Незважаючи на бурхливий розвиток новітніх засобів комунікації, інтерес людей до друкованих ЗМІ не зникає. І хоч він не такий, можливо, великий, як 10-15 років тому, значна частина наших земляків, особливо середнього і старшого віку, не уявляє свого життя без преси.

"У нас вдома "Вісті Ковельщини" батьки передплачують з року в рік, -– розповідає Василь Іванюк. – Вони кажуть: "Передплачували, передплачуємо і будемо передплачувати, доки житимемо". Я, щоправда, більше звик до смартфона, інтернету, але час від часу "міськрайонку" беру до рук і завжди знаходжу щось цікаве".

Ні пан Василь, ні його батьки не "одні в полі воїни", як кажуть у народі. Кількість читачів нашої газети становить декілька тисяч. Багато з них не тільки активно її передплачують, а й постійно дописують до редакції.

Так, наша постійна дописувачка Світлана Слободянюк повідомила про презентацію поетичної збірки мешканця села Волі Ковельської територіальної громади Володимира Зінчука під назвою "Мотиви Поліського краю", яка відбулася у Тойкутському сільському будинку культури. 

Книга вийшла друком у видавництві "Редакція газети "Доля", а її автор все своє трудове життя прожив у Рівному. Вийшовши на пенсію, повернувся до батьківської хати, де господарює і творить. Про його життя розповіла знана в окрузі Лідія Козуля. Видавець Геннадій Сарапін подякував  Володимиру Зінчуку за творчий доробок рідною мовою, наголосив на важливості популяризації українського Слова в час, коли багато засобів масової інформації, журналістів, літераторів  послуговуються російською.

Цікаві думки висловили присутні  на презентації Володимир Кравчук, який зачитав деякі вірші автора, Василь Марчук, котрий подарував йому пісню на власні слова і музику. Заступник голови районної ради Андрій Броїло подякував пану Володимиру за творчість, а видавцю пану Геннадію – за підтримку земляків.

В другому листі Світлана Слободянюк поінформувала про утворення в Тойкуті релігійної громади Православної Церкви України. Установчі збори цієї громади відбулися тут нещодавно. Вступним словом їх відкрив уповноважений ініціативної групи по відродженню храму ПЦУ Геннадій Сарапін. Одноголосно обрати назву нової громади – Покрови Пресвятої Богородиці.

Тимчасова адреса – будинок поруч місця, де колись  знаходилася українська церква. Касиром обрали педагога місцевої школи, старостою – Сергія Козулю, його заступником – Василя Марчука. На зборах мали слово Олександр Філаретов, Олег Мазурик, Олена Возняк, Ольга Пелип та інші. Участь  у зібранні взяла місцевий староста Юлія Трофимчук.

Спогадами  перед присутніми поділилася Анісія Іванівна, донька дяка колишньої церкви Покрови Пресвятої Богородиці Івана Лукашика, якого окупаційний російсько-московський режим вислав до Сибіру, де той і пропав.

Ковельчанин Петро Піддубний, прочитавши у "Вістях Ковельщини" інформацію "Паски – військовим" (25 квітня ц. р.), висловив своє задоволення з приводу того, що мужніх захисників України, які перебувають в зоні ООС і зі зброєю  в руках захищають рідну землю, не забувають ані міська влада на чолі з Ігорем Чайкою, ані духовенство в особі протоієрея, декана Благовіщенського округу Ковельського деканату ПЦУ о. Василя Мичка і священника о. Михайла, ані військові капелани Ігор Бігун та Юрій Здебський.

"Велика  подяка за увагу до українських воїнів, – зазначив пан Петро. – Хай Бог дарує Вам своє милосердя і любов! Приємно, що ми шануємо захисників рідної землі, спільно з благодійниками морально підтримуємо їх!". 

Ряд читачів порушує проблеми охорони довколишнього середовища. Зокрема, член філії "Союзу Українок", ветеран охорони здоров'я Світлана Рудь закликає земляків піклуватися спільно про благоустрій рідного міста, підтримувати чистоту на його вулицях, прагнути до того, щоб Ковель став по-справжньому європейським.

Ветеран праці Віктор Зінчук був прикро вражений тим, як навесні електрики, замінюючи стовпи на вулиці Холмській, зруйнували лелече гніздо. Птахи, повернувшись з вирію, були змушені заново обладнувати свою "оселю". "Не чіпаймо пташиних гнізд, – просить пан Віктор, – адже лелеки несуть на своїх крилах весну, а разом з тим – добро у кожну хату, поблизу якої оселяються".

Федір Микитюк дорікнув залізничникам за те, що вони, перекриваючи нещодавно рух транспорту на "першому" переїзді по вулиці Брестській і завдавши величезних труднощів водіям і пішоходам, а особливо авто- перевізникам, які були змушені змінювати маршрути автобусів, сам переїзд не відремонтували. "Там і надалі – вибоїни, ями. То невже за такий великий проміжок часу не можна було благоустроїти переїзд?" – обурюється ковельчанин.

Мешканець селища машинобудівників Петро Рябчук подякував комунальникам за впорядкування вулиці Відродження, але разом з тим попросив прискорити роботи, забезпечити їх кращу якість. Він зазначив: як тільки пройде дощ, в'їзд на подвір'я будинку №4 з боку "Козацьких забав" перетворюється в глибоку водойму. Варто тут  все довести до ладу і обладнати водовідведення.

Звичайно, в короткому огляді редакційної пошти важко згадати всі листи, які надходять до редакції. Можемо сказати лише одне: жоден із них не залишається без уваги і, в міру можливостей, готується журналістами до публікації.

Щоправда, не завжди на сигнали читачів своєчасно реагують керівники органів влади. Так, 8 квітня ц. р. у "Вістях Ковельщини" було надруковано статтю "Секунська громада стала на захист школи". І хоч із дня публікації минуло вже чимало часу, жодної реакції очільника Дубівської об'єднаної громади Романа Троцюка не було. Постає питання: хіба важко повідомити читачів газети, як буде розв'язуватись проблема подальшого функціонування школи у Секуні та інших об'єктів соціального призначення, відреагувати на звернення місцевих жителів, висловивши з ним свою згоду або незгоду?

Люди багато не хочуть, пане Романе. Їх єдине бажання зводиться до того, щоб влада у Вашій особі  і особі всього апарату сільської ради бачила у них не просто виборців, а рівноправних партнерів у вирішенні назрілих питань. І діалог з громадськістю за допомогою газети  аж ніяк не завадив би. На щастя, в більшості територіальних громад Ковельщини їх керівники це розуміють, чого і Вам бажаємо!

Михайло КУЗЬМУК.

Незважаючи на бурхливий розвиток новітніх засобів комунікації, інтерес людей до друкованих ЗМІ не зникає. І хоч він не такий, можливо, великий, як 10-15 років тому, значна частина наших земляків, особливо середнього і старшого віку, не уявляє свого життя без преси.

"У нас вдома "Вісті Ковельщини" батьки передплачують з року в рік, -– розповідає Василь Іванюк. – Вони кажуть: "Передплачували, передплачуємо і будемо передплачувати, доки житимемо". Я, щоправда, більше звик до смартфона, інтернету, але час від часу "міськрайонку" беру до рук і завжди знаходжу щось цікаве".

Ні пан Василь, ні його батьки не "одні в полі воїни", як кажуть у народі. Кількість читачів нашої газети становить декілька тисяч. Багато з них не тільки активно її передплачують, а й постійно дописують до редакції.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 354

Вічна пісня барв і кольорів,

Неповторна музика натхнення!

Шепіт трав і шелест яворів,

І дзвінкі турботи сьогодення.

Хрестиком покладено в рядки.

Поспліталось, блиснуло

 веселкою.

Ніжність материнської руки

Пісні ще весільної, веселої,

Дух народу в колір заплете,

Проросте і піснею, і цвітом.

А над світом, гляньте, а над

 світом.

Українська вишивка цвіте.

Зі знання свого родоводу, історії рідного краю починається людина. Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусіда, незамулена криниця, з якої пив воду мандрівник, – все це родовідна пам'ять, наша історія, наші символи.

Минулого четверга, 20 травня ц. р., барвисте свято вишиванки завітало у наш рідний Ковель.

Біля паркової сцени, що розташована у парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки, згуртувалися щирі патріоти, небайдужі городяни та гості міста – усі,  хто любить нашу неньку-Україну, хто гордий тим, що народився українцем, усі, кому дорогі прадідівські традиції. Присутнім був і Ковельський міський голова Ігор Чайка.

З величної, обладнаної за найсучаснішими технологіями сцени, найсердечніші вітання і побажання з нагоди Дня вишиванки присутнім адресувала заступник міського голови Наталія Маленицька.  Відбулося нагородження переможців та призерів конкурсу декоративно-ужиткового мистецтва "Писанко, дивуй!", в якому взяли участь 37 закладів освіти нашої громади.

37  інсталяцій, виготовлених ними, прикрашали наше місто у Великодні дні на  центральній площі міста.

Заступник міського голови Наталія Маленицька подякувала усім, хто представив свої декорації. Це – колективи шкіл, дитсадків, закладів позашкілля.

– Спасибі, що ви створили справжні шедеври, за те, що вклали в них свою фантазію і часточку душі, свого серця. Атмосфера Великодня у Ковелі була створена багато в чому завдяки  виставці "Писанко, дивуй", – зазначила у своєму виступі пані Наталія.

За рішенням журі перемогу здобув ЗДО №7. Колектив отримав Подяку міського голови та премію в сумі три тисячі гривень.

Друге місце та премії по 2 тисячі гривень вибороли ЗЗСО №8 та ЗДО №5.

Тисячу гривень вручено за третє місце – ЗДО, №№11,13, 14.

37 учасників – 37 нагород. Для ряду колективів було запроваджено спеціальне відзнаки та фінансове заохочення у сумі тисяча гривень.

Нагороди міського голову Ігоря Чайки отримав ЗДО №1; Ковельської РДА - ЗДО №2, ТОВ "Верба-ВВ" (директор Володимир Місюра) – ЗДО №4; голови Ковельської районної ради В'ячеслава Шворака – ЗДО №6; управління освіти – ЗДО№8; заступника міського голови Наталії Маленицької – ЗДО №9; підприємця Романа Дідицького – ЗДО №12; підприємця Олени Мигулі – Тойкутський ліцей; першого заступника міського голови Тараса Яковлева – ліцей №5. Центру професійного розвитку педагогічних працівників – ЗЗСО № 6; депутата Волинської обласної ради Івана Смітюха – Палац учнівської молоді; підприємців Василя Місюри та Олени Місюри – станція юних техніків.

Подяку від народного депутата України Степана Івахіва ЗДО №10 вручив керівник його благодійного фонду "Патріоти Волині" Павло Самолюк.

Власниками заохочувальних відзнак та сертифікат на суму 500 гривень стали ліцеї №3 імені Лесі Українки, імені Олени Пчілки, №10,№13, ЗЗСО №12, Зеленський ліцей, Доротищенська гімназія, ЗДО №3 та ЗДО сіл Заріччя і Зелена.

Подяками за активну участь відзначено ліцеї №№1,7, 11, ЗЗСО №2 та №9, СЮН, Білинський ліцей та Гішинську гімназію.

Також Наталія Маленицька Грамотами за натхнення, масштабність мислення, високий рівень підготовки фестивалю-конкурсу "Писанко, дивуй!", розбудову культурно-мистецького іміджу міста відзначила його організаторів –  начальника управління освіти Віктора Бичковського, директора Центру професійного розвитку педагогічних працівників Світлану Верчук, директора Палацу  учнівської молоді Тетяну Середюк.

Продовжили святкове нагородження організатори конкурсу "Чарівний світ вишиванки", який напередодні свята на шпальтах місцевого видання оголосили управління культури, молоді та спорту виконкому Ковельської міської ради (начальник Андрій Мигуля), редакція "Вістей Ковельщини", магазин "Світ вишиванки". 

Увазі читачів нашої рідної газети був запропонований тест, який мав на меті перевірити рівень знань з історії виникнення Дня вишиванки – свята, яке стало національним.

Варто сказати, що до участі в конкурсі долучилися найактивніші читачі "Вістей Ковельщини", котрі надіслали відповіді на поставлені запитання в електронному і письмовому вигляді.

За спільним рішенням організаторів акції, визначено трьох переможців конкурсу. Ними стали Марія Богданович (с.  Доротище), ковельчани Надія Кушнірук і Василь Сачук.  До речі, ковельчанин Василь Сачук  разом з дружиною Валентиною Степанівною того дня відзначали аметистове весілля – 48 років спільного подружнього життя, з чим ми їх від душі вітаємо!

Перша трійка переможців отримала красиві вишиті сорочки від магазину "Світ вишиванок", які люб'язно презентувала підприємець Олена Мигуля. Додатково вручено ще десять цінних подарунків – скатертини,  фартушки, віночки та інші призи, які знадобляться у побуті й  стануть окрасою оселі. 

Споконвіку українські жінки та чоловіки шанували одяг, а особливо – вишиту сорочку. Бо вірили, що вона захищає людину від усього злого. Вважалося, що сорочка, яка прилягає до тіла, є провідником магічної сили, яка є у людині. А водночас – це і оберіг. 

У програмі свята відбулося дефіле у вишитому одязі. Представниці прекрасної половини людства і сильної статі продемонстрували колекцію вишитого вбрання.

Режисер-постановник незабутнього дійства Наталія Гончар, яка, до того ж, майстерно виконувала роль ведучої, вклала душу у розробку сценарію, продумавши все до дрібниць. 

Концертна програма, яку представили талановиті учасники художньої самодіяльності відзначалася великим розмаїттям номерів, стала взірцем високої професійної майстерності, зворушила  кожного, додала сили і наснаги. 

…Можливо, життя нам поставить нові вимоги, нові клопоти спіткають людину, але за нами "завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата",  українська національна вишиванка, яка зігріває серце і яку справедливо називають молитвою без слів.

Світлана ТРОЦЮК.

НА ЗНІМКАХ: під час відзначення Дня вишиванки на міській парковій сцені;  Ірина ГОРБЛЮК і Світлана ТРОЦЮК вручають нагороди за участь в конкурсі "Чарівний світ вишиванки";  ліквідатор  аварії на ЧАЕС Василь САЧУК отримує подарунок за участь в конкурсі "Чарівний світ вишиванки";  міський голова Ігор ЧАЙКА з учасницями конкурсу "Чарівний світ вишиванки" Ольгою ЯРЕНЧУК і Софією Шевчук; нагороду вручає заступник міського голови Наталія МАЛЕНИЦЬКА; майстерні виступи самодіяльців сцени.

Фото Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 616

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 342

Гороскоп

з  31 травня по 6 червня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 499

У ці  травневі  дні  сотні наших земляків – волинян і мешканців з інших міст та сіл України відвідують виставку-інсталяцію тюльпанів «Волинська Голландія», що розміщена поблизу Голоб. Фоторепортаж звідси – на 9-й сторінці сьогоднішнього номера “Вістей Ковельшини”.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

У ці  травневі  дні  сотні наших земляків – волинян і мешканців з інших міст та сіл України відвідують виставку-інсталяцію тюльпанів «Волинська Голландія», що розміщена поблизу Голоб. Фоторепортаж звідси – на 9-й сторінці сьогоднішнього номера “Вістей Ковельшини”.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 479

Погода в Ковелі 

20 – 26 травня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 438

Щороку у третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки. 

Напередодні свята управління культури, молоді та спорту виконкому Ковельської міської ради, редакція "Вістей Ковельщини", магазин "Світ вишиванки" оголосили конкурс "Чарівний світ вишиванки".

 Організатори його проведення запропонували увазі читачів тест, який мав на меті перевірити рівень  знань з історії виникнення цього свята.

Запитання були такими:

1.У якому році в Україні стали відзначати День вишиванки?

2.Хто вперше ініціював  проведення акції "Всесвітній день вишиванки"?

3. Свято є яким: державним? релігійним? національним?

4. Коли відзначатиметься День вишиванки у 2021-му році?

5. Що потрібно робити у цей день?

6. Що Ви знаєте про мережу магазинів "Світ вишиванок?".

Друкуємо правильні відповіді:

1. 2006.

2. Леся Воронюк.

3. Національним.

4. 20 травня.

5. Одягти вишиванку.

6. Вони реалізують вишиванки й приймають замовлення на їх виготовлення.

Варто сказати, що до участі в конкурсі долучились найактивніші читачі "Вістей Ковельщини", котрі надіслали відповіді на поставлені запитання в електронному і письмовому вигляді. 

За спільним рішенням організаторів акції, обрано трьох переможців конкурсу. Ними стали Марія БОГДАНОВИЧ (с. Доротище), ковельчани Надія КУШНІРУК, Василь САЧУК. 

Додатково вирішено вручити  ще десять цінних  подарунків іншим учасникам. 

Друкуємо їхні прізвища:

1. Софія ШЕВЧУК (с. Майдан);

2. М. І. ЯКОБЧУК (с. Поповичі);

3. Ольга СКРИПЕЦЬ (м. Ковель, вул. Вітовського);

4. Р. А. ЛЕЩУК (м. Ковель, вул.40 р. Перемоги);

5. Г. М. АНТОНЮК (с. Кривлин);

6. Олександр ТУРИК (смт Голоби);

7. Ольга ОЛЕКСЮК (м. Ковель, вул. Матіжева);

8. Валентина ОСТАПЧУК (смт Голоби);

9. Ольга ЯРЕНЧУК (м. Ковель).

10. Надія Корнелюк (смт Голоби).

Дорогі переможці! Запрошуємо Вас на урочисте вручення подарунків, яке відбудеться 20 травня ц. р.  на сцені парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки о 15 год. 30 хвилин. 

Щира подяка головним організаторам акції –  управлінню культури, молоді та спорту виконкому Ковельської міської ради (начальник Андрій Мигуля), власникам магазинів  "Світ вишиванки" за цінні призи, які отримають наші переможці, за гарну співпрацю з газетою!

Фоторепортаж із цієї події – в наступному номері "Вістей Ковельщини".

Ті, хто не зможе бути присутнім на врученні подарунків, зможе забрати їх у редакції "Вістей Ковельщини", яка нині знаходиться за  адресою: м. Ковель, вул. Міцкевича, 3 (навпроти піцерії "Класік”).

Конт. тел.: 5-01-27, 5-04-61.

Оргкомітет.

l

Користуючусь нагодою, просимо читачів "Вістей Ковельщини", які стали переможцями  акції "Передплатіть і виграйте!", забрати виграші в редакції. Чекаємо таких передплатників:

РІК

В. В. Євтушик - вул. Петра Могили, 40/2.

6 МІСЯЦІВ:

Л. О. Дятел - вул. Вересая, 4/25;

А. Підкамінний - вул. Окружна, 116;

Н. Лукашук - вул. Бенделіані, 5;

Н. Мірчук - вул. Старицьких, 15; 

М. Осипчук - вул. Володимирська, 93/14;

О. Зубчик - вул. Заводська, 4.

Щороку у третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки. 

Напередодні свята управління культури, молоді та спорту виконкому Ковельської міської ради, редакція "Вістей Ковельщини", магазин "Світ вишиванки" оголосили конкурс "Чарівний світ вишиванки".

 Організатори його проведення запропонували увазі читачів тест, який мав на меті перевірити рівень  знань з історії виникнення цього свята.

Запитання були такими:

1.У якому році в Україні стали відзначати День вишиванки?

2.Хто вперше ініціював  проведення акції "Всесвітній день вишиванки"?

3. Свято є яким: державним? релігійним? національним?

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 393

Закінчується навчальний рік, а разом із ним йде ціла епоха нездорового харчування у школах. Коли діти повернуться за парти у вересні, їх чекатимуть зовсім нові страви і порції. Які продукти зникнуть зі шкільних їдалень, дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Що не так із шкільним харчуванням зараз?

Проблеми шкільного харчування загальновідомі. Це занадто солона, солодка або жирна їжа, застаріле і часто несмачне меню, шкідливі снеки у буфетах. За статистикою Держпродспоживслужби, майже в кожному четвертому шкільному меню є порушення норм здорового харчування. Зі 3,5 тисяч перевірених понад 800 не відповідали нормам.

Так само залишає бажати кращого стан харчоблоків у школах. У кожному другому закладі середньої освіти є порушення, пов'язані з недостатньою кількістю обладнання або неналежним водопостачанням. Прикра ситуація і з умовами зберігання продуктів. З початку 2021 року у ході перевірок у закладах освіти вилучили 2471 кг небезпечної продукції: 2084 кг м'яса та м'ясопродуктів, 226 кг молока та молокопродуктів, 85 кг овочів, фруктів та зернових і 76 кг риби та рибопродуктів.

Щоб ситуація покращилась, вже понад рік над реформою шкільного харчування працюють фахівці Міністерства освіти і науки (МОН), Держпродспоживслужби (ДПСС), Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) та команда першої леді Олени Зеленської. Побачити зміни можна буде вже з нового навчального року. 

Яких продуктів 

стане більше?

Першим етапом реформи шкільного харчування стало оновлення нормативної бази. Так, з початку року в Україні діє новий Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти.

"Найголовніше, що відрізняє цей документ від санітарних правил 2001 року – нові підходи до організації харчування. Вимоги документа базуються на принципах здорового харчування, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Відчути відповідні зміни школярі зможуть вже з 1 вересня цього року", – пояснює голова ДПСС Владислава Магалецька.

Нові правила мають зробити шкільне харчування більш збалансованим та корисним. У регламенті прописано, які саме продукти і в якій кількості повинні бути в щоденному шкільному раціоні учнів, зокрема, злакові, овочі, фрукти та ягоди. 

Усі шкільні заклади з 1 вересня 2021 року зобов'язані дотримуватись нових правил організації харчування. Зокрема, у шкільних меню має збільшитися кількість молочних продуктів. Це має бути одна порція молока чи молочних продуктів щодня, а саме: 200 мл молока або 125 мл йогурту чи кефіру, або 125 г сиру кисломолочного, або 75 г сиру м'якого, або 15 г сиру твердого, або 25 г сметани на вибір. Також має збільшитися кількість м'яса, щоб протягом тижня забезпечити дві порції м'яса по 70 г, 100 г або 120 г кожна, залежно від віку дітей. При цьому зменшиться кількість хліба на один прийом їжі з 60-80 г до 30-50 г.

Особлива увага – на кількості спожитого цукру та солі. За новими стандартами, кількість цукру не має перевищувати норму у 7,5 г на один прийом їжі. При цьому у раціоні школярів має збільшитись кількість фруктів до 100 г.

Чи стане смачніше?

За словами ініціаторки реформи Олени Зеленської, на основі всіх цих вимог вже незабаром буде презентоване оновлене меню для шкіл. Над його розробкою працюють найкращі фахівці у галузі харчування та дитячі лікарі – ендокринологи і дієтологи. Після презентації кожна школа отримає меню і затвердить його, з ним зможуть ознайомитись батьків учнів.

Експерти впевнені, що завдяки новим правилам шкільні обіди можна зробити не тільки здоровішими, а й смачнішими. За словами відомого кулінара Євгена Клопотенка, який долучився до формування меню, шкільне харчування досі не вдавалося змінити саме через застарілі стандарти. 

"Уряд ухвалив нові норми організації харчування у школах і дитсадках. Із важливого: дозволили спеції. То не про червоний перець, а про куркуму та ароматні трави. Тепер їх можна додавати до їжі. Для мене це дуже важлива історія, за яку я боровся протягом багатьох років. Бо діти не заслуговують на сіру та прісну їжу", – наголошує відомий кухар.

Здорове меню має доповнити вже чинні обмеження щодо продажу солодощів, газованих напоїв та солоних снеків у шкільних буфетах. 

Звичайно, втілення реформи у життя багато в чому залежить від адміністрацій шкіл та кухарів на місцях. Аби шкільне харчування змінювалось реально, а не формально, за цим слідкуватимуть фахівці Держпродспоживслужби. Так само важелі впливу залишаються у батьків, які, знаючи про нові правила, можуть звертатися з питаннями до директорів або на "гарячу лінію" ДПСС.

Оксана Коваль.

Закінчується навчальний рік, а разом із ним йде ціла епоха нездорового харчування у школах. Коли діти повернуться за парти у вересні, їх чекатимуть зовсім нові страви і порції. Які продукти зникнуть зі шкільних їдалень, дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Проблеми шкільного харчування загальновідомі. Це занадто солона, солодка або жирна їжа, застаріле і часто несмачне меню, шкідливі снеки у буфетах. За статистикою Держпродспоживслужби, майже в кожному четвертому шкільному меню є порушення норм здорового харчування. Зі 3,5 тисяч перевірених понад 800 не відповідали нормам.

Так само залишає бажати кращого стан харчоблоків у школах. У кожному другому закладі середньої освіти є порушення, пов'язані з недостатньою кількістю обладнання або неналежним водопостачанням. Прикра ситуація і з умовами зберігання продуктів. З початку 2021 року у ході перевірок у закладах освіти вилучили 2471 кг небезпечної продукції: 2084 кг м'яса та м'ясопродуктів, 226 кг молока та молокопродуктів, 85 кг овочів, фруктів та зернових і 76 кг риби та рибопродуктів.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 401

Люди хочуть референдуму 

із земельних питань

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 345

Одна з читачок "Вістей Ковельщини", зателефонувавши до редакції, запитала:

– Чому у нас в Ковелі так різко підскочили ціни на цукор?

Я спробував пояснити, що справа не тільки у нашому місті  – подорожчання відбувається у всій країні.

– А чому? – не вгавала жінка.

Я відповів, що у двох словах причин зростання цін не пояснити, а тому пообіцяв це зробити  в одному з номерів газети. І ось сьогодні намагаюся в своїх нотатках поміркувати над проблемою.

Для початку – кілька цифр і фактів. Згідно із статистичними даними, кілограм цукру в Польщі – 20 гривень, в Україні – не менше 23 гривень. З квітня 2020 року по січень 2021 року ціни зросли на 57,3 відсотка. В той же час на Лондонській біржі зростання склало всього 33,7 відсотка.

Зрештою, нашим землякам, котрі постійно відвідують ринки і магазини, така ситуація добре знайома. Вони не дивуються тому,  що ціна на соціально значимі продукти сьогодні одна, вчора була друга, а завтра, не виключено, що буде третя. Дивуються вони іншому: як Україна, котра є одним з найпотужніших виробників у світі сільськогосподарської продукції, дійшла до такої продовольчо-цінової кризи?

l

Як на мене, причин є декілька. Одна з найголовніших – неувага влади до ситуації на внутрішньому ринку продовольства.  У нас фактично відсутнє науково-обгрунтоване регулювання цін з врахуванням вимог сучасного ринку. Уряд то відміняє елементи такого регулювання, то знову відновлює.

Звичайно, примусом тут справі не зарадиш, але людям від цього не легше.  Особливо тим, у кого невисокі заробітні плати і пенсії або тим, хто взагалі безробітний. Уявити, як їм прожити на мізерних 2,3 або навіть 5 тисяч гривень на місяць, київським чиновникам важко, бо таких грошей декому з них вистачає на один обід чи вечерю в ресторані.

Я пригадую, як на початку 2000-их років питання збільшення виробництва цукру на Волині намагався вирішити покійний нині голова ОДА, наш земляк Борис Клімчук. Одного прекрасного дня у залі засідань обласної ради він зібрав керівників місцевих органів влади, очільників сільгосппідприємств, фермерів, власників особистих селянських господарств,  представників ЗМІ.

Бориса Петровича на той час хвилювало різке скорочення площ під посівами цукрових буряків, які ще зовсім недавно на Волині були досить солідні. Працювало декілька цукрових заводів, які були повністю забезпечені сировиною. Отож, цукру виробляли багато, і він  був порівняно дешевим.

І раптом – такий "обвал". Борис Клімчук зважився на неординарний крок: він попросив на тій нараді сільгоспвиробників наступного року (нарада відбувалася восени) в міру своїх сил на можливостей  збільшити посіви цукристих, а журналістів – всіляко сприяти у виконанні цієї програми. Відповідні настанови дав департаменту аграрної політики адміністрації. Говорив, як завжди, спокійно, розважливо, але переконливо і твердо.

l

Та розмова дала свій результат, бо не обмежилася словами і обіцянками, а була підкріплена конкретними справами. Виробництво волинського цукру зросло, задоволеними залишилися і аграрники, і цукровари, і споживачі. На жаль, з тих пір багато води витекло з Стиру і Турії, а з водою – і мрії волинян  про дешевий цукор (як, зрештою, і всіх українців).

З цього приводу  генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко  в інтерв'ю інтернет-виданню "Главком" зауважив: "Виробництво цукрових буряків падає третій рік поспіль, а в 2020 році через посуху був особливий неврожай. Буряк "спікся", умовно кажучи – отримаємо  600 грамів замість очікуваного кілограма цукру.

Уряд в цьому році дозволив ввозити без обмежень тростинний цукор-сирець (раніше діяли квоти), але це мало допомагає – розучилися робити з тростини, немає відповідних фахівців, щоб переналагодити обладнання,  немає  технологів. У результаті в нас зараз цукор дорожчий, аніж на Заході".

На продовження думки пана Дорошенка можу додати,  що  уряд продовжує практику видачі дозволів на імпорт цукру-сирцю. У березні ц. р. видано ліцензій на 120 тисяч тонн сирцю, а у квітні – ще на 50 тисяч тонн. В такий спосіб влада під корінь "вирубує" цукрову галузь, що в кінцевому підсумку призводить до скорочення  посівних площ, закриття вітчизняних цукрових заводів та залежності України від закордонного цукру. Де вже тут мріяти про зниження ціни на нього!

l

На тему кризи цукрової галузі нещодавно досить цікаву статтю видрукувала газета "Сільські вісті". Її автор Василь Піддубняк з гіркотою констатує, що Україна з провідної цукровиробної  країни перетворилась на таку, що серйозно відстає від інших держав світу. "І якщо у 1991 році солодкі корені переробляли 192 підприємства, то вже торік – майже вп'ятеро менше. Вп'ятеро! Більше, як у три рази впали річні обсяги виробництва все ще популярного у людства продукту. Радіти тут можуть хіба що дієтологи, які називають цукор не інакше, як "білою смертю" і все настійніше пропонують з'їжджати з цукрової “голки".

Сперечатися з дієтологами нині не в моді, але й навряд чи людство відмовиться колись від склянки запашного чаю з грудочкою цукру. А це значить, що з чутками про непотрібність галузі явно переборщили". Від себе додамо, що цукор потрібний не лише до чаю. Без цього не можуть обійтися хлібопекарі, кондитери, виробники цукерок, безалкогольних напоїв, домогосподарки та винороби, не кажучи вже про "майстрів" самогоноваріння. І тут нічого не вдієш – так правда життя.

Не так давно на Ковельщині рідко яке господарство не сіяло цукрові буряки. Добрі їх врожаї отримували у колгоспах так званої Голобської зони, та й в інших не цуралися вирощувати цукристі. Нині, якщо не помиляюсь, цю культуру вирощує всього одне сільгосппідприємство. Занепали й цукрові заводи. Тримається, як-то кажуть "на плаву", Гнідавський  цукрозавод, що неподалік від Луцька і про який розповів Василь  Піддубняк у згаданій вище публікації:

"Йдучи у ногу не з доларом, а з часом, будучи патріотами  України, ці люди (господарі заводу – М. К.) не  чекали теоретичної "підтримки" чиновників безпорадного   ось уже не один  десяток  кроків Мінагрополітики, а діяли.  І діяли енергійно! 

Сьогодні Гнідавський цукровий завод лідирує на Волині за модернізацією обладнання. Тут удосконалюють традиційну технологію вирощування цукрових буряків, повністю перейшли на автоматизовану і комп'ютеризовану систему переробки сировини, цілеспрямовано поліпшують якість переробки.

Щоб зацікавити споживачів, цукровиробники йдуть за ринковим попитом – випускають, наприклад, і крупнокристалічний, і дрібнокристалічний цукор.

Ще на початку нинішнього століття саме на Гнідавському цукрозаводі започаткувати виробництво елітних видів продукції за зразками цукрів, виготовлюваних провідними європейськими виробниками.

Першим продуктом нового покоління став цукор коричневого кольору, отриманий за старовинними технологіями, багатий на необхідні організмові вітаміни та мікроелементи. В асортименті сучасної продукції, виробництво якої допомагали опановувати спеціалісти з Німеччини,  – желювальний цукор, високо оцінений на всеукраїнських виставках.

"Особливість його застосування в тому, що на приготування джему, конфітюру, желе витрачається лише 4 хвилини, при цьому зберігаються всі вітаміни і поживні речовини і майже не втрачається об'єм кінцевого продукту", – пояснюють заводчани”.

l

Як бачимо, дорогий цукор – це не тільки наслідок несприятливих погодних умов, жорсткої конкуренції на ринку продовольства, а й результат бездарної політики урядовців – "реформаторів", котрі переважно є профанами в питаннях аграрної політики, не підтримують тих, хто робить конкретну справу, а не  проголошує красиві гасла на втіху довірливому електорату. Зрештою, за всі прорахунки чиновників отой електорат згодом платить дорогою ціною в прямому розумінні цього слова. А платитиме ще більше. На жаль. 

Михайло КУЗЬМУК.

Одна з читачок "Вістей Ковельщини", зателефонувавши до редакції, запитала:

– Чому у нас в Ковелі так різко підскочили ціни на цукор?

Я спробував пояснити, що справа не тільки у нашому місті  – подорожчання відбувається у всій країні.

– А чому? – не вгавала жінка.

Я відповів, що у двох словах причин зростання цін не пояснити, а тому пообіцяв це зробити  в одному з номерів газети. І ось сьогодні намагаюся в своїх нотатках поміркувати над проблемою.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 407