Повідомлення в номер / На Волині – новий голова ОДА

29.03.2018

На Волині –

новий голова ОДА

На Волині – новий голова ОДА

У рамках робочого візиту 23 березня ц. р. на Волині побував Президент України Петро Порошенко. Зокрема, Глава держави взяв участь у нараді з активом краю та представив нового керівника виконавчої гілки влади області – Олександра Савченка.

Для початку, гарант Конституції назвав основні наслідки гібридної війни на Донбасі та окупації Криму. Вдався до цифр. Так, за його словами, відбулося значне падіння рівня життя, втрата 3,6 % ВВП Криму та 15% ВВП Донбасу, 80% нафтогазових покладів Чорного моря, захоплено 10% портової інфраструктури, окуповано майже 25% промислового потенціалу країни, закриття ринку Російської федерації, яка складала 34% товарообігу країни… Усе це поєдналося із газовим зашморгом, в якому перебувала країна, а також втрата 5 млрд. доларів, що залишилися в банках на окупованих територіях. Однак найцінніші втрати – людські: 11,5 тис. українців та 2 тис. 831 військовий опинилися під владою Москви.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 494

Повідомлення в номер / Обережно: політика

29.03.2018 Семенюк Анатолій Володимирович

Обережно: політика

У період первісно-общинного ладу, як нам відомо, панувала магія. Середньовіччя заповнювало душі релігією. У теперішній час володарює світом політика.

Якщо шамани, жерці, волхви вгамовували неспокійний люд і регулювали природні явища та оберігали владичицю-природу, то священнослужителі намагались очищати душу від зла, заповнювати її любов’ю та милосердям.

ХХІ століття, мов злий пес, що зірвався з ланцюга, заразився вірусом політики і безжалісно нищить у душах омріяну любов, доброчинність і… природу.

Деякі політики – це жерці від диявола, які безповоротно тягнуть людство до безодні.

Фахівці-психологи стверджують, що найбільш небезпечно заразитися вірусом азартних ігор.

Деякі політики – це жерці від диявола, які безповоротно тягнуть людство до безодні.

Фахівці-психологи стверджують, що найбільш небезпечно заразитися вірусом азартних ігор.

Політика – це і є азартне ігрище. В ту бісівську круговерть втягують простих людей гіпнозом, навіюванням, пропагандою і грішми.

Знаю: мені дорікнуть – у нас демократія, і без політики аж ніяк. Сама система передбачає азартні перегони (як на іподромі), де на переможця чекають високі винагороди. І в кінцевому результаті ти сам обираєш свого фаворита. А раз ставки на вагу золота, то й ціна їм відповідна.

Нещодавно у невеликому українському містечку молодик вбив продавчиню. Причина? Різниця в поглядах на сучасну політику і сучасних політиків.

А скільки розстріляно на Майдані? Не сотня, а значно більше. І знову – через політичні амбіції.

Не подумайте, що політики при Януковичу були всі розстрільними бандитами, а сьогодні – моральні, толерантні і пухнасті.

Та ж сама жорстокість! Проаналізуйте, згадайте, скільки журналістів, волонтерів, добровольців вбито після Майдану.

Не видно за небокраєм і промінчика покаяння.

Сто років тому комуно-атеїстична братія під гаслом «Мир — хатам, війна – палацам!» руйнувала і палаци, і святині, і ті ж «хати».

Сьогодні під гаслом «Жити по-новому» і «Наш курс – Європа!» палять автівки, залякують смертю і так само руйнують «палаци». Мовляв, нічого особистого – це ж політика.

...Виходимо із церкви. Відбулася гарна Божественна літургія. Священик промовив душевну проповідь. Серце торкнулося молитовних, заспокійливих піснеспівів. Здавалося, неділя позначена благодаттю.

Аж ні! «За кого будемо голосувати? – чую голос знайомого. – Я думаю, альтернативи Порошенку немає. Юля? Загаряча – наламає дров».

Я ошелешений і розгублений. Вибори – далеко. Через кілька тижнів страсті Христові. Піст. На це треба було б зважати. А тут безцеремонно мене втягують у пристрасті політичні. Доки мій комп’ютер шукав відповіді, я раптом почув жіночий голос:

– Ви про політику розмовляєте. Я люблю політичні розмови: маю свою думку. Що доброго зробив Порошенко? А в Юлі рейтинг високий. Треба, щоб, нарешті, Україною правила жінка.

– Про який рейтинг ви говорите? Ще ж рік до виборів! І, взагалі, ті рейтинги всі замовні та штучні, — необережно бовкнув я.

Закрутилася словесна заметіль. Мене за рейтинги затюкали, забембали і затуманили. До суперечки стали залучатися інші вірні.

«Пора втікати», — подумав я і тихенько відійшов вбік. А спір на високих тонах і далі заповнював біляцерковний простір.

В тому, які негативні наслідки несуть у собі політичні амбіції, я переконався на минулих виборах. Для забави вирішив провести маленький експеримент. Щирому і давньому другу підкинув провокаційну думку про те, що Віктор Ющенко державу не «потягне», а на виборах переможе Віктор Янукович.

О, ці слова стали червоним полотнищем для «бика»! Мій друг перестав зі мною розмовляти і зустрічатися. Так через одне слово я став ворогом.

Пройшов час. Як це іноді буває, багато прихильників Ющенка розчарувалися у своєму кумирі. З другом ми якось помирилися. Ющенка він вже не «любив».

– То нащо ти віддавав свій голос за нього? – зіронізував я.

– А ми думали…

– Чим ви думали?..

На жаль, розмова та ні до чого не зобов’язує. Але нагадувати про небезпеку політичних амбіцій ой, як треба.

Політики – це новітні жерці, які служать своїм фараонам. Гасла, пропаганда, фінансові ресурси – все «націлене» під запрограмований об’єкт чи особу, а не під людське благо. Всі телеканали, без винятку наввипередки зомбують свідомість збіднілого населення.

На роботі, на майдані, біля сміттєвоза, в барах й біля святинь – знайома риторика про зажерливого Путіна, амбіційного Трампа, олігархічного Порошенка, заспокійну Меркель, войовничі Росію і Америку і т. д., і т. п.

Все «знаємо», все «бачимо», про все сперечаємося заради істини і разом з тим скочуємося, мов приречені, у глибоку прірву бідності.

Хитріші втікають за кордон (там їх уже мільйони). Окремі роблять спроби виживати в рідній країні, хоч на них тисне безжальний і жорстокий державний прес з його податками та корупційними поборами.

Літня, «пенсійна» частина населення мусить терпіти і доживати, як є.

Невипадково побутує думка-версія про те, що країни, які не зараховані «всесвітнім урядом» в Золотий мільярд, приречені.

Новітні фараони, які правлять світом, забувають, що, знищивши «рабів отих німих», прирікають на знищення і себе.

За небокраєм не видно світла. Є мудрість: тримайся однією рукою за віжки минулого, а іншою – за колиску маляти.

Шкода, що ота з’єднуюча ланка під назвою «я» така амофорна і тонка, неміцна і не забезпечує благодать майбутнього.

…А біля святині на хресті – Спаситель. Він так і не може до цих пір відкупити наші гріхи. Спостерігає і… мовчить.

Почуймо те мовчання. Воно – красномовніше за наймилозвучніші піснеспіви деяких сучасних сирен.

Анатолій СЕМЕНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 463

Повідомлення в номер / Володимир АНДРОСЮК: «У центрі моєї уваги – проста людина»

29.03.2018

Володимир АНДРОСЮК: «У центрі моєї уваги – проста людина»

Згідно із Законами України «Про статус депутатів місцевих рад» та «Про місцеве самоврядування в Україні» як депутат Ковельської районної ради від Всеукраїнського Об’єднання «Батьківщина» надаю свій звіт щодо роботи за 2017 рік.

Депутат районної ради, перш за все, – представник територіальної громади, який повинен брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування, робити все можливе, аби покращити життя людей.

І тому моя депутатська діяльність була насиченою та охоплювала різні напрямки, а також конкретні справи, спрямована на захист інтересів громади Ковельщини, виконання доручень виборців у межах моїх депутатських повноважень.

Обов’язок депутата – відвідувати пленарні засідання, брати в них активну участь, що я сумлінно робив. Протягом звітного періоду взяв участь у всіх 8 сесіях районної ради, постійно беру участь в роботі всіх постійних комісій, хоча обраний до бюджетної комісії.

За минулий рік в громадській приймальні на прийомі побувало 120 виборців, з них 65 – з усними і 55 – з письмовими заявами. Жодний випадок звернення не залишився поза увагою, всім надана консультація і допомога у їх вирішенні.

Упродовж року активно працював у сесійній залі. Мною було подано 36 депутатських звернень із 52, які надійшли від всіх депутатів. Колеги- депутати підтримали 10 запитів із 24, які надійшли в районну раду. До розгляду кожного питання порядку денного підходжу виважено, шукаю можливості, щоб розв’язати проблеми життя територіальної громади. З відповідальністю підхожу до ухвалення кожного рішення, вношу свої пропозиції та зауваження, які, здебільшого, підтримують депутати. Так, із 18 питань, внесених депутатами на розгляд сесійних засідань, 7 подано мною.

Моя депутатська діяльність спрямована на вирішення існуючих проблем мешканців нашого району та покращення якості життя населення за такими основними напрямками:

- якість комунальних послуг, медичного, торговельного обслуговування, дошкільної та шкільної освіти, робота громадського транспорту.

- соціальне забезпечення малозабезпечених верств населення, благоустрій населених пунктів;

- екологічна ситуація;

- зайнятість населення;

- розвиток культури та спорту.

Найбільша цінність нашої держави є люди, а тому своє завдання як депутата районної ради вбачаю в тому, щоб всебічно сприяти вирішенню їхніх життєвих проблем. Тільки за моїми зверненнями 16 громадян району отримали матеріальну допомогу через управління соціального захисту населення.

Свій депутатський фонд повністю використав для надання допомоги на лікування важкохворих. На жаль, в цьому році не вдалося збільшити цей фонд, хоча двічі порушував це питання на сесіях.

Двом жителям Ковельщини разом з колегою Анатолієм Корнійчуком придбали та завезли дрова на суму 1600 гривень.

З моєї ініціативи в Стеблівській школі замінено підлогу і збудовано туалет всередині приміщення, для встановлення огорожі на території Кричевичівської школи виділялись кошти як районного, так і сільського бюджетів. Дев’яти жителям с. Байківців встановлено газові лічильники, які вони не могли встановити більше 5 місяців.

Постійно надаю допомогу і підтримку при проведенні змагань громадською організацією інвалідів «Добродія в дії». Тільки хотілося б, щоб наші голови об’єднаних громад і сільських рад при проведенні таких змагань разом з своїми жителями брали участь в них із залученням мешканців зі своєї громади, а то можна побачити учасників з Львівщини, Маневицького, Луцького, Любешівського, Володимир-Волинського, Горохівського, Ратнівського районів, а Ковельщину представляли учасники тільки трьох громад: Голобської (голова Сергій Гарбарук), а з Колодяжненської та Поворської брали участь завдяки депутату-колезі Анатолію Корнійчуку, який надав транспорт для довезення бажаючих на змагання.

Шановні друзі! Сьогодні обласна рада заклала в своєму бюджеті фінансування програми «Власний дім» під кредитування 3% річних. Якщо у 2016 році цим кредитом скористалися 34 родини із загальною сумою 1,5 млн. грн, то в минулому році тільки 6 родин, в тому числі 4 учасники АТО на суму 425 тисяч гривень. Це зменшення можна пояснити тим, що в районі відбувається децентралізація, район зі свого бюджету фінансувати цю програму жителям громад не може, а об’єднані громади одні приймають цю програму і не виділяють кошти, а інші не хочуть приймати її.

Шановні виборці, ідіть у свої громади і примушуйте депутатів приймати й виділяти кошти, бо це один із шляхів, де ще можна залучити бюджетні кошти для покращення житлових умов і будівництва на селі.

Постійно беру участь у проведенні районних заходів, відзначенні професійних свят.

Активно займаюся волонтерською роботою – збираємо продукти харчування, запасні частини, предмети гігієни та одяг для наших патріотів в зону АТО та обласний госпіталь ветеранів війни. Сьогодні в центрі моєї роботи є і буде проста людина, її соціальний захист. Суспільство має бути справедливим, а влада чесною.

Тільки за таких умов життя стане кращим.

У кожному нашому успіху є частинка шляховика, службовця, комунальника, депутата, жителя Ковельщини, їхні підтримка і допомога. Тому, звітуючи, хочу подякувати кожному, хто допомагав, вірив, підштовхував, критикував або просто був поруч.

Головне – не боятися брати на себе відповідальність і впевнено рухатися вперед, допомагати людям і розвивати село, яке абсолютно правильно вважають колискою української нації. Я – реаліст, тож переконаний: держава одна ніколи не дійде до проблем кожного села чи міста, кожної вулиці чи двору, тому тільки спільна робота, коли ми будемо діяти злагоджено, без сварок, допоможе всім нам разом подолати ті труднощі, які сьогодні Україна переживає і які ще додатково ускладнюються війною на Сході.

Виконана робота – лише частина задуманого. Але я знаю, що чітка мета, впевненість щире бажання і сумлінна праця неодмінно принесуть добрі плоди.

Я відкритий до діалогу і готовий допомагати всім, хто цього потребує.

З повагою –

Володимир Андросюк,

депутат районної ради (фракція «ВО «Батьківщина»).

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 487

Повідомлення в номер / Переможці конкурсу

29.03.2018

Переможці конкурсу
Відбувся розіграш призів (передсвяткових продовольчих наборів) серед читачів, які передплатили газету «Вісті Ковельщини» на весь 2018 рік і взяли участь у конкурсі «Передплатіть і виграйте».
Переможцями стали:
м. Ковель:
1. Кондратюк Н. Т., вул. Незалежності, 37/46;
2. Колчина Л. А., вул. Грушевського, 1/52;
3. Бортнік В. П., вул. Шукшина, 32;
4. Вознюк-Чечель О. В., вул. Брестська, б. 109 «в»/1;
5. Сєрков Ю. О., вул. Ветеранів,2/86;
6. Оксенюк О. Д., вул. Лазарчука, 34;
7. Ягода В. С., вул. Холмська, 54;
8. Дорофеєв П. Г., вул. Вітовського, 2 «а» / 4;
9. Самсонюк Л. С., вул. Міцкевича, 16 «а» /12;
10. Тимощук Г. К., вул. Незалежності, 83 /19.
11. Рябушко Г. Ю., вул. Шукшина, 3;
12. Головій С. І, вул. Театральна, 8/11;
13. Семенюк А. В., вул. 1-го Грудня, 2/88;
14. Іванюк Г. М., вул. Північна, 20;
15. Лихобицька Г. В., вул. Володимирська, 148/12;
16. Гуменюк В. С., вул. Кониського, 9/42;
17. Ліщук А. П., вул. Брестська, 57;
18. Кушнерук, вул. Богуна, 21;
19. Садовська Р. А., вул. Незалежності, 55/5;
20. Фірсова Т. Н., вул. Кривенького, 13 «а»;
21. Кошка В. Б., вул. Відродження, 20/10;
22. Волчук А. П., вул. Володимирська, 52 «а»/1;
23. Тимощук Н. К. вул. 1 травня 2/15;
24. Плєва Л. І., вул. Шевченка, 1/113;
25. Дудка М. П. вул. Мечникова, 5 «а», кв. 25;
26. Волвіна Є. Я., Шевченка, 1/72;
27. Осіїк Л. П., вул. О. Вересая, 4/7;
28. Бугайчук Н. В., вул. Театральна, 2/89;
29. Саюк Н. Г., Міцкевича 40 «а»;
30. Горох М. О., вул. Старицьких, 41/1.
Ковельський район:
1. Приступа П. І., с. Козлиничі;
2. Луць Н., с. Білашів, вул. Весела;
3. Абрамчук С. Д., с. Бахів, вул. Шевченка, 16;
4. Томчук З. І., с. Н. Мосир;
5. Мигуля М. Н., с. Колодниця, вул. Зарічна, 20;
6. Коваль Г. В., с. Білин, вул. 40 років Перемоги, 99;
7. Повх, с. Білин, вул. Хилюка, 22;
8. Якобчук М., с. Поповичі, вул. Миру, 16;
9. Кондратюк В. А., с. Озерне;
10. Марчук С. Г., с. Любитів;
11. Сидорчук О. Й. с. Облапи;
12. Балак Є. С., с. Колодяжне;
13. Нікитюк М. С., с. Воля-Ковельська, вул. Жовтнева,12.
14. Зіменков В. М., с. Дарівка, вул. Центральна, 29;
15. Вознюк Н. М., смт Голоби, вул. Перемоги, 44;
16. Літвінчук Є. С., с. Козлиничі;
17. Троцюк В., смт Люблинець;
18. Стужук О. К., с. Секунь;
19. Шуляк Н. А., с. Сільце;
20. Чирук Е. А., с. Дарівка, вул. Комсомольська, 43;
21. Шпак В., смт Голоби, вул. Шевченка, 117;
22.Моголюк В. М., с. Підліси;
23. Данилюк, с. Вербка, вул. Ватутіна, 76/57;
24. Руднік О. В., с. Жмудче, вул. Перемоги, 26;
25. Коваль М. І., с. Гулівка, вул. Незалежності, 20;
26. Оніжук Г. А., с. Погиньки, вул. Молодіжна, 67;
27. Гоголюк М. П. с. Майдан;
28. Рой С. С., с. Старі Кошари;
29. Ковальчук Г. К., с. Любитів;
30. Клімчук Н. П. с. Поворськ.
Призи жителям м. Ковеля можна отримати в редакції газети «Вісті Ковельщини, починаючи з вівторка 3 квітня ц. р. (контактна особа – Троцюк Світлана Дмитрівна), телефон – 068-1386812.
Переможцям конкурсу – мешканцям Ковельського району призи будуть доставлені у сільські і селищні відділення зв’язку впродовж наступного тижня (3-6 квітня).
Веселих і спокійних Великодніх свят!
Редакція.

Переможці конкурсу

Відбувся розіграш призів (передсвяткових продовольчих наборів) серед читачів, які передплатили газету «Вісті Ковельщини» на весь 2018 рік і взяли участь у конкурсі «Передплатіть і виграйте».

Переможцями стали:

м. Ковель:

1. Кондратюк Н. Т., вул. Незалежності, 37/46;

2. Колчина Л. А., вул. Грушевського, 1/52;

3. Бортнік В. П., вул. Шукшина, 32;

4. Вознюк-Чечель О. В., вул. Брестська, б. 109 «в»/1;

5. Сєрков Ю. О., вул. Ветеранів,2/86;

6. Оксенюк О. Д., вул. Лазарчука, 34;

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1387

Повідомлення в номер / До чого призвели «благі наміри» ТзОВ «К.П.Верес» Запропонувавши найнижчі ціни на послуги, забули про їх якість

29.03.2018

До чого призвели «благі наміри» ТзОВ «К.П.Верес»

Запропонувавши найнижчі ціни на послуги, забули про їх якість

До чого призвели «благі наміри» ТзОВ «К.П.Верес» Запропонувавши найнижчі ціни на послуги, забули про їх якість

До редакції «Вістей Ковельщини» звернувся в. о. директора ТзОВ «К. П. Верес» П. Гонта з проханням опублікувати «Спростування недостовірної інформації» у зв’язку з розміщенням на офіційному сайті Ковельської міської ради та в деяких інших ЗМІ повідомлення «Переможець тендеру ТзОВ «К. П. «Верес» не уклав договір на прибирання міста» (аналогічне спростування оприлюднене у соціальних мережах, виготовлених друкарським способом листівках тощо).

Оскільки редакція газети не причетна до підготовки даного повідомлення, яке офіційно було надано замовником – одним із відділів міськвиконкому, то за роз’ясненням з даного приводу ми звернулися до керівництва міської ради. Ось що нам відповіли:

ххх

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 713

Повідомлення в номер / Найбільша гордість — наші люди

29.03.2018

Найбільша гордість — наші люди

Рідними для нас, несухоїжців, є села Тойкут, Воля, Заріччя, Лапні та Любче, що входять до складу Тойкутської сільської ради. Вони знаходяться в мальовничому куточку Ковельщини, де все навкруги радує око: поля, ліси, річка, озеро. А найбільша гордість Несухоїж — люди, що тут проживають. Чимало в селі довгожителів, які пам'ятають роки війни, організацію колгоспів, період перебудови і становлення незалежної України. Серед них — Ганна Антонівна Байчук та Олександра Гнатівна Тихончук, які в березні цього року відзначають 90-річні ювілеї.

Напередодні цієї дати Ганна Байчук поділилася спогадами про своє нелегке життя.

Народилася 29 березня 1928 року в селі Воля. В сім'ї було четверо дітей. Коли Ганнусі минуло 10 років, померла мама. Батько одружився вдруге, народилося ще четверо дітей. Ганна разом із своїми сестрами допомагала доглядати менших дітей, вести домашнє господарство. До речі, ще жива старша на п'ять років сестра Ганни Антонівни — Олександра Ілюшик, яка також є жителькою наших сіл.

В 1952 році Ганна поєднала свою долю з Петром Байчуком, учасником війни, який брав участь у штурмі Берліна. За це був нагороджений орденом Червоної Зірки. Подружжя народило і виховало трьох дітей.

Батько нашої співрозмовниці "за Польщі" був солтисом в селі Воля, а "за совєтів" працював комірником. Після батькової смерті цю посаду зайняла Ганна Антонівна (спочатку у Волі, а потім прийняла комору ще й у Тойкуті).

Важко доводилось справлятись і з роботою, і з домашнім господарством. Чоловік працював в Ковелі на залізниці, тому часто доводилось виконувати і чоловічу роботу. Перед виходом на заслужений відпочинок Ганна Антонівна працювала ланковою.

Однак багато горя довелося пережити Ганні Антонівні: один за одним залишили цей світ найрідніші люди: чоловік, син, дочка та два зяті. Здається, життя втратило сенс… Але Бог дав сили пережити біду і дожити до такого поважного віку. А жити є для кого: тішать бабусю донька, онуки та правнуки. Вони, як і бабуся, стали хорошими людьми.

Односельчани поважають Ганну Антонівну за її "золоті", натруджені руки, за любов до людей, уміння співчувати і при потребі допомогти, дати мудру пораду.

Нелегка доля випала і Олександрі Гнатівні Тихончук, яка народилася 23 березня 1928 року в селі Тойкуті. Важка праця в колгоспі з раннього віку, хвороба чоловіка, який був прикутий до ліжка 12 років, смерть дочки Валентини — сумні сторінки її біографії.

Та тяжке життя не зламало жінку. Вона залишилась хорошою господинею, люблячою мамою, доброю бабусею, лагідною прабабусею, щирою і доброзичливою сусідкою.

Наші ювілярки живуть у своїх домівках самі. Але вони не почувають себе одинокими. Про них дбають діти, онуки, завжди підтримують сусіди. А ще їх постійно навідують працівники соціальної служби, допомагають добрим словом та ділом.

Низький уклін Вам, дорогі наші ювілярки, за чесну і сумлінну працю, чуйне серце, доброту, щирість, що даруєте людям.

Бажаємо Вам міцного здоров'я, душевного спокою. Нехай тепло рідних надійно захищає Вас від життєвих негараздів, хай Господь благословляє Вас і Ваші родини!

Любов МАРЧУК.

НА ЗНІМКАХ: Ганна БАЙЧУК у різні періоди свого життя.

Фото з домашнього архіву.

Напередодні цієї дати Ганна Байчук поділилася спогадами про своє нелегке життя.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 538

Повідомлення в номер / Дзенькіт замість хрускоту…

29.03.2018 Зінчук Вікторія Петрівна

Дзенькіт замість хрускоту…

Українців не радують їхні зарплати, адже за даними соцопитувань майже дев’яносто відсотків опитуваних заявили, що оплата праці їх не задовольняє. Зароблених коштів вистачає лише кожному десятому. А що вже казати про пенсіонерів з їхніми жалюгідними пенсіями?

Але, тим не менше, гаманці українців незабаром поважчають. Ні, мінімальну зарплату не підвищують: Національний Банк України планує замінити паперові гроші на металеві, що стало однією з головних тем минулих тижнів. В історію підуть купюри номіналом в 1, 2, 5 і 10 гривень. При чому зображення видатних історичних постатей на грошах не зміняться — вони просто «перейдуть» з паперу на метал. Водночас, ми зможемо розраховуватись одночасно монетами і банкнотами відповідних номіналів необмежений період часу.

Вводитися ж в обіг нові монети будуть поетапно: перший етап – 27 квітня 2018 року будуть введені в обіг монети номінальною вартістю 1 і 2 гривні; другий етап – монети номінальною вартістю 5 і 10 гривень вводитимуться в обіг у 2019 – 2020 роках.

В НБУ передбачають, що така заміна дасть можливість заощадити державі близько мільярда гривень з урахуванням строку служби монет, тривалість «життя» яких є значно вищою, аніж у банкнот. Можливо, й так. Але хіба карбування монет дешевше за друк паперових грошей?

Зате кажуть, що з копійками замість банкнот ми будемо ближчими до Європи, де існують монети в один і два євро. Що ж, хоч у чомусь європейців перевершимо, бо в нас ще й будуть п’ять і десять металевих гривень. А якщо серйозно, то рівнятися у цьому нам, м’яко кажучи, недоречно. Адже європейська валюта – серед найстабільніших у світі. Монети в 1 і 2 євро і купюри від 5 євро з’явилися в обігу ще з 2002 року і відтоді ця грошова система змін не зазнавала.

Про те, що заміна банкнот на монети може свідчити про знецінення гривні, теж ніхто на «верхах» не говорить. Металеві гроші замість паперових, як пояснюють в Нацбанку, з’являться тому, що від часу появи першої гривні 1996 року українці зажили краще. Мовляв, за цей час змінилася купівельна спроможність населення, зросла заробітна плата і т. д., і т. п.

Але на цьому новини від Нацбанку не закінчились. Втратила «повагу»… українська копійка. З 1 липня набуде чинності ще одне рішення НБУ – поступова оптимізація монет дрібних номіналів, внаслідок чого з обігу зникнуть 1, 2, 5 та 25 копійок. Водночас, всі ці номінали розмінних монет й надалі будуть залишатися в обігу.

І знову ж таки, за словами Нацбанку, це аж ніяк не треба вважати знеціненням нацвалюти, а просто такою оптимізацією обігу монет. А за нею криється ще одна несподіванка: з того ж таки 1 липня 2018 року в Україні застосовуватиметься правило заокруглення загальних сум готівкових розрахунків – регулятор пропонує заокруглювати загальну суму покупки до 10 копійок.

Отож, якщо ваш чек у магазині становитиме приміром 20 гривень 47 копійок, а продавець не матиме трьох копійок решти, сума автоматично зросте до 20 гривень 50 копійок. На безготівкові рахунки ця новація не поширюватиметься.

Утім при таких «розкладах» мимоволі напрошується запитання: а що, коли в касі є решта, а кажуть, ніби немає? Та нічого. Лиш сподіватися на порядність працівників торгівлі.

Щодо «сюрпризів» від Нацбанку власну думку мають й ковельчани.

ГАЛИНА, продавець:

– Не знаю щодо металевих гривень, але від дріб’язку потрібно відмовитись. Можливо, для когось це не суттєво, а для нас, хто стоїть за прилавком, то справжня проблема. Без різних там наказів та постанов «зверху» ми вже давно вдаємось до так званого заокруглення, видаючи решту покупцеві під час розрахунку (звісно, за взаємозгодою). Більшість не звертає на це увагу, а дехто реагує бурхливо: мовляв, копійка до копійки – і вже гривня. Тому, думаю, таке рішення Нацбанку, є правильним.

СЕРГІЙ, фінансист:

– За двадцять років існування гривня знецінилася. Раніше 10 гривень були великою купюрою, яка часто не використовувалась. А тепер вона переходять до розряду розмінної монети. Швидко «зношуються», друкувати такі купюри стало занадто дорого. Тому замінити їх на металеві гроші, вважаю, все ж таки аргументовано.

ВІТАЛІЙ, працівник підприємства:

– Я гадаю, що варто відмінити карбування монет, адже собівартість їх виробництва дорожча вартості самих монет. Для нас усіх копійки – дрібні, не дрібні – вже не мають значення. Варто лише подивитися на цінники на торговельних прилавках. Так, свого часу, десь наприкінці дев’яностих, наприклад, за п’ять копійок можна було купити коробку сірників, 50 копійок коштував хліб. А тепер одна, дві, п’ять… Вже й п’ятдесят копійок нічого не варті.

ЛЮДМИЛА, соцпрацівник:

– Часто бачу, як наші пенсіонери, розраховуючись у магазині чи на ринку, перебирають у долонях дріб’язок. А хтось, аби не «плутались» у гаманці «білі» копійки, їх просто викидає. Це ніби дві паралелі однієї реальності. Тому, вважаю, що потрібно частково відмінити дрібні монети й залишити в обігу п’ять і двадцять п’ять копійок.

АНДРІЙ, робітник:

– Заміна паперових грошей на металеві – це, як на мене, повернення у середньовіччя. А відмова від дрібних монет, гадаю, навпаки, правильне рішення.

МИКОЛА, пенсіонер:

– Ми посилаємось на практику Європи там, де треба і не треба. Мені незрозуміло, як заміна паперових банкнот на металеві аналоги нас наблизить до Євросоюзу. Просто тому, що там «ходять» монети в 1 і 2 євро, а тепер і ми матимемо одну і дві «дзвінкі» гривні? То навіщо аж так здалеку підходити? Давайте вже, нарешті, перейдемо на долари чи євро.

ЮЛІЯ, студентка:

– НБУ хоче, щоб гаманці українців стали важчими, але не від збільшення сум, а від ваги монет. А якщо серйозно, для мене це сигнал про різку зміну в економіці. Якщо зараз мінімальна монета, якою більш-менш користуються – 10 копійок, то буде 1 гривня. А значить, усе досить сумно.

Вікторія ЗІНЧУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 794

Повідомлення в номер / Золотий дубль ковельчан ФЦ «Ковель-Волинь» – абсолютний чемпіон сезону 2017/2018 р.р. у волинському футзалі

29.03.2018

Золотий дубль ковельчан

ФЦ «Ковель-Волинь» – абсолютний чемпіон сезону

2017/2018 р.р. у волинському футзалі

Золотий дубль ковельчан ФЦ «Ковель-Волинь» – абсолютний чемпіон сезону 2017/2018 р.р. у волинському футзалі

На перемогу футбольного Центру «Ковель-Волинь» в чемпіонаті Волинської області з футзалу не очікував ніхто. Здолати чотириразового хорівського чемпіона команді, яка проводить більшу половину тренувань на великому полі та не є футзальною, здавалося б нереально. Та не для наших хлопців!

Цього разу до складу команди ФЦ ввійшли лише ковельчани, котрі стали «ідеальною машиною для здобуття переможного результату».

Як натренувати справжніх «футзальних вбивць», іронічний «волинський Сімеоне» та про матч-прорив над безнадійною «Надією» читайте в інтерв’ю з тренером команди Романом Біруком.

ххх

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 510

Повідомлення в номер / Перше квітня – брехня всесвітня

29.03.2018

Перше квітня – брехня всесвітня

В офіційному календарі 1 квітня називають Днем сміху.

Як на мене, це не зовсім правильно. Бо насправді 1 квітня – це День брехуна. Розумію, що звучить дещо грубувато, але, як кажуть, із пісні слів не викинеш. Адже недаремно в народі кажуть: «Перше квітня – брехня всесвітня». Так було у давні часи, так є нині, так буде і в майбутньому.

Щоб у цьому вас переконати, любі читачі, наведу кілька прикладів, які підтверджують істину: брехня має воістину планетарний характер, а, отже, 1 квітня можна з повним правом називати Всесвітнім днем брехуна.

Почну, напевно, з Росії, яку сьогодні дехто небезпідставно вважає «імперією брехні». Бо стільки обману, наклепів, фальсифікацій, скільки чуємо від росіянців, важко почути від представників інших народів.

От і нині там аж захлинаються від вихвалянь на адресу переобраного на новий шестирічний строк президента Владіміра Путіна. При цьому на всі заставки трублять, якими «прозорими» і «чесними» були вибори 18 березня ц. р.

Але звернемося до фактів. На недавньому засіданні держдуми лідер компартії Росії Геннадій Зюганов, висуванець якої Павло Грудінін зайняв друге місце, заявив буквально таке:

«Фальсифікації носили масовий характер. Офіційно заявляю, що ми не визнаємо підсумків виборів у Кемеровській області, Мордовії, Кабардино-Балкарії, в ряді районів Московської області… Схоже на те, що в адміністрації президента з’явилися гарячі голови, які вирішили переформатувати політичну систему: одних притиснути, других усунути, третіх заборонити, а замість них випустити клоунів».

Не знаю, кого під «клоунами» мав на увазі головний комуніст Московії (не думаю ж, що Путіна), але його слова підтверджують мою думку про «імперію брехні».

Другий факт. Московські урядовці, та й деякі їх підбріхувачі навіть в Україні, твердять про величезну «користь» від економічних санкцій Заходу. Мовляв, відбулося стовідсоткове імпортозаміщення, росіянці навчилися виробляти смачні і поживні продукти харчування, виготовляти якісні промислові товари і т. д., і т. п. Словом, жити стало краще, жити стало веселіше на зло клятим буржуям.

Але ось про що свідчить статистика. У 2017 році в Росію ввезено 21, 5 млн. тонн продовольства на суму 28,8 млн. американських доларів. Це на 6 і 15 відсотків відповідно більше, ніж позаторік. Зросли закупівлі практично всіх великих товарних категорій: фруктів і горіхів – на 14 відсотків, овочів і коренеплодів – на 36, алкогольних і безалкогольних напоїв – на 22, жирів і рослинної олії – майже на 4 відсотки.

Хто ж вони, «благодійники» росіянців? 42 відсотки всього імпорту в натуральному виразі і 26 – у грошовому торік забезпечили Білорусь (молокопродукти, цукор, сири, м’ясо і м’ясопродукти), Бразилія (соєві боби, охолоджена і заморожена свинина, м’ясо ВРХ і птиці), Еквадор (банани), Китай (яблука, груші, цитрусові, цибуля, часник, томати).

Не стоїть осторонь і Туреччина, на яку декілька років тому московські правителі через збитий військовий літак наклали «анафему». Але оскільки світом правлять не ідеї, а інтереси, то старі образи Путін і Ердоган забули, і нині імпорт продуктів харчування із Туреччини збільшився проти 2016 року на 81 відсоток (!).

А що ж Росія із її хваленим імпортозаміщенням? Плаче і бідкається: на підтримку аграрного сектора грошей у бюджеті нема, зате є на ракети, танки, літаки і бомби. Вартість палива останнім часом підскочила на третину. Кредити – тільки під «драконівські» відсотки, як їх називають селяни. Вирощеного врожаю зернових, який торік був рекордним, нема куди подіти.

Отож і бачимо: слова красиві, а діла паршиві. Інакше в «імперії брехні», мабуть, і бути не може.

Заглянемо в іншу частину світу, де розміщена найбільша військова й економічна потуга планети – Сполучені Штати Америки. Можливо, хоч там не святкуватимуть День брехуна?

Як би не так! Після того, як президентом став Дональд Трамп (подейкують, що не без допомоги Москви), брехня зведена в ранг державної політики. І тон тут, за прикладом друга Владіміра Путіна, задає сам рудоволосий володар Білого дому. Він діє за правилом: говорити одне, думати друге, а робити третє.

До його брехні, зрештою, у США звикли і особливого значення їй не надають (крім, звичайно, представників опозиції). Адже економіка країни успішно розвивається, безробіття знижується, зарплати і пенсії зростають.

Але ось нещодавно і Трамп втрапив у халепу: декілька американських жінок звинуватили його у сексуальних домаганнях. Виявляється, що темпераментний Дональд мав мінімум вісім бурхливих еротичних пригод. Одній із своїх симпатій через адвоката заплатив 130 тисяч доларів за те, щоб мовчала і не розголошувала інтимних подробиць.

Але оскільки в капіталістичному світі вирішальну роль грають не лише гроші, а й мораль, то «прикуплена» порнозірка Стефані Кліффорд (або Стормі Деніелс) вирішила не мовчати, а надати розголосу цій «лав-сторі» («історії кохання»). Враховуючи, що у Трампа молода і надзвичайно вродлива та ревнива дружина Меланія, що над ним постійно кружляють грозові політичні хмари, гримить грім і все більш відчутна загроза імпічменту, ситуації американського президента не позаздриш.

Бо, як кажуть люди, брехнею світ обійдеш, то назад не повернешся.

Найспокійнішим Першоквітневе свято, мабуть, буде в Україні. Як неодноразово заявляли і заявляють наші можновладці, вони завжди кажуть правду і тільки правду, вдень і вночі думають про благо народу й просто не вміють брехати.

Ну, а те, що не завжди маємо те, що хочемо, – не їх вина. Боронь, Боже! Винні кляті москалі, несприятливі погодні умови і прихована «п’ята колона».

Але це зовсім не заважає нашому рухові вперед. Як писав поет, «ростемо ж ми, гей!». От і цими днями прем’єр урочисто пообіцяв, що всі сили, знання і досвід уряд спрямує на ремонт і будівництво доріг, виділивши для цього майже 300 мільярдів гривень. Щоправда, не одразу, а поетапно. І не просто поетапно, а впродовж п’яти років.

Отже, шановні читачі, нам залишається одне: повірити пану прем’єру і просити Бога, щоб він і його команда ще мінімум п’ять років кермували в Україні. Тоді шляхи і дороги, в тому числі від Ковеля до Луцька, стануть справді європейськими. Щоправда, невідомо, чи буде кому ними їздити, враховуючи високу смертність українців, масову еміграцію за кордон, високий рівень корупції, через яку далеко не всі 300 мільярдів можуть бути використані на ремонтно-будівельні роботи, де, за твердженням окремих несвідомих і не патріотично налаштованих громадян, 40 відсотків забирають так звані «відкати».

Але це – дрібниці! Головне, що сказано, як зав’язано.

З Першим квітня!

Охрім СВИТКА.

В офіційному календарі 1 квітня називають Днем сміху.

ххх

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1133

Повідомлення в номер / Дбайливий господар

29.03.2018

Дбайливий господар

Квітень – найкращий час для висіву насіння, якщо, звичайно, дозволяє погода. Що ще необхідно зробити в цей період в городі?

В умовах середньої смуги можна приступати до посіву холодостійких культур: бобів, гороху, цибулі, редиски, петрушки, кропу, пастернака та ін.

Ранній посів особливо актуальний на ділянках з легким грунтом, що дозволяє ефективно використовувати грунтову вологу.

У надмірно вологий грунт насіння згаданих вище культур можна висівати пізніше.

В кінці першої – початку другої декади місяця можна висівати насіння томатів на розсаду для відкритого грунту.

Сіянці, вирощені в кімнатних умовах, після появи двох справжніх листків пікірують в невеликий парник.

Необхідно заглибити його в грунт і зробити подвійне укриття з відстанню між шарами 10-15 см. Розсада, вирощена в такому парнику, більш стійка до несприятливих умов, ніж кімнатна.

Від заморозків «мешканців» парника можна врятувати, додатково укривши ганчір’ям на ніч, а підвищити температуру в парнику допоможуть також пластикові пляшки з гарячою водою.

Квітень – найкращий час для вегетативного розмноження літників: лаванди вузьколистої, шавлії лікарської, полину естрагонового, полину лікувального, оману високого, чаберу гірського, спаржі лікарської, бадану товстолистого, ехінацеї пурпурової.

Якщо ваша щавлева грядка вже “постаріла” (а нову так і не засіяли), можна закласти нову ділянку, розділивши старі екземпляри на частини.

Те ж саме можна зробити з багаторічними видами цибулі. Не забудьте про озимий часник.

Коли листки досягнуть висоти 10 сантиметрів, рослини необхідно підживити азотними добривами (20-30 г аміачної селітри на квадратний метр). А, при необхідності, таку підгодівлю поєднують ще й з поливом.

Підготувала Орися ФІЛІПЧУК.

Що робити в городі у квітні?

У надмірно вологий грунт насіння згаданих вище культур можна висівати пізніше.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 458