Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 15 січня 2026 року № 3 (13012)

Повідомлення в номер / У чарівному світі музики

02.10.2025
«Життя коротке, мистецтво – вічне», – слова давньогрецького лікаря і мислителя Гіппократа всім відомі. І часто ми не задумуємося над ними, а просто любимо мистецтво, особливо – приємну, гарну музику, чудове виконання того чи іншого твору. 
Кожен по-своєму розуміє значення музичного мистецтва. Одні кажуть: «Це джерело доброго настрою, воно допомагає в тяжкі, сумні хвилини життя». Інші стверджують, що то – вид розваг. Дехто наполягає на тому, що музика дає змогу висловити свої почуття і відчути та зрозуміти почуття інших. 
В Голобській музичній школі педагогічний колектив висококваліфікованих музикантів  робить все для того, щоб не тільки  навчити дітей грати на музичних інструментах, але й відкрити чарівний світ музики, усвідомити його значення, багатство  й різноманітність.
Тому на запитання до директорки школи Тетяни Олександрівни Приступи: «Як розповісти дітям про музику?», вона відповіла так: «Щоб захопити, зацікавити, дати зрозуміти, яка велика сила в тому чи іншому музичному інструменті, треба виховувати в учнів розуміння того, яку надійну опору, окрасу свого життя можна у ній знайти. Інтерес до музики, захоплення нею – неодмінна умова для того, щоб музика подарувала дітям свою красу, могла виконати виховну та пізнавальну роль».
До речі, Тетяна Олександрівна має багатий досвід роботи. Вона більше 20 років очолює школу і майже 40 літ тут трудиться.   
Музична школа в селищі працює з 1973 року.  Роботи для тодішнього директора було багато, адже важко  починати з «нуля». Треба було закупити  інструменти, меблі, нотну літературу, провести відповідний ремонт приміщення. Але все зробили, і школа запрацювала. З часом відкрили філіали. Хоча в школі персонал налічував переважно любителів-музикантів. Ці філіали гарно зарекомендували себе в Любитові, Тойкуті, Велицьку  і мали значний успіх. 
З роками школа розросталась. Приходили на роботу нові викладачі-спеціалісти – молоді, енергійні, талановиті, кожен робив значний внесок у розвиток закладу, вдосконалення навчального процесу, зміцнення матеріальної бази.
Тетяна Олександрівна розповідає, що учні здобувають знання, оволодівають мистецтвом гри на фортепіано, акордеоні, скрипці, бандурі, сопілці, духових інструментах. Вони опановують, опрацьовують музичну літературу. За час існування закладу його закінчили 543 учні. Багато з них продовжують справу викладачів на ниві просвітницької діяльності, викладачі Валерій Воробей, І. Мартинюк, Олена Зубчик. Віктор і Алла Шиятюки, Світлана Корікова та її доньки Євгенія й Алевтина – колишні учні школи, її гордість. 
Так, Валерій Воробей створив колектив «Дударик», який відомий за межами області, Світлана Корікова – чудова, любляча мама, сама закінчила школу, а нині її донечки також викладачі. Звичайно, напередодні були навчання у вищих закладах.
До речі, ще в 2015 р. ансамбль сопілкарів отримав звання «Зразкового дитячого ансамблю». Тепер він дуже  відомий, а колектив є гордістю школи.
«Сьогодні, звичайно, важко всім, – продовжує директор, – але дякуючи нашій громаді, допомогу якої постійно відчуваємо, ми придбали два електричні піаніно «Корч», баян, акордеон, три скрипки і отримали кошти на ремонт класів. Стараємось робити дещо і своїми силами, адже колектив дружний, працьовитий. Ми беремо участь у всіх святах, концертах, які проводяться в селищі,  районі. Учні, як правило, завжди займають призові місця. В тому числі, на обласних конкурсах.
Приємно відзначити, що багато наших випускників працюють  за  межами Ковельщини. Так,  Вадим Яромчук трудився в Інституті культури в Києві, а нині — в Торонто;  Богдан Кисляк – «Заслужений  артист естради», працює в Львівському інституті культури; Анна Войтюк – солістка в Об’єднаних Арабських  Еміратах; Богдана Шевчук і Таня Стоянович – обидві працюють в Будинку  народної творчості у Варшаві; Ольга Рубік – викладачка  Луцького музичного училища; Анатолій Поліщук – соліст Волинського народного хору.
Цей список обдарованих випускників можна продовжувати, то є наша гордість, результат нашої праці».
l
Коли  буваєш в школі, відчуваєш своєрідну ауру: немає шуму, гамору. Тільки то тут, то там звучать чарівні, мелодійні звуки. Кожен, хто за дверима, старається передати свої думки, почуття засобами інструментів. Під впливом музичних композицій зникають грози і блискавки, а настає світанок спокою, миру, добра.
Звичайно, про музику писати важко, бо її легше слухати. Але  коли на сцену виходить  маленький музикант, можливо, ще не зовсім навчений, зал завмирає. Музика робить нас кращими,  яскравішає наше життя.  
…У час, коли осінь вступає у свої права, 1 жовтня, професійне свято відзначили люди, для яких музика стала сутністю їх життя. Тож  дирекції, викладачам Голобської музичної школи бажаємо нових творчих звершень, а любителям і шанувальникам музики – вічної любові до прекрасного!
Пам’ятаймо: «Все минає, а музика вічна».
Валентина Січкар, 
громадський кореспондент «Вістей Ковельщини».
На світлинах: будні, свята, репетиції учнів та викладачів Голобської музичної школи.
Фото з архіву автора. 
1000000725 (1)«Життя коротке, мистецтво – вічне», – слова давньогрецького лікаря і мислителя Гіппократа всім відомі. І часто ми не задумуємося над ними, а просто любимо мистецтво, особливо – приємну, гарну музику, чудове виконання того чи іншого твору. 
Кожен по-своєму розуміє значення музичного мистецтва. Одні кажуть: «Це джерело доброго настрою, воно допомагає в тяжкі, сумні хвилини життя». Інші стверджують, що то – вид розваг. Дехто наполягає на тому, що музика дає змогу висловити свої почуття і відчути та зрозуміти почуття інших. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 79
Читати далі

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

02.10.2025
3 жовтня, п’ятниця
Схід Сонця – 07.25; захід – 18.54. 
Місяць – у Водолії. 
Прп. Діонисія Києво-Печер.
4 жовтня, субота
Схід Сонця – 07.26; захід – 18.52.
Місяць – у Рибах. 
День виходу першого номера україномовної газети у Ковелі (1939 р.). 
Всесвітній день тварин.
Блгв. Володимира Ярославовича.
 5 жовтня, неділя
Схід Сонця – 07.28; захід – 18.50.
Місяць – у Рибах. 
День працівників освіти. 
День територіальної оборони України.
Неділя 17 після П’ятд. Мц. Харитини. Сщмч. Діонисія Олександрійського.
6 жовтня, понеділок
Схід Сонця – 07.30; захід – 18.48.
Місяць – в Овні. 
Міжнародний день лікаря. 
Міжнародний день архітектора. 
Ап. Фоми.
7 жовтня, вівторок
Схід Сонця – 07.31; захід – 18.46.
Місяць – в Овні.
Прп. Сергія Послушного. 
8 жовтня, середа
Схід Сонця – 07.33; захід – 18.43.
Місяць – у Тельці. 
День юриста Україні.
Прпп. Пелагеї й Таїсії.
9 жовтня, четвер
Схід Сонця – 07.35; захід – 18.41.
Місяць – у Тельці. 
Всесвітній день пошти. 
День ріелтора в Україні.
Ап. Якова Алфеєва. Мч. Максима. Прп. Петра Галатійського.
Місячні фази у жовтні
Зростаючий Місяць – до 6 жовтня. 
Повний Місяць – 7 жовтня.
Спадаючий  Місяць – 8-20 жовтня. 
Новий  Місяць – 21 жовтня.
Зростаючий Місяць – 22-31 жовтня.
Підготувала Марія Сукач.
dazh-26903 жовтня, п’ятниця
Схід Сонця – 07.25; захід – 18.54. 
Місяць – у Водолії. 
Прп. Діонисія Києво-Печер.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 73
Читати далі

Повідомлення в номер / ГОРОСКОП з 6 по 12 жовтня

02.10.2025
ОВЕН. Сприятливий тиждень, проте вам необхiдно об’єктивно оцiнити власнi здiбностi i можливостi. Забудьте про претензiї до дiлових партнерiв i подивiться на ситуацiю, що склалася, з іншого боку.
ТЕЛЕЦЬ. На цьому тижнi не вiдмовляйтеся вiд запрошення друзiв, якщо таке буде. Ваша добросовiсна робота має всi шанси бути відзначена похвалою або пiдвищенням. Багато цiкавого i приємного обiцяють знайомства з новими людьми.
БЛИЗНЮКИ. Ви немов прокинетеся вiд довгого сну, на цьому тижнi дiяльнiсть ваша стане помiтно iнтенсивнiшою. Може виникнути питання про перехiд на нову перспективну роботу. 
РАК. На цьому тижнi просто необхiдно проявити iнiцiативу i смiливiсть. У реалiзацiї iдей вам потрiбна пiдтримка колег, друзiв i близьких людей. У другiй половинi тижня справ буде, як i ранiше, багато, але працювати буде цікаво.
ЛЕВ. В цiлому тиждень сприятливий для роботи i творчостi. У багатьох сферах життя назрiвають важливi для вас змiни. Ваш авторитет помiтно зросте, не треба буде погоджувати кожен свiй крок з керiвництвом.
ДIВА. На цьому тижнi ви, схоже, покажете оточуючим приклад професiоналiзму i дипломатiї. Це чудовий тиждень, особливо для людей технiчних професiй. Уважнiше стежите за новинами, щоб не пропустити важливої для вас iнформацiї. 
ТЕРЕЗИ. На цьому тижнi ви можете багато встигнути зробити i навiть одержати високі результати дiяльностi, вiдчувши користь i моральне задоволення. Ви починаєте завойовувати лiдерськi позицiї на роботi. 
СКОРПIОН. На цьому тижнi робота не потребуватиме вiд вас зайвої напруги, зате обiцяє прибуток. На ваше кар’єрне зростання може позитивно вплинути людина, яка давно працює з вами. Вірогідні вигiдні комерцiйні пропозицiї.
СТРIЛЕЦЬ. Тиждень здивує вас обставинами i непередбачуваними поворотами подiй, якi розкриють вашi кращi якостi. Краще планомiрно  рухатися до мети, тодi вона стане досяжною. Зараз не варто перевтомлюватися.
КОЗЕРIГ. Не бажано метушитися i поспiшати. На роботi ведiть справи грамотно, продумуйте кожну дрiбницю i тодi все вийде.  Багато подiй другої половини тижня можуть “закручуватися” навколо сiмейного вогнища, господарських i побутових турбот. 
ВОДОЛIЙ. На цьому тижні вашi дiловi проєкти одержать додатковий поштовх, i ви ще на один крок наблизитеся до своєї мети. Критику варто сприймати спокійно. 
РИБИ. Найуспiшнiше на цьому тижні пiде ваша робота над собою. Вам важливо домовитися із собою i не мучитися сумнiвами й тривогами. Багато справ на цьому тижнi вдаватимуться просто за iнерцiєю.
Підготував
Степан ЗОРЕПАД.
гороОВЕН. Сприятливий тиждень, проте вам необхiдно об’єктивно оцiнити власнi здiбностi i можливостi. Забудьте про претензiї до дiлових партнерiв i подивiться на ситуацiю, що склалася, з іншого боку.
ТЕЛЕЦЬ. На цьому тижнi не вiдмовляйтеся вiд запрошення друзiв, якщо таке буде. Ваша добросовiсна робота має всi шанси бути відзначена похвалою або пiдвищенням. Багато цiкавого i приємного обiцяють знайомства з новими людьми.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 133
Читати далі

Повідомлення в номер / Погода в Ковелі 25 вересня–1 жовтня

25.09.2025
Четвер. Ясно. Температура: 14оС. Вітер східний помірно сильний.
В ніч на п’ятницю. Ясно. Температура: 3оС. Вітер східний слабкий.
П’ятниця. Ясно. Температура: 15оС. Вітер східний помірно сильний.
В ніч на суботу.  Ясно.  Температура: 3оС. Вітер східний слабкий.
Субота. Ясно. Температура: 16оС. Вітер східний помірний.
В ніч на неділю. Переважно ясно. Температура: 6оС. Вітер східний слабкий.
Неділя. Ясно.  Температура: 160С. Вітер східний помірний.
В ніч на понеділок. Ясно. Температура:  6оС. Вітер східний слабкий.
Понеділок. Ясно.  Температура: 16оС. Вітер східний помірний.  
В ніч на вівторок. Ясно. Температура: 7оС. Вітер південно-східний слабкий.  
Вівторок. Ясно. Температура: 16оС. Вітер південно-східний  помірний.   
В ніч на середу.  Ясно.  Температура: 7оС. Вітер південний  слабкий.
Середа. Ясно. Температура: 16оС. Вітер південно-західний помірний. 
чорнобривціЧетвер. Ясно. Температура: 14оС. Вітер східний помірно сильний.
В ніч на п’ятницю. Ясно. Температура: 3оС. Вітер східний слабкий.
П’ятниця. Ясно. Температура: 15оС. Вітер східний помірно сильний.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 99
Читати далі

Повідомлення в номер / Із Днем Захисників і Захисниць України!

25.09.2025 Романюк Аліна Петрівна
У середу, 1 жовтня, ми відзначатимемо День Захисників і Захисниць України. Невипадково в 2014 році його започаткували в День козацтва та Покрови Пресвятої Богородиці, адже знаємо,  як шанували козаки Богородицю, що стала покровителькою українського воїнства.
Саме на свято Покрови в Україні відбувалася Велика рада, на якій обирали гетьмана. А в ХХ столітті козацькі традиції боротьби за незалежність України наслідували вояки Української повстанської армії, які днем створення УПА теж обрали свято Покрови (на той час 14 жовтня).
Славну історію козацького роду продовжують писати й Герої сьогодення – наші Захисники і Захисниці, що мають кровний та духовний зв’язок з героїзмом козацтва та «упівців». Як і багато років тому, віддано несуть службу, боронячи Україну від нападу московської орди. Мужність, стійкість та відвага, міць та єдність демонструють вони, захищаючи цілісність України.
l
До лав ЗСУ, ще під час АТО доєднався і ковельчанин Андрій Рубіновський. Маючи певний досвід, пройшовши відповідну підготовку, він продовжив службу й після повномасштабного вторгнення окупантів на нашу землю. До того чоловік працював в автомайстерні на «Текілі». Його «золоті» руки, добра вдача, вірність присязі та побратимам дуже цінуються на війні. 
Пан Андрій поділився спогадами про свого дідуся  по мамі  Володимира Присяжнюка. Він був учасником бойових дій, Верховним отаманом ГО «Всеукраїнське Велике Козацьке Коло», генералом Армії козацтва. Отаман «Гора» відійшов у Вічність 4 липня 2025 року. Володимира Івановича називали провідником, взірцем мужності та честі. Він завжди стояв на передовій – не лише на полі бою, а й в духовній обороні народу, зберігав, піднімав та утверджував козацьку силу, пам’ять, братерство. 
Виховуючи молодь в дусі патріотизму та козацьких традицій, неодноразово брав у подорожі Україною і свого онука. Андрій із захопленням пригадує поїздки на козацькі могили, в Берестечко, Могилів-Подільський, на «Кам’яну могилу», що поблизу Мелітополя у Запорізькій області. 
Особливий спогад залишили  відвідини Каховського водосховища, яке знищили окупанти в червні 2023 року, підірвавши греблю Каховської ГЕС, розповіді  про велику історичну спадщину Запорозької Січі,  життя легендарного кошового отамана Івана Сірка, якого називали “характерником”. 
Про «характерників», що в деяких перекладах означає «розвідник», писали легенди, вони з’являлись «нізвідки»  і в «нікуди»  зникали. Це – люди надзвичайної сили та розуму, наділені надприродними здібностями. Сьогодні ж «характерниками» Андрій називає нашу військову розвідку і контррозвідку  Служби безпеки України. 
«Козацькому роду нема переводу» – каже Андрій Рубіновський. Тут і не посперечаєшся. Тож цінуймо, шануймо і пам’ятаймо кожного, хто пише історію країни, ціною власного життя виборює наші свободу та незалежність. Під молитовним покровом Богородиці, об’єднаними зусиллями народу Україна вистоїть і Переможе!
НА СВІТЛИНІ: Андрій Рубіновський з дружиною Юлею та синами Дмитром і Матвієм.
l
Пан Андрій приїхав зі служби додому в невеличку відпустку. Він поділився своєю історією, багато говорив про пережите,   рідних,  побратимів, про тих, хто допомагає в боротьбі з ворогом. Тож у наступних номерах газети читайте інтерв’ю з мужнім воїном.
Текст і фото Аліни РОМАНЮК.
20250918_151546У середу, 1 жовтня, ми відзначатимемо День Захисників і Захисниць України. Невипадково в 2014 році його започаткували в День козацтва та Покрови Пресвятої Богородиці, адже знаємо,  як шанували козаки Богородицю, що стала покровителькою українського воїнства.
Саме на свято Покрови в Україні відбувалася Велика рада, на якій обирали гетьмана. А в ХХ столітті козацькі традиції боротьби за незалежність України наслідували вояки Української повстанської армії, які днем створення УПА теж обрали свято Покрови (на той час 14 жовтня).
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 160
Читати далі

Повідомлення в номер / Уклін Вам, люди великої мудрості!

25.09.2025
1 жовтня в Україні відзначають День ветерана. Свято є символом вдячності і поваги до тих, хто відстояв мирне життя та свободу України. Воно завжди нагадує про подвиг людей старшого покоління в ім’я захисту своєї Батьківщини, їх внесок у розбудову рідної держави у повоєнний період. 
День ветерана є важливим символом національного єднання, він завжди нагадує про необхідність піклування про ветеранів, людей старшого віку та їх родини у сучасному суспільстві. Свято – це вшанування досвіду та мудрості старшого покоління.
Дорогі мої ветерани, колеги! Протягом багатьох років Ваша праця була і є безцінною. Не сприймайте роки, як тягар. Нехай вони будуть для Вас досвідом і неймовірно дорогими спогадами. У кожного з Вас повиростали онуки, правнуки – це і є Вашим найбільшим багатством.
День ветерана – це не лише можливість нагадати всім про обов’язок бути турботливим та милосердним до найповажнішої частини жителів нашої Ковельщини. Це і привід для роздумів щодо подальшої долі країни, взаємозв’язку поколінь, який особливо відчувається нині, коли наші Герої захищають Батьківщину зі зброєю в руках.
Шановні ветерани! Ваші досвід, мудрість, вміння виживати, творити добро – найбільше суспільне багатство. Спасибі за безцінні знання, слушні поради, готовність підтримати і допомогти, за гідний приклад для наслідування!
У День ветерана прийміть найщиріші вітання. Нехай у Вашому житті ще довго, довго цвіте золота осінь. Нехай діти для Вас будуть гордістю, а онуки і правнуки – радістю.
Добра, здоров’я всім, миру і спокою, уваги і турботи від влади!
Валентина Січкар,
голова районної ветеранської організації.
витання1 жовтня в Україні відзначають День ветерана. Свято є символом вдячності і поваги до тих, хто відстояв мирне життя та свободу України. Воно завжди нагадує про подвиг людей старшого покоління в ім’я захисту своєї Батьківщини, їх внесок у розбудову рідної держави у повоєнний період. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 102
Читати далі

Повідомлення в номер / Многих, благих і щасливих літ життя!

25.09.2025
29 вересня – день народження у двох чудових ковельчанок: Віри Яківни Солоп і Олександри Олександрівни СтИцюк, з чим ми їх сердечно вітаємо. 
Обидві – ветеранки праці. Віра Яківна багато років життя віддала роботі в галузі зв’язку. Працювала разом із чоловіком Петром Уляновичем на Ковельському телеретрансляторі, передавши трудову  естафету зв’язківця сину Андрію. 
Олександра Олександрівна – ветеранка педагогічної праці, знаюча й ерудована людина, яку шанували і шанують колеги по роботі, випускники школи (тепер Ліцею) № 7. 
Обидві жінки закохані у землю, люблять її, вміло господарюють на садово-городніх ділянках. Їх працьовитості, енергійності, невтомності можуть позаздрити й молодші члени родини. Мають гарних дітей, онуків, а пані Віра дочекалася вже й правнучки Олівії. 
Але, мабуть, найголовніше і найцікавіше полягає у тому, що Віра Яківна й Олександра Олександрівна – свахи. Перша – мама сина Андрія, друга – доньки Оксани, які вже багато років пліч-о-пліч крокують по життю. Найрідніших їм людей вони вітають в один день – так розпорядилися Господь і їх доля.
Тож бажаємо обом іменинницям многих і благих літ життя, міцного здоров’я, родинного благополуччя, миру і добра, Божого благословення на кожен прийдешній день!
З повагою – 
рідні та друзі.
Від редакції: до вітань пані Віри і пані Олександри приєднуємося і ми, адже обидві – активні читачки й шанувальниці газети “Вісті Ковельщини”. 
Нехай щастить завжди і усюди!         
квіти29 вересня – день народження у двох чудових ковельчанок: Віри Яківни Солоп і Олександри Олександрівни СтИцюк, з чим ми їх сердечно вітаємо. 
Обидві – ветеранки праці. Віра Яківна багато років життя віддала роботі в галузі зв’язку. Працювала разом із чоловіком Петром Уляновичем на Ковельському телеретрансляторі, передавши трудову  естафету зв’язківця сину Андрію. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 81
Читати далі

Повідомлення в номер / Чуття єдиної родини...

25.09.2025
Саме так, згадавши відомий вислів, можна сказати про традиційні зустрічі колишніх мешканців та їхніх нашадків, зниклого на початку 60-х років минулого століття з географічної карти Турійщини села Вербичне-2. 
Ось і цього разу на престольне свято, яке втретє відзначається 8 вересня, після переходу православної Церкви України на Новоюліанський календар, сюди, до спорудженої в колишньому центрі села каплички, з’їхалися десятки представників родин, що тут колись мешкали. Як і в попередні роки, після богослужіння в церкві села Вербичне сюди із хористами прибув настоятель храму ієрей Василь Рішканек і відслужив відправу.
Приїжджі поклали квіти до підніжжя Пам’ятного хреста, котрого було встановлено ще раніше, ніж звели капличку на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Вони вшанували хвилиною мовчання і пам’ять своїх родичів, які покинули цей світ, і нинішніх захисників, котрі загинули у кровопролитній війні, розв’язаній російськими агресорами. А далі були задушевні розмови, спогади про минуле, розповіді про сучасні справи. 
А історичні дані і перекази очевидців свідчать, що переважна більшість нинішніх нащадків походять від предків, котрих у 20-ті роки минулого століття польська влада заохочувала освоювати більш родючі землі, ніж, скажімо, на півночі Волині. 
Тут, на дрібноліссі, і розпочали свою господарку колоністи. Бо ж, як ми кажемо, «за Польщі», це були не села, не хутори, а колонії Вербичне-1 і Вербичне-2 із їх дрібнішими поселеннями – урочищами і фільварками з центральним управлінням у селі Вербичне. Причому територіально і за кількістю населення «другі» вербичани переважали «перших», а вже з приходом «перших совєтів» колонії стали селами і такими вони були по війні ще років 15. 
Далі ж набрали нечуваного розмаху укрупнення, примусове виселення із хуторів та ось таких колишніх колоній, як вербичанські, у центральні села. Чимало родин роз’їхались по містах не тільки Волині, а й далеко за її межами.
Головний ініціатор і організатор ось таких зустрічей із чисельної родини Лосюків, що у свій час переселилася із Ратнівщини, а в шістдесяті роки «приземлилися» в Турійську, Михайло Сидорович згадує (а йому тоді було 10 років, як насильно виселяли їхні сім’ї):
Було про що згадати й Ірині Анастасіїївні Коптюк із Бобол (це її дівоче прізвище), яка тут була найстаршою за віком – вже прямує до 90-го рубежу. 
Не прибули на відвідини своєї малої батьківщини з різних причин чимало колишніх тутешніх мешканців та їхніх нащадків – хто за станом здоров’я, хто через складну ситуацію та значну віддаленість від Турійщини. 
Але всі, до кого, маючи адреси і номери телефонів, зміг додзвонитися Михайло Лосюк, дякували за запрошення і передавали найщиріші вітання, побажання доброго здоров’я та якнайскорішого мирного неба над нашою багатостраждальною землею.
Володимир ДУБІНЧУК.
l
На СВІТЛИНІ: група учасників зустрічі після проведення богослужіння та поминальної молитви перед капличкою.
Фото 
Олександра Лемещука.
548669424_2035458933857724_7942187258972049101_nСаме так, згадавши відомий вислів, можна сказати про традиційні зустрічі колишніх мешканців та їхніх нашадків, зниклого на початку 60-х років минулого століття з географічної карти Турійщини села Вербичне-2. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 72
Читати далі

Повідомлення в номер / Професія – це вибір на все життя

25.09.2025
У День машинобудівника ми відзначаємо працю тих, хто створює основу для нашого технологічного прогресу. 
Від складних механізмів, що рухають промисловість, до побутової техніки, що полегшує наше життя, – за всім цим стоїть кропітка праця інженерів, конструкторів і, звичайно ж, механіків. Свято — чудова нагода вшанувати людей, які своєю працею формують майбутнє, роблять його більш ефективним і зручним.
Ми не можемо говорити про машинобудування, не згадавши про освітні заклади, які готують нове покоління фахівців. Наш коледж (ВСП “Ковельський промислово-економічний фаховий коледж ЛНТУ”) на чолі з кандидатом технічних наук, доцентом Тетяною СЕЛІВОНЧИК та цикловою комісією з галузевого машинобудування — це не просто місце для здобуття знань, а справжня кузня кадрів, що виховує майбутніх механіків. 
Тут здобувачі фахової передвищої освіти отримують не лише теоретичні основи, а й безцінний практичний досвід, працюючи на виробничому обладнанні. Вони вчаться розбиратися в тонкощах механічних систем, проєктувати нові вузли та механізми, а також освоюють навички ремонту та обслуговування техніки.
Освітній процес у коледжі побудований так, щоб максимально наблизити здобувачів освіти до реальних виробничих умов. Вони опановують такі освітні компоненти, як матеріалознавство, деталі машин, основи проєктування, технологія машинобудування, а також вивчають сучасні програмні комплекси для 3D-моделювання. 
Величезну роль у підготовці відіграють практичні заняття та виробнича практика, під час якої здобувачі освіти застосовують свої знання на підприємствах, отримуючи реальний досвід. Цей підхід дозволяє випускникам бути готовими до викликів сучасної індустрії та швидко адаптуватися до робочого середовища.
Майбутнє – за нами!
Машинобудування — це галузь, яка постійно розвивається. Щодня з’являються нові технології, матеріали та підходи. Тому професія механіка вимагає постійного самовдосконалення. Наші випускники — не просто механіки, а творці, які здатні вирішувати складні інженерні завдання, знаходити інноваційні рішення та створювати нові механічні системи.
Сьогодні ми вітаємо всіх, хто присвятив своє життя цій важливій справі – викладачів, які діляться своїми знаннями, здобувачів освіти, які роблять свої перші кроки в професії, і, звичайно, досвідчених фахівців, чия майстерність є прикладом для наслідування.
Зі святом, шановні машинобудівники! Нехай Ваша праця завжди буде оцінена, а ідеї — реалізовані!
Олена Гончаренко, 
завідувачка відділення ВСП “КПЕФК ЛНТУ”.
На світлинах: циклова комісія з галузевого машинобудування; випускники спеціальності «Галузеве машинобудування».
Фото з архіву автора.
1000000707У День машинобудівника ми відзначаємо працю тих, хто створює основу для нашого технологічного прогресу. 
Від складних механізмів, що рухають промисловість, до побутової техніки, що полегшує наше життя, – за всім цим стоїть кропітка праця інженерів, конструкторів і, звичайно ж, механіків. Свято — чудова нагода вшанувати людей, які своєю працею формують майбутнє, роблять його більш ефективним і зручним.
 
Коментарів до новини: 43
Переглядів новини: 211
Читати далі

Повідомлення в номер / РЖКП №1 – територія якості та комфорту

25.09.2025 Романюк Аліна Петрівна
Серію статей про роботу об’єднаного РЖКП №1 ми розпочали друкувати майже одразу після його реорганізації. Цікавилися діяльністю і життям підприємства й після повномасштабного вторгнення. 
Тоді, як і зараз, зберігалися загрози масових обстрілів мирних міст, наступу з Білоруського напряму, тому діяльність комунальників викликала чимало запитань у мешканців міста: мовляв, чи доцільно взагалі виконувати якісь роботи? Як зараз, пам’ятаю слова начальника Віктора Солов’янчука: «Ми зобов’язані надавати якісні послуги та утримувати порядок на прибудинкових територіях, незважаючи ні на що, маємо залишатись  «на варті» комфорту та добробуту мешканців нашого міста».
От так стратегія «малих кроків», самовіддана праця на благо міста та громади дозволила не лише утримати, а й розвинути підприємство, за що неодноразово у ці роки РЖКП №1 отримувало відзнаки та ставало переможцем рейтингових агентств.
 І хоч виникало і виникає чимало труднощів, спільними зусиллями вдалось поліпшити стан житлового фонду в Ковелі, що потребувало чималих вкладень. Великою мірою цьому зарадила співпраця із міською владою, розроблена «Програма фінансової підтримки житлового фонду Ковельської територіальної громади» та ініціативність самих мешканців, які прагнуть жити краще і комфортніше.
Тож сьогодні – тема благоустрою. Приємно бачити, як оживають прибудинкові території – покладена бруківка, сучасно облаштовані входи до під’їздів та лавочки у людних місцях для зручності, де завжди можна побачити і матусь з маленькими дітьми, і людей старшого  віку, які зупинились перепочити по дорозі з магазину, ринку чи просто вийшли зі своїх квартир подихати свіжим повітрям.
Програма співфінансування – це вигідно і ефективно 
Про те, чи дала Програма співфінансування  очікуваний результат, запитуємо в начальника РЖКП №1 м. Ковеля Віктора СОЛОВ’ЯНЧУКА.
– Так, безумовно. Якщо в перший рік підприємство надало послуги за цією Програмою 41 будинку, у другий – 82, то в цьому році за планом – аж 146 будинків. Це високий показник, при чому і результат хороший, адже відбувається заміна комунікацій, відповідно й зменшення витрат води, кількості аварійних ремонтів, а найголовніше – це, образно кажучи, вклад у майбутнє.
Першочергово беремося за те, що є життєво необхідним та аварійним: заміну мереж водопостачання, ремонт покрівель, заміну ринв, організацію водостоку з даху, ремонт козирків, парапетів, сходів у під’їзд, освітлення в місцях загального користування, ремонт оголовків димових і вентиляційних каналів та інше.
Важливо також розуміти: на законодавчому рівні встановлено, що багатоквартирні будинки є власністю самих співвласників будинків,  і не лише їх квартири, а й місця загального користування (сходові клітки, покрівлі, прибудинкові території). Тож, згідно із Законом, вони зобов’язані брати участь в утриманні спільного майна будинку, а не лише вимагати від нас відповідальності. Самі ж мешканці на загальних зборах обрали РЖКП №1 управителем, а це 195 багатоповерхівок. Самі ж співвласники і сформували кошториси витрат та перелік робіт, які виконуватимуться у будинку. 
Але, слід зауважити, що серед складових витрат по управлінню будинком найзатратніші в кошторисі – прибирання прибудинкових територій, місць загального користування, вивезення сміття (це більше половини всіх нарахувань), а ще – плата за електричну енергію у місцях загального користування, роботи ліфтів, а також обслуговування мереж, вентиляційних каналів тощо. А, отже, на ремонти залишаються незначні кошти.
У своїй роботі ми керуємося двома основними Законами України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Відповідно до них співвласники багатоквартирного будинку формують внески на спільне майно та послуги погоджуючи це з управителем.
l
До розмови долучається заступник начальника РЖКП №1 Ігор ПІНІС і роз’яснює: 
– Є будинки, як, наприклад, по вул. Володимирській, 85. Його мешканці – взірець відповідального ставлення до спільного майна. Вони свідомо збільшили суму внесків, щоб більше зробити для власного комфорту. І це дало хороший результат: відремонтовано всі входи в під’їзди й накрито дашками, покладено бруківку, замінено водопроводи на холодну воду. В цьому році запланували відремонтувати цоколі й відмостку. І це все – за два роки дії Програми співфінансування. 
Організацію виконання Програми, що теж є важливою і копіткою справою, беремо на себе, хоч це й не наш обов’язок. Ми працюємо разом з активом співвласників будинків, які згодні не просто тимчасово усунути проблему поточним ремонтом, а виконати капітальний, що прослужить роками. Наша мета – щоб був задоволений споживач – наш партнер і постійний клієнт.
Ще один приклад – мешканці будинку по вул. Володимирській, 87, де в минулому році ми замінили систему водопостачання, яка  перебувала в аварійному стані. Спочатку була можливість лише частково це зробити, але ініціативні мешканці вирішили дозбирати кошти і замінити відразу всю систему (не розтягуючи процес на роки).
Працюємо прозоро і відповідально
До слова, усі закупівлі відбуваються через систему «Prozorro». Вже більше трьох років фахівцем із публічних закупівель у РЖКП №1 є Андрій СКОКЛЮК (на світлині вгорі він – ліворуч разом із Віктором СОЛОВ’ЯНЧУКОМ та Ігорем ПІНІСОМ). Пан Андрій знає усі тонкощі цієї справи та відповідально ставиться до роботи, адже працює у  комунальній сфері значно довше та має юридичну освіту.
– Електронна система закупівель має ряд особливостей та переваг, – каже Андрій Миколайович. –  Закупівлю продукції, всі послуги здійснюємо відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з врахуванням Постанови Кабінету Міністрів України  №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування». Кожен громадянин може ознайомитися з результатами, адже всі договори публічно оприлюднюються. 
Головне завдання – наперед спланувати  роботу за результатами минулого року. Зрозуміло, що все передбачити неможливо, адже обсяги робіт та спектр послуг на підприємстві значно зростають, відповідно, збільшується кількість використання матеріалів, технічного спорядження та інших засобів.
– Що дає система публічних закупівель? 
– Окрім того, що тендерна закупівля вимагає уважності та має певні складнощі, вона є результативною, оскільки допомагає заощаджувати. Так, до прикладу, на закупівлі сміттєзбірників вдалось заощадити близько 80 тис. грн. (при загальних витратах  понад мільйон гривень). 
Хоча є й певні ризики через недобросовісних учасників тендеру. Закуповуючи матеріали і обладнання за найнижчою ціною, можемо отримати неякісні матеріали або й зовсім не ті, що замовляли. Іноді складові продукту мають походження з країни-окупанта. А от перевагою є те, що оплату здійснюємо після огляду та перевірки матеріалу, відповідних сертифікатів якості.
– Певна складність виникає, коли потрібно щось терміново, – додає Ігор ПІНІС. – З останніх випадків, наприклад, – придбання деталі до автомобіля, ціна якої 117 тисяч гривень. Технічно замовлення займає близько двох тижнів, і весь цей час навантаження йде на іншу техніку, а працівники працюють понаднормово і зі зміщенням графіків, тому дякуємо і «жеківцям», і мешканцям за розуміння. 
До слова, в минулому місяці таких ремонтів було декілька. Відповідно кілька сотень тисяч гривень витратили лише на деталі, тож затрати на обслуговування техніки великі. І все ж, попри це, здорожчання паливо-мастильних матеріалів, ріст «мінімалки» (що впливає на зарплати  працівникам), ми не піднімали тариф на вивезення сміття з 2022 року.
Тому важливо розуміти, що вчасно сплачені кошти за утримання багатоквартирних будинків, вивезення сміття – запорука якості й своєчасності надання послуг.  Незважаючи на  велику кількість боржників ми продовжуємо надавати послуги (навіть, якщо борг по будинку становить чималу суму). Та деякі люди все одно не задоволені: мовляв, гроші у підприємства є, а інших робіт не проводимо. 
Так, підприємство отримує доходи, але завдяки іншим видам діяльності, яку проводить РЖКП №1: ремонтні роботи на замовлення різних установ, організацій, надання спецтехніки, виготовлення металевих конструкцій. Але ці кошти спрямовані на модернізацію підприємства, а будинки мають утримуватись в межах власного бюджету.
Організація повинна  отримувати прибуток, розвиватись і заробляти,  хоча ми завжди допомагаємо і йдемо на поступки людям, які опинилися у складних життєвих обставинах, військовим, які потребують нашої допомоги.  
Ми аналізуємо доходи і витрати  за всіма видами діяльності. По кожному будинку проводимо відповідні розрахунки, певний аналіз з надання послуг. Вкотре зауважу, що РЖКП №1 надає послуги в межах сформованих співвласниками будинків кошторисів витрат. А в багатьох вони не дозволяють провести необхідні ремонти, яких потребують будинки.
Результат, який ми зараз маємо, досягнутий завдяки свідомим громадянам, відповідальності працівників, керівництву, яке заохочує людей матеріально, адже ми часто працюємо понаднормово, щоб швидше виконати замовлення вчасно та залишити позитивний відгук споживачів наших послуг. 
На постійному зв’язку з людьми
До розмови знову доєднується Віктор Солов’янчук. 
– Вікторе Степановичу, які будинки вважаєте «проблемними», якщо такі, звичайно, є?
– Якщо не брати до уваги боржників, «проблемними» залишаються малоквартирні, двоповерхові будинки, так звані «хрущовки». Їх внески на ремонтно-відновлювальні роботи складають незначні суми. Як приклад – будинки на вул. Геологів, 2 і 4 – це 3312 і 2604 гривень на рік; на вул. Володимирській, 146 – 1764 гривень на рік. Що можна зробити за ці кошти? А люди вимагають, наприклад, замінити покрівлю, затрати на що становлять близько мільйона гривень. Звісно, нам це не під силу. Важливо розуміти це і йти на співпрацю, бо внесків мешканців, грубо кажучи, вистачає лише на зарплату робітникам, які щоденно прибирають ці будинки, та територію біля них, витрати за електроенергію та обслуговування мереж. 
Попри те, що квартплата цих мешканців і так немала порівняно з жителями дев’ятиповерхівок, вихід один – збільшення внесків і залучення Програми співфінансування від міської влади, про що ми неодноразово намагаємось говорити на зборах співвласників.
– Як часто проводите такі зустрічі? Як зараз налагоджена комунікація з мешканцями багатоквартирних будинків?
– Здебільшого за потреби. Продуктивна співпраця налагоджена через соцмережі, зокрема, у Вайбер-групах, де миттєво можна отримати роз’яснення спеціалістів з приводу нагальних питань. Якщо є запит на зустріч, ми теж реагуємо, в разі необхідності їдемо особисто. Хочу зауважити, що кількість заяв та письмових скарг значно зменшилась. Хоча прийом громадян введеться постійно, без уваги не залишаємо нікого. Навіть якщо це неприйомний день, стараємось залучити спеціалістів, щоб  вирішити питання. 
За посередництвом газети «Вісті Ковельщини», яку в місті читають багато споживачів наших послуг, хочемо закликати підключатися до Вайбер-груп будинків, бути активними та ініціативними, адже разом ми завжди можемо більше. От нещодавно отримали повідомлення про пошкодження дитячого майданчика і надіслали фото. 
Майстер прийняв заявку і відразу, вже зі спорядженням, поїхав на місце для оперативного ремонту.
20250911_135331Серію статей про роботу об’єднаного РЖКП №1 ми розпочали друкувати майже одразу після його реорганізації. Цікавилися діяльністю і життям підприємства й після повномасштабного вторгнення. 
Тоді, як і зараз, зберігалися загрози масових обстрілів мирних міст, наступу з Білоруського напряму, тому діяльність комунальників викликала чимало запитань у мешканців міста: мовляв, чи доцільно взагалі виконувати якісь роботи? Як зараз, пам’ятаю слова начальника Віктора Солов’янчука: «Ми зобов’язані надавати якісні послуги та утримувати порядок на прибудинкових територіях, незважаючи ні на що, маємо залишатись  «на варті» комфорту та добробуту мешканців нашого міста».
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 131
Читати далі
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11
  • 12
  • 13
  • 14
  • 15
  • 16
  • 17

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2026