Повідомлення в номер / Перспектива — за агросферою

17.11.2015

85572_i_articleПерспектива — за агросферою

Вже від самого народження в людині закладений механізм розвитку, який визначає її життєві інтереси, бажання отримувати нову інформацію, розвиватися. Один з найскладніших етапів розвитку — це вибір майбутньої професії після закінчення школи, коли випускники, оцінюючи реалії сьогодення та власні інтереси, обирають навчальний заклад для отримання професії. 
Для економіки України її аграрна сфера була, є і буде пріоритетною. Зумовлено це, перш за все, природними чинниками — Україна володіє четвертою частиною світових запасів чорноземів, сприятливими кліматичними умовами, вдалим географічним розташуванням на перетині важливих торгівельних шляхів, що з'єднують Європу, Азію і Африку. 
Україна вже сьогодні є потужним гравцем на світових аграрних ринках, входячи в першу десятку країн-експортерів аграрної продукції, і в майбутньому її роль як експортера продовольства буде тільки зростати. 
Все вище зазначене обумовлює необхідність розвитку агропромислового комплексу України, і одним з важливих завдань при цьому є його кадрове забезпечення. 
Саме таких спеціалістів в сфері економіки і менеджменту агробізнесу готує кафедра економіки агропромислових формувань факультету економіки АПК ДВНЗ "Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана" (просп. Перемоги, 54/1, м. Київ, 03680; тел. 063-6825047, e-mail: slavach2511@ukr.net). Тут готують спеціалістів за двома спеціальностями — економіка агропромислових формувань і менеджмент агробізнесу. 
Випускники закладу проходять практику та працюють в українських і міжнародних організаціях, що пов'язані з агропромисловим комплексом, зокрема в дрібних та середніх аграрних підприємствах, великих  агрохолдингах, компаніях з постачання посівного матеріалу, добрив, сільськогосподарської техніки, підприємствах, що переробляють сільськогосподарську продукцію (м'ясо- і молокозаводи тощо), аграрних управліннях АПК на регіональному, обласному та національному рівнях.
На кафедрі працюють досвідчені викладачі, зокрема, академік Національної академії аграрних наук України (НААНУ), 4 професори, доктори економічних наук, 12 доцентів, кандидатів економічних наук. Професорсько-викладацький склад кафедри за своїм професійним рівнем є одним з найпотужніших в Україні в сфері аграрної економіки. Членами кафедри за останні 20 років опубліковано понад 30 навчальних підручників і посібників за напрямком підготовки кафедрою бакалаврів і магістрів, що використовуються всіма іншими профільними навчальними закладами України.
Для вступу до КНЕУ на спеціальності "Економіка агропромислових формувань" та "Менеджмент агробізнесу" приймаються сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, математики, історії, іноземної мови. Крім цього університет здійснює набір на зазначені спеціальності на навчання зі скороченим терміном на базі диплому молодшого спеціаліста відповідного напрямку (здійснює набір випускників профільних коледжів). Правилами прийому передбачені місця на навчання як за держаним замовленням, так і за кошти фізичних та юридичних осіб.
Колектив кафедри чекає талановиту молодь для її підготовки та адаптації у професійному світі. Детальнішу інформацію можна отримати в КНЕУ під час відвідування Днів відкритих дверей або на офіційному сайті — www.kneu.edu.ua.
Вячеслав Чайка, 
аспірант кафедри економіки агропромислових формувань ДВНЗ "КНЕУ ім. Вадима Гетьмана". 

Вже від самого народження в людині закладений механізм розвитку, який визначає її життєві інтереси, бажання отримувати нову інформацію, розвиватися. Один з найскладніших етапів розвитку — це вибір майбутньої професії після закінчення школи, коли випускники, оцінюючи реалії сьогодення та власні інтереси, обирають навчальний заклад для отримання професії. 

Вячеслав Чайка.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 822
Читати далі
13.11.2015 Данилюк Мирослав Сергійович

DSC_917515 листопада — День працівників сільського господарства

Заслужено вважають День працівників сільського господарства "своїм" святом   Тетяна та Володимир Случики із Мощеної. Сім'я, в якій виховуються доньки Анна,  Діана та син Петрик, — працелюбна, скромна й авторитетна у селі. 
Родина має велике підсобне господарство — дві корови, коня, свиней різної породи (зокрема, в'єтнамської), іншу живність,  ще  й  оброблять до двох гектарів землі. Володимир — ветлікар, тому до нього за  допомогою часто звертаються жителі села. 
Місцева громада 25 жовтня ц. р.  обрала його депутатом сільської ради.  Чоловік також працює охоронцем. Одним словом,  встигає скрізь і всюди.  
А в минулому році сім'я добудувала будинок, оселилась в  своєму новоствореному гніздечку. Про таких, як ця дружня сім'я, говорять: "Господарі на всі руки". 
НА ЗНІМКУ: Тетяна та Володимир СЛУЧИКИ з дітьми Діаною і Петриком.
Фото 
Мирослава ДАНИЛЮКА.

Заслужено вважають День працівників сільського господарства "своїм" святом   Тетяна та Володимир Случики із Мощеної. Сім'я, в якій виховуються доньки Анна,  Діана та син Петрик, — працелюбна, скромна й авторитетна у селі. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 949
Читати далі

Повідомлення в номер / Низький уклін Вам, хлібодари!

13.11.2015

тВітаю аграріїв Волині зі святом! Шановні аграрії Волинського краю! 

Щиро вітаю Вас із професійним святом — Днем працівників сільського господарства! Це свято — воістину всенародне, адже від результатів роботи аграріїв залежить життєдіяльність держави, її продовольча безпека, добробут і процвітання кожної української родини. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 965
Читати далі

Повідомлення в номер / Із святом Вас, аграрії Ковельщини

13.11.2015

DSC_9057 Із святом Вас, аграрії Ковельщини!

Шановні працівники сільського господарства!

З почуттям особливої поваги прийміть вітання з нагоди Вашого професійного свята – Дня працівників сільського господарства! 
Це свято для нашого району, який славиться своїми аграрними традиціями, – головне, адже від результатів праці всіх, хто присвятив себе цій нелегкій, але такій важливій галузі – механізаторів, тваринників, організаторів агропромислового виробництва – залежить здоров'я, добробут та достаток людей. 
В усі часи людей, доля яких пов'язана з мистецтвом сіяти і вирощувати хліб, виробляти якісну продукцію тваринництва, по праву називають годувальниками. Завдяки Вашим хазяйновитості, людським зусиллям, знанням і наполегливості живе село, розвивається сільське господарство, яке є важливою складовою розвитку держави.
Нинішнє свято – вінець напруженого року, сповненого Вашою нелегкою повсякденною працею, думками про день сьогоднішній та день прийдешній. Ваші невтомна робота і любов до землі – взірець служіння суспільству і державі. 
Попри сьогоднішні труднощі, Ви зберігаєте добрі традиції своїх попередників, маєте певні  здобутки у господарюванні. Обсяг валової продукції сільського господарства по всіх категоріях господарств зростає. Якщо в минулому році ми мали валове виробництво продукції сільського господарства у сільськогосподарських підприємствах на  суму 136,2 млн. грн., то за 10 місяців цього року валове виробництво продукції в агроформуваннях району уже склало 108,9 млн. грн. (80 % до минулорічного обсягу). 
Сільськогосподарськими підприємствами забезпечено приріст виробництва сільськогосподарської продукції на 9%. Запроваджуються новітні технології, вводяться  нові сорти, є позитивна динаміка.
Жнива завжди були найвідповідальнішим і заключним етапом праці хліборобів. Збір зернових культур виправдав наші сподівання. Цьогоріч господарствами усіх форм власності району зібрано добірного збіжжя 72,6 тисячі тонн, в тому числі сільськогосподарськими підприємствами – 43,4 тисячі тонн.
Нині закладаються основи врожаю наступного року,  і всі працівники сільського господарства працюють на майбутнє. 
Під урожай 2016 року всіма категоріями господарств посіяно 15,2 тис. га озимих культур. 
В сільськогосподарських підприємствах району утримується понад 10 тисяч голів великої рогатої худоби. За січень-жовтень 2015 року в підприємствах району виробництво м'яса зросло на 10% і складає 1840 тонн. Окрім цього, в районі утримується 7,3 тис. голів великої рогатої худоби м'ясного напрямку продуктивності, в тому числі –  3,2 тис. голів корів. 
Ковельський район займає перше місце по чисельності поголів'я м'ясного напрямку продуктивності в області. 
Племінна база представлена дев'ятьма  племінними заводами (СТзОВ "Зоря", СТзОВ "Васюти", НПТзОВ "Турія", ТзОВ "В. Прометей", СТзОВ "Колос", СТзОВ "Дружба", СТзОВ ім. І. Франка, СТзОВ "Пісочне" та СТзОВ "Заповіт") та одним племінним репродуктором (СТзОВ "Вежа") з розведення Волинської м'ясної  породи.
В районі налічується 205 родинних ферм,  які утримують 715 корів.
Виробництво високоякісного молока екстра-класу забезпечують крупнотоварні господарства, які мають сучасні доїльні зали. До таких належить СТзОВ ім. Лесі Українки. Сучасні технології дозволяють господарникам з Колодяжного не лише поліпшувати якість молока, а й збільшувати продуктивність худоби.
Нині держава прагне забезпечити сталий розвиток галузі, створити умови для поліпшення життя селян. Діє обласна Програма підтримки особистих селянських господарств на 2012-2016 роки, відповідно до якої жителі району одержали фінансову підтримку в сумі 109,2 тис. грн.
Добрими справами повниться життєвий шлях директора СТзОВ ім. Лесі Українки Сергія Гереза; директора СТзОВ "Дружба", двічі кавалера орденів княгині Ольги Валерії Яромчук; Заслуженого працівника сільського господарства України, директора ТзОВ "В. Прометей" Віталія  Фіщука; Заслуженого працівника сільського господарства України, директора СТзОВ "Зоря" Володимира  Потапчука;  директора СТзОВ "Заповіт", кавалера ордена княгині Ольги  Поліни Климчук;  директора СТзОВ "Ратнівський аграрій" Валентина Чернецького; директора СТзОВ "Вежа" Тетяни  Зінчук;  директора СТзОВ "Облапське" Віталія Бабарики та багатьох-багатьох інших.
Слів вдячності заслуговують голови фермерських господарств, які працюють у районі та з року в рік досягають хороших результатів у виробництві сільськогосподарської продукції: голова СФГ "Бурко" Андрій  Бурко з Солотвина, голова СФГ "Колос"  Володимир Шевчук з Велицька, голова СФГ "Весна"  Петро Поліщук з Сільця, голова СФГ "Фасти"  Олександр  Шайнюк з Любитова, голова СФГ "Геркулес" Олександр  Руднік з Жмудчого, голова ФГ "Волошки" Віталій Кашик з Волошок, голова ФГ "Симфонія" Василь  Римарчук з с. Колодяжного, голова ФГ "Перлина Турії" Володимир Яренчук та багато інших господарників.
Селянська праця стала справою життя для власників особистих селянських господарств: Петра Моісеєнка  (с. Білашів), Ольги Приказюк  (с. Сільце), Надії Спасюк  (с. Дроздні), Ольги Юсюк  (с. Козлиничі,) Віталія Філіпчука  (с. Кухарі) та багатьох інших.
Справжню ціну хліба знають хлібороби району, ті, хто до землі найближче, хто живе турботами хлібної ниви, у кого в житті вміщується весь колосковий лан. Нехай душа Ваша буде такою ж великою й чесною, як безкрає пшеничне поле!
Дякую  усім працівникам сільського господарства за невтомну працю, за хліб і до хліба, за Ваші життєву мудрість, терпіння  і поміркованість. 
Ваші жертовність і почуття громадянського обов'язку заслуговують найвищої поваги і вдячності з боку суспільства і кожного з нас. Чітко усвідомлюю, що від Вас залежить економічна незалежність нашої країни, здоров'я нації та її добробут. Тому районна влада завжди буде підтримувати трударів села, їхні ініціативи та найамбітніші плани.  
Від імені районної державної адміністрації вітаю всіх жителів Ковельщини, колективи переробних підприємств та організацій, які шанують це прекрасне свято,  з Днем працівників сільського господарства! Хвала Вашим невтомним рукам, незламній вірі у те, що Україна завжди буде для свого народу щедрою, багатою, благословенною житницею.
Від душі бажаю миру, благополуччя, достатку в кожній родині, багатих врожаїв на хлібній і життєвій нивах  Вам і Вашим родинам, дорогі хлібодари. 
Дякую за Ваш талант працювати на землі! 
З глибокою 
повагою і вдячністю –
Віктор КОЗАК,  
голова районної державної адміністрації, депутат обласної ради.

З почуттям особливої поваги прийміть вітання з нагоди Вашого професійного свята – Дня працівників сільського господарства! Це свято для нашого району, який славиться своїми аграрними традиціями, – головне, адже від результатів праці всіх, хто присвятив себе цій нелегкій, але такій важливій галузі – механізаторів, тваринників, організаторів агропромислового виробництва – залежить здоров'я, добробут та достаток людей. 

Віктор КОЗАК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 834
Читати далі

Повідомлення в номер / Працюють на перспективу

13.11.2015 Мороз Оксана Леонідівна

DSC_9110Працюють на перспективу

СТзОВ  ім. Лесі Українки, що в Колодяжному, – одне із найуспішніших господарств  у районі. Навіть нині, в пору соціально-економічних негараздів, тут не здають позицій, наполегливо долають існуючі труднощі.
Очолює товариство вже не один рік  досвідчений і  вмілий господарник Сергій Герез.
"Щоб робота приносила хороші результати, треба працювати, не покладаючи рук", – часто говорить він.
Напередодні Дня працівників сільського господарства ми вирішили  побувати в очолюваному ним колективі та  поцікавитися тутешніми справами.
Робота приносить користь 
і задоволення
Кожен в господарстві займався своєю справою у день нашого приїзду. На тракторній бригаді  було гамірно від двигунів: механізатори перевіряли своїх  сталевих "коней" на справність. 
"На часі – підготовка до зими.  Вже нині готуємось до весняної посівної. Завершуємо збирання  кукурудзи (зібрано 80 % від загальної площі), сої (30 % від загальної площі)", – говорить заступник директора СТзОВ ім. Лесі Українки Олександр Омельчук.
За словами головного агронома Миколи Лозовицького, показники урожайності – на рівні минулорічних. Варто зазначити, що в товаристві оновлено машино-тракторний парк. Так що потужна техніка готова до нових  чергових "походів" на просторих ланах.
А на фермі – свої робочі буденні клопоти: нагодувати худобу, забезпечити належні умови її утримання та ін. Зоотехнік із племсправи Сергій Бортнюк провів для нас своєрідну екскурсію. 
Чоловік працює тут недовго – два роки, але відразу видно неозброєним оком, що обрана професія йому до душі, бо про свою роботу говорить тепло і з любов'ю. "Неможливо займатися тим, що тобі не подобається", – каже пан Сергій.
Якщо колись щось і не виходить, чоловік шукає поради в старших, більш досвідчених колег. Часто на підмогу приходять й молодші. Серед них – ветлікар і технік штучного осіменіння Микола Шеметюк.
Показуючи господарські приміщення, зоотехнік розказав про їх призначення, поділився деякими "професійними" секретами. В корівнику увагу до себе привернула незнайома металева конструкція. 
"Це – пристрій для очищення копит. Відповідну процедуру худобі  слід проводити два рази на рік, щоб уникнути накопичення різного роду хвороботворних мікробів. Якість надоїв покаже, наскільки вчасно проведена вона", – зауважив  співрозмовник.
В доїльному залі санітарною обробкою доїльних апаратів якраз займались доярки Галина Рибачок та Марія Філіпчук. "Працюємо в три зміни, відповідно по два чоловіки на кожну. Роботою та умовами праці задоволені", – зауважують жіночки.
Слід зазначити, що на фермі працюють по-сучасному. Наприклад, машини для роздачі кормів – комп'ютеризовані, з електричною вагою (оператор – Павло Сухарський). А ще на території ось уже півроку ведеться відеоспостереження. Тут справді умови праці – на рівні європейських, тому й отримують і реалізують молоко екстра-класу.
Не зупинятись 
на досягнутому
"У зв'язку із тим, що  не вистачає місця для утримання  телят, яких на даний час маємо майже вісім десятків, ВРХ – 800 голів, будуємо новий телятник. Приємно, що останнім часом  зросли надої молока", – розповідає далі Сергій Бортнюк.
Головний зоотехнік господарства Віра Самонюк, що працює у Волошках, в розмові із журналістами додала: "В  товаристві налічується 320 дійних корів. Значно збільшилось порівняно із минулим роком поголів'я молодняку. Тож,  якщо говорити про перспективи на майбутнє, то серед пріоритетів – розвиток молочного тваринництва".
Як бачимо, в господарстві чітко бачать перспективу в роботі, наполегливо працюють над підвищенням ефективності виробництва. Тож хочеться   побажати: нехай задумані плани неодмінно  втіляться в життя!
Оксана МОРОЗ.
НА ЗНІМКАХ: трудові будні СТзОВ  імені Лесі Українки; кваліфіковані кадри – головне багатство господарства.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.                                                                                                                                                                                                                                                             

СТзОВ  ім. Лесі Українки, що в Колодяжному, – одне із найуспішніших господарств  у районі. Навіть нині, в пору соціально-економічних негараздів, тут не здають позицій, наполегливо долають існуючі труднощі.

Оксана МОРОЗ.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 999
Читати далі

Повідомлення в номер / Їх поєднала любов до праці

13.11.2015 Мороз Оксана Леонідівна

sidyaschaya_parochka_1920x1200Їх поєднала любов до праці

В народі часто говорять: "На таких,  як вони,   все село тримається". Це сміливо можна сказати і про подружжя Петра та Людмили Моїсеєнків із Білашева, про яких гарно відгукуються не тільки у селі, а й за його межами.  
Чоловік та дружина впевнено ведуть підсобне господарство, намагаючись всьому дати лад.
"Якби не  ваша бульба, то я з тобою не зустрівся б. Тоді б не мала  такого вправного фермера", – каже, жартуючи тепер,  Петро Володимирович.
Так склалося, що більше 10 років тому донеччанин-шахтар (в селі  його називають "донецький") приїхав сюди, як і багато його земляків, за  картоплею. Тут і запримітив для себе майбутню обраницю. Побачив, що Людмила роботи не боїться, працьовита (жінка тоді була розлучена), сама виховує дітей.
"За такою роботящою,  і до того ж,  ще й красунею, я проїхав половину України. А було за чим!", – продовжує він далі. "Моє серце  повністю він підкорив  своїм почуттям гумору”, –доповнює його  відразу дружина.
Так і стали жити пліч-о-пліч, і, як в тій казці, добра наживати. Родина більшала (спільних дітей наживали),  тож і клопотів, відповідно, вистачало. Та їх це не лякало, бо вони скрізь – разом. 
Видно, що і зараз в сім'ї панують любов та злагода, бо чоловік ще й досі дивиться на свою Людмилу закоханими очима, а та, мов голубка, ніжно горнеться до нього.
Нині в  підсобному господарстві фермера Петра Моїсеєнка –  сім корів, телички, двоє коней (як не дивно, без техніки справляються), птиця. "А ще ми в цьому році найбільше молока в селі здали", – хвалиться отриманими результатами їх спільної праці Людмила Іванівна.
Варто додати, що, не дивлячись на те, що пан Петро із Сходу, він не підтримує політики деяких  тамтешніх агресивно настроєних людей. Себе вважає патріотом України. "Ще б тільки українською розмовляти тебе навчити", – знову долучається до розмови жінка.
Зараз господар дому прихворів, тож всі домашні й хазяйські клопоти лягли на плечі дружини, якій неабиякою підмогою є діти.
Приємним і радісним  буде для родини і цьогорічне 15 листопада, що співпало із двома датами,  – одруженням сина та Днем працівників сільського господарства.
"Перед цим один син, повернувшись із АТО, оженився, а тепер – другий. Обидва – залізничники", – мовить господиня.
Тож  щиро бажаємо  великій і дружній родині Моїсеєнків всіляких сімейних гараздів,  добробуту й міцного здоров'я. Хай ніякі труднощі не затьмарюють  життєвих буднів, а доля завжди дарує свою прихильність!
Оксана МОРОЗ.                                                                                                                                                                                                                                                             

В народі часто говорять: "На таких,  як вони,   все село тримається". Це сміливо можна сказати і про подружжя Петра та Людмили Моїсеєнків із Білашева, про яких гарно відгукуються не тільки у селі, а й за його межами. Чоловік та дружина впевнено ведуть підсобне господарство, намагаючись всьому дати лад.

Оксана МОРОЗ.                                                                                                                                                                                                                                                             

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 926
Читати далі
13.11.2015

IMG_4279Підприємцям та сільгоспвиробникам – належні умови для торгівлі

У Ковелі, як і в багатьох інших містах України, залишається актуальною проблема стихійної торгівлі. Проте міській владі Ковеля, завдяки плановій та систематичній роботі, вдається досягти певних результатів щодо зменшення рівня несанкціонованої торгівлі. 
Впродовж останніх років зроблено чимало, аби організувати місцевим підприємцям та сільгоспвиробникам відповідні умови для торгівлі, які б відповідали санітарним вимогам та правилам безпеки. 
Яскравим прикладом вирішення проблеми, завдяки партнерським стосункам влади та підприємців, стало успішне функціонування сільськогосподарського ринку на вулиці Ярослава Мудрого (мікрорайон Ковеля-ІІ), який було збудовано у 2013 році. Тут створені необхідні умови для торгівлі сільгосппродукцією та продукцією безпосередніх товаровиробників. Є місця для оптової торгівлі з автомобілів та роздрібної – з тимчасових споруд. На території площею понад 800 кв. м забезпечена цілодобова охорона, є місця для паркування автомобілів. 
Відкриття нового ринку було правильним рішенням, що підтверджується багатьма позитивними відгуками як селян, які привозять на продаж до Ковеля сільгосппродукцію, вирощену в індивідуальних господарствах та на присадибних ділянках, так і мешканців міста, які приходять сюди за покупками. Сільськогосподарський ринок продовжує успішно функціонувати та чекає на продавців і покупців. 
Відділ торгівлі, побуту 
та захисту прав споживачів виконавчого комітету 
міської ради.

У Ковелі, як і в багатьох інших містах України, залишається актуальною проблема стихійної торгівлі. Проте міській владі Ковеля, завдяки плановій та систематичній роботі, вдається досягти певних результатів щодо зменшення рівня несанкціонованої торгівлі. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 714
Читати далі

Повідомлення в номер / Життя ветерана – приклад молодим

13.11.2015

dsc_1242Життя ветерана – приклад молодим

Днями  свій 90-річний ювілей відзначив  Почесний громадянин міста Ковеля, ветеран Другої світової війни, член президії міської ради ветеранів, людина із значними досягненнями та неабияким бойовим, трудовим і життєвим досвідом – Микола Іванович Корпачов.
Як часто любить говорити Микола Іванович, він живе і за себе, і за своїх друзів, які  разом з ним воювали, але, на жаль, їм не судилось  зустріти світлий День Перемоги. Живе достойно, залишаючи по собі добро і хороші справи.  Він справжній патріот своєї України, рідного міста, хоча народився і виріс в Росії.
Ветеран, на грудях якого сяють заслужені нагороди, своє 90-річчя зустрів в оточенні рідних, близьких. Приїхали з Москви дочка та онук. Вшанувати ювіляра прийшли представники влади, колективів, в яких працювавав і з якими співпрацює ювіляр, друзі-ветерани, освітяни, молодь.
Сторінки з багатої біографії Миколи Івановича розповідала ведуча святкового дійства Вікторія Савлук. І сам винуватець урочистостей чимало пригадав цікавого зі свого життя.
Приємно спостерігати за Миколою Івановичем, який  у свої поважні роки залишається оптимістом,  не стоїть осторонь усіх подій, що відбуваються в місті, з радістю зустрічається з молоддю, ділиться своїми спогадами, життєвим досвідом. А він у нього багатий і повчальний. 
Учасник Великої Вітчизняної війни, очолював з часу створення з 1987 року Раду ветеранів війни, праці і Збройних сил, і впродовж 20-ти років є активістом ветеранського руху, членом Президії Ради ветеранів.  Проводить активну роботу щодо увічнення пам'яті воїнів, загиблих під час визволення міста Ковеля та Ковельського району від фашистських загарбників. З його ініціативи в навчальних закладах міста створено куточки бойової і трудової слави. 
Протягом 15-ти років працював викладачем початкової військової підготовки у ЗОШ №7. Висококваліфікований професіонал, талановитий педагог. Його учні – фіналісти і призери республіканських і всеукраїнських ігор, чемпіони і призери міських та обласних змагань з різних видів багатоборств. Микола Іванович є одним з організаторів соціальної служби на дому, ініціаторів створення будинку для одиноких непрацездатних громадян, колишній керівник місцевих осередків Фонду милосердя і здоров'я, Фонду Миру. 
За сумлінну багаторічну працю неодноразово нагороджений Грамотами Міністерства освіти, Президії Верховної Ради СРСР, нагрудним знаком "Відмінник народної освіти УРСР", "Відмінник народної освіти СРСР". Нагороджений орденами "Вітчизняної війни" ІІ ступеня, "За мужність" І та ІІ ступенів, медалями "За відвагу", "За бойові заслуги", "За заслуги" третього ступеня – всього 26 нагород.
Вітаючи Почесного громадянина Ковеля, учасники свята відзначали, що це – людина, яка зуміла поєднати в собі усі прекрасні людські якості. Звичайно, доля іменинника не була простою, бо молоді роки проходили у воєнні і післявоєнні роки. Але своє життя Микола Іванович зумів збудувати із цеглинок щастя, любові, взаєморозуміння. 
Секретар міської ради Михайло Гетьман та заступник міського голови Ігор Прокопів подякували Миколі Івановичу за його багаторічну громадську роботу, небайдужість до життя рідного міста, надзвичайно вагомий внесок у справу патріотичного виховання молоді, розвиток ветеранського руху.
Вони вручили ювіляру вітальний адрес від міського голови Олега Кіндера, подарунок та побажали довгих і погожих літ.
Приймав вітання Микола Іванович від помічника народного депутата України Степана Івахіва Наталії Маленицької, міської ради ветеранів, спілки воїнів-інтернаціоналістів, представників соціальної сфери та військкомату, промислово-економічного коледжу.
Особливо зворушливим був момент, коли свого вчителя прийшли привітати учні. Злива спогадів, вражень відразу заполонили зал. Це була надзвичайно тепла зустріч через кілька десятиліть наставника зі своїми вихованцями, які не шкодували щирих слів вдячності для Миколи Івановича, засипали його компліментами, побажаннями.
Ювіляр дуже любить музику, а улюблених пісень, каже, що і не перерахувати. Тож приємним подарунком для нього була невелика концертна програма, в якій прозвучали пісні воєнних років, сучасні українські твори.
Людина – епоха, символ, історична постать. Ці слова часто звучали впродовж вечора. Життя ветерана – хороший приклад молодим.  
"На цій землі потрібно залишити добро. Нічого ми з собою не заберемо", – мовив Микола Іванович. І цьому своєму кредо він не зраджує, живе гідно, по совісті і честі.
 Вл. інф.
НА ЗНІМКАХ: під час вшанування з нагоди 90-річного ювілею Почесного громадянина м. Ковеля Миколи Івановича КОРПАЧОВА.
Фото з архіву відділу внутрішньої політики, організаційної роботи та зв'язків з громадськістю міськвиконкому.

Днями  свій 90-річний ювілей відзначив  Почесний громадянин міста Ковеля, ветеран Другої світової війни, член президії міської ради ветеранів, людина із значними досягненнями та неабияким бойовим, трудовим і життєвим досвідом – Микола Іванович Корпачов.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1025
Читати далі

Повідомлення в номер / З піснею у серці

12.11.2015

DSC_9070З  піснею  у  серці

Культпрацівник, аматор сцени – це не просто професія і захоплення, а особливий стан душі. Тому-то минулої п'ятниці у читальному залі ЦРБ було так гарно, святково і піднесено.
Начальник відділу культури Ковельської РДА Тетяна Матяшук разом із колегами зібрала тут таланти ковельської землі. До них в "гості" прибули Віктор Козак, голова Ковельської РДА, Ігор Верчук, голова районної ради та його заступник Галина Коляда, інші поважні особи. А ще в залі присутні не тільки діючі носії культури, а й ветерани. Урочистості були підготовлені мудро і зі смаком. Кожне вітання від очільників влади й гостей супроводжувалося піснею або музичним твором, які дарували вихованці дитячих музичних шкіл з  Голоб і Поворська, школи мистецтв з Люблинця та їх  викладачі.
Віктор Козак та Ігор Верчук щиросердечними словами привітали працівників культури зі святом. Вони найкращим вручили грамоти, подяки, квіти і цінні подарунки. Звичайно, кращих із кращих визначити найважче, адже талановитих і неперевершених у галузі культури насправді багато.
Посудіть самі: на Ковельщині – декілька народних аматорських колективів та гуртів,  є лауреати міжнародних, всеукраїнських та обласних конкурсів. Вслухайтеся в спів Насті Міщанчук із Облап або дитячого гурту "Дударик" із Голоб, і ви у цьому переконаєтеся самі. А як пливе хвилею дивна мелодія бандуристок із Люблинецької школи мистецтв! А хіба хтось залишиться байдужим до троїстих музик, естрадно-інструментального ансамблю викладачів Поворської музичної школи? Талановита, багатюща культурою наша земля. Куди не кинь оком – в селище чи село, скрізь побачиш, якими бурштиновими, відшліфованими гранями виблискують ковельські таланти.
Вітали працівників культури начальник відділу культури Тетяна Матяшук, голова комітету профспілки працівників культури Галина Божик, редактор громадсько-політичної газети "Вісті Ковельщини" Микола Вельма, заступник голови райради Галина Коляда та автор цих рядків.
До вітань піснями і словом долучився наш соловей співучий Андрій Мигуля. Зал із особливою теплотою приймав ці вітання і відповідав оплесками та вигуками "Браво".
Відкрию невеличку "таємницю": саме такий формат урочистостей, коли працівники культури у своє професійне свято відпочивають, а для них концерти готують інші самодіяльні артисти, запровадив Андрій Дмитрович, будучи в минулому на відповідній посаді.
Час урочисто-концертного дійства промайнув, як одна мить.
Слід добре слово подяки промовити ведучій Ользі Мирончук, яка гарно володіла залом і впевнено вела урочистість.
На завершення, за традицією, пролунали "Многії літа".
Анатолій СЕМЕНЮК.
НА ЗНІМКАХ: під час урочистостей з нагоди Дня працівників культури і аматорів народного мистецтва.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Культпрацівник, аматор сцени – це не просто професія і захоплення, а особливий стан душі. Тому-то минулої п'ятниці у читальному залі ЦРБ було так гарно, святково і піднесено.

Анатолій СЕМЕНЮК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 948
Читати далі
12.11.2015

fXgxf9xbC30До газети — за допомогою, підтримкою і порадою

Добре пам'ятаю ті часи, коли стаття чи навіть невелика замітка в газеті дорівнювали вироку суду. У цьому твердженні немає абсолютно ніякого перебільшення, бо особисто знаю десятки випадків, коли після критики у пресі посади втрачали найвпливовіші, здавалося б, особи.
Не скажу, що це було аж надто добре, бо нерідко нечесні особи користувалися послугами таких самих нечесних журналістів для того, щоб звести порахунки зі своїми опонентами. Однак в цілому дієвість газетного слова була високою, і редакції щодень отримували десятки повідомлень (усних чи письмових) про бюрократизм, хамство, протиправні дії з боку чиновників. В свою чергу, друковані видання рідко коли виходили у світ без критичних публікацій, фейлетонів, памфлетів.
Нині ситуація докорінно змінилася, і журналісти уже не є тими всесильними особами, від статті чи кореспонденції яких залежить доля іншої людини. Та й публікації у газетах часто-густо лишаються без уваги і реагування з боку тих, кого стосуються.
Та все ж випадки звертання за допомогою до редакційних колективів є і нині. Про деякі з них хочу розповісти у цих нотатках. Щоправда, одразу  попереджаю: ні я, ні мої колеги не виносять вердикт чи звинувачують ту чи іншу особу. Ми лишень констатуємо факти і просимо допомоги у з'ясуванні причини конфліктних ситуацій в інституцій, від яких це залежить.
l
Незадовго до місцевих виборів, а саме 16 жовтня ц. р. до редакції надійшов лист від Володимира Голубєва з вулиці Чехова, де він, зокрема, пише: "Наш Ковель — чудове, затишне місто. Його прикрашають красивий залізничний вокзал, величний пам'ятник  Тарасу Шевченку, благоустроєні парки і сквери, сучасні новобудови.
І ось на фоні цього "виділяється" забута Богом і владою вулиця Чехова. Це тим більш дивно, що вулиця ця не така вже й другорядна — вона веде до ЗОШ № 10, дитячого садка. На жаль, після дощів люди тут не ходять, а "пливуть".
Ми неодноразово зверталися до керівництва міської ради, комунальних служб, але нам відповіли, що такої вулиці немає в проекті робіт з благоустрою на найближчі роки. Як таке може бути? Невже ми, наші діти й онуки не заслуговують того, щоб ходити впорядкованими тротуарами і дорогою?".
До скарги пан Голубєв додав копії заяв  до начальника ВДАІ УМВС України в Ковелі, а також міського голови, датовані ще травнем 2014 року і підписані мешканцем цієї ж вулиці Климчуком П. П. та іншими, і фотознімки, які підтверджують незадовільний стан тутешнього дорожнього покриття.
Представники редакції побували на цій вулиці і на власні очі переконалися у правдивості того, про що пише автор. Відтак ми надіслали звернення до виконкому Ковельської міськради, сподіваючись, що новообране її керівництво, як і новообрані депутати, допоможуть найближчим часом мешканцям вулиці Чехова. Бо прізвища депутата міськради попереднього шостого скликання Володимир Голубєв у заяві не вказав, ставлячи замість цього … прочерки. Як кажуть, факт для роздумів.
l
У стані важкої психологічної травми і нервового потрясіння спочатку на особистому прийомі, а пізніше письмово звернулися до редакції батьки дев'ятимісячної донечки, яка померла цими днями. У заяві, яку підписала мама Юлія Миколаївна Карповіч, зокрема, сказано: "Звертаюся до Вас із листом останньої надії, в  розпачі, з гіркотою та нестерпним  пекельним  болем від кричущої бездіяльності, халатності та непрофесіоналізму лікарського персоналу, пройшовши публічне приниження, відчувши на собі формалізм, бездушність, байдуже, бюрократичне ставлення лікарів Ковельської центральної районної лікарні Волинської області, які мають всі ознаки злочинної бездіяльності".
Далі Юлія Миколаївна викладає перебіг подій у ті чорні для її сім'ї дні 26-27 жовтня, коли обірвалося життя дитини. При цьому вона називає прізвища і посади медиків, які, на  її думку, не надали потрібної допомоги. На закінчення наголошує: "Переконана, що медичний працівник повинен відповідати за свої помилки у будь-якому випадку, оскільки життя та здоров'я — найцінніші блага людини. Ці блага перебувають під захистом не тільки моральних норм, але й норм законодавства, зокрема Конституції, Цивільного та Кримінального кодексів України.
Прошу Вас висвітлити мою проблему на шпальтах газети з метою неповторення подібних трагедій та  притягнення винних осіб до відповідальності".
Розуміючи та поділяючи біль батьків маленької донечки, ми надіслали відповідні запити начальнику Ковельського міськвідділу УМВС України у Волинській області І. Г. Тусю, де займаються розслідуванням цієї справи, а також головному лікарю Ковельського МТМО О. О. Самчуку для відповідного реагування. 
Знаємо, що обставини і причини смерті 9-місячної дитини досліджують інші компетентні фахівці. Редакція триматиме на контролі хід цього розслідування і по завершенню його неодмінно поінформує про наслідки розгляду і заявників, і читачів газети. Хочеться сподіватися, що справа не буде  спущена на "гальмах", особи винуватців трагедії будуть встановлені з тим, щоб подібне, як наголошує Юлія Карповіч, ніколи не повторилося.
Принаймні надію на це дає відповідь О. О. Самчука від 10 листопада ц. р., який повідо-мив, що за "фактом смерті Карповіч Тетяни Василівни ведеться службове розслідування".
l
Читачів газети хвилюють й інші проблеми життя міста й району. Так, зокрема, певний резонанс викликала стаття заступника начальника — начальника бюджетного відділу управління фінансів Ковельської РДА Світлани Карпюк "Розміри прожиткового мінімуму зросли" ("Вісті Ковельщини" від 22 жовтня ц. р.).
У відповідь на публікацію читач інтернет-сайту газети, назвавшись "Віктором",  написав: "Що ж стосується освітньої галузі, то  на державному рівні проходить значна її підтримка. З Державного бюджету району виділено  освітню субвенцію в сумі 2397,3 тис. грн., яка спрямовується відділу освіти на за-робітну плату з нарахуванням для загальноосвітніх шкіл району",  — зазначає С. Карпюк у статті. — Пане головредактор, чому не пишете, що з вчителів познімали до 5 відсотків з 20 відсотків доплати за престижність праці  педпрацівників?".
Хвилюють бюджетні проблеми й депутата Ковельської районної ради шостого скликання Анатолія Корнійчука, який у своєму дописі під заголовком "Після виборів" зазначив, що не всі читачі погоджуються з його думками, викладеними в статті "Ні "вудки", ні "риби", одна пісна "юшка" ("Вісті Ковельщини" від 22 вересня ц. р.). Пан Анатолій, наводячи факти, про які він згадував у публікації, говорить: "Проводячи зустрічі з виборцями частини Ковельського району, хочу оприлюднити проблеми освітян. Це, зокрема, недофінансування надбавок за престижність професії, невиплата премії до професійного свята. Тільки перед виборами бюджету району  збільшено освітню субвенцію з Державного бюджету на суму 2379300 грн., яка спрямовується головному розпоряднику коштів — відділу освіти райдержадміністрації. Дещо перепаде вчителям від економії на продуктах харчування, а це 247520 гривень.
Разом з тим, за словами начальника бюджетного відділу управління фінансів Ковельської РДА Світлани Карпюк, дефіцит бюджету районного відділу освіти, окрім зазначених вище коштів, становить близько 5000000 гривень. Дуже хочеться сподіватися, що районні педагоги будуть святкувати Різдвяні свята із заробленими грошима".
У відповідь на ці зауваження Світлана Карпюк повідомила наступне: "З Державного бюджету бюджету району виділено освітню субвенцію в сумі 2397,3 тис. грн., яка спрямована головному розпоряднику коштів районного бюджету — відділу освіти райдержадміністрації на підвищену заробітну плату з нарахуванням з 1 вересня 2015 року для загальноосвітніх шкіл району.
Щодо надбавки за престижність праці педагогічним працівникам, то відповідно до Постанови КМУ від 23 березня 2011 року, № 373 зі змінами, її розмір встановлюється в граничному розмірі 20 відсотків посадового окладу. Розмір надбавки встановлюється керівником закладу (установи) у межах фонду оплати праці.
Відповідно до наказу відділу освіти райдержадміністрації розмір надбавки з 1 січня 2015 року встановлений в розмірі 20 відсотків, з 1 квітня — 10 відсотків посадового окладу в межах фонду оплати праці, затвердженого рішенням районної ради від 30 січня 2015 року, № 41/20 "Про районний бюджет на 2015 рік".
Звичайно, навряд чи такі пояснення задовольнять і наших дописувачів, і педагогів району. Але будемо вірити в те, що новообрана районна, сільські та селищні ради, їх керівництво разом із виконавчою владою району зуміють привести в дію приховані резерви щодо  наповнення бюджетів усіх рівнів і з допомогою держави подолають сьогоднішні труднощі і негаразди.
В цьому вони можуть розраховувати на підтримку і допомогу нас, журналістів.
             Микола ВЕЛЬМА.

Добре пам'ятаю ті часи, коли стаття чи навіть невелика замітка в газеті дорівнювали вироку суду. У цьому твердженні немає абсолютно ніякого перебільшення, бо особисто знаю десятки випадків, коли після критики у пресі посади втрачали найвпливовіші, здавалося б, особи.

Микола ВЕЛЬМА.


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1033
Читати далі