Українська культура живе. Попри те, що її намагалися знищити віками, заборонити все, що ідентифікує нас, українців як націю. Намагалися сплюндрувати, нав’язати інше, не наше, не справжнє. Примушували забути, хто ми є.
Так, культура жива. Щоправда, з глибокою раною, яку ще «глибшою» робить теперішній світ. Вона не вмерла і не вмре, допоки будуть люди, які точно прагнуть її зберегти, поширити, показати, яка вона, – наша справжня культура.
Немає жодної значимої події в житті нашої громади, нема такого людського почуття, які б не озвалися в пісні чи ніжністю струни, чи гуркотом грому. Саме пісня, музика, танець є частиною життя працівників культури та майстрів народного мистецтва Ковельщини.
І ось вони — талановиті і творчі, такі рідні і близькі по духу, згуртувались у культурно-просвітницькому центрі з нагоди професійного свята, яке відзначали 9 листопада.
На жаль,сучасність сувора. Хвилиною мовчання присутні вшанували світлу пам’ять захисників і захисниць, котрі героїчно загинули, захищаючи нашу державу, культуру, мову на війні – жорстокій і безжалісній війні, що триває донині.
Працівники культури – люди особливі, бо душі їхні ніжні і вразливі, а насправді кожен артист – унікальний і багатогранний. Про це душевно із особливою інтонацією передав у віршованих рядках Олександр Серко, учень ліцею імені Олени Пчілки.
В Україні є найвища ступінь нагороди у сфері творчості — звання “Заслужений працівник культури”. В нашому краї також є люди, яке отримали це високе звання.
Оплесками, словами вдячності, квітами і нагородами присутні вітали Валентину Повх, Миколу Гереса, Віру Комзюк, Любов Ризванюк, Володимира Заворотинського.
Майстерною і хвилюючою грою на музичних інструментах підкорили серця глядачів тріо скрипалів у складі Максима Гапонюка, Наталії Лисковець, Аліни Царук, учнів Ковельської школи мистецтв (клас викладача Лілії Корнєвої, концертмейстер Ольга Ярмольська).
У наш непростий час дуже важливо зберегти в серці іскру віри, надії та любові, не розгубити духовні цінності, підтримати один одного, розділяючи і радість, і смуток, і біль втрат…
Саме про це йшлося у виступі Ковельського міського голови Ігоря Чайки, котрий, зокрема, зазначив: «Здавалося б, в таких умовах, коли гримлять гармати, музи б мали мовчати. Та насправді війна росії проти нашої вільнолюбивої і демократичної країни підняла на боротьбу з агресором і творчу інтелігенцію. Щиро дякую усім і кожному за працю, недоспані ночі, незламність духу і патріотизм!”.
З вітальним словом до колег звернулася Тетяна Матяшук, начальник відділу культури управління гуманітарного розвитку Ковельської районної РВА.
Здебільшого усі культурно-мистецькі заходи – фестивалі, вистави, концерти, в яких є наповнення піснею, танцем поезією і рештою деталей, «проходять» через одну людину – начальника управління культури, молоді, спорту і туризму міськвиконкому Андрія Мигулі, який звернувся до колег з такими словами:
«Щиросердечно дякую вам за подвижницьку і самовіддану працю, бажаю нових творчих здобутків і злетів, а без вашої праці неможлива наша майбутня Перемога!».
У вітальній промові директор Народного дому «Просвіта» Михайло Пірожик наголосив на тому, що робота діячів культури і митців має велике значення для сучасного життя міста, збереження його духовності та самобутності, побажав наснаги, творчих успіхів на шляху до Перемоги.
Працівники культури отримували не тільки щирі оплески, а й квіти та нагороди від міської влади, районної військової адміністрації, управління культури, молоді, спорту і туризму міськвиконкому, Народного дому «Просвіта».
Атмосферу для настрою створювали бандуристка Анастасія Шпилюк («Цвіте терен»), сімейний дует у складі Інни Биги та Олени Артеменко (в’язанка українських популярних композицій) Ангеліна Півень, членкиня молодіжної ради (пісня «На небі»), Кіра Сергієнко (“Рідна земля”, викладач Ірина Михалевич) інструментальний квінтет “Експромт” у складі Інни Биги, Тетяни Мороз, Єлизавети Сельвашук, Владислава Кушнірчука, Олександра Середи).
Особливого тону дійству додавала неперевершена і талановита ведуча Ангеліна Махнюк. Чи не найбільше щирих аплодисментів викликав виступ наймолодшого учасника дійства Микити Козулі, наставником і вчителем якого є Андрій Мигуля.
Кожен концертний номер залишив у спогадах нев’янучі калинові кетяги своїх пісень, невичерпну криницю нашої духовності, що з року в рік наповнюється цілющими краплинками прагнення плекати пісенну спадщину, розуміння того, що ми – великий народ великої і непереможної країни.
Світлана ТРОЦЮК.
НА СВІТЛИНІ: учасники урочистостей з нагоди Дня працівників культури та майстрів народного мистецтва.
Українська культура живе. Попри те, що її намагалися знищити віками, заборонити все, що ідентифікує нас, українців як націю. Намагалися сплюндрувати, нав’язати інше, не наше, не справжнє. Примушували забути, хто ми є.
Так, культура жива. Щоправда, з глибокою раною, яку ще «глибшою» робить теперішній світ. Вона не вмерла і не вмре, допоки будуть люди, які точно прагнуть її зберегти, поширити, показати, яка вона, – наша справжня культура.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 275
Українська культура живе. Попри те, що її намагалися знищити віками, заборонити все, що ідентифікує нас, українців як націю. Намагалися сплюндрувати, нав’язати інше, не наше, не справжнє. Примушували забути, хто ми є. 
Слова, внесені у заголовок моїх нотаток, не нові, а навіть можна сказати, древні, як цей світ. Але сьогодні вони звучать по-особливому актуально. І не тільки тому, що війна, епідемії різних хвороб й природні катаклізми.
Нещодавно у Смідинській територіальній громаді Ковельського району, що на Волині, підсумували здійснення проєкту «3D-подорож гастрономічною спадщиною «Смідинська капуста», що реалізувався за підтримки Українського культурного фонду. Ця страва місцевих господинь здавна є традиційною у Смідині, а відтепер ще й стала своєрідною візитівкою поліського села. 
24 листопада, п’ятниця
ОВЕН. Може пiдвернутися вигiдна робота або додатковий заробiток. Службова дiяльнiсть може принести приємнi сюрпризи. Не варто накопичувати образи. 
Четвер. Мінлива хмарність. Температура: 5оС. Вітер західний сильний.
17 листопада — Міжнародний день студентів. Свято було запроваджено на Всесвітньому конгресі. В Україні День студента почали відзначати з 1999 року відповідно до Указу Президента.
Славну історію має Ковельський медичний фаховий коледж, який дав путівку в життя сотням, якщо не тисячам випускників, котрі присвятили своє життя охороні здоров’я.
Головний санітарний лікар Ігор КУЗІН: «Щеплення – єдиний доступний спосіб вберегтися від важких наслідків хвороби»
Чи міг звичайний металосервісний центр перетворитися на дім, в якому готують млинці, виховують дітей з дитячого будинку і вирощують на подвір’ї огірки? 