19 січня  –  одне з найбільш значущих християнських свят, і багато хто не мислить його без занурення у крижану водохресну воду в спеціальних ополонках.

Для цього в льоду вирубується хрестоподібна ополонка – Йордан. Раніше в ополонку занурювалися насамперед ті, хто брав участь у святках,  щоб змити гріхи. Освячена на Хрещення вода вважається цілющою, приносить духовне і тілесне здоров'я.

У всіх церквах здійснюється велике освячення води. Згідно з церковними канонами  у Водохресний святвечір віруюча людина повинна прийти до церкви, відстояти службу, поставити свічку, набрати освяченої води. Але занурюватися в крижану воду ніхто не вимагає, особливо, якщо людина до цього не готова.

Жорстких правил, як треба купатися на Водохреще, немає. Але, за звичаєм, купання передбачає триразове занурення у воду з головою. При цьому віруючий хреститься і вимовляє "В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!". 

Занурення у крижану воду – сильний стрес. Саме цей стрес і "вмикає" захисні реакції організму, які не дозволяють нам захворіти від купання у крижаній воді.  

У багатьох склалося помилкове уявлення про цей процес, тому ми спробуємо розібратися, де ж правда і де міфи про купання в ополонці взимку.

Міф 1. Під час купання хвороби виліковуються. 

Абсолютно необгрунтованим є твердження про те, що температура тіла, зануреного в крижану воду, сягає сорока градусів, і при такому стані активізується боротьба з захворюваннями. Щоб температура підвищилася до такої позначки, тілу людини необхідні не зовнішній вплив, а запальний або інфекційний процес зсередини.

 Багато людей думають про купання в ополонці, як про лікувальну процедуру, але  насправді це тільки профілактичний захід.

Міф 2. До крижаної воді можна звикнути.

Цей міф стосується того, що до крижаної води людина звикає і не відчуває холоду. Насправді, організм ніяк не може звикнути і відчути себе комфортно в холоді. Якщо тіло перестає гостро реагувати на крижану воду, значить його температура падає, починається переохолодження, а це дуже небезпечно і для здоров'я, і для життя в цілому. 

Правда 1.

Купання в холодній воді має відбуватися впродовж усього року. Хоча про купання в ополонці і ходять легенди, все ж одного занурення в рік недостатньо, щоб привчити організм до холоду і достатньою мірою його загартувати. Справжні "моржі" купаються у холодній воді весь рік. 

Правда 2. 

До пірнання і занурення в ополонку потрібно готуватися. Якщо ви ніколи не виходили взимку на вулицю навіть без шарфа, то роздягнутися на морозі і пірнути в ополонку буде не так просто. Підготовка до пірнання повинна бути в будь-якому випадку, в іншому разі з ополонки можна взагалі не винирнути.

Одноразове короткочасне пірнання здорова людина витримає без жодної для себе шкоди. Але якщо організм хоча б трохи ослаблений, через три-чотири дні за сміливість доведеться розплачуватися.

Слід купатися в спеціально обладнаних ополонках біля берега, бажано поблизу рятувальних станцій, під наглядом рятувальників. 

Також перед зануренням не рекомендується нічого їсти, хіба що шматочок чогось жирного - сала чи риб'ячого жиру. Алкоголь допустимо вживати тільки після повернення додому, причому краще у вигляді глінтвейну. А от вживання "для хоробрості" тільки посилить переохолодження і дасть зайве навантаження на серце.

Не всяка погода підходить для купання. Ідеальна температура для новачків - від 2 до 5 градусів нижче нуля. Можна ризикнути пірнути і в мороз сильніший, але -10 ° С – небезпечний поріг для людини, яка вперше пробує занурення в ополонку. 

Можна змастити шкіру гусячим жиром, щоб вона не пересихала. Входити у воду потрібно не поспішаючи, в середньому темпі: якщо повільно, можна встигнути замерзнути, а якщо швидко, то через різке і швидке зниження температури може різко зрости частота пульсу,  а також  артеріальний тиск. 

Ті, хто ризикнув пірнути разом з головою, можуть  зіштовхнутися зі спазмами судин головного мозку. Щоб звести до мінімуму такий ризик, варто  надіти гумову шапочку. 

Крім того, слід взяти килимок. На ньому можна стояти, витираючись і переодягаючись. Шапку потрібно одягнути відразу після виходу з води. 

Відразу після обмивання потрібно розтертися махровим рушником і поспішити в тепле приміщення. Розтирати до сильного почервоніння тіло не рекомендується. Лікарі стверджують, що так стрес тільки посилиться. 

Але треба зазначити, що пірнати в ополонку на Водохреще не обов'язково: змиває гріхи і вважається цілющою будь-яка освячена священиком вода. Хрещенська вода не псується і зберігає свої цілющі властивості цілий  рік.

Підготувала Орися ФІЛІПЧУК.

19 січня  –  одне з найбільш значущих християнських свят, і багато хто не мислить його без занурення у крижану водохресну воду в спеціальних ополонках.

Для цього в льоду вирубується хрестоподібна ополонка – Йордан. Раніше в ополонку занурювалися насамперед ті, хто брав участь у святках,  щоб змити гріхи. Освячена на Хрещення вода вважається цілющою, приносить духовне і тілесне здоров'я.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 547

У КРОСВОРДИСТА ІЗ 30-РІЧНИМ СТАЖЕМ 

НА РАХУНКУ ДО 250 КРОСВОРДІВ

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1023

"Втеча у прірву"  – так назвав Роман Горак книгу про Леся Курбаса, українського актора, режисера, педагога і теоретика театру, народного артиста. Минуло 130 років від його дня народження у Самборі.  Він був талановитим, але доля його трагічна.

Всупереч матері, яка не хотіла, щоб син, як його батько, був артистом, він не міг нічим іншим захоплюватися, крім  театру. Це було покликання. Ще будучи студентом у Львівському університеті, організував драматичний гурток. Без театру уже не міг жити. 

Професійну діяльність розпочав у 1912 р. в Гуцульському театрі, заснованому Гнатом Хоткевичем. Згодом і сам став засновником і режисером трупи "Тернопільські театральні вечори". Зіграв у той час такі ролі: Гурман ("Украдене щастя" І. Франка), Іван  ("Суєта" Карпенка-Карого), Астрав ("Дядя Ваня" А. Чехова),   Гірей, Темрій ("Маруся Богуславка", "Циганка Аза" Старицького) та ін.

У 1916 р. вступив до театру  Миколи Садовського. Там зіграв Гната в  "Безталанному" Карпенка-Карого, Хлестакова в "Ревізорі"  Гоголя. Гастролі, гастролі… А в  Києві заснував драматичну студію і поставив спектаклі "У пущі" Лесі Українки, "Іван Гус", "Великий  льох" Тараса Шевченка, "Цар Едіп" Софокла. Скрізь грав головні ролі. А в 1920 р. заснував  "Кийдрамте", де  здійснив  постановки  вистав "Невольник" Кропивницького, "Ревізор" Гоголя,  "Макбет"  Шекспіра. У 1925 р. одержав звання  Народного артиста. Коли з кількох театрів утворили мистецьке об'єднання "Березіль" у Харкові, був у ньому до 1933 р. художнім керівником. Тут він проводив експериментальну і навчальну роботи. 

Серед учнів Курбаса були А. Бучма, М. Крушельницький, Д. Мілютенко, О. Середюк, Наталя Ужвій (наша землячка), Л. Криницька, В. Чистякова (його дружина) – згодом стали  Народними і Заслуженими. Поставив фільми "Швецький сірник", "Арсенальці", "Вендетта".

Згодом мати змирилась  з  долею сина і ділила з ним  його злети, радощі і падіння. У Тернополі, хоч які тяжкі були умови праці, поставив 79 вистав, серед них – невмирущу "Наталку Полтавку". Було й так, що  часто  голод заглядав у вічі. Любили його артисти за невсипущу працю, був  для них, як Сонце, чуйним і добрим  другом, вимогливим. Бо написана п'єса, – казав, – мертва, а на сцені оживає. Великий успіх серед глядачів мали вистави "Сватання на Гончарівці", "Ой не ходи, Грицю".  

Та радянська влада переслідувала прогресивних діячів культури,  і Курбаса арештовують за "національне збочення" в 1933 р. 5 років заслання на Соловках не зламали його. Він і там влаштовує самодіяльний театр. 9 жовтня 1937 р. його засуджують  до страти. 3  листопада цього ж року Леся Курбаса розстріляли в урочищі Сандармох.

1957 р. за відсутністю складу злочину реабілітовано. Мати не дочекалась світлого дня, але дечекалась дружина Валентина Чистякова. А 1961 року  їй прийшло повідомлення, що він помер на Соловках  в 1942 р. Так вона і не дізналась правди.

Довгий час  замовчували ім’я і творчість Леся Курбаса, бо ж був серед  репресованих.

Нині скрізь, де він працював, на будинках встановлено меморіальні дошки. А в Харкові до 125-річчя від дня народження Леся Курбаса його могила була сплюндрована. Бо вандали зірвали бронзу з барельєфа пам'ятника і букви. "Ніби його дорога, що пролягла на Соловки, у прірву, ще не закінчилась"..,  – останнє речення в книзі навіює думку, що пам'ять про видатних людей  залишається в серцях, звідки ніхто її не зітре.

Валентина ОСТАПЧУК.

"Втеча у прірву"  – так назвав Роман Горак книгу про Леся Курбаса, українського актора, режисера, педагога і теоретика театру, народного артиста. Минуло 130 років від його дня народження у Самборі.  Він був талановитим, але доля його трагічна.

Всупереч матері, яка не хотіла, щоб син, як його батько, був артистом, він не міг нічим іншим захоплюватися, крім  театру. Це було покликання. Ще будучи студентом у Львівському університеті, організував драматичний гурток. Без театру уже не міг жити. 

Професійну діяльність розпочав у 1912 р. в Гуцульському театрі, заснованому Гнатом Хоткевичем. Згодом і сам став засновником і режисером трупи "Тернопільські театральні вечори". Зіграв у той час такі ролі: Гурман ("Украдене щастя" І. Франка), Іван  ("Суєта" Карпенка-Карого), Астрав ("Дядя Ваня" А. Чехова),   Гірей, Темрій ("Маруся Богуславка", "Циганка Аза" Старицького) та ін.

У 1916 р. вступив до театру  Миколи Садовського. Там зіграв Гната в  "Безталанному" Карпенка-Карого, Хлестакова в "Ревізорі"  Гоголя. Гастролі, гастролі… А в  Києві заснував драматичну студію і поставив спектаклі "У пущі" Лесі Українки, "Іван Гус", "Великий  льох" Тараса Шевченка, "Цар Едіп" Софокла. Скрізь грав головні ролі. А в 1920 р. заснував  "Кийдрамте", де  здійснив  постановки  вистав "Невольник" Кропивницького, "Ревізор" Гоголя,  "Макбет"  Шекспіра. 

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 1631

Вже вдруге, з благословення  митрополита Луцького і Волинського Михаїла,  вірян УПЦ Київського Патріархату  Ковельського районного деканату  збирає Різдвяний   благодійний  концерт на свято колядок та віншувань.  Відбувся цей  урочисто-піднесений захід у будинку Центру культури та дозвілля Дубівської об'єднаної територіальної громади  на  другий день Різдва. 

"Ми зібралися в цьому залі, щоб найперше прославити Новонародженого Спасителя, насолодити свої душі слуханням колядок, а також принести маленьку частку  підтримки тим, хто її на сьогодні найбільше потребує", – наголосив  у своєму вітальному слові  декан Ковельського району митрофорний  протоієрей Іоан Бонис.

Священик  побажав всім миру, світлої віри, любові й милосердя! Чудові сценки-вертепи  представили недільні школи парафій Великомученика  Юрія Переможця (с. Дубове),  Різдва Пресвятої  Богородиці (с. Білин). Піднесено лунали  колядки Дмитрика та Ані Удуд, діток священика парафії Архистратига Михаїла (с. Воля-Ковельська); молодіжних хорів парафій апп.  Петра і Павла (смт Голоби), святої Трійці (с. Уховецьк). 

Душевно-радісні різдвяні привітання лунали   від народних аматорських фольклорних колективів "Лелія" (керівник Оксана Бондарук), "Намисто" (керівник Наталія Гончар),  церковних  хорів парафій Великомученика Юрія Переможця (с. Дубове), Покрови Пресвятої Богородиці (с. Любитів).

 До них приєднались з піснеспівами  хористи Різдва Пресвятої Богородиці (с. Білашів), преп. Симеона Стовпника (с. Облапи),  Різдва Пресвятої Богородиці (с. Мощена), Вмч. Варвари (с. Черкаси), Архистратига Михаїла (с. Кругель) та  Успіння Пресвятої Богородиці (с. Городище).

"Ой радуйся, земле, Син Божий народився!". "Щасливого Різдва! Щасливого Різдва! Щасливого Нового Року!!!" – звучало на сцені. Варто зазначити, що  від зібраних пожертв надали допомогу таким  людям: недужому ієрею Олександру Доброскоку  – священику парафії апп. Петра і Павла м. Ковеля, важкохворим     Віталію Семенюку, Назарію Бондаруку, Андрію Чаюку та для підтримки будівництва храму святителя Миколая Чудотворця м. Волновахи (Донеччина) в пам'ять полеглим волинським воїнам за визволення міста від окупації у 2014 році. 

Привітав всіх з великим християнським святом голова Дубівської об'єднаної територіальної громади Роман Троцюк.  А  протоієрей  Іоан Бонис  вручив парафіяльним хорам, які брали участь в Різдвяному концерті,  Подячні грамоти "За церковні заслуги в розбудові Української Православної Церкви Київського Патріархату".

На завершення всі разом виконали  колядку "Нова Радість стала!". Свято минуло, а радість залишилася! Всім – Божих ласк і благословення! 

Христос народився! Славімо Його! 

 Протоієрей  Іван ОРИНЧАК.

НА ЗНІМКАХ: під час благодійного свята  "Диво Різдва".

Фото з архіву автора. 

Вже вдруге, з благословення  митрополита Луцького і Волинського Михаїла,  вірян УПЦ Київського Патріархату  Ковельського районного деканату  збирає Різдвяний   благодійний  концерт на свято колядок та віншувань.  Відбувся цей  урочисто-піднесений захід у будинку Центру культури та дозвілля Дубівської об'єднаної територіальної громади  на  другий день Різдва. 

"Ми зібралися в цьому залі, щоб найперше прославити Новонародженого Спасителя, насолодити свої душі слуханням колядок, а також принести маленьку частку  підтримки тим, хто її на сьогодні найбільше потребує", – наголосив  у своєму вітальному слові  декан Ковельського району митрофорний  протоієрей Іоан Бонис.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 649

Різдво у Косачів. Погодьтеся: це так піднесено  і таємничо. Дивна машина часу на своїх крилах перенесла присутніх у актовому залі Колодяжненського музею-садиби Лесі Українки на 130 років у минуле, щоб нагадати, як проходило Різдвяно-Новорічне свято. Це не були звичайні посиденьки за столом.

Олена Пчілка "у спілці" з Іриною Вілінською, дитячою письменницею  написали  одноактну п'єсу "Марусина ялинка", а юні аматори сцени із дорослими душевно та емоційно передали реалії того часу.

Добре знаємо, що тогочасна сільська громада, у якій особливе елітне місце займали Косачі, переважно була бідною. Олена Пчілка всім своїм єством відчувала і бачила ту бідність, де маленька Маруся з мамою мріють про ялинку, ляльку і Діда Мороза біля неї й пишний святковий стіл із кутею.

Режисер і організатор-постановник цієї вистави Марія Чашук, старший співробітник музею, постаралася на совість. Від побаченого та почутого у багатьох присутніх скочувалися сльозинки по щоці. Признаюсь, що і мої очі були зволожені.

Після вистави і колядок чую: "Таку виставу потрібно показувати тим людям, які сьогодні не задоволені життям, хоч мають і щедро накриті столи, і вишукані плаття, і ялинку, і мобільні телефони і т. д., і т. п. Тим діткам подібне навіть не снилося. Краще дякуймо Богу за те, що маємо". Що ж, частка правди у цих словах є.

Звичайно, що не все у наш час просто. У вітальних словах гостей і завідуючої музеєм Лесі Українки Ольги Бойко звучала надія на мир, на стабільність і на розквіт України.

А гості на свято завітали поважні: це – Андрій Броїло, голова районної ради, а з ним його заступник Олександр Пасинковський, Роман Кульцман, перший заступник голови РДА, начальник відділу культури РДА Тетяна Матяшук, настоятель місцевого Свято-Миколаївського храму о. Іван Оринчак, голова благодійного фонду Івана Омелянюка "Майбутнє Волині-України" Галина Голубович та інші.

У програму різдвяного вечора гарно впліталися вірші Олени Пчілки, колядки. Зворушила всіх юна акторка Ангеліна Кулик, яка читала вірші свого батька Олександра Кулика, директора  будинку культури с. Колодяжного.

Дітям Героїв війни на Сході  Петра Басанського та Романа Мартинюка Ольга Бойко вручила новорічні подарунки. Зворушливо, що не забули, але, на жаль, це – сумна прикмета сьогодення. Накрили солодкий стіл у фойє музею – радуйтесь, дорослі і малі, адже Христос рождається. У відповідь чуємо: "Славімо Його".

Тож хай Ісус рождається у наших душах не тільки у святвечір, але й щохвилини, щодня, щоб ми відчували Його всепереможну любов і, як було сказано у вітальних словах: "Миру в кожній хаті і в усій Україні!".

Залишається тільки щиросердечно подякувати співробітникам музею за зворушливе різдвяне дійство, яке чарівним духовним крилом торкнулося пам'яті знаменитих Косачів.

Анатолій СЕМЕНЮК.

Різдво у Косачів. Погодьтеся: це так піднесено  і таємничо. Дивна машина часу на своїх крилах перенесла присутніх у актовому залі Колодяжненського музею-садиби Лесі Українки на 130 років у минуле, щоб нагадати, як проходило Різдвяно-Новорічне свято. Це не були звичайні посиденьки за столом.

Олена Пчілка "у спілці" з Іриною Вілінською, дитячою письменницею  написали  одноактну п'єсу "Марусина ялинка", а юні аматори сцени із дорослими душевно та емоційно передали реалії того часу.

Добре знаємо, що тогочасна сільська громада, у якій особливе елітне місце займали Косачі, переважно була бідною. Олена Пчілка всім своїм єством відчувала і бачила ту бідність, де маленька Маруся з мамою мріють про ялинку, ляльку і Діда Мороза біля неї й пишний святковий стіл із кутею.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 581

Є в українців хороша традиція: у день  великих свят вітати один одного, бажати добра, миру, благополуччя. Особливо зворушливо такі поздоровлення звучать у новорічно-різдвяні дні, коли кожен із нас живе  надією на позитивні зміни, вірою у те, що все задумане з Божою поміччю здійсниться, а держава наша, нарешті, здобуде справжню Незалежність, якій не загрожуватиме жодний супостат – чи то з Півночі, чи то з Півдня, чи то зі Сходу, чи то із Заходу.

Про це, зокрема, написали у вітальних листівках на адресу редакційного колективу очільники місцевої виконавчої  представницької гілок  влади – Ковельський міський голова Олег Кіндер і голова районної  державної адміністрації, депутат обласної ради Віктор Козак.

"Бажаю, щоб 2018 рік був щедрим на добро, удачу, успіхи, радість, цікаві плани та нові досягнення. Нехай супроводжують у повсякденні оптимізм, впевненість, віра, збудуться всі задуми і мрії!"  –наголосив Олег Олексійович.

Віктор Теодосійович побажав, щоб новий рік приніс нашій країні мир, національне єднання задля відродження економічного потенціалу, досягнення європейських стандартів демократії та якості життя громадян, а кожну родину зігріє щастям, достатком та відчуттям впевненості у кращому завтрашньому дні.

Зворушливі слова зичень пролунали з вуст голови Ковельської філії "Союзу Українок" Олени Місюри, активістки громадсько-політичного життя краю Алли Полякової, голови благодійного фонду Почесного громадянина м. Ковеля Івана Омелянюка "Майбутнє України-Волині" Галини Голубович. 

Діловий партнер редакції "Вістей Ковельщини", директор ПТМ "Ковельтепло", депутат міської ради Володимир Бойко зазначив: "Нехай світлі Різдвяні дні наповнять Вас радістю, душевним теплом,  подарують багато приємних миттєвостей і незабутніх вражень. Бажаю Вам смачної куті та дзвінкої колядки, міцного здоров'я і Божої благодаті!".

Привітали газетярів Голобський селищний голова Сергій Гарбарук, завідуюча відділом культури РДА Тетяна Матяшук.

Зворушливого листа надіслала мешканка села Кривлина, пацієнтка, як вона зазначила, терапевтичного відділення Голобської лікарні Євгенія Білець. Звертаючись до журналістів газети, жінка  висловила надію, що у новому 2018-му році у них буде найголовніше в житті кожної людини – добре здоров'я. Заодно щиро подякувала людям в білих халатах – працівникам згаданого медичного закладу про турботу про це здоров'я,  увагу і чуйність у ставленні до хворих.

Зокрема, її подяка і новорічно-різдвяні зичення адресовані Юлії Калениківні, Мирославі Михайлівні, Миколі Олександровичу, Олегу Олександровичу, Володимиру Андрійовичу, старшій медсестрі Ніні Артемівні та всім, всім, хто завжди у важку хвилину готовий прийти на поміч своїм пацієнтам.

Від пані Євгенії – такі поетичні рядки:

Хай з Вами янгол Ваш

 летить,

І вбереже Вас від біди

 повсюди.

Нехай дарує радість кожна

 мить,

І благодать Господня з Вами

 буде!

l

Письмовими і телефонними вітаннями друзі газети не обмежилися. За доброю традицією журналістів і поліграфістів потішили гурти колядників і щедрувальників, яких тепло приймали в обох трудових колективах.

Тож велично і мелодійно прозвучали піснеспіви у виконанні священнослужителів Ковельського районного благочиння УПЦ КП на чолі з деканом районного деканату, настоятелем Свято-Юріївського храму села Дубового, протоієреєм Іоаном Бонисом.

Дзвінкоголосими колядками порадували нас учні недільної школи храму Святого Анатолія Ковельського з м. Ковеля (настоятель о. Олександр Кобенко). Як завжди, до глибини душі схвилював блискучий виступ народного аматорського колективу "Криниця" підприємства теплових мереж "Ковельтепло" (керівник Олексій Кіпень).

Колектив викладачів і вихованців Ковельської школи мистецтв на чолі з директором Андрієм Мигулею віншував працівників редакції і друкарні в перший день після настання "старого" нового року – 15 січня. Це була незабутня зустріч із світом прекрасного, яка подарувала гарний настрій на наступні дні.

Бажаними і дорогими нашими гостями були у святкові дні малолітні члени сім'ї Заслуженого працівника культури України Івана Сидорука, юний ковельчанин Богдан Горщарук та інші.

Всім, хто нас привітав, щиросердно дякуємо і, в свою чергу, бажаємо у новому році миру, добра і благополуччя. Як співається у відомій пісні, хай і у Вас, і в нас все буде гаразд, щоб ми і Ви щасливо жили!

Михайло КУЗЬМУК.

НА ЗНІМКАХ: під час новорічно-різдвяних вітань й віншувань у ТзОВ "Редакція газети "Вісті Ковельщини" та "Ковельська міська друкарня".

l

У дні Новорічно-Різдвяних свят до редакції газети "Вісті Ковельщини" завітали члени громадської організації "Військові капелани Волині" о. Матвій Олійник і о. Станіслав Беспалов. Вони  вручили редактору газети Миколі Вельмі медаль Всеукраїнського об'єднання "Україна" "Спаси і сохрани" за підтримку діяльності військових капеланів, висвітлення питань волонтерського руху.

Микола Вельма подякував за високу нагороду, котру він розцінює як відзнаку праці всього журналістського колективу редакції і заявив про готовність й надалі продовжувати співпрацю з патріотично налаштованими громадськими організаціями краю, котрі працюють в ім'я зміцнення державної Незалежності, захисту її священних кордонів, допомоги воїнам АТО.

Наш кор.

НА ЗНІМКУ: о. Матвій ОЛІЙНИК і о. Станіслав БЕСПАЛОВ під час  перебування в редакції "Вістей Ковельщини".

Фото Світлани ЛЯШУК,  Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ, Мирослава ДАНИЛЮКА.

Є в українців хороша традиція: у день  великих свят вітати один одного, бажати добра, миру, благополуччя. Особливо зворушливо такі поздоровлення звучать у новорічно-різдвяні дні, коли кожен із нас живе  надією на позитивні зміни, вірою у те, що все задумане з Божою поміччю здійсниться, а держава наша, нарешті, здобуде справжню Незалежність, якій не загрожуватиме жодний супостат – чи то з Півночі, чи то з Півдня, чи то зі Сходу, чи то із Заходу.

Про це, зокрема, написали у вітальних листівках на адресу редакційного колективу очільники місцевої виконавчої  представницької гілок  влади – Ковельський міський голова Олег Кіндер і голова районної  державної адміністрації, депутат обласної ради Віктор Козак.

"Бажаю, щоб 2018 рік був щедрим на добро, удачу, успіхи, радість, цікаві плани та нові досягнення. Нехай супроводжують у повсякденні оптимізм, впевненість, віра, збудуться всі задуми і мрії!"  –наголосив Олег Олексійович.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1078

Україна – Богом дана країна, де родюча земля, лірична музика, духовні пісні, весела вдача і мудрість людей. Трудолюбиві люди з розвиненими творчими здібностями, прагненням споруджувати, а не руйнувати, тяжінням до порядку. 

Народ терплячий, але довго роздумує, обережний, часом нерішучий, надзвичайно довірливий. Наділений практичним розумом, в господарських справах завжди намагається бути самостійним, у відповідальних справах покладається на колективну думку. Незадоволений владою. Диктаторський режим в українців непопулярний. Завжди підпорядковувався військовій демократії, обираючи собі отамана (князя, гетьмана) одного з кращих, сильніших, розумних і найсміливіших. 

Кожен з нас, хто нині живе і працює, творить і воює, з нетерпінням хотів би знати про завтрашній день, заглянути в майбутнє: а що буде завтра, через місяць чи рік? Давайте і ми звернемося до древніх астрологів і заглянемо в арійський гороскоп.

Цикл давньоарійського гороскопа землеробів-аріїв перевищує китайський практично втричі. Тридцять два роки циклу відібрані аріями у відповідності з часовою тривалістю обертання планети Сатурн навколо Сонця. Цей гороскоп більш близький і зрозумілий для нашого народу, ніж спрощена, розрекламована й популяризована, як нині все східне, все китайське, її наступниця – східна система.

Кожен з 32 років має певний символ, пов'язаний з однією із тварин – тотемом. В ньому уособлюється особлива символіка і властивості, які людині, що народилася у даний рік, потрібно в собі виховати. Кожному тотему протистоїть свій антитотем, який попереджає про спокуси, вготовані людям даного року народження. Тотем року народження підказує, що і як потрібно робити, аби стати достойним харизми. Потурання своїм недолікам призводить до того, що й у зовнішності людини проявляються риси антитотему – це початок деградації особистості. 

Цікава відміна арійського гороскопу від інших гороскопів – це дуальність. Передбачається, що людина народжується, володіючи добром і злом у рівних пропорціях. В її власних силах самостійно виховувати в собі всі гідні риси тотема-покровителя або ж піддатися спокусам і впритул наблизитися до антитотему. Також існують і особистості з нейтральним характером. Втім, рівновага в такому випадку дуже хитка, щоб можна було зберігати його у всіх ситуаціях.

Чим ви ближче до образу свого тотему, тим більше шансів знайти вищий захист від проявів зла, тим більше і сильніше вас захищає родовий Егрегор, духи наших предків. 

В арійському календарі рік починається в березні, коли Сонце входить в Овен. Початок року за арійським гороскопом настає в день весняного рівнодення, 21-22 березня. Народжені в лютому-березні (до 20 числа першого місяця весни) потрапляють під вплив обох тотемів. Люди, які народилися у лютому-березні (до 20 березня), потрапляють під вплив тотемів минулого і наступного років. 

Згідно з гороскопом древніх Аріїв 2018 рік це – рік Їжака  (1922, 1954, 1986, 2018 рр.).

Символ відображає відданість, вірність і надійність. Тваринка хоч і колюча, але досить господарська. Люди, народжені в рік цього символу, мають завзятий характер, стійкість, вміння відстояти своє.

Це – рік благодаті, непередбачуваності та свободи. В цьому році можна зіштовхнутися з несподіваним. Їжак колючками проштрикує світ Пітьми і або перемагає, або його добре струшує. Їжак нагадує домовика із народних казок – такий же непередбачуваний, зовні трохи метушливий. У нього, як правило, велика голова, скуйовджене волосся, загострений ніс та досить нудний голос. Такі люди володіють чудовою пам'яттю, особливо зоровою, дуже прискіпливі, полюбляють чіплятися до деталей, (проколювати) на дрібничках. У дружбі вірні. Однак в позитивних рисах присутні нейтральні і негативні нюанси – непередбачуваність, метушливість і педантичність.

Антитотем проявляється, коли людина стає нерозбірливою у зв'язках та контактах, зовні прилизана, залюбки мириться з брехнею та зраджує друзів. Ляклива, капосна, любить усіх журити і при цьому відчуває повну безкарність.

Підготував 

Олександр Середюк,

історик і етнограф, член Національної спілки краєзнавців України.

Україна – Богом дана країна, де родюча земля, лірична музика, духовні пісні, весела вдача і мудрість людей. Трудолюбиві люди з розвиненими творчими здібностями, прагненням споруджувати, а не руйнувати, тяжінням до порядку. 

Народ терплячий, але довго роздумує, обережний, часом нерішучий, надзвичайно довірливий. Наділений практичним розумом, в господарських справах завжди намагається бути самостійним, у відповідальних справах покладається на колективну думку. Незадоволений владою. Диктаторський режим в українців непопулярний. Завжди підпорядковувався військовій демократії, обираючи собі отамана (князя, гетьмана) одного з кращих, сильніших, розумних і найсміливіших. 

Кожен з нас, хто нині живе і працює, творить і воює, з нетерпінням хотів би знати про завтрашній день, заглянути в майбутнє: а що буде завтра, через місяць чи рік? Давайте і ми звернемося до древніх астрологів і заглянемо в арійський гороскоп.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 617

19 січня, п'ятниця

Схід Сонця - 08.18; захід - 16.45.

Місяць - у Водолії.

СВЯТЕ БОГОЯВЛЕННЯ. ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА.

Іменини:  Генріха.

20 січня, субота

Схід Сонця - 08.17; захід - 16.46. 

Місяць - у Рибах.

Післясвято Богоявлення. Собор Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана.

Іменини: Афанасія, Івана (Іоанна).

21 січня, неділя

Схід Сонця - 08.16; захід - 16.48.

Місяць - у Рибах.

Всесвітній день снігу.

Міжнародний день обіймів.

Прп. Григорія, чудотворця Печерського, в Ближніх печерах. Прп. Григорія, затворника Печерського, в Дальніх печерах.

Іменини: Антона, Василини, Георгія, Григорія, Євгена, Іллі, Інеси.

22 січня, понеділок

Схід Сонця - 08.15; захід - 16.50.

Місяць - у Овні.

День Соборності (день Злуки).

Українська Центральна Рада прийняла Четвертий універсал.

Іменини: Антоніни, Захара, Пантелеймона, Петра.

23 січня, вівторок

Схід Сонця - 8.14; захід - 16.51.

Місяць - у Овні.

Іменини:  Григорія, Макара, Павла, Феофана.

24 січня, середа

Схід Сонця - 8.13; захід - 16.53.

Місяць - у Тельці.

Прп. Феодосія Великого, спільних житій начальника.

Іменини: Михайла, Степана, Федора.

25 січня, четвер

Схід Сонця - 8.11; захід - 16.55. 

Місяць - у Тельці. Перша чверть.

День студентів (Тетянин день).

Неділя після Богоявлення.

Свт. Сави, архиєп. Сербського.

Іменини: Тетяни, Макара, Петра, Сави.

У ПРИКМЕТИ ВІР, АЛЕ Й ПЕРЕВІР:

n Яскраві присмерки – до холоднечі.

n Вечір зоряний – ніч морозяна.

n Не промерзла земля врожаю доброго не дасть.

Підготувала Ірина ГОЛЄНКОВА.

Схід Сонця - 08.18; захід - 16.45.

Місяць - у Водолії.

СВЯТЕ БОГОЯВЛЕННЯ. ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА.

Іменини:  Генріха.

Схід Сонця - 08.17; захід - 16.46. 

Місяць - у Рибах.

Післясвято Богоявлення. Собор Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана.

Іменини: Афанасія, Івана (Іоанна).

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 453

14 січня 2018 року в спортивному залі Ковельської ЗОШ №7 розпочався «Рік боча  на Волині» з проведення громадською організацією “ДОБРОДІЯ В ДІЇ” майстер-класу з боча, в рамках якого відбулися і змагання з боча (на знімках).

Привітали учасників, а це люди з інвалідністю та учні старших класів,  з Новорічно-Різдвяними святами  спеціаліст проекту  із соціального згуртування Міжнародної організації з міграції (Агентство ООН з питань міграції) Анна Єрьоміна,  голова Ковельської районної ради  Андрій Броїло, директор школи, він же і депутат Ковельської міської ради  Валерій Кубай. 

Виступаючи,  голова громадської організації “ДОБРОДІЯ В ДІЇ” Володимир Кравчук сказав, що в листопаді минулого року під час проведення вперше кубка Ковеля з боча була гаряче підтримана ініціатива ГО “ДОБРОДІЯ В ДІЇ” щодо оголошення 2018 року   роком боча на Волині. Основною метою є підготовка повноцінної сильної команди від області на чемпіонат України з боча, в збірну України – для перемог на європейських та світових змаганнях. Нагадав, що в 2017 році Україна вперше брала  участь в чемпіонаті Європи з боча в кількості двох учасників і успішно виступила. Зокрема, Артем Колінко здобув бронзову медаль. 

А вперше виступаючи на чемпіонаті України з боча,  представники Волині  Олександр Барбарук  і  Володимир Мажула також здобули бронзові медалі. Далі Володимир Кравчук  розповів про спорядження, прилади та правила  гри в боча, продемонстрував  своєрідний майстер-клас з боча. Було сформовано 9 команд по 3 учасники (обов’язково не менше одного учня в команді), які змагалися в трьох групах на трьох кортах. Переможці груп розіграли призові місця. 

Дипломи за І місце отримали:  Анатолій Ясинський, Євгеній Набруско,  Артем Собко; за ІІ –  Валерій Яцунік,  Борис Паталій, Олександр Дудка; за ІІІ – Віталій Клюнда,  Ольга Яренчук, Тетяна Баюк, а усі учасники –  дипломи за активну участь і календарі «Боча Ковель» на 2018 рік. 

Суддівство успішно провели:  Андрій Білінчук — секретар  Катерина Козюк;  Вакульська Світлана – секретар  Іванна Тимощук;   Микола Іваненко  – секретар  Валерія Дмитрук. 

Телекомпанія “Ідея Медія Груп”  протягом дійства робила зйомки для МОМ в рамках проекту VolKovTur.

Ольга ЯРЕНЧУК, 

в. о. прес-секретаря громадської організації 

людей з інвалідністю “ДОБРОДІЯ В ДІЇ”.

Фото з архіву автора.

 

14 січня 2018 року в спортивному залі Ковельської ЗОШ №7 розпочався «Рік боча  на Волині» з проведення громадською організацією “ДОБРОДІЯ В ДІЇ” майстер-класу з боча, в рамках якого відбулися і змагання з боча (на знімках).

Привітали учасників, а це люди з інвалідністю та учні старших класів,  з Новорічно-Різдвяними святами  спеціаліст проекту  із соціального згуртування Міжнародної організації з міграції (Агентство ООН з питань міграції) Анна Єрьоміна,  голова Ковельської районної ради  Андрій Броїло, директор школи, він же і депутат Ковельської міської ради  Валерій Кубай. 

Виступаючи,  голова громадської організації “ДОБРОДІЯ В ДІЇ” Володимир Кравчук сказав, що в листопаді минулого року під час проведення вперше кубка Ковеля з боча була гаряче підтримана ініціатива ГО “ДОБРОДІЯ В ДІЇ” щодо оголошення 2018 року   роком боча на Волині. Основною метою є підготовка повноцінної сильної команди від області на чемпіонат України з боча, в збірну України – для перемог на європейських та світових змаганнях. Нагадав, що в 2017 році Україна вперше брала  участь в чемпіонаті Європи з боча в кількості двох учасників і успішно виступила. Зокрема, Артем Колінко здобув бронзову медаль. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 498

За інформацією керівника Національного реєстру рекордів України Лани Вєтрової, 16 січня 2018 року у Харкові на площі Свободи відбулося нагородження творців найвищої в країні новорічної ялинки Сертифікатом про рекорд України.

Національний реєстр рекордів склав рейтинг найвищих новорічних ялинок в Україні. Пальма першості належить харківській новорічній красуні, яка встановлена у центрі міста. Ялинка-рекордсмен сягає 36 метрів 20 сантиметрів, – заввишки як 14- поверховий будинок! Це складна інженерна конструкція, створена з багатьох секцій, яку збирали упродовж тижня. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 433