12 жовтня ц. р. у «Вістях Ковельщини» було надруковано інтерв’ю з начальником РЖКП №1 Віктором Солов’янчуком під заголовком «Щоденна праця на благо громади». На закінчення розмови ми повідомили, що за спільною домовленістю з керівництвом колективу тема роботи одного з найбільших комунальних підприємств Ковеля в сучасних умовах буде продовжена.
Сьогодні – чергова розповідь про РЖКП №1 та його людей.
l
Чисте й доглянуте місто – це результат щоденної копіткої праці міської влади та комунальників на благо громади. Від їх взаємодії та розуміння потреб жителів і залежить благоустрій та комфорт у домівках. Дуже важливо, щоб між мешканцями та комунальним підприємством, яке надає послуги населенню, відбувався діалог. Адже лише злагоджена робота дасть позитивний результат.
Такої думки дотримується Ігор ПІНІС (на світлині вгорі), який майже два роки працює на посаді заступника керівника РЖКП №1. Також він є депутатом Ковельської міської ради 8-го скликання від політичної партії “Сила і честь”. Його знають і поважають за активну громадянську позицію і волонтерську діяльність.
– Ігоре Олексійовичу, на Вас покладена велика відповідальність перед жителями міста. Як вдається поєднувати службовий і громадський обов’язки, а головне – ефективно працювати на благо громади? Адже у комунальній сфері Ви порівняно нещодавно.
– Справа в тому, що житлово-комунальна сфера для мене не зовсім нова. За час попередньої каденції я достатньо глибоко ознайомився з проблематикою, яка турбує містян. А вирішення питань у сфері обслуговування будинків, прибирання, вивезення сміття завжди гостро стояли на порядку денному. Завдання кожного депутата – не просто приймати рішення, а й показати шляхи їх розв’язання, виправдати довіру та очікування громадян.
Таким принципом керуюсь і на посаді заступника РЖКП №1. Моє призначення відбулось за тиждень до початку повномасштабного вторгнення московії в Україну, тож випробувань випало чимало. Та, незважаючи на несприятливі обставини, ми продовжували працювати, виконуючи покладені на наше підприємство обов’язки. Більше того, за цей час завдяки взаєморозумінню та підтримці з боку начальника Віктора Солов’янчука, усіх працівників колективу нам вдалось реалізувати чимало цікавих ідей. Приємно, що є спільне бачення того, як має розвиватися підприємство.
Хочу вкотре наголосити, що РЖКП №1 не отримує коштів з міського бюджету на зарплати та поточні витрати. Тобто гроші заробляємо самі. Від комерційного приватного підприємства ми відрізняємося тим, що є власністю Ковельської міської громади. Частина заробленого йде не лише на утримання підприємства, нарахування зарплати працівникам, а й на зміцнення матеріально-технічної бази підприємства та у бюджет громади.
Показником нашої успішної діяльності є те, що за останній час фінансові показники РЖКП №1 істотно покращилися.
– За що безпосередньо відповідаєте Ви?
– Це питання штатного розпису, роботи з адмінперсоналом, комунікація зі споживачами. Працюю над перспективами розвитку підприємства, пошуком нових напрямків роботи та додаткового заробітку, залученням нових клієнтів. Також вивчаю шляхи розвитку та удосконалення у сфері будівництва, вивезення побутових відходів, що допомагають виходити на новий рівень надання цих послуг.
Про ефективність роботи колективу свідчить те, що ми – чи не єдине комунальне підприємство в області, яке співвласники будинків, за рішенням зборів, обрали своїм Управителем. А це – більше 190 будинків (10 з них приєдналося до нас за останніх два роки). Приємно, що чимало ОСББ уклали з нами угоди на виконання ремонтних робіт та обслуговування їх будинків, надання послуг аварійної служби, чого раніше не було.
Окрім цього, РЖКП №1 активно надає послуги з виконання ремонтних та будівельних робіт на замовлення підприємств і установ різних форм власності. Завдяки цьому прибутки підприємства суттєво збільшилися.
Нам довіряють, адже спеціалісти РЖКП №1 знають усі нюанси при виконанні робіт, розуміють специфіку внутрішньобудинкових мереж. А головне – у нас потужна матеріально-технічна база, яка дозволяє виконувати різні види робіт.
Обсяги їх значно зросли – зокрема, в сфері надання додаткових послуг. Стимулом для працівників на якісне й швидке виконання замовлення є преміювання.
– Зараз все частіше жителі обговорюють можливості, які пропонує програма співфінансування, де 40% вартості послуг компенсують з місцевого бюджету, що дає змогу зекономити значну частину коштів для проведення ремонтних робіт. Скажіть, це дійсно ефективно?
– Хочу зазначити, що жодні зміни в місті не можуть відбутись без певної участі влади, депутатського корпусу. Завдяки цій програмі співфінансування залучені кошти дають можливість зробити чимало. Ці зміни видно неозброєним оком. Тому тут належне хочу віддати міському голові Ігорю Чайці, його першому заступнику Тарасу Яковлеву та усім мешканцям багатоквартирних будинків, які погодилися на співпрацю.
Як результат: лише в цьому році ми встановили більше як пів сотні нових козирків, у шести будинках замінили системи водопостачання в підвалах.
Ми відходимо від методу «залатати дірку», а намагаємось зробити якусь конкретну, але помітну зміну, що дасть можливість певний час не повертатися до цього питання. Зокрема, подібне стосується облаштування козирків біля входів у під’їзди та до підвальних приміщень, капітального ремонту сходів.
Ознайомившись з проблематикою, спільно з мешканцями визначаємо пріоритетний напрямок і плануємо роботу на рік вперед. Наприклад, є запит на ремонт сходів. Ми можемо «підлатати» вибоїни – це прослужить рік-два, а можемо реконструювати, обкласти бруківкою і мати спокій років 10. Це не просто практично, а й естетично. Ми за те, щоб у всьому використовувати сучасні підходи та якісні матеріали, аби надані нами послуги мали довший гарантійний термін. Треба розуміти: якщо замінили комунікації, значить в наступному році буде менше викликів, менше коштів піде на поточні ремонти, відповідно за зібрані кошти можна планувати знову щось більше.
Тому, щоб було краще, – треба ситуацію змінювати на ліпше кардинально, а якщо лиш утримувати “на плаву” – це ніби стояти на місці.
Також хочу зазначити, що ми напрацювали нову технологію герметизації швів, за якою в нашому місті ще ніхто не працював. І в наступному році маємо намір спробувати її відпрацювати. Це дуже потрібно для жителів панельних будинків, адже з роками шви розійшлись, і у квартирах холодно.
– А як сприймаються ваші пропозиції мешканцями? Часто говорять, що в час війни такі кардинальні зміни недоречні.
– Відверто кажучи, за час спілкування з мешканцями багатоквартирних будинків (а їх більше 190), на особистих зустрічах, при комунікації у вайбер-спільнотах лише від однієї людини я почув думку, що «не на часі».
Насамперед хочу зазначити, що при виконанні робіт ми використовуємо гроші, які мешканці сплачують на утримання будинків, відповідно спрямовувати їх ми маємо лише за цільовим призначенням, перенаправити кошти на інші потреби неможливо.
Далі важливо розуміти: якщо ми не будемо підтримувати житлово-комунальний фонд в належному стані, то в результаті отримаємо величезну аварійність. А головне – люди хочуть жити краще. Вони згідні платити за комфортні умови, адже так важливо, щоб у кожній домівці були тепло, вода, світло, не «сипалися» стіни.
Часто отримуємо прохання «підлатати» ті ями, що утворилися на прибудинкових територіях, аби не травмувалися діти чи літні люди, аби мами з візочками могли безперешкодно проїхати біля дому. Та, на жаль, у витратах з управління будинками ці роботи не передбачені. Тож, ще на початку року, я звернувся до міської ради з проханням поточного ремонту прибудинкових територій. Частину дворів вже впорядковано.
Якщо відверто, то, дійсно, раніше мешканці багатоквартирних будинків наших представників сприймали із недовірою. Та завдяки постійному діалогу вдалось налагодити контакти. Перш за все, люди бачать зміни у ставленні до них, а ми вбачаємо у них партнерів, і разом вирішуємо, як зробити умови проживання комфортнішими. Що в наших силах, намагаємось змінити, що не в нашій компетенції – інформуємо, куди слід звернутись. Тому впевнено можу сказати, що така співпраця дає позитивний результат.
Проблематичними нині залишаються багатоквартирні, двоповерхові будинки. ОСББ в такому будинку створити нереально, брати в управління їх ніхто не хоче, бо, скажімо, сплачених на поточний ремонт за рік 1-2 тис. грн. вистачить хіба на кілька банок фарби. Тож питання, як діяти, залишається відкритим.
– У листопаді автопарк підприємства поповнився двома сміттєвозами. Вже запустили їх в роботу?
– Скажу відверто, для нас це не просто техніка. Саме за наявності цих автомобілів, придбаних за кошти міського бюджету, ми зможемо реалізувати новий проєкт – запровадження індивідуальних сміттєзбірників у приватному секторі міста. На сьогоднішній день техніка для виконання є, міська рада виділила кошти на придбання першої партії сміттєвих баків. Тож найближчим часом запустимо пілотну версію.
l
Оглядаючи автопарк РЖКП №1, ми зустрілись з головним інженером Миколою Мартинюком (на світлині в центрі). Його стаж на цій посаді – 30 літ, а працює у комунальній сфері він з 1981 року. Тож його досвід і думку високо цінують на підприємстві. Він і розповів про особливості цієї техніки:
– Хоч це машини 2011-2012 років випуску, але вони в рази потужніші за наші, які відслужили не один термін. Нові машини дозволять якісніше та швидше надавати послуги з вивезення побутових відходів. Зношені старі ГАЗи часто виходять з ладу, що порушувало графіки вивезення сміття. До того ж, нові машини вміщують 15 м3 відходів, в той час, як старі – лише 7,5 м3. Це дозволяє в рази економити на використанні палива. Ще одним із важливих показників – є високий ступінь стиснення відходів.
Продовжуючи тему вивезення побутових відходів, Ігор Пініс зазначив, що з появою у місті майданчиків для збору сміття стало чистіше на вулицях, зникли стихійні сміттєзвалища. Та все ж вважає, що кількість таких майданчиків недостатня. Як, наприклад, в районі «Сільмашу», де сміттєзбірники часом переповнені.
Потрібно розуміти, що тарифи на вивезення сміття формуються з розрахунку на кожного жителя громади. Відповідно від цього розраховують об’єми сміття, яке перероблятиметься, необхідну кількість техніки, яку потрібно задіяти, та встановлюють регулярність вивезення. Важливо розуміти, що значна частина тарифу за вивіз сміття – це кошти, які перераховуються комунальному підприємству «Добробут» за захоронення й утилізацію сміття.
Нині в розробці – ідея про будівництво підземних сміттєзбірників. Є сподівання, що її вдасться реалізувати в наступному році. Такі вже є в окремих містах та чудово виконують свої функції.
Далі Ігор Пініс запропонував подивитись на те, як зараз виглядає будинок, що, на його думку, є показовим у плані того, як ініціативність мешканців впливає на результат діяльності комунальників. За власним бажанням мешканці будинку по вул. Володимирській, 85 створили будинкову раду, яка допомагає оперативно вирішити побутові питання та представляє інтереси людей.
12 жовтня ц. р. у «Вістях Ковельщини» було надруковано інтерв’ю з начальником РЖКП №1 Віктором Солов’янчуком під заголовком «Щоденна праця на благо громади». На закінчення розмови ми повідомили, що за спільною домовленістю з керівництвом колективу тема роботи одного з найбільших комунальних підприємств Ковеля в сучасних умовах буде продовжена.
Сьогодні – чергова розповідь про РЖКП №1 та його людей.
ххх
Чисте й доглянуте місто – це результат щоденної копіткої праці міської влади та комунальників на благо громади. Від їх взаємодії та розуміння потреб жителів і залежить благоустрій та комфорт у домівках. Дуже важливо, щоб між мешканцями та комунальним підприємством, яке надає послуги населенню, відбувався діалог. Адже лише злагоджена робота дасть позитивний результат.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 266
ОВЕН. Не бiйтеся великої кiлькостi контактiв i запрошень. Подумайте про змiну в своєму будинку. Свiжим поглядом подивитеся на цей величезний i дивовижний свiт.
«Укрпошта» продовжує передплатну кампанію на 2024-й рік. Тож, всі бажаючі передплатити улюблене періодичне видання, щоб отримувати його з 1 січня, можуть це зробити, не гаючи часу.
Четвер. Хмарно, невеликий сніг з дощем. Температура: 10С. Вітер північний помірний.
олинська 100-та окрема бригада територіальної оборони (ОБр ТрО), яка з весни цього року успішно воює з окупантами на Бахмутському, Лиманському, Куп’янському напрямках, а до того боронила Київ від російських загарбників, збирає кошти на власні потреби.
Пройшло 37 років від дня аварії на ЧАЕС. Але рани Чорнобиля болять. Невгамовно. Нестерпно. Бо не можна звикнути до втрати найдорожчих людей.
Платники податків, які внаслідок збройної агресії рф змінили місце проживання та перебувають на території обслуговування Ковельської ДПІ, завжди можуть звернутися за отриманням консультаційної допомоги з питань оподаткування до Центру обслуговування платників. 
12 жовтня ц. р. у «Вістях Ковельщини» було надруковано інтерв’ю з начальником РЖКП №1 Віктором Солов’янчуком під заголовком «Щоденна праця на благо громади». На закінчення розмови ми повідомили, що за спільною домовленістю з керівництвом колективу тема роботи одного з найбільших комунальних підприємств Ковеля в сучасних умовах буде продовжена.
Волонтерський рух у Дубівській громаді – це потужна сила, яка здатна організовувати, об’єднувати та допомагати розв’язувати серйозні проблеми. Інколи здається, але так воно направду і є, що для таких людей немає нічого неможливого: допомогти придбати авто, зібрати кошти на промислову сушарку, купити автоклав, дрони, Starlink, зарядні станції, радіостанції, тепловізори та ряд усього іншого військового спорядження та потрібних на фронті речей.
В життя веде безліч доріг, кожен вибирає свою, яку – не головне. Важливо, як по ній йти, щоб жити не лише для себе, а й для людей, вкладати в кожну справу частинку свого розуму і серця, залишаючись людиною. Відомо, що саме праця створила людину. Праця підняла її на ноги, зміцнила її руки, удосконалила її здібності і вміння. Все, що ми маємо матеріальне, духовне, – створено працею. Саме умінню старанно працювати, умінню бути людиною вже 56 років навчають в Ковельському центрі ПТО – одному з лідерів професійної освіти області. 
За Ковелем здавна закріпилася слава міста залізничників. І не даремно. У далекі, ще царські часи, коли територія Волині була в складі російської імперії, місто почало розвиватися та набувати нового статусу – залізничного вузла. У 1857 році від Києва до Бреста через Ковель було прокладено шосе. 