Повідомлення в номер / Штрихи до обличчя Перемоги

18.05.2023 Семенюк Анатолій Володимирович

Кожен день чекаю на втішні новини. А вони немов сказилися – відвернулися від мене. Окупанти сунуть, як саранча. Їх нескінченно багато. ЗСУ тримають позиції. Водночас раз за разом приходять «похоронки». Здається, до них звикли. Рідні сумують, виливають гіркі сльози, а сторонні співчувають, заспокоюють, намагаються розділити біль втрати…

Про мир не йдеться. На часі – лише Перемога. Ніхто не знає, як вона прийде і що буде після неї. Кажуть, що людство розвивається по спіралі. І ми в своїх надіях емоційно й на хвилях ейфорії віримо, що на вищому витку спіралі нам усміхнеться щастя. На жаль, я бачу рух по колу, в центрі якого – агресивна рашистська вісь. Наша буйна козацька сила хвилею потужною падає на неї, вдаряє, розсипається, щоб знову, об’єднавшись, дотиснути і перемогти.

Європа, США та інші країни Заходу – на нашому боці, та що з того: гине цвіт нації. Запитую себе, чи зав’яжеться плід на нашому дереві українські долі по війні? Думки…Думки… Думки. Абстрагуюсь на мить від реальності війни і мрію про те, що Донецьк, Луганськ, Крим та інші території наші – вільні. Та чи втихомириться звір, який скуштував людської крові? Чи нищитиме далі інфраструктуру, як робить це нині?

Вище згадував про похоронки. Такі ж повідомлення приходять і в сім’ї рашистів. Як їх переконати, що загиблі – це не «герої», а злочинці, вбивці, ґвалтівники? Ось такий цей світ непередбачуваний, крихкий, немов скло. «Торкнеться зло, і сипляться уламки», — пишу я. А земля, рідна земля вся в шрамах та незагоєних ранах війни. Вона чекає господаря, який любить її. А поле заміноване, замість трактора біля оселі – танк розбитий. Або вирубаний для потреб фронту і спалений фугасними бомбами ліс. Гідроспоруди зруйновані, а ріки безжально забруднюються.

Це – тільки штрих, але він схожий на картини із романів фентезі. Немає тут місця для щасливого майбутнього. Натомість – ознаки кінця світу в окремо взятій країні. Боремось із цим злом, але чи вистачить сил?

Щоденно молитовно звертаюся до Бога. А мій єдиний духівник і порадник Господь мовчить. А диявол – путін не вгаває, ще більше біситься його воїнство на нашій благодатній землі.

О, Боже, великий, єдиний, дай мені крила, щоб піднятись високо над світом, побачити і сповістити тебе, Україно, про радість нашої вистражданої, вимоленої Перемоги над хижим змієм, рашистською ордою!

Блаженний той, хто захищає Землю і перемагає!

Благословенний той, хто

Землю любить,

Хто оре, сіє, доглядає і дар

Божий збирає.

І проклянеться той, хто все

живе і суще губить,

Хто серце доброчинне з її

тіла вириває.

Не кається рашист.

Задурений брехнею

Пропагандистів

злочинного осиного кубла,

Він сіє смерть і врожаї

збирає з неї –

Вони вертаються до його

рідного гнізда

Там мати рідна, діти і

дружина

Чекають на «героя», а

похоронка промовля:

«Покараний за вбивство і

насилля в Україні»…

Та не здригнеться зграя

путінська з кремля.

Скажені пси –

кривавиться дорога:

Ви розгубили все

людське і гідність,

Христову віру продали і

Бога –

Грабуєте, руйнуєте наш

дім, душею бідні.

Ох, земле, земле! Навіщо

їх родила?

Надіялась, що будуть

леліяти, любити,

А тебе чорною хустиною

війни накрили?

О, Боже милий, поверни їй

мир і світло.

І запанує мир

Сучасний світ – крихкий,

як скло:

Торкнеться зло, і

сипляться уламки,

Та так вже споконвіку

повелось,

Що людство не шанує

мирні ранки.

І йде безкарне нищення

життя:

Ракети, дрони, танки,

міномети.

Немов нависло над

Землею прокляття,

Здригається від вибухів

планета.

9 травня – рашистське

свято горя,

Безжальна повінь крові

виходить з берегів.

Від сліз людських –

солоний океан і море,

Рашизм – диктатора

злочинного засів

О, це русня, ця путінська

примара!

Вона, як смерч, як хвиль

дев’ятий вал.

Та невідворотна для

злочинців кара —

Чекає орків міжнародний

трибунал.

І вірю я: настане світла

днина,

І запанує мир, і

усміхнеться мати.

Господь благословить –

все буде Україна,

І нашу Перемогу весь світ

буде вітати.

Анатолій СЕМЕНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 328

Повідомлення в номер / Така моя пропозиція

18.05.2023

Як відомо з історії, 22 травня 1861 року відбулося перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі у Каневі. З цієї нагоди в Україні традиційно відбуваються пам’ятні заходи.

Проводять їх, зокрема, на Ковельщині. В нашому місті вшановують Великого Кобзаря біля підніжжя пам’ятника поету, у парку його імені, а також у Колодниці, біля символічного Хреста, встановленого на честь Тараса Шевченка.

На мою думку, цього недостатньо. І ось чому. Як пише відома волинська журналістка і письменниця, уродженка села Дубового Лідія Синенко у щойно виданій книзі «Від Бахова до Вербки вздовж Турії-ріки», спираючись на інформацію активіста громадсько-політичного життя нашого краю Володимира Кравчука, 20 травня 1942 року по всіх місцинах, які підпорядковувалися УПА –Поліська Січ Тараса Бульби-Боровця, дали команду, щоб у кожному селі насипали символічну могилу Тараса Шевченка.

Це потрібно було зробити для того, аби підняти національний дух наших людей, щоб не тільки хлопці в лісі відстоювали свою українськість, а й у селі не забули, що вони – діти волелюбного українського народу. У більшості сіл це зробили, і в Бахові також. У день перепоховання труни з тілом Кобзаря з Петербурга у Каневі, 22 травня, відбулися в Бахові урочистості. Символічну могилу насипали поблизу школи. Одні старожили кажуть, що її освятили, інші того не пам’ятають. До речі, пагорб, але вже без хреста, зберігався до тих пір, доки не побудували нову школу.

Далі авторка «шевченківську» тему продовжує у розділі «Тарас Шевченко і Вербка». Тут вже мова йде про Свято-Троїцьку церкву, де, за твердженням багатьох істориків і краєзнавців, побував Тарас Шевченко. Він же увіковічнив її на власноруч виготовленому малюнку, який широко відомий громадськості за книгою Миколи Іванішева про життя князя Андрія Курбського в Литві і на Волині, виданій 1849 року (на світлині).

Тарас Шевченко зробив не лише рисунок церкви, розміщеної на так званому «острові», а й накреслив план храму. Тут він також відновив руки на іконі Святого Миколая, на якому стерлася фарба. Під час боїв за Ковель, які тривали декілька місяців 1944 року, через Вербку проходила лінія фронту. У самому селі знаходилися німецькі солдати, а на «острові» перебували червоні війська.

В результаті запеклих боїв церква згоріла, і, як пише Лідія Синенко, острів залишився пусткою. Завмерло на ньому і духовне життя, хоча людей не покидала надія, що настане таки час, і вони відродять свій храм.

Після утвердження Незалежності України – 22 травня 1993 року – мешканці Вербки Петро Черняк, Петро Максимук, Сергій Кіпенко і Сергій Родюк поставили на цвинтарі на місці Свято-Троїцького храму, що згорів у 1944 році, хрест. На мою думку, це була знакова подія, що засвідчила любов і шану місцевих мешканців до Тараса Шевченка, їх відданість українській національній ідеї.

З огляду на це, пропоную 22 травня кожного року на відзнаку пам’ятної події, згаданої вище, а також вшанування генія нашого народу, його безсмертної творчості проводити на так званому «острові» патріотичний культурно-мистецький захід. Організатором його могли б виступити відповідний відділ виконавчого комітету Дубівської сільської ради, громадськість, сільська інтелігенція, а також особисто голова пан Роман Троцюк, якому автор цікавої та пізнавальної книги «Від Бахова до Вербки вздовж Турії-ріки» Лідія Синенко щиро вдячна за сприяння у виданні своєї праці. Будуть вдячні люди і в разі підтримки моєї (і не тільки моєї) пропозиції.

З повагою –

Іван СИДОРУК, Заслужений працівник культури України.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 237

Повідомлення в номер / Волиняни – треті

18.05.2023

Нещодавно у Кам’янець- Подільському (Хмельницької обл.) відбувся відбірковий командний чемпіонат України з вільної та жіночої боротьби серед юнаків та дівчат вікової групи до 16 років.

В складі збірної команди Волинської області брали участь і вихованці ДЮСШ № 1 ім. П. Стуса, а загалом учасників було більше, як 650 зі всіх регіонів України.

У вазі 42 кг вдало виступила Олександра Малашевська, яка дійшла до півфіналу. В боротьбі за «золото» поступилась чемпіонці Європи минулого року борчині з Одеси. Однак у боротьбі за «бронзову» нагороду впевнено перемогла борчиню з Дніпропетровської області. Як результат, в складі збірної команди України наприкінці травня братиме участь у Всесвітній гімназіаді в м. Бєлграді (Сербія). Побажаємо успіхів нашій юній борчині!

Також вдалим можна назвати й успіх Дарини Онишкевич, яка у вазі 36 кг посіла 5 місце. Загалом збірна команда Волинської області серед дівчат здобула ІІІ загальнокомандне місце. Не вистачило всього другого очка до ІІ місця, яке посіла Івано-Франківська область.

Нашим юним спортсменам – подальших успіхів та великих перемог! Готував команду до змагань досвідчений тренер Олег Стус.

Віталій ВОЛОСЮК, директор ДЮСШ № 1 ім. П. Стуса.

НА ЗНІМКУ: Олександра МАЛАШЕВСЬКА разом з тренером Олегом СТУСОМ під час змагань.

Фото з архіву ДЮСШ № 1.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 240

Повідомлення в номер / Пишаюся вами, мої вихованці!

18.05.2023

Так, зараз війна.... Вся спільнота нашої країни мріє про мир та перемогу. Кожен українець допомагає нашим захисникам, як може і чим може. Кожен вносить краплинку своєї праці в майбутню спільну Перемогу...

І дуже добре, що є люди, які організовують дитячі фестивалі в цей нелегкий час та частину грошей донатять на ЗСУ.

Колектив зразкової студії естрадного співу "Star School ZOREPAD" старанно працює і прагне здобувати новий досвід у різних містах України на міжнародних фестивалях. Діти вчать нові твори, старанно займаються, адже саме українські діти є продовженням нашої культури, її майбутнього.

У квітні вихованці студії побували у Львові на фестивалі "Весняні візерунки", де отримали три перших місця – Ніколь Узналі, Маргарита Узналі та Анастасія Мусагітова. Друге отримала Вікторія Бруча.

А вже за місяць 5-7 травня ми відстоювали звання талановитих дітей у Буковелі на фестивалі "Panorama Challenge". Діти проявили себе, як справжні артисти, хоча багато з учасників були вперше на сцені. І все ж отримали гарні результати. Анна Петрушкова, Варвара Хавіна та Христина Ткачук отримали ІІ місця за дебют. Першими стали Анна Шевчик та Вікторія Бруча отримали перші місця!

А наймолодша учасниця – дебютантка та ще й іменинниця Еля Іллюк отримала два перших місця та особисті теплі привітання від членів журі та вихованців студії.

Хочеться щиро подякувати організаторам, батькам, а головне – діткам, які не опускають руки в цей нелегкий час і прагнуть здобути найкращих успіхів.

Пишаюсь вами, горжуся і бажаю нових звершень!!!

З любов'ю –

ваша Руслана Шацька.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 341

Повідомлення в номер / Її життя – у кольорах вишивок

18.05.2023 Троцюк Світлана Дмитрівна

Здавалося б, звідки у нашої землячки і майстрині Ольги Руднік таке глибоке відчуття життя і любові до всього прекрасного? З роси чи від шуму верби, з милозвучної течії річки чи з материнської колискової, яку наспівувала найрідніша, беручи до рук полотно для вишивання?

…Заходимо до затишної зали культурно-просвітницького центру, де нещодавно відкрито персональну виставку майстрині Ольги Руднік. Милуємося красою і неповторністю творчих робіт талановитої вишивальниці, спілкуємося з нею особисто.

Під час розмови дізнаємося про те, як звичайна сільська дівчинка опанувала старовинне мистецтво, невтомно трудилася і вдень, і вночі, аби на білому полотні «оживали» ікони, натюрморти, затишні і спокійні пейзажі, портрети. Вишиває Ольга Василівна сорочки, сукні, рушники, серветки. Роботи майстрині акуратні і дуже красиві.

– Любов до улюбленого ремесла у мене ще з дитинства, — ділиться щемливими спогадами Ольга Руднік. – Пригадую ті часи, коли вишивала моя люба матуся, котра вже давно відійшла у засвіти. Здобуті завдяки їй вміння і майстерність я пронесла крізь десятки літ. І сьогодні вишивання – це стан моєї душі, розрада у скромному, самотньому житті, моя втіха і надія на краще.

А далі наша співрозмовниця продовжує оповідати про свою долю і життєвий шлях:

— Народилася я у Тупалах, що на Турійщині. Була найстаршою дитиною в простій сільській родині. Мешкали у невеличкій старенькій хатинці, працювали тяжко на землі, тримали худобу. Доводилося трудитися нарівні з дорослими ще й глядіти молодших брата і сестру. Як тільки малеча щось накоїть, то відповідала за їхні витівки я, бо не вгледіла.

Пасла худобу, полола грядки, а тихими зимовими вечорами, при тьмяному вогнику свічечки ми з матусею вишивали, тихо наспівуючи задушевні пісні. Мама вишивала рушники на ікони, подушки, ткала доріжки, щоб хоч якось прикрасити скромну сільську оселю. Мені діставався лише маленький клаптик полотна, щоб навчитися вишивати, адже жили бідно і не могли собі дозволити більше.

— Як же далі склалася ваша доля?

— Закінчила сільську школу, продовжила навчатися у Червоноградському училищі № 13 за спеціальністю «в’язальниця». Деякий час працювала за професією. Свою долю – чоловіка Миколу, родом із сусіднього села Паридуби, зустріла на сільському весіллі: моя хрещена віддавала заміж доньку.

Життя вирувало, отож ми, як і всі молоді люди у той час, поїхали у місто. Тоді з роботою не було проблем. Закінчила курси провідників й пішла працювати на залізницю. Чоловік знайшов роботу в будуправлінні. Згодом отримали кооперативну квартиру, про яку так мріяли. Однак не судилося…

На 31-ому році життя пішов у царство вічного спочинку єдиний син. Тяжка недуга забрала нашу дитину, назавжди вирвавши моє серце з грудей. Це невимовні біль і втрата. Нікому не бажаю втрачати своїх дітей. А скільки було мрій, планів! Син планував одружуватися, ми уже збиралися йти свататися до його нареченої – аж тут страшний вирок від лікарів, поневіряння по медичних закладах.

Проте й в останні миті свого життя син просив мене вишити йому картину, бо завжди захоплювався моїми роботами. В скорому часі поховала чоловіка, батьків. І хоч минуло уже дев’ять років, досі не можу знайти душевний спокій.

Як би важко не було, молю Бога, аби дав усім нам миру, здоров’я, терпіння. Залюбки беруся за кожну нову вишивку, маю плани і задуми для наступних творчих робіт. Я вдячна кожному, хто завітає на мою виставку. Дякую за підтримку і теплі слова під час її відкриття директору історичного музею Маргариті Матвійчук, поетесі Вірі Семеній, талановитій майстрині Ніні Габрилевич, вірній і надійній подрузі Тетяні Балецькій. Щиросердечне спасибі за підтримку моєї творчості — Ковельському міському голові Ігорю Чайці, а за організацію персональної виставки – начальнику управління культури, молоді, спорту та туризму Андрію Мигулі. Ціную кожного з вас – ви вселяєте мені надію, віру, руки прагнуть творити ще й ще! Нехай береже вас Господь і дарує усі ласки й щедроти!

х х х

Праця Ольги Руднік – продовження народних традицій, що дарують кожному з нас позитивні емоції. Загалом на виставці представлено понад п’ятдесят картин різних формату і тематики. Це вже друга персональна експозиція майстрині. Першу презентувала п’ять років тому, а до того брала активну участь у місцевих колективних вернісажах.

До речі, Ольга Руднік разом із знаною і шанованою майстринею Ніною Габрилевич стали головними вишивальницями гігантської сорочки для Тараса Шевченка, що була створена в рамках проєкту «З Батьківщиною в серці».

Світлана ТРОЦЮК.

Фото Олега СЛЮСАРЯ.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 360

Повідомлення в номер / Щоб травень приніс радість

18.05.2023

Травень передає естафету літу. Наслідки зими часто негативно впливають на ослаблений організм, особливо під час війни.

В такий період наш організм потребує вітамінів і раціонального харчування. Лікарі-дієтологи в травні рекомендують вживати салати з ранньої городини з додаванням олії льону, соняшникової, кукурудзяної, а ще краще олійного асорті.

Проте не варто зловживати зеленню, адже в перехідний весняно-літній період загострюються шлунково-кишечні хвороби. Тому людям, які мають схильність до таких захворювань, не потрібно забувати про профілактично-лікувальну дієту.

Після прохолодних квітневих днів, рясних дощів,зі збільшенням листкової поверхні дерев повітря насичується киснем і очищається від пилу, а земля – від зимового бруду. В таку пору фахівці рекомендують після активної зарядки слухати легку класичну чи приємну народну музику або виконувати справу, яка вам до вподоби і душі.

В цей період особливе значення має дотримання водного балансу, адже активізується діяльність організму, тому збільшується транспірація води. Людина повинна вживати в день не менше півтора літра теплої негазованої води. Забудьте про газовану солодку воду, пиво. Краще вживайте трав’яні чаї, фруктові узвари чи воду з медом.

Травень дарує перший весняний мед, який має особливі лікувальні властивості. Дві-три ложки цієї смакоти в день обов’язково принесуть вам користь.

Пам’ятайте народну мудрість – хто довго жує, той довго жиє. Під час прийому їжі не читайте і не дивіться телевізор, тому що не ясно, що з екрана почуєте і як на це відреагує ваш організм.

Вікторія ЗІНЧУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 514

Повідомлення в номер / Редиска: смачно і корисно

18.05.2023

Багато, хто любить травень за те, що у продажу з’являється редиска. З неї готую салати. Простенький салатик зі свіжої хрусткої редисочки, зелені і ще чого-небудь може принести море задоволення. І не тільки задоволення! Адже, не дивлячись на свої маленькі розміри, редиска — чемпіон серед коренеплодів за вмістом вітаміну С! Конкуренцію їй може скласти тільки хрін. Однак при всьому бажанні, багато хріну не з’їси, а ось редиски — без проблем. Пропонуємо кілька нескладних смачних рецептів.

Нарізуємо кружальцями три очищені огірки, по вісім редисок і оливок, два помідори — смужками, 100 грамів фети чи бринзи — кубиками. Все це викладаємо поверх подрібненого листя салату. Для заправки змішуємо дрібку солі, меленого перцю, італійських трав, чайну ложку лимонного соку та три столові ложки олії. Прикрашаємо салат гілочкою петрушки.

ххх

Можна приготувати гарячий салат із редискою та картоплею. Відварюємо 8 хвилин 300 грамів бульби в мундирі. Нарізуємо скибками, як за рецептом “картоплі по-селянськи”. Викладаємо у форму для запікання, застелену пергаментом. В інше деко — 200 грамів редиски, розрізаної на четверо. Змащуємо сумішшю із чотирьох столових ложок олії, вичавлених двох зубців часнику, пів чайної ложки солі та перцю. Картоплю запікаємо при 200 градусах 20 хвилин, редиску — 10.

На тарілку викладаємо пучок подрібненого листя салату, зверху — запечені овочі. Для заправки змішуємо три столові ложки олії, столову ложку соєвого соусу, дрібку солі та перцю й чайну ложку соку лимона. Салат посипаємо 30 грамами обсмаженого гарбузового насіння чи столовою ложкою кунжуту.

Салат з редискою і телятиною

Інгредієнти

- Телятина — 150 г

- Яйця — 2 шт.

- Редиска — 5 шт.

- Зелена цибуля (рубана) — 1 ст. л.

- Молода чи пекінська капуста — 100 г

- Майонез — до смаку

Спосіб приготування

1. Капусту шаткуємо. Телятину відварюємо і нарізаємо соломкою.

2. Яйця відварюємо і подрібнюємо, редиску нарізаємо кубиками.

3. Змішуємо всі нарізані інгредієнти, додаємо майонез, викладаємо салат на тарілку і подаємо.

Суп картопляний

з редиски

Інгредієнти

- Редиска — 6 шт.

- Бульйон м’ясний — 1 л.

- Кольрабі (головки) — 2 шт.

- Картопля — 500 г

- Вершки — 150 мл

- Пармезан — 30 г

- Вершкове масло — 50 г

- Сіль — до смаку

- Чорний перець — до смаку

- Мускатний горіх — до смаку

Спосіб приготування

1. Картоплю і одну головку кольрабі нарізаємо кубиками і тушкуємо в вершковому маслі до м’якості. Додаємо бульйон і доводимо овочі до готовності.

2. Готові овочі перетираємо через сито і приправляємо перцем, мускатним горіхом і сіллю.

3. Другу головку кольрабі натираємо на тертці, змішуємо з вершками, додаємо в перетертий суп і доводимо до кипіння.

4. Наливаємо суп у тарілку, посипаємо пармезаном і прикрашаємо кільцями редиски.

Чим корисна редиска

n У редисці багато рослинної клітковини, ефірних олій, вітамінів групи B та РР, мікро- та макроелементів, таких як калій, кальцій, фосфор, магній, залізо.

n Редиска зміцнює імунітет. Завдяки наявності великої кількості ефірних олій (зокрема, гірчичної) редис зігріває, покращує кровообіг, тому корисний у разі застудних і вірусних захворюваннях, кашлю.

n Свіжа редиска – справжнє джерело вітамінів, яких багатьом не вистачає на початку весни. Тим, хто регулярно їсть редиску і загалом збалансовано харчується, можна не побоюватися авітамінозу.

n Редиска допомагає контролювати тиск. Вміст вітаміну PP, калію та магнію робить редиску корисною для зміцнення судин, зниження артеріального тиску.

n Через низьку калорійність редис корисний при ожирінні, надмірній вазі, що опосередковано сприяє також зниженню тиску та покращенню холестеринового обміну.

n Нормалізує роботу шлунково-кишкового тракту. Високий вміст клітковини та води допомагає роботі кишківника при запорах.

n Редиска корисна для нервової системи — вітаміни групи В нормалізують роботу головного мозку та периферичної нервової системи.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 415

Повідомлення в номер / Защебетав соловейко…

18.05.2023

Скільки не доводилось спостерігати, навіть не звертаючи увагу на довготривалу температуру навколишнього середовища, солов’ї у наші краї з Аравійського півострова і Північної Африки прибувають на початку травня.

Цікаво, що першими прилітають самці. З’являються вони непомітно, вночі, нічим поки що себе не виказують і починають обирати таке місце, де і гніздо можна надійно сховатись від недоброго ока і майбутню сім’ю прогодувати. А вже через тиждень на зайняті самцями ділянки прилітають самички, які легко знаходять свого друга за голосом.

Крім того, пісня служить сигналом іншим птахам, що територія зайнята. В найбільш глухому і захаращеному місці птахи починають будувати гніздо. Коли самичка висиджує потомство, її вірний друг співає один. Коли ж почнуть подавати голоси інші птахи, він замовкає, вичікує настання тиші. А потім з новою силою затьохкає, защебече, та так, що відлуння чути у всій окрузі.

Та після вилуплення пташенят солов’ї перестають співати – обоє батьків зайняті пошуком їжі для своїх дітлахів.

Микола Денисюк.

Микола Денисюк.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 220

Повідомлення в номер / Все про кульбабу

18.05.2023

Кульбабове варення

Готуємо варення з кульбаби. Це справжній еліксир здоров’я. Смак і густина мають нагадувати мед.

Робити варто його наприкінці травня під час масового цвітіння. На добу замочуємо 400 квіток. Варимо у 500 мл води 20 хв. Додаємо 1 кг цукру, два порізані неочищені лимони й кип’ятимо ще 5 хв. Охолоджуємо, проціджуємо. Рідину проварюємо 2–3 хв. і розливаємо по банках. Приймаємо вранці по 1 ст. л.

Для цитрусового присмаку можна ще додати апельсин. Розрізуємо п’ять апельсинів на чотири частини, беремо 500 г пелюсток кульбаби. Заливаємо 3 л води, після закипання готуємо годину на малому вогні. Настоюємо 12 год. Проціджуємо крізь марлю. Додаємо 1,5 кг цукру та проварюємо 50 хв. на малому вогні.

Готове варення повторно проціджуємо, розливаємо по банках і закручуємо кришками.

Кульбаба покращує обмін речовин й допомагає побороти втому. Це протизапальний і тонізуючий засіб. Він чистить кров і виводить надлишок холестерину. Кульбабове варення приємніше пити, ніж гіркий настій з цієї квітки. Для нього перекручуємо у м’ясорубці цвіт з молодим листям. Віджимаємо крізь марлю сік. Він багатий вітамінами, але шкодить людям з високою кислотністю шлунка.

Варення з кульбаб корисне також для профілактики кашлю та бронхіту. Для цього його слід приймати по 2 ст. л. на день.

Кульбабове вино

Із кульбаби можна приготувати непогане вино. Для цього квітки краще збирати подалі від автошляхів.

Літрову банку тісно набитих квіток кульбаби без зелених квітоніжок на добу заливаємо 4 літрами холодної кип’яченої води. Опісля — доводимо до кипіння, охолоджуємо й проціджуємо через марлю. Додаємо сік і цедру лимона та сироп із півтора кілограма цукру й пів літра води. Кидаємо кілька листків меліси і м’яти та 100 грамів немитих родзинок.

Переливаємо у бутель. Закриваємо спеціальною кришкою для виготовлення вина або натягуємо гумову рукавичку. Ставимо в темне місце. Як вода у затворі перестане булькати чи рукавичка здується, зливаємо вино від осаду за допомогою гумової трубки.

Напій переливаємо у пляшки та настоюємо ще три місяці в холодному місці.

Настій із кульбаби

Настій із кульбаби має заспокійливу дію, корисний для нирок. Помічний від болів у животі, проти закрепів.

100 квіток кульбаби варимо 20 хв. у 0,5 л води на повільному вогні. Охолоджуємо і віджимаємо суцвіття. Додаємо 1 кг цукру і варимо до загустіння. П’ємо вранці та ввечері по 1 ст. л.

Рослина корисна при екземах і псоріазі. Для настою жменю квіток заливають склянкою окропу. Охолоджують і змоченим тампоном протирають пошкоджену ділянку.

Для печінки та жовчного міхура корисний корінь. Речовини з нього зменшують вміст холестерину в крові й підвищують апетит. Настій не дає жовчі застоюватися, тому зникає нудота.

Можна скористатися й таким рецептом: сушений корінь кульбаби товчемо на порошок. 2 ч. л. заливаємо склянкою холодної кип’яченої води. Настоюємо ніч. Випиваємо двічі на день по пів склянки перед їжею.

Кульбабове варення

Готуємо варення з кульбаби. Це справжній еліксир здоров’я. Смак і густина мають нагадувати мед.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 246

Повідомлення в номер / Перший «трофей» Георгія Барана

18.05.2023

Перший «трофей» Георгія Барана

Георгій Баран –відома на Ковельщині людина. Окрім того, що разом з дружиною Валентиною Вікторівною займаються підприємництвом у галузі торгівлі і громадського харчування, пан Георгій – завзятий грибник. За усталеною традицією, він одним з перших відкриває грибний «сезон» у нашому краї.

Ось і нещодавно любитель «тихого полювання» завітав до редакції нашої газети з першим «трофеєм». Правда, це були не білі гриби, які іноді за сприятливої погоди можуть з’являтися у лісах вже в травні, а так звані сморчки. Їх Георгій Павлович назбирав у себе на дачній ділянці.

– У деяких країнах ці гриби вважають отруйними, – повідомив наш гість. – Однак за умови належної обробки вони цілком безпечні.

– А що для цього потрібно?

– Перед тим, як готувати страву, необхідно сморчки попередньо вимочити у холодній воді впродовж години. Після цього ретельно промити і відварити в слабо соленій воді (приблизно 30 хвилин).

– Які страви можна готувати?

– Різноманітні. Ось один з рецептів приготування сморчків в сметані. Потрібно їх пів кілограма, 1 столова ложка сметани, 1 чайна ложка борошна, 1 чайна ложка олії, 1 пучок весняної зелені, невеликий шматочок твердого сиру, пучок зелені.

Відварені гриби порізати шматочками і обсмажити на олії. Потім розвести борошно в сметані і залити отриманою сумішшю гриби. Тушкувати на повільному вогні близько 5 хвилин.

Поки гриби обсмажуються, натерти на дрібній тертці сир і нарізати дрібно зелень. Гриби в сметанному соусі викласти у форму для запікання, посипати сиром і поставити в духовку. Коли утвориться сирна скоринка, вийняти гриби і прикрасити готову страву зеленню.

Можна також приготувати із сморчків легкий весняний суп, для чого потрібно картопля, ріпчаста цибуля, морква, олія, сіль, перець (готувати, як звичайний суп). Смачним буде соус із сморчків до м’яса і риби.

– Дякуємо, пане Георгію, за цікаву розмову. Нових Вам успіхів на “тихому полюванні”, яке Ви вже започаткували!

Розмову вів

Михайло КУЗЬМУК.

НА СВІТЛИНАХ: Георгій БАРАН під час відвідин редакції; загальний вигляд сморчків.

Фото автора.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 211