Жовтень – це осіння пора, коли дерева починають скидати листя, на городі майже нічого не залишилося, велика частина врожаю вже закладена на зберігання. «Жовтень — місяць повних комор» — говорить народна мудрість, але це анітрохи не означає, що роботи на городі і в саду вже закінчені. Відпочивати рано, адже потрібно город і сад  ретельно підготувати  до зими.

Жовтень — час збирання яблук і груш пізніх сортів. Зробіть це в першій декаді і покладіть їх на зберігання. Щоб плоди довше зберігалися, їх слід якомога швидше після знімання охолодити і зберігати при температурі 0 — плюс 5 градусів.

Якщо ви зняли груші занадто рано, зберігайте при температурі 2-4 градуси, інакше вони не дозріють.

Перед закладанням на зберігання плоди кожного сорту необхідно перебрати, відібрати пошкоджені хворобами та шкідниками або з механічними травмами. 

Яблука можна укладати в картонні коробки, решітчасті ящики, тонкі поліетиленові напівпрозорі мішечки (по 1-1,5 кг)  просто на стелажі.

У жовтні саме час навести лад в саду

Навколо молодих плодових дерев треба перекопати вилами грунт на 15-20 см. Пізніше, при замерзлому  грунті замульчуйте пристовбурові круги тирсою або компостом, краще всього торфом.

Викопайте ями і внесіть добрива для весняної посадки саджанців.

Щоб дерева краще пережили зиму, в пристовбурні кола вносять фосфорно-калійні добрива (якщо цього  не зробили раніше) і закладають у землю мотикою.

Восени стовбури дерев у саду треба побілити.

Стовбури очистіть від омертвілої кори і потім побіліть. Молоді дерева (до 5 років) краще білити розчином крейди. Дорослі — вапном з глиною (2,5 кг на 10 л води) або садовою сонцезахисною фарбою.

Сад перед зимою треба очистити від бур’янів, рослинних залишків, хворих і засохлих пагонів дерев і чагарників.

Продовжуємо посадки

У жовтні прийшов час садити яблуні, груші й інші плодові. Закінчити посадки необхідно не пізніше, ніж за 15 днів до стійких морозів.

Обрізати надземну частину восени можна тільки у ягідників. Дерева обріжте навесні, але не забудьте зробити це, щоб саджанці добре прижилися. 

Коли на деревах почнуть жовтіти листя, слід обприскати крони розчином сечовини (500 г на 10 л води), щоб знищити спори парші та інших грибних хвороб.

Подбайте про поліпшення грунту

Восени необхідно подбати про землю. Добре, якщо вдалося внести гній. Органіка покращує грунт, поповнює гумусом. 

Якщо гною і компосту немає, подрібніть лопатою свіжі стебла квасолі, бобів, бадилля моркви, кропиви і перекопайте грунт на штик лопати. Це теж корисне органічне добриво.

Стебла і квітки чорнобривців, календули не кидайте в багаття. Подрібнені і внесені  в ґрунт вони очищають її від шкідників і грибних хвороб.  Деревій, ромашка також корисні для осіннього удобрення грунту.

Проведіть роботи 

з обрізання кущів

У жовтні обрізають кущі смородини та агрусу. Червону і чорну смородину, аґрус звільніть від старих  гілок. Треба, щоб гілкам було вільно, тоді і врожай порадує вас.

Перекопайте грунт під кущами дрібно, не розбиваючи грудок, щоб краще вбиралася осіння волога, талі води і затримувався сніг. Також  якась частина шкідників загине від морозів.

Нові посадки кущів, дерев, суниці замульчуйте перегноєм, компостом або торфом. Це замінить вам перекопування. Достатньо легкого розпушування. Якщо мульчируєте соломою, сіном або тирсою, їх треба спочатку обробляти сечовиною або аміачною селітрою по 20-25 г на кв. м.

Мульчу спочатку насипайте в 4-5 см від штамба, а коли почнуться морози, вкривайте пристовбурне коло повністю.

Сезонні роботи городників 

Садимо озимий часник.

Завчасно потрібно подумати і про ділянки під садіння цибулі-сіянки, про грядки для підзимових посівів. Не забути заготовити   грунт, перегній, компост для майбутньої розсади та весняного пересаджування кімнатних рослин.

Звичайно, можна обійтися покупними грунтовими сумішами, але все-таки краще, коли томати, перці, баклажани і в розсадний період, і пізніше в городі будуть розвиватися в природній  грунтовій суміші.

Запасти грунт потрібно і для підзимових посівів.  

Продовжуємо збирання врожаю 

У жовтні кожен день може бути останнім днем перебування на грядках коренеплодів, капусти. Допускати підмерзання овочів не слід. Морква, будучи в землі, може не постраждати від несильних морозів, а буряк з його  коренеплодами  пошкодиться і не буде зберігатися.

Не поспішаймо прибирати пастернак – він може навіть перезимувати в грядці. Вважається, що пастернак в холодну погоду стає смачнішим.

Пізніше можна викопати кореневу петрушку, залишивши в грядці кілька рослин для весняної зелені. Листя з петрушки, якщо  залишається зимувати в грядці, не зрізаємо, інакше рослини можуть не перезимувати. Кілька коренів петрушки можна відразу пересадити в горщик. 

У жовтні пора час зрізати капусту.

Легке проморожування робить білокачанну капусту солодшою. Але якщо ми збираємося забезпечити себе на зиму не тільки квашеною, але й свіжою капустою, прибрати її краще до настання морозної погоди.

Якщо все-таки капуста підмерзне, дайте  їй розтанути на корені і тільки після цього зрізайте.

Капусту, призначену для зберігання,  висмикують з коренем.  “Роздягаючи”  качан, 3-4   листка не чіпаємо.

Брюссельська капуста, кольрабі благополучно переживе  перші неміцні морози. На брокколі регулярно зрізаємо невеликі головки, що утворюються на бічних пагонах. Самі рослини приберемо з грядки вже після морозів.

Цибулю-порей викопувати не поспішаємо, але місце в підвалі, де можна прикопати рослини,   залишаємо. 

Користуємося останньою можливістю заготовити про запас якомога більше зелені петрушки, кропу: сушимо, заморожуємо або солимо. 

Картоплю, посаджену у другій половині літа, постараємося викопати в погожий день, щоб відразу провітрити і розсипати в сараї для просушування.

В жовтні не варто тягнути з остаточним  збиранням томатів, перцю, баклажанів. Прибрані в погожу теплу погоду, вони довше зберігаються. Баклажани, склавши  в поліетиленовий пакет, краще зберігати у холодильнику.  

Вимивши, просушивши і упакувавши в поліетиленовий пакет, можна довго зберігати зібраний в жовтні редис.

Постараймося максимально зберегти  останні вітаміни осені, щоб їх вистачило до весни.

Підготувала 

Наталія РОМАНОВСЬКА.

Жовтень – це осіння пора, коли дерева починають скидати листя, на городі майже нічого не залишилося, велика частина врожаю вже закладена на зберігання. «Жовтень — місяць повних комор» — говорить народна мудрість, але це анітрохи не означає, що роботи на городі і в саду вже закінчені. Відпочивати рано, адже потрібно город і сад  ретельно підготувати  до зими.

Жовтень — час збирання яблук і груш пізніх сортів. Зробіть це в першій декаді і покладіть їх на зберігання. Щоб плоди довше зберігалися, їх слід якомога швидше після знімання охолодити і зберігати при температурі 0 — плюс 5 градусів.

Якщо ви зняли груші занадто рано, зберігайте при температурі 2-4 градуси, інакше вони не дозріють.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 293

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 336

"Якби собаки вміли розмовляти, я б, можливо, з людьми не розмовляв би зовсім", — якось почула від знайомого цей вислів. І згоджуюся з ним у деяких випадках стовідсотково. 

Якщо можна так сказати, тварини по суті своїй — безгрішні. Бо навіть якщо вони завдали комусь зло, то це робили несвідомо. У тварин немає такого розуму і розуміння добра і зла, як у людини. Вони керуються інстинктами. Адже тварини не вбивають собі подібних заради наживи, втіхи чи просто так. Тварини не кидають своїх дитинчат напризволяще, не намагаються їх спекатися. На жаль, це притаманне “високоінтелектуальним” істотам — людям.

Водночас, хто має вдома собачку чи котика, іншу тваринку, точно вам скаже, що вірніших, відданіших, люблячих створінь годі й шукати (перевірено на власному досвіді). Вони — друзі, члени сім'ї.

Скільки себе пам'ятаю, в моїй домівці завжди були домашні улюбленці. У родині всі любили тваринок. Найбільша моя "слабкість" — котики. Барсика, чорного й рудого Томасів, бешкетника Яшу згадую з усмішкою й, звісно, із сумом, бо вони — друзі мого дитинства, юності, зрілих років, на жаль, не вічні. Вони, мої любі пухнастики, не тільки вміли стрес знімати чи побавитись — вони шкодували, співчували, завжди чекали, любили всім своїм маленьким серцем.

Зараз тваринки в моєму домі немає. Але це — маленька перерва. Лишень доня трішки підросте, і в нас обов'язково з'явиться чотирилапий друг. Хоча у неї він уже є, і не один. Майже щодня моя дворічна донечка (на світлинах) поспішає на чергову зустріч із сусідською собачкою-лабрадором Ліндою. Вони, можна сказати, ростуть разом. Щоправда, Лінда дещо переганяє мою Сашуньку, але від цього їхня дружба не слабшає. 

Швидше навпаки. Якби ви бачили, як ця добродушна собачка відчайдушно захищала її від двох  дворняжок, які випадково до нас підійшли. Гавкала на них, від Саші ні на крок не відступала, поки ті собачки не побігли собі геть. А як вони граються, бігають — дитячій радості немає меж. Після такого "спілкування" моя донечка стає якоюсь спокійнішою, краще спить, не вередує. Так що раджу всім таку "собакотерапію". 

А ще ми з донечкою полюбляємо бувати в гостях у поні Оскара, який є одним із мешканців конеферми "Фасти", що поблизу Люблинця. Він і покатає, і дасть погладити свою кошлату гривку, а за це отримує смачненьке печиво. 

А які там красиві коники! Справді благородні й величні створіння. Нині на фермі — майже два десятки породистих коней. Тож бажаючі покататися чи освоїти кінну їзду можуть сміливо сюди завітати. Тут гостинно зустрінуть — усе покажуть, розкажуть.

Не маленький на фермі й пташиний двір. Кури, качки, індики, гуси, фазани і навіть павич — подивитись є на кого. Окрім крилатих, тут добре почуваються кози і вівці, на радість дітлахам живуть тут собачки і котики.

Але головне — атмосфера. Видно, що господарі люблять своїх годованців, адже всі тварини майже ручні, не бояться людей і чудово почуваються.

Отож, любімо братів наших менших, прищеплюймо любов до чотирилапих і крилатих нашим дітям, онукам. Адже їм, як і людям, потрібні турбота, ласка і любов. 

Вікторія ЗІНЧУК.

"Якби собаки вміли розмовляти, я б, можливо, з людьми не розмовляв би зовсім", — якось почула від знайомого цей вислів. І згоджуюся з ним у деяких випадках стовідсотково. 

Якщо можна так сказати, тварини по суті своїй — безгрішні. Бо навіть якщо вони завдали комусь зло, то це робили несвідомо. У тварин немає такого розуму і розуміння добра і зла, як у людини. Вони керуються інстинктами. Адже тварини не вбивають собі подібних заради наживи, втіхи чи просто так. Тварини не кидають своїх дитинчат напризволяще, не намагаються їх спекатися. На жаль, це притаманне “високоінтелектуальним” істотам — людям.

Водночас, хто має вдома собачку чи котика, іншу тваринку, точно вам скаже, що вірніших, відданіших, люблячих створінь годі й шукати (перевірено на власному досвіді). Вони — друзі, члени сім'ї.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 200

Гороскоп

з 4 по 10 жовтня

Гороскоп з 4 по 10 жовтня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 272

У повоєнні роки Ковель в Україні знали винятково як місто залізничників. І справді: тут працював великий загін трудівників сталевих магістралей, діяли потужні підприємства залізничного транспорту.

Ситуація почала змінюватися у 70-их роках минулого століття, коли на околиці нашого міста почали будувати завод сільськогосподарських машин. За короткий строк тут виросли корпуси виробничих приміщень, з’явилися об’єкти соціально-культурного призначення, почав широкомасштабне житлове будівництво.

Нині можна впевнено сказати, що з появою “Ковельсільмашу” місто пережило, образно кажучи, своє друге народження. Цим ковельчани завдячують першопрохідцям — керівникам, інженерно-технічним працівникам, робітникам одного з найбільших на Волині заводів сільськогосподарського машинобудування.

Сьогодні Ковель славиться ще одним підприємством машинобудівної галузі – ТОВ “Волинь-Кальвіс”, яке впродовж багатьох років очолює вмілий організатор виробництва, високопрофесійний менеджер і новатор Анатолій Понікарчук (на світлині ви бачите його разом з колективом підприємства третім праворуч).

Про ТОВ “Волинь-Кальвіс”, його успіхи і проблеми, плани на майбутнє читайте розповідь нашого громадського кореспондента Анатолія Семенюка на 6-й сторінці сьогоднішнього номера газети.

Фото з архіву підприємства.

У повоєнні роки Ковель в Україні знали винятково як місто залізничників. І справді: тут працював великий загін трудівників сталевих магістралей, діяли потужні підприємства залізничного транспорту.

Ситуація почала змінюватися у 70-их роках минулого століття, коли на околиці нашого міста почали будувати завод сільськогосподарських машин. За короткий строк тут виросли корпуси виробничих приміщень, з’явилися об’єкти соціально-культурного призначення, почав широкомасштабне житлове будівництво.

Нині можна впевнено сказати, що з появою “Ковельсільмашу” місто пережило, образно кажучи, своє друге народження. Цим ковельчани завдячують першопрохідцям — керівникам, інженерно-технічним працівникам, робітникам одного з найбільших на Волині заводів сільськогосподарського машинобудування.

Сьогодні Ковель славиться ще одним підприємством машинобудівної галузі – ТОВ “Волинь-Кальвіс”, яке впродовж багатьох років очолює вмілий організатор виробництва, високопрофесійний менеджер і новатор Анатолій Понікарчук (на світлині ви бачите його разом з колективом підприємства третім праворуч).

Про ТОВ “Волинь-Кальвіс”, його успіхи і проблеми, плани на майбутнє читайте розповідь нашого громадського кореспондента Анатолія Семенюка на 6-й сторінці сьогоднішнього номера газети.

Фото з архіву підприємства.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 383

Погода в Ковелі – 

з 23 по 29 вересня 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 321

Зупинили потяг – рятували коня

17 вересня о 22.03 год. до служби 101 Головного управління ДСНС України у Волинській області надійшло повідомлення про те, що на залізничному переїзді в м. Рожище Луцького району застряг кінь. 

Тварина потрапила копитами в отвір між рейковими коліями та бетонною плитою залізничного переїзду. На місце події прибули рятувальники 3-ї ДПРЧ Луцьке районне управління ГУ ДСНС України у Волинській області.

Рятувальники за допомогою гідравлічних ножиць збільшили проміжок між рейковою колією і  бетонною плитою та звільнили коня з пастки.

На час проведення аварійно-рятувальних робіт було зупинено рух електропотяга  сполученням “Ковель-Луцьк”.

Пресслужба головного управління ДСНС України  у Волинській області.

Допомогу надали лосеняті

18 вересня близько 16-ї години до поліції надійшло повідомлення від єгеря, що поблизу села Нічогівка виявлено напівмертву тварину. Лось був поранений, виникла підозра, що в нього могли стріляти.

Місцева слідчо-оперативна група Ківерцівської поліції прибула негайно. З’ясувалось, що лосеня (а йому приблизно 7 місяців) вибігло з лісу до села і, перестрибуючи через високу огорожу, наткнулось на її гострий стержень.

«У тварини випала частина шлунка, її необхідно було терміново оперувати прямо на місці, однак спеціалістів в селі не було», – розповів про подію поліцейський Роман, який з напарницею першим прибув туди.

Місцеві попросили приїхати ветеринара з іншого населеного пункту, за його оперативний приїзд також відповідала поліція, а з Маневич це близько 40 кілометрів.

Прямо на місці інциденту ветеринар Анатолій в польових умовах провів операцію, у проведенні якої допомагали всі небайдужі.

«Тварина порізала собі м’язи, перестрибуючи через огорожу, також була проникаюча рана в черевну та грудну порожнини, був пошкоджений шлунок. Усе це ми обробили, продезінфікували, зашили», – розповів лікар, який і надалі надаватиме консультації щодо догляду за лосеням, адже процес реабілітації складний. 

Потому тварину поклали в автомобіль і відправили в мисливське угіддя на реабілітацію. 

«Нині життю маленької лосиці загрози немає, вона навіть стає на ноги, однак перебуває під пильним наглядом», – розповів єгер Ілля.

«За час служби схожої ситуації в нас ще не було, тому діяти і приймати рішення потрібно було швидко. Приємно, що знайшлись небайдужі люди, які повідомили про подію єгерській службі, а ті подзвонили в поліцію. Усі разом ми врятували тварину», – поділилась поліцейська Аліна, в честь якої, до речі, назвали лосенятко, адже вона проявила високий професіоналізм і безстрашність у цій події.

Дякуємо всім небайдужим, а тваринці зичимо швидкого одужання і повернення на волю.

Сектор комунікації поліції Волинської області. 

17 вересня о 22.03 год. до служби 101 Головного управління ДСНС України у Волинській області надійшло повідомлення про те, що на залізничному переїзді в м. Рожище Луцького району застряг кінь. 

Тварина потрапила копитами в отвір між рейковими коліями та бетонною плитою залізничного переїзду. На місце події прибули рятувальники 3-ї ДПРЧ Луцьке районне управління ГУ ДСНС України у Волинській області.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 345

Український прапор доставлять 

на Місяць

Британська компанія Spacebit запускає космічну місію. До неї долучиться й Україна. Зокрема, планують на Місяць доставити український прапор. Про це повідомляє Укроборонпром.

Політ на Місяць організовує компанія “Меридіан”, що входить до  складу Укроборонпрому. Початок місії запланований на весну 2022 року – політ буде першою місією на Місяць за участю України.

На Місяць планують відправити обладнання для дослідження ґрунту, випробування технології відбору зразків, збирання інформації про теплові властивості та магнітне поле. Вантаж доставлять на великий кратер Lacus Mortis на ближній стороні Місяця, після чого він потрапить до темної плями Oceanus Procellarum на поверхні небесного тіла.

На супутник Землі також доставлять український прапор, надрукований на 3-D принтері з українського титану. Прапор виготовили з використанням спеціальної технології безвідходного виробництва.

www.volyn24.com

На Ковельщині – гриб-велетень

На Турійщині, нині Ковельського району Волині, грибникам  вдалося знайти гриб-велетень. Гриб заважив 811 грамів.

Проте, під дописом одразу кілька читачів оприлюднили власні фото зі своїми знахідками. Виявилося, що цього року грибний сезон напрочуд врожайний, тож українці назбирали грибів-велетнів чимало.

agrotrend.com.ua

Високі нагороди волинських виробників

Сильногазована мінеральна вода «Йоданка Павлівська» та пиво «Графське» Павлівського пивзаводу отримали нагороди у XXIV Міжнародному конкурсі пива, безалкогольних, слабоалкогольних і зброджених напоїв, мінеральних та питних вод, солоду пивоварного у Києві.

Про це повідомляє «ГІТ» з посиланням на «People UA».

Гран-прі отримала сильногазована мінеральна вода «Йоданка Павлівська» (преміум) виробника ТзОВ «Йоданка» за найвищу якість питної води 2021 року.

Також пиво «Графське» Павлівського пивзаводу отримало золоту медаль за високу якість пива напівтемного стилю (напівтемний лагер (Dark Lager) 2021 року.

volynua.com

Кіт повернувся… через 10 років

Кіт Форбс, що живе в шотландському місті Абердін, пропав у 2011 році. “Він був таким унікальним і доброзичливим, ми його обожнювали”, — розповіла Люсі Хендерсон, власниця вусатого після возз’єднання.

Вона зізналася, що кілька місяців шукала Форбса, просила сусідів перевіряти гаражі та сараї, розклеювала оголошення. Та все марно. Через вісім-дев’ять місяців Люсі та її чоловік Ніл змирилися з втратою домашнього улюбленця, сподіваючись, що він хоча б живий. Пізніше подружжя переїхало в інше місто.

Невідомо, як і де весь цей час жив Форбс, але в серпні поточного року абердинська організація з порятунку домашніх тварин отримала повідомлення про те, що на одній з вулиць міста був помічений кіт з мікрочіпом. Цікаво, що вусатий блукав всього в двох милях від того місця, де раніше жили Хендерсони. Коли тварину було спіймано, її чіп сканували. Це допомогло знайти власників кота.

Ніл і Люсі не могли повірити, що через стільки років вони знову можуть обійняти свого улюбленця. Тепер Форбс повернувся до Хендерсонів і знайомиться з іншими мешканцями будинку подружжя – двома собаками і двома котами.

meta.ua

Зібрала Світлана ЛЯШУК.

Британська компанія Spacebit запускає космічну місію. До неї долучиться й Україна. Зокрема, планують на Місяць доставити український прапор. Про це повідомляє Укроборонпром.

Політ на Місяць організовує компанія “Меридіан”, що входить до  складу Укроборонпрому. Початок місії запланований на весну 2022 року – політ буде першою місією на Місяць за участю України.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 427

Із початком осені кількість нових випадків коронавірусу почала очікувано зростати. У більшості областей показник на сотню протестованих перевищив 3%. Це означає, що залежно від обсягу заражень і заповненості лікарень регіони переходитимуть до жовтої, помаранчевої чи червоної епідемічних зон. Але цієї осені карантинні правила будуть діяти по-новому. Детальніше про зміни розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.

«Жовтий» і «зелений» COVID-сертифікати

Нові карантинні норми в основному стосуються вакцинованих людей. Більшість обмежень будуть полегшені або взагалі не застосовуватимуться для українців, які отримали щеплення проти COVID-19.

«Запропоновані нами зміни – це можливість стримувати епідемічну ситуацію та зберігати економічну активність країни. Ми говоримо про те, що сьогодні є можливість вакцинуватися та бути захищеним у кожного, наявної вакцини для цього достатньо», –прокоментував нововведення міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. 

Перевірятимуть вакцинацію за допомогою електронного COVID-сертифіката в «Дії». Відповідно до ухвалених змін, система генеруватиме «жовтий» або «зелений» сертифікат  залежно від кількості отриманих щеплень. «Жовтий» сертифікат передбачає, що людина вакцинована лише однією дозою, а «зелений» –повністю вакцинована. Важливо пам’ятати, що сертифікати мають колір лише в цифровому форматі. Паперові свідоцтва, як і раніше, будуть білими.

Невакциновані зможуть отримати сертифікат, який підтверджує негативний результат ПЛП-тесту на коронавірус (діє 72 год) або одужання від COVID-19 (діє пів року). 

Школи працюють, якщо вчителі вакциновані

Кабмін уточнив правила щодо роботи шкіл у різних епідемічних зонах. У регіонах із жовтим і помаранчевим рівнями небезпеки освітні заклади працюватимуть без змін за умови 80% персоналу із «жовтим» чи «зеленим» COVID-сертифікатом. У червоній зоні школи не закриватимуть, якщо 100% працівників матимуть «зелений» сертифікат, тобто будуть повністю вакциновані.  

За словами головного санітарного лікаря Ігоря Кузіна, вчителі – це найважливіша група ризику. Адже вони постійно контактують з людьми і можуть як захворіти самі, так і передати інфекцію іншим. 

«Вакцинація вчителів є необхідним кроком, щоб у нас було безпечне освітнє середовище», – зазначив Кузін, але застеріг від погроз, звільнень чи примусу педагогів до щеплень. На думку головного санітарного лікаря, мотивувати вчителів вакцинуватися можуть батьки.

Кінотеатри і ресторани вирішують самі

Згідно з постановою, заклади громадського харчування, культури і відпочинку, торгово-розважальні центри, спортзали і басейни можуть працювати далі у жовтій та помаранчевій зонах за умови дотримання маскового режиму, соціальної дистанції та наявності «жовтих» або «зелених» COVID-сертифікатів у 80% персоналу і відвідувачів.

У червоній зоні всі працівники та відвідувачі повинні бути повністю щепленні, якщо заклад не хоче зачинятися. 

При цьому уряд дозволяє власникам самим вирішувати, як вони працюватимуть: за старими правилами (напр. 50% заповнених місць у кінотеатрах у жовтій зоні і повне закриття в червоній), чи за новими – лише для вакцинованих. 

МОЗ планує контролювати дотримання маскового режиму і соціальної дистанції у торговельних центрах через спеціальні камери. 

Транспорт не зупинятимуть

Вакцинація дозволить не зупиняти транспорт під час червоного рівня епідемічної небезпеки. Вимога обов’язкових щеплень стосуватиметься водіїв і кондукторів.

«Що стосується транспорту, ми будемо вимагати вакцинації водіїв і працівників. Тут підхід буде для всіх однаковим – колективи повинні бути вакцинованими. В «жовтій» зоні мінімум одна доза, в «червоній» зоні – дві дози вакцини», – зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль і додав, що COVID-сертифікати у пасажирів не вимагатимуть.

Українці, які приїхали із за кордону чи тимчасово окупованих територій, зможуть не йти на самоізоляцію, якщо мають COVID-сертифікати. Однак у будь-якій епідзоні пасажири громадського транспорту повинні дотримуватися маскового режиму та соціальної дистанції, навіть якщо вони вакциновані. 

l

Минулого вівторка відбулося засідання Державної комісії з ТЕБ та НС. Вона ухвалила встановити з 23 вересня ц. р. на всій території України “жовтий” рівень епідемічної небезпеки.

Оксана  КОВАЛЬ.

Із початком осені кількість нових випадків коронавірусу почала очікувано зростати. У більшості областей показник на сотню протестованих перевищив 3%. Це означає, що залежно від обсягу заражень і заповненості лікарень регіони переходитимуть до жовтої, помаранчевої чи червоної епідемічних зон. Але цієї осені карантинні правила будуть діяти по-новому. Детальніше про зміни розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.

Нові карантинні норми в основному стосуються вакцинованих людей. Більшість обмежень будуть полегшені або взагалі не застосовуватимуться для українців, які отримали щеплення проти COVID-19.

«Запропоновані нами зміни – це можливість стримувати епідемічну ситуацію та зберігати економічну активність країни. Ми говоримо про те, що сьогодні є можливість вакцинуватися та бути захищеним у кожного, наявної вакцини для цього достатньо», –прокоментував нововведення міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. 

Перевірятимуть вакцинацію за допомогою електронного COVID-сертифіката в «Дії». Відповідно до ухвалених змін, система генеруватиме «жовтий» або «зелений» сертифікат  залежно від кількості отриманих щеплень. «Жовтий» сертифікат передбачає, що людина вакцинована лише однією дозою, а «зелений» –повністю вакцинована. Важливо пам’ятати, що сертифікати мають колір лише в цифровому форматі. Паперові свідоцтва, як і раніше, будуть білими.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 324

Постійні читачі газети, мабуть, пам’ятають написане мною під заголовком «Дивні  діла твої, Господи!», яке видрукували «Вісті Ковельщини» 24 червня ц. р. Йшлося у статті про деякі «зашквари» (дивацтва) київської влади та наближених  до неї осіб, якими вони дивують і вражають українців.

Нагадаю, що закінчувалися мої нотатки словами: «Отакі-то в нас діла у вищому товаристві. І це тільки невеличка їх часточка. А скільки всього цікавого попереду! Нудьгувати не доведеться. Аби тільки не заплакати».

І ось пройшов чималий проміжок часу. Виявилося, що я ніби у воду дивився – наші  «поводирі нації» не дають нудьгувати. Кожен день – щось новеньке, гостреньке, дотепненьке. Як у цирку-шапіто: тільки й встигай за різного роду трюками фокусників, жонглерів, клоунів дивитися й дивуватися їх кмітливості, спритності, винахідливості.

От, наприклад, нардеп  Данило Гетманцев, який належить до партії «Слуга народу» і очолює комітет з питань податкової та митної політики Верховної Ради, цими днями з гордістю повідомив про те, що за останні роки українці стали жити просто шикарно, порівнюючи з попереднім періодом. Так, за його словами,  у 2021 році спостерігається двозначне (!) зростання реальної середньої заробітної плати, яка в першій половині 2021 року до аналогічного минулорічного періоду зросла на 12,4 відсотка. За цей час у доларовому еквіваленті зарплата в українців стала майже 480 американських «зелених», а у червні ц. р. цей показник вперше в  історії перевищив 500 доларів (!). Відповідно підвищилася і середня пенсія:  на 1 липня 2021 року 138,8 долари проти 114,8 на аналогічну дату в 2019 році.

До наведених паном Гетманцевим  цифр ми повернемося трохи пізніше, а зараз подивимся, як йому самому живеться-можеться. Так от, згідно із поданою декларацією, у 2019 році, коли його тільки обрали нардепом, він загалом  отримав майже 818 тисяч гривень доходу.  В тому ж таки році у декларації з’явилися як члени сім’ї син Іван і мати Олена Дмитрівна, у котрої, як виявилося, — цілий комплект активів в Києві і області. Сам же Гетманцев  швидко повністю позбувся своїх корпоративних прав на ці активи, що цілком зрозуміло. У матері – чимала кількість рухомого і нерухомого майна, яке знаходиться в різних регіонах України. В якості нематеріальних активів на жінку зареєстровано 11 торговельних марок.

Зовсім невипадково за підсумками 2019 року пані Гетманцева заробила майже вдвічі більше,  як  син – 1 мільйон 480 тисяч гривень. Відповідно значно більші суми у неї на банківських рахунках. Коротше кажучи, у розумного сина розумна мама.

З  цього приводу інтернет-видання «Корупційна Україна» висловилося коротко, але конкретно: «Мама любить гроші. Данило Гетманцев, який душить драконівськими податками малий і середній бізнес, покриває тур-фірму своєї матері, де зарплати співробітникам платять в конвертах». До речі, ця фірма – одна з небагатьох, які отримали від держави компенсацію за карантин. Але,  незважаючи на отримані кошти, звільнили половину штату, не виплативши зарплату. Звільнені у суд звернутися не можуть, оскільки гроші їм платили «в конвертах».

l

Зрештою, вистачить про Данила Гетманцева. Як зрозумів читач, він і до обрання нардепом від «Слуги народу» не бідував, а тепер – і поготів. Адже грошове забезпечення народних обранців досить пристойне і з року в рік збільшується. Практично у всіх є свій бізнес, а тому деякі заробітних плат взагалі не потребують і від них добровільно відмовляються. Якщо до цього додати видатки на оренду чи купівлю житла, утримання помічників, компенсацію витрат на відрядження і тому подібне, то справді – парламентарям стало жити краще. А коли згадати  «чорну» готівку в конвертах за «правильне»  голосування, то зрозумієш: гріх ображатися на життя-буття.

Але чи можуть бути задоволені цим життям-буттям пересічні українці? Давайте поміркуємо. Данило Гетманцев заявив, що середньомісячна заробітна плата в країні уже перевищила 500 американських доларів. Та він забув сказати (чи не захотів), що середня зарплата – це сума, яку офіційно отримали всі працюючі, включаючи   народних депутатів, урядовців, банкірів, керівників фірм, приватних структур та інших  високооплачуваних фахівців, розділена на  кількість   офіційно працюючих. Тобто виходить,  як у тому анекдоті:  в Степана було 5 жінок, а в Івана – жодної. В цілому ж «середня» цифра виглядає пристойно:  по 2,5 жінки на чоловіка. Як не тішитися?

Пан Данило свідомо чи несвідомо не згадав про зростання цін на товари першої необхідності, в першу чергу – продовольчі. Сумніваюсь, що він ходить на ринок або в магазини. А я ходжу і знаю, якою захмарною для більшості людей є ціна на м’ясо, молоко, масло, олію, цукор. Не кажу вже про одяг, взуття, речі повсякденного вжитку. Знаю і те, скільки доводиться сьогодні платити за комунальні послуги – газ, воду, тепло.  От про що слід би пам’ятати  нашим урядовцям, а не тішитися середньостатистичними показниками, хоча й вони викликають великий сумнів.

l

По сусідству зі мною живе сусідка Валентина Павлівна. Працює в одній із невеликих комерційних фірм. Якось запитав: «Що нового на роботі? Скільки платить господар?». Сусідка махнула рукою: «Ех, яка там робота? Працюю всього три  дні на тиждень, зарплату видають у конвертах». Продовжую розмову:  «І що ж в тих конвертах?». – «Мізер. 3-4 тисячі, не більше. А працюємо важко». Не стримуюсь, щоб не задати ще одне запитання: «А от  київські чиновники переконують, що середня зарплата в Україні перевищує 500 доларів».

Валентина Павлівна гірко усміхнулася і сказала: «Якби у мене було 500 доларів, то я б у такому одязі не ходила і заборгованості за комуналку не мала». І додала: «Дати  б тим урядовцям мою «чорну» зарплату і мамину пенсію. Хай би спробували звести кінці з кінцями».

До речі, про пенсію. Нещодавно міністр фінансів заявив, що поколінню українців у віці 40 років не варто розраховувати на пенсію в майбутньому – потрібно самому про неї піклуватися уже сьогодні й нагромаджувати кошти. Прем’єр-міністр пан Шмигаль висловлюється подібним чином. З цього приводу український економіст Олексій Кущ зауважив: «Вся ця маячня спрямована на те, аби  пролобіювати  введення  накопичувальної системи другого рівня. Її пропонують як нібито панацею, а насправді це вигідно фінансовим посередникам, які з цього отримуватимуть мільярди. Самі пенсіонери нічого не одержать. 

Накопичувальна система потрібна, але під час кризи її ніхто не запроваджує. Це  робиться при потужному зростанні економіки. Наша нині в кризі. Єдиний інструментарій для накопичувальної пенсійної системи, який сьогодні є реальним, — іноземні цінні папери. Тобто накопичення українців інвестуватимуть в іноземні економіки —  ми допомагатимемо небідним країнам зростати. Але ціна цих активів може впасти, коли чергова фінансова бульбашка лусне, як це було у 2008 році. Або ж усі накопичення з’їдять інфляція чи компанії-посередники з управління активами. Людина вийде на пенсію і в кращому разі придбає пральну машину.

На жаль, поки що з боку держави нема адекватних пенсійних пропозицій».

l

Важко щось додати до цих розумних слів. Та їх навряд чи почує київська влада.  Вона сьогодні переймається іншим: будівництвом президентського університету, на яке йдуть величезні кошти, ідеєю про проведення зимових Олімпійських ігор в Карпатах та іншими,  далеко не першорядними проблемами. Чиновників зрозуміти можна: вони хочуть продемонструвати, що даремно хліба не їдять, тішачи «позитивними» новинами довірливий електорат і  майже щодня сповіщаючи  про нові, майже фантастичні проєкти. А тим часом в ЗМІ днями з’явилася ось така інформація:

«Від початку року харчі подорожчали на 35 відсотків, як  звітують економісти. Найбільш відчутно у ціні підскочили найпопулярніші продукти. Тож яйця, м’ясо, птиця та цукор тепер коштують, як раніше делікатеси. Експерти попереджають, що восени слід чекати нового цінового стрибка на цю групу товарів. А щодо вартості овочів, особливо картоплі та цибулі, які нині погано вродили, то вони будуть просто космічними… 

Основний фактор, що впливає на цифри на цінниках, — знецінення гривні, подорожчання енергоносіїв, бензину тощо. Єдина надія – на Антимонопольний комітет. Саме він покликаний регулювати та стримувати вартість товарів. Тож якщо держава не втрутиться, продуктовий кошик українця вже восени помітно змаліє. Тільки от бігти зараз по магазинах та скуповувати харчі експерти також не радять. Саме паніка, певні вони, спровокує ціновий хаос».

l

Дехто, прочитавши мої нотатки, запитає: «Що  ти хочеш цим сказати? Адже час важкий, труднощів багато».

Так, час складний: війна на Сході країни триває, пандемія корона- вірусу знову набирає обертів, міжнародне становище ускладнюється. Але важливо нашій владі не тішити народ рожевими казочками про сите й заможне життя, не жонглювати цифрами, а говорити правду, об’єктивно оцінювати ситуацію в країні. І ще – вдосконалювати механізм управління державою, позбуватися на всіх рівнях популістів, демагогів, шоуменів, а призначати на відповідальні посади відповідальних осіб.

Тільки от біда: як заявляють члени ЗЕкоманди, відповідальні особи не хочуть іти працювати в уряд. Мовляв, у бізнесі вони почуваються комфортніше.

Ось над цією проблемою і варто задуматися київській владі. Бо не зовсім зрозуміла ситуація, коли, за словами урядовців, справи в країні йдуть все краще і краще, жити стало веселіше, а бажаючих поповнити ряди реформаторів, одягти на голову лаври переможців економічної кризи все менше і менше.

Як на мене, правда полягає в тому, що ті,  хто  відмовляється від міністерських портфелів, знають щось таке, чого не знаємо ми, любі читачі. Чи я  помиляюся?..

Охрім СВИТКА.

Постійні читачі газети, мабуть, пам’ятають написане мною під заголовком «Дивні  діла твої, Господи!», яке видрукували «Вісті Ковельщини» 24 червня ц. р. Йшлося у статті про деякі «зашквари» (дивацтва) київської влади та наближених  до неї осіб, якими вони дивують і вражають українців.

Нагадаю, що закінчувалися мої нотатки словами: «Отакі-то в нас діла у вищому товаристві. І це тільки невеличка їх часточка. А скільки всього цікавого попереду! Нудьгувати не доведеться. Аби тільки не заплакати».

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 320