Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 12 березня 2026 року №11 (13020)

Повідомлення в номер / Слово про Слово

05.11.2015

imagesСлово  про  Слово

9  листопада  –  День  української  писемності  та  мови

Спочатку було Слово, і Слово було
у Бога, і слово було – Бог.
(Книга буття. Євангелія від Івана).
Ми часто повторюємо фразу із Святого Письма, взяту як епіграф до цих нотаток. Однак не завжди замислюємося над її глибинним змістом. А він полягає у тому, що першоосновою всього на Землі є Слово, дароване Всевишнім людям для того, щоб вони могли із Ним спілкуватися. В свою чергу, Господь через це спілкування-молитви посилає на нас своє благословення і дає змогу порятуватися від гріха.
Про велику роль Слова, рідної Мови сказано й написано багато – і письменниками, і поетами, і політиками, і вченими, і журналістами, і педагогами. Дуже точно, гостро й образно з цього приводу висловилася геніальна Ліна Костенко:  "Нації вмирають не від інфаркту – спочатку у них відбирають мову".
В тому, що це правда, ми переконуємося на гіркому українському досвіді й сьогодні. Крим в України забрали через те, що влада надто спокійно спостерігала за тим, як на півострові планомірно "вбивали" національний дух, дала змогу міцно укоренитися в свідомості тамтешніх мешканців ідеї "руського міра", не чинячи фактично тут ніякого спротиву.
Донбас і Луганськ пішли від нас не тільки з вини бойовиків і терористів, підтримуваних Росією. Головна причина – в забутті чиновниками різного рівня істини: чия мова, того й влада. Мова там була, є і, на жаль, ще довго буде російською, тому й маємо те, що маємо – сепаратизм, великодержавний російський шовінізм, кров і смерть.
Подібних прикладів можна наводити чимало. І так буде доти, доки власть імущі не затямлять: без мови немає держави. Але чи часто вони  про це говорять з високих трибун? Чи по-справжньому дбають про підтримку українських преси, радіо, телебачення, книговидання, національної освіти і науки? Чи по-належному на державному рівні вшановують талановитих вітчизняних акторів, співаків, художників, літераторів, публіцистів, створюють їм необхідні умови для праці? На жаль, відповіді на ці далеко не риторичні запитання будуть швидше негативні, аніж позитивні.
Не раз констатуємо, що Україна програла в інформаційній війні з Росією. Можливо, таке твердження надто категоричне, але частка правди у ньому є. Якщо московські правителі возвели діяльність засобів масової інформації, діячів кіно, телебачення, літератури й мистецтва, а останнім часом й інтернет-простір в ранг державної політики, то у нас - з точністю до навпаки. Проаналізуйте, в чиїх руках телебачення і яка мова на  них домінує, які  FM-радіостанції найпопулярніші і яку російську "попсу" вони активно пропагують, якою "макулатурою" завалені наші книжкові прилавки, і ви прийдете до такого самого сумного висновку, що й я.
Важко, а точніше – неможливо собі навіть уявити, що в Росії могли б вільно поширюватися такі видання, як "Українська газета" в Росії" або "Кримська світлиця" в Росії". У нас – будь-ласка: "Комсомольская правда" в Украине", "Аргументы и факты" в Украине", "Московский комсомолец" в Украине" тощо заполонили газетний ринок без будь-яких перешкод з боку урядовців. Хіба це не підстава для тривоги і організаційних висновків стосовно осіб, які відповідають за інформаційну безпеку держави? Підстава, та ще й серйозна, але схоже, що вона нікого або майже нікого (крім письменників і журналістів) не хвилює.
Нещодавно у Москві стався просто-таки дикунський випадок: поліція  провела обшук в Бібліотеці української книги і затримала її директора Наталію Шаріну. Причина? Підозра в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі і пропаганді тероризму. Причому під час обшуку нічого крамольного не виявили, крім літератури про Голодомор 1932-1933 р.р. та зображення прапора "Правого сектору"(!) в дитячому журналі "Барвінок", творів Оксани Забужко тощо. Але, виявляється, й цього там бояться, бо путінська диктатура усвідомлює силу вільного Слова, національних символів колись поневолених нею народів.
За такі "злочинні" діяння  справу директора оперативно передали в суд, котрий теж оперативно її розглянув, визначивши жінці  покарання у вигляді домашнього арешту. Бідолашна пані Шаріна під час 35-годинного допиту у відділі поліції, де її тримали без води, їжі і сну, влаштувавши очну ставку з донощиком, пережила два рази гіпертонічний криз. Вона до цього часу не зрозуміла, в чому її вина, адже, крім популяризації літератури "братнього народу", нічим протизаконним не займалася.
А якою ж була реакція Міністерства закордонних справ України? Важко сказати. Принаймні, коли писав ці нотатки, ні про які заяви чи ноти протесту з боку МЗС не чув. Відгукнувся лишень секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов, який порівняв дії російських спецслужб з актами вандалізму у нацистській Німеччині, де також "воювали" з книгами, спалюючи їх і нищачи бібліотечні фонди.
Спокій наших дипломатів вражає. Дикунство у ставленні до української літературної спадщини – це ще один різновид так званої гібридної війни Росії проти України. І це добре розуміють окремі правозахисники Заходу і Росії, які не побоялися виступити із заявами на захист Н. Шаріної.
Наївно  думати, що тимчасове затишшя на фронтах Донбасу і Луганщини означає припинення провокацій з боку Росії відносно нашої країни. Військові дії, можливо, на деякий період стихнуть, але агресія Путіна і його  камарильї  проти українського народу – ніколи. Вона матиме різні форми і способи, серед яких найголовніша і найнебезпечніша – ідеологічна. Мова й Слово тут і надалі будуть прирівнені до багнета. Тому дуже помиляється той, хто вважає боротьбу на ідеологічному фронті менш важливою, аніж у зоні АТО. Ця боротьба проти України, як не прикро говорити, уже дає свої гіркі плоди.
Значна частина населення перебуває під впливом російської пропаганди, вірить різного роду телевізійним "оракулам" типу Кисельова чи Соловйова, зневажливо ставиться до української історії, і надалі перебуває в полоні пропагандистських кліше  минулого, засуджених і розвінчаних самими комуністами.
Нещодавно довелося бути свідком однієї "гарячої" дискусії в поважній установі. Не буду називати ні місця її проведення, ні прізвищ дискусантів, бо справа навіть не в цьому. Найбільше обурила позиція одного з виступаючих, котрий на 24-му році Незалежності України повторював ідеологеми  радянських часів. Здавалося, за цей час можна переосмислити деякі постулати компартійної пропаганди, ознайомитися із раніше старанно приховуваними фактами з історії колишнього СРСР, врешті, навчитися відрізняти правду від брехні.
 Не втримався від участі в розмові і я. Можливо, занадто емоційно, але відверто сказав про те, що в умовах фактичної війни  Росії з Україною не можна  лишатися нейтральним і не бачити небезпеки байдужості та  пасивності у цій ситуації. Має бути наступ на усіх напрямках: економічному, політичному, ідеологічному. У цьому наступі важливо все – і назва вулиці, і стаття в газеті, і виступ в інтернеті, і просто розмова з сусідом, знайомим, колегою по роботі. Тільки тверда проукраїнська позиція, заявлена його величністю Словом на усіх рівнях – у  парламенті, уряді, міській або районній радах, побуті, на місці праці, дасть змогу нам перемогти і продовжити рух шляхом Незалежності.
Звичайно, одного Слова недостатньо. Потрібно й конкретне Діло – в економіці, соціальній сфері, військових справах, освіті і науці, культурі і мистецтві. Тільки тоді ми станемо Народом, котрого правди сила ніким звойована ще не була, як писав поет.
Микола ВЕЛЬМА.
Р. S.  Цими днями редакція отримала ще одне документальне підтвердження того, як наші урядовці  "турбуються" про інформаційну безпеку держави і підтримку преси в Україні: Волинська дирекція УДППЗ "Укрпошта" надіслала текст додаткової угоди до договору № 12-524 (підписаного, до речі, раніше) про розповсюдження газети "Вісті Ковельщини" за передплатою на 2016 рік та розрахунок нової передплатної ціни. 
Чим же "порадували" нас зв'язківці, спираючись на наказ Міністерства інфраструктури України від 20 серпня ц. р.? А тим, що повідомили про значне зростання тарифів на поштові послуги. Отож, якщо до цих пір передплатна ціна газети "Вісті Ковельщини" становила 12 грн. 98 коп. на місяць і 148 грн. 86 коп. на рік, то з 1 січня з врахуванням згаданих тарифів становитиме 15 грн. 44 коп. і 177 грн. 88 коп. відповідно (!!!). 
Чи варто говорити, що подібна ціна виявиться "непідйомною" для багатьох категорій читачів, значна частина яких – пенсіонери? Але кого те цікавить, як, зрештою, і можливе банкрутство цілого ряду друкованих ЗМІ? Чи, можливо, це робиться спеціально з метою приборкання вільного журналістського Слова?
Звичайно, редакція буде шукати вихід із ситуації, яка складається  на фініші передплатної кампанії – 2016. Важко негайно розраховувати на фінансову підтримку співзасновників газети, серед яких – районна і міська ради. Судячи з їх складу, новообраним депутатам буде непросто знайти спільну мову з багатьох питань, в тому числі – і з порушеного мною. Адже у період передвиборної кампанії дехто заявляв, що органи місцевого самоврядування кошти виділяють на пресу винятково для того, щоб "піарити" себе і своїх очільників. Будемо, однак, сподіватися, що більшість народних обранців розуміють роль і значення Слова у надзвичайно складних політичних та економічних реаліях сьогодення й не кинуть єдине на Ковельщині громадсько-політичне видання напризволяще.
Думаємо ми й над іншими, як тепер кажуть, непопулярними заходами. Шкода тільки,що такими думками не перейняті наші можновладці. Для декого з них питання № 1 – міжусобні війни,влада і гроші. Вони, на жаль, забувають, що все це – тимчасове і скороминуще, а Слово, подароване людям Богом, – вічне. Ось його й потрібно в першу чергу леліяти, оберігати і плекати. Все інше – від лукавого.
М. В.

Спочатку було Слово, і Слово було

у Бога, і слово було – Бог.

(Книга буття. Євангелія від Івана).

Ми часто повторюємо фразу із Святого Письма, взяту як епіграф до цих нотаток. Однак не завжди замислюємося над її глибинним змістом. А він полягає у тому, що першоосновою всього на Землі є Слово, дароване Всевишнім людям для того, щоб вони могли із Ним спілкуватися. 

Микола ВЕЛЬМА.


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 764
Читати далі

Повідомлення в номер / Слово про Слово

05.11.2015

imagesСлово  про  Слово

Р. S.  Цими днями редакція отримала ще одне документальне підтвердження того, як наші урядовці  "турбуються" про інформаційну безпеку держави і підтримку преси в Україні: Волинська дирекція УДППЗ "Укрпошта" надіслала текст додаткової угоди до договору № 12-524 (підписаного, до речі, раніше) про розповсюдження газети "Вісті Ковельщини" за передплатою на 2016 рік та розрахунок нової передплатної ціни. 

М. В. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 855
Читати далі

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

05.11.2015 Романюк Аліна Петрівна

images (1)Від четверга до четверга

6 листопада, п'ятниця
Схід Сонця - 7.22; захід - 16.46; тривалість дня - 9.24.
Місяць у Діві.
Фаза Місяця — остання чверть.
Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів.
Ікони Божої Матері "Всіх скорботних Радість". Святителя Афанасія.
Іменини: Панаса, Степаниди.
7 листопада, субота
Схід Сонця - 7.24; захід - 16.45; тривалість дня - 9.21.
Місяць у Терезах.
День чоловіків.
Димитрівська поминальна субота.
Мучеників Маркіана і Мартирія. Мученика Анастасія. 
Іменини: Маркіяна, Мар'яна, Анастасія.
8 листопада, неділя
Схід Сонця - 7.26; захід - 16.43; тривалість дня - 9.17.
Місяць у Терезах.
Всесвітній день містобудування.
Міжнародний день КВК.
Великомученика Димитрія Солунського. Преподобного Феофіла Печерського. 
Іменини: Дмитра, Феофіла.
9 листопада, понеділок
Схід Сонця - 7.28; захід - 16.42; тривалість дня -9.14.
Місяць у Терезах.
День української писемності та мови.
Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва.
День книги рекордів Гіннеса.
Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму та антисемітизму.
Мученика Нестора Солунського. Преподобного Нестора Літописця, Печерського. 
Іменини: Нестора, Андрія, Емілії, Марка. 
10 листопада, вівторок
Схід Сонця - 7.29; захід - 16.40; тривалість дня - 9.11.
Місяць у Скорпіоні.
Фаза Місяця - новий Місяць.
Всесвітній день молоді.
Міжнародний день бухгалтерії.
Всесвітній день науки.
Мучениці Параскеви, нареченої П'ятниця. Преподобного Іова, ігумена Почаївського.
Іменини: Параски, Максима, Нестора.
11 листопада, середа
Схід Сонця - 7.31; захід - 16.38; тривалість дня - 9.07.
Місяць у Скорпіоні.
Міжнародний день енергозбереження.
Преподобномучениці Анастасії Римлянки.
Іменини: Анастасії, Марії, Ганни.
12 листопада, четвер
Схід Сонця - 7.33; захід - 16.37; тривалість дня - 9.04.
Місяць у Стрільці.
Всесвітній день якості.
День фахівця з безпеки.
Священномученика Зіновія та сестри його мучениці Зіновії.
Іменини: Зіновія, Зіновії, Артема, Марка, Олени, Стефана.
У прикмети вір, але й перевір
n Сова кричить — холод віщує.
n Кури сходять докупи — на невеликі приморозки.
n Якщо в листопаді з'явилися комарі —  зима буде теплою.
n Якщо 8 листопада (на Дмитра) холод і сніг — весна пізня і холодна, якщо відлига — зима і весна теплі.
n Часник треба садити до Дмитра — от тоді він і виросте гарний, дорідний.
Підготувала Аліна Бондар.

6 -12 листопада

У прикмети вір, але й перевір

  • Сова кричить — холод віщує.
  • Підготувала Аліна Бондар.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 919
Читати далі

Повідомлення в номер / Гороскоп (з 9 по 15 листопада)

05.11.2015

скачанные файлы

Гороскоп
(з  9  по 15 листопада)

Гороскоп (з  9  по 15 листопада)

ОВЕН. Об’єктивно сприймайте ситуацію навколо вас. Можливо, зіштовхнетесь з несправедливим ставленням до себе. Не зважайте на інтриги. 

ТЕЛЕЦЬ. Непростий тиждень. Бережіть свою ділову і суспільну репутацію. Постарайтеся не братися за важливі справи без ретельної підготовки. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 725
Читати далі

Повідомлення в номер / 4 листопада – День залізничника

03.11.2015

DSC_87544 листопада – День залізничника

Славну історію має трудовий колектив пасажирського вагонного депо Ковель, який нині очолює досвідчений керівник, вмілий організатор виробництва Олександр Стречен. Незважаючи на труднощі й негаразди, тут наполегливо працюють над реалізацією визначених завдань.
Особливу увагу в депо приділяють підвищенню якості обслуговування пасажирів, в чому головну роль відіграє резерв провідників. На знімку ви бачите одних з кращих провідниць підприємства Ольгу Бородчук, Тетяну Рак, Любов Шульгач, Галину Шворак.
Фото Мирослава Данилюка.

Славну історію має трудовий колектив пасажирського вагонного депо Ковель, який нині очолює досвідчений керівник, вмілий організатор виробництва Олександр Стречен. Незважаючи на труднощі й негаразди, тут наполегливо працюють над реалізацією визначених завдань.

Шановні залізничники Ковельщини! Прийміть найщиріші вітання з Вашим професійним святом – Днем залізничника! 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1287
Читати далі

Повідомлення в номер / Погода в Ковелі 3 – 5 листопада

03.11.2015
Працюватиму на благо міста
Шановні ковельчани!
Щиросердечно дякую усім жителям Ковеля, які на місцевих виборах 25 жовтня ц. р. віддали свій голос за мене як кандидата в депутати Волинської обласної ради в окрузі № 47 та в депутати Ковельської міської ради в окрузі № 22 (район вул. Володимирської, мікрорайону "Сільмаш").
Засвідчую свою вдячність та повагу тим ковельчанам, які виявили мені високу довіру, обравши депутатом Ковельської міської ради. 
Розумію, що представляти інтереси ковельської громади в міській раді – це висока відповідальність, яку я несу перед людьми. Але обіцяю, що докладатиму максимум зусиль, аби виправдати сподівання своїх виборців, разом з колегами ефективно працювати заради розквіту і благополуччя нашого міста, з честю і гідністю нести звання депутата. 
Бажаю всім Вам міцного здоров'я, добробуту, родинного затишку, благополуччя, Божого благословення!  
З повагою –
Наталія СЕНИК,
депутат Ковельської міської ради.

images (2)Погода в Ковелі  3 – 5 листопада

Вівторок. Хмарно. Температура 9оС.    Вітер західний слабкий.

В ніч на середу. Мінлива хмарність. Температура...

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 842
Читати далі

Повідомлення в номер / Радяться ветерани

03.11.2015
Подія
Радяться ветерани
Нещодавно в приміщенні центральної районної бібліотеки відбулася звітно-виборна конференція Ковельської районної організації ветеранів України. 
На ній були присутні голови первинних ветеранських організацій району, делегати та ветеранський актив, очільники району, голова Волинської обласної організації ветеранів України Олександр Булавін, керівники структурних підрозділів РДА, установ та організацій району. 
Учасники заходу хвилиною мовчання пом'янули загиблих у Другій світовій війні, Героїв, що загинули в АТО, та ветеранів, які відійшли у Вічність.
Голова Ковельської районної організації ветеранів України Валентина Січкар поінформувала про роботу за звітний період 2011-2015 років.
Присутні заслухали звіт голови ревізійної комісії Ганни Шворак.
Звертаючись до присутніх, голова Ковельської районної ради Ігор Верчук висловив  побажання, аби держава більше уваги приділяла цій категорії населення – людям,  активним і в роботі, і в житті.  За велику працю, готовність завжди прийти на допомогу ветеранам подякував голова Ковельської райдержадміністрації Віктор Козак. 
В обговоренні доповіді активну участь взяли голови первинних ветеранських осередків Олена Вавринюк, Надія Місюра, Катерина Махнюк та інші. Про роботу стаціонарного відділення постійного проживання, що в Облапах,  говорив директор територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) райдержадміністрації Аркадій Степанюк.  
Вичерпні відповіді на окремі запитання дали заступник начальника управління соціального захисту населення Ковельської  райдержадміністрації Світлана Ювченко, начальник управління  Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Інна Самолюк, головний лікар центру ПМСД Ковельського МТМО Геннадій Давидюк.
На закінчення зустрічі виступив голова Волинської обласної організації ветеранів  України генерал Олександр Булавін.
Також делегати конференції переобрали раду районної ветеранської організації, президію районної ради ветеранів, оновили склад ревізійної комісії, обрали делегатів  на обласну конференцію.
Одноголосним рішенням учасники зібрання переобрали на наступний термін чинного голову Ковельської районної організації ветеранів України  Валентину Січкар. 
Валентина ОСТАПЧУК.

ппппппппппРадяться ветерани

Нещодавно в приміщенні центральної районної бібліотеки відбулася звітно-виборна конференція Ковельської районної організації ветеранів України. 

Валентина ОСТАПЧУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 970
Читати далі

Повідомлення в номер / Щоб всі наші задуми стали реальністю, дорогі залізничники

03.11.2015

скачанные файлыЩоб всі наші задуми стали реальністю, дорогі залізничники!

Дорогі колеги-залізничники, ветерани залізничного транспорту! Дозвольте мені щиро привітати Вас від імені всіх керівників залізничного вузла Ковель з наступаючим професійним святом – Днем залізничника!
Щоденною копіткою працею багатьох поколінь плекалася та примножувалася трудова слава колективів залізничників Ковельщини, адже від часу її виникнення наша професія ніколи не була легкою. За будь-якої погоди, у вихідні чи святкові дні залізничник – на робочому місці, від його професійної майстерності, здатності швидко та точно аналізувати ситуацію, вирішувати проблеми залежить настрій та комфорт десятків і сотень тисяч людей, що перебувають в дорозі.
На всіх етапах розвитку залізничники завжди відзначаються професійною майстерністю, самовідданістю, сумлінною працею, почуттям високого громадянського обов'язку. У колективах наших підприємств виросло і зараз працює багато справжніх майстрів своєї справи, які забезпечують чітке функціонування залізничних артерій. 
Сьогодні завдяки Вашій наполегливій та самовідданій праці ми забезпечуємо зростання обсягів як пасажирських, так і вантажних перевезень, відкриваємо нові швидкісні маршрути та поїзди, відновлюємо та будуємо вокзали, удосконалюємо й модернізуємо рухомий склад. 
Життя довело: жоден інший вид транспортування як пасажирів, так і вантажів не здатен витіснити залізницю зі сфери перевезень. Адже майже 80% вантажів і понад 50% пасажирів транспортує саме залізниця. І нехай нині залізничний транспорт не є найшвидшим, але, як засвідчує практика, він – найнадійніший і найбезпечніший завдяки Вам, колеги.
Ми шануємо Вашу працю і сподіваємось на Ваші розуміння й підтримку реформування галузі, яка, сподіваюсь, буде сприяти покращенню технічної оснащеності підприємств, підвищенню рівня заробітної плати та добробуту залізничників, виведе нас на провідні позиції серед інших галузей економіки держави. 
Хочу коротко поінформувати про показники роботи наших підприємств, з якими ми підійшли до свого професійного свята. Так, працівники Ковельської дистанції сигналізації та зв'язку успішно обслуговують пристрої сигналізації, централізації та блокування, зв'язку, радіозв'язку, засобів автоматичного контролю рухомого складу, забезпечуючи безпеку руху поїздів на 32 станціях та 156 переїздах. В загальному це складає майже 600 кілометрів. 
Колектив Ковельської дистанції колії обслуговує 394,8 км головної колії та 206,6 км станційних колій, 29,7 км під'їзних колій, 579 стрілочних переводів (200 – обладнані електричною централізацією). На балансі "ПЧ-10" знаходиться 134 залізничні переїзди, в т. ч. 12 – з черговим.
Працівники Ковельського районного електропостачання, займаючи всю Волинську та частину Львівської областей, здійснюють обслуговування ліній електропередач 10 кВ протяжністю 640 км, одну тягову та 340 трансформаторних підстанцій, забезпечують живленням 40 станцій, 74 зупиночних пункти, 214 переїздів, при цьому співпрацюючи з п'ятнадцятьма філіями Обленерго.
Згідно з Програмою електрифікації залізниць України до кінця 2015 року будуть виконані проектні роботи з техніко-економічним обґрунтуванням доцільності електрифікації дільниці Ковель-Ізов з наступним будівництвом. 
Ковельська дільниця водопостачання надає послуги з водопостачання споживачів в м. Ковелі та залізничних станцій на дільницях Ковель-Заболоття, Ковель-Ягодин, Ковель-Маневичі, Ковель-Іваничі. При цьому забезпечує питною водою 2130 будинків і квартир, 114 організацій. На обслуговуванні знаходиться 28 артсвердловин, 10 водонапірних башт, 78 км водопроводів.
Працівниками Ковельського вагонного депо за 9 місяців ц. р. виконано робіт з технічного обслуговування вагонів на 103,5% до плану, технічного обслуговування пасажирських вагонів – 104%, технічного обслуговування вагонів з відчепленням – 103,6%, підготовлено вагонів до перевезень – 105,3%, на пункті промивки критих вагонів виконано робіт на 124,7%.
У пасажирському вагонному депо Ковель приписний парк нараховує 196 пасажирських вагонів, що курсують в 10 складах за різними напрямками, які забезпечують потреби наших людей.
За підсумками роботи за шість місяців 2015 року колектив пасажирського вагонного депо нагороджено Почесним дипломом Укрзалізниці за зайняте третє місце в галузевому змаганні серед підприємств пасажирського господарства Укрзалізниці.
На сьогоднішній день однією з найбільш гострих проблем транспорту є оновлення як рухомого, так і тягового рухомого складу, тому локомотивне депо Ковель, будучи єдиним депо Львівської залізниці, яке виконує поточний ремонт ПР-3 тепловозів М-62, в 2012 році опанувало ще один вид ремонту, при виконанні якого практично оновлюється тяговий рухомий склад. Це – комплексна модернізація тепловозів серії М-62 з подовженням строку служби тепловоза на 20 років. 
В успішному вирішенні завдань повного задоволення потреб України у перевезеннях пасажирів і вантажів провідна роль відводиться вузловим сортувальним станціям, якою є і станція Ковель. На залізничних станціях починається і завершується перевізний процес. У зв'язку з цим підвищення рівня якості роботи сортувальних станцій повинно бути спрямоване на збільшення розмірів переробки і скорочення простою вагонів. 
Сподіваюсь, що наступні роки будуть щедрими на здобутки і благодатними для людей, тому на завершення хочу ще раз від імені всіх керівників залізничного вузла Ковель побажати всім Вам і Вашим сім'ям святкового настрою, міцного здоров'я, успіхів в житті, творчого натхнення в роботі, наснаги, ентузіазму, сили і бажання для здійснення всіх задумів і мрій!
З повагою –
Руслан АЛЕКСАНДРУК,
начальник станції Ковель.

Дорогі колеги-залізничники, ветерани залізничного транспорту! Дозвольте мені щиро привітати Вас від імені всіх керівників залізничного вузла Ковель з наступаючим професійним святом – Днем залізничника!

Руслан АЛЕКСАНДРУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 976
Читати далі

Повідомлення в номер / Перепоховали бійців, що визволяли Ковельщину

03.11.2015 Романюк Аліна Петрівна

DSC03432Перепоховали бійців, що визволяли Ковельщину

28 жовтня ц. р., у День визволення України від фашистських загарбників, в урочищі "Мар'їне" (що біля Мощеної)  відбулося перепоховання останків 8 воїнів. Це – бійці радянської армії, які загинули, визволяючи ковельську землю в роки Другої світової війни.
 У цей день, в  глибині лісу, де знаходиться військове кладовище, крізь туман проблискували сонячні промені, аби зігріти душі тих, хто поляг за мир і свободу, оберігаючи землі Ковельщини. Завдяки пошуковим роботам загону "Відродження" ДП "Волинські старожитності" тут уже покояться душі 161 бійця. Згідно з військовим ритуалом і належними почестями у цей день поховали останки ще вісьмох, знайдених цього року. На жаль, нікого з них ідентифікувати не вдалося.
За словами керівника пошукового загону Вадима Дорофєєнка, вони віднайшли поховання чотирьох військових неподалік населеного пункту Дольськ, що в Турійському районі, трьох – в Ковельському районі, зокрема, біля Дубового та Радошина, а останки одного офіцера – на території Ковеля. До речі, поряд із Радошином пошуковці підняли на гору жіночі рештки. Пізніше з'ясувалося, що це була зв'язкова одного з партизанських загонів.
Перед урочистим перепохованням останків цих воїнів у місцевому храмі Мощеної відбулася панахида, яку відслужили настоятель церкви Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ КП о. Василій та настоятель Свято-Михайлівської церкви УПЦ КП (с. Воля-Ковельська) о. Володимир. Перед захороненням воїнів в урочищі "Мар'їне" вони зі словами вдячності звернулися до тих, хто сприяв віднайденню цих останків, адже завдяки цим людям сьогодні ми маємо нагоду і честь віддати шану тим, хто колись життям заплатив за мирне майбутнє.
Присутніми на церемонії перепоховання були також представники органів місцевої влади, ветеранських організацій,  засобів масової інформації, учасники АТО, громадські активісти, мешканці прилеглих сіл та ін. 
Вдячність за складну роботу в ім'я борців за свободу під час однієї з найжорстокіших воєн людства висловив керівник апарату райдержадміністрації Степан Топольський. Зокрема, слова подяки линули на адресу пошукового загону "Відродження" ДП "Волинські старожитності" та особисто його командира Вадима Дорофєєнка, голови Волинської обласної організації ветеранів України Олександра Булавіна. 
Останній, в свою чергу, зазначив, що це – непересічна історична подія, адже нарешті ковельська земля прийме останки тих, хто боронив її від фашистських загарбників. А ми з вдячністю за неоціненний подвиг можемо тепер схилити голови над їх могилами. 
Виступив і керівник пошукового загону Вадим Дорофєєнко, який сказав, що його команда та кожен, хто долучається й сприяє пошукам, – це люди, які самовіддано роблять свою справу. 
В останню путь останки восьми полеглих на війні героїв присутні провели під звуки салюту та пісень у виконанні Голобського хору ветеранів "Червона калина". Задушевні вірші, присвячені цим та іншим захисникам, прочитала керівник волонтерського центру Галина Халепа. Після цього відбулося покладання квітів на могили військовослужбовців, яких вшанували хвилиною мовчання.
У цей день усі присутні проводили паралелі із Другою світовою війною та подіями сьогодення, які є невід'ємною частиною історії становлення Української держави. Тож вічна пам'ять тим, хто загинув, шана ветеранам і слава тим, хто нині гідно відстоює нашу свободу та  Незалежність на Сході України!
Аліна РОМАНЮК.
На знімку: під час урочисто-траурної церемонії в урочищі "Мар'їне".
Фото автора.

28 жовтня ц. р., у День визволення України від фашистських загарбників, в урочищі "Мар'їне" (що біля Мощеної)  відбулося перепоховання останків 8 воїнів. Це – бійці радянської армії, які загинули, визволяючи ковельську землю в роки Другої світової війни.

Аліна РОМАНЮК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1688
Читати далі

Повідомлення в номер / Остання, завершальна

03.11.2015

DSC02819Остання, завершальна…

23 жовтня ц. р. відбулась сорок дев'ята сесія  районної ради, яка  стала останнім пленарним засіданням  Ковельської районної ради шостого скликання.
За доброю традицією, роботі сесії передували урочисті  моменти. Учасникам антитерористичної операції були вручені відзнаки та посвідчення учасників бойових дій.
Також з нагоди професійного свята – Дня автомобіліста і дорожника були нагороджені відзнаками районної ради:
Сергій Головчик  – заступник начальника  транспортного цеху  ТОВ "ВО  "Ковельсільмаш"; Олег Філіпчук  – водій ТзОВ  "Галактика Авто"; Сергій Гопкало  – водій ТОВ "ВО  "Ковельсільмаш"; Дмитро Андрощук  – водій ТзОВ "Галактика Авто"; Дмитро Заєць  – водій ТзОВ "Галактика Авто"; Юрій Миронов – водій  ТзОВ "ТОП АГРО ТРАНС"; Григорій Онофрійчук  – приватний підприємець; Микола Ваврук  – водій службового автомобіля Ковельської районної ради.
В свою чергу, Голобський селищний голова Сергій   Гарбарук  від імені сільських та селищних голів  привітав голову Ковельської районної ради Ігоря Верчука   з 50-річним  ювілеєм, який  він нещодавно  святкував.
Перед розглядом питань порядку денного сесії  було відведено півгодини для депутатських запитів та запитань. Правом  озвучити депутатські запити до керівництва району скористалися депутати ради  Петро М'якота, Віктор Лук'янчук, Володимир Андросюк. Далі депутати працювали згідно із затвердженим порядком денним. 
Доповідати з питання "Про інформацію Ковельського міжрайонного прокурора "Про стан законності та заходи щодо її зміцнення за І півріччя 2015 року"  прибув представник прокуратури Олександр Пришко.  Відсутність самого ж міськрайонного прокурора Василя Лопохи викликала  невдоволення в окремих  депутатів.
Зокрема, депутат Лідія Козуля хотіла поспілкуватись із прокурором з приводу діяльності сумнозвісного Ковельського ветсанзаводу. Попри уставлену думку про те, що на патологоанатомів не скаржаться, депутат Ольга Рудик нагадала про історію із недобросовісними лікарями, які, буцімто, за свої послуги "брали гроші". "Яких доказів ще не вистачає прокуратурі, щоб покарати цих лікарів?" – із докором до працівника прокуратури  звернулась Ольга Андронівна.
Депутат Василь Олексюк нагадав про скандал із літаком,  набитим контрабандними цигарками, що упав біля Скулина. На якому етапі слідство і які зрушення у ньому стались, – теж невідомо, історія залишається загадковою.
Депутат Сергій Повар висловив свої зауваження на адресу Дубівської сільської ради та сільського голови Павла Безеки, де, на його думку, відсутні прозорість і гласність при  виділенні  земельних ділянок. 
"Дійсно, було б цікаво побачити прокурора на сесії", – підсумував голова ради Ігор Верчук та зазначив, що надійшов запит від народного депутата Антона Геращенка, в якому говориться: "...в Україні розпочато реформу одного з найважливіших інститутів держави – прокуратури. Здійснюється відбір кандидатів на посади місцевих прокурорів та їх заступників". Тому народний депутат просить  надсилати інформацію про кандидатів на посади  місцевих прокурорів з метою сприяння формуванню європейської правової держави в Україні, а також  повідомляти про зловживання  та                                                                                                                              недоліки у службовій діяльності кандидатів на прокурорські місця.
В підсумку досить активне обговорення питання закінчилось тим, що рішення по ньому не було ухвалено.
Про внесення змін до рішення районної ради від 30 січня 2015 року, №41/20 "Про районний бюджет на 2015 рік" інформувала Світлана Карпюк – заступник начальника управління, начальник бюджетного відділу управління фінансів РДА. Внесення змін зумовлене зміною показників міжбюджетних трансфертів та перерозподілом коштів по головних розпорядниках.
 Враховуючи розпорядження голови облдержадміністрації, у проекті рішення було запропоновано збільшити доходи районного бюджету  за рахунок  субвенції з обласного бюджету на капітальний ремонт будинку культури у Новому Мосирі  на суму 400 000 гривень.
Після "гарячої" дискусії  перемогла позиція прихильників цього пункту, серед яких – і Андрій Мигуля: "Давайте голосувати! Через чиюсь впертість гроші можуть піти в інше місце". Аргументували й тим, що, якщо рішення не ухвалити, то гроші повернуться до обласного бюджету.
Депутати  підтримали пункт рішення, в якому йдеться про виділення 400 000 гривень для закладу культури в Новому Мосирі.
Серед проголосованих рішень – також і Звернення Ковельської районної ради до Кабінету Міністрів України щодо виділення коштів на будівництво Вербської школи-садочка; про підтримку Звернення Глибоцької районної ради до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Президента України стосовно забезпечення реалізації законів про виділення земельних ділянок учасникам АТО; про Звернення Ковельської районної ради до Верховної Ради України  щодо підтримки власників особистих селянських господарств (з текстом звернень можна ознайомитися на офіційному сайті районної ради).                         
Головною особливістю 49-ої сесії стало те, що вона була завершальною для депутатів цієї каденції.  Закриваючи сесійне засідання, голова ради Ігор Верчук подякував депутатам, виконавчій владі, сільським, селищним головам за роботу та зауважив, що на закінчення каденції вдалось по-справжньому знайти спільну мову. З цим погодився і голова райдержадміністрації Віктор Козак: "Попри те, що мали місце окремі непорозуміння, вдалось чимало зробити". Закінчивши сесію, депутати  вітали один одного, дякували за роботу, фотографувались на згадку та співали "Многая літа" собі та наступному складу депутатів.
Виконавчий апарат 
Ковельської  районної ради.
НА ЗНІМКУ: фото на пам'ять – депутати Ковельської районної ради шостого скликання.
Фото з архіву районної ради.

23 жовтня ц. р. відбулась сорок дев'ята сесія  районної ради, яка  стала останнім пленарним засіданням  Ковельської районної ради шостого скликання. За доброю традицією, роботі сесії передували урочисті  моменти. Учасникам антитерористичної операції були вручені відзнаки та посвідчення учасників бойових дій.

Виконавчий апарат Ковельської  районної ради.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 817
Читати далі
  • 631
  • 632
  • 633
  • 634
  • 635
  • 636
  • 637
  • 638
  • 639
  • 640
  • 641

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2026