Продам 3-кімнатну квар­­­тиру у Ковелі по вул. 1 Грудня, 2 (біля міської ради) в цег­ляному будинку на 4 поверсі (п’яти­поверховий будинок). Загальна площа 50 м2.

Затишний двір з парко­міс­цем для авто. Розділь­ний сан­вузол. Є газова колонка, плитка, додається підвальне приміщення, балкон, кла­довка. Наявність усіх лічильників. Квартира частково вмеб­льована. Ціна – 45000 (можливий торг).

Телефон: 097-942-74-04 (Олег).

__________________________

Ремонт та чистка котлів, колонок, бойлерів.
Промивка батарей, радіаторів і труб опалення.
Телефони: 068-733-80-62, 050-556-37-33.

Повідомлення в номер

Код незламності і любові Світлани Пащенко

Код незламності і любові Світлани Пащенко

Автор Романюк Аліна Петрівна
21/05/2026 0

Світлана Пащенко стала однією з двадцяти учасниць виставки «ДНК любові», що діє у Галереї мистецтв. А у книзі «ДНК любові. Код незламності та життя» написано детальніше про шлях, який довелося подолати сім’ї, до того, як вони потрапили в Ковель. Далі публікуємо цей текст. Вдячні авторам за те, що змогли словами описати жах пережитого і велику силу Любові.
«Це не просто історія виживання – це літопис незламного материнського серця, що проросло крізь бетон окупації, крізь холод чужих кордонів і крізь невимовний біль втрати.
Світлана Пащенко – жінка, чия доля стала дзеркалом української трагедії та водночас гімном непереможної любові. Дев’ятнадцять років щасливого шлюбу з Володимиром були схожі на міцний і затишний дім у рідному Сватовому. Але в один день цей дім став пасткою, а небо над ним – джерелом смерті. 
Коли чоловік-військовий став на захист країни у лавах Сумської ТРО. Світлана залишилася віч-на-віч із ворогом. Бути дружиною захисника в окупації – це щохвилини відчувати холодний подих небезпеки. Коли шлях через Україну було закрито вогнем, вона зважилася на відчайдушний крок – виїзд через територію ворога. «Якщо мене заберуть – ви маєте їхати далі з бабусею», – ці слова матері були завітом і молитвою водночас.
Польща, українське Дніпро, Фінляндія, Латвія... Світ обіймав їх знижками на квитки та волонтерською допомогою, але серце запишалося там, де в окопах перебував коханий Володимир. Навіть спокійна Фінляндія не змогла вилікувати панічні атаки від дніпровських сирен, бо душа Світлани рвалася додому. Маленький Вітя ще довго засинав, накручуючи пасмо материнського волосся на пальчик – так він перевіряв, чи вона тут, чи не зникла, чи не пішла в той страшний туман війни.
У рідному Сватовому батько Світлани залишився один на один не лише з голодом, а й зі страхом, що паралізував місто. Бути родиною українського військового в окупації – це жити з невидимим тавром, яке бачили всі навколо.
Там, у вимушеній еміграції, за тисячі кілометрів, Світлана відчула, як світ навколо занімів. Потім було прохання до тітки, дорога з Луганська до Сватового і страшне підтвердження: батько пішов, а разом із ним – вірний пес і двоє котів, які до останнього подиху ділили з господарем його самотність і голод. Це була тиха, німа трагедія одного будинку, яка розірвала душу Світлани на шматки. «Цей біль міг би зламати будь-кого, міг би стати останньою краплею, але Світлана вистояла. Вона навчилася дихати крізь цей біль, бо знала: за її плечима – двоє синів, які дивляться на неї, як на єдиний орієнтир у цьому понівеченому світі».
Сьогодні, коли Світлана згадує ті повідомлення в телефоні, вона міцніше стискає руки синів. Її життя – це перемога світла над темрявою, що забрала батька. Кожна хвилина проведена з Максимом та Віктором, кожна спільна гра чи малюнок – це її відповідь війні. Вона зберегла в собі здатність любити, мріяти, що колись вони знову матимуть власний дім, мирне небо і тата, який повернеться з фронту назавжди.
Сьогодні Світлана у Ковелі. Її рятують діти. Вони – її янголи-охоронці.
«Я залишаю ці рядки як щиру материнську молитву. Нехай ніхто не дізнається ваги материнського страху, коли твоє місто стає згарищем. Ми втікали від сирен, але не втекли від любові того, хто стоїть там, де найтемніше. Бережіть свої родини. Цінуйте мить, коли можна просто обійняти рідну людину, не чекаючи днями на коротке «Я живий». Нехай ваші діти вимірюють життя сміхом, а не місяцями в окупації. Нехай небо над вами завжди буде чистим».
Світлана Пащенко – донька Героя, дружина Героя і мати майбутніх героїв. Її світло не згасло, воно просто стало загартованим, як сталь».
l
Поспілкуватись із цією дивовижною жінкою вдалось і мені. Її відкритість і щирість вражають, а історія, пронизана болем і тривогою, вразила і розчулила присутніх. Ми дякуємо Вам, пані Світлано, що не зламались і несете Любов крізь життя. Так може тільки світла душею людина. «А як інакше?» – каже жінка, яка отримала ключі він нового помешкання, у будинку для тимчасово переміщених осіб в Ковелі на свій день народження, і вважає це знаковою подією. 
Адже нова квартира – це не просто квадратні метри, а шанс на новий початок, як для Пащенків, так і для багатьох інших сімей. Це віра, що незабаром так само легко відчиняться двері рідних домівок на визволених територіях, де зберуться рідні й повернуться назавжди захисники з фронту.
Аліна РОМАНЮК.
l
На світлинАХ: Світлана Пащенко із синами  Максимом та Віктором; Віктор ПАЩЕНКО з Катаріною МАТЕРНОВОЮ, посолкою Європейського Союзу в Україні.
Фото автора та із сімейного архіву Пащенків.
Світлана Пащенко стала однією з двадцяти учасниць виставки «ДНК любові», що діє у Галереї мистецтв. А у книзі «ДНК любові. Код незламності та життя» написано детальніше про шлях, який довелося подолати сім’ї, до того, як вони потрапили в Ковель. Далі публікуємо цей текст. Вдячні авторам за те, що змогли словами описати жах пережитого і велику силу Любові.
«Це не просто історія виживання – це літопис незламного материнського серця, що проросло крізь бетон окупації, крізь холод чужих кордонів і крізь невимовний біль втрати.
Світлана Пащенко – жінка, чия доля стала дзеркалом української трагедії та водночас гімном непереможної любові. Дев’ятнадцять років щасливого шлюбу з Володимиром були схожі на міцний і затишний дім у рідному Сватовому. Але в один день цей дім став пасткою, а небо над ним – джерелом смерті. 
 

Повідомлення в номер

«Місто ідей»: як працює головний молодіжний простір Ковеля

«Місто ідей»: як працює головний молодіжний простір Ковеля

21/05/2026 0

Ковельський молодіжний центр «Ideas City» створений міською радою ще у листопаді 2018 року. Ми поспілкувалися із заступницею директора центру Веронікою Семенюк (на світлині вгорі) про те, як сьогодні функціонують клуби за інтересами, чому інклюзія стала пріоритетом хакатону «Місто для всіх» та як ковельська молодь допомагає війську.
— Як Ви прийшли   в «Місто ідей» і що у Вашому досвіді найбільше вплинуло на підхід до роботи з молоддю? 
— Я була дуже активною студенткою в коледжі та протягом трьох років поспіль входила до студентської ради. Саме там отримала свій перший досвід організації заходів, роботи в команді та комунікації з молоддю. Мені завжди подобалося створювати щось цікаве для інших, об’єднувати людей навколо ідей і бачити результат своєї роботи. Згодом я зрозуміла, що хочу й надалі розвиватися саме у молодіжній сфері, тому долучилася до роботи в «Місті ідей». Цей досвід навчив мене бути відповідальною, ініціативною та краще розуміти потреби молоді.
 — Якою Ви зараз бачите місію центру  з огляду на те, що   потреби молоді під час війни змінилися? 
— Сьогодні я бачу місію «Міста ідей» у створенні безпечного та сучасного простору для молоді, де кожен може розвиватися, навчатися, знайомитися з новими людьми та реалізовувати свої ідеї. Під час війни молоді особливо важливо мати місце, де її підтримують, чують і мотивують рухатися вперед. Ми стараємося створювати не просто заходи, а спільноту, в якій молодь відчуває себе потрібною та може впливати на життя міста. 
— Як з’явилася ідея клубів за інтересами і які з них сьогодні найбільше імпонують молоді? 
— Ідея клубів за інтересами з’явилася через бажання зробити молодіжний центр місцем, куди хочеться приходити не одноразово, а постійно. Ми побачили, що молоді важливо мати простір для живого спілкування, розвитку та відпочинку, тому створювали клуби саме відповідно до їхніх запитів і потреб — того, що їх справді цікавило. Це різні формати: освітні, творчі, розмовні та інтерактивні зустрічі. 
Насправді немає одного конкретного клубу, який би користувався найбільшою популярністю — молодь відвідує всі, адже там завжди комфортна атмосфера, відкритість і цікава, корисна інформація. 
— Як Ви працювали з темою інклюзії на хакатоні «Місто для всіх», щоб учасники переходили від обговорень до конкретних рішень? 
— На хакатоні «Місто для всіх» ми хотіли, щоб учасники не просто говорили про проблеми інклюзії, а реально шукали рішення. Тому працювали через метод desig nthinking — багато спілкувалися, досліджували потреби людей, аналізували реальні ситуації й уже після цього створювали ідеї та прототипи. Для нас було важливо показати, що інклюзія — це про комфорт, доступність і повагу до кожного. 
— Ви проводите курси з SMM і створення контенту. Чи робите  окремий наголос  на розпізнаванні маніпуляцій і роботі з інформацією? 
— Так, ми стараємося звертати увагу не лише на створення контенту, а й на відповідальну роботу з інформацією. Під час навчання говоримо про те, як працюють соцмережі, як аналізувати аудиторію, створювати якісний контент та уникати маніпулятивних підходів. 
Для нас важливо, щоб молодь не просто вміла монтувати відео чи запускати рекламу, а й розуміла вплив контенту на людей та працювала з інформацією свідомо. 
— Які навички   вважаєте базовими для тих, хто хоче долучитися до Вашої команди? 
— Для мене найважливіше —  ініціативність, відповідальність і бажання розвиватися. У нашій команді важливо бути відкритим до нових ідей, вміти працювати з людьми та не боятися брати на себе відповідальність. Не обов’язково мати великий досвід — набагато важливіше бажання вчитися, бути активним і робити щось корисне для молоді та громади. 
— Який результат або проєкт за останній рік   вважаєте найбільш показовим для «Міста ідей»?
— Одним із найпоказовіших проєктів за останній рік для мене стало святкування Дня молоді-2025. Це був масштабний захід, який об’єднав молодь міста через музику, творчість, активності та живе спілкування. Ми побачили, наскільки молодь Ковеля активна, відкрита й готова створювати атмосферу єдності та підтримки. Також під час заходу організували збір коштів для ЗСУ, тому ця подія стала не лише святом, а й проявом вдячності та небайдужості.
Розмову вела 
Катерина ШЕПШЕЛЕЙ, 
студентка ІІ курсу Національного університету “Львівська політехніка”.
Ковельський молодіжний центр «Ideas City» створений міською радою ще у листопаді 2018 року. Ми поспілкувалися із заступницею директора центру Веронікою Семенюк (на світлині вгорі) про те, як сьогодні функціонують клуби за інтересами, чому інклюзія стала пріоритетом хакатону «Місто для всіх» та як ковельська молодь допомагає війську.
— Як Ви прийшли   в «Місто ідей» і що у Вашому досвіді найбільше вплинуло на підхід до роботи з молоддю? 
— Я була дуже активною студенткою в коледжі та протягом трьох років поспіль входила до студентської ради. Саме там отримала свій перший досвід організації заходів, роботи в команді та комунікації з молоддю. Мені завжди подобалося створювати щось цікаве для інших, об’єднувати людей навколо ідей і бачити результат своєї роботи. Згодом я зрозуміла, що хочу й надалі розвиватися саме у молодіжній сфері, тому долучилася до роботи в «Місті ідей». Цей досвід навчив мене бути відповідальною, ініціативною та краще розуміти потреби молоді.
  

Повідомлення в номер

“…Я на сторожі коло їх поставлю Слово”

“…Я на сторожі коло їх поставлю Слово”

21/05/2026 0

Щорічно, за доброю і потрібною традицією, 9-10 березня в Україні, у Шевченківські дні, вшановують Генія і Пророка нації Тараса Шевченка. 22 травня Великого Кобзаря ми згадуємо у зв’язку з перепохованням його праху на Чернечій горі у Каневі.
Цьогоріч цій сумній і водночас знаменній події в житті українців  виповнюється 165 літ. Це нагода  не лише згадати Тараса «незлим, тихим словом», а й ще раз проникнутися  духом його незламності, мужності і стійкості, який нині, в час непримиренної боротьби із путінськими  вбивцями й головорізами, набирає особливого значення. Бо Тарас Шевченко – то наш національний Мойсей, який своїм щирим і пристрасним словом постійно нагадував і нагадує нам, українцям, про минулу гетьманську славу, про козацьку доблесть, вселяв і вселяє віру у майбутнє України.
Саме Великий Кобзар, образно кажучи, почав виводити націю з московської неволі. Як точно зауважив Дмитро Донцов, Тарас Шевченко “покликав нас схаменутися, не омерзитися, поклоняючись чужим Богам. Перестати нести їм жертви своєї крові, совісті і честі, не вірити їх «розумним» словам, брехнею підбитими. Не вірити в злагоду і мир з вовками в овечій шкурі, слугами диявола в ангельських масках, яких кожне слово, що ним вас ваблять, є облуда і брехня».
Тарас Шевченко завжди був і залишається з нами. І на кривавому снігу поблизу Крут, і в смертельному зашморгу Базару, і на звитяжному Красному Полі, і в героїчному пориві   повстанців у бою під Гурбами… Він підтримував українців, додавав сил у морозні січневі ночі на столичному Майдані під час Помаранчевої революції і схилявся в скорботі над розстріляними Героями Небесної Сотні в буремні дні Революції Гідності.
Великий Кобзар і сьогодні з Героями на передньому краї боротьби з російськими окупантами за   свободу і державність України.
З нагоди 165-річчя від дня перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі у Каневі доречно нагадати, що після тривалого заслання, як писала нескорена і вбита ворогами Ірина Фаріон, «перебуваючи в місті-упирі побудованому на козацьких трупах – у Петербурзі, він написав свою мовну, а, отже, й життєву програму: 
 Ради їх,
Людей закованих моїх,
Убогих, нищих...
  Возвеличу
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх 
Поставлю Слово 
(«Подражаніє 11  Псалму”)».
Важко не погодитися з пані Іриною Фаріон. (Вічна  їй пам’ять!). Адже, знову ж таки за її твердженням, “Шевченкова мова, скупана у фольклорно-пісенних ріках, – це найвище духозведення нашої нації”.
Тож бережімо і  плекаймо українське  Слово, яке возвеличив Тарас Шевченко, цінуймо і шануймо його. 
Максим ЗАЛІЗНЯК.
l
НА СВІТЛИНІ: так уявляє собі образ Тараса  Шевченка сьогодні, у час жорстокої російсько-української війни, відомий український  художник  Андрій Єрмоленко.
 
Щорічно, за доброю і потрібною традицією, 9-10 березня в Україні, у Шевченківські дні, вшановують Генія і Пророка нації Тараса Шевченка. 22 травня Великого Кобзаря ми згадуємо у зв’язку з перепохованням його праху на Чернечій горі у Каневі.
Цьогоріч цій сумній і водночас знаменній події в житті українців  виповнюється 165 літ. Це нагода  не лише згадати Тараса «незлим, тихим словом», а й ще раз проникнутися  духом його незламності, мужності і стійкості, який нині, в час непримиренної боротьби із путінськими  вбивцями й головорізами, набирає особливого значення.  

Повідомлення в номер

Весняні смаколики для нашого здоров’я

Весняні смаколики для нашого здоров’я

21/05/2026 0

Квас із кропиви

Старовинний український напій, який готують із молодого листя кропиви. Він має освіжаючий смак та легку приємну кислинку.

Інгредієнти: молоде листя кропиви –1 л, вода – 2-3 л, житні сухарі або чорний хліб – 200 г, цукор або мед – 3-4 ст. л., родзинки (за бажанням) — жменька.

 

Старовинний український напій, який готують із молодого листя кропиви. Він має освіжаючий смак та легку приємну кислинку.
Інгредієнти: молоде листя кропиви –1 л, вода – 2-3 л, житні сухарі або чорний хліб – 200 г, цукор або мед – 3-4 ст. л., родзинки (за бажанням) — жменька.
Приготування: зібране молоде листя кропиви добре промити та обшпарити окропом, щоб зняти пекучість. Залити кропиву 2-3 літрами окропу, залишити настоюватися 3-4 години. Додати житні сухарі або шматочки чорного хліба, цукор чи мед, а також родзинки для аромату. Залишити суміш у теплі на 24-48 годин, поки вона набуде кислуватого смаку. Процідити готовий квас, перелити у пляшки та зберігати у прохолодному місці.
Користь: очищує організм — кропива багата на вітаміни (А, С, К) і мікроелементи, зміцнює імунітет завдяки природним антиоксидантам, має тонізуючий ефект — освіжає та додає сил у спекотні дні.Старовинний український напій, який готують із молодого листя кропиви. Він має освіжаючий смак та легку приємну кислинКульбабовий медКульбабовий мед

Повідомлення в номер

Погода в Ковелі 14–20 травня

Погода в Ковелі 14–20 травня

13/05/2026 0

Четвер. Мінлива хмарність. Температура: 19оС. Вітер південний  помірний.
В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність. Температура: 6оС. Вітер південно-східний  слабкий.
П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 19оС. Вітер південно-східний помірно сильний.
В ніч на суботу. Мінлива хмарність. Температура: 10оС. Вітер південно-східний помірний.
Субота. Мінлива хмарність.  Температура: 21оС. Вітер східний сильний.
В ніч на неділю. Мінлива хмарність. Температура: 10оС. Вітер північний слабкий.
Неділя. Мінлива хмарність. Температура: 21оС. Вітер  північний сильний.
В ніч на понеділок. Мінлива хмарність. Температура: 12оС. Вітер  західний слабкий.
Понеділок. Мінлива хмарність, невеликий дощ. Температура: 18оС. Вітер західний помірний. 
В ніч на вівторок. Хмарно, можливий  дощ. Температура: 12оС. Вітер північно-західний сильний.
Вівторок. Хмарно, можливий  дощ, гроза. Температура: 20оС. Вітер північно-західний   помірний.
В ніч на середу. Хмарно. Температура: 13оС. Вітер північний слабкий.
Середа. Мінлива хмарність, можливий дощ, гроза. Температура: 20оС. Вітер північний помірний.
Четвер. Мінлива хмарність. Температура: 19оС. Вітер південний  помірний.
В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність. Температура: 6оС. Вітер південно-східний  слабкий.
П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 19оС. Вітер південно-східний помірно сильний.
 

З неопублікованого

Рекомендація

15/11/2022 / / 0

Рекомендація

Волинська обласна організація Національної спілки журналістів України  рекомендує до участі в творчому конкурсі НСЖУ «Інформаційна передова-2022» у номінації «Краща журналістська робота» творчий доробок журналістів ТзОВ «Редакція газети «Вісті Ковельщини» (Волинська область, м. Ковель) за період 24.02.2022 р. – 10.11.2022 р.

Голова Волинської обласної організації НСЖУ Михайло Савчак.

Важливо!

26/04/2022 / / 0

Шановні користувачі інтернет-сайту газети «Вісті Ковельщини»!

Для того, щоб на сайті переглянути УСІ НОВИНИ чергового випуску газети, які для Вас підготувала команда нашого видання, вгорі праворуч на «Головній» сторінці сайту перейдіть за гіперпосиланням (або номера газети (наприклад Четвер, 21-28 квітня 2022 року №16-17 (12814-12815) або архіву новин "Весь архів випусків").