Край, овіяний козацькою славою і скроплений кров’ю борців за волю України
«Ми перебуваємо в центрі ще до кінця не пізнаної Галактики української величі, героїки, доблесті й честі. За своєю силою національно-визвольна боротьба в Наддніпрянській Україні в 1917–1920 роках має небагато аналогів у світовій історії – це була організована, суцільна війна українства зі всіма окупантами – від Збруча до Кавказу, від Одеси до Чернігівщини.
Тепер я розумію, що УПА зродилась не на Волині і не в Карпатах, а тут, в Холодному Яру. А через 20 літ нове покоління борців – вже під проводом Романа Шухевича – продовжило кривавий змаг за право нашого народу на буття. Пам’ять про Холодний Яр покликала нові легіони для боротьби за волю України».
(Володимир Гонський).
Цієї весни виповнюється 95 років від дня загибелі Головного отамана Холодного Яру Василя Чучупака, а також 95 років від часу створення Холодноярської бригади та Степової дивізії – легендарних добровольчих формувань, які взяли участь у всеукраїнському повстанні проти російських окупантів навесні, влітку й восени 1920 року.
Ювілейні 20-ті вшанування борців за волю України проходили у Чигирині і в Холодному Яру 25–26 квітня 2015 року за участю Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.
Із Ковеля теж виїхала делегація від ГО «Майдан Гідності» та ГО «Союз Українок». Подаємо нотатки про ту незабутню подорож.
25 квітня. Субота.
Першою зупинкою був Канів… Привільно котить свої могутні води Дніпро. На крутих узгір’ях над блакитними плесами Славутича у одвічній красі біліє в цвіту стародавнє місто.
Цьому куточкові Землі судилося стати відомим усьому світу. Тут, на високому кургані, поховано прах невмирущого геніального сина України – Т. Г. Шевченка. Він тут навічно звівся у бронзі і граніті. Дніпро і кручі… Як вкарбовуєтесь ви в пам’ять кожному, хто хоч раз побачить вас, скільки вражень винесе кожна людина?
Ми сюди прибули на світанку. Вранішня прохолода разом із ароматом свіжої зелені приємно збадьорили. З величезним духовним піднесенням і щемливим трепетом у грудях віддали низький поклін і щиру молитву за душу нашому Пророкові. З цього святого місця перед нашим поглядом відкрилися захоплюючі краєвиди. Внизу сріблився під променями Сонця, яке викочувалося з-за обрію, могутній Дніпро. Над чистим плесом кружляли білі чайки. Поміж верболозів вдивлялися в безмежжя неба голубі очі озер, заквітчаних ліліями.
Голубі Канівські гори, смарагдові гаї, жива ртуть Славути – це духовна і естетична цінність усього народу. Заряджені позитивною енергетикою, з думками, насиченими мелодіями власних сердець, які полинули в провесінню даль, ми попрямували до місць, де дух Холодного Яру завжди живий і роками, десятиліттями й віками гартує патріотів…
Чигирин, Богданова гора, бастіон Дорошенка. Тут відбулися молебні за Україну Патріарха Філарета, а також його благословення воякам. Виступали керівники Черкаської області та командири батальйонів. Скрізь майоріли прапори і лунали патріотичні гасла: «Слава Україні!», «Героям слава!», «Слава нації!», «Смерть ворогам!», «Україна – понад усе!» і т. д. Відчувалися великий патріотичний дух, єдність нації, піднесення настроїв.
В той же час в очах людей бачили тривогу за долю України, за долю вояків, які марширували повсюди, демонструючи високу дисципліну, відмінний вишкіл і справжній патріотизм. Тут і відбувалось покладання квітів до пам’ятника Богдану Хмельницькому.
Далі урочистості продовжилися на стадіоні. Вони передбачали парад учасників АТО, військовий і медичний вишколи, книжковий та сувенірний ярмарки, дитячий конкурс «Малюнок – воїну», урочисте відправлення новобранців полку «Азов» на фронт.
Після цього відбувся мистецький фестиваль козацької слави «Холодний Яр – 2015» за участю провідних українських митців, звучали виступи вояків, волонтерів і політиків. Глядачів зворушили майстерністю виконання гурт «Передзвін» (Калуш), бандурист Данило Мельник (вояк батальйону «Донбас»), гурт «Друже музико» (Одеса), кобзар М. Коваль (Черкащина), гурт «Вертеп» (Дніпропетровськ), Олекса Бих (Київ, ДУК «Правий сектор»), гурт «Широкий лан» (Калуш), Неля Франчук (Київ), Тарас Жотинський (Івано-Франківськ), гурт «Тінь Сонця» (Київ), Тарас Силенко, Арсеній Білодуб, Роман Коваль. Відбувся й конкурс знавців історії Холодного Яру.
26 квітня, неділя. С. Мельники, центр. Столиця Холодного Яру.
Запам’яталися покладання квітів і вінків до Меморіалу героям Холодного Яру і до пам’ятника поручникові Армії УНР, письменникові Юрієві Горлісу–Горському. Патріотично звучали виступи керівників Черкаської області, командирів батальйонів і полків, митців, народних депутатів.
Виступила на мітингу і Леся Янг, дочка Юрія Горліса–Горського, автора знаменитого роману «Холодний Яр». Влітку 1943 р. тут у Мельниках він організував велелюдні вшанування Василя Чучупака, а тепер приїхала його дочка з Німеччини через 72 роки вшанувати Головного отамана.
Слово мав наш земляк, «майданівець», волонтер і бард Микола Більшевич, який передав вітання учасникам мітингу від ГО «Гідність Майдану», ГО «Правий сектор» і ГО «Союз Українок» та виконав патріотичну пісню, присвячену добровольчим батальйонам «Воля» і «Айдар» та всім борцям за волю України.
Наступні акції-формування вояцької делегації для вшанування могили Головного отамана Холодного Яру та Братської могили холодноярців, відкриття і освячення символічної могили братам Чучупакам, могили яких не збереглися (цвинтар с. Мельники), теж схвилювали і викликали піднесення.
Далі відвідали Мотрин монастир, де в юності послушником був Максим Залізняк, де «табором стояли гайдамаки», де бував Тарас Шевченко; хутір Буда, тисячолітній дуб Максима Залізняка, символічну могилу останнього кошового Запорозької Січі Петра Калнишевського, храм Праведного Петра Багатостраждального, музейно-етнографічний комплекс «Дикий хутір».
Останнім відвідали храм в Суботові з усипальницею Б. Хмельницького. Ініціатором урочистостей виступили історичний клуб «Холодний Яр», полк «Азов», ДУК «Правий сектор», легіон «Свободи», Українська православна церква КП і влада Черкащини.
Вшанувати героїв Холодного Яру прибули батальйон ім. Кульчицького, батальйони «Чернігів», «Полтава», «Золоті ворота», Національна гвардія, козацький полк ім. Івана Богуна, чорні запорожці з Перемишля, Пласт, Український легіон.
Цікавою була наша зустріч з письменником В. Шклярем. Адже він Ковельщину добре пам’ятає, особливо – Ганну Зелену із Скулина. Передали йому вітання від неї ті, що відвідали Ганну Зелену на день народження (Л. Козуля, О. Місюра, К. Кухаренко) та інші.
На цих заходах В. Шкляр також виступив. Він, зокрема, сказав: «Холодний Яр – це Січ українського духу, української звитяги. А для ворога це був киплячий казан на жовто-блакитному вогні. І в цьому вогні повстань, у цьому киплячому казані згорали тисячі московських окупантів та їхніх прислужників».
Актуальними є вислови про козацький край Павла Вольвача: «Останніми роками відбулося щось незвичайне, глибинне, на рівні тектонічних зсувів і розламів. Попри неувагу політиків, на поверхню сучасного українського буття, наче затонула Атлантида, виринає Центральна Україна. І це невипадково.
Адже саме тут, у цій старожитній, гетьманській, козацькій Україні – на Черкащині, коріняться наше Слово (Тарас Шевченко) і наша Шабля (від Б. Хмельницького до Юрка Тютюнника та братів Блажевських). У цьому ж ряду – і герої-холодноярці. Про це свідчать не лише пам’ятник і наші вшанування. Про це свідчить оце небо, в якому іскрить героїчна енергетика і витають козацькі тіні. Вони і зараз спадають вниз, до нині сущих, стають плече до плеча й розширюють коло до безмежжя. З ними українці непереможні».
Українці у всі часи та понад усе цінували свою свободу. Через те воювати нам доводилось багато і часто. Доводиться і нині захищати себе від нападників і не допускати завоювання нашої землі. Хто б міг подумати, що брати до рук зброю українцям доведеться й у третьому тисячолітті і що один із розділів роману Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр» називається «Бий москалів – рятуй Україну!» сьогодні теж на часі?
На прапорі гайдамаків Холодного Яру був напис: «Воля Україні або смерть!». Під таким самим гаслом нині йдуть у бій добровольці полку «Азов». «Все для України!» — говорять волонтери Цивільного корпусу «Азов», наближаючи нашу перемогу самовідданою працею в тилу.
Отже, робимо висновок: враховуючи героїзм, патріотизм, незламність, нескореність борців за волю України в усі історичні часи, твердо віримо, що нинішнє покоління, яке на генетичному рівні ввібрало всі ці риси своїх предків, гідно захистить свою рідну багатостраждальну неньку-Україну.
Слава Україні! Героям Слава!
Антоніна ГЛАДУН,
член ГО «Союз Українок».
НА ЗНІМКАХ: делегація Ковельщини під час ювілейного 20-го вшанування борців за волю України 25-26 квітня 2015 року.
Фото з архіву Ковельської філії
ГО «Союз Українок».
«Ми перебуваємо в центрі ще до кінця не пізнаної Галактики української величі, героїки, доблесті й честі. За своєю силою національно-визвольна боротьба в Наддніпрянській Україні в 1917–1920 роках має небагато аналогів у світовій історії – це була організована, суцільна війна українства зі всіма окупантами – від Збруча до Кавказу, від Одеси до Чернігівщини.
Антоніна ГЛАДУН.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 830
Не популізм, а турбота про людей
Вчитель від Бога
15 травня — Міжнародний день сім’ї
Представники міської громади побували на Рівненському полігоні
Край, овіяний козацькою славою і скроплений кров’ю борців за волю України
Історія Вербського монастиря: домисли і правда
Чи наші можновладці думають будувати справжню Українську державу?
Незабутнє
Фестиваль пісні й танцю
Путівки — учасникам АТО