09.04.2020

каранттин1Карантин на Волині

За період дії карантину на Волині до адміністративної відповідальності притягнуто понад 60 осіб.
В режимі відеотрансляції відбулась робоча нарада із міськими головами та головами ОТГ, керівниками райдержадміністрацій стосовно обмежувальних заходів на період карантину. Її провели перший заступник голови облдержадміністрації Леонід Кирильчук та заступниця голови облдержадміністрації Світлана Мишковець.
З-поміж іншого, заступниця директора Волинського обласного лабораторного центру МОЗ України Лариса Дудковська повідомила: «Усі волиняни, які перетнули кордон України, підписали інформовану добровільну згоду на самоізоляцію. Наразі проводиться спільна робота представників лабораторного центру, поліції та медиків щодо дотримання цими особами її умов. За останній тиждень у пунктах пропуску Ягодин, Доманове та Дольськ державний кордон перетнуло близько 8,5 тис. осіб. З них понад 1600 волинян. Списки громадян з інших областей передані до територіальних лабораторних центрів», – розповіла Лариса Дудковська.
Окрім цього, варто наголосити, що за період дії карантину в області до адміністративної відповідальності притягнуто 62 особи.  З них: 19 – керівників торгових закладів, 36 – працівників підприємств і установ, 1 – водій та 6 осіб, які порушили самоізоляцію.
За матеріалами управління інформаційної політики та цифрової трансформації облдержадміністрації.
За період дії карантину на Волині до адміністративної відповідальності притягнуто понад 60 осіб.
В режимі відеотрансляції відбулась робоча нарада із міськими головами та головами ОТГ, керівниками райдержадміністрацій стосовно обмежувальних заходів на період карантину. Її провели перший заступник голови облдержадміністрації Леонід Кирильчук та заступниця голови облдержадміністрації Світлана Мишковець.
З-поміж іншого, заступниця директора Волинського обласного лабораторного центру МОЗ України Лариса Дудковська повідомила: «Усі волиняни, які перетнули кордон України, підписали інформовану добровільну згоду на самоізоляцію. 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 425
Читати далі
09.04.2020

з сином сашоюТри сини-герої мами Люби

Волею долі моя земна стежина познайомила мене з родиною Дишків з Ветлів Любешівського району Волинської області. 
Повірте, це така хороша, міцна і для прикладу всім українцям родина, що мені дуже хочеться про неї розповісти. Це варто  вашої уваги.
А зустрілись ми в лікарняній палаті кардіологічного відділення Ковельського МТМО, куди потрапила я,  Руслана Семотюк, вчитель образотворчого мистецтва ЗОШ І–ІІІ ст. с. Уховецька,  і моя нова знайома пані Люба, котру тільки-но привезли до палати після  операції.
Кожна з нас переживала власні тривоги, болі, хвилювання...
За Любу (59 років) дбайливо турбувалася її донька-красуня, розумниця Наташа (я буду називати всі імена так, як їх називає сама мама Люба). Наташа — хірургічно-операційна сестра клінічно-обласної лікарні м.Києва, а  для мами —наймолодша дівчинка з двійнят. Любов Адамівна і Василь Петрович Дишки виховали для України п’ятеро дітей — Віталія, Олю, Володю, Сашу і Наташу. Віталій і Володя — професійні прикордонники-військовослужбовці. Оля, Саша і Наташа за покликом душі і освітою — медичні працівники. Щоб, здавалося б, дивного? Все, як в усіх... Добре, що діти змогли обрати свою стежину, реалізувати себе.  Але, повірте, це — щось більше! 
Коли в  Україну так боляче увірвалося горе зі Сходу, першим   із сім’ї на захист Батьківщини добровільно пішов наймолодший з братів Саша – фельдшером Луцького прикордонного загону окремої бойової прикордонної застави. Застава рушила  колоною в Донецьку область для охорони державного кордону, забезпечення  правопорядку, захисту суверенітету і збереження цілісності рубежів державного кордону України. Згодом Віталій і Володя теж потрапили у це пекло.
І все  це — через душу й серце  матері і батька.
Тато хлопців Василь не пропустив жодної Божої служби в сільському храмі.  А ненька, на жаль, стала раптово хворіти. Однак  це страшне випробування вони пройшли!
Всі троє синів-захисників повернулися живими. Хоча при кожній згадці про війну в очах мами Люби з’являється невимовний біль, відчувається напруження і хвилювання. З усієї сили  жінка старається стримати свої почуття, адже її боляче зачепила ота «неоголошена» війна.
Я була свідком вдячної синівської уваги, турботи, виваженості, стриманості, любові, яку ваявляли діти до своєї матері.
 Напередодні свята жінок — 8 Березня,  в нашій палаті був надзвичайно пам’ятний для мене вечір. Якось із мовленого слова Саші  потекла річка болючих спогадів. Ці спогади – аж ніяк не його слабкість.
Вони — мужність, хоробрість, подвиг! Вдумайтеся: 21-річний хлопець, фельдшер, випускник медичного  училища, який тільки-но   встиг отримати перше місце роботи за спеціальністю.  І тут —  раптова  зустріч із невимовним болем, смертю друзів, зрадливими поглядами місцевих, не зовсім зрозумілою тактикою керівництва. При цьому всьому Саші потрібно було весь час бути рішучим, відважним, готовим надати необхідну медичну допомогу. 
Ми з його мамою Любою, затамувавши подих, слухали, слухали... А спогади розривали мою душу: “Сплячих хлопців завалило бетонними плитами... Ми стояли на пункті пропуску на Донеччині, у прикордонній смузі з Ростовською областю. Звідти – пряма дорога на Донецьк (зараз там так зване «ДНР»). Перед нами знаходилися маріупольські хлопці. Жодного пораненого не було. Ніби існувала негласна домовленість: донецькі донецьких не чіпали. А коли ми прийнямні, почалися сильні обстріли.
Пункт пропуску був 800 метрів довжиною і 600 – шириною. Там знаходилося 18 приміщень. Після першого ж обстрілу ворог знищив усе вщент– і провізію, і техніку. Спочатку по живій силі не били. З російського боку піднімався безпілотник, фіксував, де техніка, і по ній гатили. 29 днів нас не могли звідти вибити. Але майже з трьох десятків одиниць техніки лишилося всього чотири, все інше  повністю знищили. За цей час мали дев’ятеро поранених і одного убитого. Нас рятувало те, що позаду стояли 72-а і 79-а бригади з танками і бетеерами. 
Одного дня отримали наказ залишити позиції, бо замикалося кільце. Починався Іловайськ,пам’ятаю, як виходили по «сірій» зоні на Георгіївку, як майор пішов на переговори з білим прапором. Кожну мить наше життя було під загрозою.  На заставі «Василівка» 80% місцевих підтримували російську сторону.  Прийшов директор школи, питає: «А ви надовго заїхали?». Ми не розуміли, чому він запитує. Тоді пояснив: «Бо ви ж з Волині». Потім почався обстріл. 
Застава була двоповерхова. Валили по вікнах, даху. Не витримало перекриття: другий поверх впав на перший. А там спали хлопці... Їх позавалювало. Мене врятувало те, що я саме чергував”.  
Після того одразу зателефонував мамі і змушений був сказати, що тепер не знає, коли і як повернеться....
З Божої ласки за 20 днів хлопець вже був удома.
Мама Люба думала, що найстрашніше  вже позаду. А ж тут і найстарший син Віталій зізнався, що йде на війну. І це ще не все. Згодом було весілля у середнього  Володі. І просто під час урочистостей він повідомив батькам, що теж йде в АТО...
Як вистояла Люба? Небагато таких щасливих матерів в Україні. Чимало їх дочекалися своїх синочків тільки в домовинах.
Повернення синів з фронту батьки називають найбільшим щастям. Потім відгуляли Сашкове весілля, народження донечки Вікторії...
А тепер — раптове загострення хвороби мами Люби. Найближче з дітей на той час був  Саша. Виклик реанімобіля, швидка компетентна медична допомога,операція... і наша зустріч в палаті.
І ось  святковий день жінок – 8 Березня.
Саша подарував квіти мамі і мені... День був сповнений величезного  позитиву і весни... Потім на зміну Саші  свою «вахту» продовжила Наташа, яка прилетіла, мов ластівка, із святковим букетом. 
В цей день   мама Люба ще отримала квіти від Вадима Вавращука, голови спілки ветеранів АТО, який кожну життєву ситуацію, що стосується родин учасників бойових дій, тримає, як-то кажуть, біля серця. Для Люби ця опіка – теж наче від сина...
Вся сім’я тримає між собою тісний мобільний зв’язок. Вони бережуть один одного, а їхнє щастя нехай береже Господь!
Руслана СЕМОТЮК.
НА ЗНІМКАХ: героїня розповіді Любов ДИШКО   із сином Сашком; квіти вдячності від голови Волинської спілки ветеранів АТО Вадима Ваврищука; любляча мама з донею Настею.
Фото автора.
Волею долі моя земна стежина познайомила мене з родиною Дишків з Ветлів Любешівського району Волинської області. 
Повірте, це така хороша, міцна і для прикладу всім українцям родина, що мені дуже хочеться про неї розповісти. Це варто  вашої уваги.
А зустрілись ми в лікарняній палаті кардіологічного відділення Ковельського МТМО, куди потрапила я,  Руслана Семотюк, вчитель образотворчого мистецтва ЗОШ І–ІІІ ст. с. Уховецька,  і моя нова знайома пані Люба, котру тільки-но привезли до палати після  операції.
Кожна з нас переживала власні тривоги, болі, хвилювання...
За Любу (59 років) дбайливо турбувалася її донька-красуня, розумниця Наташа (я буду називати всі імена так, як їх називає сама мама Люба). Наташа — хірургічно-операційна сестра клінічно-обласної лікарні м.Києва, а  для мами —наймолодша дівчинка з двійнят. Любов Адамівна і Василь Петрович Дишки виховали для України п’ятеро дітей — Віталія, Олю, Володю, Сашу і Наташу. Віталій і Володя — професійні прикордонники-військовослужбовці. Оля, Саша і Наташа за покликом душі і освітою — медичні працівники. Щоб, здавалося б, дивного? Все, як в усіх... Добре, що діти змогли обрати свою стежину, реалізувати себе.  Але, повірте, це — щось більше! 
Коли в  Україну так боляче увірвалося горе зі Сходу, першим   із сім’ї на захист Батьківщини добровільно пішов наймолодший з братів Саша – фельдшером Луцького прикордонного загону окремої бойової прикордонної застави. Застава рушила  колоною в Донецьку область для охорони державного кордону, забезпечення  правопорядку, захисту суверенітету і збереження цілісності рубежів державного кордону України. Згодом Віталій і Володя теж потрапили у це пекло.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 462
Читати далі
09.04.2020

zemlya_rada_uaДепутати відкрили ринок землі

Верховна Рада нарешті поставила крапку в історичній земельній реформі.В умовах пандемії коронавірусу та світової економічної кризи депутати мобілізувались і в ніч на 31 березня ухвалили відповідний Закон. Він дозволяє українцям продавати і купувати землю сільськогосподарського призначення, але не одразу. Як пандемія вплинула на земельну реформу і що змінилось у фінальній редакції, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.
Реформа VS коронавірус
Провести земельну реформу українська влада намагалась впродовж багатьох років. Однак безуспішно. Щороку мораторій на продаж сільгоспугідь подовжувався. Тим часом зняття цієї заборони є однією з умов співпраці України із західними партнерами –  як з Міжнародним валютним фондом, так і Євросоюзом. 
Тож цілком логічно, що земельна реформа стала першочерговим завданням для нової влади. Перший крок було зроблено восени: «Слуга народу» майже повністю підтримала законопроект про відкриття ринку землі у першому читанні і збиралась швидко його доопрацювати, щоб завершити справу. 
Втім, процес розтягнувся на місяці. Після першого читання опозиція подала до законопроєкту понад 4 тисячі правок, які депутати почали розглядатиу лютому. За оптимістичним прогнозом, парламент зміг би дійти фінішу із земельним законом лише під кінець травня. Але пандемія коронавірусу внесла свої корективи. 
На позачерговому засіданні в ніч на 31 березня Верховна Рада ухвалила фінальний законопроєкт. За ринок землі проголосували 259 народних обранців: 206 депутатів «Слуги народу», 23 – «Європейської Солідарності», 13 – «Голосу», 12 – «Довіри» та 5 позафракційних нардепів.  
За словами експертів, депутати консолідувались, щоб розблокувати фінансову допомогу від МВФ й уникнути дефолту в країні. 
Антикризові 
новинки закону
Зважаючи на глобальну економічну кризу, у фінальному варіанті Закону з’явились додаткові запобіжники. Вони, на думку нардепів, мають захистити українців від продажу землі за найнижчою ціною. По-перше, ринок землі запрацює майже на рік пізніше, ніж планувалось – аж 1 липня 2021 року. По-друге, впродовж перших двох років не можна буде продавати державну землю сільськогосподарського призначення, в обігу будуть лише приватні паї. По-третє, дозволена концентрація землі в одних руках на початку дії Закону буде зменшена у 100 разів. 
«Ми зменшили концентрацію для фізичних осіб до 100 гектарів. Для юридичних осіб – це другий етап, який буде запроваджено з 2024 року, – буде до 10 тисяч (гектарів – ред.). Тобто перший етап – для фізичних осіб, для українців – 100 гектарів на людину», – прокоментував Президент Володимир Зеленський.
Таким чином, лише з 1 січня 2024 року до ринку землі зможуть долучитися юридичні особи, і максимальний обсяг земель в одних руках зросте до 10 тисяч га. При цьому переважне право на купівлю ділянки матиме її орендар.
Крім українських громадян та компаній, купувати   ділянки зможуть також територіальні громади та держава. Банки зможуть брати землю як заставу під кредити.
Додаткові обмеження 
і заборони
Окрім «антикризових» поправок, Закон містить низку інших норм, які мають захистити продавців землі та національні інтереси держави. Зокрема, документ передбачає лише безготівковий розрахунок за операції купівлі-продажу. При цьому встановлюється мінімальна ціна на землю – до 2030 року вона не може бути нижчою за нормативну грошову  оцінку. На думку експертів, такі вимоги допоможуть вивести з тіні операції із землею.
Найбільш дискусійне питання – продаж землі іноземцям – відповідно до Закону, виноситься на всеукраїнський референдум. Очільник партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко вважає, що референдум щодо продажу землі іноземцям може відбутись уже до кінця цього року. Відповідний проєкт  розроблений.
«Коли ми повернемось до нормальної роботи, спочатку зареєструємо Закон «Про референдум», а потім, я сподіваюсь, що до наступного року ми зможемо отримати предметні відповіді від народу», – зазначив Корнієнко.
Незалежно від результатів референдуму ухвалений Закон забороняє іноземцям  купувати землю у 50-кілометровій прикордонній зоні. Також українську землю не зможуть придбати росіяни та компанії,  власниками яких є росіяни чи власників яких неможливо визначити.
Варто зауважити, що Закон про ринок землі – не єдиний документ, який запускає земельну реформу. Для повноцінного старту у липні 2021 році потрібно ухвалити ще низку додаткових документів. Але на це у депутатів ще достатньо часу.
Оксана КОВАЛЬ.
Верховна Рада нарешті поставила крапку в історичній земельній реформі.В умовах пандемії коронавірусу та світової економічної кризи депутати мобілізувались і в ніч на 31 березня ухвалили відповідний Закон. Він дозволяє українцям продавати і купувати землю сільськогосподарського призначення, але не одразу. Як пандемія вплинула на земельну реформу і що змінилось у фінальній редакції, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.
Реформа VS коронавірус
Провести земельну реформу українська влада намагалась впродовж багатьох років. Однак безуспішно. Щороку мораторій на продаж сільгоспугідь подовжувався. Тим часом зняття цієї заборони є однією з умов співпраці України із західними партнерами –  як з Міжнародним валютним фондом, так і Євросоюзом. 
Тож цілком логічно, що земельна реформа стала першочерговим завданням для нової влади. Перший крок було зроблено восени: «Слуга народу» майже повністю підтримала законопроект про відкриття ринку землі у першому читанні і збиралась швидко його доопрацювати, щоб завершити справу. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 264
Читати далі
09.04.2020

quarantine_ua Що українці думають про карантин?

З 12 березня в Україні запроваджений карантин задля уникнення поширення COVID-19. Більшість українців серйозно ставиться до загрози пандемії в Україні, вважаючи карантин необхідним та ефективним засобом. Однак чи всі готові сидіти вдома?
Відповідно до опитування соціологічної групи "Рейтинг", яке було здійснене 28-30 березня, 87% респондентів вважають реальною загрозу поширення коронавірусу в Україні. Ще тиждень тому таких думок було на 15% менше. До того ж,більшість громадян вважають запроваджені карантинні заходи ефективними і підтримують їх. 
Дослідження свідчить, що понад половина українців обмежили свій вихід із дому. Лише третина опитаних працює далі у звичному режимі. 
Цікаво, що на думку більш, ніж половини опитуваних, запровадженні обмеження є оптимальними. А 28% вважають, що вони є надто м'якими. Думки щодо введення надзвичайного стану розділилось майже навпіл: 49% підтримують, а 43% – ні. 
При цьому понад половина українців вважають, що Президент Володимир Зеленський реагує на ситуацію  ефективно. А сам глава держави обіцяє, що держава допоможе громадянам пережити ізоляцію.
"Ми бачимо, що карантин потрібен. Я впевнений, що він врятує багато життів. Однак уряд мусить знайти кошти, щоб допомогти найбіднішим українцям", – заявив він 1 квітня. 
Варто зауважити, що 1 квітня уряд вирішив посилити карантинні обмеження. У новій постанові пропонується заборонити переміщатися більш, ніж 2 особам разом, окрім службової необхідності чи супроводу дітей. Обов'язковим є носіння маски чи респіратора в громадських місцях. Гуляти у скверах, парках, зонах відпочинку також забороняється, так само, як і на дитячих та спортивних майданчиках. 
Наш кор.
З 12 березня в Україні запроваджений карантин задля уникнення поширення COVID-19. Більшість українців серйозно ставиться до загрози пандемії в Україні, вважаючи карантин необхідним та ефективним засобом. Однак чи всі готові сидіти вдома?
Відповідно до опитування соціологічної групи "Рейтинг", яке було здійснене 28-30 березня, 87% респондентів вважають реальною загрозу поширення коронавірусу в Україні. Ще тиждень тому таких думок було на 15% менше. До того ж,більшість громадян вважають запроваджені карантинні заходи ефективними і підтримують їх. 
Дослідження свідчить, що понад половина українців обмежили свій вихід із дому. Лише третина опитаних працює далі у звичному режимі. 
Цікаво, що на думку більш, ніж половини опитуваних, запровадженні обмеження є оптимальними. А 28% вважають, що вони є надто м'якими. Думки щодо введення надзвичайного стану розділилось майже навпіл: 49% підтримують, а 43% – ні. 
При цьому понад половина українців вважають, що Президент Володимир Зеленський реагує на ситуацію  ефективно. А сам глава держави обіцяє, що держава допоможе громадянам пережити ізоляцію.
"Ми бачимо, що карантин потрібен. Я впевнений, що він врятує багато життів. Однак уряд мусить знайти кошти, щоб допомогти найбіднішим українцям", – заявив він 1 квітня. 
Варто зауважити, що 1 квітня уряд вирішив посилити карантинні обмеження. У новій постанові пропонується заборонити переміщатися більш, ніж 2 особам разом, окрім службової необхідності чи супроводу дітей. Обов'язковим є носіння маски чи респіратора в громадських місцях. Гуляти у скверах, парках, зонах відпочинку також забороняється, так само, як і на дитячих та спортивних майданчиках. 
Наш кор.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 525
09.04.2020 Зінчук Вікторія Петрівна

маскиКарантин:  чого  боятись  більше?

Зачинені навчальні заклади та сфера послуг, патрулі на вулицях, суворі транспортні обмеження і люди у медичних масках – в таких умовах ми живемо уже четвертий тиждень. 
Україна була однією з останніх країн в Європі, де з'явився коронавірус, тому карантин запроваджено саме вчасно: аби Італія чи Іспанія не повторилися у нас, влада запровадила режим надзвичайної ситуації. Однак ставлення до введених заходів в нашому суспільстві досить різне.
– Страшно, адже вірус можна легко підхопити, – каже одна моя знайома. – Ну, помиєш ти добре з вулиці руки, не торкаєшся ними обличчя надворі. А мобільний телефон? Ми ж підносимо його до вуха й на вулиці також руками, якими перед тим відкривали двері магазину, трималися за поручні в автобусі, розраховувалися готівкою.     
Декого турбує зовсім інше: мовляв, зараз головна проблема з грішми не в тому, що на них може бути вірус, а в тому, що їх немає.
– Мені потрібно вже шукати роботу, а роботи для мене ніде немає, – бідкається 32-річна Надія, продавчиня на ринку. – Й без того ледь вистачало на життя. Орендую квартиру – майже все витрачалося на неї. А тепер опинюся на вулиці. Хіба що прибиральницею десь візьмуть чи двірником. А ні, то на останні гроші візьму таксі і поїду в село до батьків.
І така проблема – проблема безгрошів'я та безробіття  нині в багатьох. За даними соцопитувань, в Україні внаслідок коронавірусу постійні доходи втратив кожен третій, кожен десятий – залишився без роботи.  
– Нам радять, які фільми дивитися і книги читати під час карантину, але, чесно кажучи, зовсім не до цього. Мені простіше, бо живу з батьками. На їхню пенсію, хоча й мінімальну, якось протримаємось, – розповідає офіціантка Ірина.
Незвично себе почуває так довго удома й не зовсім впевнений у завтрашньому дні 33-річний водій автобуса міжобласного сполучення Олексій. 
– Що роблю на карантині? Граюся з дітьми, читаю книжечки, бо дитсадки зачинені. Загалом є в цьому й позитив, бо довше можу проводити час зі своїми двома малюками. Але є й "мінус", причому величезний. Заощаджень немає, позичити ніде. Щоб пережити карантин, хочу в ломбард здати телефон, може, ще які речі, якщо вони, звісно, відчинені. 
У когось інша проблема.
– Працюємо я і моя дружина за звичним графіком. Бабусі з дідусями далеко, тож наша чотирирічна Анюта по черзі то з дружиною, то зі мною, – розповідає торговий експедитор Володимир. – Сьогодні зі мною. Коли відлучаюся ненадовго у справах, залишаю її у машині – з мобільним телефоном грається. Але частіше доводиться брати її з собою. Тож у нашому варіанті, можливо, безпечніше було б, якби дитина знаходилась у дитсадочку.
Багатотисячна армія заробітчан теж вдома, і їм також потрібна робота. Але тут не тільки у цьому проблема. Тепер коли всі вони пороз'їжджалися по своїх домівках просто неможливо проконтролювати, чи не потрапить коронавірус разом із ними.
– В моїх сусідів через хату повернувся з Польщі син. Окрім батьків, вдома чотиримісячна дитина, іще маленькі діти, його дружина, – якось почула від жінки у черзі до магазину одну історію з життя. – Відразу по приїзді оселився в літній кухні і житиме там два тижні. Лише їжу під дверима йому залишають.
То добре, що цей чоловік такий свідомий та відповідальний. Але ж багато хто цьому не надає значення, а комусь просто самоізолюватись немає як і де. Куди діватися, коли квартира однокімнатна, та й дві кімнати, три теж, коли що, то від цього не врятують. А куди подітись? Жити в готелі чи, може, в лісі?
Про це повинна була заздалегідь подбати держава, перш, ніж вводити жорсткий карантин. Бо, на мою думку, здорові працездатні люди, на яких тримається наша економіка, таки мають працювати, не забуваючи при цьому про застережні заходи. А у нас все навпаки: хто входить в групу ризику, сьогодні вільно пересувається країною, а здорові – сидять на карантині. 
Навіщо були тоді ті Нові Санжари? Згадаймо, з яким шоком і стресом зустрічали там місцеві своїх співвітчизників з Китаю, які два тижні перебували в ізоляції. Треба було продумати, як діяти й з сотнями тисяч українців, котрі приїхали з країн, де лютує епідемія. Але не поселяти їх в готелі на кшталт "Козацький" у Києві, де щоби пообідати, потрібно заплатити більш, ніж тисячу гривень. 
Тож наша економіка теж пішла на карантин. Люди сидять без роботи, а, отже, без "живої" копійки, бо й без того більшість ледве дотягує від зарплати до зарплати. А тим часом наші "верхи" сподіваючись на допомогу з боку, не втрачають часу, працюють. Напрацювали так званий земельний Закон. Запустили другий етап медичної реформи і надто цим не переймаються. А позакривають туберкульозні лікарні і з ними разом психлікарні, й covid-19 нам здасться ще "квіточками": дев'яносто відсотків захворівших на коронавірус видужають, обійшовшись кашлем і температурою, а от з туберкульозом без серйозного лікування не обійдеться. 
На жаль, сьогодні Україна – номером один у негативному списку серед країн Європи, де є туберкульоз. Лише за офіційною статистикою Міністерства охорони здоров'я, від туберкульозу щодня помирає 10 людей. 
– Головне, аби коронавірус не вразив наші голови, – каже мій сусід-пенсіонер. – Сотні тисяч заробітчан з-за кордону розпустили по всій Україні. Ті, що не працювали, так і не працюють й так само вештаються на вулиці, п'ють горілку у дворах. А кажуть, що пішли на карантин. З нього толку, вибачте, як з козла молока. Чув по телебаченню, вчені встановили, що коронавірус за кілька годин гине при температурі повітря 370С. Тож якщо літо виявиться таким же спекотним, як торік – ми врятовані!
Цілком погоджуюся з дідусем. А тут, як на те, продукти дорожчають. Живу в Люблинці. Зараз через карантин "відрізана" від міста, тому мушу скуповуватися в місцевих магазинах. Там і без того завжди все було  дорожчим, а тепер тим більше. Скажімо, овочі на борщовий набір вже почали підніматися в ціні. В одному з магазинів цибуля вартує 27 гривень за кілограм, морква й буряк – 9 - 10 грн./кг, картопля – 11 – 13 грн./кг, капуста – 7–10 грн./кг. 
Але, як виявилося, у ковельських супермаркетах "картина" теж не надто відрізняється, хоча поки що ціни на ці овочі прийнятніші. Лише, на мій погляд, акційних цін поменшало. Менеджер одного з супермаркетів пояснила, що ціни на деякі продукти зростають через те, що піднімають вартість постачальники. Окрім того, подорожчання овочів – це сезонне явище, ціни у травні будуть падати.
А от чого у нас в Люблинці поки вистачає, так це масок. В аптеці вони є, продають саморобні власноруч пошиті. До речі, маски, які не так давно в аптеках коштували від 2 гривень, тепер пропонують придбати за 15 – 25 гривень. Одноразові, ті, що з аптеки, коштують 15 гривень (не забуваймо, що їх треба міняти кожні дві години). Відповідно дорожчі – можна випрати чи стерилізувати. На них зараз ще той ажіотаж, зважаючи на те, що з минулого понеділка маски для кожного – обов'язковий "аксесуар": без них неможна з'являтися у громадських місцях.
Правильно, захищатися треба. Але ж маски не захищають від коронавірусу (для цього потрібні респіратори), їх треба носити тим, у кого є відповідні симптоми, аби не заразити інших. Ну, вийшли ви в масці за продуктами, взялися за дверну ручку, а потім поправили маску на носі – от і маєте коронавірус. Та жарти жартами, а якщо серйозно, то постійно з маскою на обличчі – справжнє випробування для людей з окулярами. Знаю, пробувала. Скло пітніє, нічого не видно, і в результаті руки хочеш ти того чи не хочеш – постійно на обличчі. Як тут зарадити?
Паніка – оце найгірше. Тож, як радить лікар Комаровський, не треба скуповувати лимони та імбир, які зараз серйозно підскочили в ціні, а жодного стосунку до зміцнення імунітету не мають. Захищати потрібно наші слизові. Для цього провітрюйте приміщення, при цьому вологість повітря в квартирі має складати п'ятдесят відсотків. А ще слід дотримуватись півтораметрової відстані одне від одного, добре мити руки і зберігати спокій.
Вікторія ЗІНЧУК.
Зачинені навчальні заклади та сфера послуг, патрулі на вулицях, суворі транспортні обмеження і люди у медичних масках – в таких умовах ми живемо уже четвертий тиждень. 
Україна була однією з останніх країн в Європі, де з'явився коронавірус, тому карантин запроваджено саме вчасно: аби Італія чи Іспанія не повторилися у нас, влада запровадила режим надзвичайної ситуації. Однак ставлення до введених заходів в нашому суспільстві досить різне.
– Страшно, адже вірус можна легко підхопити, – каже одна моя знайома. – Ну, помиєш ти добре з вулиці руки, не торкаєшся ними обличчя надворі. А мобільний телефон? Ми ж підносимо його до вуха й на вулиці також руками, якими перед тим відкривали двері магазину, трималися за поручні в автобусі, розраховувалися готівкою.     
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 344
Читати далі
09.04.2020

карткиТрапилося   цими   днями

Шахраї не дрімають

2 квітня псевдобанківський працівник ошукав 59-річну жительку селища Голоб Ковельського району.
На мобільний телефон заявниці прийшло СМС-повідомлення про те, що її банківську картку заблоковано.  При передзвоні на номер з СМС-повідомлення у телефонному режимі під приводом авторизації банківської картки спритник заволодів грошовими коштами жінки в сумі 17 тисяч гривень.
l
У березні на "гачок" до шахраїв потрапила ковельчанка. 
У телефонному режимі спритник представився працівником служби безпеки одного з банків та під приводом розблокування рахунка банківської картки заволодів грішми ковельчанки в сумі майже 31-ї тисячі гривень.
До слова, 37-річна потерпіла самостійно перерахувала кошти через термінал самообслуговування на різні номери банківських рахунків, які їй диктував шахрай.
Працівники Ковельського відділу поліції відкрили кримінальні провадження за фактами шахрайств та встановлюють осіб, причетних до вчинення даних злочинів.
Шановні громадяни!
– Ніколи не називайте незнайомцям свої особисті дані, номери карткових рахунків та пін-код.
– Не здійснюйте платіжні операції, які Вам не зрозумілі, не дійте за інструкціями незнайомих осіб, які намагаються в цьому допомогти.
Ковельський відділ поліції Волинської області.
2 квітня псевдобанківський працівник ошукав 59-річну жительку селища Голоб Ковельського району.
На мобільний телефон заявниці прийшло СМС-повідомлення про те, що її банківську картку заблоковано.  При передзвоні на номер з СМС-повідомлення у телефонному режимі під приводом авторизації банківської картки спритник заволодів грошовими коштами жінки в сумі 17 тисяч гривень.
ххх
У березні на "гачок" до шахраїв потрапила ковельчанка. 
У телефонному режимі спритник представився працівником служби безпеки одного з банків та під приводом розблокування рахунка банківської картки заволодів грішми ковельчанки в сумі майже 31-ї тисячі гривень.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 280
Читати далі
09.04.2020

укрпошта“Укрпошта” пропонує 7 найпопулярніших послуг

Національний поштовий оператор за останні роки зазнав значних змін —стабільне зростання доходів, значне покращення якості надання послуг, лідерство у сегменті міжнародної доставки, комп’ютеризація відділень, оновлення автотранспорту. При цьому тарифи на послуги є одними із найнижчих на ринку, а основні послуги працюють онлайн для зручності усіх клієнтів.
Під час карантину компанія пропонує рішення, аби клієнти витрачали менше і залишалися вдома більше та заохочує українців користуватися основними послугами, не покидаючи домівки. 
Так, в “Укрпошті” можна адресно доставити через листоношу чи скористатися онлайн послугами:
1. Отримати пенсію та соціальні виплати,
2. Сплатити комунальні платежі,
3. Замовити ліки,
4. Оформити онлайн-передплату,
5. Отримати поштовий переказ «З картки додому»,
6. Замовити продукти та інші товари широкого вжитку,
7. Купити товари з інтернет-магазинів.
Аби замовити послуги, не виходячи з дому, потрібно лише знати листоношу, яка обслуговує ваш будинок. Для цього можна заповнити коротку онлайн-форму bit.ly/lystonosha або зателефонувати до Контакт-центру 0 800 300 545 та набрати цифру. 
9. Користувачі інтернету можуть скористатися основними послугами через смартфон чи комп’ютер на сайті компанії чи в мобільному додатку.
“Укрпошта” і у звичайний час, і в умовах карантину працює для того, щоб українці в будь-якому населеному пункті отримували всі необхідні послуги. Особливо це важливо для 15 млн. жителів в невеликих містах та селах, для яких ми —  і пошта, і банк, і магазин, а тепер ще й аптека, бо доставляємо ліки. 
Для багатьох клієнтів такий «зв’язок із світом» підтримують наші листоноші. І зараз час, коли їхня робота як ніколи цінна та актуальна.Тому ми пропонуємо простий канал для знайомства з ними. Сподіваюся, ця ініціатива змотивує українців залишатися вдома, а ми подбаємо про те, щоб послуги «прийшли» до них. Звісно, в захисній масці і рукавичках», – зазначив генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський.
Як повідомлялося, до кінця дії карантину послуга “Укрпошти” «З картки додому» надаватиметься без комісії. Будь-хто, не виходячи з дому, може надіслати гроші зі свого карткового рахунку своїм рідним або близьким, а листоноші “Укрпошти” віддадуть готівку адресату. В березні “Укрпошта” почала доставляти споживачам лікарські засоби. В рамках партнерства з Liki24.com в період карантину ця послуга є безкоштовною для усіх населених пунктів, окрім обласних центрів.Також на час карантинних заходів “Укрпошта” безкоштовно зберігає відправлення у відділеннях. 
Вл. інф.
Національний поштовий оператор за останні роки зазнав значних змін —стабільне зростання доходів, значне покращення якості надання послуг, лідерство у сегменті міжнародної доставки, комп’ютеризація відділень, оновлення автотранспорту. При цьому тарифи на послуги є одними із найнижчих на ринку, а основні послуги працюють онлайн для зручності усіх клієнтів.
Під час карантину компанія пропонує рішення, аби клієнти витрачали менше і залишалися вдома більше та заохочує українців користуватися основними послугами, не покидаючи домівки. 
Так, в “Укрпошті” можна адресно доставити через листоношу чи скористатися онлайн послугами:
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 318
Читати далі
09.04.2020 Семенюк Анатолій Володимирович

містоНа перехресті життя

"Не страшний нам вірус корона – у нас надійна оборона". Приблизно так нові очільники Міністерства охорони здоров'я намагаються заспокоїти українців в час жорстокої боротьби з невидимим смертельним ворогом.
На мою суб'єктивну думку, таке заспокоєння має свої позитиви. Адже занепалий, ослаблений дух та зневір'я ведуть до поглиблення хвороби. Прикро, що окремі доморощені політики, а з ними і деякі ЗМІ формують недовіру до медичної галузі. Коли після летальних випадків виявляють COVID-19, то не виключено, що це — наслідок діяльності агресивних критиканів, які посіяли зерна сумніву у хворого і той вчасно не звернувся до лікаря.
Звичайно, без критики не обійтись у нашому "недозрілому" суспільстві. Встигли ж окремі шахраї злочинно продати за кордон на мільйони важливих засобів захисту від інфекцій. Проте, це вже інша тема, яка стосується правоохоронців. Зрештою, дно негативної пропаганди ми зримо побачили, як у дзеркалі, в Нових Санжарах, коли наші "найдобріші" земляки піддалися паніці і готові були бити і хворих, і здорових.
І все ж коронавірус змінює цей світ. Ми, нарешті, починаємо розуміти, що лікарі — це воїни на останньому рубежі нашого існування, і їхній соціальний статус потрібно докорінно змінювати в бік покращення. Вірус проникає у свідомість крутих бізнесменів, і ті стають доброчинними та милосердними, роблячи пожертви у цю важку боротьбу. Вони розуміють, що свої багатства в катафалку на той світ не повезеш… 
Хвиля небезпеки, яка впала на наші голови, засвідчує, що жити хочуть всі, а найбільше особи сивочолого віку. Більшість дотримується  рекомендацій і перебуває в режимі самоізоляції. З погляду на наш Ковель, то він став схожим на місто без людей. Автівок на вулицях поменшало (на знімку). Все більше тих, хто в масках. Незвично. "Замасковані" схожі на привидів з іншої планети. 
Бувають і перестороги. Бачу бабцю на "дачі", яка грядку копає в масці, інший за містом педалі велосипедні накручує, задихаючись. В продовольчих магазинах продавчині і покупці в масках. Перші самі себе захищають, не допускаючи скупчення клієнтів. Останні в роздрідженій черзі стоять на вулиці. І відстань між собою зберігають належну.
У кожного з нас багато запитань: чому, звідки та як?
– Де той вірус взявся на нашу голову? – бідкається зацікавлений.
– Як це де? Масони експерименти творять над людством, – відповідає "обізнаний".
– А повідомляли, що від кажанів заразилися чи то від риб. 
– Більше слухай. Тисячі років ці птахи не несли вірусу, а тепер біля людей стали заразними. В лабораторіях придумали, і на наші голови кинули. А ми виявились не готові до зустрічі цього зла. 
Так чи інакше, а легковажити серйозною загрозою не маємо права. На порядку денному – відповідальність за життя – своє і чуже. В побуті і не тільки ми звикли іноді жити так, що головним "санітаром", як у туземців, виступає рідкий дощ. Тому сьогодні нас, дорослих, навчають, немов дітей, мити руки з милом, кашляти в хустину або зігнутий лікоть, провітрювати та дезінфікувати приміщення, в яких живемо або працюємо.
Насмілюсь сказати, що вірус разом із трагічними наслідками несе й… позитив. Про гігієну написав вище. Під натиском епідемії на вулицях та дорогах поменшало автівок, повітря стало в рази чистішим. Разом із тим зменшилась кількість ДТП. За словами міністра МВС Арсена Авакова, загальна злочинність знизилась на 30 відсотків. Змінюються погляди на життя. Багато хто свій вільний час використовує на самовдосконалення: читає, вчить іноземні мови тощо. 
Батьки більше уваги приділяють вихованню своїх дітей. І ще. Дискусії щодо катастрофічних змін клімату (потепління, забруднення повітря) практично нічого не довели. Вмовляння та перестороги не діяли. А ось вірус за короткий термін суттєво змінив екологічну ситуацію у світі: атмосфера значно очистилася.
На жаль, є речі, яких не зміниш. Історично населення Землі завжди було розселено по всій планеті, безтурботно займаючись своїми справами. Сьогодні людство сконцентрувалось у великих містах-монстрах, де і дихати немає чим. В таких умовах хвороби, віруси, епідемії атакують особливо агресивно. Ухань, Нью-Йорк – яскравий приклад до сказаного. Ситуація з людством стає схожою на політ лайнера, у якого відмовили навігаційні системи, і він некеровано летить у прірву. Так на горизонті з'являється Апокаліпсис. 
Згадаймо, який в умовах небезпеки легковажний цей світ. Незважаючи на епідемію, італійці до останнього відпочивали на пляжах та стадіонах. Розваги обернулися ударом під “дих”. Злегковажили США, Іспанія й опинилися в зоні смертельної небезпеки.
В авральному режимі вирішили замкнути кордони та відкупитися від лиха. Мовляв, кинемо з бюджету кілька трильйонів доларів і пересидимо небезпеку. Це їхні можливості. А Україні як вижити? Та що їм якась “третьосортна” країна? Легко зупинити виробництво, але ж це – руйнація всієї економіки.
Можливо, ті виробництва, від яких залежить наповнення бюджету, варто  перевести в статус стратегічних? При цьому невиробничий персонал відправити на канікули, а працюючих посилено захистити засобами безпеки. Та хто чує і думає?
Ох, людоньки добрі, скільки-то будяків виросло на нашому українському квітнику! 
Тут – і влада верховна недосвідчена, яка почувається, як корабель в океані під час шторму. "Нові обличчя" ще до пандемії довели Україну до межі дефолту. А тут корона – і знову "нові обличчя". Бунтує душа суспільства.
А чого бунтувати? Бачили, що купували, тепер споживайте. Може, хоч під час небезпеки прозріння наступить, що думати  треба розумом і головою, а не емоціями й "п'ятою точкою".
 Але це так, до слова.
У християнстві існує унікальний символ – хрест. Лівий бік хреста – це душа (добра і любові), правий – єство, фізичне тіло. Вершина — дух. Перехрестя і є сутністю життя. Всі чинники мають співіснувати в гармонії. Цю гармонію сьогодні намагається порушити злий дух диявола. Він посягає на Божий дух добра і любові. Тому так важливо вистояти і перемогти.
І я бачу цю перемогу. На шкільному спортмайданчику літній чоловік у масці накручує кілометри здоров'я, юнак кидає баскетбольний м'яч у кільце, інший випробовує спортивну драбину. Це і є переможна боротьба, яку не зупинити. Все у нас має бути добре! 
Анатолій СЕМЕНЮК.
P.S. Коли матеріал був підготовлений до друку, з'явилась інформація про скорочення медичних працівників у зв'язку з початком другого етапу реформи охорони здоров'я. 
Справді, історія нічого не вчить. Не так давно руйнували санітарну службу. Як результат – велика кількість отруєнь останнім часом. Сьогодні горе-реформатори викидають на вулицю спеціалістів медичної галузі. Це злочинно й аморально під час пандемії коронавірусу. 
Ось так: замість подяки – в пекло поствірусного виживання. Добре, що сьогодні поліція на варті. І за це їм — щира подяка, особливо за роботу під час посиленого режиму карантину.
В екстремальних умовах виживання перемагає той, у кого присутня енергія духу, спрямована на позитив. Тож  в песимістичний простір я усвідомлено “сипну” декілька поетичних рядків:
Ех, корона-заборона,
Маски, распіратори.
В нас надійна оборона -
МОЗ іде в фарватері.
Вірус не візьмеш
 наскоком:
Нашорошуй вуха.
Панська хвалена Європа
Розгубила міцність духу.
Наші рідні українці
З чужини  втікають,
Потягами й поодинці -
Приймай, рідний краю!
Недаремно, бо ж удома
Й помирати легше.
Чорна бісова ворона
Про безвихідь плеще.
Не злякаєш, хижа птахо:
Звільнимось з кайданів.
Економіку піднімем
І сильніші станем.
А той вірус, що від біса,
Зникне, як туман ізрання.
Заспіва горобчик  в стрісі
Про здоров'я і кохання.
А. С. 
"Не страшний нам вірус корона – у нас надійна оборона". Приблизно так нові очільники Міністерства охорони здоров'я намагаються заспокоїти українців в час жорстокої боротьби з невидимим смертельним ворогом.
На мою суб'єктивну думку, таке заспокоєння має свої позитиви. Адже занепалий, ослаблений дух та зневір'я ведуть до поглиблення хвороби. Прикро, що окремі доморощені політики, а з ними і деякі ЗМІ формують недовіру до медичної галузі. Коли після летальних випадків виявляють COVID-19, то не виключено, що це — наслідок діяльності агресивних критиканів, які посіяли зерна сумніву у хворого і той вчасно не звернувся до лікаря.
Звичайно, без критики не обійтись у нашому "недозрілому" суспільстві. Встигли ж окремі шахраї злочинно продати за кордон на мільйони важливих засобів захисту від інфекцій. Проте, це вже інша тема, яка стосується правоохоронців. Зрештою, дно негативної пропаганди ми зримо побачили, як у дзеркалі, в Нових Санжарах, коли наші "найдобріші" земляки піддалися паніці і готові були бити і хворих, і здорових.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 381
Читати далі
09.04.2020

паскаЕксклюзивні рецепти Великодніх пасок

Існує безліч рецептів паски, і кожен з них по-своєму гарний. Упевнена, що у кожної господині є свій улюблений рецепт, перевірений часом. Але сьогодні захотілося поділитися з вами ще двома чудовими варіантами – шоколадної паски з цукатами та морквяно-апельсинової. Обов’язково спробуйте приготувати!

Шоколадна 
паска з цукатами
Шоколадна  паска з цукатами
На 1-2 паски потрібно:
Для тіста: 300 г борошна (і додатково для замішування), 150 г цукру, 30 г дріжджів, 3 яйця, 150 мл води, 100 г вершкового масла (і додатково для змащування форми), 2 ст. л. какао (темного), 70-100 г цукатів.
Для глазурі: 2-3 ст. л. лимонного соку, 100 г цукрової пудри, 2 ст. л. какао.
ЯК ПРИГОТУВАТИ ШОКОЛАДНУ ПАСКУ
Приготуйте опару. Викладіть у миску дріжджі, додайте воду і перемішайте до повного розчинення дріжджів. Додайте 2 ст. л. цукру, воду і 4 ст. л. борошна. 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 518
Читати далі
09.04.2020

цибуляЗелений стіл проти авітамінозу, або Зелена імпровізація

Здійснилося: весна прийшла! Однак, крім гарної погоди і відповідного настрою, нам так хочеться ще і чогось по-весняному смачного.
 Хочемо — маємо: хто сіяв — на повну смакує надзвичайно корисною черемшою, хто не сіяв — може купити і не відставати в цьому, на галявинах видніються зелені гострячки щавлю, молода кропива вкривається ще зовсім некусючим пушком, листочки кульбаби, маленькі стебла цибулі, часнику...
А в кого є теплиці — той узагалі зелений король: уже багато чого тягнеться хоч крізь плівку, та все ж до Сонця. 
Головне — нарешті можна сказати «Ні!» різноманітним авітамінозам та перепадам настрою, бо перша весняна зелень володіє просто казковими властивостями і діє при цьому, як ліки.
Зелені чи салатові салати
А ще краще — барвисті, щоб було стільки кольорів, як навесні. Весняні салати — прості й невигадливі. Забудьте про складні нашарування інгредієнтів, про їх варіння, маринування і подрібнення, то — на зиму.
 Навесні треба набрати всього, що є, зеленого (салат, петрушка, цибуля, черемша, пекінська капуста, свіжі огірки, зелень селери тощо), порвати його краще руками, що не рветься — порізати, додати кольорів (редиска, морква, журавлина, варені яйця, цитрусові тощо), зміксувати ці продукти на власний смак і заправити. За смаком — бо нескладно здогадатися, що з чим може «збігтися», зрештою, можна й експериментувати, бо коли це робити, як не навесні?
Заправка має бути обов’язково, бо зелень, як і всі вітаміни, найкраще засвоюється з жирами. Це — лимонний сік, соєвий соус, яблучний, бальзамічний оцет. Не варто боятися духмяної олії (будь-якої, але небагато), натурального йогурту, сметани, насіння, горішків. 
 
Зеленіший за всі зелені
Приготуйте такий салат, щоб аж в очах зеленіло. Зелений — колір життя. Знадобиться качанчик молодої або пекінської капусти, кілька стебел селери, два-три огірки, різноманітна зелень, і  побільше: петрушка, кріп, цибуля тощо, натуральний йогурт, гірчиця, сіль. 
Капусту січемо, селеру ріжемо на шматочки, огірки — соломкою. Додаємо сюди пучок подрібненої зелені й заправляємо йогуртом, змішаним із гірчицею.
Можна додати зеленого горошку або зелене яблуко, порізане кубиками, насипати горішків або сухариків. Але не забувати, що зелені має бути багато!
Веселий борщ
Можна його називати «зелений борщ», але «веселий» звучить краще і дуже подобається малюкам. На вигляд він і справді веселенький: кольори щавлю, шпинату і моркви створюють враження галявини, на якій сонно клубочаться курчатка. Словом, те, що треба навесні!
Інгредієнти: 5 картоплин, морквина, цибулина, 4 яйця, 400 г курятини, стручок болгарського перцю, по пучку свіжого щавлю і шпинату, інша зелень (не шкодуйте), сметана для заправки і спеції.
Варимо курячий бульйон: курятину помити, порізати і вкинути в окріп. Як закипить — зняти піну і зварити до готовності. 
Окремо варимо яйця. Нарізаємо почищену картоплю кубиками і також додаємо в бульйон, солимо за смаком.
Потім вирішуємо — робити засмажку чи порізати цибулю і моркву дрібними кубиками і додати до бульйону без смаження. І в тому, і в тому є свої «плюси».
Із засмажкою борщ буде ситнішим і по-своєму смачнішим, а з привареними овочами — легшим і запашнішим. Отож додаємо моркву-цибулю в обраному варіанті й варимо борщ ще 5 хвилин. 
Щавель і шпинат перебираємо, миємо, сушимо, подрібнюємо і вкидаємо до борщу, відразу — і перець, порізаний соломкою, та спеції.
Варити більше 5 хвилин не треба, щоб зберегти цінність зелені максимально. Подаємо з половинками вареного яйця, міксом зелені (цибуля, кріп, петрушка) і сметаною. Веселенько, погодьтеся!  І дуже смачно!
Смарагдові котлети (зелені)
Зелені котлети — це щось особливе! Їх треба готувати більше, ніж плануєте на початку, бо їх розбирають на дегустацію ще в процесі приготування, а потім тарілка — напівпорожня. 
Інгредієнти: два пучки шпинату, 3 картоплини, 2 яйця, інша зелень (по пучку цибулі, петрушки), по 2 столові ложки борошна і панірувальних сухарів, спеції, олія для смаження. 
 З картоплі готуємо пюре (зварити і потовкти) і змішуємо з пропущеним крізь м’ясорубку (перемеленим в інший спосіб) шпинатом, додаємо іншу подрібнену зелень, сухарі, солимо-перчимо, робимо котлетки, обвалюємо їх у борошні.
Занурюємо в мисочку зі збитими яйцями й обсмажуємо до приємного рум’яного кольору. Ті, що залишилися після дегустації, можна притрусити потертим сиром — буде ще смачніше!
 
Зелене масло і зелений сир
 Що масло, що сир, забарвлені в зелене, — чудові корисні та мегасмачні намазки на хліб, млинці, хлібці й усе, що намазується, навіть морква, селера чи м’ясо. 
Отож, зелене масло. Потрібно: пачка вершкового масла, столова ложка оливкової олії і зелень. Зелень також означає все, що маєте: кріп, шпинат, петрушка, чебрець, базилік, зелений часник чи цибуля, чим більше зелені — тим краще.
Масло розм’якшити при кімнатній температурі, збити в блендері із зеленню, оливковою олією, сіллю і перцем і намащувати все, що вибрали.
 Зелений сир готується аналогічно, лише масло замінюється на м’який сир. Не менш смачно, на свого «адресата». Ваша трапеза буде королівською!
Сало, яке спокушає
Звичайно, можна сало просто покраяти на апетитні шматочки з м’ясними прожилками, намити пір’я цибулі, часнику, кропу, молодої редисочки і зі свіжим хлібом влаштувати собі справжній пікнік навіть на власній кухні, не виходячи з дому.
А можна звичайне сало перетворити на сало черемшове. 
Потрібно 500 г сала, хороший пучок листя черемші, половину чайної ложки солі або за смаком, перець за смаком.
Сало з черемшею перемолоти. Добре все перемішати, зробити з сала ковбаску, загорнути в плівку і покласти в холодильник або морозилку, зважаючи, на коли ви готуєте смаколик. Можна відразу намащувати хліб або залишити, щоб добре просолилося. Думаю, таке сало довго не залежиться. З борщем — смакота!
зелені вареники 
Вони чудові — що на вигляд, що на смак. Їх особливо полюбляють діти, хоча дорослі також не пасуть задніх. 
Для цієї зеленої страви радимо взяти шпинат і черемшу. Пучок шпинату і трохи кропу подрібнити, залити склянкою холодної води і ретельно збити блендером.
Додати яйце, ложку олії, борошна стільки, щоб вийшло туге тісто. Тісто ретельно вимісити, залишити в холоді на годину, замотавши в плівку.
 Начинка: 400 г домашнього сиру, жовток і трохи подрібнених пагонів молодої черемші, сіль за смаком. 
Варити, як звичайні вареники, — у підсоленому окропі п’ять хвилин. Витягти шумівкою, заправити розтопленим маслом і подрібненим кропом.
Вкладайте зелень в пироги!
І отримаєте миттєві дивіденди чудовим смаком, корисними інгредієнтами, а відтак — повним відчуттям весни. 
Немаэ сенсу в таку прекрасну пору року довго вовтузитися біля плити, тому заливний пиріг — чудова пропозиція якнайсмачніше нагодувати родину і встигнути насолодитися весняним цвітінням.
 Отож, якщо маєте форму для випічки розміром 24х35, радимо інгредієнти у таких пропорціях:
Тісто: 4 яйця, склянка сметани, склянка кефіру, пакетик розпушувача, 2 склянки борошна і половину чайної ложки солі. 
Начинка: 4-5 яєць, пучок зеленої цибульки, пучок зелені (якщо любите). Можна додати ще 200 г ковбаски і столову ложку сметани.
Вінчиком збиваємо яйця. Додаємо сметану, кефір, муку з розпушувачем і сіллю. Гарно вимішуємо до однорідної консистенції (тісто має бути — як густа сметана).
Варені яйця подрібнюємо і вимішуємо з подрібненою цибулькою і ковбаскою. Солимо, перчимо — до смаку. Додаємо сметану і ще раз гарно вимішуємо.
На дно форми стелимо пергамент, добре змащуємо олією і присипаємо панірувальними сухарями. Виливаємо половину тіста, на нього начинку, і зверху — другу частину тіста. Посипаємо кунжутом.
Випікаємо при 180 градусах приблизно годину (до сухої палички).
Додайте зелені на свій стіл! 
Підготувала з Інтернет-видань 
Валентина ДОБРОТА.
Здійснилося: весна прийшла! Однак, крім гарної погоди і відповідного настрою, нам так хочеться ще і чогось по-весняному смачного.
 Хочемо — маємо: хто сіяв — на повну смакує надзвичайно корисною черемшою, хто не сіяв — може купити і не відставати в цьому, на галявинах видніються зелені гострячки щавлю, молода кропива вкривається ще зовсім некусючим пушком, листочки кульбаби, маленькі стебла цибулі, часнику...
А в кого є теплиці — той узагалі зелений король: уже багато чого тягнеться хоч крізь плівку, та все ж до Сонця. 
Головне — нарешті можна сказати «Ні!» різноманітним авітамінозам та перепадам настрою, бо перша весняна зелень володіє просто казковими властивостями і діє при цьому, як ліки.

 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 471
Читати далі
12