Повідомлення в номер

Погода в Ковелі 18-24 липня

Погода в Ковелі 18-24 липня

18/07/2019 0

Погода в Ковелі 18-24 липня

Четвер. Мінлива хмарність, невеликий дощ. Температура: 20 о С. Вітер західний помірно сильний.
В ніч на п’ятницю. Ясно.  Температура: 13оС. Вітер західний слабкий.
П’ятниця. Мінлива хмарність.   Температура: 23оС. Вітер  західний  помірно сильний.
В ніч на суботу. Мінлива хмарність.  Температура: 15оС. Вітер південний слабкий.
Субота. Мінлива хмарність, можлива гроза.  Температура: 25оС. Вітер  південно-західний слабкий.
В ніч на неділю. Ясно.   Температура: 15оС. Вітер південний слабкий.
Неділя.  Ясно.  Температура: 27оС. Вітер  південний помірний.
В ніч на понеділок. Мінлива хмарність, можливі дощ, гроза. Температура: 19оС. Вітер південно-західний помірний.
Понеділок. Мінлива хмарність, можливі дощ, гроза. Температура:  24оС. Вітер північно-західний помірний.
В ніч на вівторок. Ясно.  Температура: 18оС. Вітер  північно-західний помірний.
Вівторок. Мінлива хмарність. Температура: 23оС. Вітер північно-західний помірно сильний.
В ніч на середу.  Ясно.  Температура: 18оС. Вітер північно-західний помірно сильний.
Середа. Мінлива хмарність, можливий дощ. Температура: 25оС. Вітер північний   помірно сильний. 
Четвер. Мінлива хмарність, невеликий дощ. Температура: 20 о С. Вітер західний помірно сильний.
В ніч на п’ятницю. Ясно.  Температура: 13оС. Вітер західний слабкий.
П’ятниця. Мінлива хмарність.   Температура: 23оС. Вітер  західний  помірно сильний.
В ніч на суботу. Мінлива хмарність.  Температура: 15оС. Вітер південний слабкий.
Субота. Мінлива хмарність, можлива гроза.  Температура: 25оС. Вітер  південно-західний слабкий.


Повідомлення в номер

Сонячні дні ще попереду

Сонячні дні ще попереду

Сонячні  дні  ще  попереду

Репортаж з  фестивалю «Червона калина» у виховній колонії

…Післяфестивальна ніч була безсонною. Роїлися думки, прилітали птахами переживання. І все ж на небокраї світилася надія. Так театралізоване дійство під назвою «Червона калина» у виконанні вихованців ковельської колонії проникало в серце.
В уяві поставала фатальна картина: юнак-красень, повен сил, тоне в трясовині. Мама подає руку, а він чи то не дістає, чи то не хоче брати й продовжує занурюватися в багнюку, ніби за покликом лихого.
За що? Чому? Хто прийде на поміч?
Мама з трибуни актового залу промовляє:  «Шануйте вихователів-наставників…»! А сама? Коли не догляділа, не зупинила шлях у болото?
Пригадалася  повчальна притча. В переддень свята міста до Ковеля завітав  Ісус Христос і зайшов до магазину, що неподалік виховної колонії. Почула  мама і чимдуж побігла до Спасителя. «Ісусе, Господи, продай мені щастя  і радості, добра і благополуччя, а ще своєї благодаті, щоб вона допомогла моєму синочку на путь праведний стати».
Ісус вислухав і подав маленьку скарбничку.
– Господи, а чому так мало? Хіба я така грішна?
– Я дав тобі зернини, а далі ти мусиш сіяти, ростити, підживлювати, бур’ян колючий полоти.
Притча на те й притча, щоб у собі приховувати ключ до розгадки. Господь мудрий. До спасіння сина, який опинився в біді, Він рятівників долучив. Вони щохвилини, щоднини цілий Божий рік простягають руку, витягують із багнюки і її, й інших батьків дітей.
У тих рятівників є багато всілякого виховного та педагогічного знаряддя й знань. І цей фестиваль – це не просто концерт, де розважальні пісні та танці буйним вітром на сцені в’ються, а, насамперед,  –    культурологічний, духовний захід не тільки для засуджених, але й для мам і тат, і… для мене, сивочолого.
Більше того, фестивально-концертне дійство позначене синьо-жовтою стрічкою українства і вишите нашим рідним, народним мереживом.
l
«Традиції об’єднують окремих людей в єдиний народ», – нагадує крилате гасло над сценою. Написане закликає до роздумів. Та не надовго, бо організатори, режисери, сценаристи та аматори-артисти беруть вас у свої «обійми», ні на мить не відпускають. Гарно розпочали зі свята Івана Купала. Хороводили, співали і квітку щастя поночі шукали, через вогнище стрибали, вінки на воду кидали, які єднали долі    закоханих. Скажу, що вихованці грали свої ролі, мов у студіях театральних навчались.
А козацькі звичаї! Подумалося: збирай кандидатів у народні депутати України в палац «Україна», хай кожен пройде тест на козацтво.
Повчальні речі: «Руки покажи – мозолі? Душу відкрий – в Бога віруєш? Україну  йдеш спасати – а мову українську знаєш?». Мудрі та практичні традиції і корисні. Це вам не просто нові обличчя, а люстрація душі і серця.
А сцена вже хороводить – аматори виконують композицію «На білих крилах рушників». Всіх запрошують на давні, але такі сучасні вечорниці.
Пісні, дотепні, крилаті забави, рукоділля – знову все рідне та дороге серцю. Молодці!
l
А режисери не дають розслабитись. За веселощами і піснями присутніх змушують  думати разом із акторами на філософські повчальні та життєво мудрі теми. Вслухайся і шукай відповідь у своєму єстві: у чому сенс буття у цьому жорстокому шаленому світі? Посади деревце і залиш слід після себе! Бо якщо той слід з дитинства пустопорожній, то хто ти у цьому світі? А життя – то мрія. Життя – це любов. Не загуби його,  бережи його!
А сцена заставляє глядача слухати і дивитися дійство. Його учасники ніби запитують: яка мова найкраща – англійська, німецька, італійська? Про що ви – тільки українська! І вам на «десерт» – оповідання про «Перший поцілунок». У ньому всі слова, без винятку, на одну літеру.
Спробував і собі:
Калино… Калино…
Королівська корона.
Козацьке  коріння.
Колонія. Ковель…
Смуток навіявся… «Це твоє життя», – ще  раз нагадують вихованці.
А за тим – мов весняна повінь «Мелодія весни». Потому вихованці-козаки лист турецькому султану писали, вірші змістовні читали і «Традицій древо життєдайне» здобутками прикрашали.
І, нарешті, вінець – флешмоб  «Нас єднає традицій сила». Це було щось магічне. Передати показане на сцені словами неможливо – треба бачити та чути! Лунало  громоголосе  «Браво!»,  злітали бурхливі оплески до неба.
l
Коли з’являється зоря ясна на небі – це не випадково: вона  показує шлях іншим. Бо світити всім і всюди – це стан душі, потреба.
Не помилюсь, коли скажу, що найяскравішою зіркою фестивалю була чарівна Оксана Мизовець. Вона організовувала. Вона співала, концертну програму вела  – тому подяки та квіти заслужені. Вони – за талант і працю в ім’я навернення засуджених хлопців до нового життя.
Один у полі не воїн, тому біля неї креативне, талановите і так само працьовите сузір’я. Яскраво світить на небосхилі Ковеля Альона  Малюга-Мельникова, режисер-постановник аматорського театру-студії «10 ряд   10 місце», а з нею актори Ірина Зінчук, Ольга Ковальчук, Ірина Миколишина та інші керівниці, ті, що вміють зворушувати людські душі.
Гарним цвітом калиновим виглядали аматори студії естрадного співу «Зорепад» (керівники Руслана та Дарія Шацькі).
А як без танцю? Зворушили своїм рухом і духом танцюристи Зразкового аматорського ансамблю народного танцю «Дзвіночок» (керівник Інна  Темрук). Лилася, переливалася мелодія пісні із вуст Ольги Середи. В загальний колорит гарно вписалося інструментальне тріо «ELITE MUSIC» (керівник Олександр Середа).
Кожен виконавець заслуговує на похвалу й пошану. І я не помилюсь, коли від імені залу,  всіх глядачів поставлю 12 балів.
Маємо сказати подячне слово тим, хто біля керма виховного процесу. Найбільше відповідальності та переживань – на мужніх плечах начальника виховного закладу Івана Абрамчука. Він виголошує напутні слова вихованцям. Як вінець свята, – 3 вихованці отримали паспорти, а ще 2 – довідки про звільнення. Від імені колективу колонії  нагородили  подяками всіх, хто енергію, дух і душу вклав в організацію та проведення фестивалю «Червона калина».
Журі відзначило кращих аматорів сцени у різних номінаціях. Нагороди переможцям вручила начальник відділу культури РДА Тетяна  Матяшук. Серед кращих –  переможець в номінації образотворчого мистецтва. Журі визначило, що і там – майстерність вищого класу.
Щиросердечно і з хвилюванням вітала вихованців та учасників фестивалю заступник начальника  Західного міжрегіонального управління  з питань  виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з питань дотримання прав засуджених та осіб, узятих під варту, Тетяна Кушнір:
– Все на найвищому рівні. Цей час залишається не тільки в спогадах. Адже головна мета фестивалю – повернути вихованців на волю добрими, скромними та доброчесними.
Привітали учасників фестивалю працівники згаданого управління  Іван Слопак і Андрій Скіць, які подарували вихованцям колонії тренажер та велотренажер.  Було повідомлено, що  Юрію Філаретову присвоєно чергове звання підполковника пенітенціарної   служби; Оксані Мизовець вручено Подяку.
Серед гостей були Віра Федосюк – секретар міськради та Жанна Вельма – начальник служби у справах дітей міськвиконкому. «Найвищий бал» – так оцінила Віра Іванівна фестиваль і разом з тим привітала всіх із 75-ою річницею визволення Ковеля від нацистів.
Від міської ради – теж подарунки: сучасні мікрофони, які справно і якісно працювали на святі. Вітальне слово мала Наталія Наконечна (ГО «Найщасливіша»). Настановчі слова вихованцям лунали від колишнього засудженого, а тепер успішного працівника промисловості.
Спонсорами свята виступили Сергій Дружинович – голова Волинського обласного центру військово-патріотичного виховання «Волинська Січ», Георгій Корнієвський – депутат районної ради, голова благодійного фонду «Реабілітація», Ігор Пініс – депутат міської ради, підприємець, за що їм – щира подяка від адміністрації і колективу колонії.
l
Фестиваль, урочистості, свята проходять. За ними – будні сірі, грізні з хмарами та випробуваннями. Ти залишаєшся наодинці із жорстокою реальністю. Тривога не меншає і не зникає, адже в цих хлопців – тонкі і вразливі душі.
Тому я промовляю: «Не будьмо байдужими до цієї часточки нашого реального буття! Хлопці наші, дорогі! Чекаємо вас на волі. Знайте: сонячні дні ще попереду!».
Анатолій СЕМЕНЮК.
…Післяфестивальна ніч була безсонною. Роїлися думки, прилітали птахами переживання. І все ж на небокраї світилася надія. Так театралізоване дійство під назвою «Червона калина» у виконанні вихованців ковельської колонії проникало в серце.
В уяві поставала фатальна картина: юнак-красень, повен сил, тоне в трясовині. Мама подає руку, а він чи то не дістає, чи то не хоче брати й продовжує занурюватися в багнюку, ніби за покликом лихого.
За що? Чому? Хто прийде на поміч?


Повідомлення в номер

“Фест Ковель-2019»: змагання мужніх

“Фест Ковель-2019»: змагання мужніх

18/07/2019 0

“Фест Ковель-2019»: змагання мужніх

7 липня 2019 року, під час святкування Дня міста в Ковелі було проведено вже вдруге ФЕСТ КОВЕЛЬ-2019 осіб з необмеженими можливостями, в програмі якого відбувся фізкультурно-оздоровчий фестиваль «Перемагай себе» серед  осіб з інвалідністю і виставка-продаж робіт Hand Made. 
Ініціатором і організатором   виступила відома в місті і за межами України громадська організація “Асоціація осіб з інвалідністю “Добродія в дії” спільно з відділом фізичної культури та спорту виконавчого комітету Ковельської міської ради.
На відкритті учасників привітали заступник міського голови  Ігор Прокопів  та голова громадської організації “Асоціація осіб з інвалідністю “Добродія в дії”, він же  головний суддя заходу  Володимир Кравчук.
Участь у фестивалі взяли понад 70 учасників з Ковельського, Старовижівського, Рожищенського та Турійського районів, м. Рівного, м. Володимира-Волинського і, звичайно, з  Ковеля.
В програмі заходу — 3 види спортивних ігор: боча, дартс, кеглі. Учасники були поділені на 3 класи: перший – з ураженням чотирьох кінцівок (ДЦП і т. п.); другий – з ураженням чотирьох кінцівок («шийники», міопатія і т.п.); третій - зі здоровими руками (візочники-опенкласу, «ходячі» і т. п.). Змагання з  боча проходили на 3-х своєрідних кортах, в дартсі і кеглях віддалі для кидків були різні в залежності від класу.
Успіхи учасників з Ковельщини такі:
 БОЧА ВС-1/ВС-2 Сахарук Максим, Сколінчук Едуард (м. Ковель) – 3 місце;
БОЧА ВС-4/ВС-5 Набруско Євген, Яренчук Ольга (м. Ковель) – 2 місце; Панечко Григорій, Ющук Михайло (м. Ковель)  — 3 місце;
БОЧА опен-клас  Паталій Борис (Ковельський район) – 1 місце; Дружиніна Оксана, Дудка Олександр (м.Ковель), Абрамчук Олександр (Ковельський район) – 2 місце; Шворак Максим (Ковельський р-н), Савенюк Олександр, Клюнда Віктор (м. Ковель) – 3 місце;
 ДАРТС I категорія  (жінки) Білінець Тетяна (Ковельський р-н) – 1 місце. 
ДАРТС II категорія (жінки) Панчук Анастасія (м.Ковель) – 2 місце; Баюк Тетяна (м. Ковель) – 3 місце;
ДАРТС I категорія (чоловіки) Савенюк Олександр (м.Ковель) – 1 місце; Кравчук Володимир (м.Ковель) – 2 місце; Паталій Борис (Ковельський р-н) – 3 місце;
ДАРТС II категорія (чоловіки)  Набруско Євген (м. Ковель) – 2 місце; Вакульський Олександр (м. Ковель) – 3 місце.
КЕГЛІ I категорія (жінки)  Білінець Тетяна (Ковельський район) – 2 місце; Дружиніна Оксана (Ковель) – 3 місце;
КЕГЛІ II категорія (жінки)  Яренчук Ольга (м.Ковель) – 1 місце; Ринковська Катерина (м. Ковель) – 3 місце.
КЕГЛІ I категорія  (чоловіки) Шворак Максим (Ковельський район), Савенюк Олександр (м. Ковель) – 1 місце; Паталій Борис (Ковельський район) – 2 місце; 
КЕГЛІ II категорія (чоловіки) Вакульський Олександр, Сахарук Максим (м. Ковель) – 3 місце.
Суддівство провели: БОЧА – Аскеров Едуард, Паталій Богдана, Дружинін Андрій, Миронюк Юрій. ДАРТС, КЕГЛІ — Борусевич Валентина, Барщевський Олександр, Вакульська Наталія.
Незважаючи на примхи погоди, люди із задоволенням брали участь у змаганнях. Ось які записи лишили вони в книзі відгуків: «Щира подяка “Добродії в дії” за можливість взяти участь команді Турійського району у змаганнях, за чудову організацію змагань, гарну атмосферу. А особлива подяка — Кравчуку Володимиру Аврамовичу  за неймовірний позитив. Ви найкращі!!! Ми вас любимо! (Тетяна Яцюра  і команда Турійського району).
“Добродія в дії” – ДЯКУЄМО!!! Що ВИ Є!!!
Дякуємо, за тепло, за щирість, за турботу!!! Бажаємо вам усім  — доброго здоров’я, підтримки, розуміння, розвитку (щоб не заважали!).
Ми вас любимо!!!
Зустрінемось ще не один раз!
З любов’ю  — з Рівного».
Також учасники представили виставку ручних робіт, яка не залишилась без уваги  ковельчан і їх гостей. Свої роботи представили: Яренчук Ольга (Ковель), Набруско Євгеній (Ковель), Білінець Тетяна (Білин).
Усі учасники були нагороджені дипломами, подарунками і також посмакували смачним обідом.
А ще цього дня відбулась церемонія нагородження переможців конкурсу “Кращий”. Під час святкування Дня міста Ковеля на центральній сцені міський голова Олег Кіндер вручив пам’ятні відзнаки кращим представникам громади. Такою відзнакою був нагороджений голова громадської організації “Асоціація осіб з інвалідністю “Добродія в дії” Володимир Кравчук у номінації “Громадський діяч року”.
Дуже вдячні за допомогу у проведенні свята усім небайдужим благодійникам, які долучились до гарної справи!
Ольга ЯРЕНЧУК, 
прес-секретар громадської організації «Асоціація осіб  з інвалідністю  
«Добродія в дії». 
7 липня 2019 року, під час святкування Дня міста в Ковелі було проведено вже вдруге ФЕСТ КОВЕЛЬ-2019 осіб з необмеженими можливостями, в програмі якого відбувся фізкультурно-оздоровчий фестиваль «Перемагай себе» серед  осіб з інвалідністю і виставка-продаж робіт Hand Made. 
Ініціатором і організатором   виступила відома в місті і за межами України громадська організація “Асоціація осіб з інвалідністю “Добродія в дії” спільно з відділом фізичної культури та спорту виконавчого комітету Ковельської міської ради.
На відкритті учасників привітали заступник міського голови  Ігор Прокопів  та голова громадської організації “Асоціація осіб з інвалідністю “Добродія в дії”, він же  головний суддя заходу  Володимир Кравчук.
Участь у фестивалі взяли понад 70 учасників з Ковельського, Старовижівського, Рожищенського та Турійського районів, м. Рівного, м. Володимира-Волинського і, звичайно, з  Ковеля.
В програмі заходу — 3 види спортивних ігор: боча, дартс, кеглі. Учасники були поділені на 3 класи: перший – з ураженням чотирьох кінцівок (ДЦП і т. п.); другий – з ураженням чотирьох кінцівок («шийники», міопатія і т.п.); третій - зі здоровими руками (візочники-опенкласу, «ходячі» і т. п.). Змагання з  боча проходили на 3-х своєрідних кортах, в дартсі і кеглях віддалі для кидків були різні в залежності від класу.


Повідомлення в номер

Жарти закінчилися, панове!

Жарти закінчилися, панове!

18/07/2019 0

Жарти закінчилися, панове!

Спочатку трохи історії!
Влітку 1940 року війська нацистської Німеччини окупували країни так званого  Бенілюксу, незважаючи на проголошений ними нейтралітет. В результаті Гітлер  без особливих втрат завоював Бельгію, Голландію, Люксембург та Північну Францію.
В тій операції, яка носила назву «План Гельб», французи і англійці, знаходячись у складі союзницьких військових підрозділів у Бельгії,  були вщент розгромлені. Уряду Великої Британії не залишилося нічого іншого, як евакуювати свої експедиційні сили, а також кілька французьких дивізій.
Коли Францію союзники  полишили напризволяще, Німеччина розпочала другий етап операції, назвавши її «Рот». В таких  складних і вибухонебезпечних умовах ряд французьких політиків забажали миру з Гітлером. Скориставшись нестабільністю політичної ситуації в країні, німці обійшли лінію Мажіно, майже не відчуваючи військового супротиву. 14  червня 1940 року нацисти увійшли в Париж.
Завойовників з радістю зустріли прихильники “миру” з Німеччиною – впливові французькі політики на чолі з Філіппом Петеном, котрий публічно оголосив про перемир’я з агресором.
22 червня того ж року угода про таке перемир’я була підписана, що призвело до поділу Франції. Німеччина взяла під свій контроль північ і захід країни,  Італія, як її союзник, – південний схід, а решту (так звану «вільну зону») віддали маршалу Петену, голові режиму Віші (за назвою невеликого курортного містечка, куди перемістився французький уряд). І хоча Петен та його прибічники голосно запевняли про «національне відродження” Франції і свою турботу про мир та добробут французів,  реально уряд Віші залишався під абсолютним контролем Гітлера та його італійського друга – Муссоліні. Цей контроль, а фактично окупація, завершився тільки після висадки союзників у 1944 році.
l
Дехто запитає: «Для чого цей екскурс  в історію?». 
Поясню. Ситуація у Франції в далекому 1940 році особисто мені чимось нагадує нинішню ситуацію в Україні.
Справді-бо: путінська Росія анексувала український Крим, підтримала заколотників і сепаратистів на Донеччині і Луганщині, де воюють  бурятські  «трактористи» і  чеченські «добровольці», вільно розгулюють «відпускники» з російською зброєю. На кордоні з Україною Москва зосередила величезну кількість сучасного воєнного озброєння і тисячі військовиків особового складу.
Як нещодавно повідомив начальник управління верифікації  Генштабу ЗСУ Андрій Гудзь, загальна кількість особового складу, яку Росія утримує  вздовж кордону  з Україною в Луганській і Донецькій областях, а також в Криму, становить більше 80 тисяч військовослужбовців.
У Ростовській області дислокується понад 25 батальйонно-тактичних груп та продовжується активне формування 150-ої мотострілецької дивізії. Для керівництва військовими угрупованнями, у тому числі 1-им та 2-им армійськими корпусами, які розгорнуті на окупованій території України, функціонує оперативно-тактичний штаб у Новочеркаську  Ростовської області, що  входить до складу Південного військового округу.
До фактів, наведених паном Гудзем, додам ще один: за підрахунками наших спецслужб, кількість бойовиків, яких  інструктують і вчать росіяни, перевищує 50 тисяч чоловік.
l
Як на мене, перед реальною загрозою російської військової агресії, українські політики і державні чиновники мають зробити все, щоб зміцнити обороноздатність країни, захистити її кордони з півночі, сходу,  заходу й півдня, дати зрозуміти і Москві, і Берліну, і Парижу, і Лондону, і Вашингтону, що українці добре засвоїли уроки минулого й не дадуть повторитися трагедії, яка  мала місце у Європі всередині ХХ століття. Врешті-решт, не сваритися поміж собою, не обливати брудом один одного, що бачимо щодня на телеекранах у так званих «ток-шоу», які іноді нагадують бої гладіаторів, де перемагає не розум, а сила.
Аж ні: що не день,  то в Україні з’являється все більше політиків, серед яких значна частина  кандидатів в народні депутати, котрі закликають до перемир’я з Росією. Мовляв, народ, змучений війною,  прагне добросусідських стосунків з Московією,  відновлення економічних і політичних зв’язків із нею, а також відведення військ із зайнятих позицій. Характерно, що подібні заяви лунають і з боку кремлівських можновладців, мета яких – примусити нову українську владу вступити в прямі переговори із військовими злочинцями ОРДЛО, переконати світ, що трагедія на Донбасі – це внутріукраїнський  громадянський конфлікт, до якого Росія не має абсолютно ніякого стосунку.
Найстрашніше полягає у тому, що брехні Путіна та його оточенню вірить дедалі більша частина політикуму й населення Західної Європи, як, зрештою, інших країн світу. Вони наївно сподіваються, як і їх попередники  у часи  Другої світової війни, що новоявленого фюрера всія Русі-Московії вдасться задобрити, що він, дійсно, не хоче війни, а палко прагне допомогти українцям побудувати «мирне», «демократичне», «вільне» суспільство, яке буде хором скандувати: «Миру–мир!», «Україна – Росія: дружба навіки!» і тому подібні гасла.
Перейшовши в активний інформаційно-пропагандистський наступ на всіх фронтах ідеологічної (і не тільки!) боротьби за  світове панування, Москва під особливим прицілом тримає Україну. Це й зрозуміло: від результатів виборів до Верховної Ради, які відбудуться наступної неділі, 21липня ц. р., залежить подальша доля реалізації плану «Руській мір». Даремно дехто сподівається, що цей проект забуто. Ні, він живе у головах путінців, які тільки й мріють, щоб продовжити підступну війну проти української незалежності. Наразі – «холодну», а в разі потреби – й «гарячу». Недаремно ж бо президент Росії після телефонної розмови із Володимиром Зеленським терміново провів засідання ради національної безпеки й оборони. Головна тема – Україна, без якої відновлена російська імперія, про яку вдень і вночі мріє кремлівська крихітка Цахес, неможлива.
l
У цій війні Москва на повну потужність використовує українську «п’яту колону», яка цілодобово біснується на провідних телеканалах і галасує про потребу дружби з Росією, необхідністьперемогти на парламентських виборах «партію війни», до якої українофоби зарахували всіх, хто не скорився агресору і захистив Україну, підтримати «партію міра» в особі Медведчука, Бойка, Рабіновича, Шуфрича та іже з ними. Що за цими словами приховується, ми здогадуємося: капітуляція української влади на 28-му році Незалежності, поступова  політична й економічна окупація, а також відновлення русифікації і комунізації країни, до чого закликають кернеси, добкіни, королевські, ківи та їм подібні, як писав Володимир Винниченко, «українські гниди».
Мрії про мир, дружбу і співпрацю з Гітлером призвели до найкровопролитнішої війни у Європі і цілому світі у 1940-их роках, поневолення десятків цивілізованих країн, очільники яких були не найдурнішими людьми, але занадто довірливими і слабкодухими. Тому невипадково Франція, з якої ми почали наші нотатки, згодом жорстоко поплатилася за наївність і надмірну миролюбність маршала Петена та його однодумців, яких по війні спіткала заслужена кара.
Щоб не поплатитися й нам, не втрапити на «гачок» самозваних «патріотів» і «захисників» України, які в дійсності є агентами Кремля і його спецслужб, добре думаймо, за кого голосувати наступної неділі.
Як це жорстоко не звучить з моїх вуст, але кажу відверто: «Жарти закінчилися, панове! Маємо обрати  собі або славу, або безчестя. Третього не дано».
Гадаю, це розуміють і на Печерських пагорбах у Києві. Але ще більше, напевно, усвідомлюють небезпеку, яка нависла над державою, учасники АТО/ООС, ветерани бойових дій різних поколінь, представники національно-патріотичних сил. Хочеться вірити, що кров, пролита учасниками боротьби за незалежну Українську державу,  не виявиться звичайною водицею, яку деякі теперішні політикани готові легковажно проміняти на ілюзорний мир з агресором.
На них і надія.
Ярема ГОЯН.
Спочатку трохи історії!
Влітку 1940 року війська нацистської Німеччини окупували країни так званого  Бенілюксу, незважаючи на проголошений ними нейтралітет. В результаті Гітлер  без особливих втрат завоював Бельгію, Голландію, Люксембург та Північну Францію.
В тій операції, яка носила назву «План Гельб», французи і англійці, знаходячись у складі союзницьких військових підрозділів у Бельгії,  були вщент розгромлені. Уряду Великої Британії не залишилося нічого іншого, як евакуювати свої експедиційні сили, а також кілька французьких дивізій.


Повідомлення в номер

«Містечко майстрів» полонило Ковель

«Містечко майстрів» полонило Ковель

«Містечко майстрів» полонило Ковель

Удень 7 липня, в рамках відзначення Дня міста Ковеля, наймасовішою локацією для ковельчан та гостей міста був  парк культури і відпочинку ім. Лесі Українки. Тут вже традиційно відбулася виставка-ярмарок “Містечко майстрів”, де народні умільці з Волині та інших куточків України демонстрували свою творчість і талант.
Передусім, увагу привертали вишукані в ряд новенькі автомобілі. Їх презентувало ТОВ «Богдан-Авто Луцьк» – офіційний дилер автомобілів Hyundai та Haval. Корисною була інформація від Ощадбанку про вигідне кредитування в разі купівлі цих транспортних засобів. 
У День міста ковельчани мали можливість продегустувати смачну натуральну продукцію торгової марки «Поліська м’ясна компанія» з Луцька. На ринку компанія уже четвертий рік, має крафтове виробництво м’ясної продукції  (крафтове виробництво – це не масовий товар, створений на великих потужностях, а невеликі підприємства, – авт.). Товари цієї торгової марки зустрічаються переважно на прилавках магазинів міст-мільйонників: Києва, Дніпра, Харкова, Одеси, Львова. Ковельчани на свій смак обирали сирокопчені чи в’ялені ковбаси, копчені реберця, ковбасу з прянощами чи італійським пармезаном, в’ялені м’ясні чіпси, бастурму та ін. 
Виставку доробків своїх вихованців широко розгорнув Палац учнівської молоді ім. Івана Франка. А гуртківці закладу організували для бажаючих майстер-класи. 
За одним із столиків працювали Ангеліна Мостика та Богдана Поліщук, які займаються у гуртку «Чарівна майстерня» (керівник Наталія Ткачук). Дівчата виготовляли ляльку-дзвіночок. Школярі охоче відвідують цей гурток, адже навчаються створювати ляльки-мотанки, вироби з фетру, вовни, декоративні вазони (ці вироби можна було побачити на представлених стендах). Наталія Адамівна каже, що й сама багато вчиться, знайомиться з новими методиками рукоділля, бере участь у тематичних семінарах.
На заняттях гуртка «Чарівний клубочок» (керівник Галина Леончук)  діти оволодівають різними техніками виготовлення виробів з ниток, зокрема, набивання голкою, плетіння гачком.
Майстер-класи настільки сподобалися юним ковельчанам, що багато з них теж  виявили бажання відвідувати гуртки Палацу учнівської молоді.
Станція юних техніків зібрала навколо себе юних конструкторів, любителів авіамоделювання. Керівники та вихованці гуртків СЮТ представили також майстер-класи з бісероплетіння, виготовлення повітряних зміїв, виробів в стилі орігамі. А дев’ятикласник Вербської школи Арсен Ковальчук власноруч змайстрував радіокерованого кораблика, якого гуртом запускали в міському фонтані.
Керівники гуртків станції юних натуралістів Ольга Кот та Олена Скрипіна презентували лікарські трави, які власноруч вирощують на лікарському городі закладу. Ковельчанам та гостям міста вони пропонували  лимонно-м’ятний напій «Мохіто натураліста», виготовлений за власним рецептом. До речі, журналісти теж високо оцінили тонізуючий нектар з чудовим смаком та ароматом. 
Наступні учасники свята, з якими ми познайомилися у «Містечку майстрів» – лучани. Надія представляла у Ковелі мило ручної роботи. Запашні, різної форми та кольорів вироби, зацікавили багатьох людей. Шматочки мила у вигляді бутерброда з ікрою, мандаринки  чи малинки стали чудовим сувеніром для близьких.
Наше мило гарно пахне, не викликає алергії, безпечне для діток. До складу входить гліцерин, тож мило добре зволожує, – каже пані Надія, яка вже не вперше привозить свої роботи до Ковеля.
Її колега  – майстер Вікторія дивувала дерев’яними ключницями у формі будиночків, оздобленими різними позитивними написами.
Подружжя Тетяна й Віктор з Рівного (майстерня «Вісімка»), зацікавили присутніх дитячими іграшками ручної роботи. Вони настільки детально та філігранно виготовлені, що на маленькому столику можна розгледіти настільну лампу, а на вмивальнику – мініатюрну сантехніку. Лялькові будиночки, маленькі ліжечка, шафи, м’які куточки стали справжньою спокусою для дітей. 
Ряд торгових яток представляли вишукану біжутерію: намисто, перстні, сережки, браслети. Милували погляд яскраві вишиті сорочки та сукні, плетені кошики, різноманітні вироби з дерева, свічки ручної роботи та інші сувеніри. Бажаючі мали нагоду замовити портрет у вуличного художника. Окремо варто відзначити чудові роботи з бісеру вихованців громадської організації «Реабілітаційний центр». 
Популярними на ярмарку були й продукти бджільництва. Швидко розкупили ярмаркувальники духмяну випічку від торгової марки «Скиба». 
У глибині парку публіку приваблювала яскраво-червона машина від торгової марки «Забіяка». Цей фуд-трак часто подорожує Україною, представляючи смачні страви від «Забіяки». Тут можна було замовити сендвічі, бургери, ребра, хот-доги за оригінальними рецептами, популярні фірмові ковбаски.
А от «родзинкою» паркової локації, без перебільшення, можна назвати ресторан виїзної торгівлі “Козацька кухня зі Львова”. Масштаби вражали! У величезних казанах на вогні мліли апетитні запечені свинячі рульки, парував плов, на широкій пательні смажилась в олії картопля. Аромат шашликів та домашньої ковбаси лоскотав нюх кожному перехожому. Черга до цієї ятки не закінчувалася до вечора.
Нам було дуже цікаво поспілкуватися з власником закладу харчування Ігорем Малюгою, який особисто готував для ковельчан. Усіх таємниць приготування смаколиків пан Ігор, звичайно, не розкрив, але розповів, що уже багато років професійно займається організацією виїзного громадського  харчування. 
– Звичайно, маю власні оригінальні рецепти. Наприклад, у маринад для шашлику входить 28 спецій.  Раджу скуштувати наші печені рульки, які на вогні мліють в спеціальному соусі із спеціями, зокрема, солодкою паприкою, часником, смаженою цибулькою, тож дуже соковиті і ніжні. Ще у меню – квасоля по-мадярськи з м’ясом і овочами, плов, шашлики, домашні ковбаски, овочі гриль, свіжі салати.
Нашу “Козацьку кухню” добре знають в Україні, нас часто запрошують на різні фестивалі та загальноміські заходи. Ковель ми дуже любимо, тому уже кілька років поспіль їздимо до вас на свято, – зазначив Ігор Малюга.
Дітей у парку чекали неймовірно захоплюючі розваги. Величезні гірки, батути, фотозони, багато ігрових осередків, солодкі смаколики – все це подарувало юним чимало щасливих моментів. А ще малюки охоче каталися на рожевому паровозику та симпатичних маленьких поні.
Гарна атмосфера, позитивні емоції, цікаві зустрічі супроводжували наш День міста, тож можна впевнено сказати, що свято у Ковелі вдалося і надовго запам’ятається його учасникам незабутніми, яскравими враженнями. 
Світлана ЛЯШУК.
НА ЗНІМКАХ: учасники та гості «Містечка майстрів» під час Дня міста у Ковелі.
Фото автора та 
Мирослава ДАНИЛЮКА.
Удень 7 липня, в рамках відзначення Дня міста Ковеля, наймасовішою локацією для ковельчан та гостей міста був  парк культури і відпочинку ім. Лесі Українки. Тут вже традиційно відбулася виставка-ярмарок “Містечко майстрів”, де народні умільці з Волині та інших куточків України демонстрували свою творчість і талант.
Передусім, увагу привертали вишукані в ряд новенькі автомобілі. Їх презентувало ТОВ «Богдан-Авто Луцьк» – офіційний дилер автомобілів Hyundai та Haval. Корисною була інформація від Ощадбанку про вигідне кредитування в разі купівлі цих транспортних засобів. 


З неопублікованого

«Все життя - один політ»

22/12/2016 / / 0

«Все життя  - один політ»

З нагоди 55-ти річчя від дня народження волинського поета зібралися шанувальники творчості Василя Слапчука на годину поезії в актовій залі гуртожитку Ковельського професійного  ліцею. Слапчук Василь Дмитрович – сучасний вітчизняний поет, драматург, літературний критик.

Надія Дятел.

Семінар для педагогів у Люблинці

16/12/2016 / / 0

Семінар для педагогів у Люблинці

Нещодавно на базі ДНЗ смт Люблинець відбувся семінар для педагогів дошкільних навчальних закладів «Національно-патріотичне виховання в дошкільному закладі на традиціях українського народу». Його метою було ознайомлення та практичний показ слухачам форм та методів  організації патріотичного виховання у дошкільному закладі.

 

 

Знайшов зброю – повідом поліцію

16/12/2016 / / 0

Знайшов зброю – повідом поліцію

Звичайно, більшість зброї є зареєстрованою та перебуває у законному користуванні, але багато є й таких, хто якимось чином заволодів вогнепальною зброєю і забув або просто не забажав повідомити про неї відповідні органи.

 

Скажи моїй мамі, що я хочу жити

04/11/2016 / / 0

«Скажи моїй мамі, що я хочу жити!» 

1 листопада ц.р. в кімнаті відпочинку в гуртожитку Ковельського професійного ліцею відбулася бесіда «Скажи моїй мамі, що я хочу жити!». В цей день учні, що проживають в гуртожитку під керівництвом вихователів В. П. Рощук та В. П. Остапука намагались розкрити перед молоддю суть духовного життя людини, розширити їх знання про цінність життя і особливо про життя ще ненародженої дитини...

 Катерина  Яцина.

У ліцеї – майстер-клас для перукарів

04/11/2016 / / 0

У ліцеї – майстер-клас для перукарів

Нещодавно  на базі Ковельського професійного ліцею у майстерні перукарів відбувся майстер-клас з основних форм базових жіночих стрижок.

Ірина Кузьмик.