Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 12 березня 2026 року №11 (13020)

Повідомлення в номер / Програма відзначення в місті Ковелі 24-ї річниці Незалежності України

20.08.2015

10232155m

23 серпня
З 9.00 і впродовж дня – загальноміська акція "Прикрасимо місто прапорами";
15.00 – відкриття виставки місцевих художників "Триптих" (культурно-просвітницький центр);
16.00 – вечір української музики (культурно-просвітницький центр).
24 серпня
13.00 – акція: малюнок на асфальті "Барви рідної землі" (біля міського фонтану);  
14.00 – Всеукраїнська хвилина пам'яті за загиблими під час проведення антитерористичної операції на Сході України;
14.30 – патріотична акція "Дитячі мрії" від клубу "Капітошка" та міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (біля міського фонтану);  
16.00 – відкриття свята Дня незалежності України (парк культури імені Тараса Шевченка); 
16.10 – молебень за Україну (парк культури імені Тараса Шевченка);
16.30 – Парад вишиванок "Орнаменти Незалежності" (урочиста хода від пам'ятника Тарасу Шевченку до пам'ятного знака "Борцям за волю України);
17.00 – мітинг-реквієм за загиблими під час проведення АТО (стела пам'яті на честь загиблих учасників АТО – бульвар Лесі Українки);
17.30 – урочисте зібрання з нагоди Дня Незалежності України "З Днем народження, державо!" (літня естрада парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки);
18.00 – концертно-розважальна програма "Запрошуємо на гостини" (літня естрада парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки);
18.00 – відкриття тематичної виставки "Героям Слава!" (Ковельський історичний музей);
14.00 – 20.00 – містечко майстрів та виставка-продаж продукції місцевих виробників (парк культури і відпочинку ім. Лесі Українки);
18.00 – "Козацькі забави" від Федерації українського рукопашу гопак (парк культури і відпочинку ім. Лесі Українки біля міського фонтану);
19.30 – караоке "Я люблю Україну" від ГО "Молодіжний центр "Ковель" (площа біля магазину "Вопак").
              
Спортивні заходи
21-23 серпня – Всеукраїнський фестиваль футболу серед юнаків 2003-2006 років народження  (МЦ ФЗН "Спорт для всіх"; спортивні майданчики ЗОШ №7 та ЗОШ №12).
Початок матчів о 10.00;
21-22 серпня – шаховий турнір з нагоди Дня Незалежності України (шаховий клуб комплексної ДЮСШ ім. Є. Кондратовича). Початок змагань об 11.00;
24 серпня – спортивно-патріотичний захід "Річкою Турією на козацьких чайках"  (міське водосховище. Старт від СДЮШОР "Ніка-Сільмаш").
Початок о 18.00;
26 серпня – відкритий чемпіонат міста з футболу. (Спортивний майданчик ЗОШ №1).         
Початок змагань о 17.00.
24 серпня впродовж дня – загальноміська акція "Рушники єднання".
24 серпня з 9.00 до 22.00 у парку культури і відпочинку працюватимуть заклади торгівлі та харчування.    
Оргкомітет.

Програма відзначення в місті Ковелі 24-ї річниці Незалежності України


Програма  відзначення в районі 24-ї річниці Незалежності України та Дня Державного Прапора України

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1144
Читати далі

Повідомлення в номер / Наша гордість, наша слава

20.08.2015

DSC02219Наша гордість, наша слава

Село моє, для мене 
ти єдине,
Як мати рідна, як саме
 життя, 
Як хліб землі, як пісня
 лебедина. 
Не стань тебе – впаду 
у небуття.
Віктор Геращенко.
Наша Волинь прекрасна! Для кожного її мешканця вона наймиліша. Ми потопаємо у розкішній природі, маємо багато озер, а люди у нас привітні та працьовиті.
Саме серед такої краси розташоване село Скулин. Дістатися сюди можна автошляхом Ковель-Скулин, проїхавши 16 км від Ковеля.
Історія села є досить цікавою. З XVI  по XVII ст. воно перебувало у складі Великого князівства Литовського і Речі Посполитої та належало до Волинського воєводства, Володимирського повіту, Ковельського староства.
У 1564 р. імігрував у Литву відомий московський воєвода Андрій Курбський. 4 липня 1564 р. (за старим стилем) йому була видана грамота на володіння Ковельським староством, до складу якого входило й  село Скулин. У 1571 р. Курбський одружився з Марією Гольшанською, за першим шлюбом – Монтол. Бажаючи припинити стосунки своєї дружини з її синами від першого шлюбу, князь зачинив її в Ковельському замку. 
12 вересня 1577 р. Андрій Монтол (старший син Марії) нападає на скулинські землі. У травні 1583 р. Андрій Курбський помер. Ковельське помістя перейшло його другій дружині Олександрі Петрівні Семашко. 7 лютого 1590 р. возний Володимсирського повіту Моісей Дегтевський доніс у суд на спадкоємців Курбського про незаконне володіння помістям,  і землі Скулина були повернені до королівської казни.
Новий етап в історії починається з приєднання Правобережної України до Російської імперії. Війна Німеччини та СРСР не залишила осторонь жодного жителя села. В кінці 1942 – на початку 1943 рр. багато з них вступили у лави УПА, яка діяла в навколишніх лісах.
Через це, відразу в'їжджаючи у село Скулин, з правого боку  зустрічаємо пам'ятник Борцям за волю України, який було відкрито 14 жовтня 2007 р. Проживає у селі Скулині й колишня зв'язкова УПА Ганна Зелена, яка може багато розповісти про ті часи.
З лівого ж боку, при в'їзді у Скулин, знаходиться Скулинське лісництво, яке очолює мудрий керівник Леонід Лисюк. Господарство займає площу 2629 га. Лісництво розділене на три майстерських обходи, на яких працюють Павло Бойко, Сергій Кравчик та   Олександр Сидорук.
Господарство спеціалізується у двох напрямках. Це –  ведення лісового господарства та переробка деревини. Дружина Леоніда Миколайовича пані Валентина є вправною вишивальницею,  яка творить дива на полотні – рушниках, подушках, серветках та інших речах.
Ще однією гарною вишивальницею села є Катерина Барчук, яка створює музей вишивки. Саме з нею слід поспілкуватися тим, хто цікавиться стародавньою вишивкою та старовинними піснями, бо саме Катерина Іванівна керує фольклорним колективом "Джерело", що є гордістю села.
На сьогоднішній день у Скулині діє сільська рада, головою  якої вже багато років поспіль є Петро Рудень. Він  – дбайливий господар, що постійно турбується про своє рідне село, де жили його пращури, живуть батьки, діти та зростають онуки.
У 1861 р. в Скулині з'явилася перша початкова школа, якою опікувалася церква. До цього часу селянських дітей навчав у себе вдома священик. 15 грудня 1885 р. вона змінила свій статус на церковно-приходську школу. На початку XX ст. в селі діяла польська чотирикласна початкова школа. У 1939 р. вона була закрита і відновила свою діяльність 1944 р. Очолила школу  Галина Седіна. 
1949 року було дано дозвіл на перехід школи на семирічний строк навчання. Першим директором став Федір Кравчик. У 1975 р. було завершено будівництво двохповерхової колгоспної контори, цю будівлю передали під приміщення навчального закладу, директором якого того ж року став  Петро Бойчук. Про нього жителі села й досі відгукуються тепло та з великою повагою. При його керівництві було побудовано у 1991 р. нову двоповерхову простору школу. Пізніше її директором стала Надія Поліщук, а з 2011 р. директором школи є Світлана Савлук.
Діє у Скулині місцевий будинок культури (директор – Наталія  Бурносова). У приміщенні будинку культури розташована сільська бібліотека, де Валентина Оніщук  радо зустрічає усіх читачів.
Вагоме місце в житті селян займає церква Апостола і Євангеліста Іоана Богослова, що  знаходиться у самому центрі села. Вона є пам'яткою архітектури, збудована  у 1878 р. Священиком церкви є Федір Шамайло. Він робить вагомий внесок у розвиток релігійної установи. Також отець Федір тримає страусину ферму. За цими птахами дуже цікаво спостерігати, а  ще – Федір Трохимович може  розповісти про них дуже багато.
Найвідомішим туристичним об'єктом села є урочище "Нечимне", що знаходиться за 4,5 км на північний захід від Скулина. У 2004 р. з ініціативи  голови Ковельської райдержадміністрації  Віталія Карпюка до урочища прокладено дорогу,  і тепер всі бажаючі можуть вільно туди добратися. А вже в урочищі вас радо зустрінуть та проведуть тими стежками, де колись бігала маленька Леся Українка. 
На території заповідника знаходиться музей "Лісової пісні". У ньому – книги, документи, листи, фото, які  розповідають про історію написання "Лісової пісні". Експонуються в музеї речі побуту кінця ХІХ – початку XX ст. В окремому залі представлені ілюстрації до "Лісової пісні" художниці Софії Караффи-Корбут. 
У заповіднику зростає могутній, крислатий дуб,  під яким любила відпочивати Леся Українка, а поряд з ним ростуть дуби, які посадили поет М. Т. Рильський та композитор А. Й. Кос-Анатольський. Є тут також  криниця,  з якої Леся брала воду, позначено місце,  де стояла хатина дядька Лева. Є альтанки для відпочинку. 
Стежина, яка веде до лісового озера, обставлена дерев'яними скульптурами – це персонажі "Лісової пісні". Саме озеро гарне та таємниче. Його колись бачила наша поетеса, і воно надихнуло її написати шедевр світової літератури –  драму-феєрію "Лісова пісня". Жителі ж села Скулина це озеро та урочище "Нечимне" називають лагідно і тепло "Леся".
Ще одним туристично-краєзнавчим об'єктом неподалік Скулина є гідрологічний заказник "Соминський", що представлений заболоченим озером, біля якого розміщена зона відпочинку. Тут гості можуть у відведених зонах розкласти багаття та насолодитися всією красою волинського лісу.
Ось таким є наше село Скулин. Воно ховається у віночку лісів, купається в  озерах, а кожен з його жителів є доброю та гарною людиною.
Ольга БОЙКО, 
зав. сектором музею "Лісової пісні" в урочищі "Нечимне". 
НА ЗНІМКАХ: під час цьогорічного свята "Лісова пісня" в урочищі "Нечимне", в якому взяли участь самодіяльні митці  з с. Білина і с. Скулина, в т. ч. відома співачка Тетяна Відник, а також колишня зв'язкова УПА Ганна Зелена (вони сидять поруч із односельцями); озеро Нечимне сьогодні.
Фото 
Сергія ДАНИЛЮКА.

Наша Волинь прекрасна! Для кожного її мешканця вона наймиліша. Ми потопаємо у розкішній природі, маємо багато озер, а люди у нас привітні та працьовиті. Саме серед такої краси розташоване село Скулин. 

Ольга БОЙКО.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 946
Читати далі

Повідомлення в номер / Візерунки долі

20.08.2015

IMG_1990Візерунки  долі

Найдревніше письмо на землі –
 вишиття:
В знаках-символах – мудрість
 віків закодована.
Прочитати його намагаюсь
 дарма все життя.
Вушком голки та тайна надійно
 захована. 
З глибини минувшини дійшли до нас в орнаментах українських вишивок символи Сонця, Води і Землі – тих сил, без яких неможливе саме життя і які для нашого народу споконвіку були святими. Простою й водночас геніальною системою знаків – квадратиків, хрестиків, "вужиків" – "записували" наші пращури своє бачення Всесвіту, життя на Землі, народження й смерті, свого місця й покликання. 
Хрест – прадавній символ поєднаних вогненної і водної стихій, чоловічої та жіночої енергій у їхній божественній парності, квіти-зорі  уособлювали уявлення про Всесвіт як систему, птахи символізували людські душі... Намагаючись розгадати таємниці буття, творили майстрині чудодійний оберіг життєдайної сили свого роду.
Уславлене в піснях і легендах, давнє і завжди нове, мистецтво вишивки неодмінно асоціюється з жінкою, її вправними руками, ніжною душею, артистичною натурою, витонченим чуттям, з таїною її єства. Відтоді, як перша майстриня створила свій правізерунок і аж донині, це дивовижне ремесло перетворює жінку в обраницю вічності, яка своєю голкою об'єднує віки й покоління, минувшину й сьогодення. Ниточка за ниточкою, хрестик за хрестиком – тихо і неквапливо мережиться особливий, небуденний світ. 
Усе це спадає на думку, коли поринаєш у світ справді чарівних візерунків, неповторних у своїй красі та досконалості, що їх за десятки літ натхненної праці створила невтомна вишивальниця, берегиня нашої національної традиції Ніна Габрилевич. Нещодавно у культурно-просвітницькому центрі відкрилась 18-та персональна виставка її робіт (на знімках – деякі з них). 
Ніна Сергіївна – людина мистецтва за покликанням (хоч багато років віддала роботі у військкоматі): диригент оркестру народних інструментів за фахом, багаторічна учасниця ансамблю пісні і танцю "Лісова пісня", а всю свою любов, талант і пристрасть віддала вишивці, без якої не уявляє свого життя. Це мистецтво у неї в генах. Як найдорожчий спадок, береже мамині візерунки і світлий дитячий спогад: тато за вишиванням! Творчість дає можливість відтворити на полотні гарний настрій, відновити душевну рівновагу, відпочити серцем, подарувати втіху собі та іншим. 
Кожний виріб для майстрині – це її дитина: у кожен вклала вона часточку душі й кожному дала ім'я. "Кармеліта", "Берегиня", "Провесінь", "Ніжність", "Лілеї", "Витинанка" – назви рушників та серветок такі ж вишукано-поетичні, як і самі вишивки.  
Творчий здобуток Ніни Сергіївни великий та розмаїтий: доріжки, серветки, сорочки, скатертини, панно, обкладинки до книжок, килимки, ікони, гобелени і навіть Пасхальні яйця. Та найбільше у ньому – рушників. Це – особлива любов майстрині: вінчальні, весільні, великодні, і серед них – найбільш пам'ятний, той, що вишивала собі на весілля. Скільки хвилювання, мрій, надій, сподівань і досі цвітуть на ньому! Не рушник вишивала, а долю свою. І вдалася вона доброю, бо обдарувала вірним подружжям, з яким багато років у парі йдуть життєвим полем. 
Ласкою рук і серця зігріті сорочки, вишиті для найдорожчих – чоловіка і сина. У кожен хрестик вкладено стільки любові і ніжності, що віє від вишиванок справжнім теплом. Неповторна енергетика кольорів, поєднана зі світлими почуттями і гарними думками, перетворює її вишиття  в оберіг для самої майстрині та дорогих її серцю людей. Є в її колекції і хрестильні льолі – "Маленькому козаку" і "Маленькій україночці", в які одягають немовлят на хрестини. 
Вишивала сорочки Ніна Сергіївна і для Народного дитячого танцювального ансамблю "Барвінок" ковельського Палацу учнівської молоді, учасником якого 10 років був її син Сергій, а Заслуженому народному ансамблю пісні і танцю "Колос" Торчинського будинку культури, де він танцює зараз, вона подарувала неперевершений рушник "Цар-Колос". 
Мисткиня охоче ділиться творчими знахідками і секретами, підтримує зв'язки з вишивальницями в Україні й за кордоном. Так, рушники за її ескізами вишивають на Кубані – напевно, чиясь українська душа, розбуджена генетичною пам'яттю, запрагла причаститись прадавнім мистецтвом свого забутого роду. 
Роботи пані Ніни нікого не залишають байдужим, спонукають інших творити красу власними руками. Книга відгуків зберігає схвильовані слова подяки за талант, патріотизм та велику естетичну насолоду, яку вона дарує людям. Директор Ковельської дитячої художньої школи ім. Андроника Лазарчука Олена Цьомик назвала Ніну Габрилевич одним із символів нашого міста. 
Спілкуючись із Ніною Сергіївною, дивлячись у її променисті очі, відкриваєш секрет її особистості і її “рецепт” для всіх нас: людина, яка творить довкола себе красу, щаслива. Її мрія – одягнути у вишиванки всю Україну, щоб кожен відчув себе частинкою безмежного, прекрасного, впорядкованого Всесвіту і став добрішим, сильнішим, щасливим. 
Справжній майстер завжди творить во славу Божу. Вишиті ікони та рушники подарувала Ніна Сергіївна православним храмам Ковеля, Маневич, села Поліського Ізяславського району Хмельницької області, де народилися її батьки, Предстоятелю Української Греко-католицької Церкви Блаженнішому Святославу. 
В тихій молитві і невсипущій праці тчеться й гаптується віковічне полотно української духовності. Одна із його творців, Ніна Габрилевич, своїм мистецтвом будить у кожному з нас гордість за своє, українське, прищеплює любов до поетичної душі нашої матері-України. 
Виставка "Цвіте у вишивці моя душа" діятиме до кінця серпня і чекає на шанувальників непроминальної краси мистецького генію нашого народу. Милуйтеся чудовими рукотворами! Дивуйтеся, захоплюйтесь, надихайтеся! Насолоджуйтеся прекрасним! Слухайте потаємну музику душі, вишиту молитву, світлу мелодію любові. 
Ольга Бичковська.
Фото з архіву автора.

З глибини минувшини дійшли до нас в орнаментах українських вишивок символи Сонця, Води і Землі – тих сил, без яких неможливе саме життя і які для нашого народу споконвіку були святими. Простою й водночас геніальною системою знаків – квадратиків, хрестиків, "вужиків" – "записували" наші пращури своє бачення Всесвіту, життя на Землі, народження й смерті, свого місця й покликання. 

Ольга Бичковська.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1767
Читати далі

Повідомлення в номер / Дрібниць у забезпеченні життєдіяльності Ковеля немає

20.08.2015 Зінчук Вікторія Петрівна

dscn1533Дрібниць у забезпеченні життєдіяльності Ковеля немає

13 серпня ц. р. відбулося чергове засідання виконавчого комітету міської ради. Його провів міський голова Олег Кіндер, котрий спочатку вручив Почесні грамоти за сумлінну працю, компетентність та відповідальність при виконанні посадових обов'язків, професійну майстерність, вагомий особистий внесок в розбудову інфраструктури міста та з нагоди Дня будівельника Михайлу Салівончику (КП "Ковельбуд"), Олександру Гонті (ТзОВ "Ковельелектромонтаж"), Андрію Шевчуку (МПП "Інвестбуд"). 
Такою ж нагородою відзначено головного інженера РЖКП № 1 Миколу Мартинюка – за багаторічну сумлінну працю, ініціативність і професійність, вагомий особистий внесок у розвиток комунального господарства міста, поліпшення благоустрою ковельчан, активну участь у житті територіальної громади та з нагоди 60-річчя від дня народження.
Перед тим, як приступити до проектів рішень, внесених на розгляд виконкому, начальник Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" Юрій Рибачок звернувся з проханням до виконавчого комітету міської ради щодо сприяння у вирішенні питання стосовно передачі земельної ділянки площею 1065 кв. м, на якій розташована свердловина № 2, що знаходиться на території с. Волі-Ковельської, у постійне користування Ковельському УВКГ для розміщення та обслуговування свердловини, а також просив не передавати її у власність чи користування іншим юридичним або фізичним особам.
Суть проблеми викладено у зверненні до виконавчого комітету Ковельської міської ради, в якому, зокрема, йдеться про те, що відповідно до вимог чинного законодавства  рішенням  Зеленської сільської ради від 22.11.2013 року  Ковельському  управлінню  водопровідно-каналізаційного  господарства "Ковельводоканал" надано дозвіл  на виготовлення технічної  документації із землеустрою  щодо встановлення меж земельної   ділянки в натурі  для розміщення та обслуговування  об'єкта  водопостачання – свердловини  №2 по вул. Піщаній у с.Волі-Ковельській  площею 1065 кв.м.  Управління  звернулося  до  сільської  ради  з клопотанням внести  зміни до вказаного рішення та надати площу, яка фактично огороджена та  використовується  ним для розміщення та обслуговування свердловини №2 – 1499 кв.м.
Однак Зеленська сільська рада відмовила у задоволенні цього клопотання, аргументуючи це тим, що усі суміжні земельні ділянки приватизовані та мають оформлені державні акти на право власності земельних ділянок. Більше  того,  рішенням  від  10.10.2014 року Зеленська сільська рада скасувала своє рішення  від 22.11.2013 року  та  відмовила Ковельському УВКГ у наданні дозволу на розроблення технічної документації.
Зі свого боку  Ковельське УВКГ  не погоджується з таким рішенням сільської ради, адже цей об'єкт – стратегічного значення, тому ніхто не мав права будуватися в межах  зон санітарної охорони. 
За   словами начальника  Юрія Рибачка, ця артезіанська свердловина була пробурена у 1968 році.  З  того  моменту  Ковельське  УВКГ  фактично  користується земельною    ділянкою, на  якій  розташована  свердловина  № 2  та інше експлуатаційне обладнання, яке   функціонально пов'язане з  діяльністю  свердловини №3 та   використовується     управлінням для вироблення  питної  води і  забезпечення  нею споживачів м. Ковеля та сіл Зеленого і Волі-Ковельської в тому числі. Управління   обслуговує  і  підтримує  дане обладнання та свердловини   в належному технічному стані, вони є  частиною єдиної системи централізованого комунального водогону  та належать до основних засобів Ковельського УВКГ. Вищевказана свердловина також   входить в загальну систему водопостачання міста. 
За  словами  керівника "Ковельводоканалу", в час аномальної спеки у періоди максимального водоспоживання усі  свердловини працюють на повну потужність, проте не  можуть забезпечити аварійний запас питної води.  
Щоб наповнити резервуари чистої води, підприємство  здійснює жорсткий контроль за використанням  питної води споживачами.  
Аби уникнути подібних ускладнень в майбутньому, необхідно провести роботи по бурінню дублюючої свердловини  на існуючій площадці свердловини № 2.  Таку рекомендацію  Ковельському УВКГ   надано  ДП "ЛЬВІВДІПРОКОМУНБУД"  як складову частину заходів з оптимізації  роботи системи  водопостачання м.Ковеля, Міністерства  регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства  України.  Юрій Рибачок повідомив про те, що з відповідним листом уже звернувся до Волинської геологічної експедиції, від якої   отримав ствердну відповідь. При цьому звернув увагу присутніх на те, що у разі буріння свердловини на цій земельній ділянці вартість таких робіт складатиме близько 200 тис. грн. Якщо ж пробурювати нову свердловину, то це обійдеться ковельській громаді майже у півтора мільйони гривень, не враховуючи  вартості проведення   геолого-розвідувальних робіт та виділення  нової земельної ділянки з наявними відповідними запасами підземних вод. 
Тож за сприянням у вирішенні цієї проблеми підприємство звернулося не тільки у ковельський міськвиконком. Про ситуацію, що склалася, доведено до відома Службу Безпеки України, Генеральну прокуратуру України та Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин. 
Міський голова Олег Кіндер підтримав пропозицію члена міськвиконкому Володимира Головатого стосовно зустрічі з нинішнім Зеленським сільським головою та його попередником, аби знайти правильне рішення цієї проблеми. Олег Олексійович також додав, що адресував відповідного листа на ім'я голови Ковельської РДА Віктора Козака.
Далі на засіданні члени виконавчого комітету міської ради заслухали інформацію начальника міського управління освіти Віктора Бичковського про хід підготовки навчальних закладів міста до роботи в осінньо-зимовий період. Він, зокрема, зазначив, що у всіх міських загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладах заплановані види ремонтних робіт будуть завершені до 1 вересня. 
Користуючись нагодою, Віктор Васильович подякував міській владі, будівельним організаціям, комунальним службам, причетним до виконання ремонтних робіт, колективам освітніх закладів, батьківським комітетам та піклувальним радам, які не стояли осторонь цієї роботи, а також благодійному фонду "Патріоти Волині", за сприяння якого, зокрема, 1 вересня ц. р. будуть відкриті чотири групи в ДНЗ № 14, а учні ЗОШ № 2 відтепер матимуть змогу займатися на новому спортивному майданчику. 
Інформуючи про підготовку комунального господарства міста до функціонування в зимовий період, начальник відділу комунального господарства міськвиконкому Олександр Балак, повідомив про те, що, реагуючи на зауваження, які прозвучали під час минулого засідання виконавчого комітету на адресу окремих комунальних підприємств, керівники останніх зробили все можливе, аби усунути існуючі недоліки. Тож, як підсумував доповідач, сьогодні нарікань на роботу комунальних служб немає, підприємства працюють у нормальному ритмі.
Про виконання доручень, даних на попередніх засіданнях виконавчого комітету, звітував, зокрема, в. о. начальника ВДАІ (з обслуговування м. Ковеля, Ковельського та Турійського районів) УДАІ УМВС України у Волинській області Сергій Семенюк. Він доповів про роботу відділення, спрямовану на забезпечення правил дорожнього руху та паркування по вул. Фестивальній і привокзальній площі та щодо тимчасового обмеження проїзду великовагових вантажних автомобілів дорогами загального користування при високих температурах повітря.
З цього приводу Сергій Семенюк поінформував про те, що за сім місяців цього року інспекторами Ковельського ВДАІ до адміністративної відповідальності притягнуто 430 водіїв за порушення вимог дорожніх знаків (за аналогічний період 2014 року – 191), а також 120 водіїв – за порушення вимог зупинки транспортних засобів (за аналогічний період минулого року – 7).
Перед заступанням на службу наряди відділення ДАІ щоденно налаштовуються на виявлення та документування порушень зупинки та стоянки на майданчиках паркування і поблизу них з метою недопущення виникнення проблемних місць та перешкод для вільного проїзду транспорту та руху пішоходів, а також на контроль за дотриманням ПДР в частині заборони руху великогабаритного та великовагового транспорту по вул. Луговій.
Доповідач окремо зупинився на питанні щодо тимчасового обмеження проїзду великовагових вантажних автомобілів дорогами загального користування при високих температурах повітря. На лінії наряди ДАІ зупиняють, попереджають водіїв зазначених транспортних засобів. Якщо вага автомобіля, згідно з документами, перевищує 24 т, інспектори вручають водіям листівки-попередження служби автомобільних доріг у Волинській області та рекомендують продовжити рух до найближчого місця відстою вздовж дороги. З початку проведення заходів працівниками відділення ДАІ вручено 71 таку листівку-попередження, складено 10 адміністративних протоколів на водіїв-порушників.
Як зазначено в інформації начальника відділу комунального господарства міськвиконкому Олександра Балака, КП "Добробут" проводиться робота стосовно придбання мобільної вагової установки (вартість близько 60 тис. грн.), що дасть можливість посилити контроль за рухом вантажних автомобілів міськими вулицями при температурному режимі 28 і більше градусів, а в інший період цей прилад буде використовуватись на міському полігоні ТПВ при визначенні фактичної ваги побутових відходів від населення, підприємств та організацій міста.
На засіданні міськвиконкому розглянуто й ряд інших важливих питань життєдіяльності міської громади.   
Вікторія ЗІНЧУК.

13 серпня ц. р. відбулося чергове засідання виконавчого комітету міської ради. Його провів міський голова Олег Кіндер, котрий спочатку вручив Почесні грамоти за сумлінну працю, компетентність та відповідальність при виконанні посадових обов'язків, професійну майстерність, вагомий особистий внесок в розбудову інфраструктури міста та з нагоди Дня будівельника...

Вікторія ЗІНЧУК.


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 933
Читати далі

Повідомлення в номер / Всі повинні працювати на випередження пожеж

20.08.2015 Мороз Оксана Леонідівна
Всі повинні працювати 
на випередження пожеж

1439299679_24443Всі повинні працювати на випередження пожеж

Голова Ковельської райдержадміністрації Віктор Козак провів  позачергове засідання районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки  та надзвичайних ситуацій. Як повідомив керівник районної виконавчої влади, напередодні під головуванням голови обласної державної адміністрації Володимира Гунчика відбулася  оперативна нарада в Луцьку. 

Оксана МОРОЗ. 


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 858
Читати далі

Повідомлення в номер / Щоденник подій

20.08.2015

sam_5265_0Щоденник подій

11 серпня 2015 року – Голова районної ради Ігор Верчук провів особистий прийом громадян. Ігор Васильович неодноразово наголошував на тому, що абсолютно відкритий для спілкування із громадою і не обмежуватиме кількості заявників під час особистого прийому. 
В ході прийому було вирішено питання щодо надання матеріальної допомоги на лікування та пільгового проїзду у приміському маршрутному транспорті, намічені шляхи вирішення земельних питань та покращення житлових умов багатодітних сімей. 
На особливому контролі лишаються проблемні питання працевлаштування сільського населення, реєстрації майнових прав та проблема розвитку територій сільських рад.  
12 серпня 2015 року – За усталеною традицією, керівники районної ради   відвідали позаміський заклад оздоровлення і відпочинку "Оберіг".
Посадовці привітали дітей із початком відпочинку в таборі, побажали гарного дозвілля, весело, змістовно і цікаво провести час та знайти нових друзів. 
Із особливим захопленням юнаки та дівчата сприйняли виступ відомого барда Миколи Більшевича. Співак із великим задоволенням виконав низку своїх музичних творів, чим і підняв настрій дітлахам. Після закінчення виступу всі бажаючі прийшли за автографами до Миколи Більшевича. 
По завершенню керівники району висловили вдячність адміністрації закладу та обслуговуючому персоналу за роботу, проведену під час літніх канікул з дітьми. 
13 серпня 2015 року – Відбувся черговий виїзний прийом громадян на території Дрозднівської сільської ради. Для вирішення земельних конфліктів на місцях разом з головою районної ради прибув консультант голови Ковельської районної ради з питань юридичного забезпечення Володимир Клімчук. Володимир Іванович дав відповіді на питання мешканців сіл стосовно приватизації земельних ділянок, оформлення та отримання правовстановлюючих документів на землю.
В ході виїзного прийому громадяни також порушили питання щодо відкриття магазину в селі Гончий Брід, завезення балонів скрапленого газу та вирішення питання щодо медичного обстеження громадян пересувними діагностичними центрами. 
По закінченню виїзного прийому посадовці відвідали загальноосвітню школу I-III cтупенів села Дрозднів, бібліотеку та фельдшерсько-акушерські пункти. 
14 серпня 2015 року – Голова районної ради Ігор Верчук взяв участь в пленарному засіданні тридцять шостої сесії обласної ради. На сесії розглянули такі питання:  "Про внесення змін до рішення обласної ради від 23 січня 2015 року, №32/7 "Про обласний бюджет на 2015 рік", "Про стан законності в області за 2014 рік", "Про затвердження Порядку надання та використання коштів субвенції з обласного бюджету місцевим бюджетам на оздоровлення та відпочинок окремих категорій дітей", "Про оголошення конкурсу з передачі в концесію об'єктів теплопостачання", "Про Звернення Волинської обласної ради до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо вжиття заходів для забезпечення населення ліками у сільській місцевості" та інші. 
В ході пленарного засідання депутати обласної ради підтримали перші проекти про об'єднання громад, зокрема: 
1. "Про утворення Голобської об'єднаної територіальної громади та призначення перших місцевих виборів депутатів Голобської селищної ради та Голобського селищного голови".
2. "Про утворення Велицької об'єднаної територіальної громади та призначення перших місцевих виборів депутатів Велицької сільської ради та Велицького сільського голови".   
Виконавчий апарат Ковельської районної ради.
 

11 серпня 2015 року 

12 серпня 2015 року 

13 серпня 2015 року 

14 серпня 2015 року 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 677
Читати далі

Повідомлення в номер / Пахне серпень хлібом

20.08.2015 Мороз Оксана Леонідівна

DSC02416Пахне серпень хлібом

"Дружна родина – заможна й щаслива  країна", – чуємо досить часто. Це стосується і  села Велицька, громада якого – ніби велика сім'я.

Господарі, яких пошукати

Є в селі Велицьку і одноосібники. Для прикладу, подружжя Володимира та Алли Халамай утримує в хазяйстві 10 корів. Щоб краще організувати роботу, оформили фермерське господарство. 
На подвір'ї стоїть трактор, довкола метушиться птиця, шукаючи води у спекотну пору. В огорожі за хлівом – худоба, яку треба і напоїти, і накормити.  Привертають до себе увагу  величезні стіжки соломи.  Стає зрозуміло, що землі (особливо  під зерновими культурами) тут вдосталь. 
"В чоловіка зараз гаряча пора – жнивує. Я з дітьми (їх п'ятеро) стараємось  давати лад переважно всьому самі. А так – господарку ведемо спільно, прислуховуємось до думки один одного", – каже жінка.
Відразу, дивлячись на них, бачиш, що родина – трудолюбива. Тут навіть найменші змалку беруться до роботи, допомагаючи старшим.  Воно й не дивно. Адже гідним прикладом для них є батьки, на яких вони   рівняються.
Господарі нещодавно добудували новий будинок. Поруч із їх  оселею живуть  лелеки (в народі кажуть, що  це – на щастя).
"Як-то важко буслам було, доки гніздо робили. Довго прийшлось складати гіллячку до гіллячки, аби вийшла "домівка", – по-дорослому розмірковує 8-річний Ігор.  Хлопчина в майбутньому мріє бути таким хазяїном, як і його батьки.
Дивлячись на такі сім'ї, де панують злагода й добробут, щиро хочеться, аби якнайшвидше настав мир в нашій  спільній  родині – Україні. 
Оксана МОРОЗ.
НА ЗНІМКАХ: жнива в СТзОВ "Зоря"; головний агроном Валентин СИДОРУК;  тракторист господарства Петро ОНУФРІЙЧУК; на тюкуванні соломи механізатори Олександр ВЛАСЮК, Микола ХАЛАМАЙ, Микола СТЕЦЮК та  Олександр ОНУФРІЙЧУК; Алла ХАЛАМАЙ з дітьми.
Фото 
Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.

Є в селі Велицьку і одноосібники. Для прикладу, подружжя Володимира та Алли Халамай утримує в хазяйстві 10 корів. 

Оксана МОРОЗ.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1361
Читати далі

Повідомлення в номер / Духовна окраса нації

20.08.2015

verbickijДуховна  окраса  нації

Михайло Вербицький – композитор, диригент, священик. В усьому, що він робив, потужно відчутний духовний вимір світу й людини, за яким він жив. Не випадково музичним творам його винятково притаманне відчуття  картини світу у плині часу ніби згори, всеосяжно, як на долоні.
В складних і суперечливих умовах свого часу М. Вербицький належав до тих рідкісних особистостей, які вірили у найвище, божественне покликання людини і відродження рідної України. Звідси, напевне, й безмежна віра в музику як сотворяючу сакральну силу буття. Недарма наш сучасник Кирило Стеценко підтвердив цю думку, сказавши: "Узагалі музика для українців – це щось набагато більше, ніж просто "музика". Це прояв "загадкової української душі" та її особливий потяг, те, що нас вирізняє з-поміж інших народів".
Певно, тому нині ми відчуваємо невимовно високу міру присутності цієї Людини: тут, серед нас, в українському світочасі, попри всі суперскладні реалії,  переможної в своїй непохитності. І це є щось незнищенне і вічне, як сама музика взагалі і, зокрема, його музика до Гімну України.
Отак, якось природно й безпосередньо, він став учасником багатьох ключових духовних, культурних, патріотичних і героїчних подій, в яких українське суспільство піднялося до вищого осягнення свого призначення. Яскравим прикладом є випадок, коли в Криму нашим воїнам запропонували перейти на сторону Росії, а вони у відповідь гордо заспівали Державний гімн, і його мелодія понесла світлу й джерельну енергетику  у небесну вись.
А скільки разів в останній час звучав наш Гімн і в трагічних, і в героїчних обставинах! І кожного разу в його музиці відчувалось гармонійне переплетення часу, вічності буття, глибини душі, героїки, віри, оптимізму. Автор музики Гімну умів любити Бога і Україну з усією самовідданістю серця. І нині озивається до нас з українського неба зоря його любові і віри як найдорожча цінність.
Михайло Вербицький народився 4 березня 1815 р. в селі Явірник Руський поблизу м. Перемишля (тепер м. Пшемисль у Польщі) в родині священика Греко-католицької Церкви. Коли йому було 10 літ, помер батько, і ним заопікувався перемиський владика І. Снігурський, відомий український і церковний громадський діяч Галичини. Михайло навчався у гімназії, співав у церковному хорі, отримавши ґрунтовну музичну освіту. На формування музичних уподобань мали вплив твори Гайдна, Моцарта і українських композиторів М. Березовського і Д. Бортнянського та ін.
В 1850 р. закінчив Львівську духовну академію і висвятився на священика. Був одружений, але дружина рано померла, залишивши двох малолітніх дітей. Був священиком різних парафій, аж доки через 6 років не одержав постійне місце у селі Млини у Покровській церкві – пам'ятці ХVІІІ ст., де прожив до кінця своїх днів. Займався громадською, педагогічною діяльністю, писав статті і музичні твори, керував хорами.  Є автором понад 100 музичних творів (близько 40 з них – церковні). Серед них – і музика Державного гімну.
В 1863 р. в журналі "Мета" у Львові був опублікований вірш П. Чубинського "Ще не вмерла Україна", і М. Вербицький поклав його на музику. Рукопис першого варіанту зберігся, і нині знаходиться у Львівській Науковій бібліотеці ім. В. Стефаника НАН України. Вперше нову патріотичну пісню, якій випало стати Гімном України, сам композитор виконав перед студентами-"громадівцями", а 10 березня 1865 р. на Шевченківському вечорі в Перемишлі її хорове виконання прозвучало на завершення концерту. Відтоді твір набув величезної популярності серед національно свідомих галичан.
7 грудня 1870 р. Вербицький помер, і похований поряд із дружиною на сільському цвинтарі неподалік Покровської церкви. Спочатку на могилі стояв дубовий хрест, а в 1934 р. односельці та члени студентського товариства "Боян" зі Львова встановили кам'яний пам'ятник у формі ліри з написом: "Піонірові  української пісні – Громадянство" та прізвищем і датами життя композитора.
Після падіння прокомуністичного режиму Польщі українська спільнота Перемишля почала знову відкрито вшановувати пам'ять М. Вербицького. Ініціативу підхопили львів'яни, які  виготовили металеву огорожу із зображенням тризуба і ліри, яку 1990 року встановили на могилі.
До с. Млини прибуло близько 500 представників львівської громади на чолі з В'ячеславом Чорноволом. Вперше після довгих років забуття відбувся велелюдний мітинг, де звучали щирі слова визнання і вдячності авторові музики до Державного гімну України.
Надалі могилою композитора опікується українська громада Перемишля, Яворівська райрада і Товариство "Надсяння". Висадили тую, алею виклали плиткою, відреставрували нагробок. Згодом збудували каплицю-пантеон. Архітектор зі Львова – І. Коваленко.
12 квітня 2005 р. було урочисте відкриття. Над входом розміщена мідна ліра і малий Герб України – Тризуб. Освятив споруду митрополит перемисько-варшавський Української греко-католицької Церкви І. Мартиняк. Територія цвинтаря біля Покровської церкви впорядкована. В дні, коли православні і греко-католики відзначають свої свята, там, як і колись, лунає українська мова.
Михайло Вербицький, за словами С. Людкевича, "був не тільки музикантом, а й символом нашого національного відродження".
Навесні цього року мені зателефонувала однокласниця із Збаража, яка повернулася з Польщі, де в складі делегації перебувала на ювілейних заходах на могилі М. Вербицького. Дійство було багатолюдне з числа громадян України, Польщі. Звучали хори, духові оркестри, виступи. Зачитували послання від президентів України і Польщі. На пантеоні розмістили Державні прапори України, Польщі і Євросоюзу. Море квітів. Все доглянуто, впорядковано, організовано. На моє прохання землячка вклонилась і поклала квіти й від імені Ковельської філії "Союзу Українок" авторові музики до Гімну України.
Антоніна ГЛАДУН,
член Ковельської філії
"Союзу Українок".

Михайло Вербицький – композитор, диригент, священик. В усьому, що він робив, потужно відчутний духовний вимір світу й людини, за яким він жив. Не випадково музичним творам його винятково притаманне відчуття  картини світу у плині часу ніби згори, всеосяжно, як на долоні.

Антоніна ГЛАДУН.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1096
Читати далі

Повідомлення в номер / Благодать Божа над тобою, Катрусю!

20.08.2015 Стасюк Людмила Іванівна
Благодать Божа 
над тобою, Катрусю!

Photo_279Благодать Божа над тобою, Катрусю!

Шановний мій співрозмовнику! А чи не з'являлося в тебе іноді відчуття провини за те, що колись не подякував за чиюсь доброту? Ми ж з тобою добре знаємо, що за день, який вранці настав, потрібно дякувати Богу. Так само маємо віддячувати людям, які нам допомагають.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 2300
Читати далі

Повідомлення в номер / Благодать Божа над тобою, Катрусю!

20.08.2015 Семенюк Анатолій Володимирович
Благодать Божа 
над тобою, Катрусю!

IMG_1558Благодать Божа над тобою, Катрусю!

(Продовження).

Чим віддячити? Який найцінніший дарунок підготувати? І ми вирішили свою духовну, щиросердечну подяку скласти у далекому Меджугор'ї (Боснія-Герцоговина), де ось уже 34 роки являється вибраним Діва Марія...

Анатолій СЕМЕНЮК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1599
Читати далі
  • 650
  • 651
  • 652
  • 653
  • 654
  • 655
  • 656
  • 657
  • 658
  • 659
  • 660

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2026