Відомо, що Старий Ковель з моменту свого виникнення стояв на острові, котрий омивався зі східного боку водами річки Тур'ї, а західний берег – відгалуженим від неї у південній частині міста оборонним ровом-каналом,  що зливався з головним руслом ріки у частині північній, попід стінами давнього, початку ХІV століття, замку.

Лише наприкінці ХІХ століття, з появою перших залізничних колій, місто через греблю поволі розселилося на присілках "Глинянка" та "Заріччя" східного берега Турії, де з розвитком транспортної інфраструктури поставав новочасний Ковель. 

І в той час, коли на давніх міських околицях та старих садибах густо зеленіли сади, модерновий Ковель похизуватися смарагдовим листом не міг. Пустища та, в кращому випадку, виорані городи домінували навкруг поодиноких будівель.

Виправити ситуацію мав міський сад (парк), закладений в перших роках XX століття практично у центрі нових кварталів забудови поруч новоспорудженого Свято-Миколаївського храму Кінбурнського полку, що дислокувався у місті.

На передньому плані давнього, 1906 року, фотознімка видно підв'язані до кілочків молоді саджанці паркових дерев, за якими доглядає, очевидно, садівник. Зліва – вздовж алеї, що ділили парк від його кутів по діагоналі, видніється відпочинкова лава. Східну межу території парку відділяє від церкви алея молодих пірамідальних осокорів, висаджених, ймовірно, разом із її зведенням на початку 90-х років XIX століття. 

(Колаж 1906 - 2019 р.р.).

Наступні знімки зберегли для нащадків краєвиди центрального міського парку у 1918 та 1935 роках. За десятиліття дерева неабияк підросли і своїм листом вабили у прохолодний затінок каштанів і лип місцевих мамусь з дітлахами та бабусь з онуками.

В різні роки у парку розміщувалися каруселі, літня сцена та альтанки.

(Колаж 1918 - 1935 - 2019 р.р.)

Друга світова війна, прокотившись через Ковель в обидва боки вогняною хвилею, нанесла місту страшні рани. Прилеглі до міського парку території забудови були практично зметені з лиця землі. Лишилося попелище від храму Миколая Чудотворця. Втім, майже півстолітній парк, перекопаний оборонними ходами сполучення німецького гарнізону, – вистояв! 

Повоєнний Ковель, відбудовуючи знищене війною, не залишав поза увагою і паркове господарство. У квітневі дні 1955 року місцева преса писала: "Багато декоративних та фруктових дерев за післявоєнні роки посаджено і в нашому місті. Незабаром зазеленіє молодий парк по вулиці Калініна [йдеться про нинішній парк ім. Лесі Українки - авт.]… У минулі роки трудящі нашого міста нарікали на відсутність саджанців. В цьому році виконком міськради врахував потреби і зараз зелене господарство має для реалізації 12 тисяч саджанців фруктових і 5 тисяч декоративних дерев.

Перетворити наше місто в квітучий, розкішний сад – справа честі всіх трудящих". 

Естафету ковельчан, котрі відбудовували місто після буремного лихоліття підхопили наші сучасники. В ці дні, на колишній парковій території, яка нині слугує ЦРЛ Ковельського міськрайонного територіального медичного об'єднання, ведуться роботи з благоустрою: знесені аварійні, сухі дерева, територію спланували, завезли ґрунт, висаджують платани кленолисті, козацькі ялівці, барбарис. На клумбах висаджено іргу канадську, яку з часом доповнять злаковими травами. Завершуються роботи по укладанню нових брукованих пішохідних доріжок (на фотосвітлинах внизу).

Міський голова Олег Кіндер, інспектуючи хід робіт, розповів, що частину коштів на них уже спрямовано з міського бюджету, також є сподівання, що на квітневій сесії депутати додадуть необхідну суму.

– Сьогодні кількість пацієнтів у нашій лікарні збільшується, – промовляє очільник міста. – Зелена зона уже давно потребувала оновлення. Приємно спостерігати за такими перетвореннями. А влітку все це набуде ще більшої привабливості. Тож усім, хто  користуватиметься послугами нашої лікарні буде де провести час.

Сергій Товкач.

Фото з архіву автора  

і міськвиконкому.

Відомо, що Старий Ковель з моменту свого виникнення стояв на острові, котрий омивався зі східного боку водами річки Тур'ї, а західний берег – відгалуженим від неї у південній частині міста оборонним ровом-каналом,  що зливався з головним руслом ріки у частині північній, попід стінами давнього, початку ХІV століття, замку.

Лише наприкінці ХІХ століття, з появою перших залізничних колій, місто через греблю поволі розселилося на присілках "Глинянка" та "Заріччя" східного берега Турії, де з розвитком транспортної інфраструктури поставав новочасний Ковель. 

І в той час, коли на давніх міських околицях та старих садибах густо зеленіли сади, модерновий Ковель похизуватися смарагдовим листом не міг. Пустища та, в кращому випадку, виорані городи домінували навкруг поодиноких будівель.

Виправити ситуацію мав міський сад (парк), закладений в перших роках XX століття практично у центрі нових кварталів забудови поруч новоспорудженого Свято-Миколаївського храму Кінбурнського полку, що дислокувався у місті.

На передньому плані давнього, 1906 року, фотознімка видно підв'язані до кілочків молоді саджанці паркових дерев, за якими доглядає, очевидно, садівник. Зліва – вздовж алеї, що ділили парк від його кутів по діагоналі, видніється відпочинкова лава. Східну межу території парку відділяє від церкви алея молодих пірамідальних осокорів, висаджених, ймовірно, разом із її зведенням на початку 90-х років XIX століття. 

(Колаж 1906 - 2019 р.р.).

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 972

Юля – мешканка одного із приміських населених пунктів. Майже 10 років дівчина працювала вчителем в  навчальному закладі обласного центру. Ніби все й непогано було, але щось не те. Раніше улюблена робота не приносила вже ніякого задоволення, перетворювалась, так би мовити, в сіру буденність, кожен новий день був практично одноманітним. А так хотілось, аби життя було розфарбоване яскравою гамою кольорів.  

Рятувало лише одне – захоплення, яке було ще з дитинства. Цьому присвячувала свій вільний час. Кінний спорт допомагав заспокоїтись і додавав нових сил мріяти, творити й  працювати далі. 

В минулому Юля за плечима мала невдалий шлюб, тож тепер із деяким острахом сприймала кожного із своїх потенційних залицяльників. 

Були й непогані кандидатури серед сильної половини людства,  до того ж – мали серйозні наміри. Але молода жінка боялась знову помилитись,  зранити душу й серце. 

І ось одного разу дівчина вирішила зробити своєрідний перепочинок у звичному до цього житті.  На деякий час дівчина повернулась до рідного села, де все було до болю  знайоме. 

Бо тільки в батьківській хаті вона почувала себе насправді добре, ніби в дитинстві, тут було затишно й тепло.  Без повсякденних проблем і суєти, що час від часу нагадували про  себе. 

Трішки натішившись домашньою атмосферою, життєдайним повітрям і красою сільських пейзажів, Юля за рекомендацією старої подруги  вирішила поїхати на заробітки до сусідньої Польщі. Бо звикла завжди бути в русі, а тут – сидіти без діла…

Зазначу  відразу наперед, що про це можна писати окрему історію. Бо не було там так гладко та легко, як дехто розповідає (особливо той, хто не скуштував справжнього присмаку таких грошей). Але наша сьогоднішня розповідь не про це. Та саме з цього переломного етапу в житті Юлі і розпочались зміни на краще, на життєвому горизонті,  нарешті, прояснилось за довгий  період часу. А ще, мабуть, її величність доля почаклувала…  

"Скажу одне: раніше дотримувалась думки, що людина сама є творцем долі.  А всілякі там випадковості чи навпаки – тут недоречні.  Але  мене ніби якимось магнітом тягнуло туди поїхати (мається на увазі містечко сусідньої держави). Напевно, десь підсвідомо знала, що там зустріну свою долю", – тепер з усмішкою на обличчі говорить Юля. 

Дівчина пробула в Польщі півроку. Спочатку працювала покоївкою, згодом трудилась на іншій роботі. Якщо  говорити коротко, то було важко і фізично, і морально. Та й роботодавці не надто прихильно ставились до українських заробітчан. Платили мізер, хоча спочатку обіцяли значно більше.

"Мабуть, й не витримала б того всього, тих  довжелезних днів на чужині із нелегкою роботою та незнайомими людьми. Розрадою і підтримкою в той час став для мене коханий Ванюша", – так лагідно говорить тепер  про свою другу половинку молода волинянка. 

До речі, чоловік родом із Тернопільщини. Теж мав невдалий досвід в особистому житті. Так склалось, що   вже  п’ять років працював у Польщі. Останнім часом – бригадиром по модернізації локомотивів на залізничній станції. Мешкав в тому ж готелі, де працювала Юля. Яку, до слова, відразу й запримітив. Ще б пак. Дівчина  скромна,  порядна й вихована,  а ще  – гарна  співрозмовниця, з якою можна було побалакати на будь-яку тему. Одним словом, для обох – це кохання з першого погляду.  Одинокі серця відразу зустрілись  у взаємних вподобаннях.

Ваня – на декілька років старший, ніж його теперішня дружина. Це  – його "плюс". Для дівчини він став водночас  навіть  батьком, бо з самого початку став підтримувати і словом, і ділом, і мудрою порадою.  А ще Юля вважала коханого своїм другом, порадником і … найкращим в світі чоловіком, який навчив  її заново вірити та любити.

Нещодавно  закохані офіційно узаконили свої стосунки.  Вони – безмежно щасливі. А в недалекому майбутньому, до речі, планують повернутись на Батьківщину дружини. 

До слова, Юля побувала в гостях у чоловіка на тернопільських землях, які щиро  облюбувала. Батьки Івана прийняли  її за рідну доньку. Вподобали зятя і на Волині, адже побачили, що віддали свою дитину в хороші й надійні  руки. 

Тож нехай всі задуми і плани "новоспечених" молодят сміливо втілюються в життя, а доля щедро обдаровує люблячих людей лише приємними сюрпризами, гарними новинами та новими щасливами епізодами!

Оксана МОРОЗ. 

Юля – мешканка одного із приміських населених пунктів. Майже 10 років дівчина працювала вчителем в  навчальному закладі обласного центру. Ніби все й непогано було, але щось не те. Раніше улюблена робота не приносила вже ніякого задоволення, перетворювалась, так би мовити, в сіру буденність, кожен новий день був практично одноманітним. А так хотілось, аби життя було розфарбоване яскравою гамою кольорів.  

Рятувало лише одне – захоплення, яке було ще з дитинства. Цьому присвячувала свій вільний час. Кінний спорт допомагав заспокоїтись і додавав нових сил мріяти, творити й  працювати далі. 

В минулому Юля за плечима мала невдалий шлюб, тож тепер із деяким острахом сприймала кожного із своїх потенційних залицяльників. 

Були й непогані кандидатури серед сильної половини людства,  до того ж – мали серйозні наміри. Але молода жінка боялась знову помилитись,  зранити душу й серце. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1059

З давніх-давен людство намагалось боротись з інфекційними захворюваннями. Одним із методів такої боротьби є проведення щеплень. В чому їх суть? Для цього людині слід ввести ослабленого або вбитого збудника інфекційного захворювання (бактерії або вірусу), у відповідь на що в організмі будуть вироблятись антитіла до цих збудників. Таким чином, формується імунітет до даних захворювань.

Вперше в світі щеплення було проведене ще в 1796 році англійським вченим Дженнером від натуральної віспи. Ця небезпечна хвороба забирала мільйони життів. Лише за 200 років віспу вдалось перемогти, і в 1978-1982 роках обов'язкові щеплення проти цієї хвороби були припинені. 

Цікава також історія створення вакцини проти поліомієліту. В 50-х роках минулого століття був спалах цієї хвороби. Хворіли навіть дорослі, в числі яких — і президент Франклін Рузвельт. В 1948 був створений Фонд боротьби з дитячим паралічем, куди всі бажаючі могли зробити внески для допомоги у створенні вакцини. Пожертв було дуже багато. Також серед відомих людей, зокрема, досить великий вклад зробила знаменита акторка Мерилін Монро. За 7 років вакцину було створено вченим Джонасом Солком, за що він отримав в 1955 році “Золоту медаль” Конгресу США.

В Україні є обов'язковими щеплення від 10 захворювань. Розповім про них у вигляді такого собі “хіт-параду” за рівнем небезпеки:

1 місце — правець — хвороба, яка уражає центральну нервову систему, супроводжується виснажливими судомами, від неї помирає до 70% хворих;

2 місце — дифтерія — хвороба, яка уражає верхні дихальні шляхи, серце, нервову  систему, супроводжується значною інтоксикацією і лихоманкою;

3 місце — поліомієліт — хвороба, яка уражає нервову систему і опорно-руховий апарат, каліцтво від якої є незворотнім;

4 місце — туберкульоз — хвороба, яка, на жаль, на теперішній час є непереможеною;

5 місце — гепатит В — відбувається ураження печінки, яке переходить у хронічну форму, часто — у цироз печінки;

6 місце — кір — хвороба, яка небезпечна ускладненнями — найчастіше пневмонія та енцефаліт (ураження головного мозку);

7 місце — гемофільна інфекція — хвороба, яка уражає дітей до 2 років, можливий розвиток пневмонії і менінгіту (запалення мозкових оболонок);

8 місце — кашлюк — виснажуючий кашель протягом 3-6 місяців, у дітей до року може бути зупинка дихання;

9 місце — епідемічний паротит або "свинка" — хвороба, яка може ускладнитись енцефалітом, у хлопчиків часто розвивається безпліддя;

10 місце — багряниця (краснуха) — становить небезпеку для вагітних, в 100% випадках — тяжкі вади розвитку плоду.

Цих хвороб у Вашому житті може не бути, якщо вчасно зробити щеплення собі і своїм дітям. Щеплення проводяться згідно з календарем щеплень в медичних закладах безкоштовно.

Рекомендованими також є щеплення від вітряної віспи та менінгококової інфекції. Їх можна зробити в медичних закладах, але саму вакцину слід придбати в аптечній мережі.

Альбіна КОСАК,

дитячий інфекціоніст

інфекційного відділення 

Ковельської 

центральної райлікарні.

З давніх-давен людство намагалось боротись з інфекційними захворюваннями. Одним із методів такої боротьби є проведення щеплень. В чому їх суть? Для цього людині слід ввести ослабленого або вбитого збудника інфекційного захворювання (бактерії або вірусу), у відповідь на що в організмі будуть вироблятись антитіла до цих збудників. Таким чином, формується імунітет до даних захворювань.

Вперше в світі щеплення було проведене ще в 1796 році англійським вченим Дженнером від натуральної віспи. Ця небезпечна хвороба забирала мільйони життів. Лише за 200 років віспу вдалось перемогти, і в 1978-1982 роках обов'язкові щеплення проти цієї хвороби були припинені. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 598

У 2019 році, в рамках дії Комплексної програми розвитку галузі АПК в Ковельському районі, продовжується фінансування наступних напрямків програми:

Виплата дотації власникам особистих селянських господарств, які утримують 

три і більше корів

Дотація виплачується власникам ОСГ, які утримують три і більше корів в сільській місцевості, з розрахунку 150 гривень на одну наявну корову (крім того, з обласного бюджету також буде виплачуватись 150 гривень. Всього — 300 гривень на одну корову).

Для отримання дотації власник ОСГ щомісяця до 1 числа подає управлінню регіонального розвитку райдержадміністрації наступні   документи:

- заяву про виплату дотації. У заяві передбачається зобов'язання про повернення до районного бюджету отриманих коштів у разі зменшення поголів'я корів станом на 1 січня наступного року без умотивованих висновків ветеринарного лікаря;

- копію паспорта власника ОСГ та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру фізичній особі (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, — копію відмітки у паспорті);

-  копія довідки про відкриття рахунку в банку (дані про банківські реквізити заявника);

- довідку про наявне поголів'я корів;

- витяг з єдиного державного реєстру тварин, що підтверджує наявність корів в господарствах фізичних осіб;

- копії паспортів ВРХ (корів) та ветеринарних карток до них (за наявності).

Виплата дотації пасічникам за 

одну бджолосім'ю

Виплата дотації здійснюється одержувачам коштів, які утримують бджолосім'ї в сільській місцевості, з розрахунку до 50 гривень за одну бджолосім'ю.

Для отримання дотації одержувачі щорічно до 5 серпня подають до управління регіонального розвитку райдержадміністрації наступні документи:

- заявку на отримання дотації;

- копію паспорта власника ОСГ та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру фізичній особі (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, — копію відмітки у паспорті);

-  копія довідки про відкриття рахунку в банку (дані про банківські реквізити заявника);

- довідку про наявність бджолосімей;

- копію ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.

Часткове здешевлення 

вартості штучного осіменіння 

корів і телиць в особистих селянських господарствах

Часткове здешевлення вартості штучного осіменіння корів та телиць в особистих селянських господарствах здійснюється з розрахунку до 140 гривень за одне осіменіння, і не більше двох відшкодувань у рік на одну корову, телицю власнику ОСГ та до 60 гривень — ДП "Волинське обласне сільськогосподарське виробниче підприємство по племінній справі у тваринництві" за надані послуги з штучного осіменіння.

Для часткового здешевлення витрат на штучне осіменіння власнику ОСГ сільські голови щомісячно до 1 грудня поточного року подають до управління регіонального розвитку відомості з штучного осіменіння.

У грудні поточного року управління регіонального розвитку райдержадміністрації виплачує власникам ОСГ кошти за проведене штучне осіменіння корів та телиць шляхом перерахунку їх через "Укрпошту".

Часткове відшкодування витрат

 за придбання основних засобів виробництва, в тому числі ВРХ 

для власників ОСГ

Часткове відшкодування витрат  на придбання корів для власників ОСГ здійснюється з розрахунку до 2000 гривень  за придбану корову. 

Для отримання бюджетних коштів фізичні особи до 1 грудня поточного року подають до управління регіонального розвитку Ковельської райдержадміністрації:

- заяву на отримання бюджетних коштів;

- копію паспорта власника ОСГ та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичній особі (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, — копію відмітки у паспорті); — копію довідки про відкритий рахунок в банку (дані про банківські реквізити заявника) на дату подання документів;

- довідку з сільської (селищної) ради, що засвідчує придбання корови фізичною особою в поточному році;

- копію паспортів ВРХ (корів) та ветеринарних карток до них (за наявності).

Дотація за утримання телиць та нетелів в особистих селянських господарствах, які народилися в результаті штучного осіменіння, вирощені і утримуються в цьому господарстві до 2-річного віку 

Кошти спрямовуються власникам ОСГ за утримання телиць, нетелів до 2- річного віку, які народились в результаті штучного осіменіння, вирощені і утримуються в цьому господарстві до 2-річного віку, з розрахунку до 1000 гривень.

Для отримання бюджетних коштів, власники ОСГ, які утримують телиць та нетелів до 2-річного віку, до 1 грудня поточного року подають до комісії такі документи:

- заяву на отримання дотації;

- зобов'язання про утримання в господарстві протягом 2-ох років корів/нетелів, на які отримано дотацію;

- копію довідки про відкриття рахунку в банку (дані про банківські реквізити заявника) на дату подання документів;

- копії паспортів і ветеринарних карток худоби;

- копії паспорта власника тварини  та довідки про присвоєння  йому ідентифікаційного номера (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це у відповідний орган Державної фіскальної служби і мають відмітку в паспорті); 

- витяг з Єдиного державного реєстру тварин, що підтверджує наявність телиці, нетеля  в господарствах  фізичних осіб;

- копію довідки про проведене штучне осіменіння, виданої підприємством, яке надало таку послугу;

- розписку про повну юридичну та фінансову відповідальність за достовірність поданих документів.

За детальнішою інформацію просимо звертатися в управління регіонального розвитку райдержадміністрації (м. Ковель, вул. Незалежності, 73, тел.: 7-17-43, 7-17-44).

Вищенаведені порядки визначають і регулюють механізми надання та використання у 2019 році коштів районного бюджету власникам особистих селянських господарств (далі — одержувачі), які зареєстровані на території Ковельського району (крім об'єднаних територіальних громад). Власникам ОСГ, які зареєстровані на території об'єднаних територіальних громад, за інформацією щодо фінансування напрямків підтримки галузі АПК звертатися  у відповідні селищні, сільські ради.

Управління регіонального розвитку

райдержадміністрації.

У 2019 році, в рамках дії Комплексної програми розвитку галузі АПК в Ковельському районі, продовжується фінансування наступних напрямків програми:

Виплата дотації власникам особистих селянських господарств, які утримують 

три і більше корів

Дотація виплачується власникам ОСГ, які утримують три і більше корів в сільській місцевості, з розрахунку 150 гривень на одну наявну корову (крім того, з обласного бюджету також буде виплачуватись 150 гривень. Всього — 300 гривень на одну корову).

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1410

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 599

Гороскоп

29 квітня — 5 травня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 548

З Вербною неділею, яку відзначатимемо 21 квітня ц. р., читачів газети “Вісті Ковельщини” вітають декан районного деканату Православної Церкви України, настоятель Храму вмч. Юрія Переможця с. Дубового о. Іоан БОНИС, а також прихожани Оксана РОКУН, Оксана БОНДАРУК та Лілія Горелікова.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

З Вербною неділею, яку відзначатимемо 21 квітня ц. р., читачів газети “Вісті Ковельщини” вітають декан районного деканату Православної Церкви України, настоятель Храму вмч. Юрія Переможця с. Дубового о. Іоан БОНИС, а також прихожани Оксана РОКУН, Оксана БОНДАРУК та Лілія Горелікова.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 532

Погода 

в Ковелі  

18 – 24 квітня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 470

11 квітня ц. р. відбулося засідання виконавчого комітету міської ради, на якому було розглянуто 40 питань порядку денного.

Члени виконкому взяли до відома інформації про результати роботи комунального господарства міста в зимовий період 2018 - 2019 р. р., про стан квартирного обліку та додержання житлового законодавства на підприємствах, в установах і організаціях міста, про стан роботи із зверненнями громадян у виконавчих органах міської ради у І кварталі 2019 року та ін.

Також підбиті підсумки виконання міського бюджету за перший квартал цього року. 

Серед іншого на засіданні були розглянуті питання щодо організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування.

У зв’язку з проведенням змагань з мотокросу (чемпіонат Європи) на мототреці урочища “Люблинець”, які відбудуться 4-5 травня, та Провідною неділею 5 травня, враховуючи звернення мешканців міста та згоду підприємців-перевізників, виконавчий комітет дав дозвіл на здійснення додаткових перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування до мототреку урочища Люблинець 4-5 травня та до зупинки "Кладовище" 5 травня перевізникам на маршрутах № 20 "Інтерпорт-М’ясокомбінат", № 2а "вул. Незалежності-Сільмаш" (ч/з вул. Черняховського), № 9а "вул. Володимира Кияна-Сільмаш-вул. Лермонтова" (ч/з Вокзал), № 43 "Сільмаш-Вокзал-маг. "Край", № 12а "Сільмаш-Вторчермет" (вих. 2), № 31 "Сільмаш-вул. Миколайчука", № 33 "Сільмаш-вул. Винниченка" (через Вокзал), № 23 "Сільмаш-вул. Зарічна" (вих. 2), № 30 "Сільмаш-вул. О. Гончара".

З метою забезпечення реалізації державної політики у сфері регулювання пасажирського транспорту на території міста, покращення якості пасажирських перевезень, створення конкурентного середовища було прийнято рішення про оптимізацію мережі автобусних маршрутів, згідно з яким із 20 червня 2019 року з підприємцями-перевізниками розірвати договори про організацію перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у режимі маршрутного таксі в м. Ковелі № 9а "вул. Володимира Кияна-Сільмаш-вул. Лермонтова" (ч/з Вокзал) та № 43 "Сільмаш-Вокзал-маг. "Край". Ці маршрути будуть закриті з 21 червня ц. р. 

Натомість планують відкрити новий автобусний маршрут № 3 "Сільмаш-вул. Володимира Кияна" (ч/з Вокзал). Конкурс з визначення перевізника на цей напрямок відбудеться 5 червня 2019 року.

Схвалено питання щодо надання матеріальної допомоги, яку згідно з рішеннями виконкому отримають сім’ї учасників АТО і ООС, хворі, які страждають на рідкісні захворювання та онкохворі.

У зв’язку із збільшенням обсягів коштів, які надійшли в казну міста, рішенням виконавчого комітету внесено зміни до міського бюджету на 2019 рік.

Тему благоустрою та чистоти в місті порушив у "Різному" член виконкому Микола Заікін, котрий, звертаючись до місцевих активістів, закликав їх не лише ініціювати вирішення того чи іншого питання, але й самим активніше долучатися до цієї роботи. Для прикладу вказав на вул. Відродження, яку й запропонував поприбирати спільними зусиллями до Великодніх свят.

Зважаючи на сказане, міський голова Олег Кіндер звернув увагу на події, пов’язані з підготовкою майданчиків для контейнерів з роздільного збору сміття, які заплановано встановити у мікрорайоні "Сільмаш". Однак, як виявилось, окремі активісти проти цієї ідеї, тому намагаються перешкодити встановленню сміттєвих майданчиків. 

"У нас є визначена схема санітарного очищення міста, затверджена виконавчим комітетом, якою передбачено встановлення майданчиків для сміття та інше. Приїхали втілювати цю схему в життя, почали будувати бетонні подушки для того, щоб потім там встановити огорожу, покрівлю і сміттєві баки. Проте знайшлись активісти, які сказали, що не хочуть, аби це тут було, — наголосив Олег Олексійович, дивуючись такій реакції з боку місцевих мешканців, зважаючи іще й на те, що встановлюють сміттєві майданчики поза межами прибудинкових зон.

В ході засідання були розглянуті питання, що входять до компетенції відділів містобудування та архітектури, обліку, розподілу та приватизації житла, економічного розвитку та торгівлі, служби у справах дітей та ін. З цих та інших питань порядку денного були прийняті відповідні рішення, з якими детальніше можна ознайомитися на офіційному сайті Ковельської міської ради.      

Вікторія ЗІНЧУК.

11 квітня ц. р. відбулося засідання виконавчого комітету міської ради, на якому було розглянуто 40 питань порядку денного.

Члени виконкому взяли до відома інформації про результати роботи комунального господарства міста в зимовий період 2018 - 2019 р. р., про стан квартирного обліку та додержання житлового законодавства на підприємствах, в установах і організаціях міста, про стан роботи із зверненнями громадян у виконавчих органах міської ради у І кварталі 2019 року та ін.

Також підбиті підсумки виконання міського бюджету за перший квартал цього року. 

Серед іншого на засіданні були розглянуті питання щодо організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 695

ІІІ тур Всеукраїнського конкурсу "Учитель року-2019" у номінації "Географія", про який ми повідомляли, зібрав до Ковеля кращих педагогів з усіх областей країни, а з ними – очільників Міністерства освіти  і науки України.

Тож пропоную на початку бліц-інтерв'ю з Романом Гладковським, головним спеціалістом згаданого Міністерства.

– Як оцінюєте рівень проведення конкурсу в умовах "провінційного" Ковеля?

– Найвищим балом. Все було злагоджено, продуктивно і організаційно виважено.

– Ковельські освітяни справились із відповідальним завданням? Професійність не відстає від загальноприйнятих стандартів?

– Слід зазначити, що у вашому місті діє злагоджена команда однодумців. Тому все вдається, і рівень географічної освіти достатньо високий.

– Що найбільше вразило?

– Діти. Вони креативні, допитливі, із високим рівнем знань. Я обізнаний, що юні географи з Волині – в числі перших на Всеукраїнських конкурсах і олімпіадах. Знайомий із переможцями з Нововолинська, Луцька, але тим, що відчув, побачив у вас, був вражений. Молодці!

– Волинь цікава?

– Так. Всі відчули дух Лесі Українки, незабутнє враження залишила древня історія Луцька, а ще пізнали непідкупний український патріотизм, коли побували в урочищі "Вовчак", де зародилася УПА.

Та головне – люди! Вони доброзичливі, комунікативні і готові прийти на допомогу тому, хто її потребує.

– Що було головною метою конкурсу?

– Конкурс – це не просто "урок" з географії, а пізнання один одного, єднання Півдня і Півночі, Сходу і Заходу. Тут зароджується і утверджується реальна європейськість. 

l

Я з приємністю слухаю мову відповідального чиновника Міністерства освіти і науки, досить юного, і відчуваю, що його хвилює не тільки рівень викладання географічної науки в школах, але й, насамперед, майбутнє країни.

Знаю, що найбільші навантаження, найважливіші  організаційні переживання випали на долю вчителів, учнів та директорки НВК "ЗОШ І-ІІІ ст. № 11-ліцей" Галини Сидорук. Цікавлюсь її думкою про організацію конкурсу.

– Не помилюсь, коли скажу, що ви пережили відповідальні години і дні, одні з найважливіших, які бувають у житті кожного з нас. Ваша школа на досить високий рівень підняла планку в багатьох номінаціях освітянської діяльності. Вдалося втримати її рівень і цього разу?

– Перші дні були надзвичайно напруженими. Коли ще бачила школа, її вчителі, учні цілу когорту найкращих вчителів з усієї країни? Старались всі. Полегшення настало після першого конкурсного відбору.

– А учні як себе зарекомендували?

– Я в них була впевнена, і вони не підвели. Старалися. Кожен клас виставляв найкращих. Вердикт винесуть члени журі, оргкомітет.

– Було цікаво?

– Звичайно. Посудіть самі: кожен учитель має свою методику викладання предмета, у кожного свої засоби та прийоми для  висвітлення тієї чи іншої теми. Це неоціненний досвід.

– Не виникало думки: а навіщо нам ця морока?

– Навіть ні на мить. Так можуть думати невігласи та лінивці. Конкурс мобілізує всіх  – і школу, і управління освіти. Ми набрались досвіду від інших, стали на вищу сходинку на шляху до європейського рівня.

l

Особисто, і не раз, чув, як неохоче окремі вчителі ідуть на конкурси року. Справді, турбот – по самі "вуха". Ти маєш вчитися впроваджувати передові  педагогічні інновації, розширювати і формувати новий світогляд на той чи інший предмет. Накопичувати педагогічні знання, а ще бути не схожим, а кращим за інших. Тут і нічка недоспана, і сім'я якоюсь мірою обділена увагою, не говорячи вже про внутрішній світ, позначений переживаннями.

На форумі хтось влучно сказав, що педагогіка – це мистецтво. І справді, хто йде на ці змагання, не просто учитель, а Митець, Маестро з великої літери. Він повинен мати хист до вищої освітянської творчості.

Конкурс Всеукраїнського рівня – це і є вершина, яку підкорюють найкращі. Це і є головна мотивація до дії кожного вчителя. Більше того, конкурсний форум можна порівняти з дорогоцінним каменем, грані якого відшліфовані. Одна з таких граней – це зародження дружніх стосунків між конкурсантами. Про це говорила у вітальному слові Тетяна Соломіна, заступник начальника управління освіти та науки облдержадміністрації.

– Якщо ти не перший, а хтось був кращим, то є над чим попрацювати. А в цьому процесі  найголовніша істина - це те, що серце віддаю дітям, – наголосила виступаюча.

Не менш образно про конкурс сказав Петро Олешко, ректор Інституту післядипломної педагогічної освіти:

– Ці змагання – серйозне випробування. Епіцентр логіки і стресу, креативу і прогресу. Перегорнута сторінка літопису, яка засвідчила, що вчитель є центром майбутньої світобудови, навколо якої "обертаються" інтелект, досвід, професіоналізм. І ще маємо усвідомити, що не тільки історія та пам'ять є мірилом патріотизму, а й така наука, як географія. З вашого досвіду ми відчуваємо це сьогодні. По праву – це ще одна блискуча грань і предмета, і конкурсу.

– Вісім днів, зранку до смеркання, кращі вчителі географії переконливо доводили, які вони  креативні, прогресивні, професійні та  гарні. Подяка – всім! Але найвищого пошанування заслужили Галина Сидорук, директор школи. Дякуємо сьогодні  за опіку Віктору Бичковському, начальнику Ковельської міської освіти і його команді, які ні на мить не відходили від нас і робили все, щоб було добре.

І все ж на перше місце я ставлю ваших учнів. Вони працювали на рівні з конкурсантами. Скажу, що члени журі у них багато чому вчились, – такі зворушливі слова мовила Людмила Доценко, голова журі, завідувач кафедри географії та картографії географічного факультету  Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор географічних наук, професор.

l

І, нарешті, фінальні озвучення імен переможців. Лауреатами ІІІ туру Всеукраїнського конкурсу стали: Олег Горовий, учитель Ірпінської спеціалізованої ЗОШ І-ІІІ ст. № 12 імені Заріфи Алієвої Ірпінської міськради Київської області і Тетяна Воробйова, вчитель СШ № 16  Оболонського району м. Києва.

Абсолютним переможцем змагань визнано Яну Коробкову, вчителя Хоньковецької ЗОШ І-ІІІ ст. Могилів-Подільського району Вінницької області.

Поважне журі наголосило, що переможених немає – перемогли всі, хто брав участь у змаганнях. Лауреатам фінального вибору вручені спеціальні Дипломи та сувенірні подарунки.

Вітальне слово мали Віктор Бичковський, Яна Коробкова, переможниця конкурсу; Микола Задорожний, редактор журналу "Географія та економіка в рідній школі".

Фінальна підсумкова зустріч у Народному домі "Просвіта" стала гарним душевним святом. Для цього постаралися юні аматори сцени шкіл міста, Палацу учнівської молоді імені Івана Франка і відомий у Європі Народний аматорський  камерний ансамбль "Квінта" Ковельської школи мистецтв (директор Андрій Мигуля).

– Шановні учасники конкурсу! Ви повезете свої враження (сподіваюсь, позитивні) у всі куточки України. Ми вдячні, що ви обрали нас. Адже ви підняли на вищий рівень рейтинг нашого рідного міста Ковеля, – так образно висловилася на прощання Віра Федосюк, секретар міської ради.

…Відшуміли конкурсні баталії. Ще одна сторінка літопису корисних, мирних справ перегорнута. Тож успіхів і творчих злетів, дорогі педагоги!

Анатолій СЕМЕНЮК.

ІІІ тур Всеукраїнського конкурсу "Учитель року-2019" у номінації "Географія", про який ми повідомляли, зібрав до Ковеля кращих педагогів з усіх областей країни, а з ними – очільників Міністерства освіти  і науки України.

Тож пропоную на початку бліц-інтерв'ю з Романом Гладковським, головним спеціалістом згаданого Міністерства.

– Як оцінюєте рівень проведення конкурсу в умовах "провінційного" Ковеля?

– Найвищим балом. Все було злагоджено, продуктивно і організаційно виважено.

– Ковельські освітяни справились із відповідальним завданням? Професійність не відстає від загальноприйнятих стандартів?

– Слід зазначити, що у вашому місті діє злагоджена команда однодумців. Тому все вдається, і рівень географічної освіти достатньо високий.

– Що найбільше вразило?

– Діти. Вони креативні, допитливі, із високим рівнем знань. Я обізнаний, що юні географи з Волині – в числі перших на Всеукраїнських конкурсах і олімпіадах. Знайомий із переможцями з Нововолинська, Луцька, але тим, що відчув, побачив у вас, був вражений. Молодці!

– Волинь цікава?

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 623