Ковель активно приймає переселенців – у нашій територіальній громаді на 22 березня офіційно зареєструвалися 1980 вимушено переміщених наших співвітчизників, які покинули свої домівки, рятуючись від війни.
З переселенцями працюють волонтери, медики, працівники освіти. Ніхто не залишився на вулиці: знайшли дах над головою, забезпечили речами першої необхідності, харчуванням, надали медичну та психологічну допомогу.
Вікторія ЗІНЧУК.
Ковель активно приймає переселенців – у нашій територіальній громаді на 22 березня офіційно зареєструвалися 1980 вимушено переміщених наших співвітчизників, які покинули свої домівки, рятуючись від війни.
З переселенцями працюють волонтери, медики, працівники освіти. Ніхто не залишився на вулиці: знайшли дах над головою, забезпечили речами першої необхідності, харчуванням, надали медичну та психологічну допомогу.
Вікторія ЗІНЧУК.
Автор цих рядків був, мабуть, одним з перших у Ковелі, хто дізнався про бандитський вчинок кремлівського карлика і його біснуватих соратників – напад на Україну вранці 24 лютого ц. р.
Микола ВЕЛЬМА.
Черги біля банкоматів та заправок, банківських відділень та аптек, автозаправок, ажіотаж у супермаркетах… Зачинені садочки та школи, перебої з мобільним зв’зком… Так розпочався ранок 24 лютого для ковельчан на фоні подій, що відбулися в Україні: Росія почала наступ на Україну. Володимир Путін виступив з екстреним зверненням до громадян, в якому повідомив про рішення щодо військової операції на Донбасі. Російські війська почали атакувати українські кордони.
Згідно з опитуванням, проведеним Соціологічною групою Рейтинг упродовж 8-9 березня, 92% опитаних вірять, що Україна відіб'є напад окупантів (з кожним днем цей показник підвищується). Тільки 6% не такі впевнені.
Над Ковелем лунає гнітюча сирена. Вона, немов удав, стискає свідомість, нагадує, що у цьому маленькому, чарівному куточку України теж іде війна. О, ця хижа тварюка вміє вселяти у людське єство страх. Вона паралізує твої рухи, твій дух, нав'язує думки про безвихідь. Веселе, родинне, приємне, заспокійливе життя відходить на задній план.
В Україні – війна. Здавалося б, журба і сльози. Але українці – нація, яка в найстрашніші часи не корилася і не скориться ворогу. Їх перевіреною "зброєю" є гостре, дотепне і нищівне слово, гумор і сатира, які піднімають бойовий дух людей, не дають пропасти оптимізму, вірі і надії на Перемогу.
На підтвердження – добірка зразків народної творчості останніх днів.
Зібрав Охрім СВИТКА.
Справжню суть людини виявляють екстремальні ситуації. Такою ситуацією ситуацією сьогодні є агресивна війна Росії проти України. Війна підла, кривава, антилюдська. Саме вона дає змогу, наче рентгенівські промені, "просвітити" кожну людину, отримати відповідь на запитання, хто є хто.
Війна зайшла в наш дім, так стало страшно жити в нім, але це – наш дім, наша земля, наша країна, і тому агресора не треба боятися. Почали ми всі дружно разом об'єднуватися, підніматися заради оборони нашої неньки-України.
Марія БАТРАЧЕНКО.
На нашу рідну Україну віроломно і підло вдерся окупант з Росії, який нібито прийшов нас "визволяти". Ми не в полоні, що нас треба визволяти, ми – на своїй землі, і ми нікого не просили, щоб нас визволяли. Ми – вільний народ, який любить життя і свободу!
Ми не хочемо воювати, ми прагнемо миру. Але мирно жити не дають "добрі" сусіди, до яких наші українці колись їздили на заробітки, створювали там сім'ї, наводили порядок біля хат, які ледве визирали з бур'янів і багато з ким стали родичами. Але в те, що зараз у нас війна, не вірять навіть родичі, що живуть в Росії, бо у них ніхто не говорить правду. Але якою б гіркою правда не була, вона все одно залишається правдою.
Галина ОЛІФЕРЧУК.
Більше мільйона українських громадян виїхали з України до сусідніх країн з тих пір, як Росія розпочала вторгнення в Україну. Більшість тих, хто шукає притулку, становлять жінки та діти. Про це повідомило видання Newsweek.
За даними ООН, майже половина біженців прибули до Польщі. Своєю чергою, поляки активно підтримують українців та збирають гроші на допомогу.
Вікторія ЗІНЧУК.