Паска в мультиварці

Паска в мультиварці – це чудовий рецепт для тих, у кого немає багато вільного часу для її приготування.

Інгредієнти: 4 склянки борошна; 1 склянка молока; 50 г дріжджів; 5 столових ложок цукру; 1 пакетик ванільного цукру; дрібка солі; 4 столових ложки олії; 2 яйця; 100 г родзинок.

Спосіб приготування:

Паска в мультиварці готується дуже просто:

В ємності змішати молоко, два яйця, 2 склянки борошна, цукор та олію. Добре перемішати вінчиком, щоб отримати тісто без грудочок.

Додати ще дві склянки борошна та пакетик ванільного цукру. Ще раз змішати, але на цей раз руками.

В процесі можна додавати ще борошна, якщо вам здається, що тісто надто рідке.

Додати родзинки та продовжувати перемішувати руками.

Чашу від мультиварки змастити вершковим маслом (щоб майбутня паска не пригоріла), викласти тісто.

Обрати режим “хліб” на 3 години. Коли паска в мультиварці готова, викласти її з чаші на тарілку.

Можна приготувати будь-яку глазур чи прикрасити паску розтопленим шоколадом.

Паска в мультиварці – це чудовий рецепт для тих, у кого немає багато вільного часу для її приготування.

Інгредієнти: 4 склянки борошна; 1 склянка молока; 50 г дріжджів; 5 столових ложок цукру; 1 пакетик ванільного цукру; дрібка солі; 4 столових ложки олії; 2 яйця; 100 г родзинок.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 198

Від четверга 

до четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 215

ОВЕН. На роботi доведеться докласти зусиль, щоб вiдповiдати вимогам начальства. В середу будьте уважнi при виконаннi будь-якого завдання.

ТЕЛЕЦЬ. Тиждень багатий  подiями. Бажано вiдкласти серйознi справи на наступний тиждень, займiться творчiстю i особистими проблемами. 

БЛИЗНЮКИ. Майже без особливих зусиль отримаєте бажане. Можлива пiдтримка з боку друзiв i покровителiв. 

РАК. Інтуїцiя допоможе спланувати найближчі подiї, що, поза сумнiвом, пiде на користь. Середа, можливо, подарує кiлька перспективних шансiв.

ЛЕВ. Тиждень пiдходящий для створення внутрiшньої рiвноваги i руху вперед.  Будьте уважнi з довколишніми, не нехтуйте думкою близьких. 

ДIВА.  Мобiлiзуйте умiння ладнати з людьми. Бiльше часу присвячуйте дому, близьким.

ТЕРЕЗИ. Наполегливiсть i увага до деталей допоможуть досягти  бажаного. В кiнцi тижня актуальна проблема може благополучно розв’язатися.

СКОРПIОН. Побачення i зустрiчi порадують. Вiвторок i п’ятниця – майже iдеальнi днi, щоб зайнятися пiдготовкою i реалiзацiєю серйозних планiв. 

СТРIЛЕЦЬ.  У вiвторок може виникнути ефект дежавю.  У суботу успішно вирішаться сiмейнi проблеми.

КОЗЕРIГ. Зорі радять бiльше уваги приділити професiйним обов’язкам.  Усерединi тижня можете опинитися перед вибором нового шляху для кар’єри, але не доводьте себе до перевтоми. 

ВОДОЛIЙ. Тиждень  напружений, але плiдний. Успiх в справах проявлятиметься поволi, але грунтовно, i це додасть упевненостi у власних силах. 

РИБИ. Казковий тиждень, кар’єра i свiтське життя блискучi, як нiколи. У середу подiї можуть подарувати несподіваний поворот. 

Степан ЗОРЕПАД.

ОВЕН. На роботi доведеться докласти зусиль, щоб вiдповiдати вимогам начальства. В середу будьте уважнi при виконаннi будь-якого завдання.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 513

Погода в Ковелі  

30 березня – 5 квітня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 282

Бажаю здоров'я, 

шановні українці!

Сьогодні 26 березня наша Національна гвардія відзначає свій день, і буде правильно, якщо всі ми разом подякуємо нацгвардійцям. За те, як Нацгвардія разом з усіма нашими воїнами потужно б'ється за Україну. Подякуємо за міцність і силу в битві за Донбас. За оборону Бахмута й Авдіївки. За героїчний захист Маріуполя й "Азовсталі". За бої на Луганщині. За бої на Київщині, за битву за Київ. Разом з усіма силами оборони й безпеки України гвардійці гнали окупанта з північних областей нашої держави, із Харківщини. Тримають оборону на півдні, на Запорізькому напрямку.

Я дякую всім гвардійцям: солдатам, сержантам, офіцерам, командуванню! Дякую всім, хто допомагає підрозділам Нацгвардії, хто тренує бійців, забезпечує їх усім необхідним, допомагає з лікуванням після поранень, із реабілітацією.

Сила України – це сила всіх, хто б'ється за Україну й хто допомагає бійцям. І уявити нашу державну силу без Національної гвардії просто неможливо.

Сьогодні була нарада з військовими – спеціальна військова зустріч, особливе коло учасників. Провів також наради із сектором безпеки, із розвідкою.

Оборона, посилення нашого захисту – причому як від зовнішньої загрози, так і від внутрішніх загроз. Готуємо наші відповідні кроки.

Постійно, незмінно максимум уваги – ситуації на передовій. Жорстоким боям, які щодня забирають життя наших людей і щодня потребують незмінної мобілізованості нашої держави й суспільства.

Це неправильно, це несправедливо, коли в наших бійців, які приїжджають з передової, з'являється таке відчуття, ніби для багатьох у тилу війна вже скінчилася. Для тих, хто не просто далеко від Донеччини чи Нікополя, від Салтівки, від прикордонних районів Сумщини, від Запоріжжя... А хто подумки далеко від окопів, від щоденного болю українців.

Зараз так само, як і рік тому, не можна бути подумки далеко від війни, хоч завдяки нашим воїнам реальні бойові дії відбуваються справді географічно далеко від багатьох. Зараз так само, як і рік тому, важливо, щоб якнайбільше українців допомагали захисту держави, допомагали акумуляції світової підтримки заради нашої перемоги.

Дорогі українці! Підтримуйте наших бійців завжди, коли це можливо. Не забувайте й про збори волонтерів і долучайтеся, коли маєте змогу.

Дуже важливо, щоб усі, хто має інформаційний вплив, брали участь в інформаційній роботі. Це стосується не лише журналістів. Це стосується всіх, хто може поширювати правду про агресію. Хто здатен нагадувати світу про українців і українок, які пройшли через окупацію, через втрати... Про те, що Україна б'ється за свободу та справедливість і для нашого народу, і для всіх націй, яким загрожує російська тиранія. Світ має чути так само інтенсивно, як і минулого року, що агресія проти України триває. Має чути, що припинити війну вже цього року, звільнити Україну від російського зла вже цього року – це спільне завдання цивілізованого світу. Бо цивілізований означає, зокрема, й рішучий захищати цивілізованість.

Зустрівся із послом доброї волі ЮНІСЕФ ОрландоБлумом та командою ЮНІСЕФ – організації, яка займається гуманітарною підтримкою й захистом дітей. ОрландоБлум давно й змістовно працює із цим напрямом. Він уже був в Україні, на нашому Донбасі, ще до повномасштабної війни. І знає, що принесла ця агресія, наскільки повномасштабними мають бути зусилля світу, щоб її зупинити, щоб відновити Україну після війни.

Ми обговорили питання відбудови нашої країни, нашої шкільної інфраструктури. Я вдячний за цю допомогу. Ми домовилися, щоб наші команди працювали над кількома напрямами.

Зокрема, це питання повернення наших дітей, які були силою вивезені в Росію, це створення бомбосховищ для наших діточок. І третє – це технічне забезпечення дистанційного навчання в тих районах і областях, де неможливо навчатись офлайн через відповідні загрози.

Сьогодні, як і завжди, відзначу наших воїнів, які дали вагомий результат Україні за минулу добу, за цей день, загалом за цей тиждень.

Дякую всім нашим зенітникам "Півночі", усім, хто захищає наш державний кордон, усім, хто своєю відвагою та влучністю привчає ворога до того, що Україну Кремлю не взяти.

Слава Україні!

Бажаю здоров'я,  шановні українці!

Сьогодні 26 березня наша Національна гвардія відзначає свій день, і буде правильно, якщо всі ми разом подякуємо нацгвардійцям. За те, як Нацгвардія разом з усіма нашими воїнами потужно б'ється за Україну. Подякуємо за міцність і силу в битві за Донбас. За оборону Бахмута й Авдіївки. За героїчний захист Маріуполя й "Азовсталі". За бої на Луганщині. За бої на Київщині, за битву за Київ.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 231

Ніна Горик 

в гостях 

у ковельчан

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 271

Шановний і дорогий читачу! Мене, як і тебе, непокоїть проблема сенсу нашого існування на цій грішній голубій планеті під назвою "Земля". Здавалось би все просто: твори добро, випромінюй із душі любов, до всіх життєдайних справ докладай духу Господнього – ось і весь рай! Погодься, що рай не треба шукати на небі – він в душі твоїй. І скільки Бога в ній, стільки й раю.

l

На жаль, існує інший бік медалі. Він позначений злістю диявола. В переліку вигнанців із раю метушиться хижа армія путіна-люцифера. Це її жерці ставлять під сумнів саме право людини на життя.

Тінь сатанинської агресії впала на Грузію, Сирію, сьогодні – на Україну. Поглянь, читачу, на земний глобус, і ти зрозумієш, що епіцентр сатанинської імперії – московія. Це утворення сповідує злочинну тезу: "У нас – бомби і ракети. Тремтіть, європейці: ми можемо вдарити навіть  по вашому парламенту". Московія безкарно (протягом століть) розв'язує смертоносні війни, залишаючи після себе ріки крові, смерть, руїну і прокляття матерів та вдів. Безбожний диктатор вважає себе непереможним кощеєм безсмертним, хоча насправді є карликом-чахликом отруйним. 

Тому цілком закономірно, що європейська правова інституція видала ордер на арешт злочинного диктатора.

 І є народ, якого правди сила ніким звойована ще не була. Встають сини і дочки, батьки і матері на захист роду прадавнього, землі прапрадівської, історії славної, звитяжної. На вівтар Незалежності жертвують свої життя. Не царі, а прості воїни світла творять історію. 

Олександр Мацієвський є прикладом такого безстрашного, жертовного патріотизму та гідності. Через критичні обставини, в умовах запеклого бою, він потрапив у полон до орків. Перед вступом до ЗСУ Саша казав матері: " В полон я не здамся. Останньою гранатою підірву себе і ворогів". У тому бою у нього не залишилося ні гранати, ні патрона. І тоді він кинув в обличчя ворогів: "Слава Україні!".

Цей вибух душі і серця став гучнішим за вибух гранати чи ракети С-300, могутнішим за каркання путіна. Він пролунав на весь світ, як символ незламності, як поклик волі, як гімн козацького роду, яким так гордився Олександр.

Президент України Володимир Зеленський присвоїв Олександру Мацієвському звання Героя України.

l

Кривавить земля українська. Крізь біль, горе та сльози чути: "Ми переможемо!". "Як, чим і коли?" – запитують скептики. Я не експерт, але вірю, що так і буде.

В неділю, 19 березня цього року, в Ковелі відбулась знакова духовно-патріотична подія – біля новобудови храму в ім'я блаженного Василя Величковського вірні греко-католицької церкви відтворили хресну ходу по віртуальній дорозі страждань Ісуса Христа: 15 стацій, тобто зупинок, Ісуса від судилища до Голгофи.

В Єрусалимі по тій реальній дорозі страждань я проходив п'ять разів, і кожен раз із неймовірними переживаннями та відчуттями. Ти ступаєш там, де ступав 2 тисячі років тому сам Господь. В терновому вінку він, закривавлений і знесилений, ніс важкий хрест. Падав. Вставав. І йшов далі – до слави та вічності. Ось стація, на якій Його мати, пресвята Марія, надихає та заспокоює Сина. На іншій – свята Вероніка витирає хустиною кров і піт з чола Стражденного. За тим Його зустрічають і оплакують жінки Єрусалимські. Кожну стацію ти пропускаєш через своє серце і співпереживаєш ті муки Христові, і сам міняєшся. Миті незабутні!

Так ось, о. Іван Дутка, настоятель храму, ігумен монастиря блаженного Миколая Чарнецького  о. Роман та священники інших парафій відтворили (навколо церкви) кожну стацію дороги страждань Ісуса Христа, і разом з тим мук, життєвого подвигу блаженного Василя Величковського.

Кілька слів про історію подвижництва владики. У тридцятих роках ХХ століття він – активний місіонер віри христової на теренах Ковельщини та Волині. Саме о. Василій домігся, щоб церква св. Юрія, що знаходилась у віданні польського воєнного відомства, була передана в оренду греко-католикам, звернувшись до самого Юзефа Пілсудського.

Повоєнний НКВС заарештував священника і піддав довготривалим тортурам, а потому його засудили до смертної кари. Згодом вирок був змінений: священник отримав 10 років концентраційних таборів у далекій Воркуті. Не зламався, вистояв і не зрадив віри. Позиція Величковського у ставленні до засудження повчальна – він своє заслання вважав зміною місійної діяльності. В холодних бараках відправляв Божественні літургії. Для святого причастя чашою була консервна банка, а престолом служив звичайний ящик або стілець.

Засуджені його поважали, безбожні тюремники терпіли. Сила молитви і віри була вища за зло. Йому давали ліки смерті уповільненої дії. Та знущання, зневага, голод і холод не зламали його. Це була свята перемога, яка є світлом для кожного з нас у непростій боротьбі з агресором. 

l

Та повернімося до хресної ходи. Слухають віряни молитовне слово отців святої церкви про страждання Ісуса, і разом з тим про муку і подвиг Святого Василя Величковського. І в єдності моляться. Від стації до стації несуть важкий хрест. О, мій читачу! Треба бачити, як жінки наввипередки спішать торкнутися хреста, покласти його на своє плече, щоб легше було Ісусові. Бог бачить це священне дійство і дарує сонячну, теплу, з благодатним вітерцем погоду. Воістину, як мало потрібно праведній людині, щоб відчути мить щастя!

Остання стація. Віряни  заходять у храм. Молитовний зал просторий, з гарною акустикою. Тут ще немає ні вікон, ні дверей, але є переможний дух віри Христової – нашої рідної, української. Саме цей дух наснажує церковну громаду на будівництво храму і збір коштів.

Це таки диво – за короткий термін возвести сакральну споруду, яка сьогодні виблискує гарною бляхою і золотом бані та хреста. І ще раз повторюсь – творити праведне духовне життя, відстоювати та захищати його – це і є сенс існування. А хресна хода, яка розпочалася із смутком у душі, перетворилась на духовне свято із піднесеною до небес молитвою, напутним душевним словом отців і радісним співом найменших.

Згадалися поетичні рядки, написані мною на Святій Землі в Єрусалимі.

Ступаєм там, де Сам ішов,

І обпікає п'яти кам'яна дорога.

І кожна стація все знов і знов

Нас впевнено наближує до Нього

І нашої святої Перемоги.

Анатолій СЕМЕНЮК. 

Шановний і дорогий читачу! Мене, як і тебе, непокоїть проблема сенсу нашого існування на цій грішній голубій планеті під назвою "Земля". Здавалось би все просто: твори добро, випромінюй із душі любов, до всіх життєдайних справ докладай духу Господнього – ось і весь рай! Погодься, що рай не треба шукати на небі – він в душі твоїй. І скільки Бога в ній, стільки й раю.

ххх

На жаль, існує інший бік медалі. Він позначений злістю диявола. В переліку вигнанців із раю метушиться хижа армія путіна-люцифера.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 295

Світло, яке пронизує темряву. Світанок, що завжди наступає після нічних сутінків. Ось такі пейзажі "ловила" фотокамера ковельчанина Максима Бурди протягом служби у лавах ЗСУ. Багато його фоторобіт ми бачимо саме такими – символічними для України: поступово, але невпинно до нас повертається украдене темрявою світло…

24 березня у ковельській Галереї мистецтв відкрилася воєнна фотовиставка світлин "Небесний Фотограф" солдата ЗСУ, фотографа та активіста міста Ковеля Максима Бурди, який організували 26 січня 2023 року в районі Бахмута на Донеччині. Захід присвячений пам'яті Героя, адже ця виставка, яку організували його рідні та друзі, – давня мрія Максима, яка сьогодні стала реальністю.

Переглянути фотосвітлини та вшанувати пам'ять полеглого прийшли представники міської влади, друзі, одногрупники, побратими та небайдужі мешканці громади.

Давню мрію Максима здійснили його рідні за активної підтримки Ковельської міської ради. 

"Ось і настав той день, про який так мріяв Максим. Яким би щастям було, якби цю виставку він міг би споглядати сам. Але не судилося. Він загинув за кілька днів до свого 26-річчя під Бахмутом. Тапер йому назавжди двадцять п'ять, – говорить міський голова Ігор Чайка. – Стоячи тут, в оточенні цих прекрасних фотографій, дивишся на світлу й радісну посмішку Максима, розумієш, що при всьому трагізмі – це все-таки виставка про життя, про безсмертя, про безмежну любов Героя до своєї мами Ірини Миколаївни, коханої дівчини Марії, друзів, з якими гуляв вулицями рідного міста. І оце відчуття життя, відчуття прекрасного він не втратив навіть на війні, поряд зі жорстокістю, темрявою і постійною загрозою смерті. 

Переконаний, що ця виставка подорожуватиме країною, і все більше людей дізнається, яким був ковельчанин, український воїн, Герой Максим Бурда. Незабаром частину цієї виставки побачать за океаном, адже наші партнери з американського міста Шамблі зацікавилися роботами Максима. Також про своє бажання бачити його фотороботи вже повідомили й інші міста –партнери Ковеля, зокрема, польський Бжег Дольний".

Чимало сил для підготовки цієї виставки доклала дівчина Максима Марія Лукашук, з якою вони планували одружитися.

"Майже два місяці нам знадобилося, аби втілити мрію Максима в життя. Впродовж цього часу ми відбирали фото, давали їм назви, технічно оформляли, створювали макети, – згадувала пройдений шлях до відкриття омріяної її коханим виставки Марія Лукашук. – Усі представлені тут фото умовно можна поділити на дві категорії: ті, що були зроблені протягом 2022 року, коли Максим перебував на навчаннях, і ті, які були зроблені в 2023 році, коли виконував бойові завдання біля Бахмута".

Детально, так, аби нічого не забути і не пропустити, розповідала Марія про фототвори її коханого Максима, про відчуття, які вони викликали у них.

На виставці можна побачити фотороботи, які знайомлять з головними фактами з біографії Максима, а також з побратимами, з якими починав свій військовий шлях. Поряд можна побачити світлини, що демонструють різні навчальні ситуації, військову рутину та відносний відпочинок, портрети його побратимів. Далі – роботи, споглядаючи які, можна помітити певний перелом – перехід його військової служби в більш важкий період, коли він виконував завдання біля Бахмута.

"Велику роль у житті Максима відігравало число "24", – продовжує розповідати дівчина Героя. – 24 лютого розпочався його військовий шлях. Також на цей день припадає наша річниця. 24 березня ми відкриваємо його виставку, яка буде діяти до 24 квітня. 

Максим багато розповідав про свою мрію, до якої горіла душа, для нього було важливо, щоб ця виставка відбулася навіть після смерті. Сьогодні дуже вдячна всім, хто допомагав втілити цю мрію у життя".

Вірним другом, до кінця відданим своїй справі, який завжди йшов до своєї мети, життєрадісним, добрим та чесним – таким залишився Макс у пам'яті друзів та одногрупників, котрі того дня ділилися спогадами про нього.  

А й справді, Максима Бурду знали як сміливу, надійну і дуже щиру людину. За особливу мужність  і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, наш земляк був посмертно нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня. 

До повномасштабного вторгнення Максим працював весільним фотографом, був співзасновником молодіжного хабу "Ватра – правильний простір", учасником молодіжної ради, членом партії "Національний корпус", добровольцем тероборони, солдатом Збройних Сил України.

Народився Максим Бурда 30 січня 1997 року в м. Ковелі. Ще з дитинства займався спортом та брав участь у військово-патріотичному таборі "Волинська Січ". Навчався в Національному університеті "Острозька академія", де здобув ступінь магістра спеціальності "Журналістика". Свою дипломну роботу присвятив воєнній фотографії, адже займався мистецтвом фотографування ще з шкільних років. Саме фотографія запалювала очі Максима неймовірним світлом та надихала жити і творити. 

Вже у дев'ятому класі юнак відзняв перше весілля. Рідним казав, що стане найвідомішим фотографом у світі і вперто йшов до своєї мети. Постійно відшліфовував майстерність, навчався, підвищував кваліфікацію, купував якісну апаратуру та читав спеціалізовану літературу. 

Працював фотографом, часто брав участь у різних соціальних проєктах. Не покинув свого захоплення і під час військової служби, яку проходив у складі 3-ї Окремої Штурмової Бригади, де виконував завдання зі знищення окупантів. Служив у взводі вогневої підтримки, був оператором безпілотника, займався аеророзвідкою.

Перебуваючи під постійними обстрілами, Максим лишився вірним своєму справжньому покликанню. Символічним є його позивний "Фотограф", який він обрав під час вступу до лав ЗСУ. Через світлини він фіксував побут, навчання, портрети своїх побратимів, непрості емоції, які викликає війна.

Восени 2022 року Максим Бурда створив телеграм-канал, присвячений воєнній фотографії. Збройні Сили України неодноразово публікували його роботи на своїх офіційних сторінках. І вже під час служби талановитий фотограф отримував багато пропозицій щодо організації його персональних виставок в різних містах України. 

До цієї виставки увійшло 140 світлин різного формату. Роботи сильні та вражаючі, які змушують задуматися та переосмислити життя.

Фотосвітлини Максима Бурди можна буде переглянути та придбати до 24 квітня у Галереї мистецтв, що вулиці Незалежності, 89.

Частина коштів з продажу фоторобіт та листівок буде перераховано до благодійного фонду "Янголи Азову", що опікується пораненими, полоненими бійцями та їхніми родинами.

Вікторія ЗІНЧУК.

Фото з архіву 

Ковельської міської ради.

Світло, яке пронизує темряву. Світанок, що завжди наступає після нічних сутінків. Ось такі пейзажі "ловила" фотокамера ковельчанина Максима Бурди протягом служби у лавах ЗСУ. Багато його фоторобіт ми бачимо саме такими – символічними для України: поступово, але невпинно до нас повертається украдене темрявою світло…

24 березня у ковельській Галереї мистецтв відкрилася воєнна фотовиставка світлин "Небесний Фотограф" солдата ЗСУ, фотографа та активіста міста Ковеля Максима Бурди, який організували 26 січня 2023 року в районі Бахмута на Донеччині. Захід присвячений пам'яті Героя, адже ця виставка, яку організували його рідні та друзі, – давня мрія Максима, яка сьогодні стала реальністю.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 339

Заснувати сад чи теплицю, швейне підприємство чи навіть косметичну компанію, а також – розширити вже існуючий бізнес. Навіть під час війни українці наважуються започаткувати власну справу та створювати нові робочі місця. 

Щоби допомогти громадянам зменшити безробіття, розвивати свій бізнес, і, як наслідок, підтримувати економіку, держава продовжує допомагати вже працюючим та майбутнім підприємцям. У липні минулого року урядовці запустили грантову програму єРобота, в рамках якої вже видали майже 4 тис. грантів на понад 1,5 млрд.  гривень. Прийом заявок триває і зараз. 

Як працює єРобота та хто може отримати кошти на свою справу, розповідають у Центрі громадського моніторингу та контролю.  

Хто та скільки грошей може отримати на власну справу?

Сума на фінансування бізнесу за програмою Єробота залежить від галузі та масштабів підприємства. На старт малого бізнесу (програма "Своя справа") – дають мікрогранти до 250 тис. грн, на розвиток садівництва можна отримати до 400 тис. за гектар площі, а для створення тепличного господарства – до 7 мільйонів грн (програми "Свій сад" та "Своя теплиця"). Для масштабування виробництва переробних підприємств (програма "Новий рівень") можна претендувати на грант до  8 мільйонів гривень.

Отримати гроші на старт або масштабування власного бізнесу від держави може будь-який підприємець від 18 до 65 років, який має зареєстровану юридичну особу або ФОП.  Із головних вимог – розробити реалістичний та ефективний бізнес-план та раніше не користуватись грантовою підтримкою єРобота.

Що зробити, 

щоб подати заявку на грант?

Щоб отримати грант від єРобота, необхідно заповнити заявку на порталі Дія та прикріпити до неї документи для вашої категорії. Зокрема, для програми "Свій сад" потрібно надати план насаджень. А для програми "Своя теплиця" – проєкт будівництва теплиці. У категорії "Своя справа" треба підготувати  бізнес-план. Бізнес-план необхідний і для програми "Новий рівень", а після успішної перевірки треба буде додатково надати фінансові документи: фінансову звітність, розшифровку розрахунків, договори оренди тощо.

Як написати успішний бізнес-план?

Щоб не допустити помилок під час написання бізнес-плану, варто скористатися кількома порадами. Зокрема, фахівці рекомендують пройти навчання від Державного центру зайнятості: повідомлення про тренінги є на офіційних сторінках установи. Варто приділити особливу увагу дохідній та розхідній частині бізнесу: їхня невідповідність – найпоширеніша помилка у бізнес-планах. За необхідності радять навіть звернутися по консультацією до працівників банку. Також варто ознайомитися зі зразком бізнес-плану, який розміщений на порталі Дія. До речі, бізнес-план при здобутті гранту єРобота можна подавати повторно, проаналізувавши помилки у попередньому документі. 

Гроші державі можна не повертати? 

Для підприємців, які отримали фінансову підтримку від єРобота є лише кілька умов, яких потрібно дотримуватися. Зокрема, створити кількість робочих місць, яку передбачає програма та провадити підприємницьку діяльність впродовж затвердженого періоду. А ще – регулярно сплачувати податки. Якщо всі умови виконані – повертати гроші не потрібно.

Оксана КОВАЛЬ.

Заснувати сад чи теплицю, швейне підприємство чи навіть косметичну компанію, а також – розширити вже існуючий бізнес. Навіть під час війни українці наважуються започаткувати власну справу та створювати нові робочі місця. 

Щоби допомогти громадянам зменшити безробіття, розвивати свій бізнес, і, як наслідок, підтримувати економіку, держава продовжує допомагати вже працюючим та майбутнім підприємцям. У липні минулого року урядовці запустили грантову програму єРобота, в рамках якої вже видали майже 4 тис. грантів на понад 1,5 млрд.  гривень. Прийом заявок триває і зараз. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 207

Анджей Вавринюк – Почесний доктор волинського університету

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 194