З давніх-давен Ковельщина славиться добрими і працьовитими людьми, завдяки "золотим рукам" та мудрості яких колоситься наша українська нива, забезпечується добробут жителів району.

Незважаючи на всі негаразди сьогодення, невтомно працюють, йдуть в ногу з часом, досягають високих результатів працівники колективу ТзОВ "В. Прометей", що  входить у групу компанії "Волинь. Зерно. Продукт." торгової марки "Вілія".

 Про те, з яким настроєм і показниками  у праці завершують сільськогосподарський рік у "В. Прометеї",  розповідає його директор Віктор САВЕНЮК:

– ТзОВ "В. Прометей"  займається вирощуванням зернових та олійних культур. В його користуванні знаходиться  5,7 тис. га сільськогосподарських угідь. За останній рік ми збільшили площі на 1,5 тис. га, і це ще не межа! Основними культурами є озимі – такі, як пшениця (2,1 тис. га) та ріпак (2,3 тис. га). Третій рік вирощуємо соняшник (1,1 тис. га). Маємо трохи озимого жита (на сінаж) на площі 160 га.

– Вікторе Володимировичу, якою ж є середня врожайність культур, що вирощуєте?

– Середня врожайність в господарстві становить 60 ц/га  озимої  пшениці, 35 ц/га – озимого ріпаку, 30 ц/га – соняшника. Я вважаю, що це досить непогані результати, хоча ми завжди намагаємося досягнути кращих врожаїв.

В цьому році вже  засіяно 4,4 тис. га озимих зернових культур.

– Якщо підсумувати зроблене, то чи задоволені результатами  своєї праці?

– Так, адже працюємо злагодженим колективом з потужним парком сільськогосподарської техніки, яка забезпечує виконання сільськогосподарських робіт на високому рівні.

– Чи вдається розвивати галузь тваринництва?

– Підприємство займається суто вирощуванням рослинницької продукції, тваринницька галузь в господарстві відсутня, проте вона розвинена на належному рівні в межах групи компаній ТОВ "Волинь. Зерно. Продукт.". Для власних потреб використовуємо 15 тис. тонн органіки, які вносимо на своїх полях.

– Згадайте кращих працівників сільгосптовариства, які забезпечують успіх справи.

– Хотілось би відзначити кращих механізаторів, які забезпечують успіх справи, а саме: Андрія Окуневича, Віталія Захарчишина, Василя Мирончука, Дмитра Франка, Віталія Ткаченка, Єдуарда Мойсеєва.

На урочистому зібранні, яке відбулося у Колодяжному напередодні Дня працівників сільського господарства, чимало добрих слів пролунало на адресу трудівників товариства з обмеженою відповідальністю "В. Прометей". Почесною грамотою районної державної адміністрації і районної ради відзначено директора Віктора Савенюка. Нагороди отримали й інші працівники.

Тож побажаємо нових успіхів у праці хліборобам, які є справжніми господарями на рідній землі.

Світлана ТРОЦЮК.

З давніх-давен Ковельщина славиться добрими і працьовитими людьми, завдяки "золотим рукам" та мудрості яких колоситься наша українська нива, забезпечується добробут жителів району.

Незважаючи на всі негаразди сьогодення, невтомно працюють, йдуть в ногу з часом, досягають високих результатів працівники колективу ТзОВ "В. Прометей", що  входить у групу компанії "Волинь. Зерно. Продукт." торгової марки "Вілія".

 Про те, з яким настроєм і показниками  у праці завершують сільськогосподарський рік у "В. Прометеї",  розповідає його директор Віктор САВЕНЮК:

– ТзОВ "В. Прометей"  займається вирощуванням зернових та олійних культур. В його користуванні знаходиться  5,7 тис. га сільськогосподарських угідь. За останній рік ми збільшили площі на 1,5 тис. га, і це ще не межа! Основними культурами є озимі – такі, як пшениця (2,1 тис. га) та ріпак (2,3 тис. га). Третій рік вирощуємо соняшник (1,1 тис. га). Маємо трохи озимого жита (на сінаж) на площі 160 га.

– Вікторе Володимировичу, якою ж є середня врожайність культур, що вирощуєте?

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 625

Від самого початку процесу надання Томосу Українській Православній Церкві не вщухали гнівні заяви російського духовенства. Із Росії лякали розколом країни внаслідок набуття автокефалії, а Московський патріархат погрожував акціями "громадянської непокори" та вимагав від екзархів Вселенського патріарха залишити Київ. Зрештою, відновлення незалежності українського православ'я змусило очільника РПЦ Кирила розірвати відносини із Вселенським патріархатом. Чому російське духовенство відкинуло дипломатичне вирішення ситуації та пішло на конфлікт із материнською церквою, дізнавався Центр громадського моніторингу та контролю.

Об'єднання заради незалежності

Історичне рішення Вселенського патріархату від 11 жовтня разом із наданням Томосу скасувало юрисдикцію РПЦ над українською єпархією. Нині Україна перебуває на завершальному етапі формування власної незалежної церкви: священики, які звернулися до Константинополя з проханням надати Томос, готуються до об'єднавчого Собору. Саме під час цього зібрання українське духовенство обере предстоятеля, який і отримає від Вселенського патріарха Варфоломія указ про автономію.

Примітно, що у Соборі мають взяти участь ієрархи УПЦ КП і Української автокефальної Православної церкви, а також низка священиків Московського патріархату, які поставили підпис під зверненням щодо надання автокефалії.

 

Розкольники 

з Москви

Російські церковники, втративши величезну територію впливу, не забарилися із реакцією: за кілька днів після рішення Синоду Вселенського патріархату вони оголосили зухвалу заяву про розрив відносин із Константинополем – материнською Церквою. А рішення щодо автокефалії назвали "беззаконними і канонічно нікчемними".

"Вони уже як останній засіб впливу застосували формулу Євхаристичного розриву між церквами. Це означає, що ім'я патріарха Варфоломія не буде згадуватися в богослужіннях московської Церкви. Що, зрештою, заборонено. Бо чітко вказано, що вони повинні це робити", – пояснив релігієзнавець Олександр Саган.

У Константинополі, своєю чергою, відреагували на такий крок Москви заявою про те, що РПЦ має зректися автокефалії, якщо ставить під сумнів першість Вселенського патріарха.

"Тут на світовому рівні суддею чи арбітром є Константинополь і ніхто інший", – наголосив архієрей Константинопольської Церкви, архієпископТельміський Іов. Водночас у Константинопольському патріархаті заявили, що Вселенський престол не збирається розривати відносини із РПЦ і сподівається на її єднання із материнською Церквою.

Вслід за своїми кураторами демарш вчинила й УПЦ МП, скасувавши чи не в останній момент ініційовану Президентом Петром Порошенком зустріч щодо Томосу. Зрештою, глава держави пізніше таки зустрівся із представниками Московського патріархату, які підтримують створення єдиної Церкви: вони заявили про шалений тиск на них з боку Москви.

Експерти доволі різкі в оцінці майбутніх перспектив РПЦ і зазначають, що, розірвавши відносини із Константинополем, вона стала на шлях самоізоляції від світового православ'я та поступового перетворення на розкольника.

 

Стратегічна поразка Кремля

Ще 2007 року очільник Кремля Володимир Путін заявив, що російську державність та безпеку "зміцнюють православ'я та ядерна зброя", прямо вказавши на чільне місце, яке займає Церква в його курсі управління. Через діяльність Московського патріархату, зокрема, Україна тривалий час лишалася зоною впливу російської політики, зауважують журналісти-міжнародники. Тож істеричну реакцію РПЦ на українську автокефалію вони пояснюють раптовим усвідомленням помилковості дій щодо відносин з Україною: Кремль досі був впевнений у міцних позиціях Московського патріархату.

Про те, що Томос є важливим не лише для церковної сфери, а й загалом для держави, стало зрозуміло на етапі перемовин про автокефалію, до яких разом із українським духовенством долучилися й високопосадовці. Так, Президент Петро Порошенко визначив повернення незалежності православ'ю в Україні питанням національної безпеки.

"Хіба це нормально, коли в Кремлі збирається рада безпеки Росії під головуванням Путіна з одним питанням на порядку денному – як захистити РПЦ в Україні? – сказав глава держави. – Вам тут нема що робити. Нема що робити вашій Церкві, нема що робити вашим Збройним Силам, нема що робити вашому озброєнню. Додому, в Росію!”.

Політичне значення незалежної Церкви розуміють і в Константинополі. Архієпископ Іов у розмові із журналістами заявив, що автокефалія української Церкви потрібна для відмежування від ворога, який прийшов із війною на Схід України.

"Саме через цей конфлікт православні віряни в Україні і Українська держава просили автокефалію, щоб Православна Церква в Україні була незалежна від впливу чужої, ворожої держави", – сказав він.

Політичні оглядачі наголошують, що для Путіна поступки щодо України у питанні Церкви засвідчили стратегічну поразку у протистоянні з цивілізованим світом: разом із "канонічною територією" РПЦ російський президент втрачає і паству, готову молитися за російську армію та підтримувати "руський мір".

Оксана КОВАЛЬ.

Від самого початку процесу надання Томосу Українській Православній Церкві не вщухали гнівні заяви російського духовенства. Із Росії лякали розколом країни внаслідок набуття автокефалії, а Московський патріархат погрожував акціями "громадянської непокори" та вимагав від екзархів Вселенського патріарха залишити Київ. Зрештою, відновлення незалежності українського православ'я змусило очільника РПЦ Кирила розірвати відносини із Вселенським патріархатом. Чому російське духовенство відкинуло дипломатичне вирішення ситуації та пішло на конфлікт із материнською церквою, дізнавався Центр громадського моніторингу та контролю.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 452

Людмила Юзинкевич – вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 12 м. Ковеля. Цей навчальний рік для педагога особливий – з 1 вересня  вона реалізовує стандарти Нової української школи, навчаючи 29 першокласників. 

– Людмило Євгеніївно, чому вирішили стати вчителем початкових класів?

– Чесно кажучи, навіть не планувала пов'язувати своє життя з педагогічною діяльністю, хоча мої батьки – педагоги. Мама, Катерина Юхимівна, вчитель вищої категорії, старший вчитель, працювала вчителем початкових класів школи с. Білашева і має 35-річний стаж роботи. Тато, Євген Юхимович, навчався разом з мамою в педагогічному училищі, працював вчителем музики і трудового навчання у тій же школі. 

Навчаючись в дев'ятому класі, я довго не могла визначитися з вибором професії, але професія обрала мене сама. Батьки порадили подати документи до Володимир-Волинського педагогічного училища ім. А. Ю. Кримського за спеціальністю "початкова освіта", де навчатися мені дуже подобалося. Пізніше закінчила Волинський державний університет імені Лесі Українки.

Я сердечно дякую своїм батькам, адже їх досвід став неоціненним у моєму становленні як педагога.

– Якими були перші кроки на вчительській ниві?

– Вчителювати розпочала у ЗОШ № 12 м. Ковеля. Саме у цій школі проходила переддипломну практику у досвідченого педагога Галини Бійомської, за що їй щиро дякую. Ще й зараз пам'ятаю свій перший урок, свої хвилювання, перших учнів.

Згодом тодішній директор навчального закладу Сергій Шворак запропонував мені роботу. Тож з вересня  2000 р. я працюю на посаді вчителя початкових класів.

– Що для Вас означає бути вчителем?

– Бути вчителем – високе покликання. Праця вчителя нелегка: це відповіді на тисячі "чому", це гори різноманітної літератури, це кілометри шляху, пройдені по класній кімнаті, це радість спілкування з учнями, це гіркота свого безсилля в якийсь момент, це нескінченний пошук досконалості. Я вважаю, що  вчитель має бути зразком у всьому – у спілкуванні, особистісній культурі, освіченості. 

– Що сучасним дітям подобається у школі?

– Сучасні школярі абсолютно відрізняються від тих, що були, наприклад, 10-15 років тому. Нинішні діти більш вільні, розкуті, безпосередні. Вони вміють збільшувати-зменшувати екран смартфона вже в один рік, у два – користуватися камерою та грати у прості ігри, у три – завантажувати відео на YouTube. Їм не потрібно сидіти по кілька годин у бібліотеці та шукати інформацію – вона в них під руками щосекунди. Добре це чи погано, важко сказати. Але це факт.

Тому на своїх уроках я використовую інтерактивні, інноваційні форми роботи: ігри, проекти, презентації, відео, експерименти, досліди. Особливо дітям подобається, граючись, запам'ятовувати матеріал. Мій ідеальний урок – це коли дітям  цікаво, доступно і пізнавально.

– Всі вчителі, котрі цього року навчають першокласників, пройшли відповідну перепідготовку, адже навчають дітей за програмою Нової української школи.  Чи важко реалізовувати підходи НУШ на практиці?

– Так, ми пройшли навчання, онлайн-курси, отримали відповідні сертифікати, які дають право та можливість навчати першокласників за новими стандартами. 

Зміни суттєві, але вони на краще.

– Які особливості навчально-виховного процесу в Новій українській школі?

– Новий Державний стандарт початкової освіти передбачає активне впровадження інтеграції  навчальної діяльності. Зокрема, інтегрований курс "Я досліджую світ" передбачає об'єднання природничої, здоров'язбережувальної, соціальної, громадянської, історичної освітніх галузей. Такий підхід сприяє цілісному сприйняттю світу, формуванню життєвих компетентностей дитини, а також дає можливість уникати дубляжу тем при вивченні різних предметів. А використання прийомів діяльнісного навчання, інтерактивних форм роботи перетворює шкільні уроки для "першачків" у захопливу гру із щоденними відкриттями.

Але це не означає, що діти лише граються. Вони навчаються через ігри,  під час яких вчаться думати, аналізувати, знаходити правильне рішення, а не просто заучувати матеріал. Ефективно сприяють цьому засоби навчання, які у цьому році отримали перші класи: комп'ютерне обладнання, прилади,  розвивальні ігри, конструктори "Lego" та ін. 

Предмети об'єднуються навколо цікавих для дітей тем, які визначаються щотижня.

Серед новинок – ранкові зустрічі, якими починається кожен навчальний день першокласників. У ранковому колі діти розповідають про свої почуття, настрій, діляться враженнями, обговорюють плани. Такі зустрічі вчать дітей висловлювати свою думку, вміти слухати інших.

Сучасна освітня концепція передбачає і особливе облаштування класної кімнати. Основний принцип освітнього простору Нової школи – те, що ми бачимо в класі має розповідати про події класу, про учнів та вчителів, які працюють у ньому. Реалізувати такий підхід я намагаюся через облаштування різних осередків.

Напевно, я б і сама навчалася у Новій українській школі.

– Людмило Євгеніївно, у кого знаходите підтримку у своїй повсякденній роботі?

– Я їду на роботу через все місто, минаючи по дорозі шість шкіл, та я щаслива, що працюю саме у 12-й школі. Завжди знаходжу підтримку і розуміння у колег, дирекції закладу. Надійними помічниками та однодумцями є батьки моїх учнів. А також міцною опорою для мене є і будуть мої батьки, рідні та друзі.

– Дякую за цікаву розмову. 

Інтерв'ю вела 

Світлана ЛЯШУК.

НА ЗНІМКУ: вчитель початкових класів ЗЗСО № 12 Людмила ЮЗИНКЕВИЧ з першокласниками. 

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Людмила Юзинкевич – вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 12 м. Ковеля. Цей навчальний рік для педагога особливий – з 1 вересня  вона реалізовує стандарти Нової української школи, навчаючи 29 першокласників. 

– Людмило Євгеніївно, чому вирішили стати вчителем початкових класів?

– Чесно кажучи, навіть не планувала пов'язувати своє життя з педагогічною діяльністю, хоча мої батьки – педагоги. Мама, Катерина Юхимівна, вчитель вищої категорії, старший вчитель, працювала вчителем початкових класів школи с. Білашева і має 35-річний стаж роботи. Тато, Євген Юхимович, навчався разом з мамою в педагогічному училищі, працював вчителем музики і трудового навчання у тій же школі. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1174

Головне питання, яке впродовж останніх днів ставили собі всі: чому саме тепер Президент, РНБО та Рада вирішили запроваджувати воєнний стан?

На це питання є кілька відповідей, кожна з яких не відповідає на нього повністю, але без  жодної з яких розуміння ситуації не буде повним.

Перша частина відповіді – військова. Останні чотири роки Україна веде неоголошену війну з Росією, проте жодного разу не було прямого зіткнення офіційних військових підрозділів України та РФ.

Крим захоплювали невідомі "зелені чоловічки", яких Росія не визнавала за представників своїх Збройних Сил. Операції на Донбасі, навіть під Іловайськом чи Дебальцевим, де переговори велись якраз з російськими офіцерами, за версією РФ, проводили "місцеві повстанці", "ополченці" чи "відпускники".

Україна знає і розповідає світу, що на Донбасі правлять бал регулярні частини російської армії, але Москва цього не визнавала і не визнає.

Ситуація ж у Керченській протоці – кардинально інша. Українські кораблі були атаковані офіційними військовими підрозділами Росії. Вперше відкритим агресором без "прикриття" чи "посередників" стали регулярні російські сили.

Проігнорувати таку ситуацію Україна як держава просто не має права. Особливо, якщо врахувати, що напад на українські кораблі відбувся у водах, які Україна та весь цивілізований світ вважають українськими.

Росіяни, які, крім КНДР, Сирії чи Венесуели, єдині визнають анексію Криму законною, вважають Керченську протоку своїми прибережними водами з усіма відповідними наслідками.

Але мовчки погодитись на такий стан справ для України означає просто віддати все Азовське море Росії, прирікши економіку, скажімо, Маріуполя на мільярдні збитки. Адже фактично весь експорт із Приазов'я йде морем. Без виходу у Чорне море Азовське стає в економічному плані беззмістовним озером.

До певної міри, прохід українських військових кораблів з Одеси у Маріуполь мав дещо провокативний характер. Від самого початку це була певна гра на нервах РФ.

Два катери і буксир досить віддалено можна вважати військовим угрупуванням, але їхній прохід під Керченським мостом був би уже другим цієї осені рейдом і міг стати річчю доволі символічною.

Але чи мало українське керівництво якісь інші варіанти загострити увагу світової спільноти, Радбезу ООН, НАТО, ЄС, США на кричущій проблемі Азовського моря?

Друга частина відповіді на запитання "Чому тепер?" – політична. Зрозуміло, що епопею із запровадженням воєнного стану було б несправедливим звести до самої лише підготовки до виборів. Але, багато в чому, саме такою підготовкою це і було.

Увесь політичний клас після заяв Турчинова-Порошенка про необхідність воєнного стану сконцентрувався на одному питанні – що буде з виборами президента? В неділю ввечері УП доводилось чути це питання як від звичайних депутатів, так і від найвищих посадовців.

Якщо підсумувати аргументи критично налаштованих до Порошенка груп політикуму, з якими вдалося поспілкуватися УП, події неділі-понеділка отримують додаткове звучання.

Запровадження воєнного стану, будь то на 60 чи на 30 днів, може мати неочевидний політичний ефект.

Якщо глянути останні соціологічні викладки, то у президентських перегонах Порошенку доводиться конкурувати з багатьма відверто "віртуальними" противниками, типу Володимира Зеленського чи Святослава Вакарчука. Крім цього медійне поле осені було переповнене як не гучними мітингами "євробляхарів", так підняттям тарифів.

Із запровадженням воєнного стану головнокомандувач Збройних Сил отримує нагоду нагадати українцям, що у них є проблеми набагато більші. І то цілком реальні.

Фактично, одним великим мазком президент і його команда змінюють медійне тло всієї країни, роблячи центральною фігурою саме Порошенка – захисника, командуючого, стратега.

Ця стратегія президентської команди дуже спрощено може бути сформульована наступним чином:

перед обличчям реальної загрози виборець мусить "отямитись" і згуртуватись навколо того, хто може його захистити;

з Путіним самими жартами чи піснями не відбудешся, перед ним доведеться постояти за країну. А хто це здатен зробити, крім Порошенка?

І хай це матиме поки непрогнозовані економічні наслідки, хай валюта буде поводитись бозна-як, хай зовнішні запозичення стануть більш складними – але це все речі другого порядку, коли мова йде про фізичне виживання країни загалом і кожного громадянина зокрема.

l

Єдиними природними критиками Порошенка після введення воєнного стану лишаються "опозиціонери" із колишніх "регіоналів".

Це – Юрій Бойко із крила Фірташа-Льовочкіна та  Вадим Новинський з Ахметівської групи.

Як і в ситуації з отриманням Томосу для самостійної Української Церкви, в електоральному плані воєнний стан різко ділить виборців на дві групи: проукраїнську і проросійську. І ці групи дедалі більше віддалятимуться одна від одної.

За матеріалами “Української правди”.

Головне питання, яке впродовж останніх днів ставили собі всі: чому саме тепер Президент, РНБО та Рада вирішили запроваджувати воєнний стан?

На це питання є кілька відповідей, кожна з яких не відповідає на нього повністю, але без  жодної з яких розуміння ситуації не буде повним.

Перша частина відповіді – військова. Останні чотири роки Україна веде неоголошену війну з Росією, проте жодного разу не було прямого зіткнення офіційних військових підрозділів України та РФ.

Крим захоплювали невідомі "зелені чоловічки", яких Росія не визнавала за представників своїх Збройних Сил. Операції на Донбасі, навіть під Іловайськом чи Дебальцевим, де переговори велись якраз з російськими офіцерами, за версією РФ, проводили "місцеві повстанці", "ополченці" чи "відпускники".

Україна знає і розповідає світу, що на Донбасі правлять бал регулярні частини російської армії, але Москва цього не визнавала і не визнає.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 523

На початку 2018 року вступив в силу Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», відповідні зміни внесли і в Кримінальний кодекс України, яким передбачено кримінальну відповідальність за домашнє насильство. Ці норми набудуть чинності   з 11 січня 2019 року. Нагадуємо, що раніше за домашнє насильство була виключно адміністративна відповідальність.

Домашнє насильство — це дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між  родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа,   яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Тож ми розберемося, що це означає та, головне, яка тепер існує відповідальність за вчинення такого насильства.

Відповідно до нових норм чинного законодавства захист від кривдника можливий  через терміновий  заборонний і  обмежувальний приписи.

Основним  призначенням приписів    є усунення потенційної можливості спілкування кривдника та постраждалої особи з метою попередження насильства в майбутньому.

За ініціативою поліції або за заявою постраждалої особи до кривдника може бути застосовано терміновий   заборонний припис, який діє 10 діб. Протягом цього періоду зловмисникові   заборонено   в   будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. За невиконання винесеного припису передбачено накладення штрафу, громадські роботи або адміністративний арешт.

Постраждала особа або її представник мають право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника,  термін застосування якого — до 6 місяців.

За  умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного  або економічного насильства встановлюється кримінальна відповідальність. За такі дії особа буде нести покарання у виді громадських робіт на строк від 150 до 240 годин або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

Безкоштовно з усіх стаціонарних телефонів України за номером 0 800 500 335 або з мобільних усіх операторів 386  працює Національна «гаряча лінія» з питань запобігання насильству та захисту прав дітей, де можна отримати консультації психологів, юристів та соціальних працівників.

Єдиний телефонний  номер  цілодобового доступу громадян  до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).

У   місті   Ковелі   безоплатну   правову   допомогу   можна   одержати  у Ковельському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної  правової допомоги за адресою: м. Ковель, вул. Степана Бандери, 5, тел.: (03352)  5-30-63; (03352) 5-30-94.

Оксана РОМАНЮК,

начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Ковельського МЦ з НБВПД.

На початку 2018 року вступив в силу Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», відповідні зміни внесли і в Кримінальний кодекс України, яким передбачено кримінальну відповідальність за домашнє насильство. Ці норми набудуть чинності   з 11 січня 2019 року. Нагадуємо, що раніше за домашнє насильство була виключно адміністративна відповідальність.

Домашнє насильство — це дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між  родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа,   яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Тож ми розберемося, що це означає та, головне, яка тепер існує відповідальність за вчинення такого насильства.

Відповідно до нових норм чинного законодавства захист від кривдника можливий  через терміновий  заборонний і  обмежувальний приписи.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 762

Нещодавно в житті невеличкої громади нашого району відбулась гарна подія – в селі   Черкасах  освятили  храм Великомучениці Варвари, де настоятелем парафії призначили протоієрея Василя Старевича. 

До слова, священик вже служить в сусідній Мощеній.   Родом отець Василь із Львівщини.   Так склалося за велінням долі і Бога, що  з 2006 року своє життя пов'язав  із Волинню.

Довгий час місцеві жителі не мали місця, де б могли молитися. Тому богослужіння проводили в колишньому приміщенні штабу військової частини. Дещо згодом на прохання людей виділили під це недіючий військовий склад.  

Тож  майже довгих  сім років,  впродовж яких  з дня у день  прихожани йшли до своєї мрії,  – нарешті завершились успіхом. 

На святкові урочистості з нагоди відкриття храму, де панує  дух Божий, дух щирої любові, жертовності та благословення,  прийшли не тільки мешканці тамтешнього населеного пункту і навколишніх сіл.   Сюди того дня  завітали поважні гості, аби розділити з місцевими радість торжества.  

Серед них – митрополит Луцький і Волинський Михаїл, декан Ковельського районного деканату УПЦ КП  протоієрей Іоан Бонис, голова Ковельської райдержадміністрації, депутат обласної ради   Віктор Козак,  очільниця  Люблинецької об'єднаної територіальної громади  Наталія Сіховська, духовенство Ковельщини УПЦ КП та ін.

Митрополит Михаїл  нагородив благословенними Грамотами активних парафіян, будівничих та жертводавців церкви, які внесли свою частку  в хорошому справу задля спільного блага.

Владика  з нагоди освячення храму подарував ікону з мощами  Великомучениці  Варвари, а прихожани парафії від громади теж вручили  поважному гостю  пам'ятний сувенір.

З нагоди непересічної  події в житті громади, яка зігріла  теплом серця черкащан прохолодного листопадового дня,  слово мав настоятель парафії Святителя Миколая Чудотворця с. Колодяжного протоієрей Іван Оринчак, який щиро здоровив   жителів с. Черкас із освяченням храму.

"Нехай Всемилостивий Господь благословить наш храм і всіх, хто буде в ньому молитися, всіх жертводавців та тих, хто долучився до будівництва.  

Щире "спасибі" –  Віктору Козаку, Івану Смітюху, Павлу Каразія, Сергію Вознюку, благодійному фонду народного депутата України Степана Івахіва "Патріоти Волині" та усім небайдужим вірянам, мешканцям міста і району",  –  такими теплими словами  відгукується про усіх тих, хто брав участь в благородній справі, настоятель парафії с. Черкас протоієрей Василь Старевич. 

Завдяки  спільним зусиллям, а, головне, з Божою поміччю, в селі постала церква. Наполеглива праця та непохитна віра черкащан  зробили найголовніше – тут  збудували Божий дім. 

Тож тішиться по-справжньому серце, коли бачиш, як в незалежній Україні віряни щиро  стараються, аби там, де проживають, були святині.

…Пройдуть роки. Храм красуватиметься під  неосяжним небом своїм куполом, голосним дзвоном закликатиме  прихожан на молитву, в якій Всевишній благословлятиме нас із вами і нашу рідну матір-Батьківщину.

А до храму  приходитимуть і спраглі, і нужденні  в часи радості та в невимовні хвилини смутку. Адже людське життя починається з храму, де відбувається незадовго після народження Таїнство хрещення. 

Тут перед Всевишнім, в Божому домі, де торжествує глибокий зміст,  поєднуються долі двох  в одну єдину.  В храмі  проводжають людину   й  в останній путь…

Нехай  же  дорога кожного із нас буде наповнена світлом Божої благодаті, милосердя і непохитної віри!

Оксана МОРОЗ.

НА ЗНІМКУ: храм  Великомучениці  Варвари в Черкасах.

Фото з архіву сайту Волинської єпархії УПЦ КП. 

Нещодавно в житті невеличкої громади нашого району відбулась гарна подія – в селі   Черкасах  освятили  храм Великомучениці Варвари, де настоятелем парафії призначили протоієрея Василя Старевича. 

До слова, священик вже служить в сусідній Мощеній.   Родом отець Василь із Львівщини.   Так склалося за велінням долі і Бога, що  з 2006 року своє життя пов'язав  із Волинню.

Довгий час місцеві жителі не мали місця, де б могли молитися. Тому богослужіння проводили в колишньому приміщенні штабу військової частини. Дещо згодом на прохання людей виділили під це недіючий військовий склад.  

Тож  майже довгих  сім років,  впродовж яких  з дня у день  прихожани йшли до своєї мрії,  – нарешті завершились успіхом. 

На святкові урочистості з нагоди відкриття храму, де панує  дух Божий, дух щирої любові, жертовності та благословення,  прийшли не тільки мешканці тамтешнього населеного пункту і навколишніх сіл.   Сюди того дня  завітали поважні гості, аби розділити з місцевими радість торжества.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 508

Хай що обіцяє недобросовісна реклама, вилікувати псоріаз неможливо. Але його можна і треба тримати під контролем. Що для цього потрібно робити, що дійсно допомагає, а що — міф, розповідає дерматовенеролог МЦ "Боголюби" Борис МІНДЮК.

— Як лікують псоріаз і чи добре він піддається лікуванню?

— Лікування підбирається індивідуально. Воно включає прийом медикаментів, зовнішню (мазеву) терапію, фізіотерапію, санаторно-курортне лікування. Високу ефективність у лікуванні псоріазу має фізіотерапія. А у нас, на жаль, їй приділяють мало уваги. Зокрема, для фізіопроцедур при псоріазі використовують усі спектри ультрафіолетового випромінювання. Застосовують  PUVA-терапію, вона достатньо ефективна, але має побічні дії. 

Сьогодні для лікування використовують UVВ-спектр, а саме — хвилі довжиною 311 нм. Цей метод називається вузькополосна фототерапія. Вона дає максимальний ефект, дозволяє досягти ремісії, і при цьому не створює негативного впливу на шкіру. У нас є пацієнти, які тільки завдяки фототерпії досягали тривалої ремісії без вживання медикаментів. Такі процедури проходять тричі на тиждень, тривалість курсу — 20 процедур.  

— Наскільки  ефективне санаторно-курортне лікування при псоріазі?

— Усім хворим на псоріаз ми рекомендуємо санаторно-курортне лікування. Воно дійсно дає результат! Дуже часто після відпочинку на морі, купання і прийому сонячних ванн люди повертаються додому з чистою шкірою, без явних зовнішніх проявів псоріазу. 

Але одному може допомогти відпочинок на Чорному морі, а іншому — ні. Комусь дасть позитивний результат оздоровлення на Балтійському, Мертвому, Середземному морях, а комусь не допоможе. Але, якщо ви плануєте поїхати на море на тиждень, то краще не їхати зовсім. За 10 днів організм отримає 6 днів адаптаційного стресу. Відпочинок з метою оздоровлення та лікування має тривати 21 день, не менше. 

В Україні єдиним спеціалізованим санаторієм, де лікували хворих на псоріаз, був "Немирів" у Львівській області. Нині там працює тільки відділення, де роблять сірчані  ванни. Тому охочі пройти курс лікування живуть у приватному секторі, але ходять на процедури. 

Загалом, будь-який відпочинок — це відсутність стресу, це позитивний вплив на організм, а отже — лікувальний фактор при псоріазі. 

Ще раз зауважу: методів лікування зі 100-відсотковою гарантією немає. Але, в принципі, санаторно-курортне лікування дозволяє досягнути певної ремісії без використання медикаментів. Люди добре почуваються до наступного загострення хвороби. 

— Тобто, навіть якщо немає зовнішніх проявів, не можна говорити про одужання?

— Стан без висипань називають ремісією. Наше завдання — максимально її продовжити, відтягнути наступне загострення якомога далі, скажімо, профілактичними заходами, санаторно-курортним лікуванням, дієтою тощо.

— Як на перебіг псоріазу впливає спосіб харчування? Рекомендована дієта?

— Харчування має важливе значення. При псоріазі ефективною є дієта Пегано. В її основі — переважно  середземноморські продукти, але цілком реально адаптувати до наших умов. Хоча прямої залежності між вживанням певних продуктів і загостренням псоріазу не встановлено. Однак зміна раціону дає  результати. 

— Існує думка, що при псоріазі помічне моржування, обливання холодною водою. Чи дійсно це допомагає?

— Я не прихильник екстремальних видів оздоровлення, як-то моржування чи сауна. На мою думку, організм має перебувати у комфортному стані. А будь-які екстремальні дії — це стрес. Стрес (неважливо який — термічний, психологічний чи інший), в свою чергу, може спровокувати загострення псоріазу.  

— Чи є якість ефективні методи народної медицини, наприклад, мазі або примочки , які допомагають при псоріазі?

— Застосування примочок  при псоріазі не годиться, бо це призводить до пересушування і без того сухої шкіри. В результаті можна спровокувати утворення тріщин, кровотеч та інших неприємних наслідків. 

А от мазі, зокрема із травами, використовувати можна і треба. Є аптечні препарати, виготовлені на рослинній основі без використання хімічних речовин. Часто застосовують різноманітні мазі домашнього виготовлення. Загалом, всі продукти переробки нафти (як-то вазелін, очищений солідол тощо) можуть навіть без додатків допомагати при псоріазі. Але слід зауважити: це все — індивідуально. 

— В продажу можна знайти спеціальні апарати, які лікують псоріаз. Вони допомагають?

— В інтернеті, інших засобах інформації можна знайти масу пропозицій із продажу диво-апаратів,  які обіцяють "назавжди забути про псоріаз". Слід пам'ятати: будь-який апаратний метод лікування повинен пройти низку досліджень, про результати яких завжди можна знайти інформацію. Окрім того, для кожного методу має вказуватись ступінь ефективності при захворюванні, для лікування якого він призначений. Безконтрольне використання будь-яких апаратів може привести до непоправної шкоди організму.

МЦ “БОГОЛЮБИ”: Луцький р-н, с. Тарасове, вул. Лісова, 1б (між корпусом ВОКЛ і лісом), тел.: (0332) 20-07-02, (099) 44-55-404, (067) 851-79-38, e-mail:bogolubu@gmail.com, www.bogolybu.com.ua.

Інна Семенюк.

Хай що обіцяє недобросовісна реклама, вилікувати псоріаз неможливо. Але його можна і треба тримати під контролем. Що для цього потрібно робити, що дійсно допомагає, а що — міф, розповідає дерматовенеролог МЦ "Боголюби" Борис МІНДЮК.

— Як лікують псоріаз і чи добре він піддається лікуванню?

— Лікування підбирається індивідуально. Воно включає прийом медикаментів, зовнішню (мазеву) терапію, фізіотерапію, санаторно-курортне лікування. Високу ефективність у лікуванні псоріазу має фізіотерапія. А у нас, на жаль, їй приділяють мало уваги. Зокрема, для фізіопроцедур при псоріазі використовують усі спектри ультрафіолетового випромінювання. Застосовують  PUVA-терапію, вона достатньо ефективна, але має побічні дії. 

Сьогодні для лікування використовують UVВ-спектр, а саме — хвилі довжиною 311 нм. Цей метод називається вузькополосна фототерапія. Вона дає максимальний ефект, дозволяє досягти ремісії, і при цьому не створює негативного впливу на шкіру. У нас є пацієнти, які тільки завдяки фототерпії досягали тривалої ремісії без вживання медикаментів. Такі процедури проходять тричі на тиждень, тривалість курсу — 20 процедур.  

— Наскільки  ефективне санаторно-курортне лікування при псоріазі?

— Усім хворим на псоріаз ми рекомендуємо санаторно-курортне лікування. Воно дійсно дає результат! Дуже часто після відпочинку на морі, купання і прийому сонячних ванн люди повертаються додому з чистою шкірою, без явних зовнішніх проявів псоріазу. 

Але одному може допомогти відпочинок на Чорному морі, а іншому — ні. Комусь дасть позитивний результат оздоровлення на Балтійському, Мертвому, Середземному морях, а комусь не допоможе. Але, якщо ви плануєте поїхати на море на тиждень, то краще не їхати зовсім. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 557

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 400

Осіння погода “надихає” на ідею заварювати запашний чай та готуватися до зими. Якщо вам обридли варіанти улюбленого напою, які є в магазинах, то це легко виправити. До будь-якого із запропонованих рецептів ви можете додати власні інгредієнти. Смакуйте!

Чай з корицею та яблуком

Потрібно: паличка кориці, кілька скибок яблука та будь-яких гарячий чай.

Приготування: у готовий чай (підійде і зелений, і чорний) додати яблуко та корицю та залишити на 5 хвилин.

Чай з обліпихою та м’ятою

Потрібно: трішки обліпихи, кілька листочків м'яти, будь-який чай.

Приготування: обліпиху та м'яту разом з чаєм залити водою 90-95 градусів. Зачекати 10 хвилин та насолоджуватися незвичайним смаком.

Чай з чорницею та медом

Потрібно: столова ложка чорниці, будь-який чай, мед.

Приготування: чай з чорницею залити окропом та залишити на 5-10 хвилин. Після цього зачекати ще кілька хвилин та додати меду.

Чай з малиною та корицею

Потрібно: столова ложка малини (свіжої або замороженої), будь-який чай, дрібка кориці, мед.

Приготування: окропом залити чай, малину та корицю. Залишити на 10 хв, а тоді додати меду.

Індійський чай з прянощами

Приготувати чай з 750 мл води і 6 чайних ложок чорного чаю, настояти 4-5 хвилин. Потім злити і додати в нього на кінчику ножа кардамон, чверть чайної ложки меленого анісу, чверть палички кориці.

Малиновий чай з молоком

Такий чай заспокоїть і налаштує на продуктивну роботу впродовж дня. Залийте ягоди малини окропом 1/1, через п’ять хвилин додайте ще одну частину молока або вершків. Якщо вам складно поснідати або ви хочете додати до сніданку не багато калорій, — такий напій буде хорошим доповненням.

Валентина МАРЕНЧУК.

Осіння погода “надихає” на ідею заварювати запашний чай та готуватися до зими. Якщо вам обридли варіанти улюбленого напою, які є в магазинах, то це легко виправити. До будь-якого із запропонованих рецептів ви можете додати власні інгредієнти. Смакуйте!

Потрібно: паличка кориці, кілька скибок яблука та будь-яких гарячий чай.

Приготування: у готовий чай (підійде і зелений, і чорний) додати яблуко та корицю та залишити на 5 хвилин.

Потрібно: трішки обліпихи, кілька листочків м'яти, будь-який чай.

Приготування: обліпиху та м'яту разом з чаєм залити водою 90-95 градусів. Зачекати 10 хвилин та насолоджуватися незвичайним смаком.

Коментарів до новини: 7
Переглядів новини: 679

Гороскоп

3 — 9   грудня 

ОВЕН. Бажання i задуми здійснюватимуться в тiй мiрi, в якiй вони щирi. Намагайтесь своєчасно виправляти помилки.

ТЕЛЕЦЬ. Будьте зiбранi, i зможете встигнути зробити багато чого, не вiдчуваючи втоми. 

БЛИЗНЮКИ. Може пiдвищитися соцiальна активнiсть, виникне можливiсть управляти ситуацiєю. Придiлiть увагу дiтям.

РАК. Творча робота позитивно впливатиме на настрiй. Смiливо складайте i реалiзуйте плани. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 450