Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 23 жовтня 2025 року №44 (13000)

Повідомлення в номер / Його гартувало життя

01.02.2024
На життєвому календарі Петра Гнатовича Барановського, жителя м. Любомля, засвітилася прекрасна цифра – 102. Така поважна дата зібрала в його домі багато гостей.
Дата хвилююча не тільки для ветерана – це свято міста, району, ветеранської організації, бо життя фронтовика, ветерана праці – історія України. Тож домівка Барановського наповнилася гостями, була зіткана зі щирих вітань, подяк, побажань, задушевних спогадів, поваги, любові, шани.
Було за що дякувати Петру Гнатовичу, адже його життєвий шлях увібрав стільки незабутніх подій, переживань, героїчних і трудових буднів, що вистачило б на багатьох. А ветеран вистояв, вижив, хоч пройшов пекло війни. Він  не  зрадив собі, своїй землі, яку захищав, відбудовував, ростив дітей. Як би там не було, ніколи не нарікав на свою долю, яка йому випала – навпаки, радий, що живе, може тішитись успіхам дітей, онуків, правнуків, живе в незалежній Україні. Адже десь у тому є і його частинка праці.
Гортає Петро Гнатович спогади свого життя. Звичайно, його життєва стежина могла б стати цікавим телевізійним серіалом. Роки війни в спогадах ветерана (колишнього солдата) не мають строку давності. Хоч пройшло уже багато літ, а пам'ять зберегла все.
Коли  смертельні громи війни впали на нашу землю, Петро Гнатович боронив її від ворога. Коли закінчилася війна, а життя вимагало мирних професій, колишньому військовому командиру довелося пройти усі щаблі повоєнної мирної відбудови. Але завжди, де б не працював, віддавався роботі сповна. В 1946 році працював завідуючим фінвідділом головної кланової комісії Шацького району. Довгий час очолював колгосп в с. Піща, з 1957 р. – голова сільської ради с. Затурці. Пізніше, майже 20 років очолював колгосп. Уже на пенсії довелось працювати директором контори по заготівлі худоби в м. Любомлі, а ще – директором Любомльського ринку, навчаючись заочно в Житомирському сільськогосподарському інституті.
Ось такі життєві сходинки працелюба, які він пройшов з честю. І нині при світлій пам'яті Петро Гнатович згадує все чітко, називаючи прізвища людей, керівників, з ким довелося разом жити і працювати, на диво присутнім.
На запитання, як вдалося прожити таке нелегке, наповнене багатими подіями довге життя, відповів: "Багато працював, старався бути добрим до людей, ніколи не підвищував голос на них, нікого не карав. Підходив до справи так, щоб люди мене зрозуміли. Не пив, не курив. А вдома був добрий, розуміючий тил. З дружиною прожили майже 60 років, добре прожили, виховали гарних дітей, діждалися онуків, правнуків."
Пішла вірна подруга в засвіти, тож нині рідні поспішають до батьківської хати, аби порадувати успіхами, подякувати за батьківську любов, мудрість, вклонитися натрудженим рукам, допомогти. Проте Петро Гнатович ще сам багато робить. Він вирощує виноград. Дбайливо за ним доглядає, виготовляє смачне вино. Неодмінно цікавиться новинами району, області, країни.
"Часом думаю: колись наша українська земля зазнала жахливих руйнувань, багато втрачено. Пройшли роки, відродили, відновили, відбудували, прийшла незалежність до нас. Думалось, що ось заживуть наші діти по-новому. А що вийшло, що в світі сталося? Чому війна? Ми ж працьовиті, миролюбиві. Серце болить – руйнується країна, гине молодь. Шкода", – веде роздуми Петро Гнатович, і в старечих очах блищить сльоза.
Теплі, щирі слова вітань і вдячності висловили ветерану в той день Андрій Броїло, заступник голови районної ради, Світлана Ювченко – начальник управління соціального захисту районної військової адміністрації, Ігор Торба, керуючий справами виконавчого комітету міської ради Любомля, Антон Форманюк, секретар міської ради, заступник голови ради.
Зворушило вітання голови місцевої ветеранської організації Петра Мохнюка. Бо обоє ветеранів спільно працювали. До речі, Петро Ульянович 35 років був головою міста. Тож ветеранам було що згадати.
Вийшовши на пенсію, Петро Гнатович довгий час очолював ветеранську організацію, разом з П. Мохнюком створили хор ветеранів, були і є активними його учасниками. Нині Петро Ульянович очолює ветеранську організацію Любомльської громади. 
Нагадали Петру Гнатовичу про себе члени хору ветеранів "Осіннє золото", подарувавши йому низку улюблених пісень і колядок. Ветеран співав разом з хористами, адже ще є і членом  хору 35 років.
Мені доводилось і раніше зустрічатися з цією прекрасною людиною, яка є прикладом  у житті, роботі, побуті.
Спасибі Вам, Петре Гнатовичу, за життєві дороги, за життя, за вміння його робити прекрасним.
Здоров'я Вам, уваги, любові від рідних, турботи, піклування від влади, щасливих, спокійних років життя! 
Дай, Боже, нам з Вами дочекатися омріяної Перемоги над ворогом!
Валентина СІЧКАР,
голова Ковельської районної ветеранської організації.
IMG_1533На життєвому календарі Петра Гнатовича Барановського, жителя м. Любомля, засвітилася прекрасна цифра – 102. Така поважна дата зібрала в його домі багато гостей.
Дата хвилююча не тільки для ветерана – це свято міста, району, ветеранської організації, бо життя фронтовика, ветерана праці – історія України. Тож домівка Барановського наповнилася гостями, була зіткана зі щирих вітань, подяк, побажань, задушевних спогадів, поваги, любові, шани.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 271
Читати далі

Повідомлення в номер / "Пішла в армію, щоб захищати Україну"

01.02.2024
У перші дні збройного нападу російського агресора ковельчани Іванна та Роман Котелюки записалися добровольцями у 100-ту бригаду територіальної оборони. А своїх діток – п'ятирічного Олежика і чотирирічну Олесю залишили на бабусю. 
Через переслідування 
і голодомори
Найголовнішим аргументом піти до війська для сімейної лікарки Ковельського центру первинної медико-санітарної допомоги Іванни Котелюк була родинна історія, яка могла б стати сюжетом драматичної повісті чи захоплюючого фільму. Бо упродовж багатьох десятиліть її предки через свої переконання зазнавали переслідувань радянської влади: їх висилали у Сибір, кидали за грати, морили голодом, знищували фізично – за те, що читали історію Грушевського чи носили зброю повстанцям.
Молодше покоління продовжило патріотичні традиції. З перших днів Революції Гідності Іванна з мамою Ольгою на столичному Майдані  готувала коктейлі Молотова. Брат Роман, лікар за фахом, надавав медичну допомогу пораненим, а сестра Богдана, ще школярка, виступала на мітингах і не злякалася, коли відповідні служби погрожували поставити її "на облік".
Опанувала 
РПГ та АК
…24 лютого 2022 року Іванна Ярославівна, як завжди прийшла на роботу в поліклініку. У колективі тільки й розмов було про війну. Дехто плакав, хтось був у розпачі або збирався виїжджати за кордон. 
– Для себе я відразу вирішила, що більше потрібна в армії, аніж тут, – пригадує жінка. – Тим паче, що до тероборони пішов мій брат, теж лікар, і чоловік, який мені сказав: "Хіба можна сидіти і чекати, поки прийде москаль до нашої хати?".
Подружжя Котелюків записалося добровольцями до 100-ї Волинської бригади Сил територіальної оборони.  
– Начальником медчастини став мій брат Роман Буско. До медичної команди, крім мене, увійшли мої колеги ковельські лікарі Тарас Римарчук й Олександр Ліпич, а також мій чоловік як водій,  – розповідає пані Іванна про початок бойової служби. – Ми почали налагоджувати медичну допомогу за натівськими стандартами, самі навчалися і вчили бійців, як зберегти життя на полі бою: правильно накладати турнікети, формувати аптечку тактичної медицини. 
У Львівському медичному університеті, який закінчила Іванна Котелюк, військової кафедри не було. Тому в бригаді їй присвоїли звання сержанта. Під її опікою опинилося майже стільки ж бійців, як і пацієнтів, які уклали з нею декларацію як із сімейним лікарем. Доводилося і лікувати бійців, і щеплення робити, і тренінги проводити, і самій здобувати знання, вкрай необхідні в бойових умовах. Медикиня у прямому сенсі взяла до рук зброю, оволоділа нею так, що навіть подумувала стати снайпером. Їй легко підкорилися РТГ та АК – стрільби по мішенях були майже щодня, адже волинські тероборонівці стояли впритул до кордону із державою, звідки щохвилини могла рушити ворожа навала.
"Тепер наша черга боронити рідну землю"
Досвід військової служби згодився Іванні Ярославівні й після того, як через хворобу мами звільнилася з війська. На своє робоче місце у поліклініці повернулася з трьома відзнаками відмінної служби – від командира військової частини та бригадного генерала. 
– Нині мені легше порозумітися з військовослужбовцями, які звертаються за допомогою як до сімейного лікаря, бо послужила, знаю армійську систему, як подаються рапорти та готуються документи, – ділиться Іванна Ярославівна. – Серед моїх пацієнтів чимало поранених, які спішать залікувати рани, щоб знову повернутися до побратимів. Стараюся допомогти кожному якнайшвидше пройти обстеження, отримати направлення в госпіталь чи порекомендувати курс лікування.
…Їй і досі іноді сниться військова служба, бо фактично живе новинами з передової, де рятують бійців її брат і чоловік. Якщо вдень у круговерті робота-школа-дитсадок-дім не завжди знаходить час дізнатися, як там у них справи, то вже пізно ввечері обов'язково поспілкується. 
– У мене немає тривоги, немає часу на плачі, – упевнено каже пані Іванна. – Знаю: треба зберігати спокій і впевненість. Адже недарма наші предки століттями проходили крізь криваві випробування. Тепер настала наша черга відстоювати Українську державу.
Валентина БЛІНОВА.
Подружжя КотелюківУ перші дні збройного нападу російського агресора ковельчани Іванна та Роман Котелюки записалися добровольцями у 100-ту бригаду територіальної оборони. А своїх діток – п'ятирічного Олежика і чотирирічну Олесю залишили на бабусю. 
Через переслідування  і голодомори
Найголовнішим аргументом піти до війська для сімейної лікарки Ковельського центру первинної медико-санітарної допомоги Іванни Котелюк була родинна історія, яка могла б стати сюжетом драматичної повісті чи захоплюючого фільму.  
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 210
Читати далі

Повідомлення в номер / На варті життя і безпеки людей

01.02.2024 Романюк Аліна Петрівна
Днями у Ковельському районному управлінні ГУ ДСНС України у Волинській області відбувся брифінг для представників засобів масової інформації. 
На зустрічі були озвучені статистичні дані щодо кількості пожеж, спричинених недотриманням правил пожежної безпеки при використанні пічного опалення та електрообігрівачів. Розглянули основні причини виникнення пожеж в приватному житловому секторі та інших небезпек в зимовий період.
Обговорили й те, як запобігти нещасним випадкам, зокрема, – попередити пожежі, отруєння чадним газом, загибель людей. 
Інформував присутніх начальник відділу організації профілактичної роботи, майор служби цивільного захисту Микола Лябук.
За офіційними даними, з початку 2024 року (станом  на 16 січня) в Ковельському районі зареєстровано 17 пожеж (9 за аналогічний період минулого року). У результаті вогнем знищено (пошкоджено) 13 будівель та споруд, тоді як в 2023 році лише 8. 14 пожеж виникло і у житловому секторі (житлові будинки, дачі, сараї, надвірні споруди тощо), а  в 2023 році – 8.
Внаслідок пожеж на території району загинула одна особа (як і в минулому році). Вибравшись із вогняної пастки, чоловік вирішив самостійно рятувати цінні речі та повернувся в дім, не дочекавшись рятувальників. Від отриманих травм помер у лікарні.
Про те, як правильно діяти в подібних ситуаціях, розповів головний інспектор відділу  організації профілактичної роботи, старший лейтенант служби цивільного захисту Богдан Чимбур. Перш за все, попри страх, слід опанувати емоції і діяти швидко. Негайно викликайте пожежно-рятувальну службу за телефоном "101". При цьому вкажіть точну адресу об'єкта, місце виникнення пожежі, наявність осіб. Повідомте своє прізвище та номер телефону. Якщо є можливість, евакуюйте людей. Постарайтесь зустріти рятувальників та скерувати їх в потрібному напрямку. Звісно, й самому треба оцінити ситуацію і, в міру можливості, діяти – гасити пожежу підручними засобами. 
За статистикою, кажуть рятувальники, пожежа вдома найчастіше виникає через нехтування правилами безпеки, неправильну експлуатацію техніки, електроприладів (або їх неякісне виробництво). Загрозу становлять як обігрівачі, так і зарядні пристрої до телефонів. 
Пам'ятайте: гасити електропроводку під напругою водою строго забороняється, бо тоді ураження електричним струмом гарантовано. Тож перше, що слід зробити у цьому випадку – негайно знеструмити мережу. 
Якщо горять побутові електроприлади – спочатку висмикніть шнур з розетки, а потім вимкніть автомат в електрощитку. Приступайте до гасіння. Швидко те, що під рукою (мокра ганчірка або щільне покривало, ковдра) накиньте на прилад (слідкуйте, щоб краї щільно прилягали до поверхні), перекриваючи доступ кисню до вогню. У жодному разі не гасіть водою палаючу пластмасу!
Рятувальники радять кожному вдома, на роботі,  в машині мати вогнегасник – це найпростіший і найефективніший спосіб погасити полум'я на ранніх стадіях. Найуніверсальнішим, кажуть, є порошковий, адже підходить для усіх типів займання. Важливо знати, що гасити ним слід з підвітряного боку, струмінь направляти не на полум'я, а на палаючу поверхню. Також надзвичайники нагадують про необхідність щороку перевіряти вогнегасник в спеціалістів, аби в разі небезпеки він дійсно допоміг. 
За словами спеціалістів, однією з основних причин виникнення пожеж в приватному житловому секторі є нехтування правилами безпеки при експлуатації приладів опалення. 
Тож, аби в подальшому не допустити збільшення подібних випадків, рятувальники ще раз нагадали основні правила пожежної безпеки при використанні пічного опалення, а саме: очищати димоходи та печі раз на три місяці; відстань від печі до меблів, шаф та іншого обладнання повинна бути не менше 0,7 м, а від топкових отворів – не менше 1,25 м; біля кожної печі перед топковим отвором на горючій підлозі слід прибити металевий лист розміром не менше 0,5-0,7 м.
При користуванні печами заборонено: залишати печі, які топляться, без догляду або доручати нагляд за ними малолітнім дітям; користуватися печами, які мають тріщини; розміщувати паливо й інші горючі речовини і матеріали перед топковим отвором; зберігати непогашені вуглини та попіл у металевому посуді, встановленому на дерев'яній підлозі або горючій підставці; сушити (складати, підвішувати) на печах одяг, дрова, інші горючі предмети та матеріали; топити вугіллям, коксом і газом печі, не пристосовані для цієї мети; використовувати дрова, довжина яких перевищує розміри паливника; використовувати як димоходи вентиляційні канали та канали газового обладнання; закріплювати на димових трубах антени телевізорів, радіоприймачів тощо.
А ось рекомендації щодо безпечного користування електричними обігрівачами: не застосовуйте несертифіковані та саморобні нагрівальні прилади; відстань до інших предметів має становити не менше 0.25 м; не вмикайте багато електроприладів у подовжувач одночасно; не сушіть одяг на чи біля пристроїв; не пропускайте провід від обігрівача під килимом (це призводить до його перегрівання та перетирання); вимикайте струм перед виходом.
Поширеним під час опалювального сезону є отруєння людей чадним газом. Він  не має запаху, безбарвний, тому його неможливо відчути, але він є всюди, де є палять печі і грубки. Отруєння може статись під час роботи бензинових двигунів, при згорянні природного газу, при пожежах. На відкритому просторі небезпека мінімальна.
Головні ознаки та симптоми отруєння чадним газом – головний біль; нудота; задуха; сплутана свідомість; м'язова слабкість; червоний колір обличчя. Тривала дія чадного газу може привести до смерті.
Як діяти? Негайно надати першу допомогу при отруєнні чадним газом: потерпілого винести на свіже повітря; звільнити від тугого одягу, розстібнути комір і ремінь; на голову і груди покласти холодний компрес; напоїти гарячим чаєм, кавою; при зупинці дихання та кровообігу – серцево-легенева реанімація; піднести до ніздрів шматочок вати, змочений нашатирним спиртом.
Такі випадки часто траплялися під час тривалих відключень світла при користуванні генераторами. Запам'ятайте, генератор необхідно розміщувати зовні будівлі (бажано під навісом) або в окремому технічному просторому приміщенні з вентиляцією і можливістю провітрювання. Відстань від нього до суміжних об'єктів (будівель, стін з вікнами, автомобілів тощо) має становити не менше 6 метрів.  
l
Ковельське районне управління ГУ ДСНС України у Волинській області робить усе можливе, аби кількість пожеж та загиблих на них зменшувалася. Рятувальники постійно удосконалюють свої навички та активно проводять інформаційно-роз'яснювальну роботу з населенням. Практикують інструктажі, уроки, де не просто інформують, а й відпрацьовують на практиці знання з техніки безпеки та домедичної підготовки. 
У нашому місті на базі ліцеїв №10 та 13 відкрили "Класи безпеки", які наповнили не лише інформаційними стендами, а й практичними матеріалами. Тож діткам дуже цікаво на таких уроках. Тут їх навчають основам безпеки життєдіяльності та цивільного захисту, особистої безпеки, здорового способу життя, ознайомлюють з правилами пожежної, мінної безпеки, надання долікарської допомоги та розповідають як діяти в умовах надзвичайних ситуацій.  А це так важливо знати, особливо в умовах війни.
Щодо останнього, то рятувальники ДСНС Ковельщини стоять не тільки на варті захисту нашого краю, а й перебувають на фронті. Це стосується піротехніків, які входять до обласної команди спеціалістів, що працюють в зоні бойових дій, знешкоджуючи ворожі боєприпаси та розміновуючи деокуповані території.
l
Ще однією з небезпек зимового часу є лід. Щоб запобігти трагічним випадкам рятувальники, навчають громадян правилам виходу на кригу, порядку надання допомоги потопаючому чи самому собі. Вони наголошують: виходити на лід дітям без батьків заборонено, а вирушати на замерзлі водойми поодинці – небезпечно!
Нещодавно працівники служби провели профілактичний рейд на міському водосховищі щодо небезпеки вкритих кригою водойм та нагадали правила безпеки на льоду:  виходити на лід можна лише тоді, коли його товщина досягне 7 см; міцність льоду перевіряйте палицею, а не ногою; рухайтесь повільно; йдіть лише протоптаними стежками; оминайте ділянки з товстим шаром снігу; якщо провалилися – покладіть витягнуті руки по краях пролому і повільно наповзайте грудьми на лід; під час масового катання на ковзанах лід має бути не тоншим за 25 см.
Рибалкам радять: оминайте ділянки, які вкриті товстим шаром снігу (під снігом лід завжди тонший); не пробивайте в одному місці багато лунок; не збирайтеся великими групами на невеликій площі льоду; не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега; завжди майте під рукою міцну мотузку, довжиною 12-15 метрів; тримайте поруч із лункою дошку або велику гілку; якщо лід почав тріщати та з'явилися характерні тріщини – негайно повертайтеся на берег (не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні від льоду).
Тож будьте обачні, не нехтуйте правилами безпеки, а якщо стали свідком надзвичайної ситуації, одразу телефонуйте за номером "101". 
А вам, рятівники, щиро дякуємо за самовіддану службу в екстремальних умовах, коли цілодобово стоїте на варті життя і безпеки громадян.
Аліна РОМАНЮК.
Фото автора та Ковельського районного управління ГУ ДСНС України у Волинській області.
20240116_100632Днями у Ковельському районному управлінні ГУ ДСНС України у Волинській області відбувся брифінг для представників засобів масової інформації. 
На зустрічі були озвучені статистичні дані щодо кількості пожеж, спричинених недотриманням правил пожежної безпеки при використанні пічного опалення та електрообігрівачів. Розглянули основні причини виникнення пожеж в приватному житловому секторі та інших небезпек в зимовий період.
Обговорили й те, як запобігти нещасним випадкам, зокрема, – попередити пожежі, отруєння чадним газом, загибель людей. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 286
Читати далі

Повідомлення в номер / Доходи від оренди землі зросли

01.02.2024
На Волині торік власники та орендарі землі сплатили 565 мільйонів гривень плати за землю.
Громади Волині впродовж 2023 року отримали в розпорядження 565,1мільйона гривень плати за землю. Це на 14,9 мільйона гривень більше, ніж у 2022 році. 
Зокрема, торік місцеві бюджети залучили 453,7 мільйона гривень плати за землю від юридичних осіб і 111,4 мільйона гривень земельного податку, який перерахували фізичні особи-землевласники та землекористувачі.
"Підтримка у належному стані об'єктів критичної інфраструктури, виконання повноважень у соціальній сфері та фінансування оборонних заходів  можливі лише за умови бюджетної стабільності громад. Очевидно, що сумління та податковий внесок кожного платника податків до місцевого бюджету тут і тепер – надзвичайно важливі. Тому звертаюся до громадян із проханням виконувати свої податкові зобов'язання своєчасно і таким чином дбати про фінансову спроможність громад, відтак – власну безпеку і добробут", – коментує в. о. начальника Головного управління ДПС у Волинській області Сергій Лисеюк.
Окрім поточних платежів, громадянам варто не забувати про сплату заборгованих у минулі роки земельного податку та податку на нерухомість, – нагадують у податковій службі.   
Звертаємо увагу, що платники податків мають можливість самостійно провести звірку щодо розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет. Інформацію щодо нарахованих податкових зобов'язань також можна отримати у Центрах обслуговування платників, що діють при державних податкових інспекціях області. 
Водночас у Головному управлінні ДПС у Волинській області нагадують: підтримати країну та громади фінансово можуть і повинні громадяни, які торік отримали доходи, з яких не сплачено податки.
Із 1 січня 2024 року в Україні стартувала кампанія декларування доходів фізичними особами. Відзвітуватися про минулорічні доходи потрібно до 1 травня 2024 року.
Із огляду на доступність ІТ-сервісів, потенційним декларантам пропонується подати декларацію через Електронний кабінет або ж скористатися можливостями мобільного застосунку "Моя податкова". 
Завантажуйте застосунок "Моя податкова" в AppStore або GooglePlay, ідентифікуйтеся онлайн за допомогою файлового або хмарного КЕП будь-якого надавача та використовуйте більше сервісів. 
65a8d014bb0c9 (1)На Волині торік власники та орендарі землі сплатили 565 мільйонів гривень плати за землю.
Громади Волині впродовж 2023 року отримали в розпорядження 565,1мільйона гривень плати за землю. Це на 14,9 мільйона гривень більше, ніж у 2022 році. 
Зокрема, торік місцеві бюджети залучили 453,7 мільйона гривень плати за землю від юридичних осіб і 111,4 мільйона гривень земельного податку, який перерахували фізичні особи-землевласники та землекористувачі.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 292
Читати далі

Повідомлення в номер / Як колись святкували

01.02.2024
Усім відомо, що будь-яка  добра справа в Україні споконвіку завершувалася щедрим застіллям. У наших краях традиції дотримувалися неухильно, хоча у зв'язку з російсько-українською війною всіляких офіційних банкетів і фуршетів  нині стало менше. Але мова не про ці часи, а давніші.
Отож, чому пили-гуляли? Причин на те багато. Як казав один ковельський дотепник, тільки дурні шукають привід для пиятики – розумні завжди його мають. І справді, навіть зазирнувши у радянський календар, бачиш, що вихідних і святкових днів там було не набагато менше, аніж робочих. Назву деякі з них.
1. Офіційні свята: 7 листопада –  день жовтневого перевороту; 1 травня – день міжнародної солідарності трудящих;  8 березня – міжнародний жіночий день; 9 травня – день перемоги; 5 грудня, пізніше 7 жовтня – день радянської конституції.
2. Професійні свята – тут, як кажуть, до кольору – до вибОру: майже щонеділі вшановували як не комунальників, то будівельників, як не залізничників, то водіїв, як не бухгалтерів, то ревізорів, як не прокурорів, то міліціонерів, як не журналістів, то вчителів і т. д., і т. п.
3. Місцеві свята: дні міст і сіл, дні аматорів сцени, дні визволення населених пунктів  від німецько-фашистських загарбників, дні партизанської слави, дні жовтенят, піонерів і комсомольців, дні праці (так звані суботники і недільники), дні благоустрою або санітарні дні (у Ковелі це були, як правило, п'ятниці), дні школи, училища, дитячого садочка тощо.
4. Релігійні свята: хоча з релігією "нещадно" боролися, партійно-радянська верхівка не цуралася застілля з нагоди Нового року і Різдва Христового, Пасхи, Трійці, престольних празників. Не дивиною було побачити за одним столом парторга і священника, їх дружин та дітей.
5. Родинні свята: обов'язковим ритуалом було "виставити могорич" за  новонароджених дітей, їх хрещення, весілля, проводи на пенсію, отримання премій, підвищення на посаді, призначення на нову посаду, одержання урядових нагород і навіть грамот від голови колгоспу чи сільського бригадира.
Як відбувалися застілля? Їх готували за спеціальною програмою, яку мав затвердити начальник, якщо мова йшла про масові заходи "вищого" рівня. Треба було передбачити, хто відкриває фуршет і його веде, хто виступає першим  (представник партійного органу чи органу влади), хто проголошує тости і коли, якою буде розважальна програма і хто в ній братиме участь.
Але найголовніше – організувати "матеріальне" забезпечення застілля. Тобто, де знайти "спонсора", щоб придбати горілку, вино, воду, пиво, м'ясо і вироби з нього, хліб, овочі й фрукти. Коли передбачалася присутність дуже високого начальства, то необхідно було подбати про свіжу рибу, червону або чорну ікру, інші делікатеси.
Не менш важливо – відшукати затишне, небагатолюдне місце, бажано поблизу водойми. Слава Богу, у нашому краї таких місць вистачає. Це і "Калдуби", і  озера в Поворську та інших віддалених селах, і Пісочне, і навіть Світязь (у винятково важливих випадках). Якщо дати були, так би мовити, "офіційні", замовляли ресторани. Їх у радянські часи  в Ковелі було небагато: "Турія", "Лісова пісня", "Вечірній" ("Вогник"). Затишно і комфортно почувалися гості у залізничному ресторані, який славився і кухнею, і обслуговуванням.
l
Традиція влаштування банкетів з приводу і без них народилася не на "голому" місці, а ініціювалася, так би мовити, "згори" – із самої столиці радянської імперії міста москви. Як відомо, сталінське, пізніше хрущовське  й брежнєвське оточення любило гучні застілля, на які запрошували не лише найвище партійне керівництво, а й передовиків виробництва, письменників і поетів, військових, акторів, музикантів і співаків, журналістів. Мета – продемонструвати "непорушну" єдність партії і  народу, "безмежну" підтримку політики владної верхівки.
Звичайно, на місцях  мета таких банкетів була дещо скромніша, але без вихваляння партії та її керівництва різного рівня не обходилося. Зокрема, у Ковелі в  ті далекі роки дуже  популярними були зустрічі  з учасниками боїв за наше місто у липні 1944 року. І якщо спочатку святкові заходи приурочували до ювілейних дат цих подій (30-річчя, 40-річчя), то пізніше проводили їх майже щороку. Попередньо складали списки запрошених (на основі подань рад ветеранів колишніх військових частин і  з'єднань), згодом розсилали самі запрошення і ретельно розробляли програму свят, залучаючи до цього партійний, профспілковий, комсомольський і господарський актив.
Саме дійство тривало майже тиждень. Відбувалися урочисті збори в будинку культури імені Щорса (так тоді називалася "Просвіта"), потім зустрічі в трудових колективах з врученням подарунків ветеранам, а на фінал – багатолюдне застілля. Після того гості із різних кінців тодішнього срср ще декілька днів пили і  їли. 
Цікаво, що приїжджали головним чином високопоставлені офіцерські чини, які, судячи з усього, безпосередньої участі  в боях за Ковель не брали. Це були переважно штабісти, політпрацівники, тиловики та інші бійці "невидимого фронту". Із собою, як правило, брали на гостину дружин, дітей, онуків, далеких і близьких родичів. Всіх їх треба було розмістити на ночівлю, забезпечити супровід і догляд, нагодувати і напоїти, купити квитки на потяг  і  т. д., і  т. п.
Згадуючи минулі часи, я абсолютно не маю наміру принизити чи образити організаторів тих заходів: вони робили все від щирої душі, з відкритим серцем, прагнучи вшанувати ветеранів з непідробною українською гостинністю. А чим нині віддячили діти, онуки й правнуки тих "визволителів", які на словах дякували  за теплий прийом, на власні очі бачили щирість наших людей, а в  душі, напевно, відчували презирство і ненависть до "хохлів", що пізніше буйним отруйним цвітом розквітло у душах їх нащадків?
Мабуть, і  в цьому – одна з причин війни, розв'язаної "визволителями" молодшого покоління московитів у лютому 2022 року. Вони прийшли в Україну вбивати, грабувати, ґвалтувати під гаслом: "Спасіба дєду за пабєду!". Така плата українському народу за його доброту, щирість і гостинність.
Охрім СВИТКА.
ЗастілляУсім відомо, що будь-яка  добра справа в Україні споконвіку завершувалася щедрим застіллям. У наших краях традиції дотримувалися неухильно, хоча у зв'язку з російсько-українською війною всіляких офіційних банкетів і фуршетів  нині стало менше. Але мова не про ці часи, а давніші.
Отож, чому пили-гуляли? Причин на те багато. Як казав один ковельський дотепник, тільки дурні шукають привід для пиятики – розумні завжди його мають. І справді, навіть зазирнувши у радянський календар, бачиш, що вихідних і святкових днів там було не набагато менше, аніж робочих. Назву деякі з них.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 249
Читати далі

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

01.02.2024 Романюк Аліна Петрівна
2 лютого, п’ятниця
Схід Сонця – 07.58; захід – 17.12. 
Місяць – у Скорпіоні. 
Всесвітній день водно-болотних угідь. 
День бабака.
СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЄ.
3 лютого, субота
Схід Сонця – 07.56; захід – 17.14.
Місяць – у Скорпіоні.
Післясвято Стрітення. Праведних Симеона Богоприємця й пророчиці Анни.
4 лютого, неділя
Схід Сонця – 07.55; захід – 17.18.
Місяць – у Стрільці.
Всесвітній день боротьби проти раку. 
Неділя 35 після П’ятд.  Прп. Миколая Студійського.
5 лютого, понеділок
Схід Сонця – 07.53; захід – 17.18.
Місяць – у Стрільці.
Мц. Агафії. Свт. Феодосія Чернігівського. 
6 лютого, вівторок
Схід Сонця – 07.52; захід – 17.20.
Місяць – у Козерозі.
День безпеки в Інтернеті.
Міжнародний день бармена. 
Мчч. Христини, Максима, Марії.
7 лютого, середа
Схід Сонця – 07.50; захід – 17.22.
Місяць – у Козерозі. 
Прп. Луки Елладського.
8 лютого, четвер
Схід Сонця – 07.48; захід – 17.23.
Місяць – у Водолії.
Віддання Стрітення. Вмч. Феодора Стратилата.
Місячні фази у лютому
Спадаючий  Місяць –  до 9 лютого.
Новий  Місяць – 10 лютого. 
Зростаючий Місяць – 11-23 лютого.
Повний Місяць – 24 лютого.
Спадаючий  Місяць – 25-29 лютого.
Підготувала Аліна РОМАНЮК.
лютий2 лютого, п’ятниця
Схід Сонця – 07.58; захід – 17.12. 
Місяць – у Скорпіоні. 
Всесвітній день водно-болотних угідь. 
День бабака.
СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЄ.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 262
Читати далі

Повідомлення в номер / ГОРОСКОП з 5 по 11 лютого

01.02.2024
ОВЕН. Необхiдно зосередитися i планомiрно реалiзувати хоча б частину iдей. Якщо всi вiдкладатимете на потiм – це шлях до краху. В середу доведеться вiдстоювати свої iдеї. 
ТЕЛЕЦЬ. Використовуйте тиждень для отримання iнформацiї i знань.  Ви  дуже зануренi в свої проблеми. Звертайте увагу на те, що вiдбувається навколо. Середа порадує цiкавими новинами i пропозицiями. 
БЛИЗНЮКИ. Не будьте надто сором’язливими, гідно оцiнiть свої позитивнi риси i дайте можливiсть зробити це іншим. Ймовірні змiни в особистих i в професiйних справах. Багато проблем розв’яжуться самi собою. 
РАК. Багато життєвих питань  вирішуватимуться спокiйно i без напруги. Атмосфера навколо  гармонiзується i принесе заспокоєння. Можете зробити щось екстравагантне, зате буде що пригадати. 
ЛЕВ. Бажано проводити бiльше часу у сiмейному колi. Постарайтеся об‘єктивно  оцінити себе, не занижуйте самооцiнку. Проявiть стараннiсть, доробiть необхiднi справи. 
ДIВА. Виникне можливiсть вирішити важке, але важливе питання. На початку тижня легко пройде оформлення документiв. У роботi можливий несподiваний поворот. 
ТЕРЕЗИ. Може виникнути багато нових iнтересiв, так що удома ви станете рiдким гостем. Хороший тиждень для творчих починiв, фiзичної активностi i подорожей. Одна з головних цiлей – змiцнення здоров’я i вiдпочинок. 
СКОРПIОН. На перший план можуть вийти особистi справи. Розширення кола знайомств принесе новi можливостi, не виключенi вигiднi дiловi пропозицiї. Є шанс  зацікавити своїми iдеями i знайти пiдтримку.
СТРIЛЕЦЬ. Передбачаються непоганi перспективи, але необхiдно буде пройти якесь випробування. Навколо  пануватиме творча i дiлова атмосфера. Ваш  добрий настрiй багатьом допоможе в скрутну хвилину. В кiнцi тижня отримаєте  гiдну винагороду за старання.
КОЗЕРIГ. Необхiдно проявити вiдповiдальнiсть i пунктуальнiсть, тодi успiшно розв‘яжете багато проблем. У п‘ятницю iнiцiатива i працездатнiсть будуть гідно оцiненi. У вихiднi побачення з новим знайомим може розчарувати.
ВОДОЛIЙ. Бажано стримати запал i уважнiше ставитися до дiлових проєктiв. Поспiх загрожує фiнансовими втратами. У п’ятницю поворот подiй вплине на подальшу долю. Вашi трудовi подвиги будуть помiченi i винагородженi начальством.
РИБИ. Приваблюватимете оточуючих добротою, мудрiстю i бажанням прийти на допомогу в скрутну хвилину. Четвер –  день активних дiй, працездатнiсть вас порадує. Прагнiть бути реалiстом i не вимагайте вiд близьких багато.
Підготував Степан ЗОРЕПАД.
гороОВЕН. Необхiдно зосередитися i планомiрно реалiзувати хоча б частину iдей. Якщо всi вiдкладатимете на потiм – це шлях до краху. В середу доведеться вiдстоювати свої iдеї. 
ТЕЛЕЦЬ. Використовуйте тиждень для отримання iнформацiї i знань.  Ви  дуже зануренi в свої проблеми. Звертайте увагу на те, що вiдбувається навколо. Середа порадує цiкавими новинами i пропозицiями. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 231
Читати далі

Повідомлення в номер / Погода в Ковелі 25–31 січня

25.01.2024
Четвер.  Хмарно, сніг з дощем. Температура: 2оС.  Вітер західний сильний.
В ніч на п'ятницю. Хмарно, невеликий сніг з дощем. Температура: 0оС.   Вітер  північно-західний  помірно сильний.
П'ятниця. Хмарно. Температура:  -1оС.  Вітер північно-західний помірний.
В ніч на суботу. Хмарно, сніг. Температура: -2оС. Вітер південний помірний.
Субота. Хмарно, невеликий мокрий сніг.  Температура:  0оС. Вітер західний помірно сильний.
В ніч на неділю. Хмарно. Температура:  -3оС.  Вітер  східний слабкий. 
Неділя. Хмарно.  Температура: 0оС.  Вітер  західний помірний.
В ніч на понеділок. Мінлива хмарність. Температура:  -2оС.  Вітер   північно-західний помірний.
Понеділок. Мінлива хмарність. Температура:  0оС.  Вітер  північно-західний  помірно сильний.
В ніч на вівторок. Хмарно, можливий сніг з дощем.   Температура: -10С.  Вітер   північний слібкий.
Вівторок. Хмарно, можливий сніг з дощем.  Температура: 0оС.  Вітер   північний  помірний.
В ніч на середу. Ясно.  Температура: -4оС.  Вітер північно-східний слабкий.
Середа. Мінлива хмарність.  Температура:  -2оС.  Вітер північний слабкий.

відлига Четвер.  Хмарно, сніг з дощем. Температура: 2оС.  Вітер західний сильний.

В ніч на п'ятницю. Хмарно, невеликий сніг з дощем. Температура: 0оС.   Вітер  північно-західний  помірно сильний.

П'ятниця. Хмарно. Температура:  -1оС.  Вітер північно-західний помірний.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 263
Читати далі

Повідомлення в номер / Пустили з молотка землі заказника й археологічних об’єктів

25.01.2024
Новина про те, що на місці археологічних пам'яток Галина Воля-1 та Семенова гора, яка знаходиться за півтора кілометра від селища Стара Вижівка, облаштують кар'єр для видобування піску, збурила місцеву громаду і викликала гнівні коментарі у соціальних мережах.
"Продали нас, 
а не Семенову гору"
У громаді стало відомо, що 17 січня цього року через електронні торги продано спеціальний дозвіл на видобуток піску в урочищах Галина Воля-1 та Семенова гора на 20 років. Разом із надрами під загрозою знищення опинилися 160 гектарів лісових насаджень та унікальної флори, адже під майбутній піщаний кар'єр потрапила частина території зоологічного заказника "Смолярівський", що згідно із Законом України "Про природно-заповідний фонд" має перебувати під охороною держави.
Хто ж став щасливим власником безцінних природних й археологічних скарбів Старовижівщини? У протоколі електронного аукціону зазначено, що найвищу ціну – 4271000 гривень запропонувало ТзОВ "Сандекс", зареєстроване у Львові, створене лише у вересні минулого року із статутним капіталом усього 3 тисячі гривень.
"Не можна так лишати. На місцевому рівні продають пам'ятку природи", "Фірма –ширма. За нею стоїть хтось місцевий","Продали нас, а не Семенову гору", "Ми відвойовуємо Донецьк і Луганськ, а нас продають", "Компанія заснована аж… чотири місяці тому і вже "заробила" мільйони на купівлю", "Будуть відправляти пісок на склозаводи у Європу, там дуже рідкісний пісок", – так відреагували у соцмережі старовижівчани на новину, яка вразила всіх. 
Як припускають люди, "Сандекс", швидше за все, – фірма-прокладка, а справжній вигодоздобувач поки що залишається в тіні. Ймовірно, на зручне місце для облаштування піщаного кар'єру вказав хтось із місцевих. Адже поруч із Семеновою горою пролягає дорога, добувати пісок можна просто екскаватором, а залізнична станція знаходиться за півтора кілометра.   
   
Рідкісні пам'ятки минувшини
Ще у 1994 році на Семеновій горі працювала експедиція під керівництвом відомого волинського археолога, кандидата історичних наук Григорія Охріменка. В інтерв'ю тоді він розповів, що тут було поселення докерамічного неоліту приблизно V тис. до н.е. Про це свідчили знахідки: сокири, трапеції, скребки, наконечники стріл, пластини. Вдалося навіть розкопати одне із жител давніх людей. За словами науковця, Семенова гора – рідкісна пам'ятка, якої ні він, ні його столичні колеги ніде в Україні не бачили, і наголошував: тутешню територію ще потрібно ретельно досліджувати. 
Семенова гора внесена до переліку культурних об'єктів Волинської області згідно із наказом управління культури і туризму облдержадміністрації від 29 червня 2009 року. Однак офіційного статусу як археологічної пам'ятки, яка б охоронялася державою, вона не має. Змінювали одне одного керівники колишнього Старовижівського району, а її дослідження так і залишилося у списку невиконаних обіцянок місцевої влади. Головною причиною називали брак коштів на виготовлення документації.
Галина Воля-1 – теж унікальне місце, де  була стоянка давніх людей доби мезоліту.  Цей об'єкт Старовижівська селищна рада подала департаменту економічного розвитку, зовнішніх відносин та питань туризму і курортів Волинської ОВА для включення до регіональних стратегій розвитку та програм комплексного відновлення. Тобто воно перебуває під охороною відповідно до положень Закону України "Про охорону культурної спадщини". Однак охоронні положення стосовно цих унікальних археологічних об'єктів в Держгеонадрах не взяли до уваги, коли вирішили їх продати для розробки піщаного кар'єру.

Б1 Новина про те, що на місці археологічних пам'яток Галина Воля-1 та Семенова гора, яка знаходиться за півтора кілометра від селища Стара Вижівка, облаштують кар'єр для видобування піску, збурила місцеву громаду і викликала гнівні коментарі у соціальних мережах.

Валентина БЛІНОВА.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 261
Читати далі

Повідомлення в номер / Доля синьоокого романтика

25.01.2024
Кожен, кому дано прийти у цей світ, безумовно має своє особливе призначення.
І дійсно, особливе воно для Валентина Данилюка – носія високих людських якостей,  уродженця села Секуня, що на Старовижівщині (нині  Ковельського району), члена Національної спілки художників України.
Уже, глянувши на обкладинку книги "Доля синьоокого романтика" Валентини Клюнтер, що вийшла з друку цього року у видавництві "Надстир'я", бачиш постать благородного, елегантного на вигляд героя нарисів на фоні хати-казки. А побудована вона золотими руками Валентина Данилюка самотужки за власним планом на місці, де жили його предки, без жодного гвіздка. І покрита очеретом. Під такою покрівлею зимою тепло, а літом прохолодно. Сам і штукатурив комин, плиту і камін. Це своєрідний пам'ятник рідним.
Жив герой книги за настановою батьків, щоб собі було добре, а людям ще краще. Тому й мав багато друзів по всій Західній Україні, де вчився, жив і творив.  Це – різносторонньо обдарована людина. Мав талант багатогранний: і скульптора, і графіка, і живописця, і мозаїка. А ще – гарно грав на гітарі, тонко відчував музику, любив танцювати, рибалити. 
Був знайомий з творчими людьми: Зоєю Слободян, Світланою Мирводою, Зоєю Навроцькою, Валентиною Клюнтер, Ніною Горик, журналістами і письменниками, навіть із Сусанною Троць з Буенос-Айреса. Був щирим і щедрим, часто запрошував до себе на хутір "Круха". Тут побували сотні людей звідусюди. Дружив із школярами Секуня, які спостерігали часто за його роботою, приходячи на гостину.
Маючи Божий дар, досягнув вершин майстерності. 30 років після закінчення Львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва працював на Івано-Франківщині. 
Тож починав із карпатських пейзажів, але найбільше вабив дух поліської природи. Тонко і правдиво відображав її згодом після повернення на рідну малу батьківщину, у світ первозданної краси і духовного спокою, одержуючи наснагу від волинської землі. На хуторі "Круха" і народились скульптури із дерева: "Святість", "Колискова", "Муза", "Маруся Чурай", "Леся Українка", "Тарас Шевченко", "Іван Франко", "Іван Гонта", "Берегиня", "Весна" та ін. Це видно на світлинах у книзі.
А скільки художніх полотен тут є! Милуючись ними, ніби бачимо зримо  туман над берегом, спекотний день, вечір на узліссі, наближення грози, тишу ранкового ранку, зоряну ніч… Вражають портрети, зокрема, матері. Є тут і чеканка, і різьба…
Його ідеалами були істина, добро, краса. І це відчуваємо на кожній сторінці, перегортаючи книгу, вчитуючись у спогади рідних і відомих та невідомих людей. Коли дивишся на цю красу, відчуваєш не тільки насолоду, а й хочеш, щоб звичні слова "краса врятує світ" стали дійсністю. Бо як же інакше? Хіба можна руйнувати красу? На жаль, війна по-іншому діє…
Твори героя книги займали почесне місце на районних, обласних, всесоюзних, республіканських та міжнародних виставках, зокрема і в Ковелі, про що часто повідомляла наша газета "Вісті Ковельщини".
Вироби нашого талановитого волинянина є в Польщі, росії, Канаді, Італії, Аргентині, Англії. Презентував їх усім знайомим людям. 
Книга дарує приємні хвилини спілкування з неповторною красою людського таланту, запрошує доторкнутись до духовності Майстра з великої букви. Своєю натхненною працею і любов'ю до отчої землі художник возвеличив наш край, прикрасив творче дерево України. 
1938 - 2013 – роки його життя.
У кожному рядочку книги відчувається гордість автора за талановитого земляка, бо краєзнавець і письменниця теж родом із Скулина.
Валентина ОСТАПЧУК. 

доля1 Кожен, кому дано прийти у цей світ, безумовно має своє особливе призначення.

Валентина ОСТАПЧУК. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 240
Читати далі
  • 72
  • 73
  • 74
  • 75
  • 76
  • 77
  • 78
  • 79
  • 80
  • 81
  • 82

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2025