Нещодавно побувала у селищі Ратне. Поїхала на зустріч з ветеранами, а конкретно з прекрасним колективом – хором "Журавлі".
Дорога далека, був час роздивитись чудові поліські краєвиди, довколишні села. За думками не зчулась, як опинились біля ошатного будинку місцевої бібліотеки. Скажу відверто: такого приміщення книгозбірні не бачила ніде. Але не встигла помилуватись будинком, як погляд впав на портрети воїнів, які "вишикувались" в ряди. Це – біль, пам'ять не тільки ратнівчан. Марія Миколаївна Костарєва розповіла мені історію створення алеї Слави Героїв.
А далі нас зустріли ветерани. Вони зібрались на черговий захід, присвячений українській вишивці. Тема: "Український рушник – святиня народу". Приємно, що робота працівників бібліотеки і ветеранів спільна, отож і захід підготували разом. Хористи співали, а зустріч вела бібліотекар. До речі, приміщення для роботи ветеранської організації Ратнівщини надала місцева влада.
Марію Миколаївну Костарєву знаю давно, бо вона на посаді голови ради ветеранів років 10. Але коли говорити про теперішню роботу, не можна не згадати Лідію Пилипівну Сахарук, яка колись об'єднала ветеранів Ратнівщини у ветеранську сім'ю, створила хор "Журавлі". І хоча нині мешкає в Луцьку, але кожен захід, виступ хору відбувається під її "контролем". Вона – Почесний громадянин Ратнівщини.
В ході заходу познайомились з ветеранами, членами хору. Кажуть, що пісня – світ почуттів, мова серця. Вдивляючись в обличчя уже не молодих "журавок", втомлених життєвими дорогами, розумію, що їм і фізичних, і духовних сил додає пісня, яка підтримує, додає бажання долати труднощі.
Майже 40 років вони виступають перед глядачами Ратнівщини, неодноразово співали на обласній сцені Луцька. Їх знають, люблять, цінують далеко за межами рідного Полісся. 25 років тому присвоїли звання Народного аматорського хору, і кожного разу співучі "Журавлі" підтверджують це почесне звання.
В хоровому колективі – люди різних професій. Вийшовши на заслужений відпочинок, вони зуміли об'єднатись у дружний гурт цікавих доль та захоплень. Їх єднає пісня. Це люди – взірець того, як треба любити життя, українську пісню і тих колег, котрі поділяють ці почуття.
Голова ветеранів Ратнівщини дуже тепло розповідає про своїх колег, бо їхні "Журавлі" – це колектив однодумців, добрих друзів, це велика ветеранська родина, яка ділить разом радість і журбу. Так лише йти по життю. Ось прізвища невтомних солістів: Ф. Петручик, Л. Мазурик, М. Пінкевич, М. Вознюк.
У той день Марія Миколаївна брала участь у конкурсі читців, присвяченого Лесі Українці, котрий відбувався в Ратне. Жінка зайняла перше місце, тож колеги привітали. Ось що вона розповіла:
– Ветеранами хору є М. Романюк, Н. Неделюк, О. Савчук, Г. Ромовська, Н. Горобець.
Як і в кожному колективі, з плином часу змінюється його склад: одні відходять (таке життя), інші вливаються у співочу родину і продовжують добру справу, вносять свої пропозиції, побажання. Це – Н. Романюк, К. Коротинська, В. Ковальчук. Хочеться окремо подякувати Єві Панько, Ніні Волошиній, Аллі Бігун, Вірі Ганжі, – котрі з першого дня в колективі. Їм вже не сила бути на сцені, а ось на заходи, зустрічі обов'язково приходять.
Ветерани – активні, як і колись. Ми всі – повоєнні "діти" знаємо з досвіду, що таке війна. Нелегко доводилося по цеглині відбудовувати Україну, аби міцним став фундамент нашої Незалежності. Учасники хору – люди різних професій: тут і вчителі, і медичні працівники, і бухгалтер, і працівники влади, міліції і хлібороби.
Не залишаємось байдужими до новин зі Сходу країни. Тому з перших днів війни ми – активні волонтери, долучаємось до всіх благодійних акцій, котрі проводяться на Ратнівщині.
Хочу окремо розповісти, про наших керівників. Давно керує хором знаюча, талановита, закохана в українську пісню Людмила Павлівна Корсак. Без неї не мали б ми такого успіху. Музичний акомпаніатор Владислав Миколайович Харкевич багато років сприяє творчим злетам колективу.
А тим часом захід, на який ми завітали, розпочався. Хвилюючі слова ведучої про цінність рушників як оберегів, символи духовного багатства нашого народу, переплітались із виступами самих учасниць, котрі принесли домашні вишивки – роботи їхніх мам, бабусь.
Про мамині рушники хвилююче розповідала Катерина Ярошик (хоч сама давно бабуся), а вироби неньки зберігає, як родинні обереги.
Марія Костарєва – родом із Буковини. Усі вишиті рушники і вишиванки вражають. Там своєрідна робота – багата, красива. А десь між тим лунали пісні у виконанні "Журавлів". До болю близькі "Пісня про рушник" ("Рідна мати моя"), "Вже осінь чарівна", "Наше рідне село".
Дуже схвилював виступ соліста Федора Петручика з піснею "Мамина коса". А поема "Балада про роки" у виконанні М. Костарєвої припала до душі кожному особливо.
Ще раз переконалась: "Журавлі" – це яскравий приклад того, як людина, незалежно від віку, може організувати свій власний час, просто любити життя у всьому його розмаїтті.
Самодіяльці не просто співають – вони творять пісенний літопис Ратнівщини, плекають, бережуть звичаї і традиції своєї малої батьківщини і передають новим покоління, аби не замулилась криниця народної творчості.
Звичайно, присутні отримали велику насолоду від спілкування, чашки запашного чаю, затишку, тепла, турботи, що панували в залі бібліотеки. А ще ветерани "Журавлів" почули щирі, теплі вітання від перших осіб району. За добру організаторську роботу з ветеранами, активну громадянську позицію голова ратнівських ветеранів Марія Миколаївна Костарєва нагороджена Почесною грамотою обласної організації ветеранів.
Шановні "Журавлі" і всі ветерани Ратнівщини! Спасибі, що вмієте жити і виживати, що творите красу. Нехай джерело творчості ніколи не вичерпується, серця наповнюються світлом, а здоров'я і сил додає Всевишній. Спокою і миру кожній родині!
Живіть для щастя
і добра,
Співайте разом пісню
нашу солов'їну,
Щоб доля в нас щасливою
була,
І бережімо рідну, мирну
нашу Україну!
Валентина Січкар,
голова Ковельської районної ветеранської організації.
НА СВІТЛИНАХ: вгорі праворуч – голова ратнівської ветеранської організації Марія Костарєва; вгорі ліворуч – одна з найповажніших “журавок” Віра Ганжа; учасники заходу “Український рушник – святиня народу”.
Фото авторки.
Нещодавно побувала у селищі Ратне. Поїхала на зустріч з ветеранами, а конкретно з прекрасним колективом – хором "Журавлі".
Дорога далека, був час роздивитись чудові поліські краєвиди, довколишні села. За думками не зчулась, як опинились біля ошатного будинку місцевої бібліотеки. Скажу відверто: такого приміщення книгозбірні не бачила ніде. Але не встигла помилуватись будинком, як погляд впав на портрети воїнів, які "вишикувались" в ряди. Це – біль, пам'ять не тільки ратнівчан. Марія Миколаївна Костарєва розповіла мені історію створення алеї Слави Героїв.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 86
Драйвово та емоційно впродовж двох днів в спортивній залі коледжу тривали змагання, на яких розігрувалась першість ВСП «КПЕФК ЛНТУ» з баскетболу серед юнаків. 
ОВЕН. Настає свiтла смуга у вашому життi. Одне з головних завдань тижня – почати реалiзовувати вашi неабиякi здiбностi. Стежте за своїми вчинками i словами, вони повиннi бути продуманими. 
Четвер. Ясно. Температура: 11оС. Вітер південно-західний помірно сильний.
Підбито підсумки акцій, які оголошувала редакція газети "Вісті Ковельщини" серед передплатників "міськрайонки". В результаті розіграшу переможцями стали: 
Сьогодні, 20 березня – весняне рівнодення, тобто день, коли починається астрономічна весна. У Північній півкулі планети Земля природа пробуджується від зимового сну, а день і ніч стають майже рівними за тривалістю.
5 березня ц. р. Президент України Володимир Зеленський своїм Указом затвердив список лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка 2025 року, яких обрав національний Комітет з присудження цієї премії. 
Нещодавно побувала у селищі Ратне. Поїхала на зустріч з ветеранами, а конкретно з прекрасним колективом – хором "Журавлі".
Складні події суспільно-політичного життя – і насамперед війна – відволікають людей від інших сторін нашого буття. В інтернеті та соцмережах все частіше зустрічаються страхітливі повідомлення про наближення кінця світу, що, насамперед, пов'язують з руйнуванням нашого довкілля.
Як відомо, містика – це окультні явища як зв'язок із потойбічним світом та надприродними силами. А в літературі – це один із найцікавіших і найбільш інтригуючих сучасних жанрів. Її складові – дивні події чи історії та неймовірні феномени, знаки іншого (паралельного) світу та істоти, що жахають, виникаючи з нізвідки. І страх – страх невідомого, надприродного, того, що не піддається логічному поясненню.
Дорогі наші друзі та шанувальники!