У кінці вересня у Відокремленому структурному підрозділі «Ковельський промислово-економічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету» відбулася урочиста зустріч з нагоди 45-річчя з дня заснування коледжу та Дня працівників освіти
Дорогий читачу! Намагатимуся твою душу наповнити краплинами золотавої осені, педагогічною симфонією, історичними фактами (тільки трохи) й наостанок — світлинами із знайомими обличчями, бо у нас, в коледжі, напевно ж, навчалися твої діти, родичі чи знайомі.
Історія нашого закладу освіти бере свій початок 1978 року. Це був Ковельський машинобудівний технікум з вечірньою формою навчання. 25 липня 1984 року технікум реорганізовано і відкрито денну форму навчання. У 1985 році були збудовані нові навчальні корпуси, і у цьому ж таки році студенти приступили до навчання уже за денною формою. Очолював технікум у ті роки Євген Олександрович Кішман – людина вольова, справедлива і рішуча. Світла пам’ять педагогу!
Другим директором нашого закладу освіти став Степан Федорович Бабарика, кандидат технічних наук. Степан Федорович володіє унікальною пам’яттю: знає імена усіх керівників різних часів, може пригадати всі події, прослідкувати зв’язок поколінь і фактів. Своїми уміннями, знаннями і навичками ділиться й до сьогодні у якості завідувача навчально-виробничою практикою.
У травні 2012 року директором коледжу обрана Тетяна Василівна Селівончик, кандидат технічних наук, доцент, Відмінник освіти, Заслужений працівник освіти України. Наша директорка — генераторка ідей, харизматична і ерудована. Попри виклики і перешкоди, упевнено веде свій колектив вперед.
З історією поки усе — переходимо власне до свята. Війна внесла свої жорстокі корективи у наше життя, навіть слово «свято» видалося нам недоречним. Тому назвали ми урочисту зустріч імпрезою. Вийшло виважено, спокійно, у злагодженій дії з гостями, дарунками, квітами; з сумом, печаллю і тремтінням сльози… З журбою радість обнялася…
Наші випускники воюють у лавах Збройних сил України, прикро, але й серед Героїв є загиблі за Волю, Свободу і Незалежність України.
Як шкода, що вони не
БОги,
Не вічні їх земні дороги,
І відліта душа-лелека
Увись… незвідано,
далеко.
Як жаль. Та цього не
змінити,
Їх вже нема, а нам ще жити
Й тремтіти спогадом
щемливим,
Які ж вони були красиві.
Що ж, думається мені, що атмосферу ти вловив, мій читачу: за плечима — 45 років роботи, у залі – люди, чиї життя переплелися в історії коледжу, в руках – квіти і відзнаки, а на серці – туга, печаль і скорбота… Та ми твердо віримо у нашу Перемогу, міцно тримаємо свій освітянський стрій, плекаємо когорту вмотивованих сміливих патріотів-українців! Бо ми – команда фахівців, які до безтями люблять свою роботу.
l
До нас у цей особливий день завітали гості, і мені приємно сказати про цих людей, які представляють інтереси міста, району та й держави в цілому.
Ігор Леонтійович Чайка, наш міський голова, відомий у громаді захисник молоді, людина з великим чуйним серцем, справедливий і вимогливий. Ми знаємо, що знайти час для візиту в коледж було складно, але ми впевнені, що шанобливе ставлення до педагогічної праці, любов до нашого закладу зробили диво. Ігор Леонтійович вручив Подяки кращим працівникам нашого закладу. Тішимося, як діти, бо для нас, освітян, увага – основне!
Ольга Миколаївна Черен, начальник Ковельської районної військової адміністрації, завжди з нами, — у годину печалі і в радісну мить. Вона вирішує складні питання з жіночою мудрістю і добротою, смілива й справедлива, завжди на стороні світла й добра. Очільниця району у вітальному слові зауважила, що коледжани активно волонтерять, а майстерня працює для фронту. І хоч вихвалятися зробленим не будемо, однак було надзвичайно приємно! Грамоти й подарунки отримали достойні фахівці, педагоги з великої літери.
На сцену для вручення нагород піднявся і В’ячеслав Петрович Шворак, наш випускник, голова Ковельської районної ради, меценат, людина, яка з повагою ставиться до педагогічної праці, знає їй ціну. В’ячеслав Петрович звернувся до кожного педагога, висловив цінні поради й настанови, з болем у серці згадав про тих, кого уже немає з нами. Слова лунали щиро, дружньо, щемливо навіть… В’ячеслав Петрович ставиться до нашої освітянської справи, як до важливої й нелегкої місії, тому завжди допомагає багато, постійно.
Один у полі – не воїн, тільки у тісній співпраці вирішуються складні питання виховання молоді. Нам це вдається завдяки постійній фаховій допомозі Вельми Жанни Валентинівни, начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Ковельської міської ради. Сучасний наставник, добра й співчутлива, освічена й компетентна, Жанна Валентинівна завжди з нами.
l
За кожним успіхом стоїть колосальна, наполеглива праця поколінь педагогів, якими пройдені численні виклики та випробування, подолані труднощі та перепони. І на кожному з цих етапів з нами пліч-о-пліч крокує, наш соратник, порадник і друг Микола Михайлович Заікін. Діти й онуки Миколи Михайловича здобувають чи здобували освіту, уже традиційно, у нашій Альма- матер, утверджуючи ідею «навчаємося у коледжі династіями».
Нам пощастило мати в друзях Володимира Івановича Бойка. Його вагоме слово завжди правдиве й справедливе. Шануємо і поважаємо Володимира Івановича за прихильність до нашої коледженської команди, за відчуття захищеності поруч із ним, за розуміння нашої нелегкої освітянської праці.
Не можу (з міркувань втаємничення) назвати усього, але, повір, мій читачу, на слово, допомога від наших друзів-меценатів – колосальна! Як і від очільника РЖКП-1 Віктора Степановича Солов’янчука. Радіємо, що не самотні у боротьбі з комунальними «викликами».
Не менш приємним моментом для нас, родини освітянської, були слова директорки Тетяни Василівни. Тому радо, оплесками зустріли нашу Берегиню на сцені. Тетяна Василівна привітала кожного ветерана праці (звучить так собі), тому краще сказати — працівника освіти, який більше не працює у коледжі, але життя присвятив служінню науці! Разом з Ігорем Миколайовичем Ілюшиком, заступником директора з навчальної роботи (до речі, ровесником коледжу!), вручили нагороди й квіти. Зворушливий був момент!
Такі гарні люди виходили на поміст: ошатні, схвильовані, подовгу залишалися на сцені, фотографувалися. Було помітно, що віншування подобається усім. Усміхаємося тепер рідко, даруємо радість спілкування похапцем, тому приємно було дивитися на привітні зачудовані обличчя колег.
Хочеться зупинитися ще на одному моменті, чи, швидше, на одній постаті, яка позитивно впливає на життя коледжу. Мова йде про Ірину Михайлівну Вахович, ректорку Луцького національного технічного університету, доктора економічних наук, професора. Ірина Михайлівна своїм прикладом, життєвою енергією, ентузіазмом, особливим ставленням до нашого колективу підкорила серця коледжан. І хоч на зустрічі ректорка присутня не була (через об’єктивні обставини), проте нагороди від її імені Тетяна Василівна передала і вручила особисто.
l
Імпреза тривала в атмосфері, близькій до родинної, у затишній, урочисто прибраній залі, у супроводі патріотичних мелодій. Прийшли привітати рідний коледж випускниці Анна Філонюк і Катерина Куліковська, запрошені виконавці Роман Морозов, Вероніка Солтисяк і Кіра Сергієнко.
…Мелодія пісні на творчій події, голос викладача на цікавому занятті, гуркіт коліс на екскурсії, шум майстерні, високий тембр дзвінка, стукіт виделок у їдальні, шелест сторінок книги у бібліотеці, клацання клавішів мобільного телефону – це ексклюзивна симфонія коледжу! І виконують її ось уже 45 років без фальші, у гармонії, з твердими переконаннями і намірами найкращі люди – працівники коледжу.
Наш захід, наша святкова імпреза, наша зустріч добігала кінця і ми, розпорядниці та ведучі свята Тетяна Вегера, завідувачка відділення, і я, Олена Шульган, заступник директора з виховної роботи (як же себе не згадати), закінчували словами, суть яких наведу дослівно і додам ще одну краплю до 45-річної історії успіху і процвітання коледжу:
«Знання та культура – це те, що відрізняє нас від ворога, знання та культура – стовпи, на яких тримається сьогодні фронт, знання та культура – те, на чому будуватиметься майбутнє, наше майбутнє, українське майбутнє», – такими словами військові привітали українців з початком нового навчального року.
І ми, освітяни, виконуємо свою місію із вірою в Україну, з вірою у Збройні сили України, тримаємо міцно свій педагогічний стрій! З ювілеєм, рідний наш, неперевершений і непереможний, багатогранний, зірковий, з відкритим серцем, улюбленець долі, красунчик, наш – КОЛЕДЖ! Ми знаємо напевно, що далі точно буде…
Отож, гордо уперед! За новими досягненнями й перемогами, заради нових успіхів, заради міцної незалежної і непереможної України!
Слава Україні! Героям Слава!”
Олена ШУЛЬГАН, заступник директора з виховної роботи
ВСП «КПЕФК ЛНТУ».
P. S. Сподіваюся, що хтось із вас дочитав мою розповідь до кінця, що я не передала куті меду, що ви любите наш коледж так, як любимо його ми, коледжани. А далі обов’язково буде…
О. Ш.
Дорогий читачу! Намагатимуся твою душу наповнити краплинами золотавої осені, педагогічною симфонією, історичними фактами (тільки трохи) й наостанок — світлинами із знайомими обличчями, бо у нас, в коледжі, напевно ж, навчалися твої діти, родичі чи знайомі.
Історія нашого закладу освіти бере свій початок 1978 року. Це був Ковельський машинобудівний технікум з вечірньою формою навчання. 25 липня 1984 року технікум реорганізовано і відкрито денну форму навчання. У 1985 році були збудовані нові навчальні корпуси, і у цьому ж таки році студенти приступили до навчання уже за денною формою. Очолював технікум у ті роки Євген Олександрович Кішман – людина вольова, справедлива і рішуча. Світла пам’ять педагогу!
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 428
У кінці вересня у Відокремленому структурному підрозділі «Ковельський промислово-економічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету» відбулася урочиста зустріч з нагоди 45-річчя з дня заснування коледжу та Дня працівників освіти
Що робити в жовтні?
Відбувся чемпіонат Колодяжненської сільської ради серед чоловіків, приурочений до Дня захисників та захисниць України.
20 жовтня, п’ятниця
ОВЕН. Тиждень вдалий для пiдприємницької, наукової i навчальної дiяльності. Друга половина тижня буде насичена контактами i зустрiчами. 
Четвер. Мінлива хмарність. Температура: 20оС. Вітер західний сильний.
Понад 120 керівників друкованих ЗМІ на Всеукраїнській нараді головних редакторів газет, проведеній Національною спілкою журналістів України (НСЖУ), проголосували за звернення до Офісу президента, уряду та Верховної Ради щодо необхідності підтримки українських газет під час війни. Вони надали НСЖУ мандат на початок переговорів із владою.
Вранці 7 жовтня бойовики палестинського ісламського руху "Хамас" завдали масованого ракетного удару по Ізраїлю.