше, бо довелося покласти на полотно майже сто тисяч хрестиків. За роботою часто засиджується допізна, не відчуваючи, як пролітає час.
–  Найважче передавати обличчя людей, – зізнається майстриня. – Якщо десь зробиш помилку, воно виходить перекошене і погляд уже не той. 
І додає: виправляти помилку допомагає чоловік Василь Іванович. До захоплення дружини він ставиться з розумінням, адже в парі прожили вже 50 років. Саме його Валентина Степанівна іноді просить перерахувати хрестики, а лічити іноді доводиться аж до кількох тисяч. До речі, раніше чоловік сам виготовляв рамки для вишитих дружиною картин, бо без них роботи не мають того ошатного вигляду, який і надає їм завершеності, як останній акорд пісні.
Вишивальниця – активна учасниця ветеранського хору «Надвечір’я», староста цього колективу. Чи не тому її вишиті роботи «звучать»: так тонко і виразно передає вона на полотні не тільки зображення, а й звуки. Ось б’ють копитами баскі коні, а тут тихо підкрадається кіт, або дзюрчить потічок. У цих картинах відчувається щось живе і тепле, в що було вкладено душу і світлі емоції, а це справляє враження на кожного, хто їх споглядає. 
Під час відкриття виставки, на якій у краєзнавчому музеї було представлено майже 40 робіт майстрині, своїми враженнями від творчості Валентини Мороз поділилися волинська поетеса Валентина Клюнтер, директорка музею Наталія Ковальчук, місцевий краєзнавець Микола Шаясюк, керівник хору «Надвечір’я» В’ячеслав Нідзельський та учасниця цього колективу Валентина Боть та інші. Усі вони відзначали надзвичайно тонке сприйняття авторкою вишитих творів навколишнього світу, а від цього вони передають найменші нюанси та відтінки настроїв, багату та розмаїту палітру кольорів. 
Валентина Мороз за  професією медсестра. Працювала у сільському медпункті, тривалий час очолювала місцевий осередок Червоного Хреста. Тепер, у пору своєї золотої осені, кохається у трьох речах: вишивці, пісні й квітах. На обійсті її садиби – справжній трояндовий рай: більш як 50 кущів прикрашають квітник. 
– Звісно, і до квітника, і до городу треба докласти чимало праці, і домашні клопоти забирають час, але як тільки випадає вільна хвилина, беруся за вишивку або за малювання, – розповідає моя співрозмовниця, яка віднедавна почала створювати картини за номерами.
Валентина Степанівна також пише щоденник, впорядковує своєрідний літопис ветеранського хору «Надвечір’я». Хоча колесо її життя повернуло за сьомий десяток літ, вона не стомлюється наповнювати його творчістю, яка допомагає радіти життю, робить навколишній світ добрішим, світлішим, щирішим.  
Валентина БЛІНОВА.
На СВІТЛИНАх:  Валентина Мороз;  подружжя Морозів;  Валентина Клюнтер привітала вишивальницю;   Валентина Мороз разом із учасниками хору «Надвечір’я»; роботи вишивальниці.   
Фото з архіву автора. 
1 (1)Старовижівчани знають Валентину Мороз як творчу особистість: вона вже багато років співає у ветеранському хорі «Надвечір’я» і є старостою цього колективу, має талант до вишивання, у чому переконалися ті, хто відвідав виставку її робіт, що діяла у Старовижівському краєзнавчому музеї. 
Її рушники, картини, серветки, ікони, наповнені особливою енергетикою і любов’ю, бачили поціновувачі старовинного українського мистецтва на виставках у Луцьку, Києві і навіть за кордоном.  
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 96
Читати далі

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

27.11.2025
28 листопада, п’ятниця
Схід Сонця – 07.59; захід – 16.19. 
Місяць – у Рибах.
День працівника системи фінансового моніторингу. 
Мчч. Василія, Григорія, Йоана.
29 листопада, субота
Схід Сонця – 08.00; захід – 16.18.
Місяць – у Рибах.
Прп. Нектарія Києво-Печерського. 
30 листопада, неділя
Схід Сонця – 08.02; захід – 16.17.
Місяць – у Рибах, Овні.
Міжнародний день захисту інформації. 
Всесвітній день домашніх тварин. 
Неділя 25 після П’ятд. Ап. Андрія Первозваного.
1 грудня, понеділок
Схід Сонця – 08.3; захід – 16.17.
Місяць – в Овні.
День працівників прокуратури України. 
Всесвітній день боротьби пpоти СНІДу. 
Прав. Філарета Милостивого.
2 грудня, вівторок
Схід Сонця – 08.05; захід – 16.16. 
Місяць – в Овні, Тельці.
Прпп. Йоана, Андрія, Олексія.
3 грудня, середа
Схід Сонця – 08.06; захід – 16.16.
Місяць – у Тельці. 
Міжнародний день людей з інвалідністю. 
Прп. Йоана Мовчальника.
4 грудня, четвер
Схід Сонця – 08.07; захід – 16.15.
Місяць – у Тельці, Близнюках. 
День ракетних військ і артилерії України. 
День обіймів. 
Міжнародний день банків.
Вмц. Варвари і мц. Юліанії.
Місячні фази у листопаді-грудні
Зростаючий Місяць – до 30  листопада, 1-4 грудня.
Повний Місяць – 5 грудня.
Спадаючий  Місяць – 6-19 грудня.
Новий  Місяць – 20 грудня.
Зростаючий Місяць – 21-31 грудня.
Підготувала Марія Сукач.
листопа28 листопада, п’ятниця
Схід Сонця – 07.59; захід – 16.19. 
Місяць – у Рибах.
День працівника системи фінансового моніторингу. 
Мчч. Василія, Григорія, Йоана.
29 листопада, субота
Схід Сонця – 08.00; захід – 16.18.
Місяць – у Рибах.
Прп. Нектарія Києво-Печерського. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 30
Читати далі

Повідомлення в номер / ГОРОСКОП з 1 по 7 грудня

27.11.2025
ОВЕН. Нестачі у iдеях i планах не буде, але їх краще ретельно проаналiзувати i лише пiсля цього утiлювати в життя. Тиждень вкрай насичений, вiрогiднi знайомства, зустрiчi, поїздки, багато iнформацiї.  Проявiть витримку i терпiння.
ТЕЛЕЦЬ. Необхiдно все продумати i пiдготуватися до рiшучого ривка. Постарайтеся здолати гординю, почути вимоги керiвництва, i тодi справи пiдуть на лад. Важливо навчитися вписуватися у часові рамки, не вiдкладайте справи на потiм.
БЛИЗНЮКИ. Вiдчуєте полегшення, пiде в минуле багато що з того, що дратувало. Сприятливий час для активного неформального спiлкування.  Не ухвалюйте поспiшних рiшень, оцiните ситуацiю, i лише пiсля цього дiйте.
РАК. Будете легкi на пiдйом, активнi. Пiдвищиться загальний тонус i поліпшиться настрiй.  Деякi плани доведеться змiнити, життя коректуватиме їх по-своєму. 
ЛЕВ. Робота – одне з найважливiших завдань тижня. Вiд її результату може залежати настрiй i матерiальне благополуччя сiм`ї. Давайте поради ненав’язливо, не демонструючи амбiцiй, i тодi вашу думку оцiнять.
ДIВА. Сприятливий перiод у всіх аспектах, якщо, звичайно, не будете байдикувати. Тиждень хороший для підбиття пiдсумкiв i придбання подарункiв.  Постарайтеся зосередитися i завершити основнi справи, якi намiтили цього року.
ТЕРЕЗИ. Відчуєте вплив своєї чарiвностi. Ваша оригiнальна пропозицiя може спочатку показатися колегам ризикованою, але тiльки вона допоможе справитися з ситуацiєю. У вихiднi забудьте про справи, відпочиньте.
СКОРПIОН. Виникне можливiсть просунутися кар’єрними сходами i досягти великих успiхiв на роботi. Проте поки не варто квапити подiї. прагнiть встигнути зробити все, об’єктивно розраховуйте сили. 
СТРIЛЕЦЬ. Справи на роботi можуть складатися успiшно. Вдома можна планувати велику покупку. Згадайте про старих друзiв. У четвер знадобиться швидкiсть реакцiї в ухваленнi рiшень.
КОЗЕРIГ. Можуть виникнути абсолютно несподiванi проблеми у сферi дiлового партнерства. З іншого боку, можете розраховувати на взаєморозумiння в спiлкуваннi з довколишніми. Вдасться проявити таланти i дiлову хватку.
ВОДОЛIЙ. Потрiбна незвичайна витримка, щоб самолюбнiсть не перешкодила жити. Постарайтеся дещо зменшити свiй апетит у фiнансовiй i дiловiй сферах. На шляху до високих досягнень iстотною перешкодою може стати консерватизм. 
РИБИ. Чим ближче до земних справ будете, тим бiльше шансiв на успiх в реальностi, а не в уявi. Не бiйтеся любити i бути коханими. Цi почуття взаємнi. Не уникайте спiлкування, будь-якi контакти будуть сприятливi в майбутньому.
Підготував
Степан ЗОРЕПАД.
гороОВЕН. Нестачі у iдеях i планах не буде, але їх краще ретельно проаналiзувати i лише пiсля цього утiлювати в життя. Тиждень вкрай насичений, вiрогiднi знайомства, зустрiчi, поїздки, багато iнформацiї.  Проявiть витримку i терпiння.
ТЕЛЕЦЬ. Необхiдно все продумати i пiдготуватися до рiшучого ривка. Постарайтеся здолати гординю, почути вимоги керiвництва, i тодi справи пiдуть на лад. Важливо навчитися вписуватися у часові рамки, не вiдкладайте справи на потiм.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 40
Читати далі

Повідомлення в номер / Погода в Ковелі 20-26 листопада

21.11.2025
Четвер. Хмарно.Температура: 4оС. Вітер південний помірний.
В ніч на п’ятницю. Хмарно, часом дощ, туман.  Температура: 3оС. Вітер східний слабкий.
П’ятниця. Хмарно, часом дощ, туман. Температура: 4оС. Вітер  східний  помірний.
В ніч на суботу. Хмарно, часом дощ. Температура: 3оС. Вітер східний слабкий. 
Субота. Хмарно, туман. Температура: 3оС. Вітер південний помірний.
В ніч на неділю. Хмарно, часом дощ. Температура:  1оС. Вітер східний.
Неділя. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 20С. Вітер південно-східний помірно сильний.  
В ніч на понеділок. Хмарно,  мокрий  сніг. Температура: 0оС. Вітер східний сильний.
Понеділок. Хмарно, мокрий сніг.  Температура: 3оС. Вітер східний сильний.  
В ніч на вівторок. Хмарно, часом дощ. Температура: 0оС. Вітер  південно-західний слабкий.
Вівторок. Хмарно, часом сніг з дощем. Температура: 3оС. Вітер південно-західний помірний. 
В ніч на середу.  Мінлива хмарність. Температура: 1оС. Вітер південний слабкий.
Середа. Мінлива хмарність. Температура: 4оС. Вітер південно-східний помірний.
осінь на першуЧетвер. Хмарно.Температура: 4оС. Вітер південний помірний.
В ніч на п’ятницю. Хмарно, часом дощ, туман.  Температура: 3оС. Вітер східний слабкий.
П’ятниця. Хмарно, часом дощ, туман. Температура: 4оС. Вітер  східний  помірний.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 51
Читати далі

Повідомлення в номер / Герої і гниди

21.11.2025
Аналізуючи події, що нині відбуваються в Україні, пов’язані з корупційними аферами у вищих «ешелонах» київської влади, мимоволі згадуєш воістину пророчі слова Симона  Петлюри, написані багато десятиріч тому: «Нам не страшні московські воші, нам страшні українські гниди».
Його вислів актуальний нині, як ніколи. Якщо путінські «воші», не криючись, четвертий рік поспіль воюють з Україною, не приховуючи свого наміру знищити її державність і націю, то українські «гниди», замаскувавшись під щирих патріотів, руйнують її зсередини корупцією, казнокрадством, шахрайством, зневагою до законності і моралі.
Найстрашніше полягає у тому, що через свою жадібність, прагнення збагачення будь-якою ціною  вони вірою і правдою служать ворогу, підривають економічну й  оборонну могутність країни, яка стікає кров’ю. Факти, які оприлюднили НАБУ і САП (очевидно, не без підтримки закордонних спецслужб) свідчать про активну співпрацю Міндіча, Чернишова та іже з ними із фсб московії, роботу проти інтересів української нації.
Справа навіть не в тих грошах, значну частину яких нам надають США і Євросоюз, хоч вони немалі, як у тому, що свідомо нищать енергетичну галузь, позбавляючи її захисту. Наслідки цього українці відчувають вже сьогодні. А що буде завтра, коли вдарять морози? За такі злочини в умовах воєнного стану треба карати швидко, жорстко і навіть жорстоко. Як буде в даному випадку, побачимо, хоча, знаючи особливості вітчизняного правосуддя, мало надії на швидке й жорстке покарання. Хоча, можливо, суддів «стимулюватиме» міжнародний контроль.
Боляче й огидно, що корупціонери коїли свій злочин (а хіба він один?) в час, коли наші Герої зі зброєю в руках захищають рідну землю. Крадії готові її продати рашистам – аби лишень платили. Але ж ця земля народна, і тільки народ має право визначати її подальшу долю. Зрештою, народ – головний носій влади в Україні, вірою і правдою якому повинні служити високопосадовці, починаючи від президента, прем’єр-міністра, народних депутатів і закінчуючи сільським чи селищним головою. 
В протилежному випадку, коли про це забувають, доля можновладців, хабарників, злодіїв може бути дуже сумною.             
корупціяАналізуючи події, що нині відбуваються в Україні, пов’язані з корупційними аферами у вищих «ешелонах» київської влади, мимоволі згадуєш воістину пророчі слова Симона  Петлюри, написані багато десятиріч тому: «Нам не страшні московські воші, нам страшні українські гниди».
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 48
Читати далі

Повідомлення в номер / Газета сильна підтримкою читачів

21.11.2025
Трохи більше календарного місяця залишилось до кінця передплатної кампанії на 2026-й рік. І хоч “Укрпошта” оголосила її досить пізно, мусимо вписатися у визначені строки – і  ми,  як журналісти, і Ви, шановні читачі. 
Нагадаємо, що вартість передплати (разом із послугами поштового зв’язку) становить:
1 місяць – 90 грн.
3 місяці – 230 грн.
6 місяців – 440 грн.
12 місяців – 860 грн.
“Вісті Ковельщини” можна передплатити як одразу на рік, так на пів року або на один квартал. Вартість електронної версії підписки на місяць – 40 грн.
До речі, стало відомо, що 1000 гривень “Зимової підтримки” можна використати на передплату преси. 
Чимало ковельчан, за традицією, оформлює передплату безпосередньо в редакції газети. В такому разі вартість послуги становитиме 60 грн. Щоправда, кожного тижня її слід забирати з нашого офісу безпосередньо.
Читачі, які передплатять “Вісті Ковельщини” в будь-який зручний для себе спосіб, матимуть  змогу взяти участь у традиційному конкурсі-виграші “Передплатіть і виграйте!”.
Ми сподіваємося, що незважаючи на всі труднощі і негаразди воєнного стану, шанувальники газети підтримають її передплатою на 2026-й рік. Адже “Вісті Ковельщини” – газета для Вас і про Вас!”. Про це свідчить і добірка їх листів, які друкуємо на цій сторінці.
Редакція. 
газеткаТрохи більше календарного місяця залишилось до кінця передплатної кампанії на 2026-й рік. І хоч “Укрпошта” оголосила її досить пізно, мусимо вписатися у визначені строки – і  ми,  як журналісти, і Ви, шановні читачі. 
Нагадаємо, що вартість передплати (разом із послугами поштового зв’язку) становить:
1 місяць – 90 грн.
3 місяці – 230 грн.
6 місяців – 440 грн.
12 місяців – 860 грн.
“Вісті Ковельщини” можна передплатити як одразу на рік, так на пів року або на один квартал. Вартість електронної версії підписки на місяць – 40 грн.
До речі, стало відомо, що 1000 гривень “Зимової підтримки” можна використати на передплату преси. 
Чимало ковельчан, за традицією, оформлює передплату безпосередньо в редакції газети. В такому разі вартість послуги становитиме 60 грн. Щоправда, кожного тижня її слід забирати з нашого офісу безпосередньо.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 41
Читати далі

Повідомлення в номер / «КОВЕЛЬ ПОРТО»: від стратегії до дії,

21.11.2025 Романюк Аліна Петрівна

IMG-20251106-WA0002або Як Конгрес Тримор’я відкрив нові можливості для Ковеля та Волині

В парку передбачені сучасні термінали для зберігання олії, паливно-мастильних матеріалів, нові товарні та митні склади, потужні зернові термінали та склади з супутньою інфраструктурою, склади мінеральних добрив та сипучих матеріалів, велика площа віддана під контейнерний термінал. 
l
Отож, пропонуємо увазі читачів газети нове інтерв’ю з Іллею КОШКІНИМ.
– Пане Ілля, минулий рік був надзвичайно плідним для «Ковель Порто». Розкажіть про те, над чим працювали та чого вдалось досягти? 
– Почати варто з найголовнішого: ми перейшли від стратегічного планування до фізичної реалізації, конкретних кроків для створення сприятливого бізнес-середовища. Дуже важливим етапом стало будівництво суміщеної колії, яка сполучає «Ковель Порто» зі станцією Ковель та відкриває «вікно» в Європу. Такі роботи вимагали значних матеріальних затрат, тож дуже вчасно для нас був прийнятий Закон «Про індустріальні парки».
За підтримки держави, яка компенсувала 50% вартості проєкту, вже завершено цей ключовий етап інфраструктурного розвитку – будівництво залізничних колій європейського (1435 мм) та українського (1520 мм) стандартів протяжністю 4,5 км. Це не просто технічне поліпшення – це фізичне відкриття нових перспектив для транскордонної логістики. Тепер маємо реальну основу для подальшого розвитку. Наразі йдуть роботи із облаштування другої черги прокладання колії.  
– Міжнародний Конгрес Тримор’я став знаковою подією для регіону. Які враження від його організації, адже такий захід відбувався вперше у нашому місті? 
– Впродовж кількох днів у межах Національної платформи «Ініціатива Трьох Морів – Україна» на Волині й у Ковелі зокрема відбувалися заходи у рамках Міжнародного Конгресу Тримор’я (3SI) «Регіони, які з’єднують Європу». Все пройшло на високому рівні. 
Дуже важливо, що у неспокійні часи випробувань України європейські  партнери підтримують нас. Приємно, що серед учасників були посли, консули, дипломати Литви, Латвії, Польщі, Хорватії – країн-учасниць Тримор’я – міжнародної, економічної та інфраструктурної формації, що об’єднує 13 держав Європейського Союзу й Україну, розташованих поблизу Балтійського, Чорного й Адріатичного морів. До роботи Конгресу долучилися представники органів влади різних рівнів, бізнесу, агенцій регіонального розвитку, громадських інституцій, науковці й експерти.
У рамках заходів делегація представників влади, бізнесу, громадськості та залізничників  побували на території «Ковель Порто». Окрім ділових зустрічей, відвідали унікальний потяг-галерею, що завітав у Ковель завдяки «Укрзалізниці» з нашої ініціативи. 
«Мистецький поїзд» у фотовиставці «Відвага нації» розповідає правду про війну в Україні через фотографії Говарда Баффетта – американського бізнесмена, філантропа і фотографа, одного з найбагатших людей планети та найвідоміших благодійників, який неодноразово виділяв кошти на потреби ЗСУ. 
Така мистецька подія нагадала усім, яка ціна життя в Україні. Вражаюча фотовиставка продемонструвала мужність та відданість українського народу, який відстоює демократію та свободу. Тож дякуємо захисникам! Їх стійкість – це наша впевненість та можливість працювати, розвивати чесний бізнес на благо людей та розвитку країни. 
– Повертаючись до Міжнародного Конгресу, хочу запитати, як він вплинув на розвиток парку? 
– Конгрес став каталізатором інвестиційної привабливості. Можна сказати, це перший захід, де ми так голосно заявили про «Ковель Порто». Презентація парку на такому рівні значно підвищила інтерес з боку європейських інституцій та потенційних інвесторів. Але найважливіше – ми отримали конкретні результати. 
Під час Конгресу підписано угоду про стратегічне партнерство між Ковельською міською радою та нашим парком. Цей документ передбачає спільну реалізацію проєктів, спрямованих на інтеграцію до європейської транспортної мережі TEN-T та Rail Baltica, і розвиток транскордонної логістики за напрямками «Ковель – Люблін – Каунас – Рига» та «Ковель – Львів – Чернівці – Сучава».
– А як щодо міжнародного визнання?
– Зацікавленість та увага міжнародних спільнот зростає. Показовим свідченням цьому є підписання угоди в рамках Конгресу з литовською компанією LTG Cargo, яка передбачає передачу тепловоза для потреб парку та розвиток співпраці у сфері транспортних перевезень. Це конкретний приклад міжнародної довіри та початок нашої інтеграції у балтійсько-європейські логістичні ланцюги. 
Нещодавно відбулась зустріч з Генеральним директором литовської LTG Cargo Егле Сіме безпосередньо у «Ковель Порто», де домовились про початок співпраці в напрямку реалізації прямого регулярного залізничного маршруту «Ковель-Каунас»  безпосередньо між їх терміналом КІТ (Каунаський Інтермодальний Термінал) та терміналом «Ковель Порто». 
– Які практичні результати вже відчуває місцева громада?
– Як зазначив міський голова Ігор Чайка, «Ковель Порто» – це нові робочі місця, додаткові надходження до бюджету та зростання інвестиційної привабливості всього регіону. Ми створюємо не просто логістичний хаб, а цілісний економічний кластер, де кожен мешканець може знайти перспективу для праці в Україні та свого професійного розвитку.
– Які плани на найближче майбутнє?
– Наша робота надалі зосереджена на кількох ключових напрямках:
n Розвиток проєктів у галузі відновлювальної енергетики та інтермодальних перевезень.
n Співпраця з ЮНІДО для реалізації принципів функціонування еко-індустріального парку.
n Співпраця з ІП «ЛЮБЛИНЕЦЬ». 
– Щодо останнього, то, як нам здається, це дуже цікавий та важливий напрямок для Ковельщини. Розкажіть детальніше, у чому полягає суть співпраці з індустріальним парком «ЛЮБЛИНЕЦЬ»?
– Наше стратегічне розташування в Ковелі, на перехресті автомобільних та залізничних магістралей з доступом до траси М07 і залізниці 1520/1435 мм. дає для індустріального парку «ЛЮБЛИНЕЦЬ» унікальну синергію у співпраці з «Ковель ПОРТО»: використовуючи той факт, що межі парків знаходяться на відстані 450 метрів один від одного, ми можемо запропонувати підключення до нашої інфраструктури: енергомережі та залізниці двох стандартів 1520/1435 мм, що на старті гарантує парку «ЛЮБЛИНЕЦЬ» зниження капітальних витрат на H” 30-40 % та прискорення реалізації їх запуску на 12-24 міс. 
Також орендна плата, яку «Ковель Порто» сплачуватиме селищній раді вже з початку 2026 року, зможе значно покращити  рівень надання комунальних послуг в громаді. Офіційна пропозиція Люблинецькій селищній раді про співпрацю надіслана. Ми також плануємо взяти участь у їхньому конкурсі з вибору керуючої компанії.
– Що б Ви хотіли сказати на завершення?
– Перш за все, хочу подякувати Сергію Тігіпку, власнику групи «ТАС», за віру в проєкт європейської залізниці в Ковелі, керівництву Мінекономіки за державну підтримку нашого проєкту, керівництву Волинської ОДА, яка дуже допомагає з координацією проєкту.  Особлива подяка – депутатам Ковельської міської ради та виконавчим органам влади міста, з якими співпрацюємо кожен день, бо разом ми будуємо майбутнє Ковеля та Волині.
l
Ілля Кошкін наголосив, що «Ковель Порто» продовжує динамічно розвиватися, реалізуючи принципи сталого розвитку та відкритості для міжнародного співробітництва. Найближчими місяцями очікуються нові угоди, які зміцнять позиції Ковеля як важливого логістичного хабу в міжнародному проєкті «Трьох Морів».
Розмовляла 
Аліна РОМАНЮК.
В парку передбачені сучасні термінали для зберігання олії, паливно-мастильних матеріалів, нові товарні та митні склади, потужні зернові термінали та склади з супутньою інфраструктурою, склади мінеральних добрив та сипучих матеріалів, велика площа віддана під контейнерний термінал. 
ххх
Отож, пропонуємо увазі читачів газети нове інтерв’ю з Іллею КОШКІНИМ.
– Пане Ілля, минулий рік був надзвичайно плідним для «Ковель Порто». Розкажіть про те, над чим працювали та чого вдалось досягти? 
– Почати варто з найголовнішого: ми перейшли від стратегічного планування до фізичної реалізації, конкретних кроків для створення сприятливого бізнес-середовища. Дуже важливим етапом стало будівництво суміщеної колії, яка сполучає «Ковель Порто» зі станцією Ковель та відкриває «вікно» в Європу. Такі роботи вимагали значних матеріальних затрат, тож дуже вчасно для нас був прийнятий Закон «Про індустріальні парки».
За підтримки держави, яка компенсувала 50% вартості проєкту, вже завершено цей ключовий етап інфраструктурного розвитку – будівництво залізничних колій європейського (1435 мм) та українського (1520 мм) стандартів протяжністю 4,5 км. Це не просто технічне поліпшення – це фізичне відкриття нових перспектив для транскордонної логістики. Тепер маємо реальну основу для подальшого розвитку. Наразі йдуть роботи із облаштування другої черги прокладання колії.  
– Міжнародний Конгрес Тримор’я став знаковою подією для регіону. Які враження від його організації, адже такий захід відбувався вперше у нашому місті? 
 
Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 433
Читати далі

Повідомлення в номер / Людина, віддана ідеї нації

21.11.2025
Сьогодні – все ніби, як завжди.
Робота над черговим номером газети. Телефонні дзвінки і повідомлення читачів в електронній пошті. Відвідувачі редакції.
І все ж не все так. Чомусь навіть фізично відчуваю відсутність давнього і щирого друга журналістів, незламного борця за торжество української національної ідеї, невтомного діяча Фонду культури та учасника багатьох важливих історико-культурологічних подій в Ковелі, Луцьку, Києві.
Не бувало дня, щоб він не заходив до редакції, не пропонував якоїсь цікавої теми до висвітлення, або просто не розповідав про останні події, які його найбільше схвилювали. А ще – вголос називав прізвища відвертих і замаскованих ворогів України, яких обов’язково виведе на «чисту воду». І, звичайно, мріяв завершити можливо найголовнішу справу свого життя – музей-садибу Самійла Підгірського, що неподалік від редакційного офісу…
Не судилося. Доля жорстоко обійшлася з Геннадієм Сарапіним – вчора минуло 40 днів, як він передчасно пішов у Вічність.
Я пам’ятаю його з тих пір, як очолив колектив «міськрайонки». У 1990-их роках пан Геннадій став особливо активним дописувачем газети, одночасно видаючи за власні кошти десь у далекій Балтії «Долю», що стала популярною і непересічною подією у житті не тільки ковельчан.
Його однодумцями і соратниками в національно-демократичному русі на Ковельщині були Іван Сидорук, Володимир Осіюк, Марія Хотинська, Ігор Пащук та багато, багато інших патріотів, декого з яких давно вже немає в живих. 
Можна було б багато розповідати про справи, до яких був причетний Геннадій Сарапін. Частково про них  писали «Вісті Ковельщини», більше, можливо, розкажуть його колеги, які спільно створять книгу про видатних діячів волинського руху Опору дев’яностих і пізніших років. Бо є що згадати і Михайлу Тискому, і Володимиру Банаді, і Олександру Гудимі з Луцька. Та й у Києві є чимало побратимів, з якими пан Геннадій боровся за відродження СПРАВЖНЬОЇ української культури і з приводу її руйнування частенько бідкався останнім часом.
Він не мав особливо високих відзнак і посад. У поціновувачів мистецтва  залишився в пам’яті  як організатор перших на Волині художніх пленерів всеукраїнського та міжнародних масштабів. Завдяки його ініціативі з’явилися художні галереї у Ковелі, Шацьку, виставкові залі в Ківерцівському музеї, Любомльському, Камінь-Каширському та Ратнівському будинках культури.
В прихильників і шанувальників Української незалежної православної церкви користувався авторитетом через свою патріотичну позицію у питанні її розбудови. І, мабуть, закономірно, що саме настоятель Свято-Димитрівського храму ПЦУ протоієрей Анатолій Александрук освятив капличку, яку власним коштом Геннадій Сарапін обладнав на подвір’ї, де розташовується музей-садиба Самійла Підгірського. А ще активно сприяв створенню церковної громади храму Покрови Пресвятої Богородиці у селі Тойкуті (Несухоїжах).
При  зустрічах не раз розповідав про перепони на шляху до реалізації задуму, які разом із соратниками – подружжям Козуль, Василем Марчуком, ковельськими «союзянками» та іншими активістами вдалося подолати… 27 квітня 2023 року тут вперше відслужили літургію рідною мовою. Очолив літургію на той час старший декан Ковельського деканату Волинської єпархії ПЦУ і настоятель Свято-Юріївського храму с. Дубового  протоієрей Іван Бонис. Співав хор під орудою Василя Старевича із села Мощеної. 
Оскільки служба Божа відбувалася у Світлий вівторок, то у храм із благословення митрополита Луцького і Волинського Михаїла привезли благодатний вогонь, доставлений в Україну з Єрусалиму.
До речі, риси характеру пана  Геннадія, про які згадано вище, сприяли тому, що його було введено до складу Громадської ради при Ковельському міському голові Ігорю Чайці. Довір’я, виявлене йому, він виправдав сповна. 
В колі активістів національно-демократичного руху його шанували за принциповість, сміливість, вміння говорити правду у вічі опонентам, чітку громадянську позицію. Він послідовно відстоював свою (та й не тільки свою) думку про те, що Україні потрібна не якась  ілюзорна «незалежність», а реальна самостійність від будь-кого. І цю самостійну державу ми повинні будувати всі разом, починаючи від президента і кінчаючи пересічним громадянином, будучи готовим в будь-яку хвилину вступити у бій проти ворога. Інакше втратимо державу назавжди. Суворі реалії нинішнього життя підтверджують правильність передбачень Геннадія Сарапіна.
Тож вічна пам’ять Патріоту, якого так не вистачає у ці холодні листопадові дні його друзям. Царство Небесне  добрій щирій душі!
Микола вельма. 
НА СВІТЛИНАХ: миті життя Геннадія Сарапіна. 
сарап1Сьогодні – все ніби, як завжди.
Робота над черговим номером газети. Телефонні дзвінки і повідомлення читачів в електронній пошті. Відвідувачі редакції.
І все ж не все так. Чомусь навіть фізично відчуваю відсутність давнього і щирого друга журналістів, незламного борця за торжество української національної ідеї, невтомного діяча Фонду культури та учасника багатьох важливих історико-культурологічних подій в Ковелі, Луцьку, Києві.
 
Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 48
Читати далі

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

21.11.2025
21 листопада, п’ятниця
Схід Сонця – 07.48; захід – 16.25. 
Місяць – у Стрільці.
День Гідності та Свободи в Україні. 
Всесвітній день телебачення.
ВВЕДЕННЯ В ХРАМ БОГОРОДИЦІ.
22 листопада, субота
Схід Сонця – 07.50; захід – 16.24.
Місяць – у Стрільці.
Дeнь пам’яті жертв голодоморів. 
Післясвято Введення. Поминання всіх в Україні, голодом заморених. 
23 листопада, неділя
Схід Сонця – 07.52; захід – 16.23.
Місяць – у Стрільці, Козерозі.
Неділя 24 після П’ятд. Прп. Олександра.
24 листопада, понеділок
Схід Сонця – 07.53; захід – 16.22.
Місяць – у Козерозі.
Вмц. Катерини. 
25 листопада, вівторок
Схід Сонця – 07.55; захід – 16.21. 
Місяць – у Козерозі, Водолії.
Міжнародний день боротьби зa ліквідацію насильства відносно жінок.
Віддання Введення. Сщмч. Климента Римського. Прп. Петра, мовчальника. 
26 листопада, середа
Схід Сонця – 07.56; захід – 16.20.
Місяць – у Водолії. 
Мч. Данила Братковського.
27 листопада, четвер
Схід Сонця – 07.58; захід – 16.19.
Місяць – у Водолії, Рибах. 
Прп. Романа. Блгв. Всеволода.
Місячні фази у листопаді
Зростаючий Місяць – 21-30  листопада.
Підготувала Марія Сукач.
квіти21 листопада, п’ятниця
Схід Сонця – 07.48; захід – 16.25. 
Місяць – у Стрільці.
День Гідності та Свободи в Україні. 
Всесвітній день телебачення.
ВВЕДЕННЯ В ХРАМ БОГОРОДИЦІ.
22 листопада, субота
Схід Сонця – 07.50; захід – 16.24.
Місяць – у Стрільці.
Дeнь пам’яті жертв голодоморів. 
Післясвято Введення. Поминання всіх в Україні, голодом заморених. 

 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 40
Читати далі
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2025