Країни бувають різні. Наприклад, країна мрій, де люди живуть в мирі і злагоді, достатку і комфорті. Є ще країни святості і духовності. У них панує атмосфера глибокої віри в Бога, постійного прагнення до самовдосконалення.
Але є й країни неляканих ідіотів. Їх порівняно небагато, але не так вже й мало. Живуть у них ідіоти, які себе такими не вважають, але твердо переконані, що вони – найкращі, найвеличніші, наймудріші. Бо в цьому їх переконали правителі країни – такі ж самі ідіоти, а, можливо, ще й страшніші.
Безперечно, ви здогадалися про кого мова. Звичайно, про московію, котрою ось вже більше 20 років править одна людина – тупа, обмежена, злостива, з яскраво вираженими ознаками олігофренії. Вона чомусь уявила себе володарем світу, і робить можливе й неможливе для того, щоб у це повірили всі земляни. Ім’я цієї людини звучить, як лайка, – путін або ху...ло. На вигляд миршавий, лисий, низькорослий, але повний пихи і ненависті до людей. В першу чергу – українців, яких називає «братами», але яких готовий убивати, як Каїн убив Авеля. Нещадно, жорстоко, холоднокровно.
Найжахливіше у тому, що тирану і вбивці сліпо вірять росіянці. Тривале зомбування рашистськими ЗМІ зробили їх такими самими ідіотами, як кремлівський маніяк. Вони переконані у тому, що Україна ніяка не держава, а штучне «образованіє», що при владі там «нацисти» і «бандерівці», що так звана «спеціальна військова операція» вчасна й необхідна, що московитські вояки захищають від «фашистів» світ, що вони борються за «свободу» і «незалежність» ерефії. Всіх, хто з цим не згоден, вимагають жорстоко карати і навіть безжально розстрілювати або вішати.
l
Нам, вихованим на інших цінностях та ідеалах, навіть важко уявити, як можна дійти до такого маразму, справжнього божевілля і непідробного фанатизму. Подібне, щоправда, в історії людства вже було – у XX столітті, коли мільйони німців уявили себе богообраним народом, увірували у своє право вбивати «нечестивих» (в першу чергу – євреїв, українців, тих же росіянців), бо фюрер адольф гітлер – це другий Месія на землі, якому треба поклонятися і за яким сміливо йти. Чим закінчилася масова ідіотизація німецького народу, ми знаємо. Але, виявляється, уроки минулого не є засторогою для «глибинного» народу московії.
У тому, що нині коїться за «поребриком», в першу чергу, винен путін та його прихвосні. Вони збудували державу, яка живе і діє за принципом бандитського угрупування: хто не з нами, той проти нас, хто б’є першим, той перемагає; слово пацана – закон для бидла; крок вправо, крок вліво – розстріл на місці і т. д. і т. п.
Московитський режим – це аналог північнокорейського, іранського та інших диктаторських режимів, котрі, як гриби після дощу, все більше поширюються світом у XXI, «освіченому» й «інтелектуальному», столітті.
Постає закономірне запитання: «А як взагалі може подібне дикунство існувати на планеті?». Відповідь проста: ідіоти народжуються і набирають сили тому, що вони НЕЛЯКАНІ. Визнаючи лише право сили, вони повністю заперечують силу права. Демократичні країни світу дали волю ідіотам, міркуючи, що рано чи пізно вони заспокояться і стануть жити за нормами цивілізованого людства.
Даремні надії! Як кажуть в народі, горбатого могила виправить. А відправити вбивць і ґвалтівників у «могилу» ані НАТО, ані Європейський Союз, ані інші демократичні інституції не поспішають. Навіть тоді, коли путін напав на Грузію, анексував Крим, вчинив провокацію на Донбасі.
Та й нині, в розпал кровопролитної російсько-української війни, Захід не може зрозуміти: путін ніколи не піде на перемир’я, йому потрібна вся Україна, вся Європа, весь світ. Як вовк, почувши запах крові, не зупиняється і продовжує нищити своїх жертв, так і володар кремля із поплічниками буде йти до кінця. Бо він – слуга диявола, мета якого полягає у здобутті повної і остаточної перемоги над людською спільнотою, перетворення її на безвольних рабів. Багато чого тут путіну вже вдалося. То чому ж не йти далі?
l
Вдумаймося у деякі твердження, проаналізуймо дії рашистів останнього часу, які зайвий раз підтверджують їх діагноз – олігофренія.
Так, нещодавно путін під час зустрічі з керівниками муніципальних утворень суб’єктів російської федерації раптом почав скаржитися, що Україна “відмовилася від переговорного процесу з росією”. І тут же, говорячи про переговори, визнав, що метою нападу військ на Україну є банальне захоплення чужої території. Він наголосив: «неможливо змусити нас відмовитись від тих завоювань, яких ми досягли за півтора роки».
Але це ще не все: російський диктатор пішов далі і назвав українців «дурнями». За його словами, якби всі переговори відбулися (звичайно, на умовах кремля), то «все давно закінчилося б». Мовляв, ідіть до них у рабство, і все буде чудово.
Ще далі у своїх маразматичних міркуваннях пішов заступник голови ради безпеки медведєв. Нещодавно він заявив: «Існування України смертельно небезпечне для українців. І я маю на увазі не лише державу, бандерівський (?!) політичний режим. Я говорю про будь-яку, абсолютно будь-яку Україну. Наявність самостійної держави на історичних російських територіях тепер буде постійним приводом для відновлення військових дій».
Тобто, коли українці не стануть на коліна, не сприймуть «руській мір», до складу якого зобов’язані ввійти з піднятими догори руками, то їх чекає війна на цілковите винищення.
Якщо врахувати попередні заяви цього ідіота-алкоголіка, де він погрожує ядерною зброєю усьому світові, то стає страшно від того, хто сьогодні при владі в московії. А ще ж там є «коняка» лавров, котрий нещодавно на засіданні ради безпеки ООН, позичивши очі в Сірка, нахабно брехав про «мирні наміри кремля», «кривавий київський режим», і т. д., і т. п. При цьому, не моргнувши оком, заявив, що Захід і США винні у відсутності переговорів, а росія їх дуже «хоче». Щоправда, підкресливши, що московія зацікавлена лише в перемовинах, які призведуть до усунення теперішньої української влади, тобто зміни політичного режиму в Україні.
l
Навіть згаданого вище достатньо для того, щоб зрозуміти: росія шантажує Київ, весь Захід загрозою війни «до безкінечності», можливістю застосування ядерної зброї, претензією на одноосібний диктат у міжнародному співтоваристві. Така собі заявка на панування «на землі, в повітрі, і на морі», про що колись мріяли бабуся із казки про рибалку і рибку. Чим все це закінчилося, ми знаємо. Але, очевидно, не пам’ятають за «поребриком».
Звичайно, ідіотизму московської влади дивуватися не варто. Та біда в тому, що «країною неляканих ідіотів» виглядає вся росія (за невеликим винятком). Ось один із фактів останнього часу на підтвердження цієї думки. В російському місті нєфтєюганську відкрили виставку-музей… крадених речей з України(!!!), яку обіцяють постійно поповнювати. Як писав у соціальній мережі Фейсбук відомий громадський активіст з Ковеля Геннадій Сарапін: «Повний ідіотизм! Сволота-мародери: окупували, пограбували і виставили на огляд, створивши «музей». Організатор – «союз морських піхотинців нєфтєюганська». Що ж, які організатори, такі й «музеї».
Подібних прикладів – сила-силенна. Іноді здається, що московія всуціль втратила здоровий глузд. Мало того, що бандитський напад на сусідню суверенну державу Україну називають «священною війною», «боротьбою за вільну і незалежну рассєю», ще й діла такі творять, що в голові не вкладається. То піонерські і жовтенятські загони відновлюють, то жіночі дружини «Ми – за путіна!» створюють, то організовують «паради перемоги» у дитячих садках.
Немає міри підлості і нахабству в окупантів на тимчасово захоплених українських територіях. Тут палять і нищать твори наших письменників і поетів, грабують музеї, спеціально створеними пропагандистськими «агіткультбригадами» популяризують ідеологію «руського міра», активно залучаючи до новостворених «органів влади» колаборантів, які так палко закликали: «путін, пріді!». І він прийшов з убивствами, розстрілами, попелищами, щоденними бомбардуваннями українських міст і сіл.
Безперечно, коли ідіот один або навіть їх декілька, погано, але не смертельно. На жаль, кретинів на білому світі вистачає навіть серед відомих політиків. Не буду називати їх прізвищ, щоб не викликати міжнародний скандал, але процитую деякі «крилаті фрази», а ви вже самі здогадайтесь, хто їх автор: «Коли я стану президентом, то за 24 години зупиню війну між Україною і росією. Я дуже добре знаю путіна й Зеленського, і ми дуже швидко домовимося про мир»; «Я в Київ для зустрічі із Зеленським не поїду, але знаю, що там спокійно і тихо, а люди живуть без тривог і турбот»; «Україна сама винна у тому, що ллється кров українців» тощо.
Ви запитаєте: «А в чому суть фрази «нелякані ідіоти»? Повторю те, що сказав вище: «Вони нелякані ідіоти тому, що їх ніхто по-справжньому не налякав і вони почуваються, як риба у воді. Коли ж бомби почнуть падати на їх голови, а Господь нашле на них кару, то зрозуміють: не завжди ідіотизм корисний. Щоправда, тоді може бути запізно…».
Маркіян ІВАЩИК.
P. S. Виявляється, що для того, аби налякати путінців, не обов’язково потрібні бомби. Про це свідчить переляк, який охопив кремлівських посіпак, коли вони дізналися, що передвиборний рейтинг кандидата в президенти рф Надєждіна, котрий виступає за припинення війни з Україною, може перевищити рейтинг путіна.
Звичайно, перемоги “ліберала” там не допустять, але сьогодні всі пропагандони пішли в атаку на Надєждіна, називаючи його «зрадником» і «посібником нацистів», вимагаючи незручного кандидата зняти з перегонів. Отака ціна їх «сміливості». Як кажуть, серед овець молодець, а для молодця – і сам вівця.
М. І.
На світлині: членкині “бойового” загону «Ми – за путіна!».
Країни бувають різні. Наприклад, країна мрій, де люди живуть в мирі і злагоді, достатку і комфорті. Є ще країни святості і духовності. У них панує атмосфера глибокої віри в Бога, постійного прагнення до самовдосконалення.
Але є й країни неляканих ідіотів. Їх порівняно небагато, але не так вже й мало. Живуть у них ідіоти, які себе такими не вважають, але твердо переконані, що вони – найкращі, найвеличніші, наймудріші. Бо в цьому їх переконали правителі країни – такі ж самі ідіоти, а, можливо, ще й страшніші.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 285
Ніна і Дмитро були знайомі давно. Іноді зустрічалися, щоб випити кави, поговорити про потаємне. Частіше телефонували один одному. Вистачало одного слова: «Привіт!», щоб легше стало на душі і світ не був таким похмурим.
2 лютого ц. р. бабак Тимко, що живе на біостанції Харківського національного університету імені Каразіна, спрогнозував, коли Україні чекати весни. Якщо вірити чотирилапому “синоптику”, тепло прийде до нас уже за 6 тижнів. Колега Тимка на іншому континенті — американський бабак Філ — пообіцяв цьогоріч ранню весну. 
16 лютого, п’ятниця
ОВЕН. Гарний настрiй початку тижня зумiєте зберегти до кiнця. В середу слiд обережно ставитися до комплiментiв вiд людей, з якими зводять загальнi справи. 
Четвер. Хмарно, часом сніг з дощем. Температура: 2оС. Вітер західний помірний.
В степу, розривами роздертім,
Роль волонтерів в Україні у наш час, коли триває повномасштабна війна, важко переоцінити. Волонтери – одні з тих, хто стоїть за спиною військових, допомагають українцям на деокупованих територіях, внутрішньо переміщеним особам, пораненим бійцям у шпиталях. Їхня діяльність цінна і безкорислива. 
Ковельські податківці пропонують просвітницькі заходи для майбутніх платників податків. 
Країни бувають різні. Наприклад, країна мрій, де люди живуть в мирі і злагоді, достатку і комфорті. Є ще країни святості і духовності. У них панує атмосфера глибокої віри в Бога, постійного прагнення до самовдосконалення.
Усі ми добре пам’ятаємо, як почалася війна. І в кожного була своя реакція, свій шок і своє розуміння того, що відбувалося. Але у всіх нас було бажання вберегти своє життя і найдорожчих людей. Усі добре пам’ятаємо, як проводили поглядом у невідомість автобуси з добровольцями, які стали щитом за незалежність рідної землі. Серце у грудях стискається й досі, коли повертаються хлопці додому «на щиті», так і не побачивши омріяної Перемоги. 