21.10.2021

лфкиЧи необхідні антибіотики при лікуванні COVID-19?

Перед багатьма, хто  хворів на коронавірус, незалежно від тяжкості перебігу хвороби, поставало питання: чи необхідні антибіотики для лікування covid-19? Зважаючи на актуальність теми, МОЗ надає роз'яснення.
Коронавірусна хвороба covid-19 має вірусне походження, власне про це говорить сама назва захворювання. Тому лікувати його антибіотиками недоцільно, адже антибіотики не діють на віруси, лише на бактерії. "Профілактичний" прийом антибіотиків теж абсолютно виключений з тієї ж самої причини: антибіотики не лікують коронавірус.                     
Натомість неконтрольований прийом антибіотиків може завдавати значної шкоди здоров'ю, починаючи від побічних реакцій у конкретного пацієнта і закінчуючи збільшенням кількості антибіотикорезистентних бактерій (стійких до антибіотиків внаслідок змін або мутацій в їхніх ДНК). Якщо лікарі стикаються з антибіотикорезистентними бактеріями, для хворого це означає, що лікування може бути більш тривалим, менш ефективним, і, як наслідок, дороговартіснішим.
Тому рішення про застосування антибіотиків може ухвалити виключно лікар, в залежності від тяжкості перебігу хвороби, ступеня ураженості внутрішніх органів і, головне, наявності показань для їхнього застосування. Проте і лікар не робить таких призначень на власний розсуд. Лікування відбувається згідно зі Стандартом надання медичної допомоги "Коронавірусна інфекція", який постійно актуалізується з урахуванням оновлених рекомендацій ВООЗ, СDС, ЕСDС.
Відповідним Наказом МОЗ визначений протокол "Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (covid-19)”.
Згідно з протоколом лікування дорослих пацієнтів, можуть визначатися наступні ступені тяжкості хвороби:
v легкий ступінь тяжкості (відсутність утруднень дихання);
v підтверджений covid-19: середній ступінь тяжкості;
v підтверджений covid-19: тяжкий перебіг захворювання;
v підтверджений covid-19: критичний перебіг захворювання. 
Лікування при легкому ступені, коли пацієнт лікується амбулаторно, передбачає повноцінне харчування, достатню кількість рідини, симптоматичне лікування із застосуванням жарознижуючих засобів (парацетамол, ібупрофен тощо) при лихоманці та болю. І жодних антибіотиків.
При середньому ступені тяжкості антибактеріальні засоби також протипоказані, вони можуть призначатися виключно за наявності лабораторно підтвердженої супутньої бактеріальної інфекції або при обґрунтованій підозрі на неї.
При тяжкому та критичному стані використання антибіотиків розглядається також за умови приєднання бактеріальної флори.
Тож звертаємо увагу: призначати антибіотики при коронавірусній хворобі covid-19 може виключно лікар за наявності супутньої бактеріальної інфекції. Вірусна інфекція не лікується антибіотиками. Прийом антибактеріальних препаратів без призначення фахівця може завдати значної шкоди вашому здоров'ю.
Пресслужба 
МОЗ України.
Перед багатьма, хто  хворів на коронавірус, незалежно від тяжкості перебігу хвороби, поставало питання: чи необхідні антибіотики для лікування covid-19? Зважаючи на актуальність теми, МОЗ надає роз'яснення.
Коронавірусна хвороба covid-19 має вірусне походження, власне про це говорить сама назва захворювання. Тому лікувати його антибіотиками недоцільно, адже антибіотики не діють на віруси, лише на бактерії. "Профілактичний" прийом антибіотиків теж абсолютно виключений з тієї ж самої причини: антибіотики не лікують коронавірус.                     
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 343
Читати далі

Повідомлення в номер / Якщо не допомагають ковдра і чай…

21.10.2021

депресіяЯкщо не допомагають ковдра і чай…

У період настання осені багато людей відчувають виснажливу втому, у них швидко закінчується енергія і зовсім не хочеться нічого робити. Слідом ідуть: постійно зіпсований настрій, занепад сил.

Фахівці стверджують, що депресія – це ніщо інше, як банальне виправдання людської ліні. Багато людей можуть впасти в депресію тільки тому, що влітку вони були на відпочинку під палючим Сонцем, розслаблялися і ні про що не думали, а з приходом осені вся рутина повернулася. 

Але все одно є така річ як гормони. Восени зменшується тривалість світлового дня, а від Сонця залежить вироблення гормону мелатоніну, що відповідає за нашу активність. Якщо цього гормону стає менше, з'являється слабкість і в'ялість.  

У період настання осені багато людей відчувають виснажливу втому, у них швидко закінчується енергія і зовсім не хочеться нічого робити. Слідом ідуть: постійно зіпсований настрій, занепад сил.
Фахівці стверджують, що депресія – це ніщо інше, як банальне виправдання людської ліні. Багато людей можуть впасти в депресію тільки тому, що влітку вони були на відпочинку під палючим Сонцем, розслаблялися і ні про що не думали, а з приходом осені вся рутина повернулася. 
Але все одно є така річ як гормони. Восени зменшується тривалість світлового дня, а від Сонця залежить вироблення гормону мелатоніну, що відповідає за нашу активність. Якщо цього гормону стає менше, з'являється слабкість і в'ялість. Навіть дієтологи говорять про те, що якщо ви на осінь не набираєте хоча би 1-2 кілограми ваги, а навпаки вага знижується без додаткових зусиль – це тривожна ознака, адже восени зазвичай метаболізм фізіологічно сповільнюється і накопичує жирову тканину, щоб пережити зиму.
З медичної точки зору депресія – це свого роду розлад, хвороба. День у день багато людей скаржаться, мовляв, у них хандра і поганий настрій, це означає, що людина починає відчувати такі симптоми, як негативний душевний стан, який нагадує тугу, пригніченість, легку меланхолію.
Для того, щоб впоратися з першими ознаками осінньої хандри, потрібно з'ясувати безпосередньо причини її виникнення. Перше, що радять фахівці – це більше проводити часу на свіжому повітрі. 
Ще фахівці рекомендують знайти для себе нове захоплення, щоб переключити свою свідомість, і сезонна апатія не так відчуватиметься. Можна зайнятися спортом, пробіжки вранці покращать здоров'я і наповнять ваше життя яскравими фарбами. 
Варто їсти продукти, які сприяють якісному метаболізму, наприклад, зелені овочі. Коли відчувається зниження настрою, що супроводжується легким головним болем, треба їсти банани і шоколад. Зайві калорії краще відпрацювати в тренажерному залі або на пробіжці, ніж потім валятися з поганим настроєм і не знати, куди себе подіти.
Можна зайнятися творчістю, писати картини, фотографувати пейзажі – осінні фарби якнайкраще допоможуть творчо розвиватися і будуть радувати ваш погляд. Коли починається зміна сезону, кожна людина може знайти для себе захоплення до душі, головне не лінуватися, а повсякчас знаходити в собі сили для нових вражень.
Тим, хто від усього втомився, можна порекомендувати знайти для себе нові орієнтири, а базуючись на них скласти новий список цілей. Такий список допоможе помітно мобілізувати ваші зусилля, волю, і принести в життя осмисленість. 
А ще сходіть в кіно з друзями або колегами, хороший фільм в галасливій компанії напевно всіх розвеселить і підніме настрій. Можна покликати друзів в гості або сходити до когось на застілля, можна влаштувати пікнік на природі, якщо погода сприяє цьому.
Всі думки, що провокують тугу і смуток, слід проаналізувати критично, і ви переконаєтеся, що переважна більшість їх нічим не обґрунтована. 
Якщо ж людина отримує від цього задоволення і їй подобається меланхолійний стан, романтичні пісні та читання книжки, сидячи на підвіконні, треба просто розслабитися і отримувати від цього задоволення.
Валентина ОЛІЩУК.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 343
Читати далі
21.10.2021 Зінчук Вікторія Петрівна

1019211203-2Галина Чиколовець: "Рак молочної залози – не вирок"

Рак молочної залози – це найнебезпечніше захворювання, яке загрожує жіночому здоров'ю. За статистикою, рак молочної залози займає перше місце по захворюваності серед жінок України. Кількість випадків захворювання на РМЗ зростає: щороку на цей недуг хворіє понад 15 тисяч українок, з них кожна п'ята помирає. Кожні 35 хвилин лікарі діагностують новий випадок захворювання, а кожну годину від раку грудей помирає одна жінка. 
Цифри досить сумні. І, мабуть, у кожної жінки на думку спадає питання: "Як скоротити ризик розвитку раку молочної залози і виявити цю хворобу на ранніх стадіях?". На ці та інші запитання відповіла лікар-онколог Галина ЧИКОЛОВЕЦЬ.
– Галино Олександрівно, якщо говорити про загальні цифри захворюваності на рак молочної залози, то яка зараз ситуація на Ковельщині?
– Станом на сьогодні на обліку в онкологічному кабінеті Ковельського МТМО знаходиться 384 жінки. За дев'ять місяців 2021 року діагностовано 23 жінки з раком молочних залоз. З цієї кількості випадків шість – у занедбаному стані.
– Які фактори виникнення цього захворювання?
– Щодо факторів ризику, які здатні викликати передрак та РМЗ, то їх визначено чимало. Серед них – спадкова схильність до цього захворювання. Якщо його виявлено у матері, сестри чи у бабусі по материнській лінії, то у жінки є ризик захворіти. І хоч загалом спадкові раки займають невелику частку – 5-7 відсотків від усіх випадків, цим жінкам варто частіше проходити профілактичні огляди.
Має велике значення й стан репродуктивної системи жінки, тобто є ризик захворіти, якщо були пізні пологи (перша вагітність після 27 років) або ж коли жінка зовсім не народжувала.
В групі ризику – жінки, які ведуть нерегулярне статеве життя. Відсутність статевого життя може призвести до виникнення ендокринних порушень, дисгормональних станів, що, в свою чергу, може призвести до РМЗ. 
Також серед чинників, які сприяють розвитку цієї онкології, – ранній початок менструації (до 12 років) або ж, навпаки, пізній (після 15 років), пізня менопауза (після 55 років), гормональні порушення, малорухомий спосіб життя, стресовий стан, вплив факторів зовнішнього середовища, зловживання алкоголем та паління.
Слід пам'ятати, що після травм молочних залоз також можуть виникати пухлинні утворення, ігнорувати які не можна. 
– Є думка, що зараз рак грудей помолодшав, ніби раніше на цю хворобу страждали жінки після сорока років, а зараз він і молодих не шкодує. З якого віку дівчатам вже потрібно себе обстежувати або звертатися за обстеженням до лікаря?
– Запитання – дещо на продовження попереднього. Адже, до факторів ризику, окрім вище названих, належить також вік – зазвичай хворіють на РМЗ жінки у віці 45-65 років. Однак тенденція до омолодження цієї патології є. Зараз хворобу фіксують і в 25-30 років, у ранньому  репродуктивному віці. На жаль, ця тенденція зростає. До речі, у молодих пацієнток це захворювання проявляється агресивніше і швидше прогресує. Тому обстежуватися потрібно починати з 25 років. А саме раз на два роки робити УЗД молочних залоз.
Із 40 років представницям прекрасної статі один раз на рік необхідно робити мамографію. Це обстеження молочних залоз за допомогою спеціального рентген-апарату при мінімальному променевому навантаженні. Завдяки саме цьому методу виявляються пухлини розміром менше, ніж півсантиметра. До речі, з цього віку жінці бажано робити і мамографію, і УЗД, адже ці методи діагностики не виключають один одного.  
– Чи варто жінкам покладатися на самообстеження? Як жінці продіагностувати себе самій?
– Самообстеження проводити потрібно, адже 80 відсотків первинних виявлень пухлинних утворень знаходить сама жінка. Робити це слід кожного місяця з 7 по 10 день від початку менструації. Найкраще це робити в душі, коли шкіра намилена та добре можна пропальпувати залозу. Одну руку треба закласти за голову, а другою циркулярними рухами від периферії до центру по годинниковій стрілці пропальпувати молочну залозу.
Слід пам'ятати про те, що молочні залози мають свої особливості: вони змінюються з віком, у період менструації, під час вагітності. Нормальна грудна залоза є нерівною на дотик та дещо збільшеною за п'ять-шість днів до і після місячних. А тому жінка повинна щомісяця проводити самообстеження, щоб зорієнтуватися, що є нормою для її залоз.
– Чи правда, що якщо жінка годує грудьми дитину, то у неї менша вірогідність захворіти на рак молочної залози? Наскільки довго Ви б радили годувати дитину грудьми?
– Процес лактації має тривати рік-півтора. Це позитивно вплине на здоров'я жінки в майбутньому. Молочна залоза "запрограмована" на лактаційну функцію. Тому її відсутність або надто тривалий термін (понад два роки) – теж не рекомендовані. 
– Чи є ще якісь симптоми, окрім виникнення ущільнення, які не можна ігнорувати?
– Це може бути деформація молочної залози. Кожна жінка знає форму своїх молочних залоз, і якщо вона бачить, що в неї в якомусь місці з'явилася легка деформація (асиметрія молочних залоз, втягнутий сосок, симптом лимонної кірки), треба звернутися до лікаря. Можливою ознакою захворювання є також виділення із соска. 
– Наскільки сучасна медицина може дозволити жінці повноцінно жити після того, як у неї виявили хворобу?
– Жінки, яким своєчасно виявили захворювання на ранній стадії, лікуються і живуть повноцінним життям. У деяких випадках, якщо стадія трішечки запізніла, проводиться так звана мала органозберігаюча операція. Звісно, багато що залежить від агресивності пухлини, але тим не менше у більшості випадків після операції у жінок зберігаються молочні залози. 
Але в будь-якому разі операція – це сильна психологічна травма для жінки. Саме в цей час вона потребує кваліфікованої медичної допомоги, підтримки з боку родини та близького оточення, а також психологічної допомоги та психореабілітації. 
А підсумовуючи усе сказане, жінкам я раджу бути уважними до себе, ходити на професійний огляд до лікаря, вести здоровий спосіб життя, не нервувати, не боятися і не думати про хворобу.
Завжди слід пам'ятати про те, що це захворювання лікується, і це не вирок. Просто чим раніше жінка звернеться до лікаря, тим більше буде шансів, що хворобу виявлять на ранніх стадіях, тоді лікування буде більш ефективним, менш вартісним і травматичним.
Вікторія ЗІНЧУК. 
Рак молочної залози – це найнебезпечніше захворювання, яке загрожує жіночому здоров'ю. За статистикою, рак молочної залози займає перше місце по захворюваності серед жінок України. Кількість випадків захворювання на РМЗ зростає: щороку на цей недуг хворіє понад 15 тисяч українок, з них кожна п'ята помирає. Кожні 35 хвилин лікарі діагностують новий випадок захворювання, а кожну годину від раку грудей помирає одна жінка. 
Цифри досить сумні. І, мабуть, у кожної жінки на думку спадає питання: "Як скоротити ризик розвитку раку молочної залози і виявити цю хворобу на ранніх стадіях?". На ці та інші запитання відповіла лікар-онколог Галина ЧИКОЛОВЕЦЬ.
– Галино Олександрівно, якщо говорити про загальні цифри захворюваності на рак молочної залози, то яка зараз ситуація на Ковельщині?
– Станом на сьогодні на обліку в онкологічному кабінеті Ковельського МТМО знаходиться 384 жінки. За дев'ять місяців 2021 року діагностовано 23 жінки з раком молочних залоз. З цієї кількості випадків шість – у занедбаному стані.
– Які фактори виникнення цього захворювання?
– Щодо факторів ризику, які здатні викликати передрак та РМЗ, то їх визначено чимало. Серед них – спадкова схильність до цього захворювання. Якщо його виявлено у матері, сестри чи у бабусі по материнській лінії, то у жінки є ризик захворіти. І хоч загалом спадкові раки займають невелику частку – 5-7 відсотків від усіх випадків, цим жінкам варто частіше проходити профілактичні огляди.
Має велике значення й стан репродуктивної системи жінки, тобто є ризик захворіти, якщо були пізні пологи (перша вагітність після 27 років) або ж коли жінка зовсім не народжувала.
В групі ризику – жінки, які ведуть нерегулярне статеве життя. Відсутність статевого життя може призвести до виникнення ендокринних порушень, дисгормональних станів, що, в свою чергу, може призвести до РМЗ. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 382
Читати далі

Повідомлення в номер / “FEST KOVEL 2021” назвав переможців

21.10.2021

7“FEST KOVEL 2021” назвав переможців

9-10 жовтня ц. р. у Ковелі відбувся ІІІ відкритий міський фізкультурно-оздоровчий фестиваль "Перемагай себе" серед осіб з інвалідністю з нагоди Дня захисників і захисниць України.
Ініціатором і організатором   виступила відома в місті громадська організація "Асоціація осіб з інвалідністю "Добродія в дії" спільно з управлінням фізичної культури та спорту виконавчого комітету Ковельської міської ради та Волинським регіональним центром з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю "Інваспорт".
На відкритті учасників привітали Ковельський міський голова Ігор Чайка, заступник начальника управління культури, молоді та спорту виконавчого комітету Ковельської міської ради Роман Лис та тренер-викладач  із боча Волинської обласної дитячої юнацької спортивної школи для осіб з інвалідністю, голова громадської організації "Асоціація осіб з інвалідністю "Добродія в дії", головний суддя змагань Володимир Кравчук.
Урочисто розпочали змагання з гімну України та молитви: "Отче, наш …".  Участь у фестивалі взяли спортсмени з інвалідністю різних нозологій із територіальних громад Волинської області, а саме: Ковельської, Турійської, Маневичівської, Голобської, Любешівської, Люблинецької, Колодяжненської, Рожищенської, Горохівської, Сереховичівської, Любомильської, Мар'янівківської, Локачинської. 
Змагання проходили з таких видів спортивної програми: боча, дартс, кеглі та корнхол.
Згідно з підсумковим протоколом успіхи учасників Ковельщини такі:
 Боча — індивідуальна дисципліна ВС-1: 1 місце - Чижук Володимир (Турійськ).
Боча — індивідуальна дисципліна ВС-2: 1 місце - Гелетуха Олег (Ковель); 2 місце - Панчук Анастасія (Ковель); 3 місце - Вакульський Олександр (Ковель).
Боча — індивідуальна дисципліна ВС-4: 1 місце - Патращук Василь (Турійськ); 2 місце - Яренчук Ольга (Ковель).
Боча — індивідуальна дисципліна ВС-5: 1 місце - Паталій Борис (Голоби); 2 місце - Репета Роман (Турійськ).
Боча – індивідуальна дисципліна опен-клас: 1 місце - Листовнича Ірина (Колодяжне); 3 місце - Шворак Максим (Люблинець).
ДАРТС (жінки, які переміщуються на кріслах колісних): 3 місце - Ткачук Дарина (Ковель).
ДАРТС (чоловіки, які переміщуються на кріслах колісних): 2 місце - Набруско Євген (Ковель).
ДАРТС (жінки ходячі): 1 місце - Листовнича Ірина (Колодяжне); 2 місце - Баюк Тетяна (Ковель); 3 місце - Студенчук Анна (Турійськ).
ДАРТС (чоловіки ходячі): 1 місце - Шворак Максим (Люблинець); 2 місце - Паталій Борис (Голоби); 3 місце - Сахарук Вадим (Ковель).
КЕГЛІ (жінки, які переміщуються на кріслах колісних): 3 місце - Яренчук Ольга (Ковель).
КЕГЛІ (жінки ходячі): 2 місце - Баюк Тетяна (Ковель); 3 місце - Осіпчук Ольга (Ковель).
КЕГЛІ (чоловіки ходячі): 1 місце - Гелетуха Олег (Ковель); 2 місце - Паталій Борис (Голоби).
КОРНХОЛ (жінки, які переміщуються на кріслах колісних): 2 місце - Яренчук Ольга (Ковель); 3 місце - Ткачук Дарина (Ковель).
КОРНХОЛ (чоловіки, які переміщуються на кріслах колісних): 1 місце - Майданець Арсеній (Ковель); 2 місце - Патращук Василь (Турійськ); 3 місце - Вакульський Олександр (Ковель).
КОРНХОЛ (жінки ходячі): 2 місце - Баюк Тетяна (Ковель); 3 місце - Панчук Анастасія (Ковель).
КОРНХОЛ (чоловіки ходячі): 1 місце - Паталій Борис (Голоби); 2 місце - Сахарук Вадим (Ковель); 3 місце - Репета Роман (Турійськ).
Також участь брали: Жмуйда Валерія, Сітаров Олександр, Абрамчук Тарас (усі Ковель), Завгородня Ірина (Рожище), Шевчик Владислав (Турійськ), Миронюк Олександра (Сереховичі), Погранічна Мирослава (Маневичі), Булавка Віталій (Любомль). 
Суддівство провели: боча — Вакульська Наталія, Сахарук Людмила, Паталій Борис. Дартс — Янко Олександр, кеглі —  Гелетуха Галина, корнхол — Майданець Алла.
Переможці і призери були нагородженні медалями, дипломами,  а усі учасники смачними тортиками. А на завершення усі посмакували смачним обідом.
Дуже вдячні за допомогу у проведенні заходу небайдужим ковельчанам Олені Місюрі, магазину "Добра кухня" та волонтерам Надії Орловій та Галині Лічман. 
Ольга Яренчук,
прессекретар                                                    громадської організації                                            "АСОЦІАЦІЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ 
"ДОБРОДІЯ В ДІЇ".
Фото з архіву автора.
9-10 жовтня ц. р. у Ковелі відбувся ІІІ відкритий міський фізкультурно-оздоровчий фестиваль "Перемагай себе" серед осіб з інвалідністю з нагоди Дня захисників і захисниць України.
Ініціатором і організатором   виступила відома в місті громадська організація "Асоціація осіб з інвалідністю "Добродія в дії" спільно з управлінням фізичної культури та спорту виконавчого комітету Ковельської міської ради та Волинським регіональним центром з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю "Інваспорт".
На відкритті учасників привітали Ковельський міський голова Ігор Чайка, заступник начальника управління культури, молоді та спорту виконавчого комітету Ковельської міської ради Роман Лис та тренер-викладач  із боча Волинської обласної дитячої юнацької спортивної школи для осіб з інвалідністю, голова громадської організації "Асоціація осіб з інвалідністю "Добродія в дії", головний суддя змагань Володимир Кравчук.
Урочисто розпочали змагання з гімну України та молитви: "Отче, наш …". 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 301
Читати далі

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

21.10.2021
Від  четверга 
до  четверга

11Від  четверга  до  четверга

22 жовтня, п'ятниця
Схід Сонця - 07.57; захід - 18.14.
Місяць - у Тельці.
Ап. Якова Алфєєва. Мч. Максима. Прп. Петра Галатійського.
Іменини:  Максима, Якова, Афанасії, Петра.
23 жовтня, субота
Схід Сонця - 07.58; захід - 18.12.
Місяць - у Близнюках. 
День працівників реклами.
Свт. Амфилохія Володимир-Волинського, Собор Волинських свв. 
Іменини: Андрія, Євлампія, Євлампії, Феофіла, Сави, Антона.

24 жовтня, неділя
Схід Сонця - 08.00; захід - 18.10.
Місяць - у Близнюках.
Всесвітній день інформації про розвиток.
Міжнародний день Організації Об'єднаних Націй.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 298
Читати далі

Повідомлення в номер / Гороскоп з 25 по 31 жовтня

21.10.2021
Гороскоп
з 25 по 31 жовтня

гороГороскоп з 25 по 31 жовтня

ОВЕН. Вдалий тиждень. Друг може дати цiнну пораду або надати важливу послугу. Колеги пiдтримуватимуть вашi пропозицiї, а начальство може премiювати. 
ТЕЛЕЦЬ. Реагуватимете на все спокiйно, знайдете позитив і у складнiй ситуацiї. 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 286
Читати далі

Повідомлення в номер / Погода в Ковелі 7 – 13 жовтня

18.10.2021
Погода в Ковелі  
7 – 13 жовтня

листяПогода в Ковелі   7 – 13 жовтня

Четвер. Ясно. Температура: 13оС.  Вітер східний помірно сильний.
В ніч на п'ятницю. Ясно. Температура: 4оС.  Вітер східний помірний.
П'ятниця. Ясно. Температура: 12оС. Вітер східний  помірно  сильний.
В ніч на суботу. Ясно. Температура: 4оС.  Вітер східний помірний.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 336
Читати далі
18.10.2021

військовіБорги та обіцянки українським військовим

Уже восьмий рік в Україні триває війна. За цей час у Збройних силах відбулось чимало змін: зросла чисельність, з'явилось сучасне озброєння і зміцнилася довіра. Фінансування армії стало одним із головних пріоритетів державного бюджету. У 2014 році загалом на безпеку й оборону країни передбачалось трохи більше 14 млрд. гривень, у 2021 році витрати перевищили 267 млрд. грн. Попри те, що фінансування щороку зростає, його все одно недостатньо. Напередодні Дня захисників і захисниць аналізуємо, з якими фінансовими проблемами стикаються військові сьогодні. 
Борги
На сьогодні в Українській армії є дві ключові фінансові проблеми. Перша – це борги. Станом на початок жовтня,військовим заборгували 1,5 млрд. грн. обов'язкових виплат. Влітку були повністю зупинені виплати на оздоровлення, фіксувалися затримки "бойових" виплат.
У Міноборони пояснюють таку ситуацію погано спланованим бюджетом на 2021 рік. Документ не врахував додаткову потребу оборонного відомства у 5,7 млрд. гривень. Саме стільки грошей необхідно для закриття обов'язкових одноразових виплат у повному обсязі та додаткової винагороди.
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний підтверджує: "Призупинені виплати були у зв'язку з тим, що виділили коштів менше. Грошей було закладено менше спочатку в бюджеті. Йдеться про одноразові виплати,   які є обов'язкові".
У Міноборони обіцяють, що всі заборгованості військовим будуть погашені у жовтні, але для цього ще потрібно внести зміни до держбюджету. Як стверджує заступниця міністра оборони Ганна Маляр, до Верховної Ради вже подали відповідний проєкт Закону. Як тільки депутати підтримають зміни, відомство зможе закрити усі борги перед захисниками.
Низькі зарплати 
Друга проблема, яка хвилює українських військовослужбовців сьогодні, – це низькі зарплати. Востаннє грошове забезпечення військових підвищували два роки тому. Зараз середня зарплата по Україні зросла до 14 300 грн., а солдатська так і залишилась на рівні 10 500 гривень. 
Звичайно, на передовій заробітки вищі, і можуть перевищувати 20-30 тисяч гривень. Солдат на першій лінії у зоні операції Об'єднаних сил отримує зарплату від 10500 гривень, бойову надбавку 17000 гривень і 5000 за створення безпечних умов виконання бойових завдань. Залежно від звання можуть бути додаткові доплати.
Експерти зауважують, що фінансові проблеми дуже впливають на мотивацію українських воїнів. Борги і низькі зарплати створюють напруженість і часто призводять до того, що цінні фахівці залишають лави ЗСУ. За даними Генерального штабу, близько 65% військовослужбовців служать лише один контракт і звільняються. Не в останню чергу –  через гроші. 
Обіцянки 
У владних кабінетах про ситуацію знають і з року в рік обіцяють виправити. Наступного року планують одразу виділити  більше грошей. У першій версії державного бюджету на 2022 рік, який затвердив Кабмін, на безпеку й оборону загалом передбачено 319,4 млрд.  грн. або 5,95% ВВП країни. Міноборони отримає 131 млрд.  грн., що на 13,4 млрд більше, ніж цього року.В абсолютних цифрах це буде найбільший бюджет військового відомства за всю історію Незалежності.
Грошове забезпечення військовослужбовців обіцяють збільшити на 7,7 млрд. грн. Загалом це має бути найбільша стаття витрат оборонного бюджету, а саме: 72 млрд. грн. Крім того, рекордні 33 млрд. грн. будуть виділені на розвиток озброєння і військової техніки.
"Буде збільшено грошове забезпечення військових, які служать в ЗСУ, буде збільшено фінансування поліції, передбачені в бюджеті кошти на житло для військових. Крім того, всі програми, які до цього часу були проголосовані на РНБО щодо ракетних програм, новітнього озброєння, щодо ВМС,- всі програми будуть профінансовані на 100%", – запевняє секретар РНБО Олексій Данілов.
Які цифри потраплять до фінального голосування по бюджету, поки невідомо. Але потреба переглянути зарплату військових сумнівів не викликає. Бо ті, хто боронить нашу незалежність, заслуговують на гідну підтримку з боку держави.
Оксана КОВАЛЬ.
Уже восьмий рік в Україні триває війна. За цей час у Збройних силах відбулось чимало змін: зросла чисельність, з'явилось сучасне озброєння і зміцнилася довіра. Фінансування армії стало одним із головних пріоритетів державного бюджету. У 2014 році загалом на безпеку й оборону країни передбачалось трохи більше 14 млрд. гривень, у 2021 році витрати перевищили 267 млрд. грн. Попри те, що фінансування щороку зростає, його все одно недостатньо. Напередодні Дня захисників і захисниць аналізуємо, з якими фінансовими проблемами стикаються військові сьогодні. 
Борги
На сьогодні в Українській армії є дві ключові фінансові проблеми. Перша – це борги.  
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 321
Читати далі

Повідомлення в номер / Свята, які єднають народ

18.10.2021

1011211023a-2Свята, які єднають народ

Напередодні Дня захисників і захисниць України ми зустрілися з начальником Ковельського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковником Андрієм СЕРЕДЮКОМ і поспілкувалися з ним.
l
— 14 жовтня українці відзначають одразу чотири свята — День Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва, День захисників і захисниць України і День утворення УПА. Андрію В'ячеславовичу, для Вас особисто, яке з перелічених вища свят найголовніше?
— У літописі українського воїнства безліч битв і дат. Серед них — День захисників і захисниць України. Це наймолодше наше свято. Воно символізує нерозривний зв'язок усіх поколінь захисників України, є пам'яттю про тих, хто в різні часи захищав рідну землю від ворогів і продовжує захищати її зараз. 
Яке із цих свят важливіше? Усі значимі, бо вони окроплені кров'ю та освячені вірою. Усі чотири свята взаємопов'язані, нероздільні, уособлюють дух боротьби за Українську державу в різні періоди історії.
— День захисників і захисниць України — це день пам'яті та пошани всіх, хто впродовж століть боровся за свою землю і відстоював суверенітет України після здобуття нею незалежності. Сьогодні справа захисту української незалежності згуртувала і кадрових військових, і добровольців, і волонтерів. Ви, як людина, відповідальна за поповнення лав наших Збройних Сил, розкажіть про цей процес.
— Як зазначають міжнародні експерти, українська армія сьогодні — одна з найпотужніших у Європі. Нині триває формування української армії, яка вже довела свою спроможність відстояти честь і незалежність Вітчизни. 
Ми нікому не загрожували і не загрожуємо, але зміцнюємо Збройні Cили у відповідь на російську загрозу. Відрадно, що у цю справу вагомий внесок робить й Ковельщина. Не вдаючись до цифр, скажу, що згідно із Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", ми повністю виконуємо нормативні плани, ведемо чіткий облік усіх громадян призовного віку, які проживають на підпорядкованій нам території, визначаємо їхні характеристики тощо. 
До слова, протягом 2021 року зголосилося служити за контрактом 45 ковельчан, в тому числі — п'ять жінок.
— Як піклуються про "атовців" у Ковелі? Чи звертаються до Вас ті, хто побував у зоні бойових дій, і з якого приводу?
— Українське законодавство містить чимало нормативно-правових актів, якими передбачено державні гарантії та пільги для цих категорій осіб. 
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 719 від 19.10.2016 року "Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей" спрямовується субвенція з Державного бюджету місцевим бюджетам для забезпечення житлом.
За кошти місцевих бюджетів забезпечуються безкоштовним харчуванням у навчальних закладах міста діти учасників бойових дій. 
Для учасників антитерористичної операції передбачені державні програми із психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації. Щороку учасники бойових дій та особи з інвалідністю, що брали участь в АТО/ООС, забезпечуються санаторно-курортним лікуванням.
Щороку виплачується разова грошова допомога, передбачена Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У 2020 році проведено виплату для ветеранів та членів сімей загиблих з числа АТО/ООС.
У Ковелі перебуває на обліку 718 учасників бойових дій АТО/ООС (з них 27 захисниць), 75 осіб з інвалідністю внаслідок війни АТО/ООС, один учасник війни АТО/ООС та 28 членів сімей загиблих (померлих) учасників АТО/ООС та одна родина зниклого безвісти.
Звичайно, до нас звертаються учасники бойових дій з різних питань, найчастіше з питань соціального захисту.
— Які завдання покладені на підрозділи територіальної оборони? Чи у нас багато бажаючих служити в резерві?
— На підрозділи територіальної оборони покладені важливі завдання із зміцнення обороноздатності країни та захисту свого краю. Серед них — охорона та захист державного кордону, охорона та оборона важливих об'єктів та комунікацій, забезпечення умов для функціонування органів місцевої влади, боротьба з незаконними збройними формуваннями та підтримання режиму воєнного часу.
Останнім часом бажаючих служити у військовому резерві в підрозділах територіальної оборони стало більше. Це пов’язано з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про Національний спротив". Цим Законом поширено на резервістів весь комплекс соціальних пільг та гарантій, які передбачені для мобілізованих осіб. Головне в цьому переліку — це збереження місця роботи, посади та середнього заробітку, місця навчання та стипендії, а також ненарахування штрафних санкцій та пені за невиконання зобов'язань перед банками, підприємствами та установами. 
— Чи не могли б Ви назвати імена військовослужбовців — наших земляків, які особливо відзначились і удостоєні високих нагород?
— Це, насамперед, військовослужбовці, які загинули та поклали своє життя за захист Незалежності та суверенітету нашої держави: Олександр Артемук, Олександр Абрамчук, Олександр Ярмолюк, Олексій Тарасюк, Анатолій Шилік, Андрій Задорожній, Роман Данилевич, Сергій Дем'яник, Станіслав Максимчук, Андрій Омелянюк, Андрій Мостика, Павло Редькович, Володимир Киян, Олег Остапенко, Олег Вишневський, Анатолій Іллюх, Микола Кравчук, Микола Яворський, Ігор Кірєєв — Герої, які живуть у нашій пам'яті й серцях. Всі вони посмертно удостоєні високих державних нагород.
— Віднині ми відзначатимемо свято День захисників і захисниць України. А хто серед наших землячок носить це горде звання? 
— Вітаючи чоловіків-військовослужбовців із прийдешнім святом, не забуваймо привітати й жінок, котрі служать в армійських лавах, адже їхня участь та внесок у нашу загальну боротьбу дуже вагомий. Можемо пишатися нашими землячками — фельдшером, старшиною Любов’ю Сальніковою, військовим кухарем, старшим солдатом Іриною Шмулигою, які проходять військову службу за контрактом у 128-й  окремій гірсько-штурмовій бригаді, були в зоні проведення бойових дій на Сході. Обидві з Ковеля, призвані на військову службу за контрактом Ковельським РТЦК та СП. 
— Чи змінилася наша армія за ці сім років війни?
— Безумовно. У 2014 році розпочалось масштабне реформування Збройних Сил України, яке відбувалося в умовах збройної агресії Російської Федерації у Криму та на Донбасі та за підтримки і активної участі громадянського суспільства країни. Хоча до закінчення реформи в українській армії ще далеко, Україна вже по праву пишається прогресом в оборонній сфері.
Вдвічі зросла кількість військових ЗСУ. Зараз армія — це понад 250 тисяч бійців і мільйон в резерві. Український оборонний сектор поступово переходить на стандарти НАТО у структурі та організації всіх процесів.
Десантно-штурмові війська стали окремою армійською структурою. Створено Сили Спеціальних Операцій.
Флот зміцнюють партнери: маємо американські катери класу "Island" й чекаємо на британські ракетні катери Марк VI. В українській армії є американські протитанкові комплекси Джавелін та турецькі ударні безпілотники Байрактар.
Особлива цінність — вітчизняна високоточна зброя. Це — система залпового вогню "Вільха" (прийнята на озброєння у 2019-му) та крилата ракета "Нептун" (від серпня 2020-го).
Оборонний бюджет України — найбільший за всю історію Незалежності і втричі більший, ніж на початку війни.
— Що хочете сказати як військовий комісар нашим захисникам і захисницям, всім ковельчанам напередодні свят?
— Це свято — не тільки данина пам'яті нашим предкам, а й тим, хто стоїть сьогодні на передових позиціях в боротьбі з російською агресією на Сході України. Захист України — це праця, покликання і присяга самому собі всього українського народу, зокрема, волонтерів, медиків, мужніх українських воїнів: захисників і захисниць. 
Нам сьогодні нелегко, бо у бойових діях гинуть найкращі сини України. Ми не маємо права забувати про них та їх осиротілі родини. Обов'язок кожного з нас — завжди пам'ятати про цих Героїв. Ми схиляємо голови перед їх подвигом. Нас не скорити, бо маємо власних Героїв і шануємо тих, хто віддав життя за Україну. Дякую усім, хто сприяє  обороні нашої держави та робить її успішною та сильною.
Вітаю усіх ковельчан зі святом мужності, патріотизму, славної історії та добра! Нехай нетлінна сила Покрови Пресвятої Богородиці оберігає Вас і Ваші родини, нехай Ваш дім буде наповнений світлом та любов'ю.
Слава Україні! Слава її захисникам!
Розмову вела Вікторія ЗІНЧУК.
На світлині — учасники бойових дій у зоні АТО/ООС з Ковельщини Андрій СЕРЕДЮК, Ігор ОКСЕНЧУК, Анатолій ГЕРЕЗ, Володмир ОКСЮТИЧ, Олександр ПРИЧЕПА, Руслан ЯНЧАР, Володимир ПОГІНЕЦЬ, Олександр ВЛАСЮК.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Напередодні Дня захисників і захисниць України ми зустрілися з начальником Ковельського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковником Андрієм СЕРЕДЮКОМ і поспілкувалися з ним.
ххх
— 14 жовтня українці відзначають одразу чотири свята — День Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва, День захисників і захисниць України і День утворення УПА. Андрію В'ячеславовичу, для Вас особисто, яке з перелічених вища свят найголовніше?
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 453
Читати далі

Повідомлення в номер / Чи діждемося свого Вашингтона!

18.10.2021

вашингтонЧи діждемося свого Вашингтона!

"Чи діждемося Вашингтона з новим і проведеним законом? А діждемося таки колись…"
Тарас Шевченко: "Юродивий".  1857 рік.
У нас в гостях – славнозвісний віщун і провидець  дід Потап.
l
– Пане  Потапе! Причиною нашої сьогоднішньої розмови став телефонний дзвінок одного з читачів газети, який нещодавно запропонував: "Попросіть діда Потапа, якщо він не  буде проти, пояснити суть своєрідного  українського феномену: чому у нас так і не з'явився свій Вашингтон, про що писав у свій час Тарас Шевченко? Може, він знає".
– Запитання цікаве. Наскільки я зрозумів, читача хвилює проблема лідера нації,  якого Україна впродовж багатьох десятиліть фактично не має, навіть здобувши у 1991 році омріяну Незалежність.
– Напевно, саме це й мав на увазі мій співрозмовник.
– Що ж, спробую висловити свої думки з цього приводу, хоч не впевнений, що з ними всі читачі погодяться. Почну з історії нашого народу, яка є трагічною і навіть кривавою. На жаль, обставини часто складаються так, що українцям постійно загрожували завойовники - чи то зі Сходу, чи то із Заходу, чи то із Півдня, чи то із Півночі.
Ливного у цьому немає нічого. По-перше, ми знаходимося в центрі Європи, на перехресті шляхів – доріжок, котрі ведуть у різні боки і якими з боями йшли вороги різних мастей: і татаро-монголи, і московити, і литовці та поляки, і німці,  і турки, і т. д., і т. п.
По-друге, Бог дав нам  чи не найродючіші землі в Європі, досить сприятливий клімат, роботящий люд. Зрозуміло, що то все вабило любителів поживитися за чужий рахунок. Зрештою, вабить і сьогодні. Зрозуміло, що народ, котрий володіє такими землями і таким  багатством надр, потрібно було "прибирати до рук".
Не згадуватиму всіх історичних перипетій, а нагадаю лишень про події ХХ століття. Хто тільки над нами не збиткувався! Найбільше, звичайно,  більшовики і нацисти.  Аби приборкати населення, вони намагалися передовсім  винищити цвіт нації - вмілих господарників, інтелігенцію, політичних діячів, багато з яких в силу своєї наївності вірили окупантам.
Непоправної шкоди завдав сталінський режим –  можливо, навіть більшої, аніж нацистський. В Сибір, на Соловки вислали  мільйони українців, мільйони знищили у катівнях і під час Голодоморів. В таких умовах ніякий Вашингтон у нас з'явитися не міг, а якщо з'являвся хоча б подібний до нього, негайно нищився НКВС-МВС-КДБ. Згадаймо трагічну долю провідників українського революційного руху – чи то одразу після жовтневого перевороту 1917 року,  чи то у передвоєнний або повоєнний періоди.
– Але ж у наших сусідів, наприклад,  поляків, міг  народитися Юзеф Пілсудський, котрий добряче давав "по зубах" більшовикам і згодом став національним героям, якого шанують до цих пір.
– Польща завжди мала в силу різних причин згуртовану націю, розвинуту ще з ХV-ХVІ століть демократичну систему влади, а також консолідовану Церкву, яка в роки лихоліть завжди була з народом. У нас було по-різному: вороги робили все, щоб зашкодити єдності  нації, посіяти  релігійну ворожнечу, не допустити  створення ефективного державного механізму.
– Мабуть, недругорядну роль відігравали постійні чвари і розбрат між нашими лідерами.
– Так. Наші недруги завжди підливали оливи у вогнище цього розбрату, а дехто свідомо йшов на службу до ворогів України. Так було у часи козаччини, національно-визвольної боротьби у пізніші роки, так є, на жаль, і сьогодні. Подивіться, скільки українців нині в Росії прислуговує путінському режиму, оббріхує нашу державу, радіє із невдач  її влади. Не менше таких "агентів впливу" всередині країни, котрі всіляко шкодять народу – хто ділом, як проросійські партії  чи релігійні організації, хто словом, як деякі запроданці-журналісти або приховані сепаратисти. 
– Що ж робити? Невже немає виходу із цього історичного тупика?
– Вихід простий: консолідація нації, вибори очільників влади, які б служили Україні, а не дбали про свою кишеню. На жаль, те, що маємо нині, задовольнити не може нікого з нас. Так, риторика  президента нині змінилася - вона стала більш проукраїнського, більш патріотичною. Але насторожує те, що довкола нього  багато представників "п'ятої колони", котрі сплять і бачать себе в "руському мірі". У Верховній Раді – те ж саме. Американці відверто називають прізвища тих, хто є агентами Москви, попереджають про можливі сумні наслідки для держави, але реакції – нуль. А яка може бути реакція, коли багато членів президентської команди – партнери по спільному бізнесу, які у своїй діяльності керуються правилом: "Світом правлять не ідеї,  а інтереси"?
– Мене особисто тривожить криза у "верхах". Чи потрібно поборювати один одного в час, коли одна з найсильніших армій світу стоїть у бойовій готовності поблизу наших кордонів, а обстріли української  території не припиняються ні на день?
– Ця ситуація подібна до тих, що у нашій історії траплялися не раз: замість єдності і згуртованості – жорстоке протистояння і непримиренність, бажання, образно кажучи, "з'їсти" опонентів живцем.
– Ну, наскільки я розумію, це робиться в ім'я найвищої мети – знищення олігархів в  Україні. Тут одне з двох: або ти – з нами, або ти - проти нас.
– У зв'язку з цим висловлю власну точку зору на проблему, яку не всі сприймуть:  мафію  можна перемогти, лишень очоливши її. Щось подібне ми спостерігаємо нині в Україні. Під виглядом боротьби з олігархами  триває перерозподіл капіталів. Закон про олігархів адресований проти однієї людини – Петра Порошенка, якого оточення президента   ненавидить всіма фібрами душі. Ну, наскільки я зрозумів, чомусь в немилість потрапив і пан Ахметов, хоч ще зовсім недавно  здавалося, що йому нічого не загрожує.
Скажу й таке: олігархи є в усіх країнах світу. Має місце там і корупція  – де більшою, де  меншою мірою. За індексом сприйняття корупції (є такий термін в соціології) Україна не є тут першою – "лідирують" країни Близького Сходу, Африки і Південної Америки. В Європі, як не дивно, перше місце за рівнем корупції займає Литва (!), Україна має 117 місце із 180 країн, Росія її значно випереджує. А найкращий стан справ в Данії, де фактично відсутні хабарництво і розкрадання бюджетних коштів.
Для того, щоб подолати корупцію,  одних законодавчих актів або масових репресивних заходів мало.  По-перше, потрібно підвищити якість життя, по-друге, посилити відповідальність за  виконання службових обов'язків державних чиновників, по-третє кожному із нас змінити свій менталітет. На словах ми всі – проти корупції, а насправді всіляко її сприяємо, беручи участь  в сумнівних "оборудках" на кшталт дачі  хабарів вихователям у дитсадках, вчителям – у школах, медикам – у лікарнях тощо. Та й самі не проти отримати якийсь подарунок  (найкраще – у грошовій формі) за надані послуги, перепроданий спирт чи контрабандні цигарки, крадений ліс, виділену земельну ділянку.
Але найголовніше полягає в тому, щоб рішуче розділити бізнес і політику, заборонити займати високі посади багатіям, котрі вдень і вночі думають про те, як примножити і зберегти свої статки.  Інтереси держави в них – на "задньому" плані. Саме це згубило Петра Порошенка, саме це може згубити Володимира Зеленського, якщо він та його компаньйони не перестануть займатися "офшорним бізнесом", кришувати  бандитські клани в країні.
– То світла в кінці тунелю не видно?
– Сьогодні я його не бачу: нинішня влада, на жаль, повторює помилки попередньої. Як кажуть, галасу багато, а результату мало. Однак я вірю в те, що майбутній Вашингтон підростає в Україні. На зміну закоренілим хабарникам, злочинцям і політиканам неодмінно прийдуть ті, хто живе по правді і совісті, хто знає і вміє, як збудувати справжню європейську державу. Це покоління здобуло освіту у кращих навчальних закладах світу, пройшло гарт у російсько-українській війні, віддане українській національній ідеї. Такі люди у нас є, і їм належить майбутнє.
– Що ж, дякую, пане Потапе, за відверту розмову і оптимістичний настрій. Дай, Боже, щоб Ваші передбачення швидше справдилися!
– Вірте, і збудеться!
Розмову вів Володимир ПЕТРУК.
"Чи діждемося Вашингтона з новим і проведеним законом? А діждемося таки колись…"
Тарас Шевченко: "Юродивий".  1857 рік.
У нас в гостях – славнозвісний віщун і провидець  дід Потап.
ххх
– Пане  Потапе! Причиною нашої сьогоднішньої розмови став телефонний дзвінок одного з читачів газети, який нещодавно запропонував: "Попросіть діда Потапа, якщо він не  буде проти, пояснити суть своєрідного  українського феномену: чому у нас так і не з'явився свій Вашингтон, про що писав у свій час Тарас Шевченко? Може, він знає".
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 340
Читати далі