Репортаж / Увічнено пам’ять борців за волю України

30.08.2016

Увічнено пам’ять борців за волю України

24 серпня у День Незалежності в Ковелі відбулось відкриття пам’ятника «Борцям за волю України».

Сотні ковельчан зібрались на урочистості на бульварі Лесі Українки, де знаходиться монумент. Тут 19 серпня 1990 року у Ковелі вперше було піднято синьо-жовтий стяг, у 1997 році встановлено символічний камінь, на якому ковельчани викарбували напис, що саме тут постане пам’ятник «Борцям за волю України».

Міський голова Олег Кіндер, звертаючись до присутніх, зауважив: «Ми вшановуємо Героїв, які були відважними силою духу і завжди готовими стати в бій за свою рідну землю. Це - і учасники визвольних змагань, і ветерани війни, і наші новітні Герої – бійці антитерористичної операції та Революції Гідності».

Олег Олексійович сказав, що Ковель давно очікував на цю подію. Але, напевно, для всього свій час. Ідея пам’ятника виношувалась довгі роки, були різні пропозиції, думки, побажання.

Від себе та громади він висловив вдячність народному депутату Степану Івахіву та його благодійному фонду «Патріоти Волині» за те, що допомогли здійснити мрію багатьох ковельчан. В свою чергу, його помічник Наталія Маленицька передала вітання від Степана Петровича та наголосила, що він з радістю долучився до спільної справи – встановлення пам’ятника «Борцям за волю України». Це — його подарунок місту Ковелю.

Автори ідеї – творчий колектив ПП «Кузня Росич» із селища Рокитне Київської області. Вони зазначають, що кожен елемент композиції символічний, є нагадуванням про події, що пробудили українців до боротьби і народили справжню українську націю.

За словами Наталії Маленицької, керівник проекту Юрій Виродов брав участь у подіях на Майдані, він є волонтером. І в ці дні повіз допомогу нашим бійцям на Схід. Тож його серцю дуже близька тема боротьби за волю і незалежність. І він втілив її в монументі, що постав у Ковелі.

Пам’ять про Героїв повинна жити у віках, бо вони здійснили достойний подвиг – засвідчили любов до своєї країни ціною життя, захищаючи її суверенітет у суворі часи. Саме про це у своїх виступах говорили Володимир Осіюк, один із тих, хто творив історію 90-х у Ковелі, та батько якого сотник УПА, в’язень сталінських концтаборів Костянтин Осіюк піднімав у ковельське небо перший синьо-жовтий прапор, а також керівник цивільного корпусу «Азов» у м. Ковелі, в минулому боєць полку «Азов» Олександр Філон.

Пам’ятник освятив благочинний УПЦ КП міста настоятель храму Дмитрія Солунського протоієрей Анатолій Александрук з духовенством Ковельщини. В церемонії освячення участь взяв також декан районного деканату УПЦ КП о. Іоан Бонис.

Відсьогодні про нескореність і силу духу нашого великого народу ковельчанам буде нагадувати монумент, символ пам’яті і вдячності борцям за волю України. На ньому викарбувані слова:

«Вклоніться їм за те, що живетe.

Усім – хто впав за Волю, за Ідею!

І свічку покладіть, де стоїте,

Щоб святість сяяла над нашою

землею!».

Головний посил монументу – закарбувати в пам’яті і свідомості українців подвиг побратимів, що горою стали на захист свободи, гідності і справедливості, нагадувати новим поколінням, що наше майбутнє ми творимо власноруч кожного дня, кожної миті, і лише від нас залежить, яким воно буде.

На завершення присутні поклали квіти до підніжжя пам’ятника та вклонилися всім захисникам рідної землі.

Після цього біля пам’ятника «Борцям за волю України» учасники цивільного корпусу «Азов» у місті Ковелі під керівництвом Олександра Філона виголосили присягу на вірність Україні.

Відділ внутрішньої політики, організаційної роботи та зв’язків з громадськістю міськвиконкому.

24 серпня у День Незалежності в Ковелі відбулось відкриття пам’ятника «Борцям за волю України». Сотні ковельчан зібрались на урочистості на бульварі Лесі Українки, де знаходиться монумент. Тут 19 серпня 1990 року у Ковелі вперше було піднято синьо-жовтий стяг, у 1997 році встановлено символічний камінь, на якому ковельчани викарбували напис, що саме тут постане пам’ятник «Борцям за волю України».

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 838

Репортаж / І у Ковелі є набережна

30.08.2016 Зінчук Вікторія Петрівна

І у Ковелі є набережна...

Тривалий час водоохоронна зона річки Турії, що на лівому її березі, знаходилась в занедбаному стані і не мала ніякої естетичної цінності. Там росли бур’яни, мешканці навколишніх будинків викидали сміття. На берегах річки могла б бути чудова відпочинкова зона, де ковельчани і гості міста проводили б свій час.

Тож з ініціативою облагородити лівий берег Турії, а також створити там гарні умови для відпочинку виступив благодійний фонд Степана Івахіва «Патріоти Волині», а міська влада долучилася до реалізації цього масштабного проекту. Відтак спільними коштами проведено комплекс робіт з благоустрою території річки. Минуло п’ять місяців, а вже бачимо кардинальні зміни. Тут з’явились пішохідні та велосипедні доріжки, впорядковано береги, вздовж водосховища викладено бруківку, облаштовано пірс, встановлено декоративні ліхтарі, паркові лавочки та урни для сміття.

І ось у День Державного Прапора України, напередодні відзначення 25-ї річниці Дня Незалежності України, відбулося урочисте відкриття облаштованої частини набережної в районі міського водосховища.

Участь у відкритті взяли міський голова Олег Кіндер, секретар міської ради Віра Федосюк, помічник народного депутата України Степана Івахіва Наталія Маленицька, мешканці міста, яких зібралося чимало, адже того дня сюди люди сходились цілими сім’ями, родинами, колективами, групами друзів.

Звертаючись до присутніх, які завітали на захід, Олег Кіндер наголосив на важливості реалізації таких проектів. За його словами, тут створена чудова відпочинкова зона для різних поколінь ковельчан.

—Такі події – яскравий доказ того, для чого має бути влада, а результати співпраці міської влади, народного депутата України Степана Івахіва та його благодійного фонду «Патріоти Волині» будуть радувати і приносити задоволення нам усім, — сказав, зокрема, міський голова. – Твій дім – це твоє місто, твоя країна. Й від нас з вами залежить, в якому місті будемо жити. Потрібно цінувати те, що маємо, слідкувати за чистотою і порядком свого міста. Держава повинна дбати про кожен населений пункт, піклуватися про достаток, забезпечувати всім необхідним для життя. Люди повинні об’єднуватись і творити добрі діла.

Міський голова подякував народному депутату України Степану Івахіву та його однодумцям за втілення у життя цього проекту, над реалізацією якого працюватимуть й у подальшому. «У нас з’являються нові ідеї. Ми хочемо й надалі розвивати цю рекреаційну зону, — наголосив він. — У цьому році буде відкрита друга частина набережної. В планах – облаштування пляжної зони, будівництво волейбольних майданчиків, футбольного поля, прогулянкових зон, дитячого майданчика з ігровим комплексом».

У свою чергу Наталія Маленицька привітала присутніх з величними державними святами – Днем Державного Прапора та Днем Незалежності України. «Напевно, символічним є те, що саме в ці дні проводимо відкриття набережної.

Ми будуємо нову Україну, робимо її кращою, ми будуємо наше майбутнє. Завдяки тісній співпраці міської влади з народним депутатом України Степаном Івахівим ми маємо першу частину цього об’єкта. Але роботи тривають, співпраця продовжується. Тож не будьмо байдужими, виявляймо свою активну громадянську позицію, аби сприяти розбудові рідного міста», — закликала вона.

Після вітальних слів ознаменувала відкриття набережної родина Медведюків, якій було доручено почесну місію – перерізати символічну стрічку. У молодої сім’ї зростає троє синочків, тож тепер матимуть де здійснювати свої улюблені сімейні велосипедні поїздки.

… Набережна Турії перетворюється в мальовниче, чарівне, романтичне місце, де можна прогулюватись безкінечно. То й не дивно, що після усіх урочистостей ще довго ніхто не розходився: гуляли, спілкувалися, милувалися заходом Cонця, запускали в небо повітряні ліхтарики, як символи надії, віри та любові.

Вікторія ЗІНЧУК.

Вікторія ЗІНЧУК.

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 1820

Репортаж / Нечимне – священне місце України

12.08.2016

Нечимне – священне місце України

Для кожної людини існують місця, до яких, де б вона не була, хочеться повернутися. Наймогутніший магніт - це та земля, на якій вона народилася і зробила перші кроки. І хай обійстя вже немає, невидима сила кличе туди поглянути, відчути і згадати.

Анатолій Семенюк.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 665

Репортаж / Нечимне – священне місце України

12.08.2016

Нечимне – священне місце України

Такою ж магічною силою володіє знамените, мабуть, на весь світ Нечимне. Ось уже п'ятнадцять літ поспіль тисячі людей їдуть на місце дійства "Лісової пісні". І хоч уже немає хижі дядька Лева, і хай заросло озеро, але кожен хоче побувати у тому просторі, де живуть невидимі Мавка, Лукаш, Лісовик, Перелесник.

Ось і в цю суботу та неділю відбулося свято "Лісової пісні". Прибули на Ковельщину письменники і поети з Харкова, Закарпаття, Івано-Франківська, Луцька, Тернополя, Рівного, Білорусі та Болгарії.

Забігаючи наперед, озвучу спільні враження прибулих: "Не чекали такого дива. Скільки пізнали! Емоції, незабутні враження переповнюють серце і душу. Оті ваші чисте повітря, доброту і гармонію стосунків, хочемо взяти з собою, щоб поділитися із своїми земляками. Ви маєте неоціненний скарб – бережіть його!".

Заради таких оцінок варто жити, діяти і творити. А скарбничка успіху відкривається просто: це відповідальна професійна робота районного відділу культури, начальника Тетяни Матяшук, вагома підтримка керівників райдержадміністрації та районної ради, і, звичайно, організаторські творчі зусилля голови Волинської організації Національної спілки письменників України Ольги Ляснюк.

Свято розпочалося за давно випробуваним сценарієм. Біля пам'ятника Лесі Українки, що у центрі міста Ковеля, 6 серпня зібрались гості, небайдужі ковельчани, а з ними – голова Ковельської райдержадміністрації Віктор Козак, голова районної ради Андрій Броїло, заступник міського голови Ігор Прокопів. Відбувся невеликий мітинг, на якому слово мали очільники влади та гості. До підніжжя пам'ятника лягли квіти, як данина пам'яті і пошанування геніальної поетеси.

Не втримаюся і нагадаю, що ковельчани гідно увіковічнили свою любов до родини Косачів. Центр міста носить назву великих предків. Це – бульвар Лесі Українки, парк культури і відпочинку імені поетеси, вулиці Олени Пчілки, Драгоманова, Косачів і згадуваний вже пам'ятник. У цьому просторі ковельчани щодня рухаються, живуть, відпочивають, творять і працюють. Це – до слова!

Потому гості перемістилися до Колодяжного, де досвідчені музейники, з напрочуд доброю душею, огорнули присутніх теплом дружнього спілкування. "Якась душевна аура панувала в музеї", – у відповідь на слова похвали, каже, Віра Комзюк, завідувачка закладу.

Зачарувати гостей є чим. Тут і дивна музика Лесиного фортепіано, і глибоко-філософські екскурсії, і поетично-літературні читання у "сірому" будинку. Скажіть, хіба не затріпоче серце поета, який читає свої вірші там, де колись стояли Леся, Олена Пчілка, Микола Лисенко, Іван Франко, Михайло Старицький та інші генії українства?

Та немає часу на спочинок. Письменницька братія на чолі з Ольгою Ляснюк у центральній районній бібліотеці організувала творчий вечір для ковельчан. Звільнившись від офіційності, поети дарували ковельчанам свої найкращі вірші, вплітаючи у них інтим і гумор. Дві години промайнули, як одна мить, і присутні ще довго не хотіли розходитися, а це значить, що дійство було цікаве, а поезія – затребувана, що в Україні є літературні таланти та генії.

На вечорі виступив фольклорний гурт "Намисто" (Ковель).

Звичайно, апогей свята - це Нечимне. Зелена пелена із п'ятсотлітнім дубом, своєрідний амфітеатр під відкритим небом, розмаїття вишиванок. Вирує торгівля книгами та сувенірами. І скрізь – творче спілкування прибулих, близьких по духу людей.

Позивні сопілки дають старт святу. Звучать напутні слова від очільників влади.

Віктор Козак: "Свято "Лісової пісні" набуло статусу Всеукраїнського, яке поступово перетворюється в міжнародне. Нещодавно, будучи в Грузії, я був приємно вражений, що там є пам'ятник Лесі Українці, а на будинку, де вона проживала, встановлено меморіальні дошки. "Лісова пісня" надихає, і є надія, що вона стане реальною лісовою казкою, коли озеро буде очищено (оплески). Ми мусимо щось залишити дітям і прийдешнім поколінням".

Андрій Броїло: "Леся Українка єднає нас. Через "Лісову пісню" ми змінюємо сутність України. Не забуваємо, що генетичний код українця формує нашу ідентичність. Леся Українка доклала багато зусиль для формування нашої ідентичності. Маємо гордитися геніями, які відроджують українство".

Віталій Стрільчук, заступник начальника управління культури облдержадміністрації: "Велике свято, ми відкриваємо через "Лісову пісню" традиції, звичаї і самобутність народу. Управління підтримує такі заходи. Приємно долучитися до свята. Вітання – всім гостям і присутнім!".

Слід добре слово сказати про Ольгу Ляснюк, голову організації волинських письменників.

Вона взяла на себе відповідальну роль ведучої. Їй це вдалося! До того ж, на всіх етапах свята відчувалася злагодженість і творчий дух. Приємно констатувати, що душа молодої очільниці письменників Волині наповнена українством.

Нагадую, що на святковому дійстві зі своїм поетичним доробком виступили: Василь Кузан (Закарпаття), Анна Багряна (Болгарія), Сергій Омельчук (Брест), Віктор Бойко (Харків), Тетяна П'янкова (Івано-Франківськ), Валентина Яголіч (Рівне), Сергій Сеняк (Тернопіль), Микола Мартинюк (Луцьк).

Окрасою концерту стали виступи аматорських колективів із Скулина, Білина, Уховецька, Доротища та районного Будинку культури.

Гарно впліталися у вінок свята виступи поетів, співців, гуртів із Луцька. Від Ковельщини представили свої творчі доробки Ніна Шугніло (Козлиничі), Анатолій Семенюк (Ковель) та Ніна Горик (Луцьк). Приємно, що невтомна Ніна Горик не змінює своєї поетичної "прописки". Нагадаю, що вона була в числі першопрохідців та організаторів свята "Лісової пісні" разом із покійним (на превеликий жаль) Василем Геєм у 2001 році.

Присутні вшанували пам'ять класика волинської поезії Василя Гея хвилиною мовчання.

У святі взяли участь гості із Польщі. Вуйт гміни Вержбніца Анжей Хжистовський виголосив дружнє слово про співпрацю і подарував місцевому музею портрет Лесі Українки, написаний польським художником.

Фінальну риску підвів зведений хор аматорських колективів Ковельщини піснею "Світить Місяць, світить між зорями".

Відшуміло свято, заповнило душу невмирущою поезією Лесі Українки і нову поезію народило:

Нечимне

Ми знову й знову йдемо на

духовну прощу

Сюди, в Нечимне – до

озера й дубів.

На серці щем. Повір – це

все не просто:

Сучасний світ війною й

горем одурів.

Зміліло озеро, як і життя

наше міліє,

Заглянь до надр душі

зболілої, людської.

На Сході вбивці… Тут –

казнокради злії.

Не за любов. За золото

точаться двобої.

Ох, Леся, Лесю!.. "Сім

струн" твоїх замало,

Щоб розбудити люд і він

прозрів від сну.

Так сталося, що ми у

рабстві довго спали,

А ти, крізь болі, немов

свята, несла весну.

Це ти відкрила священне

місце України,

Поліську Шамбалу, яка

єднає Космос і віки.

Мелодія сопілки в небо

птахом лине,

Поезія тече із вічно

животворної ріки.

Ця пісня Лісова – то сага

про Поліссся,

Народу гімн – бринять

духовні струни.

Посповідайся, тут, під

дубом на узліссі,

Відчуй, як оживають у душі

зелені вруна.

Анатолій Семенюк.

На знімках: під час свята "Лісова пісня" у Нечимному 7 серпня 2016 року.

Фото Сергія Данилюка.

(Продовження)

Анатолій Семенюк.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1255

Репортаж / "Ковель – рідне місто моє

07.07.2016 Романюк Аліна Петрівна

_DSC5771

"Ковель – рідне місто моє!"

– під такою назвою минулої неділі відбулася святкова програма з нагоди Дня міста. Ковель – місто, яке славиться багатовіковою історією, має свої культуру і традиції, а головне – прогресивне. Тут, у центрі Волині, живуть добрі, працьовиті й талановиті люди, для яких місто стало рідним.

Тому вже традиційно у цей день відбувається нагородження переможців щорічного конкурсу "Кращий…". Цьогоріч урочиста церемонія відбулася на центральній сцені перед Будинком рад. Пам'ятні відзнаки кращим представникам громади вручив міський голова Олег Кіндер.

"Дякую кожному з Вас за всі добрі справи, вчинки, наміри та починання, спрямовані на розвиток та благоустрій, покращення нашого з Вами добробуту. Зичу міцного здоров'я, довголіття, добра Вам і Вашим родинам! Мирного неба країні й рідному місту!" – сказав у вітальному слові Олег Олексійович.

Як повідомила присутнім ведуча Вікторія Савлук, напередодні свята до Ковельської міської ради надійшли листи від спортсменів та освітян, медиків та працівників культури з пропозицією у цей день висловити вдячність людині, яка протягом тривалого часу допомагає ковельчанам створювати місто, в якому приємно та комфортно жити. Це – народний депутат України, засновник благодійного фонду "Патріоти Волині", успішний бізнесмен, політик, хороший господар Степан Івахів.

Отож, за активну участь у розбудові Ковеля, вагому підтримку закладів охорони здоров'я, освіти, культури, спорту та з нагоди міста Ковеля за добрі справи від міської ради і громади нашого міста Степану Петровичу вручили Подяку, яку отримав його помічник Денис П'ятигорець. На сцені від імені Степана Івахіва він подякував за таку високу відзнаку. А від команди, яка працює на благо Ковельщини, сказав: "Ми пишаємося тим, чий округ ми представляємо, нам заздрять інші депутати, бо так, як працюють і святкують на Ковельщині, ніде нема".

Вже традиційно Ковель та його жителі в день народження отримують подарунок від Степана Петровича. Наприклад, минулого року це був сертифікат на суму два мільйони гривень на будівництво набережної Героїв. Таку ініціативу підтримав Ковельський міський голова та запропонував цікаву ідею – зробити не просто алею, а справжню зону відпочинку для усіх жителів міста, що стане не місцем скорботи, а місцем сімейного відпочинку на мальовничому березі річки Турії. Тож цього дня помічник народного депутата представив увазі присутніх план цієї зони, який буде розміщено у Будинку рад, щоб кожен міг ознайомитися ближче та проконтролювати хід робіт.

Цього ж року ковельчани отримали два подарунки. Особливим, до Дня Незалежності, стане пам'ятник загиблим Героям АТО, над яким вже працює відомий київський коваль.

Ще два мільйони гривень від Степана Івахіва ковельчани отримають на реконструкцію стадіону в мікрорайоні "Ковельсільмаш", який вже "засумував за справжнім футболом, і який незабаром відповідатиме усім європейським стандартам", – зазначив Денис П'ятигорець.

Ще однією приємністю знаменувався цей липневий день. Як ми повідомляли раніше, на одинадцятій сесії міської ради депутати прийняли рішення про присвоєння звання "Почесний громадянин міста Ковеля" Анатолію Семенюку. Анатолій Володимирович двічі обирався міським головою Ковеля, був депутатом обласної та міської рад, краєзнавець і дослідник, журналіст і письменник.

Він – "душа" Ковеля, тож символічно, що саме у День міста, в яке він закохався, яке стало для нього не просто рідним, а невід'ємною частиною життя, йому вручили цю цінну відзнаку. Почесну нагороду вручив міський голова Олег Кіндер, гучними оплесками вітали присутні, а з уст ведучої линув безкінечний список відзнак, нагород та заслуг, а це і є підтвердженням, що ця Людина достойна звання "Почесний".

Слова вітання та вдячності за довіру й підтримку висловив ковельчанам пан Анатолій. Його “Вірш про Ковель” став візитівкою міста, і у цей день прозвучав у виконанні Володимира Михалевича. Пісня про місто, що "мов квітка у центрі Волині", стала рідною для її жителів, тож присутні теж долучились до виконання.

Важливою частиною дійства стала щорічна церемонія вручення почесних грантів у різних номінаціях: "Громадський діяч року", "Меценат року", "Юний талант року", "Найкращий благоустрій прибудинкової території", "Найкраще озеленення балкону", "Найкращий благоустрій території підприємства, організації". За результатами роботи організаційного комітету було визначено переможців.

Тож лауреатами в номінації "Найкращий благоустрій території підприємства, організації, установи" стали: дошкільні навчальні заклади №11 (завідувач Надія Шевчик), №14 (Олена Бойчук), №7 (Віра Чубата) та станція юних натуралістів (директор Віра Бобчук).

Протягом року працівники дитячих садочків разом з батьківською громадою проводили роботу з облаштування територій. Усіх, хто приходить до цих закладів, дивує розмаїття квітів та декоративних рослин. Руками батьків та вихователів облаштовано зони для відпочинку та дитячих ігор.

Багато зусиль доклали педагогічний та учнівський колективи станції юних натуралістів для благоустрою, краси й ошатності закладу. Його територія об'єднує багато різних форм зовнішнього озеленення. Колоритні клумби, живі загорожі, цікаві альпінарії, прикрашені рідкісними рослинами.

Активна громадянська позиція, реалізація соціальних ініціатив, самовіддана праця на користь міської громади, добре, небайдуже, відкрите серце. Це ті риси, які характеризують людей, удостоєних відзнак у номінації "Громадський діяч року".

Лауреатом визнано Катерину Кухаренко за безкорисливу діяльність, спрямовану на фінансову та моральну підтримку поранених учасників АТО, вдів та дітей загиблих воїнів.

Переможець в цій номінації – голова благодійного фонду "Жити краще" Світлана Троцюк.

Організація опікується дітками, які виховуються в сім'ях, що опинилися в складних життєвих обставинах, сиротами та позбавленими батьківського піклування. Співзасновники фонду Наталія Кошелюк і Людмила Хомич, мами-волонтери проводять титанічну роботу зі збору коштів, необхідних ліків, побутових речей, засобів гігієни, канцелярії та іграшок. Організовується чимало благодійних заходів для діток.

Аліна РОМАНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1695

Репортаж / "Ковель – рідне місто моє!"

07.07.2016 Романюк Аліна Петрівна

"Ковель – рідне місто моє!"

(Продовження).

Аліна РОМАНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1706

Репортаж / Весело і цікаво було кожному

07.07.2016

Весело і цікаво було кожному

Широка розважальна програма з нагоди Дня міста для ковельчан і гостей відбулася в парку Лесі Українки.

Літературно мистецьке товариство "Творчий світ" (організатор Віра Семеній) підготувало свято "На поетично-музичній хвилі", на якому майже кожен із членів товариства представив власні поетичні чи музичні доробки. Відвідав свято і Ковельський міський голова Олег Кіндер, який нагородив пані Віру Подякою за активну участь в житті міста та привітав ковельчан зі святом.

Варто зазначити, що більшість творчих робіт присвячені волинському краєві, рідному місту.

Біля Палацу учнівської молоді стартувала розважальна програма дитячих малюнків на асфальті "Діти Ковеля – за мир". Юні художники доповнювали свої малюнки гаслами "Мир всім!", "Ковель за мир!", "Ковель – це мій дім!" та інші. Усі учасники отримали солодкі призи від організаторів свята.

Також для маленьких жителів міста проводилися майстер-класи: бісероплетіння, в'язання нитками, малюнки на склі, виготовлення ляльок-мотанок. Майстриня бісероплетіння Лариса Пришляк розповіла, що дітки із творчого колективу "Бісеринка" займають призові місця в багатьох конкурсах. Пані Лариса запрошує усіх (і дорослих, і малих) на майстер-класи.

Біля фонтану юні ковельчани (і не тільки) мали змогу взяти активну участь в ігровій програмі "Літечко". Хлопчики та дівчатка радо вітали усіх з Днем рідного міста. Згодом, разом із активною ведучою, усі дружно займалися дитячим фітнесом.

Привітати діток та їх батьків зі святом прийшов очільник міста Олег Кіндер, який допоміг розпочати у Ковелі новий проект під назвою "Парковий буккросинг". Мета цього проекту, ініційованого педагогами гімназії, – вільне розповсюдження книг. Кожен читач може взяти будь-яку книгу, що йому сподобалася, і обов'язково залишити котрусь зі своїх. До золотої підкови "Мандруюча книга" діти поклали перші книги для вільного доступу.

Неабияк потішив усіх концерт "Сузір'я талантів". У ньому взяли участь дитячі колективи міста: учасники Зразкового аматорського дитячого колективу "Дзвіночок", учасниці студії східного танцю "Ахат", ансамбль спілки творчої молоді "Гармонія", дитячий ансамбль "Барвінок" та інші. Привітала усіх зі святом піснею "Кульбабки" наймолодша учасниця Евеліна Муліна.

Фольклорно-мистецьке свято "Гостинний двір", що також відбулося на літній естраді, запам'яталося виступами творчих колективів та виконавців. Гості активно брали участь у конкурсах та розвагах, співали народне караоке.

На центральній сцені відбувся концерт "Вітання рідному місту", на якому виступили: вихованці студії "Зорепад", танцювальна студія "Беллатрікс", Зразковий дитячий аматорський колектив "Дзвіночок" та безліч інших учасників.

Підсумовуючи, можна сказати: свято вдалося. В короткому репортажі неможливо розповісти про все, що у той день відбулося у місті. Можливо, уяву читачів, які не змогли побувати на святі, доповнять фотосвітлини редакційного фотокореспондента Мирослава Данилюка, які тут розміщені.

А пізно увечері на площі Героїв Майдану ковельчан вразила до глибини душі хореографічно-піротехнічна програма "Молитва за Україну". Це було дійство, яке викликало у присутніх непідробне захоплення.

Тетяна БЕРЕГА,

студентка СНУ імені

Лесі Українки.

Широка розважальна програма з нагоди Дня міста для ковельчан і гостей відбулася в парку Лесі Українки... В короткому репортажі неможливо розповісти про все, що у той день відбулося у місті. Можливо, уяву читачів, які не змогли побувати на святі, доповнять фотосвітлини редакційного фотокореспондента Мирослава Данилюка, які тут розміщені.

Тетяна БЕРЕГА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 982

Репортаж / День міста: урочисто, святково, душевно

06.07.2016

День міста: урочисто, святково, душевно

Минулої неділі, 3 липня, ковельчани відзначали одне з найулюбленіших свят – день народження рідного міста. Свято, яке сповнює серця неприхованою гордістю за те, що ми народилися і живемо на такій щедрій, благодатній землі, у місті талановитих і добрих людей, які наполегливо і самовіддано працюють на славу України, заради гідного майбутнього рідного краю.

Щороку День міста збирає в родинне коло близьких і друзів, добрих приятелів і бажаних гостей. І цей рік не став винятком, адже, за доброю традицією, урочистості з нагоди свята розпочалися із зустрічі офіційних делегацій у кабінеті міського голови. Олег Кіндер, секретар міської ради Віра Федосюк та заступник міського голови Ігор Прокопів радо вітали на гостинній ковельській землі поважних гостей, яких за роки тісної партнерської співпраці уже без вагань можна назвати справжніми друзями.

Серед запрошених, які прибули у місто залізничників, аби розділити з його мешканцями радість святкування, – делегації із міст Бучі (Україна), Ленчни, Холма, Легіонова, гміни Бабошево, Бжега Дольного (Республіка Польща), із міст Барзінгхаузен та Вальсроде (Федеративна Республіка Німеччина) та з литовського міста Утени.

Участь у святі також взяли очільники міста попередніх каденцій, депутати міської ради, представники духовенства.

Делегації обмінялися подарунками із символікою міст та зробили фото на пам'ять.

Продовжились урочистості у культурно-просвітницькому центрі, де гості з міст-партнерів в супроводі очільників міської влади оглянули розгорнуті виставки робіт місцевих художників і майстрів ужитково-декоративного мистецтва та поспілкувалися у невимушеній атмосфері. Гарного настрою присутнім додавали чарівні мелодії квартету викладачів школи мистецтв.

Міський голова Олег Кіндер привітав присутніх зі святом, висловивши найщиріші слова вдячності усім ковельчанам, які щоденною працею роблять вагомий внесок у розвиток і процвітання рідного міста, а також запросив поважних гостей взяти участь у святкових заходах, котрі тривали протягом всього дня.

Представники міст-партнерів, в свою чергу, відзначили, що Ковель з кожним роком стає все привабливішим, набуває європейського вигляду. Тут завжди панує доброзичлива, привітна атмосфера, а тому щороку вони із задоволенням відгукуються на запрошення розділити радість із ковельчанами з нагоди святкування Дня міста.

Тим часом, незважаючи на досить спекотну погоду, яка панувала аж до обідньої пори, ковельчани потроху стали сходитися на масові святкові гуляння, місцем проведення яких організатори традиційно обрали міський парк культури і відпочинку імені Лесі Українки. Про заходи, які відбулися в Ковелі того дня, ми розповімо в наступних номерах газети.

Наш кор.

НА ЗНІМКАХ: під час огляду виставки творчих робіт ковельчан та урочистої зустрічі з делегаціями міст-партнерів Ковеля в культурно-просвітницькому центрі.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА,

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 574

Репортаж / Йшла колона між териконами, горіла свічка між іконами

14.04.2016

Йшла колона між териконами, горіла свічка між іконами...

"Нехай святиться ім'я Господнє!!!"

В кутку бліндажа, у саморобній лампадці, зробленій із консервної бляшанки, ледве блимав вогник. Тьмяне світло падало на виснажене обличчя чоловіка, що на колінах молився до паперових ікон. "Капелан" молився віддано і з великою вірою в кожне слово молитви вже більше, ніж півгодини. За рік, що перебував серед військовиків, кожну бойову операцію чи кожне переміщення транспортної колони, як оце й зараз, супроводжував молитовно.

Допоки колона буде в дорозі – молитиметься й славитиме ім'я Господнє. Бійці знають про щирі молитви духовного отця, і це додає їм сили, снаги й віри, що ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ…

"Капелан" завжди самовіддано молився за всіх і за кожного окремо.

Молився й за "Кардана".

Вже не першу колону вів "Кардан" із пункту А в пункт Б. Тепер, за перемир'я – це було майже безпечно. А ось в перші місяці війни – небезпека чатувала на кожному повороті. "Кардану" подобались ці екстремальні "подорожі" на чолі головної "бехи". Вже й не злічити, скільки було їх, тих "подорожей", і завжди вдавалось неушкодженим повертатись на базу.

Щасливчиком вважали побратими "Кардана", та й він сам так про себе думав. Змалечку був щасливчиком – у школі сидів за однією партою із найкрасивішою дівчиною школи, на екзаменах білети витягував тільки ті, на які знав відповіді. Вступив до інституту без жодних "блатів", легко і без напруги. Мав доволі друзів, які без заздрості стверджували: "Та ти щасливчик, "Кардане"! Після закінчення вузу пішов служити до війська, хоч міг і не йти. "Нащо тобі таке "щастя"?" – з подивом стенали плечима знайомі. Щасливо відслужив та повернувся додому.

Коли почалась війна, мав за щастя піти добровольцем. Сусіди біля скроні крутили пальцем. "Із долею грається, гадає, що дуже щасливий! – між собою гріли язики – ну-ну". А "Кардану" все було ніпочім, – вже другий рік на війні, і хлопці мали щасливчика. Тільки сам щасливчик знав, що щастя те в будь-яку хвилину може скінчитись. На все воля Господня.

Про це знав "Кардан" точно, тому щоранку й щовечора звертався подумки до Бога і дякував, що живий. І за товаришів дякував. А на "маршруті" весь час про себе повторював ті декілька молитв, які вивчив вже тут, на війні. На війні невіруючих немає…

Але так самовіддано, як нині, "Капелан", здається, ще не молився. На цей раз особливо гострим було відчуття, що саме від його молитв залежить доля цілої колони чи хай навіть одного бійця. Стояв на занімілих колінах, і лишень, коли тупий біль ставав геть нестерпним, важко вставав на хвильку, а потім знову вклякав перед образами…

Колоні лишилося йти зовсім небагато – ще метрів п'ятсот повз терикон, що височенною пірамідою бовванів серед степу, а там три кілометри степовою звивистою дорогою – і вже на місці.

"Кардан" пильно вдивлявся в дорогу, і чомусь з особливою тривогою поглядав на терикон, очікуючи саме звідти якогось "западла". Про всяк випадок гукнув навіднику, щоб був пильним, хоча тому не потрібно було про таке нагадувати: сам знав – не вперше...

"Лєший" ще здалеку бачив куряву від транспорту, що рухався із-за обрію. В приціл добре розгледів синьо-жовтий стяг на передовій броні. Отже, недаремно зробив собі "лежак" на териконі. Воно, звичайно, небезпечно – все ж "сіра" зона. Але непереборне відчуття мисливця штовхало "Лєшого" до нерозумного. Ба, більше: він вирішив, що неодмінно мусить "завалити" водію першої броні. Поцілити через оглядове віконечко – ото клас.

"Лєшому" зовсім не подобався цей чужий край – Донбас. Все сіре якесь, неяскраве, тьмяне. Особливо восени та й тепер, коли почалась весна, не надто щось змінилось. Ось у його рідному Алтаї все інакше. Весна швидка, зелена, яскрава, літо спекотне і зима, як зима – з таким морозцем, що – ух.

"До літа якось дотягну,– міркував собі "Лєший", – а там гайда додому, набридла ця незрозуміла війна". Лиш добре те, що непогані гроші заробляє. Коли їхав в цей далекий край, щиро вірив, що їде захищати пригнічених "укропами" та "бендерівцями" російськомовних страждальців.

Дуже швидко переконався, що це – повна дурня: тих російськомовних місцевих ніхто не гнітив, такими були від роду. Зрештою, що йому за діло до тих місцевих? Лишився не заради них. Гроші снайперам платили непогані, то й лишився. Снайпером довелось стати вже тут, під Дебальцевим. Був сміливим, розважливим та терплячим – якраз таким, щоб бути гарним стрільцем.

От і тепер хотів собі самому вкотре довести, що він-таки кращий.

Щоб було вже геть надійно, мусить підпустити поближче. Вже коли колона підійшла метрів за двісті, зловив у приціл оглядове віконечко і повільно натиснув на гачок гвинтівки.

"Кардана" не покидало відчуття тривоги. Подумки, беззупинно повторював: "Господи, пронеси…". Раптом на вибоїні машину підкинуло, голова "Кардана" сіпонулась вбік, і саме в цю мить скло віконця розсипалося вщент. Щось гаряче самим кінчиком опекло плече. Якимось дивом навідник зауважив, звідки був постріл і не прицілюючись, навмання, дав коротку чергу в тому напрямку, потім ще й ще...

Другий номер "Лєшого" з жахом дивився на розкраєний навпіл череп напарника. Його знудило…

Колона, відстрілюючись, мчала на всіх парах повз терикон. Капелану доповіли, що, хоч і з невеликими пригодами, але транспорт вже на місці. "Слава Богу!!! Нехай святиться ім'я Господнє! Амінь!" – промовив священик.

"Кардану" куля ледве зачепила плече, так собі – подряпинка. Щасливчик!!!

Ігор ВЕРЧУК ("Скеля").

"Нехай святиться ім'я Господнє!!!"

Ігор ВЕРЧУК ("Скеля").

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 844

Репортаж / У Ковелі ярмаркували

14.04.2016

У Ковелі ярмаркували

Минулої суботи до Світлого свята Воскресіння Христового на центральній площі міста відбувся передсвятковий ярмарок сільськогосподарської продукції, виробленої в особистих селянських та фермерських господарствах. Свою продукцію покупцям пропонували й виробники продовольчих товарів міста і області, а також оптово-роздрібних торгових закладів.

Ковельчани мали змогу придбати за доступними цінами мед, овочі, фрукти, м'ясо, ковбасні, кондитерські вироби, свіжу випічку, крупи, яйця. Крім цього, продавці пропонували жителям міста свічки з бджолиного воску, гончарні вироби, саджанці та ін.

Тож чимало городян прийшли на ярмарок цілими родинами, аби зробити вигідні покупки до Великоднього столу. Охоче вибирали необхідне й висловлювали вдячність за хорошу організацію та великий асортимент.

Олександра ПАЛЬЧИНСЬКА.

НА ЗНІМКАХ: під час передсвяткового ярмарку в Ковелі.

Фото

Мирослава

ДАНИЛЮКА.

Олександра ПАЛЬЧИНСЬКА.

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 901