Як відомо, в першу неділю липня ковельчани та їх гості відзначають традиційний День міста. Цьогоріч він був не зовсім звичайним, бо поєднувався із 500-річчям надання Ковелю Магдебурзького права. Окрім того, ознаменований кількома непересічними подіями – врученням  довгожданих ордерів новоселам будинку на вулиці Володимира Кияна, 70-б, а також відкриттям літньої естради у міському парку культури і відпочинку імені Лесі Українки. Але, зрештою, розповімо про все по порядку.

Історія згаданого будинку сягає у 2007 рік, коли його почали споруджувати за програмою Державного фонду сприяння молодіжному будівництву. Наміри були благородні: завершити комплекс будівельно-монтажних робіт у найкоротші строки. Та сталося не так, як гадалося. В силу різних причин гарна і потрібна молодим сім'ям справа перетворилася у довгобуд.

Підростали діти, змінювалися очільники міської і обласної влади, а будівництво велося, як мокре горить. Нарешті з обранням на посаду міського голови Олега Кіндера, налагодженням ефективної співпраці з народним депутатом України Степаном Івахівим та обласною держаною адміністрацією, підтримкою депутатів Ковельської міської ради "маховик" проблеми вдалося зрушити з місця. Про це "Вісті Ковельщини" писали неодноразово, а тому повторюватися не будемо.

Спочатку ключі від нових квартир у листопаді 2013 року отримали новосели першої черги, а 30 червня цього року, напередодні Дня міста, радість завітала і в сім'ї тих, хто мужньо й терпеливо "стояв" у другій черзі. Дехто з них уже втратив віру у те, що дочекається омріяної події. Але – сталося! З огляду на це вручення ключів від нових квартир  перетворилося у справжнє свято. Розділити його радість прибули голова Волинської облдержадміністрації Олександр Савченко, його заступник, депутат Ковельської міської ради Сергій Кошарук, голова  РДА, депутат обласної ради Віктор Козак, очільник Державного фонду сприяння молодіжному будівництву Сергій Комнатний. Але, мабуть,  найбажанішим  гостем був мер Ковеля Олег Кіндер, якого  одна із щасливих власників квартир вдячно назвала "ангелом-охоронцем", котрий вселив їм віру у власні сили, доклав багато зусиль  для того, щоб мрія стала дійсністю.

Високо оцінив діяльність  міської влади й губернатор області Олександр Савченко, котрий глибоко обізнаний з історією спорудження будинку у нашому місті. Добрим словом Олександр Ілліч згадав покійного голову ОДА Бориса Клімчука, котрий був у числі фундаторів гарної справи, побажав новоселам миру, добра, щастя.

Не приховував радості і задоволення міський голова Олег Кіндер, який наголосив на великій допомозі народного депутата України Степана Івахіва, облдержадміністрації, відзначив  повне взаєморозуміння з депутатами міської ради, яких представляв на урочистості Сергій Кошарук. Слова подяки виголосили мешканці будинку – новосели, яких є  тридцять.

Олег Кіндер, Олександр Савченко, Сергій  Комнатний вручили сім'ям, серед яких чимало багатодітних, ключі від квартир і пам'ятні сувеніри. Радник голови ОДА Денис П'ятигорець повідомив, що багатодітній сім'ї Володимира Гасіча вручено пральну машину.

І ось настає урочиста мить – перерізання символічної стрічки при вході у багатоповерхівку. Це право було надано Олегу Кіндеру, мешканцю будинку і Олександру Савченку, який, у свою чергу, передоручив це зробити одній з найменших новоселок.

По завершенню урочистості гості оглянули будинок, поспілкувалися з мешканцями, побажали їм всіляких гараздів у нових оселях.

Тож і ми зичимо новоселам швидше облаштувати своє житло, почуватися у просторих кімнатах комфортно, бути завжди здоровими і щасливими!

Михайло КУЗЬМУК.

НА ЗНІМКАХ: радісні миті новосілля.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Як відомо, в першу неділю липня ковельчани та їх гості відзначають традиційний День міста. Цьогоріч він був не зовсім звичайним, бо поєднувався із 500-річчям надання Ковелю Магдебурзького права. Окрім того, ознаменований кількома непересічними подіями – врученням  довгожданих ордерів новоселам будинку на вулиці Володимира Кияна, 70-б, а також відкриттям літньої естради у міському парку культури і відпочинку імені Лесі Українки. Але, зрештою, розповімо про все по порядку.

Історія згаданого будинку сягає у 2007 рік, коли його почали споруджувати за програмою Державного фонду сприяння молодіжному будівництву. Наміри були благородні: завершити комплекс будівельно-монтажних робіт у найкоротші строки. Та сталося не так, як гадалося. В силу різних причин гарна і потрібна молодим сім'ям справа перетворилася у довгобуд.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 778

На новій парковій сцені в парку культури та відпочинку імені Лесі Українки відбулося урочисте відкриття Дня міста. Людей – багато-багато, настрій – чудовий. І навіть рясний дощ, який разом з представниками влади «відкрив» свято, не вніс свої корективи: цьогоріч “день народження” Ковеля ковельчани й гості міста відзначили в неповторній атмосфері радості, добра, єднання. 

Гарним подарунком до Дня міста стало відкриття нової літньої естради, над упорядкуванням якої ще кілька тижнів тому кипіла робота, а вже сьогодні творчий майданчик слугуватиме для проведення вечорів відпочинку та різноманітних культурних заходів. Хороший «старт» — щирі віншування зі сцени з нагоди Дня Ковеля, нагородження, святковий концерт…

Привітав ковельчан зі святом та подякував друзям, які завітали на день народження Ковеля міський голова Олег Кіндер. Зі словами найкращих побажань до присутніх звернулись голова обласної державної адміністрації Олександр Савченко, народний депутат України Степан Івахів, які пообіцяли й надалі спільно з міською владою втілювати в життя проекти на благо міста.

Під час проведення урочистості були нагороджені переможці міського конкурсу дитячого малюнку «Ковель у серці моїм», присвяченого 500-річчю надання Ковелю Магдебурзького права. 

Голова журі, директор Ковельської дитячої художньої школи імені Андроника Лазарчука Олена Цьомик на святковій сцені озвучила прізвища нагороджених, а Олег Кіндер, Олександр Савченко, Степан Івахів вручили юним художникам грамоти та пам’ятні подарунки. Того дня було відзначено півсотні майбутніх майстрів пензля, серед яких – 25 переможців. Загалом акція зібрала 107 учасників, котрі представили 117 яскравих малюнків.

Подякою міського голови відзначені наставники талановитих ковельчан, викладачі образотворчого мистецтва навчальних закладів міста. 

Святковий настрій підтримали мистецькі колективи й окремі виконавці м. Ковеля.

“День народження” міста. Веселощі, радість, дитячий сміх… Свято під час війни вважають неприйнятним. Але, з іншого боку, — це саме те, заради чого і воюють на Сході України наші хлопці. В ході урочистості хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять Героїв АТО, які віддали свої життя за те, щоб змінити хід історії нашої держави й дати українській нації шанс на гідне майбутнє.

Вікторія ЗІНЧУК.

На новій парковій сцені в парку культури та відпочинку імені Лесі Українки відбулося урочисте відкриття Дня міста. Людей – багато-багато, настрій – чудовий. І навіть рясний дощ, який разом з представниками влади «відкрив» свято, не вніс свої корективи: цьогоріч “день народження” Ковеля ковельчани й гості міста відзначили в неповторній атмосфері радості, добра, єднання. 

Гарним подарунком до Дня міста стало відкриття нової літньої естради, над упорядкуванням якої ще кілька тижнів тому кипіла робота, а вже сьогодні творчий майданчик слугуватиме для проведення вечорів відпочинку та різноманітних культурних заходів. Хороший «старт» — щирі віншування зі сцени з нагоди Дня Ковеля, нагородження, святковий концерт…

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 836

Виставка, яка спонукає 

до роздумів і… поезії

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 530

Виставка, яка спонукає 

до роздумів і… поезії

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 643

Тридцять дев'ята сесія Ковельської міської ради відбулася 27 червня ц. р., напередодні відзначення Дня Конституції України. Тож на початку засідання міський голова Олег Кіндер привітав присутніх з нагоди одного з найбільших державних свят. 

Але на цьому урочисті моменти не завершились. Секретар міської ради Віра Федосюк та міський голова Олег Кіндер свої вітання адресували матері шістьох дітей Ользі Шпилюк, котрій указом Президента України присвоєно звання "Мати-героїня".

Перед розглядом проектів рішень депутати оголосили свої запити та звернення, які в основному стосувались вирішення питань житлово-комунального господарства.

Серед підтриманих – запит Вадима Клімука, котрий порушив проблему ковельчан, зокрема, пенсіонерів, які протягом 2012-2015 років здійснювали оплату комунальних послуг через відділення банку "Надра", який на початку лютого 2015 року Національним Банком України був визнаний неплатоспро–можним, а в червні того ж року було прийняте рішення про його ліквідацію. 

Станом на сьогодні жителям міста, котрі здійснювали комунальні платежі через вище вказаний банк, УВКГ "Ковельводоканал" повідомило про те, що вони мають заборгованість по оплаті за послуги з водопостачання та водовідведення за 2014 - 2015 роки. Також цим людям на даний момент нараховують пеню, попри наявність квитанцій, які підтверджують здійснення платежів. 

Зважаючи на це, депутат звернувся з проханням до керівництва "Ковельводоканалу" дати офіційне роз'яснення щодо ситуації, що склалася, вжити всіх можливих заходів задля вирішення цього питання.

Ігор Пініс у своїх запитах просив знайти можливість відремонтувати відрізок дороги по вул. Театральній, що проходить між торговими павільйонами підприємців та веде до овочевого опту, а також до початку нового навчального року провести ремонт санвузлів в ЗОШ №1 та їх обстеження в усіх навчальних закладах м. Ковеля. 

Однак депутати не підтримали запити колеги, як і наступні, озвучені Іриною Роїк – щодо капітального ремонту частини вул. Данила Галицького (від перехрестя з вул. Тараса Боровця) та Галини Стасюк – зокрема, стосовно створення робочої групи з метою вивчення та напрацювання шляхів вирішення проблем, пов'язаних із видачею сервітутів на розміщення малих архітектурних форм та щодо вимощення річковим піском дитячого пляжу в районі вул. Незалежності.

l

У ході засідання опрацьовано 100 питань, більшість з яких - земельні та містобудівні.

Депутати погодили внесення змін до Програми соціального захисту окремих категорій мешканців міста Ковеля на 2018 рік. Йдеться про збільшення видатків на виділення одноразової матеріальної допомоги жителям Ковеля, хворим на онкологічні захворювання, на 70 тисяч гривень, надання фінансової підтримки громадським і благодійним організаціям, що опікуються особами з інвалідністю, ветеранами війни, праці і Збройних Сил України, іншими пільговими категоріями населення, – інформує сайт Ковельської міської ради.

Блок питань порядку денного стосувався змін, які передбачені процесами реформування освіти. Підтримані рішення про перейменування загальноосвітніх навчальних закладів №№ 2, 5, 6, 8, 9, 12 на заклади загальної середньої освіти, дошкільних навчальних закладів № 2 "Берізка", № 3 "Теремок", № 5 "Сонечко", № 12 "Золота рибка" – на заклади дошкільної освіти, комунальних позашкільних навчальних закладів "Ковельський Палац учнівської молоді імені Івана Франка", "Ковельська міська станція юних техніків", "Ковельська міська станція юних туристів" – на заклади позашкільної освіти та затвердження нових редакцій їхніх статутів.

Відтепер в Україні і Ковелі зокрема директори шкіл прийматимуться на посади на конкурсній основі. Найперше це торкнеться шести осіб, з якими цьогоріч закінчуються контракти. На сесії затверджено Положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти та типовий контракт, умови конкурсу на відзначення премією Ковельської міської ради "Успішний педагог" на 2017-2019 роки в новій редакції, про створення комунальної установи "Ковельський інклюзивно-ресурсний центр", яка функціонуватиме на базі ЗЗСО № 8.

Депутати погодили зміни до міського бюджету на нинішній рік. Ковель отримає субвенцію з Державного бюджету на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти "Нова українська школа" в обсязі 1 млн. 938 тисяч гривень. На ці ж потреби з місцевого бюджету буде спрямовано 830,5 тисячі гривень.

Місту передбачена суб–венція на оснащення кабінетів інклюзивно-ресурснуго центру – 185,6 тисячі гривень. Надійдуть кошти з Державного бюджету  і на тепломодернізацію міської гімназії – 995 тисяч гривень  та термомодернізацію НВК № 13 - 2 млн. 105 тисяч гривень.

Понад півмільйона гривень передбачено на капітальний ремонт травматологічного та хірургічного відділень лікарні, ще 90 тисяч буде додано з міського бюджету. Збільшено і медичну субвенцію для міста на суму 4,5 млн. гривень. Також ОТГ передадуть кошти медичної субвенції, а всього надійде до міського бюджету 7 млн. 161 тисяча гривень.

У ході роботи депутати затвердили Положення про центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ковельської міської ради; прийняли Програму підтримки епізоотичного благополуччя, проведення лабораторно-діагностичних робіт у сфері ветеринарної медицини Ковельською міжрайонною державною лабораторією ветеринарної медицини у м. Ковелі на 2018 - 2020 р. р.; погодили інвестиційну програму Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал".

Обранці громади також підтримали звернення до Президента України, Міністра закордонних справ України щодо звільнення українських політв'язнів (друкується нижче).

Вікторія ЗІНЧУК.

Тридцять дев'ята сесія Ковельської міської ради відбулася 27 червня ц. р., напередодні відзначення Дня Конституції України. Тож на початку засідання міський голова Олег Кіндер привітав присутніх з нагоди одного з найбільших державних свят. 

Але на цьому урочисті моменти не завершились. Секретар міської ради Віра Федосюк та міський голова Олег Кіндер свої вітання адресували матері шістьох дітей Ользі Шпилюк, котрій указом Президента України присвоєно звання "Мати-героїня".

Перед розглядом проектів рішень депутати оголосили свої запити та звернення, які в основному стосувались вирішення питань житлово-комунального господарства.

Серед підтриманих – запит Вадима Клімука, котрий порушив проблему ковельчан, зокрема, пенсіонерів, які протягом 2012-2015 років здійснювали оплату комунальних послуг через відділення банку "Надра", який на початку лютого 2015 року Національним Банком України був визнаний неплатоспро–можним, а в червні того ж року було прийняте рішення про його ліквідацію. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 587

27 червня відбулася 21 позачергова сесія Ковельської районної ради, яку провів голова Ковельської районної ради Андрій Броїло.  У її роботі взяли участь 23 депутати. Необхідність скликання позачергового засідання депутатського корпусу була викликана кількома причинами. 

По-перше, до районної ради надійшли листи двох громадських організацій, а саме: ГО "Члени родин загиблих в АТО" "Віра" та Ковельської міськрайонної організація ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) стосовно забезпечення передбачених законодавством соціальних стандартів для учасників бойових дій та членів родин загиблих в АТО. 

По-друге, з обласної  державної адміністрації до районної влади  надійшло звернення щодо надання шефської допомоги військовій частині А-1547. Тож голова Ковельської райдержадміністрації Віктор Козак звернувся, у свою чергу, до районної ради з проханням виділити необхідну  суму коштів з районного бюджету для потреб військових.

Окрім того, з метою проведення земельних торгів (аукціону) для продажу права оренди земельних ділянок необхідно було затвердити нормативні грошові оцінки відповідних земельних наділів поза межами населених пунктів колишніх Мельницької і Сільцівської сільських рад, що входять  тепер до складу Велицької ОТГ, та поза межами сіл Білашівської сільської ради. Тож з огляду на це та враховуючи рекомендації Президії Ковельської районної ради, голова ради Андрій Броїло і видав розпорядження про скликання позачергової сесії.

Розпочалась вона традиційно, як і і всі пленарні засідання. На початку роботи Андрій Петрович озвучив кадрові зміни, що відбулися в районних органах влади. Зокрема, заступником голови Ковельської райдержадміністрації призначено депутата Ковельської районної ради Степанюка Аркадія Михайловича, а в.о. директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Ковельської райдержадміністрації призначено депутата Ковельської районної ради Корнієвського Георгія Олександровича.

Привітали також і іменинників з числа депутатського корпусу, що відсвяткували  дні народження у міжсесійному періоді. Разом з приємними подіями голова ради озвучив і сумну звістку про те, що у депутата Олександра Титомира в сім'ї нещодавно сталося велике і непоправне горе – помер син Тарас, тож було запропоновано морально і духовно підтримати свого колегу.

Оскільки сесійне засідання  відбувалося напередодні державного свята Дня Конституції України, користуючись нагодою, голова Ковельської районної ради Андрій Броїло та голова Ковельської РДА Віктор Козак вручили Почесну грамоту Волинської обласної ради настоятелю Свято-Пантелеймонівського храму смт. Люблинця Олійнику Матвію Петровичу за активну громадянську позицію, здійснення душпастирського служіння в лавах Української армії у зоні АТО, всебічну волонтерську допомогу. 

Не обійшлося на пленарному засіданні  і без депутатських запитів. Зокрема, таким правом  скористався депутат районної ради Володимир Андросюк. На цей раз Володимир Тимофійович порушив питання передачі трансформаторної підстанції, що у с. Білині, у власність ПАТ "Волиньобленерго".

Під час сесійного засідання депутатами було також заслухано інформацію начальника міськрайонного управління у Ковельському районі та місті Ковелі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Андрія Олексюка щодо стану передачі земель сільськогосподарського призначення до об'єднаних територіальних громад. 

Народні обранці підтримали ініційоване райдержадміністрацією внесення змін до районних програм, зокрема: Програми організації та проведення  на території району заходів приписки, призову юнаків на військову службу,   мобілізаційної підготовки, мобілізації і матеріально-технічного забезпечення військової частини А-1547, загонів територіальної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до чинного законодавства, військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, добровольців в Ковельському районі  та районної Програми підтримки органів виконавчої влади у Ковельському районі на 2016-2018 роки.

 Під час розгляду питання "Про внесення змін до рішення районної ради від 15 грудня 2017 року, №18/7 "Про районний бюджет на 2018 рік", інформувала  з якого начальник управління фінансів Ковельської РДА Світлана Карпюк,  депутати, окрім суми коштів, затребуваної на підтримку військовослужбовців,  ухвалили й інші бюджетні запити, які надійшли  як від представників депутатського корпусу, так і від головних розпорядників коштів районного бюджету, зокрема:

– 34,7 тис. грн. – на надання депутатами районної ради  допомоги жителям Ковельщини;

– 209,3 тис. грн. – на влаштування та обслуговування систем пожежної сигналізації в загальноосвітніх школах с. Гішина, с. Рокитниці, с. Ворони та НВК Волі-Любитівської;

– 75,5 тис. грн. –  на харчування дітей 1-4 класів (без малозабезпечених) та дітей учасників АТО.

Додатково було виділено також 14 тис. грн. на оздоровлення дітей в таборі "Оберіг".

Підтримала районна рада і галузь  охорони здоров'я, спрямувавши 100 тис. грн. на забезпечення діяльності  сільських закладів медицини Ковельського МТМО.

Щодо інших питань, то Дрозднівській сільській раді  було надано дозвіл на зміну меж населених пунктів з метою їх розширення. Підтримали  також депутати ініційоване громадськими організаціями  Звернення до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо фінансування гарантованих державою пільг, інформував з якого заступник голови районної ради Олександр Пасенковський.

Свої пропозиції до проектів рішень вносили депутати районної ради Микола Чуль та Володимир Андросюк. 

В питанні "Різне" правом виступу скористалися депутати районної ради Наталія Лисковець, Микола Чуль.

 Зокрема, Микола Чуль подякував організаторам проведення районного заходу, приуроченого до Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни, який відбувся на території с. Білашева, а також закликав  на належному  рівні  вшанувати  воїнів, полеглих у боях за визволення від фашистських загарбників населених пунктів  Ковельського району у Другій світовій війні.

В свою чергу,  Наталія Василівна  висловила подяку депутатам за надану її сім'ї допомогу у ліквідації наслідків пожежі в житловому будинку. 

В результаті обговорення з усіх питань були ухвалені відповідні рішення. 

Виконанням Державного гімну України депутати районної ради завершили роботу 21-ої  позачергової сесії.

Наш кор.

27 червня відбулася 21 позачергова сесія Ковельської районної ради, яку провів голова Ковельської районної ради Андрій Броїло.  У її роботі взяли участь 23 депутати. Необхідність скликання позачергового засідання депутатського корпусу була викликана кількома причинами. 

По-перше, до районної ради надійшли листи двох громадських організацій, а саме: ГО "Члени родин загиблих в АТО" "Віра" та Ковельської міськрайонної організація ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) стосовно забезпечення передбачених законодавством соціальних стандартів для учасників бойових дій та членів родин загиблих в АТО. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 780

В народі кажуть: "Добрі сусіди – кращі поганих родичів". В цьому я переконалася на власному досвіді, проживши на білім світі ось уже 74 роки.

Особливо велику допомогу надавали мені сусіди, коли я стала ініціатором будівництва трьох церковних приміщень у селах Красноволі, Волі-Ковельській, Білашеві. Важко було тоді  зрушити цю справу з місця, але добрі люди прийшли мені на виручку. З Божою поміччю  ми разом вистояли і перемогли.

Особливо я вдячна подружжю Степанюків – Ярославу Михайловичу і Галині Іванівні. Пан Ярослав дав   ДВП для виготовлення ящиків для збору пожертв, а столяр Леонід Дятел змайстрував їх для всіх трьох храмів. Та й взагалі Ярослав Степанюк, як-то кажуть, "золота" людина. Для мене завжди був, як швидка медична допомога. Низький Вам уклін і щира подяка!

На моєму життєвому шляху було і є багато гарних людей. Ще коли мене молодою дівчиною направили працювати у магазин в селі Білашеві, я познайомилася з Вірою Симонік і Вірою Рибчук. Доля так склалася, що тепер ми з Вірою Тарасівною Симонік – сусіди у Волі-Ковельській. До цього часу вона мені, як рідна сестра, ніколи не відмовила в допомозі у разі потреби.

Лише найкращі слова можу сказати про Любов Макарчук та її чоловіка Миколу. Коли цієї зими сталося так, що в моєму домі пропала вода і довелося її по краплях збирати з дощу і снігу, то на поміч прийшли Макарчуки, які не залишили в біді. Не можу не згадати Валентину  Климівну Моголюк, з якою тривалий час працювали.

Коли у Волі-Ковельській організувалась церковна громада, то багато допомогли у підборі півчих регент Галина та її донька Надія. В Білашеві активними були Ніна Романюк, Ольга Бубела, Надія Нікітін, Мотруна Журавська.  Першу  лопату, як-то кажуть, під Хрест поклав Анатолій Журавський. Не стояли осторонь Марія Голубко та її чоловік Леонід, Галина Журавська. З Ковеля я привозила півчих Ніну з подругами.

Велика моя вдячність - мешканцям села Красноволі. Оцінки "п'ять з плюсом" заслуговують Альона Піскора, Ольга і Яків Сущ, Ольга Костючик, Анатолій,  Валентин, Ніна Рибчуки, Ольга Білінська, Любов Тарасюк та багато інших красновольців. Завдяки їх громадянській позиції, активності діє храм Успіння Пресвятої Богородиці, курсує  2 рази на день автобус, працює початкова школа. Щоправда, немає впорядкованої дороги, але думаю, що керівництво Дубівської об'єднаної територіальної громади вирішить і це питання – щиро на це сподіваюся.

Дуже сумлінно і відповідально ставиться до своїх обов'язків протоієрей о. Василь, який опікується селами Мощеною, Красноволею, Черкасами і військовою частиною. Це людина з великої літери, якого люди дуже поважають і люблять.

Я дуже тішуся, що люди мене розуміли в започаткуванні потрібної справи, яку всіляко підтримував о. Петро Левочко (на жаль, покійний). Зрештою, про все не розкажеш і всіх не згадаєш, бо пережито багато й подолано багато труднощів. Іноді собі думаю, що про моїх  красивих серцем і душею земляків варто б зняти багатосерійний фільм. Планувала навіть поїхати на київську кіностудію імені Олександра Довженка, але, по-перше, не знаю, чи  вона ще працює, а по-друге, у 74 роки це зробити непросто.

Я  вдячна Господу Богу, що дав мені сили пережити великі страждання,  погрози, залякування, завдяки чому я вистояла і не піддалася на провокації. А тим, хто мене мучив, а іноді навіть бив, нехай Всевишній буде суддею. Я – лише піщинка у Всесвіті, а без помочі Бога та людей нічого не варта. У тих трьох селах, про які я розказувала, мене обігрівали, годували, тому я нічого й нікого не боялася – вночі йшла пішки 22 кілометри з Білашева до Ковеля через ліс, стукала у всі "двері" владних кабінетів.

Я знаю, що дехто до мене ставиться з іронією, насмішкою. Але ні на кого не ображаюся, бо ніколи і нікому зла не робила. Є такі, що кажуть: "ти – знахарка", "не віриш в Бога". Це неправда. Я дуже віруюча людина, що підтверджує все моє життя і фотосвітлини, які пропоную Вашій увазі. А "знахарство" моє від того, що багато знаю і вмію, бо читаю книги, вчуся в інших, намагаюся допомогти при хворобах цілющими травами.

Тож нехай над усіма нами завжди буде благодать Божа, а в Україні панують мир,  злагода і любов!

Марія НІКІТЮК.

В народі кажуть: "Добрі сусіди – кращі поганих родичів". В цьому я переконалася на власному досвіді, проживши на білім світі ось уже 74 роки.

Особливо велику допомогу надавали мені сусіди, коли я стала ініціатором будівництва трьох церковних приміщень у селах Красноволі, Волі-Ковельській, Білашеві. Важко було тоді  зрушити цю справу з місця, але добрі люди прийшли мені на виручку. З Божою поміччю  ми разом вистояли і перемогли.

Особливо я вдячна подружжю Степанюків – Ярославу Михайловичу і Галині Іванівні. Пан Ярослав дав   ДВП для виготовлення ящиків для збору пожертв, а столяр Леонід Дятел змайстрував їх для всіх трьох храмів. Та й взагалі Ярослав Степанюк, як-то кажуть, "золота" людина. Для мене завжди був, як швидка медична допомога. Низький Вам уклін і щира подяка!

На моєму життєвому шляху було і є багато гарних людей. Ще коли мене молодою дівчиною направили працювати у магазин в селі Білашеві, я познайомилася з Вірою Симонік і Вірою Рибчук. Доля так склалася, що тепер ми з Вірою Тарасівною Симонік – сусіди у Волі-Ковельській. До цього часу вона мені, як рідна сестра, ніколи не відмовила в допомозі у разі потреби.

Лише найкращі слова можу сказати про Любов Макарчук та її чоловіка Миколу. Коли цієї зими сталося так, що в моєму домі пропала вода і довелося її по краплях збирати з дощу і снігу, то на поміч прийшли Макарчуки, які не залишили в біді. Не можу не згадати Валентину  Климівну Моголюк, з якою тривалий час працювали.

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 748

У червні на базі Ковельського району відбувся тематичний семінар, який проводився у рамках проекту «Підвищення обізнаності про Африканську чуму свиней в Україні». Даний проект втілює у життя «Продовольча та сільськогосподарська організація ООН». 

Консультант цієї організації Олександр Рєвнівцев запрошеним на зібрання головам ОТГ, сільським головам, користувачам мисливських угідь, керівникам сільгосппідприємств, які займаються виробництвом свинини, спеціалістам ветеринарної медицини Ковельського, Маневицького, Ратнівського та Старовижівського районів детально та в доступній формі розповів про поширення особливості даного захворювання, заходи безпеки, інші важливі моменти. Без сумніву, буде доречним окремі пункти з виступу фахівця донести і до наших читачів.

Що слід знати власникам свиногосподарств? 

АЧС не становить небезпеки для людей, на неї хворіють лише дикі та свійські свині всіх видів, порід та статевовікових груп. Смертність при даному захворюванні становить 100 відсотків. Заходів профілактики та лікування захворювання немає. Вірус АЧС залишається життєздатним за несприятливих умов зовнішнього середовища, зокрема до висихання та гниття. Охолодження (особливо заморожування) консервує, а прогрівання (впродовж години до температури понад 50 градусів) знезаражує збудник.

Вірус АЧС залишається життєздатним:

– у м'ясі від хворих тварин – до 155 днів;

– у гноєві та грунті – до 3 місяців;

– у трупах свиней  –  до 2,5 місяця;

– у копчених м'ясопродуктах – до 6 місяців;

– у солонині – до 1 року;

–  в замороженому м'ясі – до 3 років.

Основним шляхом передачі є контакт із зараженими: свинями або їх трупами, транспортом, обладнанням, взуттям та одягом. А також через уражені корми, кормові відходи, що містять заражену свинину (рештки м'ясних продуктів, страв із свинини, відходів від забою). Основний чинник поширення АЧС – люди, які порушують або недотримуються правил біобезпеки.

Стрибкоподібне поширення АЧС за межі карантинної зони пов'язане з нелегальним вивезенням хворих    на    АЧС тварин із комерційних свиногосподарств або продуктів їх вимушеного забою на інші території. Ознаки захворювання:

– слабкість і параліч задніх кінцівок, хитка хода;

– підвищена температура;

– швидке утруднене дихання, кашель;

– хворі тварини переважно лежать, в'яло встають на ноги та швидко втомлюються;

– сильна спрага;

– крововиливи на шкірі в ділянці внутрішньої поверхні стегон, на животі та шиї;

– іноді пронос з кров'ю, частіше закрепи.

При виявленні таких ознак у свиней слід негайно повідомляти спеціалістів державної ветеринарної медицини.

Микола КОРОЛЬ,

начальник Ковельського міськрайонного

управління 

ГУ Держпродспоживслужби 

у Волинській області.

У червні на базі Ковельського району відбувся тематичний семінар, який проводився у рамках проекту «Підвищення обізнаності про Африканську чуму свиней в Україні». Даний проект втілює у життя «Продовольча та сільськогосподарська організація ООН». 

Консультант цієї організації Олександр Рєвнівцев запрошеним на зібрання головам ОТГ, сільським головам, користувачам мисливських угідь, керівникам сільгосппідприємств, які займаються виробництвом свинини, спеціалістам ветеринарної медицини Ковельського, Маневицького, Ратнівського та Старовижівського районів детально та в доступній формі розповів про поширення особливості даного захворювання, заходи безпеки, інші важливі моменти. Без сумніву, буде доречним окремі пункти з виступу фахівця донести і до наших читачів.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 494

Україна переходить 

на цифрове телебачення. Що треба знати?

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 611

Має надію знайти свою подругу дитинства Аню Толмачову  жителька міста Ковеля Надія Головей  (дівоче прізвище Зеленська), з якою у 2010 році перервався зв’язок. А все починалося так.

У 1969 р. у СШ №8 м. Ковеля для учнів 8-го класу прийшли листи для кожного за списком у журналі. Ці листи були з далекої Грузії. Надя Головей (Зеленська) теж отримала листа від дівчинки Ані Толмачової (по чоловікові Пряморукова), яка писала, що хоче листуватися з учнем чи ученицею за №8 у класному журналі. І саме за цим номером стояло прізвище Наді Зеленської. Листуванням захопилися всі учні класу. Але згодом захоплення минуло, і перестали йти листи з Грузії в Україну. Лише Надія Зеленська (Головей) не припиняла листування з Анею – воно затягнулося на довгих 20 років.

– Аня була з сім’ї росіян-старовірців, – розповідає Надія про подругу. – Жили поселеннями, носили чорний одяг. Ми здружилися між собою, як сестри. Навіть у листах Аня писала: «Здравствуй, сестричко…».

Одна одній слали подарунки. Надя слала в Грузію все, чим багата Україна, а Аня  – невідомі на той час смаколики, зокрема, каштани їстівні, які Надя викинула, бо не знала, що їх треба смажити (та й і ми не знаємо теж, бо у нас їх немає). А от мандарини – з’їли. 

А якось на Новий рік Аня прислала хурму і пахлаву, ще деякі фрукти. Все, звичайно, померзло у посилці (бо тоді були дуже сильні морози), але нічого не викинули – з’їли, бо дуже смачне все було. Аня після закінчення школи вийшла заміж, а згодом вийшла і Надія. Дружба їхня продовжувалась. Аня жила в селі, тримала велике господарство: кури, вівці, корови. Тож якось вислала подрузі у Ковель бринзу, про яку тоді теж не знала, що це таке –  дуже солоне було. Слала з овечої вовни добротні ковдри.

І хоча дівчата ніколи не бачились,  їхня дружба на відстані міцніла з кожним роком. Вони здружились, як сестри. Одна про одну знали все.

У 1989 році Аня з чоловіком Василем вирішили зробити подрузі сюрприз – без запрошення і попередження приїхали в гості. Надя Головей на той час була на роботі.

– Як зараз пам’ятаю, – розповідає жінка. – Прибігла до мене на роботу старша дочка і каже, щоб я швидко йшла додому. А чого – не каже. Зайшла у квартиру – і не повірила своїм очам: переді мною стояла Аня з чоловіком. Обіймалися, цілувалися і на радощах плакали – так раділи зустрічі.

Гостювали Аня з чоловіком у подруги 10 днів. Ковель їм дуже сподобався – відвідували всі визначні місця. А найбільше сподобалось старовинне кладовище по вулиці  Незалежності. Готували різні українські страви, рецепти яких Аня повезла додому. Дуже смакували їм деруни – смажили їх кожен день. До вподоби гостям були також червоний борщ і вареники з сиром.

Погостювали Пряморукови Аня і Василь на Волині із задоволенням. Поїхали додому, обіцяли, що зустрінуться ще. Надія Головей не змогла поїхати в Ставропольський край до подруги, бо почалися 90-ті роки: безгрошів’я і безробіття перекреслили всі плани. Спілкувалися у листах. А в 2010 р. зв’язок перервався. Аня чомусь перестала відповідати на листи. Можливо, виїхала кудись? 

Але Надія Головей не втрачає надію зустрітися знову з Анею. Їй цікаво, де і як подруга живе, що з нею? Навіть нема куди подзвонити. Можливо, доля дозволить зустрітись колись подругам знову?

Де ти, Аню? Відгукнись! Контактний телефон Головей Надії – 0681400131.

Галина ОЛІФЕРЧУК. (0679791650).    

Від редакції: листа Галини Оліферчук ми одночасно розміщуємо на інтернет-сайті газети «Вісті Ковельщини». Можливо, хтось прочитає зворушливу розповідь про дружбу двох  подруг і допоможе їм розшукати одна одну. 

Має надію знайти свою подругу дитинства Аню Толмачову  жителька міста Ковеля Надія Головей  (дівоче прізвище Зеленська), з якою у 2010 році перервався зв’язок. А все починалося так.

У 1969 р. у СШ №8 м. Ковеля для учнів 8-го класу прийшли листи для кожного за списком у журналі. Ці листи були з далекої Грузії. Надя Головей (Зеленська) теж отримала листа від дівчинки Ані Толмачової (по чоловікові Пряморукова), яка писала, що хоче листуватися з учнем чи ученицею за №8 у класному журналі. І саме за цим номером стояло прізвище Наді Зеленської. Листуванням захопилися всі учні класу. Але згодом захоплення минуло, і перестали йти листи з Грузії в Україну. Лише Надія Зеленська (Головей) не припиняла листування з Анею – воно затягнулося на довгих 20 років.

– Аня була з сім’ї росіян-старовірців, – розповідає Надія про подругу. – Жили поселеннями, носили чорний одяг. Ми здружилися між собою, як сестри. Навіть у листах Аня писала: «Здравствуй, сестричко…».

Одна одній слали подарунки. Надя слала в Грузію все, чим багата Україна, а Аня  – невідомі на той час смаколики, зокрема, каштани їстівні, які Надя викинула, бо не знала, що їх треба смажити (та й і ми не знаємо теж, бо у нас їх немає). А от мандарини – з’їли. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 522