Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 19 червня 2025 року №26 (12982)

Повідомлення в номер / Успіх вихованців Руслани Шацької

13.12.2018

IMG-24301d29e586d3965b9a9ff2ae9b19e2-VУспіх вихованців Руслани Шацької

Вихованці студії естрадного співу "Зорепад" (керівник Руслана Шацька) успішно підкорили сцену Львівського державного палацу учнівської молоді. 
10-11 листопада 2018 року там відбувся Міжнародний фестиваль "Hit The Talents". Головою журі фестивалю був Заслужений діяч мистецтв України Марк Орловський, а також Заслужений артист України, учасник акапельної формації "Піккардійська терція" Ярослав Нудик.
Незважаючи на сильну конкуренцію, "зорепадівці" заявили про себе з кращого боку. Яскравими та неординарними виступами діти розтопили серця суддів та глядачів. Розмаїття костюмів та  сценічний образ учасників тісно переплітались з мелодійними голосами та змістом пісенних творів, що були представлені учасниками конкурсу.
Саме у виборі творів та костюмів допомагала дітям керівник Руслана Шацька, що вкладає душу, талант і професіоналізм у своїх маленьких “зірочок”. Керівника нагородили дипломом за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтв дитячої та юнацької творчості.
Отже, призовими місцями нас порадували: Анна Дудік, Вероніка Солтисяк, Мар’яна Смаль, Діана Шпилюк та маленькі дебютанти Захар Скуратівський та Єва Шушкова – лауреати ІІІ премії.
Почесні звання лауреатів ІІ премії  отримали: Софія  Ющенко, Анастасія Суглобова, Анна Шудра, Дарія Ковальчук, Анастасія Левочко, Марк Величко, Вероніка Бойчук, а також дебютант Роман Морозов.
Відзначилась своїм патріотизмом ліцеїстка Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні Вероніка Бігун. Їй – заслужене звання лауреата першої премії!
А також перше місце отримала Вікторія Семенюк. Своїм яскравим талантом, неперевершеним тембром голосу та сяючим сценічним образом вразила всіх членів журі та гостей фестивалю Вікторія Тітчук. У  її виконанні чарівно пролунала пісня відомої та легендарної співачки Whitney Houston "Run to you".
Кращою і найвищою нагородою фестивалю –  Гран-прі була відзначена вихованка "Зорепаду"!
Вітаємо юні обдарування та бажаємо не зупинятись на досягнутому! 
Підготувала 
Яна Солтисяк,
мама вихованки студії.
 
Вихованці студії естрадного співу "Зорепад" (керівник Руслана Шацька) успішно підкорили сцену Львівського державного палацу учнівської молоді. 
10-11 листопада 2018 року там відбувся Міжнародний фестиваль "Hit The Talents". Головою журі фестивалю був Заслужений діяч мистецтв України Марк Орловський, а також Заслужений артист України, учасник акапельної формації "Піккардійська терція" Ярослав Нудик.
Незважаючи на сильну конкуренцію, "зорепадівці" заявили про себе з кращого боку. Яскравими та неординарними виступами діти розтопили серця суддів та глядачів. Розмаїття костюмів та  сценічний образ учасників тісно переплітались з мелодійними голосами та змістом пісенних творів, що були представлені учасниками конкурсу.
Саме у виборі творів та костюмів допомагала дітям керівник Руслана Шацька, що вкладає душу, талант і професіоналізм у своїх маленьких “зірочок”. Керівника нагородили дипломом за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтв дитячої та юнацької творчості.
Отже, призовими місцями нас порадували: Анна Дудік, Вероніка Солтисяк, Мар’яна Смаль, Діана Шпилюк та маленькі дебютанти Захар Скуратівський та Єва Шушкова – лауреати ІІІ премії.
Почесні звання лауреатів ІІ премії  отримали: Софія  Ющенко, Анастасія Суглобова, Анна Шудра, Дарія Ковальчук, Анастасія Левочко, Марк Величко, Вероніка Бойчук, а також дебютант Роман Морозов.
Відзначилась своїм патріотизмом ліцеїстка Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні Вероніка Бігун. Їй – заслужене звання лауреата першої премії!
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 796
Читати далі

Повідомлення в номер / Мир – головна цінність на Землі

13.12.2018

IMG_20181118_130419Мир – головна цінність на Землі

100 років минуло з часу завершення Першої світової війни 1914-1918 років, яка тривала 1 568 днів і забрала життя понад 18 мільйонів людей. Цей збройний конфлікт став одним iз наймасштабніших у всесвітній історії. 
У країнах Європи відбулись поминальні заходи. На Днях народної скорботи у Берліні побував заступник міського голови Ігор Прокопів. Сьогодні – розмова з ним.
l
– Ігоре Ярославовичу, наскільки мені відомо, Ви єдиний з України, хто взяв участь у цьому міжнародному форумі. Хто запросив Вас на ці події?
– Для мене,  дійсно,  стало несподіванкою і великою честю побувати на цих заходах. Цьогоріч вони були приурочені Дню народної скорботи у Німеччині, який запровадили майже 100 років тому, у 1919 році, на знак вшанування пам'яті жертв Першої світової війни, і зібрали широке представництво політиків світового рівня. 
У минулі роки їздила делегація з України, яку запрошувала і приймала Народна Спілка Німеччини догляду за військовими похованнями. Ця організація уже впродовж кількох років працює на території Ковеля. Вони проводять розкопки німецьких поховань часів Другої світової війни.  Волинська обласна  державна адміністрація отримала схвальні відгуки про нашу спільну роботу. І, як вдячність за розуміння, підтримку і сприяння у їх діяльності,  вони і запросили представника нашого міста на ці заходи. Міський голова Олег Кіндер доручив мені поїхати в Берлін, де,  крім урочистостей, було і чимало ділових зустрічей з представниками Народної Спілки та  Посольства України в Німеччині.
– Як проходять заходи такого високого рівня, де присутні керівники держав, урядів?
– Дійсно, це було досить хвилююче, адже ми побували на заходах за участі канцлерки ФРН Анґели Меркель,  президентів Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра, Франції – Емануеля Макрона.  Вони у своїх промовах наголошували на тому, що потрібно знати і цінувати свою історію, робити висновки з помилок, аби не повторювати їх знову.
Зокрема, Штайнмаєр під час зустрічі з молоддю нагадав про "диво європейського об'єднання" та зазначив, що саме молодь має оновити це диво та зберегти його.  
Досить зворушливою була промова французького Президента.  Макрон наголошував на нинішніх викликах і необхідності  їм спільно протистояти.
Берлін – місто, де для нас, українців, і світу завершилась Друга світова війна. Там є великий меморіал, де захоронено 30 тисяч воїнів радянської армії, які полягли на території Німеччини. Також є пам'ятне місце, де знайшли свій спочинок німецькі солдати.
Там відбувалось покладання квітів представниками Посольств різних країн, військових аташе, були також керівники окремих держав.
До речі, на меморіалі, де поховані наші земляки, слово мали керівник Народної Спілки та представник лише українського Посольства в Німеччині. 
Всі урочистості проходили на високому рівні. Неодмінно потрібно було прибути завчасно, пройти усі заходи безпеки. Але разом з тим панувала  родинна атмосфера. 
Представники Народної Спілки постійно  супроводжували, допомагали, тепло зустріли працівники нашого посольства.  Ще до поїздки мене  консультувала і дуже допомогла в організації подорожі керівник Народної Спілки Німеччини догляду за військовими похованнями в Україні Світлана Іскра. Я отримав від неї чимало цінних порад. Дуже їй вдячний за це. 
– А що найбільше Вас вразило? 
– Без сумніву, особливо торкнувся душі  і запам'ятався фінал  проекту "Футбольна пам'ять". У його  рамках  гравці молодіжок,  учні шкіл досліджували біографії  футболістів, життя яких забрала Перша світова війна. Юні хлопці і дівчата  їздили на кладовища, де  захоронені колишні футболісти, зустрічались з рідними, якщо такі залишились, працювали в архівах.
І у Рейхстазі, де були присутні лідери держав,  молоді люди зачитували свої звернення до футболістів минулого. 
Всі ці листи були надзвичайно душевні і щирі. Діти, які живуть у час технологій, яким доступні усі блага цивілізації, часто не задумувались над тим, як може легко життя кожного перевернути і знецінити війна. І ви знаєте, відчувалось, що вони ніби по-новому подивились на життя, його цінності. 
Чомусь особливо запам'яталось звернення юного гравця до футболіста англійського клубу. Там була така фраза: "Ти відмовився від кар'єри, щоб захистити свою країну і воювати за нашу свободу та незалежність. Словами я не можу передати свою вдячність тобі".
Це ніби було сказано про українських Героїв, наших хлопців, які сьогодні  відмовляються від комфорту, успішного життя і йдуть на фронт. Багато з них не повернулись. 
На жаль, не завжди ми робимо висновки з історії.
Потому ми ще й побували на матчі молодіжних команд  англійського "Ліверпуля" та німецької "Гєрти". На стадіоні помітно багато було молоді. Це була гра в пам'ять про звичайних хлопців, 100 років тому  яких спортивну кар'єру обірвала війна. 
– У розмові Ви згадали, що були у Вас ділові зустрічі. Про що йдеться?
– На території нашого міста, за даними  архівів, захоронено понад 3300 німецьких вояків. Є у нас поодинокі поховання, є масові. І сьогодні у ФРН чимало  роблять для того, аби всі ці солдати були перепоховані. Адже у багатьох з них є родини, які розшукують їх могили. 
У нас була розмова з Президентом  Народної Спілки Німеччини за військовими похованнями, генералом у відставці Вольфгангом Шнайдерханом та її Генеральним секретарем фрау Шиллє. Мене здивувало те, що вони досить обізнані з тим, що зроблено у Ковелі. Керівники організації  подякували нам  за сприяння у своїй роботі  і сказали, що  й надалі планують продовжити ці роботи. У наступному році – це територія госпіталю, знову ж таки біля школи мистецтв, художньої школи. Ми з ними узгодили низку робочих питань.
– Крім офіційних заходів, де ще вдалось Вам побувати?
– Програма перебування в Німеччині була досить насиченою. Найпам'ятніше – це спілкування з людьми, представниками різних країн.  Було цікаво почути їх думку про Україну. Заходи проходили в різних історичних місцях, була у нас оглядова екскурсія містом.
Пізнавальною і цікавою була поїздка  у військовий архів Бунднсверу, де зберігається (навіть важко уявити!) 18 мільйонів справ військовослужбовців. 
Багато цікавих нюансів було в розповідях фахівців, працівників установи. До прикладу, рожева стрічка  на справі, означає, що всі цінні речі військовослужбовця були повернуті родині. Почули  й про технічне обслуговування архіву, адже чимало справ мають понад столітній вік, потрібно витримувати і температурний режим, певну вологість.
Познайомились  з роботою німецького Парламенту –Бундестагу. Ми вільно пересувались у приміщенні. Тож і біля  кабінету Ангели Меркель побували, інших керівників держави.  Залишилась там і стіна, де наші воїни-переможці поставили свої підписи у травні 1945 р. 
До речі, для усіх вхід у будинок парламенту вільний. При бажанні можна піднятися на дах і до купола, або спостерігати пленарні засідання Бундестагу з балкона. 
Ви знаєте, німці, з якими я розмовляв, висловлювали нам свою підтримку, адже вони усвідомили і зрозуміли, скільки лиха накоїла війна і як вона по-звірячому втрутилась  в людські долі.
До речі, під час Першої світової у 1914 р. супротивники оголосили "Різдвяне перемир’я". І в цей час звичайні солдати всупереч  наказу разом співали різдвяних пісень, грали у футбол. На цей короткий час забули, що вони вороги.  І в Берліні звучало, що цей досвід  потрібно перенести у наше сьогодення.  Зуміти знайти в собі мужність і перебороти ненависть, яка розділяє людей, загрожує новими війнами і конфліктами.
Світлана ЛИТВИНЮК.
НА ЗНІМКАХ: заступник міського голови Ігор ПРОКОПІВ під час перебування в Берліні.
Фото з архіву автора.
100 років минуло з часу завершення Першої світової війни 1914-1918 років, яка тривала 1 568 днів і забрала життя понад 18 мільйонів людей. Цей збройний конфлікт став одним iз наймасштабніших у всесвітній історії. 
У країнах Європи відбулись поминальні заходи. На Днях народної скорботи у Берліні побував заступник міського голови Ігор Прокопів. Сьогодні – розмова з ним.
ххх
– Ігоре Ярославовичу, наскільки мені відомо, Ви єдиний з України, хто взяв участь у цьому міжнародному форумі. Хто запросив Вас на ці події?
– Для мене,  дійсно,  стало несподіванкою і великою честю побувати на цих заходах. Цьогоріч вони були приурочені Дню народної скорботи у Німеччині, який запровадили майже 100 років тому, у 1919 році, на знак вшанування пам'яті жертв Першої світової війни, і зібрали широке представництво політиків світового рівня. 
У минулі роки їздила делегація з України, яку запрошувала і приймала Народна Спілка Німеччини догляду за військовими похованнями. Ця організація уже впродовж кількох років працює на території Ковеля. Вони проводять розкопки німецьких поховань часів Другої світової війни.  Волинська обласна  державна адміністрація отримала схвальні відгуки про нашу спільну роботу. І, як вдячність за розуміння, підтримку і сприяння у їх діяльності,  вони і запросили представника нашого міста на ці заходи. Міський голова Олег Кіндер доручив мені поїхати в Берлін, де,  крім урочистостей, було і чимало ділових зустрічей з представниками Народної Спілки та  Посольства України в Німеччині.
– Як проходять заходи такого високого рівня, де присутні керівники держав, урядів?
– Дійсно, це було досить хвилююче, адже ми побували на заходах за участі канцлерки ФРН Анґели Меркель,  президентів Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра, Франції – Емануеля Макрона.  Вони у своїх промовах наголошували на тому, що потрібно знати і цінувати свою історію, робити висновки з помилок, аби не повторювати їх знову.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 505
Читати далі

Повідомлення в номер / Готуємось до свят завчасно!

13.12.2018

ялинкаГотуємось до свят завчасно!

Настання Нового року супроводжується безліччю заходів — нам потрібно пробігтися по магазинах, щоб придбати сюрпризи для знайомих, друзів і рідних, аби створити справжню святкову атмосферу. 
Передноворічна ревізія показує, які декоративні елементи прийшли в непридатність, тому запаси куль та іграшок регулярно оновлюються. 
Однак знайти прикраси за смаком не так вже просто — з одного боку, прилавки завалені пластиковими кулями і намистом за доступною ціною, а з іншого, всі вони між собою подібні. 
Милі штучки, створені своїми руками, наповнять вашу оселю затишком і теплом. 
Тож пропонуємо вашій увазі   майстер-клас з виготовлення новорічних прикрас-подарунків! 
Майстер-клас №1: 
Букет з цукерок
Вручення букетів і солодощів доречно на будь-які свята.  
Втім, не обов'язково опускатися до банальностей і дарувати оберемок квітів у поєднанні з коробкою цукерок. Можна об'єднати зазначені компоненти в одному декоративному виробі. 
-   щільний пінопласт; цукерки на паличці;  фольгований  кольоровий папір; ялинові лапи; тонкий і товстий дріт; стрічка;  макетний ніж; канцелярський ніж; ножиці.
 Надайте шматку щільного пінопласту витягнуту форму, вистругавши бічні частини ножем.
Відміряйте шматок товстого дроту, проткніть ним пінопласт — з боків дріт повинен виходити на поверхню пінопласту. Зробіть зверху петельку — ця конструкція буде утримувати цукерки і ялинові лапи, допоможе сформувати ручку букетика.
Загорніть кожну цукерку в шматок кольорового паперу з фольги, нарізаної на квадратики. Якщо папір не тримає форму, закріпіть його  шматочками тонкого дротика.
Починайте встромлювати палички з цукерок в пінопласт. Задекоруйте всю поверхню пінопластової заготовки, формуючи шар.
В ту частину заготовки, де прикріплена петелька, вставте невеликі ялинові лапи. Можна їх додатково фіксувати шматочками дроту для зміцнення конструкції. Переверніть букет, щоб ялинові лапи опинилися внизу.
Декоруйте ялинову гілку бантом з стрічки. Спочатку можна кілька разів туго намотати стрічку, формуючи ручку, як у весільному букеті, а потім красиво зав'язати вільні кінці.
Майстер-клас №2: 
Вінок з ялинкових куль
Різдвяні віночки стали невід'ємним символом новорічних свят не тільки в США і Європі, але і у нас, адже завдяки їм святкова атмосфера відчувається ще з самого порога. 
- стара дротяна вішалка або шматок товстого дроту; різнокольорові ялинкові кулі; термопістолет; стрічка; фольгований папір; тонкий поролон.
Сформуйте з дротяної вішалки для одягу коло, залишивши гачок. Оберніть дріт шаром тонкого поролону, а потім — шар фольгованого паперу. Скріпіть краї  клейовим пістолетом.
Зніміть з кульок кріпильні елементи і починайте декорувати вінок, прикріплюючи кулі за ніжки термопістолетом. Сформуйте з кульок об'ємний вінок. Кулі, які не дістають до підстави вінка, кріпите пістолетом одна до одної.
Декоруйте вінок пишним бантом з стрічки, прикривши ним гачок.
Майстер-клас №3: 
Ялинка з мандаринів
Відмінний тематичний подарунок для колег, адже він не тільки оригінально виглядає, але і може бути спожитий на свято! Таку ялинку можна розмістити і на новорічному столі. 
- мандарини; зубочистки; ножиці; дріт; ялинові лапи; пінопластовий  конус.
Настроміть мандаринку на зубочистку, а потім застроміть її в пінопластовий конус. Почати оформлення ялинки потрібно з нижнього ярусу, поступово просуваючись вгору і щільно заповнюючи поверхню пінопласту.
Наріжте ялинові лапи. Заповніть ними порожні частини конуса між мандаринками. Зробіть з кількох ялинових гілок віночок, з'єднавши його шматочком дроту. Помістіть виріб в його центрі.
Підготувала Іванна ЗАХАРЧЕНКО.
Настання Нового року супроводжується безліччю заходів — нам потрібно пробігтися по магазинах, щоб придбати сюрпризи для знайомих, друзів і рідних, аби створити справжню святкову атмосферу. 
Передноворічна ревізія показує, які декоративні елементи прийшли в непридатність, тому запаси куль та іграшок регулярно оновлюються. 
Однак знайти прикраси за смаком не так вже просто — з одного боку, прилавки завалені пластиковими кулями і намистом за доступною ціною, а з іншого, всі вони між собою подібні. 
Милі штучки, створені своїми руками, наповнять вашу оселю затишком і теплом. 
Тож пропонуємо вашій увазі   майстер-клас з виготовлення новорічних прикрас-подарунків! 
Майстер-клас №1: 
Букет з цукерок
Вручення букетів і солодощів доречно на будь-які свята.  
Втім, не обов'язково опускатися до банальностей і дарувати оберемок квітів у поєднанні з коробкою цукерок. Можна об'єднати зазначені компоненти в одному декоративному виробі. 
-   щільний пінопласт; цукерки на паличці;  фольгований  кольоровий папір; ялинові лапи; тонкий і товстий дріт; стрічка;  макетний ніж; канцелярський ніж; ножиці.
 Надайте шматку щільного пінопласту витягнуту форму, вистругавши бічні частини ножем.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 882
Читати далі

Повідомлення в номер / “Відпочинемо на тому світі

13.12.2018 Зінчук Вікторія Петрівна
“Відпочинемо 
на тому світі?..”

0d87f7ad78daab0532d96711fc8666d3_XL“Відпочинемо  на тому світі?..”

Десь років п'ять або шість тому чула вислів чи то когось з політиків, чи то політичних експертів про те, що, мовляв, Україна схожа на потяг без гальм: нам дали поштовх, ми кудись їдемо, але куди – не знаємо. А тепер з чим порівняти? З літаком, що падає? Не хочеться якось, але такі, на жаль, наші реалії: Україна стоїть на порозі крайнього зубожіння. Занепад, бідність, еміграція, низька народжуваність, висока захворюваність і смертність… 
А жалюгідний стан наших нинішніх пенсіонерів, матеріальне становище яких сьогодні визначається не стажем роботи, не заробітком протягом усього життя, а можливістю працювати після виходу на пенсію і наявністю дітей, які можуть хоч якось фінансово підтримати. 
У розвинутих країнах час виходу на пенсію називають "вільним часом", "золотою порою", коли людина, нарешті, може дозволити собі пожити для себе, подорожувати світом, відвідати екзотичні курорти… Життя ж на пенсії для більшості літніх українців із "заслуженого відпочинку" перетворилося на безкінечну боротьбу за виживання. Сьогодні мізерних коштів, які їм виділяє держава, вистачає лише на оплату комунальних платежів та найбільш необхідні продукти.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 714
Читати далі

Повідомлення в номер / Кохайтеся, чорнобриві, та не з… "мустафами"!

13.12.2018

пара1Кохайтеся, чорнобриві, та не з… "мустафами"!

Вийти заміж за турка — мрія, яка дедалі частіше звучить з вуст українок. Але чи справді так просто стати дружиною "турецького султана"?
Якщо ж ви все-таки намірилися познайомитися з "турецьким принцом" та потім вийти заміж за нього, на допомогу прийдуть соцмережі, сайти знайомств, шлюбні агентства, рідні, які проживають в цій країні. 
Якщо такі варіанти не для вас, найкращий вихід — відпочинок у Туреччині. Там на вас точно чекають нові знайомства із запальними турецькими залицяльниками. 
Який варіант ви б не обрали, варто пам'ятати, що турецькі чоловіки мають свої традиції, інтереси та уподобання. Перш,  ніж познайомитися з турком, потрібно вирішити, чи зможете ви змиритися з традиціями його народу.
Отож, перед тим, як  вийти заміж за турка, потрібно знати, що головним в сім'ї є чоловік. Ідеальна дружина — це хороша господиня і мати дітей. Чоловік дарує їй дорогі подарунки за те, що вона чекає його вдома, не скандалить, не бореться за свої права.
Турецький чоловік вважає слухняну і вірну дружину, гарну матір  найважливішою жінкою в своєму житті, а пишногруді та розкуті слов'янки переважно  стають лише коханками для представників сильної половини людства.
Залишаючи оголошення на сайті знайомств, врахуйте — турки не люблять самодостатніх розумних жінок. Дружина повинна створювати затишок в домі, передбачати бажання чоловіка, а не працювати. В її коло спілкування повинні входити тільки жінки, з якими можна обговорити прочитані книги і рецепти страв.
Але якщо наречений суворо  дотримується Корану, за вами буде встановлено повний контроль.  Знайомство з багатим чоловіком з Туреччини і шлюб з ним можуть багатьох розчарувати. Спокійна, поступлива розумна жінка пристосується до такого життя. А дехто — ні…
l
Останнім часом в засобах масової інформації, з телеекранів все частіше дізнаємось один не вельми приємний факт: українки, які мріючи про ідеальне заміжжя, вийшли заміж (в даному випадку) за турка,  нерідко потерпають від домашнього насилля, боячись перечити чоловіку-тирану  роками. 
А потім, коли терпець вривається, з дітьми на руках  повертаються  на рідну Батьківщину.
Ось і нещодавно на телеканалі СТБ, під час перегляду програми "Один за всіх",  знову ж побачила і почула невигадану історію із життя нашої співвітчизниці, яка,  спокусившись на "зарубіжне щастя", пізнала гіркий сімейний досвід.  
Переживши чотири роки побоїв, знущань і постійних докорів з боку чоловіка-турка молода жінка не захотіла більше миритись із такою ситуацією. 
На жаль, не так все легко їй далось. Тепер її колишній коханий хоче відібрати дитину, позбавивши материнських прав,  і вивезти із собою з-за кордон. А раніше, відразу після знайомства із симпатичним іноземцем, українка навіть подумати не могла, що казкова історія завершиться так плачевно.
l
Юля ще з самого дитинства мріяла про ідеальне заміжжя. Завжди уявляла себе в білосніжному розкішному весільному платті із гарною зачіскою. А поруч, обов'язково, красень-чоловік — найкращий в світі мужчина, якого вона по праву буде достойна.
Ще б пак! Адже, починаючи з підліткового віку, дівчина полонила серце не одного юнака. Мала гарну струнку фігуру, глибокі темно-зелені очі і довге чорне волосся. Як кажуть, всі козирі були в її руках. Та доля розпорядилась по-своєму.
Нові знайомства і чергові романи із потенційними женихами завершувались не так, як цього хотілось Юлі. Здається, ну от і все: нарешті знайшла те, чого шукала. Але… З Андрієм зустрічались вже більше року. 
Кавалер все-таки зважився на кардинальний крок, запропонувавши переїхати до нього. Радості його супутниці не було меж. Практично ідеальне сімейне життя громадянського подружжя витримало недовго. Побутові проблеми та інші, здається,  дрібниці  завадили їм бути вдвох.
Після такого розчарування дівчина змушена була використати свій, як думала тоді, останній шанс. Вирішили з подругою гайнути на відпочинок в екзотичне курортне містечко Туреччини — Анталію. І, як виявилось згодом, недаремно. 
Із забезпеченим молодиком познайомились стандартно, прогулюючись мальовничою набережною.  Згодом романтичні побачення переросли у щось більше. Тож  через деякий час Юля змінила своє місце проживання й стала законною дружиною іноземця —  громадянина тієї ж країни. 
Вже три роки минуло з того часу. Але, на жаль, назвати себе щасливою жінкою волинянка не може. Живе, яка каже, заради статусу. Та й  якось соромно повертатись назад. 
 Її обранець після одруження став зовсім іншим, не таким "пухнастим", як був до цього. Останнім часом після кожної нової суперечки все частіше став вказувати дружині на двері: "Мовляв, дякуй за те, що маєш. А якщо щось не подобається,  — тебе ніхто тут втримувати не буде". 
Права голосу жінка практично не має, та й зверхнє ставлення  раніше коханого чоловіка не дають їй можливості "дихати на повні груди", відчувати себе потрібною та любимою.  Народжувати дитину заради того, що, можливо, це врятує стосунки, теж  не хоче. 
Відверто кажучи, час від часу вона ловить себе на думці: "А ну його, таке життя. Дістало все! Хіба варто жертвувати собою заради гарної картинки, сімейних буднів, які тобі не пасують до душі".
А от в іншої нашої землячки, дякувати Богу, — все навпаки. Про те,  що обрала собі за другу половинку іноземця, Ангеліна на жалкує ні на  хвилину. Колишня ковельчанка після закінчення школи поїхала на навчання за кордон. 
Так сталось, що там залишилась  працювати. А тепер — і жити.  До своєї цілі, як сама зауважує,  йшла довго. Спочатку стала успішною в кар'єрі, а тепер — й в подружньому  житті. 
"Я доклала немало зусиль для того, аби мати все те, що є в мене зараз. Це — найкращий в світі чоловік, улюблена робота і наше сімейне гніздечко, де незабаром буде лунати дзвінкоголосий дитячий сміх", — так говорить та, яка народилась і виросла в нашому місті. 
l
Тож, як бачимо, — у кожного своя доля.  Інколи ми її змінюємо, вносячи деякі незначні  корективи, а часто — вона змінює нас. Але слід пам'ятати одне правило нашого буття:  від не надто хороших епізодів в житті не застрахований ніхто. 
Підготувала Орися ФІЛІПЧУК.
Вийти заміж за турка — мрія, яка дедалі частіше звучить з вуст українок. Але чи справді так просто стати дружиною "турецького султана"?
Якщо ж ви все-таки намірилися познайомитися з "турецьким принцом" та потім вийти заміж за нього, на допомогу прийдуть соцмережі, сайти знайомств, шлюбні агентства, рідні, які проживають в цій країні. 
Якщо такі варіанти не для вас, найкращий вихід — відпочинок у Туреччині. Там на вас точно чекають нові знайомства із запальними турецькими залицяльниками. 
Який варіант ви б не обрали, варто пам'ятати, що турецькі чоловіки мають свої традиції, інтереси та уподобання. Перш,  ніж познайомитися з турком, потрібно вирішити, чи зможете ви змиритися з традиціями його народу.
Отож, перед тим, як  вийти заміж за турка, потрібно знати, що головним в сім'ї є чоловік. Ідеальна дружина — це хороша господиня і мати дітей. Чоловік дарує їй дорогі подарунки за те, що вона чекає його вдома, не скандалить, не бореться за свої права.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 2829
Читати далі

Повідомлення в номер / В американців є чому повчитися

13.12.2018

Нове фото В американців є чому повчитися

Директор Ковельського промислово-економічного коледжу Луцького національного технічного університету Тетяна Селівончик (на знімку) розповідає про своє перебування в Сполучених Штатах Америки.
l
– Тетяно Василівно! Ви нещодавно з делегацією директорів українських коледжів перебували в США. Як Ви туди потрапили? Що освітянам нашої держави можна і доцільно запозичити в американських колег?
– Посольство США в Україні та Міністерство освіти і науки України проводили відбір учасників делегації, враховуючи рейтинг коледжів та активність їх адміністраторів. Мене надзвичайно порадувало те, що Ковельський промислово-економічний коледж займає одне з провідних місць серед навчальних закладів України. Адже від Волині та Рівненщини я була одна. 
Впродовж 5-ти тижнів (вересень – жовтень 2018 р.) делегація керівників коледжів зі всієї України (16 осіб) на запрошення Державного департаменту США брала  участь у програмі стажування "The Community College Administrator Program" (ССАР-2018), де змогла ознайомитись з роботою комунальних коледжів штату Флорида  США,  починаючи від історії їх розвитку, становлення і закінчуючи вивченням  ролі та місця в сучасній системі освіти,  впливу на розвиток економіки і рівня життя окремої територіальної громади, штату та держави.
Економісти штату Флорида підрахували, що кожен долар, вкладений в освіту, дає прибуток у 2.9 долара. На 22 млн. жителів штату Флорида (у 2018 р.) здобуття вищої освіти (вся освіта після загальноосвітньої школи) забезпечують:
– 28 комунальних коледжів (понад 800 тис. студентів здобувають рівні кваліфікованого робітника, молодшого спеціаліста, бакалавра), на утримання яких виділяється 2,5 млрд. доларів з бюджету штату;
– 12 університетів (понад 300 тис. студентів здобувають рівні бакалавра, магістра, доктора філософії), на утримання яких виділяється 5 млрд. доларів з бюджету штату.
Популярність коледжів пояснюється  їх доступністю і відкритістю для усіх випускників школи, значно меншою оплатою за навчання та зручністю  доїзду до однієї години часу автомобілем.
Цікаво, що науковцями і дослідниками США  протягом  ХХ  століття виведена формула потреби (для економіки США) фахівців з вищою освітою: 1 - 2 - 7. А саме: на 1-го магістра потрібно два  бакалаври та сім випускників коледжів. Або формула: 3 - 7. За чисельністю студентів штату Флорида формула, практично, підтверджується.
Подібне співвідношення потреби у фахівцях було озвучено ще у 2008 році на нараді держав – учасниць Копенгагенського процесу у Франції. Було сказано, що у 2020 році сфера зайнятості Європи матиме потребу в кадрах з університетською освітою на 31%, із середнім професійним рівнем – на 50%, з низькою кваліфікацією – 19%. Фактично, і Європа підтверджує ту ж формулу (3 - 7), що і в  США.
Для порівняння проаналізуємо    подібний стан справ в Україні з чисельністю студентів (учнів) та за відповідними рівнями освіти (Державна служба статистики України) на 2017/18 рік. На 42,2 млн. жителів  у нас  функціонують:
– 756 професійно-технічних навчальних закладів (понад 269 тис. учнів);
– 372 заклади вищої освіти І-ІІ рівня акредитації (понад 208 тис. студентів);
– 289 заклади вищої освіти ІІІ-ІV рівня акредитації (понад 1330 тис. студентів).
Які висновки можна зробити? По-перше, кількість закладів у нас вражає –  навіщо стільки? У штаті Флорида, порівняно з Україною, жителів всього у 2 рази менше!  
По-друге, для України формула потреби фахівців виглядає так: 7,4 – 2,6. Заокругливши, маємо протилежну до Америки ситуацію: 7 – 3. На 7 бакалаврів-магістрів у нас 3 випускники коледжів та ПТУ!
Виникають запитання: 
а) чи потрібно сучасній економіці України аж 7,4 бакалаврів і магістрів та чи достатньо 2,6 випускників коледжів та ПТНЗ? (У 1990 р. формула виглядала: 4 -  6);
б) чи може теперішній бюджет України витримувати фінансове навантаження з підготовки бакалаврів з вартістю підготовки 37794 грн. /рік проти 21945 грн./рік (наказ МОНУ №1133/833 від 19.10.2018 р.) на підготовку молодшого спеціаліста? Правда, за бюджетні кошти (по МОНУ)  формула набуває вигляду: 5 - 5.
Треба зазначити,  що останні півроку про це говорять і Міністр освіти  Л. Гриневич, і перший Віце-Прем'єр України С. Кубів та інші члени Кабінету Міністрів  України, які вважають,  що потрібно, аби  співвідношення спеціалістів з фаховою освітою до вищої було хоча б 60% до 40%.
– Як можна отримати освіту після закінчення школи у США? 
– Доступ жителів штату Флорида до вищої освіти у коледжах не обмежується ніякими чинниками. Разом навчаються і 18-ти, і 50-річні. Виняток  становлять лише технічні можливості коледжів одночасно навчати всіх бажаючих за конкретною спеціальністю. 
Всі коледжі штату отримують бюджетне фінансування в межах 48 - 52 %. Решта коштів оплачують  самі бажаючі здобути освіту. Знижки в оплаті за навчання отримують лише демобілізовані з армії та за відмінне навчання (до 2 відсотків). 
Тобто  за кошти платників податків з бюджету штату кожен громадянин може розраховувати на п’ятидесятивідсоткове фінансування здобуття ним вищої освіти.
Важливо звернути увагу і на високий рівень академічної доброчесності у всьому американському суспільстві. Зародилася дана ідея у США у 70-і роки з вимоги громадян до Уряду: "Корупції – стоп!". Чиновники з розумінням сприйняли таку вимогу і з себе започаткували приклад реалізації такої ідеї. Громадяни підтримали… 
Сьогодні у США дитина 2-го класу свідомо заявляє своїм батькам, якщо  не змогла підготуватися до тесту: "Краще я отримаю негативну оцінку, яку пізніше зможу виправити, аніж  буду списувати у товариша". Така дитина точно не стане  списувати, навчаючись далі у коледжі чи університеті, і не погодиться на пропозицію хабара від студента, будучи вже викладачем університету.
Підтвердженням академічної доброчесності є й інститути сертифікації, атестації та акредитації. Дані функції у США здійснюють громадські організації. 
Сертифікатами підтверджуються професійні навички випускника після завершення навчання у коледжі. Сертифікат надає право на високооплачуване працевлаштування. За деякими спеціальностями (наприклад, дизайн приміщень) сертифікат може бути виданий лише після 2-4-х років низькооплачуваної роботи за фахом.
Процедуру атестації проходять всі школи. Щороку незалежні експерти пропонують всім школярам свої тестові завдання. За результатами тестувань визначають середній бал успішності учнів школи.
Процедуру акредитації проходять коледжі (один раз у 5 років). Коледжі готують звіт і подають на експертизу. Пізніше експерти перевіряють інформацію, подану у звіті, з фактичною на місці.
У США для підготовки бакалаврів достатньою є вимога у 25 відсотків  викладачів із науковими ступенями (в Україні – 50, з відповідними наслідками фінансових витрат).
– Як коледжі співпрацюють з місцевими громадами?
– Діяльність коледжів тісно пов'язана з місцевою громадою, забезпечуючи підготовку спеціалістів, необхідних для підтримки та розвитку місцевого сектора економіки, залучення інвестицій. Саме коледжі оперативно реагують на потреби місцевого, регіонального та державного ринку праці, швидше, ніж університети,  відкривають нові навчальні програми на замовлення роботодавців.
Коледжі беруть активну участь у громадському, культурному, спортивному та духовному житті громад. На утриманні Santa Fe College, наприклад, перебувають спортивні команди з баскетболу, волейболу. На балансі коледжу також знаходяться зоопарк, планетарій, театр, дитячий садочок, бізнес-інкубатори, якими користуються і жителі громади, і студенти, і викладачі. 
Об'єднання різних установ, які утримуються за бюджетні кошти, під управлінням коледжу (університету) дозволяє економити бюджетні кошти та  паралельно  навчати за відповідними спеціальностями студентів, проводити наукові дослідження, сприяти зародженню та розвитку нового бізнесу.
– Яка фінансова підтримка у навчанні студентів коледжів? 
– Така підтримка існує  у різноманітних формах:
а)  стипендія – не "живі"  гроші, а фінансування певної частини вартості навчання або проживання;
б) знижка на навчання – може надаватись коледжем для зменшення вартості навчання на основі академічної успішності студента або за  активність в житті коледжу (за участь в роботі студентського парламенту тощо);
в) фінансова допомога  – надається незалежними організаціями, котрі займаються фінансовою підтримкою студентів, у тому числі іноземних. Фінансова допомога може покрити тільки частину вартості навчання або витрати на проживання під час навчання; 
г) гранти на фінансування навчання – фінансування може бути повне або часткове. Гранти надають незалежні організації.
Переважна більшість студентів, які навчаються у Флориді (близько 2/3), отримують в тій чи іншій формі фінансову підтримку з різноманітних джерел, що перекриває майже всю суму оплати за навчання. Іноземні студенти мають змогу скористатися тими ж фінансовими ресурсами, що й  американські (окрім федеральної допомоги).
На нашу думку, варто було б розглянути питання використання американської моделі фінансової допомоги студентам на навчання, а вивільнені кошти переорієнтувати на розвиток навчально-методичної бази коледжів.   
– Як фінансуються коледжі?
– У Флориді працює система багатоканального фінансування:
а) прямі асигнування від штату, окружного або федерального уряду  (гранти, що розподіляються на конкурсній основі, цільові кошти тощо (до 52%); 
б) плата студентів за навчання (у Santa Fe College понад 40% надходжень);
в) додаткові джерела (продаж виробів власного виробництва чи послуг, залучення благодійних засобів від бізнес-структур і приватних осіб (8-10 %). 
В Україні, на наш погляд, необхідно внести відповідні зміни до бюджетного законодавства, що дозволить коледжам отримувати кошти  як з боку державних відомств та інституцій, так і з боку місцевих органів влади  тощо.
Додаткове отримання коштів поки що не надто розвинене  в українських коледжах, оскільки багато хто віддає перевагу заробітку додаткових коштів через оренду своїх приміщень. 
Особливо впадає в око досвід американських коледжів, які виробляють товари народного вжитку із символікою коледжу, успішно виконуючи при цьому не тільки заробітні, а й рекламно-іміджеві функції, а також на замовлення місцевих громад виготовляють модульні будинки, здійснюють ремонт автомобільної техніки чи розробку різноманітного програмного забезпечення для виробничих процесів тощо.
Задля реалізації вищезазначеного в Україні необхідно створити відповідні сприятливі умови, в яких коледж зможе реалізувати комплексні освітньо-виробничі проекти і  при цьому  мати можливість отримати додаткові кошти за рахунок своєї діяльності. 
У фінансуванні коледжів цікавим є досвід американських коледжів із залучення благодійних засобів від бізнес-структур і приватних осіб, що в Україні поки що розвинуто дуже слабко.
В Україні для залучення юридичних та фізичних осіб до співпраці із закладами освіти необхідно задіяти нормативний інструментарій, що дозволить зацікавити роботодавців займатись благодійністю та  допомагати закладам освіти у створенні належних умов для розвитку навчально-методичної бази, запровадження дуальної освіти, підготовки високоякісних фахівців, які б відповідали вимогам тих самих роботодавців. 
– Як у США  реалізують принципи  доступності  до навчання людей з особливими потребами?
– Інклюзія  як форма спільного буття звичайних людей і людей з обмеженими можливостями (інвалідів) у США набула великого практичного втілення. "Важливе сприйняття суспільством такої категорії людей. Поряд з тим, треба перейти від бажання допомогти таким людям до створення умов, за яких ці люди самі зможуть собі допомогти"  (Dug Jones, Santa Fe College). 
Спочатку  у США звертали увагу на фізичні вади. Великі бюджетні кошти вкладено у створення умов для забезпечення життєдіяльності таких осіб (ліфти, пандуси, туалети) у всіх громадських установах.
Зараз  до категорії інклюзивних (людей з особливими потребами) зараховують і осіб з невидимими вадами: (37% – дефіцит (втрата) уваги, гіперактивність; 19% – розумова інвалідність; 18% – душевна інвалідність (психологічні розлади, депресія); 11% – хронічні захворювання, онкологія, СНІД;  8% – порушення рухливості;  4% – зорова інвалідність, травми мозку;  2% – порушення аутичного спектру;   1% – глухота та вади слуху). 
У суспільстві виховують розуміння того, що майже в кожній сім'ї є людина з особливими потребами. Великою  також  є ймовірність того, що кожен на старості років може набути такого статусу.
На завершення скажу: є що запозичити українській освіті у системи коледжівської освіти США. Залишається кожному  на своєму рівні – депутатам, урядовцям, МОНУ, керівникам освітніх закладів, викладачам, батькам, кожному громадянину визначитись у прийнятності результату ефективності системи і спільно працювати в напрямку досягнення цього результату.
– Що ж, побачили і почули Ви багато корисного. Думаю, й читачам газети буде цікаво про це дізнатися. А загалом, яке Ваше чисто людське, як-то кажуть, враження від відвідин Сполучених Штатів Америки? Що найбільше запам'яталося?
– Перше, що  приємно  вразило по приїзду до США, – це усміхнені, привітні, щирі, завжди люб'язні люди. Вони відкриті для спілкування, з радістю і вогником в очах.
Усі, з ким спілкувались, знають і люблять Україну, поважають наші традиції, мають українські вишиванки (одягали їх для нас), стежать за усім, що відбувається в нашій державі, щиро співчувають та вболівають за долю українців. 
Подорожували  ми по усьому штату Флорида, відвідали найпотужніші, найбільш розвинені тутешні коледжі, вражені їх матеріально-технічною базою, благоустроєм. У них все –  для комфорту людей.
Американці – надзвичайно палкі патріоти свого штату, рідної  держави! У Флориді кожен день учнів, студентів у будь-якому навчальному закладі розпочинається з колективної клятви на вірність народу й державі. У кожному кабінеті коледжів, які ми відвідали, на почесному місці – великий прапор США. Величезного розміру прапори на флагштоках висотою до 20 метрів можна побачити по всій території штату. Це вражає.
Сьогодні США, їх керівництво активно підтримують Україну у надзвичайно складний і відповідальний період її боротьби за незалежність, цілісність території, недоторканність кордонів.  Хочеться вірити, що ця підтримка посилюватиметься й увінчається перемогою українського народу.
Розмову вів 
Микола ВЕЛЬМА.
НА ЗНІМКАХ: під час перебування української делегації освітян у США.
Фото з архіву Ковельського промислово-економічного коледжу ЛНТУ.
Директор Ковельського промислово-економічного коледжу Луцького національного технічного університету Тетяна Селівончик (на знімку) розповідає про своє перебування в Сполучених Штатах Америки.
ххх
– Тетяно Василівно! Ви нещодавно з делегацією директорів українських коледжів перебували в США. Як Ви туди потрапили? Що освітянам нашої держави можна і доцільно запозичити в американських колег?
– Посольство США в Україні та Міністерство освіти і науки України проводили відбір учасників делегації, враховуючи рейтинг коледжів та активність їх адміністраторів. Мене надзвичайно порадувало те, що Ковельський промислово-економічний коледж займає одне з провідних місць серед навчальних закладів України. Адже від Волині та Рівненщини я була одна. 
Впродовж 5-ти тижнів (вересень – жовтень 2018 р.) делегація керівників коледжів зі всієї України (16 осіб) на запрошення Державного департаменту США брала  участь у програмі стажування "The Community College Administrator Program" (ССАР-2018), де змогла ознайомитись з роботою комунальних коледжів штату Флорида  США,  починаючи від історії їх розвитку, становлення і закінчуючи вивченням  ролі та місця в сучасній системі освіти,  впливу на розвиток економіки і рівня життя окремої територіальної громади, штату та держави.
Економісти штату Флорида підрахували, що кожен долар, вкладений в освіту, дає прибуток у 2.9 долара. На 22 млн. жителів штату Флорида (у 2018 р.) здобуття вищої освіти (вся освіта після загальноосвітньої школи) забезпечують:
– 28 комунальних коледжів (понад 800 тис. студентів здобувають рівні кваліфікованого робітника, молодшого спеціаліста, бакалавра), на утримання яких виділяється 2,5 млрд. доларів з бюджету штату;
– 12 університетів (понад 300 тис. студентів здобувають рівні бакалавра, магістра, доктора філософії), на утримання яких виділяється 5 млрд. доларів з бюджету штату.
Популярність коледжів пояснюється  їх доступністю і відкритістю для усіх випускників школи, значно меншою оплатою за навчання та зручністю  доїзду до однієї години часу автомобілем.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 721
Читати далі

Повідомлення в номер / День Збройних Сил України на передовій

13.12.2018
День Збройних Сил України 
на передовій

IMG_3634День Збройних Сил України  на передовій

Сьогодні Україна переживає історичний час. В умовах війни формується стежка до виходу у гавань незалежності Української Держави та Помісної Церкви. Значиму роль в цьому відіграють наші захисники, які ціною власного життя дарують нам мирне небо. Нині переважна частина народу України найбільше довіряє Українській армії та Українській Церкві. Тому наш святий обов'язок – пам'ятати і бути вдячними їм за це! 
З 4 по 8 грудня з благословення Високопреосвященішого Михаїла, митрополита Луцького і Волинського, військові священики Волині, духовенство та волонтери із капеланською місією відвідали нашу  народжену та загартовану в боях 14-ту окрему механізовану бригаду  на Сході, піднесли свої молитви і привітали воїнів з Днем Збройних Сил України. За поданням штатного капелана 14-ої ОМБр прот. Ігоря Бігуна понад 20 військових отримали медалі "За жертовність і любов до України" від Святійшого Філарета, Патріарха Київського і всієї Руси-України.
Слова привітання побратимам звучали і від командира бригади Сергія Войченка, який закликав у згуртованості і любові до Батьківщини твердо йти до перемоги.
Хвилиною мовчання  вшанували пам'ять наших загиблих захисників.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 573
Читати далі

Повідомлення в номер / З вірою і надією на краще

13.12.2018 Мороз Оксана Леонідівна

_DSC0046З вірою і надією на краще

Уже не один рік обіймає посаду виконуючого обов'язки  старости села Козлинич, що входить до Поворської об'єднаної  територіальної громади, Микола Літвінчук. 
"Коли відчувається дійсно справжня підтримка депутатів сільської ради, виконавчого комітету, громадськості,  то спільними зусиллями можна зробити чимало корисних справ", –  говорить Микола Володимирович.
"Люди на селі потребують  одного – комфортних умов для проживання.  Саме тому намагаємося, в міру можливостей, зробити все для того,  аби не підвести їх  сподівання", –  додає  він.
Микола Володимирович  зазначає про те, що нинішній рік для їх громади видався успішним. Адже зроблено чимало, а попереду – ще більше нових планів та задумів, які неодмінно втілять  в життя.
"Варто зазначити, що в цьому році зроблено до двох кілометрів дороги з твердим покриттям в нашому селі. А це – великий "плюс" для населеного пункту. Технічно-кошторисну документацію виготовили за кошти громади (64 тис. грн.).  Допоміг у вирішенні наболілого питання голова райдержадміністрації, депутат обласної ради Віктор Козак, який клопотався  тим, аби кошти на  потрібну справу для козлиничівців  були спрямовані також з Державного бюджету. Близько одного кілометра дороги плануємо відремонтувати в наступному  2019 році", – зазначив в розмові з журналістами Микола Літвінчук. 
До того ж, як ми довідались згодом,  здійснено  в цьому році і поточний ремонт доріг  Грив’ятки-Луківка  (фінансування обласного автодору). Серед  "плюсів" 2018-го  –  ремонт храму в селі, якому виповнилось 130 років. На це були спрямовані кошти місцевої громади. Зовнішні ремонтно-будівельні роботи провели також в церкві села Грив’яток.  Також в цьому році замінено покрівлю місцевої школи, зроблено капітальний  ремонт санвузлів.
Активно долучився  з матеріальною допомогою у вирішенні окремих важливих питань і Андрій Кур’ян, тутешній господарник, директор СТзОВ  "Моноліт Агро".  Андрія Сергійовича  люди характеризують як  ініціативного мецената й благодійника, котрий охоче бере активну участь в різноманітних культурно-масових заходах, що часто  відбуваються у селі. Нещодавно він  організував   поїздку для дітей, які стали призерами учнівських олімпіад, до Львова. 
Серед першочергових питань, над якими працюватимуть  у Козлиничах в наступному році –  перекриття даху  в недіючому дитячому садочку в Козлиничах. Нині батьки возять своїх малят в Поворськ.  Загалом же в навколишніх селах налічується 67 дошкільнят. Планують здійснити реконструкцію  колишньої школи в Луківці під клуб. Наразі збирають усі необхідні документи для виготовлення технічної документації.  В планах – відкриття групи дошкільного навчального закладу в  Козлиничах.
l
А ще Микола Володимирович завжди охоче відгукується на нашу пропозицію щодо проведення так званих Днів газети, які проходять у формі живого діалогу між  журналістами  та  передплатниками.  Саме тому минулого четверга в  Козлиничах  вкотре  відбувся такий традиційний захід. У відділення поштового зв'язку того дня завітало  чимало місцевих жителів, які передплачують "Вісті Ковельщини". 
Свою активність вкотре підтвердили, оформивши передплату "міськрайонки",   очільник тутешньої громади Микола Літвінчук, депутат районної ради Василь Олексюк, колишній директор СТзОВ "Заповіт", кавалер ордена княгині Ольги  Поліна Климчук (до слова, Поліна Іванівна  завжди підтримувала  і в минулому нашу газету). 
Цього ж разу своєрідну естафету благодійництва  перейняв Андрій Кур’ян, який люб'язно передплатив  для козлиничівців десять примірників "Вістей Ковельщини" на рік. Тож від газетярів за підтримку –   велике "спасибі". 
Серед передплатників того дня були, в основному, ті, хто з газетою крокує життєвими буднями з дня у день  вже не одне десятиліття.  Тож їх по праву можна назвати "заслуженими" передплатниками, які, не дивлячись ні на що, продовжують свою багатолітню дружбу з газетою, до якої прикипіли душею.
Своєрідне "так" улюбленій газеті висловили Олена Юрченко, Олександр Хвищук, Віктор Улітич, Микола Дарчук, Марія Поліщук, Лариса Шемейко, Микола Руднюк, Лідія Барчук, Петро Богун, Костянтин Урдюк та інші. Передплату організовано вели начальник відділення зв'язку Наталія Дем'янчук разом із листоношами  Галиною Сичук, Ольгою Потолковою і Тетяною Вовчик.
Тож дякуємо усім нашим вірним читачам за те, що вони знову з нами!  А ми, в свою чергу, будемо робити все можливе  для того, аби тісний взаємозв'язок між газетою і читачем  ставав ще міцнішим. 
Пам'ятайте: Ваша довіра допомагає нам творити  цікаве видання   про  найкращий у світі рідний  край, про НАС із ВАМИ!
До нових зустрічей, друзі!
Оксана МОРОЗ.
НА ЗНІМКАХ: під час Дня газети "Вісті Ковельщини"  в Козлиничах; на оновлених вулицях села.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Уже не один рік обіймає посаду виконуючого обов'язки  старости села Козлинич, що входить до Поворської об'єднаної  територіальної громади, Микола Літвінчук. 
"Коли відчувається дійсно справжня підтримка депутатів сільської ради, виконавчого комітету, громадськості,  то спільними зусиллями можна зробити чимало корисних справ", –  говорить Микола Володимирович.
"Люди на селі потребують  одного – комфортних умов для проживання.  Саме тому намагаємося, в міру можливостей, зробити все для того,  аби не підвести їх  сподівання", –  додає  він.
Микола Володимирович  зазначає про те, що нинішній рік для їх громади видався успішним. Адже зроблено чимало, а попереду – ще більше нових планів та задумів, які неодмінно втілять  в життя.
"Варто зазначити, що в цьому році зроблено до двох кілометрів дороги з твердим покриттям в нашому селі. А це – великий "плюс" для населеного пункту. Технічно-кошторисну документацію виготовили за кошти громади (64 тис. грн.).  Допоміг у вирішенні наболілого питання голова райдержадміністрації, депутат обласної ради Віктор Козак, який клопотався  тим, аби кошти на  потрібну справу для козлиничівців  були спрямовані також з Державного бюджету. Близько одного кілометра дороги плануємо відремонтувати в наступному  2019 році", – зазначив в розмові з журналістами Микола Літвінчук. 
До того ж, як ми довідались згодом,  здійснено  в цьому році і поточний ремонт доріг  Грив’ятки-Луківка  (фінансування обласного автодору). Серед  "плюсів" 2018-го  –  ремонт храму в селі, якому виповнилось 130 років. На це були спрямовані кошти місцевої громади. Зовнішні ремонтно-будівельні роботи провели також в церкві села Грив’яток.  Також в цьому році замінено покрівлю місцевої школи, зроблено капітальний  ремонт санвузлів.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 801
Читати далі

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

13.12.2018
Від  четверга 
до  четверга

мокрийВід  четверга  до  четверга

14 грудня, п'ятниця
Схід Сонця - 08.23; захід - 16.08.
Місяць  -  у  Рибах. 
День  вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 
Прор. Наума. Прав. Філарета Милостивого. Мч. Ананії Персянини (день ангела Патріарха Київського і всієї Русі-України Філарета).
Іменини:  Дмитра, Антона, Наума, Порфирія. 

15  грудня, субота
Схід Сонця - 08.23; захід  - 16.09. 
Місяць  - у Рибах.
День працівників суду України. 
Міжнародний день чаю.
Прп. Афанасія, затв. печер. Прпп. Йоана, Андрія. Свт. Стефана Уроша. 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 406
Читати далі

Повідомлення в номер / Гороскоп 17 — 23 грудня

13.12.2018
Гороскоп
17 — 23 грудня 

гороГороскоп 17 — 23 грудня 

ОВЕН. Закiнчується перiод труднощiв i стресiв, вже до середи повинно настати потеплiння у ваших  стосунках з Фортуною. 
ТЕЛЕЦЬ. Інтуїцiя загостриться, як нiколи. В кiнцi тижня серед неспокою i суєти стоятимете, як скеля, ваші спiвчуття i оптимiзм допоможуть багатьом.
БЛИЗНЮКИ. Початок тижня вдалий для реалiзацiї планiв. Буде все вдаватися, легко знайдете однодумцiв, спонсорiв, замовникiв. Бажано, щоб емоцiї не стояли на завадi дiяльностi. 
РАК. Ви господар або господиня становища. Притягуєте i зачаровуєте, удача на вашому боцi. В кiнцi тижня все йтиме на лад, зможете багато встигнути. 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 472
Читати далі
  • 367
  • 368
  • 369
  • 370
  • 371
  • 372
  • 373
  • 374
  • 375
  • 376
  • 377

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2025