“Все для фронту, все для Перемоги!” –

таке гасло волонтерів  ГО “Діємо вже” з Дубового

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 564

Любі ковельчани!

Пропоную Вашій увазі мій звіт, як депутата Ковельської міської ради за період грудень 2021 – грудень 2022 років. 

Зважаючи на повномасштабну війну, яка спіткала нашу долю на початку 2022 року, вочевидь, велика частина діяльності буде пов'язана саме з війною.

n З першого ж дня повномасштабної війни, як і увесь подальший місяць, перебував на щоденних чергуваннях стратегічно важливих об'єктів спільно з військовими.

n Брав участь з навчання цивільного населення спільно з громадським формуванням "БУГ".

n Здійснював об'їзди та доставку необхідного для військових на блокпостах. 

n Інформаційна війна – фактично з перших же  годин, в межах власних соцмереж  при підтримці місцевих груп та медіа, інформував населення про ситуацію в місті та спростував  ті чи інші фейки. Взагалі, перший місяць був доволі "веселий" в інформаційному плані. Гадаю, що у  межах власних сил зробив все можливе. 

n Завдяки моєму другові, Мирославу Колпакову  вдалося передати декілька тепловізійних приладів  для наших військових. Один такий прилад передали на баланс роти оборони міста Ковеля. 

n У зв'язку з тим, що такий гвинтівочний калібр,  як у мене,  був далеко не у всіх, доводилося відгукуватися на велику кількість прохань військових та волонтерів з перевірки та прострілки  бронепластин. 

n В перший тиждень з моменту звільнення Київщини доставляв гуманітарну допомогу до Бучі, Бородянки та селища Бабинці. В цілому, за декільки заїздів було доставлено близько 15 тонн  гуманітарної допомоги. 

n Брав участь в роботі топонімічної комісії, яка займалася перейменуванням вулиць у місті Ковелі та Ковельській громаді. Деякі мої пропозиції з перейменування вже затверджені рішенням ради.

n Цьогоріч, й надалі продовжую культурно-просвітницьку місію з вивчення  та висвітлення  історії Ковеля в межах мого авторського проєкту Kowel.Vintage. 

n Здійснив  доволі кропіткий пласт роботи спільно з нашими краєзнавцями по доопрацюванню містобудівного документа, більш відомого,  як історико-архітектурний опорний план міста Ковеля. В межах цього документа було доопрацьовано багато інформації та уточнено дат. Також  додана велика кількість об'єктів, які мають бути внесені до переліку пам'яток архітектури, пам'яток історії та другорядної історичної забудови. 

n Нині, ж як і на початку повномасштабної війни, продовжую допомагати усім необхідним нашим військовим – як під кордоном з Білоруссю, так і на Сході нашої України. 

n Також  за підтримки моїх друзів та знайомих із-за кордону  в разі потреби докуповуємо  та доставляємо необхідні компоненти і знаряддя для наших військових. За цю громадську активність хочу висловити щиру подяку усім причетним! Саме з таких пазликів і складається наша титанічна боротьба та шлях до Перемоги!

n Цьогоріч подав 22 звернення + низку звернень щодо надання гуманітарної допомоги нашим військовим.

Також виступив автором звернення до Президента України, Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України щодо повернення у державну власність облгазів та обленерго, які були відібрані у держави та перебувають у власності проросійських політиків.

n 30 тисяч гривень з мого депутатського фонду  переказано на рахунок місцевого ОСББ з метою  покращення благоустрою (облаштування вхідної групи та сходів до багатоповерхового будинку). 

n Маю стовідсоткову  відвідуваність усіх пленарних засідань ради та профільної (гуманітарної) комісії. Також відвідую й  інші профільні комісії міської ради та громадські слухання. 

Звичайно,  планів було дуже багато, але, на жаль, як і в мене,  так і у вас, всі вони відкладені  у "довгий  ящик"  з того ж самого прохолодного ранку 24-го лютого. Про деякі з цих нереалізованих задумів (як, наприклад,  реставрація другого корпусу колишнього готелю "Брістоль"), я розповідав. В той час про інші, можливо,  розповім згодом, або ще краще – при нагоді реалізую! 

Дещо вдається зробити, хай і поступово, покроково, але все ж "прогризати"  попри усі негаразди. 

Війна –  це не лише про бойові дії та смерть, це також – про життя. 

Хтось і в звичайному та буденному житті, при невдачах, падає духом та починає "зариватись" замість того, щоб бачити в біді інтелектуальну можливість та стимул для змін та самовдосконалення. 

Війна надзвичайно чудово показала,  хто є хто – особливо в перший її тиждень. 

Дякую усім Вам за довіру! 

Андрій МИРОНЮК,

депутат Ковельської міської ради (фракція 

"Слуга народу").

Любі ковельчани!

Пропоную Вашій увазі мій звіт, як депутата Ковельської міської ради за період грудень 2021 – грудень 2022 років. 

Зважаючи на повномасштабну війну, яка спіткала нашу долю на початку 2022 року, вочевидь, велика частина діяльності буде пов'язана саме з війною.

•  З першого ж дня повномасштабної війни, як і увесь подальший місяць, перебував на щоденних чергуваннях стратегічно важливих об'єктів спільно з військовими.
•  Брав участь з навчання цивільного населення спільно з громадським формуванням "БУГ".
• Здійснював об'їзди та доставку необхідного для військових на блокпостах. 
•  

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 664

Так сталося, що прихід весни асоціюється у нас з красою, ніжністю, любов'ю. І не тільки тому, що донедавна ми широко відзначали 8 березня Міжнародний жіночий день, якого, звичайно, ніхто не відміняв, бо це – наша історія. І навіть не тому, що маємо нове гарне свято – День української жінки, котре з ініціативи громадськості тепер будемо щороку відзначати 25 лютого, у день народження геніальної Лесі Українки.

Найголовніше в тому, що жінка, як і весна, дає початок зародженню нового життя, знаменує собою розквіт творчих сил та можливостей кожної людини, є провісником найсвятішого почуття – Любові. Любові до рідної землі, матері-України, народжених і вихованих нею дітей. А ще є мрією закоханих чоловіків, які знають і цінують її незбагненну красу, готові заради обраної жінки звершити подвиг, іти на герць з ворогом, що вони нині роблять на фронті російсько-української війни. 

Ось чому мені як представниці багаточисельного загону жіноцтва Ковельщини захотілося у ці березневі, хоч і не завжди погожі дні, поділитися із читачами газети сокровенними думками, написати щирі, теплі слова на адресу наших бабусь, матерів, дружин, доньок, сестер.

І хоча, можливо, ці рядки мав би писати чоловік, але я як жінка із 50-річним трудовим стажем, котра знає, як це непросто – бігти рано-вранці на роботу, збирати дітей у садочок чи школу, пізно приходити і до півночі прати, готувати їсти, прибирати в оселі, дуже добре розумію усіх мам, адже виростила сина і дочку, маю почесне "звання" бабусі і прабабусі та сама є донькою. До цих пір зберігаю у серці дорогий образ рідної матусі, якій дякую за все, що маю і буду мати.

Сьогодні мати-Україна горить у полум'ї війни. Наші жіночі трепетні і турботливі серця звертаються з молитвою до Всевишнього допомогти ЗСУ, заступитися за мужніх воїнів, повернути мирне життя і спокій дітям та онукам. Для того, щоб настали омріяна Перемога і мир, потрібна самовіддана праця і в тилу, де приклад показують славні жінки-землячки.

l

Колись волинський поет Олександр Богачук писав: "Усе прекрасне на Землі бере початок з колоска", усвідомлюючи, що того колоска має хтось виплекати і виростити. Це роблять невтомні руки наших трудівниць, якими багата рідна волинська земля. 

Валерія Адамівна Яромчук (на світлині в центрі), кавалер двох орденів Княгині Ольги, багато років очолює товариство "Дружба". Велике господарство, багатогалузеве, роботи вистачає. А вона завжди – елегантна, красива, успішна, знає собі  "ціну". І всім дивно, коли встигає: влітку Сонце зустрічає в полі, нині – на фермі, додому повертається із заходом  Сонця, а, можливо, й пізніше. 

А ще пригощає людей своїми пиріжками, консервацією, ділиться рецептами. І коли називають її ласкаво "Валєрка", не ображається. При зустрічі зачаровує розсудливістю, знаннями, простотою. "Ми такі, українки, – завжди відзначались  самостійністю, характером, розумом. Саме жінка, згадаймо історію, надихала чоловіків на героїзм і великі справи", – каже, усміхаючись.

Ця красива, тендітна жінка завжди викликає при зустрічі повагу, із нею приємно просто спілкуватись, дивуватися її обізнаності не тільки в сільському господарстві, а й у багатьох сферах життя. А ще – чудова матуся двох доньох – Алли і Олени, бабуся чотирьох онучат. Вдома забуває про все, тут – її "стихія". На стінах – світлини дорогих дітей.  Часто бере онучат з собою на роботу і на запитання, куди поїдемо, відповідає: "До  коників, на ферму". І тоді по-особливому тепло світяться очі дорогої їм бабусі. Красива, щаслива родина!

А колись, як розпадалися колгоспи, Валерія Адамівна зважилась взяти під свою "опіку" два села на вже занедбаній землі, стару  техніку і борги. Не побоялась. Нині – це самодостатнє господарство, краще в області. Вона від душі дякує тим, хто їй повірив, підтримав. Керівника шанують, і вона вдячна всім, хто поряд з нею. А вдома її руки творять дива – вирощують різнобарв'я квітів, формують дивовижні композиції. 

l

Кажуть, Господь створив жінку з ребра Адама. Не з ноги, щоб бути приниженою, не з голови, щоб бути вищою. А з боку, щоб іти по життю бік-в-бік,  з-під  серця, щоб бути коханою, з-під руки, щоб бути захищеною. І це так, адже ми всі відчуваємо підтримку, розуміння від чоловіків. Про це може багато розповісти чудова жінка Тетяна Василівна Зінчук (на світлині – вгорі ліворуч разом з Валерією Яромчук), "головиха" із "Вежі". А в селі її просто звуть "наша Таня", або "Василівна". Хоча часом підносить життя найнепередбачуваніші ситуації, але в роботі вона завжди виважено, помірковано вирішує проблеми. 

А їх у керівника господарства ой як багато! Бо нема вихідних, святкових, та й відпустки частіше на папері. Але це її не засмучує.  У жінки – надійний тил вдома.    Колись сільський голова, нині староста в селі, пан Леонід розуміє, підтримує, допомагає.  Дружна родина, щаслива сім'я. бо тут ніби оселилося щастя. Із своїм судженим чесно ідуть дорогою життєвої долі. Ніби вчора зустріла гарного хлопчину, а виявилось – на все життя. Не розминулися їх долі, полонив вогонь кохання. Їх радість – донечка Катруся, яка подарувала батькам онучку. 

l

Це про родину. Оноре де Бальзак писав: "Жінка, як весняна квітка. Тільки квітка розквітає від променів Сонця, а жінка від уваги, кохання чоловіка". Свята правда!

Не можу не згадати Поліну Іванівну Климчук із Козлинич (на світлині – внизу ліворуч), котра удостоєна ордена княгині Ольги за нелегку працю в сільському господарстві. Я не буду повторюватись про нелегку долю жінки –  керівника господарства, але хочеться подякувати цій мудрій,   працьовитій людині за її талант працювати, робити добро людям, розуміти їх проблеми, допомагати у важку хвилину. В житті було всього: і радість, і смуток, і розчарування, і біль. Доля вмістила в її життя стільки подій, що вистачило б на багатьох. Але Поліна Іванівна просто працювала, віддавалась роботі сповна. Нині – заслужений відпочинок. І котяться, котяться горошини днів спокійних, можливо однакових, але незабутніх. А згадати їй є про що. 

l

Вже звикли голобчани, що проходячи  повз приміщення шкільного закладу, бачити чистоту, зразковий благоустрій. Скрізь –порядок, затишок, фасад приміщення вабить око. Відчувається, що тут – дбайливий господар. Так працює талановита жінка, знаючий мудрий керівник і просто вчитель Наталія  Вікторівна Хом'як, котра постійно в творчому пошуку (на світлині вгорі праворуч).

Такою вона була і  колись, як прийшла працювати в свою школу, котру в свій час закінчила. Трудилась керівником позакласної роботи. Її помітили, згодом запросили у РДА. Наші шляхи часто перетинались. І нині з теплотою згадую той час.  Невтомна, знаюча, добра, ніколи нікого не обділила увагою. Ще й нині при зустрічах згадують старші люди, "а славна, добра жінка там робила". І скажуть: “Дай,  Боже, їй всього доброго”. 

І ось Наталію Вікторівну   запросили на посаду директора найбільшої в районі школи – нині гімназії. З її приходом школа ожила, тут оновили фасад,  поклали  плитку навколо, розбили квітники, оновили коридори, класи. Ось уже багато років Наталія Вікторівна – взірець мудрості, толерантності, виваженості, працелюбності, доброти.  Приємна  в спілкуванні.  Щоб охарактеризувати цю жінку, треба підбирати слова, як талановитий художник підбирає кольори для своїх картин.

В школі – дружний, згуртований колектив талановитих педагогів, які не тільки навчають вміло знанням із шкільної програми, а й прищеплюють дітям почуття відповідальності, любові до України, вболівання за її майбутнє. 

Звичайно, в нинішніх умовах важко всім, а коли несеш відповідальність  за більш як 700 учнів, маєш великий вчительський колектив, то  неспокій подвоюється. Щоб могли  діти розпочати навчання, подбали вчасно про їх безпеку. Додає труднощів те, що дітей підвозять з багатьох сіл. Треба потурбуватися і про відпочинок, і про якісне харчування. Ввели в штат медсестру з дієтичного харчування, посилили контроль за якісним харчуванням дітей. Особлива увага – індивідуальному навчанню, відкрили інклюзивні класи.

Наталію Вікторівну люблять діти, поважають колеги, батьки, з якими має тісні зв'язки. Вона – депутат селищної ради, що дає змогу  оперативно розв’язувати проблеми шкільного життя. Уміє відстояти інтереси своїх виборців. А вдома її чекає мама, донечка і першокласник – внучатко, яких безмежно любить.

l

Усім відомо, що найголовнішою цінністю є людське життя. Воно дається тільки раз, і кожному – своє. Колись було простіше – не задумувались надто: безплатна медицина, копійчані ціни на медикаменти. Одним словом, медичне забезпечення на високому рівні. А нині – дороге здоров'я. Добре, якщо є уважний, відповідальний лікар, тоді і увага, і тепле слово лікують. До таких відноситься Юлія Калениківна Жигалова (на світлині – у центрі внизу).

Порядність, доброта і особливо любов до своєї праці характеризують цю скромну, мудру, знаючу лікарку. Кажуть: "Все в житті – від Сонця, а все добро – від людини". Голобчани зазначають: "Наша Калениківна – лікарка від Бога". Я й сама не раз в цьому переконувалась, коли  діагнози і схеми лікування підтверджували лікарі з науковими ступенями.

А вона, знаюча, проста, ніколи не рахується з часом, за що вдячні хворі, нікого не обділить увагою – хоч на вулиці, хоч в магазині дасть пораду.    Обов'язково при зустрічі з хворим запитає, як здоров’я, чи виконує вказівки лікаря? І все – з любов'ю, увагою. Знає людей, бо наша, голобська, – тут виросла, навчалась, тут почалась її трудова стежина. А життя вихором летить. Вдома додаються турботи матері, дружини, бо так було і є завжди. Жінки постійно стоять на боці милосердя, любові і благополуччя. 

l

Всім відомо, яка відповідальність і обов’язки належить виконувати секретарю селищної ради. Але Ангеліні Петрівні Біліч (на світлині – внизу ліворуч) не позичати авторитету, рішучості у вирішенні справ, впевненості в собі, відданості улюбленій справі. 

Неймовірно важко оцінити, підібрати слова, щоб охарактеризувати весь обсяг роботи, який доводиться кожен день виконувати. На моє запитання: "Що ж найголовніше?" пані Ангеліна відповіла: "Все".

Вона заміняє і голову, коли відсутній, і скликає сесію ради, і готує питання, і оприлюднює рішення, і координує діяльність постійних комісій, і допомагає депутатам, своїм виборцям вирішувати їх проблеми. А ще – прийом жителів. Ангеліна Петрівна надзвичайно відповідальна і добра характером, старається нікого не обділити увагою. 

Я пам'ятаю, як прийшла на роботу в раду діловодом, і молода, красива. Згодом прийшла любов в особі Віталія, й поніс їх щасливий шлюб  дорогами спільного життя. Весняними ластівками пролетіли роки, в різнобарв'ї літа минають  роки життя. 

Так склалось, що дочка проживає в Америці, там – сім'я, робота.Таня постійно цікавиться подіями в Україні, збирає навколо себе волонтерів, допомагає, чим може, і запитує завжди, що потрібно. Ось прислали 200 турнікетів. Ще не встигла мама роздати, як знову висилають 200. А скільки медикаментів! Ангеліна Петрівна підтримує зв'язки із земляками, що захищають наше мирне життя, надає конкретну допомогу. 

Коли ми з нею бесідували, подзвонив Сергій Вікторович Мівшук. Він щиро дякував за посилку-підтримку.

"А цукерки, – каже Віктор, – не треба було. Ми дорослі. А за шкарпетки спасибі, тільки їх теж забагато".

"Не забагато, – відповіла секретар-волонтер. – Поділися з хлопцями".

Спасибі, мудра, добра жінко, за неспокій в душі, за тепло материнського серця! Вона постійно в пошуку різної допомоги і малозабезпеченим, і хворим, а особливо тим, кого війна змусила залишити свої домівки на Сході. Вона знає проблеми чи не всіх жителів селища, старається допомогти їх вирішити.

Так сталося, що прихід весни асоціюється у нас з красою, ніжністю, любов'ю. І не тільки тому, що донедавна ми широко відзначали 8 березня Міжнародний жіночий день, якого, звичайно, ніхто не відміняв, бо це – наша історія. І навіть не тому, що маємо нове гарне свято – День української жінки, котре з ініціативи громадськості тепер будемо щороку відзначати 25 лютого, у день народження геніальної Лесі Українки.

Найголовніше в тому, що жінка, як і весна, дає початок зародженню нового життя, знаменує собою розквіт творчих сил та можливостей кожної людини, є провісником найсвятішого почуття – Любові. Любові до рідної землі, матері-України, народжених і вихованих нею дітей. А ще є мрією закоханих чоловіків, які знають і цінують її незбагненну красу, готові заради обраної жінки звершити подвиг, іти на герць з ворогом, що вони нині роблять на фронті російсько-української війни. 

 

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 690

Давньоукраїнський гороскоп-2023: 

що чекає кожен знак в рік Вогнегривого Коня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 520

"Вітамінний" з буряка та гранАта

Для салату беремо: 3 буряка; 1 зелене яблуко кислих сортів; 5 гілочок петрушки; 1 гранат.

Для заправки:  цедра одного лимона; сік половини лимона; 2 зубчики часнику; половинку перцю чилі; 1 чайна ложка меду; сіль; 3-4 ложки оливкової олії.

Буряк очищаємо і натираємо на великій тертці, яблуко чистимо і нарізаємо кубиками, подрібнюємо петрушку. Гранат очищаємо і залишаємо чисті зернята. 

Готуємо заправку: з'єднуємо натерту цедру, лимонний сік, подрібнений часник, мед, перець чилі, сіль і оливкову олію. Трохи збиваємо виделкою і заливаємо буряк. Перемішуємо і додаємо яблука, гранат і зелень.

l

Щоб зміцнити імунітет, до щоденного раціону додавайте квашену капусту. Готуйте салат з нею у різних варіаціях. У 100 грамах капусти міститься 100% добової норми вітаміну С та 80% — вітаміну А. Є в капусті й вітамін К, що регулює обмін кальцію в організмі та згортання крові.

Найпростіший рецепт:

Яблуко нарізати соломкою, цибулю півкільцями, скропити все лимонним соком. Столову ложку меду розчинити в невеликій кількості теплої води.

У тарілку викласти капусту, додати терту моркву (можна трішки тертого гарбуза), яблука, цибулю, полити розчиненим медом, додати мелений перець (можна тмин). Салат перемішати та полити запашною олією.

Смачний і ситний

Інгредієнти: квасоля біла - 100 г; квашена капуста - 150 г;  картопля - 100 г; морква - 70 г;   олія - 3 ст. ложки.

Білу квасолю замочуємо на ніч у воді, вранці відварюємо до готовності (варити близько 35-40 хвилин). Рідину зливаємо та даємо схолонути бобам. Відварюємо картоплю і моркву, очищаємо і нарізаємо кубиками для салату. 

Салат заправляємо олією. Сіль, чорний перець — за смаком. 

"Квасоляний рай"

Інгредієнти: філе куряче (можна індичку) - 300 г; квасоля червона консервована - 1 банка; корейська морква - 150-200 г; зелень: петрушка, кінза, цибуля зелена або звичайна.

Відварюємо філе і ріжемо на шматочки або розбираємо м'ясо на довгі тоненькі волокна. Буде гарно.

Беремо червону консервовану квасолю, зливаємо з неї сік і додаємо до курячого філе.

Третій інгредієнт — корейська морква. Далі додаємо дрібно нарізану зелень. Перемішуємо, додавши спеції за смаком та майонезний соус домашнього приготування.

Напій з імбиру, 

лимону і меду

Інгредієнти: свіжий корінь імбиру - 2 см; лимон або лайм - 2 шматочки; мед - 1 чайна ложка.

Імбирний корінь помийте та натріть на дрібній тертці. На склянку знадобиться 1 чайна ложечка.

Залийте натертий імбир склянкою теплої води, туди ж вичавіть сік лимона і додайте трохи меду за смаком.

Накривши кришкою, дайте напою настоятися хвилин 30-40.

Чай із шипшиною і смородиною

І шипшина, і смородина багаті вітаміном С, який зміцнює імунітет.

Необхідно взяти 5 ст. л. сушених плодів шипшини і залити їх двома склянками холодної води. Довести до кипіння і варити три хвилини на малому вогні. 

Потім в чайник додайте гілочки смородини і залийте їх відваром із шипшини. Настоюйте 10 хвилин. Можна додати в чай і варення з чорної смородини.

Все просто, швидко та корисно! 

Смачного! Будьте здорові!

Підготувала Аліна РОМАНЮК.

Для салату беремо: 3 буряка; 1 зелене яблуко кислих сортів; 5 гілочок петрушки; 1 гранат.

Для заправки:  цедра одного лимона; сік половини лимона; 2 зубчики часнику; половинку перцю чилі; 1 чайна ложка меду;  сіль; 3-4 ложки оливкової олії.

Буряк очищаємо і натираємо на великій тертці, яблуко чистимо і нарізаємо кубиками, подрібнюємо петрушку. Гранат очищаємо і залишаємо чисті зернята. 

Готуємо заправку: з'єднуємо натерту цедру, лимонний сік, подрібнений часник, мед, перець чилі, сіль і оливкову олію.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 274

Від четверга 

до четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 305

ОВЕН. Зможете розiбратися в багатьох речах, знайшовши початок клубка проблем. У вiвторок або середу вiрогiднi сюрпризи. 

ТЕЛЕЦЬ. Навiть те, що нiколи не було потрiбне, може згодитися. Якщо на початку тижня зможете грамотно скорегувати плани, це наблизить до мети.

БЛИЗНЮКИ. Вiдчуєте себе на хвилі успiху. Без проблем вдасться стати  поступливішими i дипломатичнішими й досягати свого без тиску. 

РАК. Творчий пiдйом i гарний настрiй не покинуть весь тиждень. Схоже, у вас назрiвають внутрiшнi змiни, але утримайтеся вiд вiдвертих розмов, втiм, друзi i близькi проявлять розумiння.  

ЛЕВ. Захочеться, щоб все йшло за планом, але для цього його доведеться не тiльки скласти, а й вiдстоювати. Стане легше боротися за свої iнтереси.

ДIВА. Важливо сконцентруватися на головному, а не розмінюватися на дрiбницi. Вiдкриються новi можливостi: у роботi i в творчостi. 

ТЕРЕЗИ. Виникне можливiсть з успiхом вирiшити  багато  питань. У вас все вдасться. 

СКОРПIОН. Вашi справи йтимуть успішно, доходи збiльшаться. У особистому життi чекає чимало приємних моментiв.

СТРIЛЕЦЬ. Корисно помiркувати над своїми вчинками. Не варто ухвалювати поспiшних рiшень. 

КОЗЕРIГ. Будете здатнi розгорнути бурхливу дiяльнiсть. Проте робiть тiльки те, що потрiбно особисто вам. 

ВОДОЛIЙ. Багато проблем вдало розв'яжете. Тiльки проявiть обережнiсть стосовно нових iдей. 

РИБИ. Скоротіть обсяг роботи до розумного мiнiмуму i бiльше вiдпочивайте. Дозволивши собі розслабитися, зможете побачити новi можливостi. 

Підготував Степан ЗОРЕПАД.

ОВЕН. Зможете розiбратися в багатьох речах, знайшовши початок клубка проблем. У вiвторок або середу вiрогiднi сюрпризи. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 561

Погода в Ковелі  

2 – 8 березня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 253

В м. Луцьку відбувся відкритий турнір з вільної боротьби серед юнаків та дівчат 2007-2011 років народження під патронатом Департаменту управління Волинської поліції. 

 В турнірі взяли участь понад 220 юних борців з Львівської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської областей  та міст Володимира, Ковеля, Нововолинська, смт Любешова,  Іванич  та шести спортивних клубів  Луцька.

Команду нашого міста представляли учні ДЮСШ № 1 ім. Петра Стуса під керівництвом тренера Олега Стуса. Ковельчани вдало виступили на змаганнях,  продемонструвавши волю до  перемоги та високу спортивну майстерність. Це, зокрема: 

І місце – Чернишов Захар (48 кг), Шарахай Іван (51 кг);

II місце – Сачик Кирило (32 кг), Рижко Дарина (46 кг), Стус Олександр (57 кг); 

III місце – Куртяк Кирило (32 кг), Павлик Анна (42 кг), Шамрило Назар (44 кг).

Вітаємо ковельчан з успіхом,  бажаємо подальших вдалих стартів та перемог!

Віталій ВОЛОСЮК,

директор ДЮСШ №1 

імені Петра Стуса.

В м. Луцьку відбувся відкритий турнір з вільної боротьби серед юнаків та дівчат 2007-2011 років народження під патронатом Департаменту управління Волинської поліції. 

 В турнірі взяли участь понад 220 юних борців з Львівської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської областей  та міст Володимира, Ковеля, Нововолинська, смт Любешова,  Іванич  та шести спортивних клубів  Луцька.

Команду нашого міста представляли учні ДЮСШ № 1 ім. Петра Стуса під керівництвом тренера Олега Стуса. Ковельчани вдало виступили на змаганнях,  продемонструвавши волю до  перемоги та високу спортивну майстерність. Це, зокрема: 

І місце – Чернишов Захар (48 кг), Шарахай Іван (51 кг);

II місце – Сачик Кирило (32 кг), Рижко Дарина (46 кг), Стус Олександр (57 кг); 

III місце – Куртяк Кирило (32 кг), Павлик Анна (42 кг), Шамрило Назар (44 кг).

Вітаємо ковельчан з успіхом,  бажаємо подальших вдалих стартів та перемог!

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 183

Схоже на те, що в українському суспільстві з ініціативи громадськості утверджується нове свято – День української жінки. Відзначати його запропоновано щороку 25 лютого – у день народження видатної поетеси, нашої землячки Лесі Українки. 

Пропозиція, як кажуть, знайшла широку підтримку. Принаймні про це свідчать вітання нашим жінкам, які минулої суботи активно поширювалися у соціальних мережах. Звичайно, офіційно 8 Березня – Міжнародний жіночий день  ніхто  не відміняв, тому й заборони на нього нема.

Але справа, зрештою, не  в цьому. Набагато важливіше те, що ми наприкінці зими – на початку весни вшановуватимемо найдорожчих для нас людей – матусь, бабусь, дружин, доньок і сестер.

Вони варті найглибшої поваги і любові, є символом весни, краси, жіночої вірності, стійкості і мужності. Адже нині чимало представниць прекрасної половини людства нарівні з чоловіками захищають Україну в лавах ЗСУ, територіальної оборони, волонтерських об'єднань.

Тож як їм не подякувати, не подарувати квіти, низько не вклонитися, не поцілувати натруджені руки, які в декого ще й обпечені вогнем жорстокої й кровопролитної війни? Адже глибоко символічно, що такі чи не найважливіші  для кожного слова "Україна", "Батьківщина",  "Свобода"  і "Незалежність" – жіночого роду.  Отож, виборюючи право на вільну, демократичну державу, її територіальну цілісність, ми розуміємо, що захищаємо своїх найдорожчих і наймиліших людей, узагальнене ім'я яких – ЖІНКА.

Неважливо, який подарунок підготує той чи інший чоловік у ці дні. Багато ціннішою  буде омріяна Перемога (теж жіночого роду!), якої ми всі прагнемо і якої дуже хочемо. Заповітне бажання кожного з нас – принести мир у домівки, дати змогу нашим милим і коханим обійняти своїх чоловіків, братів, відчути їх любов, ласку, турботу.

Тож вірмо, що саме так невдовзі і станеться. Бо кохання, любов, повага до жінок – то ще одна складова майбутньої Перемоги.

Тож, з весною Вас, дорогі жінки! Будьте щасливі, кохані, успішні!

Схоже на те, що в українському суспільстві з ініціативи громадськості утверджується нове свято – День української жінки. Відзначати його запропоновано щороку 25 лютого – у день народження видатної поетеси, нашої землячки Лесі Українки. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 224