Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 5 березня 2026 року №10 (13019)

Повідомлення в номер / Майбутнє держави залежить від кожного з нас

19.08.2021

DSC09962Майбутнє держави залежить від кожного з нас

Леся Українка – найкоштовніша перлина літературного скарбу не тільки України, а й усього світу. Її поетична муза захоплює, вабить та зачаровує, змушує міркувати над культурними законами існування людей та робити переоцінку життєвих цінностей.
Торкнутися Лесиної пам’яті, ще раз насолодитися її  зворушливою, емоційно-досконалою поезією я знову мала можливість на ІІІ етнофестивалі, який мав назву «На гостини до Лесі» і проходив в урочищі «Нечимне» 1 серпня ц. р.
Це дійство було присвячене 110-й річниці з дня написання драми-феєрії «Лісова пісня» та 150-річчю від дня народження геніальної поетеси.
Мені запам’яталися влучні висловлювання голови Колодяжненської  громади Віталія Кашика про те, що людський дух, поєднаний з природою,  був відтворений Лесею Українкою в цьому літературному шедеврові. Віталій Леонтійович звернув увагу, що краса лісу, довколишнього середовища, взагалі природи, надихає, зачаровує та заряджає енергією.
Дійсно, поетична енергетика урочища Нечимного настільки вражає, що, здається, Лесина душа знаходиться поряд та допомагає не тільки учасникам етнофестивалю, а й усім присутнім.
Дуже професійно та талановито були зіграні сцени з «Лісової пісні» на початку виступів творчих колективів юними акторами театральної студії. А коли виступав аматорський народний  гурт «Намисто» з  Ковеля, то в мене склалося враження, що у гурті співає і моя покійна бабуся, яка дуже полюбляла виконувати пісні саме в такому стилі та тембрі співу.
Приспів від Олександри Павлівни Кондратович, який передала Марія Лукашевич, був настільки зворушливий, що зачепив найтонші струни душі.  А коли я почула слова Ніни Горик про те, що кожен куточок Нечимного дихає творчістю Лесі Українки, то звернула увагу на дійсно особливий, ніжно-вишуканий аромат повітря, який оточував мене з усіх боків. 
Найдорожча та найсвятіша любов – це любов до своєї землі, свого народу, до кожної травинки, навіть, до метелика. І саме ця любов в найвищій, найдосконалішій формі прояву жила в серці та душі нашої Волинської поетичної царівни. Це почуття допомагало їй боротися, виживати, терплячи біль, фізичний та душевно-емоційний. Надзвичайний патріотизм, якщо можна так сказати,  «на межі» людських можливостей, викликає в мене захоплення та дає приклад любові та поваги до своєї країни майбутнім поколінням.
Нашу спілку поетів «Творчий світ» з м. Ковеля, в склад  якої входжу і я також, було запрошено на етнофестиваль. Виступи всіх наших членів спілки: Юлії Сільчук, Миколи Курилюка, Віри Семеній та автора цих рядків, на мою думку, були дуже щирими, емоційно-забарвленими нашими серцями та душами. 
Неперевершеним  був гумористичний виступ гурту «Горлиця» із Смідина, залишивши в  мене заряд бадьорості та гарного настрою.
Неможливо написати про всіх учасників етнофестивалю. Хочу тільки сказати, що всі були особливі, професійні, неперевершені в своїй майстерності та любові до усього, що вони творили на сцені.
Я була дуже рада, зустрівши в Нечимному і своїх земляків – Заболоттівський аматорський народний гурт «Журавлина». Їх пісня про цінність людського роду, важливе значення сім’ї у долі кожного з нас змушує міркувати над сенсом буття людини на землі.
Ще хочу додати, що в цьому році, який оголошений роком Лесі Українки в нашій державі, відбувся Міжнародний онлайн-марафон народного читання Piosenka Lesna «Лісова пісня». Woldlicol. Forest Song@, в якому я брала також участь, грають   під враженням   роль “Мавки» з драми-феєрії «Лісова пісня».
Мені легко далась ця роль, тому що також люблю, як Мавка, свою волинську землю, природу, ліс  з повагою і добротою ставлюсь до усіх мешканців лісового краю, вболіваю за його майбутнє.
У кожного з нас є своє ставлення до Лесі Українки  як людини, особливе сприйняття та відношення до її  поетичного таланту і розуміння творчості.
Моє захоплення волинською поетичною «Мавкою-царівною»  я намагалася відтворити у вірші, який написала під враженням загадково-чарівного світу поезії Лесі Українки та дивовижної енергетики, аури самого Нечимного.
Коли я читала цей твір на сцені етнофестивалю «На гостини  до Лесі»,  відчувала особливу позитивну енергетику, натхнення. Вірю, що душа знаменитої на весь світ волинської поетеси була десь поруч, допомагаючи мені.
Вірш так і називається «Поетична царівна світу». 
Лесю, сестричко,
У мене є звичка:
Звертатись до тебе,
Коли є потреба,
Бо біль і образа
Катує щоразу.
Як розпач здолати,
Навчитись прощати?
Тебе почитаю
І відповідь маю:
Є радість у слові,
А щастя в любові,
І ти наче мати
Навчаєш літати
У мріях  і снах,
У мудрих думках.
Боротись, кохати
Та болі долати.
Бо дух твій – нескорен,
І ти – завжди воїн,
А мудрість і силу
У себе зростила.
Себе порятую,
Коли я відчую
Що стану щаслива,
Як ти мене вчила:
Всміхніться  до себе,
Полиньте до неба
І світ весь засяє,
А розпач минає.
Я Лесі вклонюся,
Бо щиро молюся,
Щоб наша Вкраїна
Ще стала щаслива!
 В кінці своєї статті хочу сказати важливі речі, які, на мою думку,  стосуються безпосередньо культурного життя нашої країни та навіть усього світу. Є люди, які творять історію. Про них, можливо, з часом забудуть. А в історії нашої країни була і буде волинська поетична царівна  «Мавка – Роксолана»,  яка також боролась за Україну своєю вишуканою, талановитою творчістю, дивовижно-чуттєвою поезією, що поєднувала в собі і ніжність, і стійкість, і мужність, і надзвичайну силу.
Лесю Українку будуть пам’ятати віками, а твори,  особливий патріотизм цієї диво-жінки до України, свого народу, природи, взагалі до краси навколо, надихатиме людство на шляхетний розквіт культурного життя, даватиме  силу і мудрість українцям в створенні нової країни, яка стане культурним центром, на мою думку, всього світу, бо поезія її – нетлінна. Волинська поетична царівна має в серці те, що не вмирає.
Давайте всі разом і особисто кожен берегти пам’ять про талановитих людей,  геніїв людства, їхні досягнення і творчість, відроджувати історичні пам’ятки, культуру та звичаї і минулих поколінь, цінувати родину, сім’ю.
Тільки за цієї умови  Україна стане могутньою, багатою і щасливою країною, займе гідне місце в історії, розпочнеться розквіт   держави вже зараз.
Всі умови для цього ми маємо: дивовижно працьовиті, щирі, талановиті люди, багата родюча земля, великі можливості і перспективи розвитку в різних галузях господарювання.
Не будьмо байдужими до всього поганого, підлого, до болю інших, допомагаймо один одному, як це робила Леся Українка, волинська поетична Мавка – чарівна  Роксолана, яка   з потойбіччя уважно спостерігає і вболіває за долю України, і ми станемо щасливою, заможною нацією та державою.
Починаймо з себе і вже сьогодні, щоб нашим дітям та онукам швидше пройти цей надзвичайно тяжкий шлях.
Я вірю, ми зможемо подолати всі труднощі, бо «маємо в серці те, що не вмирає»! 
Світлана ГУДЕМЧУК.
смт Заболоття. 
Леся Українка – найкоштовніша перлина літературного скарбу не тільки України, а й усього світу. Її поетична муза захоплює, вабить та зачаровує, змушує міркувати над культурними законами існування людей та робити переоцінку життєвих цінностей.
Торкнутися Лесиної пам’яті, ще раз насолодитися її  зворушливою, емоційно-досконалою поезією я знову мала можливість на ІІІ етнофестивалі, який мав назву «На гостини до Лесі» і проходив в урочищі «Нечимне» 1 серпня ц. р.
Це дійство було присвячене 110-й річниці з дня написання драми-феєрії «Лісова пісня» та 150-річчю від дня народження геніальної поетеси.
Мені запам’яталися влучні висловлювання голови Колодяжненської  громади Віталія Кашика про те, що людський дух, поєднаний з природою,  був відтворений Лесею Українкою в цьому літературному шедеврові. Віталій Леонтійович звернув увагу, що краса лісу, довколишнього середовища, взагалі природи, надихає, зачаровує та заряджає енергією.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 480
Читати далі

Повідомлення в номер / Як пенсіонерам знову отримувати пенсію в Укрпошті, а не у банку

19.08.2021

пенсія1Як пенсіонерам знову отримувати пенсію в Укрпошті, а не у банку?

Чи отримає пенсіонер наступну пенсію в Укрпошті? І чи потрібно тим пенсіонерам, які отримують пенсію через Укрпошту, писати заяви до Пенсійного Фонду? І що необхідно зробити тим з них, хто вже встиг оформити документи на обслуговування у банках, а хоче знову повернутися до Укрпошти? Такі питання зараз виникають у людей після рішення Кабінету Міністрів, яким скасоване обов’язкове переведення з 1 вересня поточного року виплати пенсії та соціальної допомоги на картки у банках. Цю ініціативу відклали на два роки (до 1 січня 2023 р.) через неготовність банківської інфраструктури.
В країні закривається по три відділення банків щодня, а банкомати є лише у 4% міст України. Відповідно більшість із 3,5 млн. пенсіонерів не мають доступу ні до банківських відділень, ні до банкоматів у селах, де переважна більшість із них мешкає. А відтак не можуть отримувати пенсію на картку. Тоді як Укрпошта присутня у 100% населених пунктів і може надати і, зокрема, фінансові послуги всім українцям.
Щоб пенсіонери змогли зручно повернутися до обслуговування в Укрпошту і отримувати там пенсію, Національний поштовий оператор всі витрати на пересилання рекомендованого листа до ПФУ із заявою бере на себе. Укрпошті важливий комфорт і здоров’я літніх людей, аби вони зайвий раз не наражалися на небезпеку захворіти в період карантину і не витрачали додаткові кошти на транспорт, їдучи із заявою до установи  ПФУ в найближчому райцентрі.
Які дії необхідно зробити, аби листоноша знову приносив пенсію додому або пенсіонер її отримував у поштовому відділенні? Розповідаємо покроково, кому потрібно писати заяви до Пенсійного Фонду, щоб відновити отримання пенсії в Укрпошті, які документи необхідні та як їх направити до установ Пенсійного Фонду.
– Якщо пенсіонер раніше перевівся на обслуговування у банк, а зараз хоче повернутися до Укрпошти. Що потрібно зробити?
– Для тих пенсіонерів, хто перевівся на виплату пенсії на банківську картку, а зараз має бажання повернутися до Укрпошти, бо їх не влаштовує, що найближчий банк у райцентрі і це дуже марудно, витратно та незручно, треба зв’язатися із листоношою чи поштовим відділенням. Вони допоможуть оформити заяву про переведення на виплату пенсії в Укрпошту, яка доставить безкоштовно заяву та потрібні документи в установи Пенсійного Фонду. І там вже автоматично відбудеться переведення пенсіонера із однієї установи в іншу. Відтак пенсіонеру пенсію знову буде доставляти листоноша додому або він її отримає у поштовому відділенні.
– Які документи потрібно відправити до Пенсійного Фонду?
- заповнену заяву на переведення пенсії/соціальної допомоги,
- копії сторінок паспорту (на кожній сторінці: особистий підпис, позначка «Згідно з оригіналом», ПІБ заявника та дата (має співпадати з датою, зазначеною в заяві на переведення пенсії).
Пенсіонер передає вже заклеєний лист та попереджає поштаря, що в полі «особливі відмітки» листоноша має зазначити «Заява на переведення пенсії/допомоги».
– Скільки часу Укрпошта буде безкоштовно пересилати до Пенсійного фонду заяви про виплати пенсії?
– Укрпошта з 1 липня по 31 грудня 2021 року безкоштовно надсилає до ПФУ листи пенсіонерів із заявами на переведення виплат пенсії чи соціальної допомоги до національного поштового оператора. Пакет документів надсилатиметься за акційним тарифом 0 грн рекомендованими відправленнями на адреси Пенсійного Фонду України та управлінь соціального захисту населення. Відправник сплачує лише вартість конверту. Скористатися цією акцією можуть пенсіонери та отримувачі інших грошових соціальних виплат, які мають пенсійне посвідчення.
– Чи потрібно писати якісь заяви тим пенсіонерам, які зараз отримують пенсії в Укрпошті?
– Ні. Все залишається без змін. Якщо пенсіонер отримує пенсію в Укрпошті, то він її отримує вдома і її принесе листоноша, або зможе сам прийти за виплатою у відділення. Тобто для цих пенсіонерів нічого не змінюється – вони як отримували, так і продовжують отримувати пенсію в Укрпошті.
– Хто платить за доставку пенсії? Пенсійний фонд чи пенсіонер?
– Для пенсіонера доставка пенсії Укрпоштою є безкоштовною. Він нічого додатково не сплачує. Вартість послуги доставки пенсії Укрпошті оплачує держава, а саме Пенсійний Фонд України, з яким Національний поштовий оператор має відповідну угоду.
Підсумовуючи, зауважимо, що пенсіонер сам визначає, де буде отримувати пенсію — у відділенні Укрпошти (доставить листоноша) чи у банку на платіжну картку, написавши заяву про вибір місця отримання пенсії до Пенсійного Фонду України.
АТ “Укрпошта”.
Чи отримає пенсіонер наступну пенсію в Укрпошті? І чи потрібно тим пенсіонерам, які отримують пенсію через Укрпошту, писати заяви до Пенсійного Фонду? І що необхідно зробити тим з них, хто вже встиг оформити документи на обслуговування у банках, а хоче знову повернутися до Укрпошти? Такі питання зараз виникають у людей після рішення Кабінету Міністрів, яким скасоване обов’язкове переведення з 1 вересня поточного року виплати пенсії та соціальної допомоги на картки у банках. Цю ініціативу відклали на два роки (до 1 січня 2023 р.) через неготовність банківської інфраструктури.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 341
Читати далі

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

19.08.2021
Від  четверга 
до  четверга

СашуняВід  четверга  до  четверга

20 серпня, п’ятниця
Схід Сонця – 06.16;  захід – 20.33.
Місяць – у Козерозі/Водолії.
Післясвято Преображення.
Прп. Пимена Багатохворобливого.
Іменини:   Антона, Афанасія, Василя, Дементія, Дмитра, Єлисея, Івана, Митрофана, Михайла, Петра.

21 серпня, субота
Схід Сонця – 06.17; захід – 20.31.
Місяць – у Водолії.
Всесвітній день бездомних тварин. 
Міжнародний день пам’яті і пам’яті жертв тероризму (прийнятий ООН 27 жовтня 2017 р.).
Прп. Григорія, іконописця.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 301
Читати далі

Повідомлення в номер / Гороскоп з 23 по 29 серпня

19.08.2021
Гороскоп
з 23 по 29 серпня

гороГороскоп з 23 по 29 серпня

ОВЕН. Бажано зайнятися особистими справами, вiдклавши суспiльнi. Тим паче, що для цього буде бiльше часу i можливостей, смiливостi та рiшучостi. Будьте активнiші – спiвпрацюйте з партнерами, укладайте угоди. 
ТЕЛЕЦЬ. Тиждень складний i непередбачуваний. Близькi люди можуть бути прискiпливими i образливими, спробуйте згладити гострi кути. У вiвторок бажано не починати нового. Не забувайте про домашнi справи i проблеми.
БЛИЗНЮКИ. Щастя не за горами, потрiбно просто в нього повiрити. Зусилля не  будуть затрачені дарма, одержите те, про що мрiяли. Вашi iдеї затребуванi i дозволять досягти успiху. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 275
Читати далі

Повідомлення в номер / Свято, яке об’єднало громади Ковельщини

12.08.2021

DSC09989 Свято, яке об’єднало громади Ковельщини

У селі Задибах минулої неділі відбувся фестиваль “Живи та міцній, Україно, під прапором неба та родючих ланів!”, в якому взяли участь представники 23-ох  громад Ковельського району. Фоторепортаж – на 6-ій сторінці  газети.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 415

Повідомлення в номер / Сила уколу: як вакцини врятували людство

12.08.2021

вакцинаСила уколу: як вакцини врятували людство

Ще дві сотні років тому люди рідко доживали до глибокої старості. Багато гинули молодими від різноманітних інфекцій. Епідемії чуми, холери, віспи та кору забирали життя мільйонів. Але завдяки вакцинації більшість із смертоносних інфекцій минулого вдалося подолати. Щороку імунізація дозволяє запобігти від 2 до 3 млн. смертей. Про історію появи вакцин розповідамо нижче.
Віспа
Першу у світі вакцину створив британський лікар Едвард Дженнер у XVIII столітті. Вона запобігала розвитку натуральної віспи. У той час це була поширена хвороба, від якої помирали від 40 до 90% заражених, а інші – отримували глибокі шрами чи навіть сліпнули.  
Спроби щеплень від віспи були і до Дженнера, але саме він винайшов безпечний спосіб. Лікар помітив, що люди, які хворіли схожим вірусом (коров’ячою віспою), переносили його легко і надалі мали захист від віспи натуральної. Тож 14 травня 1796 року Дженнер зробив перше щеплення, яке містило вірус коров’ячої віспи. Завдяки цьому уколу віспи сьогодні не існує.
Препарат від віспи дав назву всім подальшим лікам, заснованим на принципі створення штучного імунітету. «Вакцина» у перекладі з латинської означає «коров’яча віспа». Цей термін запропонував майже через сто років Луї Пастер на честь відкриття Дженнера.  
Холера
У 1892 році український вчений Володимир Хавкін винайшов вакцину проти ще однієї вбивці – холери. Відкриттю передували роки експериментів на морських свинках, а першою людиною, яка отримала щеплення, був сам Хавкін.
Спочатку наукова спільнота зустріла вакцину Хавкіна скептично. Вчені не повірили, що підшкірне щеплення може запобігти хворобі, яка розвивається у кишківнику. А ось  британський уряд вирішив дати вченому шанс і послав його в Індію. Володимир Хавкін успішно щепив тисячі мешканців Індії. Науковець готував живу вакцину одразу на місці щеплення і сам робив укол. 
На жаль, навіть сьогодні холера не зникла повністю. За даними ВООЗ, щороку від неї гине до 143 тисяч людей в Африці та Азії.
Чума
Першу вакцину від чуми винайшов також Володимир Хавкін. Працюючи в Індії, він зіткнувся з епідемією бубонної чуми і на прохання британського уряду розробив щеплення проти цієї хвороби. Препарат знову випробував на собі. Це сталося 10 січня 1897 року.
Лабораторія Хавкіна у Мумбаї перетворилася на великий науково-дослідний центр. Вакцина проти чуми використовувалася не лише в Індії, а й постачалася до Європи.
Сьогодні чума серед людей трапляються досить рідко. За інформацією ВООЗ, останній спалах стався 2017 року на Мадагаскарі. Тоді померло понад 200 людей. В Україні підхопити чуму неможливо, оскільки тут немає природних джерел інфікування.
Кір
До 60-х років ХХ століття у світі щороку гинуло близько 8 млн. людей від кору. Епідемії були надзвичайно масовими, адже вірус має майже стовідсоткову  передачу. У 1954 році американські лікарі Джон Ендерс і Томас Піблз виділили збудника кору, що дозволило розробити вакцину проти цієї недуги. Знадобилося ще 9 років, щоб почати масову вакцинацію. 
Впродовж 1965–1967 рр. поширення кору вдалося значно обмежити. Однак повністю подолати не вийшло. Останніми роками і в США, і в Європі стаються епідемії через масову відмову від обов’язкових щеплень. У 2018 році в Україні була найбільша кількість хворих на кір у Європі – понад 53 тисячі. Щоб викорінити хворобу, необхідно щепити 95% людей.
Кашлюк
Появі вакцини від кашлюку світ завдячує Лейлі Денмарк. Ця легендарна лікарка присвятила своє життя порятунку дітей.Кашлюк – дуже небезпечна хвороба для немовлят. Інфекція дихальних шляхів легко поширюється повітряно-крапельним шляхом та супроводжується задушливим кашлем.  
Коли у 1932 році в США спалахнула епідемія, кашлюком заразилися тисячі дітей. Лейла Денмарк разом з колегами у рекордні строки винайшла ефективну вакцину від кашлюку. Одним із перших пацієнтів, що вилікувалися від небезпечної хвороби, стала дочка винахідниці. За два роки вакцину вже використовували у всьому світі. 
Вакцинація від кашлюку і досі рятує дитячі життя у різних країнах. Відповідно до національного календаря щеплень, вакцинувати дітей для профілактики кашлюку необхідно у віці 2, 4, 6 і 18 місяців (чотири щеплення).
Коронавірус
Вакцина від коронавірусу з’явилася найшвидше з усіх відомих сьогодні. Новітні технології лабораторних досліджень та обмін інформацією між науковцями дозволили вивчити вірус дуже швидко. Близько двох сотень різних лабораторних центрів по всьому світі працювали паралельно. Роботі науковців сприяли також можновладці. Бюрократичні процедури були зведені до мінімуму.
На відміну від минулих століть, сучасні вакцини мають різні активні речовини. Є препарати з «вбитим» вірусом (інактивовані вакцини), із вірусним геном (векторні), з частинкою вірусу (субодиничні) або взагалі без вірусу (мРНК-вакцини).
Сьогодні для вакцинації проти COVID-19 у світі використовується 33 вакцини. Усі вони пройшли 3 фази клінічних випробувань: у лабораторних умовах, на тваринах і на людях. Безпечність вакцин підтвердила Всесвітня організація охорони здоров’я. 
Через мутацію вірусу вакцинація набуває особливого значення. Зокрема, через поширення більш агресивного і заразного штаму «Дельта», який загрожує усім невакцинованим людям. Як і раніше, у групі ризику знаходяться люди похилого віку. Тож вони мають пріоритет на отримання вакцини. 
Для щеплень в Україні доступні чотири вакцини: CoronaVac, Pfizer, Moderna та AstraZeneca. Записатися на вакцинацію можна через сімейного лікаря або за номером контакт-центру МОЗ: 0 800 60 20 19.
Підготував 
Василь  НАКОНЕЧНИЙ.
Ще дві сотні років тому люди рідко доживали до глибокої старості. Багато гинули молодими від різноманітних інфекцій. Епідемії чуми, холери, віспи та кору забирали життя мільйонів. Але завдяки вакцинації більшість із смертоносних інфекцій минулого вдалося подолати. Щороку імунізація дозволяє запобігти від 2 до 3 млн. смертей. Про історію появи вакцин розповідамо нижче.
Віспа
Першу у світі вакцину створив британський лікар Едвард Дженнер у XVIII столітті. Вона запобігала розвитку натуральної віспи. У той час це була поширена хвороба, від якої помирали від 40 до 90% заражених, а інші – отримували глибокі шрами чи навіть сліпнули.  
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 323
Читати далі

Повідомлення в номер / Два Ружини – дві долі, одна історія

12.08.2021

DSC09899Два Ружини – дві долі, одна історія

Нещодавно з цікавим і дещо несподіваним  візитом до нас на Ковельщину завітала делегація Житомирщини. В її складі – Віталій Жарський, кінорежисер Дмитро Богус.
Віталій Іванович більше 35-ти років – голова смт Ружина (нині Ружинської громади). Їх селище Ружин, котре розкинулось над річкою Роставицею, — гарне, велике, нині є центром Ружинської самодостатньої громади, творить новий день свого існування, зберігаючи  самобутню історію. Саме це і привело житомирських ружинців     на Ковельщину.
Спочатку зустріч відбулася в кабінеті голови РДА Ольги Черен. У ній взяли участь  заступник голови районної ради Андрій Броїло, голова обласної ветеранської організації Геннадій Гулько.
Пізніше гостей приймали  в нашому Ружині, де зустрілись із місцевим старостою Ігорем Корнійчуком, поспілкувались із старожилами села, пройшлися його вулицями, подихали «козацьким духом», познайомились із фермерським господарством “Відродження – Ружин.
Як сказав В. Жарський, «треба пройтись віками своєї історії, зустрітись із тими, хто започаткував, будив, гартував козацьку волю і славу, пройтись по землі козацькій, відкрити для себе цікаві сторінки історії, збагнути  ще раз, що таїть вона”.
Справа в тім, що селище Ружин готується до свого ювілею — 430-річчя від дня першої згадки.
Але, вивчаючи історію житомирського Ружина, краєзнавців ниточка «підтягнула» до нашого колись турійського,  а нині ковельського Ружина, котрий був тим «промінчиком» із сивої давнини, де зароджувалось Волинське козацтво.
Історія обох Ружинів тісно пов’язана з долею відомих князів Ружинських, українських гетьманів та воєнначальників. Звичайно, до нашого с. Ружина зверталось багато істориків, краєзнавців, науковців, котрі досліджували історію виникнення козацтва саме тут, на Волині, землі, якої були і колись ніби порогом між Україною і Заходом.
Але, щоб зрозуміти зв’язок між двома Ружинами, треба звернутися до історії. Відомий професор-історик  О. М. Цинкаловський, досліджуючи сліди   козацтва саме с. Ружина, зазначив, що перша згадка про село датовано 1503 р, «бо це було  родове село князів Ружинських, які відіграли помітну роль у становленні українського козацтва. З цього княжого роду Ружинських саме Євстафій був одним із засновників Запорозької Січі. Він також служив помічником воєводи у Києві в 1575-1585 р.р., і завдяки своїм здібностям успішно вів боротьбу з татарами. Син Михайло – гетьман реєстрового козацького війська, син Кирик – черкаський староста”.
В “Історії  запорозьких козаків”  Д. І. Яворницький подає багато цікавих відомостей і про сина Євстафія, князів Романа, Миколу, Богдана. До речі, саме Богдан пішов слідами свого славетного земляка Дмитра Вишневецького (в народі – Байди), яких теж з Волині і, як твердить М. Грушевський, був засновником українського гетьманства.
В 1569  р. землі нашого Ружина приєднали до Польського королівства. І саме за військові заслуги Кирик Ружинський одержує від короля Стефана Баторія урочище «Котельню»  на  Житомирщині. Одержавши котелянське володіння, Кирик не раз «закруглював кордони» і силою захоплював сусідні землі. Так у його володіннях опинилось с. Щербів, яке Кирик перейменував на Ружин і  подарував брату Миколі. Так  з’явився новий житомирський Ружин, який невдовзі відзначатиме свій 430-річний ювілей.
Історія двох Ружинів, які і всієї України, цікава, бо саме тут зароджувалось українське козацтво, бо саме тут козацькі шаблі викрешували блискавиці волі, Незалежності, гідності нашого народу. Звичайно, як таких, слідів нині не залишилось, але десь є пам’ятники, кургани, цікаві легенди, які передаються людьми, з покоління в покоління, назви урочищ, пов’язані з українським козацтвом.
Так, цікаві, загадкові постаті князів Ружинських. Зрозуміло, різні джерела показують їх поверхнево, іноді суперечливо. Але з них видно, що вони  любили, берегли свою землю, розуміли, що вона повинна мати свою історію, а тому не зраджували ні народ, ні віру.
Ішли роки, складаючи їх у століття, мінялись устрої, а села жили, розвивались, розбудовувались. Дізнаючись про це ще раз переконуєшся: історія вчить нас берегти минуле. Тільки тоді буде у нас славне майбутнє. А козацтво із сивої давнини і нині живе в козацькій пісні, козацькій  славі, в малих «козачатах»-продовжувачах славної нашої історії в щасливому майбутньому двох братніх Ружинів.
Валентина СІЧКАР, 
голова районної ветеранської організації.    
НА СВІТЛИНАХ: під час перебування делегації Ружина Житомирської області на Ковельщині.
Фото Сергія ДАНИЛЮКА. 
Нещодавно з цікавим і дещо несподіваним  візитом до нас на Ковельщину завітала делегація Житомирщини. В її складі – Віталій Жарський, кінорежисер Дмитро Богус.
Віталій Іванович більше 35-ти років – голова смт Ружина (нині Ружинської громади). Їх селище Ружин, котре розкинулось над річкою Роставицею, — гарне, велике, нині є центром Ружинської самодостатньої громади, творить новий день свого існування, зберігаючи  самобутню історію. Саме це і привело житомирських ружинців     на Ковельщину.
Спочатку зустріч відбулася в кабінеті голови РДА Ольги Черен. У ній взяли участь  заступник голови районної ради Андрій Броїло, голова обласної ветеранської організації Геннадій Гулько.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 616
Читати далі

Повідомлення в номер / Чи є управа на тирана

12.08.2021

Чи є управа на тирана?
На початку липня Верховна Рада посилила покарання за домашнє насильство. Ухвалений закон збільшує штраф та максимальний арешт за вчинення злочину. Також документ передбачає кілька нових адміністративних важелів, які допоможуть притягнути кривдника до відповідальності. Подробиці дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.Притягнути до відповідальності домашнього тирана 
Новий закон врегульовує притягнення до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання заборонного припису. Правопорушник може бути притягнутий до відповідальності протягом 6 місяців після вчинення злочину. 
За насилля, яке зашкодило чи могло зашкодити фізичному або психічному стану, передбачений штрафдо 340 грн., громадські роботи 30-40 годин. Альтернативне покарання – адміністративний арешт на 10 діб.Якщо порушення буде вчинене повторно протягом року, штраф складатиме до 680 грн., або 40-60 годин громадських робіт, або арешт на 15 діб.
Важлива новація стосується розгляду справ про домашнє насильство без присутності кривдника. Це можливо, якщо правопорушник повідомлений. Завдяки цьому розгляд справ має пришвидшитись, адже раніше порушник міг спеціально переховуватись і затягувати слідство. Багато справ про домашнє насилля повертались із суду назад до поліції через неявку відповідача на засідання, як це передбачав Закон. 
Також тепер Закон дозволяє притягувати військових за вчинення  домашнього насилля на загальних підставах, а не на підставі дисциплінарного статуту, як було раніше.
«Фактично за дисциплінарними статутами відповідальність за домашнє насильство не наставала, зважаючи на те, що домашнє насильство не є військовим правопорушенням чи правопорушенням, пов’язаним зі службою», – пояснює керівниця Аналітичного центру «ЮрФем»  Катерина Шуневич.
Слід зауважити, що початкова редакція законопроєкту передбачала запровадження суспільно корисних робіт як покарання за домашнє насильство. Однак до другого читання ця норма була виключена.
Попри невелике збільшення штрафів та термінів арешту, експерти позитивно оцінюють Закон, адже він спрощує притягнення до відповідальності. Наразі Закон направлено на підпис Президенту. Він набере чинності з наступного дня після публікації.Довгий шлях до вирішення проблеми
Експерти нагадують, що це не єдиний Закон, який має протидіяти домашньому насиллю. Три роки тому в законодавстві було визначено види насильства: фізичне, сексуальне, психологічне та економічне, розширене коло осіб, яких можуть визнати кривдниками, передбачено адміністративну та кримінальну відповідальності.
Проте навіть дуже суворий Закон не зможе покарати кривдника, якщо суспільство буде замовчувати проблему. За даними опитування, проведеного Українським інститутом майбутнього, половина українців, які стикалися з домашнім насильством, не зверталися до поліції. Фахівці кажуть:  так відбувається, бо часто постраждалі не знають, куди звернутись, не довіряють поліції, бояться реакції кривдника. 
При цьому в Україні є кілька гарячих ліній для тих, хто зазнає домашнього насильства. Зокрема, можна подзвонити за короткими номерами 1547 та 116-123. Перший номер – це урядовий контакт-центр, другий – належить громадській організації «Ла Страда–Україна», яка надає психологічну і юридичну консультації, підтримку телефоном та через соціальні мережі. За допомогою можна звертись анонімно. 
Експерти зауважують, що є способи, як викликати поліцію, аби кривдник не здогадався про це. Так, вже кілька років в Україні працює проєкт «Поліна», який перетворився у позивний. У Національній поліції кажуть, що коли телефонують на 102 та просять допомоги в «Поліни», то чергові відразу розуміють, що сталось і як реагувати. 
Станом на 2021 рік у 36 містах України функціонують 55 мобільних груп з протидії домашньому насиллю. До їх складу входять: дільничні офіцери поліції, працівники ювенальної превенції, слідчі карного розшуку та екіпаж патрульної поліції. Найчастіше мобільні групи поліцейських, що входять до  “Поліни”, реагують на сімейні конфлікти із застосуванням фізичної сили. 
Фахівці наголошують, що через карантинні обмеження за останні півтора року звернень щодо домашнього насилля побільшало. 
«Дійсно, карантинні обмеження, обмеження пересування, які закрили людей в 4-ох стінах, вплинули на всі родини. Згідно з попередніми результатами дослідження, 10-20% жінок говорили, що під час минулорічного карантину вони вперше зазнали домашнього насильства. Воно починалося з психологічного насильства і переростало в фізичне, а іноді і в сексуальне», – зазначає віце-президентка «Ла Страда–Україна» Катерина Бороздіна.
Щоб допомогти постраждалим, по всій Україні відкривають кризові кімнати, де можна залишитись у важкий період. Водночас активісти кажуть, що велика частина їхньої роботи інформаційна. Дуже важливо розказувати українцям про можливість звернутися по допомогу. Адже головне правило запобігання домашньому насильству – не мовчати.
Оксана КОВАЛЬ. 

тиранЧи є управа на тирана?

На початку липня Верховна Рада посилила покарання за домашнє насильство. Ухвалений закон збільшує штраф та максимальний арешт за вчинення злочину. Також документ передбачає кілька нових адміністративних важелів, які допоможуть притягнути кривдника до відповідальності. Подробиці дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
Притягнути до відповідальності домашнього тирана 
Новий закон врегульовує притягнення до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання заборонного припису. Правопорушник може бути притягнутий до відповідальності протягом 6 місяців після вчинення злочину. 
За насилля, яке зашкодило чи могло зашкодити фізичному або психічному стану, передбачений штрафдо 340 грн., громадські роботи 30-40 годин. Альтернативне покарання – адміністративний арешт на 10 діб.Якщо порушення буде вчинене повторно протягом року, штраф складатиме до 680 грн., або 40-60 годин громадських робіт, або арешт на 15 діб.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 354
Читати далі

Повідомлення в номер / Сивочолі роздуми літа

12.08.2021 Семенюк Анатолій Володимирович

літоСивочолі роздуми літа

Мій дорогий читачу! Вкотре пропоную доторкнутися до моїх сивочолих роздумів. Вони виринають із потаємних комірок свідомості, заявляють про себе і претендують на визнання. Зауваж: чим більше сивини на скронях, тим більше вимог до змісту – ти хочеш почути від мене мудре, морально-духовне, цікаве і пророче.
Разом із тим сучасний геополітичний стан, в якому ми опинилися, спонукає до застережень, виважених соціальних та політичних підходів  до розуміння небезпек, які несе в собі агресія Росії проти України.
Отож, читачу, в цей гарячий літній час пропоную посмакувати ягодами із лісу політики  та буття. Не всі солодкі, є й терпкі та кислючі.
І все ж, відважся, посмакуй…
Розчарування
Він непорушно стояв на автобусній зупинці, наче древній сфінкс. Ледь-ледь посріблений сивиною, кремезний, статний і рішучий. У мене закалатало серце. Заспівала душа.
«Це ж мій супутник на шляху життя», — майнула думка. Кинула невинний погляд, сяйнула спокусливо очима… «Принц» теж огорнув поглядом мій стан. Довірливо усміхнувся.
З’явилася «маршрутка»… Люди рушили до дверей. Ми опинилися  поруч. Він ненароком торкнувся мого плеча і грудей. О, що я пережила в ці короткі секунди! Здається, відчула себе на сьомому небі.
Мить щастя – як мало для цього треба. Раптом мій «принц» протиснувся вперед, щоб швидше сісти на вільне місце: «Я перший, жіночко!» — почулося.
О, Господи! В цю фатальну мить я ніби занурилась в брудні   хвилі розчарувань, втратила віру в гендерну рівність, чоловіче лицарство,лебедину вірність і чисте кохання.
Переді мною сидів плюгавий, ниций, сірий, відразливий карлик. Стояти поруч та їхати  далі я не змогла, а тому зійшла на першій же зупинці.
Справедливі терези
Є терези добра – є терези гріха.
Зупинись біля них, зваж свої вчинки.
Поміркуй, скільки в тебе любові й тепла,
А що від лихого несеш на обжинки.
Тремтять шальки терезів на кожен твій рух,
Тривожиться серце: а  що переважить?
Твої вчинки – то стадо, а ти їх пастух.
Веди їх на луг, де світиться радість.
Поспішай до межі, де живе доброта.
Місія ця – од віку почесна й свята.
Янголи-охоронці
Чи зорі на небі, чи світиться Сонце,
Чи хмари клубчасті в тривозі кружляють,
Не сплять янголи долі, твої охоронці,
Вірніших за них в цілім світі немає.
Чатує  біда — вони вчасно відвернуть,
Нещастя спрямують  в безпечне русло,
Захистять від лихого, проведуть через терни,
Збентежену душу огорнуть любов’ю й теплом.
Прослав і подякуй! За них помолися…
Чуєш: над полем лунає життя твого
  пісня?
Сумне пророцтво
Проснулось літо – спека, мов на пательні:
Засмагає тіло, колосяться пшениця і жита.
А людство перебуває в світі паралельнім –
Містика, політика: карта випада на дурака.
Земне життя переміщається в смартфони,
Світ віртуальний – хвилюється Всесвітній
  океан.
У соцмережах «фейки-лайки», мов на
           перегонах –
Боже милий, та це ж природного життя обман!
Гряде людської еволюції сертифікація
Перед кінцем останньої земної
 цивілізації.
Путінська брехня
Приїхали!.. Історія, немов повія політична:
Хтось за гроші, а дехто так її ґвалтує.
Для Путіна-диктатора вже стаю звичним.
Утверджувать брехню,  що України  «не існує».
У нього «мало-», «бєло-» та великороси» —
Один народ з єдиномовним «рускім міром».
Забув, що наші предки україно-роси.
Благословенні Богом, а не двоголовим
  звіром.
Ми є народ Європи, а не територія.
Брехнею, Путіне, подавилися – така
  історія.
Аваков 
Аваков… Аваков… Аваков…
В політичному болоті жаби квакають.
Праві  і ліві, центристи та «слуги».
В одних – герой часу, в інших – недолугий.
Мораль тут проста: вибори, рейтинги-
 шоу,
Кусають ґедзі  на лузі дійну корову.
Недолуга політика
Єднайтесь, політики, ставайте у круг!
Байден із нами! Байден – наш друг!
В єдиному марші німці, французи
Нам допоможуть – вони вірні друзі.
Гей, панно Європо, нашу пісню співай,
Станцюєм ламбаду. Грай, музико, грай!
А на Сході стріляють – сльози матері
 ллються.
Схаменись, Україно, — над тобою сміються!
Бо ж не манни  з Європи потрібно чекати,
А клятою працею власний дім будувати.
х  х  х
Дивні діла твої, Господи-Боже:
Цар Путін  явився у світ, немов з лісу.
Пише вкраїнською? Стань на сторожі,
Бо думи  його брехливі від біса.
Він загарбницькі плани   складає по ночах.
Крим. Новоросія… Потім вся Україна,
Чуєш, сурми із неба линуть пророчі.
То гряде Божий  суд – остання для  вбивці 
  година.
А допоки, народе, незламний наш дух,
Гартуймо в борні священний історії дух.
Анатолій СЕМЕНЮК. 
Мій дорогий читачу! Вкотре пропоную доторкнутися до моїх сивочолих роздумів. Вони виринають із потаємних комірок свідомості, заявляють про себе і претендують на визнання. Зауваж: чим більше сивини на скронях, тим більше вимог до змісту – ти хочеш почути від мене мудре, морально-духовне, цікаве і пророче.
Разом із тим сучасний геополітичний стан, в якому ми опинилися, спонукає до застережень, виважених соціальних та політичних підходів  до розуміння небезпек, які несе в собі агресія Росії проти України.
Отож, читачу, в цей гарячий літній час пропоную посмакувати ягодами із лісу політики  та буття. Не всі солодкі, є й терпкі та кислючі.
І все ж, відважся, посмакуй…
Розчарування
Він непорушно стояв на автобусній зупинці, наче древній сфінкс. Ледь-ледь посріблений сивиною, кремезний, статний і рішучий. У мене закалатало серце. Заспівала душа.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 439
Читати далі

Повідомлення в номер / Свято, яке об’єднало громади Ковельщини

12.08.2021

задиби8Свято, яке об’єднало громади Ковельщини

Село Задиби знайоме мені з малих літ. Разом із сусідськими хлопчаками бігали в тутешній ліс за білими грибами, ловили рибу в тихоплинній Турії, два береги якої  з’єднував благенький міст.
Коли почув, що 8 серпня тут відбудеться районний фестиваль, присвячений 30-річчю Незалежності України, на який запрошені очільники і аматори народного мистецтва усіх 23-ох громад новоствореного Ковельського району, твердо вирішив: поїду обов’язково! Окрім цікавості до непересічного  масового заходу, який на Волині, по суті, започаткував відзначення ювілею нашої молодої держави широкомасштабно і велелюдно, захотілося на власні очі побачити, як змінилися Задиби останнім часом і чому районна влада (а саме вона була організатором дійства) обрала місцем його проведення угіддя фермерського господарства «Перлина Турії»?
Про господарство із такою романтичною назвою чув багато. Знав, що очолює його депутат Волинської обласної ради Володимир Яренчук, який разом із братом Юрієм  у 2018 році створили «Перлину» на базі колишнього сільськогосподарського  підприємства «Турія». Вони викупили майно, заплативши людям за паї, взяли в оренду землю і почали хазяйнували. Це було і непросто, і нелегко, і навіть ризиковано. Бо ж відомо: на землі важко розраховувати на стабільні прибутки. Але хлопців труднощі не лякали, бо зросли в багатодітній сільській сім’ї, де батько Арсентій Дмитрович і мати Варвара Арсентіївна виховали семеро дітей – Василя, Володю, Юрія, Віктора, Анну, Світлану та Людмилу. Тепер родина значно побільшала, і є надійною опорою у вирішенні всіх виробничих і побутових питань.
Багато дало Яренчукам вивчення зарубіжного і вітчизняного досвіду. Як результат, прийшли до одностайної думки: потрібна “молочна” спеціалізація і будівництво надсучасного тваринницького комплексу у Задибах. Про початки становлення у свій час писала «Волинська газета»: «Ми побували там і побачили унікальну новобудову. Просторий коровник, аналогів якому на Волині поки що нема, телятник, приміщення для зберігання кормів. Головна «родзинка» комплексу – принципово нова система, доїння корів. Цей процес має елементи робототехніки, враховує «характери» тварин, а доїльний цех, що має форму кола, перевірений на практиці в Європі».
З тих пір минуло чимало літ. «Перлина Турії» стала одним з найуспішніших фермерських господарств Волині. Тут предметно займаються не тільки тваринництвом, а й вирощуванням елітного сортового насіння зернових. Є потужний машино-тракторний парк. Активно впроваджують найсучасніші технолології виробництва кормів та їх приготування для молочного стада.
Володимир Яренчук та його команда однодумців дбають не тільки про розвиток виробництва, а й всіляко сприяють у розв’язанні соціально-побутових проблем на селі. Це й допомога школам, дитячим садочкам, закладам охорони здоров’я, благоустрій сільських доріг та вулиць. Їдучи до місця проведення фестивалю, я був вражений справді європейським виглядом колись занедбаного населеного пункту:  модерні виробничі приміщення, заасфальтована проїжджа частина з сучасною розміткою – все це неабияк вражало. Подумалося: не все так погано в нашій Україні, коли є такі села, як Задиби, і такі тямущі господарники, як Володимир Яренчук. Отож, невипадково районна державна адміністрація на чолі з уродженкою Турійщини Ольгою Черен обрали місцем проведення саме це господарство, де вже завершили жнива, про що свідчать дбайливо скошені поля і затюковані «рулони» соломи, яким, здається, немає ні кінця-ні краю.
l
Прошу вибачення у читачів за, можливо, занадто розлогу передмову до фоторепортажу, але хотілося трохи познайомити вас із господарством, на сільгоспугіддях якого просто неба відбувся минулої неділі фестиваль «Живи та міцній, Україно, під прапором неба й родючих полів!». Він зібрав сотні людей з усіх 23-ох територіальних громад Ковельського  району. Ось як про цю подію повідомив відділ інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату Ковельської райдержадміністрації: «Розпочалося свято молитвою за Україну. А далі усі учасники та гості фестивалю долучилися до хвилюючого патріотичного флешмобу «Ти  у мене єдина», ставши пліч-о-пліч і створивши карту України.  У виконанні срібного призера всеукраїнського пісенного шоу «Голос. Діти» Ярослава Карпука зі Старої Вижівки та усіх учасників свята прозвучав Державний Гімн України.
У рамках святкового дійства з вітальним словом перед громадою району виступили: народний депутат України Вячеслав Рубльов, начальник управління агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації Юрій Горбенко, перший заступник голови Волинської обласної ради Юрій Поліщук, засновник, генеральний директор «УКРАВІТ» Віталій Ільченко, голова фермерського господарства «Перлина Турія», депутат Волинської обласної ради Володимир Яренчук,  Турійський селищний голова Олексій Безсмертний, заступник голови Володимир-Волинської райдержадміністрації Віктор Фіщук, виконавчий директор Волинського регіонального відділення Асоціації міст України Мар’яна Конончук.
З вітальними промовами звернулись до присутніх організатори фестивалю –  голова Ковельської районної державної адміністрації Ольга Черен та голова Ковельської районної ради В’ячеслав Шворак.
На згадку про започаткований фестиваль територіальним громадам Ковельського району було презентовано від організаторів заходу карту кожної громади та вручено вітальну листівку від голови обласної державної адміністрації Юрія Погуляйка.
Далі урочисту програму фестивалю продовжили аматори художньої самодіяльності громад району,  які  створили атмосферу свята, хорошого настрою, ще раз засвідчивши, що ковельська земля багата на талановитих, творчих людей. Музичні вітання та яскраві хореографічні композиції  глядачам подарували: народний аматорський вокальний жіночий ансамбль «Мелодія» Центру культури та дозвілля Ратнівської селищної ради; народний аматорський чоловічий ансамбль «Жайвір» Центру культури і дозвілля Старовижівської сільської ради; народний аматорський колектив «Опалинка» Гущанського сільського клубу Рівненської територіальної громади; народний художній колектив ансамбль танцю «Барвінок» ЗПО «Ковельський Палац учнівської молоді імені І. Франка»; народний аматорський колектив «Дуброва» БК-філії с. Куснище Любомльської територіальної громади; народне аматорське вокальне тріо «Мальви» Шацького БК Шацької селищної ради; вокальний гурт «Сусіди» Велицького центру культури і дозвілля Велицької сільської ради; народний аматорський колектив «Джерело» клубу с. Язавні Самарівської територіальної громади;  жіноче вокальне тріо БК с. Козлиничі КУ «Центр культури та дозвілля Поворської сільської ради»; танцювальний колектив «Світанок» Луківської селищної ради; дитячий колектив «Добрі друзі» Турійського МБК; вокальний жіночий колектив «Перлина» клубу с. Селець Турійської селищної ради; вокальний ансамбль працівників закладів культури Сереховичівської сільської ради; дует «Гармонія» Забродівської сільської ради; народний аматорський вокальний ансамбль «Водограй» БК с. Згорани Головненської територіальної громади. 
Гарний настрій присутнім подарували народний аматорський жіночий вокальний ансамбль «Молодичка» Центру культури, дозвілля, спорту та туризму Смідинської сільської ради; жіноче вокальне тріо «Маки» БК с. Буцинь – філії Центру культури і дозвілля Дубівської сільської ради; народний аматорський фольклорний колектив «Джерело» БК с. Скулин Колодяжненської сільської ради; ансамбль троїстих музик БК с. Дубечне Дубечненської територіальної громади;  чоловічий колектив «Вишневий цвіт» Центру культури, мистецтва, естетичного виховання та спорту Вишнівської сільської ради; фольклорний колектив «Золота криниця» навчально-виховного комплексу «ЗОШ І-ІІІ ст. – дитячий садок» Велимченської територіальної громади; народний аматорський гурт «Оксамит» Турійського МБ;, вокальний дует «Два крила» Турійського МБК — Інна та Юрій Мірчуки, дитячий дует у складі Соломії Ревейчук, Дарини Середи Люблинецької селищної ради; Роман і Вікторія Бурко, учасники зразкового дитячого ансамблю «Дударик» Голобського центру позашкільної освіти Голобської селищної ради; соліст Андрій Мигуля, начальник управління культури, молоді та спорту виконкому Ковельської міської ради. 
Вірші декламували: Юлія Михайлова, директор Центру культури, дозвілля та спорту Колодяжненської сільської ради; Тетяна Панасюк – директор Центру культури та дозвілля Ратнівської селищної ради.
Учасники святкування оглянули виставкові містечка, представлені міськими, селищними, сільськими громадами та майстрами народної творчості.
Свято, зіткане з добра і любові, українських  вишиванок і яскравих соняшників, веселих посмішок і гарного настрою, вдалося на славу завдяки спільним зусиллям багатьох людей та за сприяння ТОВ «УКРВІТ АГРО», лісогосподарських підприємств Ковельського району, ФГ «Перлина Турії», ТОВ «ІДЕЯ», ТОВ  «ВОЛИНЬ-АГРО», ТОВ «Ковельський хлібокомбінат», ТОВ «СЕВЕН ПАЛЕТС», IT Step Academy, ФГ  «АМІЛА», ПФ  «Реформатор», СТОВ «РАТНІВСЬКИЙ АГРАРІЙ», ФГ «КАВАСАКІ», КНП «ДОБРОБУТ». Ця підтримка — свідчення небайдужого ставлення до життя нашої Ковельської громади, активної громадянської позиції їх керівників та колективів”.
l
Таким чином, підготовка до 30-річчя Незалежності України стартувала величним видовищним дійством. Подібні заходи мають відбутися у всіх 23-ох громадах Ковельського району. Тож побажаємо їх організаторам всіляких успіхів і гараздів, а учасникам – вдалих виступів і щедрих оплесків наших земляків!
Світлини, які не увійшли до сьогоднішнього номера газети, дивіться у “Вістях Ковельщини” наступного четверга, 19 серпня ц. р. 
Микола ВЕЛЬМА.
Фото Сергія ДАНИЛЮКА.
Село Задиби знайоме мені з малих літ. Разом із сусідськими хлопчаками бігали в тутешній ліс за білими грибами, ловили рибу в тихоплинній Турії, два береги якої  з’єднував благенький міст.
Коли почув, що 8 серпня тут відбудеться районний фестиваль, присвячений 30-річчю Незалежності України, на який запрошені очільники і аматори народного мистецтва усіх 23-ох громад новоствореного Ковельського району, твердо вирішив: поїду обов’язково! Окрім цікавості до непересічного  масового заходу, який на Волині, по суті, започаткував відзначення ювілею нашої молодої держави широкомасштабно і велелюдно, захотілося на власні очі побачити, як змінилися Задиби останнім часом і чому районна влада (а саме вона була організатором дійства) обрала місцем його проведення угіддя фермерського господарства «Перлина Турії»?
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 391
Читати далі
  • 234
  • 235
  • 236
  • 237
  • 238
  • 239
  • 240
  • 241
  • 242
  • 243
  • 244

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2026