То був 1990 рік. Поїхав тоді мій батько в місто Павлодар, що у Казахстані. Там самотою жила його сестра Марія. Хотів на старість її забрати із чужини на Батьківщину (про Марію можна прочитати у книзі   “На берегах Вижівки” (2008 р.).

Жила вона колись у місті Павлодарі  по вул. Свердлова, 146, кв. 30. Але коли потрапила у психіатричну лікарню (десь в кінці 80-их років), квартиру забрали. І батько знайшов сестру в цій лікарні.

Зустрілися. Худа. Сива. Біла, як молоко. Кинулася до батька. Обнялися — не відірвати.

— Поїдеш додому в  Україну?

– Поїду, — вона гірко плакала, мабуть, вже і не думала, що зустрінуться.

Оформили потрібні документи. Віддали батькові її паспорт.

Кирило дав розписку. Пішли з нею шукати одяг. Бо піжама лікарняна. А плаття нема.

– Піду до подруги. Попрошу.

Подруга була нижчого росту, тому і плаття було на Марію коротким. Але ж немає більш ніякого. Одягнула (було літо). Батько глянув. Не зумів стримати серця: соромно так їхати. Але що поробиш? Ще й кептарик якийсь на голову начепила. Якось оволодів собою. Подумав: «Як є, так є. Де подінешся?»

Машина з лікарні (дав із супроводом головний лікар) завезла Марію з Кирилом на вокзал.

Батько купив два квитки додому. Машина поїхала. А брат із сестрою стали чекати на пероні поїзда.

Марія зразу ж, як тільки супроводжуючі поїхали, сказала:

–  Віддай мені документи. Я нікуди не поїду.

– Ти казала, що поїдеш.  Я ж тебе забрав. Я поручився.

– Ні, не поїду.

– А де ж ти будеш жити?

– Проживу...

Підходив поїзд. Кирило заметався, заметушився. До міліціонера:

– Допоможіть мені. Не хоче їхати. Швидше. З психлікарні везу.

– А довга дорога?

— 5 діб.

— Ні, дядьку, не беріть, як не хоче, бо вийде з поїзда за 5 суток невідомо де, то не знатимете, де й шукати. А так хоч знаєте, у якому місті.

Кирило віддав поспіхом Марії паспорт (поїзд не чекатиме).

І дав гроші. Тремтячими руками вона порахувала:

– Багато не візьму.

Взяла тільки 80 карбованців. Решту повернула.

– Прощай.

Кирило сів у поїзд...  Сам....

То був 1990 рік. Поїхав тоді мій батько в місто Павлодар, що у Казахстані. Там самотою жила його сестра Марія. Хотів на старість її забрати із чужини на Батьківщину (про Марію можна прочитати у книзі   “На берегах Вижівки” (2008 р.).

Жила вона колись у місті Павлодарі  по вул. Свердлова, 146, кв. 30. Але коли потрапила у психіатричну лікарню (десь в кінці 80-их років), квартиру забрали. І батько знайшов сестру в цій лікарні.

Зустрілися. Худа. Сива. Біла, як молоко. Кинулася до батька. Обнялися — не відірвати.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 333

У Волинській області віднедавна почалося тестове мовлення телемережі МХ-7. Це безоплатний додатковий пакет каналів цифрового ефірного телебачення.

На відміну від наявного цифрового телебачення ця мережа:

n транслюється на хвилях метрового діапазону, які краще оминають перешкоди;

n спеціально спроєктована, щоб покрити території, де були проблеми з прийомом телесигналу, особливо в прикордонні.

Для кого потрібна телемережа МХ-7? Перш за все, для тих, хто хоче користуватися цифровим наземним ТБ, але зараз має проблеми з прийомом сигналу наявної мережі.

Щоб прийняти сигнал телемережі, потрібні:

n телевізор;

n тюнер DVB-T2 (вбудовані у більшість сучасних телеприймачів; для телевізора старої моделі може знадобитися окремий тюнер-приставка);

n телеантена (зовнішня чи внутрішня).

Якщо ви зараз користуєтеся цифровим ефірним телебаченням, але сигнал слабкий та/чи часто пропадає — спробуйте підключитися до телемережі МХ-7. 

Для цього просто запустіть режим автопошуку каналів у меню тюнера (якщо він окремий) чи телевізора. Як саме це зробити — вказано в інструкції до вашої моделі обладнання.

Якщо все вийде, у вас на телевізорі додатково з’являться канали мережі МХ-7. Наразі їх 7. Оскільки мережа працює у тестовому режимі, їхній перелік та кількість з часом можуть змінюватися. 

Найкраще для прийому телесигналу МХ-7 підійде антена метрового діапазону. Наприклад, старі антени для прийому аналогового ТБ, які багато в кого збереглися.

Також підходять вседіапазонні антени, які багато хто використовував для прийому цифрового ТБ раніше. Наприклад, так звані «польські», дуже поширені у домогосподарствах.

На практиці, на невеликій відстані від передавача  сигнал можна прийняти і на дециметрові антени, а також на примітивні штирьові.

Чим далі ви від телевежі і чим більше перешкод на шляху до неї, тим гірший буде прийом на внутрішню антену, незалежно від її типу. У віддалених населених пунктах краще використовувати антени зовнішні. І монтувати їх якнайвище.

Тюнер має бути стандарту DVB-T2. Якщо купуєте тюнер — переконайтеся, що його вихідні роз’єми підходять до вхідних роз’ємів вашого телевізора. В іншому  конкретна модель тюнера та його ціна не мають значення — вони можуть впливати лише на додаткові функції, а не на прийом телесигналу.

Лілія Бойко, 

представник Національної ради у Волинській області.

У Волинській області віднедавна почалося тестове мовлення телемережі МХ-7. Це безоплатний додатковий пакет каналів цифрового ефірного телебачення.

На відміну від наявного цифрового телебачення ця мережа:

•  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 186

Ледь видихнули після Covid, а вже потрібно готуватися до нової вірусної загрози. У світі  обговорюють ризики майбутньої пандемії, яку може принести загадкова “хвороба Х”. Що це таке і чи готова Україна до викликів, з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю. 

Що таке “хвороба Х”?

За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, “хвороба Х” — це гіпотетичне захворювання, яке з 2018 року внесли окремим пунктом до переліку захворювань — як умовне позначення для недуги, що може призвести до пандемії. Наразі відомо про близько 150 вірусів, які здатні потенційно спровокувати “хворобу Х”. Вчені вважають загрозу настільки реальною, що нову можливу пандемію навіть обговорювали на Всесвітньому економічному форумі в швейцарському Давосі.

Як пояснив під час зустрічі в Давосі доктор Амеш Адальджа з Центру безпеки здоров’я Джонса Хопкінса, “хвороба Х” може бути спричинена респіраторним вірусом, який уже циркулює серед тварин, але ще не має здатності передаватися людям. “Це можуть бути кажани, як це було з COVID-19, він може циркулювати і серед птахів, як пташиний грип, або це може бути який-небудь інший вид тварин, наприклад, свині. Є штами вірусів з високими рівнями смертності, які можуть набути здатності до ефективної передачі від людини до людини”, — розповів Адальджа. 

Може бути у 20 разів смертельнішою 

за COVID-19

За офіційними даними, пандемія СOVID-19 стала причиною смерті близько 7 мільйонів людей, забрала 20 мільйонів життів, якщо рахувати всі смерті, пов’язані з інфекцією. В Україні перехворіло майже 5 мільйонів людей, понад 105 тисяч померли.

Проте, на думку експертів, нова “хвороба Х” може бути у 20 разів смертельнішою за COVID-19. Тому нині медики з усього світу працюють над планом протидії недузі та новій пандемії. 

Чи готова Україна?

Готуються і в Україні. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко під час брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ розповів, що за  останні три роки наша країна перезапустила мережу Центрів контролю та профілактики хвороб, збільшила її фінансування і нині в цій системі працюють майже 15 тисяч фахівців. Ці Центри повністю відповідальні за власний регіон — від рутинного моніторингу показників, до прогнозування та виявлення спалахів захворювань та реагування на них.

Також, за словами Ляшка, Всесвітня організація охорони здоров’я допомогла нашій країні модернізувати лабораторії для епідеміологічного моніторингу. В Україні є національна референс-лабораторія, включена до глобальної мережі лабораторій ВООЗ, яка виявляє збудники, розкладає їхню ДНК чи РНК і передає цю інформацію в глобальну мережу. 

Окремо держава фінансує готовність до реагування закладів охорони здоров’я. Так, у 2023 році 193 заклади отримали окремий пакет від НСЗУ “Готовність до реагування на епідемії або спалахи інфекційних хвороб” на понад 2 мільярди гривень. Ці кошти йдуть, зокрема, на тренінги для спеціалістів, закупівлю необхідного обладнання та облаштування реанімаційних відділень.

“Але також на базі цих закладів формується запас, так званий медичний кошик — перелік відповідних лікарських засобів, який повинен бути в кожному з цих 193 закладів з незнижувальним запасом щонайменше 3 місяці. Це дозволяє під час появи спалаху епідемії бути готовим моментально реагувати до того моменту, поки не включаться інші механізми національного та глобального рівнів”, — пояснив Віктор Ляшко. 

Оксана КОВАЛЬ.

Ледь видихнули після Covid, а вже потрібно готуватися до нової вірусної загрози. У світі  обговорюють ризики майбутньої пандемії, яку може принести загадкова “хвороба Х”. Що це таке і чи готова Україна до викликів, з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю. 

За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, “хвороба Х” — це гіпотетичне захворювання, яке з 2018 року внесли окремим пунктом до переліку захворювань — як умовне позначення для недуги, що може призвести до пандемії. Наразі відомо про близько 150 вірусів, які здатні потенційно спровокувати “хворобу Х”.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 188

Напередодні свята Нового року вперше у Ковелі запрацювала льодова ковзанка. 

Майданчик для катання на ковзанах, який розмістили в центральному парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, швидко став улюбленим місцем для багатьох ковельчан та гостей міста. 

У цьому чарівному куточку кожен охочий може насолодитися гарно проведеним часом та подарувати собі приємні емоції. А ще льодова арена стала новою локацією для зйомок, адже під сяйвом яскравих вогнів виходять чудові світлини. 

Вартість дитячого квитка – 100 грн., дорослого – 200 грн. Тим, хто лише навчається, за додаткову оплату пропонують «помічника», а учасникам бойових дій надають п’ятдесятивідсоткову знижку. 

За словами міського голови Ігоря Чайки, бюджетні кошти на побудову ковзанки не витрачались, адже київська приватна компанія облаштувала її повністю за власні ресурси. Ця тема в соціальних мережах викликала чимало суперечок та обговорень. Думки людей різняться: одні вважають це недоречним під час війни в країні, бо кошти краще було б віддати на потреби ЗСУ. Інші, навпаки, радіють і дякують за чудову ідею та можливість подарувати діткам незабутні емоції. 

У коментарях пишуть, що важливо у цей непростий час, аби діти мали повноцінне життя, адже за ними – майбутнє. Мовляв, їм і так вистачає горя та тривог. Тож, навіть під час війни, потрібно відволікатися від сумних новин, радіти дитинству, яке не поставиш «на паузу». 

Проходячи повз каток, розумієш ці слова. Адже щасливі обличчя, радісний сміх дітвори – найкраще підтвердження того, що, попри біль і втрати, життя триває. 

Олександра ШАЙТАН, 

студентка І курсу 

факультету журналістики 

Львівського національного університету імені 

Івана Франка.

Фото з архіву автора.

Напередодні свята Нового року вперше у Ковелі запрацювала льодова ковзанка. 

Майданчик для катання на ковзанах, який розмістили в центральному парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, швидко став улюбленим місцем для багатьох ковельчан та гостей міста. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 223

9 лютого, п’ятниця

Схід Сонця – 07.47; захід – 17.25. 

Місяць – у Водолії. 

Міжнародний день стоматолога. 

Прп. Панкратія Києво-Печер.

10 лютого, субота

Схід Сонця – 07.45; захід – 17.27.

Місяць – у Близнюках. 

Китайський Новий рік (рік Дракона). 

Блгв. кн. Анни Новгородської. Мц. Валентини.

11 лютого, неділя

Схід Сонця – 07.43; захід – 17.29.

Місяць – у Рибах.

Всесвітній день хворого. 

Міжнародний день жінок і дівчаток в науці.

Неділя 36 після П’ятд. Блгв. кн. Всеволода. Прав. Феодори. 

12 лютого, понеділок

Схід Сонця – 07.41; захід – 17.31.

Місяць – в Овні.

Свт. Олексія Київського.

13 лютого, вівторок

Схід Сонця – 07.40; захід – 17.32.

Місяць – в Овні.

Всесвітній День радіо. 

Прпп. Зої та Фотинії (Світлани). Блгв. кн. Константина Острозького.

14 лютого, середа

Схід Сонця – 07.38; захід – 17.34.

Місяць – у Тельці. 

День усіх закоханих. 

День комп’ютерника. 

Рівноап. Кирила, учителя слов’янського.

15 лютого, четвер

Схід Сонця – 07.36; захід – 17.36.

Місяць – у Тельці.

День вшановування учасників бойових дій на території інших держав. 

Прп. Пафнутія Києво-Печер.

Місячні фази у лютому

Спадаючий  Місяць –  9 лютого.

Новий  Місяць – 10 лютого. 

Зростаючий Місяць – 11-23 лютого.

Повний Місяць – 24 лютого.

Спадаючий  Місяць – 25-29 лютого.

Підготувала Аліна РОМАНЮК.

Схід Сонця – 07.47; захід – 17.25. 

Місяць – у Водолії. 

Міжнародний день стоматолога. 

Прп. Панкратія Києво-Печер.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 201

ОВЕН. Початок тижня обiцяє бути досить напруженим, проте до вихiдних всі питання вирішаться. Будьте обачнi у висловах, оточуючi можуть виявитися надмiрно образливi. 

ТЕЛЕЦЬ. У понедiлок бажано не починати новi справи i не заводити нових знайомств. Добре б із своїми проблемами справлятися власними силами – друзi i близькi навряд зможуть вам допомогти. 

БЛИЗНЮКИ. На цьому тижнi вас чекають приємнi подiї, визнання i дружнє спiлкування. Ви вiдчуєте радiсть життя i гармонiєю з собою i  свiтом. 

РАК. На початку тижня вас особливо часто вiдвiдуватимуть новi iдеї i бажання щось змiнити. Не забувайте, що вiд добра добра не шукають. 

ЛЕВ. Зараз не варто вдаватися до фiлософських роздумів, вам потрiбен реалiстичний погляд на свiт. У четвер ви зможете знайти в буквальному розумiннi слова “золоту iдею”. 

ДIВА. Бажано створити в будинку порядок i затишок, все повинне виглядати бездоганно, iнакше ви можете вiдчувати дискомфорт. Постарайтеся не потрапити пiд вплив оточуючих, також не варто свої здiбностi i можливостi витрачати на дрібниці. 

ТЕРЕЗИ. На цьому тижнi вас чекають приємнi новини i зустрiчi, не виключенi романтичнi побачення. Ваше особисте життя змiниться до кращого. 

СКОРПIОН. На цьому тижнi використовуйте свою комунiкабельнiсть на сто вiдсоткiв, це допоможе в реалiзацiї планiв i задумiв. Вас чекає успiх в бiзнесі.

СТРIЛЕЦЬ. Максимально використовуйте цi днi для наведення ладу у вашому життi. Хороший час для вiдряджень, подорожей i переїзду в iнше мiсто. 

КОЗЕРIГ. Вас може чекати успiх в професiйнiй сферi i в бiзнесi. Обсяг роботи на тиждень не здивує вас i не налякає. 

ВОДОЛIЙ. Перш, нiж прийняти пропозицiю, вам необхiдно все продумати. Це торкається i професiйної, i особистої сфер. Зараз бажано не робити нiяких рiзких дiй. 

РИБИ. На цьому тижнi вам потрiбно швидко мiняти плани i ухвалювати рiшення, не бiйтеся ризикувати. Потрiбно тiльки вiрити в краще i не боятися йти за своєю мрiєю. 

Підготував

Степан ЗОРЕПАД.

ОВЕН. Початок тижня обiцяє бути досить напруженим, проте до вихiдних всі питання вирішаться. Будьте обачнi у висловах, оточуючi можуть виявитися надмiрно образливi. 

ТЕЛЕЦЬ. У понедiлок бажано не починати новi справи i не заводити нових знайомств. Добре б із своїми проблемами справлятися власними силами – друзi i близькi навряд зможуть вам допомогти. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 227

Четвер.  Мінлива хмарність, часом сніг з дощем. Температура: 1оС.  Вітер західний помірний.

В ніч на п'ятницю. Мінлива хмарність. Температура: 2оС.   Вітер західний  помірно сильний.

П'ятниця. Хмарно, дощ. Температура:  3оС.  Вітер західний помірний.

В ніч на суботу. Хмарно, дощ. Температура: 3оС. Вітер західний сильний.

Субота. Мінлива хмарність, часом дощ.  Температура:  7оС. Вітер західний дуже сильний.

В ніч на неділю. Хмарно, часом дощ. Температура:  4оС.  Вітер  західний помірний. 

Неділя. Хмарно, дощ.  Температура: 6оС.  Вітер  західний помірно сильний.

В ніч на понеділок. Хмарно, сніг з дощем. Температура:  3оС.  Вітер західний сильний.

Понеділок. Хмарно, часом дощ. Температура:  7оС.  Вітер  західний  дуже сильний.

В ніч на вівторок. Хмарно, дощ.   Температура: 70С.  Вітер західний сильний.

Вівторок. Мінлива хмарність, часом дощ.  Температура: 4оС.  Вітер   західний сильний.

В ніч на середу. Хмарно, часом сніг з дощем.  Температура: 2оС.  Вітер західний помірно сильний.

Середа. Мінлива хмарність, часом дощ.  Температура:  2оС.  Вітер західний сильний.

Четвер.  Мінлива хмарність, часом сніг з дощем. Температура: 1^оС.  Вітер західний помірний.

В ніч на п'ятницю. Мінлива хмарність. Температура: 2^оС.   Вітер західний  помірно сильний.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 247

У серце своє загляніть!

Пильним поглядом гляньте у душу,

Й простеньку задачу для 

себе рішіть:

Хочу, бажаю чи мушу?

Про тих подумайте, хто вже 

не встане,

Хто кров і життя віддав за Вітчизну.

Диванна війна – диванна омана –

У інших степах війна має тризну!

Із серця нехай до вас заклик волає!

У генах проснеться хай 

ваше козацтво!

Вставайте з продавлених тілом

 диванів!

До війська, хай й лячно, але все 

ж рушайте!

Не встанете ви – не стануть і інші!

Біда на фронті – ніхто не вічний.

Пішли в небеса найсміливіші,

А бій все іде з московитом

 одвічний.

Не встанете ви – домівки впадуть! 

Бомби й ракети ще  ціль обирають.

Вставайте! Ставайте на праведний

 путь.

А двічі (давно прорекли) 

не вмирають...

Сергій ЯРОВЕНКО,

військовослужбовець ЗСУ.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 261

У лютому виповниться друга річниця з початку повномасштабного вторгнення московії в Україну. За цей час кожним із нас багато вистраждано і пережито.

Особливо важко тим, у кого на війні загинули рідні і близькі. На жаль, їх кількість щоденно збільшується. Щоб зайвий раз у цьому переконатися, достатньо  зайти на кладовище будь-якого міста чи села. І хоч ми кажемо, що Герої не вмирають, насправді їх уже ніколи не буде з нами.

У цих складних умовах, в яких нині перебуває Україна, що переживає чи не найтрагічніший період у своїй історії, кожному з нас слід усвідомити: країна у смертельній небезпеці, над нею нависла реальна загроза окупації ворогом. Що таке російська окупація, можуть розповісти переселенці із тих населених пунктів, які дивом врятувалися від смерті, катувань, ґвалтувань і грабежів.

"Руський мір"   – це жах, якого потрібно не допустити за будь-яку ціну. Сьогодні це ще можливо, завтра може бути пізно. Для цього потрібно усвідомити масштаби катастрофи, яка нависла над нами, зрозуміти, що врятувати державу може тільки монолітна єдність і згуртованість народу.

Сьогодні не повинно бути поділу на фронт і тил. Ми всі  – єдиний фронт прорвавши який ворог піде далі – аж до західних кордонів України. Скрізь буде те, що сталося в Бучі, на Миколаївщині, Херсонщині, Дніпропетровщині, не кажучи вже про Донбас і Луганщину.

Зброю до рук мають взяти всі, хто готовий і вміє з нею обходитися, кому дорогі його сім'я, родина, хто не хоче решту свого життя провести у рабстві. Мобілізація не тільки назріла, але й перезріла. Як її ефективно провести, мають добре подумати  воєнні й державні чини. Так, ухилянтів  слід жорстоко карати і, в разі потреби, затримувати, але не менш важливо – мотивувати захисників країни, створити їм належні умови для боротьби проти рашистів. Головне – дати зброю, якої катастрофічно не вистачає на фронті.

Не може бути сьогодні в Україні колаборанства, зрадництва, корупції, поділу на "нашу" і "не нашу” Церкву чи Мову. Все має бути українське. Неприємно дивитися, коли у дні суворих випробувань і смертей Героїв дехто дозволяє собі жити за мірками безтурботності, байдужості, брехні та лицемірства, влаштовувати, образно кажучи, банкет під час чуми.

Єднаймося, українці! Разом ми – сила!

У лютому виповниться друга річниця з початку повномасштабного вторгнення московії в Україну. За цей час кожним із нас багато вистраждано і пережито.

Особливо важко тим, у кого на війні загинули рідні і близькі. На жаль, їх кількість щоденно збільшується. Щоб зайвий раз у цьому переконатися, достатньо  зайти на кладовище будь-якого міста чи села. І хоч ми кажемо, що Герої не вмирають, насправді їх уже ніколи не буде з нами.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 261

Із гнівом й обуренням сприйняв звістку про те, що нашу археологічну пам'ятку – Семенову гору байдужі чиновники Державної служби геології і надр разом із фірмою "Сандекс" додумалися на аукціоні (думаю, не безкоштовно) продати і перетворити на пісок, знести з лиця землі цей красивий і неповторний куточок Старовижівщини теперішнього Ковельського району. 

У час війни треба було тим чиновникам і ділкам піти на Донбас  разом із нашими захисниками, серед яких багато волинян, а дехто вже там і загинув, щоб відвойовувати терикони, там шукати запаси піску.

Насамперед у своєму листі до редакції газети "Вісті Ковельщини" хочу подякувати журналістці Валентині Бліновій та редактору газети Миколі Вельмі за своєчасно підняту тему на захист нашого довкілля, нашої рідної природи. Вони у своїх статтях донесли до широкого загалу населення Старовижівщини і всього Ковельського району ті наслідки, які, користуючись змінами у законодавстві, можуть творити не тільки в нашому районі, а й по всій Україні.

Я – корінний житель Старовижівщини. Тут народився, виріс, а після закінчення вузу та служби в армії трудився все своє життя. За майже сорок років трудової діяльності об'їхав та обійшов пішки весь колишній Старовижівський район. Мабуть, немає тут жодної дороги не тільки між селами, а й польових чи лісових, якими б не довелося їздити. На власні очі переконався, яким красивим є наше Полісся.

Де поля обіймають ліси,

Споконвіку у нас і понині

Дивовижної море краси.

Приїжджайте до нашого краю,

Відведете тут душу сповна.

Хлібом-сіллю гостей зустрічає

Рідна нам Старовижівщина.

Коли на початку 90-х років приїхав сюди на розкопки відомий на Волині археолог Григорій Охріменко, я був дуже радий. З ним був знайомий ще з 1968 року, коли я закінчував навчання на історичному факультеті Луцького педінституту, а він був студентом другого курсу. Я мав змогу щодень відвозити його на Семенову гору на розкопки, а ввечері забирати на ночівлю в готель. Їздили з ним і на озеро Луки, що між селами Дубечно і Лютка, де він також проводив дослідження. Про результати роботи експедиції Григорій Охріменко розповів членам тодішнього райвиконкому, зокрема про те, що на Семеновій горі знайшли залишки поселення часів неоліту (приблизно V тис. років до нашої ери). 

Там жили люди, обробляли землю. А нині в XXI столітті знайшлися "хазяї", яким потрібен пісок. Це сором і ганьба тим, хто первісну перлину природи й історії цинічно хоче стерти з лиця землі. 

Старожили розповідають, що Семенова гора завжди приваблювала жителів навколишніх сіл багатствами лісу, місцевими краєвидами, в 20-30 роках її навіть оточувала річечка, а в середині було озерце.

У 60-70-х роках узимку сюди на лижах приїжджала молодь і школярі Старовижівської, Галиновільської і Смолярівської шкіл. Навколо гори на лісових дорогах були лижні маршрути, тут проходили змагання з орієнтування на місцевості. У 70-80-х роках молоді родини з дітьми каталися на лижах і санках, зокрема й ми з доньками. Радості дітвори не було меж. Та й досі це улюблене місце відпочинку.

Звертаючись до громадськості й жителів Ковельського району, хочу сказати, що таких Семенових гір на Старовижівщині, Ратнівщині, Любомльщині, Турійщині набереться до сотні. Ці красиві місця природи треба зберегти від будь-яких посягань. Це повинні пам'ятати керівники та депутати всіх територіальних громад і всіма силами захищати їх.

Також звертаюся до депутатів Ковельської районної ради, щоб на сесії ухвалили звернення до Верховної Ради із вимогою скасувати ті положення, якими позбавили місцеве самоврядування права погоджувати продаж земель. Адже не так давно і парламент, й уряд обіцяли, що місцева влада матиме змогу розпоряджатися і землею, і надрами, і всіма багатствами на своїй території, що на місцях люди самі контролюватимуть використання природних ресурсів і матимуть із цього вигоду та додаткові фінанси. А тут у час війни – у грудні 2022 року – народні депутати скасували ці обіцянки. 

Нині жителі Старої Вижівки, Галиної Волі, Смолярів, уся громада висловлюють обурення такими діями і обіцяють, що до Семенової гори не допустять ніякої техніки для добування піску: ні машин, ні механізмів. Я закликаю всіх об'єднатися і зробити все, щоб скасували рейдерський аукціон і відповідно до законодавства повернули людям право розпоряджатися  місцевими ресурсами. 

Я на власні очі бачив, як зникають 80-100-річні сосни, 100-200-річні дуби, нищаться березові гаї, грабові ділянки. Досі перед очима стоять величні дуби в урочищах Сологубовка, Циганка, між селами Лісняки, Сьомаки, Рудня, Нова Вижва. Колись учотирьох не могли обійняти одного дуба. Тепер таких немає.

Тож ви перестаньте рубати ліси,

Ну хоч би до ста вони років росли.

А то їм хіба набереться копа,

Коли вже пускаєте сосну із пенька?

Який ви оставите слід на землі –

Хіба тільки лози та ліс-коноплі?

Микола Шаясюк.

Смт. Стара Вижівка.

Із гнівом й обуренням сприйняв звістку про те, що нашу археологічну пам'ятку – Семенову гору байдужі чиновники Державної служби геології і надр разом із фірмою "Сандекс" додумалися на аукціоні (думаю, не безкоштовно) продати і перетворити на пісок, знести з лиця землі цей красивий і неповторний куточок Старовижівщини теперішнього Ковельського району. 

У час війни треба було тим чиновникам і ділкам піти на Донбас  разом із нашими захисниками, серед яких багато волинян, а дехто вже там і загинув, щоб відвойовувати терикони, там шукати запаси піску.

 

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 268