Відбулася 24 сесія Ковельської районної ради, яку провів її голова Андрій Броїло. 

На початку засідання Андрій Петрович повідомив про кадрові зміни, які відбулися в міжсесійний період на місцевих підприємствах, зокрема, керівником Ковельського відділення ПАТ "Волиньгаз" призначено Андрія Боярчука.  

Далі перед присутніми виступив голова ГО  "Ковельська міськрайонна спілка ветеранів та волонтерів АТО" Леонід Хвещук, який передав Віктору Козаку та Андрію Броїлу Почесну грамоту та Подяку для громади Ковельщини від імені командування та особового складу 14-ї окремої механізованої бригади (на знімку праворуч).

"Висловлюємо громаді Ковельщини щиру подяку за активну громадську позицію, патріотизм, проявлену турботу та всебічну волонтерську допомогу у забезпеченні особового складу бригади, тісну та плідну співпрацю щодо підтримки бойової готовності підрозділів бригади. Подібна діяльність та зусилля патріотів, небайдужих до сьогодення, є вагомим внеском у формуванні майбутнього нашої Батьківщини. Завдяки Вам наша армія стає сильнішою, а перемога – ближчою", – йшлося у Подяці. 

Згідно з регламентом, депутати виступили із своїми запитами та запитаннями. Кілька запитів озвучив депутат Анатолій Корнійчук. Він порушив питання організації безпеки дорожнього руху на автодорозі Київ-Ковель-Ягодин в районі села Гулівка; просив розглянути та вирішити питання про збільшення суми коштів, які передбачені на фінансування районної програми "Власний дім"; просив збільшити розмір депутатського фонду для допомоги мешканцям Ковельщини.

Депутат Василь Олексюк озвучив звернення жителів Луківки та Грив'яток з приводу аварійного стану опор телефонного зв'язку у цих селах. Інший запит депутата стосувався прохання відновлення роботи диспетчерської служби при Ковельській філії ПАТ "Волиньобленерго". 

Микола Чуль говорив про необхідність облаштування твердого покриття на грунтовій дорозі "Зелене-Білашів".

Далі депутати працювали згідно із затвердженим порядком денним і першим розглянули питання "Звіт голови Ковельської райдержадміністрації про виконання делегованих Ковельською районною радою повноважень у 2018 році". Інформував голова Ковельської райдержадміністрації Віктор Козак.

Попередньо депутати опрацювали звіт на засіданнях постійних комісій районної ради, він був опублікований у газеті "Вісті Ковельщини", тому на сесії обранці громади вирішили працювати у форматі "запитання-відповіді". 

Виступаючи з сесійної трибуни, Віктор Козак коротко зупинився на основних здобутках Ковельщини в різних сферах та галузях господарства, подякував депутатському корпусу, об'єднаним територіальним громадам за співпрацю. Ухваливши рішення, депутати взяли звіт до відома.

Про стан законності, заходи щодо її зміцнення та результати діяльності Ковельської місцевої прокуратури на території району за 2018 рік інформував керівник місцевої прокуратури Олександр Бабенков. 

Прокурор, серед іншого, відзначив той приємний факт, що на підсумковій нараді в прокуратурі області Ковельську місцеву прокуратуру відзначили як одну з найкращих за всіма напрямками прокурорської діяльності. "Вдалося дещо зменшити рівень злочинності, зокрема, набагато менше на даний час вчиняється крадіжок, тож вжиті координаційні заходи, профілактична робота дають свої позитивні результати", – підкреслив О. Бабенков. 

Про стан боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку та  результати діяльності Ковельського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області на території району за  2018 рік інформував  присутніх начальник Ковельського відділу поліції Іван Тусь. Виступив також заступник начальника відділу організації несення служби в місті Ковелі управління патрульної поліції у Волинській області Сергій Цигульов. 

У діалозі з правоохоронцями депутати висловили тривогу з приводу аварійної ділянки автодороги Київ-Ягодин в районі села Гулівка, запропонували ряд заходів для забезпечення там безпеки дорожнього руху. Також обранці громади акцентували увагу на стан дорожнього покриття, наявність дорожньої розмітки на автошляхах Ковельщини. Депутат Микола Чуль вкотре порушив перед представниками правоохоронних органів питання повернення приміщення колишнього магазину в селі Ворона у власність громади села. 

Далі депутати заслухали інформацію керівника Волинської дирекції АТ "Укрпошта" Івана Шевчука про роботу підвідомчих відділень на території Ковельського району (на знімку в центрі). Питання роботи поштових відділень є дуже важливим для жителів села, тож обговорення було тривалим та гарячим, керівнику було адресовано ряд критичних зауважень, з якими виступили Валерій Миронюк, Володимир Хомік, Василь Олексюк, Микола Чуль, Григорій Рудюк. Серед іншого, депутати порушували питання режиму роботи відділень в окремих селах, адже в деяких з них пошта працює лише один день в тиждень.

Інформуючи присутніх про діяльність очолюваної ним установи, Іван Олександрович  повідомив, що Волинська дирекція "Укрпошти" складається з 460 відділень поштового зв'язку. З них 80 – міські відділення, решта – сільські. 

 За офіційною інформацією Волинської дирекції АТ "Укрпошта", більшість сільських відділень є збитковими. Основними послугами в сільській місцевості є виплата пенсій та соціальних допомог, доставка періодичних видань, приймання плати від населення за комунальні послуги. Серед основних причин збитковості – зменшення кількості пенсіонерів та отримувачів соціальних допомог, яких обслуговує "Укрпошта", зменшення кількості передплати періодичних видань, ріст ціни на енергоносії, паливно-мастильні матеріали. Збиткова сільська мережа утримується за рахунок доходів відділень райцентрів та обласного центру. 

– В цьому році, враховуючи взаємодію Президента та Уряду, вперше за багато років на проблеми державного підприємства звернули увагу, та у бюджет Пенсійного фонду України заклали кошти для компенсації частини збитків "Укрпошти" від доставки пенсії в село, за що ми дуже дякуємо Кабінету Міністрів, – зазначив І. Шевчук.

У Ковелі та районі діє 40 відділень поштового зв'язку, 22 з яких (у сільській місцевості) є збитковими, тож Іван Шевчук просив сільських голів та голів ОТГ посприяти в утриманні сільських відділень.

В контексті розмови депутат Анатолій Корнійчук висловив думку: а як часто кожен з нас заходить на пошту, користується її послугами, щоб відділення мали прибуток і перспективу ефективної роботи? Свою позицію озвучив й депутат Олександр Титомир, який подякував за співпрацю та взаєморозуміння начальнику Ковельського Центру поштового зв'язку № 4 Ларисі Філіпчук.

В ході сесії депутати розглянули ряд інших питань порядку денного, зокрема, взяли до відома інформацію головного лікаря ЦПМСД Ковельського МТМО про роботу закладів охорони здоров'я на території Ковельського району, внесли зміни до рішення районної ради від 13 грудня 2018 року, № 23/28 "Про районний бюджет на 2019 рік", розглянули питання "Про внесення доповнень до Програми соціального захисту населення Ковельського району на 2019-2022 роки, затвердженої рішенням районної ради від 13 грудня 2018 року, № 23/11", затвердили ряд програм.

Світлана ЛЯШУК.

Відбулася 24 сесія Ковельської районної ради, яку провів її голова Андрій Броїло. 

На початку засідання Андрій Петрович повідомив про кадрові зміни, які відбулися в міжсесійний період на місцевих підприємствах, зокрема, керівником Ковельського відділення ПАТ "Волиньгаз" призначено Андрія Боярчука.  

Далі перед присутніми виступив голова ГО  "Ковельська міськрайонна спілка ветеранів та волонтерів АТО" Леонід Хвещук, який передав Віктору Козаку та Андрію Броїлу Почесну грамоту та Подяку для громади Ковельщини від імені командування та особового складу 14-ї окремої механізованої бригади (на знімку праворуч).

"Висловлюємо громаді Ковельщини щиру подяку за активну громадську позицію, патріотизм, проявлену турботу та всебічну волонтерську допомогу у забезпеченні особового складу бригади, тісну та плідну співпрацю щодо підтримки бойової готовності підрозділів бригади. Подібна діяльність та зусилля патріотів, небайдужих до сьогодення, є вагомим внеском у формуванні майбутнього нашої Батьківщини. 

   

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 846

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 475

З 2019 року в Україні запрацював ще один вид соціальної допомоги — "муніципальна няня".  Механізм відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років "муніципальна няня" визначено Порядком відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років "муніципальна няня", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 р., № 68.  Це додаткова грошова допомога від Уряду молодим сім'ям.  

Крім щомісячних 860 гривень виплат на дитину, сім'я зможе безповоротно щомісяця отримувати ще 1626 гривень  на відшкодування послуги няні. На це Уряд у Державному бюджеті заклав 500 мільйонів гривень. Незалежно від того виходить мама на роботу чи залишається у декретній відпустці держава  виплачуватиме такій сім'ї щомісячну компенсацію на няню. Безповоротна допомога від Уряду прив'язана до прожиткового мінімуму для дітей. З січня 2019 року сім'я  зможе отримувати щомісяця 1626 грн. відшкодування послуги помічниці для своєї дитини.

Отже, компенсація послуги "муніципальна няня" виплачується отримувачу послуги "муніципальна няня" у розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років, встановленого на 1 січня відповідного року, за кожну дитину, яку доглядає муніципальна няня. Компенсація послуги "муніципальна няня" не призначається батькам, які є батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, прийомними батьками, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства. 

Цивільно-правовий договір укладається у письмовій формі між отримувачем послуги "муніципальна няня" та муніципальною нянею та не потребує нотаріального завірення. У договорі має бути визначено, зокрема, назву послуги, її обсяг із зазначенням конкретних заходів, умови та строк її надання, вартість, періодичність оплати, відповідальність сторін.

Для отримання компенсації послуги "муніципальна няня" отримувач послуги "муніципальна няня" протягом місяця після укладення договору подає в управління соціального захисту населення за місцем свого проживання заяву та документи. Крім заяви про надання допомоги, потрібно буде додати копію договору з нянею, свідоцтво про народження дитини, копію сторінок паспорта мами, підтверджуючі документи про оплату послуги няні (виписка з банківського рахунку, розрахункова квитанція тощо). Жінка, яка прагне офіційного працевлаштування в сім'ї по догляду за дітьми, має оформити ФОП (фізична особа-підприємець КВЕД 97.00, КВЕД 88.91/ юридична особа підприємець КВЕД 78.20, КВЕД 85.10) та відкрити рахунок в банку, на який надходитиме її заробітна плата.

Оскільки більшість нянь в Україні — жінки працездатного віку, формалізація відносин з батьками стане практичною і для оформлення житлової субсидії. Адже офіційно безробітні громадяни мають право на допомогу лише за умови сплати ЄСВ. А у випадку відкриття ФОПа єдиний соціальний внесок сплачується щомісяця і впливає на збільшення страхового стажу такої людини.

Софія САГАЛЬ,

начальник управління соціального захисту населення міськвиконкому.

З 2019 року в Україні запрацював ще один вид соціальної допомоги — "муніципальна няня".  Механізм відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років "муніципальна няня" визначено Порядком відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років "муніципальна няня", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 р., № 68.  Це додаткова грошова допомога від Уряду молодим сім'ям.  

Крім щомісячних 860 гривень виплат на дитину, сім'я зможе безповоротно щомісяця отримувати ще 1626 гривень  на відшкодування послуги няні. На це Уряд у Державному бюджеті заклав 500 мільйонів гривень. Незалежно від того виходить мама на роботу чи залишається у декретній відпустці держава  виплачуватиме такій сім'ї щомісячну компенсацію на няню. Безповоротна допомога від Уряду прив'язана до прожиткового мінімуму для дітей. З січня 2019 року сім'я  зможе отримувати щомісяця 1626 грн. відшкодування послуги помічниці для своєї дитини.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 508

Гороскоп

з 22 по 28 квітня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 476

Весна і літо – по-справжньому гаряча пора в роботі працівників пожежної охорони. І не тільки тому, що високою є температура повітря. Не менш дошкуляють пожежі, які спалахують то в одному, то в іншому місці. Часто-густо їх причиною є безтурботність і легковажність наших земляків, про що йдеться в інформації начальника Ковельського міськрайвідділу управління державної служби з надзвичайних ситуацій Володимира Войтаніка, опублікованій нижче.

Однак труднощі не лякають ковельських вогнеборців. На знімку ви бачите працівників 4-ої Державної пожежно-рятувальної частини: начальника караулу Євгенія ЯРМОЛЮКА, командира відділення В'ячеслава ІСАЄВА, старшого пожежного Романа ГОЧЕЧКА, командира відділення, водія Володимира КЛІМУКА.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Весна і літо – по-справжньому гаряча пора в роботі працівників пожежної охорони. І не тільки тому, що високою є температура повітря. Не менш дошкуляють пожежі, які спалахують то в одному, то в іншому місці. Часто-густо їх причиною є безтурботність і легковажність наших земляків, про що йдеться в інформації начальника Ковельського міськрайвідділу управління державної служби з надзвичайних ситуацій Володимира Войтаніка, опублікованій нижче.

Однак труднощі не лякають ковельських вогнеборців. На знімку ви бачите працівників 4-ої Державної пожежно-рятувальної частини: начальника караулу Євгенія ЯРМОЛЮКА, командира відділення В'ячеслава ІСАЄВА, старшого пожежного Романа ГОЧЕЧКА, командира відділення, водія Володимира КЛІМУКА.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 605

Погода в Ковелі  

11 – 17 квітня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1034

Чотири роки тому, 1 квітня 2015 року, в Україні відкрили перший центр безоплатної правової допомоги. Сьогодні їх мережа вже нараховує понад 550 закладів: 23 регіональних та 96 місцевих центри, а також 433 бюро правової допомоги. Мережа охоплює  всю країну – від великого міста до найменшої громади. З якими проблемами звертаються громадяни та які безкоштовні послуги можна отримати, проаналізували наші експерти. 

Допомога тим, 

хто цього потребує

Програма безоплатної правової допомоги покликана захистити тих, хто потребує юридичної підтримки, але не може сплатити за неї. У Мін’юсті кажуть, що з 624 тисячі українців, які звернулись за допомогою торік, 400 тисяч – малозабезпечені громадяни, чий дохід менший за два прожиткові мінімуми. Понад 55 тисяч – учасники бойових дій. Вони переважно потребували фахової допомоги щодо соціального забезпечення або отримання земельних ділянок. 

«Ми продовжуємо розширювати коло осіб, які мають право на гарантовану державою правову допомогу. Минулого року до цього переліку було додано тимчасово переміщених осіб, а також розширено коло питань, з яких правова допомога надається учасникам АТО. Цьогоріч таке право отримали постраждалі від домашнього насильства чи насильства за ознакою статі й усі без винятку діти», – зазначив міністр юстиції Павло Петренко. 

Безоплатна правова допомога від держави передбачає: надання правової інформації, консультації і роз’яснення з правових питань, складання заяв і скарг, забезпечення доступу до інших правових послуг. Проте, як кажуть у самих центрах, цими рамками спеціалісти не обмежуються. 

«Спілкування із клієнтом ми не починаємо із формальних критеріїв – визначення приналежності до категорій суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу. Ми починаємо із того, що з’ясовуємо, у чому полягає проблема людини, з якою вона прийшла до конкретного центру, і як саме ми можемо їй допомогти», – розповідає директор Координаційного центру з надання правової допомоги Андрій Вишневський.

Так, наприклад, до Великолепетиського бюро правової допомоги Каховського місцевого центру звернулася молода мати щодо збільшення розміру аліментів. Юристи склали позовну заяву й успішно представили інтереси клієнтки в суді. Або у Павлоградському місцевому центрі спеціалісти допомогли жінці з інвалідністю першої групи, яка хотіла  зняти з реєстрації особу, яка довгий час не проживає у її будинку. Адвокат допоміг скласти позовну заяву та направив її до суду першої інстанції. 

У Мін’юсті кажуть, що у практиці центрів багато історій успішного захисту клієнтів, зокрема, у кримінальних провадженнях. 

«Лише минулого року нашим захисникам вдалося домогтися виправдувальних вироків у 280 кримінальних провадженнях», – звітують у Мін’юсті. 

Водночас Андрій Вишневський підкреслює, що не всім клієнтам потрібне саме представництво інтересів у суді.

Часто це різні питання юридичного характеру, що вимагають фахової консультації. 

Отримати юридичну допомогу громадяни можуть як за безкоштовним цілодобовим телефоном (0 800 213 103), так і особисто, звернувшись до найближчого центру.

Подальший розвиток

Система безоплатної правової допомоги розвивається далі. Торік активно поширювались виїзні прийоми громадян. 

«За весь минулий рік наші мобільні консультаційні пункти здійснили понад 13 тисяч виїздів. Загалом упродовж 2016-2018 років таких виїзних прийомів громадян було проведено майже 31,5 тисячі. Завдяки цьому українці отримали правові консультації та роз’яснення фактично в себе вдома», – зазначив міністр юстиції Павло Петренко.

Крім цього, змінюється система контролю за функціонуванням системи. Так, 20 березня Уряд підтримав ініціативу Мін’юсту щодо створення незалежної наглядової ради в системі безоплатної правової допомоги. До її функцій входитимуть безпосередній контроль, моніторинг, оцінка ефективності роботи центрів, а також пропозиції щодо бюджетування системи.

В Уряді зауважують, що наглядова рада не матиме жодних політичних впливів і щороку презентуватиме оцінку роботи системи безоплатної правової допомоги. 

 «Робота цих центрів є дуже важливою для того,  аби реалізувались і всі інші реформи, які вимагають більшої активності людей у відносинах з державою. Ця тема важлива для оцінки інтенсивності реформ в Україні», – наголошує керівник проекту «Український медіа-центр реформ» Тарас Качка.

Експерти погоджуються, що система безоплатної правової допомоги – приклад одного з наймасштабніших українських проектів, який допомагає утвердженню верховенства права в державі.

Центр громадського 

контролю та моніторингу. 

Чотири роки тому, 1 квітня 2015 року, в Україні відкрили перший центр безоплатної правової допомоги. Сьогодні їх мережа вже нараховує понад 550 закладів: 23 регіональних та 96 місцевих центри, а також 433 бюро правової допомоги. Мережа охоплює  всю країну – від великого міста до найменшої громади. З якими проблемами звертаються громадяни та які безкоштовні послуги можна отримати, проаналізували наші експерти. 

Програма безоплатної правової допомоги покликана захистити тих, хто потребує юридичної підтримки, але не може сплатити за неї. У Мін’юсті кажуть, що з 624 тисячі українців, які звернулись за допомогою торік, 400 тисяч – малозабезпечені громадяни, чий дохід менший за два прожиткові мінімуми. Понад 55 тисяч – учасники бойових дій. Вони переважно потребували фахової допомоги щодо соціального забезпечення або отримання земельних ділянок. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 501

Що не кажіть, а Всеукраїнський конкурс «Учитель року – 2019» в номінації «Географія» став для міста Ковеля знаковою історичною подією. Вибір місця проведення Міністерством освіти та науки не випадковий.

Найперше це – підтвердження високого рівня освітянської галузі на теренах Волині та всієї України. Погодьтеся: до відстаючих чи «середняків» не їдуть! Є що показати, є що розказати і є потенціал, напрацювання, щоб поділитися місцевим досвідом в умовах шкільної реформи.

До Ковеля прибули найкращі вчителі географії з усіх, без винятку областей України – від Харкова до Львова, від Одеси до Луцька. Ці креативні особистості пройшли жорсткий безкомпромісний відбір в умовах змагань місцевого та обласного рівнів. Вони хвилюються, переживають. Місце «під Сонцем» не кожному вдається вибороти. А просвітлювати їхні знання,  професіоналізм, підготовку прибули строгі і поважні члени журі, серед яких – професори, доктори та кандидати географічних та педагогічних наук.

Про високу значимість освітянського форуму свідчить той факт, що він перебуває на контролі самого Міністра освіти та науки України Лілії Гриневич. Вона звернулась із вітальним листом до учасників відповідального конкурсу. Цей лист озвучила Людмила Доценко, голова журі, доктор географічних наук, завідувач кафедри геодезії та картографії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Доречним буде навести окремі тези цього звернення. Ось головна: «Східна мудрість вчить: «Коли дме вітер змін, став не стіни, а вітрила».

Реформа освіти впевнено крокує країною. Нові підходи, нове бачення, нове розуміння процесу навчання  увійшли не тільки в освітній простір першокласників. Новою українською школою, її ідеями надихнулися й вчителі базової школи.

Педагогіка партнерства, орієнтація на учня, формування ціннісних ставлень поряд із використанням сучасних педагогічних технологій стали основою роботи багатьох учителів.

…Упевнена, що учасники цьогорічного конкурсу «Учитель року» готові до реальної педагогічної автономії, створення навчальних програм, розроблення власної системи оцінювання успішності учнів.

…Маю надію, що ви станете першими супервізорами педагогічної інтернатури, візьмете участь у створенні середовища підтримки та піклування для молодих учителів».

Як кажуть, без коментарів, адже тут – і сьогодення, і вектор руху освіти, і надія на успішне майбутнє галузі та країни.

Та повернімося до зустрічі з учасниками конкурсу в міському Народному домі «Просвіта» (на знімках). На мою суб’єктивну думку, гості мають бути задоволені. Прелюдія форуму – це  гарні музично-хореографічні вітання від ковельських аматорів сцени, позначені духом Лесі Українки.

У вінок дитячих пісень,  танцювальних творів гарно впліталися вітальні зичення від  очільників місцевої влади, членів журі та оргкомітету. Щиросердечні вітання лунали, зокрема, з вуст Михайла  Гетьмана – першого заступника міського голови, Людмили Плахотної – голови оргкомітету, начальника управління освіти, науки та молоді Волинської облдержадміністрації, Людмили Доценко – голови журі, Петра Олешка – ректора Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти, Віктора Бичковського – начальника управління освіти виконкому Ковельської міської ради.

Та попри все, чи не найщирішими були вітання від учнів комунального закладу «НВК «ЗОШ І–ІІІ ступенів № 11-ліцей». Саме на базі цього закладу відбувається основна частина конкурсу. Із приємністю слід відзначити і те, що школа гордиться своїм колишнім директором Борисом Клімчуком, який перші кроки свого вчительства успішно робив   саме у викладанні предмету «Географія».

Випадковість? Аж ніяк! Мабуть, так треба небесам і нашому видатному земляку, який прославив рідний край і «робив, що міг», в тому числі і для теперішніх реформ в освіті та управлінні державою.

Що ж, конкурс розпочався. Через 8 днів (тобто, у п’ятницю, 12 квітня ц. р.) будуть визначені переможці. Нас тішить, що учасники конкурсу у всі куточки України повезуть найприємніші враження про Волинь, Ковель – географічний центр області, «квітку Волині».

Анатолій СЕМЕНЮК.

Що не кажіть, а Всеукраїнський конкурс «Учитель року – 2019» в номінації «Географія» став для міста Ковеля знаковою історичною подією. Вибір місця проведення Міністерством освіти та науки не випадковий.

Найперше це – підтвердження високого рівня освітянської галузі на теренах Волині та всієї України. Погодьтеся: до відстаючих чи «середняків» не їдуть! Є що показати, є що розказати і є потенціал, напрацювання, щоб поділитися місцевим досвідом в умовах шкільної реформи.

До Ковеля прибули найкращі вчителі географії з усіх, без винятку областей України – від Харкова до Львова, від Одеси до Луцька. Ці креативні особистості пройшли жорсткий безкомпромісний відбір в умовах змагань місцевого та обласного рівнів. Вони хвилюються, переживають. Місце «під Сонцем» не кожному вдається вибороти. А просвітлювати їхні знання,  професіоналізм, підготовку прибули строгі і поважні члени журі, серед яких – професори, доктори та кандидати географічних та педагогічних наук.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 753

12 березня в Україні стартували виплати субсидій у грошовій формі. Уже понад 3 мільйони сімей отримали допомогу від держави на оплату комунальних послуг. Проте це тільки початок змін у системі нарахування субсидій, які заплановані на цей рік. Що слід знати про нові правила виплат і як вони працюють на практиці, розбиралися наші експерти.

Коли, кому і скільки платять

За даними Держстату, понад 6,5 мільйонів українських родин отримують субсидії. Монетизувати таку кількість виплат в одну мить вкрай складно, тому процес поділили на кілька етапів. У березні грошові виплати за субсидіями почали отримувати ті, хто вперше у 2019 році звернувся за допомогою від держави. З 1 травня монетизація торкнеться тих, хто отримує субсидію вже багато років, в тому числі користується нею в літній період. Уже з жовтня повинна запрацювати повномасштабна монетизація, коли усі українці отримуватимуть готівкову субсидію.

За інформацією Мінсоцполітики, станом на кінець березня субсидії грошима отримали 3,4 млн. українських родин на загальну суму 5,7 млрд. гривень. Середній обсяг монетизованої субсидії становить 1676 гривень. Загалом у бюджеті на 2019 рік заплановано 55 мільярдів гривень на субсидії з комунальних послуг.

Як зауважує міністр соціальної політики Андрій Рева, наразі опрацьовано 43% заяв на призначення субсидій, поданих після 1 січня 2019 року.

«Це майже половина. З одного боку, це пояснюється тим, що не призначені субсидії на придбання твердого палива та скрапленого газу через відсутність у Державної фіскальної служби інформації про доходи громадян за 2018 рік. З іншого боку, частка оброблених справ дуже відрізняється в різних регіонах», – уточнює Рева.

Найкраще робота органів соціального захисту налагоджена у Полтавській області, де вже оброблено 90% заяв. Більшу частину заяв також обробили  в Івано-Франківській (69%), Київській (63%) та Львівській (62%) областях. В Одеській області пройшли обробку всього 27% поданих заяв, а в Чернівецькій області – лише 15%.

Як відбуваються виплати?

Виплати субсидій відбуваються через мережу державного банку «Ощадбанк»: на банківську картку або готівкою. Як і раніше, громадянин, який хоче отримати субсидію, спочатку має подати пакет документів – заяву і декларацію про доходи. Якщо субсидію оформляють внутрішньо переміщені особи, то може знадобитися довідка про реєстрацію як ВПО та договір оренди житла. 

На підставі цих документів визначається право на субсидію і розраховується її обсяг. Далі органи соціального захисту пересилають цю інформацію в державний «Ощадбанк», який відкриває персональний обліковий запис, на який і зараховується субсидія. Щомісяця власник рахунку отримує від банку повідомлення про надходження коштів та про залишок на рахунку. Також за зарахуванням субсидій можна стежити через персональний кабінет на сайті банку. 

Субсидіанти-пенсіонери отримують компенсацію на оплату комунальних послуг одночасно з пенсійними виплатами. Усі інші громадяни можуть отримувати виплати  на поточні рахунки, відкриті в «Ощадбанку», або готівкою у касі банку. Нарахування коштів відбувається щомісяця після 12 числа.

Заступник директора департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз України» Олексій Хабатюк вважає, що завдяки монетизації люди більше звертатимуть увагу на свої платіжки і стануть відповідальнішими. 

«Якщо раніше споживачеві було нецікаво в принципі, що там було записано, тому що все одно за нього заплатить держава, зиску від того, що десь йому більше записали, а він це відкоригує, не було. Тепер він буде сам персонально контролювати те, скільки йому нарахували і скільки він має заплатити», – впевнений експерт. 

Підводні камені монетизації

В Уряді наголошують, що, крім форми нарахування субсидій, нічого більше не змінилось. Тож усі, хто потребує, як і раніше, можуть оформити допомогу від держави. 

«Разом із монетизацією субсидій уряд не ухвалював рішень про обмеження доступу до нарахування субсидій. У системі нарахування субсидій нічого не змінилося: ніяких додаткових критеріїв, ніяких додаткових обмежень. Ми тільки змінили форму надання цих субсидій», – запевняє віце-прем’єр-міністр Павло Розенко.

Водночас в Уряді нагадують, що в разі заборгованості виплата субсидій може бути припинена. Якщо у субсидіанта борг понад 340 гривень і більше, ніж один місяць, на наступний період субсидія не призначатиметься.

Директор департаменту Мінсоцполітики Віталій Музиченко вважає, що монетизація субсидій – це правильний шлях, але її успіх поки не є гарантованим. 

«Ми не знаємо, чи готові наші громадяни до отримання готівкових коштів для розрахунку. Якщо платіжна дисципліна буде належна, ми будемо рекомендувати виплату субсидій в готівковій формі. Монетизація як раптово почалася, так раптово може і закінчитись, якщо замість оплати комуналки люди куплять їжу», – наголосив чиновник.

Перші висновки можна буде робити тільки за підсумками цього опалювального сезону. Якщо експеримент буде вдалим, протягом 2019 року має відбутись поступовий перехід всіх одержувачів субсидій на грошову форму. І вже в опалювальному сезоні 2019-2020 років Україна матиме нову адресну систему субсидій. 

Оксана КОВАЛЬ.

12 березня в Україні стартували виплати субсидій у грошовій формі. Уже понад 3 мільйони сімей отримали допомогу від держави на оплату комунальних послуг. Проте це тільки початок змін у системі нарахування субсидій, які заплановані на цей рік. Що слід знати про нові правила виплат і як вони працюють на практиці, розбиралися наші експерти.

За даними Держстату, понад 6,5 мільйонів українських родин отримують субсидії. Монетизувати таку кількість виплат в одну мить вкрай складно, тому процес поділили на кілька етапів. У березні грошові виплати за субсидіями почали отримувати ті, хто вперше у 2019 році звернувся за допомогою від держави. З 1 травня монетизація торкнеться тих, хто отримує субсидію вже багато років, в тому числі користується нею в літній період. Уже з жовтня повинна запрацювати повномасштабна монетизація, коли усі українці отримуватимуть готівкову субсидію.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 600

У Колодяжному   добре знають Миколу Гончарука, Галину Остапчук та Поліну Яців.  Не дивлячись на свій поважний вік (65 і 74 роки), жіночки  комфортно почувають себе в крижаній воді, яка допомагає їм оздоровитись і фізично, і духовно, а ще –  додає  нових сил, бадьорості та оптимізму. 

Микола Олександрович – наймолодший  серед трійки справжніх шанувальників зимового купання. 15 травня чоловік відсвяткує своє 60-річчя. 

Прихильники активного й здорового способу життя  –  ніби  риба у воді,  в прямому значенні цих слів. 

Чоловік закінчив колишнє ПТУ-5. Він – різьбяр по дереву. Майстерно виконує роботи з глини, займається живописом. Одним словом,  багатогранна творча особистість. 

Миколу Гончарука часто запрошують художньо оформлювати храми. Умілець  в садочку  Колодяжного створив справжню казкову атмосферу для дошкільнят, розмалювавши стіни закладу, де на малят поглядають улюблені персонажі. До слова, він також часто бере участь в різноманітних виставках декоративно-прикладного мистецтва. 

"Моржуванням став займатись ще  з  1995 року, коли жив в Ковелі. Раніше багато хворів, часто мав проблеми із здоров'ям.  Але  одного разу вирішив дещо змінити в своєму житті.  До того, чого не планував полишати в майбутньому, помалу готувався ще з весни. Обливав себе спочатку прохолодною водою, далі став ходити на річку, помалу привчаючи тіло до загартовування.  І про це не жалкую до сьогодні. 

Почав спілкуватися із любителями крижаної води, став читати відповідну літературу. І – пішло-поїхало", – розповідає мешканець приміського населеного пункту.  Деякий час  він ходив навіть босоніж, аби  ще більше загартувати  свій організм. 

"Тепер почуваюсь фізично набагато здоровшим. Тому, без  усілякого перебільшення, можу впевнено сказати про те, що підкріпити здоров'я допомогло мені  моржування.  Я вже 17 років взагалі шапку не одягаю. Так, ношу лише з собою про всяк випадок", – наголошує в розмові з нами. 

До речі, його дружина теж  певний період не проти була пірнути в холодну зимову воду.

Після переїзду з Ковеля до Колодяжного (тут мешкає вже 15 років)  чоловік змінив добре знайомі береги  рідної Турії на тамтешні водойми (які належно облаштував, щоб було зручно та комфортно).   

В цій мальовничій місцині  охоче приймають водні процедури і місцеві моржувальники. А ще  місцевий житель, який пропагує здоровий спосіб життя, завжди збирає навколо себе  нових  прихильників. 

Як бачимо, чоловік активно проводить своє дозвілля, яке приносить користь організму і зміцнює імунітет.  В неділю – голодує і споживає лише "мертву" воду, аби організм позбавлявся від зайвих шлаків, що накопичились.  

А тим, хто ще не може наважитись на такий крок, –  впевнено рекомендує: "Вибравши саме такий спосіб оздоровлення організму (мається на увазі моржування),  ви не пожалкуєте".

НА ЗНІМКУ:  любителі  моржувальної справи із Колодяжного.

Фото з архіву автора. 

У Колодяжному   добре знають Миколу Гончарука, Галину Остапчук та Поліну Яців.  Не дивлячись на свій поважний вік (65 і 74 роки), жіночки  комфортно почувають себе в крижаній воді, яка допомагає їм оздоровитись і фізично, і духовно, а ще –  додає  нових сил, бадьорості та оптимізму. 

Микола Олександрович – наймолодший  серед трійки справжніх шанувальників зимового купання. 15 травня чоловік відсвяткує своє 60-річчя. 

Прихильники активного й здорового способу життя  –  ніби  риба у воді,  в прямому значенні цих слів. 

Чоловік закінчив колишнє ПТУ-5. Він – різьбяр по дереву. Майстерно виконує роботи з глини, займається живописом. Одним словом,  багатогранна творча особистість. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1724