Рано-вранці 26 червня парафіяни храму священномученика Василія (Величковського) УГКЦ м. Ковеля (вул. Величковського, 2) вирушили в особливу подорож до святинь села Розгірче, що в Стрийському районі на Львівщині. 

Це невелике мальовниче поселення, яке розташувалося біля підніжжя Карпат, відоме старовинним скельним печерним монастирем, котрий було засновано у ХІІІ столітті, а також іконою святого преподобного Онуфрія Великого із кінця XVII століття, яка прославилася чудодійною силою. 

Дорога тривала майже 4,5 години. Протягом цього часу паломники молилися, співали релігійні пісні і слухали духовні повчання настоятеля храму священномученика Василія. Приїхавши до села, прочани насамперед вирушили на молитву до столітньої дерев'яної каплиці, де відслужили Божественну Літургію. На місці цієї церковки до ХІХ століття існував жіночий монастир, скасований у ході реформ австрійської цісаревої Марії-Терези. Ікона св. Онуфрія була монастирською святинею, тож після скасування обителі образ передали до сільської церкви, однак він дивовижним чином повернувся на попереднє місце. Таке повторилося двічі, тому місцеві жителі звели тут невеличку церковку, де розмістили чудесну ікону. Із 2013 року ориґінал ікони зберігається у парафіяльній церкві, а в каплиці встановлено її копію.

Після богослужіння ковельчани вирушили унікальним маршрутом встановленої тут Хресної Дороги, яка з крутими підйомами і спусками простягається узгір'ям на кілька кілометрів. Остання зупинка Хресної Дороги облаштована безпосередньо біля скельного монастиря. За переказами, його заснували ченці Києво-Печерської лаври, які врятувались під час знищення Києва ордами Батия. 

Дослідження доводять, що ці скелі були культовим місцем ще у поганські часи, а з приходом ченців вони стали місцем християнської молитви. Скельний монастир має два рівні — внизу розташовані печерні келії, а вгорі — печерна каплиця, до якої ведуть круті тесані сходи. Неподалік знаходяться дві високі скелі, що були вратами обителі, а також ще одна невелика печера. З неї, як кажуть місцеві, підземний хід веде аж до скель Довбуша  у с. Бубнище, що на Сколівщині, а це близько 8 кілометрів. 

Спустившись від скельного монастиря до села, паломники завітали до місцевої парафіяльної церкви св. Миколая з 1910 року. Тут всі разом молилися перед ориґіналом чудотворної ікони св. Онуфрія. Як оповідають розгірчани, після молитви перед образом неплідні подружжя за посередництвом святого одержують від Бога ласку батьківства. Свідченням цього є жертовні дари — вотиви, котрі на знак подяки віруючі завішують біля ікони. У храмі ще є кілька старовинних образів, з-поміж яких цікавим є зображення Божої Матері з Дитятком Ісусом на руках, яка сидить на горбочку посеред лісу. Розповідають, що у такому вигляді Богородиця являлась місцевим людям, котрі блукали по горах, і допомагала їм знаходити шлях додому.

На околиці села розташована свердловина з мінеральною водою, котрою ковельчани утамували спрагу. Не оминули також нагоди помилуватися справжньою гірською річкою Стрий, котра протікає біля села. Сміливіші навіть спустилися з крутого берега до самої води і замочили в ній ноги. Оглядаючи гірські краєвиди уздовж річки, всі богомольці вкотре мали нагоду пересвідчитися, якою чудовою, незвіданою і прекрасною є наша мальовнича Україна.

З молитвою прочани приїхали до Розгірча, з молитвою рушили й назад, до рідної Волині. По дорозі ковельчани оглянули ще цікавинки сусідніх сіл: чудову — дерев'яну церкву Воздвиження Чесного Хреста у селі Семигинів та унікальну каплицю-писанку у селі Братківці. З найкращими враженнями, поєднавши в одній подорожі молитву і туризм, паломники повернулись до Ковеля, дякуючи Богові за можливість пізнавати красу сотвореного Ним світу й досвідчувати Його благодать, явлену через численні відомі та ще так мало знані святині рідної Землі.

о. Іван Дутка.

НА СВІТЛИНАХ:  миті паломницької подорожі.

Фото з архіву громади храму Василія (Величковського) УГКЦ м. Ковеля.

Рано-вранці 26 червня парафіяни храму священномученика Василія (Величковського) УГКЦ м. Ковеля (вул. Величковського, 2) вирушили в особливу подорож до святинь села Розгірче, що в Стрийському районі на Львівщині. 

Це невелике мальовниче поселення, яке розташувалося біля підніжжя Карпат, відоме старовинним скельним печерним монастирем, котрий було засновано у ХІІІ столітті, а також іконою святого преподобного Онуфрія Великого із кінця XVII століття, яка прославилася чудодійною силою. 

Дорога тривала майже 4,5 години. Протягом цього часу паломники молилися, співали релігійні пісні і слухали духовні повчання настоятеля храму священномученика Василія. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 248

25 червня відбулось відкриття Транскордонного центру діалогу культур на базі реконструйованих приміщень стадіону "Локомотив".

Проєкт реконструкції відбувався у рамках програми добросусідства ЄС Польща-Білорусь-Україна за рахунок грантових європейських коштів.

На відкриття завітали партнери проєкту та закордонні гості з Польщі й Білорусі, зокрема Генеральний консул Республіки Польща в Луцьку Славомір Місяк, Бургомістр польського міста Щучин Артур Кучиньскі, представник Центру досліджень та розвитку в місті Торуні Єжи Рутковський, представник білоруського міста Щучин Андрій Шкіндеров і Піотр Франашек – директор Центру Міжкультурних творчих ініціатив у Любліні.

Також серед почесних гостей були ректор Таврійського національного університету ім. Вернадського Володимир Казарін, народний депутат України Ірина Констанкевич, заступник голови Волинської обласної державної адміністрації Ігор Чуліпа, заступник голови Волинської обласної ради Григорій  Пустовіт, депутати Ковельської міської ради та громадські діячі й активісти міста.

Ковельський міський голова Ковеля Ігор Чайка разом із Андрієм Шкіндеровим та Артуром Кучиньскі урочисто перерізали стрічку.

Транскордонний центр діалогу культур стане багатофункціональним комплексом, який займатиметься різноманітною діяльністю: організацією та проведенням змагань, спортивних, освітніх, культурних заходів, фестивалів,   міжнародних зустрічей, конференцій, виставок.

Приміщення "Локомотиву" на постійній основі будуть використовуватись спортивними колективами Ковеля, громадськими організаціями, молодіжними центрами, історичним музеєм та закладами позашкільної освіти спортивного та туристичного спрямування.

Ковель матиме надсучасний стадіон

ГО "Волинська агенція із залучення інвестицій" на чолі з Олегом Унігою протягом трьох років спільно з Ковельською міською радою займались проєктом реконструкції стадіону "Локомотив" та відкриття Транскордонного центру діалогу культур. Олег Уніга анонсував, що до кінця 2021 року у Ковелі буде сучасний стадіон. Після робочої поїздки у Ковель Президента України Володимира Зеленського уряд передбачив кошти в розмірі 20-ти мільйонів з державного бюджету на будівництво ядра футбольного поля на "Локомотиві". 23 червня вже відбувся тендер на реалізацію цього проєкту, який включає будівництво футбольного поля з природним покриттям та штучним поливом, легкоатлетичні доріжки з поліаритановим покриттям, сектор для стрибків у висоту та довжину, а також сектори для метання.

Також Олег Уніга відзначив важливість Транскордонного центру діалогу культур для Ковеля:

"Це не просто центр, тут будуть одночасно культура, спорт, туризм, освіта - і все в одному місці. Тут ми зможемо об'єднати людей різного віку та роду занять. Безперечно, Транскордонний центр діалогу культур стане важливим інструментом для розвитку регіональної співпраці не лише Ковеля, а й Волині та України загалом.

Цей проєкт реалізувався завдяки великій командній роботі. Я хочу подякувати усім, хто долучився до реконструкції об'єкта: партнерам з Польщі та Білорусі, нашій команді та Ковельській міській раді".

Ковель має великий шанс стати потужним мостом між Україною та Європою

Генеральний консул Республіки Польща в Луцьку Славомір Місяк прокоментував відкриття Транскордонного центру діалогу культур:

"Нам дуже приємно бути тут. Регіональна співпраця - це основний інструмент залучення сусідніх країн в культуру України. Для Польщі розширення співпраці з нашими сусідами – це пріоритет. Дуже добре, що центр діалогу відкривається, і я переконаний, що він відіграє свою позитивну роль в регіональній співпраці.

Я також хочу підкреслити важливість культурного обміну - це робота, яка дасть в майбутньому багато результату. Нехай це місце допомагає нам в будуванні спільної Європи".

Партнер з білоруського Щучина Андрій Шкіндеров також відзначив важливість центру:

"Ми не будували будівлю – ми збудували центр діалогу культур, центр можливостей, центр обміну нашими традиціями Польщі, Білорусі та України".

Бургомістр польського міста Щучин Артур Кучиньскі розповів про створення таких об'єктів у містах-партнерах проєкту:

"Треба згадати, як ми вперше побачили "Локомотив" три роки тому, тоді він виглядав погано. Але тепер завдяки людям, їхній праці та Європейському Союзу – у Ковелі з'явився центр діалогу культур, незабаром такий же центр з'явиться в Білорусі, а згодом – і в Польщі".

Представник Центру досліджень та розвитку в місті Торуні Єжи Рутковський відзначив перспективи, які відкриваються перед Ковелем:

"Дуже радий приїхати сюди. Вірю, що це місто може бути місцем творення й розвитку великих проєктів. Радію, що наші країни знайшли спільну мову, підписали угоду про співпрацю, створили такий проєкт і тепер ми будемо разом реалізовувати щось цікаве та відвідувати один одного. Нехай приязні люди, які тут мешкають, мають хороші та рівні можливості для розвитку".

Ректор Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського Володимир Казарін розповів про те, що спільно з Василем Байцимом працює над відкриттям філії університету у Ковелі:

"100 років тому Вернадський заснував Українську Академію Наук, бібліотеку  та Таврійський університет в Криму. Нам і зараз потрібна філософія Вернадського, і я сподіваюсь, що мої колеги-професори та практики приїдуть у Ковель і будуть вам допомагати створити вищий навчальний заклад та навчати молодь".

Урочиста частина відкриття завершилась підписанням Декларації про Співпрацю в Програмі "Kultura Ponad Granicami Europy - Polska - Ukraina 2021" між Олегом Унігою, Володимиром Казаріним, Єжи Рутковським та Піотром Франашеком. 

Партнери мають наміри виявляти ініціативи та розробляти проєкти, спрямовані на реалізацію культурних, освітніх, наукових та мистецьких цінностей, забезпечуючи доступ до них місцевим громадам. Також було досягнено домовленість про сприяння обміну досвідом та досягненнями  серед молоді, фахівців та стажерів, підтримуючи аматорський та організаційний рух майстрів, творців та художників, проведення конференцій або спеціальних фестивалів культури та мистецтва, створення виставок, галерей, інститутів, а також творчих майстерень.

Анастасія НЕВЗОРОВА.

25 червня відбулось відкриття Транскордонного центру діалогу культур на базі реконструйованих приміщень стадіону "Локомотив".

Проєкт реконструкції відбувався у рамках програми добросусідства ЄС Польща-Білорусь-Україна за рахунок грантових європейських коштів.

На відкриття завітали партнери проєкту та закордонні гості з Польщі й Білорусі, зокрема Генеральний консул Республіки Польща в Луцьку Славомір Місяк, Бургомістр польського міста Щучин Артур Кучиньскі, представник Центру досліджень та розвитку в місті Торуні Єжи Рутковський, представник білоруського міста Щучин Андрій Шкіндеров і Піотр Франашек – директор Центру Міжкультурних творчих ініціатив у Любліні.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1818

n Горобці купаються в пилюці - буде дощ.

n Гримить лунко - погода поліпшиться, довго й невиразно - розпогодиться не скоро.

n Зацвів верес - з'являються маслюки.

n Побачили червоного мухомора - поблизу має бути білий гриб.

n Сухої пори грибів шукати біля стовбурів дерев, сирої - віддалік.

n Зеленкувате забарвлення Місяця - на тривалу посуху.

n Ластівки літають високо - на гарну погоду, низько - на дощ.

n Серед дня розкумкалися жаби - буде дощ.

n Повійка стуляє свій віночок - на дощ.

n Братки наїжачуються і схиляють голівку додолу - перед похолоданням.

n Промені Сонця темнішають - буде сильна гроза.

n Під час грози пливуть великі і темно-сині хмари - має бути град.

n Цілий день було спекотливо і тихо, а надвечір задув вітер - чекайте дощу; зашуміла дібровонька - на негодоньку.

n Чайки, мартини літають біля берега, кричать - на дощ і навіть шторм (на морі). Зранку чайки летяь вглиб моря від берегів - можна йти на риболовлю.

n Раки на берег виходять - перед дощем і негодою.

n Ворони під хмари злітають - до негоди. Мухи гудуть - на дощ.

n Земляні черв'яки виповзають нагору - перед дощем.

n Веселка, що перекинулася із півночі до півдня, - на вітер і дощ; із заходу до сходу - на гарну днину.

n Глухий грім - на тихий дощ, грім гучний - на зливу.

n Сильна роса вранці - на погожу днину. Сухорос - на дощ.

n Уночі немає роси, а на долинах немає туману - на негоду.

n Роса вранці довго не висихає, на листочках і травинках крапельки - ознака зміни погоди на дощову.

n Парує туман над лісом - готуй кошика на гриби.

n Рясний виліт кажанів після заходу Сонця - завтра буде ясно й тихо.

n Перед негодою птахи сильно кричать, але пісень не співають, багато й довго літають, кружляють, обскубуються.

n Після 15-го липня на березі з'являється жовте листя - на ранню осінь.

n Велика кількість ягід у лісі віщує холодну зиму. Це ж обіцяють густі зарості польового осоту.

n Хороший урожай щавлю свідчить на користь зими теплої.

n Уранці трава суха - очікуй дощу.

n Якщо можна подумки повісити відерце на ріжок Місяця, буде сухо.

n Зеленуватий місяць попереджає про сильну засуху.

n Якщо кіт згорнувся клубочком і лапкою сховав носик - стане холодніше, якщо вмивається і довго лиже лапку - буде суха погода. 

n Як ціп загупає, відразу капуста звивається в головки.

n Бджоли на стінах вуликів - на спеку, а коли виграють уранці - на нестерпну спеку.

n Ластівки, літаючи низом, граються - на дощ та вітер.

n Кроти нарили високі купини - буде тепла і ясна погода.

n Небо в баранцях - буде гарний ранок, а пізніше занегодить.

n Павук виліз із гнізда і тче нову павутину - буде гарна погода.

n Золотиста вечірня зоря на ясному небі - утримається добра погода.

n Мерехтять зорі - кілька днів буде ясно й сухо.

n Потяглися хмари смугами - буде дощ.

n Горобці збираються зграйками і купаються в пилюці - чекай негоди.

n Дерева сильно шумлять на негоду.

n Довго звечора кумкають жаби - погода буде гарною.

n Голуби воркують - буде гарна погода.

n Конюшина згортає свої листочки, нахиляється - перед негодою.

Якщо бджоли швидко летять до вулика - незабаром буде дощ.

n Горобці купаються в пилюці - буде дощ.

n Гримить лунко - погода поліпшиться, довго й невиразно - розпогодиться не скоро.

n Зацвів верес - з'являються маслюки.

n Побачили червоного мухомора - поблизу має бути білий гриб.

n Сухої пори грибів шукати біля стовбурів дерев, сирої - віддалік.

n Зеленкувате забарвлення Місяця - на тривалу посуху.

n Ластівки літають високо - на гарну погоду, низько - на дощ.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 205

Здається, навіщо літо вбрання міняє? Умостилося зручно на троні, володарюй за змістом, а не за формою. Але як колись чепуруни та придворні франти по кілька разів на день переодягали плаття, так і липень намагається щоденно, щогодинно мати більш святкове, більш ошатне вбрання, ніж його брат-попередник.

У коси вишень уплів рубіни. Зарум'янює щоки яблук і груш. Вибурштинів із усіх боків абрикоси й персики. Пройшовся густим золотом по вусах пшениці, соняшниках. Підсинює брови ожині й чорниці. Наніс чорні смуги на зелений глянець кавунів. Заливає червоним помідори й перці. І все це не від гультяйства нестатечного – від працьовитості, щедрості, доброзичливості. Природа з чистою душею розстеляє перед людиною скатертину-самобранку. 

І на лісових городах Берендея теж усього повно-повнісінько. Розсипи суниці яскравими вогниками палають серед темно-сталевої зелені трав. Смачникою здавна охрестили цю запашну ягоду предки. І вони ж колись називали найкрасивішу, найчеснішу й найцнотливішу дівчину не калинкою, не горобинкою, не тернинкою, не черемшинкою, а саме – суничкою!

Налилися соком чорниці – цей неперевершений букет вітамінів. Родовища грибів – вражають. Теплі дощі й тумани женуть із надр землі на світ Божий юрми бурштинових лисичок, раті запашних підосичників, армії лискучих маслюків, фронти різноколірних сироїжок… А над ними усіма, як полководці, височать розкішні боровики!

За ясного сонця і ягоди швидко червоніють, і гриби ваги набирають… А трави в лісах та на луках які! Ніби втомлені від власної величі та соків призбираних, вони хиляться донизу – важко тримати такий достиглий вінець. Тож і тимофіївка, і конюшина, і материнка, і чебрець, і буркун та інше зілля у пояс кланяються – косіть нас! І по всіх улоговинах, край ярів та вибалків, по узліссях і полях височать, наче шоломи билинних богатирів, духмяні стоги й копиці. Ховати літо у них, у хлібних засіках, в овочевих складах, на консервних фабриках – найулюбленіша справа роботящих рук людини.

Молоді пташенята саме перевіряють міцність крил і швидкість лапок. Йде опанування житейських премудростей й одночасно складання іспитів на зрілість нащадків шпаків, зябликів, вільшанок, плисок, граків та інших пернатих. І хоча боязко декому злітати вперше із рідного гнізда, відплигнути від мами на кілька кроків – але час! Як і юним звірятам, пора самим навчатися добувати собі їжу. 

У розпалі пора відпусток. Липень кличе у ліс і на річку, винагороджує за неспання рибалок, "шоколадить" тіла тих, хто оце засмагає на чорноморських і азовських пляжах, узуває у кеди-скороходи туристів, закликає до екскурсбюро тих, що бажають здійснити поїздку в заповідник Асканія-Нова чи до всесвітньовідомої Софіївки – дендрологічного парку на Черкащині. 

Важче тим, хто працює: спека, задуха, аж млосно. Але липень турбується і про них. Завбачливо збере грозу, вибухне важкими сльозами на перегрітий асфальт, обмиє газони і клумби, дерева й чагарники вулиць і парків, збагатить озоном повітря – і дихати легше, і аромати липи, що оце квітне, розіллються повсюдно, знімаючи втому і поліпшуючи настрій… І ласкава свіжість охолодженого надвечір'я впаде на землю м'якою тишею.

Здається, навіщо літо вбрання міняє? Умостилося зручно на троні, володарюй за змістом, а не за формою. Але як колись чепуруни та придворні франти по кілька разів на день переодягали плаття, так і липень намагається щоденно, щогодинно мати більш святкове, більш ошатне вбрання, ніж його брат-попередник.

У коси вишень уплів рубіни. Зарум'янює щоки яблук і груш. Вибурштинів із усіх боків абрикоси й персики. Пройшовся густим золотом по вусах пшениці, соняшниках. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 247

Від  четверга 

до  четверга

2 липня, п'ятниця 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 187

Дитинство — це дивна, чудова, незабутня пора в житті кожної людини. Саме у цей час в кожної дитини настає момент, коли її, як магнітом, тягне взяти участь у всіляких пригодах.

Аби дитячі мрії втілити в реальність, 23 червня у міському парку ім. Лесі Українки вихователі дитячого табору відпочинку з денним перебуванням "Світанок" при закладі загальної середньої освіти "Ліцей №7 м. Ковеля" влаштували для своїх вихованців незвичайне дитяче свято, під час якого усі учасники мали змогу відчути себе на деякий час пустотливими піратами. Було гамірно, але, водночас, дуже весело! З пригодами, жартівливими битвами і пошуками скарбів. Усе це — “піратська” вечірка.

Під час вечірки діти разом із “піратами” (переодягненими у піратські костюми вихователями) злагоджено у командах брали участь у квесті, під час якого складали карти для пошуку скарбів. Вони проходили материки й перепливали моря та океани, вчилися виживати на безлюдному острові й майструвати власний корабель. Щоб отримати загублені скарби, командам довелося добре постаратися. Діти шукали частинки карти, виконуючи різні завдання. На них  чекали цікаві ігри, різноманітні музичні та інтелектуальні  конкурси, спортивні естафети та розваги з фарбами холі.

Не менш цікавою була й підготовка до вечірки. Діти створювали різноманітні тематичні костюми, амуніції та атрибути.

Їхні  зусилля не залишилися марними — на них чекала справжня скриня зі скарбами. А завершилася вечірка галасливою фотосесією та дискотекою.

Усі отримали масу позитиву та задоволення.

 Лілія Воробей,

заступник директора з виховної роботи 

закладу загальної  середньої освіти 

"Ліцей №7 м.Ковеля".

Фото з архіву ліцею.

Дитинство — це дивна, чудова, незабутня пора в житті кожної людини. Саме у цей час в кожної дитини настає момент, коли її, як магнітом, тягне взяти участь у всіляких пригодах.

Аби дитячі мрії втілити в реальність, 23 червня у міському парку ім. Лесі Українки вихователі дитячого табору відпочинку з денним перебуванням "Світанок" при закладі загальної середньої освіти "Ліцей №7 м. Ковеля" влаштували для своїх вихованців незвичайне дитяче свято, під час якого усі учасники мали змогу відчути себе на деякий час пустотливими піратами. Було гамірно, але, водночас, дуже весело! З пригодами, жартівливими битвами і пошуками скарбів. Усе це — “піратська” вечірка.

  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 243

Сумлінно виконують свої службові обов’язки начальник поштового відділення Ковель-1 Людмила Рижко та оператор Галина Проскурнікова. Вони люб’язно зустрічають клієнтів, які звертаються до них з проханням допомогти вирішити те чи інше питання, отримати пенсію, придбати необхідний товар і, звичайно, передплатити улюблену газету “Вісті Ковельщини”.

Сподіваємся, що Ви не забули продовжити передплату на ІІ півріччя ц. р. В будь-якому випадку у Вас є ще два дні – сьогодні і завтра, щоб це зробити.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Сумлінно виконують свої службові обов’язки начальник поштового відділення Ковель-1 Людмила РИЖКО та оператор Галина ПРОСКУРНІКОВА. Вони люб’язно зустрічають клієнтів, які звертаються до них з проханням допомогти вирішити те чи інше питання, отримати пенсію, придбати необхідний товар і, звичайно, передплатити улюблену газету “Вісті Ковельщини”.

Сподіваємся, що Ви не забули продовжити передплату на ІІ півріччя ц. р. В будь-якому випадку у Вас є ще два дні – сьогодні і завтра, щоб це зробити.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 408

Міський голова Ігор Чайка завітав на урочистості та привітав з професійним святом колективи Ковельської поліклініки Волинської обласної ради та Ковельського МТМО.

У своїй промові він, зокрема, наголосив: «Медичні працівники своєю працею примножують славу міста. Ви – герої на передовій боротьби з коронавірусом, ви – герої на вершині професіоналізму, відповідальності і чуйності.

Немає покликання вищого і благороднішого, аніж повертати людям здоров’я і повноцінне життя. Дякую вам за відданість справі і подаровану людям віру і радість».

Очільник міста вручив восьми працівникам лікувальних закладів Подяки за високий професіоналізм, особистий внесок у розвиток охорони здоров’я, надання кваліфікованої медичної допомоги, сумлінну працю і чуйність.

Серед нагороджених: Світлана Зінчук – завідуюча інсультним центром (лікар-невропатолог) центральної районної лікарні, Світлана Іванюк – лікар з ультразвукової діагностики жіночої консультації пологового будинку, Сергій Мазурок – завідуючий хірургічним відділенням (лікар-хірург) центральної районної лікарні, Олег Марценюк – лікар з медицини невідкладних станів Ковельського відділення Волинського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Микола Назарчук – лікар-хірург комунального підприємства «Ковельська поліклініка Волинської обласної ради», Тетяна Поліщук – медична сестра відділення первинної медичної допомоги комунального підприємства «Ковельська поліклініка Волинської обласної ради», Тетяна Приходько – завідувач відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії (лікар-анестезіолог) центральної районної лікарні, Тетяна П’ясецька – медична сестра  стаціонару (для обслуговування новонароджених) пологового відділення пологового будинку.

Слова вдячності і вітань звучали від генерального директора МТМО Валентина Вітра, директора Ковельської поліклініки Адама Маковецького, заступника голови районної ради Андрія Броїла, заступника голови райдержадміністрації Романа Кульцмана, декана Благовіщенського округу ПЦУ протоієрея Василя Мичка.

Міський голова Ігор Чайка завітав на урочистості та привітав з професійним святом колективи Ковельської поліклініки Волинської обласної ради та Ковельського МТМО.

У своїй промові він, зокрема, наголосив: «Медичні працівники своєю працею примножують славу міста. Ви – герої на передовій боротьби з коронавірусом, ви – герої на вершині професіоналізму, відповідальності і чуйності.

Немає покликання вищого і благороднішого, аніж повертати людям здоров’я і повноцінне життя. Дякую вам за відданість справі і подаровану людям віру і радість».

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 253

Міський голова Ігор Чайка разом з генеральним директором Ковельського МТМО Валентином Вітром та медичним директором Центру ПМСД Олегом Кубаєм побували в амбулаторіях загальної практики сімейної медицини у мікрорайоні “Сільмаш” та у селах Тойкут і Білин. 

Напередодні професійного свята медиків вони поцікавились, як працюється колективам, яка потрібна допомога.

Амбулаторію №3 ЦПСМД Ковельського МТМО управлінцям показав її завідувач Олег Лисик. Лікар розповів, що у штаті закладу – 2 сімейних лікарі та 2 педіатри. До послуг пацієнтів у сучасному приміщенні облаштовано вісім кабінетів. Для відвідувачів – увесь спектр послуг первинної допомоги: прийом аналізів, консультації, направлення до спеціалістів. До слова, у Ковелі збережено педіатричну службу, що дозволяє маленьким пацієнтам та їх батькам краще співпрацювали з дитячими спеціалістами.

Ігор Чайка поцікавився у медперсоналу про кількість хворих та ситуацію з коронавірусом, у пацієнтів – як відбувається прийом. Ігор Леонтійович подякував фахівцям за роботу і побажав всім здоров'я.

Теплою була зустріч і у Тойкутській амбулаторії, яка обслуговує мешканців семи навколишніх сіл. Об’єкт введено в експлуатацію у нинішньому році. Тут професійну медичну допомогу надають 6 працівників. Завідувач Віктор Маліцький, який понад 30 років тут лікує людей,  провів екскурсію приміщенням, розповів про спектр послуг, якими користуються тутешні пацієнти. Є тут і житло для лікаря, службовий автомобіль. Але особливо медики тішаться необхідним сучасним обладнанням.

У Білині гостей зустрічали староста Петро Бородій та завідувачка амбулаторії Юлія Потішук. Колектив із п’яти осіб цьогоріч теж справив новосілля. Задоволені умовами праці спеціалісти, а білинці і мешканці сусіднього села Колодниці – отриманням кваліфікованої медичної допомоги, чуйністю і професіоналізмом працівників.

Ігор Чайка подякував представникам сільської медицини за турботу про здоров’я людей, важку і благородну місію, яку вони щоденно виконують, незважаючи на пору доби, втому, особисті справи. Міський голова привітав усі колективи з прийдешнім святом, побажав радості, достатку, удачі, благополуччя в родинах. 

Міський голова Ігор Чайка разом з генеральним директором Ковельського МТМО Валентином Вітром та медичним директором Центру ПМСД Олегом Кубаєм побували в амбулаторіях загальної практики сімейної медицини у мікрорайоні “Сільмаш” та у селах Тойкут і Білин. 

Напередодні професійного свята медиків вони поцікавились, як працюється колективам, яка потрібна допомога.

Амбулаторію №3 ЦПСМД Ковельського МТМО управлінцям показав її завідувач Олег Лисик. Лікар розповів, що у штаті закладу – 2 сімейних лікарі та 2 педіатри. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 0

Традиційна урочиста лінійка на площі Героїв Майдану зібрала 443 вчорашніх одинадцятикласників, педагогів, батьків, пересічних ковельчан, які прийшли на міське свято. Прибули на нього і випускники Білинського ліцею. Дівчата вражали вишуканими сукнями, хлопці – елегантністю та прекрасними манерами. 

 На початку урочистостей випускники поклали квіти до пам’ятників Тарасу Шевченку, Лесі Українці, борцям за волю України, меморіальної стели «Хрест пам’яті жертв більшовицького терору», Меморіалу Слави, до стели пам’яті на честь наших земляків – загиблих учасників АТО.

Звертаючись до юнаків і дівчат, начальник управління освіти Віктор Бичковський зазначив: «У школі ви отримували якісні знання, розвивали творчі здібності, вчилися відстоювати свої погляди і переконання, любити рідну землю. Це безцінний капітал, який допоможе вам впоратися з усіма життєвими випробуваннями і досягти великих успіхів. Нехай Вас завжди супроводжує міцна шкільна дружба, допомагають добрі і мудрі поради Ваших учителів».

 Вітальне слово виголосив і міський голова Ігор Чайка: «Дорогі діти! Хочу побажати, щоб ви ніколи не полишали зв’язок з тим містом, де минуло ваше дитинство і шкільні роки, де започатковувалась ваша шкільна дружба. І завжди пам’ятали, що вас тут чекають. Чекають ті люди, які розділяли з вами перші невдачі, радіють за ваші успіхи.

Упевненості вам у власних силах! Непохитно вірте в успіх, у свою велику мету, у свою щасливу долю».

Ігор Чайка разом із Віктором Бичковським вручили медалі найкращим учням. Цього року 59 відмінників навчання отримали свої заслужені нагороди – 48 золотих та 11 срібних медалей. 

Від батьків виступила Тетяна Ярош, яка висловила повагу і вдячність педагогам за те, що вкладали часточку своєї душі у дітей, за їх сумлінну працю, за знання, якими збагатили учнів.

Від педагогічної спільноти учорашніх одинадцятикласників привітала Тетяна Рубчук. 

З напутніми словами до вже дорослих дітей звернувся декан Благовіщенського округу міста Ковеля протоієрей Василь Мичко.

Випускники ж дякували своїм наставникам за проведені за шкільною партою роки. З щирими усмішками та неприхованими сльозами на очах вони прощалися зі своїми вчителями, однокласниками, безтурботною юністю.

Традиційна урочиста лінійка на площі Героїв Майдану зібрала 443 вчорашніх одинадцятикласників, педагогів, батьків, пересічних ковельчан, які прийшли на міське свято. Прибули на нього і випускники Білинського ліцею. Дівчата вражали вишуканими сукнями, хлопці – елегантністю та прекрасними манерами. 

 На початку урочистостей випускники поклали квіти до пам’ятників Тарасу Шевченку, Лесі Українці, борцям за волю України, меморіальної стели «Хрест пам’яті жертв більшовицького терору», Меморіалу Слави, до стели пам’яті на честь наших земляків – загиблих учасників АТО.

Звертаючись до юнаків і дівчат, начальник управління освіти Віктор Бичковський зазначив: «У школі ви отримували якісні знання, розвивали творчі здібності, вчилися відстоювати свої погляди і переконання, любити рідну землю. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 270