Повідомлення в номер / Духовна катастрофа людства?

24.11.2015

normal_DSCF8536Духовна  катастрофа  людства?

Майже щоразу, гуляючи містом, дивлячись на вчинки деяких ковельчан, у мене виникає болюче запитання з приводу того, як у нашому сучасному суспільстві, котре так прагне жити по-європейськи, частина людей у своїх діях і вчинках опускається до рівня "бидла", тобто худоби.
Це явище я умовно називаю синдромом "набутого дебілізму", бо більшість людей народжуються нормальними, але чомусь згодом опускаються до такого рівня.
Дебілізм свідомості окремих людей веде до дебілізму всю цивілізацію, адже вона ґрунтується на розумових здібностях усіх її членів. Якщо знижується наш інтелект – те ж саме відбувається і з рівнем нашого життя. То про яку культуру та цивілізованість може йти мова, якщо їх нема в наших серцях?
Так зване "бидлярство" часто властиве  представникам сильно статі різного віку, а особливо – у парі із "зеленим змієм". Розбиті пляшки на дитячих майданчиках, обпльовані лавки, розбиті ліхтарі у парку, розписані нецензурними словами будинки та огорожі. А яка лексика! У транспорті, на вулиці, вдома – нецензурне слово звучить майже з кожних вуст, як "добрий день". 
Ще досі згадую таку картину: біля одного з місцевих садочків серед білого дня досить пристойно вдягнутий чоловік прилаштувався справляти свою природну потребу у чотирьох метрах від дитячого майданчика, де якраз гуляли діти. В той час, коли за кордоном навіть собаки культурніші, бо мають спеціально облаштовані туалети.
Цей аморальний вірус духовного зубожіння швидко розмножується. Він вражає людей і на побутовому рівні. Скажімо, як розуміти дії окремих мешканців багатоквартирних будинків, які кидають пакети з побутовими відходами на власні подвір'я, на тротуари (потім їх розривають коти та собаки, а вміст розтягають довкола)? Це – повне ігнорування правил співжиття і дотримання порядку. Побачивши таке, кожен гнівно вигукує: "Куди дивиться влада?!".
Помітно уражені синдромом "набутого дебілізму" окремі власники крутих іномарок, які зверхньо і нахабно ставляться до пішоходів. Збивши людину на пішохідному переході, навіть не попросять вибачення, а то й взагалі втікають з місця автопригоди.
Подібних проявів агресивного нехлюйства і аморальності в нашому суспільстві є багато. Прийшов час вирішити, куди нам рухатися далі – вгору, до вершин людського розуму, чи вниз – до беззмістовного, напівтваринного існування. 
У нас ще є можливість зробити вибір між процвітанням і занепадом, між еволюцією та виродженням. Нічого не робити – це також вибір, але він веде до катастрофи.
 Марія МЕЛЬНИК.

Майже щоразу, гуляючи містом, дивлячись на вчинки деяких ковельчан, у мене виникає болюче запитання з приводу того, як у нашому сучасному суспільстві, котре так прагне жити по-європейськи, частина людей у своїх діях і вчинках опускається до рівня "бидла", тобто худоби.

 Марія МЕЛЬНИК.


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 6
Читати далі

Повідомлення в номер / Крадуть, що тільки можуть

24.11.2015

Фото-0003Крадуть, що тільки можуть

Нещодавно електронною поштою до редакції газети "Вісті Ковельщини" надійшов лист  такого змісту:
"За 400-500  метрів перед фермою с. Бахова щоденно крадуть ліс. Вдень вибирають потрібні дерева і на висоту 1-2 метри від землі знімають з них кору, а вночі чи пізно ввечері пиляють і вивозять. Раз так  нищать, то, можливо, кінець  світу наближається?
Сьогодні знову “ошкурено” 36 відбірних дерев і підготовлено до пиляння і крадіжки. Все це робиться поблизу дороги в районі  водонапірної башти. Не думаю, що цього не знає лісничий.
Василь Т.
Цього листа, до якого дописувач додав фотознімок, ми попросили прокоментувати інженера охорони і захисту лісу СЛпАТ "Тур" Василя КОЗАКА. Ось що він повідомив:
– Розкрадання та винищення лісів сьогодні набуло значних розмірів в наших краях.  Багато хто хоче розбагатіти за рахунок лісу. Чого тільки не вишукують тут! 
Маса народу кинулася сюди в пошуках бурштину, за кілька місяців знищивши сотні гектарів лісу. То тут, то там з'являються групи золотошукачів, і серед них – навіть високі посадові чини. Влада й золото засліплюють людям очі, забирають розум. Волинський "клондайк" не вщухає: ану ж розбагатіємо й ми?
Поблизу села Бахова лісова охорона зіткнулася з дещо іншими проблемами. Тут обдирають кору з живих дерев. Неподалік бахівської ферми було виявлено 31 “ошкурене” дерево сосни! "Заготувачі" зняли кору до висоти понад 2 метри, і ці дерева приречені на всихання. Заподіяна сума збитків лише в цьому місці становить 58,7 тис. грн. Того ж дня крадіїв виявили: з лісу втікали 2  молодих чоловіки на велосипедах. Один згубив мішок з корою.
Розповідають, що якийсь спритний ділок відкрив цех з виготовлення субстрату для квітів, куди добавляє кору сосни. За один мішок кори начебто платять 35 гривень, а в Польщі – трохи менше, але в євро. Правда, там приймають кору із сухих дерев. Сподіваюсь, що новостворена поліція докопається до таких "підприємців".
З цього приводу хтось із мешканців Бахова подав інформацію до газет "Волинь-нова" та "Вісті Ковельщини". Автор пише, що кору з дерев знімають вдень, щоб краще красти вночі, бо тоді дерева помітніші. Шановний дописувач дещо не розібрався в ситуації. Він стверджує, що лісова охорона і міліція про все знають, але в змові з крадіями.
Шановний дописувачу! Через крадіжки окремих громадян з Бахова село сьогодні відоме як одне із найбільш злодійських в окрузі. Його мешканці що тільки не виробляють з отим лісом. Десятки дерев викрадають з приміських лісів, і вони потрапляють на бахівські пилорами. Про це повідомляли ЗМІ. А тепер тут заходилися "гризти" кору на деревах. Що ж далі?
Громадянська  позиція дописувача заслуговує на повагу. Бо якщо посидіти вечір перед телевізором, то складається враження, що в нас злодій на злодієві сидить і злодієм поганяє. Прикро!
Але однією лише писаниною ми не поліпшимо справу. Потрібна допомога громади. Невдовзі права місцевих громад будуть суттєво розширені, в т. ч. і право на ліс. Отже, допоможіть зберегти ті  ліси! В селі відомо, хто краде і що краде. І набагато краще, ніж в районі. Допоможіть!
За даним фактом ведеться розслідування. Проте за всім не додивишся. Адже  в лісах підприємства – близько 30 мільйонів дерев, а біля кожного вартового не поставиш. А Ваша допомога була б дуже цінною.
Василь КОЗАК,
інженер охорони і захисту
лісу СЛпАТ  "Тур".
НА ЗНІМКУ нашого читача ви бачите,  як виглядає “ошкурений” ліс поблизу Бахова.

Нещодавно електронною поштою до редакції газети "Вісті Ковельщини" надійшов лист  такого змісту:

"За 400-500  метрів перед фермою с. Бахова щоденно крадуть ліс. Вдень вибирають потрібні дерева і на висоту 1-2 метри від землі знімають з них кору, а вночі чи пізно ввечері пиляють і вивозять. Раз так  нищать, то, можливо, кінець  світу наближається?

 

Коментарів до новини: 5
Переглядів новини: 1939
Читати далі
24.11.2015

-11-638Особливій дитині – повноцінне життя

Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів м. Ковеля став переможцем у конкурсі проектів місцевих ініціатив Волинської обласної ради та отримав можливість працювати за методикою Марії Монтессорі. 
Проблема інвалідності дуже гостро постає перед суспільством, коли це стосується дітей. Зокрема, у Ковелі та Ковельському районі налічується 580 дітей з різними вадами розумового та фізичного розвитку, і ця цифра з кожним роком невпинно зростає. Діти-інваліди потребують підтримки, допомоги та розуміння. Саме тому головні зусилля колективу Центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів м. Ковеля концентруються на процесі комплексної соціальної реабілітації, спрямовуються на особливу дитину. 
Нещодавно центр став переможцем у конкурсі проектів місцевих ініціатив Волинської обласної ради за напрямком “Організація ефективної системи надання послуг населенню”. Завдяки – проекту "Особливій дитині — повноцінне життя" були придбані матеріали за методикою М. Монтессорі, вартість яких становить 50 тис. грн. (45 тис. грн. було надано з обласного бюджету і 5 тис. грн. – з міського бюджету).
Методика, за якою відтепер працюватимуть і в Ковелі, розроблена італійським педагогом Марією Монтессорі ще на початку ХХ століття. Нині вона успішно використовується в усьому світі. 
Працюючи з дітьми, Марія Монтессорі звернула увагу на те, що дітям властиве особливе мислення, яке відрізняється від мислення дорослого. Крім того, вона помітила, що дитина у своєму розвитку переживає кілька особливих періодів, коли вона більш відкрита для сприйняття інформації. "Що в дитини в руках – те у розумі", – це коротке і змістовне формулювання важливої ролі вправ на розвиток дрібної і крупної моторики. Саме тому дуже важливо забезпечити дітям можливість отримати якомога більше відчуттів. 
Серед матеріалів, за якими фахівці Центру проводитимуть заняття з дітьми-інвалідами, – розвиваючі ігри, дошки Сегена, ляльковий театр, картки Домана, карти-пазли України та світу, кубики Зайцева, настінні розвиваючі модулі, світлодіодна пісочниця (малювання піском) та ін. Усе це є ключем до навколишнього світу, завдяки якому дитина впорядковує і навчається усвідомлювати свої хаотичні і необроблені враження про навколишнє оточення. 
Марія КИСЛЯК,
директор Центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів м. Ковеля.

Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів м. Ковеля став переможцем у конкурсі проектів місцевих ініціатив Волинської обласної ради та отримав можливість працювати за методикою Марії Монтессорі. 

Марія КИСЛЯК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 952
Читати далі
24.11.2015

03На виставці – розмаїття виробів із соломи

Настінні  прикраси,  композиції,  аплікації,  скульптура.  І  все  це  із соломи створила вмілими руками Марія Гаращенко. Виставку своїх робіт «З любов’ю до людей» майстриня представляє у галереї мистецтв  культурно-просвітницького центру.
Жінка впродовж багатьох років захоплюється соломоплетінням. Два десятиліття тому вона одна із перших на Волині започаткувала гурток «Золота соломинка», який діє у нашому місті при Палаці учнівської молоді.
Понад сто діток щороку приходять до Марії Максимівни, аби пізнати ази цього виду народної творчості.
Як розповідає сама пані Марія, це досить непростий і довготривалий процес. Адже потрібно влітку зібрати якісну солому, правильно її висушити, підготувати до роботи. Плетіння вимагає вправності рук і немало часу, та й з дітьми працювати непросто.
Про персональну виставку майстриня мріяла давно. І врешті задумане вдалося реалізувати.
Заступник міського голови Ігор Прокопів подякував Марії Максимівні за багаторічну працю, за те, що вона свої знання передає юним ковельчанам, бере активну участь у міських виставках, ярмарках. 
За плідну творчу діяльність, популяризацію народного ремесла, художню майстерність, вагомий особистий внесок у культурно-мистецьке життя міста та з нагоди відкриття персональної виставки у Ковелі Ігор Ярославович вручив майстрині Подяку міського голови.
Про свою колегу досить тепло відгукнулись освітяни. Зокрема, директор Палацу учнівської молоді Тетяна Середюк (на знімку) пригадала, як розпочинала Марія Максимівна працювати з дітьми. І сталося це завдяки її дочці, яка розповіла про свою талановиту маму.
Як переповідає Тетяна Володимирівна, учасники гуртка разом із своїм наставником неодноразово брали участь у виставках, конкурсах, ставали їх переможцями. Це дуже обдарована і творча майстриня, хороший вчитель.
Роботи вихованців гуртка «Золота соломинка» теж посіли своє місце на виставці. Варто додати, що діти разом із своїм наставником долучаються до благодійних ярмарків на підтримку воїнів АТО.
А ще пані Марія часто дарує свої роботи. її унікальні вироби зберігаються у приватних колекціях в різних країнах світу.
Запрошуємо оглянути виставку, яка діятиме упродовж місяця!
Відділ внутрішньої політики, організаційної роботи та зв’язків з громадськістю виконавчого комітету 
міської ради.

Настінні  прикраси,  композиції,  аплікації,  скульптура.  І  все  це  із соломи створила вмілими руками Марія Гаращенко. Виставку своїх робіт «З любов’ю до людей» майстриня представляє у галереї мистецтв  культурно-просвітницького центру.

Відділ внутрішньої політики, організаційної роботи та зв’язків з громадськістю виконавчого комітету міської ради.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 953
Читати далі

Повідомлення в номер / Талант, подарований Богом

24.11.2015

IMG_7405 (Копировать)Талант, подарований Богом

Шановний мій друже читачу! Чи задумувався ти, як пахне вітер, як відчуває квітка його обійми, про що квітка хоче порозмовляти з тобою?
Ось перед тобою – полотно "Весняний вітер". З картини віє на вас світла і тиха замріяність, лагідна спокійна радість, а разом з тим – таємничість.
Хочу розгадати таємницю сюжету і прозріваю: це ж – майстриня, авторка твору. Сама Віра Журба. Це її внутрішній світ. Це її світла замріяність. В кожній картині – сутність художниці, яка огорнена земною і космічною таємничістю.
Ось картина "Листопад. Вечір". Здавалося б, сюжет простий: в центрі предивної природи – храм. Але це не просто храм – це собор душі, яка одним крилом витає у небесах і розмовляє з Богом, а другим – притулена до земного життя.
Зачаровує "Сон-трава", огортає таїною Всесвіту "Чарівний Місяць". Не зупиняюся на техніках виконання, бо тут є найголовніше – жива душа квітучої природи. Віра Журба нас переносить в інший віртуальний і земний світ – життєдайної краси, яка має лікувальну магію. Кожен, хто прийшов із холодної осінньої сірості із тягарем психологічних проблем, із песимістичним настроєм від війни, неспокою і бідності, потрапляє в дивну і квітучу  оздоровчу оазу.
Квіти… Квіти… Квіти… 65 полотен!
І всі вони не статичні, а живі. В кожній присутній рух весняного лагідного і теплого вітру.
Мої роздуми суб'єктивні, тому вслухаюся, що ж скаже про свою виставку під назвою "Трави дитинства" винуватиця свята Віра Журба?
Хвилюється, дякує шанувальникам її творчості, яких повен зал, і вимовляє просту філософію буття:
"Ми найщасливіші в дитинстві. І пронести відчуття дитячого щастя через життя, і поділитися ним з усім світом – це і є найвища сутність нашого існування".
Повір, читачу: це – щирі слова. Вони підтверджуються колегами, подругами і просто шанувальниками.
Галина БОЖИК: – Віра — глибока творча душа Її внутрішній світ особливий, він через призму прекрасного проникає у наші серця добром, любов'ю, світом. Що не кажіть, а її талант подарований Богом.
Ірина МАСЛОВСЬКА: –Скромна, довірлива, талановита.
Мирослава ГУДИМ: –Хороша художниця. У неї —великий творчий потенціал і свій неповторний стиль. Віра мені іноді каже: "Я маю велику розкіш – я можу малювати".
Оксана ЦЮП'ЯЩУК: – Ця виставка – то початок нових звершень художниці. Без перебільшення, ми її називаємо нашою Катериною Білокур із своїм неповторним стилем.
Олена МІСЮРА: –Милуюся і радію. Це царство квітів для мене – велике відкриття. Ми хочемо передбачити майбутнє – краще створити його, як це робить Віра.
Світлана КИСЛЯК: –Виставка характеризує художницю, показує людину ніжну, добру, світлу. Тут присутня позитивна енергетика, від якої радісно стає на душі.
Олена ЦЬОМИК: –Дивуюсь, скільки художниця змогла створити. Дні минають, а вона ніби зупиняє для нас мить. Тут не треба слів – хіба супровід музики. Це безцінний дар.
На радість присутнім, в залі у той день була дивна мелодія скрипки у виконанні маестро Михайла Тлумака. Справді, квіти на полотні і музика створювали дивну гармонію, неповторну благодатну ауру, які надихали на роздуми.
А хто вона така, пані Віра Журба? Ніжний весняний пролісок чи тендітна і світла лілея? А, можливо, лотос, який символізує богиню?
Є у її жіночому єстві дивні пелюстки від кожної квітки. Ці квіти ще в бутоні. Тож розквітай, шановна Віро, на радість нам і цьому світу.
А ще потрібно подякувати за дивний життєрадісний вечір працівникам мистецької галереї і її ведучій Василині Столярчук.
Анатолій СЕМЕНЮК.
НА ЗНІМКУ: Віра  ЖУРБА (у центрі) в оточенні своїх шанувальників.
Фото з архіву автора.

Шановний мій друже читачу! Чи задумувався ти, як пахне вітер, як відчуває квітка його обійми, про що квітка хоче порозмовляти з тобою? Ось перед тобою – полотно "Весняний вітер". З картини віє на вас світла і тиха замріяність, лагідна спокійна радість, а разом з тим – таємничість.

Анатолій СЕМЕНЮК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 871
Читати далі

Повідомлення в номер / Вогонь поезії невгасний

24.11.2015

Изображение 037Вогонь  поезії невгасний

Впевнена, що  кожну  людину  хоч  на  мить  навідували  думки про  те, якою ж  буде   старість. Одні  її  бояться, інші смиренно  чекають на  неї  і  продовжують  будувати  плани, а  дехто  вірить, що  і у  старості  є   свої   позитивні  сторони.
У  кожного – своя  старість. Хтось  зустрічає її в  обіймах  коханого  чоловіка, в поцілунках улюблених  дітей, в  гомоні  та  щебеті  онуків. А  когось  доля  обділила  своєю  щедрістю і  прирекла  на  самотнє, сповнене  смутку  та  болю життя.  Але  і  ті, і  інші  в  однаковій  мірі  потребують  уваги  та  любові, чуйного  та  доброзичливого  ставлення  до  себе. Саме  це  й  намагаються  подарувати  літнім  людям  працівники  Територіального  центру  соціального  обслуговування  Ковельської  РДА.
Структурним  підрозділом    центру  є відділення  соціально-побутової адаптації (с. Поворськ). Тут надають соціально-побутові, психологічні, інформаційні,  юридичні та інші види соціальних послуг людям похилого віку та інвалідам. У відділенні проводять заходи, що розвивають різноманітні інтереси, здібності, таланти пенсіонерів. Також до свят та пам'ятних дат   відбуваються святкові зустрічі та вечори спогадів, під час яких літні люди  діляться своїми враженнями  і спогадами один з одним за  чашкою чаю, в дружній та приємній атмосфері.
Усі  підопічні, яких бачите на знімку,  однаково  важливі  та  особливі для  працівників цього відділення.  Кожному  хочеться  приділити  якомога  більше  уваги, допомогти, підтримати.  З-поміж  них  є  дуже  цікаві й  талановиті бабусі  та  дідусі. Про  одну  із  них  мені  хотілося б розповісти. 
Тарасюк  Ольга  Макарівна – жителька с. Поворська  –  дуже  мудра  й  талановита  жінка. У  свої 77 років  вона  бере  активну  участь  у гуртках та  концертах,  гарно  співає, пише  чудові   вірші, які  уже  не  раз  друкувалися  у  пресі.
Коли  поринаєш  у  світ  її  поезії, не  можеш  повірити у  те, що 77-річна  жінка,  яка  закінчила  сільську  післявоєнну  школу, може  так  тонко  і  щиро  виливати  свої думки  та  переживання  в  поетичні  рядки.  Вона  не  раз  говорить, що  слова  самі  ллються  невпинним  потоком  з  її  багатої  уяви і, якби  мала  час  та  здоров’я, то  писала б  без  упину.  Адже  вірші  для  неї – змога відкрити  душу, порадіти, пожуритися, помріяти, подякувати. 
Життя  не  раз  "било"  стареньку: ще  дитиною  пережила  злидні  війни,  тяжко  працювала, поховала  чоловіка  та  сина.  Та,  попри  всі  незгоди  і  труднощі,  вона  випромінює  неймовірну  енергію, її  душа  сповнена  безмежної  віри  у  себе, оточуючих,  надії  на  краще  майбутнє, а  її  очі  світяться  доброзичливістю  та  спокоєм.  Завжди  приємно  відвідувати  Ольгу  Макарівну, адже  знаю, що  кожного  разу   з  порога  мне  буде  зустрічати  гостинна  бабуся  з  привітною  посмішкою  на  устах, з  корисною   порадою  та  чуйним  словом, коли  це  потрібно.  
Усі   соцпрацівники  Поворська  поважають  цю  неймовірну  жінку.  А  вона  навзаєм   дарує  нам  свою  любов  та  вдячність. Підтвердженням  цьому  є вірш-подяка Ольги Тарасюк.
Світлана СІЛЬЧУК, соцпрацівник.
l
 Так  швидко  молодість  
та  пролетіла.
Торкнула  душу осінь  золота.
І  сивина  нам  скроні
  посріблила.
Нагрянула  вже  старості
  пора. 
І  щиро  вдячні  ми  державі,
Що  допомогу  немічним  дає.
Тому  що  не  в  усіх
 стареньких
Є  діти  поряд і  опора  є.
А  Семенюк  Сергій –
 наш  голова  сільський.
Всіх  підопічних він  
не  забуває.
І  хто  звернувся в   
час  тяжкий,
Чим  може, тим й  допомагає.
Отож  на  варті  наших
  "стариків"
Із  щирим  серцем і  душею
 теж
Стоять завзяті
  соцпрацівники
Їх  доброті  і  чуйності  немає
  меж. 
У  нас  в  сільраді  є  кімната,
Де  Валя  й  Свєта господині,
Привітні, милії  дівчата.
Вони  для  нас, мов  берегині.
І  Таня Киричук , і Барда  Алла,
І  Валя  Тарасюк, і Свєточка
  Кавун
Не  раз  в  нужді  допомагали,
Це  нашого  життя  “двигун”.
Ми  вдячні Богородиці і Богу,
Що  старості  роки  змогли
  зустріти,
Що  гонять  із  душі тривогу,
Що можемо  життю радіти.
І нашим  берегиням — дяка,
Що люблять  і піклуються про
  нас,
Що допоможуть  усіляко.
Здоров'я  їм  сьогодні  
й  повсякчас.
Ольга ТАРАСЮК.  

Впевнена, що  кожну  людину  хоч  на  мить  навідували  думки про  те, якою ж  буде   старість. Одні  її  бояться, інші смиренно  чекають на  неї  і  продовжують  будувати  плани, а  дехто  вірить, що  і у  старості  є   свої   позитивні  сторони.

Світлана СІЛЬЧУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 908
Читати далі
19.11.2015
“Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була!”
Павло ТИЧИНА.

“Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була!”
Павло ТИЧИНА.

nevs_2014_023“Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була!”

Дорогі ковельчани!

Шановні земляки!

День Гідності та Свободи – це день, коли Україна по-справжньому усвідомила важливість національної єдності. Щиро дякуємо усім, хто довів собі та світовій спільноті, що українці – це нація з непоборним духом, яка захищає європейські демократичні цінності та ідеали.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 2235
Читати далі

Повідомлення в номер / Україна –держава вільних людей

19.11.2015
Україна –держава вільних людей
Дорогі волиняни! Шановні учасники Революції Гідності!  
День Гідності та Свободи – надзвичайно історично важливий та пам'ятний день для України. Це день свободи, надії, свято вільних українців.
Відповідно до Указу Президента України Петра Порошенка український народ вдруге відзначає цей день в такому форматі, що стало наслідком революційних подій 2013-2014 років: Революції гідності, окупації Кримського півострова, початку неоголошеної війни на Сході України з північним сусідом. 
Саме у цей день, 21 листопада, на Майдані з'явилися перші намети, що дали початок великій та переможній боротьбі свідомого українства проти тогочасного режиму. Українці на весь світ заявили про своє прагнення жити у вільній, незалежній, демократично розвиненій європейській державі, ім'я якій – УКРАЇНА. 
Мільйони вийшли на вулиці з гаслом "Україна – це Європа". І їх вибір боротьби за свободу та гідність – виправданий. Бо якщо тоді це було щире прагнення, яке об'єднало націю, то нині це – реальність, яка вкотре доводить: Україна – європейська держава. Яскравим свідченням цього є підтримка європейською спільнотою мирних прагнень та прогресивних змін в нашій державі, глибоких реформ в економічному, політичному та соціальному житті країни. 
На превеликий жаль, за прагнення називатися повноправним членом європейського співтовариства Українській державі довелося заплатити високу ціну. Позаяк європейський поступ українців намагалися та досі намагаються зупинити. 
Безжальні розстріли активістів Революції Гідності на Майдані у столиці  країни та неоголошена війна на Сході України забрали життя сотень українських синів і дочок. Не вагаючись ні хвилини, не шкодуючи власного життя, вони вступили у нелегкий бій за мирне європейське майбутнє, незалежність та суверенітет Батьківщини. 
Розпочавши виснажливу боротьбу за європейську Україну, ми показали всьому світові, що ми – єдині, а українська нація – це нація нескорених, сильних духом, гідних, вільних нащадків славного козацького роду.
Шановні волиняни!
Гідність, єдність та свобода – це ті принципи, які об'єднали прагнення мільйонів українців до змін та змінили хід української історії ХХІ століття. 
Спасибі всім, хто творив Революцію Гідності. Дяка доблесним українським воякам, що сьогодні безстрашно захищають кордони нашої держави. Щире спасибі українському народу за прагнення до прогресивних змін. 
Вірю у мирну, цілісну, суверенну, європейську Україну!
Слава українському народові! 
Слава Україні! 
З повагою  –
Володимир Гунчик,
голова обласної державної адміністрації.

IMG_3361Україна –держава вільних людей

Дорогі волиняни! Шановні учасники Революції Гідності!  

День Гідності та Свободи – надзвичайно історично важливий та пам'ятний день для України. Це день свободи, надії, свято вільних українців.

Володимир Гунчик.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 995
Читати далі

Повідомлення в номер / Майдан у наших серцях живе

19.11.2015
Майдан  у  наших 
серцях  живе

imagesМайдан  у  наших серцях  живе

Гідність, свобода – це не тільки філософські поняття, але  цілком "приземлені" категорії. Не помилюсь, коли скажу, що кожен українець гідний європейського рівня життя. Віками, через  нетрі рабства, колонізацій він проносив невмирущий дух свободи. Саме українець перший у світі писав демократичну Конституцію Пилипа Орлика, основоположними засадами якої скористались Європа, Америка, але, на жаль, не ми. 

Анатолій СЕМЕНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1046
Читати далі

Повідомлення в номер / Знову – на Схід

19.11.2015

східЗнову – на Схід

Ще два роки тому ніхто і не думав, і не міг би повірити в те, що Незалежність та цілісність нашої держави будуть відстоюватись великими силами і значними втратами. Саме у дні великої скрути в Україні народилась верства громадян, які ціною власного часу, статку, а інколи навіть ризиком втрати здоров'я та життя взяли на себе відповідальну місію підтримки Збройних Сил України, добровольчих  батальйонів  та мирного  населення  прифронтових територій.
Таких людей чимало й на Ковельщині, і хоч останнім часом в засобах масової інформації трапляються повідомлення про те, що волонтерський рух, спрямований на підтримку Збройних Сил України, дещо згас, спільна діяльність жителів Ковельського району, сільських голів та представників Волонтерського центру при Ковельській районній раді стабільно дає свій результат. Так, днями Волонтерський конвой з Ковельщини вкотре відправився на Схід України.
Очолив поїздку в Донецьку область голова Волонтерського центру, очільник районної ради Ігор Верчук (на знімку він разом із Василем Марчуком). Разом з ним туди відправились: голова Ковельської станиці братства вояків ОУН УПА Сергій Козуля та творча група підтримки у складі відомого волинського барда Миколи Більшевича, вокалістів Василя Марчука і Степана Петруся, які повезли на Схід найдорожче – пісні з рідного краю.
Щодо гуманітарного вантажу, то за досить короткий термін часу жителі Ковельського району зібрали велику кількість продуктів харчування: овочі та городину, крупи, консерви, шоколад, печиво, каву, чай, засоби гігієни, медикаменти, теплий одяг і взуття. Варто зазначити, що, не дивлячись на те, що тільки-но завершились виборчі перегони, сільські голови активно взялись до роботи, пов'язаної із підготовкою гуманітарного вантажу. Серед них – Дмитро Ковган, Петро Олексюк, Віктор Павлов, Ніна Колочун, Володимир Демидюк.
Принагідно дякуємо жителям Радошинської, Городищенської, Любитівської, Дрозднівської та Уховецької сільських територіальних громад, які надали посильну допомогу для захисників Вітчизни. Особливі слова вдячності висловлюємо керівництву Ягодинської митниці та приватним підприємцям Дмитру Килибі, Юрію Хороших.
Велику кількість медикаментів та медичних засобів першої необхідності за сприянням Степана Петруся волонтери доправили у місцевий військовий госпіталь. Допомогу, яка так необхідна, але яку не сподівалися отримати, волонтери завезли бійцям 24-го окремого штурмового батальйону "Айдар", 14-ої Володимир-Волинської та 93-ої окремих механізованих бригад, які дислокуються в Донецькій області.
Населені пункти, на території яких несуть службу наші військовослужбовці, знаходяться за 300 метрів від ворожих блок-постів, а це неабияк впливає на матеріальне забезпечення військових формувань, адже зазвичай волонтери про них забувають. А хлопцям для повноцінного забезпечення та належного несення служби потрібно усе – і харчі, і одяг.
Тож звертаємося до усіх небайдужих громадян, які мають змогу та бажання допомогти в забезпеченні наших захисників: "На жаль, війна триває. Будь-ласка, не будьмо байдужими, допомагаймо молитвою та доброчинністю. Тільки спільними зусиллями ми зможемо забезпечити наших бійців усім необхідним, а відтак захистити нашу країну".
Слава Україні!
Виконавчий апарат Ковельської районної ради.

Ще два роки тому ніхто і не думав, і не міг би повірити в те, що Незалежність та цілісність нашої держави будуть відстоюватись великими силами і значними втратами. Саме у дні великої скрути в Україні народилась верства громадян, які ціною власного часу, статку, а інколи навіть ризиком втрати здоров'я та життя взяли на себе відповідальну місію підтримки Збройних Сил України, добровольчих  батальйонів  та мирного  населення  прифронтових територій.

Виконавчий апарат Ковельської районної ради.


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 983
Читати далі