Повідомлення в номер

13/09/2018 0

Завжди на варті перебувають працівники  ДПРЧ-4 Ковельського міськрайонного відділу управління державної служби з надзвичайних ситуацій, яких ви бачите на знімку. Це — командири відділень  Анатолій КНИШ та Роман КУЛИК, водій Роман ПОКАЛЬЧУК, пожежні Микола ХАЙМИК та Олег ПОТЕРУХА.
Фото Сергія ДАНИЛЮКА.
Завжди на варті перебувають працівники  ДПРЧ-4 Ковельського міськрайонного відділу управління державної служби з надзвичайних ситуацій, яких ви бачите на знімку. Це — командири відділень  Анатолій КНИШ та Роман КУЛИК, водій Роман ПОКАЛЬЧУК, пожежні Микола ХАЙМИК та Олег ПОТЕРУХА.
Фото Сергія ДАНИЛЮКА.


Повідомлення в номер

Погода у Ковелі 13 - 19 вересня

Погода у Ковелі 13 - 19 вересня

13/09/2018 0

Погода у Ковелі  
13 - 19 вересня

Погода у Ковелі   13 - 19 вересня

Четвер. Ясно. Температура: 25оС. Вітер північно-східний слабкий.
В ніч на п'ятницю. Ясно.  Температура: 16оС. Вітер східний слабкий.
П'ятниця. Мінлива хмарність, можливі дощ, гроза. Температура: 25оС. Вітер південний  слабкий.
В ніч на суботу. Хмарно, можливий дощ. Температура: 17оС. Вітер північно-західний помірний.
Субота. Хмарно, можливий дощ. Температура:19оС. Вітер північно-західний помірний.


Повідомлення в номер

Звіриний оскал росіянської «демократії»

Звіриний оскал росіянської «демократії»

13/09/2018 0

Звіриний оскал росіянської «демократії»

Путіна я не люблю. І як політика, і як людину.
Зрештою, його багато хто не любить. Навіть колишня дружина, не витримавши лихої долі, розлучилася з Путіним, якого колеги по службі в КДБ у радянські часи називали «блідою моллю». Тобто людиною, що здатна лише на те, щоб робити маленьку і велику підлість іншим.
«Блідою моллю» він є і зараз. Миршавий, майже геть лисий, невисокого зросту, він тим не менше щосили намагається продемонструвати свою чоловічу силу, рішучість і патріотизм.
Щоб справити враження на затурканий електорат, при будь-якій нагоді оголює свій далеко не еротичний торс, грає в хокей і навіть пірнає у воду, ловить гігантського розміру щук, бродить якогось дідька по тайзі з міністром оборони  Шойгу і т. д., і т. п. Мовляв, дивіться, який я потужний, креативний, сучасний.
Міф про «великого» Путіна підтримують придворні журнашлюшки, особливо одіозний Соловйов, котрий не посоромився запустити телепроект «Москва. Кремль. Путін», де царя всія Русі «вилизують» з ніг до голови на посміховисько цивілізованому світу. Аякже! Геній сучасності. Переможець народів. Спаситель «отєчества».
Соловйова та іже з ним не лякає думка прогресивно мислячих колег (а такі, на щастя, в Росії є), ні реакція народу (якого, правда, залишилося в розумінні об’єктивності відсотків 15–20). Головне – догодити диктатору, який втратив здоровий глузд і дедалі більше схожий на розбійника з великої дороги із ядерною «палицею» в руках.
Після 9 вересня я Путіна не просто ще більше розлюбив, а  зненавидів. Бо те, що він і його банда терористів витворяють у країні,   нагадує початки «кривавого терору», який більшовики розв’язали у Росії сто років тому.
Мова, звичайно ж, йде про  силовий розгін акцій протесту, котрі відбувалися в Московії на заклик опозиціонера Олексія  Навального, якого влада завбачливо ув’язнила. Ця акція була спрямована проти пенсійної реформи і відбулася  в усій Росії у так званий єдиний день виборів, коли обирали губернаторів, депутатів місцевих рад і мерів міст. «Перемогли» на виборах, як завжди, кандидати путінсько-медведівської «Єдиної Росії», яка впевнено зайняла місце колишньої КПРС і є нині «керівною й спрямовуючою силою  росіянського суспільства».
Але Бог з ними, тими виборами. Найжахливіше було те, як по-звірячому розправлялися у той день «силовики» з демонстрантами. Таке можна спостерігати хіба в країнах жорстокої диктатури, а не  «цитаделі»  – демократії і свободи, як себе уявляють московські правителі. Бійці Росгвардії й омоновці, одягнуті в захисні жилети, наче космонавти в скафандри, нещадно лупцювали палицями всіх, хто потрапив під руку,  – дітей, підлітків, молодь, жінок, пенсіонерів. Страшно було на все те дивитися, хоч офіційне телебачення про акції протесту майже не згадало. На щастя, тепер є інтернет, від якого ніхто й нікуди сховатись не може.
Не сховалися й путінські бандюгани. Ось як про це пишуть і розповідають опозиційні політики й журналісти:
«Доки підневільна частина населення країни ставила «галочки» в бюлетенях, справжні громадяни йшли в  автозаки і під омонівські палиці. Акція проти пенсійної реформи, проти якої працював весь силовий апарат, відбулася, незважаючи на арешт Олексія  Навального і керівників регіональних штабів. Гасла демонстрантів не обмежувалися пенсійною тематикою – це був протест проти брехливої, злодійської, нелюдської системи».
   Інтернет-сайт «Грані ру».
«В Росії нічого не значать вибори. В Росії нічого не значить Закон. Значення має тільки палиця росгвардійця. Вона – стержень російської політики. Тільки вона є політичною силою. І якщо в твоєму володінні нема палиці Росгвардії, ти можеш протиставити владі лише готовність вийти під ту палицю».
Олександр СКОБОВ,
професор.
«За права завтрашніх пенсіонерів билися малочисельні загони, що складалися переважно з безпартійних  школярів, студентів і трохи старших людей. З ними й боролися, отримуючи розгромні перемоги, бойові роботи Росгвардії, не позбавлені деяких людських якостей. Зокрема, схильності до садизму».
Ілля МІЛЬШТЕЙН,  
публіцист.
«Зона, зона, в три ряди «колючки»... До 9 вересня я не міг собі й уявити, що це – пісня про Росію».
Олександр ТЄЛКОВ,
коментар на сайті «Нової газети».
Подібними висловлюваннями сьогодні інтернет аж кишить. Своїми діями, які можна порівняти хіба з діями нацистів у передвоєнній Німеччині, путінці ще раз скомпрометували себе в очах не лише світової, а й росіянської громадськості. Мирні демонстрації були розігнані брутально і безжально. Затримано понад тисячу чоловік, найбільше – в Санкт-Петербурзі і Єкатеринбурзі (452 і 183 відповідно). Москва і особисто Путін засвідчили: вони бояться свого народу і готові до найрадикальніших заходів, аби лишень втриматися при владі.
Про це треба пам’ятати і деяким українським політикам, які останнім часом свідомо чи несвідомо є пропагандистами «руського міра», активно виступаючи на телебаченні і радіо, в пресі й критикуючи київську владу. Так, влада ця далека від досконалості, але не дай, Боже, нам узурпаторів, подібних до Путіна та його поплічників. Нудно тоді не буде нікому – ні «лівим», ні «правим», ні «центристам».
Тому бережімо те, що маємо, зміцнюймо економічну й оборонну міць Держави, вдосконалюймо й розвиймо демократію, посилюймо соціальний захист людей.  І хоча б зрідка згадуймо слова покійного президента США Джона Кеннеді: «Ті, хто робить мирну революцію неможливою, роблять насильницьку революцію неминучою».
Ярема ГОЯН.
Путіна я не люблю. І як політика, і як людину.
Зрештою, його багато хто не любить. Навіть колишня дружина, не витримавши лихої долі, розлучилася з Путіним, якого колеги по службі в КДБ у радянські часи називали «блідою моллю». Тобто людиною, що здатна лише на те, щоб робити маленьку і велику підлість іншим.
«Блідою моллю» він є і зараз. Миршавий, майже геть лисий, невисокого зросту, він тим не менше щосили намагається продемонструвати свою чоловічу силу, рішучість і патріотизм.
Щоб справити враження на затурканий електорат, при будь-якій нагоді оголює свій далеко не еротичний торс, грає в хокей і навіть пірнає у воду, ловить гігантського розміру щук, бродить якогось дідька по тайзі з міністром оборони  Шойгу і т. д., і т. п. Мовляв, дивіться, який я потужний, креативний, сучасний.
Міф про «великого» Путіна підтримують придворні журнашлюшки, особливо одіозний Соловйов, котрий не посоромився запустити телепроект «Москва. Кремль. Путін», де царя всія Русі «вилизують» з ніг до голови на посміховисько цивілізованому світу. Аякже! Геній сучасності. Переможець народів. Спаситель «отєчества».


Повідомлення в номер

Субсидія на комунальні послуги. Що змінилось

Субсидія на комунальні послуги. Що змінилось

13/09/2018 0

Субсидія на комунальні послуги. Що змінилось?

У серпні Мінсоцполітики презентувало відкритий онлайн-реєстр субсидіантів. Тепер кожен громадянин може перевірити, чи має він знижку на оплату комунальних послуг. Як працює реєстр і що варто пам’ятати про порядок нарахування субсидій, розповідає Центр громадського моніторингу та контролю. 
Хто має право 
на субсидію?
Субсидія – це адресна безготівкова допомога від держави малозабезпеченим сім’ям на оплату житлово-комунальних послуг. Вона призначається на одного з членів домогосподарства, який зареєстрований у цьому житлі або ж офіційно його винаймає. Також оформити субсидію за місцем проживання можуть переселенці з окупованих Донбасу та Криму, навіть якщо вони не мають договору найму. 
Варто зауважити, що 1 травня 2018 року Уряд змінив підхід до нарахування субсидій, намагаючись зробити їх більш адресними. Сьогодні право на таку допомогу мають ті родини, у яких витрати на комуналку перевищують 15% доходу. При цьому вони не проживають в «елітному» житлі, не мають нового авто, не здають квартиру в оренду, не купували впродовж року дорогих речей (одноразово на суму понад 50 тис. грн.), не отримували спадок тощо. 
Якщо ж сім’я проживає у квартирі площею понад 120 м2 чи у будинку площею понад 200 м2, має автомобіль, якому менше 5 років, має прибутки від здачі помешкання в оренду, продажу квартири чи авто або, навпаки, придбала за останні 12 місяців земельну ділянку чи житло, зробила ремонт чи купила річ, платіж за яку перевищує 50 тис. грн., то така родина повинна буде оплачувати комунальні послуги в повному обсязі. Винятками є дитячі будинки сімейного типу, прийомні родини, а також ті сім’ї, які справді не можуть оплатити комунальні послуги. У такому разі вони повинні довести це Мінсоцполітики.
Власне, компенсація витрат лише тим, хто реально цього потребує – стареньким бабусям, а не бізнесменам – головна мета нових критеріїв. Президент Петро Порошенко неодноразово наголошував, що «субсидії передбачені для тих, хто є найменш захищеним і хто не має грошей сплачувати чесну ціну». Сприяти цьому повинна також поява спільної бази отримувачів субсидій.
Навіщо відкритий реєстр?
Єдиний державний реєстр отримувачів житлових субсидій запрацював у серпні. Вперше інформація про субсидіантів зібрана в одному місці й доступна публічно. Втім, з урахуванням закону про захист персональних даних. 
Тепер не потрібно телефонувати чи приходити в управління соціального захисту, щоб з’ясувати, чи призначена вам субсидія. Достатньо лише відкрити в інтернеті сторінку subsidii.ioc.gov.ua. Ліворуч на сайті є панель, на якій слід вибрати поштову адресу житла: область, місто, вулицю, номери будинку та квартири. Якщо за вказаною адресою нарахована субсидія, то в таблиці на головному екрані з’являється відповідна інформація: статус субсидії, її обсяг за опалювальний та неопалювальний сезони, місцезнаходження особової справи отримувача, населений пункт тощо. При цьому у реєстрі не відображаються ані номер заяви, ані ім’я та прізвище отримувача чи інші персональні дані (наприклад, склад і доходи родини). 
У Мінсоцполітики заявляють, що відкритий реєстр субсидіантів дозволить ефективно контролювати гроші, виділені з Держбюджету, та підвищить адресність допомоги. За словами Міністра соціальної політики Андрія Реви, під час створення єдиної бази було виявлено багато випадків шахрайства. Наприклад, людина отримувала субсидію одночасно за місцем проживання та реєстрації. 
«Коли ми побудували базу в єдину, знайшли понад 20 тисяч громадян, які отримували подвійну субсидію», – заявив Рева. Міністр підкреслив, що зі створенням реєстру такі махінації стали неможливі. Система сама видаляє двійників із бази, тож отримати субсидію двічі одна й та сама особа вже не зможе.
У відомстві зазначають, що поки реєстр працює у тестовому режимі. Наразі автоматично перепризначено допомогу 2,6 млн. родин. Решті, а всього минулого року було 6,5 млн. субсидіантів, потрібно повторно звернутися із заявою і декларацією про доходи до органів соцзахисту населення. У Мінсоцполітики наголошують, що жодних інших документів не потрібно, а подати їх можна онлайн на сайті subsidii.mlsp.gov.ua. 
Зокрема, переоформити субсидію потрібно родинам, які орендують помешкання, мають зміни у складі мешканців, хочуть отримати субсидію на тверде паливо. 
За словами  експерта з питань ЖКГ Українського інституту аналізу та менеджменту Андрія Нікончука, зміна критеріїв у призначенні субсидій та створення єдиної бази – це крок до ефективнішого надання допомоги та підготовка до програми монетизації субсидій. Адже Україна слідом за країнами ЄС прагне зменшити кількість отримувачів державної допомоги і зробити це шляхом підвищення рівня життя населення. 
Оксана КОВАЛЬ.
У серпні Мінсоцполітики презентувало відкритий онлайн-реєстр субсидіантів. Тепер кожен громадянин може перевірити, чи має він знижку на оплату комунальних послуг. Як працює реєстр і що варто пам’ятати про порядок нарахування субсидій, розповідає Центр громадського моніторингу та контролю. 
Хто має право 
на субсидію?
Субсидія – це адресна безготівкова допомога від держави малозабезпеченим сім’ям на оплату житлово-комунальних послуг. Вона призначається на одного з членів домогосподарства, який зареєстрований у цьому житлі або ж офіційно його винаймає. Також оформити субсидію за місцем проживання можуть переселенці з окупованих Донбасу та Криму, навіть якщо вони не мають договору найму. 


Повідомлення в номер

Чому “цвітуть” річки

Чому “цвітуть” річки

13/09/2018 0

Чому “цвітуть” річки?

Українці вже звикли, що із середини літа водойми повсюди в країні вкриваються синьо-зеленим цвітом. Із року в рік цей процес починається раніше,  дедалі більш інтенсивніший. «Квітуча» вода не просто неприємне явище, а й велика проблема. Адже синьо-зелені водорості — ціанобактерії, які є причиною забарвлення річок,   виробляють шкідливі токсичні речовини.
Подібна проблема непокоїть і ковельчан, які хочуть знати, чому “цвіте” Турія. Можливо, частково дасть відповіді на їх запитання  публікація з “Сільських вістей”.
Швидкому розмноженню водної рослинності сприяє насамперед застій води. Сьогодні наші річки не в змозі змити те, що потрапляє в них із виробничими і побутовими стоками міст, зокрема й мегаполісів, численних великих і малих підприємств, розташованих на їхніх берегах. Адже річки перегородили греблями, позбавивши власної течії. Тож поступово водойми стають наче стояче болото. «Дніпро почали перетворювати на каскад водосховищ ще наприкінці 20-х років минулого століття, — каже доктор географічних наук Віктор Вишневський. — Лише на українській ділянці Дніпра їх шість. А кількість водосховищ усього дніпровського басейну сягає 1100, до них ще можна додати близько 40 тисяч ставків».
При цьому майже всі прибережні території задіяні у сільськогосподарському виробництві. Застосування мінеральних добрив фактично ніхто не контролює, агропідприємства вносять їх на власний розсуд. Опади змивають хімічні речовини просто в річки. А ще ж туди потрапляють стоки тваринницьких ферм, розташованих поблизу водойм. Уявіть, на який “коктейль” перетворюється вода. На додачу, забруднювачем річкової води стає кожен із нас, коли використовує хімічні мийні засоби, пральні порошки з фосфатами. Очисні споруди не здатні їх «зловити». А фосфор створює ідеальне середовище для росту будь-яких рослин, зокрема й водоростей.
Позначається на стані річок і природний фактор. «Уже четвертий рік поспіль в Україні спостерігається значне маловоддя. Такого поєднання двох маловодних років, як 2015-й та 2016-й, за останні 50 років не було, — стверджує Віктор Вишневський. — До того ж, маємо стійке збільшення температурних показників. Укупі з хімічним та органічним забрудненням, уповільненням течії — це ідеальні умови для розмноження водоростей».
Раніше місію з поглиблення й очищення великих водойм від зайвої рослинності виконували річкові судна. Нині ж, за словами директора департаменту екології Дніпровської обласної державної адміністрації Руслана Стрільця, судноплавства як розвиненої галузі немає.
— Баржі й річкові судна майже не ходять. Минулого сезону до Києва пройшли дві баржі з кавунами. Шлюзи відкриваються вкрай рідко. Малу річку ще якось можна очистити технікою, хоч це і коштує чималих грошей. А от проблему Дніпра таким чином не вирішити, — певен посадовець.
Водночас зрозуміло, що усунути чи не найголовнішу причину погіршення стану річкової води через наявність гідроелектростанцій нереально. «Водосховища створювали для того, щоб вирішити певні водогосподарські проблеми: виробництво електроенергії, вирівнювання стоку протягом року, – пояснює В. Вишневський. – Спускати їх зараз просто небезпечно, бо це спричинить набагато гірші наслідки». На його думку, потрібно вдосконалювати процес фільтрації стічних вод, що потрапляють у водойми. Більшість очисних споруд побудована багато десятиліть тому, очищують воду вони, радше, умовно.
У розвинених країнах успішно втілюються проекти переробки водоростей на біогаз. У нас про це лише ведуть розмови. Хоча, за підрахунками фахівців, тільки за один сезон “цвітіння” Київського водосховища з нього можна видобути 108 мільйонів кубометрів газу. Але це трудомісткий і високотехнологічний процес.
Запобігти “цвітінню” великих водосховищ може і робота гідроакумулюючих електростанцій. Працюючи, вони активно перемішують глибинні й поверхневі шари води, активно насичуючи її киснем. При цьому пришвидшуються процеси окислення, знижується кількість органічних речовин, якими живляться хвороботворні бактерії. Але, знову ж таки, для нашої економіки такі проекти поки що не під силу. Чи просто на це немає бажання державців?
Судячи з усього, українці й надалі матимуть нагоду милуватися синьо-зеленими «квітами» на річках. Шкода тільки, що аромат від них аж ніяк не квітковий.
Олеся КОСТЕНКО.
Від редакції: звичайно, стаття, яку ви прочитали, не вичерпує повноти питань, які хвилюють людей. Названо далеко не всі причини, через які наші річки «цвітуть» і поступово гинуть.
Даються взнаки  наші безтурботність і безгосподарність. Незважаючи на те, що вода, як і повітря, –  основа нашого життя, дехто із власть імущих та й простих громадян живе за принципом: «Після нас – хоч потоп». Соціальні мережі нерідко знайомлять із розпачливими дописами земляків, зробленими ними фотосвітлинами про отруєну рибу, засмічені водойми.
А хіба секрет, що багато домовласників, правдами й неправдами отримавши «шматок» землі біля річки чи озера, забруднюють воду відходами каналізації, миють поблизу автомобілі і  мотоцикли, а то й просто скидають побутовий непотріб у водойму? Щоб переконатися у цьому, досить прогулятися берегами Турії або міського водосховища.
Внаслідок безконтрольності з боку відповідних структур, про що йдеться у публікації, річки і озера забруднюють великі сільськогосподарські підприємства, які нині переважно приватні, котрі для підвищення урожайності сільськогосподарських культур активно використовують мінеральні добрива та хімічні засоби захисту рослин. 
«Що маємо – не цінуємо, а втративши – плачемо», – писав Козьма Прутков. Не втратити б і нам  одне з найцінніших наших багатств – воду. 
Українці вже звикли, що із середини літа водойми повсюди в країні вкриваються синьо-зеленим цвітом. Із року в рік цей процес починається раніше,  дедалі більш інтенсивніший. «Квітуча» вода не просто неприємне явище, а й велика проблема. Адже синьо-зелені водорості — ціанобактерії, які є причиною забарвлення річок,   виробляють шкідливі токсичні речовини.
Подібна проблема непокоїть і ковельчан, які хочуть знати, чому “цвіте” Турія. Можливо, частково дасть відповіді на їх запитання  публікація з “Сільських вістей”.
Швидкому розмноженню водної рослинності сприяє насамперед застій води. Сьогодні наші річки не в змозі змити те, що потрапляє в них із виробничими і побутовими стоками міст, зокрема й мегаполісів, численних великих і малих підприємств, розташованих на їхніх берегах. Адже річки перегородили греблями, позбавивши власної течії. Тож поступово водойми стають наче стояче болото. «Дніпро почали перетворювати на каскад водосховищ ще наприкінці 20-х років минулого століття, — каже доктор географічних наук Віктор Вишневський. — Лише на українській ділянці Дніпра їх шість. А кількість водосховищ усього дніпровського басейну сягає 1100, до них ще можна додати близько 40 тисяч ставків».


З неопублікованого

«Все життя - один політ»

22/12/2016 / / 0

«Все життя  - один політ»

З нагоди 55-ти річчя від дня народження волинського поета зібралися шанувальники творчості Василя Слапчука на годину поезії в актовій залі гуртожитку Ковельського професійного  ліцею. Слапчук Василь Дмитрович – сучасний вітчизняний поет, драматург, літературний критик.

Надія Дятел.

Семінар для педагогів у Люблинці

16/12/2016 / / 0

Семінар для педагогів у Люблинці

Нещодавно на базі ДНЗ смт Люблинець відбувся семінар для педагогів дошкільних навчальних закладів «Національно-патріотичне виховання в дошкільному закладі на традиціях українського народу». Його метою було ознайомлення та практичний показ слухачам форм та методів  організації патріотичного виховання у дошкільному закладі.

 

 

Знайшов зброю – повідом поліцію

16/12/2016 / / 0

Знайшов зброю – повідом поліцію

Звичайно, більшість зброї є зареєстрованою та перебуває у законному користуванні, але багато є й таких, хто якимось чином заволодів вогнепальною зброєю і забув або просто не забажав повідомити про неї відповідні органи.

 

Скажи моїй мамі, що я хочу жити

04/11/2016 / / 0

«Скажи моїй мамі, що я хочу жити!» 

1 листопада ц.р. в кімнаті відпочинку в гуртожитку Ковельського професійного ліцею відбулася бесіда «Скажи моїй мамі, що я хочу жити!». В цей день учні, що проживають в гуртожитку під керівництвом вихователів В. П. Рощук та В. П. Остапука намагались розкрити перед молоддю суть духовного життя людини, розширити їх знання про цінність життя і особливо про життя ще ненародженої дитини...

 Катерина  Яцина.

У ліцеї – майстер-клас для перукарів

04/11/2016 / / 0

У ліцеї – майстер-клас для перукарів

Нещодавно  на базі Ковельського професійного ліцею у майстерні перукарів відбувся майстер-клас з основних форм базових жіночих стрижок.

Ірина Кузьмик.