Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 19 червня 2025 року №26 (12982)

Повідомлення в номер / Віра єднає всіх нас

27.04.2023

ПрезедентВіра єднає всіх нас

Великий народе веливої країни!
Ми відзначаємо сьогодні свято Воскресіння Господнього. Його головним символом є перемога: перемога добра, перемога правди, перемога життя. З непохитною вірою у незворотність цих перемог ми зустрічаємо Великдень.
Цього дня рік тому всі ми молилися, щоб Україна вистояла. Сьогодні – щоб Україна перемогла. Ми не лише чекаємо й просимо, а здобуваємо й творимо цю перемогу самі. 417 днів. Ми вже пройшли чималий шлях. Попереду в нас – чи не найважча з вершин. Ми подолаємо її. І разом зустрінемо свій світанок.
Небеса бачать наші віру й твердість. Світ бачить наші відвагу й незламність. Ворог бачить наші силу й рішучість. А, отже, Україна побачить світло Перемоги.
Віра в неї єднає всіх нас. Завжди, а особливо сьогодні. У Великдень, що споконвіку був для українців родинним святом, днем тепла, надії й великого єднання. Війна не змогла стерти нас, наші цінності, наші традиції, наші свята й ті найголовніші речі, які вони символізують.
І тому хоч би де ми відзначали Пасху, хоч би де кожен із нас зараз був, – ми зустрічаємо Великдень разом.
Ми – одна велика сім’я. Українці. У нас одна велика домівка. Україна. У нас одна велика мета. Перемога. Для всіх.
Всіма силами ми боремося за свою землю й просимо сприяння небесних сил. У сотнях молитов, які промовляли наші предки перед боєм. Які допомагають і бережуть наших воїнів сьогодні.
Одягнувшись завісою Христа,
шкіра моя – панцир залізний,
кров – руда міцна, кістка – меч булатний.
Швидше стріли, пильніше сокола.
Броня на мені.
Господь у мені.
Щоб було завтра.
Щоб був мирний світанок.
Щоб була Перемога.
Щоб була Україна.
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Із Великоднього привітання 
Президента України 
Володимира Зеленського 
16 квітня ц. р.
Великий народе веливої країни!
Ми відзначаємо сьогодні свято Воскресіння Господнього. Його головним символом є перемога: перемога добра, перемога правди, перемога життя. З непохитною вірою у незворотність цих перемог ми зустрічаємо Великдень.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 198
Читати далі

Повідомлення в номер / Розпочалась реєстрація на тест–2023

27.04.2023

НМТРозпочалась реєстрація на тест–2023

В Україні розпочалась реєстрація на складання Національного мультипредметного тесту. 
Торік, після початку повномасштабної війни,  щоб зробити складання іспиту швидшим та безпечнішим, а також дати можливість абітурієнтам, які вимушено покинули країну, вступити до українських ВИШів, у Міністерстві освіти та науки запровадити мультитест – як альтернативу ЗНО. Цього року вступні іспити у такому форматі українські школярі складатимуть вже вдруге. У 2022 результати отримали понад 187 тис. учасників. 
Цього ж року у МОНі очікують ще більшу кількість вступників. Як зареєструватись на участь у тестуванні та що нового у цьогорічних вступних іспитах, – детальну інструкцію підготували у Центрі громадського моніторингу та контролю. 
Коли та як зареєструватись? 
Реєстрація на складання Національного мультипредметного тесту в Україні розпочалась 3 квітня і триватиме до 3 травня, повідомляють у Міністерстві освіти та науки України. Зареєструватись на участь в іспитах необхідно онлайн, традиційно – на сайті Українського центру оцінювання якості освіти. Для того, щоб це було зробити простіше, на сайті УЦОЯО створили спеціальну відеоінструкцію.
Щоб зареєструватися для участі в НМТ, потенційному вступнику потрібно самостійно створити персональний кабінет на сайті центру оцінювання якості освіти, внести туди персональні дані, завантажити документи (паспорт, ідентифікаційний код та документ, що підтверджує наявність повної загальної середньої освіти) та сформувати сертифікат НМТ (роздрукована версія сертифікату є необхідною для допуску учасника до екзаменаційного пункту).  
Як зареєструватись та скласти НМТ за кордоном? 
Скласти вступні іспити до українських ВИШів можна буде щонайменше у 21 країні світу. Зокрема, майже в усіх країнах Європи, США та Канаді.  Міністерство освіти й науки і досі постійно працює над збільшенням кількості закордонних екзаменаційних пунктів. Про це під час брифінгу в Медіацентрі “Україна – Укрінформ” розповів Голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак. 
"Зараз проводяться додаткові консультації з такими країнами, як Велика Британія, Грузія, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Польща, Туреччина  та інші, задля того, щоб збільшити кількість центрів тестування. Аби дітям було зручніше дістатися з різних куточків тієї чи іншої європейської країни  до центрів, аби вони мали доступ до української освіти. Кількість центрів тестування за кордоном збільшується майже щодня. І їх точно буде більше, ніж минулого року", – зазначив Сергій Бабак.
Тим абітурієнтам, що здобули базову середню освіту за кордоном, необхідно отримати відповідну довідку в іноземному навчальному закладі та оформити нотаріально завірений переклад українською мовою. Водночас, загальна процедура реєстрації на сайті центру оцінювання якості освіти лишається незмінною. 
Які нововведення цього року? 
Національний мультитест абітурієнти складатимуть у спеціальних аудиторіях (тимчасових екзаменаційних центрах) як в Україні, так і закордоном. НМТ-2023 міститиме завдання з трьох предметів. З них – два обов'язкових (українська мова та математика), третій – на вибір (історія України, іноземна мова, біологія, хімія або фізика).  
Всього на здачу тесту дається 180 хвилин (торік тривалість тестування складала 120 хвилин). 
Дати іспитів вже відомі. Основна сесія відбудеться з 5 по 24 червня. Додаткова – з 11 по 24 липня.
Оксана Коваль.
В Україні розпочалась реєстрація на складання Національного мультипредметного тесту. 
Торік, після початку повномасштабної війни,  щоб зробити складання іспиту швидшим та безпечнішим, а також дати можливість абітурієнтам, які вимушено покинули країну, вступити до українських ВИШів, у Міністерстві освіти та науки запровадити мультитест – як альтернативу ЗНО. Цього року вступні іспити у такому форматі українські школярі складатимуть вже вдруге. У 2022 результати отримали понад 187 тис. учасників. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 184
Читати далі

Повідомлення в номер / Десять років тренувань і перемог

27.04.2023

20230412_112659Десять років тренувань і перемог

11 квітня 2013 року вперше на спортивному майданчику ЗОШ № 1 зібралися дівчата 1999 р. н. і молодші, які виявили бажання навчитися грати у футбол. Перше тренування проводив досвідчений тренер-викладач Сергій Логінов. Група створювалася і працювала в структурі ДЮФК м. Ковеля (нині ФЦ "Ковель"). 
З 2016 року секція дівочого футболу була підпорядкована ДЮСШ управління освіти. Нині це – відділення дівочого футболу ДЮСШ №1 ім. Петра Стуса управління культури, молоді, спорту та туризму Ковельської міської ради.
Протягом десятиріччя вихованки дитячо-юнацького футбольного клубу, а пізніше дитячо-юнацької спортивної школи в складі збірних команд міста та Волинської області неодноразово ставали чемпіонками й призерами чемпіонату Волині та чемпіонатів України серед клубних команд з футболу й футзалу.
Доцільно назвати імена тих, хто творив історію міста та області на спортивних майданчиках і полях Волині та України. Це чемпіонки та призери чемпіонатів України у різні роки: Дарина М'якота, Дарія Зубач, Катерина Чумак, Ірина Матлах, Анастасія Кузміч, Олександра Киричук, Вікторія Герасимчук, Анна М'якота, Вероніка Суглобова, Єлізавета Яковенко, Софія Бабарика, Вікторія Джала, Анна М'якота, Анастасія Гладун, Анна та Анастасія Тарасюк, Софія Кисляк, Наталія Нікітюк, Вікторія Воробей, Христина Мигуля, Дарія Логунова, Софія Коновалова, Ксенія Орловська, Валентина Масловська, Анна Дячук, Євгенія Мартинюк, Олеся Наумич.
Кольори збірних команд України в групах WU-45, WU-17 захищали: Дарія Зубач, Катерина Чумак, Анастасія Кузьмич, Олеся Наумич, Софія Кисляк, Анастасія Тарасюк, Дарія Логунова, Софія Коновалова, в молодіжній збірній – Анастасія Кузьмич.
За десятирічний період до складу команд майстрів вищої ліги входили: Дарія Зубач ("Родина", м. Костопіль), Катерина Чумак ("Динамо", м. Київ), Анастасія Кузьмич, Олеся Наумич, Софія Кисляк ("Ладомне",  м. Володимир), Анна Тарасюк ("Ятрань", смт. Бересті Черкаської обл.), також Анна є срібним призером Європейських студентських ігор. Христина Мигуля, Вікторія Воробей стали срібними призерами ІІІ-ої літньої гімназіади України у 2021 р. 
Останні чотири роки плідно допомагає старшому тренеру виховувати підростаюче покоління тренер-викладач Володимир Олексюк. На даний момент у вищеназваних тренерів займається 14 вихованок середньої та старшої груп і 17 вихованок молодшої групи. Користуючись нагодою, запрошуємо всіх бажаючих дівчат 2012 р. н. і молодших до нас у секції.
Вже гарною традицією стало закінчувати навчально-тренувальний рік товариською грою між збірними командами вихованок та їх батьками.
Тренери-викладачі щиро вдячні за розуміння, моральну та матеріальну допомогу батькам своїх юних спортсменок, колишньому начальнику відділу фізичної культури та спорту Ігорю Семенюку, спеціалісту І-ої категорії цього відділу Дмитру Рику, депутату міської ради Людмилі Васковець.
З нагоди ювілею оргкомітет планує провести турніри з футболу для команд двох вікових груп. Організатори сподіваються подіваємося на підтримку владних структур та керівництва управління культури, молоді спорту та туризму виконавчого комітету ковельської міської ради, дирекції ДЮСШ №1 ім. Петра Стуса.
Наш. кор.
На світлинах: учасники товариської зустрічі.
Фото з архіву школи.
11 квітня 2013 року вперше на спортивному майданчику ЗОШ № 1 зібралися дівчата 1999 р. н. і молодші, які виявили бажання навчитися грати у футбол. Перше тренування проводив досвідчений тренер-викладач Сергій Логінов. Група створювалася і працювала в структурі ДЮФК м. Ковеля (нині ФЦ "Ковель"). 
З 2016 року секція дівочого футболу була підпорядкована ДЮСШ управління освіти. Нині це – відділення дівочого футболу ДЮСШ №1 ім. Петра Стуса управління культури, молоді, спорту та туризму Ковельської міської ради.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 335
Читати далі

Повідомлення в номер / Ковельському медичному коледжу – 77!

27.04.2023

ПЕРШАКовельському медичному коледжу – 77!

17 квітня ц. р. Ковельський фаховий медичний коледж Волинської обласної ради відзначив 77-річчя від дня створення. Матеріали, присвячені пам’ятній події, читайте на 4-й стор. сьогоднішнього номера газети.

Наша мрія – щоб кожен випускник медичного коледжу з гордістю міг сказати: «Я – медик, я – українець, я – носій духовного інтелекту гордої, великої нації!».

17 квітня Ковельський фаховий медичний коледж Волинської обласної ради відзначив свій 77-й день народження! Впродовж десятиліть заклад освіти гідно виконує високу місію, забезпечуючи сучасну медичну галузь висококваліфікованими й компетентними фахівцями – справжніми патріотами України, які люблять свою землю і свято бережуть її традиції.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 292
Читати далі

Повідомлення в номер / Диво української писанки

27.04.2023

пис фотоДиво української писанки

До Великодня Ковельський історичний музей презентував виставку, присвячену традиційній українській писанці «Писанковий дивосвіт».
Здавна волиняни святкують Великдень, вітаючи відродження Матері-природи, повернення Сонця на літо. Після запровадження християнства це свято пов’язують із  Воскресінням Ісуса Христа.
Однією з прадавніх великодніх традицій в Україні є виготовлення крашанок і писанок, орнаменти яких донесли до нас відгук уявлень наших пращурів  про природу, небо і землю.
 Писанка несе в собі високий заряд енергетики. ЇЇ потрібно писати лише в позитивному настрої та з добрими побажаннями. Виготовленню писанок в українській традиції  надавалось сакральне значення. Навіть у часи занепаду чи заборони національної культури не згасала свічечка генетичної пам’яті українців, які стійко дотримувались обрядовості.
За традицією, писанки розпочинали писати з другої половини Великоднього посту, але найчастіше їх виготовляли у четвер і п’ятницю перед Пасхою.
Займалися цим переважно жінки, які щиро вірили у те,  що писанка вийде гарною лише тоді, коли під час її виготовлення поруч не буде нікого стороннього. Тому розписували яйця здебільшого. на самоті. Писанки також виготовляли у монастирях, де на них зображували релігійні сюжети.
Маючи таке глибоке коріння, волинська писанка у наш час отримала нове життя. Вона воскресла і заграла усіма барвами веселки завдяки зусиллям писанкарів, мистецтвознавців, популяризаторів народної культури. На мініатюрній писанці у символах-кодах – весь світ: небесні світила, навколишня природа в різні пори року, тварини і квіти, знаряддя праці і храми,  великодні натюрморти й українська національна символіка.
Нині волинська писанка – не лише символ свята, а й потужний, самодостатній напрямок декоративного мистецтва.
На виставці представлені писанки з фондової колекції музею. 
Великдень – це свято, яке дарує радість Воскресіння Христового і надію на краще. Попри нинішні виклики, Великдень ще й зміцнює нашу віру у Перемогу над силами зла.
Бажаємо усім українцям, які боронять нашу країну на фронті та в тилу, хто перебуває в окупації і чекає на ЗСУ та вірить у нашу Перемогу, світлого і мирного майбутнього!
Виставка працюватиме до кінця травня у дні роботи музею Приходьте до музею, щоб поринути в атмосферу весняного свята і гарного настрою!
Мирослава Мороз,
головний зберігач фондів Ковельського 
історичного музею.
До Великодня Ковельський історичний музей презентував виставку, присвячену традиційній українській писанці «Писанковий дивосвіт».
Здавна волиняни святкують Великдень, вітаючи відродження Матері-природи, повернення Сонця на літо. Після запровадження християнства це свято пов’язують із  Воскресінням Ісуса Христа.
Однією з прадавніх великодніх традицій в Україні є виготовлення крашанок і писанок, орнаменти яких донесли до нас відгук уявлень наших пращурів  про природу, небо і землю.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 213
Читати далі

Повідомлення в номер / На підтримку українських воїнів

27.04.2023

340457939_1719096948545599_4416646202395414118_nНа підтримку українських воїнів

У Вербну неділю на площі навколо фонтану у Ковелі відбувся благодійний фестиваль "Благофест-2". 
Головний організатор заходу – міжнародний волонтерський логістичний центр "МАРЛОГ", це яскравий приклад потужної командної роботи.
Управління культури, молоді, спорту та туризму часто проводить благодійні заходи, але в даному випадку ми були партнерами і щиро раді, що громадська ініціатива в Ковельській громаді набуває таких обертів. 
Хочемо подякувати працівникам нашої культурної родини, які відгукнулись і приготували вироби для благодійного ярмарку – директору клубу с. Доротища Олені Місюрі та директору клубу с. Городильця Вірі Пекалюк, керівнику театру "10 ряд 10 місце" Альоні Малюзі-Мельниковій (за чуттєве прочитання вірша на акції "Азов"). Працівникам Ковельської дитячої бібліотеки Аллі Іхо та Тамарі Левчук вдячні за майстер-клас на Великодню тематику. Працівнику молодіжного центру "Місто ідей" Аліні Данилюк – за облаштування тематичної фотозони. Директору молодіжного центру "Місто ідей" Андрію Голі – за музичний супровід заходу. Волонтерам молодіжного центру – за допомогу на локаціях. Також "Жіночому клубу ВПО" – за виготовлення ляльок-мотанок. 
Спільно – до Перемоги! 
Управління культури, молоді, спорту та туризму м. Ковеля.
l
Підбивши підсумки Другого благодійного фестивалю "БЛАГОФЕСТ", Міжнародний волонтерський логістичний центр "Марлог" повідомив, що загалом було зібрано 244 679 гривень, які спрямують на закупівлю медичних засобів для Збройних сил України. 
У Вербну неділю на площі навколо фонтану у Ковелі відбувся благодійний фестиваль "Благофест-2". 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 221
Читати далі

Повідомлення в номер / Всесвітній день здоров'я

27.04.2023

зображення_viber_2023-04-03_10-04-50-699Всесвітній день здоров'я

"Де гра, там і перемога!" – під таким гаслом впродовж трьох днів (27 - 29 березня 2023 року) в спортивній залі ВСП "КПЕФК ЛНТУ" відбулися змагання на першість коледжу з волейболу. В змаганнях взяли участь 19 команд.
Непоступлива боротьба, вир емоцій панували на ігровому майданчику й між вболівальниками груп, які виборювали найвищу сходинку п'єдесталу. В запеклому поєдинку з мінімальною  перевагою перше місце здобула  команда 329 групи "Галузеве машинобудування".  Другою стала команда групи 237 "Автомобільний транспорт". Третє місце виборола команда 331 групи "Транспортні технології (на автомобільному транспорті)".
l
4 - 6 квітня 2023 року розіграна першість коледжу з баскетболу.
Вітаємо фіналістів першості коледжу з баскетболу! 
Загальна кількість учасників – 14 груп. І місце – група 238; ІІ місце – група 144; ІІІ місце – група 239; ІV місце – група 148. Переможці та призери були нагороджені грамотами та призами. 
Вітаємо переможців та призерів змагань! Бажаємо всім міцного здоров'я, нових досягнень, сильного командного духу та мирного неба!
Світлана ЮЩУК, 
викладач 
фізкультури коледжу.
"Де гра, там і перемога!" – під таким гаслом впродовж трьох днів (27 - 29 березня 2023 року) в спортивній залі ВСП "КПЕФК ЛНТУ" відбулися змагання на першість коледжу з волейболу. В змаганнях взяли участь 19 команд.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 203
Читати далі

Повідомлення в номер / Село моє, печаль моя…

27.04.2023 Семенюк Анатолій Володимирович

клевецькСело моє, печаль моя…

Цвинтар – індикатор минулого. Він не тільки розбуджує спомини, але й спонукає до аналізу людей та вчинків – мізерних власних, громади та великомасштабної державної політики. 
Моя мета – поспілкуватися, погомоніти з рідними, і разом з тим перед Великоднем поглянути, чи на могилах прибрано, чи бадилля дике не поросло.   Тут спочивають мама, син, бабуня та інші близькі й далекі рідні, друг юності і перша вчителька Поліна Іванівна.
l
Їду через село. Якщо ті поодинокі покинуті обійстя можна назвати селом. Сучасний вектор розвитку сільської громади – це трагічна драма майбутнього. 
Моє рідне село Клевецьк – то моє минуле, яке не усміхається, а плаче. Сьогодні мешкає тут зо два десятки колишніх односельців. Доживають, не скаржаться на відсутність комунальної інфраструктури. Село пройшло багато етапів нищення. Спочатку приводний пас компартії перетворював культурну еліту села на колгоспних наймитів. Потім – хімізація, глобальне осушення, "неперспективні" села і т. д., і т. п.
Незалежність, на жаль, не принесла полегшення. Безперспективність життя у деяких селах призвела до ще більшого занепаду. Один із ковельських бізнесменів якось сказав: "Я землі не люблю. Це даремна праця. Маю гроші, отож, проживу безбідно". Частина молоді (і немала) міркує приблизно так само.
Теперішній час “не визначений” ні в селі, ні в місті. Він позначений війною та бідністю. Життя і смерть йдуть попід руки. Комусь бонус – щастя, а комусь – невдача. Мій добрий друг Микола часто повторює: "Пройшов день – подякуй долі і Богу". 
А колісниця часу летить, не спиниться і не знає, що чекає її попереду. Так і хочеться вигукнути: "Прозрійте, люди! Зупиніться в самознищенні, бо ж це наша земля  обітована, де мир і щастя мають панувати".
Мовчить людство, не відгукнеться. Мовчить і Бог.
l
Моє рідне село! Ну що в нас 
не так? 
Сліпають вікнами пустки-оселі.
Я – колишній бідняк і колгоспний
 батрак, 
Тут щебетало дитинство 
моє невеселе. 
Он груша самотня, немов сирота,
Розчахнута навпіл, – 
а як же цвіла!
Радість жити у бідності – 
яка простота,
Мене мрія уперто до міста вела.
Пролетіли роки, промайнули
 літа:
Де та зоря, що мене сповивала?
Скажи мені ясна, ти ж бо свята,
Чому нам не щастя, а горя
 замало?
Там на Сході і Півдні вирує війна,
Гримлять канонади, а тут – поки
 тиша.
Серце в тривозі – надворі весна,
Повідай, хто історію поля
 напише?
Односельці мої! Вони в ратнім
 бою
Захищають це поле і тишу, і ліс.
Я, дитина війни, і тепер не в
 строю –
Мені боляче й гірко від горя 
і сліз.
О, нарешті! Бабуся столітня
 пройшла
Із кийком. На обличчі – печалі.
"Хай би путін той здох, – мені
 каже вона, –
Бо як Україні і нам жити далі?".
Не журіться, бабуню! Бог покарає
Усіх путіністів, і свята Перемога
Розвіє неспокій, тривоги і хмари, 
І янголи миру взсіяють над
 вашим порогом.
А як же село? Невже 
не воскресне?
Спогади стукають в серце
 щоночі.
Надіюсь і вірю: пройдуть зими
 й весни, 
І возродиться щебіт малечі
 пророчий!
Анатолій СЕМЕНЮК. 
НА СВІТЛИНАХ: мешканці села Клевецька – земляки автора; храм Св. Петра і Павла, відновлений за сприяння Анатолія Семенюка.
Фото з архіву редакції.
Цвинтар – індикатор минулого. Він не тільки розбуджує спомини, але й спонукає до аналізу людей та вчинків – мізерних власних, громади та великомасштабної державної політики. 
Моя мета – поспілкуватися, погомоніти з рідними, і разом з тим перед Великоднем поглянути, чи на могилах прибрано, чи бадилля дике не поросло.   Тут спочивають мама, син, бабуня та інші близькі й далекі рідні, друг юності і перша вчителька Поліна Іванівна.
ххх
Їду через село. Якщо ті поодинокі покинуті обійстя можна назвати селом. Сучасний вектор розвитку сільської громади – це трагічна драма майбутнього. 
Моє рідне село Клевецьк – то моє минуле, яке не усміхається, а плаче. Сьогодні мешкає тут зо два десятки колишніх односельців.  
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 324
Читати далі

Повідомлення в номер / Зійде нова зоря, замовкне гул війни

27.04.2023

2223Зійде нова зоря, замовкне гул війни

Майже дві години  читачі Голобської бібліотеки мали можливість помандрувати разом з Олексієм Можаровським, поетом, композитором, музикантом, бардом у світ прекрасного, світ мистецтва, створеного ним самим.
Цю творчу зустріч організували бібліотекарі сіпльно з Голобським будинком мистецтв із жителями селища. Автора  представила директор бібліотеки Валентина Мельничук. 
І полилась лірика і музика у виконанні автора (на гітарі):
Як хочеться усім приносить радість, 
І плачучим  утерти всім сльозу.
В лихі часи щоб вистоять, не зрадить,
Ще й пісню заспівати у грозу…
Таким акордом розпочалась цікава і щира сповідь автора про  любов до рідного краю, до традицій народу, до культури, до її історичного  героїчного минулого. А до сучасних проблем, які хвилюють кожного, з тривогою в душі про події на війні звучало болем кожне слово, і струна на гітарі також зачіпала найтонші  струни серця. 
Родом із Овруча, що на Житомирщині, а прикипів до Волині, бо тут живе його половинка, яка, мабуть, і надихнула на розвиток таланту. А з поезії, які читав напам'ять, стало зрозуміло, що закоханий він не тільки в Ларису, а  й у Волинь, яку з великою любов'ю описує і оспівує, передаючи почуття грою на гітарі.
Присутні вслухались в кожне слово, бо автор зумів заволодіти аудиторією настільки, що чути було тільки його і аплодисменти, якими нагороджували щоразу митця. Відчувалось, що в цій людині рушійною  силою є якийсь двигун енергії. Перед нами дні його життя, присвячені важливим подіям, промчали галопом. Пісні переплітались поезіями і навпаки. Й розповідав, згадуючи, і радив, і вчив. Всі з ним цілком згідні, що треба в першу чергу
Хоча б  три книги прочитати –
Це "Боже Слово", "Кобзаря",
А третя – про страшний терор.
"Історія – Голодомор", 
Аби краще цінувать життя.
Ця  поезія писалась ще в 1998 році, тому поет в інших рядочках згадав про сьогоднішній геноцид на війні. Без сліз не обійшлося. Та життя не заперечиш,  воно переможе зло, і засвітить Сонце над вистраждалою землею:
Зійде нова зоря,
Замовкне гул війни.
Багато було присвят своєму роду. Бо хоч живеш на віддалі, але де б не був, в думках ти поруч, де народився, де пройшло дитинство, звідки вирушив у світи, де живуть чи жили твої батьки, які були і будуть завжди на першому місці. А батькові – вже 83 роки:
Я думкою батьку потисну правицю. 
Хай буде рука в нього, дужа, як криця.
Не забув і річку Грезлю поет, болить йому, що мілкою стала і заросла лозою й дикими грушами. А вона і літом, і зимою приваблювала дітвору. Та змінюються і люди, і природа. Якби ж в позитивну сторону. А то, знаючи про користь лісу,  не бережемо його. А нас вчили змалку:
Зрубав одне – посади три,
То лісу нам навіки буде.
Коли ж у ліс з бензопилою,
То лісу вже не знать покою.
І він ще здалеку тремтить.
Він не благає, він кричить.
Звір покида своїх малят,
Пташки – маленьких пташенят…
Кожен з нас із дитинства мріє про майбутнє і хоче, щоб воно було і світлим, і чистим. А залежить це в першу чергу від тебе самого:
Я сам собі збудую храм
І чисто там прибрать зумію.
Любов і віра, і надія
Хай вселяться і живуть там.
Не обійшлося без гумору. Бо такий народ український. Він і над лихом сміється. В той час і засуджує погані   звички таким методом. Ось один приклад. На зупинці молодик з насолодою закурив і пустив дим, яким дихали всі навколо. 
Дідусь не витримав і дав зауваження:
– Аж до горла достає,
А чи в тебе совість є?
– Чую, діду мій хороший,
Я дим нюхаю за гроші,
А ви даром, просто так,
Як-то кажуть, на дурняк.
Вийшов майже анекдот. Але в іншому вірші просить автор схаменутись і дбати про чисте повітря і здоров'я без диму й  оковитої. Пересипав своє спілкування автор і справжніми анекдотами, коли бачив, що засмутив  присутніх. Бо про Чорнобиль і перші удари війни, які зазнали містяни Овруча, не можна було без співчуття слухати. 
Ось одна із усмішок: "Їде на возі фурман п'яненький, ледь тримається. Стражі порядку дали  зауваження і налякали штрафом, на що той відповів, щоб штрафували кобилу – вона везе, а він лише пасажир".
Приємно було чути про головний вид транспорту в  Голобах – велосипед, його переваги над іншими, більш цивілізованими. Бо не треба палива  для нього, а коли їдеш, насолоджуєшся співом пташок, милуєшся природою. Цього в машині б не відчув. 
За все болить душа поета – за дороги, за причини хвороб наших, за долю молоді, що покидає рідний край  і шукає рай за морями, за океанами. І це головне, бо хто ж буде будувати нову Україну, після війни, хто гордо скаже: "Україна – це я"?
А цей вірш без коментарів зрозуміє кожен з нас і зробить висновок. 
Мурашник
У великому лісі  є маленькі комахи.
Їх знають усі, величають  – мурахи.
І хата-горбок їм дорожча на світі,
В них дивне життя, як в казковій  орбіті.
Не лізь в їхній дім, бо негайно ужалять.
Шанують їх звірі і люди теж хвалять.
Ніхто там у них не сидить без роботи,
Росте їхній дім, бо усі – патріоти.
Єдине життя в них, вони про це знають.
Живуть в колективі, все в дім вони дбають.
Їм єдність не треба в когось позичати. 
Це, мабуть, вже нам треба приклад з них брати.
Спасибі за зустріч! 
Валентина ОСТАПЧУК.
Майже дві години  читачі Голобської бібліотеки мали можливість помандрувати разом з Олексієм Можаровським, поетом, композитором, музикантом, бардом у світ прекрасного, світ мистецтва, створеного ним самим.
Цю творчу зустріч організували бібліотекарі сіпльно з Голобським будинком мистецтв із жителями селища. Автора  представила директор бібліотеки Валентина Мельничук. 
І полилась лірика і музика у виконанні автора (на гітарі):
Як хочеться усім приносить радість, 
І плачучим  утерти всім сльозу.
В лихі часи щоб вистоять, не зрадить,
Ще й пісню заспівати у грозу…
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 178
Читати далі

Повідомлення в номер / На рибалку… з 84-річною тещею

27.04.2023
На рибалку… з 84-річною тещею

рибаНа рибалку… з 84-річною тещею

Ще при союзі частина волинян з північних районів виїхала на постійне проживання у республіку білорусь. Так як у сусідній державі закони були строгіші і на «дурняк» чим поживитись було важче, то колишні українці їхали на Волинь і займались колись улюбленим своїм промислом. В основному – це була рибалка, а тим більше – браконьєрство.  
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 179
Читати далі
  • 105
  • 106
  • 107
  • 108
  • 109
  • 110
  • 111
  • 112
  • 113
  • 114
  • 115

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2025