Наш співрозмовник – директорка Відокремленого структурного підрозділу “Ковельський промислово-економічний фаховий коледж Луцького національного університету” Тетяна Селівончик
– Тетяно Василівно! Задум провести розмову з Вами виник давно. Але суворі реалії теперішнього життя, коли триває розпочата путінською росією війна проти України, коли сумного, на жаль, більше, аніж веселого, не дозволяли раніше здійснити свій намір.
Але життя триває, завдяки нашим героям-захисникам маємо можливість тут, в умовному тилу, працювати, вчитися, мріяти. Скажіть відверто: яка ситуація в очолюваному Вами колективі, наскільки успішно вдається організовувати роботу Вам особисто, педагогам коледжу?
– Вітаю читачів газети «Вісті Ковельщини» й дякую за запрошення до розмови, Миколо Григоровичу. Для мене – велика честь спілкуватися із мешканцями нашої громади за посередництвом нашої газети. Хочу одразу наголосити, випереджуючи Ваші подальші запитання, що фахова освіта – шлях до успішного майбутнього. Це – практично, корисно, перспективно, сучасно, затребувано і відповідально.
Практично – дає реальні навички і уміння, які можна одразу застосувати у роботі. Корисно – забезпечує знання, необхідні для успішної кар’єри в конкретній сфері. Перспективно – відкриває можливості для кар’єрного росту, самореалізації та подальшого навчання. Сучасно – програми оновлюються відповідно до вимог ринку праці та технологічного прогресу. Затребувано – роботодавці шукають кваліфікованих спеціалістів, які можуть одразу працювати. Відповідально – справжні професіонали роблять світ кращим, створюючи корисні продукти та послуги.
І цей шлях однозначно лежить через ВСП «Ковельський промислово-економічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету», заклад освіти, який вирізняється з-поміж інших двадцяти коледжів Волинської області динамікою позитивного росту (актуальні спеціальності, висококваліфікований колектив, матеріально-технічна база), високим рівнем контингенту (1000 студентів), умінням швидко реагувати на зміни вимог роботодавців. Бо ж я не просто директорка закладу освіти – я представляю інтереси поколінь людей, які причетні до становлення і розвитку нашого коледжу.
Якщо відповідати по суті на Ваше запитання, Миколо Григоровичу, то скажу з гордістю, що ВСП «Ковельський промислово-економічний фаховий коледж ЛНТУ» – інноваційний заклад освіти із 45-річною історією, конкурентноздатний у вітчизняному та світовому просторах, який впроваджує діяльність для потреб економіки у різних сферах з постійним підвищенням результативності, утвердження української національної та громадянської ідентичності, з обов’язковим створенням єдиного освітнього середовища з високою складовою гендерної рівності. У сучасних реаліях коледж відповідає запитам ринкових потреб усіх категорій населення. Постійна підтримка фахівців-професіоналів дозволяє отримувати знання й навички, необхідні для впевненого кар’єрного росту.
Якщо додати у відповідь почуття й емоції, то ВСП «Ковельський промислово-економічний фаховий коледж ЛНТУ», навіть в умовах воєнного стану, – це живий організм, який приводять у рух особливі люди – педагоги й студенти коледжу, складовою цієї системи є усі: працівники, батьки, стейкхолдери, громадські діячі, чиновники, інші учасники.
Основний закон, на якому ґрунтується життя у нашому закладі освіти, – це закон людяності. Тому головне завдання – збереження життя і здоров’я соціально зрілої, вмотивованої, творчої особистості, громадянина-патріота своєї Батьківщини.
– Які зміни сталися у Вас в навчально-виховному процесі останнім часом, які новації вдалося запровадити? Бо що не говоріть, але Ковельський промислово-економічний фаховий коледж ЛНТУ був, є і, сподіваюся, ще довго буде провідним серед навчальних закладів Волині та й України. Отож, чим можете похвалитися нині?
– Усе, що відбувається у коледжі, з притаманними тільки нам (ВСП «КПЕФК ЛНТУ») формами і методами, спрямовується на утвердження авторитету закладу освіти та на формування стійкої позитивної думки суспільства про нашу Альма-матер.
Ми називаємо наш колектив родиною: усі завдання виконуються спільними зусиллями, усі успіхи й проблеми теж ділимо порівну між усіма. Тому багато років нам вдається обіймати перші сходинки рейтингів закладів фахової передвищої освіти Волині.
Ми виживаємо у війні завдяки спільним зусиллям, за кожним нашим успіхом стоїть робота колективу й студентства. Тому діяльність коледжу в роки повномасштабного вторгнення продовжувалася плідно й активно за різними напрямами.
Освітня діяльність:
– навчальний процес офлайн в умовах воєнного часу з облаштованим укриттям, альтернативними джерелами електроенергії (встановлено надпотужний генератор);
– адаптація програм до нових реалій: включення занять з тактичної медицини, кібербезпеки, психологічної стійкості, а також навчання студентів усіх курсів у вправлянні зі зброєю.
Волонтерство та гуманітарна допомога:
– збір коштів, продуктів, ліків, військового спорядження для армії та цивільних;
– організація гуманітарного штабу для внутрішньо переміщених осіб (більш як 300 осіб проживали у гуртожитку коледжу й були забезпечені усім необхідним, окремих громадян ми супроводжували увесь час, аж до влаштування житлових умов і працевлаштування);
– плетіння маскувальних сіток, виготовлення окопних свічок, приготування їжі, консервації;
– організація та проведення благодійних фестивалів, ярмарок, виховних годин з метою збору коштів для допомоги військовим.
Допомога військовим і волонтерам:
– підтримка студентів, працівників і випускників коледжу, які перебувають у лавах ЗСУ;
– розробка проєктів, спрямованих на підтримку ветеранів і ветеранок, їх родин;
– залучення ветеранів і ветеранок до проведення спільних заходів, тренінгів.
Наукова і технічна підтримка:
– розробка інженерних рішень для військових потреб (після війни розкажемо детальніше);
– створення за допомогою 3-D принтерів спеціальних елементів складної конструкції для військових;
– участь у створенні та розробці нових ефективних моделей різних пристроїв (у цілях безпеки колективу й студентства відповідаю обтічно).
Якщо говорити про спеціальності, то хотілося б виокремити «Автомобільний транспорт», адже матеріально-технічне оснащення даної спеціальності заслуговує на увагу. В лабораторії технічного обслуговування автомобілів діє шиномонтажне відділення.
Здобувачі освіти мають можливість провести повний комплекс шиномонтажних робіт. До них входять всі види обслуговування шин, зокрема їх демонтаж, монтаж, ремонт та балансування. Для практичних занять ми використовуємо пневмогайковерт, гідравлічні та пневматичні домкрати. Важливою складовою шиномонтажного відділення є стенд для балансування коліс. В лабораторії є можливість перевіряти та порівнювати роботу всіх чотирьох форсунок на стенді одночасно. Прилад імітує роботу системи впорскування автомобіля, створюючи певний тиск, відповідно до технічної характеристики системи впорскування.
У лабораторії також є: діагностичний сканер, бустер для накачування безкамерних шин, універсальний знімач підшипників.
– В минулому коледж мав назву «машинобудівний технікум». Його випускники головним чином ішли працювати в машинобудівну галузь, в тому числі – на «Ковельсільмаш».
Де тепер працюють Ваші вихованці? Чи є проблеми з їх працевлаштуванням? Що тут добре, а що не зовсім?
– Сьогодні ринок праці потребує фахівця, який компетентний у питаннях сучасних машинобудівних та комп’ютерних технологій, має досвід роботи зі спеціалізованим прикладним програмним забезпеченням, обізнаний щодо нових типів матеріалообробного обладнання та вмотивований до кар’єрного зростання на підприємстві.
Саме тому коледж, спільно зі стейкхолдерами, постійно модернізує спеціальність «Машинобудування» та інвестує кошти в професійну підготовку здобувачів освіти шляхом залучення сучасної спеціалізованої комп’ютерної техніки, інженерного програмного забезпечення, сучасних матеріалообробних верстатів та пристроїв адитивного друку. Завдяки співпраці з кафедрою «Прикладна механіка та мехатроніка» Луцького національного технічного університету ми зробили важливий крок назустріч сучасним світовим технологіям у підготовці фахівців технічного спрямування – придбали і використовуємо SolidWorks.
Це такий спеціалізований програмний комплекс САПР для автоматизації робіт промислового підприємства на етапах конструкторської та технологічної підготовки виробництва, векторна 2D-графіка, 3D-моделювання, створення комплектів технічної документації.
А взагалі, маємо шість потужних спеціальностей і всі вони актуальні на ринку праці України:
«Машинобудування».
«Автомобільний транспорт».
«Транспортні технології».
«Комп’ютерні науки».
«Менеджмент».
«Облік і оподаткування».
Усе це я розповідаю тому, Миколо Григоровичу, що наш колектив поважає вступників, молодих розумних обізнаних людей та їх батьків. Бо ми готові надавати якісні освітні послуги як теоретичного, так і практичного спрямування. Стараємося, щоб наш коледж відповідав запитам роботодавців та громадян Ковельської територіальної громади та й не тільки Ковельської.
Тому й з працевлаштуванням проблем немає. Це я уже, коментуючи питання про випускників, даю відповідь. Звичайно, ситуація в країні – війна, жорстоко відбилася на мріях й планах нашої молоді, є й такі, що опинилися у закордонні, на жаль. Та, попри виклики воєнного часу, запити на якісних фахівців залишаються чинними й чималими.
Роботодавці – це наші партнери, вони вносять зміни в освітньо-професійні програми, викладають фахові дисципліни у коледжі, очолюють випускні комісії, приймають іспити. Тобто те, що треба роботодавцям, гнучкість навчальних програм, їх актуальність, створюють базу для здобуття необхідних знань і навичок.
Без перебільшення – жодна сфера економіки краю не обійшлася без наших випускників. Називайте будь-яке підприємство Ковельської громади (і не тільки) й обов’язково знайдете наших! Ось приклад: завод «Ковельсільмаш» чи ПТМ «Ковельтепло» – у складі цих підприємств десятки наших спеціалістів; банківська сфера – теж наші; перевезення: ТзОВ «Ідея», «Негабарит», АТП 10706, інші; комп’ютерна діагностика, ремонт, обслуговування, фахівці цієї сфери (IT-технології) працюють здебільшого у великих містах України, за кордоном та й у нашій громаді випускників коледжу вистачає.
Не стверджую, що проблем із працевлаштуванням немає, я лише кажу, що ми готуємо спеціалістів на совість, колектив працьовитий й злагоджений, успішні люди продукують результат на користь й благо України. Трохи пафосно, але ж це правда!
– Будь-який колектив сильний своїм якісним кадровим складом. Що змінилося у Вас в цьому напрямку останніми роками? Як би Ви охарактеризували свою «команду однодумців», справами кого найбільше пишаєтеся?
– Тетяно Василівно! Задум провести розмову з Вами виник давно. Але суворі реалії теперішнього життя, коли триває розпочата путінською росією війна проти України, коли сумного, на жаль, більше, аніж веселого, не дозволяли раніше здійснити свій намір.
Але життя триває, завдяки нашим героям-захисникам маємо можливість тут, в умовному тилу, працювати, вчитися, мріяти. Скажіть відверто: яка ситуація в очолюваному Вами колективі, наскільки успішно вдається організовувати роботу Вам особисто, педагогам коледжу?
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 101
Думаєте, що пити за здоров’я та довголіття – повний абсурд? Зовсім ні, і справа не в самонавіюванні.
Надійка довго не могла вийти заміж. І не тому, що бракувало залицяльників. Навпаки: до гарної чорнявої, невисокого зросту дівчини придивлявся не один хлопець. Але всім Надійка відмовляла, не розуміючи чому. Просто не хотілося їй заміж, не бажалося брати на плечі камінь чужих турбот. Вистачало своїх, серед яких головною вважала службову кар’єру.
75 літ тому, 17 грудня 1950 року, у лісовому схроні поблизу села Велимче загинули молоді жінки – члени технічної ланки Ковельського окружного проводу ОУН. Це були друкарки: «Галина» і «Наталка» та їх керівник – Марія Калачук («Веселка»). 
18 квітня, п’ятниця
ОВЕН. Люди не завжди поводяться правильно i логiчно. Просто приймiть це. Ви самi не виняток. Товариськiсть дозволить вам розширити дiловi зв’язки i налагодити важливi контакти.
Четвер. Мінлива хмарність. Температура: 2оС. Вітер північно-західний сильний.
Весна цьогоріч ніби й рання, але не зовсім дружна. Незначні потепління часто змінюються різким похолоданням, а то й ранковим морозцем і снігом. Недодають настрою трагічні події на фронті, де Велика війна триває ось уже четвертий рік.
Найжахливіше, що може бути – це війна, бо вона всенародна. Український народ миролюбний, працьовитий, здібний. Красиві будинки, сади, квіти. Все доглянуте, впорядковане.
Наш співрозмовник – директорка Відокремленого структурного підрозділу “Ковельський промислово-економічний фаховий коледж Луцького національного університету” Тетяна Селівончик
Людське життя крихке, мов скло – 